ДЕРЖАВНИЙ ЛІСОВИЙ СЕКТОР ЯК СТРУКТУРОУТВОРЮЮЧА ЛАНКА ПРИРОДНО- РЕСУРСНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ: ВОЄННІ, ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНІ ТА КЛІМАТИЧНІ ВИКЛИКИ
Saved in:
| Date: | 2026 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
ДКС Центр
2026
|
| Online Access: | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10297 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Agrosvit |
| Download file: |  |
Institution
Agrosvit| _version_ | 1867479086235910144 |
|---|---|
| author | Лицур, І. М. Несторяк, Ю. Ю. |
| author_facet | Лицур, І. М. Несторяк, Ю. Ю. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "І. М. Лицур",
"institution": null
},
{
"author": "Ю. Ю. Несторяк",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Лицур, І. М. |
| baseUrl_str | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-06-08T07:46:12Z |
| doi_str_mv | 10.32702/2306-6792.2026.10.41 |
| first_indexed | 2026-06-09T01:00:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
АГРОСВІТ № 10, 2026
41
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
УДК 330.15:630
І. М. Лицур,
д. е. н., професор, ДП "Ліси України", м. Київ
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3867-0734
Ю. Ю. Несторяк,
к. е. н., ДП "Ліси України", м. Київ
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0007-4585-7234
ДЕРЖАВНИЙ ЛІСОВИЙ СЕКТОР
ЯК СТРУКТУРОУТВОРЮЮЧА ЛАНКА ПРИРОДНО-
РЕСУРСНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ: ВОЄННІ,
ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНІ ТА КЛІМАТИЧНІ ВИКЛИКИ
DOI: 10.32702/2306-6792.2026.10.41
I. Lytsur,
Doctor of Economic Sciences, Professor, State Enterprise "Forests of Ukraine", Kyiv
Yu. Nestoriak,
PhD in Economics, State Enterprise "Forests of Ukraine", Kyiv
THE STATE FORESTRY SECTOR AS A KEY COMPONENT OF UKRAINE'S NATURAL RESOURCE
SECTOR: MILITARY, EUROPEAN INTEGRATION AND CLIMATE CHALLENGES
Встановлено, що в умовах російської збройної агресії, вибору євроінтеграційного вектору соціально-економічного роз-
витку та досягнення цілей кліматичної нейтральності підвищується вагомість державного лісового сектора як структуроут-
ворюючої ланки природно-ресурсного комплексу України, так і базового детермінанта забезпечення екологічної стійкості
та асиміляційної місткості територій. Виявлено, що декілька фаз інституційної та структурної трансформації державного
лісового сектора створили передумови для конвергенції вітчизняної моделі лісогосподарювання з кращими іноземними прак-
тиками збалансованого та невиснажливого ведення лісового господарства, а також для цифровізації потоків лісопродукції
і підвищення результативності сертифікації лісів. Дослідження показали, що корпоратизація державного лісового сектора
сформувала інституційні засади для повноцінного фінансово-інвестиційного забезпечення потреб лісового господарства
малолісних регіонів, централізованого фінансування капіталомістких лісогосподарських, лісоохоронних та біоенергетич-
них проектів, а також для становлення національної моделі адаптації лісового господарства до змін клімату. Визначено, що
створення на базі постійних лісокористувачів державної форми власності Державного підприємства "Ліси України" дало
можливість поступово усувати комплекс еколого-деструктивних процесів у відтворенні лісоресурсного потенціалу, зокре-
ма у 2022—2024 роках спостерігається невпинне скорочення обсягів заготівлі деревини під час здійснення санітарних рубок
(у 2024 році обсяг заготівлі деревини під час здійснення санітарних рубок порівняно з 2013 роком зменшився на 2 млн куб.м).
На основі аналізу інституційних та структурно-динамічних зрушень у державному лісовому секторі України встановлено,
що відокремлення контрольно-інспекційної та господарської функцій системи управління лісовим господарством забезпе-
чило усунення конфлікту інтересів у процесах господарського освоєння лісоресурсного потенціалу та комерціалізації еко-
системних послуг лісів. Доведено, що корпоратизація державного лісового сектора дала можливість розділити ведення лісо-
вого господарства та лісопереробку, що забезпечило формування прозорого ринку необробленої деревини, усунуло прояви
дискримінації суб'єктів деревообробного виробництва різних організаційно-правових форм підприємницької діяльності та
власності і сформувало передумови для диверсифікації виробничо-господарської діяльності постійних лісокористувачів за
рахунок підвищення комплексності господарського освоєння лісоресурсного потенціалу.
