ORGANIZATIONAL PRINCIPLES OF THE OPERATION OF REG MICROGRIDS

The development of REG is an important component of maintaining the stability of Ukraine's energy supply system in martial law conditions. The importance of finding alternative models for ensuring the energy sustainability of the national economy is growing. An effective tool for solving this p...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2024
Hauptverfasser: Hrytsenko , A. A., Lypov , V. V.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine 2024
Schlagworte:
Online Zugang:https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/465
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Vidnovluvana energetika
Завантажити файл: Pdf

Institution

Vidnovluvana energetika
_version_ 1871103779136339968
author Hrytsenko , A. A.
Lypov , V. V.
author_facet Hrytsenko , A. A.
Lypov , V. V.
author_institution_txt_mv [ { "author": "A. A. Hrytsenko ", "institution": "Institute of Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine" }, { "author": "V. V. Lypov ", "institution": "Institute of Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine" } ]
author_sort Hrytsenko , A. A.
baseUrl_str https://ve.org.ua/index.php/journal/oai
collection OJS
datestamp_date 2026-07-18T06:32:20Z
description The development of REG is an important component of maintaining the stability of Ukraine's energy supply system in martial law conditions. The importance of finding alternative models for ensuring the energy sustainability of the national economy is growing. An effective tool for solving this problem at the level of local communities can be the formation of local microgrid cooperatives of owners of REG stations based on the DP. The purpose of the proposed work is to study the prerequisites, options, mechanisms, and organizational forms of the formation of local REG microgrid-cooperatives based on DP as tools for strengthening the energy sustainability of local communities. Factors inhibiting the development of REG in Ukraine and alternative ways of stimulating development are considered. It is shown that an effective tool for accelerating the development of REG is using digital technologies to generate, accumulate, and analyze data on the exchange of energy flows and the provision of mutual settlements. Attention is focused on the multivariate models of the organization of REG cooperatives. The combination DP-cooperatives REG of the functions of digital experience, digital support of the production process, transactional and organizational platforms was noted. Peculiarities of functioning in the energy sphere of DP origin, access, and community are considered. Information, coordination, consultation, interaction, and mutual calculations levels of intensity of involvement members of energy cooperative are highlighted. Attention is focused on the effect of cross-subsidization as an important, specific for Ukraine, tool for stimulating the development of local REG microgrids. The mechanism of operation of the local REG microgrid cooperative was considered. Its structural elements are presented. The interests, motivation, performed functions, the value created for other participants, and the received own benefit of the groups of participants of the REG microgrid cooperative were analyzed.
doi_str_mv 10.36296/1819-8058.2024.3(78).6-16
first_indexed 2025-07-17T11:39:32Z
format Article
fulltext 6 Відновлювана енергетика. №3/2024 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ УДК 620.91 https://doi.org/10.36296/1819-8058.2024.3(78)6-16 ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ МІКРОМЕРЕЖ ВДЕ: ІНКЛЮЗИВНИЙ ПІДХІД Отримано 05 лип. 2024 р.; рекомендовано до публікації 16 вер. 2024 р. Доступно онлайн 01 жов. 2024 р. Гриценко А. А.1, Липов В. В.2 Автор для кореспонденції: Володимир Липов, e-mail: Lypov_vl@ukr.net Розвиток відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) є важливою складовою підтримки стабільності системи енергоза- безпечення України в умовах воєнного стану. Зростає значення пошуку альтернативних моделей забез- печення енергетичної стійкості національної економіки. Дієвим інструментом виконання цього за- вдання на рівні місцевих громад може бути формування локальних мікромереж – кооперативів власників станцій ВДЕ на основі цифрових платформ (ЦП). Мета пропонованої роботи полягає в дослі- дженні передумов, варіантів, механізм та організаційних форм створення локальних мікромереж – ко- оперативів ВДЕ на основі ЦП як інструментів посилення енергетичної стійкості місцевих громад. Розг- лянуто чинники гальмування розвитку ВДЕ в Україні та альтернативні шляхи стимулювання розвитку. Показано, що ефективним інструментом прискорення розвитку ВДЕ є використання цифрових техно- логій генерування, накопичення, аналізу даних щодо обміну енергетичними потоками та забезпечення взаємних розрахунків. Акцентовано увагу на багатоваріантності моделей організації кооперативів ВДЕ. Відзначено поєднання ЦП-кооперативами ВДЕ функцій платформ цифрового досвіду, цифрового супроводу виробничого процесу, трансакційного та організаційного забезпечення. Розглянуто особли- вості функціонування в енергетичній сфері ЦП походження, доступу та спільноти. Виділено такі рівні інтенсивності залучення членів енергетичного кооперативу: інформаційний, координаційно-консуль- таційний, взаємодії та взаємних розрахунків. Акцентовано увагу на ефекті перехресного субсидіювання як важливого, специфічного для України, інструменту стимулювання розвитку локальних мікромереж ВДЕ. Розглянуто механізм функціонування локального кооперативу-мікромережі ВДЕ. Представлено його структурні елементи. Проаналізовано інтереси, мотивацію, виконувані функції, створювану для інших учасників цінність та отримувану власну вигоду груп учасників кооперативу-мікромережі ВДЕ. Ключові слова: відновлювана енергогенерація, економіка спільного споживання, кооперативи, коопера- ція, локальні мікромережі відновлюваної енергогенерації, місцеві громади, розподілені енергетичні сис- теми, цифрова економіка, цифрові платформи. ORGANIZATIONAL PRINCIPLES OF THE OPERATION OF REG MICROGRIDS Received Jul. 05, 2024; accepted Sept. 16, 2024 Available online Oct. 01, 2024 Hrytsenko A. A.1, Lypov V. V.2 Author for correspondence: Lypov Volodymyr, e-mail: Lypov_vl@ukr.net The development of REG is an important component of main- taining the stability of Ukraine's energy supply system in mar- tial law conditions. The importance of finding alternative mod- els for ensuring the energy sustainability of the national economy is growing. An effective tool for solving this problem at the level of local communities can be the for- mation of local microgrid cooperatives of owners of REG stations based on the DP. The purpose of the proposed work is to study the prerequisites, options, mechanisms, and organizational forms of the formation of local REG microgrid-cooperatives based on DP as tools for strengthening the energy sustainability of local communities. 1 Академік НАН України, д-р екон. наук, проф. https://orcid.org/0000-0002-5030-864X 2 д-р екон. наук, проф. https://orcid.org/0000-0003-3215-0612 1, 2 Інститут економіки та прогнозування НАН України, Київ, Україна 1 Academician of the National Academy of Sciences of Ukraine, Dr. Econ. Science, prof. https://orcid.org/0000-0002-5030-864X 2 Dr. Econ. of Science, prof. https://orcid.org/0000-0003-3215-0612 1, 2 Institute of Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine 7 Відновлювана енергетика. №3/2024 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ Factors inhibiting the development of REG in Ukraine and alternative ways of stimulating development are con- sidered. It is shown that an effective tool for accelerating the development of REG is using digital technologies to generate, accumulate, and analyze data on the exchange of energy flows and the provision of mutual settlements. Attention is focused on the multivariate models of the organization of REG cooperatives. The combination DP- cooperatives REG of the functions of digital experience, digital support of the production process, transactional and organizational platforms was noted. Peculiarities of functioning in the energy sphere of DP origin, access, and community are considered. Information, coordination, consultation, interaction, and