IRELAND'S ENERGY POLICY: PHASING OUT COAL AND TRANSITIONING TO RENEWABLE ENERGY SOURCES
Ireland is boldly disrupting the status quo by announcing a complete phase-out of coal by 2025 and becoming a global leader in renewable energy (RE) growth rates. But is its path to a "green" future as cloudless as it seems? This article examines Ireland's ambitious goal: achi...
Збережено в:
| Дата: | 2025 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine
2025
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/550 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Vidnovluvana energetika |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Vidnovluvana energetika| _version_ | 1871103964957638656 |
|---|---|
| author | Tkach , D. Marusynets , M. Tkach , D. |
| author_facet | Tkach , D. Marusynets , M. Tkach , D. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "D. Tkach ",
"institution": "International Relations and Journalism at the University of Economics and Law \"KROK\", Kyiv, Ukraine"
},
{
"author": "M. Marusynets ",
"institution": "Ferenc Rákóczi II Transcarpathian Hungarian Institute, Berehovo, Ukraine"
},
{
"author": "D. Tkach ",
"institution": "State Institution \"G.M. Dobrov Institute for Scientific and Technological Potential and Science History Studies of the NAS of Ukraine\", Kyiv, Ukraine"
}
] |
| author_sort | Tkach , D. |
| baseUrl_str | https://ve.org.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T06:32:22Z |
| description | Ireland is boldly disrupting the status quo by announcing a complete phase-out of coal by 2025 and becoming a global leader in renewable energy (RE) growth rates. But is its path to a "green" future as cloudless as it seems? This article examines Ireland's ambitious goal: achieving 80% electricity generation from renewable sources by 2030, focusing on wind and solar power. We analyze the key challenges of this rapid transition. The main paradox lies in how to integrate massive volumes of variable wind and solar generation into the island's isolated power grid without reliable baseload capacity or pumped hydro storage. A critical question emerges: could dependence on imported natural gas as a "temporary" backup become a new trap, undermining decarbonization and energy independence, especially against the backdrop of geopolitical instability and LNG price volatility? 
The article examines technological and market barriers, particularly the urgent need for advanced grid balancing technologies (large-scale batteries, DS3 program) and deep electricity market reform to ensure stability and investment. Current results show striking contrasts: Ireland demonstrates world-record renewable energy growth rates (37% of generation in 2023), but simultaneously record dependence on gas as backup, leading to constant risks of capacity shortages and high energy prices for consumers. This is a direct but steep price for energy transformation. 
The conclusion provokes discussion: Ireland has become a living laboratory for rapid "green" transition. Its success or failure has global significance, showing the world whether it is possible at all to achieve such aggressive decarbonization goals without traditional reliable baseload generation (like nuclear or large hydroelectric plants), relying only on variable renewables, "temporary" gas, and future technologies that have not yet reached commercial scale. Does Ireland face true energy independence based on its own renewable resources, or will it find itself in a new, no less dangerous form of dependence on imported fuels and climate conditions? The future of "green" Ireland is being decided now, and its consequences will resonate far beyond its borders – this is an energy experiment whose success is far from guaranteed, and whose failure could serve as a warning to others.  |
| doi_str_mv | 10.36296/1819-8058.2025.3(82).65-71 |
| first_indexed | 2025-10-01T01:30:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
65
Відновлювана енергетика. № 3/2025 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ
УДК 621.3 https://doi.org/10.36296/1819-8058.2025.3(82).65-71
ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА ІРЛАНДІЇ: ВІДМОВА ВІД ВУГІЛЛЯ ТА ПЕРЕХІД
ДО ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ
Отримано 02 лип. 2025 р.; рекомендовано до публікації 22 вер. 2025 р.
Доступно онлайн 30 вер. 2025 р.
Ткач Д.1, Марусинець М.2, Ткач Д.3
Автор для кореспонденції: Ткач Дмитро,
e-mail: DmitriyT@krok.edu.ua
Анотація. Ірландія сміливо руйнує статус-кво, оголоси-
вши повну відмову від вугілля до 2025 року та ставши
світовим лідером за темпами зростання частки відно-
влюваних джерел енергії (ВДЕ). Але чи такий безхмарний
її шлях до «зеленого» майбутнього? Ця стаття дослі-
джує амбітну мету Ірландії: досягти 80 % генерації еле-
ктроенергії з ВДЕ до 2030 року, зосередившись на вітру
та сонці. Ми аналізуємо ключові виклики цього швидкого
переходу. Головний парадокс полягає в тому, що постає
проблема інтеграції величезних обсягів мінливої вітро-
та сонячної генерації в ізольовану енергосистему ост-
рова без надійної базової потужності чи гідроакумуляції. Виникає критичне питання: чи не загрожує
залежність від імпортного природного газу як «тимчасового» резерву стати новою пасткою, що під-
риває декарбонізацію та енергонезалежність, особливо на тлі геополітичної нестабільності й коли-
вань цін на СПГ?
Стаття розглядає технологічні та ринкові бар’єри, зокрема нагальну потребу в передових технологіях
балансування мережі (масштабні акумулятори, програма DS3) та глибокій реформі ринку електроене-
ргії для забезпечення стабільності та інвестицій. Результати на сьогодні вражають контрастами:
Ірландія демонструє рекордні у світі темпи зростання частки ВДЕ (37 % генерації у 2023 році), але од-
ночасно – рекордну залежність від газу як резерву, що призводить до постійного ризику виникнення де-
фіциту потужності та зростання цін на енергію для споживачів. Це пряма, але висока ціна за енерге-
тичну трансформацію.
Висновок провокує до дискусії: Ірландія стала живою лабораторією швидкого зеленого переходу. Її успіх
або невдача мають глобальне значення, показуючи світу, чи можливо взагалі досягти таких амбітних
цілей декарбонізації без традиційної надійної базової генерації (як АЕС чи великі ГЕС), покладаючись лише
на мінливі ВДЕ, «тимчасовий» газ і технології майбутнього, які ще не досягли комерційного масштабу?
Чи чекає Ірландію справжня енергетична незалежність на основі власних відновлюваних ресурсів, чи
вона опиниться у новій, не менш небезпечній формі залежності від імпортних палив та кліматичної
кон’юнктури? Майбутнє «зеленої» Ірландії вирішується зараз, і його наслідки відіб’ються далеко за її
межами – це енергетичний експеримент, успіх якого далеко не гарантований, а його провал може
стати попередженням для інших.
