PRINCIPLES OF FORMING AN INVESTMENT ATTRACTIVENESS LAYER IN THE GIS MAP OF GREEN HYDROGEN ENERGY PROJECTS
The article presents the scientific and methodological foundations for constructing an investment attractiveness layer within a geographic information system (GIS) map for green hydrogen energy projects. The relevance of such a tool is substantiated in the context of post-war recovery, transition to...
Збережено в:
| Дата: | 2025 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine
2025
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/563 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Vidnovluvana energetika |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Vidnovluvana energetika| _version_ | 1871104004281335808 |
|---|---|
| author | Kudrya , S. Zurian , O. Zurian , O. |
| author_facet | Kudrya , S. Zurian , O. Zurian , O. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "S. Kudrya ",
"institution": "Institute of Renewable Energy of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine"
},
{
"author": "O. Zurian ",
"institution": "Institute of Renewable Energy of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine"
},
{
"author": "O. Zurian ",
"institution": "Ukrainian Institute of Innovation and Natural Resource Economics, Kyiv, Ukraine"
}
] |
| author_sort | Kudrya , S. |
| baseUrl_str | https://ve.org.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T06:32:22Z |
| description | The article presents the scientific and methodological foundations for constructing an investment attractiveness layer within a geographic information system (GIS) map for green hydrogen energy projects. The relevance of such a tool is substantiated in the context of post-war recovery, transition to a low-carbon economy, and decentralization of governance in Ukraine. The study analyzes global experience in spatial planning of hydrogen energy investments using GIS, including examples of implemented international projects. A conceptual model is proposed for forming the investment attractiveness layer at the level of territorial communities, taking into account five groups of factors: renewable energy resource potential, infrastructure, socio-economic conditions, administrative and legal framework, and risks. The methodology for indicator normalization, application of weighted coefficients, and calculation of the integrated attractiveness index is described in detail. It is shown how the integration of such a layer into a GIS enables the identification of high-potential project areas, the formation of clusters, justification of investment initiatives, and scenario-based development modeling. Special attention is given to the importance of community-level detail, which ensures the accuracy, transparency, and adaptability of the analysis to local needs. The conclusions outline the possibilities for practical implementation of the concept based on open data and the potential for integration into national digital platforms.  |
| doi_str_mv | 10.36296/1819-8058.2025.3(82).145-154 |
| first_indexed | 2025-10-01T01:30:54Z |
| format | Article |
| fulltext |
145
Відновлювана енергетика. № 3/2025 | Гідро-воднева енергетика
УДК 620.92, 662.769.2 https://doi.org/10.36296/1819-8058.2025.3(82).145-154
ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ШАРУ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ У ГІС-КАРТІ ПРОЄКТІВ
ЗЕЛЕНОЇ ВОДНЕВОЇ ЕНЕРГЕТИКИ
Отримано 21 лип. 2025 р.; рекомендовано до публікації 22 вер. 2025 р.
Доступно онлайн 30 вер. 2025 р.
Кудря С. О.1, Зур’ян О. В.2, Зур’ян О. В.3
Автор для кореспонденції: Бондаренко Дмитро,
e-mail: dima7007bond@gmail.com
У статті розглянуто науково-методичні засади побу-
дови шару інвестиційної привабливості в структурі геоі-
нформаційної карти проєктів зеленої водневої енерге-
тики. Обґрунтовано актуальність створення такого
інструменту в контексті повоєнного відновлення, пере-
ходу до низьковуглецевої економіки та децентралізації
управління в Україні. Проаналізовано світовий досвід про-
сторового планування інвестицій у сфері водневої енергетики з використанням ГІС, включаючи прик-
лади реалізованих міжнародних проєктів. Запропоновано концептуальну модель формування шару при-
вабливості на рівні територіальних громад з урахуванням п’яти груп чинників: природно-ресурсного
потенціалу, інфраструктури, соціально-економічного середовища, адміністративно-правових умов та
ризиків. Детально описано методику нормалізації індикаторів, застосування вагових коефіцієнтів і об-
числення інтегрального індексу привабливості. Показано, як інтеграція такого шару в ГІС дозволяє ви-
значати зони з високим потенціалом для реалізації проєктів, формувати кластери, аргументувати
інвестиційні ініціативи та моделювати сценарії розвитку. Особливу увагу приділено важливості дета-
лізації саме по громадах, що забезпечує точність, прозорість та адаптивність аналізу до локальних
потреб. Зроблено висновки щодо практичної реалізації концепції на базі відкритих даних та перспектив
інтеграції в державні цифрові платформи.
Ключові слова: зелений водень, інвестиційна привабливість, ГІС, карта, територіальні громади, прос-
торове планування, воднева енергетика, відновлювана енергія.
PRINCIPLES OF FORMING AN INVESTMENT ATTRACTIVENESS LAYER IN THE GIS MAP OF GREEN
HYDROGEN ENERGY PROJECTS
Received Jul. 21, 2025; accepted Sept. 22, 2025
Available online Sept. 30, 2025
Kudrya S. 1, Zurian О.2, Zurian O.3
Author for correspondence: Bondarenko Dmytro,
e-mail: dima7007bond@gmail.com
The article presents the scientific and methodological founda-
tions for constructing an investment attractiveness layer within
a geographic information system (GIS) map for green hydrogen
energy projects. The relevance of such a tool is substantiated in
the context of post-war recovery, transition to a low-carbon
economy, and decentralization of governance in Ukraine. The
study analyzes global experience in spatial planning of hydro-
gen energy investments using GIS, including examples of implemented international projects. A conceptual model
is proposed for forming the investment attractiveness layer at the level of territorial communities, taking into
account five groups of factors: renewable energy resource potential, infrastructure, socio-economic conditions,
1 член-кор. НАН України, д-р. техн. наук
https://orcid.org/ 0000-0002-4798-6853
2 д-р. техн. наук
http://orcid.org/0000-0002-2391-1611
3 д-р. філос. у галузі економіки
https://orcid.org/0000-0001-8786-807X
1, 2 Інститут відновлюваної енергетики НАН Ук-
раїни, м. Київ, Україна
3Український інститут інновацій та економіки
природних ресурсів, м. Київ, Україна
1 Corresponding Member of the NAS of Ukraine,
Dr. of Sciences (Tech.)
https://orcid.org/ 0000-0002-4798-6853
2 Dr. of Technical Sciences
http://orcid.org/0000-0002-2391-1611
3 PhD in Economics
https://orcid.org/0000-0001-8786-807X
1, 2 Institute of Renewable Energy of the National
Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
3 Ukrainian Institute of Innovation and Natural
Resource Economics, Kyiv, Ukraine
146
Відновлювана енергетика. № 3/2025 | Гідро-воднева енергетика
administrative and legal framework, and risks. The methodology for indicator normalization, application of
weighted coefficients, and calculation of the integrated attractiveness index is described in detail. It is shown how
the integration of such a layer into a GIS enables the identification of high-potential project areas, the formation
of clusters, justification of investment initiatives, and scenario-based development modeling. Special attention is
given to the importance of community-level detail, which ensures the accuracy, transparency, and adaptability of
the analysis to local needs. The conclusions outline the possibilities for practical implementation of the concept
based on open data and the potential for integration into national digital platforms.
Keywords: green hydrogen, investment attractiveness, GIS, map, territorial communities, spatial planning, hydro-
gen energy, renewable energy.