mutual calculations levels of intensity of involvement members of energy cooperative are highlighted. Attention is focused on the effect of cross-subsidization as an important, specific for Ukraine, tool for stimulating the development of local REG mi- crogrids. The mechanism of operation of the local REG microgrid cooperative was considered. Its structural ele- ments are presented. The interests, motivation, performed functions, the value created for other participants, and the received own benefit of the groups of participants of the REG microgrid cooperative were analyzed. Keywords: cooperation, cooperatives, digital economy, digital platforms, local communities, distributed energy systems, local microgrids of renewable energy generation, renewable energy generation, the economy of shared consumption. Перелік використаних скорочень ВДЕ – відновлювана енергогенерація ГО – громадські об’єднання МСП – малі та середні підприємства ТГ – територіальна громада ЦП – цифрові платформи List of abbreviations used DP – digital platforms PA – public associations REG – renewable energy generation SME – small and medium-sized enterprises TC – territorial community Вступ Важливою складовою підтримки стабільності системи енергозабезпечення в умовах воєнного стану є розвиток відновлюваної енергогенерації. Прийняття Закону Укра- їни № 3220 «Про внесення змін до деяких законів Укра- їни щодо відновлення та «зеленої» трансформації енер- гетичної системи України» й низки підзаконних регуляторних документів суттєво спрощує та розширює можливості її розвитку. Зокрема, вдосконалено меха- нізм стимулювального впливу «зеленого» тарифу, впро- ваджено моделі Net metering та Net billing. Вони надають можливість побутовим виробникам електроенергії та малим непобутовим виробникам – активним спожива- чам продавати надлишки власної енергогенерації. Вод- ночас цілеспрямовані удари з боку агресора по об’єктах тепло- та гідрогенерації та розподільчій мережі, розбіж- ності пікових періодів ВДЕ та енергоспоживання, за умови зростання виробництва і пропозиції ВДЕ (у 2022 та 2023 рр., відповідно, побудовано близько 312 і 350 МВт нових потужностей)1, посилюють загрози формування дисбалансів в енергетичній системі. Заразом в умовах переходу на ринкове ціноутворення виникає різниця між цінами, які діють на момент енергогенерації та «зе- леним» тарифом. Аналогічні проблеми постають і під час взаєморозрахунків за системою Net billing. Намагання мінімізувати загрози формування дисбалансів в енерге- тичній системі призводять до порушення ринкових прин- ципів її функціонування. Зокрема, вводяться обмеження обсягу електроенергії, який дозволено реалізовувати 1 Україна протягом двох років ввела 660 МВт нових потужностей ВДЕ. UE. Українська енергетика. 21.01.2024. https://ua- energy.org/uk/posts/ukraina-protiahom-dvokh-rokiv-vvela-660-mvt-novykh-potuzhnostei-vde-minenerho (Acctsstd 20.02.2024). активному споживачеві, впроваджено прайс-кепи на ок- ремі періоди коливання навантаження на систему. Ли- шається суттєвою заборгованість електропостачальників / постачальників універсальних послуг перед активними споживачами. Існують правові колізії договірного регу- лювання механізму самовиробництва між споживачами та електропостачальниками / постачальниками універ- сальних послуг, неузгодженості між чинними нормами енергетичного та будівельного законодавства. Проблеми та завдання, що постають перед національною енергосистемою, поєднують складові, специфічні для на- ціональної економіки, та загальноцивілізаційні, такі, що є наслідком активного впровадження технологій ВДЕ та ци- фровізації процесів взаємодії суб’єктів господарювання. Відповідно зростає значення дослідження світового дос- віду, визначення можливостей та особливостей його імп- лементації в умовах України. За твердженням Дж. Шульца та Ф. Перзановського, цифровізація економіки зумовлює закінчення епохи власності [1]. Увага М. Мангера зосере- джена на скороченні трансакційних витрат як інструменті формування економіки спільного споживання, що перет- ворюється на альтернативу економіці, заснованій на при- ватній власності [2]. Х. Ньюбургер переконує своїх читачів, що поширення економіки спільного споживання стає аль- тернативою практиці особистого володіння, розширює межі нашої свободи, забезпечує більшу гнучкість і присто- совуваність до зовнішнього середовища [3]. Історія людс- тва є історією освоєння людиною природи, перетворення її на свої засоби виробництва і свою власність, на своє https://ua-energy.org/uk/posts/ukraina-protiahom-dvokh-rokiv-vvela-660-mvt-novykh-potuzhnostei-vde-minenerho https://ua-energy.org/uk/posts/ukraina-protiahom-dvokh-rokiv-vvela-660-mvt-novykh-potuzhnostei-vde-minenerho 8 Відновлювана енергетика. №3/2024 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ неорганічне тіло. В інформаційно-мережевій економіці ін- формація стає головним продуктом і ресурсом, панівною формою багатства суспільства і людини. А інформаційно- мережеві системи створюють можливість зробити неор- ганічне тіло одночасно власністю окремої людини і суспі- льства в цілому [4, c. 39]. Відповідно, основу сучасних від- носин в економічній сфері формують не стільки відносини власності, скільки відносини стосовно управління досту- пом до тих чи інших благ, ресурсів, даних. Тим самим опо- середковано визнається ключова роль ЦП як інструменту забезпечення зв’язку між власником і потенційним кори- стувачем об’єкта власності. ЦП отримують беззастережну перевагу на глобальних ринках. Альтернативою «Капіталі- зму платформ» вбачається «платформний кооперати- візм». Відновлюється інтерес до кооперативного руху [5]. Актуалізуються творчі напрацювання щодо теорії коопе- рації українських вчених М. Туган-Барановського, П. По- жарського, С. Бородаєвського, К. Мацієвича, М. Домани- цького, В. Коваля, М. Литвицького [6]. Руйнація традиційних засад забезпечення соціального захисту най- маних працівників унаслідок поширення гіг- і прекарної зайнятості сприяла зростанню інтересу до бізнес-моделі, що забезпечує інклюзивну співучасть працівників у ство- ренні продукту, управлінні підприємством та розподілі прибутку [7]. Кооперативи на основі ЦП розглядаються як інноваційна інституційна форма, що є альтернативою тра- диційним корпораціям [8]. Підтримка переходу від мо- делі, де людина працює на платформу, до моделі, в якій платформа працює на людину, декларується як основна мета діяльності Дослідницької Панелі з цифрової коопе- рації, створеної під егідою Секретаріату ООН [9]. Автори дослідження «Мультидисциплінарна структура еконо- міки колаборативних спільнот» роблять спробу аналітич- ної оцінки потенціалу розвитку кооперативного руху на базі ЦП [10]. М. Аретс шукає відповідь на питання що об- межує успіх кооперативів-ЦП у їх конкуренції з такими ве- ликим ЦП як Uber та Deliveroo [11]. На дослідженні супе- речностей між індивідуальними й колективними наслідками інтенсифікації колаборації на ЦП зосереджу- ють увагу Д. Арчидіано та Д. Пайс [12]. Проблеми формування мікромереж гібридних систем ВДЕ привертають увагу українських вчених [13]. Розвиток розподіленої інтеграції розглядається як інструмент підви- щення інвестиційної привабливості та чинник підвищення енергетичної безпеки України [14]. Впровадження ЦП від- криває значні можливості для змін в енергетичному сек- торі. Їх потенціал у центрі уваги С. Клопенбурга і М. Бой- кело [15]. С. Шан зі співавторами зосереджуються на інноваціях, що формуються внаслідок платформізації на локальних енергетичних ринках. Можливість встанов- лення між виробниками та споживачами електроенергії моделі однорангових відносин Р2Р визнається важливою складовою посилення стійкості енергетичних систем та розвитку сталої енергетики. Як аналітичні складові компа- ративного аналізу локальних мікромереж на базі ЦП про- понується розглядати моделі організації екосистеми ЦП, ринкової взаємодії, інформаційних потоків, ціноутво- рення та регулювання [16]. Т. Морстін зі співавторами до- сліджують перспективи, що відкриває впровадження ЦП у сфері створення розподілених систем енергогенерації [17]. У колективній роботі «Кооперативи у відновлюваній енергетиці: гейткіпери чи посередники?» подано огляд лі- тератури з проблем організації кооперативного руху, представлено шляхи використання відповідних теоретич- них концептів для кращого розуміння енергетичних коо- перативів, подано аналіз німецьких кооперативів у сфері ВДЕ в контексті їх організації, фінансування та членства [18]. Компаративний аналіз відмінних варіантів організа- ції кооперативів ВДЕ в країнах Європи представлено в до- слідженні «Енергетичні просьюмери в Європі. Участь гро- мадян в енергетичному переході» [19]. Т. Баветі, В. Гіберчат та Ф. Дуфайс звертаються до вивчення впливу специфіки кооперативної форми організації та вибору стратегії масштабування енергетичних кооперативів у Ні- дерландах [20]. Проблеми розвитку в Україні ВДЕ, зок- рема й на основі локальних кооперативів, розглядаються і в роботах автора [21–24]. Постановка завдання В умовах безперервних атак на енергетичну систему зро- стає значення пошуку шляхів вдосконалення підтримки енергетичної стійкості національної економіки. Дієвим інструментом виконання цього завдання може бути ак- тивізація інклюзивного розвитку місцевих громад шля- хом формування локальних кооперативів власників ста- нцій ВДЕ на основі ЦП. Мета пропонованої роботи полягає в дослідженні передумов, варіантів, механізмів та організаційних форм створення локальних мікроме- реж – кооперативів ВДЕ на основі ЦП як інструментів по- силення енергетичної стійкості місцевих громад. Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу дослідження сформовано на основі результатів аналізу лі- тератури з питань створення мікромереж ВДЕ, організації роботи кооперативного руху на базі ЦП, вивчення норма- тивної бази, статистичних даних. У процесі роботи викори- стовувались системний, структурний та функціональний аналіз складових розподілених систем енергогенерації на основі ЦП, графічний аналіз, метод побудови граф. Знач- ний фактичний матеріал з перспектив, проблем, обме- жень у формуванні кооперативного руху у сфері ВДЕ було отримано в процесі консультацій, співбесід, неформалізо- ваних опитувань, інтерв’ю спеціалістів Державного агент- ства з енергоефективності та енергозбереження України, Міненерго України, вчених Інституту відновлюваної енер- гетики НАН України, учасників енергетичного ринку (зок- рема, Укренерго, Миколаївобленерго), комерційних стру- ктур, які постачають обладнання для станцій ВДЕ, місцевих громад (Коблівська ТГ Миколаївської області та Березнянської ТГ Чернігівської області), учасників ГО, що піклуються проблематикою розвитку ВДЕ в Україні (зок- рема, Energy Club, Екоклуб). Виклад основного матеріалу Проблеми розвитку ВДЕ в Україні Увага до проблем розвитку ВДЕ в Україні зумовлюється наявністю значного потенціалу й затребуваністю та водно- час неповнотою використання наявних можливостей. До чинників, що гальмували розвиток ВДЕ в Україні, можна віднести такі, як обмеженість власних фінансових ресурсів 9 Відновлювана енергетика. №3/2024 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ домогосподарств, МСП та фермерських господарств; не- обхідність паралельного нарощування потужностей аку- муляції та перерозподілу надлишків відновлюваної енер- гогенерації; складність бюрократичних процедур, пов’язаних з підключенням до існуючих енергомереж; підвищена ризиковість через суттєву залежність вітрової, сонячної та гідрогенерації від погодних умов; зростання інвестиційних ризиків внаслідок військової агресії з боку Росії; загострення бюджетних проблем, що зумовлює ускладнення з наповненням джерел покриття «зелених» тарифів; потреба в практичному опрацюванні й удоскона- ленні механізмів Net billing та Net metering. Варто також зазначити, що побутові споживачі, для яких ціна електро- енергії утримується на рівні, значно нижчому за ринковий, не мають достатніх економічних стимулів для інвесту- вання в розвиток ВДЕ за механізмом самовиробництва та, в разі незмінності умов, не зацікавлені в активному вико- ристанні цього механізму. Водночас слід врахувати, що низка законодавчих і нормативних документів, прийнятих у 2023–2024 рр., сприяла активізації участі в розвитку ВДЕ МСП і домогосподарств. Значний потенціал активізації стимулювання розвитку ВДЕ в України має розгортання кооперативного руху в цій сфері. Різноманіття моделей кооперації в енергетичному сек- торі економіки Важливою складовою активізації залучення МСП та до- могосподарств на локальному рівні до участі в розвитку відновлюваної енергетики, підвищенні ефективності ви- користання її потенціалу та активізації енергозбере- ження є розгортання кооперативного руху на рівні місце- вих громад. Ефективним механізмом та додатковим стимулом його розвитку слугує доступ до використання цифрових технологій генерування, накопичення, аналізу даних про обмін енергетичними потоками та забезпе- чення взаємних розрахунків між учасниками екосистем енергетичних кооперативів, що функціонують на основі цифрових платформ. Кооперація на базі ЦП значно поширена в енергетич- ному секторі економіки. Виділяють платформи похо- дження, платформи доступу і платформи спільноти [13]. Перша група забезпечує можливість вибору потен- ційних виробників і покупців електроенергії. Прикла- дами можуть слугувати Powerpeers у Нідерландах, Piclo у Великій Британії. Powerpeers надає споживачеві мож- ливість вибрати виробника, в якого він бажає купувати електроенергію. Платформи доступу своєю чергою створюють можливість інвестування, зокрема у формі краудсорсингу, в маломасштабні проєкти відновлюваної енергогенерації. Так, SunShare Community Solar (США) надає можливість інвесторам купувати «сонячні сади» та економити на комунальних послугах за рахунок своєї ча- стки у їх енергогенерації. Платформи спільноти, або ві- ртуальні електростанції, забезпечують формування розподілених систем енергогенерації. Прикладами є SonnenCommunity в Німеччині, City-zen VPP у Нідерлан- дах, Shinehub в Австрії). SonnenCommunity об’єднує ма- лих виробників електроенергії з літієвими батареями, які діляться своєю надлишковою енергією, і надає можли- вості спільного інвестування у створення розподілених систем енергогенерації. Завдання створення останньої групи ЦП можуть варіюватися від підвищення автономії місцевої енергетичної спільноти (громади), зниження цін на енергію шляхом ринкової торгівлі до надання по- слуг з балансування мережі. Колективна взаємодія учас- ників проєкту може набувати як форм кооперації для са- мозабезпечення, так і суто економічної мотивації максимізації віддачі від інвестицій. Запропоновані закордонними вченими типи ЦП відріз- няються за трьома параметрами. По-перше, за ступенем впливу на мережеві зв’язки (підтримка обміну та реєст- рації потоків енергії або алгоритмічне управління цими потоками). По-друге, за характером послуг, що нада- ються учасникам (приєднання до мікромережі як спожи- вача або виробника енергії; сприяння розвитку приват- ної енергогенерації як частини мікромережі; можливість участі в її розвитку в ролі інвестора – стейкхолдери). По- третє, за ступенем свободи учасника впливати на тра- фік електроенергії. Також відповідно до напряму основ- ної діяльності розрізняють кооперативи, що спеціалізу- ються на генерації / виробництві, розподілі / передачі електроенергії або торгівлі нею. Додатковими критері- ями класифікації вибираються історичні рамки ство- рення кооперативів в енергетичній сфері, особливості забезпечення фінансування, членства, соціальної струк- тури та залучення до їх діяльності. Можна виділити чотири рівня участі членів енергетичного кооперативу в його діяльності: інформаційний, координа- ційно-консультаційний, взаємодії та взаєморозрахунків. На першому забезпечується обмін інформацією та нав- чання учасників. На другому – взаємоузгодження дій че- рез посередництво ядра ЦП. На третьому – власне взає- модія у сфері генерації, використання, акумуляції та перерозподілу енергетичних потоків. На четвертому – грошові розрахунки між учасниками. Варто зазначити, що ЦП-кооператив у сфері ВДЕ поєднує функції платформ цифрового досвіду (забезпечує долу- чення звичайних споживачів до використання послуг, створюваних ЦП) і цифровізації промислового виробниц- тва (об’єднує учасників у ланцюжок (мережу) створення цінності, спрямований на підтримку процесу виробниц- тва, зберігання і розподілу електроенергії), трансакцій- ної (перебирає на себе функції посередництва між учас- никами кооперативу-мікромережі) й організаційної (забезпечує організацію обміну енергетичними потоками і взаємних розрахунків між учасниками) платформ. Ефект перехресного субсидіювання