THE EVALUATION OF ENERGETIC POTENTIAL OF BIOMASS OF SEA BUCKTHORN (HYPPOPHAE RHAMNOIDES) PLANTS, GROWN ON TECHNOLOGICALLY DAMAGED OIL-POLLUTED SOILS
Phytoremediation of technologically damaged soils by means of energy crops is an innovative strategy. Plant biomass, obtained in course of remediation, is consid-ered as a renewable energy source. The aim of this paper is the evaluation energetic potential of sea buckthorn plants, grown on technolog...
Збережено в:
| Дата: | 2025 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine
2025
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/520 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Vidnovluvana energetika |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Vidnovluvana energetika| _version_ | 1871103895857528832 |
|---|---|
| author | Shevchyk-Kostiuk , L. Romaniuk , O. Oshchapovsky , I. |
| author_facet | Shevchyk-Kostiuk , L. Romaniuk , O. Oshchapovsky , I. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "L. Shevchyk-Kostiuk ",
"institution": "Department of Physical Chemistry of Fossil Fuels of the Institute of Physical-Organic Chemistry and Coal Chemistry named after L. M. Lytvynenko of the NASof Ukraine, Lviv, Ukraine"
},
{
"author": "O. Romaniuk ",
"institution": "Department of Physical Chemistry of Fossil Fuels of the Institute of Physical-Organic Chemistry and Coal Chemistry named after L. M. Lytvynenko of the NASof Ukraine, Lviv, Ukraine"
},
{
"author": "I. Oshchapovsky ",
"institution": "Department of Physical Chemistry of Fossil Fuels of the Institute of Physical-Organic Chemistry and Coal Chemistry named after L. M. Lytvynenko of the NASof Ukraine, Lviv, Ukraine; Henryk Niewodniczanski Institute of Nuclear Physics, Polish Academy of Sciences, Kraków, Poland"
}
] |
| author_sort | Shevchyk-Kostiuk , L. |
| baseUrl_str | https://ve.org.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T06:32:21Z |
| description | Phytoremediation of technologically damaged soils by means of energy crops is an innovative strategy. Plant biomass, obtained in course of remediation, is consid-ered as a renewable energy source. The aim of this paper is the evaluation energetic potential of sea buckthorn plants, grown on technologically damaged oil-polluted soils. Biomass studied was collected on the experimental phytoremediation sites and its capabilities as fuel. Moisture content of biomass after collection was equal 40,68%. It enables both natural and artificial conditioning of raw material for further fuel production. Ash content equals 1,40%, heat of combustion – 20,60 MJ/kg. Heavy metal content in 4-year old plants does not exceed permitted values for solid biofuel, therefore biomass of sea buckthorn plants, grown on oil-polluted soils can be used for production of solid fuel (pellets, briquettes), compliant with international certification scheme ENPlus. Expected productivity of tree biomass of Hyppophae rhamnoides was calculated. It was shown that 4-years old recultivation plantation can produce 20-25 ton/ha of wood biomass, 6-years old – 35-40 ton/ha, equivalent to 412-515 GJ/ha and 721-824 GJ/ha respectively.Therefore sea buckthorn is promising fast-growing tree species with high energetic potential for production of solid biofuel and possibility to grow them on degraded oil polluted soils. |
| doi_str_mv | 10.36296/1819-8058.2025.1(80).168-175 |
| first_indexed | 2025-07-17T11:39:56Z |
| format | Article |
| fulltext |
168
Відновлювана енергетика. №1/2025 | Біоенергетика
УДК 662.6:504.06 https://doi.org/10.36296/1819-8058.2025.1(80).168-175
ОЦІНКА ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ БІОМАСИ ОБЛІПИХИ КРУШИНОВИДНОЇ, ВИРОЩЕНОЇ
НА ТЕХНОГЕННО ПОРУШЕНИХ НАФТОЗАБРУДНЕНИХ ЗЕМЛЯХ
Отримано 04 лис. 2024 р.; рекомендовано до публікації 14 бер. 2025 р.
Доступно онлайн 01 квіт. 2025 р.
Шевчик-Костюк Л. З.1, Романюк О. І.2,
Ощаповський І. В.3
Автор для кореспонденції: Шевчик-Костюк Леся,
e-mail: lesyashevchik@gmail.com
Фіторемедіація техногенно порушених земель за
участі енергетичних культур є інноваційною
стратегією. Продукт фіторемедіаційних техно-
логій – рослинна біомаса розглядається як дже-
рело відновлювальної енергії.
Метою статті є оцінка енергетичного потенці-
алу біомаси обліпихи крушиновидної, вирощеної на
техногенно порушених нафтозабруднених землях, для виробництва твердого біопалива. Біомасу для
досліджень зібрано з експериментальних фіторемедіаційних ділянок і визначено основні паливні харак-
теристики. Встановлено, що вологість рослинної біомаси на момент збору становить 40,68 %, що сві-
дчить про можливість кондиціювання сировини як природним, так і штучним шляхом для виробництва
твердого біопалива. Зольність біомаси обліпихи становить 1,40 %, теплотворна здатність – 20,60
МДж/кг. Вміст важких металів у надземній біомасі чотирирічних рослин обліпихи не перевищує показ-
ники, які встановлюються для твердого біопалива. Отримані дані вказують на те, що біомаса обліпихи
крушиновидної, вирощеної на техногенно порушених нафтозабруднених землях, може бути викорис-
тана як сировина для виробництва твердого біопалива (пелет, брикетів) з якісними характеристи-
ками, що відповідають вимогам міжнародної схеми сертифікації ENPlus. Розраховано очікувану продук-
тивність надземної деревної біомаси обліпихи й показано, що чотирирічна енергетично
рекультиваційна плантація обліпихи здатна продукувати 20–25 т/га деревної біомаси, шестирічна –
35–40 т/га, що в еквіваленті потенційної енергії становить відповідно 412–515 та 721–824 ГДж/га.
Отже, обліпиха крушиновидна, є перспективною швидкозростаючою деревною культурою з високим
енергетичним потенціалом для виробництва твердого біопалива та можливістю вирощування на
техногенно порушених нафтозабруднених землях.
Ключові слова: біоенергетика, енергетичні культури, тверде біопаливо, обліпиха крушиновидна, ене-
ргетичний потенціал, техногенно порушені землі.