Використані позначення та скорочення
IRENA – Міжнародне агенство з відновлюваних джерел
енергії (англ. International Renewable Energy Agency)
Hydrogen Europe – організація, що представляє європей-
ські компанії, які прагнуть перейти до вуглецево-нейтра-
льної економіки
ГІС – геоінформаційна система
MCDA – багатокритеріальний аналіз (англ. Multi-Criteria
Decision Analysis)
AHP – метод налітичної ієрархії
DiXi Map – портал, що містить аналіз основних даних в
енергетичному секторі України
ОТГ – об’єднана територіальна громада
Brownfield – (укр. Коричневе поле), термін для позна-
чення територій, які використовувалися для промислово-
сті або комерції, але згодом були покинуті або занедбані
Вступ. У сучасних умовах кліматичної трансформації,
енергетичної нестабільності та геополітичної вразливо-
сті питання пошуку стійких джерел енергії набуває стра-
тегічного значення як для окремих країн, так і для гло-
бальної спільноти. Одним з найперспективніших
напрямів є розвиток зеленої водневої енергетики – тех-
нологій, що передбачають виробництво водню з вико-
ристанням відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) без ви-
кидів вуглецю. У світовій практиці водень розглядається
не лише як екологічно чисте паливо майбутнього, а і як
інструмент енергетичного зберігання, балансування си-
стем та декарбонізації промисловості.
Для України розвиток водневої енергетики є надзви-
чайно актуальним у контексті післявоєнної відбудови,
зміцнення енергетичної незалежності, а також інтегра-
ції в Європейський зелений курс. Значні ресурси соняч-
ної та вітрової енергії, наявність транзитної інфраструк-
тури та велика кількість потенційно придатних
територій створюють передумови для перетворення Ук-
раїни на одного з ключових виробників і експортерів зе-
леного водню у Східній Європі.
Водночас для ефективного планування таких проєктів
потрібні просторово-орієнтовані інструменти, що дозво-
ляють ураховувати не лише ресурсний потенціал, а й ін-
фраструктурні, соціально-економічні, правові та ризи-
кові чинники. Саме тому геоінформаційні системи (ГІС)
виступають критично важливою технологією для прос-
торового аналізу, візуалізації даних та прийняття обґру-
нтованих управлінських рішень. ГІС дають змогу інтегру-
вати різнотипні дані, моделювати сценарії розвитку,
здійснювати порівняльний аналіз територій та предста-
вляти результати у зручному для користувача форматі.
Однак, попри загальну популярність картографічних рі-
шень у сфері ВДЕ, проблемою залишається формування
цільового шару інвестиційної привабливості, який би
відображав комплексну багатофакторну оцінку потенці-
алу громад або регіонів для розміщення водневих проє-
ктів. Здебільшого інвестиційну привабливість трактують
вузько – лише через природний ресурс або близькість
до мереж. Такий підхід не враховує повноцінну інститу-
ційну, соціальну та безпекову складові, що дуже важ-
ливо для умов сучасної України.
Питання оцінки інвестиційної привабливості у сфері від-
новлюваної енергетики активно досліджується в науко-
вій і прикладній літературі, особливо в контексті розви-
тку зеленої водневої енергетики. Роботи, присвячені
загальній стратегії розвитку водню як ключового елеме-
нту низьковуглецевої трансформації, представлені між-
народними аналітичними структурами, зокрема IRENA
[1] та Hydrogen Europe [2]. Дослідження [3, 4] пропону-
ють підходи до техніко-економічного аналізу потенці-
алу виробництва водню в окремих країнах з акцентом
на ресурси ВДЕ та інфраструктурну готовність. Окрему
увагу в літературі приділено застосуванню геоінформа-
ційних систем (ГІС) для оцінки придатності територій до
розміщення водневих об’єктів. Такі дослідження поєд-
нують просторову оцінку сонячного, вітрового та біоене-
ргетичного потенціалу з чинниками логістики, соціоеко-
номіки та ризиків [5–9]. У роботах [10, 11] реалізовано
підходи до створення карт придатності із застосуванням
багатокритеріального аналізу (MCDA), зокрема AHP-ме-
тоду, для оцінки перспектив зеленого водню в Північній
Африці та Алжирі. Українські джерела, серед іншого Ат-
лас ВДЕ [12] та дослідження Інституту відновлюваної
енергетики НАН України [13, 14], є важливою базою для
просторової адаптації моделі до місцевих умов.
Водночас досі обмежено представлено дослідження,
які б пропонували комплексне об’єднання індикаторів
інвестиційної привабливості у форматі окремого шару в
ГІС, деталізованого на рівні територіальних громад.
147
Відновлювана енергетика. № 3/2025 | Гідро-воднева енергетика
Такий підхід стає особливо актуальним для України в
умовах післявоєнної відбудови та переходу до низько-
вуглецевої економіки, що й обґрунтовує необхідність
розробки відповідної моделі.
Постановка завдання. Метою цієї статті є розкриття
принципів формування шару інвестиційної привабливо-
сті у ГІС-карті проєктів зеленої водневої енергетики, з
урахуванням особливостей територіальної організації
України, міждисциплінарного характеру водневої енер-
гетики та викликів повоєнного відновлення. Автори про-
понують концептуальний та методологічний підхід, що
передбачає багаторівневу оцінку потенціалу громад на
основі інтеграції ресурсних, інфраструктурних, соціа-
льно-економічних, правових і ризик-факторів. Такий
підхід покликаний не лише підвищити якість просторо-
вого аналізу, а й створити ефективний інструмент стра-
тегічного планування для органів влади, територіальних
громад та інвесторів, що орієнтуються на реалізацію
проєктів у сфері відновлюваної енергетики в Україні.
Виклад основного матеріалу
Теоретичні основи інвестиційної привабливості в ене-
ргетичних проєктах
Інвестиційна привабливість – це узагальнена характери-
стика здатності об’єкта, галузі чи території генерувати
стабільний економічний ефект і викликати інтерес у по-
тенційних інвесторів. У науковій літературі її трактують
як багатофакторну категорію, що включає поєднання
ресурсних, фінансових, інституційних, правових та ін-
фраструктурних параметрів. Для енергетичного сектору,
передусім для відновлюваної енергетики, поняття інве-
стиційної привабливості набуває особливої ваги, оскі-
льки більшість проєктів у цій сфері передбачають трива-
лий цикл реалізації, високу капіталоємність і значну
залежність від зовнішнього середовища.
Традиційно оцінка привабливості енергетичних проєк-
тів здійснюється на основі таких критеріїв, як рівень тех-
нічної складності, термін окупності, доступ до ресурсної
бази, наявність ринку збуту, рівень державної підтри-
мки та регуляторного ризику. Однак з поширенням де-
централізованих та інноваційних моделей енергетики
(зокрема ВДЕ) акценти зміщуються в бік просторової
привабливості: важливо не лише що будувати, а й де
саме – з урахуванням специфіки території, локальної по-
літики, логістики, соціальних умов і потенційних загроз.
В умовах розвитку водневої економіки зростає значення
інтегрованої оцінки територій, де інвестиційна приваб-
ливість не може розглядатися окремо від таких катего-
рій, як енергетичний потенціал (насамперед ВДЕ), тран-
спортна доступність, придатність інфраструктури,
доступ до води, соціальна стабільність, а також довіра
до місцевої влади. Для зеленого водню особливо важ-
ливою є синергія між різними видами ресурсів та інфра-
структурних умов, що формує так звану системну при-
вабливість – здатність території забезпечити не просто
генерацію, а повний ланцюг доданої вартості: від виро-
бництва до зберігання, транспортування та експорту.
У контексті просторового планування інвестиційна при-
вабливість може бути відображена за допомогою кар-
тографічних моделей, які об’єднують геопросторові
дані, індикатори та вагові коефіцієнти в інтегральний ін-
декс. Такий підхід дозволяє переходити від декларати-
вної оцінки до аналітичної, придатної для порівняння
громад, вибору кластерів, обґрунтування державних
програм або прийняття управлінських рішень на місце-
вому рівні.
Отже, теоретичні засади інвестиційної привабливості в
енергетиці сьогодні мають міждисциплінарний харак-
тер. Вони поєднують економічний аналіз, просторове
планування, регіоналістику, енергетичне моделювання
та цифрові технології управління даними. Це особливо
важливо для країн, що перебувають у фазі енергетичної
трансформації та післякризового відновлення, таких як
Україна, де правильне розміщення інвестицій може не
лише створювати нові виробництва, а й трансформу-
вати цілі території в сучасні низьковуглецеві економіки.
