ІННОВАЦІЙНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ В СИСТЕМІ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ: НАЦІОНАЛЬНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ВИМІРИ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ПЕРЕДОВОЇ ІНОЗЕМНОЇ ПРАКТИКИ
Saved in:
| Date: | 2026 |
|---|---|
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
ДКС Центр
2026
|
| Online Access: | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10300 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Agrosvit |
| Download file: |  |
Institution
Agrosvit| _version_ | 1867479091048873984 |
|---|---|
| author | Голян, В. А. Коробка, Р. В. Матрунчик, Д. М. Бардась, В. М. |
| author_facet | Голян, В. А. Коробка, Р. В. Матрунчик, Д. М. Бардась, В. М. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "В. А. Голян",
"institution": null
},
{
"author": "Р. В. Коробка",
"institution": null
},
{
"author": "Д. М. Матрунчик",
"institution": null
},
{
"author": "В. М. Бардась",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Голян, В. А. |
| baseUrl_str | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-06-08T07:46:11Z |
| doi_str_mv | 10.32702/2306-6792.2026.10.69 |
| first_indexed | 2026-06-09T01:00:45Z |
| format | Article |
| fulltext |
АГРОСВІТ № 10, 2026
69
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
УДК 330.341.1:330.322:502.33
В. А. Голян,
д. е. н., професор, відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і
природокористування України "Боярська лісова дослідна станція", м. Боярка
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2502-4573
Р. В. Коробка,
к. е. н., докторант,
Національний університет біоресурсів та природокористування України, м. Київ
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0006-8878-0153
Д. М. Матрунчик,
к. т. н., Луцький національний технічний університет
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8173-2582
В. М. Бардась,
к. е. н., докторант,
Національний університет біоресурсів та природокористування України, м. Київ
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1211-2494
ІННОВАЦІЙНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ В СИСТЕМІ
ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ: НАЦІОНАЛЬНІ
ТА РЕГІОНАЛЬНІ ВИМІРИ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ
ПЕРЕДОВОЇ ІНОЗЕМНОЇ ПРАКТИКИ
DOI: 10.32702/2306-6792.2026.10.69
V. Holian,
Doctor of Economic Sciences, Professor, Separate division of National University of Life and Environmental Sciences of
Ukraine "Boyarka forest research station", Boyarka
R. Korobka,
PhD in Economics, Candidate on Doctor Degree, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv
D. Matrunchyk,
PhD in Technical Sciences, Lutsk National Technical University
V. Bardas,
PhD in Economics, Candidate on Doctor Degree, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv
INNOVATIVE TRANSFORMATIONS IN UKRAINE'S INVESTMENT FRAMEWORK
FOR NATURAL RESOURCE MANAGEMENT: NATIONAL AND REGIONAL
DIMENSIONS OF IMPLEMENTING BEST INTERNATIONAL PRACTICES
Виявлено, що ключовим детермінантом активізації інвестиційної діяльності у сфері розширеного відтворення і госпо-
дарського освоєння природно-ресурсного потенціалу та охорони навколишнього природного середовища виступає здійснення
інноваційних трансформацій інвестиційного процесу, які передбачають диверсифікацію форм, джерел, методів та інстру-
ментів інвестиційного забезпечення реалізації природо-експлуатаційних, природо-відтворювальних та природоохоронних
проєктів. Встановлено, що доцільність інноваційних трансформацій у сфері природокористування України зумовлена на-
явністю проблем системно-функціонального (поточна спрямованість природоохоронних витрат, обмежений перелік інстру-
ментів економічного стимулювання "зеленого" інвестування, нерозвиненість "зеленого" сегменту фондового ринку та рин-
ку позикового капіталу, повільне входження України у планетарну систему "зелених" фінансів, надмірно уніфікований спектр
джерел інвестиційного забезпечення природоохоронної та природо-експлуатаційної діяльності) та інституційного (низька
інвестиційна привабливість природоохоронних проєктів, млява інвестиційна активність природокористувачів через ла-
тентність інституту екологічної відповідальності, латентний характер інституту екологічного підприємництва, повільна імпле-
ментація природоохоронних директив, екологічних регламентів та стандартів ЄС, стереотипний підхід до вибору пріори-
тетів фінансування публічних видатків природоохоронного спрямування) характеру. Обгрунтовано, що основними складо-
70
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ У ЗАГАЛЬНОМУ
ВИГЛЯДІ ТА ЇЇ ЗВ'ЯЗОК ІЗ ВАЖЛИВИМИ
НАУКОВИМИ ЧИ ПРАКТИЧНИМИ
ЗАВДАННЯМИ
Вибір передовою частиною світової цивілі-
зації моделі низьковуглецевого розвитку та пе-
регляд пріоритетів енергетичного забезпечен-
ня потреб національних господарств і застосу-
вання сучасних технологій господарського ос-
воєння природно-ресурсного потенціалу вима-
гають здійснення широкого спектра інновацій-
них трансформацій у сфері природокористу-
вання. Особливо важливими такі інноваційні
трансформації є для України, де фінансово-
інвестиційне забезпечення природо-експлуата-
ційної та природоохоронної діяльності відбу-
вається в умовах надмірної зарегульованості,
що не дозволяє використати існуючі резерви та
передові лекала для диверсифікації джерел
фінансування зелених інвестицій. Як і у попе-
вими інноваційних трансформацій у сфері природокористування України виступають: 1) системно-функціональна транс-
формація; 2) зміцнення інституту "зелених" фінансів; 3) імплементація передової іноземної практики. Дослідження показа-
ли, що ключовим блоком інноваційних трансформацій інвестиційного процесу у сфері природокористування України вис-
тупає імплементація передової іноземної практики, яка передбачає гармонізацію вітчизняного та європейського законодав-
ства у сфері "зелених" фінансів, конвергенцію глобальної та національної систем стимулювання низьковуглецевого розвит-
ку, впровадження механізмів краудфандингу та бенчмаркінгу, залучення іноземних інвестицій у видобуток рідкісноземель-
них металів. Доведено, що інноваційні трансформації інвестиційного процесу у сфері природокористування на рівні тери-
торіальних громад базового рівня мають, в першу чергу, передбачати диверсифікацію спектра угод публічно-приватного
партнерства щодо видобутку запасів природної сировини та освоєння екосистемних послуг природних біогеоценозів.
It has been found that the key factor driving investment activity in the areas of expanded reproduction, the economic
development of natural resource potential, and environmental protection is the implementation of innovative transformations in
the investment process, which involve the diversification of forms, sources, methods and tools for investment support in the
implementation of natural resource exploitation, natural resource reproduction and environmental protection projects. It has
been established that the feasibility of innovative transformations in the sphere of natural resource use in Ukraine is determined
by the existence of systemic-functional problems (the current focus of environmental protection expenditure, a limited range of
instruments for economic stimulation of 'green' investment, the underdevelopment of the 'green' segment of the stock market
and the debt capital market, Ukraine's slow integration into the global 'green' finance system, an overly uniform range of sources
of investment funding for environmental protection and natural resource exploitation activities) and institutional problems (low
investment attractiveness of environmental protection projects, sluggish investment activity among natural resource users due
to the latent nature of the institution of environmental responsibility, the latent nature of the institution of environmental
entrepreneurship, slow implementation of environmental directives, EU environmental regulations and standards, and a
stereotypical approach to prioritising public expenditure on environmental protection. It has been established that the main
components of innovative transformations in the field of natural resource management in Ukraine are: 1) systemic and functional
transformation; 2) strengthening the institution of 'green' finance; 3) the implementation of advanced international best practice.
