SYSTEM FOR MONITORING AND CONTROL OF OPERATING PARAMETERS OF ELECTROLYSIS UNITS FOR THE PRODUCTION OF PINK HYDROGEN AT NPPS OF UKRAINE
In the paper highlights that hydrogen is critical importance for energy, due to its unique thermal properties. This gas high effective cooler for powerful turbogenerators at nuclear power plants, which ensures their increased reliability and energy efficiency, while requiring constant control of los...
Saved in:
| Date: | 2025 |
|---|---|
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine
2025
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/559 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Vidnovluvana energetika |
| Download file: |  |
Institution
Vidnovluvana energetika| _version_ | 1871103986644287488 |
|---|---|
| author | Kromplyas, B. Zaitsev , I. Levytskyi , A. |
| author_facet | Kromplyas, B. Zaitsev , I. Levytskyi , A. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": " B. Kromplyas",
"institution": "Institute of Electrodynamics of the NAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine, Institute of Renewable Energy of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine"
},
{
"author": "I. Zaitsev ",
"institution": "Institute of Electrodynamics of the NAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine, CIATSNPFM of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine"
},
{
"author": "A. Levytskyi ",
"institution": "Institute of Electrodynamics of the NAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine"
}
] |
| author_sort | Kromplyas, B. |
| baseUrl_str | https://ve.org.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T06:32:22Z |
| description | In the paper highlights that hydrogen is critical importance for energy, due to its unique thermal properties. This gas high effective cooler for powerful turbogenerators at nuclear power plants, which ensures their increased reliability and energy efficiency, while requiring constant control of losses and uninterrupted supply using electrolysis plants. Showing that electrolysis plants are used to ensure continuous hydrogen supply, which, due to their high fire and explosion safety, require constant monitoring and strict control of operating parameters. The absence of such systems at most power generating facilities in Ukraine creates risks for the safe operation of equipment. In order to increase the reliability and safety of operation, the structure of an automated monitoring and control system is proposed, which includes a hydrogen leak detection subsystem and a valve position control subsystem, implemented on the basis of serial industrial modules with a digital interface, which provide flexible configuration of the QMS for different types of ES without interfering with their standard infrastructure. The architecture of the valve position control subsystem and hydrogen leak detection based on intelligent concentrators, wireless means of interaction and specialized sensors is proposed, taking into account explosion protection and sensitivity requirements in the operating conditions of electrolysis units at nuclear power plants. The feasibility of using highly sensitive capacitive MEMS hydrogen concentration sensors, which have low power consumption, high explosion protection and can be implemented in the form of integrated circuits, is substantiated, which will ensure increased reliability, explosion protection and contribute to the safe expansion of the use of hydrogen in other areas of carbonfree energy.  |
| first_indexed | 2025-10-01T01:30:54Z |
| format | Article |
| fulltext |
155
Відновлювана енергетика. № 3/2025 | Гідро-воднева енергетика
УДК 621.317.39 https://doi.org/10.36296/1819-8058.2025.3(82).155-163
СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ І КОНТРОЛЮ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ПАРАМЕТРІВ ЕЛЕКТРОЛІЗНИХ
УСТАНОВОК З ВИРОБНИЦТВА ВОДНЮ НА АЕС УКРАЇНИ
Отримано 07 трав. 2025 р.; рекомендовано до публікації 22 вер. 2025 р.
Доступно онлайн 30 вер. 2025 р.
Кромпляс Б. А.1, Зайцев Є. О.2, Левицький А. С.3
Автор для кореспонденції: Зайцев Євген,
e-mail: zaitsev@i.ua
У статті показано, що водень завдяки своїм унікальним
теплотехнічним властивостям є ефективним охоло-
джувачем потужних турбогенераторів на АЕС, що забез-
печує підвищення їх надійності та енергоефективності,
вимагаючи водночас постійного контролю втрат і без-
перебійного постачання за допомогою електролізних ус-
тановок. Показано, що для забезпечення безперервної по-
дачі водню використовуються електролізні установки,
які через високу пожежо- та вибухонебезпеку потребують постійного моніторингу та жорсткого ко-
нтролю експлуатаційних параметрів. Відсутність таких систем на більшості енергогенеруючих
об’єктів України створює ризики для безпечної експлуатації обладнання. З метою підвищення надійно-
сті та безпеки роботи запропоновано структуру автоматизованої системи моніторингу і контролю.
До її складу входять підсистема виявлення витоків водню та підсистема контролю положення венти-
лів, реалізовані на основі серійних промислових модулів з цифровим інтерфейсом, що забезпечують гну-
чке конфігурування СМК для різних типів ЕУ без втручання в їх штатну інфраструктуру. Запропоновано
архітектуру підсистеми контролю положення вентилів та виявлення витоків водню на основі інтеле-
ктуалізованих концентраторів, бездротових засобів взаємодії та спеціалізованих сенсорів, з урахуван-
ням вибухозахищеності та вимог до чутливості в умовах експлуатації електролізних установок на
АЕС. Обґрунтовано доцільність застосування високочутливих ємнісних МЕМС-сенсорів концентрації во-
дню, які мають низьке енергоспоживання, високу вибухозахищеність і реалізовуються у вигляді інтег-
ральних мікросхем, що забезпечує підвищення надійності, вибухозахищеності та сприяє безпечному ви-
користанню водню в інших сферах безвуглецевої енергетики.
Ключові слова: водень, безпека, сенсори, контроль водню, промисловість, система.
SYSTEM FOR MONITORING AND CONTROL OF OPERATING PARAMETERS OF ELECTROLYSIS UNITS
FOR THE PRODUCTION OF PINK HYDROGEN AT NPPS OF UKRAINE
Received May. 07, 2025; accepted Sept. 22, 2025
Available online Sept. 30, 2025
Kromplyas B.1, Zaitsev I.2, Levytskyi A.3
Author for correspondence: Zaitsev Ievgen,
e-mail: zaitsev@i.ua
In the paper highlights that hydrogen is critical importance
for energy, due to its unique thermal properties. This gas high
effective cooler for powerful turbogenerators at nuclear
power plants, which ensures their increased reliability and
energy efficiency, while requiring constant control of losses
and uninterrupted supply using electrolysis plants. Showing
that electrolysis plants are used to ensure continuous
1 канд. техн. наук
https://orcid.org/0000-0001-7164-8056
2 д-р. техн. наук
https://orcid.org/0000-0003-3303-471Х
3 д-р. техн. наук
https://orcid.org/0000-0002-0146-9498
1, 2, 3 Інститут електродинаміки НАН України,
м. Київ, Україна
1 Інститут відновлюваної енергетики НАН
України, м. Київ, Україна
2 ЦІАТЗМОАЕ НАН України НАН України,
м. Київ, Україна.
