OPERATING MODES OF A HYBRID AUTONOMOUS ELECTRIC POWER SYSTEM WITH COMBINED ENERGY SOURCES
The paper analyzes the operating modes of an autonomous hybrid power supply system based on the combined use of wind energy with a permanent magnet synchronous generator, a diesel generator set, and a storage system with bat-teries. The relevance of implementing such systems for private households w...
Збережено в:
| Дата: | 2026 |
|---|---|
| Автори: | , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine
2026
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/619 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Vidnovluvana energetika |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Vidnovluvana energetika| _version_ | 1870287564606275584 |
|---|---|
| author | Kovalenko , M. Ostapchuk, O. Kovalenko, I. Trukhanov , O. Vyshnevsky , O. |
| author_facet | Kovalenko , M. Ostapchuk, O. Kovalenko, I. Trukhanov , O. Vyshnevsky , O. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "M. Kovalenko ",
"institution": "Національний технічний універси-тет України «Київський політехнічний ін-ститут імені Ігоря Сікорського», м. Київ, Україна"
},
{
"author": " O. Ostapchuk",
"institution": "Національний технічний універси-тет України «Київський політехнічний ін-ститут імені Ігоря Сікорського», м. Київ, Україна, Інститут відновлюваної енергетики НАН України, м. Київ, Україна"
},
{
"author": " I. Kovalenko",
"institution": "Національний технічний універси-тет України «Київський політехнічний ін-ститут імені Ігоря Сікорського», м. Київ, Україна"
},
{
"author": "O. Trukhanov ",
"institution": "Національний технічний універси-тет України «Київський політехнічний ін-ститут імені Ігоря Сікорського», м. Київ, Україна"
},
{
"author": "O. Vyshnevsky ",
"institution": "Національний технічний універси-тет України «Київський політехнічний ін-ститут імені Ігоря Сікорського», м. Київ, Україна"
}
] |
| author_sort | Kovalenko , M. |
| baseUrl_str | https://ve.org.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-09T12:14:07Z |
| description | The paper analyzes the operating modes of an autonomous hybrid power supply system based on the combined use of wind energy with a permanent magnet synchronous generator, a diesel generator set, and a storage system with bat-teries. The relevance of implementing such systems for private households with high peak loads (up to 20 kW) in the absence of centralized power supply is substantiated. A numerical simulation model has been developed that allows assessing the dynamics of power distribution between sources depending on wind speed and battery charge status. Power distribution dependencies have been constructed at different wind speeds and different battery charge levels. It is shown that the use of a hybrid inverter with MPPT in combination with LiFePO4 batteries allows minimizing the operating time of the fuel generator, using it only when the critical battery discharge threshold (less than 20%) is reached. It has been established that the operation of the diesel generator in the mode of forced battery charging at a power of 70–80% of the nominal provides a significant reduction in specific fuel consumption and an extension of the engine's service life. The introduction of a wind generator with intelligent charge control allows achieving fuel and lubricant savings of 45–65% compared to traditional power supply schemes. The proposed model can be used to de-sign highly efficient autonomous power supply systems.  |
| doi_str_mv | 10.36296/1819-8058.2026.2(85).17-33 |
| first_indexed | 2026-07-10T01:00:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
17
Відновлювана енергетика. № 2/2026 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ
УДК 621.311.61 https://doi.org/10.36296/1819-8058.2026.2(85).17-33
РЕЖИМИ РОБОТИ ГІБРИДНОЇ АВТОНОМНОЇ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНОЇ СИСТЕМИ
З КОМБІНОВАНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ЕНЕРГІЇ
Отримано 23 лют. 2026 р.; рекомендовано до публікації 26 чер. 2026 р.
Доступно онлайн 30 чер. 2026 р.
Коваленко М. А.1, Остапчук О. В.2, Коваленко І. Я.3,
Труханов О. В.4, Вишневський О. В.5
Автор для кореспонденції: Коваленко Михайло,
e-mail: kovalenko87ma@gmail.com
Анотація. У роботі проведено аналіз режимів функціону-
вання автономної гібридної системи енергозабезпечення,
що базується на комбінованому використанні енергії ві-
тру з синхронним генератором на постійних магнітах,
дизель-генераторної установки та системи накопичення
з акумуляторними батареями. Обґрунтовано актуаль-
ність впровадження таких систем для приватних домого-
сподарств з високим піковим навантаженням (до 20 кВт) в
умовах відсутності централізованого електропоста-
чання. Розроблено чисельну імітаційну модель, яка дає
змогу оцінити динаміку розподілу потужностей між дже-
релами залежно від швидкості вітру та стану заряду аку-
муляторних батарей. Побудовано залежності розподілу
потужності за різної швидкості вітру та різного рівня за-
ряду акумуляторів. Показано, що, застосовуючи гібрид-
ний інвертор з MPPT у поєднанні з накопичувачами LiFePO4, можна мінімізувати час роботи палив-
ного генератора, використовуючи його лише в разі досягнення критичного порогу розряду АКБ
(менше 20 %). Встановлено, що робота ДГУ в режимі форсованого заряду акумуляторів на потуж-
ності 70–80 % від номінальної забезпечує значне зниження питомої витрати палива та подовження
міжремонтного ресурсу двигуна. Впровадження вітрогенератора з інтелектуальним керуванням
заряду дає змогу досягти економії паливно-мастильних матеріалів на рівні 45–65 % порівняно з тра-
диційними схемами живлення. Запропонована модель може бути використана для проєктування
високоефективних автономних систем енергозабезпечення.
Ключові слова: гібридна енергосистема, вітрогенератор, дизель-генератор, імітаційне моделю-
вання, джерело безперебійного живлення, акумуляторна батарея.
Перелік використаних позначень та скорочень
ВДЕ – відновлювані джерела енергії
ДГУ – дизель-генераторна установка
ДБЖ – джерело безперебійного живлення
ВЕУ – вітроенергетичні установки
СЕС – сонячна електростанція
АКБ – акумуляторна батарея
ККД – коефіцієнт корисної дії
Вступ. Трансформація глобального енергетичного роз-
витку та процесів в бік децентралізації зумовлює стрі-
мке впровадження систем електропостачання на основі
ВДЕ. Особливе місце в цьому процесі посідають гібри-
дні автономні комплекси, що поєднують різні типи ге-
нерації здебільшого електро- та теплової енергії, для за-
безпечення відповідного рівня надійності енергопоста-
чання віддалених об’єктів, особливо враховуючи регіо-
нальний контекст України.
Поняття гібридної системи енергоживлення для автоно-
мних об’єктів ґрунтується на спільній роботі різних
джерел енергії: вітроустановок, сонячних електростан-
цій, геліоколекторів, автономних дизель-бензинових
енергоустановок, систем накопичування енергії тощо.
Замість використання одного джерела (наприклад, СЕС,
ефективність якої мінімальна вночі та суттєво залежить
від пори року та погодних умов [1] або тільки ДГУ, ро-
бота якого пов’язана із суттєвими експлуатаційними ви-
тратами [2]) гібридна система об’єднує в собі декілька
систем енергоживлення та накопичення [3]. Зазвичай
це комбінація відновлюваних джерел (сонячна енергія
та енергія вітру) і традиційного резервного агрегату
(ДГУ) або потужного блоку акумуляторів.
1 канд. техн. наук, доцент
https://orcid.org/0000-0002-5602-2001
2 д-р. техн. наук, професор
https://orcid.org/ 0000-0003-3397-2423
3 PhD, асистент
https://orcid.org/0000-0003-1097-2041
4 аспірант
https://orcid.org/0009-0004-4040-2204
5 асистент
https://orcid.org/0000-0001-7814-9030
1, 2, 3, 4, 5 Національний технічний універси-
тет України «Київський політехнічний ін-
ститут імені Ігоря Сікорського», м. Київ,
Україна
2 Інститут відновлюваної енергетики НАН
України, м. Київ, Україна
18
Відновлювана енергетика. № 2/2026 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ
Головною перевагою такої системи є безперервне за-
безпечення енергопостачання об’єктів (побутових, про-
мислових) та висока надійність. Наприклад, у вітряну,
але хмарну погоду дефіцит сонячної генерації покрива-
ється ВЕУ, а надлишки енергії накопичуються в акумуля-
торних батареях [4]. Керуванням процесу розподілу, ви-
роблення та споживання енергії такої системи
забезпечує ДБЖ під керуванням контролера, який у ре-
альному часі розподіляє потоки енергії.
Використання гібридних систем для живлення автоном-
них об’єктів, приватних будинків та різних віддалених
споживачів є практично єдиним способом забезпе-
чення енергоживлення. Це дає змогу не лише еконо-
мити паливо та ресурс автономного генератора, але й
створює гнучку мережу, яка адаптується до зміни пого-
дних умов. Тобто гібридна система є автономною «міні-
енергосистемою» [5], яка є екологічно чистою, малошу-
мною та повністю незалежною від центральної мережі.
Аналіз джерел літератури показує [6], що перспектив-
ним для використання у складі гібридних систем енер-
гоживлення є ВЕУ, побудовані на базі синхронних гене-
раторів з постійними магнітами [7]. Така ВЕУ може
працювати цілодобово, що дає змогу суттєво зменшити
ємність АКБ (а отже, і вартість), оскільки енергія надхо-
дить рівномірніше протягом доби [8]. У помірних широ-
тах спостерігається ідеальний природний баланс між ві-
тровою та сонячною енергією: взимку, коли сонячна
інсоляція мінімальна (короткий світловий день, хмар-
ність, сніг на панелях), активність повітряних мас зазви-
чай максимальна, при цьому ВЕУ перекриває дефіцит
енергії взимку, який є актуальним для автономних сис-
тем опалення та освітлення в холодну пору року. Отже,
саме наявність ВЕУ забезпечує стабільність базової ге-
нерації, запобігаючи розряджанню АКБ до критичного
рівня.
