EXPERIMENTAL DETERMINATION OF THE VELOCITY OF WATER MOVEMENT IN THE UNDER-GROUND PERMEABLE LAYER AND THE ACCUMULATIVE CAPACITY OF THE UNDERGROUND PER-MEABLE LAYER OPENED BY A WELL
The method for measuring the fluidity of water flow in an underground permeable formation and the accumulative capacity of an underground permeable formation is based on the decoupling of the thermal problem behind the Loverier scheme. The basis for the development of the hour for a certain temperat...
Saved in:
| Date: | 2024 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine
2024
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/480 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Vidnovluvana energetika |
| Download file: |  |
Institution
Vidnovluvana energetika| _version_ | 1871103819475058688 |
|---|---|
| author | Morozov , Yu. Lobanova , I. |
| author_facet | Morozov , Yu. Lobanova , I. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Yu. Morozov ",
"institution": "Institute of renewable energy, NAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine"
},
{
"author": "I. Lobanova ",
"institution": "Institute of renewable energy, NAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine"
}
] |
| author_sort | Morozov , Yu. |
| baseUrl_str | https://ve.org.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T06:32:20Z |
| description | The method for measuring the fluidity of water flow in an underground permeable formation and the accumulative capacity of an underground permeable formation is based on the decoupling of the thermal problem behind the Loverier scheme.
The basis for the development of the hour for a certain temperature front at a given point in the direction of the bore will be based on the stagnation value of the heat exchange scheme of Lover, which transfers, so that the heat exchange of water and sand is generated in at any time, grains of sand remain at the same temperature as water.
The growths show that due to changes in the diameter of the particles of the pet's sand, the surface grows.
Calculations show that as the diameter of sand particles decreases, the specific surface area increases. For example, if a sandy-clayey rock with grain sizes of about 0.002 cm [2] is supplied in the form of a porous medium composed of n layers of the same diameter, then its specific surface area will be 3000 cm2/cm3 = 3*105 m2/m3. This means that one cubic meter of rock has an internal surface area equal to 30 hectares.
We estimate the flow rate required for injection using the Dupia formula.
The solution to the thermal problem performed by Lauverier concerns the plane-parallel movement of the coolant. Taking this into account, we obtain a formula for taking into account the radial movement of the coolant, which has the form. |
| doi_str_mv | 10.36296/1819-8058.2024.3(78).149-152 |
| first_indexed | 2025-07-17T11:39:39Z |
| format | Article |
| fulltext |
149
Відновлювана енергетика. №3/2024 | Геотермальна енергетика
УДК 621.548:620.92:624.13 https://doi.org/10.36296/1819-8058.2024.3(78)149-152
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ШВИДКОСТІ РУХУ ВОДИ В ПІДЗЕМНОМУ ПРОНИКНОМУ
ПЛАСТІ ТА АКУМУЛЮВАЛЬНОЇ ЗДАТНОСТІ ПІДЗЕМНОГО ПРОНИКНОГО ПЛАСТА
Отримано 29 лип. 2024 р.; рекомендовано до публікації 16 вер. 2024 р.
Доступно онлайн 01 жов. 2024 р.
Морозов Ю. П.1, Лобанова І. В.2
Автор для кореспонденції: Морозов Юрій,
e-mail: geotherm@ukr.net
Методика визначення швидкості руху води в підземному
проникному пласті та акумулювальної здатності підзе-
много проникного пласта базується на розв’язку теплової задачі за схемою Ловер’є.
В основу розрахунку часу, за який температурний фронт на заданій відстані від свердловини дорівню-
ватиме певній величині, застосовуємо схему теплообміну Ловер’є, яка передбачає, що теплообмін води
і піску відбувається миттєво, тобто в будь-який час піщинки мають ту саму температуру, що й вода.
Розрахунки показують, що із зменшенням діаметра частинок піску питома поверхня зростає. Напри-
клад, якщо піщано-глинисту породу з розмірами зерен близько 0,002 см [2] подати у вигляді пористого
середовища, яке складене з n пластів однакового діаметра, то для неї питома поверхня становитиме
3000 см2/см3 = 3*105 м2/м3. Це означає, що один кубічний метр породи має внутрішню поверхню, що
дорівнює 30 га.
