ANALYSIS OF CHANGES IN HEAT OUTPUT FROM RADIATORS DURING THE SWITCH TO LOW-TEMPERATURE HEATING USING GEOTHERMAL ENERGY
T he article considers the influence of changes in the temperature mode of the heating system on the heat output from radiators of the water heating system of a building. This influence is considered in the transition from a high-temperature heating system using fossil fuels to a low-temperature geo...
Збережено в:
| Дата: | 2025 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine
2025
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/513 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Vidnovluvana energetika |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Vidnovluvana energetika| _version_ | 1871103889703436288 |
|---|---|
| author | Lysak , O. |
| author_facet | Lysak , O. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "O. Lysak ",
"institution": "Institute of Renewable Energy of the NAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine"
}
] |
| author_sort | Lysak , O. |
| baseUrl_str | https://ve.org.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T06:32:21Z |
| description | T he article considers the influence of changes in the temperature mode of the heating system on the heat output from radiators of the water heating system of a building. This influence is considered in the transition from a high-temperature heating system using fossil fuels to a low-temperature geothermal sys-tem. The scheme of operation of geothermal heating systems is considered and compared with the scheme of operation using fossil fuels on the example of natural gas. The temperature modes of the water heating sys-tem are analysed and significant differences in approaches to determining temperature modes are revealed. The equation for determining the heat output of a radiator of a water heating system of a building is consid-ered. It has been found that it is now important to revise the equation for recalculating the heat output of a radiator from the nominal value to the actual value in order to increase the accuracy of determining the heat output of a radiator by taking into account changes in the amount of heating medium (water) passing through the radiator. An analysis of the change in heat output was carried out, taking into account the influ-ence of the average logarithmic temperature difference between the temperature of the heat medium in the radiator and the temperature of the room air temperature. The characteristics of heat output reduction from radiators were obtained. The value of this characteristic was compared with the possible level of heat loss re-duction in a room in the case of thermal modernisation of a residential building in Kyiv. As a result, it was shown that currently only geothermal heating systems using medium temperature conditions can provide the necessary heat output to the premises, provided that they are thermally modernised in accordance with cur-rent standards. In turn, low-temperature geothermal heating systems will require a much greater reduction in heat loss from the room, or alternative solutions aimed at increasing heat output from radiators: either by replacing them with those capable of providing the required heat output, or by installing fans to blow them and further increase heat output. |
| doi_str_mv | 10.36296/1819-8058.2025.1(80).108-115 |
| first_indexed | 2025-07-17T11:39:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
108
Відновлювана енергетика. №1/2025 | Геотермальна енергетика
УДК 697.358 https://doi.org/10.36296/1819-8058.2025.1(80)108-115
АНАЛІЗ ЗМІНИ ТЕПЛОВІДДАЧІ РАДІАТОРІВ ВНАСЛІДОК ПЕРЕХОДУ ДО
НИЗЬКОТЕМПЕРАТУРНОГО ОПАЛЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ГЕОТЕРМАЛЬНОЇ ЕНЕРГІЇ
Отримано 06 груд. 2024 р.; рекомендовано до публікації 14 бер. 2025 р.
Доступно онлайн 01 квіт. 2025 р.
Лисак О. В.
Автор для кореспонденції: Лисак Олег,
e-mail: oleg.v.lysak@gmail.com
Абстракт. У статті розглянуто вплив зміни температурного режиму системи опалення на тепло-
віддачу радіаторів водяної системи опалення будівлі. Цей вплив відбувається внаслідок переходу від
високотемпературної системи опалення з використанням викопного палива до низькотемператур-
ної геотермальної системи. Було розглянуто схему роботи геотермальних систем опалення та ви-
конано їх порівняння зі схемою роботи в разі використання викопного палива на прикладі природного
газу. Проаналізовано температурні режими системи водяного опалення та виявлено значні відмін-
ності у підходах до визначення температурних режимів. Розглянуто рівняння для визначення тепло-
віддачі радіатора водяної системи опалення будівлі. Виявлено, що зараз актуальності набирає пере-
гляд формули для перерахунку тепловіддачі радіатора: замість номінального значення
використовують фактичне з метою підвищення точності визначення тепловіддачі радіатора шля-
хом врахування зміни кількості теплоносія (води), що проходить через радіатор. Проведено аналіз
зміни тепловіддачі з урахуванням впливу середньої логарифмічної різниці температур між темпера-
турою теплоносія в радіаторі та температурою повітря в приміщенні. Отримано характеристики
зменшення тепловіддачі від радіаторів. Значення цієї характеристики було порівняно з можливим
рівнем зниження тепловтрат приміщення внаслідок термомодернізації житлової будівлі в м. Києві.
В результаті було показано, що наразі лише геотермальні системи опалення, що використовують
середній температурний режим, зможуть забезпечити необхідну тепловіддачу до приміщення за
умови його термомодернізації відповідно до чинних норм. В свою чергу низькотемпературні геотер-
мальні системи опалення потребуватимуть значно більшого зниження тепловтрат приміщення
або альтернативних рішень, спрямованих на підвищення тепловіддачі від радіаторів: або заміни їх
на такі, що здатні забезпечити необхідну тепловіддачу, або влаштування вентиляторів для їх обду-
вання та подальшого підвищення тепловіддачі.
Ключові слова: геотермальне теплопостачання, низькотемпературне опалення, радіатор, тепло-
віддача.
ANALYSIS OF CHANGES IN HEAT OUTPUT FROM RADIATORS DURING THE SWITCH
TO LOW-TEMPERATURE HEATING USING GEOTHERMAL ENERGY
Received Dect. 06, 2024; accepted Mar. 14, 2025
Available online Apr. 01, 2025
Lysak O.
Author for correspondence: Lysak Oleh,
e-mail: oleg.v.lysak@gmail.com
Abstract. T he article considers the influence of changes in the temperature mode of the heating system on
the heat output from radiators of the water heating system of a building. This influence is considered in the
transition from a high-temperature heating system using fossil fuels to a low-temperature geothermal sys-
tem. The scheme of operation of geothermal heating systems is considered and compared with the scheme of
operation using fossil fuels on the example of natural gas. The temperature modes of the water heating sys-
tem are analysed and significant differences in approaches to determining temperature modes are revealed.
