ПРОЄКТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АПК

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2026
1. Verfasser:	Волощук, Ю. О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	ДКС Центр 2026
Online Zugang:	https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10293
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Agrosvit
Завантажити файл:

Institution

Agrosvit

_version_	1867479084375736320
author	Волощук, Ю. О.
author_facet	Волощук, Ю. О.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Ю. О. Волощук", "institution": null } ]
author_sort	Волощук, Ю. О.
baseUrl_str	https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-06-08T07:46:11Z
doi_str_mv	10.32702/2306-6792.2026.10.8
first_indexed	2026-06-09T01:00:39Z
format	Article
fulltext	8 АГРОСВІТ № 10, 2026 ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). УДК 005.8:631:338.43 Ю. О. Волощук, д. е. н., професор, професор кафедри економіки, підприємництва, торгівлі та біржової діяльності, Заклад вищої освіти "Подільський державний університет" ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5629-9502 ПРОЄКТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АПК DOI: 10.32702/2306-6792.2026.10.8 Y. Voloshchuk, Doctor of Economic Sciences, Professor, Professor of the Department of Economy, Entrepreneurship, Trade and Exchange Activities HEI "Podillia State University" PROJECT MANAGEMENT AS A TOOL FOR ENHANCING THE EFFICIENCY OF AGRO-INDUSTRIAL ENTERPRISES В сучасних умовах функціонування агропромислових підприємств зростає актуальність впровадження проєктного менеджменту як ефективного інструменту забезпечення стійкості та підвищення результативності діяльності підприємств. Тож, метою статті є дослідження теоретичних і прикладних аспектів застосування проєктного менедж- менту в діяльності агропромислових підприємств, обгрунтування його ролі як інструменту підвищення ефективності та стійкості функціонування в умовах нестабільності. Визначено, що сучасні умови функціонування агропромислових підприємств характеризуються зростанням рівня невизначеності, зумовленої впливом воєнних, кліматичних, економічних та інституційних факторів. Обгрунтовано трансформацію проєктного менеджменту з допоміжного інструменту в ключову стратегічну компетенцію підприємств. Проаналізовано основні причини невдач реалізації проєктів в аграрній сфері, серед яких визначено обмеженість ресурсів, низький рівень управління ризиками, сезонність виробництва, технологічну відсталість та нестабільність зовнішнього середовища. Доведено, що ефективність реалізації проєктів значною мірою залежить від якості управління на всіх етапах життєвого циклу, зокрема від належного планування, моніторингу та контролю. Розкрито особливості застосування сучасних методологій управління проєктами і обгрунтовано їх адаптацію до специфіки аграрного виробництва. Встановлено доцільність використання цифрових технологій і систем управління проєктами для підвищення ефективності планування, контролю ресурсів та прийняття управлінських рішень. Запропоновано модель застосу- вання Agile-підходу в аграрному виробництві з урахуванням ітеративності, управління ризиками та механізмів зво- ротного зв'язку. Новизна результатів дослідження полягає у поглибленні теоретичних положень щодо трансформації проєктно- го менеджменту в інструмент антикризового управління агропромисловими підприємствами, а також у системати- зації підходів до адаптації гнучких і гібридних методологій управління проєктами з урахуванням галузевих особли- востей аграрного сектору. Отримані результати можуть бути використані керівниками агропромислових підприємств для підвищення ефек- тивності управління виробничими та інноваційними проєктами, впровадження сучасних методологій управління, а також розробки стратегій розвитку в умовах невизначеності. Запропоновані підходи сприятимуть підвищенню кон- курентоспроможності та стійкості аграрного сектору. АГРОСВІТ № 10, 2026 9 ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ У ЗАГАЛЬНОМУ ВИГЛЯДІ ТА ЇЇ ЗВ'ЯЗОК ІЗ ВАЖЛИВИМИ НАУКОВИМИ ЧИ ПРАКТИЧНИМИ ЗАВДАННЯМИ Прояв кризових процесів в економіці Украї- ни, у поєднанні зі зниженням ефективності діяльності підприємств, які дотримуються тра- диційних управлінських підходів, вимагає впро- вадження передових інструментів управління. Світовий досвід свідчить про те, що застосуван- ня проєктно-орієнтованого підходу сприяє зниженню ризиків, забезпечує адаптивність та підвищує ефективність досягнення стратегіч- них цілей. Для сільськогосподарських під- приємств, діяльність яких залежить від ефек- тивного використання земельних, матеріально- технічних та трудових ресурсів, а також від інтеграції інновацій у виробничі процеси, впро- вадження проєктного управління є критичним фактором розвитку та зміцнення конкурентних позицій. У цьому контексті проєктний підхід трансформується в дієвий інструмент антикри- In the current operating environment of agro-industrial enterprises, the importance of implementing project management as an effective tool for ensuring sustainability and enhancing organizational performance is increasing. Therefore, the aim of this article is to examine the theoretical and applied aspects of project management implementation in agro-industrial enterprises and to substantiate its role as a tool for improving efficiency and operational sustainability under conditions of instability. It has been established that the current operating conditions of agro-industrial enterprises are characterized by an increasing level of uncertainty driven by military, climatic, economic, and institutional factors. The transformation of project management from a supporting tool into a key strategic capability of enterprises is substantiated. The main causes of project failure in the agricultural sector are analyzed, including limited resources, insufficient risk management, production seasonality, technological underdevelopment, and external environmental instability. It is demonstrated that the effectiveness of project