ГІС як інструмент оцінки інвестиційного середовища
Геоінформаційні системи (ГІС) посідають дедалі важли-
віше місце в процесі просторового планування та прий-
няття рішень щодо інвестицій у відновлювану енерге-
тику. Як технологічна платформа, ГІС дозволяє
інтегрувати, обробляти, аналізувати та візуалізувати ве-
ликі обсяги геопросторових даних, забезпечуючи цілісне
уявлення про інвестиційне середовище на конкретній те-
риторії. Її застосування особливо ефективне для складних
багатофакторних об’єктів, як-от проєкти зеленої водневої
енергетики, що потребують оцінки технічних, соціально-
економічних, екологічних та правових чинників.
ГІС дає змогу не лише картографувати природні ресурси
(сонячна та вітрова активність, біомаса, водні запаси), а
й ураховувати просторову доступність інфраструктурних
об’єктів (електромережі, дороги, водогони, порти,
brownfield-території). Крім цього, у системі можна відо-
бразити соціально-демографічні показники, ризики
(військові, кліматичні, техногенні), наявність правових
обмежень чи стимулів, а також програм підтримки з
боку держави або міжнародних партнерів.
Перевагою ГІС у контексті оцінки інвестиційного середо-
вища є її можливість об’єднувати неоднорідні дані в уні-
фіковану аналітичну структуру. За допомогою інструме-
нтів багатокритеріального просторового аналізу
(MCDA), методу аналітичної ієрархії (AHP) та нормалізо-
ваних індексів можна створювати інтегральні показники
інвестиційної привабливості, які відображаються на ка-
рті у вигляді шкали або рейтингу. Це забезпечує об’єкти-
вність, прозорість і відтворюваність оцінки, що важливо
для залучення інвесторів та обґрунтування управлінсь-
ких рішень.
У міжнародній практиці ГІС вже широко застосовується
для картування енергетичних ресурсів і планування ін-
вестицій у сфері ВДЕ. Прикладами можуть слугувати іні-
ціативи H₂Atlas Africa, HyPotential, European Hydrogen
Backbone, а також національні інструменти, як-от DiXi
148
Відновлювана енергетика. № 3/2025 | Гідро-воднева енергетика
Map або український портал uamap.org.ua, що візуалізу-
ють доступні потужності та потенціал територій. Однак
більшість таких систем не мають шару, присвяченого
саме комплексній інвестиційній привабливості – з ура-
хуванням локального контексту, децентралізації, право-
вих реалій і динамічних загроз.
Таким чином, ГІС є не лише технологічним інструментом
візуалізації, а й інтегрованою платформою для стратегі-
чного просторового управління, що здатна поєднати ін-
тереси держави, громади та інвестора в умовах енерге-
тичної трансформації. Розробка ГІС-карт з
інтегрованими шарами привабливості дозволяє пе-
рейти до проактивного планування і цілеспрямованого
інвестування на рівні територіальних громад (ОТГ).
Методологія формування шару інвестиційної приваб-
ливості
Формування шару інвестиційної привабливості в геоін-
формаційній системі (ГІС), орієнтованій на проєкти зеле-
ної водневої енергетики, є складним багатокритеріаль-
ним процесом, що вимагає інтеграції природно-
ресурсних, інфраструктурних, соціально-економічних,
адміністративно-правових та ризик-факторів. Такий під-
хід дозволяє отримати комплексну просторову оцінку
потенціалу територій для залучення інвестицій, адапто-
вану до реалій післявоєнної відбудови України.
Методологічно формування шару ґрунтується на конце-
пції багатокритеріального просторового аналізу (Multi-
Criteria Decision Analysis, MCDA), де кожен тематичний
індикатор нормалізується в єдиній шкалі (зазвичай від 0
до 1), а потім інтегрується в загальний індекс через сис-
тему вагових коефіцієнтів. Для цього можуть бути вико-
ристані різні методи агрегації, серед яких найпоширені-
шим є метод зваженого лінійного сумування (WLC).
Загальна формула інтегрального індексу інвестиційної
привабливості для кожної територіальної одиниці (гро-
мади) має вигляд:
2
1
n
H i i
n
I x
=
= , (1)
де:
2HI – розрахунковий індекс інвестиційної привабливо-
сті;
ix – нормалізоване значення і-го індикатора;
i – ваговий коефіцієнт і-го індикатора (з урахуванням
експертного опитування або аналітичної ієрархії);
in – загальна кількість індикаторів.
На першому етапі здійснюється ідентифікація ключо-
вих груп індикаторів, які об’єднують у п’ять основних
блоків:
– природно-ресурсний потенціал відновлюваних дже-
рел енергії (сонячна, вітрова, біо-, гідро- та геотерма-
льна енергія);
– наявна інфраструктура (електричні мережі, транс-
порт, вода, газ, промислові площі);
– соціально-економічні умови (населення, зайнятість,
наявність стратегій розвитку);
– адміністративно-правові аспекти (земельні обме-
ження, підтримка з боку державних програм, статус
територій);
– ризики (військові загрози, кліматичні чинники, тех-
ногенна деградація).
Кожному з цих блоків присвоюють вагові коефіцієнти,
які можуть бути визначені на основі експертного опиту-
вання (наприклад, метод аналітичної ієрархії, AHP) або
політико-економічних пріоритетів. Для підвищення
об’єктивності оцінки дані нормалізуються через мін-
макс-трансформацію (від мінімального до максималь-
ного значення), після чого обчислюють загальний інтег-
ральний бал.
Особливістю цього підходу є можливість урахування не-
гативних чинників через присвоєння окремим індика-
торам від’ємних ваг (наприклад, військова загроза, при-
родна катастрофа, зношеність інфраструктури), що
дозволяє коректно зменшити індекс при високих ризи-
ках.
Геопросторова реалізація цього шару в ГІС дозволяє
представити результати у вигляді інтерактивної карти,
де індекс привабливості візуалізується як кольоровий
градієнт або рейтинг громад. Така карта може бути ви-
користана для порівняння територій, відбору пілотних
кластерів, обґрунтування державних програм стимулю-
вання, а також для прийняття стратегічних рішень на мі-
сцевому рівні.
Принципи визначення вагових коефіцієнтів для індика-
торів відновлюваних джерел енергії
Одним із центральних етапів методології є обґрунто-
ване призначення вагових коефіцієнтів для індикаторів,
що формують підсумковий індекс інвестиційної приваб-
ливості. У разі використання зеленого водню особливе
значення має блок, що стосується природного потенці-
алу відновлюваних джерел енергії, адже саме від їх до-
ступності прямо залежить ефективність виробництва во-
дню методом електролізу.
Для визначення ваг між видами ВДЕ (сонячна, вітрова,
біомаса, мала гідроенергетика, геотермальна енергія)
запропоновано комбінований підхід, що поєднує емпі-
ричну нормалізацію показників у межах кожної гро-
мади та експертну оцінку технологічної доцільності ви-
користання відповідного ресурсу для H₂-виробництва.
Ваговий коефіцієнт для кожного з типів ВДЕ визнача-
ється за формулою (2):
1
k k
k x
VDE m
k k
x
k
P a
P a
=
=
, (2)
149
Відновлювана енергетика. № 3/2025 | Гідро-воднева енергетика
де:
k
VDE – часткова вага k-го типу ВДЕ в громаді (напри-
клад, сонячної енергії);
k
xP – значення потенціалу k-го типу ВДЕ (в енергетичних
одиницях) у громаді Х;
ka – коефіцієнт технологічної ефективності або «перс-
пективності» для виробництва водню з цього типу ВДЕ
(експертно заданий);
m – кількість типів ВДЕ, що враховуються у розрахунку.