і розвиток коопера- тивів – мікромереж ВДЕ в Україні Об’єднання суб’єктів енергогенерації – юридичних осіб (малих непобутових активних споживачів) і домогоспо- дарств (побутових активних споживачів) в локальну мік- ромережу створює можливість використання властивого ЦП ефекту перехресного субсидіювання. Цей ефект є осо- бливістю ЦП і формується завдяки особливостям тарифо- утворення для різних груп споживачів на українському енергетичному ринку. Внаслідок створення кооперативу в локальній мікромережі об’єднуються учасники, для яких діють відмінні енергетичні тарифи. Домогосподарства – активні побутові споживачі отримують можливість реалі- зувати МСП – активним непобутовим споживачам, 10 Відновлювана енергетика. №3/2024 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ членам кооперативу, надлишок енергогенерації за ці- нами, що перевищують тарифи, встановлені для побуто- вих споживачів. Непобутові споживачі своєю чергою мо- жуть отримувати її за меншою ціною, ніж фіксується відповідним тарифом. Про розмір «цінової надбавки / знижки» члени кооперативу можуть домовлятися між со- бою. Активні непобутові споживачі – учасники коопера- тиву-ЦП також можуть пропонувати її надлишок іншим учасникам або реалізовувати її за альтернативними моде- лями. Отже, навіть без залучення «зелених» тарифів і Net billing досягається можливість підвищення інвестиційної окупності й привабливості створення об’єктів відновлюва- ної енергогенерації усіх груп учасників. Водночас істотно спрощується механізм розрахунків, прискорюються строки їх здійснення, скорочується фінансове наванта- ження на загальнонаціональну систему стимулювання ВДЕ. Використання ефекту перехресного субсидіювання відрізняє пропоновану модель від практики діючих енер- гетичних кооперативів як за кордоном, так і в Україні. Тим самим пропонована модель набуває значення альтерна- тиви «зеленому» тарифу і моделі Net billing. Механізм функціонування локального кооперативу – мікромережі ВДЕ Результатом об’єднання малих виробників ВДЕ є форму- вання енергетичного кооперативу як юридичної особи, що створюється для здійснення господарської діяльності з виробництва, зберігання, розподілу енергії та надання інших послуг з метою задоволення потреб його членів та територіальної громади відповідно до Законів України «Про кооперацію» та «Про споживчу кооперацію». Він об’єднує активних побутових і малих непобутових спо- живачів – домогосподарства, МСП, фермерські госпо- дарства, комунальні установи, що провадять діяльність з виробництва та постачання електричної енергії, а також інвесторів, пов’язаних з кооперативом-ЦП відносинами контролю. Структурними елементами локального ЦП-кооперативу ВДЕ є ядро ЦП, орган місцевого само- врядування, групи юридичних і фізичних осіб – про- сьюмерів, що поєднують ролі виробників і споживачів електроенергії, а також інвестори, що вкладають кошти в розвиток кооперативу, але не мають власного енерго- генерувального устаткування. Важливим учасником еко- системи платформних мікромереж є локальні енергоро- зподільчі компанії. Вони забезпечують фізичну єдність учасників цифрової платформи як віртуальної фабрики – виробника електроенергії. Водночас вони зберігають свою роль постачальника енергії звичним споживачами, що не є її учасниками, та забезпечують під’єднання до загальнонаціональної системи. Банківська установа – розрахунковий центр, на підставі даних, що надаються ядром ЦП-кооперативу, забезпечує грошові розрахунки між його членами за надану або використану електрое- нергію та послуги з її акумуляції. На рис. 1–3 представ- лено напрями потоків даних, енергії й грошових розра- хунків між учасниками ЦП-кооперативу – локальної мікромережі ВДЕ. Розглянемо детальніше інтереси, мо- тивацію, виконувані функції, створювану для інших учас- ників цінність та отримувану вигоду окремих груп учас- ників кооперативу – мікромережі ВДЕ. напрями інформаційної взаємодії ЦП Рис. 1. Потоки даних ЦП-кооперативу – локальної мікромережі ВДЕ Fig. 1. Data flows of a DP-cooperative – local REG microgrid Юридичні і фізичні особи – просью- мери: Сонячна енергогенерація Вітрова – « – Гідро – « – Геотермальна – « – Комбінована – « – Біоенергетика – « – Установки зі зберігання енергії Ядро ЦП-ко- оперативу – локальної мікромережі ВДЕ ВДЕ Споживачі Орган місцевого са- моврядування Розрахунко- вий центр Національна мережа Енергорозподільча компанія https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 11 Відновлювана енергетика. №3/2024 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ – напрями руху електроенергії Рис. 2. Енергетичні потоки ЦП-кооперативу – локальної мікромережі ВДЕ Fig. 2. Energy flows of a DP-cooperative – local REG microgrid – напрями фінансових розрахунків Рис. 3. Напрями фінансових розрахунків ЦП-кооперативу – локальної мікромережі ВДЕ Fig. 3. Financial flow directions of a DP-cooperative – local REG microgrid Місцева громада, орган місцевого самоврядування Інтереси та мотивація. Підтримка стабільності енер- гозабезпечення місцевої громади, зокрема об’єктів ко- мунальної власності, як складова забезпечення стійкого розвитку та «зеленого» переходу; економія витрат на електроенергію за рахунок можливості її отримання за меншими цінами; підвищення рівня життя і посилення єдності місцевої громади… Функції: ініціація та організаційне забезпечення ство- рення кооперативу, сприяння залученню та координація діяльності організацій, задіяних у формуванні програ- мно-технічної бази, допомога у вирішенні проблем, які можуть виникнути в процесі діяльності кооперативу, ін- вестор або власник устаткування енергогенерації, забез- печення розташування устаткування програмно-техніч- ного забезпечення та енергоакумуляції. Створювана цінність для інших учасників ЦП: органі- заційне ядро створення та підтримки роботи коопера- тиву ВДЕ; забезпечення ефективнішого використання потенціалу устаткування енергогенерації та енергоаку- муляції мешканців громади; виробник і постачальник надлишків енергогенерації для членів кооперативу; надає приміщення для розміщення комп’ютерної тех- ніки та станції енергозберігання. Отримувана вигода: підтримка стабільності енергопо- стачання громади; розвиток її інфраструктури як інстру- менту стійкого розвитку та залучення до «зеленого» пе- реходу; підвищення рівня життя мешканців громади; розвиток почуття єдності громади; демократизація життя в громаді. Юридичні особи Інтереси та мотивація. Забезпечення стабільності енергопостачання; можливість економії коштів за раху- нок отримання енергії в локальній мікромережі за мен- шим тарифом; альтернатива «зеленому» тарифу та Net billing; розширення можливостей вибору напрямів про- дажу (централізована або локальна система) або збері- гання надлишку енергогенерації… Функції: постачальник і споживач генерованої розподі- леною системою енергії; інвестор… Створювана цінність: виробник енергії для власного споживання, може пропонувати її надлишок іншим юри- дичним особам – членам кооперативу; споживач енергії, Національна мережа Енергорозподільча компанія Юридичні і фізичні особи – просью- мери: Сонячна енергогенерація Вітрова – « – Гідро – « – Геотермальна – « – Комбінована – « – Біоенергетика – « – Установки зі зберігання енергії Споживачі Юридичні і фізичні особи – просью- мери: Сонячна енергогенерація Вітрова – « – Гідро – « – Геотермальна – « – Комбінована – « – Біоенергетика – « – Установки зі зберігання енергії Споживачі Розрахунко- вий центр Енергорозподільча компанія 12 Відновлювана енергетика. №3/2024 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ згенерованої домогосподарствами, надає можливість реалізації надлишків власної енергогенерації… Отримувана вигода: стабільніше енергопостачання; економія коштів за рахунок меншого тарифу в локальній мікромережі; розширення можливостей вибору напря- мів продажу (централізована система / локальна мікро- мережа) або можливість зберігання надлишку енергоге- нерації. Фізичні особи – власники устаткування енергогенерації Інтереси та мотивація. Стабілізація енергозабезпе- чення; прискорення окупності інвестицій у систему ене- ргогенерації; альтернатива «зеленому» тарифу та Net billing; доступ до станції зберігання надлишків енергоге- нерації… Функції: пропозиція надлишків енергогенерації іншим учасникам кооперативу-ЦП. Створювана цінність для інших учасників коопера- тиву: для юридичних