КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ ДОМІНАНТ ІНФРАСТРУКТУРНИХ ЗМІН У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ЯКОСТІ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ
Saved in:
| Date: | 2026 |
|---|---|
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
ДКС Центр
2026
|
| Online Access: | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10302 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Agrosvit |
| Download file: |  |
Institution
Agrosvit| _version_ | 1867479084789923840 |
|---|---|
| author | Хаустова, В. Є. Кизим, М. О. Решетняк, О. І. Трушкіна, Н. В. |
| author_facet | Хаустова, В. Є. Кизим, М. О. Решетняк, О. І. Трушкіна, Н. В. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "В. Є. Хаустова",
"institution": null
},
{
"author": "М. О. Кизим",
"institution": null
},
{
"author": "О. І. Решетняк",
"institution": null
},
{
"author": "Н. В. Трушкіна",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Хаустова, В. Є. |
| baseUrl_str | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-06-08T07:46:11Z |
| doi_str_mv | 10.32702/2306-6792.2026.10.86 |
| first_indexed | 2026-06-09T01:00:39Z |
| format | Article |
| fulltext |
86
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
УДК 338.1:352/354:330.5:504.03
В. Є. Хаустова,
д. е. н., професор, директор Науково-дослідного центра індустріальних
проблем розвитку НАН України (м. Харків)
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5895-9287
М. О. Кизим,
д. е. н., професор, член-кореспондент НАН України, головний науковий співробітник сектора
енергетичної безпеки та енергозбереження відділу промислової політики та енергетичної
безпеки, Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України (м. Харків)
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8948-2656
О. І. Решетняк,
д. е. н., доцент, завідувач сектора промислової політики та інноваційного розвитку відділу
промислової політики та енергетичної безпеки, Науково-дослідний центр індустріальних
проблем розвитку НАН України (м. Харків)
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1183-302X
Н. В. Трушкіна,
к. е. н., старший дослідник, старший науковий співробітник сектору промислової політики
та інноваційного розвитку відділу промислової політики та енергетичної безпеки,
Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України (м. Харків)
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6741-7738
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ ДОМІНАНТ
ІНФРАСТРУКТУРНИХ ЗМІН У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ
РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ЯКОСТІ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ
DOI: 10.32702/2306-6792.2026.10.86
V. Khaustova,
D. Sc. (Economics), Professor, Research Centre for Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (Kharkiv)
M. Kyzym,
D. Sc. (Economics), Professor, Corresponding Member of NAS of Ukraine,
Research Centre for Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (Kharkiv)
O. Reshetnyak,
D. Sc. (Economics), Associate Professor, Research Centre for Industrial Problems
of Development of NAS of Ukraine (Kharkiv)
N. Trushkina,
PhD in Economics, Senior Research Fellow, Research Center for Industrial Problems
of Development of the NAS of Ukraine (Kharkiv)
CONCEPTUAL FOUNDATIONS FOR IDENTIFYING THE DOMINANTS OF INFRASTRUCTURE
CHANGES IN ENSURING THE RESILIENCE OF THE POPULATION'S QUALITY OF LIFE
У статті обгрунтовано концептуальні засади визначення домінант інфраструктурних змін у системі забезпечен-
ня резильєнтності якості життя населення. Доведено, що в умовах воєнних ризиків, енергетичної нестабільності,
цифрових загроз і логістичних порушень інфраструктура набуває системоутворюючого значення у забезпеченні
стійкості соціально-економічних систем. Запропоновано авторське трактування домінант інфраструктурних змін
як ключових стратегічних напрямів трансформації інфраструктурного середовища, що формують системний і муль-
типлікативний вплив на підтримання базових процесів життєдіяльності населення. Виокремлено енергетичну, циф-
рову, транспортно-логістичну, соціально-житлову та інституційно-безпекову домінанти. Систематизовано сучасні
виклики інфраструктурного розвитку України та визначено функціональні характеристики й типи впливу домінант
на резильєнтність якості життя населення. Практичне значення результатів полягає у можливості використання зап-
ропонованого підходу для формування стратегій післявоєнного відновлення та пріоритизації інфраструктурних
проєктів.