1 Cand. of Tech. Science
https://orcid.org/0000-0002-0146-9498
2 Dr. of Tech. Science
https://orcid.org/0000-0003-3303-471Х
3 Dr. of Tech. Science
https://orcid.org/0000-0002-0146-9498
1, 2, 3 Institute of Electrodynamics of the NAS of
Ukraine, Kyiv, Ukraine
1 Institute of Renewable Energy of the National
Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
2 CIATSNPFM of the National Academy of
Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
156
Відновлювана енергетика. № 3/2025 | Гідро-воднева енергетика
hydrogen supply, which, due to their high fire and explosion safety, require constant monitoring and strict control
of operating parameters. The absence of such systems at most power generating facilities in Ukraine creates risks
for the safe operation of equipment. In order to increase the reliability and safety of operation, the structure of an
automated monitoring and control system is proposed, which includes a hydrogen leak detection subsystem and
a valve position control subsystem, implemented on the basis of serial industrial modules with a digital interface,
which provide flexible configuration of the QMS for different types of ES without interfering with their standard
infrastructure. The architecture of the valve position control subsystem and hydrogen leak detection based on
intelligent concentrators, wireless means of interaction and specialized sensors is proposed, taking into account
explosion protection and sensitivity requirements in the operating conditions of electrolysis units at nuclear power
plants. The feasibility of using highly sensitive capacitive MEMS hydrogen concentration sensors, which have low
power consumption, high explosion protection and can be implemented in the form of integrated circuits, is sub-
stantiated, which will ensure increased reliability, explosion protection and contribute to the safe expansion of the
use of hydrogen in other areas of carbonfree energy.
Keywords: hydrogen, safety, sensors, hydrogen control, industry, system.
Використані скорочення та позначення
ААС – адаптер аналогових сигналів
АДС – адаптер дискретних сигналів
АЦП – аналого-цифровий перетворювач
АЕС – атомна електростанція
ЕУ – електролізерна установка
СМК – системи моніторингу і контролю
КВП – контрольно-вимірювальні прилади
ГЩУ – головний щит управління
СЛ – сигнальні лінії
ШСІ – шини системного інтерфейсу
ПКПВ – підсистема контролю положення вентилів
ПВЛВ – підсистема локального виявлення витоків
СПВ – сенсори положення вентилів;
КСПВ – концентратори сенсорів положення вентилів
МВВ – монітор встановлення вентилів
КСПВ – концентратори сенсорів положення вентилів
Вступ і постановка завдання. Водень є важливим проми-
словим газом, який широко застосовується на енергоге-
неруючих об’єктах, зокрема для охолодження потужних
турбогенераторів, особливо на АЕС. Завдяки високій теп-
лопровідності, низькій густині та високій теплоємності,
водень ефективно відводить тепло від обмоток генера-
тора, зниженню втрат на тертя та вібрацію, що позитивно
впливає на тривалість експлуатації, підвищує ефектив-
ність та надійність роботи генераторів [1,2,3]. Так, напри-
клад, для охолодження генератора енергоблоку з реак-
тором типу ВВЕР-1000 використовується понад 140 м³
водню. При цьому допускаються втрати до 1% об’єму на
добу. Це означає, що щоденні втрати водню можуть до-
сягати 1,4 м³, що вимагає постійного контролю та попов-
нення газу для забезпечення ефективної роботи системи
охолодження. Для забезпечення потреб енергогенерую-
чих підприємств України, зокрема атомних електростан-
цій, у водні експлуатуються електролізні установки виро-
бництва компанії «Хіменерго» [4]. Номенклатура та
технічні характеристики основних типів таких установок
узагальнені в табл. 1 [5-7].
Електролізерні установки (ЕУ) класифікуються як об’єкти з
підвищеним рівнем пожежо- та вибухонебезпеки, що зу-
мовлює необхідність забезпечення постійного монітори-
нгу та жорсткого контролю їхніх експлуатаційних парамет-
рів. Перелік технологічних параметрів, які слід контролю-
вати неперервно, згідно з [8, 9] містить більше 15 позицій.
Крім того, періодичному контролю (один раз в робочий
день) підлягають такі параметри [9]:
1. Стан (відкрито – закрито) основних технологічних ве-
нтилів ЕУ.
2. Наявність відповідного рівня води в гідрозатворі.
3. Чистота водню в системі (методом хімічного аналізу
проби в хімічній лабораторії).
4. Чистота кисню (аналогічно п. 3).
При цьому до 80 % всіх операцій контролю виконує опе-
ратор установки, якому доводиться перебувати в примі-
щенні саме електролізної, що належить до категорії
об’єктів з підвищеною вибухо- та пожежонебезпекою. У
табл. 2 наведено перелік регламентованих методів та
засобів визначення аварійних режимів для установок
типу СЕУ, розглянутих у табл. 1 [9].
Аналіз експлуатованих електролізних установок типу
СЕУ (табл. 1), розміщених на енергогенеруючих підпри-
ємствах України, зокрема на АЕС, засвідчив відсутність в
них систем автоматизованого безперервного монітори-
нгу експлуатаційних параметрів. Унаслідок цього сут-
тєво знижується можливість оперативного виявлення
відхилень від нормального технологічного режиму, зо-
крема на ранніх стадіях розвитку аварійних ситуацій або
технічних несправностей. Це своєю чергою ускладнює
забезпечення належного рівня технологічної безпеки
під час роботи електролізних установок.
157
Відновлювана енергетика. № 3/2025 | Гідро-воднева енергетика
Таблиця 1. Технічні характеристики електролізних установок
Table 1. Technical specifications of electrolysis units
СЭУ-
4М
СЭУ-
20
СЭУ-
40
СЭУ-
10х2
ФВ-
250М
ФВ-
500М
БЭУ-
125
БЭУ-
250
Сила струму, що підводиться до елект-
ролізера, А
330 1000 1000 1000 7800-
8200
7800-
8200
1000 1000
Напруга на електролізері, В 72 100 200 50 180,4 365 205 205
Робочий тиск, кгс/см2 10 10 10 10 0,1 0,1 10 10
Робоча температура, °С 80±5 85±5 85±5 85±5 85±5 80±5 85±5 85±5
Чистота газів, %:
водню 99,0 99,7 99,7 99,7 99,5 99,5 99,7 99,7*
кисню 98,0 99,5 99,5 99,5 98,5 98,5 99,5 99,5
Продуктивність,
м3/год водню 4 20,5 41 10 260 536 125 250
м3/год кисню 2 10,25 20,5 5 130 268 62,5 125
Габаритні розміри, мм
довжина 1700 2400 4100 1650 7950 13500 10700 15800
ширина 610 1060 1060 1000 3640 3660 8300 8300
висота 830 1780 1780 1646 6540 6540 6640 6640
Маса електролізера, кг 1290 4720 7435 3590 59420 101360
Ємність за електролітом, м3 6 11
*Маса двох електролізерів з комплектуючим технологічним обладнанням
З огляду на підвищену пожежо- та вибухонебезпеку во-
дню подібні обмеження у використанні систем конт-
ролю створюють додаткові ризики для безпечної екс-
плуатації не лише самих ЕУ, а й енергогенеруючих
об’єктів у цілому. Важливо зазначити, що втрати водню
можуть бути спричинені незначними витоками через
ущільнення або з’єднання в системі. Тому забезпечення
постійного моніторингу та технічного обслуговування є
критично важливим для своєчасного реагування на не-
штатні ситуації та попередження аварій.