осіб та установ комунальної влас- ності – можливість отримання енергії за нижчою ціною, ніж відповідні тарифи. Отримувана вигода: можливість отримання грошових коштів за продаж надлишкової енергогенерації; прис- корення окупності власних інвестицій у станції енерго- генерації; зменшення ризиків відсутності енергопоста- чання. Фізичні особи – інвестори, в яких відсутня власна енер- гогенерація Інтереси та мотивація. Можливість отримання енергії за ціною, нижчою ніж відповідний тариф, зменшення ри- зиків блекауту, отримання інвестиційного прибутку. Функції: фінансова підтримка розвитку кооперативу. Створювана цінність для інших учасників коопера- тиву: забезпечення кооперативу додатковими ресур- сами для встановлення нових потужностей енергогене- рації та енергоакумуляції. Отримувана вигода: економія грошових коштів за раху- нок купівлі в кооперативу енергії за цінами, нижчими, ніж відповідний тариф; зменшення ризиків відсутності енергопостачання. Залежно від конкретної ситуації з обсягами надлишку ге- нерації та інвестиційними потребами кооперативу умови участі, ціни і ліміти споживання можуть встанов- люватися окремо. Ядро платформи Інтереси та мотивація. Функціональний підрозділ платформи-кооперативу або (в разі, коли ядро ЦП є не- залежною комерційною структурою-посередником) отримання частини прибутку учасників мікромережі внаслідок оптимізації використання енергогенерації Функції: оператор мікромережі ВДЕ; адміністратор ко- мерційного обліку і розрахунків, постачальник допо- міжних послуг і послуг з балансування в екосистемі коо- перативу; інформаційне та координаційне забезпечення поточної діяльності та розвитку кооперативу. Створювана цінність для інших учасників коопера- тиву: балансування перетоків енергії в мікромережі; за- безпечення фіксації, накопичення, аналізу, доведення до учасників результатів руху енергетичних потоків між ними, формування й трансмісія до банківської установи даних для проведення взаєморозрахунків між учасни- ками за поставлену і спожиту електроенергію. Отримувана вигода: забезпечення підтримки інтересів всіх учасників ЦП-кооперативу. Основні компоненти технічного забезпечення: ком- п’ютерне та програмне забезпечення фіксації та аналізу даних щодо енергетичних потоків, двосторонніх лічиль- ників у точках приєднання до мікромережі учасників ко- оперативу та централізованої мережі енергопостачання місцевої громади; приміщення для розташування відпо- відного обладнання та організації функціонування коо- перативу. Устаткування акумуляції та балансування мікромережі Функціональна складова платформи (можливий варіант коли станція / станції зберігання, біогенерації, виробни- цтва водню, комерційного доповнювального викорис- тання надлишків енергогенерації є власністю окремих членів кооперативу). Функції: акумуляція надлишків енергогенерації, забез- печення його використання або генерація в періоди ви- никнення дисбалансу в енергетичній системі. Створювана цінність для інших учасників коопера- тиву: забезпечення накопичення, перерозподілу та ви- користання надлишків енергогенерації членів коопера- тиву, підтримка балансу енергетичних потоків у мікро- мережі Отримувана вигода: можливість зберігати, генерувати в періоди дефіциту та перерозподіляти надлишки енер- гогенерації. Балансування енергетичних потоків локальної мікро- мережі ВДЕ на базі кооперативу-ЦП. Складовими сис- теми забезпечення балансування енергетичних потоків у мікромережі крім установок акумуляції можуть бути ус- тановки біо- та гідрогенерації. У випадку з кооперати- вом-ЦП додатковим інструментом стабілізації енергопо- стачання в мікромережі може бути вибіркове за періодами використання установок біогенерації як дода- ткової альтернативи установкам акумуляції електроене- ргії в періоди її дефіциту. Економічна виправданість для власників зумовлюється можливістю реалізації виробле- ної електроенергії в цей час за вищими цінами. Адже ва- рто також враховувати, що, на відміну від вітрової, соня- чної та гідрогенерації, джерела біогенерації не є без- коштовними та обмежені за можливостями створення та накопичення Додатковим інструментом може бути гід- роакумуляція. 13 Відновлювана енергетика. №3/2024 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ Обленерго Інтереси та мотивація. Зменшення загроз виник- нення дисбалансів у єдиній системі за рахунок об’єд- нання малих виробників електроенергії та можливості локальної акумуляції надлишків (об’єднання в мікроме- режу не призводить до зростання споживання, але сти- мулює розвиток ВДЕ та її акумуляції на локальному рі- вні); зменшення дисбалансів попиту і пропозиції в періоди пікової генерації та споживання; скорочення кі- лькості суб’єктів енергетичного ринку… Функції: забезпечення доступу мешканців громади до централізованої національної системи енергогенерації та енергодистрибуції. Створювана цінність для кооперативу: покриття де- фіциту та закупівля надлишків енергогенерації. Отримувана вигода: кооператив як додатковий інстру- мент забезпечення балансування в централізованій ене- ргосистемі. Особливості організаційного забезпечення форму- вання кооперативу ЦП Кооператив-ЦП створюється власниками енергогенеру- вального устаткування. Альтернативою може бути коме- рційна структура на базі ЦП, що їх об’єднує в єдину еко- систему. Тому на етапі створення потреби вкладання значних інвестицій у закупівлю устаткування енергогене- рації не виникає. В подальшому, в процесі розширення можуть розглядатись різні варіанти підтримки інвестицій у розвиток енергогенерації. Обмін енергії, за винятком існування особливих вимог до потреб фізичних осіб – учасників кооперативу, здійснюється звичайними ліні- ями передачі електроенергії. Основні витрати стосу- ються комп’ютерного обладнання та програмного забез- печення. Додатково виникає необхідність встановлення двонаправлених лічильників електроенергії та устатку- вання для забезпечення передачі в постійному режимі даних про потоки електроенергії, яка видається в ме- режу або отримується з мережі кожним з учасників коо- перативу. Для забезпечення врахування перетоків елек- троенергії між локальною мікромережею та національною енергетичною системою аналогічні за фу- нкціями лічильники встановлюються на трансформатор- них підстанціях – точках входу в локальну мікромережу. Найбільш дороговартісним об’єктом фінансування є ста- нція акумуляції енергії. Варіантом її розвитку може бути поетапне розширення зі зміною функцій. Залежно від потужності акумуляції на початковому етапі, за незнач- ної ємності, вона може перебрати на себе функції забез- печення акумуляції надлишкової генерації домогоспо- дарств і підтримки в періоди пікового споживання критичної інфраструктури громади. Фізичні особи – уча- сники кооперативу, в разі значного перевищення над- лишку енергогенерації можливостями акумуляції, просу- вають його за «зеленим» тарифом або Net billing. 2 Stuart Island Energy Initiative https://www.siei.org/. Як альтернатива розвитку вартісної системи акумуляції розглядається розвиток технологій створення побіжних, некритичних енергоємних виробництв. Їх можна залу- чати лише в періоди надлишкової енергогенерації. При- кладом може слугувати енерговитратна технологія 3D друку. Аналогічні варіанти залежать від специфіки умов, потреб і можливостей конкретної громади. Досить перс- пективним варіантом «альтернативної акумуляції» може бути комбінування сонячної енергетики з виробництвом водню, коли надлишкова енергогенерація спрямову- ється на виробництво водню. Якщо виробляється над- лишкова електроенергія після повної зарядки акумуля- торів, починає шляхом електролізу вироблятись водень, який зберігається для подальшого виробництва електро- енергії паливними елементами2. Важливим інструмен- том мінімізації дисбалансів у мікромережі енергогене- рації під час виникнення дефіциту можуть слугувати установки біогенерації. В разі їх комбінованого викорис- тання в єдиній локальній мікромережі з агрегатами со- нячної та вітрогенерації забезпечується можливість зме- ншення коливань профіциту / дефіциту власної егергогенерації. Доцільність такого порядку викорис- тання установок біоенергогенерації виправдовується ма- ксимізацією доходу від енерговиробництва саме в пері- оди дефіциту енергії, коли її вартість найвища. Вартість електроенергії у взаєморозрахунках між чле- нами кооперативу узгоджується між