implementation largely depends on the quality of management throughout all stages of the project life cycle, particularly on proper planning, monitoring, and control. The specific features of applying modern project management methodologies are identified, and their adaptation to the specifics of agricultural production is justified. The feasibility of using digital technologies and project management systems to enhance planning efficiency, resource control, and managerial decision-making is substantiated. A model for applying the Agile approach in agricultural production is proposed, taking into account iterative processes, risk management, and feedback mechanisms. The novelty of the research lies in further developing theoretical approaches to the transformation of project management into a tool for crisis management in agro-industrial enterprises, as well as in systematizing approaches to adapting flexible and hybrid project management methodologies with consideration of sector-specific characteristics. The results obtained can be used by managers of agro-industrial enterprises to improve the management efficiency of production and innovation projects, implement modern management methodologies, and develop strategies under conditions of uncertainty. The proposed approaches will contribute to enhancing the competitiveness and sustainability of the agricultural sector. Ключові слова: проєктне управління, агропромислові підприємства, менеджмент, ефек- тивність, антикризове управління, Agile, гібридні методології, цифровізація, управління ри- зиками, інновації, стійкість. Key words: project management, agro-industrial enterprises, management, efficiency, crisis management, Agile, hybrid methodologies, digitalization, risk management, innovation, sustainability. зового управління, однак залишається недо- статньо дослідженим питання його ролі та можливостей застосування для забезпечення функціонування підприємств в умовах неста- більності. АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПУБЛІКАЦІЙ Дослідження проблем застосування про- єктного менеджменту привертає зростаючу увагу вітчизняних і зарубіжних науковців. Значний внесок у розвиток теорії і практики проєктного управління зробили такі дослідни- ки як Тернер Дж., Сімістер С. [1], Керцнер Г. [2], Грей К., Ларсон Е. [3], Пінто Дж. [4] та інші. Вітчизняні науковці й практики також при- діляють значну увагу цій темі: Данченко О., Занора В. провели комплексне дослідження теоретичних і практичних засад управління проєктами з акцентом на ризики та зміни як ключові чинники невизначеності [5]. Обгрунто- вують механізми управління проєктами в кон- 10 АГРОСВІТ № 10, 2026 ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). тексті реалізації регіональної політики й забез- печення соціально-економічного розвитку те- риторій Бабаєв В., Козак К. [6] та Лобода С. [7]. Жигалкевич Ж., Чухліб Є. вивчали питання мінімізації ризиків в процесі управління про- єктами [8]. Застосування проєктного менедж- менту в умовах цифровізації економіки дослі- джували Баглей Р., Бучинська Т. та Гомотюк В. [9]. Серед вітчизняних науковців досліджують сутність інноваційних проєктів та напрями підвищення їх ефективності, а також роль про- єктного підходу у забезпеченні інноваційного розвитку регіонів України Старигін Д., Гук О. [10] та Дмитрієв Д. [11]. Окремі аспекти вико- ристання проєктного підходу в аграрній сфері аналізували Макєєв О., Руденко С., Замлинсь- ка О., Крисоватий Р. [12]. Однак комплексна оцінка потенціалу та майбутніх перспектив застосування управлін- ня проєктами в агросекторі залишається недо- статньо дослідженою. Зокрема, емпірична оц- інка ефективності впровадження управління проєктами в українських сільськогосподарсь- ких підприємствах вимагає систематичного дослідження. ФОРМУЛЮВАННЯ ЦІЛЕЙ СТАТТІ Метою статті є дослідження теоретичних і прикладних аспектів застосування проєктного менеджменту в діяльності агропромислових підприємств, обгрунтування його ролі як інструменту підвищення ефективності та стійкості функціонування в умовах нестабіль- ності. ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ ДОСЛІДЖЕННЯ Сучасний етап розвитку світової аграрної економіки характеризується значним рівнем динаміки та зростаючою складністю викликів, що вимагає фундаментальної трансформації управлінських підходів в агропромислових підприємствах. За таких умов управління про- єктами з допоміжного інструменту переходить в стан стратегічної компетенції, що визначає стійкість та конкурентоспроможність господа- рюючих суб'єктів. Цей зсув обумовлений не- обхідністю реагування на швидке зростання населення світу, яке, за прогнозами, досягне 9,8 мільярда людей до 2050 року, що створить суттєвий тиск на продовольчі системи [13]. Сучасний науковий дискурс грунтується на тлумаченні управління проєктами як динамічної методології організації та розподілу обмежених ресурсів протягом усього життєвого циклу про- єкту. Як українські, так і міжнародні вчені все частіше концептуалізують проєктний підхід не просто як набір інструментів, а як інтегровану систему соціально-технічної взаємодії, що по- єднує передові наукові знання та технології з практичними компетенціями, спрямованими на досягнення оптимальних результатів. Управління проєктами суттєво відрізняєть- ся від традиційного операційного управління, оскільки воно орієнтоване на досягнення чітко визначених цілей, спирається на структуровану рамку проєкту, діє в межах заздалегідь визна- чених обмежень, залучає зацікавлені сторони та застосовує формалізовані процедури реалізації. Такий підхід дозволяє зосередити ресурси та зусилля учасників проєкту та інвесторів на пріо- ритетних напрямках розвитку підприємства. Водночас він сприяє ефективному використан- ню обмежених ресурсів навіть відносно невели- кими командами, підтримує впровадження ав- тономної кадрової політики та сприяє іннова- ційно-орієнтованій спрямованості. Слід наголосити, що ефективність будь яко- го підприємства являє собою багатовимірну та складну категорію, яка