Research has shown that the key component of innovative transformations in the investment process within Ukraine's natural
resource sector is the implementation of advanced international practices, which entails the harmonisation of domestic and
European legislation in the field of 'green' finance, the convergence of global and national incentive systems for low-carbon
development, the introduction of crowdfunding and benchmarking mechanisms, and the attraction of foreign investment in the
extraction of rare-earth metals. It has been demonstrated that innovative transformations of the investment process in the field
of natural resource management at the level of basic-level local communities must, first and foremost, provide for the diversification
of the range of public-private partnership agreements concerning the extraction of natural raw material reserves and the
development of ecosystem services of natural biogeocenoses.
Ключові слова: інноваційні трансформації, інвестиційна діяльність, природокористування, "зе-
лені" фінанси, стимулювання, територіальні громади, місцеві бюджети, місцеве самоврядування.
Key words: innovative transformations, investment activity, natural resource management, 'green' finance,
incentives, local communities, local budgets, local self-government.
редні десятиліття потреби природоохоронної
та природно-ресурсної сфери в Україні фінан-
суються за рахунок коштів підприємств, уста-
нов і організацій, а також коштів публічних
бюджетів, а приватне інвестування проєктів
екологізації економіки та оздоровлення довк-
ілля носить символічний характер. Певним
інституційним розривом здійснення інвестиц-
ійної діяльності у сфері природокористування
виступає повільна імплементація передової іно-
земної практики задіяння у фінансуванні гос-
подарського освоєння природного багатства та
охорони довкілля інструментів "зелених"
фінансів, зокрема зелених облігацій, зеленого
банківського кредитування та конвертації зов-
нішнього боргу на зобов'язання акумулювати
фінансові ресурси для досягнення цілей кліма-
тичної нейтральності. У латентному стані пе-
ребуває формування архітектоніки "зелених"
фінансів на рівні місцевого самоврядування, що
АГРОСВІТ № 10, 2026
71
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
не дозволяє використати переваги і можливості
бюджетно-фіскальної децентралізації для по-
вноцінного фінансування проєктів впровад-
ження зелених технологій та оздоровлення
довкілля в межах територіальних громад базо-
вого рівня, а також вирішення екологічних про-
блем, які носять міжмуніципальний характер.
Якраз форсування інноваційних трансфор-
мацій інвестиційної діяльності у сфері приро-
докористування України дозволить взяти на
озброєння кращі іноземні лекала фінансуван-
ня проєктів низьковуглецевого розвитку, ди-
версифікації джерел енергетичного забезпе-
чення потреб національного господарства та
подолання екологічної дигресії соціально-еко-
номічного розвитку територіальних утворень.
АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ
І ПУБЛІКАЦІЙ
Виходячи з вимог глобальної природоохо-
ронної архітектоніки, яка сформувалася в ос-
танні роки, виникла гостра необхідність як у
зміні пріоритетів фінансово-інвестиційного за-
безпечення розширеного відтворення і госпо-
дарського освоєння природно-ресурсного по-
тенціалу [8; 10; 15], а також модернізації та ре-
конструкції мережі об'єктів екологічної інфра-
структури [5; 7], зокрема територій природно-
заповідного фонду [2], так і в диверсифікації
форм, методів та інструментів інвестування
природно-експлуатаційних та природоохорон-
них проєктів. З огляду на це у працях вітчизня-
них вчених актуалізувалися дослідження, котрі
стосуються поглиблення інноваційних транс-
формацій в системі інвестиційної діяльності у
сфері природокористування. Тим більше, що в
останні роки увага акцентується не просто на
механічному нарощенні величини інвестицій-
них вливань у сферу природокористування, а
на удосконаленні фіскального інструментарію
стимулювання інвестиційної діяльності приро-
докористувачів [1; 6; 14] і на доцільності уріз-
номанітнення об'єктної бази природно-ресур-
сних та природоохоронних поліпшень через
налагодження інструментарію "зеленого"
фінансування [9; 11; 17].
Найбільшою мірою доцільність застосуван-
ня інноваційних інструментів зеленого інвесту-
вання, особливо у повоєнному відновленні, об-
грунтовується С. Науменковою та С. Міщенко.
Вони пропонують задіяти інструменти зелено-
го фінансування на основі обміну частини зовн-
ішнього боргу держави на зобов'язання мобілі-
зувати кошти для здійснення заходів з охорони
природи та досягнення кліматичної нейтраль-
ності. Для акумулювання коштів для виконання
державою зобов'язань, що випливають з борго-
вих свопів, пропонується задіяти додаткові
внутрішні джерела, а саме: частину коштів, от-
риманих від концесійних платежів; відсоток рен-
тної плати за користування надрами; збільшення
вартості спеціальних дозволів на користування
надрами [12, с. 297]. В умовах схвалення Угоди
про видобуток корисних копалин між Україною
та США зростають можливості держави стосов-
но акумуляції концесійних платежів, а також
рентної плати за користування надрами, що
підвищує ймовірність реального втілення пропо-
зицій щодо обміну частини зовнішнього боргу
на зобов'язання акумулювати кошти для фінан-
сування проєктів досягнення цілей кліматичної
нейтральності та усунення еколого-деструктив-
них наслідків російської збройної агресії.
Доцільність інноваційних трансформацій
інвестиційного процесу у сфері природокорис-
тування повною мірою випливає із твердження
О. Варченко, О. Варченко, О. Драган, К. Ткачен-
ко, Н. Рибак та В. Зубченко щодо необхідності
здійснення повоєнного відновлення України на
засадах "зелених" фінансів через перегляд
підходів до формування бюджету та внесення
надходжень екологічних податків до спецфон-
ду бюджетів; забезпечення диверсифікації
фінансування для реалізації проєктів екологіч-
ного спрямування; створення передумов для
запровадження ринку зелених облігацій, емітен-
тами яких буде держава, місцеві органи влади й
суб'єкти господарювання; розробку й реаліза-
цію державних цільових програм та екологічних
проєктів, які будуть фінансуватися за рахунок
податкових і неподаткових надходжень; запро-
вадження фіскальних і нефіскальних стимулів
реалізації екологічних проєктів тощо [3, с. 83].
Означений підхід до здійснення інноваційних
трансформацій інвестиційної діяльності у сфері
природокористування є надзвичайно актуаль-
ним та своєчасним з огляду на те, що в Україні
надзвичайно звуженим є перелік інструментів
стимулювання активізації фінансово-інвестиц-
ійного забезпечення проєктів раціоналізації ви-
користання природних ресурсів та оздоровлен-
ня довкілля. Також у латентному стані перебу-
ває інституційне підгрунтя запровадження рин-
ку зелених облігацій як на загальнонаціональ-
ному, так і на місцевому рівнях.