THE EVALUATION OF ENERGETIC POTENTIAL OF BIOMASS OF SEA BUCKTHORN (HYPPOPHAE
RHAMNOIDES) PLANTS, GROWN ON TECHNOLOGICALLY DAMAGED OIL-POLLUTED SOILS
Received Nov. 04, 2024; accepted Mar. 14, 2025
Available online Apr. 01, 2025
Shevchyk-Kostiuk L.1, Romaniuk O.2,
Oshchapovsky I.3
Author for correspondence: Shevchyk-Kostiuk Lesya,
e-mail: lesyashevchik@gmail.com
Phytoremediation of technologically damaged soils by
means of energy crops is an innovative strategy. Plant
biomass, obtained in course of remediation, is consid-
ered as a renewable energy source. The aim of this
1 канд. біол. наук, наук. співроб.
https://orcid.org/0000-0002-6394-8742
2 співроб., канд. хім. наук, ст. наук. співроб.
https://orcid.org/0000-0002-6249-2683
3 канд. хім. наук, ст. наук. співроб.
https://orcid.org/0000-0001-5845-5831
1, 2, 3 Відділення фізико-хімії горючих копалин
Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії
ім. Л. М. Литвиненка НАН України, м. Львів, Україна
3 Інститут ядерної фізики ім. Генрика Неводнічансь-
кого Польської Академії Наук, Краків, Польща
1 Cand. of Bio. Sciences, research fellow
https://orcid.org/0000-0002-6394-8742
2 Cand. of Chem. Sciences, senior researcher
https://orcid.org/0000-0002-6249-2683
3 Cand. of Chem. sciences, senior researcher
https://orcid.org/0000-0001-5845-5831
1, 2, 3 Department of Physical Chemistry of Fossil Fuels of
the Institute of Physical-Organic Chemistry and Coal
Chemistry named after L. M. Lytvynenko of the NAS of
Ukraine, Lviv, Ukraine
3 Henryk Niewodniczanski Institute of Nuclear Physics,
Polish Academy of Sciences, Kraków, Poland
169
Відновлювана енергетика. №1/2025 | Біоенергетика
paper is the evaluation energetic potential of sea buckthorn plants, grown on technologically damaged oil-
polluted soils. Biomass studied was collected on the experimental phytoremediation sites and its capabilities
as fuel. Moisture content of biomass after collection was equal 40,68%. It enables both natural and artificial
conditioning of raw material for further fuel production. Ash content equals 1,40%, heat of combustion –
20,60 MJ/kg. Heavy metal content in 4-year old plants does not exceed permitted values for solid biofuel,
therefore biomass of sea buckthorn plants, grown on oil-polluted soils can be used for production of solid fuel
(pellets, briquettes), compliant with international certification scheme ENPlus. Expected productivity of tree
biomass of Hyppophae rhamnoides was calculated. It was shown that 4-years old recultivation plantation can
produce 20-25 ton/ha of wood biomass, 6-years old – 35-40 ton/ha, equivalent to 412-515 GJ/ha and 721-
824 GJ/ha respectively.
Therefore sea buckthorn is promising fast-growing tree species with high energetic potential for production
of solid biofuel and possibility to grow them on degraded oil polluted soils.
Key words: bioenergetics, energy crops, solid biofuel, sea buckthorn, Hyppophae rhamnoides, energetic po-
tential, technologically damaged soil.
Вступ. Вичерпання природних ресурсів, енергетична
криза, екологічні проблеми спонукають людство до по-
шуків нових альтернативних відновлюваних джерел
енергії та сталого розвитку. Як наслідок, все більше
уваги приділяється енергії сонця, води, вітру та особ-
ливо – біоенергії, енергії з біомаси, яка може бути за-
стосована у вигляді твердих, рідких й газоподібних ви-
дів палива. Біоенергетика становить близько 60 % усіх
відновлюваних джерел енергії у світі та близько 70 % –
усіх відновлюваних джерел енергії в Україні, а тому є
невід’ємною складовою «зеленого» енергетичного пе-
реходу розвинутих країн. Війна загострила питання
енергетичної безпеки й показала, що має сенс не про-
тиставлення «зеленої» і «викопної» енергетики, а раці-
ональне їх поєднання у «багатопаливну» енергетику,
щоби мінімізувати ризики та мати можливість хоча б
часткової взаємозаміни. Протягом останніх років спо-
стерігається поступове зростання кількості об’єктів
встановленої потужності для виробництва теплової та
електричної енергії з біомаси. Переважне викорис-
тання біомаси для виробництва теплової енергії відбу-
вається прямим спалюванням. В Україні частка тепло-
вої енергії з біомаси становить близько 97 %, де
протягом останніх років і на сьогодні деревна біомаса
(дрова та побічні продукти деревообробки) домінує як
джерело енергії. Однак потенціал деревної біомаси в
Україні ще в 2020 році було використано більш ніж на
90 % [1], а тому процес реалізації переходу до «зеле-
ної» енергетики шляхом використання деревних ресу-
рсів може призвести до нераціонального лісокористу-
вання. Тому актуальним є цілеспрямоване отримання
біомаси для виробництва біоенергії.
Для таких цілей розвинуто напрям, пов’язаний із забез-
печенням сировиною виробництва твердого біопалива
за рахунок вирощування високопродуктивних багато-
річних рослин – енергетичних культур, що дає змогу
щорічно отримувати задану кількість біомаси необхід-
ної якості. – Коренева система таких багаторічних рос-
лин залишається у ґрунті після збору врожаю та продо-
вжує процес вегетації. Енергетичні культури
вирощуються у плантаційний спосіб з періодичністю
збору врожаю від 1 до 5 років з метою отримання біо-
маси для подальшого виробництва енергії з неї [1].
Значна кількість культур досліджувалася як потенційно
можливі для застосування їх як енергетичних, однак
лише невелика кількість дійшла до комерційного впро-
вадження та продукується на значних площах. Для ви-
робництва твердого біопалива та/або подальшого ви-
робництва енергії використовують швидкозростаючі
деревні культури (верба, тополя, павлонія) або
трав’янисті культури (сорго, міскантус) [2–7]. Для країн
ЄС складено таблиці й карти із зазначенням культур,
рекомендованих для різних кліматичних зон. Для кон-
тинентальної зони вважаються доцільними такі куль-
тури, як верба, тополя, міскантус, кукурудза, соняшник,
ріпак, сорго, льон, двукісточнік тростиноподібний; для
півночі середземномор’я – тополя, міскантус, арундо
тростинний, кукурудза, соняшник, сорго, льон, цукро-
вий буряк, соя, рапс, кенаф; для півдня середземно-
мор’я – арундо тростинний, артишок іспанський, евка-
ліпт, сорго, льон [8]. До державного реєстру сортів
рослин, придатних для поширення в Україні (станом на
червень 2023 р.) внесено 36 сортів енергетичних рос-
лин, зокрема декілька видів верби, міскантусу, павло-
внії та проса [1]. Врожайність енергетичних культур
прямо залежить від кліматичних, ґрунтових та інших
умов. Культури мають різну потребу у водному режимі,
можуть значно відрізнятися за морозо- й посухостійкі-
стю.
Стримуючим, а інколи й перешкоджаючим фактором
розвитку вирощування енергетичних культур є підбір і
відведення земель, придатних для створення планта-
цій енергетичних культур та добір високопродуктивних
видів енергетичних культур для конкретних умов виро-
щування. Використання орних земель для вирощу-
вання енергетичних рослин є неприпустимим з огляду
на загострення проблеми продовольчої безпеки.