відображає його здат- ність досягати визначених цілей шляхом раціо- нального використання наявних ресурсів, забез- печуючи при цьому сталий розвиток у динаміч- ному зовнішньому середовищі. Аналіз різних наукових інтерпретацій терміну дозволяє зро- бити висновок, що організаційна ефективність являє собою інтегровану конструкцію, що охоп- лює кілька взаємопов'язаних компонентів, таких як формулювання пріоритетних, чітко визначе- них цілей, їх успішне досягнення за допомогою відповідних стратегічних підходів, забезпечен- ня належної ресурсної підтримки та оцінку ре- зультатів за допомогою фінансових показників. Таке синтезоване розуміння підкреслює важ- ливість оптимізації ресурсів для розвитку, адап- тивності до змін навколишнього середовища і мінімізації збитків, тим самим позиціонуючи ефективність як універсальний критерій оцінки успіху організації в умовах невизначеності. Управління ефективністю, у свою чергу, грунтується на наявності точної та своєчасної інформації, що вимагає створення систем збо- ру, обробки та аналізу даних. У цьому контексті впровадження сучасних інформаційних техно- логій стає критично важливою передумовою для забезпечення ефективного управління. До 2022 року сільськогосподарський сектор зазнав прискореного розвитку, значною мірою завдяки технологічним інноваціям, які транс- формували традиційні методи ведення сіль- ського господарства та дозволили виробникам АГРОСВІТ № 10, 2026 11 ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). підвищити продуктивність та операційну ефек- тивність. Однак наразі галузь функціонує у дуже складному середовищі, яке, окрім катас- троф, спричинених війною, дедалі більше страждає від зміни клімату, деградації грунтів, дефіциту води, нестачі робочої сили та проблем із продовольчою безпекою. Ці фактори суттє- во впливають на врожайність сільськогоспо- дарських культур, здоров'я та продуктивність худоби, фінансові показники підприємств та, в ширшому сенсі, на стан продовольчої безпеки країни і загалом на здоров'я населення. У сукупності зазначені виклики не лише ус- кладнюють функціонування підприємств аг- рарного сектору, але й підвищують ризики ре- алізації проєктів, що зумовлює необхідність виокремлення ключових причин невдач управ- ління проєктами в аграрній сфері, серед яких основними можна назвати: — значна залежність від природно-кліма- тичних умов; — недостатній рівень планування та обгрун- тування проєктів; — обмежений доступ до фінансових ре- сурсів; — низький рівень управління ризиками; — технологічна та інноваційна відсталість частини підприємств; — низький рівень управлінських компе- тенцій у сфері проєктного менеджменту; — сезонність виробництва та тривалий опе- раційний цикл; — нестабільність ринкового середовища; — недосконалість інституційного та норма- тивного середовища; — вплив війни (обстріли, мінування тери- торій, недостатність людських ресурсів); — проблеми з логістикою та інфраструктурою. Для вирішення цих проблем можуть бути ефективно застосовані в управлінні сільсько- господарськими підприємствами передові уп- равлінські підходи, включаючи гнучкі проєктні методології, разом з інтеграцією таких техно- логій, як штучний інтелект. Їх впровадження спрямоване на підвищення організаційної гнуч- кості та забезпечення швидкого реагування на коливання погодних умов та ринкового попи- ту, тим самим сприяючи підвищенню ефектив- ності та загальної продуктивності в сільсько- господарському секторі [14; 15]. Такі методології дозволяють сільськогос- подарським виробникам ефективно вирішува- ти проблеми зростаючої складності, забезпе- чуючи швидку адаптацію до змінних умов та дозволяючи приймати рішення на основі даних, що формуються за допомогою постійного зво- ротного зв'язку [16]. Впровадження цих адап- тивних підходів покращує комунікацію та ко- ординацію між зацікавленими сторонами, що має особливе значення в сільськогосподарсь- кому секторі, де процеси виробництва та роз- поділу залучають широке коло учасників [17]. Ефективність сільськогосподарських проєк- тів тісно пов'язана з якістю управління на всіх етапах їх життєвого циклу (табл. 1). Емпіричні дослідження показують, що ключові фази (ініціація, планування, реалізація, моніторинг та завершення), відіграють вирішальну роль у забезпеченні успіху проєкту, особливо в умо- вах обмежених ресурсів. Статистичний аналіз показує, що фази життєвого циклу пояснюють до 92,5% варіації результативності аграрних проєктів. Найбільш критичним етапом виступає планування, яке має найсильніший вплив на кінцевий результат. Це свідчить про те, що не- достатня увага до початкових стадій проєкту, включаючи техніко-економічне обгрунтування та оцінку ризиків, є першопричиною того, що до 60% сільськогосподарських проєктів не до- сягають поставлених цілей. На етапі планування сучасні аграрні під- приємства впроваджують комплексні оцінки доцільності разом із механізмами стратегічної взаємодії із зацікавленими сторонами. Такий підхід сприяє скороченню потенційних затри- мок та забезпеченню ефективного розподілу і використання ресурсів на наступних етапах проєкту. Під час етапу впровадження управлі- нська увага зміщується на адаптивні методи управління, що підтримуються передовими тех- нологічними рішеннями, включаючи системи точного землеробства та інструменти моніто- рингу на основі Інтернету речей [18]. Фаза моніторингу та контролю є другим за важливістю етапом після планування, оскіль- ки вона забезпечує безперервний зворотний Фаза життєвого циклу проєкту Ключові інструменти управління Вплив на ефективність Ініціація аналіз стейкхолдерів, попередня експертиза визначення стратегічного вектору Планування WBS, критичний шлях, оцінка ризиків мінімізація ризиків, оптимізація ресурсів і строків Виконання Agile-спринти, координація ресурсів гнучкість управління, оперативне реагування на зміни Моніторинг та контроль КРІ, системи реального часу на основі технологій IoT своєчасне виявлення відхилень Завершення Підсумки, супровід та обслуговування оцінка результативності та накопичення досвіду Таблиця 1. Інструменти управління проєктом за фазами життєвого циклу Джерело: систематизовано автором на основі [18—20]. 