Таким чином, кожна громада отримує унікальну сис-
тему ваг для ВДЕ-блоку, залежно від просторової наяв-
ності природних ресурсів. Це дозволяє уникнути поми-
лок узагальнення і врахувати як потенціал, так і техніко-
економічну доцільність використання кожного виду ре-
сурсу.
Приклад: якщо в громаді високий рівень сонячної раді-
ації, але практично відсутній вітровий потенціал, а та-
кож якщо сонячні системи мають вищу ефективність з
погляду H₂-виробництва в цих умовах, коефіцієнт ваги
для сонця буде домінуючим. У гірських або річкових
громадах вагу може мати мала гідроенергетика, а для
регіонів з розвинутим агропромисловим сектором – бі-
оенергетика.
Значення коефіцієнтів
ka можуть встановлюватися на
основі середньої питомої вартості виробництва водню з
відповідного ресурсу, стабільності та прогнозованості
генерації та відповідності інфраструктурним можливос-
тям зберігання й транспортування.
Такий підхід дозволяє не лише враховувати наявність
ресурсів, а й орієнтувати розрахунок на реальні перспе-
ктиви технологічної інтеграції ВДЕ у водневу інфрастру-
ктуру. При цьому блок ВДЕ не має фіксованої структури,
а адаптується до умов кожної громади, що підвищує то-
чність моделювання та актуальність інвестиційних рі-
шень.
Приклад можливих вхідних даних та результати розра-
хунку вагових коефіцієнтів для блоку ВДЕ (відновлювані
джерела енергії) у територіальній громаді X, з урахуван-
ням її локального потенціалу та технологічної доцільно-
сті використання ресурсів для виробництва зеленого во-
дню наведено в табл. 1 і табл. 2.
З прикладу розрахунку можливо зробити висновок, що
для цієї території (територіальної громади Х) сонячна
енергія є ключовим ресурсом для водневої генерації і
становить 50,6 % ваги у ВДЕ-блоці, а вітровий ресурс –
32,1 %, що також є вагомим внеском, водночас інші
джерела мають локальне значення, але можуть бути за-
лучені в межах кластерного підходу, або гібридних сис-
тем.
Ці ваги далі інтегруються в загальний індекс інвестицій-
ної привабливості як складова блоку природного поте-
нціалу, з відповідною вагою цього блоку в загальному
розрахунку (наприклад, 30 % загального індексу).
Таблиця 1. Умовні вхідні дані окремої території (тери-
торіальної громади Х)
Table 1. Conditional input data of a separate territory (ter-
ritorial community X)
Тип ВДЕ Потенціал
k
iP (в
умовних
одиницях)
Технологі-
чна ефек-
тивність
ka
k k
iP a
Сонячна
енергія
0,85 1,0 0,85
Вітрова ене-
ргія
0,6 0,9 0,54
Біоенерге-
тичний по-
тенціал
0,30 0,7 0,21
Гідроенер-
гетика
(мала)
0,10 0,5 0,05
Геотерма-
льна енергія
0,05 0,6 0,03
Сума - - 1,68
Таблиця 2. Результати розрахунку вагових коефіцієнтів
Table 2. Results of calculating weight coefficients
Тип ВДЕ k
VDE (частка у ваговій
структурі)
Сонячна енергія 0,506
Вітрова енергія 0,321
Біоенергетичний
потенціал
0,125
Гідроенергетика (мала) 0,030
Геотермальна енергія 0,018
Інфраструктурні чинники в оцінці інвестиційної при-
вабливості
Інфраструктурна доступність є одним із ключових чин-
ників, що безпосередньо впливають на інвестиційну
привабливість території для реалізації проєктів зеленої
водневої енергетики. Ефективне виробництво, збері-
гання й транспортування зеленого водню потребує не
лише природного потенціалу, а й готової або такої, що
підлягає мінімальній адаптації, інженерної та логістич-
ної інфраструктури.
У межах методології просторового аналізу інфраструк-
турний блок включає кілька основних індикаторів, які
формують відповідні шари в ГІС-карті. Насамперед вра-
ховується наявність електромереж середньої та високої
напруги, які забезпечують можливість підключення еле-
ктролізерів до джерел генерації з ВДЕ або до енергоси-
стеми для режиму споживання енергії. Просторовий
аналіз охоплює не лише наявність ліній, але й відстань
від потенційної локації до точки підключення, що безпо-
середньо впливає на вартість реалізації проєкту.
150
Відновлювана енергетика. № 3/2025 | Гідро-воднева енергетика
Іншим важливим чинником є транспортна доступність,
зокрема наявність і якість автомобільних доріг, залізни-
чних колій, а також близькість до портів і логістичних ха-
бів. Це визначає зручність доставки компонентів облад-
нання, вивезення продукції (в тому числі водню в
рідкому або газоподібному стані) та впливає на потен-
ційну можливість інтеграції території до міжнародних
або регіональних водневих коридорів.
Оцінюється також наявність інженерної інфраструктури,
включно з водогонами, газопроводами, каналізацією, а
також можливість приєднання до централізованих сис-
тем охолодження або теплопостачання – в разі викори-
стання надлишкової теплоти або комбінованих схем
енергопостачання.
Окрему увагу приділяють просторовій ідентифікації
промислових майданчиків, особливо територій на
кшталт раніше індустріально освоєних ділянок, які мо-
жуть бути переорієнтовані під потреби водневої енерге-
тики. Такі ділянки зазвичай мають мінімальні адмініст-
ративні бар’єри для перепрофілювання, підведені
мережі та вигідне розташування, що значно знижує вхі-
дний бар’єр для інвестора.
Інфраструктурні індикатори в моделі мають високий ва-
говий коефіцієнт у структурі індексу інвестиційної при-
вабливості, оскільки вони визначають реальні можливо-
сті реалізації проєкту в стислі терміни з
контрольованими витратами. У моделі вони можуть
бути представлені як бінарні (наявність / відсутність),
відстаневі (у кілометрах) або у вигляді індексу доступно-
сті, розрахованого на основі декількох чинників.
Таким чином, інфраструктурний компонент ГІС-карти
дозволяє об’єктивно оцінити технічну придатність тери-
торії до водневої трансформації та врахувати не лише
потенціал, але й готовність до впровадження інвестицій
на практиці.
Значення інфраструктурних індикаторів мають бути но-
рмовані (уніфіковані, нормалізовані) для того, щоб їх
можна було інтегрувати в єдиний підсумковий інфра-
структурний індекс. Це є ключовою вимогою для бага-
токритеріальної оцінки, особливо в межах ГІС-моделей,
де кожен блок (ресурси, інфраструктура, соціальні чин-
ники тощо) має бути представлений єдиним числовим
значенням для подальшої інтеграції в загальний індекс
інвестиційної привабливості.
На практиці це визначається за рахунок нормалізації усіх
індикаторів до єдиної шкали, зазвичай від 0 до 1, через
методи мінмакс-нормалізації (для відстаней: ближче =
краще), логічної шкали (для бінарних – 1 = є, 0 = немає)
та експертного шкалування (для індикаторів типу «ни-
зька / середня / висока доступність»).
Зважене агрегування нормалізованих значень визнача-
ється за формулою (3):
1
n
інфр i i
n
I x
=
= , (3)
де:
інтегрI – розрахунковий індекс інвестиційної привабли-
вості;
ix – нормалізоване значення і-го індикатора;
i – ваговий коефіцієнт і-го індикатора (з урахуванням
експертного опитування або аналітичної ієрархії);
in – загальна кількість індикаторів
Як наслідок, кожна громада отримає узагальнене зна-
чення інфраструктурної привабливості, наприклад:
0,82 – дуже високий рівень готовності інфраструктури,
0,41 – низький рівень доступності.