Оцінку дебіту, необхідного для закачування, проводимо за формулою Дюпії.
Розв’язок теплової задачі, виконаної Ловер’є, стосується пласко-паралельного руху теплоносія. Врахо-
вуючи це, отримуємо формулу для врахування радіального руху теплоносія, яка має вигляд .
Ключові слова: геотермальна циркуляційна система, видобувні й нагнітальні свердловини, відпрацьо-
ваний теплоносій, енерговитрати, поглинальний горизонт, дебіт теплоносія, теплова продуктив-
ність, температурний режим, геотермальне родовище
EXPERIMENTAL DETERMINATION OF THE VELOCITY OF WATER MOVEMENT IN THE UNDER-
GROUND PERMEABLE LAYER AND THE ACCUMULATIVE CAPACITY OF THE UNDERGROUND PERME-
ABLE LAYER OPENED BY A WELL
Received Jul. 29, 2024; accepted Sep. 16, 2024
Available online Oct. 01, 2024
Morozov Yu.1, Lobanova I.2
Author for correspondence: Mykola Kuznietsov,
e-mail: geotherm@ukr.net
The method for measuring the fluidity of water flow in an un-
derground permeable formation and the accumulative capac-
ity of an underground permeable formation is based on the decoupling of the thermal problem behind the Loverier
scheme.
The basis for the development of the hour for a certain temperature front at a given point in the direction of the
bore will be based on the stagnation value of the heat exchange scheme of Lover, which transfers, so that the heat
exchange of water and sand is generated in at any time, grains of sand remain at the same temperature as water.
The growths show that due to changes in the diameter of the particles of the pet's sand, the surface grows.
Calculations show that as the diameter of sand particles decreases, the specific surface area increases. For exam-
ple, if a sandy-clayey rock with grain sizes of about 0.002 cm [2] is supplied in the form of a porous medium
1 д-р. техн. наук
http://orcid.org/0000-0003-1632-9735
2 провідний нженер
http://orcid.org/0009-0007-0625-8052
1, 2 Інститут відновлюваної енергетики НАН
України, Київ, Україна
1 Dr. of Tech. Science
http://orcid.org/0000-0003-1632-9735
2 Lead. Eng.
http://orcid.org/0009-0007-0625-8052
1, 2 Institute of renewable energy, NAS of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
150
Відновлювана енергетика. №3/2024 | Геотермальна енергетика
composed of n layers of the same diameter, then its specific surface area will be 3000 cm2/cm3 = 3*105 m2/m3.
This means that one cubic meter of rock has an internal surface area equal to 30 hectares.
We estimate the flow rate required for injection using the Dupia formula.
The solution to the thermal problem performed by Lauverier concerns the plane-parallel movement of the coolant.
Taking this into account, we obtain a formula for taking into account the radial movement of the coolant, which
has the form.
Key words: geothermal circulation system, production and injection wells, waste coolant, energy consumption,
two-stage production, absorption horizon, coolant flow rate, thermal productivity, temperature regime, geother-
mal field.
Експериментальну роботу передбачається виконати на
території Інституту відновлюваної енергетики НАН Укра-
їни (м. Київ, вул. Метрологічна, 50), де пробурено сім
свердловин, зокрема свердловини № 1 глибиною 57 м,
№ 7 глибиною 117 м, № 8 глибиною 50 м, № 10 та № 11
глибиною по 54 м.
Свердловини № 1, 8, 10, 11 пробурені на Полтавський
водоносний горизонт, свердловина № 7 – на Бучацький
водоносний горизонт. Пробурені дві «сухі» свердло-
вини № 10/1 та № 10/2 глибиною по 20 м.
Закачування теплоносія (вода) здійснюється у свердло-
вину № 8, а спостереження відбувається у свердловині
№ 10.
Відстань між нагнітальною і спостережною свердлови-
нами становить 3,5 м. Глибина свердловин – 50 м. Тов-
щина проникного пласта становить 28 м.
Не існує чіткого показника, який міг би кількісно визна-
чити, скільки має бути зерен породи в елементарному
об’ємі для того, щоб цей об’єм можна було вважати
«нескінченно малим». Про правильність вибору елеме-
нтарного об’єму можна розуміти лише з того, чи доста-
тньо добре збігаються рішення відповідних рівнянь ме-
ханіки суцільних середовищ з експериментальними
даними.