Великою мірою доцільність інноваційної
трансформації інвестиційного процесу у сфері
природокористування зумовлена тим, що
вітчизняний ринок позикового капіталу надто
мляво задіяний у фінансуванні проєктів засто-
сування зелених технологій та усесторонньої
екологізації відтворювальних пропорцій націо-
72
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
нального господарства. Концепт Я.Чайковсь-
кого, Б.Луціва, О.Дзюблюка, Є.Чайковського
та П.Луціва полягає в тому, що вони розгляда-
ють необхідною передумовою становлення мо-
делі зеленої економіки екологічну модернізацію
економіки (впровадження екологічно чистих ви-
робництв, збереження природних ресурсів і біо-
логічного розмаїття, розширення потужностей
рекреаційної індустрії, зниження екологічних
ризиків і захист довкілля), що потребує мобілі-
зації великих за обсягами державних і приватних
джерел фінансування відповідних проєктів і роз-
витку нових фінансових інструментів, здатних
забезпечити необхідні потоки інвестицій. А це
вимагає створення новітніх інституційних струк-
тур, формування нової культури управління
фінансовими інститутами, зміну фінансової ар-
хітектури, перенаправлення фінансових потоків
і введення в обіг зелених фінансових інстру-
ментів, призначених для фінансування екологіч-
но стійких проєктів. Особливої ваги набуває бан-
ківське зелене кредитування, оскільки саме фор-
мування портфеля зелених кредитів передбачає
фінансування екологічних проєктів, заходів у
галузі енергоефективності, відновлюваних дже-
рел енергії, екологічно чистої промисловості та
інших царин діяльності, що пов'язані з охороною
навколишнього середовища, а відтак ці напрями
фінансування стають одним із пріоритетних зав-
дань комерційних банків [16, с. 55]. В умовах ук-
раїнської дійсності, де спектр джерел фінансо-
во-інвестиційного забезпечення є надмірно зву-
женим, а екологічні інвестиції в основному фінан-
суються за рахунок власних коштів підприємств,
установ та організацій, коштів держбюджету та
місцевих бюджетів, розбудова зеленого сегмен-
ту національної банківської системи є запорукою
суттєвого нарощення інвестиційних вливань у
проєкти формування зеленої економіки. Тому в
Україні формування передумов становлення
інститутів банківського зеленого кредитування є
ключовим елементом інноваційних трансфор-
мацій у сфері природокористування. Також інно-
ваційні трансформації інвестиційного процесу у
сфері запровадження зелених технологій мають
охопити рівень місцевого самоврядування, оск-
ільки бюджетно-фіскальна децентралізація ство-
рила додаткові люфти для акумуляції зелених
фінансів через застосування сучасних фінансо-
вих інструментів, зокрема інструментів муніци-
пальних запозичень екологічної спрямованості.
ЦІЛІ СТАТТІ
Метою статті є обгрунтування ключових
складових інноваційних трансформацій в сис-
темі інвестиційної діяльності у сфері природо-
користування України на основі виявлення
проблем інвестиційного забезпечення приро-
до-експлуатаційної та природоохоронної
діяльності, які передбачають імплементацію
передової іноземної практики "зеленого"
фінансування як на загальнонаціональному,
так і на регіональному рівні.
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ
ДОСЛІДЖЕННЯ
Поглиблення інституційних трансформацій у
сфері господарського освоєння природно-ресур-
сного потенціалу та охорони навколишнього при-
родного середовища, а також глобальне пере-
форматування світової економіки детермінують
необхідність формування сучасного інституцій-
ного підгрунтя активізації інвестиційної діяль-
ності у сфері природокористування. Прикмет-
ною рисою кращих іноземних практик інвестиц-
ійної діяльності у сфері природокористування є
урізноманітнення форм, методів, способів та
інструментів інвестиційного забезпечення
проєктів освоєння родовищ корисних копалин,
які виступають ресурсною базою розвитку сек-
тору високотехнологічних виробництв, а також
проєктів оздоровлення довкілля та розбудови
інфраструктури відновної енергетики. Умонту-
вання у регуляторний механізм природокорис-
тування в Україні кращих іноземних практик
інвестування проєктів низьковуглецевого роз-
витку, освоєння перспективних родовищ корис-
них копалин та оздоровлення довкілля потребу-
ють інноваційних трансформацій інвестиційного
процесу у сфері природокористування.
Водночас урахування воєнних, євроінтегра-
ційних і децентралізаційних викликів, які детер-
мінують пріоритети й масштаби модернізації
екологічної інфраструктури в Україні, потребує
диверсифікації джерел, методів та інструментів
фінансово-інвестиційного забезпечення інфра-
структурних поліпшень у системі природоохо-
ронної діяльності й раціонального використан-
ня природних ресурсів, що дасть можливість
застосувати перевірений передовою іноземною
практикою комплекс заходів з оздоровлення
довкілля та підвищення рівня комплексності
використання природної сировини, а це в
підсумку сприятиме становленню вітчизняного
інституту екологічного підприємництва та мо-
нетизації природоохоронної діяльності.
Нинішній фінансово-інвестиційний вимір
модернізації екологічної інфраструктури ха-
рактеризує надмірна звуженість джерел фінан-
сування процесів упровадження сучасних при-
родоохоронних технологій і технічного пере-
озброєння мережі очисних споруд і невисокий
АГРОСВІТ № 10, 2026
73
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
рівень інвестиційної привабливості проєктів
оздоровлення довкілля та екологічного реін-
жинірингу деградованих і порушених природ-
них біогеоценозів у зв'язку з латентним харак-
тером розвитку інститутів екологічного під-
приємництва та збереженням командно-адмі-
ністративних рудиментів управління природо-
охоронною діяльністю [7, с. 392].
Сучасний стан інвестиційної діяльності у сфері
природокористування України характеризується
суперечливими тенденціями, що зумовлені як гли-
бинними структурними деформаціями національ-
ної економіки, так і системними недоліками інсти-
туційного середовища розширеного відтворення
та господарського освоєння природно-ресурсно-
го потенціалу, а також охорони навколишнього
природного середовища. Поглиблення інституц-
ійних трансформацій у сфері господарського ос-
воєння природно-ресурсного потенціалу та охо-
рони навколишнього природного середовища, а
також глобальне переформатування світової еко-
номіки детермінують необхідність здійснення ши-
рокого спектра інноваційних трансформацій інве-
стиційного процесу у природно-ресусрній та при-
родоохоронній сферах, щоб забезпечити активі-
зацію інвестиційної діяльності у сфері природо-
користування в цілому. Одним з головних пріори-
тетів інноваційних трансформацій інвестиційного
процесу у сфері природокористування виступає
імплементація кращих іноземних практик в частині
урізноманітнення форм, методів, способів та ін-
струментів інвестиційного забезпечення проєктів
освоєння родовищ корисних копалин і проєктів
оздоровлення довкілля.