12 АГРОСВІТ № 10, 2026 ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). зв'язок у режимі реального часу та дозволяє керівництву оперативно коригувати рішення. В умовах високої мінливості ринків аграрної про- дукції та впливу кліматичних факторів здат- ність проєкту до самокоригування на основі даних стає фундаментальною передумовою його стійкості і загальної життєздатності [19]. Вибір відповідної методології управління проєктами агропромислових підприємств знач- ною мірою визначається мінливістю умов та спе- цифічними характеристиками кінцевого продук- ту. У цьому контексті традиційна каскадна мо- дель Waterfall зберігає свою актуальність, особ- ливо для проєктів, орієнтованих на інфраструк- туру, де вимоги чітко визначені, а послідовність етапів проєкту достатньо лінійна. Основні пере- ваги цього підходу — це добре структурований процес, передбачуваність витрат та вичерпна, детальна документація. Водночас, властива каскадним моделям жорсткість стає обмежувальним фактором у впровадженні інноваційних технологій або роз- робці нових продуктів у динамічному ринково- му середовищі. За таких умов все частіше зас- тосовуються гнучкі методології Agile, оскіль- ки вони базуються на ітеративній розробці та постійному залученні зацікавлених сторін. Agile (від англійського "спритний, жвавий, рухливий") являє собою набір принципів та прак- тик, спрямованих на забезпечення ефективної реалізації проєктів, що виник в ІТ-секторі, і з того часу широко поширився в різних галузях, оскіль- ки декомпозиція складних завдань на коротші ітераційні цикли виявилася ефективним підходом для більшості підприємств. Дослідження підтвер- джують, що Agile-методології, особливо ті, що наголошують на командно-орієнтованій спів- праці, демонструють високу ефективність серед технологічно розвинених компаній. Принципи та методології управління про- єктами можна ефективно застосовувати до розробки та впровадження рішень на основі штучного інтелекту в сільському господарстві [21]. Водночас, впровадження гнучких підходів (Agile) у проєктах, пов'язаних зі штучним інте- лектом, створює певні труднощі, оскільки ці ініціативи зазвичай впроваджуються поступо- во та вимагають інтеграції окремих функціо- нальних компонентів або програмних модулів. Водночасно, швидкий розвиток штучного інтелекту здійснює трансформаційний вплив на самі Agile-практики. Завдяки автоматизації повторюваних, масштабних завдань, штучний інтелект забезпечує керівників і команди проєктів, генеруючи аналітичні висновки, доз- воляючи оцінювати та прогнозувати ризики, надаючи рекомендації та сприяючи прийняттю більш обгрунтованих рішень [22]. У сільськогосподарському секторі України Agile-підходи поступово набувають ширшого впровадження в розробці агротехнологічних рішень, оскільки вони дозволяють швидко адап- туватися до технологічних змін і ринкових умов. Зокрема, ітеративні підходи до планування можуть бути застосовані до процесів вирощу- вання сільськогосподарських культур, включа- ючи прогнозування врожайності, моніторинг росту рослин, коригування планів на основі да- них, отриманих та оброблених за допомогою датчиків, дронів [23]. Застосування принципів гнучкого управлін- ня до розробки рішень на основі штучного інте- лекту в сільському господарстві може сприяти узгодженню їх з конкретними потребами і вик- ликами, з якими стикаються аграрні підприєм- ства, водночас забезпечуючи їх ефективну роз- робку та впровадження, а також досягнення вимірюваних результатів для кінцевих користу- вачів. Водночас, не всі гнучкі підходи однаково застосовні до підприємств галузі, оскільки деякі з них в першу чергу розроблені для проєктів програмного забезпечення. Тим не менш, низку гнучких методологій можна ефективно адапту- вати до аграрної специфіки, де вирішальну роль відіграють сезонність, обмеженість ресурсів, залежність від навколишнього середовища та необхідність оперативного управління. Зокрема, застосування методу Kanban є доцільним для сільськогосподарських під- приємств, оскільки він забезпечує можливість візуалізації виробничих процесів, особливо та- ких ключових етапів, як посів культур, догляд та збирання врожаю, а також сприяє підвищен- ню ефективності моніторингу й контролю ви- конання завдань у режимі реального часу. Та- кий підхід демонструє високу результативність у контексті управління рутинними операційни- ми процесами та координації польових робіт. Scrum також можна успішно адаптувати до використання підприємствами АПК, коли його адаптовано до їх конкретного контексту, шляхом розподілу роботи на короткі ітераційні цикли, що відповідають етапам агротехнічних заходів. Такий підхід дозволяє швидко реагувати на зміни погод- них умов або ресурсного забезпечення, а також регулярно оцінювати проміжні результати. Підхід Lean, зосереджений на усуненні відходів, оптимізації процесів та підвищенні продуктивності. Він особливо актуальний для скорочення споживання ресурсів, мінімізації простоїв обладнання та підвищення загальної операційної ефективності. АГРОСВІТ № 10, 2026 13 ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). Метод динамічної розробки систем, у свою чергу, може бути ефективно використаний під час реалізації інвестиційних та інноваційних проєктів, оскільки він наголошує на активній взаємодії зацікавлених сторін, включаючи клієнтів, інвесторів та партнерів, а також оріє- нтації на високу ефективність. Застосування гібридних моделей управлін- ня проєктами можна вважати одним із найпер- спективніших підходів для сучасних підпри- ємств. Він дозволяє інтегрувати структурова- ний, послідовний характер моделі Waterfall з адаптивністю та швидкістю реагування, влас- тивими Agile-методологіям. Це особливо акту- ально для проєктів, що охоплюють як апаратні компоненти (сільськогосподарську техніку, датчики), так і програмні рішення, де потрібен баланс між стандартизацією та гнучкістю [24]. Порівняння показує, що класична модель Waterfall є доцільною для