канд. техн. наук
https://orcid.org/0000-0002-4934-0685
Інститут відновлюваної енергетики НАН
України, м. Київ, Україна
Cand. of Tech. Science
https://orcid.org/0000-0002-4934-0685
Institute of Renewable Energy of the NAS of
Ukraine, Kyiv, Ukraine
109
Відновлювана енергетика. №1/2025 | Геотермальна енергетика
The equation for determining the heat output of a radiator of a water heating system of a building is consid-
ered. It has been found that it is now important to revise the equation for recalculating the heat output of a
radiator from the nominal value to the actual value in order to increase the accuracy of determining the heat
output of a radiator by taking into account changes in the amount of heating medium (water) passing
through the radiator. An analysis of the change in heat output was carried out, taking into account the influ-
ence of the average logarithmic temperature difference between the temperature of the heat medium in the
radiator and the temperature of the room air temperature. The characteristics of heat output reduction from
radiators were obtained. The value of this characteristic was compared with the possible level of heat loss re-
duction in a room in the case of thermal modernisation of a residential building in Kyiv. As a result, it was
shown that currently only geothermal heating systems using medium temperature conditions can provide the
necessary heat output to the premises, provided that they are thermally modernised in accordance with cur-
rent standards. In turn, low-temperature geothermal heating systems will require a much greater reduction in
heat loss from the room, or alternative solutions aimed at increasing heat output from radiators: either by
replacing them with those capable of providing the required heat output, or by installing fans to blow them
and further increase heat output.
Keywords: geothermal heating, low-temperature heating, radiator, heat output.
Вступ
Сьогодні важливого значення набуває створення енер-
гоефективних систем опалення з метою зниження пото-
чних витрат споживачів на їх роботу, а також зменшення
викидів парникових газів. Наразі основним напрямом
розвитку таких систем є перехід на низькотемпературне
опалення, для якого, зокрема, використовують геотер-
мальні джерела енергії [1, 2]. Зниження температурного
режиму таких систем дозволяє підвищити рівень ефек-
тивності використання теплового насосу [3–5]. Однак
якщо йдеться про забезпечення роботи систем опа-
лення у вже існуючих будинках, потрібно враховувати,
що такі системи здебільшого не придатні для безпосе-
реднього використання теплоносія низької темпера-
тури: навіть в разі термомодернізації будівлі та зни-
ження потреби у тепловіддачі від приладів, зниження
теплового потоку від них може виявитись ще істотнішим
[3]. Це пов’язано з тим, що системи опалення будівель
прилаштовувались до застосування викопного палива і
температуру теплоносія в них вибирали максимально
високою з метою економії сталі й чавуну, з яких вигото-
вляли елементи системи водяного опалення [6]. Однак
початкове високе значення температури призводить до
того, що зі значним її зниженням так само знизиться й
тепловіддача від опалювального приладу.
Отже, перехід на низькотемпературну геотермальну си-
стему опалення потребує уточнення параметрів коригу-
вання тепловіддачі, оскільки раніше методи визначення
тепловіддачі були зосереджені саме на високотемпера-
турних системах [7], тож значну увагу приділяли такому
розповсюдженому типу опалювальних приладів, як ра-
діатор [3].
Мета та задачі
Метою роботи є аналіз зміни тепловіддачі радіатора во-
дяної системи опалення внаслідок переходу з високоте-
мпературної системи опалення з використанням викоп-
ного палива на низькотемпературну геотермальну
систему опалення. Для досягнення мети поставлено такі
задачі:
• обґрунтувати вибір розрахункових температур для
систем водяного опалення залежно від їх джерела
теплопостачання;
• проаналізувати зміну тепловіддачі радіатора через
зниження температури теплоносія;
• оцінити необхідність заміни наявних радіаторів у
разі переходу на низькотемпературну геотермальну
систему опалення з одночасною термомодерніза-
цією будівлі.
Обґрунтування вибору розрахункових температур для
систем водяного опалення залежно від їх джерела те-
плопостачання
У цій роботі розглядатиметься застосування двотрубних
систем водяного опалення як таких, що забезпечують
якісніше регулювання роботи системи опалення [6].
Традиційно в умовах України розрахунок систем двот-
рубного водяного опалення з використанням викопного
палива, наприклад природного газу (рис. 1, a), базува-
вся на розрахунковому значенні температур на вході до
радіатора системи водяного опалення tвх = 90 °C й тем-
пературі у зворотному трубопроводі tвих = 70 °C [6]. Далі
значення температурного режиму будуть записані як
90/70 °C, зниження температури теплоносія на вході до
радіатора для цього розрахунку прийнято несуттєвим.
Проте 90/70 °C не завжди є типовим вибором: у прик-
ладі з [8] для побудованих ще в 1930-ті роки будівель у
Данії використовували саме такий температурний ре-
жим, але в прикладі [3] з Німеччини використовували
температурний режим 80/65 °C.
Щодо геотермальних систем теплопостачання
(рис. 1, b), то в [9] було представлено такі три режими
перепаду температури теплоносія систем централізова-
ного опалення: з середнім температурним режимом
70/40 °C; з низькотемпературним режимом, 55/25 °C; з
110
Відновлювана енергетика. №1/2025 | Геотермальна енергетика
наднизьким температурним режимом (без означення
конкретної температури, але за наявності додаткових
нагрівачів). Проте зниження температури може загро-
жувати безпеці системи з погляду санітарно-гігієнічних
норм, зокрема через формування в ній небезпечних для
здоров’я людини бактерій [9], хоча таке зниження під-
вищує енергетичну ефективність системи геотермаль-
ного опалення [4, 10].
a b
Рис. 1. Принципові схеми систем опалення в разі використання (a) високотемпературної системи опалення (на
прикладі системи газового опалення) і (b) низькотемпературної геотермальної системи опалення із
застосуванням теплового насоса (на прикладі використання водоносного горизонту як джерела теплоти): 1 –
радіатор системи водяного опалення з вбудованим терморегулятором (висота радіаторів залежить від те-
мпературного режиму системи водяного опалення); 2 – циркуляційний насос системи водяного опалення; 3 –
газовий котел; 4 – газопровід; 5 – тепловий насос; 6 – насос для подавання води зі свердловини до теплового
насоса; 7 – свердловина для подавання води з водоносного горизонту; 8 – свердловина для повернення води до
водоносного горизонту.