Водночас в Україні активізація інвестиційної
діяльності у сфері природокористування сти-
кається з комплексом проблем, котрі залишилися
внаслідок системних протиріч перехідного періо-
ду та внаслідок збереження рудиментів команд-
но-адміністративної економіки у сфері управлін-
ня природними ресурсами та охороною навколиш-
нього природного середовища. Дослідження по-
казали, що існуючі проблеми активізації інвести-
ційної діяльності у сфері природокористування
варто згрупувати в два основних блоки: 1) пробле-
ми системно-функціонального характеру; 2) про-
блеми інституційного характеру (рис. 1). Такий
поділ дозволяє диференційовано підходити до
розробки заходів щодо покращення інвестиційно-
го клімату у природоохоронній та природно-ре-
сурсній сферах через здійснення інноваційних
трансформацій інвестиційної діяльності в царині
побудови сучасної моделі "зеленої" економіки.
Важливою складовою виявлення ключових
напрямів інноваційних трансформацій інвести-
ційного процесу у сфері природокористуван-
ня є ідентифікація проблеми системно-функ-
ціонального характеру в інвестиційній діяль-
ності у сфері освоєння природного багатства,
досягнення цілей кліматичної нейтральності та
оздоровлення довкілля. Однією з ключових
системно-функціональних проблем є надмірні
перегини у поточній спрямованості сукупних
природоохоронних витрат. Аналіз структури
сукупних природоохоронних витрат в Україні
протягом декількох десятиліть свідчить про те,
що понад 60% з них спрямовувалося на поточ-
не утримання інфраструктури водо- та тепло-
постачання, очисних споруд та полігонів
відходів у стані мінімальної функціональності,
тоді як частка інвестицій у модернізацію та бу-
дівництво нових екологічних об'єктів залиша-
лася вкрай низькою. Це призвело до створен-
ня відповідного замкненого кола: застаріла
інфраструктура потребувала дедалі більших
витрат на утримання та експлуатацію, що змен-
шувало простір для фінансування інвестицій
модернізації екологічної інфраструктури. До-
мінування такого підходу стало наслідком
відсутності стратегічного бачення в управлінні
природним капіталом та браку дієвих ме-
ханізмів довгострокового інвестиційного пла-
нування у природоохоронній сфері [4].
В останні роки в Україні також зберігається
тенденція, коли переважна частка природоохо-
ронних видатків спрямовується на ліквідацію
наслідків еколого-деструктивної діяльності, а не
на їх упередження, що є проявом наявності
інституційного розриву в стратегічному ціле-
покладанні інвестиційної діяльності у сфері при-
родокористування, виходячи з передових іно-
земних лекал "зеленого" фінансування.
Дане твердження також пояснюється тим,
що пріоритетне фінансування витрат на усу-
нення екологічного збитку не генерує мульти-
плікативного інвестиційного ефекту на відміну
від інвестиційних вливань у чисті технології та
відновлювальну енергетику, які здатні залуча-
ти приватний капітал і стимулювати екологіч-
но-орієнтовану модернізацію національного
господарства. Тому в спектрі пріоритетів інно-
ваційної трансформації інструментарію інвес-
тиційної діяльності у сфері природокористу-
вання має виступати поступове зміщення ак-
центу у сукупних природоохоронних витратах
з поточної на інвестиційну спрямованість.
Однією із вагомих проблем системно-фун-
кціонального характеру є надмірно уніфікова-
ний спектр джерел інвестиційного забезпечен-
ня природоохоронної та природо-експлуата-
ційної діяльності, оскільки переважна біль-
шість природо-експлуатаційних та природо-
74
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
Р
и
с
.
1
.
С
п
е
ц
и
ф
ік
а
ц
ія
п
р
о
б
л
е
м
т
а
і
д
е
н
ти
ф
ік
а
ц
ія
ш
л
я
х
ів
ї
х
в
и
р
іш
е
н
н
я
в
с
и
с
те
м
і
ін
н
о
в
а
ц
ій
н
и
х
т
р
а
н
с
ф
о
р
м
а
ц
ій
і
н
в
е
с
ти
ц
ій
н
о
ї
д
ія
л
ь
н
о
с
т
і
у
с
ф
е
р
і
п
р
и
р
о
д
о
к
о
р
и
с
т
у
в
а
н
н
я
У
к
р
а
їн
и
Д
ж
ер
ел
о
.
ро
зр
о
б
ле
н
о
а
вт
о
ра
м
и.
АГРОСВІТ № 10, 2026
75
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
охоронних проєктів в Україні фінансується або
за рахунок коштів публічних бюджетів, або за
рахунок власних коштів підприємств, установ
та організацій. Така надмірна звуженість дже-
рел інвестиційного забезпечення не дає мож-
ливості усунути рецидиви надмірно високого
фізичного спрацювання об'єктів екологічної
інфраструктури як у публічному, так і в кор-
поративному секторі, що супроводжується не-
виконанням Україною зобов'язань взятих в
межах реалізації базових положень міжнарод-
них природоохоронних конвенцій. Фактично
законсервувся стан в інвестиційній діяльності
у сфері природокористування, коли альтерна-
тивні інструменти "зеленого" фінансування
такі як "зелені" облігації, екологічні кредити,
кліматичні фонди, механізми торгівлі викида-
ми залишаються практично незадіяними через
інституційну неупорядкованість законодав-
ства, котре регулює фінансово-інвестиційне за-
безпечення природоохоронної та природо-ек-
сплуатаційної діяльності.
Прикметною рисою державного регулю-
вання інвестиційної діяльності у сфері приро-
докористування України є наявність такого
рудименту перехідного періоду як обмеженість
інструментів економічного стимулювання "зе-
леного" інвестування. Обмеженість інстру-
ментів економічного стимулювання "зеленого"
інвестування є безпосереднім наслідком нероз-
виненості відповідної нормативно-правової
бази та інституційної архітектури управління
фінансовими потоками у сфері господарсько-
го освоєння природного багатства, реалізації
базових положень міжнародних природоохо-
ронних конвенцій та впровадження альтерна-
тивних видів енергетичного забезпечення по-
треб національної економіки. В Україні прак-
тично відсутні дієві механізми зниження ри-
зиків для приватних інвесторів при реалізації
природо-експлуатаційних, природо-відтворю-
вальних та природоохоронних проєктів. Такі
ризики зумовлені відсутністю розвинених га-
рантійних фондів, а також недостатнім набо-
ром інструментів пільгового оподаткування
"зелених" інвестицій. Тривале застосування
такого інструменту стимулювання як "зелені"
тарифи стосується надто вузького спектра ви-
робників енергії з відновних джерел, що не за-
безпечує дієвих стимулів для активізації інвес-
тиційної діяльності у більшості секторів сфери
природокористування.