Важливо враховувати, що всі індикатори мають бути од-
нозначно і послідовно нормалізовані, також неуніфіко-
вані значення (наприклад, «відстань у кілометрах») не
можна безпосередньо використовувати в інтеграль-
ному індексі без трансформації, крім того для порівнян-
ності між громадами або регіонами слід застосовувати
однакові шкали (табл. 3).
Таблиця 3. Індикатори інфраструктурного шару інтерактивної карти для оцінки інвестиційної привабливості
Table 3. Indicators of the infrastructure layer of the interactive map for assessing investment attractiveness
№ Індикатор
Позна-
чення
Тип
Метод
нормалізації
Пояснення
1 Відстань до ЛЕП
1x Відстаневий
/ Бінарний
1 – (x / x max) Чим ближче громада до лінії,
тим краще
2 Наявність ПС
2x Відстаневий 1 або 0 1 – наявна підстанція, 0 – відсу-
тня
3 Доступ до газопроводу
3x Відстаневий
/ Бінарний
1 – (x / x max)
або 1/0
Оцінюється як наявність або від-
стань до точки підключення
4 Доступ до водопровідної
мережі 4x Відстаневий
/ Бінарний
1 – (x / x max) Важливо для електролізу
5 Відстань до автошляхів
5x Відстаневий 1 – (x / x max) Оцінюється доступність транспо-
ртування
6 Наявність залізничного спо-
лучення 6x Бінарний 1 або 0 Оцінюється як наявність вузла на
території
151
Відновлювана енергетика. № 3/2025 | Гідро-воднева енергетика
№ Індикатор
Позна-
чення
Тип
Метод
нормалізації
Пояснення
7 Близькість до порту / логіс-
тичного хабу 7x Відстаневий 1 – (x / x max) Оцінюється логістична перевага
8 Наявність brownfield-зон
8x Кількісний x / x max Чим більше майданчиків, тим
вище потенціал
9 Резерв потужності для при-
єднання 9x Бінарний 1 або 0 Оцінюється технічна можливість
підключення до мережі
* x max – максимальне значення цього показника серед усіх громад
x – поточне значення індикатора в громаді
Усі показники нормалізуються перед обчисленням за-
гального інфраструктурного індексу та об’єднуються за
формулою з ваговими коефіцієнтами для кожного з ix
(x / х max) – це візуальне зображення методу нормалі-
зації показника, який використовується для того, щоб
перевести різні за масштабом і одиницями індикатори
до єдиної шкали – зазвичай від 0 до 1. Така нормаліза-
ція дозволяє їх згодом додавати з вагами в одному
розрахунку (наприклад, для створення інфраструктур-
ного індексу).
max
norm
x
x
x
= . (4)
У табл. 4 наведемо отримані результати розрахунку ін-
тегрального індексу інфраструктури на прикладі віртуа-
льної територіальної громади Х. А також визначені ваги
для кожного індикатора (табл. 5).
Таблиця 4. Чисельні результати прикладу розрахунку нормованого показника індикатора для умовної територі-
альної громади Х
Table 4. Numerical results of an example of calculating the normalized indicator for a conditional territorial community X
Індикатор Значення ix Тип Нормалізація
normx
Відстань до ЛЕП 12 км Відстаневий 1–12/30 0,60
Наявність ПС (є) 1 Бінарний - 1
Газопровід
(є, близько)
1 Бінарний - 1
Вода (є) 1 Бінарний - 1
Відстань до автошляху 5 км Відстаневий 1–5/15 0,67
Залізниця (є) 1 Бінарний - 1
Порт на відстані 80 км 80 км Відстаневий 1–80/200 0,6
Brownfield-зони: 2 шт. (макс 5 по країні) 2 Кількісний 2/5 0,4
Резерв потужності (немає) 0 Бінарний - 0,00
Відповідно до формули (3)
інтегрI = 0.09+0.10+0.10+0.10+0.067+0.10+0.06+0.06+0.00 = 0.687
Інтерпретація отриманих даних свідчить про те, що ін-
фраструктурна привабливість цієї громади становить
0.687 (або 68,7 %) – вище середнього, але є слабке мі-
сце – відсутній резерв потужності, що знижує загальну
оцінку.
Крім природного ресурсу та інфраструктурної забезпе-
ченості, важливе значення у визначенні інвестиційної
привабливості мають соціально-економічні, правові й
ризикові чинники, які відображають реальну життєзда-
тність та стійкість території до довгострокових проєктів,
як-от зелена воднева енергетика.
Соціально-економічні умови відіграють роль у визна-
ченні потенціалу локальної робочої сили, сприйняття
інновацій, рівня ділової активності та наявності внутріш-
нього запиту на розвиток. Основними індикаторами
цього блоку є щільність та динаміка населення, рівень
зайнятості, структура економіки громади, освітній потен-
ціал, наявність закладів професійної підготовки та, що не
менш важливо, наявність або відсутність стратегій місце-
вого розвитку, які передбачають підтримку ВДЕ, індустрі-
альні парки або інвестиційні пріоритети. Високий соціа-
льно-економічний індекс створює передумови для
залучення інвестора, знижує ризики реалізації проєкту та
посилює потенціал синергії з локальними ініціативами.
Адміністративно-правові аспекти охоплюють набір ін-
дикаторів, які визначають формальну можливість реалі-
зації проєкту на вибраній території. Зокрема, це право-
вий статус земель (наявність / відсутність обмежень на
промислове або інфраструктурне використання), узго-
дженість з генеральним планом громади, участь терито-
рії в державних, регіональних або міжнародних
152
Відновлювана енергетика. № 3/2025 | Гідро-воднева енергетика
програмах підтримки ВДЕ чи водневої економіки, гото-
вність до державно-приватного партнерства. Також ва-
жливо враховувати юридичну спроможність органів мі-
сцевого самоврядування, відкритість до інвестицій,
прозорість процедур і тривалість адміністративних цик-
лів. Високі показники в цьому блоці означають змен-
шення бар’єрів і часу для реалізації проєкту, що суттєво
підвищує індекс привабливості.
Таблиця 5. Ваги (умовні) для кожного індикатора
Table 5. Weights (conditional) for each indicator
Індикатор Позначення i i
ЛЕП 12 км 0,15
Підстанція 1 0,10
Газопровід 1 0,10
Вода 1 0,10
Автошлях 5 км 0,10
Залізниця 1 0,10
Порт / хаб 80 км 0,10
Brownfield-зона 2 0,15
Резерв потужності 0 0,10
Разом 1,0
Ризики – це група негативних чинників, що знижують ін-
вестиційний інтерес, незалежно від природного чи ін-
фраструктурного потенціалу. До них належать переду-
сім безпекові загрози, які набули особливої ваги в
умовах повномасштабної війни в Україні: наявність бо-
йових дій, наближеність до лінії фронту, тимчасова оку-
пація, імовірність мінування. Важливими є також еколо-
гічні та кліматичні ризики – загроза підтоплення, посухи,
ерозія, які можуть впливати на інфраструктуру проєкту
або логістику. До техногенних ризиків відносять інфра-
структурний знос, аварійність, загрозу промислових за-
бруднень. На відміну від інших блоків, значення цих ін-
дикаторів можуть мати негативну вагу, тобто
зменшувати загальний індекс привабливості навіть за
умови високих значень в інших категоріях.
Прикладна реалізація: як індекс виглядає на карті
Після розрахунку інтегрального індексу інвестиційної
привабливості для кожної територіальної громади отри-
мані значення інтегруються в геоінформаційну систему
(ГІС) у вигляді цифрового шару, який набуває візуалізації
на інтерактивній карті. Це дає змогу не лише порівняти
території за рівнем інвестиційної готовності, а й швидко
ідентифікувати зони з найвищим потенціалом для роз-
витку проєктів зеленої водневої енергетики.