Fig. 1. Schematic diagrams of heating systems using (a) the high temperature heating system (in the example of a gas
heating system) and (b) the low temperature geothermal heating system using a heat pump (in the example using an
aquifer as a heat source): 1 – radiator of the water heating system with a built-in thermostat (a, b – different heights of
radiators depending on the temperature regime of the water heating system); 2 – circulation pump of a water heating
system; 3 – gas boiler; 4 – gas pipeline; 5 – heat pump; 6 – pump for supplying water from a borehole to a heat pump;
7 – water supply borehole from the aquifer; 8 – water return borehole to the aquifer.
Іншим важливим фактором є перепад температури теп-
лоносія в радіаторах. Вищенаведена [9] суттєва різниця
температур для вибраного температурного режиму в:
55 25 30 C,dif вх вихt t t == − − = (1)
в низькотемпературних геотермальних системах тепло-
постачання трапляється не завжди. Наприклад, в [8] ро-
зглядався перехід на температурний режим 50/27 °C за
Δtdif = 23 °C; в [10] – температурний режим 55/31,3 °C за
Δtdif = 21,7 °C. В [3] було наведено такі діапазони темпе-
ратурного режиму: за Δtdif = 20 °C – 90/70 °C та 80/60 °C;
за Δtdif =15 °C з кроком в 5 °C: від 75/60 °C до 65/60 °C; за
Δtdif = 10 °C з кроком в 5 °C: від 60/50 °C до 40/30 °C. За-
галом кожен випадок є індивідуальним, і тому ці харак-
теристики були вибрані відповідно до потреб конкрет-
ної системи [3, 11].
Для проведення подальшого аналізу низькотемперату-
рних режимів системи опалення будуть використані па-
раметри в діапазоні Δtdif = 10…30 °C та не більше темпе-
ратури 55 °C, і для кожного діапазону аналіз
обмежиться лише характеристиками з максимальним
та мінімальним значеннями tвх/tвих, °C. Додатково буде
проаналізовано зміну тепловіддачі радіаторів також за
середнього температурного режиму, 75/60 °C.
Аналіз зміни тепловіддачі радіатора в разі зниження
температури теплоносія
Радіатор має забезпечувати тепловіддачу від приладу
Q, Вт, за рахунок надходження теплоносія, що буде на-
грівати опалюване приміщення (рис. 2):
( ) , Вт,i p вх вихQ c G T T= − (2)
де cp – середня питома теплоємність теплоносія (води)
в заданому діапазоні температур, кДж/(кг·К); G – ви-
трата теплоносія в радіаторі, кг/c; Твх − температура теп-
лоносія на вході в радіатор, К; Твих − температура тепло-
носія на виході з радіатора, К [6]. Оскільки йдеться про
використання різниці температур теплоносія, то всі на-
ведені температури теплоносія допустимо вказувати як
t, °C, що може бути застосовано й для розрахунку інших
різниць температур.
З рівняння (1) можна визначити кількість теплоносія, не-
обхідну для забезпечення теплового потоку, яка є обер-
неною до різниці перепаду температур (Твх − Твих), К:
111
Відновлювана енергетика. №1/2025 | Геотермальна енергетика
( )( )вх вих , кг/с.pG Q c T T= − (3)
Рис. 2. Принципова схема радіатора з вбудованим
терморегулятором, що відображає напрямок потоку
теплоносія, температуру теплоносія й темпера-
туру повітря в приміщенні
Fig. 2. Schematic diagram of a radiator with a built-in ther-
mostat, that displays the direction of heating medium
flow, heating medium temperature and room air tempera-
ture
Оскільки задачею роботи є оцінка тепловіддачі радіато-
рів, Q, Вт, до навколишнього середовища за зміни тем-
пературного режиму, потрібно визначити від яких хара-
ктеристик залежить ця тепловіддача. Згідно з [12]:
, Вт,mQ a F T= (4)
де α − коефіцієнт тепловіддачі радіатора, Вт/(м2·К); F –
площа поверхні радіатора, м2; ΔТm − це температурний
напір радіатора [6], що визначається як середня логари-
фмічна різниця температур між температурою теплоно-
сія в радіаторі та температурою повітря в опалюваному
приміщенні (температурою повітря, що оточує радіа-
тор), Тпр, К [12]:
вх вих
вх пр
вих пр
, К.
ln
m
T T
T
T T
T T
−
=
−
−
(5)
Для практики інженерних розрахунків, згідно зі станда-
ртом EN 442-2 [13], рівняння (4) спрощується до такої
формули:
, Вт,n
i mQ a T= (6)
де a та n − параметри, отримані з лабораторних дослі-
джень, що враховують механізми теплопередачі радіа-
торів.
При впровадженні радіаторів їх характеристика тепло-
віддачі Q, Вт, є вказаною за номінальних (проєктних)
умов з заданим перепадом температури теплоносія
tвх/tвих, °C та температури приміщення tпр, °C – тобто Qн,
Вт [6]. Для перерахунку номінального значення тепло-
віддачі радіатора Qн, Вт, на фактичне значення тепловід-
дачі радіатора Qi, Вт, що відбувається за зміни темпера-
турного режиму, згідно з [12, 14] використовується фор-
мула:
,
н
,н
, Вт,
n
m i
i
m
T
Q Q
T
=
(7)
де Qн − тепловіддача від радіатора за номінальних
(проєктних) умов, Вт; Тm,i і Тm,н − середня логарифмічна
різниця температур між температурою теплоносія в ра-
діаторі та температурою повітря, що оточує радіатор,
відповідно для фактичних умов (індекс “m,i”) та номіна-
льних (проєктних) умов (індекс “m,н”), К.
Проте сьогодні такий спрощений підхід зазнає критики,
й пропонується враховувати більшу кількість факторів.
Зокрема, вплив зміни кількості теплоносія G, кг/с, що
проходить через радіатор. Причому є різні дані щодо
впливу зменшення кількості теплоносія внаслідок збіль-
шення різниці температур теплоносія на вході в радіа-
тор та на виході з нього Δtdif, °C при збереженні значення
середньої логарифмічної різниці температур між темпе-
ратурою теплоносія в радіаторі та температурою пові-
тря, що оточує радіатор ΔТm, К.
У дослідженні [15], опублікованому у виданні Федерації
європейських асоціацій з опалення та кондиціонування
повітря (скорочена назва – REHVA), було проаналізо-
вано такий випадок і продемонстровано, що тепловід-
дача від приладу була більшою, ніж прогнозувалось за
рівнянням (7). Це перевищення перебувало в діапазоні
від 2 до 15 %. У другій частині вказаного дослідження
[16] було запропоновано поправковий коефіцієнт, який,
однак, обмежився радіатором певного типу та лише
двома його довжинами.