Зазвичай тиск р0 називають «тиском на галереї», а рк –
тиском «на контурі живлення».
В разі одновимірної радіальної фільтрації рівняння, що
описує розподіл тиску при фільтрації однорідної рідини
в однорідному й ізотропному пористому середовищі,
перетворюється до виду:
2
2
1
0
p p
r r r
+ =
(1)
Це рівняння має рішення:
ln .p A r B= +
(2)
Виконаємо умови на кордонах:
P = pc при r = rc p = pk при r = rk (3)
Де pc – тиск у свердловині, а pk – тиск на контурі жив-
лення.
У результаті отримуємо
ln
.
ln
c
c c
kk c
r
p p r
rp p
r
−
=
−
(4)
При перепаді тиску c k cp p p = − з радіального пла-
ста видобувається рідина з витратою q. На фільтруваль-
ній поверхні свердловини маємо
2
( )
cc r r
kh p
q r
r
=
=
(5)
де h – потужність (товщина) пласта.
Оскільки
1
( ) ,
ln
c
k c
r r
k c
c
p p p
rr r
r
=
−
=
з (5) отримуємо фор-
мулу Дюпії [4]:
2
.
ln
k c
k
c
kh P P
q
r
r
−
=
(6)
Ґрунти та пухкі гірські породи зазвичай складаються з
незв’язаних частинок. Вони можуть бути одноріднозер-
нистими, як, наприклад, донні піски, або зв’язаними, як
безструктурні щільні глини. Більшість ґрунтів, що обро-
бляються, погано відсортовані, тобто мають частинки рі-
зних розмірів; деякі ґрунти добре відсортовані, як-от
дюнні піски або гравелисті відкладення.
Ґрунти часто бувають тріщинуватими або зруйнованими.
В такому разі можна казати про їх внутрішньокристалічну
(внутрішньоагрегатну) або міжагрегатну пористість.
Пори між глинистими частинками зазвичай плоскі або
трубчасті. Тріщини в поверхневих шарах ґрунтів мають
плоску форму, зазвичай взаємопов’язані в горизонталь-
ному напрямку і потоншуються з глибиною.
Порожнини, утворені корінням рослин або тваринами,
є прикладом одиничних або розгалужених сліпих пор.
Карстові порожнини зазвичай бувають викривленими, а
також поодинокими або розгалуженими.
Існують різні класифікації структур, з яких краща класифі-
кація Міжнародного товариства ґрунтознавців за якою
ґрунти Європи розподіляються на групи, наведені на ри-
сунку [1].
151
Відновлювана енергетика. №3/2024 | Геотермальна енергетика
Діаметр часток в мм у логарифмічній шкалі
Глина
Пісок Гравій Каміння
Тонкозер-
нистий
(ТЗ)
Грубозерни-
стий
(ГЗ)
ТЗ ГЗ ТЗ
Серед-
ньо-
Зернис-
тий
СЗ
ГЗ
Весь
ма-
сив
ГЗ
ТЗ СЗ ГЗ
0,002 0,006 0,02 0,05 0,1 0,2 0,5 1 2 5 15 30
Рисунок. Гранулометрична шкала ґрунтів Європи [1]
Figure. Granulometric scale of European soils [1]
В основу розрахунку часу, за який температурний фронт
на заданій відстані від свердловини дорівнюватиме пе-
вній величині, застосовуємо схему теплообміну Ло-
вер’є, яка передбачає, що теплообмін води й піску від-
бувається миттєво, тобто в будь-який час піщинки
мають ту саму температуру, що й вода.
Якщо прийняти, що пористе середовище складене з n
пластів однакового діаметра d при їх укладанні у вигляді
куба, то об’єм n пластів дорівнює
3
6
n d
, а їх поверхня
буде
2n d .
Отже, для такого пористого середовища
2
3
6 6(1 )
y
n d m
S
n d d
−
= =
, (7)
де m – пористість проникного пласта.