It has been established that, in the context of Russian armed aggression, the choice of a European integration vector for
socio-economic development and the achievement of climate neutrality goals, the importance of the state forestry sector is
increasing both as a structuring element of Ukraine's natural resource complex and as a fundamental determinant of ensuring
ecological sustainability and the assimilation capacity of territories. It has been revealed that several phases of institutional and
structural transformation of the state forestry sector have created the preconditions for the convergence of the domestic forestry
model with best international practices of balanced and sustainable forest management, as well as for the digitalisation of timber
product flows and the improvement of forest certification effectiveness. Research has shown that the corporatisation of the state
forestry sector has established the institutional foundations for the full financial and investment support of forestry needs in
regions with sparse forest cover, centralised funding of capital-intensive forestry, forest conservation and bioenergy projects, as
well as for the development of a national model for adapting forestry to climate change. It has been established that the creation
of the state-owned enterprise 'Forests of Ukraine' on the basis of permanent state-owned forest users has made it possible to
42
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ У ЗАГАЛЬНОМУ
ВИГЛЯДІ ТА ЇЇ ЗВ'ЯЗОК ІЗ ВАЖЛИВИМИ
НАУКОВИМИ ЧИ ПРАКТИЧНИМИ
ЗАВДАННЯМИ
Євроінтеграційний вектор розвитку, по-
глиблення децентралізації та входження в гло-
бальну природоохоронну архітектоніку підви-
щило вагомість лісового сектора у розвитку
природно-ресурсного комплексу України.
Лісовий сектор поряд з традиційною функцією
розширеного відтворення лісоресурсного по-
тенціалу та постачання деревини для потреб
національного господарства стає ключовим
актором досягнення пріоритетів кліматичної
нейтральності, зміцнення асиміляційної
місткості територій, розвитку екологічного
туризму та соціально-економічного піднесен-
ня територій неіндустріальної спрямованості.
Поглиблення інституційних трансформацій
підвищило вагомість у відтворювальних про-
порціях державного лісового сектора, який
охоплює широку мережу постійних лісокори-
стувачів державної форми власності та комп-
лекс проектних і науково-дослідних установ,
що дає можливість забезпечити безперервне,
невиснажливе та збалансоване ведення лісово-
го господарства на основі імплементації пере-
дових іноземних практик. Каталізатором пере-
ведення державного лісового сектора на мо-
дель сталого розвитку стала корпоратизація,
яка дала змогу поступово перейти на євро-
пейську модель ведення лісового господарства
та забезпечити вищий рівень концентрації інве-
стиційного потенціалу, що уможливлює безпе-
ребійне та повноцінне фінансування потреб
відтворення, захисту та охорони лісів у мало-
лісних районах, усестороннє впровадження
широкого спектра інноваційних методів та тех-
gradually eliminate a range of environmentally destructive processes in the restoration of forest resource potential. In particular,
in 2022—2024 there has been a steady reduction in the volume of timber harvested during sanitary felling (in 2024, the volume of
timber harvested during sanitary felling decreased by 2 million cubic metres compared to 2013). An analysis of institutional and
structural-dynamic changes in Ukraine's state forestry sector has shown that the separation of supervisory and operational functions
within the forest management system has eliminated conflicts of interest in the processes of commercial exploitation of forest
resources and the commercialisation of forest ecosystem services. It has been demonstrated that the corporatisation of the state
forestry sector has made it possible to separate forest management from timber processing. That has facilitated the formation of
a transparent market for unprocessed timber, eliminated discrimination against timber processing entities of various organisational
and legal forms of business activity and ownership, and created the conditions for the diversification of the production and
economic activities of permanent forest users by increasing the comprehensiveness of the economic development of forest resource
potential.
Ключові слова: державний лісовий сектор, централізоване фінансування, кліматичні зміни, воєнні
виклики, біоенергетичні проєкти, рекреаційне лісокористування, еколого-деструктивні процеси.