АГРОСВІТ № 10, 2026
87
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ У ЗАГАЛЬНОМУ
ВИГЛЯДІ ТА ЇЇ ЗВ'ЯЗОК ІЗ ВАЖЛИВИМИ
НАУКОВИМИ ЧИ ПРАКТИЧНИМИ
ЗАВДАННЯМИ
В умовах глобальної нестабільності, поси-
лення геополітичних конфліктів, кліматичних
змін, енергетичних криз, цифрових ризиків і
зростання кількості системних загроз питання
забезпечення резильєнтності соціально-еконо-
мічних систем набувають особливої актуаль-
ності. Сучасні кризи дедалі частіше мають не
ізольований, а комплексний характер, оскіль-
ки порушення функціонування одного секто-
ру спричиняє ланцюгові наслідки для інших
сфер суспільного життя. За оцінками United
Nations Office for Disaster Risk Reduction [1],
катастрофи й кризові явища дедалі більше на-
бувають системного характеру, а їх наслідки
The article substantiates the conceptual foundations for identifying the dominants of infrastructural changes within
the system of ensuring the resilience of the population's quality of life under current global and national challenges. It
has been proven that under conditions of military risks, energy instability, digital threats, logistical disruptions, and
increasing infrastructural vulnerability, infrastructure acquires a system-forming significance and determines the ability
of socio-economic systems to maintain the continuity of the basic processes of population life support, adapt to crisis
impacts, and ensure territorial resilience.
The essence of the concept of the "resilience of the population's quality of life" has been clarified and proposed to be
considered as the ability of a socio-economic system to ensure the stability of the key conditions of population life support,
maintain the functioning of basic services, and adapt to external threats. The author's interpretation of the dominants of
infrastructural changes has been proposed as the key strategic directions for transforming the infrastructural environment
that create a systemic and multiplicative impact on ensuring the functional resilience of socio-economic systems and the
resilience of the population's quality of life.
As a result of the study, the main dominants of infrastructural changes have been systematized, namely: energy,
digital, transport and logistics, social and housing, and institutional and security dominants. Their functional
characteristics, types of influence, and role in ensuring the continuity of life support, territorial adaptability, social
stability, digital resilience, and crisis management have been determined. The current challenges of Ukraine's
infrastructural development have been generalized, and the necessity of transitioning from fragmented infrastructural
restoration to a comprehensive model of resilient transformation has been substantiated.
The scientific novelty of the research lies in substantiating a conceptual approach to identifying the dominants of
infrastructural changes within the system of ensuring the resilience of the population's quality of life, which, unlike
existing approaches, makes it possible to integrate energy, digital, transport and logistics, social, institutional, and security
aspects of infrastructural development into a unified multilevel system. The practical significance of the obtained results
lies in the possibility of applying the proposed approach in the formation of post-war recovery strategies, prioritization
of infrastructural projects, development of regional development programs, and assessment of the impact of infrastructural
transformations on territorial resilience and the population's quality of life.
Ключові слова: національна економіка, резильєнтність, якість життя населення, інфраст-
руктурні зміни, домінанти інфраструктурних змін, резильєнтність якості життя населення,
інфраструктурна трансформація, критична інфраструктура, територіальна стійкість, після-
воєнне відновлення, кризове управління, соціально-економічні системи, сталий розвиток.
Key words: national economy, resilience, population quality of life, infrastructural changes,
dominants of infrastructural changes, resilience of the population's quality of life, infrastructural
transformation, critical infrastructure, territorial resilience, post-war recovery, crisis management,
socio-economic systems, sustainable development.
поширюються між секторами, територіями та
соціальними групами, посилюючи нерівність,
вразливість населення та навантаження на
інститути публічного управління. У таких умо-
вах інфраструктура перестає розглядатися
виключно як сукупність матеріальних об'єктів
і дедалі більше постає як базова умова життє-
забезпечення населення, безперервності надан-
ня послуг, соціально-економічної стабільності
та здатності суспільства адаптуватися до кри-
зових впливів.
Особливої гостроти зазначена проблема
набула для України в умовах повномасштабної
війни, яка спричинила масштабні руйнування
житлової, енергетичної, транспортної, кому-
нальної, цифрової та соціальної інфраструкту-
ри. За даними Fourth Rapid Damage and Needs
Assessment (RDNA4), підготовленої Урядом Ук-
88
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
раїни, Світовим банком, Європейською Комі-
сією та Організацією Об'єднаних Націй, станом
на 31 грудня 2024 р. загальний обсяг прямих
збитків в Україні досяг 176 млрд дол. США, а
найбільш постраждалими секторами визначе-
но житловий сектор, транспорт, енергетику,
торгівлю і промисловість, а також освіту [2].
При цьому пошкодження або руйнування жит-
лового фонду торкнулося понад 2,5 млн домо-
господарств, що безпосередньо впливає на умо-
ви проживання, просторову мобільність, дос-
туп до базових послуг і соціальну безпеку на-
селення [2].