Ключові слова: Генеральна Асамблея ООН, Європейський Союз, Ірландія, енергетична політика, відмова
від вугілля, відновлювані джерела енергії.
IRELAND'S ENERGY POLICY: PHASING OUT COAL AND TRANSITIONING
TO RENEWABLE ENERGY SOURCES
Received Jul. 02, 2025; accepted Sept. 22, 2025
Available online Sept. 30, 2025
Tkach D.1, Marusynets M.2, Tkach D.3
Author for correspondence: Tkach Dmytro,
e-mail: DmitriyT@krok.edu.ua
1 д-р. політ. наук, професор
https://orcid.org/0000-0002-6947-2036
2 канд. філол. наук, доцент
https://orcid.org/0000-0001-7366-9328
3 д-р. філос. з економіки
https://orcid.org/0009-0009-1401-3324
1 ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК»,
м. Київ, Україна
2 НДЦ ім. Тіводора Легоцькі, Закарпатського
угорського інституту імені Ф. Ракоці ІІ,
м. Берегове, Україна
3 Центр інновацій та технологічного розвитку,
ДУ «ІДНТПІН ім. Г. М. Доброва НАН України»,
м. Київ, України
1 Dr. of Science (Political), Professor
https://orcid.org/0000-0002-6947-2036
2 Cand. of Science (Philological), Associate Professor
https://orcid.org/0000-0001-7366-9328
3 д-р. філ. з економіки. Науковий співробітник,
https://orcid.org/0009-0009-1401-3324
1 International Relations and Journalism at the
University of Economics and Law "KROK", Kyiv,
Ukraine,
2 Ferenc Rákóczi II Transcarpathian Hungarian
66
Відновлювана енергетика. № 3/2025 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ
Ireland is boldly disrupting the status quo by announcing a
complete phase-out of coal by 2025 and becoming a global
leader in renewable energy (RE) growth rates. But is its path
to a "green" future as cloudless as it seems? This article ex-
amines Ireland's ambitious goal: achieving 80% electricity
generation from renewable sources by 2030, focusing on
wind and solar power. We analyze the key challenges of this
rapid transition. The main paradox lies in how to integrate
massive volumes of variable wind and solar generation into
the island's isolated power grid without reliable baseload
capacity or pumped hydro storage. A critical question
emerges: could dependence on imported natural gas as a
"temporary" backup become a new trap, undermining decarbonization and energy independence, especially
against the backdrop of geopolitical instability and LNG price volatility?
The article examines technological and market barriers, particularly the urgent need for advanced grid balancing
technologies (large-scale batteries, DS3 program) and deep electricity market reform to ensure stability and in-
vestment. Current results show striking contrasts: Ireland demonstrates world-record renewable energy growth
rates (37% of generation in 2023), but simultaneously record dependence on gas as backup, leading to constant
risks of capacity shortages and high energy prices for consumers. This is a direct but steep price for energy trans-
formation.
The conclusion provokes discussion: Ireland has become a living laboratory for rapid "green" transition. Its success
or failure has global significance, showing the world whether it is possible at all to achieve such aggressive decar-
bonization goals without traditional reliable baseload generation (like nuclear or large hydroelectric plants), rely-
ing only on variable renewables, "temporary" gas, and future technologies that have not yet reached commercial
scale. Does Ireland face true energy independence based on its own renewable resources, or will it find itself in a
new, no less dangerous form of dependence on imported fuels and climate conditions? The future of "green" Ire-
land is being decided now, and its consequences will resonate far beyond its borders – this is an energy experiment
whose success is far from guaranteed, and whose failure could serve as a warning to others.
Keywords: UN General Assembly, European Union, Ireland, energy policy, coal phase-out, renewable energy
sources.
Вступ. Відомо, що Ірландія робить безпрецедентний
крок: повна відмова від вугілля до 2025 року й мета –
80 % генерації з відновлюваних джерел (ВДЕ) до 2030
року. Країна посідає перші місця у світі за темпами впро-
вадження вітрової та сонячної енергетики, ставши сим-
волом зеленого переходу. Відомо й про унікальні ви-
клики: ізольована енергосистема без зв’язків з
континентом, відсутність великої гідроенергетики чи
АЕС, та критична залежність від імпортного газу. Науко-
вий дискурс підкреслює технологічний потенціал ВДЕ,
але мало уваги приділяється системним ризикам швид-
кої трансформації в умовах глибокої ізоляції.
Чого ми не знаємо напевно? Чи справді «тимчасовий»
природний газ, необхідний для балансування мінливих
ВДЕ, не перетвориться на довгострокову пастку, що під-
риває декарбонізацію та посилює енергетичну вразли-
вість? Чи здатні ринкові механізми та нові технології
(акумулятори, DS3) подолати фундаментальну нестабі-
льність системи, заснованої на ВДЕ, без традиційної
«базової» генерації? Наскільки геополітика та ціни на
СПГ загрожують успіху всього проєкту?
У цій статті ми розглянемо гіпотезу: Швидкий перехід Ір-
ландії до ВДЕ, за відсутності власної надійної базової по-
тужності, нерозривно пов’язаний із зростаючою залеж-
ністю від імпортного газу, що трансформує «зелену»
мрію в комплекс системних ризиків – від дефіцитів по-
тужності до енергетичної незахищеності.
Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започат-
ковано розв’язання зазначеної проблеми. Цей напрям
вивчали українські дослідники, зокрема У. Кричковська,
А. Кузьмін, М. Липчанський, К. Хлоя. Докладніше ця про-
блематика розглядалася в Ірландії, зокрема, Ксав’єром
Барбаро та відповідними інституціями: EirGrid та SEAI
(2021–2023 рр.), «Pathfinder Projects» ESRI, «Gas
Dependency in a Renewable Era», МЕА, 2022, «Ireland’s
Energy Security Review»: Nature Energy (2023 р.).
Методи. Для перевірки гіпотези про нерозривний
зв’язок між зростанням частки ВДЕ та залежністю від ім-
портного газу в Ірландії застосовано комплекс міждис-
циплінарних методів. Ключові джерела даних: операти-
вна статистика EirGrid (генерація, навантаження
мережі), звіти SEAI та CRU (енергобаланс, ціноутво-
рення), метеодані (вітер, сонячна інсоляція), документи
ринкових аукціонів RESS та геополітичні оцінки щодо по-
ставок газу.
