SMALL-SCALE AGRIVOLTAIC SYSTEMS FOR HOUSEHOLDS: A 100 M² PILOT MODULE AND SCALING POTENTIAL TOWARD SMALL BUSINESS DEVELOPMENT

This paper develops a conceptual model of a small-scale agrivoltaic module for a household located on sandy soils in the Kyiv region and evaluates its potential for phased scaling. The relevance of the study is driven by the need to enhance household energy autonomy and to adapt agricultural product...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2026
Hauptverfasser:	Zurian , O., Novytskyi , S.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine 2026
Schlagworte:	renewable energy agrivoltaics semi-transparent photovoltaics water savings sandy soils small-scale farming.
Online Zugang:	https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/630
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Vidnovluvana energetika
Завантажити файл:

Institution

Vidnovluvana energetika

_version_	1870287575555506176
author	Zurian , O. Novytskyi , S.
author_facet	Zurian , O. Novytskyi , S.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "O. Zurian ", "institution": "Інститут відновлюваної енергетики НАН України, м. Київ, Україна" }, { "author": "S. Novytskyi ", "institution": "Інститут відновлюваної енергетики НАН України, м. Київ, Україна" } ]
author_sort	Zurian , O.
baseUrl_str	https://ve.org.ua/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-09T12:14:07Z
description	This paper develops a conceptual model of a small-scale agrivoltaic module for a household located on sandy soils in the Kyiv region and evaluates its potential for phased scaling. The relevance of the study is driven by the need to enhance household energy autonomy and to adapt agricultural production to increasing aridity. The objective is to formulate a techno-economic model of a 100 m² starter agrivoltaic module and to develop a formalized threshold criterion for decision-making regarding its implementation, taking into account the potential transition to small-scale business operations.&nbsp; Based on the analysis of specific photovoltaic energy generation and the expected yield reduction under partial shading, a relationship linking the annual energy benefit to potential agricultural losses is proposed. It is demonstrated that with a coverage ratio of 35–40% and moderate yield reduction, the energy effect generally exceeds agricultural losses, ensuring the economic feasibility of the starter module at the household level.&nbsp; The scientific novelty of the study lies in the development of a threshold-based decision model for small-scale agrivoltaic systems and in the formulation of a phased scaling strategy from energy-autonomous households to small energy-agricultural businesses, accounting for economic, regulatory, and agronomic uncertainties. Unlike most existing studies focused primarily on large-scale agricultural projects, this work proposes a structured framework for initiating small agrivoltaic projects with risk minimization.&nbsp; The obtained results indicate the feasibility of agrivoltaics as a strategic development tool for small farms. Further research should focus on experimental validation of the proposed model, refinement of microclimatic impact parameters, and detailed economic assessment of scalable system configurations.&nbsp; &nbsp;
doi_str_mv	10.36296/1819-8058.2026.2(85).205-220
first_indexed	2026-07-10T01:00:25Z
format	Article
fulltext	205 Відновлювана енергетика. № 2/2026 \| Сонячна енергетика УДК 620.92, 662.769.2 https://doi.org/10.36296/1819-8058.2026.2(85).205-220 МАЛОМАСШТАБНА АГРОФОТОВОЛЬТАЇКА ДЛЯ ДОМОГОСПОДАРСТВ: СТАРТОВИЙ МОДУЛЬ 100 М² ТА ПОТЕНЦІАЛ МАСШТАБУВАННЯ ДО МАЛОГО БІЗНЕСУ Отримано 07 бер. 2026 р.; рекомендовано до публікації 26 чер. 2026 р. Доступно онлайн 30 чер. 2026 р. Зур’ян О. В.1, Новицький С. В.2 Автор для кореспонденції: Зур’ян Олексій, e-mail: alexey_zuryan@ukr.net Анотація. У роботі розроблено концептуальну модель маломасштабного агрофотовольтаїчного модуля для домогосподарства в умовах піщаних ґрунтів Київської об- ласті з оцінкою можливості його поетапного масштабу- вання. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення енергетичної автономності домогосподарств та адаптації агровиробництва до умов щораз вищої посушливості. Метою ро- боти є формування техніко-економічної моделі стартового агрофотовольтаїчного модуля пло- щею 100 м² та розроблення формалізованого порогового критерію прийняття рішення щодо його впровадження з урахуванням перспектив переходу до малого бізнесу. На основі аналізу питомої енергогенерації фотоелектричних систем та можливого зниження вро- жайності в разі часткового затінення запропоновано співвідношення, що пов’язує річний енергети- чний ефект із втратами аграрної продукції. Показано, що за частки покриття 35–40 % та помір- ного зниження врожайності енергетичний ефект зазвичай перевищує аграрні втрати, що забезпечує економічну доцільність стартового модуля для домогосподарства. Наукова новизна роботи полягає у формуванні порогової моделі прийняття рішення для маломас- штабної агрофотовольтаїчної системи та розробленні поетапної схеми масштабування від авто- номного домогосподарства до малого енергетично-аграрного бізнесу з урахуванням економічних, регуляторних і агротехнічних факторів невизначеності. На відміну від наявних досліджень, орієн- тованих переважно на великі аграрні проєкти, запропоновано структуровану модель старту ма- лого проєкту з мінімізацією ризиків. Отримані результати свідчать про доцільність використання агрофотовольтаїки як інструме- нту стратегічного розвитку малих господарств. Подальші дослідження мають бути спрямовані на експериментальну валідацію моделі, уточнення параметрів мікрокліматичного впливу та по- глиблений аналіз економічної ефективності масштабованих конфігурацій. Ключові слова: відновлювана енергетика, агрофотовольтаїка, напівпрозорі сонячні модулі, водна ефективність, піщані ґрунти, малі господарства. Перелік використаних позначень та скорочень АФВ – агрофотовольтаїчна система СЕС – сонячна електростанція PV – фотоелектрична система (англ. Photovoltaic system) PAR – фотосинтетично активна радіація (англ. Photosynthetically Active Radiation) STC – стандартні умови випробувань (англ. Standard Test Conditions) Pinst – встановлена потужність фотоелектричної сис- теми, кВт Pinst, scale – встановлена потужність масштабованої си- стеми, кВт Acov – площа покриття фотоелектричними модулями, м² pA – питома встановлена потужність модуля на оди- ницю площі, Вт/м² EPV – річний виробіток електроенергії, кВт·год EPV, scale – річний виробіток електроенергії для мас- штабованої системи, кВт·год Yspec – питомий річний виробіток, кВт·год/кВт Y – базова врожайність, кг ΔY – зниження врожайності, кг Cel – вартість електроенергії, грн/кВт·год Ccrop – вартість сільськогосподарської продукції, грн/кг Bel – річний енергетичний економічний ефект, грн Lcrop – втрати доходу від зниження врожайності, грн Ctot – загальні інвестиційні витрати, грн Cunit – питомі капітальні витрати на одиницю встанов- леної потужності, грн/кВт 1 д-р. техн. наук https://orcid.org/0000-0002-2391-1611 2 аспірант https://orcid.org 0009-0005-5647-6635 1, 2 Інститут відновлюваної енергетики НАН України, м. Київ, Україна 206 Відновлювана енергетика. № 2/2026 \| Сонячна енергетика Вступ. В умовах зростання вартості електроенергії, підвищення кліматичних ризиків та нестабільності енергопостачання питання енергонезалежності домо- господарств набуває стратегічного значення. Для влас- ників присадибних ділянок і малих господарств Київсь- кої області ця проблема поєднується з іншою – дефіцитом вологи на легких піщаних ґрунтах, що особ- ливо проявляється в літній період. Отже, домогосподар- ство одночасно стикається з двома викликами: необ- хідністю забезпечення стабільного енергопостачання та підтримання врожайності в умовах водного стресу. Агрофотовольтаїка, яка передбачає поєднання вироб- ництва електроенергії та вирощування сільськогоспо- дарських культур на одній площі, розглядається як пер- спективний напрям інтеграції енергетики та аграрного сектору. Проте більшість досліджень присвячено вели- ким фермерським або промисловим проєктам, тоді як питання впровадження маломасштабних систем для домогосподарств залишаються недостатньо опрацьова- ними. Відсутня чітка модель старту невеликого агрофо- товольтаїчного проєкту, яка давала б змогу оцінити його доцільність на рівні 100 м² та визначити перспективи по- дальшого масштабування. Для власника домогосподарства критичним є розуміння не лише технічної можливості встановлення сонячних модулів над ділянкою, а й економічного балансу між по- тенційними втратами врожайності та вигодами від ви- робництва електроенергії. Водночас саме невеликий пілотний модуль може слугувати інструментом зни- ження ризиків і поетапного переходу до малого агрое- нергетичного бізнесу. З огляду на це актуальним є розроблення моделі стар- тового агрофотовольтаїчного модуля площею 100 м² для умов піщаних ґрунтів Київської області з подальшим аналізом можливостей масштабування. Такий підхід дає змогу поєднати задачі енергетичної автономності домогосподарства з довгостроковою стратегією ро- звитку малого бізнесу на основі інтегрованого викори- стання земельної площі. Постановка завдання Метою роботи є розроблення та обґрунтування прак- тичної моделі запуску маломасштабного агрофотоволь- таїчного проєкту для домогосподарства на прикладі стартового модуля площею 100 м² в умовах піщаних ґрунтів Київської області з оцінкою потенціалу його по- дальшого масштабування до рівня малого бізнесу. Для досягнення поставленої мети передбачено вико- нання таких завдань: – сформувати технічну конфігурацію стартового агрофо- товольтаїчного модуля, орієнтованого на забезпе- чення часткової енергетичної автономності