Однак проєктування гібридних систем супроводжується
значними труднощами через складність внутрішніх фі-
зичних процесів: від багатофакторних електромеханіч-
них перетворень до складних перехідних режимів у си-
лових електронних перетворювачах. Це робить
неможливим точне прогнозування роботи системи без
використання імітаційного моделювання та сучасного
програмного забезпечення, яке дає змогу визначити по-
ведінку автономної мережі в різних експлуатаційних ре-
жимах.
Впровадження автономних гібридних систем на базі
ВЕУ, СЕС, ДГУ тощо для приватного сектору є пріоритет-
ним завдяки відсутності потреби в додатковому збу-
дженні, високому ККД та можливості реалізації без-
мультиплікаторного (прямого) приводу [9]. Однак
головним викликом залишається стохастична природа
вітрового потоку. Оскільки енергія вітру постійно зміню-
ється, виникає потреба в динамічній оптимізації шви-
дкості обертання турбіни. Для кожної миттєвої швидко-
сті повітряного потоку існує лише одна точка
оптимального відбору потужності [10].
Для вирішення цієї проблеми в сучасних гібридних сис-
темах застосовуються інтелектуальні алгоритми керу-
вання, зокрема контролери пошуку точки максимальної
потужності [11]. Ці пристрої в реальному часі адаптують
електричне навантаження генератора до механічного
моменту турбіни, забезпечуючи максимальну енергое-
фективність системи за будь-яких метеоумов [12].
Окрім технічних переваг, розвиток вітроенергетики сти-
мулює локальний економічний розвиток, створюючи
нові робочі місця в інженерному та сервісному секто-
рах. Використання чистої енергії вітру дозволяє повні-
стю усунути викиди вуглекислого газу під час експлуата-
ції, що відповідає стратегії сталого розвитку [13].
Невід’ємним елементом сучасної гібридної системи є
підсистема акумулювання з АКБ. Використання сучас-
них літій-залізо-фосфатних накопичувачів (LiFePO4) дає
змогу згладжувати піки генерації та споживання. Такі
АКБ мають високий ресурс (понад 3000–5000 циклів за-
ряду / розряду) та термічну стабільність, що гарантує на-
дійну роботу автономної системи протягом десятиліть,
зводячи до мінімуму екологічні наслідки [14].
Аналіз сучасних гібридних систем [15] характеризується
переходом від аналізу окремих складових такої сис-
теми до дослідження процесу їх взаємодії та взаємного
впливу. Фундаментальні праці вітчизняних та закордон-
них учених [16, 17] присвячені питанням інтеграції віт-
рових та сонячних установок у локальні електромережі.
Основна увага дослідників зосереджена на топологіях
силових перетворювачів та методах стабілізації напруги
й частоти за змінного навантаження, стабільність цих
параметрів є актуальною для автономних споживачів.
Також важливим аспектом, що визначає надійність ро-
боти та високі енергетичні показники, є використання як
джерела електроенергії електромеханічних перетворю-
вачів з постійними магнітами. Безмультиплікаторне ви-
конання під час реалізації технічних рішень ВЕУ для ав-
тономних енергосистем я дає змогу зменшити втрати на
збудження та підвищити надійність [18]. Однак склад-
ність керування такими системами потребує впрова-
дження інтелектуальних алгоритмів [19]. Аналіз джерел
свідчить про те, що використання алгоритмів керування
є ключовим фактором підвищення ККД системи за ни-
зьких швидкостей вітру [20].
Використання в гібридних системах літій-залізо-фосфат-
них накопичувачів сприяє підвищенню терміну експлу-
атації обладнання та зростанню швидкості реакції в разі
появи пікових навантажень. Проте питання динамічної
взаємодії між різними типами джерел та накопичувачів
у перехідних режимах все ще потребує глибшого ви-
вчення через імітаційне моделювання.
Актуальність роботи зумовлена необхідністю забезпе-
чення енергетичної стійкості об’єктів в умовах нестабі-
льності централізованих мереж та зростання вартості
традиційних енергоносіїв. Впровадження гібридних си-
стем з комбінованими джерелами (ВЕС, системи нако-
пичення з АКБ і традиційні електромеханічні установки
19
Відновлювана енергетика. № 2/2026 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ
з ДГУ) дає змогу мінімізувати вплив стохастичного хара-
ктеру відновлюваної енергії на споживача. Тому дослі-
дження режимів роботи таких систем є актуальним на-
уково-практичним завданням.
Мета роботи. Дослідження режимів роботи автономної
електроенергетичної системи з комбінованими джере-
лами енергії шляхом чисельного імітаційного моделю-
вання, що дає змогу оцінити взаємодію між різними
джерелами генерації та накопичувачами енергії в різ-
них експлуатаційних режимах. Це сприятиме забезпе-
ченню стабільного енергоживлення автономних
об’єктів з урахуванням стохастичного характеру віднов-
люваних джерел енергії.
На рис. 1 наведено конфігурацію пропонованої гібрид-
ної системи електроживлення на прикладі забезпе-
чення потреб приватного будинку.
Вітроустановка
ДБЖ з MPPT
НавантаженняАКБ
ДГУ
ЩЕ
Рис. 1. Гібридна система електроживлення: ДГУ – ди-
зель-генераторна установка; ДБЖ з MPPT – гібрид-
ний напівпровідниковий інвертор з системою MPPT;
ЩЕ – електричний комутаційний щит
Кожен з елементів системи живлення виконує свою фу-
нкцію. ДГУ виконує роль резервного джерела або вико-
ристовується за значних пікових навантажень спожи-
вача. Вона використовується в тому разі, коли
акумулятори розряджені, а сили вітру недостатньо для
покриття потреб споживача. Крім того, ДГУ гарантує
100 % автономності системи в будь-яку негоду.
Вітроустановка в пропонованій системі є головним від-
новлюваним джерелом електроенергії. У цій роботі ро-
зглядається безмультиплікаторна ВЕУ із синхронним ге-
нератором на постійних магнітах, що генеруює змінний
струм змінної частоти, який подається на вхід MPPT ко-
нтролера ДБЖ. За достатньої сили вітру надлишок поту-
жності використовується для заряджання АКБ. За піко-
вих навантажень чи за слабкого вітру недостача
потужності покривається за рахунок енергії АКБ.
ДБЖ з MPPT (гібридний інвертор) є головним елемен-
том цвєї системи: забезпечує максимально можливу по-
тужність вітрогенератора за поточної швидкості вітру;
перетворює постійну напругу АКБ на змінну; керує заря-
дом / розрядом АКБ від вітру чи дизель-генератора від-
повідно до режиму роботи чи навантаження; забезпе-
чує контроль, моніторинг та захист обладнання,
системи й навантаження.
АКБ у цій системі виконує важливу функцію енергетич-
ного буфера. Вона накопичує надлишки енергії за доста-
тньої швидкості вітру і віддає її коли є необхідність. Це
підвищує плавність роботи системи – відсутні стрибки
напруги та суттєві динамічні процеси. В електричному
щиті встановлено захисні комутаційні апарати, які роз-
поділяють електроенергію по різних лініях наванта-
ження та захищають обладнання.
Перелік компонентів та складових досліджуваної гібри-
дної системи енергоживлення наведено у табл. 1.
Таблиця 1. Ключові компоненти досліджуваної сис-
теми
№
Н
ай
м
е
н
ув
ан
н
я
о
б
л
а
-
д
н
а
н
н
я
Х
ар
ак
те
р
и
ст
и
ки
В
ар
ті
ст
ь
, $
1
Гібридний інвертор
Deye SUN-20K-
SG01HP3-EU-AM2
3 ф, 20 кВт, 2
MPPT трекери 2500
2 Вітрогенератор
PVMARS 10kW
10 кВт, 3-лопа-
тевий, старт
при 2,5 м/с
5200
3
Система АКБ
Pylontech Force-H2 (4
модулі по
14,2 кВт·год)
LiFePO4,
57 кВт·год, 384
В, >6000 циклів
20000
4
ДГУ
Cummins RS20ACE
(Silent)
20 кВт, трифаз-
ний, шумоза-
хисний кожух,
вбудований
ATS (автоза-
пуск)
8800
5
ЩЕ
Schneider Electric /
Hager (Custom)
Автоматика се-
рії Acti9/Volta,
ПЗВ, захист від
перенапруг
(SPD), крос-мо-
дулі
1200
6 Всього 37700
Параметри основних компонентів гібридної системи,
наведені в табл. 1, використовуються для розробки чи-
сельної імітаційної моделі досліджуваної автономної
20
Відновлювана енергетика. № 2/2026 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ
електроенергетичної системи. Вибір конкретних компо-
нентів здійснений для автономного енергоживлення
приватного заміського будинку за умови одночасного
ввімкнення всього потужного обладнання (праска, еле-
ктрична піч, бойлер, пилосмок і т. ін.). Вибір іншого об-
ладнання принципово на впливає на результати роботи
системи.
Матеріали і результати досліджень. Для дослідження
режимів роботи та параметрів автономної гібридної си-
стеми при зміні параметрів вітру розроблено комплек-
сну чисельну імітаційну модель у програмному середо-
вищі MATLAB/Simulink.