У [17] питання витрати теплоносія розглядали в компле-
ксі зі схемою руху теплоносія в радіаторі. Однак в цьому
разі наводились дані щодо зменшення тепловіддачі
приладу від 0,5 до 22 %. Найгірша тепловіддача спосте-
рігалась за таких схем руху теплоносія в радіаторі, які
вважаються неефективними [6]. Розбіжність між да-
ними експериментів можна пояснити різними розгляну-
тими моделями приладів.
У[6] наводився поправковий коефіцієнт для визначення
впливу відмінності розрахункової витрати води в радіа-
торі Gi, кг/с, до її нормованого значення Gн, кг/с, на теп-
ловіддачу:
( )2 н. ,
p
iG G = (8)
де p – емпіричний показник ступеня [6], значення якого
p = 0 у певних діапазонах витрат теплоносія. Тобто за
зміни кількості теплоносія G, кг/с, що проходить через
радіатор, в певних діапазонах не було впливу на зміну
тепловіддачі.
Тож з огляду на такі суперечності подальший аналіз у
статті обмежено лише впливом зміни температури. Та-
кож в аналізі не враховані й інші показники [6]:
112
Відновлювана енергетика. №1/2025 | Геотермальна енергетика
наприклад схема руху теплоносія в радіаторі чи бароме-
тричний тиск.
Таким чином, проведемо аналіз зниження тепловіддачі
радіатора при зниженні температури в порівнянні з но-
рмативним температурним режимом 90/70 °C й темпе-
ратурі приміщення tпр = 20 °C при вибраному згідно з [3,
12] значенні експоненти n = 1,3 та з урахуванням раніше
вибраних перепадів температури (табл. 1):
,
,н
1 100%
n
m i
m
T
T
= −
. (9)
Згідно з рівнянням (9) при зниженні температури тепло-
носія на вході до радіатора tвх, °C так само знижувати-
меться й тепловіддача від радіатора Qi, Вт. При цьому
зниження тепловіддачі за однакової температури теп-
лоносія на вході в радіатор tвх, °C буде ще більшим, ніж
зниження температури теплоносія на виході з радіатора
tвих, °C.
Таблиця 1. Зниження тепловіддачі радіатора внаслі-
док переходу з високотемпературної системи опа-
лення з використанням природного газу на геотерма-
льну систему опалення з використанням середнього та
низькотемпературного режимів.
Table 1. Reduction of radiator heat output when switching
from a high-temperature heating system using natural gas
to a geothermal heating system using medium and low-
temperature modes.
tвх, °C tвих, °C Δtm, °C η, %
високотемпературна система опалення з викорис-
танням природного газу:
90 70 59,4 0,0
геотермальне опалення:
а) за середнього температурного режиму:
75 60 47,1 26,1
б) за низькотемпературного режиму:
при перепаді Δtdif = 10 °C:
55 45 29,7 59,4
35 25 9,1 91,3
при перепаді Δtdif = 15 °C:
55 40 26,8 64,5
40 25 10,8 89,1
при перепаді Δtdif = 20 °C:
55 35 23,6 69,9
45 25 12,4 86,9
при перепаді Δtdif = 30 °C:
55 25 15,4 82,7
Аналіз результатів
Згідно з отриманими даними (табл. 1), у разі переходу
на середній температурний режим опалення 75/60 °C за
умови застосування геотермальної системи зниження
розрахункової потужності радіаторів становитиме
26,1 %. А в разі переходу на низькотемпературний ре-
жим опалення за температурного режиму 55/45 °C –
59,4 %. І це найменше зниження тепловіддачі радіатора
серед можливих варіантів tвх/tвих, °C, для низькотемпе-
ратурних геотермальних систем опалення.
Отже, для забезпечення необхідного рівня тепловіддачі
радіаторів до опалюваних приміщень потрібно знизити
тепловтрати будівлі або підвищити рівень тепловіддачі
від радіаторів. Слід зазначити, що встановлення систем
геотермального опалення здійснюється переважно за
умови термомодернізації будівель загалом [3], тому
цей варіант потрібно розглядати як основний і лише в
разі недостатньої тепловіддачі від радіаторів перехо-
дити до варіантів з підвищення тепловіддачі від радіа-
торів.
Таблиця 2. Приклад спрощеного розрахунку зниження
тепловтрат приміщення житлової будівлі в м. Київ, по-
будованої в 2006 році згідно з [18] та термомодернізо-
ваної в 2024 році згідно з [19]
Table 2. An example of a simplified calculation of the re-
duction of heat losses in a room of a residential building
in Kyiv, built in 2006 according to [18] and thermally mod-
ernised in 2024 according to [19]
Вид
зовніш-
ньої
огоро-
джу-
вальної
конструк-
ції
ζпл,
%
R, (м2·К)/Вт ηтепл,
%
ηс.тепл,
%
в 2006
згідно з
[18]
в 2024
згідно з
[19]
Зовнішні
стіни
70 % 2,8 4,0 30,0 31,0
Вікна 30% 0,6 0,9 33,3
Розглянемо, наскільки суттєвим може бути зниження
тепловтрат, на прикладі приміщення житлової будівлі в
м. Київ. В цьому приміщенні є лише одна зовнішня ого-
роджувальна конструкція, яка складається зі стіни та ві-
кна (табл. 2). Інші сторони приміщення межують з ін-
шими приміщеннями будівлі, які опалюються, тому
тепловтрати відбуваються лише через вказану зовні-
шню огороджувальну конструкцію. Зниження розрахун-
кового значення тепловтрат через огороджувальну
конструкцію приміщення такої будівлі, побудованої
2006 року згідно з [18] та термомодернізованої в 2024
році згідно з [19], становитиме:
( )( )2006, 2т 20епл 4,1 100%, %,i iR R = − (10)
113
Відновлювана енергетика. №1/2025 | Геотермальна енергетика
де R2006,i та R2024,i − мінімально допустиме значення при-
веденого опору теплопередачі i-ї огороджувальної кон-
струкції, відповідно для 2006 та 2024 років.
Сумарне зниження розрахункового значення тепловт-
рат визначено залежно від того, яку частку площі зовні-
шньої стіни ζпл, %, займатиме кожен тип огороджуваль-
ної конструкції:
( )с.тепл тепл
1
, %.