Виходячи з результатів проведених оцінок
Міжнародного валютного фонду, розгалуже-
ний спектр інструментів стимулювання зелено-
го інвестування має включати три взаємодопов-
нюючі групи: ринкові важелі (методологія ціно-
утворення на вуглець, система торгівлі викида-
ми), регуляторні інструменти (екологічні стан-
дарти, регламенти та нормативи) та фіскальні
регулятори (субсидії, прискорена амортизація,
податкові кредити) [19]. Повільна імплемента-
ція передового міжнародного та іноземного
досвіду економічного стимулювання активі-
зації інвестиційних процесів у процесах досяг-
нення цілей кліматичної нейтральності та від-
сутність комплексного підходу до формуван-
ня архітектоніки стимулюючого впливу на інве-
стиційні процеси у сфері природокористуван-
ня в Україні не дає змоги отримати мульти-
плікативний ефект від застосування кожного
окремого фінансового інструмента та не забез-
печує формування належного рівня інвести-
ційного клімату в царині побудови моделі зе-
леної економіки. Перспективна модель іннова-
ційних трансформацій інвестиційного процесу
у сфері природокористування має охоплюва-
ти набір заходів для подолання рецидивів мля-
вого застосування інструментів економічного
стимулювання "зеленого" фінансування.
Великою мірою повільні темпи активізації
інвестування проєктів боротьби з негативними
кліматичними екстерналіями та подолання
наслідків еколого-деструктивного впливу сфе-
ри матеріального виробництва на природні біо-
геоценози і життєдіяльність населення зумов-
лені нерозвиненістю "зеленого" сегменту фон-
дового ринку та ринку позикового капіталу, що
є проявом консервації хронічних інвестиційних
проблем у природоохоронній та природно-ре-
сурсних сферах. Вітчизняний фондовий ринок
залишається малоадаптивним для мобілізації
"зеленого" капіталу. Також спостерігається
певний вакуум в частині емісії "зелених" об-
лігацій муніципального рівня, що не дає мож-
ливості місцевому самоврядуванню акумулю-
вати достатній обсягів "зелених" фінансових
ресурсів для вирішення екологічних проблем
функціонування територіальних громад базо-
вого рівня.
Одним з основних детермінантів здійснен-
ня інноваційних трансформацій інвестиційно-
го процесу у сфері природокористування є по-
вільне входження України у планетарну систе-
му "зелених" фінансів. Це є системно-функці-
ональна проблема, які потребує вирішення че-
рез залучення вищої ланки державного управ-
ління та представників громадського і підприє-
мницького сектора. Таке входження гальмуєть-
ся через повільну імплементацію природоохо-
ронних директив ЄС в національний регулятор-
ний механізм природокористування, неналеж-
76
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
ну конвергенцію національних і міжнародних
екологічних стандартів, регламентів та норма-
тивів, а також відсутність відповідних змін до
вітчизняного законодавства, яке визначає пра-
вові основи застосування інструментів "зеле-
ного" інвестування.
Доцільність інноваційних трансформацій
спектра форм, методів та інструментів інвести-
ційного забезпечення реалізації природо-екс-
плуатаційних та природоохоронних проєктів
зумовлена також наявністю певного набору
проблем інституційного характеру, які харак-
теризуються наявністю інституційних розривів
та інституційних пасток в частині залучення
інвестиційних вливань у природоохоронну та
природно-ресурсну сфери.
Однією з основних проблем інституційно-
го характеру є низька інвестиційна приваб-
ливість проєктів природо-експлуатаційного,
природо-відновлювального та природоохорон-
ного спрямування через нерозвинену інститу-
ційну матрицю застосування інструментів "зе-
лених" фінансів у сфері природокористування.
Низька інвестиційна привабливість природо-
охоронних проєктів є задавненою проблемою
інституційного характеру, яка не дозволяє за-
безпечити нарощення інвестиційних потоків у
модернізацію та реконструкцію мережі об'єктів
екологічної інфраструктури, оскільки прони-
зує всі ланки природоохоронної діяльності (ви-
робнича екологія, збереження біорізноманіт-
тя, нарощення потенціалу екосистемних послуг
природних біогеоценозів). Природоохоронні
та природо-відтворювальні проєкти, як прави-
ло, характеризуються тривалим терміном окуп-
ності, високим системним ризиком, відсутністю
чітко визначеної специфікації прав власності на
природно-ресурсні активи та екосистемні по-
слуги природних біогеоценозів, а також склад-
ністю монетизації екологічних вигод, отрима-
них внаслідок природно-ресурсних та приро-
доохоронних поліпшень. Усе це робить їх менш
привабливими для приватних інвесторів по-
рівняно з комерційними проєктами, що мають
менші терміни окупності та більш прозорі рин-
кові механізми повернення інвестицій.
Підвищення інвестиційної привабливості
природоохоронних проєктів потребує комп-
лексу інституційних та фінансових змін: чітко-
го визначення прав власності на природні ре-
сурси та екосистемні послуги, вдосконалення
системи обліку природного капіталу, розвит-
ку механізмів розподілу ризиків між державою
та приватним сектором, а також підвищення
прозорості процедур отримання екологічних
дозволів [13]. Без інкорпорації цих змін до
спектра інноваційних трансформацій інвести-
ційної діяльності у сфері природокористуван-
ня природоохоронні та природо-відтворю-
вальні проєкти залишатимуться недостатньо
привабливим об'єктом для потенційних інвес-
торів, що консервуватиме перманентний дефі-
цит фінансування "зелених" інвестицій.
Великою мірою низький рівень інвестиційної
активності у сфері природокористування зумов-
лений латентним характером інституту еколог-
ічного підприємництва, тобто нерозвиненістю
суб'єктів виробництва екологічного обладнан-
ня, а також надання широкого спектра різнома-
нітних екологічних послуг, зокрема послуг
інжинірингового та реінжинірингового спряму-
вання. Латентний характер інституту екологіч-
ного підприємництва означає, що підприємниць-
ка активність у природоохоронній та природно-
ресурсній сферах в Україні залишається квазі-
ринковою та інституційно неупорядкованою, що
не створює прозорих та конкурентних умов для
становлення класу підприємців у сфері розши-
реного відтворення природно-ресурсного по-
тенціалу та охорони навколишнього природно-
го середовища. Незважаючи на існуючі можли-
вості для розвитку підприємницької діяльності
у сферах поводження з відходами, виробницт-
ва енергії з альтернативних джерел, розширен-
ня потужностей органічного землеробства та
кормовиробництва, екологічного туризму, ви-
робництва екологічно чистої продукції, велика
кількість підприємницьких ніш у сфері ведення
"зеленого" бізнесу залишається незаповненою,
що гальмує процеси екологізації відтворюваль-
них пропорцій у національному господарстві
України.
На темпи та масштаби інвестиційних вли-
вань у сферу природокористування вагомий
вплив здійснює повільне запровадження у
практику регуляторного впливу на поведінку
природокористувачів комплексу природоохо-
ронних директив ЄС. Повільна імплементація
природоохоронних директив, екологічних рег-
ламентів та стандартів ЄС у відповідності з Уго-
дою про асоціацію між Україною та ЄС, підпи-
саною у 2014 році, не дозволяє гармонізувати
вітчизняні та європейські лекала фінансуван-
ня проєктів природоохоронного та природо-
експлуатаційного спрямування. За експертни-
ми оцінками станом на початок 2020-х років
Україна імплементувала лише близько трети-
ни природоохоронних зобов'язань з адаптації
вітчизняного законодавства до вимог Євро-
пейського Союзу [18]. Така ситуація створює
певні правові колізії та інституційну невизна-
ченість для іноземних інвесторів, які спеціалі-
АГРОСВІТ № 10, 2026
77
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
зуються на фінансуванні "зелених" проєктів і
орієнтуються на відповідність цих проєктів еко-
логічним стандартам та регламентам Євро-
пейського Союзу.
