ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ МАЛОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ЦИФРОВИХ ФІНАНСОВИХ ЕКОСИСТЕМ
Gespeichert in:
| Datum: | 2026 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
ДКС Центр
2026
|
| Online Zugang: | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10298 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Agrosvit |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Agrosvit| _version_ | 1867479090095718400 |
|---|---|
| author | Халатур, С. М. Водолазська, О. А. Карамушка, О. М. |
| author_facet | Халатур, С. М. Водолазська, О. А. Карамушка, О. М. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "С. М. Халатур",
"institution": null
},
{
"author": "О. А. Водолазська",
"institution": null
},
{
"author": "О. М. Карамушка",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Халатур, С. М. |
| baseUrl_str | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-06-08T07:46:11Z |
| doi_str_mv | 10.32702/2306-6792.2026.10.47 |
| first_indexed | 2026-06-09T01:00:44Z |
| format | Article |
| fulltext |
АГРОСВІТ № 10, 2026
47
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
УДК 336.64:658.15:004
С. М. Халатур,
д. е. н., професор, завідувач кафедри фінансів, банківської справи та страхування,
Дніпровський державний аграрно-економічний університет
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8331-3341
О. А. Водолазська,
к. е. н., доцент, доцент кафедри фінансів, банківської справи та страхування, Дніпровський
державний аграрно-економічний університет
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7858-7118
О. М. Карамушка,
к. е. н., доцент, завідувач кафедри інформаційних систем і технологій,
Дніпровський державний аграрно-економічний університет
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9369-7972
ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ
ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ МАЛОГО
БІЗНЕСУ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ЦИФРОВИХ
ФІНАНСОВИХ ЕКОСИСТЕМ
DOI: 10.32702/2306-6792.2026.10.47
S. Khalatur,
Doctor of Economic Sciences, Professor, Head of the Department of Finance, Banking and Insurance,
Dnipro State Agrarian and Economic University
O. Vodolazska,
PhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Finance,
Banking and Insurance, Dnipro State Agrarian and Economic University
O. Karamushka,
PhD in Economics, Associate Professor, Head of the Department of Information
Systems and Technologies, Dnipro State Agrarian and Economic University
TRANSFORMATIONAL PROCESSES IN SMALL BUSINESS FINANCIAL MANAGEMENT
AMIDST THE DEVELOPMENT OF DIGITAL FINANCIAL ECOSYSTEMS
У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти трансформації системи фінансового менеджменту суб'єктів
малого підприємництва під впливом глобальної цифровізації. Актуальність теми зумовлена стрімким поширенням
цифрових фінансових екосистем, що докорінно змінюють традиційні підходи до управління капіталом, грошовими
потоками та фінансовими ризиками. Особливу увагу приділено аналізу нових інструментів фінансування та управ-
ління ліквідністю, які з'являються завдяки інтеграції малого бізнесу в платформні рішення та фінтех-сервіси. Досл-
ідження розкриває механізми адаптації системи управління фінансами підприємств до динамічних умов цифрового
середовища, де ключову роль відіграють автоматизація, використання великих даних та хмарних технологій. Визна-
чено основні ризики, з якими стикаються малі підприємства у процесі цифрової трансформації фінансового менед-
жменту. Обгрунтовано необхідність перегляду класичних моделей фінансового управління на користь гнучких та
інноваційних підходів, що дозволяють ефективно взаємодіяти з банківськими та небанківськими інституціями в ме-
жах єдиної екосистеми. Сформульовано рекомендації щодо вдосконалення фінансового менеджменту малих
підприємств через використання сучасних цифрових інструментів, що сприяє зміцненню їх конкурентних позицій на
національному та міжнародному ринках. Результати роботи мають практичне значення для розробки стратегій циф-
рового розвитку малого бізнесу та формування адаптивних моделей фінансового менеджменту в умовах нової еко-
номічної реальності. Концептуальні положення дослідження створюють підгрунтя для подальшого вивчення синергії
традиційних фінансів та інноваційних технологічних платформ у контексті сталого розвитку підприємництва.
48
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
The article investigates the theoretical and practical foundations of the transformation of financial management
systems within small business entities under the influence of global digitalization. The relevance of the topic is
determined by the rapid expansion of digital financial ecosystems which fundamentally alter traditional
approaches to capital management, cash flow oversight, and financial risk mitigation. Particular attention is paid
to the analysis of emerging financing instruments and liquidity management tools that arise through the integration
of small businesses into platform-based solutions and fintech services. The research reveals the mechanisms for
adapting corporate financial strategies to the dynamic conditions of the digital environment where automation,
big data analytics, and cloud technologies play a pivotal role. The study identifies the primary challenges and
advantages facing small enterprises during the digital transformation of their financial functions, specifically
highlighting increased decision-making speed and cost optimization. It substantiates the necessity of revising
classical financial management models in favor of flexible and innovative approaches that allow for effective
interaction with both banking and non-banking institutions within a unified ecosystem. Recommendations are
formulated to enhance the financial stability of small enterprises through the utilization of modern digital
architectures, thereby strengthening their competitive positions in both national and international markets. The
findings possess practical significance for developing digital growth strategies and forming adaptive financial
management models in the context of the new economic reality. The conceptual provisions of the research provide
a framework for further exploring the synergy between traditional finance and innovative technological platforms
to ensure the sustainable development of entrepreneurship. The study concludes that the successful integration
of small businesses into digital financial ecosystems is not merely a technological upgrade but a strategic
imperative for long-term viability.
ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ У ЗАГАЛЬНОМУ
ВИГЛЯДІ ТА ЇЇ ЗВ'ЯЗОК ІЗ ВАЖЛИВИМИ
НАУКОВИМИ ЧИ ПРАКТИЧНИМИ
ЗАВДАННЯМИ
Сучасний етап розвитку глобальної еко-
номіки характеризується стрімким перехо-
дом до цифрових моделей функціонування,
що зумовлює докорінну трансформацію
підходів до управління фінансами в секторі
малого підприємництва. Проблема полягає
у виникненні суттєвого розриву між тради-
ційними методами фінансового менеджмен-
ту, які орієнтовані на лінійні бізнес-проце-
си, та новими можливостями цифрових
фінансових екосистем, що базуються на
принципах платформенності, відкритого
банкінгу та інтегрованих фінтех-рішень.