Кожна громада на карті позначається кольором або гра-
дієнтною шкалою, що відповідає її зваженому індексу
інвестиційної привабливості. Наприклад, громади з ви-
соким індексом (0,75–1,00) можуть бути позначені
відтінками зеленого кольору, середні значення (0,40–
0,75) – жовтими, а низькі (менше 0,40) – червоними або
сірими. Така система дозволяє швидко зорієнтуватися в
просторовій структурі привабливості по всій території
країни.
Крім того, за допомогою інтерактивних функцій (tooltip,
pop-up, клік по громаді) користувач може отримати де-
тальний профіль кожної територіальної одиниці: зна-
чення кожного індикатора, вагові коефіцієнти, коротке
пояснення чинників, які вплинули на загальну оцінку, а
також доступ до супровідної документації (наприклад,
стратегій розвитку або проєктів локальних ВДЕ). Це до-
зволяє приймати більш обґрунтовані рішення на основі
відкритих даних.
Карта також може бути адаптована для фільтрації за ок-
ремими категоріями індикаторів: інфраструктура, ресу-
рсний потенціал, ризики, соціально-економічні умови,
що забезпечує аналітичну гнучкість. Для прикладного
використання – як з боку інвесторів, так і місцевих адмі-
ністрацій – реалізується можливість експорту даних
(CSV, Excel) та моделювання сценаріїв (наприклад, до-
давання нової ЛЕП або покращення логістичного дос-
тупу).
Важливо, що така карта – це не просто візуальне відо-
браження числових оцінок. Вона перетворюється на ін-
струмент стратегічного управління територіями, дозво-
ляючи:
– визначати території з «найшвидшим запуском» проє-
ктів;
– формувати кластери розвитку зеленої енергетики;
– аргументувати залучення державного чи міжнарод-
ного фінансування;
– прогнозувати динаміку змін при зміні окремих чин-
ників.
Таким чином, візуалізація індексу інвестиційної приваб-
ливості у форматі ГІС-карти забезпечує поєднання ана-
літики, просторової логіки та управлінської зручності,
відкриваючи нові можливості для планування у сфері
водневої енергетики в Україні.
Інтеграція індексу інвестиційної привабливості до ГІС-
платформи створює нові можливості для прикладного
управління розвитком територій, які виходять за межі
суто візуалізації даних. Одним із основних сценаріїв вико-
ристання такого шару є виявлення територій з найвищою
готовністю до реалізації проєктів у стислі терміни. Ідеться
про громади, які вже мають доступ до електромереж, во-
дних ресурсів, транспортної інфраструктури, а також від-
повідну нормативну базу та локальні стратегії розвитку.
Подібні території можна вважати зонами «швидкого ста-
рту», що особливо цінно для ініціації пілотних водневих
проєктів або залучення приватного капіталу в межах пе-
рехідного періоду післявоєнного відновлення.
Крім індивідуального аналізу, карта дозволяє формувати
просторові енергетичні кластери – об’єднання суміжних
громад із взаємодоповнюючим потенціалом у сфері ВДЕ
153
Відновлювана енергетика. № 3/2025 | Гідро-воднева енергетика
та інфраструктури. Такий підхід відкриває шлях до синер-
гії на рівні логістики, спільного використання мереж, оп-
тимізації розміщення водневих установок та індустріаль-
них парків. Замість точкових проєктів громади можуть
ініціювати мережеві ініціативи, що підвищують масштаб-
ність й економічну доцільність зелених проєктів.
Важливою функцією карти є її застосування для обґрун-
тування інвестиційних ініціатив перед донорами та дер-
жавою. Візуально представлений індекс дозволяє гро-
мадам подаватися до національних або європейських
програм підтримки з об’єктивною аргументацією, базо-
ваною на даних. Наприклад, якщо громада демонструє
високі значення в усіх ключових показниках, але має
слабкий інфраструктурний компонент, це може стати пі-
дставою для державного або грантового співфінансу-
вання саме цього напряму.
Крім того, ГІС-карта дозволяє моделювати сценарії змін,
коли користувач (наприклад, орган місцевого самовря-
дування) може змінити значення одного або кількох ін-
дикаторів і миттєво побачити, як це вплине на загальний
індекс привабливості. Така функціональність важлива
як для стратегічного планування, так і для обґрунту-
вання локальних інвестиційних рішень, розробки про-
грам соціально-економічного розвитку або залучення
приватних партнерів.
У підсумку, індекс інвестиційної привабливості, реалізо-
ваний у вигляді інтерактивного шару в ГІС-карті, набуває
ролі універсального інструменту просторового управ-
ління. Він поєднує аналітичну точність, просторову ло-
гіку і доступність для прийняття рішень як на рівні гро-
мади, так і в межах державної політики стимулювання
енергетичної трансформації.
Висновок
Запропоноване бачення, методика та зібраний у статті
матеріал створюють цілісну основу для побудови ефек-
тивного шару інвестиційної привабливості в ГІС-карті
проєктів зеленої водневої енергетики. Такий підхід за-
безпечує аналітичну точність, просторову деталізацію і
практичну застосовність для прийняття управлінських та
інвестиційних рішень.
Формування індексу привабливості потребує поетап-
ного нормалізованого врахування природно-ресурс-
ного, інфраструктурного, соціально-економічного, пра-
вового та ризикового контексту громади, що дозволяє
створити об’єктивну систему порівняння територій у ме-
жах національного просторового планування.
Деталізація оцінки на рівні територіальних громад, а не
регіонів чи областей, є ключовим принципом сучасного
просторового управління, оскільки вона враховує лока-
льні ініціативи, ресурсну гнучкість та децентралізований
характер прийняття рішень в Україні.
Практичне застосування карти інвестиційної привабли-
вості у форматі інтерактивного ГІС-шару відкриває нові
можливості для швидкої ідентифікації пілотних локацій,
обґрунтування залучення ресурсів, сценарного моделю-
вання та планування регіональних водневих кластерів.
Мають перспективу подальші дослідження, спрямовані
на адаптацію вагових коефіцієнтів до різних типів тери-
торій, автоматизацію оновлення просторових індикато-
рів, залучення експертної оцінки та розробку прототипів
цифрових карт на базі державних геопорталів, що за-
безпечить практичну реалізацію запропонованого кон-
цепту.
ПОСИЛАННЯ
1. International Renewable Energy Agency (IRENA). Hy-
drogen: A renewable energy perspective. Abu Dhabi:
IRENA, 2019. 54 с. – Режим доступу:
https://www.irena.org/publications/2019/Sep/Hydro-
gen-A-renewable-energy-perspective
2. Hydrogen Europe. HyPotential Hydrogen Infrastructure
Map. Електрон. дані. – Режим доступу:
https://www.h2inframap.eu/ (дата звернення:
10.06.2025).
3. Velasquez-Jaramillo M., García J. G., Vasco-Echeverri O.
Techno economic model to analyze the prospects of hy-
drogen production in Colombia. International Journal of
Thermofluids. 2024. Vol. 22. – Режим доступу:
https://doi.org/10.1016/j.ijft.2024.100597
4. Cote E., Salm S. The policy design of hydrogen strate-
gies: International comparison and implications for the
energy transition. Energy Policy. 2022. Vol. 163. –
Режим доступу: https://doi.org/10.1016/j.en-
pol.2022.112821
5. Pinto M. C., Gaeta M., Arco E. et al. Mapping the suita-
bility of North Africa for green hydrogen production: an
application of a multi-criteria spatial decision support
system combining GIS and AHP for Tunisia. Energy, Sus-
tainability and Society. 2025. Vol. 15. № 20. – Режим
доступу: https://doi.org/10.1186/s13705-025-
00512-4
6. Nasser M., Hassan H. Feasibility analysis and Atlas for
green hydrogen project in MENA region: Production,
cost, and environmental maps. Solar Energy. 2024. Vol.