Проявом негативного впливу неформаль-
них інститутів на побудову дорожньої карти
нарощення обсягів "зеленого" інвестування
виступає консервація стереотипного підходу
до вибору пріоритетів фінансування публічних
видатків природоохоронного спрямування.
Така ситуація є квінтесенцією виникнення фе-
номену інституційної інерції у сфері фінансу-
вання природоохоронних видатків за рахунок
коштів публічних бюджетів. Проявом стерео-
типного підходу є те, що держава та місцеве
самоврядування традиційно направляють кош-
ти на фінансування процесів експлуатації та
утримання об'єктів екологічної інфраструкту-
ри, нехтуючи фінансуванням їх модернізації та
реконструкції. За таких умов уповільнюються
темпи низьковуглецевого переходу та форму-
вання моделі циркулярної економіки. Також
зберігається традиційний для вітчизняної еко-
номіки природокористування останніх деся-
тиліть рецидив, коли бюджетне планування у
природоохоронній сфері здійснюється пере-
важно від досягнутого, без стратегічного ціле-
покладання на основі поглибленого аналізу
сукупних витрат та можливих вигод.
Деструктивним елементом інвестиційної
діяльності у сфері природокористування Украї-
ни є нерозвиненість інституту екологічної відпо-
відальності бізнесу, влади та сектору домогос-
подарств. Латентність інституту екологічної
відповідальності є, скоріш за все, найскладні-
шою з наявного спектра інституційних проблем,
що гальмують інвестиційну активність у приро-
доохоронній та природно-ресурсних сферах,
оскільки стосується зміцнення неформальних
інститутів користування природно-ресурсними
активами та оздоровлення довкілля. В умовах,
коли підприємства-природокористувачі за над-
мірно деструктивний вплив на довкілля та нера-
ціональне використання природних ресурсів не
несуть відповідного фіскального навантаження,
у них відсутні стимули для інвестування процесів
модернізації та реконструкції мережі об'єктів
екологічної інфраструктури.
Виходячи з викладеного вище, напрошуєть-
ся висновок, що ключовим елементом інновац-
ійних трансформацій в інвестиційній діяльності
у сфері природокористування України є вирі-
шення комплексу проблем системно-функціо-
нального та інституційного характеру. Вирі-
шення означених проблем потребує реалізації
таких пріоритетів інноваційних трансформацій
інвестиційного процесу у сфері розширеного
відтворення і господарського освоєння при-
родно-ресурсного потенціалу, а також модер-
нізації екологічної інфраструктури для ство-
рення умов для підвищення результативності
заходів з оздоровлення довкілля: 1) системно-
функціональна трансформація інституційної
матриці фінансування екологічних інвестицій;
2) зміцнення інституту "зелених" фінансів;
3) імплементація передової практики застосу-
вання сучасних фінансових інструментів інве-
стування проєктів природоохоронного та при-
родно-відтворювального спрямування.
Виходячи з надмірно звуженого спектра
джерел інвестиційного забезпечення проєктів
природоохоронного спрямування, який є ха-
рактерним для вітчизняної практики "зелено-
го" інвестування в останні десятиліття, інно-
ваційні трансформації інвестиційного процесу
у сфері природокористування повинні повною
мірою охопити комплекс заходів з імплемен-
тації передової іноземної практики застосуван-
ня у процесах інвестування природоохоронних
проєктів методів та інструментів "зелених"
фінансів. Така імплементація має передбачати
гармонізацію вітчизняного та європейського
законодавства у сфері "зелених" фінансів, кон-
вергенцію глобальної та національної систем
стимулювання низьковуглецевого розвитку,
впровадження механізмів краудфандингу та
бенчмаркінгу, залучення іноземних інвестицій
у видобуток рідкісноземельних елементів.
ВИСНОВКИ І ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ
ДОСЛІДЖЕНЬ
Структурні зрушення у національній еко-
номіці, які відбулися внаслідок російської
збройної агресії та глобального переформату-
вання світової економіки, великою мірою впли-
нули на роль і місце в соціально-економічному
піднесенні України природоохоронного та при-
родно-ресурсного чинників. Активація цих
чинників напряму залежить від інвестиційних
потоків у сферу розширеного відтворення та
господарського освоєння природно-ресурсно-
го потенціалу, а також в модернізацію мережі
об'єктів екологічної інфраструктури як у пуб-
лічному, так і в корпоративному секторах. Про-
тягом останніх десятиліть має місце надмірно
звужений спектр джерел інвестиційного забез-
печення сфери природокористування, оскіль-
ки сукупні природоохоронні видатки, як пра-
вило, фінансуються за рахунок власних коштів
підприємств, установ, організацій, а також
коштів держбюджету та місцевих бюджетів. З
огляду на це інноваційні трансформації інвес-
78
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
тиційного процесу у сфері природокористуван-
ня мають бути зорієнтовані на диверсифікацію
джерел інвестиційного забезпечення розбудо-
ви інфраструктури господарського освоєння
природного багатства та мережі об'єктів еко-
логічної інфраструктури через умонтування в
набір інституціоналізованих форм, методів та
інструментів акумуляції коштів для фінансу-
вання "зелених" інвестицій інституту "зелених"
облігацій, зокрема муніципальних "зелених"
запозичень, інституту банківського зеленого
кредитування, конвертації частини зовнішньо-
го боргу в зобов'язання акумулювати кошти
для фінансування потреб оздоровлення довкі-
лля у повоєнному відновленні України.
Література:
1. Бардась В.М. Удосконалення фіскально-
го регулювання природокористування. Дис....
канд. екон. наук. 08.00.06. ЛНТУ. Луцьк, 2014.
203 с.
2. Біляк Ю.В., Громов С.С. Фінансування
територій природно-заповідного фонду: фор-
ми, методи та інструменти. Економіка та сусп-
ільство. 2025. №75. [Електронний ресурс].
URL:https://economyandsociety.in.ua/index.-
php/journal/article/view/6342/6285
3. Варченко О., Варченко О., Драган О., Тка-
ченко К., Рибак Н., Зубченко В. "Зелені фінан-
си" в повоєнному відновленні України: органі-
заційно-фінансові аспекти. Financial and Credit
Activity Problems of Theory and Practice. 2024.
Том 3 (56). С. 75—85.
4. Веклич О.О. Сучасний стан та ефек-
тивність економічного механізму екологічно-
го регулювання. Економіка України. 2003. №10.
С. 62—70.
5. Веклич О.О. Сучасні тенденції фінансо-
вого забезпечення природоохоронної діяль-
ності в Україні. Фінанси України. 2009. № 11.
С. 20—34.