стабільних і перед- бачуваних проєктів, тоді як Agile забезпечує високу гнучкість і адаптивність до змін. Гібрид- ний підхід поєднує переваги обох моделей, доз- воляючи зберігати структурованість плануван- ня та водночас забезпечувати гнучкість на етапі реалізації, що є особливо актуальним для су- часних аграрних підприємств (табл. 2). У гібридній моделі етапи визначення об- сягів, бюджетування, встановлення ключових фаз, відбуваються за каскадним принципом, що відповідає вимогам інвесторів та регуляторних органів. Водночас етапи розробки, тестування та впровадження інноваційних компонентів здійснюються за допомогою ітеративних Agile- спринтів. Таке поєднання сприяє скороченню часу впровадження проєкту або виходу про- дукції на ринок і дозволяє отримувати зворот- ний зв'язок на ранніх етапах, уникаючи поми- лок наприкінці життєвого циклу. Сучасні системи управління проєктами сприяють підвищенню ефективності сільсько- господарських підприємств завдяки автомати- зації операційних процесів, покращенню конт- ролю ресурсів, оптимізації планування вироб- ничих циклів, що особливо важливо для сільськогосподарського виробництва (табл. 3). Параметр порівняння Waterfall Agile Гібридне управління Структура проєкту послідовна, фазова ітеративна, циклічна Планування Waterfall + виконання Agile Зміни вимог важко впровадити, дорогі вітаються на будь-якому етапі гнучкі в межах фіксованих рамок Документація вичерпна, попередня мінімальна, актуальна збалансована для комплаєнсу Роль замовника в основному на початку та в кінці постійна участь у спринтах участь у ключових точках прийняття рішень Сфера застосування будівництво, іригація НДДКР, цифрові платформи модернізація підприємств, впровадження інновацій Таблиця 2. Порівняльна характеристика моделей управління проєктами Джерело: сформовано автором на основі [24; 25]. Таблиця 3. Системи управління проєктами Джерело: сформовано і адаптовано на основі: [26; 27]. Система Ціна за 1 користувача в міс, дол США Ключовий функціонал Цільова аудиторія Особливості застосування в аграрній сфері Trello безкоштовно (до 10 канбан-дошок), 5 візуальні дошки, чеклісти малі і мікро підприємства підходить для фермерських господарств (облік робіт, сезонні задачі) Worksection безкоштовно (5 користувачів), 49 за команду завдання, Kanban, облік, звітність всі підприємства ефективне планування сезонних робіт, контроль витрат, координація польових і виробничих процесів Asana безкоштовно (до 15 користувачів), більше – від 11 завдання, таймлайни, інтеграції середні підприємства ефективна для планування посівних та збиральних кампаній Jira від 7,50 Agile, Kanban, звітність IT-компанії обмежено придатна (лише для агро-IT або цифрових проєктів) Monday.com безкоштовно обмежена версія; 8 кастомізація, автоматизація процесів всі підприємства ефективна для агрохолдингів (логістика, виробництво, персонал) ClickUp безкоштовно обмежена версія; 5 завдання, документи, чат стартапи, МСП для агростартапів і малих підприємств Notion безкоштовно версія для одного; від 10 бази знань малі і мікро підприємства ведення документації та планів фермерського господарства Wrike безкоштовно (до 5 користувачів); від 9,80 управління проєктами та звітність великі компанії доцільна для великих аграрних підприємств Planfix безкоштовно (до 5 користувачів); від 7 завдання, CRM, автоматизація МСП оптимальна для комплексного управління агробізнесом Smartsheet є безкоштовна версія для 1 користувача; від 7 таблиці та автоматизація малі і мікро підприємства для обліку витрат, врожайності, ресурсів 14 АГРОСВІТ № 10, 2026 ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). Ключовими особливостями застосування таких систем управління проєктами є здатність ефективно планувати сезонні операції з ураху- ванням суворих часових обмежень та взаємо- залежності виробничих процесів. Цьому сприяє використання спеціалізованих інстру- ментів, зокрема діаграм Ганта, які дозволяють структурувати та синхронізувати діяльність з часом. Не менш важливим аспектом є контроль ресурсів та витрат, оскільки інтегровані меха- нізми відстеження часових та фінансових по- казників дозволяють точно оцінювати витрати на проєкт, сприяючи більш ефективному вико- ристанню матеріальних та трудових ресурсів. Крім того, значну роль відіграє організація ро- боти, яка передбачає розподіл завдань між пра- цівниками, моніторинг їх виконання та відсте- ження прогресу в режимі реального часу, що забезпечує оперативність управлінських рішень. Додаткова перевага полягає у візуалізації процесів завдяки застосуванню підходу Kanban, що дозволяє швидко оцінювати стан робіт та своєчасно реагувати на відхилення, а також здатність координувати взаємодію з підрядниками та партнерами, шляхом надан- ня їм контрольованого доступу до відповідної інформації. Крім того, інтеграція аналітичних інструментів та систем звітності покращує оц- інку ефективності окремих проєктів та підтри- мує розробку обгрунтованих управлінських рішень у сільськогосподарських підприєм- ствах. Отже, можна представити модель застосу- вання Agile у сільськогосподарському вироб- ництві, що відображає інтеграцію принципів Scrum зі специфічними умовами сільськогос- подарської діяльності і складається з таких етапів: 1) ініціація проєкту — формалізуються цілі, обсяг, бюджет і зацікавлені особи проєкту. Уз- годження та спільне розуміння стратегічних та операційних цілей усіма зацікавленими сторо- нами є критично важливим, оскільки вони фор- мують концептуальну основу для подальшої діяльності проєкту. Тут визначається ресурс- ний план, законодавчі вимоги. 2) формування беклогу завдань — після виз- начення цілей розробляється структурований беклог завдань, що охоплює всі дії, необхідні для досягнення заявлених цілей. Завдання опи- суються лаконічно, уникаючи надмірної дета- лізації, відповідно до принципу специфікації "рівно стільки". Також встановлюється попе- редня пріоритетність завдань. 