Малий бізнес, будучи найбільш гнучким, але
Ключові слова: фінансовий менеджмент, малий бізнес, цифрова трансформація, фінан-
сова екосистема, фінтех, управління капіталом, цифровізація, фінансова стійкість, інно-
ваційні інструменти, підприємництво.
Key words: financial management, small business, digital transformation, financial ecosystem,
fintech, capital management, digitalization, financial resilience, innovative tools, entre-
preneurship.
водночас найменш захищеним сегментом
економіки, стикається з необхідністю повної
адаптації своїх фінансових стратегій до
умов високої динамічності та технологічної
конвергенції. Зв'язок цієї проблеми з важ-
ливими науковими завданнями полягає у не-
обхідності розробки нової парадигми фінан-
сового управління, яка б враховувала синер-
гію між внутрішніми ресурсами підприєм-
ства та зовнішніми цифровими сервісами
екосистеми для забезпечення фінансової
інклюзії. У практичному аспекті вирішення
зазначеної проблеми є критично важливим
для зміцнення фінансової стійкості малих під-
приємств, оптимізації їхніх операційних вит-
рат та розширення доступу до альтернатив-
них джерел капіталу в умовах цифрової еко-
номіки. Таким чином, дослідження транс-
АГРОСВІТ № 10, 2026
49
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
формаційних процесів у цій сфері безпосе-
редньо корелює зі стратегічними завдання-
ми державної політики щодо цифровізації
бізнесу та підвищення конкурентоспромож-
ності національного підприємництва на
міжнародному рівні.
АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ
І ПУБЛІКАЦІЙ
На сьогоднішній день значна кількість дос-
лідників зосереджує увагу на дослідженні
фінансового менеджменту малого бізнесу в
умовах розвитку цифрових фінансових екоси-
стем. Зокрема, Олександренко І. та Чиж Н. при-
діляють особливу увагу специфіці управління
фінансами в секторі малого бізнесу, обгрунто-
вуючи необхідність адаптації класичних ме-
тодів фінансового менеджменту до обмежених
ресурсних можливостей та високої гнучкості
малих підприємств у сучасних ринкових умо-
вах [1]. Питання системної цифровізації фінан-
сових функцій підприємств детально розгляда-
ють Давиденко Н. М., Буряк А. В. та Ключка О.
В., які акцентують увагу на переході до авто-
матизованих систем управління як ключового
фактора забезпечення сталого розвитку та
підвищення точності стратегічного плануван-
ня в цифрову епоху [2].
Теоретичне підгрунтя та актуальні тенден-
ції зміни парадигми управління в умовах поси-
леної цифровізації економіки стають централь-
ною темою у праці Остапчук О. та Баксалової О.,
де авторки аналізують зміщення акцентів від
традиційного обліку до інтегрованих цифрових
моделей, що дозволяють ефективно реагувати
на глобальні економічні трансформації [3].
Важливим доповненням до цих напрацювань є
дослідження Башлай С. В., Павловського М. В.
та Лизака М. П., які фокусуються на практич-
ному розвитку фінансового менеджменту,
підкреслюючи роль інноваційної інфраструкту-
ри та новітніх технологічних рішень як базису
для формування конкурентоспроможних
фінансових стратегій суб'єктів господарюван-
ня [4].
Незважаючи на грунтовні напрацювання
вчених у сфері цифровізації та управління
фінансами підприємств, сучасні реалії вимага-
ють більш детального вивчення взаємодії мало-
го бізнесу з новими цифровими фінансовими
екосистемами. Тому подальші дослідження
мають бути спрямовані на проектування інтег-
рованих моделей управління, які б поєднували
специфічні потреби малих підприємств з інно-
ваційними фінтех-рішеннями, що дозволить
забезпечити їхню фінансову стійкість та стра-
тегічну адаптивність у довгостроковій перспек-
тиві в умовах глобального цифрового середо-
вища.
ФОРМУЛЮВАННЯ ЦІЛЕЙ СТАТТІ
(ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ)
Метою статті є комплексне дослідження та
теоретичне обгрунтування трансформаційних
процесів у системі фінансового менеджменту
малого бізнесу, що відбуваються під впливом
стрімкого розширення цифрових фінансових
екосистем. Основне завдання полягає у вияв-
ленні ключових детермінант, які спонукають
малі підприємства до переходу від консерватив-
них моделей управління фінансами до інтегро-
ваних цифрових стратегій. У межах досліджен-
ня передбачається проаналізувати структурні
зміни в архітектурі фінансових взаємовідносин
між суб'єктами підприємництва та сучасними
фінтех-платформами для визначення найбільш
ефективних точок цифрової трансформації.
Важливим аспектом постановки завдання є оц-
інка потенціалу впровадження інноваційних
інструментів управління ліквідністю та капіта-
лом, які пропонують сучасні екосистеми, а та-
кож ідентифікація бар'єрів, що перешкоджа-
ють цифровій адаптації фінансової функції в
секторі малого бізнесу. Крім того, робота спря-
мована на розробку концептуальних рекомен-
дацій щодо оптимізації фінансових рішень в
умовах високої невизначеності цифрового се-
редовища, що дозволить суб'єктам господарю-
вання не лише мінімізувати трансакційні вит-
рати, а й суттєво підвищити свою інвестиційну
привабливість. Кінцевим результатом реалі-
зації поставлених цілей має стати формування
цілісного бачення адаптивного фінансового
менеджменту, який здатен забезпечити сталий
розвиток малого бізнесу в межах глобальних
технологічних змін.
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ
ДОСЛІДЖЕННЯ
У сучасному динамічному світі цифрові
фінансові екосистеми стають ключовим факто-
ром глобальної економічної трансформації,
докорінно змінюючи принципи взаємодії між
капіталом, технологіями та споживачем. Пе-
рехід від традиційних банківських моделей до
інтегрованих інтелектуальних платформ
відкриває безпрецедентні можливості для
підвищення ефективності бізнесу, проте водно-
час ставить перед ним складні технологічні та
безпекові виклики. Цей текст присвячений ана-
лізу природи фінансових екосистем, світових
лідерів цифрових перегонів та стратегій адап-
50
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
тації малого підприємництва до нової реаль-
ності, де фінанси перетворюються на безшов-
ний та інтелектуальний сервіс.