Україна має значний потенціал вирощування енергети-
чних культур, який обумовлений ґрунтово-кліматич-
ними умовами та наявністю понад 4 млн га малопро-
дуктивних, техногенно порушених земель [1]. Значна
частка деградованих земель утворилася внаслідок
170
Відновлювана енергетика. №1/2025 | Біоенергетика
експлуатації родовищ корисних копалин, зокрема на-
фти та газу, і, відповідно, забруднена нафтою, нафто-
продуктами та іншими різноманітними хімічними ре-
човинами. Такі землі не придатні для цілей сільського
господарства чи іншої діяльності і є джерелом вторин-
ного забруднення довкілля, а тому підлягають рекуль-
тивації. Найприйнятнішою технологією відновлення
ґрунтів є фіторемедіація, яка здійснюється на місці й за-
безпечує оптимізацію природного середовища за-
вдяки запобіганню вітрової та водної ерозії, збага-
ченню атмосфери киснем, покращенню водного
промивного режиму та якості ґрунтових вод на приле-
глих територіях [9, 10].
Продукт фіторемедіаційних технологій – рослинна біо-
маса розглядається як джерело альтернативної енергії.
Поєднання відновлення забруднених деградованих зе-
мель фіторемедіацією та отримання джерела енергії з
рослинної біомаси є інноваційною стратегією.
Деградовані порушені землі, що утворилися внаслідок
видобування корисних копалин, шахтні відвали можуть
бути альтернативним місцем для створення енергетич-
них плантацій. Однак не всі відомі енергетичні культури
можуть рости в таких умовах і продукувати високі вро-
жаї якісної біомаси. Доведено, що обліпиха крушинови-
дна здатна рости на техногенних відвальних нафтозаб-
руднених ґрунтах озокеритовидобутку, відновлювати їх
та інтенсивно накопичувати біомасу [11, 12]. Обліпиха
крушиновидна (Hippophae rhamnoides L.) – багаторічна
рослина, дводомна, азотфіксуюча, вітрозапильна, кущ
висотою 0,5–4 м, рідше деревце заввишки до 10 м ро-
дини маслинкових, Elaeagnaceae, зі слабомичкуватою
шнуровидною поверхневою кореневою системою, яка
дає кореневі пагони-паростки, за рахунок яких утворю-
ються розлогі зарості. Вид поширений більш ніж у 20
країнах Європи та Азії, культивується як харчова, лікар-
ська рослина, а також росте в природних умовах по бе-
регах річок і озер як домішка до вербово-тополевих за-
плавних лісів. Обліпиха виконує фітомеліоративну,
протиерозійну та ґрунтопокращувальну ролі. Повідом-
ляється, що деревина обліпихи є хорошим джерелом
дров [13]. Однак енергетичний потенціал біомаси облі-
пихи, вирощеної на техногенно порушених нафтозабру-
днених землях не досліджувався, є лише поодинокі ві-
домості про паливні характеристики гілок обліпихи як
агровідходів при виробництві ягід [14, 15]. Обліпиха кру-
шиновидна на сьогодні не внесена до списку енергетич-
них культур.
Постановка завдання. Досліджувалась рослинна біо-
маса фіторемедіанта обліпихи крушиновидної
(Hippophae rhamnoides L.), отримана внаслідок зрі-
зання чотирирічних рослин, вирощених на деградова-
них нафтозабруднених ґрунтах. Рекультиваційна схема
посадки обліпихи широкорядно-вузькорядна: відстань
між широкими рядами – 4,5 м, відстань між вузькими
рядами 1 м, відстань між рослинами в рядку – 1,5 м,
2800–3000 рослин на 1 га. Запропонована схема поса-
дки враховує особливість обліпихи швидко розроста-
тись у куртини завдяки кореневим відросткам, які
починають продукувати трирічні рослини в кількості
10–20 штук на кожну рослину [16]. Це дозволяє зеконо-
мити на посадковому матеріалі й агротехнічних робо-
тах вже в перший рік закладання рекультиваційно-ене-
ргетичної ділянки.
Мета роботи − оцінити енергетичний потенціал біо-
маси обліпихи крушиновидної, вирощеної на техно-
генно порушених нафтозабруднених землях, для виро-
бництва твердого біопалива.
Для досягнення мети поставлені такі завдання:
1. Визначити паливні характеристики й оцінити якість
біомаси обліпихи крушиновидної, вирощеної на те-
хногенно порушених нафтозабруднених землях;
2. Розрахувати продуктивність біомаси обліпихи кру-
шиновидної, вирощеної на техногенно порушених
нафтозабруднених землях;
3. Порівняти енергетичні потенціали обліпихи круши-
новидної та деяких енергетичних культур.
Методи дослідження. Досліджувалась надземна біо-
маса обліпихи крушиновидної, вирощеної на техноген-
них, нафтозабруднених, відвальних ґрунтах озокерито-
видобутку м. Борислава. Відвали озокеритовидобутку
різного рельєфу, насипні, засолені, забруднені компле-
ксом шкідливих речовин: нафтовими вуглеводнями,
0,3–12 %, та важкими металами [17].
Рослинну біомасу для досліджень зібрано на початку
грудня з трьох експериментальних фіторемедіаційних
ділянок на четвертий рік росту.
Вологість рослинної біомаси визначали відповідно
ДСТУ EN 14774-2 [18]. Визначення вмісту золи прово-
дили згідно з ДСТУ EN ISO 18122 [19]. Теплоту згоряння
визначено експериментально шляхом спалювання в
калориметричній бомбі відповідно до ДСТУ EN ISO
18125 [20]. Вміст важких металів у зразках визначали
атомно-абсорбційним методом. Проби для випробу-
вання готували способом сухого озолення з подаль-
шим розчиненням золи в розчині хлористоводневої ки-
слоти відповідно до ДСТУ 8123:2015 [21].
Оцінку якості біомаси обліпихи крушиновидної здійс-
нювали відповідно до вимог міжнародної схеми серти-
фікації ENPlus, яка гарантує високу якість деревного бі-
опалива, його відповідність вимогам
енергоефективності та екологічності. ENPlus встанов-
лює суворі критерії для виробництва деревних пелет,
включно з вибором сировини, виробничих процесів та
якістю кінцевої продукції. Це гарантує, що споживачі
отримають високоякісне біопаливо зі стабільною про-
дуктивністю [22, 23].
Для розрахунку очікуваної продуктивності надземної
біомаси обліпихи на четвертий та шостий рік зростання
оброблено дані ростових показників 28 модельних де-
рев з трьох фіторекультиваційних ділянок та побудо-
вано варіаційні ряди з визначенням рівнянь зростання.
Виклад основного матеріалу. Зрізання рослин облі-
пихи крушиновидної проводили взимку, коли рослини
171
Відновлювана енергетика. №1/2025 | Біоенергетика
перебували у стані спокою. Встановлено, що відразу пі-
сля зрізання вологість рослинної біомаси становить
40,68 %. Це є хорошим показником, зважаючи на сере-
дню вологість свіжозрубаної деревини найефективні-
ших для опалювання енергетичних рослин деревних
порід: у ялини –48 %, у ялиці – 50, у сосни звичайної –
47, у верби – 46, у липи – 38, в осики – 45, у вільхи – 46,
у тополі – 48, у берези бородавчастої – 44, у бука – 39,
у граба – 38, у дуба – 41 %.