Враховуючи те, що всі діючі в Україні ЕУ потужністю від
4 м³/год є російського виробництва, і модернізація
цього штатного обладнання наразі є неможливою, не-
обхідно розглядати альтернативні варіанти для забез-
печення безпеки експлуатації ЕУ на АЕС. Одним із мож-
ливих способів контролю за експлуатаційними
характеристиками ЕУ може бути створення та впрова-
дження системи моніторингу і контролю (СМК) експлуа-
таційних параметрів ЕУ, розробка якої базується на та-
ких принципах:
1. СМК вводиться як додаткова апаратура до штатного
обладнання ЕУ без модернізації та зміни алгоритмів фу-
нкціонування ЕУ.
2. Допускається паралельне під’єднання апаратури СМК
до штатних сигнальних та вимірювальних каналів ЕУ без
погіршення їхніх метрологічних та функціональних хара-
ктеристик.
Метою цієї роботи є обґрунтування необхідності впро-
вадження сучасної системи моніторингу і контролю екс-
плуатаційних параметрів ЕУ, що використовуються для
виробництва водню на енергогенеруючих підприємст-
вах України для забезпечення власних потреб.
Основна частина. На рис. 1 представлено структурну
схему стаціонарної електролізної установки (ЕУ) з інтег-
рованою системою моніторингу і контролю (СМК) у її
складі. Компоненти ЕУ, представлені на схемі, зазвичай
розміщуються в декількох окремих приміщеннях. При
цьому ресивери для зберігання готового водню, для до-
тримання вимог безпеки, розташовуються на відкритій
ділянці, що забезпечує ефективну вентиляцію та мінімі-
зує ризики вибухів або виникнення інших небезпечних
ситуацій. На структурній схемі ці приміщення позначені
штриховими лініями, що забезпечує зручне сприйняття
і точну ідентифікацію їх місця розташування.
Для отримання даних в СМК використовуються штатні
контрольно-вимірювальні прилади (КВП), сигнали від
яких надходять на відповідні панелі. Сигнали від КВП до
СКМ передаються по лініях зв’язку шляхом під’єднання
до сигнальних клем панелей КВП входів відповідних
адаптерів вхідних сигналів СМК, здебільшого викорис-
товується паралельне під’єднання.
Перетворення сигналів у цифрову форму і програмна
обробка отриманих даних системним контролером
СМК надає такі функціональні можливості для СМК:
158
Відновлювана енергетика. № 3/2025 | Гідро-воднева енергетика
– формування сигналізації відхилення контрольованих
параметрів від значень уставок з поданням інформа-
ції на моніторі СМК та надсиланням інформації на го-
ловний щит управління (ГЩУ);
– індивідуальне та групове подання на виклик опера-
тора поточних значень контрольованих параметрів на
моніторі;
– зміна режимів ведення технологічного процесу;
– контроль параметрів з генерацією відповідних подій;
– збереження поточних подій із записом до журналу, до
скидання їх оператором;
– налаштування порогів спрацьовування запобіжних та
передаварійних ситуацій;
– передача даних та подій у програму верхнього рівня;
– налаштування витримок спрацьовування за запобіж-
ними та передаварійними ситуаціями.
Таблиця 2. Визначення аварійних режимів
Table 2. Identification of emergency operating modes
Ознака аварійного режиму Метод визначення
Засіб визначення та ідентифіка-
ції
Зниження чистоти водню Візуальний, за показами
Хімічний аналіз
Перевірка на коротке замикання в
одній або кількох комірках між ано-
дами та рамами
Автоматичний газоаналізатор
Лабораторне обладнання
Вольтметр, Амперметр постій-
ного струму
Підвищення тиску в апаратах ЕУ, що ви-
переджає зростання тиску в ресивері
Візуальний Вимірювач рівня води,
манометри
Збільшення різниці температур водню та
кисню на виході елект-ролізера
Візуальний Термометри
Збільшення перепаду температури че-
рез довжину електролізера до 20 °С
Візуальний Термометри
Перегрів вентилів випрямляча Візуальний Сигнальний індикатор на пульті.
Манометр тиску води
Пробій вентилів випрямляча Візуальний Сигнальний індикатор на пульті
U
A B C
~ 04,кВ
Випрямні
агрегати
ЕЛЕКТРОЛІЗЕР
ЩИТ
ПОСТІЙНОГО
СТРУМУ
РЕСИВЕРИ
Комплектувальне
обладнання
вихідних продутів
Комплектуюче обладнання
живлення електролітом
2Н
2О
2Н
2Н
2О
АТМОСФЕРА
Панелі
КВП
КВП
КВП
КВП
СЛ
до ГЩУ
ШІ
ПВЛВ
ПКПВ
Рис. 1. Структурна схема стаціонарної електролізної установки
Fig.1. System architecture of stationary electrolyzer unit
159
Відновлювана енергетика. № 3/2025 | Гідро-воднева енергетика
Як зазначено в [8, 9], на ГЩУ щодо несправностей та не-
нормальних режимів роботи ЕУ по сигнальних лініях
(СЛ) передаються лише три типи сигналів:
– «Вміст Н2 у повітрі електролізної – аварійний»;
− «Аварійне відключення на електролізній»;
− «Несправність на електролізній».
На штатних панелях КВП сигналізація щодо конкретних
несправностей та ненормальних режимів роботи елект-
ролізної установки реалізована за допомогою вказівних
випадаючих реле на панелі КВП. Це дозволяє операти-
вно отримати інформацію про порушення в роботі уста-
новки. Однак конкретна причина несправності на ГЩУ
повідомляється черговим оператором лише після його
прибуття в приміщення щитової.
СМК на основі програмної обробки отриманих значень
експлуатаційних параметрів сформулює і передасть на
ГЩУ через шини системного інтерфейсу (ШСІ) більш по-
вну і чітку інформацію про стан ЕУ.