Цифрова фінансова екосистема являє со-
бою складну багатокомпонентну мережу, що
функціонує на базі цифрових платформ і
об'єднує фінансові послуги, технологічні
рішення та різноманітні нефінансові сервіси в
єдиному віртуальному просторі. На відміну від
традиційної банківської моделі, де взаємодія
між установою та клієнтом відбувається
лінійно, екосистема вибудовується навколо
споживача, створюючи навколо нього безшов-
не середовище для задоволення широкого
спектра потреб. Фундаментом такої системи
є технологічна платформа, яка забезпечує
інтеграцію різних учасників, включаючи ко-
мерційні банки, фінтех-стартапи, страхові
компанії, інвестиційні фонди та навіть торго-
вельні майданчики.
Центральним елементом функціонування
цифрової екосистеми є обмін даними та вико-
ристання відкритих програмних інтерфейсів,
відомих як Open API. Це дозволяє різним сер-
вісам миттєво обмінюватися інформацією, за-
безпечуючи користувачу можливість отрима-
ти кредит, оформити страховку або здійснити
інвестицію в одному мобільному додатку без
необхідності повторної автентифікації чи вве-
дення даних у різних системах. Важливою ха-
рактеристикою є персоналізація послуг, оск-
ільки алгоритми штучного інтелекту та аналі-
тика великих даних дозволяють екосистемі вив-
чати поведінку клієнта і пропонувати йому саме
ті фінансові продукти, які відповідають його
поточному фінансовому стану та життєвим
цілям.
Іншою важливою рисою цифрових фінан-
сових екосистем є їхня здатність до стирання
меж між різними галузями. Наприклад, логі-
стичні компанії або маркетплейси можуть
інтегрувати в свою структуру платіжні серві-
си або системи кредитування, перетворюю-
чись на повноцінних учасників фінансового
ринку. Це створює ефект синергії, де кожен
новий учасник або сервіс додає цінності всій
системі, залучаючи більше користувачів і зни-
жуючи загальні трансакційні витрати. Завдя-
ки хмарним обчисленням такі системи мають
високий рівень масштабованості, що дозволяє
їм миттєво обробляти величезні масиви опе-
рацій та розширювати функціонал без суттє-
вих капітальних інвестицій у фізичну інфрас-
труктуру.
З точки зору безпеки та довіри, сучасні
фінансові екосистеми все частіше викорис-
товують технології розподіленого реєстру
та біометричну ідентифікацію. Це дозволяє
мінімізувати ризики шахрайства та забезпе-
чити прозорість усіх операцій усередині ме-
режі. У підсумку, цифрова фінансова екоси-
стема трансформує роль грошей і фінансо-
вих інструментів, перетворюючи їх на неви-
димий, але високоефективний сервіс, який
інтегрований у повсякденне цифрове життя
людини або операційну діяльність бізнесу.
Такий підхід сприяє фінансовій інклюзії, ос-
кільки доступ до складних фінансових ін-
струментів стає значно простішим та дешев-
шим для широкого кола суб'єктів економіки
[5].
Сучасний ландшафт світових фінансових
екосистем представлений різноманітними мо-
делями, серед яких чільне місце посідають бан-
коцентричні структури, побудовані традицій-
ними гігантами на кшталт JPMorgan Chase або
HSBC. Ці установи розширюють свій базовий
функціонал, інтегруючи страхові, інвестиційні
та навіть побутові сервіси у власні цифрові
платформи, що ми спостерігаємо і на прикладі
українського Monobank. Паралельно з ними
активно розвиваються екосистеми технологі-
чних корпорацій, так званих BigTech, де Apple,
Google та Amazon впроваджують платіжні
рішення та кредитні продукти безпосередньо
у споживчий досвід мільярдів користувачів
(рис. 1).
Як показано на рис. 1, найбільш комплекс-
ну форму фінансові екосистеми прийняли у
форматі східноазійських супердодатків, таких
як Alipay від Ant Group та WeChat Pay від
Tencent, де фінанси стали невід'ємною части-
ною соціальної взаємодії та повсякденного по-
буту. Водночас на ринку домінують динамічні
фінтех-екосистеми або необанки, яскравим
прикладом яких є Revolut чи Nubank, що транс-
формувалися з вузьких сервісів переказів у ба-
гатофункціональні майданчики для управління
активами та криптовалютами. Окрему нішу зай-
мають екосистеми електронної комерції, зок-
рема латиноамериканська Mercado Libre або
японська Rakuten, де фінансові інструменти
існують для підтримки та стимулювання тор-
говельних операцій.
В окремих регіонах, як-от в Африці, фінан-
сову інклюзію забезпечують телеком-екосис-
теми на прикладі M-Pesa, де мобільні операто-
ри фактично замінили класичні банки. Найсу-
часнішим і найбільш радикальним напрямом
розвитку є децентралізовані фінансові екоси-
стеми, побудовані на блокчейнах Ethereum або
Solana, які пропонують повністю автоматизо-
АГРОСВІТ № 10, 2026
51
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
вані фінансові операції через смарт-контракти
без централізованого посередництва. Усі ці
моделі демонструють спільну тенденцію до
створення максимально інтегрованого, доступ-
ного фінансового середовища для користува-
ча [6].
Для оцінювання готовності національних еко-
номік до цифрових трансформацій бізнес-шко-
ла IMD (Institute for Management Development) у
Лозанні щорічно оприлюднює світовий рейтинг
цифрової конкурентоспроможності (World
Digital Competitiveness Ranking), розробле-
ний центром світової конкурентоспромож-
ності (The World Competitiveness Center). Ос-
новна мета цього дослідження полягає у ви-
мірюванні здатності країни впроваджувати
та освоювати цифрові технології як ключо-
вий драйвер економічного зростання, ре-
формування державного управління та роз-
витку суспільства в цілому. У 2025 році рей-
тинг охопив 69 економік світу, аналізуючи їх
через призму трьох фундаментальних фак-
торів: знання, технології та готовність до
майбутнього.