Для кондиціонування біомаси обліпихи до вологості
10 %, оптимальної для переробки деревини на паливні
брикети, та до вологості 14–16 % – для переробки на
пелети [14] необхідно, щоб біомаса обліпихи була по-
передньо висушена. Вміст вологи в біомасі при надхо-
дженні до сушарки не повинен перевищувати 46 %
[14], а тому отримана після обрізки біомаса обліпихи
може направлятись безпосередньо в сушарку. Остато-
чне сушіння рослинної біомаси обліпихи може також
проводитись в природних умовах (безпосередньо в
полі). Причому природне сушіння перед штучним має
не лише економічні переваги, але й деякі інші. Гранули,
виготовлені з природно висушеної рослинної біомаси,
порівняно з гранулами, виготовленими з аналогічної
сировини, але примусово висушеної, мають вищу щіль-
ність частинок, що пояснюється майже однаковим роз-
міром частинок сировини після тонкого помелу [14].
Дослідження зольності біомаси обліпихи показали, що
зольність сухої чотирирічної біомаси обліпихи є досить
низькою і становить 1,40 %. Зольність – це вміст у паливі
мінеральних речовин, які залишаються після повного зго-
ряння горючої маси. Як відомо, зола є небажаною части-
ною палива, оскільки знижує вміст горючих елементів і
ускладнює експлуатацію паливних пристроїв. Вона впли-
ває на теплотворну здатність палива – що більша золь-
ність, то важче досягти повного згоряння палива. Таким
чином, зольність деревини обліпихи відповідає нормам
ENPlus, категорія B, які встановлюють вміст золи до 2 %
для гранул непромислового використання і до 3 % – для
деревних гранул промислового використання [23]. Тому
за вмістом золи готовий продукт відповідатиме нормам
ENPlus для категорій А1 і А2.
Теплотворність деревини – це кількість енергії, що ви-
вільняється під час повного спалювання дров певної
маси чи об’єму. Показник теплотворної здатності дров
різних порід деревини сильно коливається, однак чим
вища теплотворна здатність палива, тим воно цінніше.
Нами встановлено, що деревина обліпихи крушинови-
дної, вирощена на нафтозабруднених землях, має ви-
соку теплоту згоряння, яка становить 20,60 Мдж/кг.
Цей показник є вищим за теплоту згоряння відомих
енергетичних рослин, яка становить 16–19 Мдж/кг
(табл. 1) [7, 8]. Знання теплотворної здатності сиро-
вини, що використовується для виробництва твердого
біопалива, є одним із найважливіших етапів обґрунту-
вання технологічного процесу переробки брикетів і пе-
лет з рослинної біомаси. Проведені аналізи показують,
що теплота згоряння досліджених зразків біомаси об-
ліпихи відповідає вимогам ENPlus.
Таблиця 1. Паливні характеристики біомаси обліпихи крушиновидної, вирощеної на техногенно порушених
нафтозабруднених ґрунтах, та інших енергетичних культур
Table 1. Fuel properties of biomass of Hyppophae rhamnoides plants, grown on technologically disturbed oil-polluted
soils as well as other energy crops
Показники Обліпиха Міскантус [8] Верба [8] Тополя [8] ENPlus [23]
Вологість при
збиранні, %
40,68±1,19 15–23 50–53
49–55 –
Теплота зго-
ряння, МДж/кг
20,60±0,83 17–19,5 18,5 18,7 16–19
Зольність, % 1,40±0,25 2,3–3,7 1,5–2 0,5–1,9 ≤0,7–3,0
Елементний склад деревини безпосередньо впливає
на її теплотворну здатність. Що вищий вміст вуглецю й
водню, то більше енергії можна отримати при згорянні.
У роботі [24] визначено елементний склад пелет з гілок
обліпихи крушиновидної, який близький до елемент-
ного складу біомаси найпоширеніших деревних енер-
гетичних рослин (табл. 2). Вміст азоту в біомасі облі-
пихи становить 0,83 % [24], що відповідає вимогам
ENPlus. Вміст азоту в рослинній біомасі залежить від кі-
лькості добрив, які застосовуються для покращення ро-
сту рослин. У нашому випадку обліпиха росла без вне-
сення будь-яких мінеральних добрив на техногенно
порушених нафтозабруднених ґрунтах, для яких харак-
терним є дефіцит азоту. Тому цілком можемо припус-
тити, що вміст азоту в біомасі обліпихи не перевищува-
тиме норми, які встановлюються схемою сертифікації
ENPlus – 0,3–1 % [23].
Дослідження показали, що в надземній біомасі чоти-
рирічних рослин обліпихи не відбувається переви-
щення показників вмісту важких металів, які встанов-
люються для твердого біопалива. За вмістом важких
металів біомаса обліпихи відповідає нормам ENPlus
(табл. 3).
172
Відновлювана енергетика. №1/2025 | Біоенергетика
Таблиця 2. Елементний склад біомаси обліпихи крушиновидної та інших деревних енергетичних рослин
Table 2. Elementary composition of biomass of sea buckthorn and other woody energy crops
Елемент, % Обліпиха [24] Верба [8] Тополя [8]
Вуглець (С) 48,86–49,98 50,28 47,95
Водень (Н) 5,93 5,98 5,92
Азот (N) 0,83–0,98 0,5–1,0 0,77–0,9
Таблиця 3. Вміст важких металів у чотирирічних рослинах обліпихи крушиновидної, вирощеної на техногенно
порушених нафтозабруднених ґрунтах
Table 3. Heavy metal content in 4-years old Hyppophae rhamnoides plants, grown on technologically damaged oil-
polluted soils
Елемент
Вміст важких металів, мкг/г сухого зразка
Біомаса обліпихи, що росла
на техногенно порушених
нафтозабруднених ґрунтах
Біомаса обліпихи, що росла на умовно
чистих ґрунтах
(дачні угіддя)
ENPlus [23]
Fe 94,080,09 108,270,22 не нормується
Mn 107,710,28 84,960,18 не нормується
Cu 9,670,02 7,150,08 <10
Zn 29,640,08 28,060,11 <100
Ni 1,500,04 1,800,07 <10
Co 0,120,02 0,1250,06 не нормується
Pb 1,250,04 1,250,04 <10
Cd 0,410,03 0,100,02 <0,5
Розрахункова оцінка продуктивності надземної дерев-
ної біомаси, вказує на те, що чотирирічна енергетично-
рекультиваційна плантація обліпихи на техногенно по-
рушених нафтозабруднених ґрунтах здатна давати 20–
25 т/га деревної біомаси, шестирічна – 35–40 т/га, що в
еквіваленті потенційної енергії становить відповідно
412–515 ГДж/га та 721–824 ГДж/га і є достатньо висо-
ким показником для деревних енергетичних рослин
(табл. 4), особливо враховуючи те, що обліпиха одно-
часно виконує фіторемедіаційну роль.