6. Голян В., Марчук Ю., Погуляйко Ю.,
Матрунчик Д., Дзюбенко О. Формування сучас-
ної моделі фіскального регулювання лісогос-
подарювання як важлива передумова інновац-
ійної трансформації лісового сектора України.
Financial and Credit Activity Problems of Theory
and Practice. 2024. Том 3 (56). С. 139—155. URL:
https://doi.org/10.55643/fcaptp.3.56.2024.4406
7. Голян В., Ткачук В., Коробка Р., Кос-
тюк Т., Погуляйко Ю., Бардась В. Фінансово-
інвестиційні виміри модернізації екологічної
інфраструктури в Україні: воєнні, євроінтег-
раційні та децентралізаційні виклики. Financial
and Credit Activity Problems of Theory and
Practice. 2025. Том 4 (63). С. 391—418. URL:
https://fkd.net.ua/index.php/fkd/article/view/
4888/4429
8. Данилишин Б.М., Хвесик М.А., Голян В.А.
Економіка природокористування. Підручник.
К. "Кондор", 2009. 465 с.
9. Карлін М., Проць Н. Проблеми та не-
обхідність "зеленого фінансування" у повоєн-
ний період відбудови економіки України. Еко-
номічний часопис Волинського національного
університету імені Лесі Українки. 2022. № 3.
С. 29—36.
10. Лабенко О.М. Фінансовий фактор у про-
блемі збереження навколишнього природного
середовища. Український журнал прикладної
економіки та техніки. 2023. Т. 8. № 2. С. 96—
101.
11. Луців Б., Дзюблюк О., Чайковський Я.,
Луців П., Чайковський Є. Роль зеленого банкі-
нгу в забезпеченні цілей сталого економічного
розвитку. Financial and Credit Activity Problems
of Theory and Practice. 2024. Том 1 (54). С. 23—
36. URL: https://doi.org/10.55643/fcaptp.1.54.-
2024.4250
12. Науменкова С., Міщенко С. Інноваційні
інструменти зеленого фінансування для Украї-
ни. Економічний простір. 2024. № 189. С. 291—
299.
13. Потапенко В.Г. Стратегічні пріоритети
безпечного розвитку України на засадах "зе-
леної" економіки. Київ: НІСД, 2012. 360 с.
14. Хвесик М., Голян В., Бардась В. Форму-
вання нової моделі фіскального регулювання
природокористування: інституціональні пере-
думови, методологічне забезпечення та прак-
тичні рекомендації. Економіст. 2013. №9. С. 4—13.
15. Хвесик М.А., Голян В.А. Інституціональ-
на модель природокористування в умовах гло-
бальних викликів. Монографія. Київ. Кондор,
2007. 480 с.
16. Чайковський Я., Луців Б., Дзюблюк О.,
Чайковський Є., Луців П. Банківське зелене
кредитування як ключовий інструмент еколог-
ічної модернізації економіки. Financial and
Credit Activity Problems of Theory and Practice.
2025. Том 2 (61). С. 54—72. URL: https://doi.org/
10.55643/fcaptp.2.61.2025.4651
17. Чугунов І.Я., Канєва Т.В., Любчак І.С.
Фінансові інструменти реалізації Європейсько-
го зеленого курсу в Україні. Економіка та сус-
пільство. 2023. Випуск 56. [Електронний ре-
сурс]. URL: https://economyandsociety.in.ua/
index.php/journal/article/view/3082/3005
18. EU-Ukraine Association Agreement
PRISM Project. Environmental Approximation
Progress Review. Brussels: European Commission.
2021. 62 p.
АГРОСВІТ № 10, 2026
79
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
19. International Monetary Fund. Fiscal
Policies for Paris Climate Strategies: From
Principle to Practice. Washington, D.C.: IMF
Policy Paper, 2019. 74 p.
References:
1. Bardas', V.M. (2014), "Improving fiscal
regulation of nature use", Abstract of Ph.D. disser-
tation, Economy, LNTU, Luts'k, Ukraine.
2. Biliak, Yu.V. and Hromov, S.S. (2025),
"Financing of nature reserve areas: forms, methods
and tools", Ekonomika ta suspil'stvo, vol.75,
available at: https://economyandsociety.in.ua/
index.php/journal/article/view/6342/6285
(Accessed 05 May 2026).
3. Varchenko, O., Varchenko, O. Drahan, O.
Tkachenko, K., Rybak, N., and Zubchenko, V.
(2024), "Green Finance" in the Post-War Recon-
struction of Ukraine: Organisational and Financial
Aspects", Financial and Credit Activity Problems
of Theory and Practice, vol. 3 (56), pp. 75—85.
4. Veklych, O.O. (2003), "Current status and
effectiveness of the economic mechanism of
environmental regulation", Ekonomika Ukrainy,
vol. 10. S. 62—70.
5. Veklych, O.O. (2009), "Current trends in
financial support for environmental protection
activities in Ukraine", Finansy Ukrainy, vol. 11.
S. 20—34.
6. Holian, V., Marchuk, Yu., Pohuliajko, Yu.,
Matrunchyk, D. and Dziubenko, O. (2024),
"Forming a modern model of forest management
fiscal regulation as important prerequisite for
innovative transformation of forest sector in
Ukraine", Financial and Credit Activity Prob-
lems of Theory and Practice, vol. 3 (56), pp. 139—
155. https://doi.org/10.55643/fcaptp.3.56.-
2024.4406
7. Holian, V., Tkachuk, V., Korobka, R.,
Kostiuk, T., Pohuliajko, Yu. and Bardas', V. (2025),
"Financial and investment dimensions of
environmental infrastructure modernization in
Ukraine: military, European integration and
decentralization challenges", Financial and Credit
Activity Problems of Theory and Practice, vol. 4
(63), pp. 391—418, available at: https://fkd.net.ua/
index.php/fkd/article/view/4888/4429 (Accessed
05 May 2026).
8. Danylyshyn, B.M. Khvesyk, M.A. and
Holian, V.A. (2009), Ekonomika pryrodokorystu-
vannia [Economics of nature use], Kondor, Kyiv,
Ukraine.
9. Karlin, M. and Prots', N. (2022), "Problems
and necessity of "green financing" in the post-war
period of reconstruction of the economy of
Ukraine", Ekonomichnyj chasopys Volyns'koho
natsional'noho universytetu imeni Lesi Ukrainky,
vol. 3, pp. 29—36.
10. Labenko, O.M. (2023), "The financial factor
in the problem of environmental conservation",
Ukrains'kyj zhurnal prykladnoi ekonomiky ta
tekhniky, vol. 8, no. 2. S. 96—101.
11. Lutsiv, B., Dziubliuk, O. and Chaikovs-
kyi, Y. (2024), "The role of green banking in
achieving sustainable development goals",
Financial and Credit Activity Problems of Theory
and Practice, vol. 1 (54), рр. 23—36.: https://
doi.org/10.55643/fcaptp.1.54.2024.4250
12. Naumenkova, S. and Mishchenko, V. (2024),
"Innovative green financing instruments for Uk-
raine", Ekonomichnyi prostir, vol. 189. pp. 291—
299.