Методологія рейтингу базується на по-
єднанні жорстких статистичних даних та ре-
зультатів опитувань керівників вищої ланки,
що дозволяє отримати об'єктивну картину як
фактичного стану інфраструктури, так і діло-
вого сприйняття інноваційного клімату. Про-
ведення такого дослідження має критичне
значення для державних лідерів та інвесторів,
оскільки воно дозволяє ідентифікувати
сильні та слабкі сторони національних еко-
систем, порівнювати темпи прогресу з конку-
рентами та розробляти стратегії підвищення
інвестиційної привабливості. В 2025 році
особливий акцент у рейтингу змістився на
здатність країн адаптуватися до розвитку
штучного інтелекту, забезпечувати кібербез-
пеку та утримувати таланти в умовах глобаль-
ної геополітичної фрагментації. Високі бали
лідерів світового рейтингу цифрової конку-
рентоспроможності 2025 року зумовлені
їхньою здатністю ефективно поєднувати роз-
виток талантів, інвестиції в інфраструктуру
та гнучке регулювання новітніх технологій
(рис. 2).
Як показано на рис. 2, Швейцарія очолює
рейтинг світового рейтингу цифрової конку-
рентоспроможності. Перше місце вона посіла
завдяки своїй інноваційній стійкості, високій
концентрації наукового потенціалу та успішно-
му запровадженню електронної ідентифікації,
Рис. 1. Представники цифрових фінансових екосистем світу
Джерело: сформовано на основі [5—6].
52
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
що стало критичним фактором для цифрової
довіри. Сполучені Штати, попри незначне зни-
ження балів через насиченість базової інфрас-
труктури, утримують лідерство за рахунок до-
мінування у сфері штучного інтелекту, великих
обсягів приватних інвестицій у фінтех та най-
потужнішого у світі ринку венчурного капіта-
лу. Сінгапур демонструє виняткову цифрову
гнучкість завдяки державній підтримці Smart
Nation та ідеальним умовам для технологічних
стартапів, що робить його ключовим азійським
хабом. Гонконг та Тайвань базують свій успіх
на потужних технологічних кластерах та ви-
робництві високотехнологічних компонентів,
що є фундаментом для глобальних цифрових
ланцюгів. Європейські представники, як-от
Данія, Нідерланди та Швеція, традиційно вирі-
зняються найвищим рівнем цифрової грамот-
ності населення та досконалою державною
політикою у сфері електронного врядування та
кібербезпеки. Канада у 2025 році показала сут-
тєвий прогрес завдяки розширенню мереж 5G
та підтримці досліджень у галузі квантових об-
числень, тоді як Об'єднані Арабські Емірати ув-
ійшли до топ-10 завдяки масштабним держав-
ним програмам трансформації, лідерству в те-
лекомунікаційній інфраструктурі та створенню
максимально сприятливих умов для залучення
міжнародних ІТ-талантів. Загалом, ці оцінки
відображають не лише поточну технологічну
оснащеність, а й готовність кожної країни до
майбутніх викликів, пов'язаних з автономіза-
цією економіки та розвитком інтелектуальних
систем управління [7].
Проаналізуймо стан цифровізації малого
бізнесу в Україні. Однією з ключових особли-
востей українського бізнес-се-
редовища є надзвичайно висока
роль державних цифрових сер-
вісів, зокрема екосистеми Дія.-
Бізнес, яка стала для підпри-
ємців головним вікном взаємодії
з державою та фінансовими
інституціями. Цифровізація по-
даткової звітності, автоматичне
відкриття ФОП та можливість
отримання державних грантів
через мобільні застосунки сфор-
мували звичку до безпаперової
взаємодії, що поступово пере-
носиться і на внутрішній фінан-
совий менеджмент. Повномасш-
табна війна, розпочата рф про-
ти України у лютому 2022 року,
поглибила проблему браку спе-
ціалістів, оскільки багато про-
фесіоналів виїхали за кордон або мобілізовані,
що змушує власників бізнесу шукати макси-
мально прості та інтуїтивні цифрові інструмен-
ти, які не потребують тривалого навчання. На
фоні цього зріс попит на аутсорсинг цифрових
фінансових послуг та використання фінтех-
сервісів, які пропонують готові рішення для
управління кеш-флоу та автоматизації пла-
тежів. Тому малий бізнес в Україні в останні
роки масово переходить на цифрові платіжні
рішення та програмні РРО, що дозволяє авто-
матизувати фінансові потоки та забезпечує
прозорість розрахунків у реальному часі. Ста-
ном на сьогодні понад 60% малих підприємств
активно використовують хмарні сервіси для
зберігання даних та бухгалтерського обліку,
що дозволяє їм зберігати життєздатність навіть
у періоди блекаутів або фізичних загроз акти-
вам [8].
Для управління фінансами у вище переліче-
них країнах представники малого бізнесу ви-
користовують інноваційні цифрові інструмен-
ти, які дозволяють автоматизувати практично
кожен аспект фінансової діяльності підприєм-
ства. Особливо поширеним є використання
хмарних бухгалтерських та ERP-платформ, які
забезпечують консолідацію даних у реальному
часі та дозволяють власникам бізнесу відмови-
тися від локальних серверів на користь гнучких
вебрішень з високим рівнем безпеки. Важливу
роль відіграють інтелектуальні системи управ-
ління платіжними операціями та платіжні шлю-
зи, що не лише спрощують прийом платежів від
клієнтів через різні канали, а й автоматично
синхронізують ці надходження з реєстрами
обліку.
Рис. 2. Топ-10 країн світового рейтингу цифрової
конкурентоспроможності у 2025 році
Джерело: сформовано на основі [7].
АГРОСВІТ № 10, 2026
53
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
Особливе місце посідають інструменти
предиктивної аналітики та автоматизовано-
го фінансового планування, які за допомо-
гою алгоритмів штучного інтелекту аналізу-
ють історичні дані для прогнозування май-
бутніх касових розривів та оптимізації по-
даткового навантаження. Доповнюють цей
перелік спеціалізовані мобільні застосунки
для необанкінгу, які пропонують малому
бізнесу миттєвий доступ до кредитних ліній,
валютного хеджування та управління корпо-
ративними картками без відвідування бан-
ківських відділень. Також значного поши-
рення набули сервіси автоматизованого
інвойсингу та контролю дебіторської забор-
гованості, які самостійно надсилають нага-
дування контрагентам і відстежують статус
оплат, що суттєво підвищує швидкість обо-
роту капіталу (рис. 3).