Таблиця 4 Очікувана продуктивність та потенційна енергія біомаси обліпихи крушиновидної, вирощеної на
техногенно порушених нафтозабруднених ґрунтах, у порівнянні з деякими енергетичними культурами
Table 4. Expected productivity and potential energy of woody biomass of aerial part of sea buckthorn plants, grown
on technologically damaged oil-polluted soils, in comparison with some energy crops
Показники
Обліпиха,
4 роки
Обліпиха,
6 років
Верба Тополя
Вихід сухої біомаси,
т/га
20–25 35–40
10–12 ,
16–20 [8] на 4-5-й
рік
8–20 [8]
Теплота згоряння,
МДж/кг
20,60 20,60 18,5 [8] 18,7 [8]
Енергія,
ГДж/га
412–515 721–824
185–222,
296–370
149,6–374
Отже, деревна біомаса обліпихи крушиновидної, виро-
щена на забруднених нафтопродуктами та важкими
металами деградованих землях, придатна для
виробництва твердого біопалива (пелет, брикетів) з
якісними характеристиками, що відповідають вимогам
міжнародної схеми сертифікації ENPlus.
173
Відновлювана енергетика. №1/2025 | Біоенергетика
Тверде біопаливо з біомаси обліпихи може використо-
вуватися в індивідуальному секторі (побутові котли і
печі), а також у комунальних, промислових котельнях
та відповідно забезпечувати територіальні громади,
населені пункти тепловою енергією для опалення та га-
рячого водопостачання.
Пелети можуть виготовлятись тільки з біомаси облі-
пихи (однокомпонентні), а також у суміші з іншими ви-
дами рослинної біомаси.
Результати досліджень свідчать про високий енергети-
чний потенціал обліпихи крушиновидної та можливість
її комплексного використання – для задоволення ене-
ргетичних потреб та фіторекультивації.
Висновки. Вперше встановлено, що паливні характери-
стики та якість біомаси фіторемедіанта обліпихи кру-
шиновидної, вирощеної на техногенно порушених на-
фтозабруднених ґрунтах, відповідають вимогам
міжнародної схеми сертифікації ENPlus, а тому облі-
пиха крушиновидна придатна для виробництва твер-
дого біопалива. Теплота згоряння становить
20,60 МДж/кг, вологість – 40,68 %, зольність – 1,40 %,
вміст важких металів не перевищує встановлених зна-
чень для твердого біопалива.
Очікувана продуктивність і потенційна енергія біомаси
обліпихи крушиновидної, вирощеної на техногенно по-
рушених нафтозабруднених ґрунтах, є значно вищою у
порівнянні з відомими енергетичними культурами: ве-
рбою й тополею.
Обліпиха крушиновидна є перспективною швидкозро-
стаючою деревною культурою з високим енергетич-
ним потенціалом для виробництва твердого біопалива
та можливістю вирощування на деградованих нафтоза-
бруднених землях. Закладання рекультиваційно-енер-
гетичних плантацій обліпихи дозволить ефективно ви-
користовувати техногенно порушені землі, зокрема
забруднені внаслідок воєнних дій, що покращить еко-
логічний стан у регіонах, зменшить проблему забезпе-
чення енергоресурсами, дасть можливість повернути
деградовані землі до господарського використання.
Вперше пропонується включити обліпиху крушинови-
дну до списку енергетичних культур, здатних зростати
й накопичувати якісну біомасу в складних умовах тех-
ногенно порушених ґрунтів, забруднених важкими ме-
талами та нафтовими вуглеводнями.
ПОСИЛАННЯ
1. Біоенергетична асоціація України [Електронний ре-
сурс]. Режим доступу: http://www.uabio.org/
2. Курило В. Л., Гументик М. Я., Квак В. М. Міскантус –
перспективна енергетична культура для виробниц-
тва біопалива. Агробіологія: зб. наук. праць Білоце-
рківського НАУ. 2010. № 4(80). С. 62–66.
3. Мороз О. В, Смірних В. М., Курило В. Л., Герасиме-
нко Ю. П., Мостьовна Н. А., Горобець А. М., Ку-
лик М. І. Світчграс як нова фітоенергетична куль-
тура. Цукрові буряки. 2011. № 3. С. 12–14.
4. Сінченко В. М. Міскантус – перспективна біоенерге-
тична культура. Біоенергетика. 2022. (2). С. 15–19.
https://doi.org/10.47414/be.2.2017.253807
5. Роїк М. В., Гументик М. Я, Мамайсур В. В. Перспек-
тиви вирощування енергетичної верби для вироб-
ництва твердого біопалива. Біоенергетика. 2013.
№ 2. С. 18–19.
6. Фучило Я. Д., Сбитна М. В., Деркач Д. Ф. Перспек-
тива застосування видів роду Salix L. для створення
енергетичних плантацій в Україні. Український фіто-
ценологічний збірник, випуск 25, серія С. Фітоеко-
логія. 2007. С. 97–102.
7. Хіврич О. Б., Квак В. М., Каськів В. В., Мамайсур В. В.,
Макаренко А. С. Енергетичні рослини як альтерна-
тива традиційним видам палива. Агробіологія.
2011. Вип. 6. С. 153–157.
8. Гелетуха Г. Г., Желєзна Т. А., Трибой О. В. Перспек-
тиви вирощування та використання енергетичних
культур в Україні [Електронний ресурс]. Режим дос-
тупу: http://www.uabio.org/img/files/docs/position-
paper-uabio-10-ua.pdf
9. Шевчик Л. З., Романюк О. І. Аналіз біологічних спо-
собів відновлення нафтозабруднених ґрунтів.
ScienceRise. Biological science. 2017. № 1. С. 31–39.
https://doi.org/10.15587/2519-8025.2017.94052
10. Schroder P., Harvey P. J., Schwitzguebel J. P. Prospects
for the phytoremediation of organic pollutants in
Europe. Environ. Sci. Pollut. Res. 2002. 9(1). P. 1–3.
https://doi.org/10.1007/BF02987312.
11. Романюк О. І., Шевчик Л. З., Терек О. І. Спосіб очи-
щення техногенних ґрунтів, забруднених нафтою.
Патент № 86572 Україна. МПК А01В 79/00-79/02
В09С 1/00. №u2013 05665, заявл. 30.04.2013, опубл.
10.01.2014. Бюл. № 1.
12. Шевчик Л. З., Романюк О. І. Використання обліпихи
крушиновидної для фіторемедіації нафтозабрудне-
них ґрунтів. Бiологiчний вiсник МДПУ імені Богдана
Хмельницького. 2016. 6(3). С. 472–480. doi:
10.15421/2016120
13. Rajchal, Rajesh. “Seabuckthorn (Hippophae salicifolia)
Management Guide.” Rufford.org. The Rufford Small
Grants for Nature Conservation, 2009.
14. Marian G., Banari A., Gudima A., Daraduda N.,
Pavlenco A. Caracterizarea reziduurilor provenite din
lanțul de producere a cătinii albe. In: Ştiinţa Agricolă,
2020, nr. 2, pp. 91–96.
https://doi.org/10.5281/zenodo.4321228
http://www.uabio.org/
https://doi.org/10.47414/be.2.2017.253807
http://www.uabio.org/img/files/docs/position-paper-uabio-10-ua.pdf
http://www.uabio.org/img/files/docs/position-paper-uabio-10-ua.pdf
https://doi.org/10.15587/2519-8025.2017.94052
https://doi.org/10.5281/zenodo.4321228
174
Відновлювана енергетика. №1/2025 | Біоенергетика
15. Andersone A., Janceva S., Lauberte L., Zaharova N.,
Chervenkov M., Jurkjane V., Jashina L., Rieksts G.,
Telysheva G. Granulated Animal Feed and Fuel Based
on Sea Buckthorn Agro-Waste Biomass for Sustainable
Berry Production. Sustainability 2023, 15, 11152.
https://doi.org/10.3390/su151411152
16. Ahmad Mir N, Maqbool Geelani S, Ahmad Bhat R,
Qadri H, Beigh BA (2018) Seabuckthorn (Hippophae
sp.): a unique high altitude multipurpose plant species
growing in cold regions. IJARSE 7:1941–1952
17. Романюк О. І., Шевчик Л. З. Комплексний екологіч-
ний моніторинг нафтозабруднених територій на
прикладі м. Борислава. Вісник Вінницького політех-
нічного інституту. 2013. (5). С. 19–22.