Параметри навколишнього середовища суттєво вплива-
ють на роботу гібридної системи та її вихідні параметри.
У моделі реалізовано можливість змінювати швидкість
вітру й кута встановлення лопатей. Для оцінки адаптив-
ності системи до змінних метеоумов розглядається три
випадки моделювання за умови фіксованого значення
кута лопатей, що відповідає режиму макси-
мального відбору потужності за номінальних наванта-
жень: режим номінальної генерації за швидкості вітру
v = 6 м/с, дає змогу оцінити сталу роботу вітроустано-
вки; режим підвищеної інтенсивності при v = 8 м/с, що
характеризує поведінку системи в умовах надлишкової
енергії; режим слабого вітрового потоку при v = 4 м/с,
що відповідає перевірці роботи системи при мінімаль-
них обертах вітрової турбіни.
Для спрощення проведення розрахунків, для всіх режи-
мів роботи ВЕУ, навантаження приймається ≈ 6,0 кВт,
що відповідає ввімкненню ключових споживачів у го-
дини пік приватного будинку.
Оцінка поведінки системи за випадкової зміни швидко-
сті вітру й навантаження, аварійних режимів роботи (пе-
ревантаження, коротке замикання і т. ін.) буде прове-
дена авторами цього дослідження в подальших
роботах.
На рис. 2 показано структуру чисельної імітаційної мо-
делі автономної гібридної системи енергоживлення.
Рис. 2. Структура чисельної імітаційної моделі
На рис. 2 показано: 1 – блок, що відповідає за вітрову
турбіну та електрогенератор з постійними магнітами;
2 – блок автономної ДГУ; 3 – блок ДБЖ та MPPT; 4 –
блок, що відповідає за параметри вибраної АКБ; 5 – на-
вантаження системи; 6 – блок, що імітує роботу ЩЕ,
тобто виконує роль комутації та захисту навантаження.
Підсистема вітрової турбіни та синхронного генератора з
постійними магнітами описується відомими рівняннями
та залежностями [21]. Відмінністю розробленої підсис-
теми вітроустановки є те, що вона дає змогу динамічно
перераховувати реальну швидкість обертання вітрової
турбіни залежно від фактичної швидкості обертання вала
генераторазалежно від його навантаження.
Підсистема ДБЖ з MPPT здійснює обробку вхідних сиг-
налів та розрахунок величини потужності генерації за
таким виразом:
( ) ( )k dc k dc kP V I= (1)
де: Pk – значення потужностіву поточний момент часу;
Vdc(k) – напруга на шині постійного струму ДБЖ; Іdc(k) – ве-
личина випрямленого струму MPPT контролера.
21
Відновлювана енергетика. № 2/2026 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ
Для визначення динаміки системи використовуються
блоки затримки на один такт квантування. Розрахунок
диференціалів потужності та напругими між діючими та
попередніми значеннями виконується згідно з такими
виразами:
( ) ( 1)
( ) ( 1)
,
.
k k
dc k dc k
P P P
V V V
−
−
= −
= −
(2)
Вихідна потужність системи в будь-який момент часу t
визначається як сума потужностей від усіх наявних дже-
рел:
( ) ( ) ( )( ) ,вих в mppt ДГ АКБ ДБЖP t P v t P t P t = + +
(3)
де: Рв – потужність вітроустановки (вітрової турбіни та
генератора); ηMPPT – ККД контролера MPPT; РДГ – потуж-
ність ДГУ; РАКБ = f(SoC, IАКБ) – потужність АКБ; ηДБЖ – ККД
ДБЖ.
Зміна стану заряду АКБ (SoC) описується через дифе-
ренціальне рівняння, що дає змогу аналізувати дина-
міку процесу в реальному часі. Швидкість зміни стану
заряду акумулятора, за зміни навантаження чи швид-
кості вітру, з урахуванням номінальної ємності та ко-
ефіцієнта корисної дії визначається в такий спосіб:
( ) ( ) ( )АКБ АКБ АКБ
н dc н
dSoC t I t P t
dt С V С
= − = −
(4)
де: SoC(t) – поточний стан заряду АКБ; Сн – номінальна
ємність акумулятора; РАКБ – миттєва потужність на зати-
скачах АКБ; ηАКБ – коефіцієнт корисної дії циклу заряду /
розряду.
Для практичного аналізу результатів чисельного моде-
лювання зручно використовувати інтегральну форму за
певний проміжок часу [t0, t]:
( ) ( ) ( )
0
0
1
t
АКБ АКБ
н t
dSoC t dSoC t P t dt
С
= − (5)
Проведемо аналіз роботи системи за швидкості вітру
6,0 м/с, використовуючи розроблену чисельну іміта-
ційну модель.
На рис. 3 показано результати розрахунку потужностей
основних елементів досліджуваної системи.
Рис. 3. Результати розрахунку за швидкості вітру 6 м/с
На рис. 3 видно, що вітроустановка при заданій швид-
кості вітру розвиває максимальну потужність ≈ 6,0 кВт,
при цьому потужність споживача становить 4,7 кВт.
Надлишок потужності ≈1,3 кВт використовується для
заряджання АКБ, що підтверджується відповідним гра-
фіком на рис. 3. Та збільшенням рівня заряду АКБ у від-
сотках.
За низьких величин швидкості вітру (<4 м/с) недостача
потужності насамперед компенсується за рахунок енер-
гії АКБ. Автономна ДГУ автоматично запускається в разі
падінні рівня заряду АКБ нижче 20 %, для запобігання їх
глибокого розряду та пошкодження.
Результат розрахунку потужності системи за швидкості
вітру 4 м/с показано на рис. 4.
22
Відновлювана енергетика. № 2/2026 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ
Рис. 4. Результати розрахунку за швидкості вітру 4 м/с
На рис. 4 видно, що потужність споживача, у конкрет-
ний момент часу, становить ≈6,0 кВт. При цьому потуж-
ність вітроустановки становить 3,6 кВт. Недостача поту-
жності споживача компенсується за рахунок енергії,
накопиченої в АКБ, і становить ≈ 2,4 кВт. При цьому по
графіку на рис. 4 видно, що відбувається розряд АКБ.
Поведінка системи на часовому інтервалі до 0,5 с
(рис. 3, 4) пояснюється особливостями розрахункових
процесів в імітаційній моделі.
На рис. 5 показано результати моделювання при вико-
ристанні резервної ДГУ.
Рис. 5. Результати моделювання при використанні резервної ДГУ
23
Відновлювана енергетика. № 2/2026 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ
Як видно на рис. 5, у момент часу t = 0,5 с, коли рівень
заряду АКБ перетинає критичну позначку SoC у 20 %, сис-
тема автоматично вмикає дизель-генератор. Робоча по-
тужність ДГУ 14 кВт відповідає 70 % номінальної потуж-
ності генератора, що забезпечує оптимальні питомі
енерговитрати палива. Потужність ДГУ перевищує пото-
чну потужність споживача у 6,0 кВт та його дефіцит у
2,4 кВт, тож більша частина енергії спрямовується на за-
ряд акумуляторів. Це відображено на графіку потужності
АКБ, де крива переходить у від'ємну область зі значенням
-11,6 кВт, що відповідає інтенсивному заряду. З цього
моменту рівень заряду батареї (SoC) починає стрімко зро-
стати. Такий підхід до використання енергії ДГУ дає змогу
прискорити процес заряджання АКБ та підвищити ефек-
тивність використання енергії палива за рахунок роботи
генератора в оптимальному режимі навантаження.
Використання ВЕУ також сприяє істотній економії па-
лива, ресурсу та експлуатаційних витат, пов’язаних з
роботою ДГУ. У табл. 2 наведено порівняння експлуа-
таційних показників досліджуваної системи енергопо-
стачання при використанні ВЕУ сумісно з ДГУ.
Таблиця 2. Порівняння експлуатаційних показників систем енергопостачання
Параметр порівняння Лише ДГУ (без ВЕУ та
АКБ)
Гібридна система
(ДГУ + ВЕУ + АКБ) Економічний ефект
Режим роботи ДГУ Постійний (24 год) Періодичний
(~5,5 год/добу) -77 % часу роботи
Середнє навантаження на
ДГУ
≈6 кВт (30 % від ном.),
неефективно
≈14 кВт (70 % від ном.),
оптимально +40 % до ККД двигуна
Добова генерація від вітру 0 кВт·год ≈86 кВт·год Екологічно чиста енер-
гія
Добова витрата палива ~72,0 л ~25,0 л ~60,5 % (47,0 л)
Витрати на ТО (ум. од) 100 % 23 % Скорочення у 4,3 раза
Сумарна добова витрата палива може бути розрахована
при визначенні графіку зміни швидкості вітру протягом
доби (місяця, року) і визначається в такий спосіб:
( )
0
ДГУT
ДГУ ДГУQ q P dt= (6)
де: TДГУ – час роботи генератора за добу (год), який у гі-
бридній системі розраховується:
l w
ДГУ
ДГУ АКБ
E E
T
P
−
=
(7)
де: qДГУ – питома витрата палива (л/кВт·год), що зале-
жить від навантаження; El та Ew – добова енергія спожи-
вання та генерації від енергії вітру, відповідно.