Зі зменшенням діаметра частинок питома поверхня зро-
стає. Якщо піщано-глинисту породу з розмірами зерен
близько 0,002 см подати у вигляді згаданого вище сере-
довища, то для неї питома поверхня становитиме
3000 см2/см3 = 3*105 м2/м3. Це означає, що один кубіч-
ний метр породи має внутрішню поверхню, що дорів-
нює 30 га [2].
Скористаємось рішенням Ловер’є, яке викладено в [3].
Враховуючи, що це рішення отримано при плоско-пара-
лельному русі води, а рух води відбувається плоско-ра-
діально, скористаємося рівнянням (8)
2 2 2
2256
M M B
B B д
C X h b C X
G C mC
= +
(8)
R
=
(9)
2
G
R H
=
(10)
2
R G
R H
=
(11)
2 2
1
22 2
R
R
R R H R H
G G
= =
(12)
Вважаємо, що проникний пласт являє собою піщаний
шар, та враховуючи вираз (10), отримуємо:
22п
в
C R H
mC G
=
(13).
Враховуючи, що кількість теплоти в скелеті пласта, не за-
повненого водою повністю, не є рівномірною, маємо Сч
(1-m), тоді
(1 )ч
в
C m
mC
−
=
(14)
Кількість теплоти, яка поступає в підземний акумулятор,
становить
закQ G i =
(15),
де G – витрати теплоносія, м3/с, і – ентальпія, кДж/кг, ρ –
густина, кг/м3, τ – час закачування теплоти.
Будемо характеризувати кількість теплоти, яка закачу-
ється в проникний пласт, на одиницю тиску. Якщо ця ве-
личина вимірюється в м3/Па, то цей коефіцієнт зветься
«коефіцієнтом приймальності свердловини».
У нашому випадку назвемо цей коефіцієнт «коефіцієн-
том теплової приймальності свердловини», який зале-
жить від часу закачування і може бути розрахований за
залежністю
4
G i КДж
Q
P Па сек
=
(16)
Кількість теплоти, яка закачується в пласт, прямо зале-
жить від об’єму.
Висновки
1. Оціночні результати дебіту свердловини на родовищі
визначаємо за залежністю Дюпії, яка отримана в резуль-
таті розв’язку задачі при плоскорадіальному русі тепло-
носія.
2. У результаті аналізу розв’язку теплової задачі за схе-
мою Ловер’є показано, що вона складається з двох скла-
дових, одна з яких стосується теплопровідності оточую-
чого проникного пласта, а друга – теплообміну в пласті
152
Відновлювана енергетика. №3/2024 | Геотермальна енергетика
за рахунок теплообміну з частками порід, які складають,
наприклад, піщаний пласт. Але ця задача отримана для
плоскопаралельного руху теплоносія. За нашим пере-
творенням отримано час руху теплоносія при плоскопа-
ралельній геометрії його руху. Підставивши вираз відпо-
відного розв’язку задачі за схемою Ловер’є, отримали
вираз для плоскорадіалього руху теплоносія.
ПОСИЛАННЯ
1. Physical principles of water percolationand seepage /
J. Bear, D. Zaslavsky, S. Irmay. М.: Мир, 1971. 452 с.
2. Желтов Ю. П. Механіка нефтегазоносного пласта /
Ю. П. Желтов. М.: Недра, 1975. 216 с. С. 138–145.
3. Lauwerier H. А. The transport of heat in an oil layer
caused by the injection of hot fluid. Applied Scientific
Research. 1955. Sec. A. Vol. 5. № 2. Pp. 145–150.
4. Dupuit J. Etudes theoriques et pratiques sur le move-
ment des eaux dans es canaux decoverts et a travers les
terrains prmeables. Paris, Dunod, 1st ed. 1963. 364 p.
REFERENCES
1. Physical principles of water percolationand seepage /
J. Bear, D. Zaslavsky, S. Irmay. М.: Мир, 1971. 452 с.
2. Zheltov Yu. P. Mechanics of oil and gas bearing for-
mation / Yu. P. Zheltov. M.: Nedra, 1975. 216 p. Pp.
138–145.
3. Lauwerier H. А. The transport of heat in an oil layer
caused by the injection of hot fluid. Applied Scientific
Research. 1955. Sec. A. Vol. 5. № 2. Pp. 145–150.