Руйнування інфраструктури в Україні має
не лише фізичний, а й глибокий соціально-еко-
номічний вимір. Порушення енергопостачання,
транспортної доступності, роботи закладів ос-
віти, охорони здоров'я, житлово-комунально-
го господарства та цифрових сервісів безпосе-
редньо впливає на якість життя населення, по-
силює територіальні диспропорції, обмежує
економічну активність громад і підвищує рівень
соціальної вразливості. У цьому контексті
відновлення інфраструктури не може зводити-
ся лише до реконструкції пошкоджених об'єк-
тів. Воно має передбачати перехід до нової мо-
делі інфраструктурного розвитку, орієнтова-
ної на стійкість, адаптивність, безпеку, техно-
логічну модернізацію та здатність підтримува-
ти функціонування базових систем навіть за
умов тривалих зовнішніх загроз.
Водночас сучасна інфраструктурна транс-
формація України відбувається в умовах одно-
часного впливу декількох груп викликів: воєн-
но-безпекових, енергетичних, демографічних,
соціальних, екологічних, цифрових та інститу-
ційних. Це зумовлює необхідність переосмис-
лення ролі інфраструктури не лише як матері-
альної основи економічного розвитку, а як
ключового чинника забезпечення резильєнт-
ності якості життя населення. Саме стабіль-
ність енергозабезпечення, доступність транс-
портно-логістичних зв'язків, функціонування
цифрових сервісів, якість житлового середови-
ща, доступ до соціальних і медичних послуг, а
також спроможність громад до самоорганізації
визначають здатність населення підтримувати
прийнятний рівень життєдіяльності в умовах
кризових впливів.
У цьому аспекті особливої ваги набуває не
лише загальна модернізація інфраструктури, а
й визначення тих інфраструктурних змін, які
мають найбільший вплив на забезпечення ре-
зильєнтності якості життя населення. Різні на-
прями інфраструктурної трансформації мають
неоднакову значущість: одні забезпечують ло-
кальне поліпшення окремих умов життєдіяль-
ності, інші формують системний і мультипліка-
тивний ефект, впливаючи одночасно на безпе-
ку, доступність послуг, мобільність, економіч-
ну активність, соціальну згуртованість і спро-
можність територій до відновлення. Саме тому
актуалізується проблема визначення домінант
інфраструктурних змін як ключових напрямів
трансформації, що задають стратегічну траєк-
торію зміцнення резильєнтності якості життя
населення.
За таких умов формування концептуальних
засад визначення домінант інфраструктурних
змін є важливим науковим і прикладним зав-
данням. Його розв'язання дозволить обгрунту-
вати логіку взаємозв'язку між інфраструктур-
ними трансформаціями, стійкістю базових
життєзабезпечувальних систем і якістю життя
населення; виокремити ключові напрями інфра-
структурних змін, що мають визначальний
вплив на адаптивність суспільства; а також
сформувати теоретичне підгрунтя для подаль-
шого розроблення методичних підходів до оці-
нювання, моделювання та пріоритизації інфра-
структурних трансформацій в умовах сучасних
загроз.
АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ
І ПУБЛІКАЦІЙ
Проблематика резильєнтності соціально-
економічних систем у сучасних умовах посідає
важливе місце в міждисциплінарному науково-
му дискурсі. Первинно категорія резильєнт-
ності набула поширення в екологічних дослід-
женнях, де вона розглядалася як здатність си-
стеми зберігати стійкість і відновлюватися
після зовнішніх впливів [3]. Надалі це поняття
було адаптовано до дослідження економічних,
соціальних, урбаністичних, інфраструктурних
та безпекових систем. Така еволюція зумови-
ла розширення змісту резильєнтності від вузь-
кого розуміння "стійкості до шоку" до комп-
лексної характеристики, що охоплює здатність
системи передбачати загрози, адаптуватися до
змін, підтримувати критично важливі функції
та відновлюватися після кризових подій.
У сучасних міжнародних дослідженнях ре-
зильєнтність дедалі частіше розглядається як
ключова характеристика розвитку територій,
міст, громад і держав в умовах системних ри-
зиків. Зокрема, у працях S. Meerow, J. P. Newell,
M. Stults [4] резильєнтність міських систем
трактується як здатність урбанізованих тери-
торій зберігати або швидко відновлювати ба-
жані функції в умовах порушень, адаптувати-
ся до змін і трансформувати системи, що об-
АГРОСВІТ № 10, 2026
89
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
межують майбутню адаптацію. Такий підхід є
важливим для дослідження інфраструктурних
змін, оскільки саме міське та територіальне се-
редовище концентрує основні життєзабезпечу-
вальні системи, від функціонування яких знач-
ною мірою залежить якість життя населення.