13. Potapenko, V.H. (2012), Stratehichni
priorytety bezpechnoho rozvytku Ukrayiny na za-
sadakh "zelenoyi ekonomiky" [Strategic Priorities
for Ukraine's Safe Development on the Basis of a
Green Economy], NISD, Kyiv, Ukraine.
14. Khvesyk, M. Holian, V. and Bardas&a-
pos;, V. (2013), "Formation of a new model of fiscal
regulation of nature use: institutional prere-
quisites, methodological support and practical
recommendations", Ekonomist, vol. 9, pp. 4—13.
15. Khvesyk, M.A. and Holian, V.A. (2007),
Instytutsional'na model' pryrodokorystuvannia v
umovakh hlobal'nykh vyklykiv [Institutional
model of nature use in conditions of global],
Kondor, Kyiv, Ukraine.
16. Chaikovskyi, Y., Lutsiv, B., Dziubliuk, O.,
Chaikovskyi, Y., and Lutsiv, P. (2025), "Bank green
lending as a key tool for the ecological moder-
nization of the economy", Financial and Credit
Activity Problems of Theory and Practice, vol. 2
(61), pp. 54—72.https://doi.org/10.55643/fcaptp.-
2.61.2025.4651
17. Chuhunov, I.Ya. Kanieva, T.V. and Liub-
chak, I.S. (2023), "Financial instruments for the
implementation of the european green course in
Ukraine", Ekonomika ta suspil'stvo, vol. 56,
available at: https://economyandsociety.in.ua/
index.php/journal/article/view/3082/3005
(Accessed 05 May 2026).
18. European Commission (2021), "EU-
Ukraine Association Agreement PRISM Project",
Environmental Approximation Progress Review.
Brussels.
19. International Monetary Fund (2019), Fiscal
Policies for Paris Climate Strategies: From
Principle to Practice, IMF Policy Paper, Washing-
ton, D.C.
Отримано редакцією журналу / Received: 05.05.26
Прорецензовано / Revised: 14.05.26
Дата публікації / Published: 21.05.26
|
| id | www_nayka_com_ua-article-10300 |
| institution | Agrosvit |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-06-09T01:00:45Z |
| publishDate | 2026 |
| publisher | ДКС Центр |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwnaykacomua/fb/dee104ff65b4b30d698e573f486002fb.pdf |
| spelling | www_nayka_com_ua-article-103002026-06-08T07:46:11Z ІННОВАЦІЙНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ В СИСТЕМІ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ: НАЦІОНАЛЬНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ВИМІРИ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ПЕРЕДОВОЇ ІНОЗЕМНОЇ ПРАКТИКИ INNOVATIVE TRANSFORMATIONS IN UKRAINE'S INVESTMENT FRAMEWORK FOR NATURAL RESOURCE MANAGEMENT: NATIONAL AND REGIONAL DIMENSIONS OF IMPLEMENTING BEST INTERNATIONAL PRACTICES Голян, В. А. Коробка, Р. В. Матрунчик, Д. М. Бардась, В. М. ДКС Центр 2026-05-21 Article Article application/pdf https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10300 10.32702/2306-6792.2026.10.69 Журнал "Агросвіт"; № 10 (2026): АГРОСВІТ; 69-79 Agrosvit; No. 10 (2026): AGROSVIT; 69-79 2306-6792 10.32702/2306-6792.2026.10 uk https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10300/10445 Авторське право (c) 2026 Журнал "Агросвіт" |
| spellingShingle | Голян, В. А. Коробка, Р. В. Матрунчик, Д. М. Бардась, В. М. ІННОВАЦІЙНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ В СИСТЕМІ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ: НАЦІОНАЛЬНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ВИМІРИ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ПЕРЕДОВОЇ ІНОЗЕМНОЇ ПРАКТИКИ |
| title | ІННОВАЦІЙНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ В СИСТЕМІ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ: НАЦІОНАЛЬНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ВИМІРИ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ПЕРЕДОВОЇ ІНОЗЕМНОЇ ПРАКТИКИ |
| title_alt | INNOVATIVE TRANSFORMATIONS IN UKRAINE'S INVESTMENT FRAMEWORK FOR NATURAL RESOURCE MANAGEMENT: NATIONAL AND REGIONAL DIMENSIONS OF IMPLEMENTING BEST INTERNATIONAL PRACTICES |
| title_full | ІННОВАЦІЙНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ В СИСТЕМІ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ: НАЦІОНАЛЬНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ВИМІРИ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ПЕРЕДОВОЇ ІНОЗЕМНОЇ ПРАКТИКИ |
| title_fullStr | ІННОВАЦІЙНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ В СИСТЕМІ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ: НАЦІОНАЛЬНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ВИМІРИ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ПЕРЕДОВОЇ ІНОЗЕМНОЇ ПРАКТИКИ |
| title_full_unstemmed | ІННОВАЦІЙНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ В СИСТЕМІ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ: НАЦІОНАЛЬНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ВИМІРИ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ПЕРЕДОВОЇ ІНОЗЕМНОЇ ПРАКТИКИ |
| title_short | ІННОВАЦІЙНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ В СИСТЕМІ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ: НАЦІОНАЛЬНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ВИМІРИ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ПЕРЕДОВОЇ ІНОЗЕМНОЇ ПРАКТИКИ |
| title_sort | інноваційні трансформації в системі інвестиційної діяльності у сфері природокористування україни: національні та регіональні виміри імплементації передової іноземної практики |
| url | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10300 |
| work_keys_str_mv | AT golânva ínnovacíjnítransformacíívsistemíínvesticíjnoídíâlʹnostíusferíprirodokoristuvannâukraíninacíonalʹnítaregíonalʹnívimíriímplementacííperedovoíínozemnoípraktiki AT korobkarv ínnovacíjnítransformacíívsistemíínvesticíjnoídíâlʹnostíusferíprirodokoristuvannâukraíninacíonalʹnítaregíonalʹnívimíriímplementacííperedovoíínozemnoípraktiki AT matrunčikdm ínnovacíjnítransformacíívsistemíínvesticíjnoídíâlʹnostíusferíprirodokoristuvannâukraíninacíonalʹnítaregíonalʹnívimíriímplementacííperedovoíínozemnoípraktiki AT bardasʹvm ínnovacíjnítransformacíívsistemíínvesticíjnoídíâlʹnostíusferíprirodokoristuvannâukraíninacíonalʹnítaregíonalʹnívimíriímplementacííperedovoíínozemnoípraktiki AT golânva innovativetransformationsinukrainesinvestmentframeworkfornaturalresourcemanagementnationalandregionaldimensionsofimplementingbestinternationalpractices AT korobkarv innovativetransformationsinukrainesinvestmentframeworkfornaturalresourcemanagementnationalandregionaldimensionsofimplementingbestinternationalpractices AT matrunčikdm innovativetransformationsinukrainesinvestmentframeworkfornaturalresourcemanagementnationalandregionaldimensionsofimplementingbestinternationalpractices AT bardasʹvm innovativetransformationsinukrainesinvestmentframeworkfornaturalresourcemanagementnationalandregionaldimensionsofimplementingbestinternationalpractices |