Key words: the state forestry sector, centralised funding, climate change, military challenges, bioenergy
projects, recreational forest use, environmentally destructive processes.
нологій ведення селекційно-насіннєвої справи,
здійснення лісопатологічних досліджень, моне-
тизації екосистемних послуг лісів та утилізації
низькосортної лісосировини в енергетичних
цілях.
АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ
І ПУБЛІКАЦІЙ
У вітчизняній економічній літературі вже
декілька десятиліть ведеться полеміка стосов-
но ролі і значення лісового сектора у розшире-
ному відтворенні потенціалу природно-ресур-
сного комплексу країни. Якщо на початках
відновлення незалежності України функції
лісового сектора зводилися до нарощення лісо-
ресурсного потенціалу та виробництва про-
дукції лісопереробки, то з трансформацією
глобальної природоохоронної архітектоніки
лісовий сектор почав розглядатися також як
вагома ланка забезпечення переходу націо-
нального господарства на модель низьковугле-
цевого розвитку та важливий чинник зміцнен-
ня асиміляційної місткості території країни та
окремих регіонів. О. Фурдичко та О. Дребот
прийшли до висновку, що традиційно під лісо-
вим сектором економіки слід розуміти лісоп-
ромисловий комплекс країни, що об'єднує ви-
робників і споживачів головної продукції
лісівництва — деревини. Вилучення деревини
здійснюється не тільки для виробництва лісо-
вих матеріалів певної категорії, а й для збере-
ження лісових екосистем у динамічно врівно-
важеному екологічному стані [7, с. 70]. Водно-
час поглиблення інституційних трансформацій
у природно-ресурсному комплексі країни, які
призвели до розділення лісового господарства
та лісопереробки, вимагають формування но-
вих теоретико-методологічних підходів сто-
АГРОСВІТ № 10, 2026
43
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
совно виявлення структуроутворюючої ролі
лісового сектору у процесах розширеного
відтворення лісоресурсного потенціалу та
підвищення результативності монетизації еко-
системних послуг лісів.
На міжгалузевій спрямованості лісового
сектора акцентує увагу А. Дейнека. Відомий
вчений-практик констатує, що лісовий сектор
є важливою частиною національної економіки.
Він тісно пов'язаний з сільським господар-
ством, енергетикою та будівельною промисло-
вістю. У багатьох випадках впливи секторів
взаємоперекриваються. Як приклад, можна на-
вести полезахисне лісорозведення в аграрних
ландшафтах. Компоненти лісового сектора
можуть переходити до інших секторів унаслі-
док інституційних трансформацій [4, с. 145].
Інституційні трансформації, зокрема корпора-
тизація окремих секторів природно-ресурсно-
го комплексу, децентралізація управління при-
родними ресурсами, запуск ринку земель
сільськогосподарського призначення та зе-
мельна дерегуляція, забезпечили додаткові
просторово-територіальні умови для розши-
рення ареалу відтворення лісоресурсного по-
тенціалу та підвищення значення лісового сек-
тора у відтворювальних пропорціях національ-
ного господарства.
Високим рівнем системності стосовно роз-
криття сутнісно-змістовних характеристик ка-
тегорії "лісовий сектор" відзначається авторсь-
кий підхід Г.Лесюк та І.Соловія, який корелює
із визначенням, схваленим Продовольчою і
сільськогосподарською організацією ООН
(FAO). На їх думку, лісовий сектор варто трак-
тувати як сектор економіки, що охоплює всі
види господарської діяльності, реалізація яких
прямо залежить від використання лісових ре-
сурсів і послуг лісу [5, с. 89]. Тобто сформова-
на в Україні мережа постійних лісокористу-
вачів та проектних і науково-дослідних уста-
нов, які відповідно здійснюють безпосереднє
відтворення лісів, лісозаготівлі, утилізацію не-
кондиційної лісосировини і освоєння екосис-
темних послуг лісових біогеоценозів і науко-
во-інноваційне супроводження розбудови се-
лекційно-насіннєвої справи та індустрії охоро-
ни та захисту лісів, виступає інституційним та
інфраструктурним осердям лісового сектору
національної економіки.