Аналіз даних табл. 2 показує, що основна економія до-
сягається не лише за рахунок прямого заміщення пали-
вної енергії енергією вітру, але й завдяки зміщенню ро-
бочої точки ДГУ в зону максимального ККД (70–80 %
номінальної потужності). У системі лише з ДГУ генера-
тор працює при низькій потужності для покриття серед-
нього навантаження ≈6 кВт, що призводить до перевит-
рати палива та прискореного закоксовування двигуна. У
гібридній схемі ДГУ працює за потужності 14 кВт, що дає
змогу за короткий час зарядити АКБ та забезпечити по-
дальшу роботу системи в безшумному режимі.
Висновки
Внаслідок виконання цієї роботи проведено комплек-
сне дослідження режимів роботи гібридної автономної
системи електроживлення, що поєднує вітроенергетич-
ну установку на базі СГПМ, ДГУ та систему накопичення
енергії з АКБ. Результати імітаційного моделювання да-
ють підстави вважати, що:
Впровадження системи ДБЖ з MPPT-контролером дає
змогу оптимізувати відбір потужності від вітроустановки
в широкому діапазоні швидкостей вітру v = 4...10 м/с. Це
забезпечує пріоритетне використання відновлюваної
енергії та мінімізує цикли роботи паливного генератора.
Завдяки комбінованому режиму, за якого ДГУ викорис-
товується лише при досягненні порогу розряду АКБ (SoC
< 20 %), можливо не лише забезпечити пікове наванта-
ження 20 кВт, а й забезпечувати інтенсивне заряджання
АКБ. Це скорочує загальний час роботи двигуна внутрі-
шнього згоряння та дає змогу досягти економії палива
на рівні 45–60 % порівняно з безперервною експлуата-
цією генератора.
Застосування LiFePO4 АКБ як накопичувача енергії дає
змогу ефективно згладжувати стохастичні коливання ві-
трової генерації та забезпечувати безперебійне жив-
лення споживача. Це значно знижує динамічні наванта-
ження на механічні частини вітроустановки та ДГУ,
подовжуючи їх ресурс.
Окрім економічних переваг, запропонована конфігура-
ція суттєво зменшує обсяги шкідливих викидів продук-
тів згоряння та кількість відпрацьованого мастила, що
робить систему придатною для використання в екологі-
чно чутливих автономних зонах.
24
Відновлювана енергетика. № 2/2026 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ
ПОСИЛАННЯ
1. Rekioua, D., Mokrani, Z., Kakouche, K. et al.
Optimization and intelligent power management
control for an autonomous hybrid wind turbine
photovoltaic diesel generator with batteries. Sci Rep
13, 21830 (2023). https://doi.org/10.1038/s41598-
023-49067-4.
2. Zoubir Roumila, Djamila Rekioua, Toufik Rekioua,
Energy management based fuzzy logic controller of
hybrid system wind/photovoltaic/diesel with storage
battery, International Journal of Hydrogen Energy,
Volume 42, Issue 30, 2017, Pages 19525-19535, ISSN
0360-3199,
https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2017.06.006.
3. Saloua Belaid, Djamila Rekioua, Adel Oubelaid, Djamel
Ziane, Toufik Rekioua, A power management control
and optimization of a wind turbine with battery
storage system, Journal of Energy Storage, Volume 45,
2022, 103613, ISSN 2352-152X,
https://doi.org/10.1016/j.est.2021.103613.
4. Maulik, A. and Das, D. (2019), Optimal power dispatch
considering load and renewable generation
uncertainties in an AC–DC hybrid microgrid. IET Gener.
Transm. Distrib., 13: 1164-1176.
https://doi.org/10.1049/iet-gtd.2018.6502.
5. X. Liu, P. Wang and P. C. Loh, "A Hybrid AC/DC
Microgrid and Its Coordination Control," in IEEE
Transactions on Smart Grid, vol. 2, no. 2, pp. 278-286,
June 2011, doi: 10.1109/TSG.2011.2116162
6. Zoubir Roumila, Djamila Rekioua, Toufik
Rekioua,Energy management based fuzzy logic
controller of hybrid system wind/photovoltaic/diesel
with storage battery, International Journal of
Hydrogen Energy, Volume 42, Issue 30, 2017, Pages
19525-19535, ISSN 0360-3199,
https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2017.06.006.
7. Khan, M. A., Zeb, K., Sathishkumar, P., Ali, M. U.,
Uddin, W., Hussain, S., Ishfaq, M., Khan, I., Cho, H.-G.,
& Kim, H.-J. (2018). A Novel Supercapacitor/Lithium-
Ion Hybrid Energy System with a Fuzzy Logic-
Controlled Fast Charging and Intelligent Energy
Management System. Electronics, 7(5), 63.
https://doi.org/10.3390/electronics7050063.
8. Aziz, A. S., Tajuddin, M. F. N., Adzman, M. R., Ramli, M.
A. M., & Mekhilef, S. (2019). Energy Management and
Optimization of a PV/Diesel/Battery Hybrid Energy
System Using a Combined Dispatch Strategy.
Sustainability, 11(3), 683.
https://doi.org/10.3390/su11030683.
9. Chumack, V., Tsyvinskyi, S., Kovalenko, M., Ponomarev,
A., Tkachuk, I. 2020. Mathemathical modeling of a
synchronous generator with combined excitation.
Eastern-European Journal of Enterprise Technologies.
1, 5 (103) (Feb. 2020), 30–36. doi: 10.15587/1729-
4061.2020.193495.
10. Головко В. М., Коваленко М. А., Коваленко І. Я., Га-
ласун І. Р. Математичне моделювання автономної
вітроустановки з синхронним генератором магніто-
електричного типу. Відновлювальна енергетика.
2020. № 4(63), С. 50–58. doi: 10.36296/1819-
8058.2020.4(63).
11. Yuan, H., Liu, J., Zhou, Y., & Pei, H. (2023). State of
Charge Estimation of Lithium Battery Based on
Integrated Kalman Filter Framework and Machine
Learning Algorithm. Energies, 16(5), 2155.
https://doi.org/10.3390/en16052155.
12. Yimen, N., Tchotang, T., Kanmogne, A., Abdelkhalikh
Idriss, I., Musa, B., Aliyu, A., Okonkwo, E. C., Abba, S. I.,
Tata, D., Meva’a, L., Hamandjoda, O., & Dagbasi, M.
(2020). Optimal Sizing and Techno-Economic Analysis
of Hybrid Renewable Energy Systems—A Case Study of
a Photovoltaic/Wind/Battery/Diesel System in Fanisau,
Northern Nigeria. Processes, 8(11), 1381.
https://doi.org/10.3390/pr8111381.
13. Ge Zhang, Yong Shi, Akbar Maleki, Marc A. Rosen,
Optimal location and size of a grid-independent
solar/hydrogen system for rural areas using an
efficient heuristic approach, Renewable Energy,
Volume 156, 2020, Pages 1203-1214, ISSN 0960-1481,
https://doi.org/10.1016/j.renene.2020.04.010.
14. Ge Zhang, Yong Shi, Akbar Maleki, Marc A. Rosen,
Optimal location and size of a grid-independent
solar/hydrogen system for rural areas using an
efficient heuristic approach, Renewable Energy,
Volume 156, 2020, Pages 1203-1214, ISSN 0960-1481,
https://doi.org/10.1016/j.renene.2020.04.010
15. Barun K. Das, Majed A. Alotaibi, Pronob Das, M.S.
Islam, Sajal K. Das, Md Alamgir Hossain, Feasibility and
techno-economic analysis of stand-alone and grid-
connected PV/Wind/Diesel/Batt hybrid energy system:
A case study, Energy Strategy Reviews, Volume 37,
2021, 100673, ISSN 2211-467X,
https://doi.org/10.1016/j.esr.2021.100673.
16. Коваленко , М. А., Реуцький , М. О., Коваленко, І. Я.,
Базаров, О. О., & Тітов , Є. О. (2025). Використання
джерела безперебійного живлення для зниження
експлуатаційних витрат автономного електрогене-
ратора. Відновлювана енергетика, (1(80), 29-37.
https://doi.org/10.36296/1819-8058.2025.1(80).29-
37.
17. Katsadze, T., Chyzhevskyi, V., Kovalenko, M., Chumack,
V., & Buslova, N. (2025). Normalization of non-
sinusoidality indicators of magnetoelectric generator
under an autonomous mode of operation. Eastern-
European Journal of Enterprise Technologies, 3(8
https://doi.org/10.36296/1819-8058.2020.4(63).50-58
https://doi.org/10.36296/1819-8058.2020.4(63).50-58
https://doi.org/10.36296/1819-8058.2025.1(80).29-37
https://doi.org/10.36296/1819-8058.2025.1(80).29-37
25
Відновлювана енергетика. № 2/2026 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ
(135), 34–41. https://doi.org/10.15587/1729-
4061.2025.332187.
18. Djaafar Toumi, Djiliani Benattous, Ahmed Ibrahim,
H.I. Abdul-Ghaffar, Sergey Obukhov, Raef Aboelsaud,
Yacine Labbi, Ahmed A. Zaki Diab, Optimal design and
analysis of DC–DC converter with maximum power
controller for stand-alone PV system, Energy Reports,
Volume 7, 2021, Pages 4951-4960, ISSN 2352-4847,
https://doi.org/10.1016/j.egyr.2021.07.040.
19. Hanane Hassani, Faika Zaouche, Djamila Rekioua,
Saloua Belaid, Toufik Rekioua, Seddik Bacha, Feasibility
of a standalone photovoltaic/battery system with
hydrogen production, Journal of Energy Storage,
Volume 31, 2020, 101644, ISSN 2352-152X,
https://doi.org/10.1016/j.est.2020.101644.