ними. Лишається юридична проблема визначення для фізич- них і юридичних осіб різниці вартості електроенергії, що закуповується у зовнішнього постачальника, адже між обленерго і ними виникає посередник – кооператив-ЦП. Технічно вона вирішується завдяки наявності у кожної зі сторін лічильників входу / виходу енергопотоків і даних про ці потоки між мікромережею і єдиною енергосисте- мою. Розрахунки мешканців громади, які не є членами локального кооперативу, відбуваються за традиційною схемою. Приєднання до національної енергетичної сис- теми забезпечує можливість подолання дисбалансів ви- робництва, акумулювання та споживання електроенер- гії. Кооператив-ЦП набуває форми напівавтономного «енергетичного півострова». Альтернативна модель організації локальної мікроме- режі на основі ЦП Як альтернатива кооперативу-ЦП власників устаткування енергогенерації та акумуляції може слугувати ядро ЦП, організоване на комерційній основі, аналогічно тому як воно працює серед перевізників таксі. Лишаючись посе- редником між учасниками екосистеми, воно привлас- нює частину прибутку учасників екосистеми як плату за надавані послуги. В цьому разі позиція монополії на ло- кальному рівні може спонукати власників на отримання рентного доходу (у випадку з автоперевізниками частка оплати за проїзд, що привласнюється ядром ЦП, колива- ється від 10 до 25 %). У випадку зі значною невизначені- стю і ризиками, що існують на ринку ВДЕ, це може при- 14 Відновлювана енергетика. №3/2024 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ зводити до втрати переваг локальних мікромереж ВДЕ на основі ЦП для власників устаткування ВДЕ. Висновки Розвиток нормативної бази регулювання енергетичних ринків відкриває можливості створення нових організа- ційних форм розвитку ВДЕ на локальному рівні. Локальні мікромережі ВДЕ на основі кооперативів-ЦП можуть слугувати альтернативною «зеленим» тарифам та Net billing як інструменту субсидіювання, балансу- вання енергосистеми та спрощення розрахунків між уча- сниками ринку ВДЕ. Потенціал функціонування кооперативів-ЦП у сфері ВДЕ підтверджується світовою практикою їх створення та ус- пішного функціонування як платформ походження, дос- тупу та спільноти. Вони набули значення важливої скла- дової підтримки «енергетичного переходу» та забезпечення стійкого розвитку місцевих громад. Особливістю українського енергетичного ринку, що фор- мує додатковий потенціал розвитку кооперативів-ЦП у ВДЕ, є можливість використання властивого для ЦП ефе- кту перехресного субсидіювання. За рахунок різниці в та- рифах на електроенергію для юридичних і фізичних осіб створюється механізм субсидіювання на локальному рівні юридичними особами – членами кооперативу фізичних осіб – її виробників. Суттєво спрощується механізм субси- діювання розвитку ВДЕ. На рівні локальних громад фор- мується механізм балансування за рахунок комплексного використання устаткування генерації та акумуляції енергії. Організаційна форма кооперативу-ЦП дозволяє гармоні- зувати інтереси всіх учасників екосистеми (орган місце- вого самоврядування, групи малих непобутових і побу- тових споживачів – просьюмерів, що поєднують ролі виробників і споживачів електроенергії, потенційних ін- весторів), а опора на наявні потужності енергогенерації мінімізує початкові витрати його створення. Кооперативи-ЦП у ВДЕ закладають інституційну основу комплексного поєднання політичних, соціальних і фінан- сових аспектів залучення громадян до програм розвитку громади, демократизують енергетичний сектор. Скоро- чуються ризики його руйнації внаслідок ворожих дій та погодних негараздів. Комунальні заклади територіаль- них громад отримують додаткові джерела енергозабез- печення. Загальнодержавну систему енергогенерації до- повнюють локальні мікромережі ВДЕ, зменшується навантаження на неї. Оптимізується використання та скорочуються строки окупності обладнання. Формується альтернатива «зеленому» тарифу та Net billing. Полегшу- ється отримання фінансування, оформлення документа- ції, реалізація проєктів, здійснюваних на основі грантової підтримки, субсидій, кредитування. Вивчення закордонного досвіду організації кооператив- ного руху в галузі ВДЕ засвідчує значну варіативність ор- ганізаційних форм взаємодії учасників. Їх детальніший розгляд та імплементація можливостей об’єднання ре- сурсів учасників до українських реалій є предметом по- дальших досліджень. ПОСИЛАННЯ 1. Perzanowski F., Schult, J. The End of Ownership. Per- sonal Property in the Digital Economy. Cambridge: The MIT Press, 2016. 250 p. 2. Munge M. Tomorrow 3. 0. Transaction Costs and Sharing Economy. Cambridge: Cambridge University Press, 2018. 188 р. 3. Neuburger H. The ever-growing sharing economy: Pros and cons. EU-Startups https://www.eu- startups.com/2019/02/the-ever-growing-sharing-econ- omy-pros-and-cons/ (05.09.2021). 4. Гриценко А. Інформаційно-цифровий етап розвитку соціально-економічних систем. Економіка України. 2022. № 1. С. 29–46. https://doi.org/10.15407/econo- myukr.2022.01.029. 5. Scholz T., Schneider N. Eds. Ours to Hack and to Own: The Rise of Platform Cooperativism. A New Vision for the Future of Work and a Fairer Internet, Eds. New York: OR Books, 2017. 252 р. 6. Горкіна Л. Ред. Сільськогосподарська кооперація: вибрані праці. Київ: ІЕПр. НАН України, 2010. 776 c. 7. Lund M. Solidarity as a Business Model. A Multi-Stake- holder Cooperatives Manual. Kent: Cooperative Devel- opment. Center Kent State University, 2013. 75 р. 8. Scholz T. Platform Cooperativism. Challenging the Cor- porate Sharing Economy. New York: ROSA LUXEMBURG STIFTUNG, 2016. 32 р. 9. The age of digital interdependence. Report of the UN Secretary-General’s High-level Panel on Digital Coopera- tion. New York: UN, 2019. 47 р. 10. Multidisciplinary Framework on Commons Collaborative Economy. Amsterdam: DECODE, 2020. 145 р. 11. Arets M. The state of platform cooperatives in 2022. https://www.linkedin.com/pulse/state-platform-coop- eratives-2022-martijn-arets/. 12. Arcidiacono D., Pai D. Individual Rewarding and Social Outcomes in the Collaborative Economy. Multidiscipli- nary Design of Sharing Services. Cham: Springer Interna- tional Publishing AG, 2018. P. 81–94. https://10.1007/978-3-319-78099-3_6 13. Остапчук В., Шевченко І. Використання гібрідних сис- тем на основі відновлюваних джерел в мікромережі: огляд. Відновлювана енергетика. 2024. № 4. С. 9–25. https://doi.org/10.36296/1819-8058.2022.4(71)9-25. 14. Дьяченко О. Інвестиції в сонячну енергетику в децен- тралізованій енергосистемі як чинник зміцнення ене- ргетичної безпеки України під час війни. https://www.eu-startups.com/2019/02/the-ever-growing-sharing-economy-pros-and-cons/ https://www.eu-startups.com/2019/02/the-ever-growing-sharing-economy-pros-and-cons/ https://www.eu-startups.com/2019/02/the-ever-growing-sharing-economy-pros-and-cons/ https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.01.029 https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.01.029 https://www.linkedin.com/pulse/state-platform-cooperatives-2022-martijn-arets/ https://www.linkedin.com/pulse/state-platform-cooperatives-2022-martijn-arets/ http://dx.doi.org/10.1007/978-3-319-78099-3_6 15 Відновлювана енергетика. №3/2024 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ Відновлювана енергетика. 2024. № 2. С. 73–78. https://doi.org/10.36296/1819-8058.2024.2(77).73-78. 15. Kloppenburg S., Boekelo M. Digital platforms and the fu- ture of energy provisioning: Promises and perils for the next phase of the energy transition. Energy Research & Social Science. 2019. Vol. 49, March 2019. P. 68–73. https://doi.org/10.1016/j.erss.2018.10.016. 16. Shan S.; Yang S., Becerra V., Deng J., Li H. Case Study of Existing Peer-to-Peer Energy Trading Platforms: Calling for Integrated Platform Features. Sustainability. 2023. № 15, 16284. https:// doi.org/10.3390/su152316284. 17. Morstyn T., Farrel N., Darb S., McCulloch M. Using peer- to-peer energy-trading platforms to incentivize prosum- ers to form federated power plants. Nature Energy. 2018. № l (3). Р. 94–101. https://10.1038/s41560-017- 0075-y. 18. Yildiz Ö., Rommel J., Debor S., Holstenkampd L., Mey F, Müller J., Radtke J., Rognli J. Renewable energy cooper- atives as gatekeepers or facilitators? Recent develop- ments in Germany and a multidisciplinary research agenda. Energy Research & Social Science. 