100
пл
n
i
= (11)
Отримане значення ηс.тепл = 31,0 % (табл. 2) показує, що
зниження розрахункових тепловтрат будівлі є достатнім
для переходу на середній температурний режим геотер-
мальної системи опалення, однак перехід на низькотем-
пературні режими геотермальної системи опалення пот-
ребуватиме значно істотнішого зниження тепловтрат.
Якщо ж не знижувати тепловтрати приміщення, а підви-
щити рівень тепловіддачі від радіаторів, то є два варіа-
нти. Перший − заміна радіаторів на такі, що можуть за-
безпечити необхідну тепловіддачу (причому, залежно
від типу обслуговуваної будівлі, достатньою може бути
заміна лише деяких з них) [3, 8]; другий − використання
вентиляторів для обдування радіаторів та підвищення
тепловіддачі від них [20].
Висновки:
1. Перехід на низькотемпературні системи геотермаль-
ного опалення є актуальним, однак проєкти в цій
сфері надають досить різноманітні дані щодо зада-
ного температурного режиму водяної системи опа-
лення. Це пояснюється тим, що кожен випадок є ін-
дивідуальним дослідом, і тому характеристики
вибирались відповідно до потреб конкретної сис-
теми.
2. У науковій літературі зросла кількість публікацій
щодо поправкових коефіцієнтів для перерахунку те-
пловіддачі радіаторів з високотемпературних систем
опалення на низькотемпературні, оскільки враху-
вання лише середньої логарифмічної різниці темпе-
ратур між температурою теплоносія в радіаторі й те-
мпературою приміщення є недостатнім. Однак є
протилежні дані щодо впливу на тепловіддачу раді-
аторів зменшення кількості теплоносія, що прохо-
дить через них. Ці суперечності можна пояснити різ-
ними моделями приладів, для яких виконувалось
таке порівняння.
3. Проведений аналіз показав, що виконана за прави-
лами 2024 року термомодернізація будівлі в м. Ки-
єві, побудованої в 2006 році, здатна компенсувати
зниження тепловіддачі радіаторів у раніше високо-
температурній системі водяного опалення лише за
середнього температурного режиму геотермальної
системи опалення, але не за низькотемпературного.
Є й альтернативні рішення, спрямовані на підви-
щення тепловіддачі від радіаторів з тим, щоби
забезпечувати необхідне значення тепловіддачі. Це
можна здійснити або заміною радіаторів на такі, що
здатні забезпечити необхідну тепловіддачу, або вла-
штуванням вентиляторів для їх обдування та подаль-
шого підвищення тепловіддачі.
ПОСИЛАННЯ
1. Lund H. et al. The status of 4th generation district heat-
ing: Research and results. Energy. 2018. Vol. 164. P.
147–159. DOI: https://doi.org/10.1016/j.en-
ergy.2018.08.206
2. Lund H. et al. 4th Generation District Heating (4GDH).
Energy. 2014. Vol. 68. P. 1–11. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.energy.2014.02.089
3. Lämmle M. et al. Performance of air and ground source
heat pumps retrofitted to radiator heating systems and
measures to reduce space heating temperatures in ex-
isting buildings. Energy. 2022. Vol. 242. P. 122952. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.energy.2021.122952
4. Maivel M., Kurnitski J. Heating system return tempera-
ture effect on heat pump performance. Energy and
Buildings. 2015. Vol. 94. P. 71–79. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.enbuild.2015.02.048
5. Low-temperature district heating: heating our homes at
lower cost – Analysis − IEA. IEA. URL:
https://www.iea.org/articles/low-temperature-district-
heating-heating-our-homes-at-lower-cost (дата
звернення: 10.11.2024).
6. Любарець О. П., Зайцев О. М., Любарець В. О.
Проектування систем водяного опалення (посiбник
для проектувальникiв, iнженерiв i студентiв
технiчних ВНЗ). Відень–Київ–Сімферополь: ГЕРЦ
Арматурен Г.м.б.Х, 2010. 200 с. URL:
https://herz.ua/wp-content/up-
loads/lubarets_zaitsev_ukr.pdf (дата звернення:
10.10.2024).
7. Liu Z. et al. Research on Heating Performance of Heating
Radiator at Low Temperature. Journal of Building Engi-
neering. 2020. P. 102016. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.jobe.2020.102016
8. Østergaard D. S., Svendsen S. Replacing critical radiators
to increase the potential to use low-temperature dis-
trict heating – A case study of 4 Danish single-family
houses from the 1930s. Energy. 2016. Vol. 110. P. 75–
84. DOI: https://doi.org/10.1016/j.energy.2016.03.140
9. Yang X., Svendsen S. Ultra-low temperature district
heating system with central heat pump and local boost-
ers for low-heat-density area: Analyses on a real case in
Denmark. Energy. 2018. Vol. 159. P. 243–251. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.energy.2018.06.068
10. Benakopoulos T. et al. Implementation of a strategy for
low-temperature operation of radiator systems using
data from existing digital heat cost allocators. Energy.
https://doi.org/10.1016/j.energy.2018.08.206
https://doi.org/10.1016/j.energy.2018.08.206
https://doi.org/10.1016/j.energy.2014.02.089
https://doi.org/10.1016/j.energy.2021.122952
https://doi.org/10.1016/j.enbuild.2015.02.048
https://www.iea.org/articles/low-temperature-district-heating-heating-our-homes-at-lower-cost
https://www.iea.org/articles/low-temperature-district-heating-heating-our-homes-at-lower-cost
https://herz.ua/wp-content/uploads/lubarets_zaitsev_ukr.pdf
https://herz.ua/wp-content/uploads/lubarets_zaitsev_ukr.pdf
https://doi.org/10.1016/j.jobe.2020.102016
https://doi.org/10.1016/j.energy.2016.03.140
https://doi.org/10.1016/j.energy.2018.06.068
114
Відновлювана енергетика. №1/2025 | Геотермальна енергетика
2022. Vol. 251. P. 123844. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.energy.2022.123844
11. Jangsten M. et al. Survey of radiator temperatures in
buildings supplied by district heating. Energy. 2017.
Vol. 137. P. 292–301. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.energy.2017.07.017
12. Karlsson T., Ragnarsson A. Use of very low temperature
geothermal water in radiator heating systems. World
Geothermal Congress 1995. Florence, Italy, 18-31 May
1995. P. 2193–2198. URL: https://www.geothermal-en-
ergy.org/pdf/IGAstandard/WGC/1995/3-karlsson.pdf
(date of access: 02.11.2024).