домогос- подарства; – оцінити баланс між можливими втратами врожайності та вигодами від виробництва електроенергії; – запропонувати пороговий критерій прийняття рішен- ня щодо доцільності впровадження системи на рівні домогосподарства; – проаналізувати сценарії масштабування від пілотної площі 100 м² до напівкомерційного та малого бізнес- рівня; – визначити умови, за яких агрофотовольтаїчний проєкт переходить від інструменту енергонезалежності до економічно обґрунтованої підприємницької діяль- ності. Таким чином, у роботі поєднується технічний, еко- номічний та стратегічний підхід до впровадження агро- фотовольтаїки на рівні малого господарства. Зазначе- ний підхід дає змогу поєднати аналітичну глибину з прикладним інструментарієм, що може бути корисним як для дослідників, так і для практиків. Огляд літератури Питання інтеграції фотоелектричних систем із сільсько- господарським виробництвом активно вивчається з по- чатку 2010-х років. Одні з перших концептуальних під- ходів до поєднання виробництва електроенергії та вирощування культур були сформульовані в роботах [1], де обґрунтовано можливість подвійного використання земельних ресурсів. Подальший розвиток концепції агро- фотовольтаїки представлено в дослідженні [2], у якому автори запропонували моделі оптимізації просторового розміщення фотоелектричних модулів з урахуванням аг- ротехнічних параметрів. У роботі [3] продемонстровано позитивний вплив агрофотовольтаїчних систем на вод- ний баланс у посушливих регіонах, зокрема зменшення евапотранспірації та підвищення водної ефективності. Дослідження [4] підтверджує, що мікроклімат під моду- лями може сприяти стабілізації продуктивності культур в умовах високих температур. Аналогічні результати щодо впливу часткового затінення на ріст і розвиток рослин наведені в [5], де детально проаналізовано зміни мікро- метеорологічних параметрів. Окремий напрям до- сліджень присвячений використанню напівпрозорих та спектрально-селективних модулів. У роботі [6] показано, що оптимізація спектрального складу пропущеної радіації сприяє зменшенню негативного впливу затінення на фотосинтез. У критичному огляді [7] систе- матизовано підходи до проєктування агрофотоволь- таїчних систем та підкреслено необхідність адаптації па- раметрів конструкції до конкретних культур і кліматичних умов. Водночас більшість наявних досліджень орієнто- вана на великомасштабні фермерські або промислові проєкти. У роботі [8] наголошується на важливості еко- номічної оцінки інтегрованих систем а в роботі [9] пи- тання розглядається з позицій інтегральної продуктив- ності землекористування, однак старту малих проєктів на рівні домогосподарств практично не приділено уваги. Аналіз сучасних тенденцій розвитку агрофотовольтаїки [10, 11] свідчить про зростання інтересу до децентралізо- ваних енергетичних рішень, проте відсутні формалізовані моделі переходу від пілотної ділянки до масштабованого малого бізнесу. Отже, попри значну кількість досліджень, 207 Відновлювана енергетика. № 2/2026 \| Сонячна енергетика проблема розроблення стартової моделі маломасштаб- ного агрофотовольтаїчного проєкту з оцінкою умов мас- штабування залишається недостатньо опрацьованою, що визначає актуальність даної роботи. Виклад основного матеріалу Стартовий агрофотовольтаїчний модуль площею 100 м² розглядається в роботі як мінімальна практично ре- алізована одиниця впровадження системи подвійного використання земельної ділянки на рівні домогоспо- дарства. Такий масштаб дає змогу одночасно мінімізувати фінансові ризики та отримати репрезента- тивні показники для подальшого масштабування. Для умов піщаних ґрунтів Київської області характер- ними є швидке висихання верхнього шару ґрунту, низька водозв’язувальна здатність та підвищена чут- ливість культур до перегріву в літній період. Згідно з ре- зультатами досліджень [3–5], часткове затінення під фо- тоелектричними модулями здатне зменшувати евапотранспірацію та стабілізувати мікроклімат у прико- реневій зоні рослин. Саме ці передумови покладено в основу концепції стартового модуля. Конструктивно модуль передбачає встановлення напівпрозорих або стандартних фотоелектричних пане- лей із часткою покриття 35–40 % від загальної площі. Тож фактична площа розміщення модулів становить 35– 40 м². За питомої встановленої потужності 130– 160 Вт/м² (характерної для частково прозорих або ро- зріджених конструкцій) сумарна встановлена потуж- ність системи оцінюється на рівні 4,5–6,0 кВт. Сучасні мас-маркет PV-модулі з кремнієвими елемен- тами мають ефективність до 24,5 %, що відповідає близько 170–180 Вт встановленої потужності на 1 м² площі панелі за стандартних умов випробувань. Напівпрозорі (spectrally selective) фотоелектричні техно- логії, що поєднують генерацію електрики з пропусканням частини фотосинтетично активного випромінювання здебільшого демонструють нижчу питомість потужності через компроміс між прозорістю та перетворенням електроенергії [12]. Встановлена потужність визначається співвідношенням inst co AP A p=  , де coA  – площа покриття модулями, м2; Ap – питома потужність модуля, Вт/м2. Для середніх кліматичних умов центральної України пи- томий річний виробіток фотоелектричних систем стано- вить близько 1000–1100 кВт·год/рік [13]. Відповідно, очікуваний річний виробіток стартового модуля можна оцінити як PV inst specE P Y=  , де specY – питомий виробіток (кВт·год/рік) Для потужності 5 кВт це відповідає 5000–5500 кВт·год на рік. Такий обсяг генерації зіставний з річним споживан- ням електроенергії типового домогосподарства, що відкриває можливість часткової або повної енергетич- ної автономності. З агрономічного погляду модуль орієнтований на виро- щування культур, відносно стійких до помірного затінення, зокрема полуниці. Згідно з даними [5, 9], до- пустимий рівень зменшення фотосинтетично активної радіації без критичного падіння врожайності становить 20–40 % залежно від кліматичних умов і сорту. У роботі приймається, що в разі покриття 35–40 % можливе зни- ження врожайності у середньостатистичний рік не пере- вищує 15–20 %, що відповідає даним польових експери- ментів, наведених у [3, 4]. Водночас очікуване зменшення сезонного водоспожи- вання може досягати 20–30 %, що особливо важливо для піщаних ґрунтів. Економія води для площі 100 м² може становити 8–12 м³ за сезон, що узгоджується з ре- зультатами моделювання водного балансу в роботі [9]. З погляду домогосподарства стартовий модуль 100 м² виконує три функції: − забезпечує базову генерацію електроенергії для вла- сних потреб; − зменшує водні ризики вирощування культури; − створює експериментальну платформу для оцінки подальшого розширення. Для наочності основні техніко-економічні параметри стартового модуля зведено в табл. 1. Таблиця 1. Орієнтовні параметри стартового агрофо- товольтаїчного модуля 100 м² № з/п Показник Значення 1 Загальна площа 100 м² 2 Частка покриття 35–40 % 3 Площа модулів 35–40 м² 4 Встановлена потужність 4,5–6,0 кВт 5 Річний виробіток 4500–5500 кВт·год 6 Зниження врожайності 15–20 % 7 Економія води 20–30 % Таким чином, стартовий модуль площею 100 м² розгля- дається як збалансована конфігурація, що поєднує прийнятний рівень аграрних втрат з суттєвим енергетич- ним ефектом. Його основна перевага полягає у можли- вості поетапного впровадження з мінімальними ризи- ками для домогосподарства та формуванні бази даних для подальшого масштабування. 208 Відновлювана енергетика. № 2/2026 \| Сонячна енергетика Для домогосподарства рішення про встановлення агро- фотовольтаїчної системи приймається не лише з пози- цій технічної можливості, а передусім на основі еко- номічного балансу між вигодами від виробництва електроенергії та можливими втратами аграрної про- дукції. Тому доцільно сформулювати простий порого- вий критерій, який дає змогу оцінити доцільність старту проєкту на площі 100 м². Введемо умовний річний енергетичний дохід (або еко- номію) від роботи фотоелектричної системи: el PV elB E C=  , де PVE – річний виробіток електроенергії, кВт·год, elC – середня вартість електроенергії для домогоспо- дарства, грн/кВт·год Можливі втрати від зменшення врожайності визначимо як crop cropL Y C=   , де Y – зменшення врожайності, кг; cropC – середня ціна реалізації продукції, грн/кг. Порогова умова доцільності старту проєкту має вигляд: PV el cropE C Y C   . Це співвідношення означає, що економія або дохід від електроенергії має перевищувати потенційні втрати від зниження врожайності. Для стартового модуля 100 м² за умов Київської області можна прийняти такі орієнтовні параметри: річний ви- робіток – 4500–5500 кВт·год (за встановленої потуж- ності близько 5 кВт), середнє річне споживання домо- господарства – 3000–4000 кВт·год [14], вартість електроенергії для населення –4–5 грн/кВт·год. У та- кому разі річна економія становитиме: elB  18000-27500 грн/рік. Якщо зниження врожайності становить 15–20 % за базо- вого врожаю 110 кг, то втрати продукції становлять 16– 22 кг. За ціни 80–120 грн/кг потенційні втрати дорівнюють: cropL  1280-2640 грн/рік. Порівняння показує, що навіть за верхніх значень втрат продукції енергетичний ефект суттєво перевищує аг- рарні втрати. Отже, для домогосподарства з типовим споживанням електроенергії стартовий модуль є еко- номічно обґрунтованим за умови помірного затінення. Однак у разі значного зниження врожайності (понад 30 %) або низької вартості електроенергії порогова умова може не виконуватися. Тому ключовими факто- рами є рівень затінення, структура споживання електро- енергії та ринкова ціна продукції. Для узагальнення умов доцільності в табл. 2 наведено спрощену інтерпретацію порогових сценаріїв. Таблиця 2. Порогові умови доцільності старту агрофо- товольтаїчного модуля 100 м² Сценарій Енергетич- ний ефект Втрати врожаю Рішення Помірне затінення (15–20 %) Високий Низькі Доцільно Сильне затінення (>30 %) Середній Високі