18. ДСТУ EN 14774-2:2013 Тверде біопаливо. Визна-
чення вмісту вологи. Метод висушування в сушиль-
ній шафі. Частина 2. Загальна волога. Спрощений
метод (EN 14774-2:2009, IDT)
19. ДСТУ EN ISO 18122:2022 Тверде біопаливо. Визна-
чення вмісту золи (EN ISO 18122:2015, IDT)
20. ДСТУ EN ISO 18125:2019 Біопаливо тверде. Визна-
чення теплоти згорання (EN ISO 18125:2017, IDT)
21. ДСТУ 8123:2015 Корми для тварин, сировина для
виготовлення повнораціонних сумішей, виділення
тварин. Визначання вмісту кальцію, магнію, заліза,
марганцю, цинку, міді, кобальту методом атомно-
абсорбційної спектрометрії.
22. Гелетуха Г., Крамар В., Епік О., Антощук Т., Тітков В.
Комплексний аналіз українського ринку пелет з біо-
маси [Електронний ресурс]. Режим доступу:
https://uabio.org/wp-
content/uploads/2020/04/kompleksnii_analiz_ukrayi
nskogo_rinku_pelet_z_biomasi.pdf
23. Гелетуха Г. Ред. Підготовка та впровадження проек-
тів заміщення природного газу біомасою при виро-
бництві теплової енергії в Україні. Практичний посі-
бник. К.: Поліграф плюс, 2015. 72 с.
24. Marian G., Banari A., Nazar B., Gudima A., Daraduda
N., Pavlenco A. Prospects for the use of seabuckthorn
residues in the production of densified solid biofuels
Land Reclamation. Earth Observation & Surveying,
Environmental Engineering. 2021. Vol. X. Pp. 60–63.
REFERENCES
1. Bioenerhetychna asotsiatsiia Ukrainy [Elektronnyi
resurs]. URL: http://www.uabio.org/
2. Kurylo V. L., Humentyk M. Ya., Kvak V. M. Miskantus –
perspektyvna enerhetychna kultura dlia vyrobnytstva
biopalyva [Miscanthus - perspective bioenergetic crop
for biofuel production]. Ahrobiolohiia: zb.nauk.prats
Bilotserkivskoho NAU, 2010. № 4 (80). pp. 62–66 [in
Ukrainian].
3. Moroz O. V, Smirnykh V. M., Kurylo V. L., Herasymenko
Yu. P., Mostovna N. A., Horobets A. M., Kulyk M. I.
Svitchhras yak nova fitoenerhetychna kultura
[Switchgrass as a new phytoenergy crop]. Tsukrovi bur-
iaky. 2011. №3. Pp. 12–14 [in Ukrainian].
4. Sinchenko V. M. Miskantus – perspektyvna bioener-
hetychna kultura [Miscantus — perspective bioener-
getic culture]. Bioenerhetyka. 2022. (2). Pp. 15–19.
https://doi.org/10.47414/be.2.2017.253807
[in Ukrainian].
5. Roik M. V., Humentyk M. Ya., Mamaisur V. V. Perspek-
tyvy vyroshchuvannia enerhetychnoi verby dlia vyrob-
nytstva tverdoho biopalyva [Prospects of growing en-
ergy willow for the production of solid biofuel].
Bioenerhetyka. 2013. № 2. Pp. 18–19 [in Ukrainian].
6. Fuchylo Ya. D., Sbytna M. V., Derkach D. F. Perspektyva
zastosuvannia vydiv rodu Salix L. dlia stvorennia ener-
hetychnykh plantatsii v Ukraini [The perspective of us-
ing of species of salix l. for planting on energy planta-
tions in Ukraine]. Ukrainskyi fitotsenolohichnyi
zbirnyk, vypusk 25, seriia S. Fitoekolohiia. 2007.
Pp. 97–102 [in Ukrainian].
7. Khivrych O. B., Kvak V. M., Kaskiv V. V., Mamaisur V. V.,
Makarenko A. S. Enerhetychni roslyny yak alternatyva
tradytsiinym vydam palyva [Energy plants as an alter-
native to traditional fuels]. Ahrobiolohiia. 2011. Vyp. 6.
Pp. 153–157 [in Ukrainian].
8. Heletukha H. H., Zheliezna T. A., Tryboi O. V. Perspek-
tyvy vyroshchuvannia ta vykorystannia enerhetych-
nykh kultur v Ukraini [Prospects of growing and using
energy crops in Ukraine]. URL:
http://www.uabio.org/img/files/docs/position-paper-
uabio-10-ua.pdf [in Ukrainian].
9. Shevchyk L. Z., Romaniuk O. I. Analiz biolohichnykh
sposobiv vidnovlennia naftozabrudnenykh gruntiv
[The analysis of biological ways of restoration of the
oil-contaminated soils]. ScienceRise. Biological sci-
ence. 2017. № 1. Pp. 31–39 .
https://doi.org/10.15587/2519-8025.2017.94052
[in Ukrainian].
10. Schroder P., Harvey P. J., Schwitzguebel J. P. Prospects
for the phytoremediation of organic pollutants in Eu-
rope. Environ. Sci. Pollut. Res. 2002. 9(1). P. 1–3.
https://doi.org/10.1007/BF02987312.
11. Romaniuk O. I., Shevchyk L. Z., Terek O. I. Sposib
ochyshchennia tekhnohennykh gruntiv, zabrudnenykh
naftoiu [Method of cleaning of technogenic soils, con-
taminated with oil]. Patent № 86572 Ukraina. MPK
A01V 79/00-79/02 V09S 1/00. №u2013 05665, zaiavl.
30.04.2013, opubl. 10.01.2014, Biul. № 1.
12. Shevchyk L. Z., Romaniuk O. I. Vykorystannia oblipykhy
krushynovydnoi dlia fitoremediatsii naftozabrudne-
nykh hruntiv [Phytoremediation of oil contaminated
soil using Sea Buckthorn]. Biolohichnyi visnyk MDPU
https://doi.org/10.3390/su151411152
https://uabio.org/wp-content/uploads/2020/04/kompleksnii_analiz_ukrayinskogo_rinku_pelet_z_biomasi.pdf
https://uabio.org/wp-content/uploads/2020/04/kompleksnii_analiz_ukrayinskogo_rinku_pelet_z_biomasi.pdf
https://uabio.org/wp-content/uploads/2020/04/kompleksnii_analiz_ukrayinskogo_rinku_pelet_z_biomasi.pdf
http://www.uabio.org/img/files/docs/position-paper-uabio-10-ua.pdf
http://www.uabio.org/img/files/docs/position-paper-uabio-10-ua.pdf
https://doi.org/10.1007/BF02987312
175
Відновлювана енергетика. №1/2025 | Біоенергетика
imeni Bohdana Khmelnytskoho. 2016, 6(3), 472–480.
doi: 10.15421/2016120 [in Ukrainian].