3) пріоритетність завдань — портфель робіт систематично ранжується на основі значу- щості, терміновості та очікуваної цінності кож- ного завдання для підприємства/проєкту. Кри- тичним операціям присвоюється найвищий пріоритет, тоді як менш чутливі до часу дії пла- нуються відповідно. 4) сегментація на спринти — завдання з ви- соким пріоритетом розподіляються по корот- ких ітераційних циклах (спринтах), що пов'я- зані з чітко визначеною метою та очікуваним результатом і підтримується спеціальним пор- тфелем робіт для спринта. Така сегментація сприяє регулярній оцінці ефективності та адап- тивному плануванню. На початку кожної іте- рації команда проводить сеанс планування, обираючи завдання з портфеля робіт для ви- конання в рамках спринту, яке оцінюються з точки зору зусиль і визначається реалістичне робоче навантаження. 5) щоденна координація, контроль якості — під час спринту проводяться короткі що- денні зустрічі для моніторингу прогресу, син- хронізації діяльності команди з метою вияв- лення потенційних проблем. Проводиться звітування про виконану роботу, заплановані заходи або наявні перешкоди, проходять пе- ревірки відповідності робіт встановленим стандартам. 6) управління ризиками — основні завдан- ня включають ідентифікацію нових ризиків та регулярне оновлення заходів реагування. Після комплексного аналізу ризиків розробляються плани пом'якшення та дій у надзвичайних си- туаціях, забезпечується регулярний моніто- ринг ризиків протягом проєкту. 7) оцінка результатів та систематизація отриманих знань — після завершення сприн- ту проводиться звітування, щоб представи- ти досягнуті результати зацікавленим сторо- нам та отримати зворотний зв'язок. Згодом проводиться ретроспективна сесія для оці- нки роботи команди, визначення областей для покращення та вдосконалення процесів. Ітеративний цикл "планувати-виконати-оц- інити-коригувати" забезпечує постійне вдосконалення та максимізацію цінності проєкту. Впровадження систем управління про- єктами в сільськогосподарських підприєм- ствах забезпечує адаптивний та орієнтований на результат підхід до управління виробни- чими та інноваційними процесами. Інтеграція ітеративного планування, моніторингу, уп- равління ризиками та механізмів зворотного зв'язку дозволить своєчасно виявляти відхи- АГРОСВІТ № 10, 2026 15 ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). лення та коригувати рішення, тим самим підвищуючи загальну стійкість та ефектив- ність проєктів. ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ РОЗВІДОК У ДАНОМУ НАПРЯМІ У результаті проведеного дослідження встановлено, що сучасні умови функціонуван- ня агропромислових підприємств характеризу- ються високим рівнем невизначеності, що обу- мовлює необхідність трансформації традицій- них підходів до управління, а проєктний менед- жмент розглядається як інноваційна форма організації діяльності, що дозволяє мобілізу- вати ресурси для вирішення критичних питань. Його роль полягає не лише в операційному кон- тролі, а й у стратегічній трансформації бізнес- моделей у напрямку стійкості та інновацій- ності. Доведено, що проєктне управління виступає ефективним інструментом забезпечення адап- тивності, раціонального використання ресурсів та підвищення результативності діяльності підприємств. Встановлено, що існують суттєві обмежен- ня впровадження проєктного підходу в аг- рарній сфері, зокрема недостатній рівень уп- равлінських компетенцій, обмежений доступ до фінансових ресурсів та вплив зовнішніх деста- білізуючих чинників, включаючи воєнні ризи- ки. Обгрунтовано, що ключовим чинником успішності аграрних проєктів є якісне управ- ління на всіх етапах життєвого циклу, особ- ливо на стадії планування, що визначає по- дальшу ефективність реалізації. Встановлено, що застосування гнучких (Agile) та гібридних методологій сприяє підвищенню гнучкості управління, забезпечує оперативне реагуван- ня на зміни зовнішнього середовища та по- кращує координацію між учасниками про- єкту. Визначено, що аграрним підприємствам варто зосередитися на формуванні функціо- нальних команд, здатних забезпечити впровад- ження систем моніторингу в реальному часі, що дозволить перетворити управління проєктами з адміністративного навантаження на рушій зростання продуктивності та капіталізації бізнесу. Перспективи подальших досліджень поля- гають у розробці методичних підходів до оцін- ки ефективності впровадження проєктного менеджменту в агропромислових підприєм- ствах, дослідженні впливу штучного інтелекту на результативність проєктних команд, а також розробка методик адаптації міжнародних стан- дартів сталого управління до специфіки воєн- ної та повоєнної економіки України. Література: 1. Turner J., Simister S. (2004). The grower handbook of project management. Routledge. P. 110—210. 2. Kerzner H. (2017). Project Management: A Systems Approach to Planning, Scheduling, and Controlling. 12th ed. Hoboken: Wiley, 2017. 832 p. 3. Gray C. F., Larson E. W. (2020). Project Management: The Managerial Process. New York: McGraw-Hill Education. 4. Pinto J.K. (2019). Project Management: Achieving Competitive Advantage. 5th ed. Boston: Pearson. 576 p. 5. Данченко О.Б., Занора В.О. Проєктний менеджмент: управління ризиками та змінами в процесах прийняття управлінських рішень: монографія. Черкаси: ПП Чабаненко, 2019. 278 с. 6. Бабаєв В.М., Козак К.О. Управління про- єктами в умовах регіональної політики: моно- графія. Харків: ХНУМГ, 2019. 312 с. 7. Лобода С. Проєктний підхід у стратегіч- ному розвитку територіальних громад. Регіо- нальна економіка. 2022. № 3. С. 27—39. 8. Жигалкевич Ж.М., Чухліб Є.В. Управлін- ня проєктами та їх ризиками: підходи та мето- ди. Приазовський економічний вісник. Випуск 6 (17), 2019. С. 126—131. DOI: https://doi.org/ 10.32840/2522-4263/2019-6-24 9. Баглей Р.Р., Бучинська Т.В., Гомотюк В.О. Застосування проєктного менеджменту в умо- вах цифрової економіки. Інноваційна економі- ка. 2022. № 1. С. 152—157. 10. Старигін Д.О., Гук О.В. Оцінка ефектив- ності інноваційних проєктів: сутність та шляхи вдосконалення. Сучасна економіка. 2020. С. 204—210. 11. Дмитрієв Д.В. Інноваційний розвиток регіонів України на основі проєктного підхо- ду. Економіка України. 