Як показано на рис. 3, в умовах глобалі-
зації критично важливими стають цифрові
платформи для міжнародних розрахунків,
які пропонують значно нижчі комісії по-
рівняно з традиційними банківськими пере-
казами та дозволяють працювати з мульти-
валютними рахунками в межах одного інтер-
фейсу. Окрему групу складають інструмен-
ти для автоматизації звітності та аудиту, що
інтегруються безпосередньо з державними
сервісами для миттєвого подання декларацій
та сплати податків. Весь цей інструментарій,
поєднаний через API-інтерфейси в єдину ро-
бочу екосистему, перетворює фінансовий
менеджмент з рутинної функції на потуж-
ний важіль стратегічного розвитку малого
підприємства [9].
Не дивлячись на стрімкий розвиток циф-
рових екосистем у світі та наявність різно-
манітних цифрових інструментів управління
фінансами, процес цифрової трансформації
фінансового менеджменту малого бізнесу
супроводжується деякими ризиками. Суттє-
вий вплив здійснюють кіберризики, що про-
являються через загрозу несанкціоновано-
го доступу до рахунків або витоку комер-
ційної таємниці внаслідок вразливостей
платформ. Для нейтралізації цієї загрози
підприємствам необхідно впроваджувати ба-
гаторівневу автентифікацію, використовува-
ти виключно ліцензійне програмне забезпе-
чення з регулярними оновленнями та прово-
дити систематичне навчання персоналу ос-
новам кібергігієни (табл. 1).
Як наведено у табл. 1, вагомим ризиком є
технологічна залежність, відома як Vendor
Lock-in, коли бізнес-процеси стають критич-
но залежними від стабільності конкретної
екосистеми. Мінімізувати цей ризик дозво-
ляє диверсифікація цифрових інструментів
та створення незалежних хмарних сховищ
для резервного копіювання фінансових да-
них. Паралельно постає ризик правової не-
визначеності, зумовлений динамічністю за-
конодавчого регулювання фінансових тех-
нологій. Вирішення цієї проблеми лежить у
площині постійного моніторингу норматив-
них актів та пріоритетного вибору сервісів,
що мають офіційні ліцензії від державних ре-
Рис. 3. Цифрові інструменти управління фінансами малого бізнесу
Джерело: сформовано на основі [9, 15].
54
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
гуляторів. Дефіцит цифрових компетенцій
персоналу часто призводить до операційних
помилок при роботі зі складними аналітич-
ними системами. Цей ризик усувається через
регулярне підвищення кваліфікації співроб-
ітників та використання інтуїтивно зрозум-
ілих інтерфейсів, що мінімізують вплив
людського фактора. Інтеграційні ризики,
пов'язані з несумісністю нових рішень із на-
явними обліковими базами, нівелюються за-
стосуванням відкритих програмних інтер-
фейсів (API) та тестуванням сервісів у пілот-
ному режимі.
Окрему увагу слід приділяти фінансовим
ризикам, таким як приховані комісії або не-
контрольоване зростання витрат на підпис-
ки. Уникнути цього допомагає ретельний
аудит умов користування та попередній роз-
рахунок окупності кожного цифрового
інструмента. Нарешті, ризик алгоритмічних
помилок штучного інтелекту при прийнятті
рішень вимагає збереження людського кон-
тролю над ключовими фінансовими операц-
іями, що гарантує додатковий рівень пере-
вірки автоматизованих звітів. Таким чином,
лише комплексне поєднання технологічних
заходів безпеки з гнучким управлінням та
правовим супроводом дозволяє малому
бізнесу успішно інтегруватися в цифрові
фінансові екосистеми з мінімальними втра-
тами [10].
З огляду на вищеописані ризики, які по-
стають перед малими підприємствами у про-
цесі управління фінансами, процес адаптації
фінансового менеджменту малого підприє-
мства до сучасного цифрового середовища
повинен розпочинатись з глибокого цифро-
вого аудиту та стратегічного планування.
Під час аудиту та стратегічного планування
керівництво критично оцінює наявні уп-
равлінські механізми, виявляє рутинні "па-
перові" зони та формує дорожню карту циф-
ровізації, що відповідає ресурсному потен-
ціалу бізнесу. Наступним фундаментальним
кроком адаптації фінансового менеджмен-
ту до умов цифровізації стає повний перехід
на хмарну інфраструктуру, що передбачає
впровадження сучасних бухгалтерських си-
стем, які гарантують централізоване збері-
гання фінансових даних та забезпечують ме-
неджменту високу мобільність і доступ до
інформації в режимі реального часу. Це
Ризики Методи мінімізації ризиків
Кіберризики та витік даних
(несанкціонований доступ до фінансових
рахунків, викрадення комерційної
таємниці через вразливості платформ)
Впровадження багатофакторної
автентифікації, використання ліцензійного
ПЗ з регулярним оновленням, шифрування
даних та навчання персоналу основам
кібергігієни
Технологічна залежність (Vendor Lock-in)
(ризик зупинки бізнес-процесів у разі
технічного збою екосистеми або раптової
зміни її політики/тарифів)
Диверсифікація цифрових інструментів
(використання декількох сервісів), створення
резервних копій критичних фінансових даних
на незалежних хмарних сховищах
Ризик правової невизначеності
(відсутність чіткого законодавчого
регулювання новітніх фінтех-
інструментів, смарт-контрактів та
цифрових активів)
Постійний моніторинг змін у законодавстві,
залучення зовнішніх юридичних
консультантів, використання сервісів, що
мають офіційну ліцензію НБУ або
відповідних регуляторів
Ризик дефіциту цифрових компетенцій
(помилки в управлінні фінансами через
недостатню кваліфікацію персоналу при
роботі з складним аналітичним
інструментарієм)
Проведення регулярних тренінгів для
працівників, залучення фінтех-аутсорсингу,
використання платформ із інтуїтивно
зрозумілим інтерфейсом та вбудованими
підказками
Інтеграційний ризик (несумісність нових
цифрових екосистем із існуючими
обліковими системами підприємства, що
веде до втрати або дублювання даних).