13. Rajchal, Rajesh. “Seabuckthorn (Hippophae salicifolia)
Management Guide.” Rufford.org. The Rufford Small
Grants for Nature Conservation, 2009.
14. Marian G., Banari A., Gudima A., Daraduda N.,
Pavlenco A. Caracterizarea reziduurilor provenite din
lanțul de producere a cătinii albe. In: Ştiinţa Agricolă,
2020, nr. 2, pp. 91–96. https://doi.org/10.5281/ze-
nodo.4321228
15. Andersone A., Janceva S., Lauberte L., Zaharova N.,
Chervenkov M., Jurkjane V., Jashina L., Rieksts G., Te-
lysheva G. Granulated Animal Feed and Fuel Based on
Sea Buckthorn Agro-Waste Biomass for Sustainable
Berry Production. Sustainability 2023, 15, 11152.
https://doi.org/10.3390/su151411152.
16. Ahmad Mir N, Maqbool Geelani S, Ahmad Bhat R,
Qadri H, Beigh BA (2018) Seabuckthorn (Hippophae
sp.): a unique high altitude multipurpose plant species
growing in cold regions. IJARSE 7:1941–1952
17. Romaniuk, O. I., Shevchyk, L. Z. Kompleksnyi ekolohich-
nyi monitorynh naftozabrudnenykh terytorii na prykladi
m. Boryslava. Visnyk Vinnytskoho politekhnichnoho in-
stytutu [Complex environmental monitoring of the oil-
contaminated territories on the example of the town
Boryslav]. 2013. (5). Pp. 19–22. [in Ukrainian].
18. DSTU EN 14774-2:2013 Tverde biopalyvo.
Vyznachennia vmistu volohy. Metod vysushuvannia v
sushylnii shafi. Chastyna 2. Zahalna voloha.
Sproshchenyi metod (EN 14774-2:2009, IDT). Kyiv.
2013
19. DSTU EN ISO 18122:2022 Tverde biopalyvo.
Vyznachennia vmistu zoly (EN ISO 18122:2015, IDT).
Kyiv. 2022.
20. DSTU EN ISO 18125:2019 Biopalyvo tverde.
Vyznachennia teploty zghorannia (EN ISO 18125:2017,
IDT). Kyiv. 2019.
21. DSTU 8123:2015 Kormy dlia tvaryn, syrovyna dlia
vyhotovlennia povnoratsionnykh sumishei, vydilennia
tvaryn. Vyznachannia vmistu kaltsiiu, mahniiu, zaliza,
marhantsiu, tsynku, midi, kobaltu metodom atomno-
absorbtsiinoi spektrometrii. Kyiv. 2015.
22. Heletukha H., Kramar V., Epik O., Antoshchuk T., Titkov
V. Kompleksnyi analiz ukrainskoho rynku pelet z bio-
masy [Comprehensive analysis of the Ukrainian bio-
mass pellets market]. URL: https://uabio.org/wp-con-
tent/uploads/2020/04/kompleksnii_analiz_ukrayinsk
ogo_rinku_pelet_z_biomasi.pdf [in Ukrainian].
23. Heletukha H. Red. Pidhotovka ta vprovadzhennia
proektiv zamishchennia pryrodnoho hazu biomasoiu
pry vyrobnytstvi teplovoi enerhii v Ukraini. Praktychnyi
posibnyk. Kyiv. Polihraf plius, 2015. 72 p. [in Ukrain-
ian].
24. Marian G., Banari A., Nazar B., Gudima A., Daraduda
N., Pavlenco A. Prospects for the use of seabuckthorn
residues in the production of densified solid biofuels
Land Reclamation. Earth Observation & Surveying, En-
vironmental Engineering. 2021. Vol. X. Pp. 60–63.
https://doi.org/10.5281/zenodo.4321228
https://doi.org/10.5281/zenodo.4321228
https://doi.org/10.3390/su151411152
https://uabio.org/wp-content/uploads/2020/04/kompleksnii_analiz_ukrayinskogo_rinku_pelet_z_biomasi.pdf
https://uabio.org/wp-content/uploads/2020/04/kompleksnii_analiz_ukrayinskogo_rinku_pelet_z_biomasi.pdf
https://uabio.org/wp-content/uploads/2020/04/kompleksnii_analiz_ukrayinskogo_rinku_pelet_z_biomasi.pdf
|
| id | veorgua-article-520 |
| institution | Vidnovluvana energetika |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:15:28Z |
| publishDate | 2025 |
| publisher | Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | veorgua/27/d09c7dda59b0876b6faeb68a01993527.pdf |
| spelling | veorgua-article-5202026-07-18T06:32:21Z THE EVALUATION OF ENERGETIC POTENTIAL OF BIOMASS OF SEA BUCKTHORN (HYPPOPHAE RHAMNOIDES) PLANTS, GROWN ON TECHNOLOGICALLY DAMAGED OIL-POLLUTED SOILS ОЦІНКА ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ БІОМАСИ ОБЛІПИХИ КРУШИНОВИДНОЇ, ВИРОЩЕНОЇ НА ТЕХНОГЕННО ПОРУШЕНИХ НАФТОЗАБРУДНЕНИХ ЗЕМЛЯХ Shevchyk-Kostiuk , L. Romaniuk , O. Oshchapovsky , I. bioenergetics, energy crops, solid biofuel, sea buckthorn, Hyppophae rhamnoides, energetic po-tential, technologically damaged soil. біоенергетика, енергетичні культури, тверде біопаливо, обліпиха крушиновидна, ене-ргетичний потенціал, техногенно порушені землі. Phytoremediation of technologically damaged soils by means of energy crops is an innovative strategy. Plant biomass, obtained in course of remediation, is consid-ered as a renewable energy source. The aim of this paper is the evaluation energetic potential of sea buckthorn plants, grown on technologically damaged oil-polluted soils. Biomass studied was collected on the experimental phytoremediation sites and its capabilities as fuel. Moisture content of biomass after collection was equal 40,68%. It enables both natural and artificial conditioning of raw material for further fuel production. Ash content equals 1,40%, heat of combustion – 20,60 MJ/kg. Heavy metal content in 4-year old plants does not exceed permitted values for solid biofuel, therefore biomass of sea buckthorn plants, grown on oil-polluted soils can be used for production of solid fuel (pellets, briquettes), compliant with international certification scheme ENPlus. Expected productivity of tree biomass of Hyppophae rhamnoides was calculated. It was shown that 4-years old recultivation plantation can produce 20-25 ton/ha of wood biomass, 6-years old – 35-40 ton/ha, equivalent to 412-515 GJ/ha and 721-824 GJ/ha respectively.Therefore sea buckthorn is promising fast-growing tree species with high energetic potential for production of solid biofuel and possibility to grow them on degraded oil polluted soils. Фіторемедіація техногенно порушених земель за участі енергетичних культур є інноваційною стратегією. Продукт фіторемедіаційних техно-логій – рослинна біомаса розглядається як дже-рело відновлювальної енергії.