20. Tiewei Song, Lijun Fu, Linlin Zhong, Yaxiang Fan, Qianyi
Shang, HP3O algorithm-based all electric ship energy
management strategy integrating demand-side
adjustment, Energy, Volume 295, 2024, 130968, ISSN
0360-5442,
https://doi.org/10.1016/j.energy.2024.130968.
21. Mohammadamin Shirkhani, Jafar Tavoosi, Saeed
Danyali, Amirhossein Khosravi Sarvenoee, Ali Abdali,
Ardashir Mohammadzadeh, Chunwei Zhang, A review
on microgrid decentralized energy/voltage control
structures and methods, Energy Reports, Volume 10,
2023, Pages 368-380, ISSN 2352-4847,
https://doi.org/10.1016/j.egyr.2023.06.022.
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.332187
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.332187
26
Відновлювана енергетика. № 2/2026 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ
УДК 621.311.61 https://doi.org/10.36296/1819-8058.2026.2(85).17-33
OPERATING MODES OF A HYBRID AUTONOMOUS ELECTRIC POWER SYSTEM
WITH COMBINED ENERGY SOURCES
Received Feb. 23, 2026; accepted Jun. 26, 2026
Available online June. 30, 2026
Kovalenko M.1, Ostapchuk O.2, Kovalenko I.3,
Trukhanov O.4, Vyshnevsky O.5
Author for correspondence: Kovalenko Mykhailo,
e-mail: kovalenko87ma@gmail.com
Abstract. The paper analyzes the operating modes of an auton-
omous hybrid power supply system based on the combined use
of wind energy with a permanent magnet synchronous genera-
tor, a diesel generator set, and a storage system with bat-teries.
The relevance of implementing such systems for private house-
holds with high peak loads (up to 20 kW) in the absence of cen-
tralized power supply is substantiated. A numerical simulation
model has been developed that allows assessing the dynamics of
power distribution between sources depending on wind speed
and battery charge status. Power distribution dependencies have
been constructed at different wind speeds and different battery
charge levels. It is shown that the use of a hybrid inverter with
MPPT in combination with LiFePO4 batteries allows minimizing the operating time of the fuel generator, using
it only when the critical battery discharge threshold (less than 20%) is reached. It has been established that the
operation of the diesel generator in the mode of forced battery charging at a power of 70–80% of the nominal
provides a significant reduction in specific fuel consumption and an extension of the engine's service life. The
introduction of a wind generator with intelligent charge control allows achieving fuel and lubricant savings of
45–65% compared to traditional power supply schemes. The proposed model can be used to de-sign highly
efficient autonomous power supply systems.
Keywords: hybrid power system, wind generator, diesel generator, simulation modeling, uninterruptible power
supply, battery.
List of used designations and abbreviations
RES – renewable energy sources diesel generator set
UPS – uninterruptible power supply
wind turbines – wind power plants
solar power plant – solar power plant
battery – accumulator battery
efficiency – efficiency factor
Introduction. The transformation of global energy develop-
ment and processes towards decentralization leads to the
rapid introduction of electricity supply systems based on
RES. A special place in this process is occupied by hybrid
autonomous complexes combining different types of gen-
eration, in most cases electric and thermal energy, to en-
sure an appropriate level of reliability of power supply to
remote facilities, especially given the regional context of
Ukraine.
The concept of a hybrid power supply system for autono-
mous facilities is based on the joint operation of various en-
ergy sources: wind turbines, solar power plants, solar col-
lectors, autonomous diesel-gasoline power plants, energy
storage systems, etc. Instead of using a single source (for
example, a solar power plant whose efficiency is minimal at
night and significantly depends on the time of year and
weather conditions [1] or only a diesel generator, the op-
eration of which is associated with significant operating
costs [2]), a hybrid system combines several power supply
and storage systems [3]. This is usually a combination of re-
newable sources (solar and wind energy) and a traditional
backup unit (DGU) or a powerful battery pack.
The main advantage of such a system is the continuous pro-
vision of power supply to facilities (domestic, industrial) and
high reliability. For example, in windy but cloudy weather,
the deficit of solar generation is covered by wind turbines,
and excess energy accumulates in batteries [4]. The control
of the process of distributing, generating and consuming en-
ergy of such a system is provided by a UPS controlled by a
controller that distributes energy flows in real time.
1 Cand. Sc. (Eng.), Assoc. Prof
https://orcid.org/0000-0002-5602-2001
2 Cand. Sc. (Eng.), Assoc. Prof
https://orcid.org/0000-0003-1870-2222
3 PhD, assistant
https://orcid.org/0000-0003-1097-2041
4 PhD-student
https://orcid.org/0009-0008-8491-2678
5 PhD-student
https://orcid.org/0009-0007-8222-7477
1, 2, 3, 4, 5 NTUU ”Igor Sikorsky Kyiv Polytech-
nic Institute“, Kyiv, Ukraine
2 Leading Researcher, Department No. 1 of
Integrated Energy Systems, Institute of Re-
newable Energy, NAS of Ukraine, Kyiv,
Ukraine
27
Відновлювана енергетика. № 2/2026 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ
The use of hybrid systems to power autonomous facilities,
private houses and various kinds of remote consumers is
practically the only way to provide power supply. This al-
lows not only to save fuel and the resource of an autono-
mous generator, but also creates a flexible network that
adapts to changing weather conditions. That is, a hybrid
system is an autonomous "mini-power system" [5], which
is environmentally friendly, low-noise and completely inde-
pendent of the central grid.
The analysis of literature sources shows [6] that wind tur-
bines built on the basis of synchronous generators with
permanent magnets are promising for use as part of hybrid
power supply systems [7]. Such a wind turbine can operate
around the clock, which can significantly reduce the capac-
ity of the battery (and therefore the cost), since the energy
is supplied more evenly throughout the day [8]. In temper-
ate latitudes, there is an ideal natural balance between
wind and solar energy: in winter, when solar insolation is
minimal (short daylight hours, cloudiness, snow on panels),
the activity of air masses is usually maximum, while wind
turbines cover the energy deficit in winter, which is rele-
vant for autonomous heating and lighting systems in the
winter season. Therefore, it is the presence of wind tur-
bines that ensures the stability of the base generation, pre-
venting the battery from being discharged to a critical level.
However, the design of hybrid systems is accompanied by
significant difficulties due to the complexity of internal
physical processes: from multifactor electromechanical
transformations to complex transient modes in power elec-
tronic converters. This makes it impossible to accurately
predict the operation of the system without the use of sim-
ulation modeling and modern software that allows you to
determine the behavior of the autonomous network in dif-
ferent operating modes.
The introduction of autonomous hybrid systems based on
wind turbines, solar power plants, diesel generators, etc.,
is a priority for the private sector due to the absence of the
need for additional excitation, high efficiency and the pos-
sibility of implementing a non-multiplier (direct) drive [9].
However, the main challenge remains the stochastic nature
of the wind flow. Since wind energy is constantly changing,
there is a need to dynamically optimize the turbine rotation
speed. For each instantaneous airflow velocity, there is
only one point of optimal power take-off [10].
To solve this problem, modern hybrid systems use intelli-
gent control algorithms, in particular maximum power
point search controllers [11]. These devices adapt the elec-
trical load of the generator to the mechanical torque of the
turbine in real time, ensuring maximum energy efficiency
of the system in all weather conditions [12].
In addition to technical advantages, the development of
wind energy stimulates local economic development, cre-
ating new jobs in the engineering and service sectors. The
use of clean wind energy allows for the complete elimina-
tion of carbon dioxide emissions during operation, which is
in line with the sustainable development strategy [13].
An integral element of a modern hybrid system is a battery
storage subsystem. The use of modern lithium iron phos-
phate storage (LiFePO4) allows smoothing out generation
and consumption peaks. Such batteries have a high re-
source (more than 3000-5000 charge/discharge cycles) and
thermal stability, which guarantees reliable operation of
the autonomous system for decades, minimizing environ-
mental consequences [14].
The analysis of modern hybrid systems [15] is characterized
by a transition from the analysis of individual components
of such a system to the study of the process of their inter-
action and mutual influence. Fundamental works of do-
mestic and foreign scientists [16, 17] are devoted to the in-
tegration of wind and solar installations into local power
grids. The main attention of researchers is focused on the
topologies of power converters and methods for stabilizing
voltage and frequency under alternating load, the stability
of these parameters is relevant for autonomous consum-
ers.
Also, an important factor that determines the reliability of
operation and high energy performance is the use of elec-
tromechanical converters with permanent magnets as a
source of electricity. When implementing technical solu-
tions of wind turbines for autonomous power systems, the
use of a non-multiplier design allows you to reduce excita-
tion losses and increase reliability [18]. However, the com-
plexity of controlling such systems requires the introduc-
tion of intelligent algorithms [19]. Analysis of sources
indicates that the use of control algorithms is a key factor
in increasing the efficiency of the system at low wind
speeds [20].
The use of lithium iron phosphate drives in hybrid systems
allows you to increase the service life of the equipment and
provide a better reaction speed when peak loads occur.
However, the issue of dynamic interaction between differ-
ent types of sources and drives in transient modes still
needs to be studied more deeply through simulations.
The relevance of the work is due to the need to ensure the
energy stability of facilities in the conditions of instability
of centralized networks and the increase in the cost of tra-
ditional energy carriers. The introduction of hybrid systems
with combined sources (wind farms, battery storage sys-
tems and traditional electromechanical installations with
diesel generators) allows minimizing the impact of the sto-
chastic nature of renewable energy on the consumer.