2020. № 5. С. 35—47. 12. Макєєв О.О., Руденко С.В., Замлинсь- ка О.В., Крисоватий Р.Р. Концептуальні засади проєктного підходу до впровадження інновацій на аграрних підприємствах. Український жур- нал прикладної економіки та техніки. 2021. Том 6. № 3. С. 317—329. 13. Shamas W., Bilal A., Bashir F., Tariq H. (2025). Enhancing performance of agri-business through sustainable project management and technological orientation: institutional theory perspective. International Journal of Managing Projects in Business. 18 (2): 388—409. DOI: https:/ 16 АГРОСВІТ № 10, 2026 ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). /doi.org/10.1108/IJMPB-06-2024-0139. Available at: https://www.emerald.com/ijmpb/article- abstract/18/2/388/1272562/Enhancing-perfor- mance-of-agri-business-through?redirected- From=fulltext (дата звернення: 05.04.2026). 14. Arvanitis, K.G., Symeonaki, E.G. (2020). Agriculture 4.0: The Role of Innovative Smart Technologies Towards Sustainable Farm Management', The Open Agriculture Journal. 14 (1), Р. 130—135. Available at: https://doi.org/ 10.2174/1874331502014010130; (дата звернення: 24.03.2026). 15. Mesaros, D., Rusu, T., Mesaros, I. (2022). Agile Scrum Applied in Agricultural Processes. The Scientific Bulletin of Electrical Engineering Faculty. 22 (1), Р. 1—5. Available at: https:// doi.org/10.2478/sbeef-2022-0010 (дата звернен- ня: 22.03.2026) 16. Bentley, J.W. et al. (2021). Managing complexity and uncertainty in agricultural innovation through adaptive project design and implementation. Development in Practice, 31(2), Р. 198—213. Available at: https://doi.org/10.- 1080/09614524.2020.1832047 (дата звернення: 01.04.2026). 17. Ali, J. (2015). Adoption of Diversification for Risk Management in Vegetable Cultivation. International Journal of Vegetable Science, 21(1), Р. 9—20. Available at: https://doi.org/10.1080/193- 15260.2013.813891 (дата звернення: 25.03.2026). 18. Chen X. (2025). The role of modern agricultural technologies in improving agricultural productivity and land use efficiency. Front Plant Sci. Sep 16; 16:1675657. DOI: 10.3389/fpls.2025.- 1675657. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/ PMC12481170/ (дата звернення: 12.03.2026). 19. Ignace, H., Аmolo, A. (2025). The Impact of Quality Management Strategies on Project Performance and Sustainability. International Journal of Finance & Banking Studies (2147— 4486). 14. 195—204. 10.20525/ijfbs.v14i1.4020. https://www.researchgate.net/publication/38989- 2354_The_Impact_of_Quality_Management_- Strategies_on_Project_Performance_and_- Sustainability (дата звернення: 05.04.2026). 20. Sneha, K. Hybrid project management: Combining Agile and waterfall for flexibility Available at: https://plane.so/blog/hybrid- project-management-combining-agile-and- waterfall-for-flexibility (дата звернення: 10.04.2026). 21. Hasan Al. J., Varallyai L. (2023). Using Agile in Implementing Agriculture AI Projects and Farm Management. Journal of Agricultural Informatics (ISSN 2061-862X) Vol. 14, No. 1. 1—12. DOI: 10.- 17700/jai.2023.14.1.684 (дата звернення: 10.04.2026). 22. Gupta, S. (2022) Artificial Intelligence, Analytics and Agile: Transforming Project Management in the 21st Century. International Journal of Recent Technology and Engineering (IJRTE), 11 (1), pp. 1—8. Available at: https:// doi.org/10.35940/ijrte.G6877.0511122. (дата звернення: 05.04.2026). 23. Larman C. (2003). Agile & Iterative Development, Addison-Wesley. Available at: http://www.mendeley.com/research/a-matter- of-security-the-application-of-attachment- theory-to-forensic-psychiatry-and-psychothe- rapy/ (дата звернення: 15.03.2026). 24. Taller H. (2021). When, Why, and How to use the Agile-Waterfall Hybrid Model. Available at: https://www.ptc.com/en/blogs/alm/when- why-how-to-use-the-agile-waterfall-hybrid- model (дата звернення: 16.04.2026). 25. Hybrid Project Management: The Ultimate Guide to Blending Agile and Waterfall Metho- dologies. Available at: https://www.6sigma.us/ project-management/hybrid-project-manage- ment/ (дата звернення: 17.04.2026). 26. Худенко Д. ТОП 7 інструментів для управління проєктами у 2026 році. URL: https://worksection.com/ua/blog/5-project- management-tools.html (дата звернення: 17.04.2026). 27. Найкращі системи для управління про- єктами в 2025 році URL: https://crmsolutions.ua/ project-management-systems/ (дата звернення: 16.04.2026). References: 1. Turner, J. & Simister, S. (2004), The Grower Handbook of Project Management, Routledge, London, UK, pp. 110—210. 2. Kerzner, H. (2017), Project Management: A Systems Approach to Planning, Scheduling, and Controlling, 12th ed., Wiley, Hoboken, USA. 3. Gray, C.F. & Larson, E.W. (2020), Project Management: The Managerial Process, McGraw- Hill Education, New York, USA. 4. Pinto, J.K. (2019), Project Management: Achieving Competitive Advantage, 5th ed., Pear- son, Boston, USA. 5. Danchenko, O.B. & Zanora, V.O. (2019), Proiektnyi menedzhment: upravlinnia ryzykamy ta zminamy v protsesakh pryiniattia upravlinskykh rishen [Project Management: Risk and Change Management in Decision-Making Processes], Chabanenko Publishing House, Cherkasy. 6. Babaiev, V.M. & Kozak, K.O. (2019), Uprav- linnia proiektamy v umovakh rehionalnoi polityky [Project Management in Regional Policy Condi- tions], KhNUMG, Kharkiv, Ukraine. АГРОСВІТ № 10, 2026 17 ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). 7. Loboda, S. (2022), "Project approach in the strategic development of territorial communities", Regional Economy, vol. 3, pp. 27—39. 8. Zhyhalkevych, Zh.M. & Chukhlib, Ye.V. (2019), "Project management and risk mana- gement: approaches and methods", Pryazovskyi Economic Bulletin, vol. 6 (17), pp. 126—131. DOI: https://doi.org/10.32840/2522-4263/2019- 6-24 9. Bahlei, R.R., Buchynska, T.V. & Homo- tiuk, V.O. (2022), "Application of project manage- ment in the digital economy", Innovative Eco- nomy, vol. 1, pp. 152—157. 10. Staryhin, D.O. & Huk, O.V. (2020), "Evaluation of the effectiveness of innovative projects: essence and ways of improvement", Modern Economy, pp. 204—210. 