13. DIN EN 442-2:2015 «Radiators and convectors - Part 2:
Test methods and rating». Deutsches Institut fur
Normung e. V., 2015. 81 p.
14. Tunzi M. et al. Method to investigate and plan the ap-
plication of low temperature district heating to existing
hydraulic radiator systems in existing buildings. Energy.
2016. Vol. 113. P. 413–421. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.energy.2016.07.033
15. Gritzki R. et al. Can we still trust in EN 442? New Oper-
ating Definitions for Radiators – Part 1: Measurements
and Simulations. REHVA Journal. 2021. № 01. P. 46–53.
URL: https://www.rehva.eu/rehva-journal/chap-
ter/can-we-still-trust-in-en-442-new-operating-defini-
tions-for-radiators-part-1-measurements-and-simula-
tions-1 (date of access: 02.11.2024).
16. Gritzki R. et al. Can we still trust in EN 442? New Operating
Definitions for Radiators – Part 2: Model Based Analysis
and Results. REHVA Journal. 2021. № 04. P. 47–54. URL:
https://www.rehva.eu/rehva-journal/chapter/can-we-
still-trust-in-en-442-new-operating-definitions-for-radia-
tors-part-2-model-based-analysis-and-results (date of ac-
cess: 02.11.2024).
17. Marchesi R. et al. Experimental analysis of radiators’
thermal output for heat accounting. Thermal Science.
2019. Vol. 23, no. 2. Part B. P. 989–1002. DOI:
https://doi.org/10.2298/tsci170301168m
18. ДБН В.2.6–31:2006 «Теплова ізоляція будівель». К.:
Укрархбудінформ, 2006. 65 с.
19. ДБН В.2.6-31:2021 «Теплова ізоляція та
енергоефективність будівель». К.: ДП «Державний
науково-дослідний інститут будівельних конструкцій
(НДІБК), 2022. 23 с.
20. Wang H. et al. Study on the performance of a forced
convection low temperature radiator for district heat-
ing. Energy. 2023. P. 129036. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.energy.2023.129036
REFERENCES
1. Lund H. et al. The status of 4th generation district heat-
ing: Research and results. Energy. 2018. Vol. 164.
P. 147–159. DOI: https://doi.org/10.1016/j.en-
ergy.2018.08.206
2. Lund H. et al. 4th Generation District Heating (4GDH).
Energy. 2014. Vol. 68. P. 1–11. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.energy.2014.02.089
3. Lämmle M. et al. Performance of air and ground source
heat pumps retrofitted to radiator heating systems and
measures to reduce space heating temperatures in ex-
isting buildings. Energy. 2022. Vol. 242. P. 122952. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.energy.2021.122952
4. Maivel M., Kurnitski J. Heating system return tempera-
ture effect on heat pump performance. Energy and
Buildings. 2015. Vol. 94. P. 71–79. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.enbuild.2015.02.048
5. Low-temperature district heating: heating our homes at
lower cost – Analysis − IEA. IEA. URL:
https://www.iea.org/articles/low-temperature-district-
heating-heating-our-homes-at-lower-cost (date of access:
10.11.2024).
6. Liubarets O. P., Zaitsev O. M., Liubarets V. O. Proektu-
vannia system vodianoho opalennia (posibnyk dlia
proektuvalnykiv, inzheneriv i studentiv tekhnichnykh
VNZ) [Design of water heating systems (manual for de-
signers, engineers and students of technical universi-
ties]. Vienna–Kyiv–Simferopol: Herz Armaturen GmbH,
2010. 200 с. URL: https://herz.ua/wp-content/up-
loads/lubarets_zaitsev_ukr.pdf (date of access:
10.10.2024). [in Ukrainian]
7. Liu Z. et al. Research on Heating Performance of Heating
Radiator at Low Temperature. Journal of Building Engi-
neering. 2020. P. 102016. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.jobe.2020.102016
8. Østergaard D. S., Svendsen S. Replacing critical radiators
to increase the potential to use low-temperature dis-
trict heating – A case study of 4 Danish single-family
houses from the 1930s. Energy. 2016. Vol. 110. P. 75–
84. DOI: https://doi.org/10.1016/j.energy.2016.03.140
9. Yang X., Svendsen S. Ultra-low temperature district
heating system with central heat pump and local boost-
ers for low-heat-density area: Analyses on a real case in
Denmark. Energy. 2018. Vol. 159. P. 243–251. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.energy.2018.06.068
10. Benakopoulos T. et al. Implementation of a strategy for
low-temperature operation of radiator systems using
data from existing digital heat cost allocators. Energy.
2022. Vol. 251. P. 123844. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.energy.2022.123844
11. Jangsten M. et al. Survey of radiator temperatures in
buildings supplied by district heating. Energy. 2017. Vol.
137. P. 292–301. DOI: https://doi.org/10.1016/j.en-
ergy.2017.07.017
12. Karlsson T., Ragnarsson A. Use of very low temperature
geothermal water in radiator heating systems. World
https://doi.org/10.1016/j.energy.2022.123844
https://doi.org/10.1016/j.energy.2017.07.017
https://www.geothermal-energy.org/pdf/IGAstandard/WGC/1995/3-karlsson.pdf
https://www.geothermal-energy.org/pdf/IGAstandard/WGC/1995/3-karlsson.pdf
https://doi.org/10.1016/j.energy.2016.07.033
https://www.rehva.eu/rehva-journal/chapter/can-we-still-trust-in-en-442-new-operating-definitions-for-radiators-part-1-measurements-and-simulations-1
https://www.rehva.eu/rehva-journal/chapter/can-we-still-trust-in-en-442-new-operating-definitions-for-radiators-part-1-measurements-and-simulations-1
https://www.rehva.eu/rehva-journal/chapter/can-we-still-trust-in-en-442-new-operating-definitions-for-radiators-part-1-measurements-and-simulations-1
https://www.rehva.eu/rehva-journal/chapter/can-we-still-trust-in-en-442-new-operating-definitions-for-radiators-part-1-measurements-and-simulations-1
https://www.rehva.eu/rehva-journal/chapter/can-we-still-trust-in-en-442-new-operating-definitions-for-radiators-part-2-model-based-analysis-and-results
https://www.rehva.eu/rehva-journal/chapter/can-we-still-trust-in-en-442-new-operating-definitions-for-radiators-part-2-model-based-analysis-and-results
https://www.rehva.eu/rehva-journal/chapter/can-we-still-trust-in-en-442-new-operating-definitions-for-radiators-part-2-model-based-analysis-and-results
https://doi.org/10.2298/tsci170301168m
https://doi.org/10.1016/j.energy.2023.129036
https://doi.org/10.1016/j.energy.2018.08.206
https://doi.org/10.1016/j.energy.2018.08.206
https://doi.org/10.1016/j.energy.2014.02.089
https://doi.org/10.1016/j.energy.2021.122952
https://doi.org/10.1016/j.enbuild.2015.02.048
https://www.iea.org/articles/low-temperature-district-heating-heating-our-homes-at-lower-cost
https://www.iea.org/articles/low-temperature-district-heating-heating-our-homes-at-lower-cost
https://herz.ua/wp-content/uploads/lubarets_zaitsev_ukr.pdf
https://herz.ua/wp-content/uploads/lubarets_zaitsev_ukr.pdf
https://doi.org/10.1016/j.jobe.2020.102016
https://doi.org/10.1016/j.energy.2016.03.140
https://doi.org/10.1016/j.energy.2018.06.068
https://doi.org/10.1016/j.energy.2022.123844
https://doi.org/10.1016/j.energy.2017.07.017
https://doi.org/10.1016/j.energy.2017.07.017
115
Відновлювана енергетика. №1/2025 | Геотермальна енергетика
Geothermal Congress 1995. Florence, Italy, 18-31 May
1995. P. 2193–2198. URL: https://www.geothermal-en-
ergy.org/pdf/IGAstandard/WGC/1995/3-karlsson.pdf
(date of access: 02.11.2024).