Ряд передаварійних станів за наявності тільки штатного
обладнання визначаються лише оператором на основі
аналізу зміни значень відповідних параметрів, зчитува-
них виключно візуально зі шкал приладів. Це зумовлює
ймовірність допущення помилок, обумовлених людсь-
ким фактором. Виявлення таких станів СМК за допомо-
гою програмного аналізу значень експлуатаційних пара-
метрів установки та формування відповідної
сигналізації дасть змогу уникнути таких помилок.
Згідно з [8] для керування роботою ЕУ використовується
велика кількість вентилів та засувок з ручним управлін-
ням: до 90 % арматури ЕУ. Цією арматурою трубопро-
води ЕУ конфігуруються на різні режими роботи устано-
вки. Так, наприклад, в установці СЭУ-20 є 5 режимів
роботи і 12 технічних пускових та стопових операцій [8].
Усі зазначені операції наразі виконуються вручну, без-
посередньо операторами. Значна частина з них здійс-
нюється в умовах підвищеного ризику в приміщенні ЕУ,
яке належить до категорії об’єктів із підвищеним рівнем
вогне- та вибухонебезпеки. Такий підхід не тільки підви-
щує рівень навантаження на персонал, але й створює
додаткові ризики для безпечної експлуатації облад-
нання ЕУ.
Неправильне положення навіть одного з вентилів може
стати причиною порушення штатного режиму роботи
установки, що також підвищує ризик виникнення пере-
даварійних або аварійних ситуацій. Тому в СМК доці-
льно ввести підсистему автоматичного контролю поло-
ження основних вентилів – ПКПВ.
Для контролю наявності водню в приміщені електроліз-
ної у склад штатного обладнання установок типу СЭУ
входять газоаналізатори типу ДАМ (рис. 2), які викону-
ють функцію детектування і кількісного аналізу водню у
газовій суміші на основі напівпровідникової технології
[10]. Ці газоаналізатори для досягнення заявленої точ-
ності здійснюють вимірювання концентрації не лише
водню, а й супутніх впливових параметрів з одночасним
вимірюванням концентрації водню та температури з
метою автоматичної корекції показань і забезпечення
високої точності в умовах змін зовнішніх впливів.
Рис. 2. Газоаналізатор типу ДАМ
Fig. 2. DAM-Type Gas Analyzers
Газоаналізатори типу ДАМ складаються з двох дистан-
ційно рознесених блоків – газоаналізатора та системи
живлення і сигналізації. Основний блок газоаналізатора
(рис. 2) характеризується значними габаритними розмі-
рами (165 × 130 × 280 мм) та масою (5,0 кг). Через ці
конструктивні особливості, а також високу вартість при-
строю, їх кількість в ЕУ істотно обмежена. Газоаналіза-
тори використовуються переважно для контролю інтег-
ральної концентрації водню в приміщеннях
електролізерної установки з метою виявлення вибухо-
небезпечних умов.
Відповідно до інструкції з експлуатації, у разі виявлення
критичного рівня концентрації водню робота ЕУ не-
гайно припиняється, а приміщення піддається примусо-
вому продуванню інертним газом, зокрема азотом.
Проте, незважаючи на ці заходи безпеки, виявлення
джерела витоку водню залишається складним і трудо-
містким завданням, що потребує додаткових технічних
засобів та втручання висококваліфікованого персоналу.
Попередження розвитку цих аварійних ситуацій та за-
безпечення оперативного виявлення місць витоку во-
дню може бути досягнуто інтеграцією до складу СМК
спеціалізованої підсистеми локального виявлення вито-
ків (ПВЛВ) водню. Така підсистема повинна забезпечу-
вати безперервний контроль концентрації водню без-
посередньо в критичних зонах електролізної установки,
зокрема в області електролізера, апаратів розділення
газів, трубопровідної арматури та інших потенційно не-
безпечних місцях конструкції ЕУ.
Функціональна схема СМК експлуатаційних параметрів
ЕУ показана на рис. 3. Під час розробки схеми СМК стави-
лося за мету забезпечити достатній рівень універсалізації
як апаратних, так і програмних засобів, оскільки передба-
чалася можливість встановлення СМК на серійних елект-
ролізерах декількох типів. Тому СМК будується на базі се-
рійного промислового комп’ютера як головного
контролера СМК з відповідним стандартним інтерфей-
сом для пристроїв уведення та індикації інформації, який
взаємодіє з функціональними блоками системи СМК ЕУ.
160
Відновлювана енергетика. № 3/2025 | Гідро-воднева енергетика
Контролер СМК виконує основні функції зі збирання та
аналізу даних, а також формування архівів даних та інди-
кації стану основних експлуатаційних параметрів ЕУ та рі-
внів водню в критично важливих точках системи з підви-
щеною ймовірністю витоків водню на основному
інформаційному табло системи. Крім того, в контролер
СМК вводяться відповідні уставки значень робочих пара-
метрів ЕУ для аналізу стану ЕУ і для налаштувань функці-
ональних блоків. Контролер також забезпечує передачу
інформації про стан і події на ЕУ в інформаційну систему
вищого рівня, яка розміщена на ГЩУ об’єкта енергетики.
Цифрові дані для програм контролю та аналізу стану ЕУ
формуються у функціональних блоках, обмін даними з
контролером СМК реалізується по інтерфейсу типу «спі-
льна шина». Це дає можливість адаптувати СМК під за-
даний тип ЕУ модифікацією або створенням окремих
нових блоків без зміни основної апаратури і базового
програмного забезпечення (драйверів обміну, блоків
вводу – виводу, аналізу даних тощо)
Електричні сигнали від штатних засобів вимірювання та
контролю надходять до стандартних панелей КВП ЕУ.
Паралельно до вхідних каналів цих панелей підключа-
ються відповідні входи ААС та АДС для передачі сигна-
лів до СМК. Структурно ААС і АДС містять вхідні кола но-
рмалізації сигналів, перетворювачі аналогових та
дискретних сигналів у цифрову форму, а також керуючі
контролери. Для обробки дискретних сигналів викорис-
товуються мультиплексори, а для аналогових – багато-
канальні АЦП. Контролери здійснюють управління про-
цесом перетворення, формують цифрові коди
результатів у форматі, сумісному з обміном даними з ос-
новним контролером СМК, та забезпечують безпере-
рвну передачу цих даних. Ці блоки адаптерів можуть
бути реалізовані з використанням доступних серійних
промислових перетворювачів та модулів збору даних
[8, 9]. Зокрема, введення електричних параметрів (на-
пруга, струм тощо) доцільно виконувати на основі вітчи-
зняних багатофункціональних перетворювачів серії МТЕ
[11], які забезпечують високий рівень точності та надій-
ності вимірювань. Для обробки аналогових та дискрет-
них сигналів рекомендується використовувати модулі
NuDAM виробництва компанії ADLINK Technology Inc.