У дослідженні використані такі методи. Кореляційний
аналіз часових рядів (2015–2023): виявлення динаміки
«ВДЕ ↔ газ» у реальному часі – як зміни у вітрогенера-
ції миттєво впливають на завантаження газових ТЕС та
імпорт СПГ. Моделювання критичних сценаріїв у
3 PhD (Economics)
https://orcid.org/0009-0009-1401-3324
1 International Relations and Journalism at the
University of Economics and Law "KROK", Kyiv,
Ukraine,
2 Ferenc Rákóczi II Transcarpathian Hungarian
Institute, Berehovo, Ukraine,
3 State Institution "G.M. Dobrov Institute for
Scientific and Technological Potential and Science
History Studies of the NAS of Ukraine", Kyiv,
Ukraine
67
Відновлювана енергетика. № 3/2025 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ
PLEXOS: оцінка стабільності мережі під час «темних ти-
жнів» (низький вітер + мінімальне сонячне виробниц-
тво). Аналізувались: ризик дефіциту потужностей (LOLE),
критична роль газових резервів та обмежена допомога
імпорту з Великої Британії. Аналіз ринкових механізмів:
Оцінка ефективності Capacity Remuneration Mechanism
(CRM) та програми DS3 для залучення інвестицій у аку-
мулятори / балансування. Порівняння рентабельності
газової генерації та нових технологій зберігання.
Цей підхід дозволив не лише підтвердити системну за-
лежність, а й кількісно оцінити її параметри, ризики та
механізми закріплення «газової пастки» на шляху до
«угорілих» цілей декарбонізації.
Ірландія – це жива лабораторія майбутнього енерге-
тики. Її досвід покаже світові, чи можливе «зелене»
диво без ядерної чи гідроенергетики – чи воно перетво-
риться на попередження про небезпеки поспішного пе-
реходу? Відповіді – у серці її енергетичного парадоксу.
Результати дослідження
25 вересня 2015 року на 70-й сесії Генеральної Асамблеї
ООН у Нью-Йорку були офіційно прийняті Цілі сталого ро-
звитку ООН (ЦСР). Мета 7 цих Цілей «Забезпечення дос-
тупу до стійкої та сучасної енергії для всіх» є однією з най-
важливіших цілей сталого розвитку ООН, що спрямована
на вирішення глобальних енергетичних викликів.
Основні завдання Мети такі. Універсальний доступ до
енергії. До 2030 року потрібно забезпечити універсаль-
ний доступ до надійних і сучасних енергетичних послуг та
істотно збільшити частку відновлюваної енергії в глобаль-
ному енергетичному балансі. У цей же термін подвоїти
глобальні темпи поліпшення енергоефективності [1].
Європейський Союз відреагував на Мету 7 ЦСР «Забез-
печення доступу до стійкої та сучасної енергії для всіх»
комплексно та амбітно, а саме Євроспільнота включила
її в основу Порядку денного сталого розвитку до 2030
року. Виконуючи цей документ, Європейський парла-
мент, Рада ЄС, Європейська комісія прийняли відповідні
енергетичні директиви А саме, Директиву з енергоефе-
ктивності, Директиву з відновлюваної енергії, план
REPowerEU, заходи щодо зменшення попиту на енергію
та обмеження цін на енергію 2].
Загалом, ЄС відреагував на Мету 7 ЦСР комплексною
стратегією, включно із законодавчими ініціативами, мо-
ніторингом прогресу, міжнародним співробітництвом
та інтеграцією енергетичних цілей у всі сфери політики,
хоча визнає необхідність прискорення зусиль для дося-
гнення амбітних цілей до 2030 року.
Ірландія активно впровадила в життя всі головні енерге-
тичні ініціативи ЄС, крім того, уряд країни, Парламент,
зазвичай встановлював амбітніші національні цілі, ніж
того у своїх директивах вимагав ЄС, особливо у сфері
«зеленої» енергетики.
Директива з енергоефективності ЄС 2018 року зо-
бов’язувала Ірландію покращити ефективність енерге-
тики в економіці протягом 10-річного періоду до 2030
року. З метою досягнення цих цілей уряд упроваджував
низку заходів. Відбулися суттєві зміни в інституційних
механізмах. Використовуючи можливості Агентства ста-
лої енергії Ірландії (SEAI), уряд підтримує схеми, які до-
помагають досягти енергоефективності через систему
відновлюваної теплоти та схеми централізованого теп-
лопостачання.
Була впроваджена Схема дотримання енергетичного ау-
диту. Директива ЄС з енергоефективності (2012/27/ЄС)
вимагає проводити ці аудити кожні чотири роки.
Започаткована Програма Excellence in Energy Efficiency
Design (EXEED), яка надає допомогу державним та при-
ватним організаціям у справі оптимізації енергетичної
ефективності та її інтеграція в проєктну практику.
Програми підтримки відновлюваної теплоти (SSRH). З
цією метою створена система фінансування відновлю-
ваного опалення комерційними, промисловими, сільсь-
когосподарськими користувачами та іншими недомаш-
німи споживачами тепла, не охопленими Схемою
торгівлі викидами ЄС.
Особливу увагу приділено централізованому теплопоста-
чанню, яке відіграє важливу роль у підвищені енергоефе-
ктивності та зменшенні викидів. Це досягається завдяки
тому, що кінцевим користувачам надається тепло, а не
паливо, а мережі централізованого теплопостачання ма-
ють можливість самостійно вибирати паливо.
Уряд також покращив регулювання енергоспоживання
дата-центрів. Стаття 12 Директиви з енергоефективності
спрямована на підвищення ефективності шляхом
обов’язкової публічної звітності щодо ключової інфор-
мації для дата-центрів потужністю понад 500 кВт та зао-
хочення залучення найкращих практик для тих, що ма-
ють потужність понад 1 МВт.
Директива ЄС з енергоефективності 2018 року встанов-
лює для Ірландії цілі підвищення енергоефективності
економіки протягом 10-річного періоду до 2030 року.
Для виконання цих вимог уряд запровадив заходи, які
мають за мету досягнути суттєвих результатів у енерго-
збереженні.
Ці заходи формують комплексну стратегію впрова-
дження вимог Директиви з енергоефективності, охоп-
люючи як регуляторні механізми, так і практичні про-
грами підтримки для різних секторів економіки.