У той же час в інституційному розрізі варто
виокремити два основних лісових сектори —
державний та комунальний. Виходячи з інсти-
туційних трансформацій у сфері лісогоспода-
рювання в останні роки, особливо в умовах воє-
нного часу, суттєво підвищилась вагомість дер-
жавного лісового сектора як в частині іннова-
ційного забезпечення розширеного відтворен-
ня лісоресурсного потенціалу, так і в частині
функціонування мережі об'єктів лісогоспо-
дарської, лісовпорядної, лісоохоронної та
лісозахисної інфраструктури. Також вагомий
вплив на інституційну та структурну трансфор-
мацію державного лісового сектора вправили
євроінтеграційні та кліматичні виклики, які де-
термінують потребу у конвергенції моделі оз-
наченого сектора з кращими іноземними прак-
тиками лісогосподарювання, що вимагає по-
глибленого вивчення даного питання в кон-
тексті посилення структуроутворюючої ролі
лісового сектора у відтворенні потенціалу всьо-
го природно-ресурсного комплексу України.
ЦІЛІ СТАТТІ
Метою статті є виявлення ключових харак-
теристик розвитку державного лісового секто-
ра як структуроутворюючої ланки природно-
ресурсного комплексу України з урахуванням
воєнних, євроінтеграційних та кліматичних
викликів.
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ
ДОСЛІДЖЕННЯ
Природно-ресурсний комплекс України
охоплює земле-сільськогосподарський, лісо-
вий, водний та мінерально-сировинний (видо-
бувний) сектори. Враховуючи те, що лісовий
сектор представлений розгалуженою мережею
постійних лісокористувачів як у багатолісних,
так і у малолісних регіонах, підвищується його
вагомість у відтворювальних пропорціях в еко-
номічному, соціальному та екологічному аспек-
тах [6]. Зокрема, у багатолісних регіонах су-
б'єкти лісогосподарської діяльності державної
форми власності виступають центрами ділової
активності та полюсами соціально-економічно-
го піднесення територій, які є основним ареа-
лом концентрації лісового багатства України.
У зв'язку з воєнними, євроінтеграційними та
кліматичними викликами, які актуалізувалися
в останні роки, державний лісовий сектор став
однією з основних структуроутворюючих ла-
нок природно-ресурсного комплексу України.
Корпоратизація державного лісового сектора
(створення Державного спеціалізованого
підприємства "Ліси України" (ДП "Ліси Украї-
ни")), котра розпочалася у 2022 році, створила
сприятливі передумови для запуску сучасного
ринку необробленої деревини та централізова-
ного фінансування лісогосподарських та лісо-
охоронних проєктів, реалізація котрих сприя-
тиме переведенню вітчизняної моделі ведення
44
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
лісового господарства на принципи невиснаж-
ливості, безперервності та збалансованості.
Фактично створення ДП "Ліси України" на базі
мережі державних лісових господарств забез-
печило радикальне інституційне переформату-
вання державного лісового сектора. Також
створення ДП "Ліси України" сформувало до-
даткові передумови для підвищення результа-
тивності централізованої координації процесів
реформування системи ведення лісового гос-
подарства та цифрової модернізації ланцюгів
лісозаготівель, а також усунення системно-
структурних перегинів у фінансуванні лісово-
го і мисливського господарства у різних при-
родно-кліматичних та лісорослинних зонах [2].
Однією з основних функцій державного
лісового сектора у відтворювальних пропорці-
ях національного господарства виступає забез-
печення потреб лісопереробного сектора у де-
ревині. За останнє десятиліття індустрія лісо-
заготівель зазнала декілька етапів як інститу-
ційної, так і техніко-технологічної модерні-
зації, що дало можливість упорядкувати пото-
ки лісопродукції та забезпечити прозорі умо-
ви її продажу на ринку необробленої дереви-
ни. Водночас окупація частини території Украї-
ни у 2014 році, пандемія коронавірусу та повно-
масштабне вторгнення російських загарбників
у 2022 році призвели до певного скорочення
обсягів заготовленої деревини. Зокрема, у 2013 ро-
ці у державному лісовому секторі України об-
сяг заготовленої деревини становив 14,4 млн
куб.м, у 2014 році — 15,0 млн куб.м, у 2016 році —
16,4 млн куб.м, у 2018 році — 16,5 млн куб.м, у
2020 році — 15,2 млн куб.м, у 2022 році — 13,5 млн
куб.м, у 2023 році — 13,1 млн куб.м, у 2024 році —
12,6 млн куб.м (рис. 1).