[12], що забезпечують гнучку інтеграцію з промисло-
вими контролерами, підтримку стандартних інтерфей-
сів обміну даними та мають розширені функції попере-
дньої обробки сигналів.
В ЕУ типу СЭУ передбачено до шести режимів роботи,
кожен з яких вимагає переконфігурацію трубопроводів
установки встановленням запірних вентилів у певний
стан. Важливість встановлення вентилів у регламентний
стан визначається вже тим, що під час регламентних
оглядів ЕУ проводиться контроль стану вентилів з
обов’язковою відміткою у відповідному журналі [8].
Зміна стану цілої групи вентилів виконується вручну опе-
ратором, причому в приміщені електролізерної на основі
карти встановлення вентилів для відповідного режиму.
З метою мінімізації впливу людського фактора на ро-
боту систем ЕУ та задання режимів роботи ПКПВ трубо-
провідної арматури, яка є складовою СКМ ЕУ (рис. 3),
повинна забезпечувати виконання таких завдань:
1. Достовірний оперативний контроль положення запі-
рних вентилів.
2. Формування сигналу попередження про відхилення
від регламентного стану вентилів для безпосеред-
нього обслуговуючого персоналу.
3. Створення умов для швидкого і точного відновлення
регламентного стану вентилів під час відхилення від
нього і для регламентного встановлення цих вентилів
під час зміни конфігурації контрольованої системи.
Підсистема складається з контролера ПКПВ та СПВ. Біль-
шість вентилів ЕУ у складі ПКПВ розміщено безпосеред-
ньо в приміщенні електролізної, що класифікується як
вибухо- та пожежонебезпечна зона через ризик витоку
водню та кисню й утворення вибухонебезпечних сумі-
шей. Тому всі компоненти ПКПВ і їх електричні з’єд-
нання, встановлені в цьому приміщенні, мають відпові-
дати вимогам вибухозахищеного виконання.
З огляду на те, що вентилі територіально розташовані
між обладнанням на досить значній відстані й кількість
сенсорів чимала (мінімум 2 сенсори для крайніх поло-
жень виконавчого вентиля), нераціонально організову-
вати з’єднання цих сенсорів з контролером підсистеми
по селекторних каналах, що вимагає великої кількості
ліній зв’язку.
Тому пропонується у ПКПВ цей зв’язок організувати лі-
ніями послідовного інтерфейсу типу RS-485 через інте-
лектуалізовані концентратори сенсорів положення вен-
тилів (КСПВ). Вони встановлюються в безпосередній
близькості від сенсорів функціональної групи вентилів,
що зменшує довжину провідників до цих сенсорів, а та-
кож уніфікує протокол отримання даних про стан венти-
лів, незалежно від способу отримання цих даних від
конкретного типу сенсора. КСПВ виконують прийом та
обробку сигналів від сенсорів СПВ та формування й пе-
редачу коду стану відповідних вентилів ЕУ при адрес-
ному запиті від контролера ПКПВ.
Для спрощення процедури й підвищення надійності ко-
ректного встановлення вентилів у разі зміни конфігура-
ції ЕУ до складу ПКПВ введено адаптер безпровідної пе-
редачі даних протоколу Wi-Fi (AWiFi) та переносний
монітор встановлення вентилів (МВВ).
Під час зміни конфігурації ЕУ оператор встановлює від-
повідні вентилі, користуючись командами, що індику-
ються на переносному МВВ. Команди в послідовному
порядку формуються контролером ПКПВ згідно з кар-
тою встановлення вентилів, яка завантажується з конт-
ролера СМК. Виконання команди відслідковується під-
системою, і тільки після отримання даних про її
виконання підсистема видає наступну команду. Процес
закінчується після виконання всієї карти встановлення.
161
Відновлювана енергетика. № 3/2025 | Гідро-воднева енергетика
Про всі нюанси виконання операцій формуються відпо-
відні повідомлення контролеру СМК.
Для виконання розглянутої вище функції контролер СМК
повинен забезпечуватися відповідними програмами для
виконання процедури встановлення вентилів, форму-
вання відповідних карт станів вентилів кожного з режи-
мів зокрема. Принципи організації та формування цих
карт можуть бути аналогічними до описаних в [13].
AДC
Приміщення електролізної
AAC
Панелі
КВП
Контролер
смк
до ГЩУ
ШІ
Блок
Індикації
і вводу
даних
Контролер
ПКПВ
···
···
СПВ СПВ
Контролер
ПВЛВ
СВГ СВГ ···
AWiFi
МВВ
КСПВ КСПВ
Рис. 3. Функціональна схема СМК експлуатаційних параметрів ЕУ
Fig. 3. Functional block diagram of a monitoring and control system for the operational parameters of electrolysis units
Під час розробки підсистеми особливо складним є ство-
рення надійних сенсорів положення вентилів. Підвищені
вимоги до вибухобезпечності не дозволяють застосу-
вання механічних контактних кінцевих вимикачів. Перс-
пективнішими є сенсори на базі оптоелектронних елеме-
нтів з відкритим оптичним каналом [14]. Проте навіть такі
сенсори вимагають підведення електричних ліній, що
створює додаткові труднощі запобігання появі електрич-
ної іскри в разі виникнення розривів з’єднань. Тому для
вентилів вузлів з потенційно найімовірнішим витоком во-
дню доцільно розробити сенсори без підводу електрич-
них ліній – наприклад, виключно оптичні [15].
Попередження розвитку аварійних ситуацій виконує
ПВЛВ газів, на необхідність якої вказувалося вище. При-
клад можливості вирішення подібної задачі наведений
в [16]. Для електролізних установок, що експлуатуються
на енергогенеруючих об’єктах України, зокрема на АЕС,
питання впровадження підсистем виявлення витоків во-
дню на поточний момент залишається невирішеним.
Основна складність реалізації таких рішень полягає у ві-
дсутності сенсорів або детекторів водню, що одночасно
відповідали б вимогам до габаритів, чутливості та вибу-
хозахищеності для використання в умовах підвищеної
небезпеки. На ринку здебільшого представлені окремі
чутливі елементи, призначені для вимірювання лише
одного параметра, які потребують додаткового апарат-
ного забезпечення. Альтернативою є сенсорні модулі з
нормалізованими аналоговими або цифровими вихо-
дами, що значно спрощує їх інтеграцію до систем
моніторингу вмісту водню. Більшість серійних сенсорів
працюють на основі електрохімічного або напівпровід-
никового резистивного принципу, що обмежує їх довго-
вічність, температурну стабільність і потребує регуляр-
ного калібрування. У табл. 3 подано технічні
характеристики сенсорів водню, які, за даними вироб-
ників, доступні для постачання в Україну. У зазначених
сенсорах використовуються різні типи чутливих елемен-
тів: зокрема, сенсори під позиціями 1, 3, 4, 8 та 12 базу-
ються на напівпровідникових чутливих елементах рези-
стивного типу, тоді як решта – на електрохімічному
принципі дії. Зчитування інформативного параметра
може бути як аналоговим – АО, так і цифровим – DO.