Потребує аналізу Низьке спо- живання електрое- нергії Низький Низькі Обмежена доціль- ність Посушли- вий рік Високий Мінімальні Доцільно Помірне затінення (15–20 %) Високий Низькі Доцільно Таким чином, запропонована порогова модель дає змогу домогосподарству оцінити доцільність впро- вадження агрофотовольтаїчної системи без складного фінансового моделювання. Її перевага полягає в про- стоті застосування та можливості адаптації до локаль- них умов, що створює основу для подальшого масшта- бування проєкту. Модель масштабування агрофотовольтаїчного проєкту Стартовий модуль площею 100 м² розглядається не лише як інструмент енергетичної автономності домо- господарства, а і як базова структурна одиниця для по- дальшого розширення. Масштабування агрофотоволь- таїчної системи до площ 0,1 га та 0,5 га змінює не лише абсолютні показники генерації та виробництва про- дукції, але й економічну логіку функціонування проєкту. У разі збереження частки покриття 35–40 % та ана- логічних технічних характеристик можна припустити, що встановлена потужність зростає пропорційно площі [15]. Отже, для площі 0,1 га (1000 м²) потенційна вста- новлена потужність становитиме орієнтовно 45–60 кВт, а для 0,5 га (5000 м²) – 225–300 кВт. Відповідно, очікува- ний річний виробіток електроенергії визначається співвідношенням 209 Відновлювана енергетика. № 2/2026 \| Сонячна енергетика , ,PV scale inst scale specE P Y=  , де ,inst scaleP – встановлена потужність системи відповід- ного масштабу, specY – питомий річний виробіток, прийнятий на рівні 1000–1100 кВт·год/кВт. Для напівкомерційного рівня (0,1 га) це відповідає 45– 66 МВт·год на рік, а для 0,5 га – 225–330 МВт·год на рік. Водночас аграрна складова також масштабується. За ба- зової врожайності 1,0–1,2 кг/м² сумарний урожай на площі 0,1 га може становити близько 1–1,2 т продукції, а на 0,5 га – 5–6 т [16]. Навіть у разі зниження врожай- ності на 15–20 % аграрна складова зберігає суттєве еко- номічне значення. Принципова відмінність масштабування полягає у зміні структури витрат [17]. Якщо для стартового модуля частка витрат на інвертор, електротехнічне обладнання й монтаж є відносно високою в перерахунку на 1 м², то зі збільшенням площі спостерігається ефект масштабу: частка капітальних витрат на одиницю встановленої по- тужності зменшується. Подібні закономірності економії масштабу характерні для фотоелектричних систем зага- лом і описані у [2, 8]. Для наочності результати масштабування наведено в табл. 3. Таблиця 3. Орієнтовні параметри масштабування аг- рофотовольтаїчного проєкту Показник 100 м² 0,1 га 0,5 га Встанов- лена потужність ~5 кВт 45–60 кВт 225–300 кВт Річний виробіток 5–5,5 МВт·год 45–66 МВт·год 225–330 МВт·год Уро- жайність (базова) 0,1 т 1–1,2 т 5–6 т Зниження врожай- ності (15–20%) 0,016– 0,022 т 0,15–0,24 т 0,75–1,2 т Еко- номічна логіка Авто- номія Часткова ко- мерціалізація Бізнес- модель Масштабування змінює характер проєкту. Якщо на рівні 100 м² система орієнтована на самозабезпечення електроенергією та зниження ризиків, то на рівні 0,1 га з’являється можливість реалізації надлишкової електро- енергії або продукції. На площах близько 0,5 га агрофотовольтаїка вже може розглядатися як пов- ноцінний елемент малого бізнесу [18]. Однак важливо враховувати, що зі збільшенням площі зростають вимоги до регуляторного оформлення, підключення до мережі, фінансування та агротехнічного супроводу. Тому масштабування повинно здійснюва- тися поетапно – від пілотного модуля до напівкомер- ційного рівня з поступовим накопиченням емпіричних даних. Отже, запропонована модель масштабування демон- струє, що стартовий модуль площею 100 м² може висту- пати базовим елементом поступового розвитку проєкту, забезпечуючи зниження фінансових ризиків і фор- мування досвіду перед переходом до комерційного рівня. Проте запропоноване пропорційне масштабування не слід розглядати як повністю лінійний процес. Зі збіль- шенням площі агрофотовольтаїчної системи виникають додаткові фактори невизначеності, що можуть впливати як на технічні, так і на економічні показники проєкту, унаслідок чого інтегральний ефект може бути або пози- тивний, або негативний (рис. 1). По-перше, економіка масштабу не є абсолютно пропор- ційною. Для стартового модуля 100 м² значну частку витрат становлять інвертор, система захисту, проєкту- вання та монтаж. У разі збільшення площі до 0,1 га та більше спостерігається зменшення питомих капітальних витрат на 1 кВт встановленої потужності за рахунок ефективнішого використання обладнання та кон- струкцій. У спрощеному вигляді це може бути описано співвідношенням: tot unit inst C C P = , де unitC – питомі капітальні витрати на 1 кВт, totC – загальні інвестиційні витрати, instP – встановлена потужність. Зі зростанням instP величина unitC має тенденцію до зменшення, однак після певного порогу додаткові вит- рати на підключення до мережі, проєктні роботи та дозвільні процедури можуть частково нівелювати цей ефект [19]. По-друге, регуляторні обмеження можуть виступати бар’єром масштабування. Якщо для невеликої уста- новки, орієнтованої на власне споживання, процедура підключення є відносно спрощеною, то в разі переходу до десятків або сотень кіловат виникає необхідність по- годження технічних умов, можливого посилення ме- режі та зміни статусу суб’єкта господарювання. Це озна- чає, що перехід від домогосподарства до малого бізнесу супроводжується не лише збільшенням потужності, а й зміною нормативного середовища. 210 Відновлювана енергетика. № 2/2026 \| Сонячна енергетика По-третє, агрономічні ризики зростають зі збільшенням площі. Якщо на 100 м² забезпечити однорідність поливу та контроль мікроклімату відносно просто, то на площі 0,5 га з’являються фактори просторової неоднорідності ґрунту, нерівномірності затінення та складності техно- логічного обслуговування [20]. Це може впливати на фактичний рівень зниження врожайності та вимагати адаптації агротехнічних заходів. Рис. 1. Можливі траєкторія розвитку агрофотовольтаїчного проєкту від стартового модуля до малого бізнесу з урахуванням фактора невизначеності Таким чином, масштабування агрофотовольтаїчного проєкту доцільно розглядати як поетапний процес з по- ступовим нарощуванням площі та аналізом фактичних результатів стартового модуля. Саме пілотна ділянка 100 м² виконує роль інструменту зниження невизначе- ності, даючи змогу емпірично уточнити параметри вро- жайності, водоспоживання та енергогенерації перед пе- реходом до напівкомерційного рівня. Запропонована модель стартового модуля площею 100 м² розглядається не як ізольоване технічне рішення, а як перший етап траєкторії розвитку агрофотовольтаїч- ного проєкту. Стратегія розвитку передбачає поступо- вий перехід від забезпечення енергетичної автоном- ності домогосподарства до формування економічно самодостатньої бізнес-моделі. На першому етапі (пілотний рівень) агрофотовольтаїчна система виконує функцію зниження енергетичної за- лежності та водних ризиків. Основна мета – покриття власного споживання електроенергії та накопичення фактичних даних щодо врожайності, водоспоживання та стабільності роботи обладнання. Фінансовий ризик на цьому етапі є відносно обмеженим, оскільки навіть часткова генерація електроенергії забезпечує економію коштів домогосподарства. На другому етапі (напівкомерційний рівень, близько 0,1 га) система починає генерувати надлишкову електро- енергію або збільшується обсяг продукції для реалізації. Тут формується подвійний економічний ефект: дохід від продажу сільськогосподарської продукції поєднується з потенційною реалізацією електроенергії або компенса- цією власного споживання. Важливим стає аналіз ринку збуту продукції та умов підключення до електромережі. На третьому етапі (масштаб близько 0,5 га) агрофото- вольтаїчний проєкт може трансформуватися в малий бізнес з чіткою підприємницькою моделлю. У цьому разі ключову роль відіграють: – стабільність аграрної продуктивності; – прогнозованість енергетичного виробітку; – оптимізація витрат на обслуговування; – нормативне забезпечення комерційної діяльності. Перехід між етапами доцільно здійснювати лише в разі виконання порогової умови економічної доцільності, сформульованої в попередньому розділі. Крім того, рішення про масштабування повинно ґрунтуватися на фактичних результатах експлуатації стартового модуля протягом принаймні одного вегетаційного циклу. Схематично стратегія розвитку може бути представлена як послідовність трьох фаз (рис. 2). Особливістю запро- понованого підходу є поєднання технічного й стратегіч- ного планування. На відміну від великих централізова- них агрофотовольтаїчних проєктів, де масштабування відбувається одразу на значних площах, модель для до- могосподарства передбачає поступове нарощування потужності з одночасним зниженням ризиків. 211 Відновлювана енергетика. № 2/2026 \| Сонячна енергетика Рис. 2. Етапи розвитку агрофотовольтаїчного проєкту від домогосподарства до малого бізнесу Таким чином, агрофотовольтаїка в контексті піщаних ґрунтів Київської області може розглядатися не лише як інструмент подвійного використання земельної площі, але і як механізм формування стійкої локальної енерге- тично-аграрної системи. Саме поетапність розвитку за- безпечує можливість адаптації до кліматичних, еко- номічних та регуляторних умов і створює основу для трансформації домогосподарства в малий енергетично- аграрний бізнес. Висновок 1. У роботі запропоновано концепцію стартового агро- фотовольтаїчного модуля площею 100 м² для умов піщаних ґрунтів Київської області, орієнтовану на за- безпечення часткової або повної енергетичної авто- номності домогосподарства. Показано, що частка покриття 35–40 % здатна забезпечувати виробіток електроенергії системою на рівні, зіставному з річним споживанням типового домогосподарства. 