Therefore, the study of the modes of operation of such sys-
tems is an urgent scientific and practical task.
Purpose of the work. Study of the operating modes of an
autonomous electric power system with combined energy
sources by means of numerical simulation modeling, which
allows assessing the interaction between different sources
of generation and energy storage under different operating
modes. This will ensure a stable power supply to autono-
mous facilities in the conditions of the stochastic nature of
renewable energy sources.
28
Відновлювана енергетика. № 2/2026 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ
Fig. 1 shows the configuration of the proposed hybrid
power supply system on the example of meeting the needs
of a private house.
Wind turbine
UPS
LoadBattery
DGS
EP
Fig. 1. Hybrid power supply system: DGS – diesel generator
system; UPS with MPPT – hybrid semiconductor inverter
with MPPT system; EP – electrical panel switchboard
Each element of the power supply system performs its own
function. The diesel generator acts as a backup source or is
used at significant peak loads of the consumer. It is used
when the batteries are discharged, and the wind force is
not enough to cover the needs of the consumer. In addi-
tion, the diesel generator guarantees 100% autonomy of
the system in any bad weather.
The wind turbine in this system is the main renewable
source of electricity. This paper discusses a multiplierless
wind turbine with a synchronous generator on permanent
magnets, generating alternating frequency current, which
is supplied to the MPPT input of the UPS controller. With
sufficient wind strength, excess power is used to charge the
battery. At peak loads or in light winds, the lack of power is
covered by battery energy.
A UPS with MPPT (hybrid inverter) is the main element of
this system: it provides the maximum possible power of the
wind turbine at the current wind speed; converts constant
battery voltage into alternating voltage; controls the
charge/discharge of the battery from the wind or diesel
generator in accordance with the mode of operation or
load; Provides control, monitoring and protection of equip-
ment, systems and loads.
The battery in this system performs an important function
of an energy buffer. It accumulates excess energy, at suffi-
cient wind speed, or gives it away when necessary. This in-
creases the smoothness of the system, without power
surges and significant dynamic processes. Protective
switching devices are installed in the electrical panel, which
distribute electricity along different load lines and protect
equipment.
The list of components of the studied hybrid power supply
system is given in Table 1.
Table 1. Key components of the investigated system
№
Eq
u
ip
m
e
n
t
n
am
e
Sp
e
ci
fi
ca
ti
o
n
s
C
o
st
, $
1
Hybrid Inverter
Deye SUN-20K-
SG01HP3-EU-AM2
3 f, 20 kW, 2
MPPT trackers 2500
2 Wind generator
PVMARS 10kW
10 kW, 3-blade,
start at 2.5 m/s 5200
3
Battery system
Pylontech Force-H2 (4
x 14.2 kWh modules)
LiFePO4, 57
kWh, 384 V,
>6000 cycles
20000
4
DSU
Cummins RS20ACE (Si-
lent)
20 kW, three-
phase, noise
shield, built-in
ATS (autostart)
8800
5
EP
Schneider Electric /
Hager (Custom)
Automation of
the Acti9/Volta
series, RCDs,
surge protec-
tion (SPD),
cross-modules.
1200
6 Total 37700
The parameters of the main components of the hybrid sys-
tem, which are given in Table 1, are used to develop a nu-
merical simulation model of the autonomous electric
power system under study. The choice of specific compo-
nents is carried out for autonomous power supply of a pri-
vate country house, provided that all powerful equipment
(iron, electric stove, boiler, vacuum cleaner, etc.) is turned
on at the same time. The choice of other equipment funda-
mentally affects the results of the system.
Materials and results. To study the operating modes and
parameters of an autonomous hybrid system when wind
parameters change, a complex numerical simulation model
has been developed in the MATLAB/Simulink software en-
vironment.
Environmental parameters significantly affect the opera-
tion of a hybrid system and its initial parameters. The
model implements the ability to change the wind speed
and the angle of installation of the blades. To assess the
adaptability of the system to variable weather conditions,
three simulation cases are considered under the condition
of a fixed value of the blade angle, which corresponds to
the mode of maximum power take-off at nominal loads:
the mode of nominal generation at wind speed v = 6 m/s,
allows you to evaluate the stable operation of the wind tur-
bine; the mode of increased intensity at V = 8 m/s, which
characterizes the behavior of the system under conditions
29
Відновлювана енергетика. № 2/2026 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ
of excess energy; Low wind flow mode at V = 4 m/s, which
corresponds to checking the operation of the system at
minimum wind turbine speeds.
To simplify calculations, for all modes of operation of the
wind turbine, the load is taken ≈ 6.0 kW, which corresponds
to the switching on of key consumers during the peak hours
of a private house.
Assessment of the behavior of the system in case of ran-
dom changes in wind speed and load, emergency operating
modes (overload, short circuit, etc.) will be carried out by
the authors of this study in further work.
Fig. 2 shows the structure of a numerical simulation model
of an autonomous hybrid power supply system.
Fig. 2. Structure of the numerical simulation model
Fig. 2 shows: 1 - the unit responsible for the wind turbine
and the electric generator with permanent magnets; 2 –
autonomous diesel generator unit; 3 - UPS and MPPT unit;
4 - the block responsible for the parameters of the selected
battery; 5 – system load; 6 - a block that simulates the op-
eration of SHCHE, that is, it acts as a switching and load pro-
tection.
The subsystem of a wind turbine and a synchronous gener-
ator with permanent magnets is described by known equa-
tions and dependencies [21]. The difference between the
developed wind turbine subsystem is that it allows you to
dynamically recalculate the real rotation speed of the wind
turbine depending on the actual rotation speed of the gen-
erator shaft, depending on its load.
The MPPT UPS subsystem processes input signals and cal-
culates the generation power using the following expres-
sion:
( ) ( )k dc k dc kP V I= (1)
where: Pk is the power value at the current time; Vdc(k) is
the voltage on the DC bus of the UPS; Idc(k) is the value of
the rectified current MPPT of the controller.
To determine the dynamics of the system, delay blocks per
one quantization cycle are used. The calculation of power
differentials and voltages between the current and previ-
ous values is performed according to the following expres-
sions:
( ) ( 1)
( ) ( 1)
,
.
k k
dc k dc k
P P P
V V V
−
−
= −
= −
(2)
The output power of the system at any point in time t is
defined as the sum of the capacities from all available
sources:
( ) ( ) ( )( ) ,out w mppt DG B UPSP t P v t P t P t = + +
(3)
where: Рw – is the power of the wind turbine (wind turbine
and generator); ηMPPT – efficiency of the MPPT controller;
РDG – diesel generator power; РB=f(SoC, IB) – battery power;
ηUPS – UPS efficiency.
The change in the state of charge of the battery (SoC) is de-
scribed through a differential equation that allows you to
analyze the dynamics of the process in real time. The rate
of change in the state of charge of the battery, when the
load or wind speed changes, taking into account the rated
capacity and efficiency, is determined as follows:
( ) ( ) ( )B B B
r dc r
dSoC t I t P t
dt С V С
= − = −
(4)
where: SoC(t) – s the current state of charge of the battery;
Сr – rated battery capacity; РB – instantaneous battery
power; ηB – efficiency of the charge/discharge battery cycle.
30
Відновлювана енергетика. № 2/2026 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ
For practical analysis of the results of numerical modeling,
it is convenient to use the integral form for a certain period
of time [t0, t]:
( ) ( ) ( )
0
0
1
t
B B
r t
dSoC t dSoC t P t dt
С
= − (5)
We will analyze the operation of the system at a wind
speed of 6.0 m/s, using the developed numerical simula-
tion model.
Fig. 3 shows the results of calculating the capacities of the
main elements of the study system.
Fig. 3. Calculation results at a wind speed 6 m/s
According to Fig. 3 shows that the wind turbine at a given wind
speed develops a maximum power of ≈ 6.0 kW, while the con-
sumer power is 4.7 kW. Excess power ≈1.3 kW is used to charge
the battery, which is confirmed by the corresponding graph in
Fig. 3. And an increase in the battery charge level in %.
At low wind speeds (<4 m/s), the lack of power, first of all,
is compensated for by the energy of the battery. The au-
tonomous diesel generator automatically starts when the
battery charge level drops below 20% to prevent deep dis-
charge and damage.
The result of calculating the power of the system at a wind
speed of 4 m/s is shown in Fig. 4.
Fig. 4. Calculation results at a wind speed 4 m/s
31
Відновлювана енергетика. № 2/2026 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ
Fig. 4 shows that the power of the consumer, at a given
time, is ≈6.0 kW. At the same time, the power of the wind
turbine is 3.6 kW. The lack of consumer power is compen-
sated for by the energy accumulated in the battery and is ≈
2.4 kW. At the same time, according to the graph in Fig. 4,
it can be seen that the battery is discharged. The behavior
of the system at a time interval of up to 0.5 s (Figs. 3, 4) is
explained by the peculiarities of the calculation processes
in the simulation model.
Fig. 5 shows the results of simulation when using a backup
diesel generator.
Fig. 5. Simulation results using a backup diesel generator
As can be seen from Fig. 5, at time t = 0.5 s, when the bat-
tery charge level crosses the critical SoC mark of 20%, the
system automatically turns on the diesel generator. The op-
erating power of the 14 kW diesel generator corresponds
to 70% of the rated power of the generator, which provides
optimal specific energy consumption of fuel. The power of
the diesel generator exceeds the current power of the con-
sumer of 6.0 kW and its deficit of 2.4 kW, so most of the
energy is directed to charging the batteries. This is reflected
in the battery power graph, where the curve goes into the
negative region with a value of -11.6 kW, which corre-
sponds to an intense charge. From this point on, the battery
level (SoC) begins to skyrocket. This approach to the use of
diesel generator energy allows you to speed up the process
of charging the battery and increase the efficiency of using
fuel energy, due to the operation of the generator in the
optimal load mode.