Сенсори з напівпровідниковими резистивними чутли-
вими елементами характеризуються відносно високим
енергоспоживанням, значна частина якого спрямована
на підігрів елемента до робочої температури. Це ство-
рює потенційно небезпечні умови при їх розміщенні по-
близу електролізного обладнання через ризик витоку
водню та можливість утворення вибухонебезпечного
середовища.
Електрохімічні газові детектори забезпечують вищу чут-
ливість до концентрації водню, що дозволяє виявити ви-
ток водню на більш ранній стадії. Однак недоліком цієї
надзвичайної чутливості є те, що електрохімічні сенсори
можуть бути зруйновані під впливом рівнів водню, що
перевищують їх діапазон вимірювань, унаслідок чого
сенсори потребують заміни.
162
Відновлювана енергетика. № 3/2025 | Гідро-воднева енергетика
Таблиця 3. Характеристики сенсорів водню
Table 3. Hydrogen sensors specifications
Наймену-
вання
Діапазон кон-
центрації
водню, %
(ppm)
Точ-
ність
%
Час
від-
гуку,
с
Вихід Напруга
живлення
(вхідна),
В DC
Споживана
потужність
(струм, мА)
Фірма- про-
дуцент
TGS 821 (50–10000) резистивний,
1kΩ–10 kΩ
5,0 ± 0,1 660 мВт FIGARO
Engineeing
TGS 6812 0–100 > 30 (8,0~ 16) mV 3,0 ± 0,2 525 мВт
TGS 2600 (1–30) резистивний,
10kΩ–90 kΩ
5,0 ± 0,2 219 мВт
MQ8 H2 (100–1000) AO: (0–4) V 5,0 (150) Winsen
Electronics
ZIROX TCS 0–100 > 5,0 180 DO: RS 232
AO: 0/4–20 mA
24,0 20 Вт Sensoren und
Eleckеtronik
Gmbh
HY-ALERTA
600B
0,4–5,0 1,0–3,0 > 60 DO: RS 422
AO: (4–20) mA
10–26 10 Вт H2scan
TB200B/ES4-
H2
0–4,0 ± 5,0 > 10 DO: UART
MODBUS
5,0 25 мВт ЕС Sense
NEO 974 0–5 ±0,3 < 5,0 DO: MODBUS
AO: 4–20 mA
5,0 DC <2,4 Вт neoxid
groop NEO 983 0–10
NEO 986 0–100
4-H2-1000 (0–1000) < 70 0,02 A/ppm 5–10 ISweek
SEN0572 0,1–1000 ppm AO:
(0–3,3/5) V
3,3–5 V 20mA DFRobot
Таким чином, жодний з наведених вище (та їм подіб-
них) сенсорів не можна вважати оптимальними для
СМК стаціонарних ЕУ. Для підсистем виявлення витоку
водню потрібні надійні довговічні порогові сигналіза-
тори концентрації водню, стійкі до широкого діапазону
цієї концентрації, з малим часом відновлення, здатні
відновлюватися без гістерезису й забезпечувати висо-
кий рівень вибухобезпечності. У цьому плані дуже пер-
спективними виглядають результати розробки ємнісних
сенсорів концентрації водню, що ґрунтуються на зміні
механічної напруженості чутливого до водню шару (на-
приклад, паладію), так звані сенсори з мікромеханічною
системою (МЕМS) [17–19]. Такі сенсори мають малу спо-
живану потужність, бо не вимагають підігріву і можуть
бути виконані разом із сігма-дельта перетворювачами
ємності (CDC) у формі інтегральних схем [20].
Недоліком сенсорних структур на основі МЕМС-техноло-
гій є їхня чутливість до зовнішніх факторів, зокрема тем-
пературних коливань. Проте постійне вдосконалення
конструкцій таких сенсорів останніми роками відкриває
перспективи їх широкого застосування як високочутли-
вих елементів сигналізації витоків водню у складі автома-
тизованих СМК ЕУ, а також на інших технологічних
об’єктах, де існує ризик виникнення витоків водню.
Висновок. Отже, впровадження запропонованих у статті
структурних та схемних рішень для побудови автомати-
зованої системи контролю та моніторингу електролізе-
рних установок дозволить істотно підвищити надійність
і безпеку процесу отримання водню. Для інтеграції в
уже діючі установки необхідно розробити та вдоскона-
лити окремі компоненти системи, зокрема сенсори.
Робота виконана за держбюджетною темою «Розши-
рення функціональних можливостей та підвищення ме-
трологічних характеристик засобів вимірювання в систе-
мах моніторингу і діагностування в електроенергетиці»
Шифр «ПАРАМЕТР-Д», реєстраційний номер
(0122U000136).
ПОСИЛАННЯ
1. Хвалін Д. І. Підвищення надійності та ефективності
експлуатації турбогенераторів електричних станцій.
Boston, USA, 2021. 152 с.
2. Кенсицький О. Г., Ключніков О. О., Федоренко Г. М.
Безпека, надійність та ефективність експлуатації еле-
ктротехнічного та електроенергетичного облад-
нання блоків АЕС. Чорнобиль: Ін-т проблем безпеки
АЕС, 2009. 240 с.
3. Зозулін Ю. В., Антонов О. Є. та ін. Створення нових
типів та модернізація діючих турбогенераторів для
теплових електричних станцій. Харків: Колегіум,
2011. 223 с.
4. Установки електролізні [Електронний ресурс]. URL:
https://knu.english4ukraine.com/login (дата звер-
нення: 08.04.2025).
5. Електролізери типу СЭУ-4М, СЭУ-20, СЭУ-40 и СЭУ-10х2.
6. Електролізери типу ФВ-250М, ФВ-500М.
7. Електролізери типу БЭУ.
163
Відновлювана енергетика. № 3/2025 | Гідро-воднева енергетика
8. Типова інструкція з експлуатації електролізних уста-
новок для отримання водню та кисню. РД 34.50.501-
96. ОРГРЭС, 2019. 37 с.
9. Система нормальної експлуатації 150-10-ЕЕЦ ВП «РІ-
ВНЕНСЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ». 2019. 21 с.
10. Датчики – аналізатори ДАМ. Посібник з експлуатації
ІБЯЛ.407111.002-03 РЕ. ФГУП – СПО Аналітприлад. 60 с.
11. Перетворювачі вимірювальні МТЕ 1. Технічні умови.
ТУ У 33.2-24077728-001:2010. 66 с.