2. Сформульовано порогову модель прийняття рішення щодо впровадження агрофотовольтаїчної системи, яка базується на співвідношенні між еко- номією від виробництва електроенергії та втратами від можливого зниження врожайності. Запропоно- ваний критерій дає змогу оцінити доцільність проєкту без складного фінансового моделювання й адаптується до локальних цінових умов. 3. Показано, що за умов помірного затінення (15–20 % зниження врожайності) енергетичний ефект у біль- шості сценаріїв суттєво перевищує аграрні втрати, що робить стартовий модуль економічно обґрунто- ваним для домогосподарства. 4. Розроблено модель поетапного масштабування від пілотної ділянки 100 м² до напівкомерційного (0,1 га) та малого бізнес-рівня (0,5 га). Встановлено, що масштабування супроводжується зміною еко- номічної логіки проєкту – від автономного енергос- поживання до комбінованої бізнес-моделі з подвій- ним доходом. 5. Виявлено, що масштабування не є лінійним проце- сом та пов’язане з економічними, регуляторними та агротехнічними ризиками. Зменшення питомих капітальних витрат при збільшенні площі може ком- пенсувати частину додаткових витрат, однак потре- бує поетапного впровадження та аналізу фактичних результатів стартового модуля. 6. Запропонований підхід дає змогу розглядати агро- фотовольтаїку не лише як технологічне рішення, а як інструмент стратегічного розвитку домогосподар- ства з потенційною трансформацією в малий енерге- тично-аграрний бізнес. Рис 1 і рис. 2 були створені авторами з використанням інструментів штучного інтелекту на основі розроб- леної в дослідженні методики та отриманих резуль- татів. 212 Відновлювана енергетика. № 2/2026 \| Сонячна енергетика ПОСИЛАННЯ 1. Goetzberger A., Zastrow A. On the coexistence of solar- energy conversion and plant cultivation. International Journal of Solar Energy. 1982. Vol. 1. P. 55–69. https://doi.org/10.1080/01425918208909875 2. Dupraz C., Marrou H., Talbot G., Dufour L., Nogier A., Ferard Y. Combining solar photovoltaic panels and food crops for optimising land use: towards new agrivoltaic schemes. Renewable Energy. 2011. Vol. 36. P. 2725–2732. https://doi.org/10.1016/j.renene.2011.03.005 3. Barron-Gafford G. A., Pavao-Zuckerman M. A., Minor R. L. et al. Agrivoltaics provide mutual benefits across the food–energy–water nexus in drylands. Nature Sustainability. 2019. Vol. 2. P. 848–855. https://doi.org/10.1038/s41893-019-0364-5 4. Adeh E. H., Selker J. S., Higgins C. W. Remarkable agrivoltaic influence on soil moisture, micrometeorology and water-use efficiency. PLoS ONE. 2018. Vol. 13(11). e0203256. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0203256 5. Marrou H., Guilioni L., Dufour L., Dupraz C., Wery J. Microclimate under agrivoltaic systems: Is crop growth rate affected in the partial shade of solar panels? Agricultural and Forest Meteorology. 2013. Vol. 177. P. 117–132. https://doi.org/10.1016/j.agrformet.2013.04.012 6. Toledo C., Scognamiglio A. Agrivoltaic systems design and assessment: A critical review. Renewable and Sustainable Energy Reviews. 2021. Vol. 148. 111295. https://doi.org/10.1016/j.rser.2021.111295 7. Weselek A., Ehmann A., Zikeli S., Lewandowski I., Schindele S., Högy P. Agrophotovoltaic systems: applications, challenges, and opportunities. Agronomy for Sustainable Development. 2019. Vol. 39. Article 35. https://doi.org/10.1007/s13593-019-0581-3 8. Zurian O., Tolkunov, A., Omelchenko T. (2025). Risk considerations in the study of investment attractiveness of geothermal energy objects. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 2(109), 97–103. https://doi.org/10.17721/1728- 2713.109.13 9. Valle B., Simonneau T., Sourd F., et al. Increasing the total productivity of a land by combining mobile photovoltaic panels and food crops. Applied Energy. 2017. Vol. 206. P. 1495–1507. https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2017.09.113 10. Elamri Y., Cheviron B., Lopez J. M., Dejean C., Belaud G. Water budget and crop modelling for agrivoltaic systems: Application to irrigated lettuce. Agricultural Water Management. 2018. Vol. 208. P. 440–453. https://doi.org/10.1016/j.agwat.2018.07.015 11. Shafidah Shafian. Semitransparent Solar Cells for Agriculture Application. Future Energy and Environment Letters 3, Issue 1 (2025). 1–18. https://doi.org/10.37934/feel.3.1.118 12. Novytskyi S., Zurian O. Photoelectric converters. types, efficiency. Visnyk of Kherson National Technical University. No. 1(88) (2024). 92–102. https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.1.12 13. Kudrya S. O. Renewable energy sources. Institute of Energy and Power Engineering of the NAS of Ukraine. Monograph. 511 p. https://www.ive.org.ua/wp- content/uploads/Vidnovliuvani_Djerela_Monography_ 2025.pdf 14. Matiakh S., Ausheva N., Kardashov O., Bondarenko D. (2025). Determination of the photovoltaic potential of territorial communities of Ukraine using geoinformation systems. Vidnovluvana Energetika. (4(83). 165–188. https://doi.org/10.36296/1819- 8058.2025.4(83).165-188 15. Surzhyk T. V. Scientific and Technical Principles for Improving the Energy and Techno-Economic Efficiency of Solar Radiation Energy Conversion Systems : Doctor of Technical Sciences Dissertation: Specialty 05.14.08. Conversion of Renewable Energy Sources. Kyiv : Institute of Renewable Energy of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2021. 16. Havrysh V., Kalinichenko A., Szafranek E., Hruban V. Agricultural Land: Crop Production or Photovoltaic Power Plants. Sustainability 2022, 14, 5099. https://doi.org/10.3390/su14095099 17. Bondarenko D., Matyakh S., Surzhyk T., Shevchuk V. (2023). Energy unit kit for photovoltaic cluster. Vidnovluvana Energetika. (3(74). 53–58. https://doi.org/10.36296/1819-8058.2023.3(74).53-58 18. Bondarenko D., Matiakh S., Surzhyk Т., Sheiko, I., & Kravchenko М. (2024). Development trends of solar power engineering based on the materials of the scientific and practical conference «Renewable energy and energy efficiency in the 21. Vidnovluvana Energetika. (3(78). 76–83. https://doi.org/10.36296/1819-8058.2024.3(78).76-83 19. Taylor M., McDonnell N., Davies P. et al. Scaling agrivoltaics: planning, legal, and market pathways to readiness. Sustain Sci. 20. 1499–1517 (2025). https://doi.org/10.1007/s11625-025-01668-w 20. Pekk L., Varbanov P. S., Pan T., Weltsch Z., Radli- Burjan B., Hary A., & Wang X.-C. (2025). Future of agrivoltaic projects: A review from the technological forecasting perspective. Cleaner Engineering and Technology, 28, 101057. https://doi.org/10.1016/j.clet.2025.101057 https://doi.org/10.1016/j.renene.2011.03.005 https://doi.org/10.1038/s41893-019-0364-5 https://doi.org/10.1371/journal.pone.0203256 https://doi.org/10.1007/s13593-019-0581-3 https://doi.org/10.1016/j.agwat.2018.07.015 https://doi.org/10.37934/feel.3.1.118 https://www.ive.org.ua/wp-content/uploads/Vidnovliuvani_Djerela_Monography_2025.pdf https://www.ive.org.ua/wp-content/uploads/Vidnovliuvani_Djerela_Monography_2025.pdf https://www.ive.org.ua/wp-content/uploads/Vidnovliuvani_Djerela_Monography_2025.pdf https://doi.org/10.36296/1819-8058.2025.4(83).165-188 https://doi.org/10.36296/1819-8058.2025.4(83).165-188 https://doi.org/10.1016/j.clet.2025.101057 213 Відновлювана енергетика. № 2/2026 \| Сонячна енергетика УДК 620.92, 662.769.2 https://doi.org/10.36296/1819-8058.2026.2(85). 205-220 SMALL-SCALE AGRIVOLTAIC SYSTEMS FOR HOUSEHOLDS: A 100 M² PILOT MODULE AND SCALING POTENTIAL TOWARD SMALL BUSINESS DEVELOPMENT Received Mar. 07, 2026; accepted Jun. 26, 2026 Available online June. 30, 2026 Zurian O.1, Novytskyi S.2 Author for correspondence: Zurian Oleksii, e-mail: alexey_zuryan@ukr.net Abstract. This paper develops a conceptual model of a small- scale agrivoltaic module for a household located on sandy soils in the Kyiv region and evaluates its potential for phased scaling. The relevance of the study is driven by the need to enhance household energy autonomy and to adapt agricultural production to increasing aridity. The objective is to formulate a techno-economic model of a 100 m² starter agrivoltaic module and to develop a formalized threshold criterion for decision-making regarding its implementation, taking into account the potential transition to small-scale business operations. Based on the analysis of specific photovoltaic energy generation and the expected yield reduction under partial shading, a relationship linking the annual energy benefit to potential agricultural losses is proposed. It is demonstrated that with a coverage ratio of 35–40% and moderate yield reduction, the energy effect generally exceeds agricultural losses, ensuring the economic feasibility of the starter module at the household level. The scientific novelty of the study lies in the development of a threshold-based decision model for small-scale agrivoltaic systems and in the formulation of a phased scaling strategy from energy-autonomous households to small energy-agricultural businesses, accounting for economic, regulatory, and agronomic uncertainties. Unlike most existing studies focused primarily on large-scale agricultural projects, this work proposes a structured framework for initiating small agrivoltaic projects with risk minimization. The obtained results indicate the feasibility of agrivoltaics as a strategic development tool for small farms. Further research should focus on experimental validation of the proposed model, refinement of microclimatic impact parameters, and detailed economic assessment of scalable system configurations. Keywords: renewable energy, agrivoltaics, semi-transparent photovoltaics, water savings, sandy soils, small- scale farming. Abbreviations AV – agrivoltaic system SPP – solar power plant PV – photovoltaic system PAR – photosynthetically active radiation STC – standard test conditions Pinst – installed