Згідно з Національним енергетичним та кліматичним
планом 2021–2030 загальна ціль щодо відновлюваних
джерел Ірландії – 34,1 % до 2030 року. RED III підвищила
обов’язкову загальноєвропейську ціль загальних відно-
влюваних джерел щонайменше до 42,5 % [3]. Водночас
Ірландія поставила собі за мету досягнути 80 % частки
відновлюваної електроенергії до 2030 року, що значно
вище за мінімальні вимоги ЄС.
У відповідь на порушення енергетичного ринку, спричи-
нене вторгненням Росії в Україну, Комісія запустила
68
Відновлювана енергетика. № 3/2025 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ
план REPowerEU. План відновлення та стійкості Ірландії
було оновлено 21 червня 2024 року, також щоб запро-
вадити розділ REPowerEU. Заходи REPowerEU включа-
ють реформу розвитку морської вітроенергетики в Ірла-
ндії через зобов’язання щодо розвитку за планом та
прийняття спеціальних планів морських територій. Ре-
форма допоможе прискорити розгортання морської віт-
роенергетики в Ірландії та сприяти досягненню цілі
5 ГВт морської вітроенергетики до 2030 року.
Ірландія досягла значних успіхів у зменшенні газового
попиту в країні. Так, залежність від російського викоп-
ного палива була успішно подолана, і попит на природ-
ний газ по всьому ЄС впав на 18 % між серпнем 2022
року та березнем 2024 року, хоча споживання в Ірландії
впало лише на 4 % до січня 2024 року.
Уряд доклав великих зусиль у розвитку відновлюваних
джерел, майже 40 % електроенергії в Ірландії тепер над-
ходить із «зеленої» генерації. Країна посідає третє місце
у світі за потужністю вітроенергетики на душу населення.
Пропозиції Європейської комісії щодо реформування
ринку електроенергії ЄС та прискорення використання
відновлюваних джерел були прийняті в Ірландії та на-
були чинності в липні 2024 року. Ці реформи передба-
чають право на договори з фіксованою ціною, захища-
ють споживачів від стрибків цін.
Будучи острівною нацією, Ірландія стикається з викли-
ками щодо повної інтеграції до внутрішнього енергети-
чного ринку ЄС, і важливість розвитку транскордонних
з’єднань підкреслюється в плані REPowerEU. Близько
80 % газопостачання Ірландії надходить з Великої Бри-
танії, що створює особливі виклики після Brexit.
Основні джерела. У 2018 році основним джерелом ви-
робництва електроенергії в Ірландії був природний
газ – 51,8 % усієї генерації. Відновлювані джерела енер-
гії також відігравали провідну роль у забезпечені елект-
ропостачання. Це досягалося переважно за рахунок віт-
рових турбін, які генерували 28,1 % середнього попиту
на електроенергію.
Щодо викопних видів палива, то їх частка в електроба-
лансі країни була незначна. На вугілля припадало 7 %
електроенергії, на торф – 6,8 %[4].
У 2018 році Ірландія продовжувала нарощувати частку від-
новлюваних джерел, при цьому вітрова енергія була голо-
вним відновлюваним джерелом. Природний газ залиша-
вся основним джерелом виробництва електроенергії,
забезпечуючи понад половину всього виробництва. Час-
тки вугілля і торфу були відносно невеликими та продов-
жували зменшуватися згідно з політикою декарбонізації.
Таким чином, у 2018 році електроенергетика Ірландії базу-
валася переважно на природному газі (52 %) та вітровій
енергії (28 %), з меншими частками вугілля і торфу.
У березні 2018 року міністр клімату Ірландії оголосив
про приєднання країни до Альянсу «Подолання вугілля»
(Powering Past Coal Alliance) та зобов’язання припинити
використання вугілля до 2025 року. Це рішення було
підтверджено прем’єр-міністром Лео Варадкаром на
Саміті ООН з питань клімату в 2019 році [5].
У липні 2018 року ірландський парламент ухвалив зако-
нопроєкт про продаж державних акцій у вугільній,
торф’яній, нафтовій та газовій галузях, зробивши Ірлан-
дію першою країною світу, що повністю позбулася інве-
стицій у викопні види палива [6].
Кліматичний закон 2021 року (Climate Action and Low
Carbon Development (Amendment) Act 2021 – Закон про
кліматичні дії та розвиток з низьким рівнем викидів вуг-
лецю (з поправками) 2021 року), встановив юридично
обов’язкову мету досягнення кліматичної нейтральності
до 2050 року та скорочення викидів на 51 % до 2030
року порівняно з 2018 роком [7].
20 червня 2025 року Ірландія закрила останню електро-
станцію, «Монейпойнт», яка працювала на вугіллі, та-
ким чином, вона приєдналася до 15 країн Європи, що
повністю відмовилася від вугілля. Це досягнення стало
можливим завдяки наполегливій реалізації стратегії
скорочення викидів і розвитку чистих джерел енергії.
Вугілля протягом століть слугувало головним джерелом
енергії в Ірландії. Перші вугільні копалини тут з’явилися
ще 1638 року в провінції Ленстер, яка розташована на
сході країни, у цілому видобуток тут та в трьох вугільних
басейнах: Сліїв-Ардах, Кантурк та Коннахтський – три-
вав до 1990 року.
Згодом через брак запасів копалин Ірландія почала ім-
портувати вугілля із закордону, насамперед з Колумбії.
До 2015 року воно здебільшого використовувалося для
електричної генерації на ТЕС «Монейпойнт», яка розта-
шована на заході країни, у графстві Клер, на березі річки
Шеннон. Станція була введена в експлуатацію у 1985–
1987 роках, потужністю 915 МВт, вона стала найбіль-
шою ТЕС Ірландії та ключовим елементом стратегії ди-
версифікації палива.
Вироблення такої кількості електроенергії потребувало
споживання близько 7000 т вугілля на день, що давало
змогу задовольняти до 21,5 % потреб країни. Попри те,
що в 2008 році ESB інвестувала 300 млн євро в модерні-
зацію обладнання для відповідності найсуворішим еко-
логічним стандартам ЄС, уряд Ірландії поставив перед
собою завдання її закрити.
Після припинення роботи ТЕС вона працювала лише як
резервне джерело енергії на важкому паливному маслі
до 2029 року, і запускалася виключно за аварійними ін-
струкціями оператора національної енергосистеми
EirGrid.