4. Dupuit J. Etudes theoriques et pratiques sur le move-
ment des eaux dans es canaux decoverts et a travers les
terrains prmeables. Paris, Dunod, 1st ed. 1963. 364 p.
|
| id | veorgua-article-480 |
| institution | Vidnovluvana energetika |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:14:15Z |
| publishDate | 2024 |
| publisher | Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | veorgua/de/1783562a0e60b0acd203ff4f20b59ede.pdf |
| spelling | veorgua-article-4802026-07-18T06:32:20Z EXPERIMENTAL DETERMINATION OF THE VELOCITY OF WATER MOVEMENT IN THE UNDER-GROUND PERMEABLE LAYER AND THE ACCUMULATIVE CAPACITY OF THE UNDERGROUND PER-MEABLE LAYER OPENED BY A WELL ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ШВИДКОСТІ РУХУ ВОДИ В ПІДЗЕМНОМУ ПРОНИКНОМУ ПЛАСТІ ТА АКУМУЛЮВАЛЬНОЇ ЗДАТНОСТІ ПІДЗЕМНОГО ПРОНИКНОГО ПЛАСТА Morozov , Yu. Lobanova , I. geothermal circulation system, production and injection wells, waste coolant, energy consumption, two-stage production, absorption horizon, coolant flow rate, thermal productivity, temperature regime, geo-thermal field. геотермальна циркуляційна система, видобувні й нагнітальні свердловини, відпрацьований теп-лоносій, енерговитрати, поглинальний горизонт, дебіт теплоносія, теплова продуктивність, температурний режим, геотермальне родовище The method for measuring the fluidity of water flow in an underground permeable formation and the accumulative capacity of an underground permeable formation is based on the decoupling of the thermal problem behind the Loverier scheme. The basis for the development of the hour for a certain temperature front at a given point in the direction of the bore will be based on the stagnation value of the heat exchange scheme of Lover, which transfers, so that the heat exchange of water and sand is generated in at any time, grains of sand remain at the same temperature as water. The growths show that due to changes in the diameter of the particles of the pet's sand, the surface grows. Calculations show that as the diameter of sand particles decreases, the specific surface area increases. For example, if a sandy-clayey rock with grain sizes of about 0.002 cm [2] is supplied in the form of a porous medium composed of n layers of the same diameter, then its specific surface area will be 3000 cm2/cm3 = 3*105 m2/m3. This means that one cubic meter of rock has an internal surface area equal to 30 hectares. We estimate the flow rate required for injection using the Dupia formula. The solution to the thermal problem performed by Lauverier concerns the plane-parallel movement of the coolant. Taking this into account, we obtain a formula for taking into account the radial movement of the coolant, which has the form. Методика визначення швидкості руху води в підземному проникному пласті та акумулювальної здатності підземного проникного пласта базується на розв’язку теплової задачі за схемою Ловер’є. В основу розрахунку часу, за який температурний фронт на заданій відстані від свердловини дорівнюватиме певній величині, застосовуємо схему теплообміну Ловер’є, яка передбачає, що теплообмін води і піску відбувається миттєво, тобто в будь-який час піщинки мають ту саму температуру, що й вода. Розрахунки показують, що із зменшенням діаметра частинок піску питома поверхня зростає. Наприклад, якщо піщано-глинисту породу з розмірами зерен близько 0,002 см [2] подати у вигляді пористого середовища, яке складене з n пластів однакового діаметра, то для неї питома поверхня становитиме 3000 см2/см3 = 3*105 м2/м3. Це означає, що один кубічний метр породи має внутрішню поверхню, що дорівнює 30 га. Оцінку дебіту, необхідного для закачування, проводимо за формулою Дюпії. Розв’язок теплової задачі, виконаної Ловер’є, стосується пласко-паралельного руху теплоносія. Враховуючи це, отримуємо формулу для врахування радіального руху теплоносія, яка має вигляд  . Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine 2024-09-30 Article Article application/pdf https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/480 10.36296/1819-8058.2024.3(78).149-152 Vidnovluvana energetika ; No. 3(78) (2024): Scientific and applied Journal renewable energy ; 149-152 Возобновляемая энергетика; ##issue.no## 3(78) (2024): Scientific and applied Journal renewable energy ; 149-152 Відновлювана енергетика; № 3(78) (2024): Науково-прикладний журнал Відновлювана енергетика; 149-152 2664-8172 1819-8058 10.36296/1819-8058.2024.3(78) uk https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/480/389 Copyright (c) 2024 Yu. Morozov , I. Lobanova https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 |
| spellingShingle | geothermal circulation system production and injection wells waste coolant energy consumption two-stage production absorption horizon coolant flow rate thermal productivity temperature regime geo-thermal field. Morozov , Yu. Lobanova , I. EXPERIMENTAL DETERMINATION OF THE VELOCITY OF WATER MOVEMENT IN THE UNDER-GROUND PERMEABLE LAYER AND THE ACCUMULATIVE CAPACITY OF THE UNDERGROUND PER-MEABLE LAYER OPENED BY A WELL |
| title | EXPERIMENTAL DETERMINATION OF THE VELOCITY OF WATER MOVEMENT IN THE UNDER-GROUND PERMEABLE LAYER AND THE ACCUMULATIVE CAPACITY OF THE UNDERGROUND PER-MEABLE LAYER OPENED BY A WELL |
| title_alt | ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ШВИДКОСТІ РУХУ ВОДИ В ПІДЗЕМНОМУ ПРОНИКНОМУ ПЛАСТІ ТА АКУМУЛЮВАЛЬНОЇ ЗДАТНОСТІ ПІДЗЕМНОГО ПРОНИКНОГО ПЛАСТА |
| title_full | EXPERIMENTAL DETERMINATION OF THE VELOCITY OF WATER MOVEMENT IN THE UNDER-GROUND PERMEABLE LAYER AND THE ACCUMULATIVE CAPACITY OF THE UNDERGROUND PER-MEABLE LAYER OPENED BY A WELL |
| title_fullStr | EXPERIMENTAL DETERMINATION OF THE VELOCITY OF WATER MOVEMENT IN THE UNDER-GROUND PERMEABLE LAYER AND THE ACCUMULATIVE CAPACITY OF THE UNDERGROUND PER-MEABLE LAYER OPENED BY A WELL |
| title_full_unstemmed | EXPERIMENTAL DETERMINATION OF THE VELOCITY OF WATER MOVEMENT IN THE UNDER-GROUND PERMEABLE LAYER AND THE ACCUMULATIVE CAPACITY OF THE UNDERGROUND PER-MEABLE LAYER OPENED BY A WELL |
| title_short | EXPERIMENTAL DETERMINATION OF THE VELOCITY OF WATER MOVEMENT IN THE UNDER-GROUND PERMEABLE LAYER AND THE ACCUMULATIVE CAPACITY OF THE UNDERGROUND PER-MEABLE LAYER OPENED BY A WELL |
| title_sort | experimental determination of the velocity of water movement in the under-ground permeable layer and the accumulative capacity of the underground per-meable layer opened by a well |
| topic | geothermal circulation system production and injection wells waste coolant energy consumption two-stage production absorption horizon coolant flow rate thermal productivity temperature regime geo-thermal field. |
| topic_facet | geothermal circulation system production and injection wells waste coolant energy consumption two-stage production absorption horizon coolant flow rate thermal productivity temperature regime geo-thermal field. геотермальна циркуляційна система видобувні й нагнітальні свердловини відпрацьований теп-лоносій енерговитрати поглинальний горизонт дебіт теплоносія теплова продуктивність температурний режим геотермальне родовище |
| url | https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/480 |
| work_keys_str_mv | AT morozovyu experimentaldeterminationofthevelocityofwatermovementintheundergroundpermeablelayerandtheaccumulativecapacityoftheundergroundpermeablelayeropenedbyawell AT lobanovai experimentaldeterminationofthevelocityofwatermovementintheundergroundpermeablelayerandtheaccumulativecapacityoftheundergroundpermeablelayeropenedbyawell AT morozovyu eksperimentalʹneviznačennâšvidkostíruhuvodivpídzemnomuproniknomuplastítaakumulûvalʹnoízdatnostípídzemnogoproniknogoplasta AT lobanovai eksperimentalʹneviznačennâšvidkostíruhuvodivpídzemnomuproniknomuplastítaakumulûvalʹnoízdatnostípídzemnogoproniknogoplasta |