capacity of the photovoltaic system, kW Pinst,scale – installed capacity of the scaled system, kW Acov – area covered by photovoltaic modules, m² pA – specific installed module capacity per unit area, W/m² EPV – annual electricity generation, kWh EPV,scale – annual electricity generation for the scaled system, kWh Yspec – specific annual yield, kWh/kW Y – baseline crop yield, kg ΔY – reduction in crop yield, kg Cel – electricity cost, UAH/kWh Ccrop – cost of agricultural products, UAH/kg Bel – annual economic benefit from energy generation, UAH Lcrop – revenue losses due to reduced crop yield, UAH Ctot – total investment costs, UAH Cunit – specific capital costs per unit of installed capacity, UAH/kW Introduction. Under conditions of rising electricity costs, in- creasing climate risks, and instability of energy supply, the issue of household energy independence is becoming stra- tegically important. For owners of household plots and small farms in the Kyiv Oblast, this problem is combined with another challenge — moisture deficiency in light sandy soils, which is especially pronounced during the summer period. Thus, households simultaneously face two 1 Doctor of Sciences (Engin.) https://orcid.org/0000-0002-2391-1611 2 Postgraduate student https://orcid.org 0009-0005-5647-6635 1, 2 Institute of Renewable Energy of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine 214 Відновлювана енергетика. № 2/2026 \| Сонячна енергетика challenges: the need to ensure a stable energy supply and the need to maintain crop productivity under conditions of water stress. Agrivoltaics, which involves the combined use of land for electricity generation and agricultural crop cultivation, is considered a promising direction for the integration of the energy and agricultural sectors. However, most studies are focused on large-scale farming or industrial projects, whereas the implementation of small-scale systems for households remains insufficiently investigated. There is currently no clearly defined model for initiating a small agri- voltaic project that would allow assessment of its feasibility at the scale of 100 m² and determination of the prospects for further scaling. For a household owner, it is critically important to under- stand not only the technical feasibility of installing solar mod- ules above a land plot, but also the economic balance be- tween potential crop yield losses and the benefits obtained from electricity generation. At the same time, a small pilot module can serve as a tool for risk reduction and a gradual transition toward a small-scale agro-energy business. In this regard, the development of a starter agrivoltaic mod- ule with an area of 100 m² for the conditions of sandy soils in the Kyiv Oblast, followed by an analysis of scaling oppor- tunities, is highly relevant. Such an approach enables com- bining the objectives of household energy autonomy with a long-term strategy for small business development based on integrated land use. Problem Statement The aim of this study is to develop and substantiate a prac- tical model for launching a small-scale agrivoltaic project for a household, using a starter module with an area of 100 m² under the conditions of sandy soils in the Kyiv Oblast, with an assessment of its potential for further scaling to the level of a small business. To achieve this objective, the following tasks are proposed: – to develop a technical configuration of a starter agri- voltaic module aimed at ensuring partial household en- ergy autonomy; – to assess the balance between potential crop yield losses and the benefits of electricity generation; – to propose a threshold decision-making criterion for de- termining the feasibility of system implementation at the household level; – to analyze scaling scenarios from a pilot area of 100 m² to semi-commercial and small-business levels; – to determine the conditions under which an agrivoltaic project transitions from an energy independence tool to an economically viable entrepreneurial activity. Thus, the study combines technical, economic, and strate- gic approaches to the implementation of agrivoltaics at the small-farm level. The proposed approach makes it possible to combine analytical depth with practical tools that may be useful for both researchers and practitioners. Literature Review The issue of integrating photovoltaic systems with agricul- tural production has been actively developing since the early 2010s. One of the first conceptual approaches to com- bining electricity generation with crop cultivation was for- mulated in studies [1], which substantiated the possibility of dual land use. Further development of the agrivoltaic concept was presented in study [2], where the authors pro- posed models for optimizing the spatial arrangement of photovoltaic modules while considering agrotechnical pa- rameters. Study [3] demonstrated the positive impact of agrivoltaic systems on water balance in arid regions, partic- ularly through reduced evapotranspiration and improved water-use efficiency. Research presented in [4] confirms that the microclimate formed beneath the modules can contribute to stabilizing crop productivity under high-tem- perature conditions. Similar results regarding the influence of partial shading on plant growth and development are presented in [5], where changes in micrometeorological pa- rameters were analyzed in detail. A separate research di- rection is devoted to the use of semi-transparent and spec- trally selective modules. Study [6] demonstrated that optimization of the spectral composition of transmitted ra- diation makes it possible to reduce the negative impact of shading on photosynthesis. The critical review presented in [7] systematized approaches to the design of agrivoltaic systems and emphasized the need to adapt structural pa- rameters to specific crops and climatic conditions. At the same time, most existing studies are focused on large-scale farming or industrial projects. Study [8] emphasizes the im- portance of the economic assessment of integrated sys- tems, while study [9] considers the issue from the perspec- tive of integrated land-use productivity; however, the problem of initiating small-scale projects at the household level has received little attention. Analysis of current trends in agrivoltaic development [10,11] indicates a growing in- terest in decentralized energy solutions, yet formalized models for the transition from a pilot-scale installation to a scalable small business are still lacking. Thus, despite the considerable number of studies, the problem of developing a starter model for a small-scale agrivoltaic project with an assessment of scaling conditions remains insufficiently in- vestigated, which determines the relevance of this study. Presentation of the Main Material The starter agrivoltaic module with an area of 100 m² is considered in this study as the minimum practically imple- mentable unit for introducing a dual land-use system at the household level. Such a scale makes it possible to simulta- neously minimize financial risks and obtain representative indicators for further scaling. The conditions of sandy soils in the Kyiv Oblast are charac- terized by rapid drying of the topsoil layer, low moisture- retention capacity, and increased crop sensitivity to over- heating during the summer period. According to the results 215 Відновлювана енергетика. № 2/2026 \| Сонячна енергетика of studies [3–5], partial shading provided by photovoltaic modules can reduce evapotranspiration and stabilize the microclimate within the root zone of plants. These prereq- uisites form the basis of the starter module concept. Structurally, the module is designed with the installation of semi-transparent or standard photovoltaic panels with a coverage ratio of 35–40% of the total area. Accordingly, the actual area occupied by the modules amounts to 35–40 m². With a specific installed capacity of 130–160 W/m² (typical for semi-transparent or sparsely arranged structures), the total installed capacity of the system is estimated at 4.5– 6.0 kW. Modern mass-market photovoltaic modules based on sili- con cells achieve efficiencies of up to 24.5%, which corre- sponds to approximately 170–180 W of installed capacity per 1 m² of panel area under Standard Test Conditions (STC). Semi-transparent (spectrally selective) photovoltaic technologies, which combine electricity generation with the transmission of a portion of photosynthetically active radiation, typically exhibit lower specific power density due to the inherent trade-off between optical transparency and electrical conversion efficiency [12]. Installed capacity is determined by the following relation: inst co AP A p=  , where coA  - is the module-covered area, m²; Ap - is the specific module power, W/m². For average climatic conditions of Central Ukraine, the spe- cific annual yield of photovoltaic systems is approximately 1000–1100 kWh/year [13]. Accordingly, the expected annual energy output of the starter module can be estimated as PV inst specE P Y=  , where specY - specific yield (kWh/year) For a capacity of 5 kW, this corresponds to 5000–5500 kWh per year. Such a level of electricity generation is compara- ble to the annual electricity consumption of a typical house- hold, which creates the potential for partial or full energy autonomy. From an agronomic perspective, the module is designed for cultivating crops that are relatively tolerant of moderate shading, in particular strawberries. According to data [5, 9], the permissible reduction in photosynthetically active radi- ation without a critical decline in yield ranges from 20–40%, depending on climatic conditions and cultivar. In this study, it is assumed that at a coverage