13. DIN EN 442-2:2015 «Radiators and convectors - Part 2:
Test methods and rating». Deutsches Institut fur
Normung e. V., 2015. 81 p.
14. Tunzi M. et al. Method to investigate and plan the ap-
plication of low temperature district heating to existing
hydraulic radiator systems in existing buildings. Energy.
2016. Vol. 113. P. 413–421. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.energy.2016.07.033
15. Gritzki R. et al. Can we still trust in EN 442? New Oper-
ating Definitions for Radiators – Part 1: Measurements
and Simulations. REHVA Journal. 2021. № 01. P. 46–53.
URL: https://www.rehva.eu/rehva-journal/chap-
ter/can-we-still-trust-in-en-442-new-operating-defini-
tions-for-radiators-part-1-measurements-and-simula-
tions-1 (date of access: 02.11.2024).
16. Gritzki R. et al. Can we still trust in EN 442? New Oper-
ating Definitions for Radiators – Part 2: Model Based
Analysis and Results. REHVA Journal. 2021. № 04. P. 47–
54. URL: https://www.rehva.eu/rehva-journal/chap-
ter/can-we-still-trust-in-en-442-new-operating-defini-
tions-for-radiators-part-2-model-based-analysis-and-
results (date of access: 02.11.2024).
17. Marchesi R. et al. Experimental analysis of radiators’
thermal output for heat accounting. Thermal Science.
2019. Vol. 23, no. 2. Part B. P. 989–1002. DOI:
https://doi.org/10.2298/tsci170301168m
18. DBN V.2.6–31:2006 «Teplova izoliatsiia budivel» [Ther-
mal insulation of buildings]. K.: Ukrarkhbudinform,
2006. 65 p. [in Ukrainian]
19. DBN V.2.6-31:2021 «Teplova izoliatsiia ta enerhoefek-
tyvnist budivel» [Thermal insulation and energy effi-
ciency of buildings]. K.: DP «Derzhavnyi naukovo-doslid-
nyi instytut budivelnykh konstruktsii (NDIBK), 2022. 23
p. [in Ukrainian]
20. Wang H. et al. Study on the performance of a forced
convection low temperature radiator for district heat-
ing. Energy. 2023. P. 129036. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.energy.2023.129036
https://www.geothermal-energy.org/pdf/IGAstandard/WGC/1995/3-karlsson.pdf
https://www.geothermal-energy.org/pdf/IGAstandard/WGC/1995/3-karlsson.pdf
https://doi.org/10.1016/j.energy.2016.07.033
https://www.rehva.eu/rehva-journal/chapter/can-we-still-trust-in-en-442-new-operating-definitions-for-radiators-part-1-measurements-and-simulations-1
https://www.rehva.eu/rehva-journal/chapter/can-we-still-trust-in-en-442-new-operating-definitions-for-radiators-part-1-measurements-and-simulations-1
https://www.rehva.eu/rehva-journal/chapter/can-we-still-trust-in-en-442-new-operating-definitions-for-radiators-part-1-measurements-and-simulations-1
https://www.rehva.eu/rehva-journal/chapter/can-we-still-trust-in-en-442-new-operating-definitions-for-radiators-part-1-measurements-and-simulations-1
https://www.rehva.eu/rehva-journal/chapter/can-we-still-trust-in-en-442-new-operating-definitions-for-radiators-part-2-model-based-analysis-and-results
https://www.rehva.eu/rehva-journal/chapter/can-we-still-trust-in-en-442-new-operating-definitions-for-radiators-part-2-model-based-analysis-and-results
https://www.rehva.eu/rehva-journal/chapter/can-we-still-trust-in-en-442-new-operating-definitions-for-radiators-part-2-model-based-analysis-and-results
https://www.rehva.eu/rehva-journal/chapter/can-we-still-trust-in-en-442-new-operating-definitions-for-radiators-part-2-model-based-analysis-and-results
https://doi.org/10.2298/tsci170301168m
https://doi.org/10.1016/j.energy.2023.129036
|
| id | veorgua-article-513 |
| institution | Vidnovluvana energetika |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:15:22Z |
| publishDate | 2025 |
| publisher | Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | veorgua/b6/244f848c1a87963db10bb825c1b6a9b6.pdf |
| spelling | veorgua-article-5132026-07-18T06:32:21Z ANALYSIS OF CHANGES IN HEAT OUTPUT FROM RADIATORS DURING THE SWITCH TO LOW-TEMPERATURE HEATING USING GEOTHERMAL ENERGY АНАЛІЗ ЗМІНИ ТЕПЛОВІДДАЧІ РАДІАТОРІВ ВНАСЛІДОК ПЕРЕХОДУ ДО НИЗЬКОТЕМПЕРАТУРНОГО ОПАЛЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ГЕОТЕРМАЛЬНОЇ ЕНЕРГІЇ Lysak , O. geothermal heating, low-temperature heating, radiator, heat output. геотермальне теплопостачання, низькотемпературне опалення, радіатор, тепло-віддача. T he article considers the influence of changes in the temperature mode of the heating system on the heat output from radiators of the water heating system of a building. This influence is considered in the transition from a high-temperature heating system using fossil fuels to a low-temperature geothermal sys-tem. The scheme of operation of geothermal heating systems is considered and compared with the scheme of operation using fossil fuels on the example of natural gas. The temperature modes of the water heating sys-tem are analysed and significant differences in approaches to determining temperature modes are revealed. The equation for determining the heat output of a radiator of a water heating system of a building is consid-ered. It has been found that it is now important to revise the equation for recalculating the heat output of a radiator from the nominal value to the actual value in order to increase the accuracy of determining the heat output of a radiator by taking into account changes in the amount of heating medium (water) passing through the radiator. An analysis of the change in heat output was carried out, taking into account the influ-ence of the average logarithmic temperature difference between the temperature