Незважаючи на скорочення обсягів заго-
товленої деревини внаслідок воєнних дій, зав-
дяки цифровізації процесів контролю руху
лісопродукції, масштабному запровадженню
системи сертифікації лісів вдалося сформува-
ти прозорий та конкурентний ринок необроб-
леної деревини та підвищити інвестиційну при-
вабливість лісопродуктових ланцюгів в кон-
тексті зміцнення господарської самодостат-
ності та нарощення експортного потенціалу
країни.
Корпоратизація державного лісового сек-
тору, яка супроводжувалася також відокрем-
ленням контрольно-інспекційної та госпо-
дарської функцій системи управління лісовим
господарством, вже за короткий період забез-
печила подолання комплексу еколого-госпо-
дарських перегинів, які мали місце в системі
лісовідновлення та лісозаготівель. Одним з та-
ких перегинів виступали гіпертрофовано великі
обсяги заготівлі деревини під час здійснення
санітарних рубок, що негативним чином впли-
вало на збалансованість породно-вікової
Рис. 1. Структурно-динамічні характеристики заготівлі деревини під час здійснення рубок
головного користування у державному лісовому секторі України у 2013—2024 роках
Джерело: розраховано за даними Державного агентства лісових ресурсів України.
АГРОСВІТ № 10, 2026
45
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
структури лісового фонду та повноту насад-
жень, а це у підсумку підривало потенціал
максимізації заготівлі деревини в порядку рубок
головного користування. Якщо у 2013 році фак-
тична заготівля деревини складала 7,3 млн куб.м,
у 2016 році — 8,5 млн куб.м, у 2018 році —
9,3 млн куб.м, у 2020 році — 8,3 млн куб.м, у
2022 році — 6,1 млн куб.м, у 2023 році — 5,4 млн
куб.м, у 2024 році — 5,3 млн куб.м. Тобто у 2024 ро-
ці порівняно з 2013 роком обсяг заготівлі дере-
вини під час здійснення санітарних рубок змен-
шився на 2,0 млн куб.м.
Проявом якісних позитивних зрушень у
структурі сукупної заготівлі деревини в останні
роки стало поступове зниження частки за-
готівлі деревини під час здійснення санітарних
рубок. Якщо у 2018 році частка деревини заго-
товленої під час здійснення санітарних рубок
у сукупній заготівлі деревини у державному
лісовому секторі України становила 56,4%
(більше половини), то у 2020-2024 роках спос-
терігався в цілому тренд зниження даного показ-
ника — у 2020 році він становив 54,6%, у 2021 ро-
ці — 49,7%, у 2022 році — 45,2%, у 2023 році —
41,2%, у 2024 році — 42,1%. Однією з основних
причин зниження в останні роки обсягів за-
готівлі деревини під час здійснення санітарних
рубок та її частки у сукупній заготівлі дереви-
ни стало впровадження інноваційних методів
лісопатологічних досліджень, що дало мож-
ливість упереджувати причини всихання лісо-
вих насаджень та поширення шкідників і хво-
роб лісу.
У контексті врахування кліматичних та
євроінтеграційних викликів, які стоять перед
державним лісовим сектором національної еко-
номіки, у короткостроковій перспективі доц-
ільно забезпечити поступове входження ДП
"Ліси України" в міжнародну систему "зелених"
фінансів, що відкриє перед підприємством ве-
ликі перспективи щодо застосування інновац-
ійних методів зеленого інвестування та залу-
чення коштів глобальних екологічних фондів.
Необхідно також провести випробування
міжнародної цифрової платформи для випус-
ку та обігу карбонових сертифікатів.