ratio of 35–40%, the result- ing yield reduction in an average year does not exceed 15– 20%, which is consistent with field experiment data re- ported in [3, 4]. At the same time, the expected reduction in seasonal water consumption may reach 20–30%, which is particularly im- portant for sandy soils. Water savings for a 100 m² area may amount to 8–12 m³ per season, which is consistent with the results of water balance modeling presented in [9]. From the household perspective, the 100 m² starter mod- ule performs three functions: − provides baseline electricity generation for self-con- sumption; − reduces water-related risks in crop cultivation; − creates an experimental platform for assessing further expansion. For clarity, the main technical and economic parameters of the starter module are summarized in Table 1. Table 1. Approximate parameters of a starting agropho- tovoltaic module of 100 m² No Indicator Value 1 Total area 100 m² 2 Module coverage ratio 35–40 % 3 Module area 35–40 m² 4 Installed capacity 4.5–6.0 kW 5 Annual energy genera- tion 4500–5500 kWh 6 Yield reduction 15–20 % 7 Water savings 20–30 % Thus, the 100 m² starter module is considered a balanced configuration that combines an acceptable level of agricul- tural losses with a significant energy output. Its main ad- vantage lies in the possibility of phased implementation with minimal risks for the household and in the creation of a database for further scaling. For a household, the decision to install an agrivoltaic sys- tem is made not only based on technical feasibility but pri- marily on the economic balance between the benefits of electricity generation and potential losses in agricultural production. Therefore, it is appropriate to formulate a sim- ple threshold criterion that allows assessing the feasibility of initiating the project on a 100 m² area. Let us define a notional annual energy income (or savings) from the operation of the photovoltaic system: el PV elB E C=  , where PVE - annual electricity generation, kWh, elC - average household electricity price, UAH/kWh Potential losses due to reduced crop yield are defined as follows crop cropL Y C=   , where Y - reduction in crop yield, kg; 216 Відновлювана енергетика. № 2/2026 \| Сонячна енергетика cropC - average selling price of agricultural produce, UAH/kg The threshold condition for the feasibility of initiating the project is expressed as follows: PV el cropE C Y C   . This ratio means that the savings or income from electricity must outweigh the potential losses from reduced yields. For a 100 m² starter module under the conditions of the Kyiv Oblast, the following approximate parameters can be assumed: annual electricity generation of 4500–5500 kWh (for an installed capacity of about 5 kW), average annual household consumption of 3000–4000 kWh [14], and a res- idential electricity price of 4–5 UAH/kWh. In this case, the annual savings would amount to: elB  18000-27500 UAH/year. If the reduction in crop yield is 15–20% at a baseline yield of 110 kg, the resulting loss in production amounts to 16– 22 kg. At a price of 80–120 UAH/kg, the potential losses are equal to: cropL  1280-2640 UAH/year. The comparison shows that even at the upper bound of crop losses, the energy effect significantly exceeds the ag- ricultural losses. Thus, for a household with typical electric- ity consumption, the starter module is economically justi- fied under conditions of moderate shading. However, in cases of a substantial reduction in crop yield (more than 30%) or a low electricity price, the threshold condition may not be satisfied. Therefore, the key deter- mining factors are the level of shading, the structure of electricity consumption, and the market price of agricul- tural products. To summarize the feasibility conditions, Table 2 presents a simplified interpretation of the threshold scenarios. Table 2. Threshold conditions for the feasibility of start- ing an agrophotovoltaic module of 100 m² Scenario Energy ef- fect Crop losses Decision Moderate shading (15–20%) high low feasible Strong shad- ing (>30%) medium high requires analysis Low elec- tricity con- sumption low low limited fea- sibility Dry year high minimal feasible Thus, the proposed threshold model enables a household to assess the feasibility of implementing an agrivoltaic sys- tem without complex financial modelling. Its advantage lies in its simplicity of application and adaptability to local con- ditions, which provides a basis for further project scaling. Agrivoltaic project scaling model The 100 m² starter module is considered not only a tool for household energy autonomy, but also a basic structural unit for further expansion. Scaling the agrivoltaic system to areas of 0.1 ha and 0.5 ha changes not only the absolute values of electricity generation and agricultural production, but also the economic logic of the project. Assuming a constant coverage ratio of 35–40% and similar technical characteristics, it can be assumed that installed capacity increases proportionally with area [15]. Thus, for an area of 0.1 ha (1000 m²), the potential installed capacity would be approximately 45–60 kW, while for 0.5 ha (5000 m²), it would reach 225–300 kW. Accordingly, the expected annual electricity generation is determined by the follow- ing relationship , ,PV scale inst scale specE P Y=  , where ,inst scaleP - installed capacity of the system at the cor- responding scale, specY - specific annual yield, assumed at 1000–1100 kWh/kW. At a semi-commercial scale (0.1 ha), this corresponds to 45–66 MWh per year, while for 0.5 ha it amounts to 225– 330 MWh per year. At the same time, the agricultural component also scales accordingly. Assuming a baseline yield of 1.0–1.2 kg/m², the total harvest from an area of 0.1 ha may amount to approx- imately 1–1.2 t of produce, while for 0.5 ha it may reach 5– 6 t [16]. Even with a 15–20% reduction in yield, the agricul- tural component retains substantial economic significance. The principal distinction of scaling lies in changes to the cost structure [17]. While for the initial module, the share of expenditures on the inverter, electrical equipment, and installation is relatively high per 1 m², an economy-of-scale effect is observed as the area increases: the share of capital expenditures per unit of installed capacity decreases. Simi- lar economy-of-scale patterns are characteristic of photo- voltaic systems in general and are described in [2, 8]. For clarity, the scaling results are presented in the Table 3. Scaling changes the nature of the project. While at the 100 m² level the system is primarily oriented toward electricity self-sufficiency and risk reduction, at the 0.1 ha level oppor- tunities emerge for the sale of surplus electricity or agricul- tural produce. In areas of approximately 0.5 ha, agrivoltaics can already be considered a fully-fledged component of a small business model [18]. 217 Відновлювана енергетика. № 2/2026 \| Сонячна енергетика Table 3. Approximate scaling parameters of an agrophotovoltaic project Indicator 100 m² 0.1 ha 0.5 ha Installed ca- pacity ~5 kW 45–60 kW 225–300 kW Annual elec- tricity genera- tion 5–5.5 MWh 45–66 MWh 225–330 MWh Yield (base- line) 0.1 t 1–1.2 t 5–6 t Yield reduc- tion (15–20%) 0.016– 0.022 t 0.15–0.24 t 0.75–1.2 t Economic ra- tionale self-suffi- ciency partial commer- cialization business model However, it is important to consider that, as the area in- creases, the requirements for regulatory compliance, grid connection, financing, and agronomic support also become more demanding. Therefore, scaling should be imple- mented progressively — from a pilot module to a semi- commercial level, with the gradual accumulation of empir- ical data. Thus, the proposed scaling model demonstrates that a 100 m² initial module can serve as the foundational element for the gradual development of the project, thereby reducing financial risks and enabling the accumulation of operational experience prior to transition to the commercial scale. Nevertheless, the proposed proportional scaling should not be regarded as a fully linear process. As the area of the agri- voltaic system increases, additional uncertainty factors arise that may affect both the technical and economic per- formance indicators of the project, resulting in an overall effect that may be either positive or negative (Fig. 1). Fig. 1. Possible development trajectories of an agrophotovoltaic project from a starter module to a small business, taking into account the uncertainty factor First, economies of scale are not entirely proportional. For the initial 100 m² module, a significant share of expendi- tures is associated with the inverter, protection system, de- sign, and installation. As the area increases to 0.1 ha and beyond, a reduction in specific capital costs per 1 kW of in- stalled capacity is observed due to the more efficient utili- zation of equipment and structural components. In simpli- fied form, this may be described by the following relation: tot unit inst C C P = , where unitC - specific capital cost per 1 kW, totC - total investment cost, instP - installed capacity. As instP increases, the value of unitC tends to decrease. However, beyond a certain threshold, additional expendi- tures related to grid connection, engineering design, and permitting procedures may partially offset this effect [19]. Second, regulatory constraints may constitute a barrier to scaling. While, for a small installation intended for self-con- sumption, the grid connection procedure is relatively sim- plified, the transition to systems with capacities of tens or hundreds of kilowatts requires the approval of technical conditions, potential grid reinforcement, and changes in the legal status