12. ADLINK Digital I/O Modules. URL:
https://www.adlinktech.com.
13. Кромпляс Б. А., Левицький А. С., Зайцев Є. О. Система
автоматизованого налаштування інтелектуалізова-
них щитових вимірювачів контрольно-діагностичних
параметрів енергогенеруючих об’єктів. Праці Інсти-
туту електродинаміки Національної академії наук
України. 2021. Вип. 65. С. 123–130.
14. Кромпляс Б. А. Контролер стану вентилів рідинних та
парових систем. Технічна електродинаміка. 2002. Те-
матичний випуск „Проблеми сучасної електротех-
ніки”. Ч. 3. С. 116–120.
15. Zaitsev Ie., Levytskyi A., Kromplyas B., Rybachok P.
Optical fiber in nuclear power plants: applications to
improve the reliability, safety and work stability of fault
control instrumentation. In: Systems, Decision and
Control in Energy III / ed. A. Zaporozhets. Springer,
2021. P. 123–138. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-
030-87675-3_7.
16. Пат. Китай CN112576942A Real-time monitoring
system for hydrogen leakage; заяв. 27.11.2020, опубл.
30.03.2021.
17. Пат. Китай CN119596205А Capacitive hydrogen sensor;
заяв. 18.10.2018, опубл. 20.12.2019.
18. Amazaki H., Hayashi Y., Masunishi K., Ono D., Ikehashi
T. High sensitivity MEMS capacitive hydrogen sensor
with inverted T-shaped electrode and ring-shaped pal-
ladium alloy for fast response and low power consump-
tion. Journal of Micromechanics and Microengineering.
Vol. 28. No. 9. 2018.
19. Building a TinyML powered Electronic Nose (E-nose) with
MEMS Gas Detection Sensor and Edge Impulse. URL:
https://community.dfrobot.com/makelog-313440.html.
20. Analog Device 24-Bit Capacitance-to-Digital Converter
with Temperature Sensor AD7745/AD7746. Datasheet.
Rev. 1.0. 2005. 28 p.
REFERENCES
1. Khvalin D. I. Increasing the reliability and efficiency of
operation of turbogenerators of power plants. Boston,
USA, 2021. 152 p. (Ukr).
2. Kensytskyi O. G., Klyuchnikov O. O., Fedorenko G. M.
Safety, reliability and efficiency of operation of electrical
and power equipment of NPP units. Chornobyl: Institute of
Nuclear Safety Problems, 2009. 240 p. (Ukr).
3. Zozulin Yu. V., Antonov O. Ye. and other. Creation of
new types and modernization of existing turbogenera-
tors for thermal power plants. Kharkiv: Kolegium, 2011.
223 p. (Ukr).
4. Electrolysis plants [Electronic resource]. URL:
https://knu.english4ukraine.com/login (access date:
08.04.2025) (Ukr).
5. Electrolyzers of the type SEU-4M, SEU-20, SEU-40 and
SEU-10x2. (Ukr).
6. Electrolyzers of the FV-250M, FV-500M type. (Ukr).
7. BEU type electrolyzers. (Ukr).
8. Typical operating instructions for electrolysis plants for
hydrogen and oxygen production. RD 34.50.501-96. OR-
GRES, 2019. 37 p. (Ukr).
9. Normal operation system 150-10-EEC of the Rivnenska
Nuclear Power Plant. 2019. 21 p. (Ukr).
10. Sensors – analyzers DAM. Operation manual IB-
YAL.407111.002-03 RE. FSUE – SPO Analytprilad. 60 sec.
(Ukr).
11. Measuring transducers MTE 1. Technical conditions. TU
U 33.2-24077728-001:2010. 66 p. (Ukr).
12. ADLINK Digital I/O Modules. URL:
https://www.adlinktech.com.
13. Kromplyas B. A., Levitsky A. S., Zaitsev I. O. System of
automated adjustment of intelligent panel meters of
control and diagnostic parameters of power generating
facilities. Proceedings of the Institute of Electrodynam-
ics of the National Academy of Sciences of Ukraine.
2021. Issue 65. Pp. 123–130. (Ukr).
14. Kromplyas B. A. Valve status controller for liquid and
steam systems. Technical Electrodynamics. 2002. The-
matic issue “Problems of modern electrical engineer-
ing”. P. 3. Pp. 116–120. (Ukr).
15. Zaitsev Ie., Levytskyi A., Kromplyas B., Rybachok P. Optical
fiber in nuclear power plants: applications to improve the
reliability, safety and work stability of fault control instru-
mentation. In: Systems, Decision and Control in Energy III /
ed. A. Zaporozhets. Springer, 2021. P. 123–138. DOI:
https://doi.org/10.1007/978-3-030-87675-3_7.
16. Pat. China CN112576942A Real-time monitoring system
for hydrogen leakage; application 11/27/2020, pub-
lished March 30, 2021.
17. Pat. China CN119596205А Capacitive hydrogen sensor;
application 10/18/2018, published December 20, 2019.
18. Amazaki H., Hayashi Y., Masunishi K., Ono D., Ikehashi
T. High sensitivity MEMS capacitive hydrogen sensor
with inverted T-shaped elec-trode and ring-shaped pal-
ladium alloy for fast response and low power consump-
tion. Journal of Micromechanics and Microengineering.
Vol. 28. No. 9. 2018.
19. Building a TinyML powered Electronic Nose (E-nose)
with MEMS Gas Detection Sensor and Edge Impulse.
URL: https://community.dfrobot.com/makelog-
313440.html.
20. Analog Device 24-Bit Capacitance-to-Digital Converter
with Temperature Sensor AD7745/AD7746. Datasheet.
Rev. 1.0. 2005. 28 p.