2015. № 6. P. 59–73. https://doi.org/10.1016/j.erss.2014.12.001 19. Energy prosumers in Europe. Citizen participation in the energy transition. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2022. 62 p. 20. Bauwens T., Huybrechts B., Dufays F. Understanding the Diverse Scaling Strategies of Social Enterprises as Hybrid Organizations: The Case of Renewable Energy Coopera- tives. Organization & Environment. 2020. Vol. 33(2), P. 195–219. https://doi.org/10.1177/1086026619837126. 21. Липов В. Концепція кооперативу-локальної мікроме- режі ВДЕ як інструмент інклюзивного розвитку і підт- римки енергетичної безпеки України. Вісник Хмель- ницького національного університету. Економічні науки. 2024. № 1. С. 254–261. https://doi.org/10.31891/2307-5740-2024-326-40. 22. Липов В. "Москітна флотилія" на енергетичному фро- нті: малі енергетичні мережі на базі цифрових плат- форм. Економічна теорія. 2023. № 2. С. 53–70. DOI: https://doi.org/10.15407/etet2023.02.053. 23. Липов В., Ушенкова Н. Вплив платформізації на роз- виток ринку відновлювальної енергетики в Україні: ризики та перспективи розвитку. Modeling the Development of the Economic Systems. 2023. № 4. С. 244–251. https://doi.org/10.31891/mdes/2023-10-33. 24. Grytsenko A., Lypov V., Nosoval O. Cooperative Digital Platforms in the Renewable Energy Sector. INTELLECTUAL ECONOMICS. 2024, No. 18 (1), p. 214– 230. https://doi.org/0.13165/IE-24-18-1-10. REFERENCE 1. Perzanowski F., Schultz J. The End of Ownership. Per- sonal Property in the Digital Economy. Cambridge: The MIT Press, 2016. 250 p. 2. Munger M. Tomorrow 3.0: Transaction Costs and Shar- ing Economy. Cambridge: Cambridge University Press, 2018. 188 р. 3. Neuburger H. The ever-growing sharing economy: Pros and cons. EU-Startups https://www.eu- startups.com/2019/02/the-ever-growing-sharing-econ- omy-pros-and-cons/ (05.09.2021). 4. Hrytsenko A. Informatsiino-tsyfrovyi etap rozvytku sotsi- alno-ekonomichnykh system. [The informational and digital stage of development of socio-economic sys- tems]. Ekonomika Ukrainy. 2022. № 1. С. 29–246. https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.01.029. (ukr.). 5. Scholz T., Schneider N. Eds. Ours to Hack and to Own: The Rise of Platform Cooperativism. A New Vision for the Future of Work and a Fairer Internet, New York: OR Books, 2017. 252 р. 6. Horkina L. Eds. Silskohospodarska kooperatsiia: vybrani pratsi [Agricultural cooperation: selected works]. Kyiv: IEPr. NAN Ukrainy, 2010. 776 c. (ukr.). 7. Lund M. Solidarity as a Business Model. A Multi-Stake- holder Cooperatives Manual. Kent: Cooperative Devel- opment. Center Kent State University, 2013. 75 р. 8. Scholz T. Platform Cooperativism. Challenging the Cor- porate Sharing Economy. New York: ROSA LUXEMBURG STIFTUNG, 2016. 32 р. 9. The age of digital interdependence. Report of the UN Secretary-General’s High-level Panel on Digital Coopera- tion. New York: UN, 2019. 47 р. 10. Multidisciplinary Framework on Commons Collaborative Economy. Amsterdam: DECODE, 2020. 145 р. 11. Arets M. The state of platform cooperatives in 2022. https://www.linkedin.com/pulse/state-platform-coop- eratives-2022-martijn-arets/. 12. Arcidiacono D., Pais D. Individual Rewarding and Social Outcomes in the Collaborative Economy. Multidiscipli- nary Design of Sharing Services. Cham: Springer Interna- tional Publishing AG, 2018. P. 81–94. 13. Ostapchuk V., Shevchenok I. Vykorystannia hibrydnykh system na osnovi vidnovliuvanykh dzherel v mikro- merezhi: ohliad [The use of hybrid systems based on re- newable sources in microgrids: a review]. Vidnovliuvana enerhetyka. 2024. № 4. С. 9–225. https://doi.org/10.36296/1819-8058.2022.4(71)9-25. 14. Diachenko O. Investytsii v soniachnu enerhetyku v det- sentralizovanii enerhosystemi yak chynnyk zmitsnennia enerhetychnoi bezpeky Ukrainy pid chas viiny [Invest- ments in solar energy in a decentralized energy system https://doi.org/10.36296/1819-8058.2024.2(77).73-78 https://www.sciencedirect.com/journal/energy-research-and-social-science https://www.sciencedirect.com/journal/energy-research-and-social-science https://www.sciencedirect.com/journal/energy-research-and-social-science/vol/49/suppl/C https://doi.org/10.1016/j.erss.2018.10.016 http://dx.doi.org/10.1038/s41560-017-0075-y http://dx.doi.org/10.1038/s41560-017-0075-y https://doi.org/10.1016/j.erss.2014.12.001 https://doi.org/10.1177/1086026619837126 https://doi.org/10.31891/2307-5740-2024-326-40 https://doi.org/10.15407/etet2023.02.053 https://mdes.khmnu.edu.ua/index.php/mdes/issue/view/10 https://mdes.khmnu.edu.ua/index.php/mdes/issue/view/10 https://doi.org/10.31891/mdes/2023-10-33 https://doi.org/0.13165/IE-24-18-1-10 https://www.eu-startups.com/2019/02/the-ever-growing-sharing-economy-pros-and-cons/ https://www.eu-startups.com/2019/02/the-ever-growing-sharing-economy-pros-and-cons/ https://www.eu-startups.com/2019/02/the-ever-growing-sharing-economy-pros-and-cons/ https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.01.029 https://www.linkedin.com/pulse/state-platform-cooperatives-2022-martijn-arets/ https://www.linkedin.com/pulse/state-platform-cooperatives-2022-martijn-arets/ 16 Відновлювана енергетика. №3/2024 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ as a factor in strengthening the energy security of Ukraine during the war]. Vidnovliuvana enerhetyka. 2024. № 2. С. 73–278. https://doi.org/10.36296/1819- 8058.2024.2(77).73-78. 15. Kloppenburg S., Boekel, M. Digital platforms and the fu- ture of energy provisioning: Promises and perils for the next phase of the energy transition. Energy Research & Social Science. 2019. Vol. 49, March 2019. P. 68−73. https://doi.org/10.1016/j.erss.2018.10.016. 16. Shan S., Yang S., Becerra V., Deng J., Li H. Case Study of Existing Peer-to-Peer Energy Trading Platforms: Calling for Integrated Platform Features. Sustainability, 2023. № 15, 16284. https:// doi.org/10.3390/su152316284. 17. Morstyn T., Farrel, N., Darby S, McCulloch M. Using peer- to-peer energy-trading platforms to incentivize prosum- ers to form federated power plants. Nature Energy. 2018. № l (3). Р. 94–101. https://10.1038/s41560-017- 0075-y 18. Yildiz Ö., Rommel J., Debor S., Holstenkampd L., Mey, F., Müller J., Radtke J., Rognli J. Renewable energy cooper- atives as gatekeepers or facilitators? Recent develop- ments in Germany and a multidisciplinary research agenda. Energy Research & Social Science. 2015. № 6. P. 59–73. https://doi.org/10.1016/j.erss.2014.12.001 19. Energy prosumers in Europe. Citizen participation in the energy transition. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2022. 62 p. 20. Bauwens T., Huybrechts B., Dufays F. Understanding the Diverse Scaling Strategies of Social Enterprises as Hybrid Organizations: The Case of Renewable Energy Coopera- tives. Organization & Environment. 2020. Vol. 33(2). P. 195–219. https://doi.org/10.1177/1086026619837126. 21. Lypov V. Kontseptsiia kooperatyvu-lokalnoi mikro- merezhi VDE yak instrument inkliuzyvnoho rozvytku i pidtrymky enerhetychnoi bezpeky Ukrainy. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu [The con- cept of a cooperative-local REG microgrid as a tool for inclusive development and support of Ukraine's energy security]. Ekonomichni nauky. 2024, No 1, с. 254–261. https://doi.org/10.31891/2307-5740-2024-326-40. 22. Lypov V. "Moskitna flotyliia" na enerhetychnomu fronti: mali enerhetychni merezhi na bazi tsyfrovykh platform ["Mosquito flotilla" on the energy front: small energy networks based on digital platforms.]. Ekonomichna te- oriia. 2023. № 2. С. 53–70. DOI: https://doi.org/10.15407/etet2023.02.053. 23. Lypov V., Ushenkova N. Vplyv platformizatsii na rozvytok rynku vidnovliuvalnoi enerhetyky v Ukraini: ryzyky ta perspektyvy rozvytku [The impact of platformization on the development of the renewable energy market in Ukraine: risks and development prospects]. Modeling the Development of the Economic Systems. 2023. № 4. С. 244–251. https://doi.org/10.31891/mdes/2023-10- 33. 24. Grytsenko A., Lypov V., Nosoval O. Cooperative Digital Platforms in the Renewable Energy Sector. INTELLECTUAL ECONOMICS. 2024, No. 18 (1), p. 214– 230. https://doi.org/0.13165/IE-24-18-1-10. https://doi.org/10.36296/1819-8058.2024.2(77).73-78 https://doi.org/10.36296/1819-8058.2024.2(77).73-78 https://www.sciencedirect.com/journal/energy-research-and-social-science https://www.sciencedirect.com/journal/energy-research-and-social-science https://www.sciencedirect.com/journal/energy-research-and-social-science/vol/49/suppl/C https://doi.org/10.1016/j.erss.2018.10.016 http://dx.doi.org/10.1038/s41560-017-0075-y http://dx.doi.org/10.1038/s41560-017-0075-y https://doi.org/10.1016/j.erss.2014.12.001 https://doi.org/10.1177/1086026619837126 https://doi.org/10.31891/2307-5740-2024-326-40 https://doi.org/10.15407/etet2023.02.053 https://mdes.khmnu.edu.ua/index.php/mdes/issue/view/10 https://mdes.khmnu.edu.ua/index.php/mdes/issue/view/10 https://doi.org/10.31891/mdes/2023-10-33 https://doi.org/10.31891/mdes/2023-10-33 https://doi.org/0.13165/IE-24-18-1-10