The use of wind turbines also allows you to significantly
save fuel, resources and operational costs associated with
the operation of the diesel generator. Table 2 shows a
comparison of the performance indicators of the studied
power supply system when using a wind turbine in conjunc-
tion with a diesel generator.
Table 2. Comparison of operational indicators of power supply systems
Comparison Parameter Diesel generator only (without
wind turbines and batteries)
Hybrid system (diesel generator +
wind turbine + battery) Economic effect
Operating mode of the
diesel generator Constant (24 hours) Intermittent (~5.5 hours/day) -77% uptime
Average load on the
diesel generator
≈6 kW (30% of nominal),
inefficient
≈14 kW (70% of the nominal),
optimally
+40% to engine
efficiency
Daily wind generation 0 kWh ≈86 kWh Environmentally
friendly energy
Daily fuel consumption ~72.0 l ~25.0 l ~60.5% (47.0 L)
Maintenance costs
(um. units) 100% 23% 4.3x reduction
32
Відновлювана енергетика. № 2/2026 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ
The total daily fuel consumption can be calculated when
determining the schedule of changes in wind speed during
the day (month, year) and is determined as follows:
( )
0
DGT
DG DGQ q P dt= (6)
where: TDG – is the operating time of the generator per day
(hour), which in a hybrid system is calculated:
l w
DG
DG B
E E
T
P
−
=
(7)
where: qDG – is the specific fuel consumption (l/kWh), which
depends on the load; El and Ew are the daily energy con-
sumption and generation from wind energy, respectively.
Analysis of the data in Table 2 shows that the main savings
are achieved not only due to the direct replacement of fuel
energy with wind energy, but also due to the displacement
of the operating point of the diesel generator unit to the
zone of maximum efficiency (70–80% of the rated power).
In a DGT-only system, the generator operates at low power
to cover an average load of ≈6 kW, which leads to overcon-
sumption of fuel and accelerated engine coking. In a hybrid
scheme, the diesel generator operates at a power of 14 kW,
which allows you to charge the battery in a short time and
ensure further operation of the system in silent mode.
Conclusions
As a result of this work, a comprehensive study of the op-
erating modes of a hybrid autonomous power supply sys-
tem was carried out, combining a wind power plant based
on SGPM, a diesel generator and an energy storage system
with a battery. The results of simulation modeling allow us
to state the following:
The implementation of a UPS system with an MPPT control-
ler allows you to optimize the power take-off from the wind
turbine in a wide range of wind speeds v = 4...10 m/s.
The use of the combined mode, in which the diesel gener-
ator is used only when the battery discharge threshold is
reached (SoC < 20%), allows not only to meet the peak load
of 20 kW but also to provide intensive battery charging.
This reduces the overall operating time of the internal com-
bustion engine and allows you to achieve fuel savings of 45-
60% compared to continuous operation of the generator.
The use of LiFePO4 batteries as an energy storage device
effectively smooths out stochastic fluctuations in wind gen-
eration and provides an uninterrupted power supply to
consumers. This significantly reduces the dynamic loads on
the mechanical parts of the wind turbine and diesel gener-
ators, extending their life.
In addition to economic advantages, the proposed configu-
ration significantly reduces the volume of harmful emis-
sions of combustion products and the amount of used lub-
ricant, making the system suitable for use in environmen-
tally sensitive autonomous zones.
REFERENCES
1. Rekioua, D., Mokrani, Z., Kakouche, K. et al.
Optimization and intelligent power management
control for an autonomous hybrid wind turbine
photovoltaic diesel generator with batteries. Sci Rep
13, 21830 (2023). https://doi.org/10.1038/s41598-
023-49067-4.
2. Zoubir Roumila, Djamila Rekioua, Toufik Rekioua,
Energy management based fuzzy logic controller of
hybrid system wind/photovoltaic/diesel with storage
battery, International Journal of Hydrogen Energy,
Volume 42, Issue 30, 2017, Pages 19525-19535, ISSN
0360-3199,
https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2017.06.006.
3. Saloua Belaid, Djamila Rekioua, Adel Oubelaid, Djamel
Ziane, Toufik Rekioua, A power management control
and optimization of a wind turbine with battery
storage system, Journal of Energy Storage, Volume 45,
2022, 103613, ISSN 2352-152X,
https://doi.org/10.1016/j.est.2021.103613.
4. Maulik, A. and Das, D. (2019), Optimal power dispatch
considering load and renewable generation
uncertainties in an AC–DC hybrid microgrid. IET Gener.
Transm. Distrib., 13: 1164-1176.
https://doi.org/10.1049/iet-gtd.2018.6502.
5. X. Liu, P. Wang and P. C. Loh, "A Hybrid AC/DC
Microgrid and Its Coordination Control," in IEEE
Transactions on Smart Grid, vol. 2, no. 2, pp. 278-286,
June 2011, doi: 10.1109/TSG.2011.2116162.
6. Zoubir Roumila, Djamila Rekioua, Toufik
Rekioua,Energy management based fuzzy logic
controller of hybrid system wind/photovoltaic/diesel
with storage battery, International Journal of
Hydrogen Energy, Volume 42, Issue 30, 2017, Pages
19525-19535, ISSN 0360-3199,
https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2017.06.006.
7. Khan, M. A., Zeb, K., Sathishkumar, P., Ali, M. U.,
Uddin, W., Hussain, S., Ishfaq, M., Khan, I., Cho, H.-G.,
& Kim, H.-J. (2018). A Novel Supercapacitor/Lithium-
Ion Hybrid Energy System with a Fuzzy Logic-
Controlled Fast Charging and Intelligent Energy
Management System. Electronics, 7(5), 63.
https://doi.org/10.3390/electronics7050063.
8. Aziz, A. S., Tajuddin, M. F. N., Adzman, M. R.,
Ramli, M. A. M., & Mekhilef, S. (2019). Energy
Management and Optimization of a PV/Diesel/Battery
Hybrid Energy System Using a Combined Dispatch
Strategy. Sustainability, 11(3), 683.
https://doi.org/10.3390/su11030683.
9. Chumack, V., Tsyvinskyi, S., Kovalenko, M.,
Ponomarev, A., Tkachuk, I. 2020. Mathemathical
modeling of a synchronous generator with combined
excitation. Eastern-European Journal of Enterprise
33
Відновлювана енергетика. № 2/2026 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ
Technologies. 1, 5 (103) (Feb. 2020), 30–36. doi:
10.15587/1729-4061.2020.193495.
10. Holovko V. M., Kovalenko M. A., Kovalenko I. Ya.,
Halasun I. R. Matematychne modeliuvannia
avtonomnoi vitroustanovky z synkhronnym hene-
ratorom mahnitoelektrychnoho typu. Vidnovliu-valna
enerhetyka,. 2020,. no.№ 4(63), S. 50-–58. doi:
10.36296/1819-8058.2020.4(63).
11. Yuan, H., Liu, J., Zhou, Y., & Pei, H. (2023). State of
Charge Estimation of Lithium Battery Based on
Integrated Kalman Filter Framework and Machine
Learning Algorithm. Energies, 16(5), 2155.
https://doi.org/10.3390/en16052155.
12. Yimen, N., Tchotang, T., Kanmogne, A., Abdelkhalikh
Idriss, I., Musa, B., Aliyu, A., Okonkwo, E. C., Abba, S. I.,
Tata, D., Mevaa, L., Hamandjoda, O., & Dagbasi, M.
(2020). Optimal Sizing and Techno-Economic Analysis
of Hybrid Renewable Energy Systems—A Case Study of
a Photovoltaic/Wind/Battery/Diesel System in Fanisau,
Northern Nigeria. Processes, 8(11), 1381.
https://doi.org/10.3390/pr8111381.
13. Ge Zhang, Yong Shi, Akbar Maleki, Marc A. Rosen,
Optimal location and size of a grid-independent
solar/hydrogen system for rural areas using an
efficient heuristic approach, Renewable Energy,
Volume 156, 2020, Pages 1203-1214, ISSN 0960-1481,
https://doi.org/10.1016/j.renene.2020.04.010.
14. Ge Zhang, Yong Shi, Akbar Maleki, Marc A. Rosen,
Optimal location and size of a grid-independent
solar/hydrogen system for rural areas using an
efficient heuristic approach, Renewable Energy,
Volume 156, 2020, Pages 1203-1214, ISSN 0960-1481,
https://doi.org/10.1016/j.renene.2020.04.010.
15. Barun K. Das, Majed A. Alotaibi, Pronob Das,
M.S. Islam, Sajal K. Das, Md Alamgir Hossain, Feasibility
and techno-economic analysis of stand-alone and grid-
connected PV/Wind/Diesel/Batt hybrid energy system:
A case study, Energy Strategy Reviews, Volume 37,
2021, 100673, ISSN 2211-467X,
https://doi.org/10.1016/j.esr.2021.100673.
16. Kovalenko , M. A., Reutskyi , M. O., Kovalen-ko, I. Ya.,
Bazarov, O. O., & Titov , Ye. O. (2025). Vy-korystannia
dzherela bezperebiinoho zhyvlennia dlia znyzhennia
ekspluatatsiinykh vytrat avtonom-noho
elektroheneratora. Vidnovliuvana enerhe-tyka, (1(80),
29-37. https://doi.org/10.36296/1819-
8058.2025.1(80).29-37.