Використання сервісів із відкритими API для
безшовної інтеграції, попереднє тестування
нових інструментів у пілотному режимі перед
повним впровадженням
Фінансовий ризик (непередбачувані
витрати) (приховані комісії всередині
екосистем, витрати на підписку та
масштабування цифрової
інфраструктури)
Ретельний аудит умов користування
платформами (Terms of Service), розрахунок
окупності цифрових інструментів, вибір
гнучких тарифних планів «pay-as-you-go»
Ризик алгоритмічних помилок
(неправильне прийняття фінансових
рішень через некоректну роботу ШІ або
автоматизованих систем скорингу)
Збереження людського контролю над
ключовими фінансовими рішеннями (Human-
in-the-loop), регулярна перевірка звітів,
сформованих автоматичними системами
Таблиця 1. Ризики трансформації фінансового менеджменту малого бізнесу в умовах
розвитку цифрових фінансових екосистем
Джерело: сформовано на основі [10, 16].
АГРОСВІТ № 10, 2026
55
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
створює умови для інтеграції з глобальними
фінансовими екосистемами через API-інтер-
фейси, що дозволяє налаштувати безшовну
синхронізацію між внутрішнім обліком та
зовнішніми банківськими чи податковими
сервісами (рис. 4).
Як показано на рис. 4, не менш важливою є
автоматизація операційних фінансових про-
цесів, зокрема впровадження інтелектуальних
систем інвойсингу та автоматичного розпізна-
вання документів, що радикально мінімізує
вплив людського фактора та вивільняє інтелек-
туальний ресурс для стратегічного аналізу. Па-
ралельно з цим бізнес впроваджує системи мо-
ніторингу та візуальні дешборди, які дозволя-
ють миттєво оцінювати стан ліквідності та при-
бутковості, перетворюючи сухі цифри на наочні
індикатори для прийняття рішень. Важливим
етапом стає інтеграція інструментів предиктив-
ної аналітики, де алгоритми штучного інтелек-
ту допомагають прогнозувати грошові потоки,
моделювати ймовірні сценарії розвитку та зав-
часно ідентифікувати загрозу касових розривів
[14].
Оскільки цифровізація розширює коло по-
тенційних загроз, процес обов'язково охоплює
комплексну модернізацію системи кібербезпе-
ки, включаючи впровадження протоколів шиф-
рування та багатофакторної автентифікації
для надійного захисту корпоративних активів.
Це створює безпечне підгрунтя для освоєння
новітніх фінансових інструментів, таких як кра-
удфандинг, факторинг на маркетплейсах або
використання смарт-контрактів, що суттєво
розширює доступ до капіталу. Вирішальне зна-
чення для успіху має трансформація корпора-
тивної культури та навчання персоналу, адже
фінансова служба повинна опанувати навички
роботи з великими даними, переходячи від ролі
реєстратора операцій до статусу стратегічно-
го партнера. На завершення бізнес переходить
у режим безперервного моніторингу інновацій
та масштабування, що передбачає постійне
оновлення технологічного стека та гнучку
адаптацію системи управління до динамічних
змін у законодавстві та нових можливостей
глобальних фінансових екосистем.
Сучасний ландшафт світових фінансових
екосистем представлений банкоцентричними
структурами та технологічними гігантами, що
формують нову цифрову реальність для світо-
вої економіки. Лідируючі позиції таких країн,
як Швейцарія, США та Сінгапур, підтверджу-
ють, що запорукою успіху в цій системі є не
лише технологічна оснащеність, а й здатність
до інноваційної стійкості та гнучкої державної
підтримки. Для малого бізнесу інтеграція у ці
глобальні процеси стає не просто можливістю,
а стратегічною необхідністю. Впровадження
хмарних бухгалтерських систем, автоматизація
платежів та використання API-інтерфейсів
дозволяють підприємствам долати локальні об-
меження та ставати частиною безшовного
фінансового простору. Водночас успішна адап-
тація фінансового менеджменту потребує ком-
плексного підходу: від глибокого аудиту та пе-
реходу на хмарну інфраструктуру до суворого
дотримання протоколів кібербезпеки й транс-
формації корпоративної культури. Тільки за
умови переходу фінансової служби до статусу
Рис. 4. Процес адаптації системи фінансового менеджменту малих підприємств до умов
цифрового середовища
Джерело: сформовано на основі [11—13].
56
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
стратегічного партнера, що володіє навичками
роботи з великими даними та сучасними інстру-
ментами (як-от смарт-контракти чи краудфан-
динг), малий бізнес зможе ефективно масшта-
буватися та зберігати конкурентоспромож-
ність в умовах безперервної цифрової транс-
формації.
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
ПОДАЛЬШИХ РОЗВІДОК У ДАНОМУ
НАПРЯМІ
Трансформація фінансового менеджменту
малого бізнесу в умовах розквіту цифрових
екосистем є не просто технічним оновленням
інструментарію, а фундаментальною зміною
управлінської філософії. Інтеграція в глобальні
цифрові платформи дозволяє малим підприє-
мствам долати традиційні бар'єри, отримуючи
доступ до інструментів аналітики та фінансу-
вання, які раніше були прерогативою лише ве-
ликих корпорацій. Хоча цей шлях супровод-
жується значними викликами у сферах кібер-
безпеки, правової невизначеності та дефіциту
цифрових компетенцій, потенційні вигоди у
вигляді предиктивного управління капіталом та
операційної ефективності значно переважають
можливі ризики. У підсумку, здатність бізнесу
адаптувати свої внутрішні фінансові процеси до
екосистемної логіки стає головною умовою
його життєздатності та стратегічної стійкості
в умовах нової інтелектуальної економіки.
Література:
1. Олександренко І., Чиж Н. Управління
фінансами підприємств малого бізнесу. Еконо-
мічний форум. 2022. №3. DOI: https://doi.org/
10.36910/6775-2308-8559-2022-3-25
2. Давиденко Н. М., Буряк А. В., Ключка О.
В. Цифровізація фінансового менеджменту
підприємств. Сталий розвиток економіки. 2025.
№2 (53). DOI: https://doi.org/10.32782/2308-
1988/2025-53-58
3. Остапчук О., Баксалова О. Суть та тен-
денції зміни фінансового менеджменту в умо-
вах посиленої цифровізації економіки. Mode-
ling the Development of the Economic Systems.