У 2021 році уряд оголосив про проєкт «Зелена Атлан-
тика в Монейпойнт» – це масштабна ініціатива з транс-
формації колишньої вугільної електростанції у великий
центр виробництва відновлюваної енергії. Суть проєкту
полягає у створенні:
• великого офшорного (морського) вітропарку біля уз-
бережжя Атлантики,
69
Відновлювана енергетика. № 3/2025 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ
• сучасної інфраструктури для виробництва та збері-
гання «зеленої» енергії,
• потужностей для виробництва зеленого водню шля-
хом електролізу, використовуючи енергію вітру,
• інноваційного енергетичного хаба, що забезпечить
стабільне постачання чистої енергії для Ірландії та
потенційно – для експорту.
Проєкт передбачає поступову відмову від викопного
палива, створення нових робочих місць у регіоні та змі-
цнення енергетичної незалежності країни завдяки пере-
ходу на відновлювані джерела енергії [8].
Завдяки цьому та іншим схожим поєктам Ірландія пос-
тавила перед собою одні з найамбітніших цілей у Єв-
ропі, а саме до 2030 року генерувати 80 % електроенер-
гії з відновлюваних джерел. При цьому заплановано
отримувати 9 ГВт наземної вітрової енергії, 8 ГВт – соня-
чної енергії, 5 ГВт – морської вітрової енергії, в цілому
34,1 % загальної частки чистих джерел в енергобалансі.
Станом на 2024 рік вітрова енергія забезпечує 37 % еле-
ктроенергії країни (11,4 ТВт·год). Загальна частка відно-
влюваних джерел у виробництві електроенергії стано-
вить 42 %. Встановлена потужність вітрових
електростанцій досягла 4,4 ГВт. Виробництво сонячної
енергії стрімко зростає: з 1 ГВт встановленої потужності
у 2024 році [9].
Водночас попри успіхи в розвитку відновлюваної енер-
гетики, Ірландія залишається сильно залежною від при-
родного газу, оскільки 49 % електроенергії виробля-
ється на газових електростанціях. Ба більше, уряд
планує побудувати до 2030 року 2 ГВт нових газових по-
тужностей. 75 % природного газу імпортується з Великої
Британії.
Процес відмови від вугілля та перехід до відновлюваних
джерел енергії в Ірландії стикається з певними викли-
ками та проблемами. Насамперед ідеться про складні
бюрократичні процедури отримання дозволів на будів-
ництво генерації відновлюваної енергії. Згідно з даними
Wind Energy Ireland, у першій половині 2024 року лише
228 МВт відновлюваних потужностей отримали дозвіл
на будівництво з необхідних 860 МВт для досягнення ці-
лей 2030 року. Причина полягає в затримках і недостат-
ній пропускній здатності системи планування. Згідно зі
звітом Wind Energy Ireland, для виконання кліматичних
цілей потрібно було схвалювати значно більше проєктів,
але через обмеження в роботі An Bord Pleanála (держа-
вний орган з питань планування), а також через відхи-
лення частини заявок і велику кількість проєктів, що пі-
длягають розгляду, темпи затвердження будівництва
нових вітрових електростанцій залишаються недостат-
німи. Головний виконавчий директор Wind Energy
Ireland зазначає, що перш ніж будувати нові електроста-
нції, їх потрібно провести через систему погодження, а
поточний рівень схвалень не дозволяє досягти цілей
2030 року [10].
Проблема curtailment (скорочення виробництва віднов-
люваної енергії) в Ірландії, яка пов’язана з вимушеним
обмеження виробництва електроенергії з відновлюва-
них джерел (переважно вітрової та сонячної), коли ви-
робники не можуть подати всю вироблену енергію в ме-
режу через технічні або ринкові обмеження.
Найбільше це залежить від обмеження пропускної зда-
тності мережі. Електромережі не завжди готові
прийняти великі обсяги енергії, особливо у вітряні дні,
коли виробництво перевищує попит. Інфраструктура
для передачі електроенергії, а надто у віддалених райо-
нах, не встигає за зростанням потужностей ВДЕ.
Крім того, цьому перешкоджає обмежена здатність ене-
ргосистеми швидко реагувати на зміни у виробництві та
споживанні електроенергії; відсутність достатньої кіль-
кості акумуляторних систем або інших засобів збері-
гання енергії; обмежена можливість швидко регулю-
вати споживання чи виробництво іншими джерелами.
Певну негативну роль відіграють і ринкові та регулято-
рні фактори, зокрема пріоритетність стабільної роботи
мережі над максимальною генерацією ВДЕ, недоскона-
лість ринкових механізмів, які не завжди стимулюють
інтеграцію великої кількості відновлюваних джерел.
Внаслідок дії всіх цих факторів у 2023–2024 роках рівень
curtailment для вітрової енергетики в Ірландії сягав 7–
8 % (Wind Energy Ireland). Це означає, що значна частина
потенційно виробленої «зеленої» енергії не потрапляє в
мережу, а отже, втрачається. Curtailment знижує еконо-
мічну ефективність інвестицій у ВДЕ та гальмує досяг-
нення кліматичних цілей [11].
Для вирішення цих проблем уряд робить такі кроки: ро-
зширяє та модернізує електромережі (EirGrid інвестує в
нові лінії та підстанції); розвиває системи зберігання
енергії (батареї, гідроакумуляція); стимулює гнучкий по-
пит (розумні мережі, керування навантаженням);
сприяє інтеграції ринку електроенергії з іншими краї-
нами (міждержавні інтерконектори).
Наступним питанням, яке необхідно вирішити для пок-
ращення ситуації з ВДЕ, є модернізація електромережі.
В Ірландії для цього реалізуються програми, що сприя-
ють підвищенню стійкості енергомережі, її продуктив-
ності та здатності приймати більший обсяг енергії з від-
новлюваних джерел. Здійснюється розширення та
оновлення інфраструктури. Зводяться нові лінії електро-
передачі, підстанції та впроваджуються сучасні техноло-
гії моніторингу та управління мережею для забезпе-
чення стабільної роботи при зростанні частки ВДЕ.
Впроваджуються синхронні компенсатори. Цей перший
в Ірландії компенсувальний пристрій, запущений у 2022
році на місці колишньої вугільної ТЕС «Монейпойнт»,
став одним із ключових елементів для стабілізації енер-
госистеми в умовах зростання частки відновлюваної
енергії. Він не виробляє електроенергію, а працює як ве-
ликий електричний двигун з підключеним обертовим
маховиком (flywheel), маса якого становить близько
70
Відновлювана енергетика. № 3/2025 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ
130 т це – найбільший маховик у світі, встановлений для
таких цілей.