11. Dmytriiev, D.V. (2020), "Innovative deve- lopment of regions of Ukraine based on project approach", Economy of Ukraine, vol. 5, pp. 35— 47. 12. Makieiev, O.O., Rudenko, S.V., Zamlynska, O.V. & Krysovatyi, R.R. (2021), "Conceptual foundations of project approach to innovation implementation in agricultural enterprises", Ukrainian Journal of Applied Economics and Technology, vol. 6 (3), pp. 317—329. 13. Shamas, W., Bilal, A., Bashir, F. & Tariq, H. (2025), "Enhancing performance of agri-business through sustainable project management and technological orientation: institutional theory perspective", International Journal of Managing Projects in Business, vol. 18 (2), pp. 388—409. DOI: https://doi.org/10.1108/IJMPB-06-2024-0139 14. Arvanitis, K.G. & Symeonaki, E.G. (2020), "Agriculture 4.0: The role of innovative smart technologies towards sustainable farm mana- gement", The Open Agriculture Journal, vol. 14 (1), pp. 130—135. DOI: https://doi.org/10.2174/ 1874331502014010130 15. Mesaros, D., Rusu, T. & Mesaros, I. (2022), "Agile Scrum applied in agricultural processes", The Scientific Bulletin of Electrical Engineering Faculty, vol. 22 (1), pp. 1—5. DOI: https://doi.org/ 10.2478/sbeef-2022-0010 16. Bentley, J.W. et al. (2021), "Managing complexity and uncertainty in agricultural innovation through adaptive project design and implementation", Development in Practice, vol. 31 (2), pp. 198—213. DOI: https://doi.org/10.1080/ 09614524.2020.1832047 17. Ali, J. (2015), "Adoption of diversification for risk management in vegetable cultivation", International Journal of Vegetable Science, vol. 21 (1), pp. 9—20. DOI: https://doi.org/10.1080/ 19315260.2013.813891 18. Chen, X. (2025), "The role of modern agricultural technologies in improving agricultural productivity and land use efficiency", Frontiers in Plant Science, vol. 16, article 1675657. DOI: https:/ /doi.org/10.3389/fpls.2025.1675657 19. Ignace, H. & Amolo, A. (2025), "The impact of quality management strategies on project performance and sustainability", International Journal of Finance & Banking Studies, vol. 14, pp. 195—204. DOI: https://doi.org/10.20525/ ijfbs.v14i1.4020 20. Sneha, K. (2026), "Hybrid project mana- gement: combining Agile and Waterfall for flexi- bility", available at: https://plane.so/blog/ hybrid-project-management-combining-agile- and-waterfall-for-flexibility (Accessed 10 Apr 2026). 21. Hasan, Al.J. & Varallyai, L. (2023), "Using Agile in implementing agriculture AI projects and farm management", Journal of Agricultural Informatics, vol. 14 (1), pp. 1—12. DOI: https:// doi.org/10.17700/jai.2023.14.1.684 22. Gupta, S. (2022), "Artificial intelligence, analytics and Agile: transforming project management in the 21st century", International Journal of Recent Technology and Engineering, vol. 11 (1), pp. 1—8. DOI: https://doi.org/10.- 35940/ijrte.G6877.0511122 23. Larman, C. (2003), Agile & Iterative Development, Addison-Wesley, Boston, USA, available at: http://www.mendeley.com/ research/a-matter-of-security-the-application- of-attachment-theory-to-forensic-psychiatry- and-psychotherapy/ (Accessed 15 Mar 2026). 24. Taller, H. (2021), "When, why, and how to use the Agile-Waterfall hybrid model", available at: https://www.ptc.com/en/blogs/alm/when- why-how-to-use-the-agile-waterfall-hybrid- model (Accessed 16 Apr 2026). 25. Six Sigma (2024), "Hybrid Project Mana- gement: The Ultimate Guide to Blending Agile and Waterfall Methodologies", available at: https://www.6sigma.us/project-management/ hybrid-project-management/ (Accessed 17 Apr 2026). 26. Khudenko, D. (2026), "Top 7 project management tools in 2026", available at: https:// worksection.com/ua/blog/5-project-manage- ment-tools.html (Accessed 17 Apr 2026). 27. CRM Solutions (2025), "Best project mana- gement systems in 2025", available at: https:// crmsolutions.ua/project-management-systems/ (Accessed 16 Apr 2026). Отримано редакцією журналу / Received: 05.05.26 Прорецензовано / Revised: 14.05.26 Дата публікації / Published: 21.05.26
id	www_nayka_com_ua-article-10293
institution	Agrosvit
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-06-09T01:00:39Z
publishDate	2026
publisher	ДКС Центр
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwnaykacomua/cc/7a7fd3c05de6e1def95fa76737c6a4cc.pdf
spelling	www_nayka_com_ua-article-102932026-06-08T07:46:11Z ПРОЄКТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АПК PROJECT MANAGEMENT AS A TOOL FOR ENHANCING THE EFFICIENCY OF AGRO-INDUSTRIAL ENTERPRISES Волощук, Ю. О. ДКС Центр 2026-05-21 Article Article application/pdf https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10293 10.32702/2306-6792.2026.10.8 Журнал "Агросвіт"; № 10 (2026): АГРОСВІТ; 8-17 Agrosvit; No. 10 (2026): AGROSVIT; 8-17 2306-6792 10.32702/2306-6792.2026.10 uk https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10293/10438 Авторське право (c) 2026 Журнал "Агросвіт"
spellingShingle	Волощук, Ю. О. ПРОЄКТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АПК
title	ПРОЄКТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АПК
title_alt	PROJECT MANAGEMENT AS A TOOL FOR ENHANCING THE EFFICIENCY OF AGRO-INDUSTRIAL ENTERPRISES
title_full	ПРОЄКТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АПК
title_fullStr	ПРОЄКТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АПК
title_full_unstemmed	ПРОЄКТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АПК
title_short	ПРОЄКТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АПК
title_sort	проєктний менеджмент як інструмент підвищення ефективності діяльності підприємств апк
url	https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10293
work_keys_str_mv	AT voloŝukûo proêktnijmenedžmentâkínstrumentpídviŝennâefektivnostídíâlʹnostípídpriêmstvapk AT voloŝukûo projectmanagementasatoolforenhancingtheefficiencyofagroindustrialenterprises

ПРОЄКТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АПК

Institution

Ähnliche Einträge