id veorgua-article-465
institution Vidnovluvana energetika
keywords_txt_mv keywords
language Ukrainian
last_indexed 2026-07-19T01:13:37Z
publishDate 2024
publisher Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv veorgua/38/33d89a932615a12d7b2c8b6619dd6838.pdf
spelling veorgua-article-4652026-07-18T06:32:20Z ORGANIZATIONAL PRINCIPLES OF THE OPERATION OF REG MICROGRIDS ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ МІКРОМЕРЕЖ ВДЕ: ІНКЛЮЗИВНИЙ ПІДХІД Hrytsenko , A. A. Lypov , V. V. cooperation, cooperatives, digital economy, digital platforms, local communities, distributed energy sys-tems, local microgrids of renewable energy generation, renewable energy generation, the economy of shared consumption. відновлювана енергогенерація, економіка спільного споживання, кооперативи, кооперація, лока-льні мікромережі відновлюваної енергогенерації, місцеві громади, розподілені енергетичні системи, цифрова економіка, цифрові платформи. The development of REG is an important component of maintaining the stability of Ukraine's energy supply system in martial law conditions. The importance of finding alternative models for ensuring the energy sustainability of the national economy is growing. An effective tool for solving this problem at the level of local communities can be the formation of local microgrid cooperatives of owners of REG stations based on the DP. The purpose of the proposed work is to study the prerequisites, options, mechanisms, and organizational forms of the formation of local REG microgrid-cooperatives based on DP as tools for strengthening the energy sustainability of local communities. Factors inhibiting the development of REG in Ukraine and alternative ways of stimulating development are considered. It is shown that an effective tool for accelerating the development of REG is using digital technologies to generate, accumulate, and analyze data on the exchange of energy flows and the provision of mutual settlements. Attention is focused on the multivariate models of the organization of REG cooperatives. The combination DP-cooperatives REG of the functions of digital experience, digital support of the production process, transactional and organizational platforms was noted. Peculiarities of functioning in the energy sphere of DP origin, access, and community are considered. Information, coordination, consultation, interaction, and mutual calculations levels of intensity of involvement members of energy cooperative are highlighted. Attention is focused on the effect of cross-subsidization as an important, specific for Ukraine, tool for stimulating the development of local REG microgrids. The mechanism of operation of the local REG microgrid cooperative was considered. Its structural elements are presented. The interests, motivation, performed functions, the value created for other participants, and the received own benefit of the groups of participants of the REG microgrid cooperative were analyzed. Розвиток відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) є важливою складовою підтримки стабільності системи енергозабезпечення України в умовах воєнного стану. Зростає значення пошуку альтернативних моделей забезпечення енергетичної стійкості національної економіки. Дієвим інструментом виконання цього завдання на рівні місцевих громад може бути формування локальних мікромереж – кооперативів власників станцій ВДЕ на основі цифрових платформ (ЦП). Мета пропонованої роботи полягає в дослідженні передумов, варіантів, механізм та організаційних форм створення локальних мікромереж – кооперативів ВДЕ на основі ЦП як інструментів посилення енергетичної стійкості місцевих громад. Розглянуто чинники гальмування розвитку ВДЕ в Україні та альтернативні шляхи стимулювання розвитку. Показано, що ефективним інструментом прискорення розвитку ВДЕ є використання цифрових технологій генерування, накопичення, аналізу даних щодо обміну енергетичними потоками та забезпечення взаємних розрахунків. Акцентовано увагу на багатоваріантності моделей організації кооперативів ВДЕ. Відзначено поєднання ЦП-кооперативами ВДЕ функцій платформ цифрового досвіду, цифрового супроводу виробничого процесу, трансакційного та організаційного забезпечення. Розглянуто особливості функціонування в енергетичній сфері ЦП походження, доступу та спільноти. Виділено такі рівні інтенсивності залучення членів енергетичного кооперативу: інформаційний, координаційно-консультаційний, взаємодії та взаємних розрахунків. Акцентовано увагу на ефекті перехресного субсидіювання як важливого, специфічного для України, інструменту стимулювання розвитку локальних мікромереж ВДЕ. Розглянуто механізм функціонування локального кооперативу-мікромережі ВДЕ. Представлено його структурні елементи. Проаналізовано інтереси, мотивацію, виконувані функції, створювану для інших учасників цінність та отримувану власну вигоду груп учасників кооперативу-мікромережі ВДЕ.   Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine 2024-09-29 Article Article application/pdf https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/465 10.36296/1819-8058.2024.3(78).6-16 Vidnovluvana energetika ; No. 3(78) (2024): Scientific and applied Journal renewable energy ; 6-16 Возобновляемая энергетика; ##issue.no## 3(78) (2024): Scientific and applied Journal renewable energy ; 6-16 Відновлювана енергетика; № 3(78) (2024): Науково-прикладний журнал Відновлювана енергетика; 6-16 2664-8172 1819-8058 10.36296/1819-8058.2024.3(78) uk https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/465/374 Copyright (c) 2024 A. A. Hrytsenko , V. V. Lypov https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0
spellingShingle cooperation
cooperatives
digital economy
digital platforms
local communities
distributed energy sys-tems
local microgrids of renewable energy generation
renewable energy generation
the economy of shared consumption.
Hrytsenko , A. A.
Lypov , V. V.
ORGANIZATIONAL PRINCIPLES OF THE OPERATION OF REG MICROGRIDS
title ORGANIZATIONAL PRINCIPLES OF THE OPERATION OF REG MICROGRIDS
title_alt ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ МІКРОМЕРЕЖ ВДЕ: ІНКЛЮЗИВНИЙ ПІДХІД
title_full ORGANIZATIONAL PRINCIPLES OF THE OPERATION OF REG MICROGRIDS
title_fullStr ORGANIZATIONAL PRINCIPLES OF THE OPERATION OF REG MICROGRIDS
title_full_unstemmed ORGANIZATIONAL PRINCIPLES OF THE OPERATION OF REG MICROGRIDS
title_short ORGANIZATIONAL PRINCIPLES OF THE OPERATION OF REG MICROGRIDS
title_sort organizational principles of the operation of reg microgrids
topic cooperation
cooperatives
digital economy
digital platforms
local communities
distributed energy sys-tems
local microgrids of renewable energy generation
renewable energy generation
the economy of shared consumption.
topic_facet cooperation
cooperatives
digital economy
digital platforms
local communities
distributed energy sys-tems
local microgrids of renewable energy generation
renewable energy generation
the economy of shared consumption.
відновлювана енергогенерація
економіка спільного споживання
кооперативи
кооперація
лока-льні мікромережі відновлюваної енергогенерації
місцеві громади
розподілені енергетичні системи
цифрова економіка
цифрові платформи.
url https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/465
work_keys_str_mv AT hrytsenkoaa organizationalprinciplesoftheoperationofregmicrogrids
AT lypovvv organizationalprinciplesoftheoperationofregmicrogrids
AT hrytsenkoaa organízacíjnízasadifunkcíonuvannâmíkromerežvdeínklûzivnijpídhíd
AT lypovvv organízacíjnízasadifunkcíonuvannâmíkromerežvdeínklûzivnijpídhíd