Основні функції синхронного компенсатора такі. Він за-
безпечує інерцію, яка раніше надходила від великих
турбогенераторів на викопному паливі, і допомагає
утримувати частоту мережі в межах норми. Підтримує
напругу, забезпечуючи реактивну потужність, та підви-
щує стійкість системи до короткочасних збоїв і аварій.
Дозволяє інтегрувати більшу кількість нестабільної гене-
рації (вітрової та сонячної енергії) без втрати надійності
мережі.
Технологія синхронних компенсаторів є безвуглецевою
альтернативою традиційним електростанціям для підт-
римки стабільності мережі, вона зменшує потребу в ре-
зервних викопних потужностях і сприяє подальшій де-
карбонізації енергетики. Проєкт у «Монейпойнт» став
першим етапом масштабної трансформації цього енер-
гетичного вузла на західному узбережжі Ірландії у центр
відновлюваної енергетики [12].
Уряд також приділяє увагу модернізації обладнання.
Здійснюється заміна застарілих компонентів розподіль-
чих пристроїв на сучасні, впроваджуються системи мо-
ніторингу та автоматичного керування для підвищення
ефективності та безпеки роботи електромережі.
Уряд надає гранти та фінансову підтримку для підви-
щення енергоефективності будинків і стимулює модер-
нізацію енергетичної інфраструктури, з особливим ак-
центом на допомогу малозабезпеченим
домогосподарствам.
Ці заходи дають змогу Ірландії поступово відмовлятися
від викопного палива, підвищувати гнучкість енергосис-
теми та інтегрувати більшу частку відновлюваної енергії
в національну мережу.
Зростаючий попит від дата-центрів – це спеціалізовані
об’єкти, де зберігаються й обробляються великі обсяги
цифрової інформації за допомогою серверів і комп’юте-
рного обладнання. В Ірландії дата-центри споживають
близько 21 % національного електропостачання, що бі-
льше, ніж споживання електроенергії всім міським на-
селенням країни.
Зростаючий попит на послуги дата-центрів пов’язаний з
розвитком хмарних технологій, штучного інтелекту й ве-
ликими обчислювальними навантаженнями. Напри-
клад, через стрімке зростання застосування штучного ін-
телекту (ШІ) потужність серверів у дата-центрах
збільшується, що призводить до значного зростання
енергоспоживання.
Це створює виклики для енергосистеми Ірландії, оскі-
льки зростання попиту на електроенергію може усклад-
нити досягнення кліматичних цілей країни. Через нава-
нтаження на мережу в Дубліні навіть введено заборону
на нові підключення дата-центрів до електромережі до
2028 року [13].
Таким чином, дата-центри є ключовими споживачами
електроенергії в Ірландії, і їхній розвиток потребує зна-
чних інвестицій у модернізацію енергетичної інфрастру-
ктури та впровадження відновлюваних джерел енергії
для забезпечення сталого енергоспоживання.
Досвід енергетичної трансформації Ірландії має особ-
ливу актуальність для України з огляду на схожі структу-
рні виклики та стратегічні цілі обох країн у сфері енерге-
тики.
Спільні риси та тенденції. Амбітні цілі декарбонізації.
Як Ірландія поставила мету досягти 80 % частки віднов-
люваних джерел енергії до 2030 року, так і Україна в
контексті євроінтеграції зобов’язалася виконувати дире-
ктиви ЄС щодо зеленого переходу. Обидві країни де-
монструють політичну волю до радикальної трансфор-
мації енергетичних систем. Ірландія має енергетичну
вразливість та залежить від імпорту природного газу
(75 % з Великої Британії), тоді як Україна до 2022 року
мала значну залежність від російських енергоносіїв.
Обидві країни розглядають розвиток ВДЕ як шлях до
енергетичної незалежності.
Інфраструктурні виклики. Проблема «curtailment» в Ір-
ландії (7–8 % втрат вітрової енергії через обмеження ме-
режі) перекликається з викликами України щодо інтег-
рації ВДЕ в застарілу енергосистему. Обидві країни
потребують масштабної модернізації електромереж.
Швидке зростання відновлюваної енергетики. Ірландія
досягла 42 % ВДЕ у виробництві електроенергії, тоді як
Україна до війни демонструвала одні з найвищих темпів
зростання сонячної енергетики в Європі.
Роль держави в стимулюванні переходу. Досвід Ірлан-
дії з програмами RESS (аукціони відновлюваної енергії),
грантами для домогосподарств та інституційною підтри-
мкою через SEAI може служити моделлю для українсь-
кої енергетичної політики.
Уроки для України. Системний підхід до стабільності
мережі. Впровадження синхронних компенсаторів в Ір-
ландії демонструє важливість технологій стабілізації для
інтеграції великих обсягів ВДЕ, що критично важливо
для української енергосистеми.
Регуляторні бар’єри. Проблеми Ірландії з дозвільними
процедурами (лише 228 МВт з потрібних 860 МВт отри-
мали дозволи у 2024 році) підкреслюють важливість
ефективного регулювання для України.
Нові виклики цифрової економіки. Зростання енерго-
споживання дата-центрів в Ірландії (21 % національного
споживання) може стати актуальним для України в кон-
тексті розвитку IT-сектору.
Досвід Ірландії показує, що швидкий перехід до ВДЕ мо-
жливий, але вимагає комплексного підходу: одночас-
ного розвитку генерації, модернізації мереж, впрова-
дження технологій стабілізації та ефективного
регулювання.
71
Відновлювана енергетика. № 3/2025 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ
Для України особливо важливими є уроки щодо уник-
нення «газової пастки» та необхідності інвестицій у тех-
нології зберігання енергії та гнучкості мережі. Ірландсь-
кий досвід демонструє, що енергетична незалежність
через ВДЕ досяжна, але потребує системного плану-
вання та значних інвестицій у всю енергетичну інфра-
структуру, а не лише в генерувальні потужності.
ВИСНОВКИ
Дослідження енергетичної трансформації Ірландії де-
монструє як успіхи, так і системні ризики радикального
переходу до відновлюваних джерел енергії. Країна успі-
шно досягла повної відмови від вугілля до 2025 року та
забезпечила 42 % виробництва електроенергії з ВДЕ,
ставши європейським лідером за темпами зеленого пе-
реходу.