of the heat medium in the radiator and the temperature of the room air temperature. The characteristics of heat output reduction from radiators were obtained. The value of this characteristic was compared with the possible level of heat loss re-duction in a room in the case of thermal modernisation of a residential building in Kyiv. As a result, it was shown that currently only geothermal heating systems using medium temperature conditions can provide the necessary heat output to the premises, provided that they are thermally modernised in accordance with cur-rent standards. In turn, low-temperature geothermal heating systems will require a much greater reduction in heat loss from the room, or alternative solutions aimed at increasing heat output from radiators: either by replacing them with those capable of providing the required heat output, or by installing fans to blow them and further increase heat output. У статті розглянуто вплив зміни температурного режиму системи опалення на тепло-віддачу радіаторів водяної системи опалення будівлі. Цей вплив відбувається внаслідок переходу від високотемпературної системи опалення з використанням викопного палива до низькотемператур-ної геотермальної системи. Було розглянуто схему роботи геотермальних систем опалення та ви-конано їх порівняння зі схемою роботи в разі використання викопного палива на прикладі природного газу. Проаналізовано температурні режими системи водяного опалення та виявлено значні відмін-ності у підходах до визначення температурних режимів. Розглянуто рівняння для визначення тепло-віддачі радіатора водяної системи опалення будівлі. Виявлено, що зараз актуальності набирає пере-гляд формули для перерахунку тепловіддачі радіатора: замість номінального значення використовують фактичне з метою підвищення точності визначення тепловіддачі радіатора шля-хом врахування зміни кількості теплоносія (води), що проходить через радіатор. Проведено аналіз зміни тепловіддачі з урахуванням впливу середньої логарифмічної різниці температур між темпера-турою теплоносія в радіаторі та температурою повітря в приміщенні. Отримано характеристики зменшення тепловіддачі від радіаторів. Значення цієї характеристики було порівняно з можливим рівнем зниження тепловтрат приміщення внаслідок термомодернізації житлової будівлі в м. Києві. В результаті було показано, що наразі лише геотермальні системи опалення, що використовують середній температурний режим, зможуть забезпечити необхідну тепловіддачу до приміщення за умови його термомодернізації відповідно до чинних норм. В свою чергу низькотемпературні геотер-мальні системи опалення потребуватимуть значно більшого зниження тепловтрат приміщення або альтернативних рішень, спрямованих на підвищення тепловіддачі від радіаторів: або заміни їх на такі, що здатні забезпечити необхідну тепловіддачу, або влаштування вентиляторів для їх обду-вання та подальшого підвищення тепловіддачі. Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine 2025-03-31 Article Article application/pdf https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/513 10.36296/1819-8058.2025.1(80).108-115 Vidnovluvana energetika ; No. 1(80) (2025): Scientific and applied Journal renewable energy ; 108-115 Возобновляемая энергетика; ##issue.no## 1(80) (2025): Scientific and applied Journal renewable energy ; 108-115 Відновлювана енергетика; № 1(80) (2025): Науково-прикладний журнал Відновлювана енергетика; 108-115 2664-8172 1819-8058 10.36296/1819-8058.2025.1(80) uk https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/513/421 Copyright (c) 2025 O. Lysak https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 |
| spellingShingle | geothermal heating low-temperature heating radiator heat output. Lysak , O. ANALYSIS OF CHANGES IN HEAT OUTPUT FROM RADIATORS DURING THE SWITCH TO LOW-TEMPERATURE HEATING USING GEOTHERMAL ENERGY |
| title | ANALYSIS OF CHANGES IN HEAT OUTPUT FROM RADIATORS DURING THE SWITCH TO LOW-TEMPERATURE HEATING USING GEOTHERMAL ENERGY |
| title_alt | АНАЛІЗ ЗМІНИ ТЕПЛОВІДДАЧІ РАДІАТОРІВ ВНАСЛІДОК ПЕРЕХОДУ ДО НИЗЬКОТЕМПЕРАТУРНОГО ОПАЛЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ГЕОТЕРМАЛЬНОЇ ЕНЕРГІЇ |
| title_full | ANALYSIS OF CHANGES IN HEAT OUTPUT FROM RADIATORS DURING THE SWITCH TO LOW-TEMPERATURE HEATING USING GEOTHERMAL ENERGY |
| title_fullStr | ANALYSIS OF CHANGES IN HEAT OUTPUT FROM RADIATORS DURING THE SWITCH TO LOW-TEMPERATURE HEATING USING GEOTHERMAL ENERGY |
| title_full_unstemmed | ANALYSIS OF CHANGES IN HEAT OUTPUT FROM RADIATORS DURING THE SWITCH TO LOW-TEMPERATURE HEATING USING GEOTHERMAL ENERGY |
| title_short | ANALYSIS OF CHANGES IN HEAT OUTPUT FROM RADIATORS DURING THE SWITCH TO LOW-TEMPERATURE HEATING USING GEOTHERMAL ENERGY |
| title_sort | analysis of changes in heat output from radiators during the switch to low-temperature heating using geothermal energy |
| topic | geothermal heating low-temperature heating radiator heat output. |
| topic_facet | geothermal heating low-temperature heating radiator heat output. геотермальне теплопостачання низькотемпературне опалення радіатор тепло-віддача. |
| url | https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/513 |
| work_keys_str_mv | AT lysako analysisofchangesinheatoutputfromradiatorsduringtheswitchtolowtemperatureheatingusinggeothermalenergy AT lysako analízzmíniteplovíddačíradíatorívvnaslídokperehodudonizʹkotemperaturnogoopalennâzvikoristannâmgeotermalʹnoíenergíí |