|
| id | veorgua-article-559 |
| institution | Vidnovluvana energetika |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:16:55Z |
| publishDate | 2025 |
| publisher | Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | veorgua/e0/5fc2c3cc8b111181096556f1c9d6b1e0.pdf |
| spelling | veorgua-article-5592026-07-18T06:32:22Z SYSTEM FOR MONITORING AND CONTROL OF OPERATING PARAMETERS OF ELECTROLYSIS UNITS FOR THE PRODUCTION OF PINK HYDROGEN AT NPPS OF UKRAINE СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ І КОНТРОЛЮ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ПАРАМЕТРІВ ЕЛЕКТРОЛІЗНИХ УСТАНОВОК З ВИРОБНИЦТВА ВОДНЮ НА АЕС УКРАЇНИ Kromplyas, B. Zaitsev , I. Levytskyi , A. hydrogen, safety, sensors, hydrogen control, industry, system. водень, безпека, сенсори, контроль водню, промисловість, система. In the paper highlights that hydrogen is critical importance for energy, due to its unique thermal properties. This gas high effective cooler for powerful turbogenerators at nuclear power plants, which ensures their increased reliability and energy efficiency, while requiring constant control of losses and uninterrupted supply using electrolysis plants. Showing that electrolysis plants are used to ensure continuous hydrogen supply, which, due to their high fire and explosion safety, require constant monitoring and strict control of operating parameters. The absence of such systems at most power generating facilities in Ukraine creates risks for the safe operation of equipment. In order to increase the reliability and safety of operation, the structure of an automated monitoring and control system is proposed, which includes a hydrogen leak detection subsystem and a valve position control subsystem, implemented on the basis of serial industrial modules with a digital interface, which provide flexible configuration of the QMS for different types of ES without interfering with their standard infrastructure. The architecture of the valve position control subsystem and hydrogen leak detection based on intelligent concentrators, wireless means of interaction and specialized sensors is proposed, taking into account explosion protection and sensitivity requirements in the operating conditions of electrolysis units at nuclear power plants. The feasibility of using highly sensitive capacitive MEMS hydrogen concentration sensors, which have low power consumption, high explosion protection and can be implemented in the form of integrated circuits, is substantiated, which will ensure increased reliability, explosion protection and contribute to the safe expansion of the use of hydrogen in other areas of carbonfree energy.&nbsp; У статті показано, що водень завдяки своїм унікальним теплотехнічним властивостям є ефективним охолоджувачем потужних турбогенераторів на АЕС, що забезпечує підвищення їх надійності та енергоефективності, вимагаючи водночас постійного контролю втрат і безперебійного постачання за допомогою електролізних установок. Показано, що для забезпечення безперервної подачі водню використовуються електролізні установки, які через високу пожежо- та вибухонебезпеку потребують постійного моніторингу та жорсткого контролю експлуатаційних параметрів. Відсутність таких систем на більшості енергогенеруючих об’єктів України створює ризики для безпечної експлуатації обладнання. З метою підвищення надійності та безпеки роботи запропоновано структуру автоматизованої системи моніторингу і контролю. До її складу входять підсистема виявлення витоків водню та підсистема контролю положення вентилів, реалізовані на основі серійних промислових модулів з цифровим інтерфейсом, що забезпечують гнучке конфігурування СМК для різних типів ЕУ без втручання в їх штатну інфраструктуру. Запропоновано архітектуру підсистеми контролю положення вентилів та виявлення витоків водню на основі інтелектуалізованих концентраторів, бездротових засобів взаємодії та спеціалізованих сенсорів, з урахуванням вибухозахищеності та вимог до чутливості в умовах експлуатації електролізних установок на АЕС. Обґрунтовано доцільність застосування високочутливих ємнісних МЕМС-сенсорів концентрації водню, які мають низьке енергоспоживання, високу вибухозахищеність і реалізовуються у вигляді інтегральних мікросхем, що забезпечує підвищення надійності, вибухозахищеності та сприяє безпечному використанню водню в інших сферах безвуглецевої енергетики.&nbsp; Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine 2025-09-28 Article Article application/pdf https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/559 Vidnovluvana energetika ; No. 3(82) (2025): Scientific and applied Journal renewable energy ; 155-163 Возобновляемая энергетика; ##issue.no## 3(82) (2025): Scientific and applied Journal renewable energy ; 155-163 Відновлювана енергетика; № 3(82) (2025): Науково-прикладний журнал Відновлювана енергетика; 155-163 2664-8172 1819-8058 10.36296/1819-8058.2025.3(82) uk https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/559/472 Copyright (c) 2025 B. Kromplyas, I. Zaitsev , A. Levytskyi https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 |
| spellingShingle | hydrogen safety sensors hydrogen control industry system. Kromplyas, B. Zaitsev , I. Levytskyi , A. SYSTEM FOR MONITORING AND CONTROL OF OPERATING PARAMETERS OF ELECTROLYSIS UNITS FOR THE PRODUCTION OF PINK HYDROGEN AT NPPS OF UKRAINE |
| title | SYSTEM FOR MONITORING AND CONTROL OF OPERATING PARAMETERS OF ELECTROLYSIS UNITS FOR THE PRODUCTION OF PINK HYDROGEN AT NPPS OF UKRAINE |
| title_alt | СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ І КОНТРОЛЮ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ПАРАМЕТРІВ ЕЛЕКТРОЛІЗНИХ УСТАНОВОК З ВИРОБНИЦТВА ВОДНЮ НА АЕС УКРАЇНИ |
| title_full | SYSTEM FOR MONITORING AND CONTROL OF OPERATING PARAMETERS OF ELECTROLYSIS UNITS FOR THE PRODUCTION OF PINK HYDROGEN AT NPPS OF UKRAINE |
| title_fullStr | SYSTEM FOR MONITORING AND CONTROL OF OPERATING PARAMETERS OF ELECTROLYSIS UNITS FOR THE PRODUCTION OF PINK HYDROGEN AT NPPS OF UKRAINE |
| title_full_unstemmed | SYSTEM FOR MONITORING AND CONTROL OF OPERATING PARAMETERS OF ELECTROLYSIS UNITS FOR THE PRODUCTION OF PINK HYDROGEN AT NPPS OF UKRAINE |
| title_short | SYSTEM FOR MONITORING AND CONTROL OF OPERATING PARAMETERS OF ELECTROLYSIS UNITS FOR THE PRODUCTION OF PINK HYDROGEN AT NPPS OF UKRAINE |
| title_sort | system for monitoring and control of operating parameters of electrolysis units for the production of pink hydrogen at npps of ukraine |
| topic | hydrogen safety sensors hydrogen control industry system. |
| topic_facet | hydrogen safety sensors hydrogen control industry system. водень безпека сенсори контроль водню промисловість система. |
| url | https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/559 |
| work_keys_str_mv | AT kromplyasb systemformonitoringandcontrolofoperatingparametersofelectrolysisunitsfortheproductionofpinkhydrogenatnppsofukraine AT zaitsevi systemformonitoringandcontrolofoperatingparametersofelectrolysisunitsfortheproductionofpinkhydrogenatnppsofukraine AT levytskyia systemformonitoringandcontrolofoperatingparametersofelectrolysisunitsfortheproductionofpinkhydrogenatnppsofukraine AT kromplyasb sistemamonítoringuíkontrolûekspluatacíjnihparametrívelektrolíznihustanovokzvirobnictvavodnûnaaesukraíni AT zaitsevi sistemamonítoringuíkontrolûekspluatacíjnihparametrívelektrolíznihustanovokzvirobnictvavodnûnaaesukraíni AT levytskyia sistemamonítoringuíkontrolûekspluatacíjnihparametrívelektrolíznihustanovokzvirobnictvavodnûnaaesukraíni |