17. Katsadze, T., Chyzhevskyi, V., Kovalenko, M.,
Chumack, V., & Buslova, N. (2025). Normalization of
non-sinusoidality indicators of magnetoelectric
generator under an autonomous mode of operation.
Eastern-European Journal of Enterprise Technologies,
3(8 (135), 34–41. https://doi.org/10.15587/1729-
4061.2025.332187.
18. Djaafar Toumi, Djiliani Benattous, Ahmed Ibrahim,
H.I. Abdul-Ghaffar, Sergey Obukhov, Raef Aboelsaud,
Yacine Labbi, Ahmed A. Zaki Diab, Optimal design and
analysis of DC–DC converter with maximum power
controller for stand-alone PV system, Energy Reports,
Volume 7, 2021, Pages 4951-4960, ISSN 2352-4847,
https://doi.org/10.1016/j.egyr.2021.07.040.
19. Hanane Hassani, Faika Zaouche, Djamila Rekioua,
Saloua Belaid, Toufik Rekioua, Seddik Bacha, Feasibility
of a standalone photovoltaic/battery system with
hydrogen production, Journal of Energy Storage,
Volume 31, 2020, 101644, ISSN 2352-152X,
https://doi.org/10.1016/j.est.2020.101644.
20. Tiewei Song, Lijun Fu, Linlin Zhong, Yaxiang Fan, Qianyi
Shang, HP3O algorithm-based all electric ship energy
management strategy integrating demand-side
adjustment, Energy, Volume 295, 2024, 130968, ISSN
0360-5442,
https://doi.org/10.1016/j.energy.2024.130968.
21. Mohammadamin Shirkhani, Jafar Tavoosi, Saeed
Danyali, Amirhossein Khosravi Sarvenoee, Ali Abdali,
Ardashir Mohammadzadeh, Chunwei Zhang, A review
on microgrid decentralized energy/voltage control
structures and methods, Energy Reports, Volume 10,
2023, Pages 368-380, ISSN 2352-4847,
https://doi.org/10.1016/j.egyr.2023.06.022.
https://doi.org/10.1016/j.esr.2021.100673
https://doi.org/10.1016/j.energy.2024.130968
|
| id | veorgua-article-619 |
| institution | Vidnovluvana energetika |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-10T01:00:14Z |
| publishDate | 2026 |
| publisher | Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | veorgua/a8/b0b83aeb577f3b55d3d1b2b4ea454ca8.pdf |
| spelling | veorgua-article-6192026-07-09T12:14:07Z OPERATING MODES OF A HYBRID AUTONOMOUS ELECTRIC POWER SYSTEM WITH COMBINED ENERGY SOURCES РЕЖИМИ РОБОТИ ГІБРИДНОЇ АВТОНОМНОЇ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНОЇ СИСТЕМИ З КОМБІНОВАНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ЕНЕРГІЇ Kovalenko , M. Ostapchuk, O. Kovalenko, I. Trukhanov , O. Vyshnevsky , O. hybrid power system, wind generator, diesel generator, simulation modeling, uninterruptible power supply, battery. гібридна енергосистема, вітрогенератор, дизель-генератор, імітаційне моделювання, джерело безперебійного живлення, акумуляторна батарея. The paper analyzes the operating modes of an autonomous hybrid power supply system based on the combined use of wind energy with a permanent magnet synchronous generator, a diesel generator set, and a storage system with bat-teries. The relevance of implementing such systems for private households with high peak loads (up to 20 kW) in the absence of centralized power supply is substantiated. A numerical simulation model has been developed that allows assessing the dynamics of power distribution between sources depending on wind speed and battery charge status. Power distribution dependencies have been constructed at different wind speeds and different battery charge levels. It is shown that the use of a hybrid inverter with MPPT in combination with LiFePO4 batteries allows minimizing the operating time of the fuel generator, using it only when the critical battery discharge threshold (less than 20%) is reached. It has been established that the operation of the diesel generator in the mode of forced battery charging at a power of 70–80% of the nominal provides a significant reduction in specific fuel consumption and an extension of the engine's service life. The introduction of a wind generator with intelligent charge control allows achieving fuel and lubricant savings of 45–65% compared to traditional power supply schemes. The proposed model can be used to de-sign highly efficient autonomous power supply systems.&nbsp; У роботі проведено аналіз режимів функціонування автономної гібридної системи енергозабезпечення, що базується на комбінованому використанні енергії вітру з синхронним генератором на постійних магнітах, дизель-генераторної установки та системи накопичення з акумуляторними батареями. Обґрунтовано актуальність впровадження таких систем для приватних домогосподарств з високим піковим навантаженням (до 20 кВт) в умовах відсутності централізованого електропостачання. Розроблено чисельну імітаційну модель, яка дає змогу оцінити динаміку розподілу потужностей між джерелами залежно від швидкості вітру та стану заряду акумуляторних батарей. Побудовано залежності розподілу потужності за різної швидкості вітру та різного рівня заряду акумуляторів. Показано, що, застосовуючи гібридний інвертор з MPPT у поєднанні з накопичувачами LiFePO4, можна мінімізувати час роботи паливного генератора, використовуючи його лише в разі досягнення критичного порогу розряду АКБ (менше 20 %). Встановлено, що робота ДГУ в режимі форсованого заряду акумуляторів на потужності 70–80 % від номінальної забезпечує значне зниження питомої витрати палива та подовження міжремонтного ресурсу двигуна. Впровадження вітрогенератора з інтелектуальним керуванням заряду дає змогу досягти економії паливно-мастильних матеріалів на рівні 45–65 % порівняно з традиційними схемами живлення. Запропонована модель може бути використана для проєктування високоефективних автономних систем енергозабезпечення.&nbsp; Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine 2026-06-30 Article Article application/pdf https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/619 10.36296/1819-8058.2026.2(85).17-33 Vidnovluvana energetika ; No. 2(85) (2026): Scientific and applied Journal renewable energy ; 17-33 Возобновляемая энергетика; № 2(85) (2026): Scientific and applied Journal renewable energy ; 17-33 Відновлювана енергетика; № 2(85) (2026): Науково-прикладний журнал Відновлювана енергетика; 17-33 2664-8172 1819-8058 10.36296/1819-8058.2026.2(85) uk https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/619/530 Copyright (c) 2026 Vidnovluvana energetika |
| spellingShingle | hybrid power system wind generator diesel generator simulation modeling uninterruptible power supply battery. Kovalenko , M. Ostapchuk, O. Kovalenko, I. Trukhanov , O. Vyshnevsky , O. OPERATING MODES OF A HYBRID AUTONOMOUS ELECTRIC POWER SYSTEM WITH COMBINED ENERGY SOURCES |
| title | OPERATING MODES OF A HYBRID AUTONOMOUS ELECTRIC POWER SYSTEM WITH COMBINED ENERGY SOURCES |
| title_alt | РЕЖИМИ РОБОТИ ГІБРИДНОЇ АВТОНОМНОЇ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНОЇ СИСТЕМИ З КОМБІНОВАНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ЕНЕРГІЇ |
| title_full | OPERATING MODES OF A HYBRID AUTONOMOUS ELECTRIC POWER SYSTEM WITH COMBINED ENERGY SOURCES |
| title_fullStr | OPERATING MODES OF A HYBRID AUTONOMOUS ELECTRIC POWER SYSTEM WITH COMBINED ENERGY SOURCES |
| title_full_unstemmed | OPERATING MODES OF A HYBRID AUTONOMOUS ELECTRIC POWER SYSTEM WITH COMBINED ENERGY SOURCES |
| title_short | OPERATING MODES OF A HYBRID AUTONOMOUS ELECTRIC POWER SYSTEM WITH COMBINED ENERGY SOURCES |
| title_sort | operating modes of a hybrid autonomous electric power system with combined energy sources |
| topic | hybrid power system wind generator diesel generator simulation modeling uninterruptible power supply battery. |
| topic_facet | hybrid power system wind generator diesel generator simulation modeling uninterruptible power supply battery. гібридна енергосистема вітрогенератор дизель-генератор імітаційне моделювання джерело безперебійного живлення акумуляторна батарея. |
| url | https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/619 |
| work_keys_str_mv | AT kovalenkom operatingmodesofahybridautonomouselectricpowersystemwithcombinedenergysources AT ostapchuko operatingmodesofahybridautonomouselectricpowersystemwithcombinedenergysources AT kovalenkoi operatingmodesofahybridautonomouselectricpowersystemwithcombinedenergysources AT trukhanovo operatingmodesofahybridautonomouselectricpowersystemwithcombinedenergysources AT vyshnevskyo operatingmodesofahybridautonomouselectricpowersystemwithcombinedenergysources AT kovalenkom režimirobotigíbridnoíavtonomnoíelektroenergetičnoísistemizkombínovanimidžerelamienergíí AT ostapchuko režimirobotigíbridnoíavtonomnoíelektroenergetičnoísistemizkombínovanimidžerelamienergíí AT kovalenkoi režimirobotigíbridnoíavtonomnoíelektroenergetičnoísistemizkombínovanimidžerelamienergíí AT trukhanovo režimirobotigíbridnoíavtonomnoíelektroenergetičnoísistemizkombínovanimidžerelamienergíí AT vyshnevskyo režimirobotigíbridnoíavtonomnoíelektroenergetičnoísistemizkombínovanimidžerelamienergíí |