268. – Режим доступу:
https://doi.org/10.1016/j.solener.2024.112326
7. Timmeberg S., Kaltschmitt M. Hydrogen from renewa-
bles: supply from North Africa to Central EU as blend in
existing pipelines. Potentials and costs. Applied Energy.
2025. Vol. 237. P. 795–809. – Режим доступу:
https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2019.01.030
8. Zurian O. V., Levchenko O. I., Pidtilok O. M. To the issue
of accounting for uncertainty and risk in the geological-
economic analysis and cost assessment of deposits.
Mineral Resources of Ukraine. 2015. Vol. 1, 38–47.
https://mru-journal.com.ua/index.php/mru/arti-
cle/view/86
https://www.irena.org/publications/2019/Sep/Hydrogen-A-renewable-energy-perspective
https://www.irena.org/publications/2019/Sep/Hydrogen-A-renewable-energy-perspective
https://www.h2inframap.eu/
https://doi.org/10.1016/j.ijft.2024.100597
https://doi.org/10.1016/j.enpol.2022.112821
https://doi.org/10.1016/j.enpol.2022.112821
https://doi.org/10.1186/s13705-025-00512-4
https://doi.org/10.1186/s13705-025-00512-4
https://doi.org/10.1016/j.solener.2024.112326
https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2019.01.030
https://mru-journal.com.ua/index.php/mru/article/view/86
https://mru-journal.com.ua/index.php/mru/article/view/86
154
Відновлювана енергетика. № 3/2025 | Гідро-воднева енергетика
9. Zurian O., Tolkunov A., Omelchenko T. Risk considera-
tions in the study of investment attractiveness of geo-
thermal energy objects. Visnyk of Taras Shevchenko Na-
tional University of Kyiv. Geology. 2025. Vol. 2(109). 97-
103. https://doi.org/10.17721/1728-2713.109.13
10. Touili S., Alami M. A., Azouzoute A. et al. A technical and
economical assessment of hydrogen production poten-
tial from solar energy in Morocco. International Journal
of Hydrogen Energy. 2018. Vol. 43. P. 22777–22796. –
Режим доступу:
https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2018.10.136
11. Gouareh A., Settou N., Khalfi A. GIS-based analysis of hy-
drogen production from geothermal electricity using
CO₂ as working fluid in Algeria. International Journal of
Hydrogen Energy. 2015. Vol. 40. P. 15244–15253. –
Режим доступу:
https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2015.05.105
12. Атлас енергетичного потенціалу відновлюваних
джерел енергії України / за ред. С. О. Кудрі. К.: Інсти-
тут відновлюваної енергетики НАН України, 2024. 56
с. – Режим доступу: https://www.ive.org.ua/wp-
content/uploads/atlas_2024_publication.pdf
13. Кудря С. О., Яценко Л. В., Шинкаренко Л. Я., Ткаленко
М. А. Електролітичне виробництво водню для вітро-
водневих станцій. Відновлювана енергетика. 2023.
№ 3(74). С. 92–100. https://doi.org/10.36296/1819-
8058.2023.3(74).92-100
14. Мхітарян Н. М., Кудря, С. О., Зур’ян О. В. Концепція
створення інтерактивної карти інвестиційної приваб-
ливості зеленого водню в Україні. Відновлювана ене-
ргетика. 2025. № 2(81). С. 151–161.
https://doi.org/10.36296/1819-8058.2025.2(81).151-
161
REFERENCES
1. International Renewable Energy Agency (IRENA).
(2019). Hydrogen: A renewable energy perspective.
Abu Dhabi: IRENA. Retrieved from
https://www.irena.org/publications/2019/Sep/Hydro-
gen-A-renewable-energy-perspective
2. Hydrogen Europe. (2025). HyPotential Hydrogen Infra-
structure Map. Retrieved June 10, 2025, from
https://www.h2inframap.eu/
3. Velasquez-Jaramillo, M., García, J. G., & Vasco-Eche-
verri, O. (2024). Techno-economic model to analyze the
prospects of hydrogen production in Colombia. Interna-
tional Journal of Thermofluids, 22, 100597.
https://doi.org/10.1016/j.ijft.2024.100597
4. Cote, E., & Salm, S. (2022). The policy design of hydro-
gen strategies: International comparison and implica-
tions for the energy transition. Energy Policy, 163,
112821. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2022.112821
5. Pinto, M. C., Gaeta, M., Arco, E., Boccardo, P., & Cor-
gnati, S. P. (2025). Mapping the suitability of North Af-
rica for green hydrogen production: An application of a
multi-criteria spatial decision support system combin-
ing GIS and AHP for Tunisia. Energy, Sustainability and
Society, 15(20). https://doi.org/10.1186/s13705-025-
00512-4
6. Nasser, M., & Hassan, H. (2024). Feasibility analysis and
atlas for green hydrogen project in MENA region: Pro-
duction, cost, and environmental maps. Solar Energy,
268, 112326.
https://doi.org/10.1016/j.solener.2024.112326
7. Timmeberg, S., & Kaltschmitt, M. (2025). Hydrogen
from renewables: Supply from North Africa to Central
EU as blend in existing pipelines. Potentials and costs.
Applied Energy, 237, 795–809.
https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2019.01.030
8. Zurian O. V., Levchenko O. I., Pidtilok O. M. (2015). To
the issue of accounting for uncertainty and risk in the
geological-economic analysis and cost assessment of
deposits. Mineral Resources of Ukraine, 1, 38–47.
https://mru-journal.com.ua/index.php/mru/arti-
cle/view/86
9. Zurian O., Tolkunov A., Omelchenko T. (2025). Risk con-
siderations in the study of investment attractiveness of
geothermal energy objects. Visnyk of Taras Shevchenko
National University of Kyiv. Geology, 2(109), 97–103.
https://doi.org/10.17721/1728-2713.109.13
10. Touili, S., Alami, M. A., Azouzoute, A., El Hassouani, Y.,
& Amrani, A. (2018). A technical and economical assess-
ment of hydrogen production potential from solar en-
ergy in Morocco. International Journal of Hydrogen En-
ergy, 43, 22777–22796.
https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2018.10.136
11. Gouareh, A., Settou, N., & Khalfi, A. (2015). GIS-based
analysis of hydrogen production from geothermal elec-
tricity using CO₂ as working fluid in Algeria. Interna-
tional Journal of Hydrogen Energy, 40, 15244–15253.
https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2015.05.105
12. Kudria, S. O. (Ed.). (2024). Atlas of the energy potential
of renewable energy sources in Ukraine. Kyiv: Institute
for Renewable Energy of the NAS of Ukraine. Retrieved
from https://www.ive.org.ua/wp-content/uploads/at-
las_2024_publication.pdf
13. Kudria, S. O., Yatsenko, L. V., Shynkarenko, L. Ya., & Tkal-
enko, M. A. (2023). Electrolytic hydrogen production for
wind-hydrogen stations. Vidnovlyuvana Energetyka (Re-
newable Energy), 3(74), 92–100.