of the business entity. This implies that the transition from a household-scale system to a small 218 Відновлювана енергетика. № 2/2026 \| Сонячна енергетика business involves not only an increase in capacity but also a transformation of the regulatory environment. Third, agronomic risks increase with scale. While, on a 100 m² area, ensuring irrigation uniformity and microclimate control is relatively straightforward, at an area of 0.5 ha, factors such as spatial soil heterogeneity, uneven shading, and increased complexity of technical maintenance emerge [20]. These factors may affect the actual level of yield re- duction and require the adaptation of agronomic practices. Thus, the scaling of an agrivoltaic project should be consid- ered as a phased process involving the gradual expansion of the area and the analysis of the actual performance re- sults of the initial module. In this context, the 100 m² pilot site serves as a tool for reducing uncertainty, enabling the empirical refinement of parameters related to crop yield, water consumption, and energy generation prior to transi- tioning to the semi-commercial level. The proposed 100 m² initial module is regarded not as an isolated technical solution, but as the first stage in the de- velopment trajectory of an agrivoltaic project. The develop- ment strategy envisages a gradual transition from ensuring the energy autonomy of a household toward the establish- ment of an economically self-sustaining business model. At the first stage (pilot level), the agrivoltaic system per- forms the function of reducing energy dependence and wa- ter-related risks. The primary objective is to cover the household’s own electricity consumption and to accumu- late empirical data regarding crop yield, water consump- tion, and the operational stability of the equipment. The financial risk at this stage is relatively limited, since even partial electricity generation provides cost savings for the household. At the second stage (semi-commercial level, approximately 0.1 ha), the system begins to generate surplus electricity or an increased volume of agricultural produce for sale. At this stage, a dual economic effect is formed: income from the sale of agricultural products is combined with the potential sale of electricity or compensation for the system’s own electricity consumption. Analysis of product sales markets and grid starts to be important. At the third stage (with a scale of approximately 0.5 ha), the agrivoltaic project may evolve into a small business with a clearly defined entrepreneurial model. In this case, the fol- lowing factors play a key role: – stability of agricultural productivity; – predictability of energy generation output; – optimization of maintenance costs; – regulatory support for commercial operations. The transition between stages should be carried out only if the threshold condition of economic feasibility formulated in the previous section is satisfied. Furthermore, the deci- sion to scale up should be based on the actual operational results of the initial module over at least one growing sea- son. Schematically, the development strategy may be repre- sented as a sequence of three phases (Fig. 2) Fig. 2. Stages of development of an agrophotovoltaic project from household to small business A distinctive feature of the proposed approach is the inte- gration of technical and strategic planning. Unlike large- scale centralized agrivoltaic projects, where scaling is implemented immediately over extensive areas, the house- hold-oriented model provides gradual capacity expansion accompanied by simultaneous risk reduction. 219 Відновлювана енергетика. № 2/2026 \| Сонячна енергетика Thus, agrivoltaics in the context of the sandy soils of the Kyiv region may be considered not only a tool for the dual use of land resources but also a mechanism for establishing a resilient local energy-agricultural system. It is precisely the phased development approach that enables adaptation to climatic, economic, and regulatory conditions and cre- ates the foundation for transforming a household into a small-scale energy-agricultural business. Conclusion 1. This study proposes the concept of a starter agrivoltaic module with an area of 100 m² for the conditions of sandy soils in the Kyiv region, aimed at ensuring partial or complete energy autonomy of a household. It is shown that, with a coverage ratio of 35–40%, the sys- tem can provide electricity generation at a level compa- rable to the annual consumption of a typical household. 2. A threshold-based decision-making model for the im- plementation of an agrivoltaic system has been formu- lated, based on the relationship between savings from electricity generation and losses caused by a possible reduction in crop yield. The proposed criterion makes it possible to assess the project feasibility without com- plex financial modeling and can be adapted to local pric- ing conditions. 3. It has been demonstrated that under conditions of moderate shading (15–20% reduction in crop yield), the energy benefits substantially exceed agricultural losses in most scenarios, making the starter module economi- cally feasible for a household. 4. A phased scaling model has been developed, ranging from a 100 m² pilot plot to a semi-commercial level (0.1 ha) and a small business level (0.5 ha). It has been es- tablished that scaling is accompanied by a shift in the project’s economic logic — from autonomous energy consumption to a combined business model with dual sources of income. 5. It has been found that scaling is not a linear process and is associated with economic, regulatory, and agronomic risks. The reduction in specific capital costs with increas- ing area may compensate for part of the additional ex- penses; however, this requires phased implementation and analysis of the actual performance results of the starter module. 6. The proposed approach makes it possible to consider agrivoltaics not only as a technological solution, but also as a tool for the strategic development of a household with the potential transformation into a small-scale en- ergy-agricultural business. Figures 1–2 were created by the authors using artificial in- telligence tools based on the methodology developed in the study and the results obtained. REFERENCES 1. Goetzberger A., Zastrow A. On the coexistence of solar- energy conversion and plant cultivation. International Journal of Solar Energy. 1982. Vol. 1. P. 55–69. https://doi.org/10.1080/01425918208909875 2. Dupraz C., Marrou H., Talbot G., Dufour L., Nogier A., Ferard Y. Combining solar photovoltaic panels and food crops for optimising land use: towards new agrivoltaic schemes. Renewable Energy. 2011. Vol. 36. P. 2725–2732. https://doi.org/10.1016/j.renene.2011.03.005 3. Barron-Gafford G. A., Pavao-Zuckerman M. A., Minor R. L. et al. Agrivoltaics provide mutual benefits across the food–energy–water nexus in drylands. Nature Sustainability. 2019. Vol. 2. P. 848–855. https://doi.org/10.1038/s41893-019-0364-5 4. Adeh E. H., Selker J. S., Higgins C. W. Remarkable agrivoltaic influence on soil moisture, micrometeorology and water-use efficiency. PLoS ONE. 2018. Vol. 13(11). e0203256. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0203256 5. Marrou H., Guilioni L., Dufour L., Dupraz C., Wery J. Microclimate under agrivoltaic systems: Is crop growth rate affected in the partial shade of solar panels? Agricultural and Forest Meteorology. 2013. Vol. 177. P. 117–132. https://doi.org/10.1016/j.agrformet.2013.04.012 6. Toledo C., Scognamiglio A. Agrivoltaic systems design and assessment: A critical review. Renewable and Sustainable Energy Reviews. 2021. Vol. 148. 111295. https://doi.org/10.1016/j.rser.2021.111295 7. Weselek A., Ehmann A., Zikeli S., Lewandowski I., Schindele S., Högy P. Agrophotovoltaic systems: applications, challenges, and opportunities. Agronomy for Sustainable Development. 2019. Vol. 39. Article 35. https://doi.org/10.1007/s13593-019-0581-3 8. Zurian O., Tolkunov, A., Omelchenko T. (2025). Risk considerations in the study of investment attractiveness of geothermal energy objects. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 2(109), 97-103. https://doi.org/10.17721/1728- 2713.109.13 9. Valle B., Simonneau T., Sourd F., et al. Increasing the total productivity of a land by combining mobile photovoltaic panels and food crops. Applied Energy. 2017. Vol. 206. P. 1495–1507. https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2017.09.113 10. Elamri Y., Cheviron B., Lopez J. M., Dejean C., Belaud G. Water budget and crop modelling for agrivoltaic systems: Application to irrigated lettuce. Agricultural Water Management. 2018. Vol. 208. P. 440–453. https://doi.org/10.1016/j.agwat.2018.07.015 https://doi.org/10.1016/j.renene.2011.03.005 https://doi.org/10.1038/s41893-019-0364-5 https://doi.org/10.1371/journal.pone.0203256 https://doi.org/10.1007/s13593-019-0581-3 https://doi.org/10.1016/j.agwat.2018.07.015 220 Відновлювана енергетика. № 2/2026 \| Сонячна енергетика 11. Shafidah Shafian. Semitransparent Solar Cells for Agriculture Application. Future Energy and Environment Letters 3, Issue 1 (2025) 1-18. https://doi.org/10.37934/feel.3.1.118 12. Novytskyi S., Zurian O. Photoelectric converters. types, efficiency. Visnyk of Kherson National Technical University. No. 1(88) (2024). 92-102. https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.1.12 13. Kudrya S. O. Renewable energy sources. Institute of Energy and Power Engineering of the NAS of Ukraine. Monograph. 