Значні перспективи стосовно капіталізації
публічних лісоресурсних активів містяться у
площині диверсифікації виробничо-госпо-
дарської діяльності підрозділів ДП "Ліси Украї-
ни" за рахунок активізації діяльності, пов'яза-
ної із користуванням надрами, зокрема нала-
годженням видобутку корисних копалин на
територіях, які знаходяться у постійному ко-
ристуванні постійних лісокористувачів дер-
жавної форми власності. Ще одним з пріори-
тетів диверсифікації виробничо-господарської
діяльності постійних лісокористувачів держав-
ної форми власності виступає залучення вели-
ких площ сільськогосподарських угідь, котрі
перебувають у постійному користуванні
підрозділів ДП "Ліси України", до продуктив-
ного господарського обігу [1], що в умовах за-
гострення глобальних продовольчих викликів
та зміцнення позицій вітчизняного сектору пе-
реробно-харчових виробництв є одним з чин-
ників підвищення рівня прибутковості функці-
онування державного лісового сектора Украї-
ни в цілому.
Більше того, розділення лісового господар-
ства та лісопереробних підрозділів у держав-
ному лісовому секторі детермінувало не-
обхідність диверсифікації виробничо-госпо-
дарської діяльності постійних лісокористувачів
за рахунок результативнішого освоєння потен-
ціалу екосистемних послуг, які продукуються
лісовими біогеоценозами. Однією з найбільш
інвестиційно привабливих екосистемних по-
слуг є рекреаційна функція лісів, освоєння кот-
рої за рахунок розбудови мережі об'єктів лісо-
вої рекреаційної інфраструктури сприятиме
підвищенню рівня прибутковості постійних
лісокористувачів навіть за умови наявності об-
'єктивних обмежень в частині господарського
освоєння деревних ресурсів лісу.
Водночас використання наявних резервів
підвищення результативності функціонування
державного лісового сектора України великою
мірою залежить від збалансованості фіскаль-
ного регулювання лісогосподарювання, оскіль-
ки в останні роки спостерігається надмірне
фіскальне навантаження на постійних лісоко-
ристувачів державної форми власності (в ос-
танні роки фактичні значення фіскального на-
вантаження значно перевищують оптимальний
рівень фіскальних вилучень) [3], що призводить
до "вимивання" внутрішнього потенціалу інве-
стиційного забезпечення проєктів модернізації
мережі об'єктів лісогосподарської інфраструк-
тури, індустрії лісовпорядного та лісозахисно-
го забезпечення процесів розширеного відтво-
рення та господарського освоєння лісоресур-
сного потенціалу, а також монетизації екосис-
темних послуг лісових біогеоценозів. Тому у
короткостроковій перспективі доцільно пере-
нести центр тяжіння в системі фіскальних ви-
лучень з доданої вартості та рентних доходів,
які утворюються у державному лісовому сек-
торі, на споживачів екосистемних послуг лісів,
що повною мірою відповідає передовим інозем-
ним практикам фіскального регулювання лісо-
господарювання.
46
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
ВИСНОВКИ І ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ
ДОСЛІДЖЕНЬ
Воєнні, євроінтеграційні та кліматичні вик-
лики зумовили необхідність підвищення ваго-
мості державного лісового сектора як у відтво-
рювальних пропорціях національного госпо-
дарства України, так і в питаннях досягнення
цілей кліматичної нейтральності. Розділення
контрольно-інспекційної та господарської
функцій системи управління лісовим господар-
ством, а також відокремлення лісового госпо-
дарства від лісопереробних підрозділів у дер-
жавному лісовому секторі усунули конфлікт
інтересів у процесах розширеного відтворення
та господарського освоєння лісоресурсного
потенціалу і забезпечили формування прозо-
рого та конкурентного ринку необробленої
деревини. Корпоратизація державного лісово-
го сектора дала можливість забезпечити цент-
ралізоване фінансування комплексу лісогоспо-
дарських та лісоохоронних проєктів, які дали
можливість поступово усувати еколого-госпо-
дарські перегини в освоєнні лісоресурсного
потенціалу та повноцінно фінансувати потре-
би лісового господарства у малолісних райо-
нах. Одним з основних пріоритетів підвищен-
ня результативності функціонування держав-
ного лісового сектора України виступає ди-
версифікація виробничо-господарської діяль-
ності постійних лісокористувачів за рахунок
монетизації екосистемних послуг лісів, освоє-
ння надр та продуктивного використання у
господарському обігу сільськогосподарських
угідь.