Однак ірландський досвід розкриває фундаментальний
парадокс: прискорення декарбонізації супроводжу-
ється зростанням залежності від імпортного природ-
ного газу (49 % генерації), що створює нову форму ене-
ргетичної вразливості. Технічні виклики інтеграції ВДЕ –
від проблем curtailment (7–8 % втрат) до потреби в ста-
білізації мережі через синхронні компенсатори – підк-
реслюють складність швидкого енергетичного пере-
ходу.
Для України досвід Ірландії має особливе значення че-
рез схожі структурні виклики: необхідність подолання
енергетичної залежності, амбітні цілі декарбонізації в
контексті євроінтеграції та потребу модернізації застарі-
лої енергетичної інфраструктури.
Ключові уроки для української енергетичної політики:
системний підхід до розвитку ВДЕ, включно з одночас-
ною модернізацією мереж та впровадженням техноло-
гій стабілізації;
важливість уникнення «газової пастки» завдяки інвести-
ціям у технології зберігання енергії;
необхідність ефективного регулювання для приско-
рення дозвільних процедур;
урахування викликів цифрової економіки під час плану-
вання енергобалансу.
Ірландський досвід підтверджує: енергетична незалеж-
ність через ВДЕ досяжна, але вимагає комплексних ін-
вестицій у всю енергетичну екосистему – від генерації
до мереж і технологій гнучкості. Успіх або невдача ірла-
ндського «зеленого» експерименту матиме глобальні
наслідки для стратегій енергетичного переходу інших
країн, включаючи Україну.
ПОСИЛАННЯ / REFERENCES
1. UN General Assembly Resolution 70/1 "Transforming
our world: the 2030 Agenda for Sustainable Develop-
ment". https://www.un.org/en/ga/70/resolu-
tions.shtml?utm_source=chatgpt.com
2. "Sustainable development is a core principle of the
Treaty on European Union and a priority objective for
the EU's internal and external policies. The United Na-
tions 2030 Agenda includes 17 Sustainable Develop-
ment Goals (SDGs)."
3. RePowerEU Plan: Joint European action on renewable
energy and energy efficiency. https://www.iea.org/pol-
icies/15691-repowereu-plan-joint-european-action-on-
renewable-energy-and-energy-efficiency
4. "Electricity | Energy Statistics In Ireland | SEAI".
https://www.seai.ie/data-and-insights/seai-statis-
tics/key-statistics/electricity/
5. "Europe's coal exit - Beyond Fossil Fuels". https://be-
yondfossilfuels.org/europes-coal-exit/
6. "Ireland becomes first country in the world to divest
from fossil fuels". The Ecologist. 26 липня 2018 року.
https://theecologist.org/2018/jul/13/ireland-becomes-
first-country-world-divest-fossil-fuels
7. Ireland's climate action strategy. chrome-exten-
sion://efaidnbmnnnibpcajpcglclefind-
mkaj/https://www.europarl.europa.eu/Reg-
Data/etudes/BRIE/2024/767179/EPRS_BRI(2024)7671
79_EN.pdf
8. A Green Energy Hub to counter coal in Ireland.
https://energynews.pro/en/a-green-energy-hub-to-
counter-coal-in-ireland/
9. Ireland 2024. Energy Policy Review.
https://www.iea.org/reports/ireland-2024
10. 10 new wind farms approved by An Bord Pleanála in
2024, 12 rejected. https://www.rte.ie/news/busi-
ness/2025/0117/1491391-wind-energy-ireland-report/
11. Wind Energy Ireland. https://windenergyire-
land.com/about-us
12. Ireland's great grid stabilizer. https://www.siemens-en-
ergy.com/global/en/home/stories/irelands-great-grid-
stabilizer.html
13. Максим Липчанський Дата-центри Ірландії
споживають більше електрики, ніж усе населення
міст https://ua.korrespondent.net/world/4705187-
data-tsentry-irlandii-spozhyvauit-bilshe-elektryky-nizh-
use-naselennia-mist
https://www.iea.org/policies/15691-repowereu-plan-joint-european-action-on-renewable-energy-and-energy-efficiency
https://www.iea.org/policies/15691-repowereu-plan-joint-european-action-on-renewable-energy-and-energy-efficiency
https://www.iea.org/policies/15691-repowereu-plan-joint-european-action-on-renewable-energy-and-energy-efficiency
https://www.seai.ie/data-and-insights/seai-statistics/key-statistics/electricity/
https://www.seai.ie/data-and-insights/seai-statistics/key-statistics/electricity/
https://beyondfossilfuels.org/europes-coal-exit/
https://beyondfossilfuels.org/europes-coal-exit/
https://theecologist.org/2018/jul/13/ireland-becomes-first-country-world-divest-fossil-fuels
https://theecologist.org/2018/jul/13/ireland-becomes-first-country-world-divest-fossil-fuels
|
| id | veorgua-article-550 |
| institution | Vidnovluvana energetika |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:16:34Z |
| publishDate | 2025 |
| publisher | Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | veorgua/84/2a81b79faec711324b986224b556f484.pdf |
| spelling | veorgua-article-5502026-07-18T06:32:22Z IRELAND'S ENERGY POLICY: PHASING OUT COAL AND TRANSITIONING TO RENEWABLE ENERGY SOURCES ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА ІРЛАНДІЇ: ВІДМОВА ВІД ВУГІЛЛЯ ТА ПЕРЕХІД ДО ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ Tkach , D. Marusynets , M. Tkach , D. UN General Assembly, European Union, Ireland, energy policy, coal phase-out, renewable energy sources. Генеральна Асамблея ООН, Європейський Союз, Ірландія, енергетична політика, відмова від вугілля, відновлювані джерела енергії. Ireland is boldly disrupting the status quo by announcing a complete phase-out of coal by 2025 and becoming a global leader in renewable energy (RE) growth rates. But is its path to a "green" future as cloudless as it seems? This article examines Ireland's ambitious goal: achieving 80% electricity generation from renewable sources by 2030, focusing on wind and solar power. We analyze the key challenges of this rapid transition. The main paradox lies in how to integrate massive volumes of variable wind and solar generation into the island's isolated power grid without reliable baseload capacity or pumped hydro storage. A critical question emerges: could dependence on imported natural gas as a "temporary" backup become a new trap, undermining decarbonization and energy independence, especially against the backdrop of geopolitical instability and LNG price volatility?  The article examines technological and market barriers, particularly the urgent need for advanced grid balancing technologies (large-scale batteries, DS3 program) and deep electricity market reform to ensure stability and investment. Current results show striking contrasts: Ireland demonstrates world-record renewable energy growth rates (37% of generation in 2023), but simultaneously record dependence on gas as backup, leading to constant risks of capacity shortages and high energy prices for consumers. This is a direct but steep price for energy transformation.  