511 p. 14. https://www.ive.org.ua/wp- content/uploads/Vidnovliuvani_Djerela_Monography_ 2025.pdf 15. Matiakh S., Ausheva N., Kardashov O., Bondarenko D. (2025). Determination of the photovoltaic potential of territorial communities of Ukraine using geoinformation systems. Vidnovluvana Energetika, (4(83), 165-188. https://doi.org/10.36296/1819- 8058.2025.4(83).165-188 16. Surzhyk T. V. Scientific and Technical Principles for Improving the Energy and Techno-Economic Efficiency of Solar Radiation Energy Conversion Systems : Doctor of Technical Sciences Dissertation : Specialty 05.14.08 – Conversion of Renewable Energy Sources. Kyiv: Institute of Renewable Energy of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2021. 17. Havrysh V.; Kalinichenko A.; Szafranek E.; Hruban V. Agricultural Land: Crop Production or Photovoltaic Power Plants. Sustainability 2022, 14, 5099. https://doi.org/10.3390/su14095099 18. Bondarenko D., Matyakh S., Surzhyk T., Shevchuk V. (2023). Energy unit kit for photovoltaic cluster. Vidnovluvana Energetika , (3(74), 53-58. 19. https://doi.org/10.36296/1819-8058.2023.3(74).53-58 20. 18. Bondarenko D., Matiakh S., Surzhyk Т., Sheiko, I., & Kravchenko М. (2024). Development trends of solar power engineering based on the materials of the scientific and practical conference «Renewable energy and energy efficiency in the 21. Vidnovluvana Energetika , (3(78), 76-83. https://doi.org/10.36296/1819-8058.2024.3(78).76-83 21. 19. Taylor M., McDonnell N., Davies P. et al. Scaling agrivoltaics: planning, legal, and market pathways to readiness. Sustain Sci 20, 1499–1517 (2025). 22. https://doi.org/10.1007/s11625-025-01668-w 21. Pekk L., Varbanov P. S., Pan T., Weltsch Z., Radli-Burjan B., Hary A., & Wang X.-C. (2025). Future of agrivoltaic projects: A review from the technological forecasting perspective. Cleaner Engineering and Technology, 28, 101057. https://doi.org/10.1016/j.clet.2025.101057 https://doi.org/10.37934/feel.3.1.118 https://www.ive.org.ua/wp-content/uploads/Vidnovliuvani_Djerela_Monography_2025.pdf https://www.ive.org.ua/wp-content/uploads/Vidnovliuvani_Djerela_Monography_2025.pdf https://www.ive.org.ua/wp-content/uploads/Vidnovliuvani_Djerela_Monography_2025.pdf https://doi.org/10.36296/1819-8058.2025.4(83).165-188 https://doi.org/10.36296/1819-8058.2025.4(83).165-188 https://doi.org/10.1016/j.clet.2025.101057
id	veorgua-article-630
institution	Vidnovluvana energetika
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-07-10T01:00:25Z
publishDate	2026
publisher	Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	veorgua/63/7a5be54a622123eb6adc784d14fa8363.pdf
spelling	veorgua-article-6302026-07-09T12:14:07Z SMALL-SCALE AGRIVOLTAIC SYSTEMS FOR HOUSEHOLDS: A 100 M² PILOT MODULE AND SCALING POTENTIAL TOWARD SMALL BUSINESS DEVELOPMENT МАЛОМАСШТАБНА АГРОФОТОВОЛЬТАЇКА ДЛЯ ДОМОГОСПОДАРСТВ: СТАРТОВИЙ МОДУЛЬ 100 М² ТА ПОТЕНЦІАЛ МАСШТАБУВАННЯ ДО МАЛОГО БІЗНЕСУ Zurian , O. Novytskyi , S. renewable energy, agrivoltaics, semi-transparent photovoltaics, water savings, sandy soils, small-scale farming. відновлювана енергетика, агрофотовольтаїка, напівпрозорі сонячні модулі, водна ефективність, піщані ґрунти, малі господарства. This paper develops a conceptual model of a small-scale agrivoltaic module for a household located on sandy soils in the Kyiv region and evaluates its potential for phased scaling. The relevance of the study is driven by the need to enhance household energy autonomy and to adapt agricultural production to increasing aridity. The objective is to formulate a techno-economic model of a 100 m² starter agrivoltaic module and to develop a formalized threshold criterion for decision-making regarding its implementation, taking into account the potential transition to small-scale business operations.&nbsp; Based on the analysis of specific photovoltaic energy generation and the expected yield reduction under partial shading, a relationship linking the annual energy benefit to potential agricultural losses is proposed. It is demonstrated that with a coverage ratio of 35–40% and moderate yield reduction, the energy effect generally exceeds agricultural losses, ensuring the economic feasibility of the starter module at the household level.&nbsp; The scientific novelty of the study lies in the development of a threshold-based decision model for small-scale agrivoltaic systems and in the formulation of a phased scaling strategy from energy-autonomous households to small energy-agricultural businesses, accounting for economic, regulatory, and agronomic uncertainties. Unlike most existing studies focused primarily on large-scale agricultural projects, this work proposes a structured framework for initiating small agrivoltaic projects with risk minimization.&nbsp; The obtained results indicate the feasibility of agrivoltaics as a strategic development tool for small farms. Further research should focus on experimental validation of the proposed model, refinement of microclimatic impact parameters, and detailed economic assessment of scalable system configurations.&nbsp; &nbsp; У роботі розроблено концептуальну модель маломасштабного агрофотовольтаїчного модуля для домогосподарства в умовах піщаних ґрунтів Київської області з оцінкою можливості його поетапного масштабування. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення енергетичної автономності домогосподарств та адаптації агровиробництва до умов щораз вищої посушливості. Метою роботи є формування техніко-економічної моделі стартового агрофотовольтаїчного модуля площею 100 м² та розроблення формалізованого порогового критерію прийняття рішення щодо його впровадження з урахуванням перспектив переходу до малого бізнесу.&nbsp; На основі аналізу питомої енергогенерації фотоелектричних систем та можливого зниження врожайності в разі часткового затінення запропоновано співвідношення, що пов’язує річний енергетичний ефект із втратами аграрної продукції. Показано, що за частки покриття 35–40 % та помірного зниження врожайності енергетичний ефект зазвичай перевищує аграрні втрати, що забезпечує економічну доцільність стартового модуля для домогосподарства.&nbsp; Наукова новизна роботи полягає у формуванні порогової моделі прийняття рішення для маломасштабної агрофотовольтаїчної системи та розробленні поетапної схеми масштабування від автономного домогосподарства до малого енергетично-аграрного бізнесу з урахуванням економічних, регуляторних і агротехнічних факторів невизначеності. На відміну від наявних досліджень, орієнтованих переважно на великі аграрні проєкти, запропоновано структуровану модель старту малого проєкту з мінімізацією ризиків.&nbsp; Отримані результати свідчать про доцільність використання агрофотовольтаїки як інструменту стратегічного розвитку малих господарств. Подальші дослідження мають бути спрямовані на експериментальну валідацію моделі, уточнення параметрів мікрокліматичного впливу та по-глиблений аналіз економічної ефективності масштабованих конфігурацій.&nbsp; &nbsp; Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine 2026-06-30 Article Article application/pdf https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/630 10.36296/1819-8058.2026.2(85).205-220 Vidnovluvana energetika ; No. 2(85) (2026): Scientific and applied Journal renewable energy ; 205-220 Возобновляемая энергетика; № 2(85) (2026): Scientific and applied Journal renewable energy ; 205-220 Відновлювана енергетика; № 2(85) (2026): Науково-прикладний журнал Відновлювана енергетика; 205-220 2664-8172 1819-8058 10.36296/1819-8058.2026.2(85) uk https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/630/541 Copyright (c) 2026 Vidnovluvana energetika
spellingShingle	renewable energy agrivoltaics semi-transparent photovoltaics water savings sandy soils small-scale farming. Zurian , O. Novytskyi , S. SMALL-SCALE AGRIVOLTAIC SYSTEMS FOR HOUSEHOLDS: A 100 M² PILOT MODULE AND SCALING POTENTIAL TOWARD SMALL BUSINESS DEVELOPMENT
title	SMALL-SCALE AGRIVOLTAIC SYSTEMS FOR HOUSEHOLDS: A 100 M² PILOT MODULE AND SCALING POTENTIAL TOWARD SMALL BUSINESS DEVELOPMENT
title_alt	МАЛОМАСШТАБНА АГРОФОТОВОЛЬТАЇКА ДЛЯ ДОМОГОСПОДАРСТВ: СТАРТОВИЙ МОДУЛЬ 100 М² ТА ПОТЕНЦІАЛ МАСШТАБУВАННЯ ДО МАЛОГО БІЗНЕСУ
title_full	SMALL-SCALE AGRIVOLTAIC SYSTEMS FOR HOUSEHOLDS: A 100 M² PILOT MODULE AND SCALING POTENTIAL TOWARD SMALL BUSINESS DEVELOPMENT
title_fullStr	SMALL-SCALE AGRIVOLTAIC SYSTEMS FOR HOUSEHOLDS: A 100 M² PILOT MODULE AND SCALING POTENTIAL TOWARD SMALL BUSINESS DEVELOPMENT
title_full_unstemmed	SMALL-SCALE AGRIVOLTAIC SYSTEMS FOR HOUSEHOLDS: A 100 M² PILOT MODULE AND SCALING POTENTIAL TOWARD SMALL BUSINESS DEVELOPMENT
title_short	SMALL-SCALE AGRIVOLTAIC SYSTEMS FOR HOUSEHOLDS: A 100 M² PILOT MODULE AND SCALING POTENTIAL TOWARD SMALL BUSINESS DEVELOPMENT
title_sort	small-scale agrivoltaic systems for households: a 100 m² pilot module and scaling potential toward small business development
topic	renewable energy agrivoltaics semi-transparent photovoltaics water savings sandy soils small-scale farming.
topic_facet	renewable energy agrivoltaics semi-transparent photovoltaics water savings sandy soils small-scale farming. відновлювана енергетика агрофотовольтаїка напівпрозорі сонячні модулі водна ефективність піщані ґрунти малі господарства.
url	https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/630
work_keys_str_mv	AT zuriano smallscaleagrivoltaicsystemsforhouseholdsa100m2pilotmoduleandscalingpotentialtowardsmallbusinessdevelopment AT novytskyis smallscaleagrivoltaicsystemsforhouseholdsa100m2pilotmoduleandscalingpotentialtowardsmallbusinessdevelopment AT zuriano malomasštabnaagrofotovolʹtaíkadlâdomogospodarstvstartovijmodulʹ100m2tapotencíalmasštabuvannâdomalogobíznesu AT novytskyis malomasštabnaagrofotovolʹtaíkadlâdomogospodarstvstartovijmodulʹ100m2tapotencíalmasštabuvannâdomalogobíznesu

SMALL-SCALE AGRIVOLTAIC SYSTEMS FOR HOUSEHOLDS: A 100 M² PILOT MODULE AND SCALING POTENTIAL TOWARD SMALL BUSINESS DEVELOPMENT

Institution

Ähnliche Einträge