2022. № 4. DOI: https://doi.org/10.31891/mdes/
2022-4-22
4. Башлай С. В., Павловський М. В., Ли-
зак М. П. Розвиток фінансового менеджменту
в умовах цифровізації економіки. Ефективна
економіка. 2023. №5. DOI: http://doi.org/
10.32702/2307-2105.2023.5.52
5. Лавренюк В. В., Стрільчук Ю. І. Глобальні
тренди та виклики цифрової трансформації
фінансової екосистеми. Інституційний репози-
тарій Київського національного економічного
університету імені Вадима Гетьмана. 2025. №39.
DOI: 10.33111/vz_kneu.39.25.02.22.152.158
6. Олешко Т. І., Марина А. С., Сушириба Р.
І. Напрями розвитку фінансових екосистем.
Сталий розвиток економіки. 2025. № 1 (52).
DOI: https://doi.org/10.32782/2308-1988/2025-
52-16
7. IMD World Digital Competitiveness Ranking
2025. Institute for Management Development.
URL: https://imd.widen.net/content/xclarczvwr/
pdf/ WDCR_Report_2025.pdf (дата звернення:
28.04.2026)
8. Казак О. О., Дідушок Р. З. Цифрова
трансформація малого та середнього бізнесу
україни в умовах воєнного стану: виклики,
можливості та стратегії адаптації. European
scientific journal of Economic and Financial
innovation. 2025. № 3 (17). DOI: http://doi.org/
10.32750/2025-0348
9. Морозова Л. С., Федорчук Д. Р. Економі-
чна сутність цифрових фінансових інстру-
ментів. Ефективна економіка. 2025. № 2. DOI:
http://doi.org/10.32702/2307-2105.2025.2.25
10. Кульганік О., Дівидюк Л. Цифрові еко-
системи для розвитку малого та середнього
бізнесу: можливості та ризики. Herald of
Khmelnytskyi National University. Economic
sciences. 2025. №6. DOI: https://doi.org/
10.31891/2307-5740-2025-348-6-87
11. Зверук Л. А. Цифровізація фінансового
менеджменту підприємств в умовах сталого
розвитку. Бізнесінформ. 2025. № 6. DOI: https:/
/doi.org/10.32983/2222-4459-2025-6-322-331
12. Чубук Л. П., Яценко О. В., Овандер Н. Л.
Вплив цифрової економіки на зміну моделей
бізнесу та фінансового управління: інституці-
оналізація цифрових трансформацій. Економ-
іка. Менеджмент. Бізнес. 2024. № 1. DOI:
10.31673/2415-8089.2024.010008
13. Khalatur, S., Dovgal, O., Karamushka, O.,
Brovko, L., & Vodolazska, O. (2024). Innovative
trends of financial engineering to the way of digital
economy. Financial and Credit Activity Problems
of Theory and Practice, 6(59), pp. 136-150. https:/
/doi.org/10.55643/fcaptp.6.59.2024.4508
14. Khalatur, S., Masiuk, I., Kravchenko, M.,
Kurbatska, L., & Sirko, A. (2025). Digitalisation
as a modern trend in the development of financial
management in small business. Financial and Credit
Activity Problems of Theory and Practice, 3 (62),
370—382. https://doi.org/10.55643/fcaptp.3.62.-
2025.4758
15. Khalatur S., Kravchenko M., Oleksiuk V.,
Brovko L., Karamushka O. (2023). Methodological
bases of innovation model formation of the
АГРОСВІТ № 10, 2026
57
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
agricultural sector of the national economy. E3S
Web of Conferences, 452/01007. https://doi.org/
10.1051/e3sconf/202345201007
16. Khalatur, S., Hrabchuk, O., Vodolazska, O.,
Babenko-Levada, V., & Pavlenko, O. (2024).
Financing the development of agricultural
production in european countries: comparative
analysis and experience for Ukraine. Financial and
Credit Activity Problems of Theory and Practice,
2 (55), 199—212. https://doi.org/10.55643/fcaptp.-
2.55.2024.4347
References:
1. Oleksandrenko, I. and Chyzh, N. (2022),
"Financial management of small business
enterprises", Ekonomichnyi forum, vol. 3.
https://doi.org/10.36910/6775-2308-8559-
2022-3-25.
2. Davydenko, N.M., Buriak, A.V. and
Kliuchka, O.V. (2025), "Digitalisation of financial
management of enterprises", Stalyi rozvytok eko-
nomiky, vol. 2 (53). https://doi.org/10.32782/
2308-1988/2025-53-58
3. Ostapchuk, O. and Baksalova, O. (2022),
"The essence and trends of financial management
changes in conditions of intensified digitalisation
of the economy", Modeling the Development of the
Economic Systems, vol. 4. https://doi.org/10.-
31891/mdes/2022-4-22
4. Bashlai, S.V., Pavlovskyi, M.V. and Ly-
zak, M.P. (2023), "Development of financial mana-
gement in conditions of economic digitalisation",
Efektyvna ekonomika, vol. 5. http://doi.org/
10.32702/2307-2105.2023.5.52
5. Lavreniuk, V.V. and Strilchuk, Yu.I.
(2025), "Global trends and challenges of digital
transformation of the financial ecosystem",
Instytutsiinyi repozytarii Kyivskoho natsio-
nalnoho ekonomichnoho universytetu imeni
Vadyma Hetmana, vol. 39. https://doi.org/
10.33111/vz_kneu.39.25.02.22.152.158 (Acce-
ssed 26 April 2026).
6. Oleshko, T.I., Maryna, A.S. and Sushyry-
ba, R.I. (2025), "Directions of financial ecosystems
development", Stalyi rozvytok ekonomiky, vol. 1
(52). https://doi.org/10.32782/2308-1988/2025-
52-16
7. Institute for Management Development
(2025), "IMD World Digital Competitiveness
Ranking 2025", available at: https://imd.widen.-
net/content/xclarczvwr/pdf/WDCR_Report_-
2025.pdf (Accessed 28 April 2026).