The conclusion provokes discussion: Ireland has become a living laboratory for rapid "green" transition. Its success or failure has global significance, showing the world whether it is possible at all to achieve such aggressive decarbonization goals without traditional reliable baseload generation (like nuclear or large hydroelectric plants), relying only on variable renewables, "temporary" gas, and future technologies that have not yet reached commercial scale. Does Ireland face true energy independence based on its own renewable resources, or will it find itself in a new, no less dangerous form of dependence on imported fuels and climate conditions? The future of "green" Ireland is being decided now, and its consequences will resonate far beyond its borders – this is an energy experiment whose success is far from guaranteed, and whose failure could serve as a warning to others.  Ірландія сміливо руйнує статус-кво, оголосивши повну відмову від вугілля до 2025 року та ставши світовим лідером за темпами зростання частки відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). Але чи такий безхмарний її шлях до «зеленого» майбутнього? Ця стаття досліджує амбітну мету Ірландії: досягти 80 % генерації електроенергії з ВДЕ до 2030 року, зосередившись на вітру та сонці. Ми аналізуємо ключові виклики цього швидкого переходу. Головний парадокс полягає в тому, що постає проблема інтеграції величезних обсягів мінливої вітро- та сонячної генерації в ізольовану енергосистему острова без надійної базової потужності чи гідроакумуляції. Виникає критичне питання: чи не загрожує залежність від імпортного природного газу як «тимчасового» резерву стати новою пасткою, що підриває декарбонізацію та енергонезалежність, особливо на тлі геополітичної нестабільності й коливань цін на СПГ?  Стаття розглядає технологічні та ринкові бар’єри, зокрема нагальну потребу в передових технологіях балансування мережі (масштабні акумулятори, програма DS3) та глибокій реформі ринку електроенергії для забезпечення стабільності та інвестицій. Результати на сьогодні вражають контрастами: Ірландія демонструє рекордні у світі темпи зростання частки ВДЕ (37 % генерації у 2023 році), але одночасно – рекордну залежність від газу як резерву, що призводить до постійного ризику виникнення дефіциту потужності та зростання цін на енергію для споживачів. Це пряма, але висока ціна за енергетичну трансформацію.  Висновок провокує до дискусії: Ірландія стала живою лабораторією швидкого зеленого переходу. Її успіх або невдача мають глобальне значення, показуючи світу, чи можливо взагалі досягти таких амбітних цілей декарбонізації без традиційної надійної базової генерації (як АЕС чи великі ГЕС), покладаючись лише на мінливі ВДЕ, «тимчасовий» газ і технології майбутнього, які ще не досягли комерційного масштабу? Чи чекає Ірландію справжня енергетична незалежність на основі власних відновлюваних ресурсів, чи вона опиниться у новій, не менш небезпечній формі залежності від імпортних палив та кліматичної кон’юнктури? Майбутнє «зеленої» Ірландії вирішується зараз, і його наслідки відіб’ються далеко за її межами – це енергетичний експеримент, успіх якого далеко не гарантований, а його провал може стати попередженням для інших.  Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine 2025-09-28 Article Article application/pdf https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/550 10.36296/1819-8058.2025.3(82).65-71 Vidnovluvana energetika ; No. 3(82) (2025): Scientific and applied Journal renewable energy ; 65-71 Возобновляемая энергетика; ##issue.no## 3(82) (2025): Scientific and applied Journal renewable energy ; 65-71 Відновлювана енергетика; № 3(82) (2025): Науково-прикладний журнал Відновлювана енергетика; 65-71 2664-8172 1819-8058 10.36296/1819-8058.2025.3(82) uk https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/550/459 Copyright (c) 2025 D. Tkach , M. Marusynets , D. Tkach https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 |
| spellingShingle | UN General Assembly European Union Ireland energy policy coal phase-out renewable energy sources. Tkach , D. Marusynets , M. Tkach , D. IRELAND'S ENERGY POLICY: PHASING OUT COAL AND TRANSITIONING TO RENEWABLE ENERGY SOURCES |
| title | IRELAND'S ENERGY POLICY: PHASING OUT COAL AND TRANSITIONING TO RENEWABLE ENERGY SOURCES |
| title_alt | ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА ІРЛАНДІЇ: ВІДМОВА ВІД ВУГІЛЛЯ ТА ПЕРЕХІД ДО ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ |
| title_full | IRELAND'S ENERGY POLICY: PHASING OUT COAL AND TRANSITIONING TO RENEWABLE ENERGY SOURCES |
| title_fullStr | IRELAND'S ENERGY POLICY: PHASING OUT COAL AND TRANSITIONING TO RENEWABLE ENERGY SOURCES |
| title_full_unstemmed | IRELAND'S ENERGY POLICY: PHASING OUT COAL AND TRANSITIONING TO RENEWABLE ENERGY SOURCES |
| title_short | IRELAND'S ENERGY POLICY: PHASING OUT COAL AND TRANSITIONING TO RENEWABLE ENERGY SOURCES |
| title_sort | ireland's energy policy: phasing out coal and transitioning to renewable energy sources |
| topic | UN General Assembly European Union Ireland energy policy coal phase-out renewable energy sources. |
| topic_facet | UN General Assembly European Union Ireland energy policy coal phase-out renewable energy sources. Генеральна Асамблея ООН Європейський Союз Ірландія енергетична політика відмова від вугілля відновлювані джерела енергії. |
| url | https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/550 |
| work_keys_str_mv | AT tkachd irelandsenergypolicyphasingoutcoalandtransitioningtorenewableenergysources AT marusynetsm irelandsenergypolicyphasingoutcoalandtransitioningtorenewableenergysources AT tkachd irelandsenergypolicyphasingoutcoalandtransitioningtorenewableenergysources AT tkachd energetičnapolítikaírlandíívídmovavídvugíllâtaperehíddovídnovlûvanihdžerelenergíí AT marusynetsm energetičnapolítikaírlandíívídmovavídvugíllâtaperehíddovídnovlûvanihdžerelenergíí AT tkachd energetičnapolítikaírlandíívídmovavídvugíllâtaperehíddovídnovlûvanihdžerelenergíí |