Література:
1. Болоховець Юрій. Лісова галузь: як ре-
форма долає кризу. Економічна правда. 8 бе-
резня 2023. [Електронний ресурс]. URL: https:/
/www.epravda.com.ua/columns/2023/03/8/
697775/
2. Голян В., Марчук Ю., Лицур І. Держав-
ний лісовий сектор України: тренди розвитку
та фінансово-інвестиційний вимір. Економіка
та суспільство. 2026. № 83. URL: https://doi.org/
10.32782/2524-0072/2026-83-69
3. Голян В., Марчук Ю., Погуляйко Ю.,
Матрунчик Д., Дзюбенко О. Формування сучас-
ної моделі фіскального регулювання лісогос-
подарювання як важлива передумова інновац-
ійної трансформації лісового сектора України.
Financial and Credit Activity Problems of Theory
and Practice. 2024. Том 3 (56). С. 139—155. URL:
https://doi.org/10.55643/fcaptp.3.56.2024.4406
4. Дейнека А.М. Лісовий сектор: аналіз
структури, взаємодії з іншими секторами еко-
номіки та довкіллям. Регіональна економіка.
2009. №3. С. 144—151.
5. Лесюк Г., Соловій І. Роль лісового секто-
ру України в національному плані повоєнного
відновлення і Європейському зеленому курсі:
попередній аналіз. Економіка України. 2024.
№ 08 (753). С. 88—104.
6. Лицур І.М. Еколого-економічні пробле-
ми просторової організації лісового комплек-
су України. К. РВПС України, 2010. 317 с.
7. Фурдичко О., Дребот О. Лісовий сектор
економіки України: проблеми і перспективи
розвитку. Економіка України. 2012. №3. С. 70—
80.
References:
1. Bolokhovets', Y. (2023), "Forestry industry:
how reform overcomes the crisis", Ekonomichna
pravda, available at: https://www.epravda.com.-
ua/columns/2023/03/8/697775/ (Accessed 15 April
2026).
2. Holian, V., Marchuk, Yu. and Lytsur, I.
(2026), "State forest sector of Ukraine: develop-
ment trends and financial and investment dimen-
sion", Ekonomika ta suspil'stvo, vol. 83. https://
doi.org/10.32782/2524-0072/2026-83-69
3. Holian, V. Marchuk, Yu. Pohuliajko, Yu.
Matrunchyk, D. and Dziubenko O. (2024),
"Formation of a modern model of fiscal regulation
of forestry as an important prerequisite for
innovative transformation of the forest sector of
Ukraine", Financial and Credit Activity Problems
of Theory and Practice, vol. 3 (56), pp. 139—155.
https://doi.org/10.55643/fcaptp.3.56.2024.4406
4. Dejneka, A.M. (2009), "The forest sector:
analysis of the structure, interactions with other
sectors of the economy and the environment",
Rehional'na ekonomika, vol.3, pp. 144—151.
5. Lesiuk, H.M. and Solovij, I.P. (2024), "The
Role of Ukraine's Forest Sector in the National
Post-War Recovery Plan and the European Green
Deal: Preliminary Analysis", Ekonomika Ukrainy,
vol. 8 (753), pp. 88—104.
6. Lytsur, I. M. (2010), Ekoloho-ekonomichni
problemy prostorovoi orhanizatsii lisovoho
kompleksu Ukrainy [Ecological and economic
problems of spatial organization of the forest
complex of Ukraine], RVPS Ukrainy NAN
Ukrainy, Kyiv, Ukraine.
7. Furdychko, O. and Drebot, O. (2012),
"Forest sector of Ukraine's economy: problems
and prospects for development", Ekonomika
Ukrainy, vol. 3, pp. 70—80.