Метою статті є оцінка енергетичного потенці-алу біомаси обліпихи крушиновидної, вирощеної на техногенно порушених нафтозабруднених землях, для виробництва твердого біопалива. Біомасу для досліджень зібрано з експериментальних фітореме-діаційних ділянок і визначено основні паливні характеристики. Встановлено, що вологість рослинної бі-омаси на момент збору становить 40,68 %, що свідчить про можливість кондиціювання сировини як природним, так і штучним шляхом для виробництва твердого біопалива. Зольність біомаси обліпихи становить 1,40 %, теплотворна здатність – 20,60 МДж/кг. Вміст важких металів у надземній біомасі чотирирічних рослин обліпихи не перевищує показники, які встановлюються для твердого біопалива. Отримані дані вказують на те, що біомаса обліпихи крушиновидної, вирощеної на техногенно поруше-них нафтозабруднених землях, може бути використана як сировина для виробництва твердого біопа-лива (пелет, брикетів) з якісними характеристиками, що відповідають вимогам міжнародної схеми сер-тифікації ENPlus. Розраховано очікувану продуктивність надземної деревної біомаси обліпихи й показано, що чотирирічна енергетично рекультиваційна плантація обліпихи здатна продукувати 20–25 т/га деревної біомаси, шестирічна – 35–40 т/га, що в еквіваленті потенційної енергії становить відповідно 412–515 та 721–824 ГДж/га.Отже, обліпиха крушиновидна, є перспективною швидкозростаючою деревною культурою з високим енергетичним потенціалом для виробництва твердого біопалива та можливістю вирощування на техногенно порушених нафтозабруднених землях. Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine 2025-04-01 Article Article application/pdf https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/520 10.36296/1819-8058.2025.1(80).168-175 Vidnovluvana energetika ; No. 1(80) (2025): Scientific and applied Journal renewable energy ; 168-175 Возобновляемая энергетика; ##issue.no## 1(80) (2025): Scientific and applied Journal renewable energy ; 168-175 Відновлювана енергетика; № 1(80) (2025): Науково-прикладний журнал Відновлювана енергетика; 168-175 2664-8172 1819-8058 10.36296/1819-8058.2025.1(80) uk https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/520/427 Copyright (c) 2025 L. Shevchyk-Kostiuk , O. Romaniuk , I. Oshchapovsky https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 |
| spellingShingle | bioenergetics energy crops solid biofuel sea buckthorn Hyppophae rhamnoides energetic po-tential technologically damaged soil. Shevchyk-Kostiuk , L. Romaniuk , O. Oshchapovsky , I. THE EVALUATION OF ENERGETIC POTENTIAL OF BIOMASS OF SEA BUCKTHORN (HYPPOPHAE RHAMNOIDES) PLANTS, GROWN ON TECHNOLOGICALLY DAMAGED OIL-POLLUTED SOILS |
| title | THE EVALUATION OF ENERGETIC POTENTIAL OF BIOMASS OF SEA BUCKTHORN (HYPPOPHAE RHAMNOIDES) PLANTS, GROWN ON TECHNOLOGICALLY DAMAGED OIL-POLLUTED SOILS |
| title_alt | ОЦІНКА ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ БІОМАСИ ОБЛІПИХИ КРУШИНОВИДНОЇ, ВИРОЩЕНОЇ НА ТЕХНОГЕННО ПОРУШЕНИХ НАФТОЗАБРУДНЕНИХ ЗЕМЛЯХ |
| title_full | THE EVALUATION OF ENERGETIC POTENTIAL OF BIOMASS OF SEA BUCKTHORN (HYPPOPHAE RHAMNOIDES) PLANTS, GROWN ON TECHNOLOGICALLY DAMAGED OIL-POLLUTED SOILS |
| title_fullStr | THE EVALUATION OF ENERGETIC POTENTIAL OF BIOMASS OF SEA BUCKTHORN (HYPPOPHAE RHAMNOIDES) PLANTS, GROWN ON TECHNOLOGICALLY DAMAGED OIL-POLLUTED SOILS |
| title_full_unstemmed | THE EVALUATION OF ENERGETIC POTENTIAL OF BIOMASS OF SEA BUCKTHORN (HYPPOPHAE RHAMNOIDES) PLANTS, GROWN ON TECHNOLOGICALLY DAMAGED OIL-POLLUTED SOILS |
| title_short | THE EVALUATION OF ENERGETIC POTENTIAL OF BIOMASS OF SEA BUCKTHORN (HYPPOPHAE RHAMNOIDES) PLANTS, GROWN ON TECHNOLOGICALLY DAMAGED OIL-POLLUTED SOILS |
| title_sort | evaluation of energetic potential of biomass of sea buckthorn (hyppophae rhamnoides) plants, grown on technologically damaged oil-polluted soils |
| topic | bioenergetics energy crops solid biofuel sea buckthorn Hyppophae rhamnoides energetic po-tential technologically damaged soil. |
| topic_facet | bioenergetics energy crops solid biofuel sea buckthorn Hyppophae rhamnoides energetic po-tential technologically damaged soil. біоенергетика енергетичні культури тверде біопаливо обліпиха крушиновидна ене-ргетичний потенціал техногенно порушені землі. |
| url | https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/520 |
| work_keys_str_mv | AT shevchykkostiukl theevaluationofenergeticpotentialofbiomassofseabuckthornhyppophaerhamnoidesplantsgrownontechnologicallydamagedoilpollutedsoils AT romaniuko theevaluationofenergeticpotentialofbiomassofseabuckthornhyppophaerhamnoidesplantsgrownontechnologicallydamagedoilpollutedsoils AT oshchapovskyi theevaluationofenergeticpotentialofbiomassofseabuckthornhyppophaerhamnoidesplantsgrownontechnologicallydamagedoilpollutedsoils AT shevchykkostiukl ocínkaenergetičnogopotencíalubíomasioblípihikrušinovidnoíviroŝenoínatehnogennoporušenihnaftozabrudnenihzemlâh AT romaniuko ocínkaenergetičnogopotencíalubíomasioblípihikrušinovidnoíviroŝenoínatehnogennoporušenihnaftozabrudnenihzemlâh AT oshchapovskyi ocínkaenergetičnogopotencíalubíomasioblípihikrušinovidnoíviroŝenoínatehnogennoporušenihnaftozabrudnenihzemlâh AT shevchykkostiukl evaluationofenergeticpotentialofbiomassofseabuckthornhyppophaerhamnoidesplantsgrownontechnologicallydamagedoilpollutedsoils AT romaniuko evaluationofenergeticpotentialofbiomassofseabuckthornhyppophaerhamnoidesplantsgrownontechnologicallydamagedoilpollutedsoils AT oshchapovskyi evaluationofenergeticpotentialofbiomassofseabuckthornhyppophaerhamnoidesplantsgrownontechnologicallydamagedoilpollutedsoils |