8. Kazak, O.O. and Didushok, R.Z. (2025),
"Digital transformation of small and medium-sized
business of Ukraine under martial law: challenges,
opportunities and adaptation strategies", Euro-
pean scientific journal of Economic and Financial
innovation, vol. 3 (17). http://doi.org/10.32750/
2025-0348.
9. Morozova, L.S. and Fedorchuk, D.R. (2025),
"Economic essence of digital financial instru-
ments", Efektyvna ekonomika, vol. 2. http://
doi.org/10.32702/2307-2105.2025.2.25.
10. Kulhanik, O. and Divydiuk, L. (2025),
"Digital ecosystems for the development of small
and medium-sized businesses: opportunities and
risks", Herald of Khmelnytskyi National Univer-
sity. Economic sciences, vol. 6. https://doi.org/
10.31891/2307-5740-2025-348-6-87.
11. Zveruk, L.A. (2025), "Digitalisation of
financial management of enterprises in conditions
of sustainable development", Biznesinform, vol. 6.
https://doi.org/10.32983/2222-4459-2025-6-322-
331.
12. Chubuk, L.P., Yatsenko, O.V. and Ovan-
der, N.L. (2024), "Impact of digital economy on
transformation of business models and financial
management: institutionalisation of digital
transformations", Ekonomika. Menedzhment.
Biznes, vol. 1. https://doi.org/10.31673/2415-
8089.2024.010008.
13. Khalatur, S., Dovgal, O., Karamushka, O.,
Brovko, L. and Vodolazska, O. (2024), "Innova-
tive trends of financial engineering to the way
of digital economy", Financial and Credit Acti-
vity Problems of Theory and Practice, vol. 6 (59),
pp. 136—150. https://doi.org/10.55643/fcaptp.-
6.59.2024.4508.
14. Khalatur, S., Masiuk, I., Kravchenko, M.,
Kurbatska, L. and Sirko, A. (2025), "Digitalisation
as a modern trend in the development of financial
management in small business", Financial and
Credit Activity Problems of Theory and Practice,
vol. 3 (62), pp. 370—382. https://doi.org/10.55643/
fcaptp.3.62.2025.4758.
15. Khalatur, S., Kravchenko, M., Oleksiuk, V.,
Brovko, L. and Karamushka, O. (2023), "Metho-
dological bases of innovation model formation of
the agricultural sector of the national economy",
E3S Web of Conferences, vol. 452. https://doi.org/
10.1051/e3sconf/202345201007.
16. Khalatur, S., Hrabchuk, O., Vodolazska, O.,
Babenko-Levada, V. and Pavlenko, O. (2024),
"Financing the development of agricultural
production in European countries: comparative
analysis and experience for Ukraine", Financial and
Credit Activity Problems of Theory and Practice,
vol. 2 (55), pp. 199—212. https://doi.org/10.55643/
fcaptp.2.55.2024.4347.
Отримано редакцією журналу / Received: 01.05.26
Прорецензовано / Revised: 08.05.26
Дата публікації / Published: 21.05.26
|
| id | www_nayka_com_ua-article-10298 |
| institution | Agrosvit |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-06-09T01:00:44Z |
| publishDate | 2026 |
| publisher | ДКС Центр |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwnaykacomua/22/dc617e9257099eb2966a21ce25db0822.pdf |
| spelling | www_nayka_com_ua-article-102982026-06-08T07:46:11Z ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ МАЛОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ЦИФРОВИХ ФІНАНСОВИХ ЕКОСИСТЕМ TRANSFORMATIONAL PROCESSES IN SMALL BUSINESS FINANCIAL MANAGEMENT AMIDST THE DEVELOPMENT OF DIGITAL FINANCIAL ECOSYSTEMS Халатур, С. М. Водолазська, О. А. Карамушка, О. М. ДКС Центр 2026-05-21 Article Article application/pdf https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10298 10.32702/2306-6792.2026.10.47 Журнал "Агросвіт"; № 10 (2026): АГРОСВІТ; 47-57 Agrosvit; No. 10 (2026): AGROSVIT; 47-57 2306-6792 10.32702/2306-6792.2026.10 uk https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10298/10443 Авторське право (c) 2026 Журнал "Агросвіт" |
| spellingShingle | Халатур, С. М. Водолазська, О. А. Карамушка, О. М. ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ МАЛОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ЦИФРОВИХ ФІНАНСОВИХ ЕКОСИСТЕМ |
| title | ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ МАЛОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ЦИФРОВИХ ФІНАНСОВИХ ЕКОСИСТЕМ |
| title_alt | TRANSFORMATIONAL PROCESSES IN SMALL BUSINESS FINANCIAL MANAGEMENT AMIDST THE DEVELOPMENT OF DIGITAL FINANCIAL ECOSYSTEMS |
| title_full | ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ МАЛОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ЦИФРОВИХ ФІНАНСОВИХ ЕКОСИСТЕМ |
| title_fullStr | ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ МАЛОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ЦИФРОВИХ ФІНАНСОВИХ ЕКОСИСТЕМ |
| title_full_unstemmed | ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ МАЛОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ЦИФРОВИХ ФІНАНСОВИХ ЕКОСИСТЕМ |
| title_short | ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ МАЛОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ЦИФРОВИХ ФІНАНСОВИХ ЕКОСИСТЕМ |
| title_sort | трансформаційні процеси фінансового менеджменту малого бізнесу в умовах розвитку цифрових фінансових екосистем |
| url | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10298 |
| work_keys_str_mv | AT halatursm transformacíjníprocesifínansovogomenedžmentumalogobíznesuvumovahrozvitkucifrovihfínansovihekosistem AT vodolazsʹkaoa transformacíjníprocesifínansovogomenedžmentumalogobíznesuvumovahrozvitkucifrovihfínansovihekosistem AT karamuškaom transformacíjníprocesifínansovogomenedžmentumalogobíznesuvumovahrozvitkucifrovihfínansovihekosistem AT halatursm transformationalprocessesinsmallbusinessfinancialmanagementamidstthedevelopmentofdigitalfinancialecosystems AT vodolazsʹkaoa transformationalprocessesinsmallbusinessfinancialmanagementamidstthedevelopmentofdigitalfinancialecosystems AT karamuškaom transformationalprocessesinsmallbusinessfinancialmanagementamidstthedevelopmentofdigitalfinancialecosystems |