Отримано редакцією журналу / Received: 25.04.26
Прорецензовано / Revised: 05.05.26
Дата публікації / Published: 21.05.26
|
| id | www_nayka_com_ua-article-10297 |
| institution | Agrosvit |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-06-09T01:00:40Z |
| publishDate | 2026 |
| publisher | ДКС Центр |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwnaykacomua/cb/c90b149a26220bd47f2fa1934c214dcb.pdf |
| spelling | www_nayka_com_ua-article-102972026-06-08T07:46:12Z ДЕРЖАВНИЙ ЛІСОВИЙ СЕКТОР ЯК СТРУКТУРОУТВОРЮЮЧА ЛАНКА ПРИРОДНО- РЕСУРСНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ: ВОЄННІ, ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНІ ТА КЛІМАТИЧНІ ВИКЛИКИ THE STATE FORESTRY SECTOR AS A KEY COMPONENT OF UKRAINE'S NATURAL RESOURCE SECTOR: MILITARY, EUROPEAN INTEGRATION AND CLIMATE CHALLENGES Лицур, І. М. Несторяк, Ю. Ю. ДКС Центр 2026-05-21 Article Article application/pdf https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10297 10.32702/2306-6792.2026.10.41 Журнал "Агросвіт"; № 10 (2026): АГРОСВІТ; 41-46 Agrosvit; No. 10 (2026): AGROSVIT; 41-46 2306-6792 10.32702/2306-6792.2026.10 uk https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10297/10442 Авторське право (c) 2026 Журнал "Агросвіт" |
| spellingShingle | Лицур, І. М. Несторяк, Ю. Ю. ДЕРЖАВНИЙ ЛІСОВИЙ СЕКТОР ЯК СТРУКТУРОУТВОРЮЮЧА ЛАНКА ПРИРОДНО- РЕСУРСНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ: ВОЄННІ, ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНІ ТА КЛІМАТИЧНІ ВИКЛИКИ |
| title | ДЕРЖАВНИЙ ЛІСОВИЙ СЕКТОР ЯК СТРУКТУРОУТВОРЮЮЧА ЛАНКА ПРИРОДНО- РЕСУРСНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ: ВОЄННІ, ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНІ ТА КЛІМАТИЧНІ ВИКЛИКИ |
| title_alt | THE STATE FORESTRY SECTOR AS A KEY COMPONENT OF UKRAINE'S NATURAL RESOURCE SECTOR: MILITARY, EUROPEAN INTEGRATION AND CLIMATE CHALLENGES |
| title_full | ДЕРЖАВНИЙ ЛІСОВИЙ СЕКТОР ЯК СТРУКТУРОУТВОРЮЮЧА ЛАНКА ПРИРОДНО- РЕСУРСНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ: ВОЄННІ, ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНІ ТА КЛІМАТИЧНІ ВИКЛИКИ |
| title_fullStr | ДЕРЖАВНИЙ ЛІСОВИЙ СЕКТОР ЯК СТРУКТУРОУТВОРЮЮЧА ЛАНКА ПРИРОДНО- РЕСУРСНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ: ВОЄННІ, ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНІ ТА КЛІМАТИЧНІ ВИКЛИКИ |
| title_full_unstemmed | ДЕРЖАВНИЙ ЛІСОВИЙ СЕКТОР ЯК СТРУКТУРОУТВОРЮЮЧА ЛАНКА ПРИРОДНО- РЕСУРСНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ: ВОЄННІ, ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНІ ТА КЛІМАТИЧНІ ВИКЛИКИ |
| title_short | ДЕРЖАВНИЙ ЛІСОВИЙ СЕКТОР ЯК СТРУКТУРОУТВОРЮЮЧА ЛАНКА ПРИРОДНО- РЕСУРСНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ: ВОЄННІ, ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНІ ТА КЛІМАТИЧНІ ВИКЛИКИ |
| title_sort | державний лісовий сектор як структуроутворююча ланка природно- ресурсного комплексу україни: воєнні, євроінтеграційні та кліматичні виклики |
| url | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10297 |
| work_keys_str_mv | AT licurím deržavnijlísovijsektorâkstrukturoutvorûûčalankaprirodnoresursnogokompleksuukraínivoênníêvroíntegracíjnítaklímatičnívikliki AT nestorâkûû deržavnijlísovijsektorâkstrukturoutvorûûčalankaprirodnoresursnogokompleksuukraínivoênníêvroíntegracíjnítaklímatičnívikliki AT licurím thestateforestrysectorasakeycomponentofukrainesnaturalresourcesectormilitaryeuropeanintegrationandclimatechallenges AT nestorâkûû thestateforestrysectorasakeycomponentofukrainesnaturalresourcesectormilitaryeuropeanintegrationandclimatechallenges |