https://doi.org/10.36296/1819-8058.2023.3(74).92-100
14. Mkhitaryan, N., Kudrya, S., Zurian, O. (2025). Сoncept for
developing an interactive map of green hydrogen invest-
ment attractiveness in ukraine. Vidnovluvana Energetika,
(2(81), 151–161. https://doi.org/10.36296/1819-
8058.2025.2(81).151-161
https://doi.org/10.17721/1728-2713.109.13
https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2018.10.136
https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2015.05.105
https://www.ive.org.ua/wp-content/uploads/atlas_2024_publication.pdf
https://www.ive.org.ua/wp-content/uploads/atlas_2024_publication.pdf
https://doi.org/10.36296/1819-8058.2023.3(74).92-100
https://doi.org/10.36296/1819-8058.2023.3(74).92-100
https://doi.org/10.36296/1819-8058.2025.2(81).151-161
https://doi.org/10.36296/1819-8058.2025.2(81).151-161
https://www.irena.org/publications/2019/Sep/Hydrogen-A-renewable-energy-perspective
https://www.irena.org/publications/2019/Sep/Hydrogen-A-renewable-energy-perspective
https://www.h2inframap.eu/
https://doi.org/10.1016/j.ijft.2024.100597
https://doi.org/10.1016/j.enpol.2022.112821
https://doi.org/10.1186/s13705-025-00512-4
https://doi.org/10.1186/s13705-025-00512-4
https://doi.org/10.1016/j.solener.2024.112326
https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2019.01.030
https://doi.org/10.17721/1728-2713.109.13
https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2018.10.136
https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2015.05.105
https://www.ive.org.ua/wp-content/uploads/atlas_2024_publication.pdf
https://www.ive.org.ua/wp-content/uploads/atlas_2024_publication.pdf
https://doi.org/10.36296/1819-8058.2023.3(74).92-100
https://doi.org/10.36296/1819-8058.2025.2(81).151-161
https://doi.org/10.36296/1819-8058.2025.2(81).151-161
|
| id | veorgua-article-563 |
| institution | Vidnovluvana energetika |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:17:12Z |
| publishDate | 2025 |
| publisher | Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | veorgua/ac/879a4dede2bb0b9d4cef42d1e04a27ac.pdf |
| spelling | veorgua-article-5632026-07-18T06:32:22Z PRINCIPLES OF FORMING AN INVESTMENT ATTRACTIVENESS LAYER IN THE GIS MAP OF GREEN HYDROGEN ENERGY PROJECTS ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ШАРУ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ У ГІС-КАРТІ ПРОЄКТІВ ЗЕЛЕНОЇ ВОДНЕВОЇ ЕНЕРГЕТИКИ Kudrya , S. Zurian , O. Zurian , O. green hydrogen, investment attractiveness, GIS, map, territorial communities, spatial planning, hydrogen energy, renewable energy. зелений водень, інвестиційна привабливість, ГІС, карта, територіальні громади, просторове планування, воднева енергетика, відновлювана енергія. The article presents the scientific and methodological foundations for constructing an investment attractiveness layer within a geographic information system (GIS) map for green hydrogen energy projects. The relevance of such a tool is substantiated in the context of post-war recovery, transition to a low-carbon economy, and decentralization of governance in Ukraine. The study analyzes global experience in spatial planning of hydrogen energy investments using GIS, including examples of implemented international projects. A conceptual model is proposed for forming the investment attractiveness layer at the level of territorial communities, taking into account five groups of factors: renewable energy resource potential, infrastructure, socio-economic conditions, administrative and legal framework, and risks. The methodology for indicator normalization, application of weighted coefficients, and calculation of the integrated attractiveness index is described in detail. It is shown how the integration of such a layer into a GIS enables the identification of high-potential project areas, the formation of clusters, justification of investment initiatives, and scenario-based development modeling. Special attention is given to the importance of community-level detail, which ensures the accuracy, transparency, and adaptability of the analysis to local needs. The conclusions outline the possibilities for practical implementation of the concept based on open data and the potential for integration into national digital platforms.  У статті розглянуто науково-методичні засади побудови шару інвестиційної привабливості в структурі геоінформаційної карти проєктів зеленої водневої енергетики. Обґрунтовано актуальність створення такого інструменту в контексті повоєнного відновлення, переходу до низьковуглецевої економіки та децентралізації управління в Україні. Проаналізовано світовий досвід просторового планування інвестицій у сфері водневої енергетики з використанням ГІС, включаючи приклади реалізованих міжнародних проєктів. Запропоновано концептуальну модель формування шару привабливості на рівні територіальних громад з урахуванням п’яти груп чинників: природно-ресурсного потенціалу, інфраструктури, соціально-економічного середовища, адміністративно-правових умов та ризиків. Детально описано методику нормалізації індикаторів, застосування вагових коефіцієнтів і обчислення інтегрального індексу привабливості. Показано, як інтеграція такого шару в ГІС дозволяє визначати зони з високим потенціалом для реалізації проєктів, формувати кластери, аргументувати інвестиційні ініціативи та моделювати сценарії розвитку. Особливу увагу приділено важливості деталізації саме по громадах, що забезпечує точність, прозорість та адаптивність аналізу до локальних потреб. Зроблено висновки щодо практичної реалізації концепції на базі відкритих даних та перспектив інтеграції в державні цифрові платформи.  Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine 2025-09-28 Article Article application/pdf https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/563 10.36296/1819-8058.2025.3(82).145-154 Vidnovluvana energetika ; No. 3(82) (2025): Scientific and applied Journal renewable energy ; 145-154 Возобновляемая энергетика; ##issue.no## 3(82) (2025): Scientific and applied Journal renewable energy ; 145-154 Відновлювана енергетика; № 3(82) (2025): Науково-прикладний журнал Відновлювана енергетика; 145-154 2664-8172 1819-8058 10.36296/1819-8058.2025.3(82) uk https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/563/474 Copyright (c) 2025 S. Kudrya , O. Zurian , O. Zurian https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 |
| spellingShingle | green hydrogen investment attractiveness GIS map territorial communities spatial planning hydrogen energy renewable energy. Kudrya , S. Zurian , O. Zurian , O. PRINCIPLES OF FORMING AN INVESTMENT ATTRACTIVENESS LAYER IN THE GIS MAP OF GREEN HYDROGEN ENERGY PROJECTS |
| title | PRINCIPLES OF FORMING AN INVESTMENT ATTRACTIVENESS LAYER IN THE GIS MAP OF GREEN HYDROGEN ENERGY PROJECTS |
| title_alt | ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ШАРУ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ У ГІС-КАРТІ ПРОЄКТІВ ЗЕЛЕНОЇ ВОДНЕВОЇ ЕНЕРГЕТИКИ |
| title_full | PRINCIPLES OF FORMING AN INVESTMENT ATTRACTIVENESS LAYER IN THE GIS MAP OF GREEN HYDROGEN ENERGY PROJECTS |
| title_fullStr | PRINCIPLES OF FORMING AN INVESTMENT ATTRACTIVENESS LAYER IN THE GIS MAP OF GREEN HYDROGEN ENERGY PROJECTS |
| title_full_unstemmed | PRINCIPLES OF FORMING AN INVESTMENT ATTRACTIVENESS LAYER IN THE GIS MAP OF GREEN HYDROGEN ENERGY PROJECTS |
| title_short | PRINCIPLES OF FORMING AN INVESTMENT ATTRACTIVENESS LAYER IN THE GIS MAP OF GREEN HYDROGEN ENERGY PROJECTS |
| title_sort | principles of forming an investment attractiveness layer in the gis map of green hydrogen energy projects |
| topic | green hydrogen investment attractiveness GIS map territorial communities spatial planning hydrogen energy renewable energy. |
| topic_facet | green hydrogen investment attractiveness GIS map territorial communities spatial planning hydrogen energy renewable energy. зелений водень інвестиційна привабливість ГІС карта територіальні громади просторове планування воднева енергетика відновлювана енергія. |
| url | https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/563 |
| work_keys_str_mv | AT kudryas principlesofforminganinvestmentattractivenesslayerinthegismapofgreenhydrogenenergyprojects AT zuriano principlesofforminganinvestmentattractivenesslayerinthegismapofgreenhydrogenenergyprojects AT zuriano principlesofforminganinvestmentattractivenesslayerinthegismapofgreenhydrogenenergyprojects AT kudryas principiformuvannâšaruínvesticíjnoíprivablivostíugískartíproêktívzelenoívodnevoíenergetiki AT zuriano principiformuvannâšaruínvesticíjnoíprivablivostíugískartíproêktívzelenoívodnevoíenergetiki AT zuriano principiformuvannâšaruínvesticíjnoíprivablivostíugískartíproêktívzelenoívodnevoíenergetiki |