Окремий напрям наукових досліджень ста-
новлять праці, які присвячено резильєнтності
критичної інфраструктури. У роботі A. De
Marco, G. Mangano, E. Zio [5] запропоновано
кількісний підхід до оцінювання резильєнтності
критичних інфраструктур, що грунтується на
аналізі їх здатності протидіяти порушенням,
підтримувати функціональність і відновлюва-
ти працездатність після кризових впливів. Вод-
ночас зазначений підхід переважно орієнтова-
но на техніко-функціональні характеристики
інфраструктурних систем і меншою мірою вра-
ховує їхній соціальний вплив та значення для
забезпечення якості життя населення.
Важливе значення для розвитку сучасного
бачення інфраструктурної резильєнтності ма-
ють аналітичні документи OECD, у яких інфра-
структура розглядається не лише як фізична
основа економічної діяльності, а як інструмент
забезпечення стійкості економік, добробуту
населення та ефективного врядування [6]. У
цьому контексті особливого значення набува-
ють питання управління інфраструктурними
ризиками, міжсекторальної координації, дов-
гострокового планування, інвестиційної спро-
можності та інтеграції принципів резильєнт-
ності у державну політику. Такий підхід доз-
воляє розглядати інфраструктуру як багаторі-
вневу систему, що поєднує економічні, соц-
іальні, екологічні, просторові та інституційні
виміри.
Посилення уваги до проблематики критич-
ної інфраструктури також відображено у нор-
мативно-правових документах Європейського
Союзу. Зокрема, Директива ЄС 2022/2557 про
стійкість критично важливих суб'єктів акцен-
тує увагу на необхідності підвищення спромож-
ності критичних суб'єктів запобігати загрозам,
протидіяти їм, реагувати на кризові ситуації та
відновлюватися після них [7]. Водночас Дирек-
тива NIS2 формує оновлені вимоги до кіберст-
ійкості у критично важливих секторах, підкрес-
люючи значення цифрової безпеки для безпе-
рервності функціонування сучасних інфраст-
руктурних систем [8]. У зарубіжному науковому
дискурсі проблематика інфраструктурної ре-
зильєнтності переважно досліджується крізь
призму управління ризиками, адаптації до кліма-
тичних змін, розумної інфраструктури, управлі-
ння сталим розвитком і цифрової стійкості.
На відміну від зарубіжних досліджень, у
яких домінує управлінсько-інституційний і тех-
нологічний підходи до забезпечення резильєн-
тності інфраструктури, у вітчизняному науко-
вому дискурсі переважає безпеково-відновлю-
вальний підхід, сформований під впливом воє-
нних викликів, руйнування критичної інфрас-
труктури та необхідності післявоєнної рекон-
струкції. При цьому основна увага приділяєть-
ся питанням енергетичної безпеки, функціону-
вання критичної інфраструктури в умовах воє-
нних загроз [9—10], цифрової стійкості дер-
жавних сервісів і забезпечення стійкості еко-
номіки. Водночас як у зарубіжних, так і у
вітчизняних дослідженнях недостатньо уваги
приділено комплексному аналізу взаємозв'яз-
ку між структурними інфраструктурними
трансформаціями та забезпеченням резильєн-
тності якості життя населення [11].
Попри значну теоретичну та методичну
базу досліджень резильєнтності, критичної
інфраструктури, цифрової трансформації та
якості життя населення, недостатньо розроб-
леними залишаються питання визначення саме
домінант інфраструктурних змін, які формують
системний і мультиплікативний вплив на адап-
тивність соціально-економічних систем, безпе-
рервність функціонування базових життєза-
безпечувальних сервісів і здатність населення
підтримувати прийнятний рівень якості життя
в умовах тривалих зовнішніх загроз. Дотепер
відсутній комплексний концептуальний підхід
до ідентифікації ключових інфраструктурних
трансформацій, що визначають резильєнтність
якості життя населення з урахуванням енерге-
тичних, цифрових, транспортно-логістичних,
соціальних та просторових аспектів розвитку.
Недостатньо дослідженими залишаються та-
кож взаємозв'язки між структурними інфрас-
труктурними змінами, просторовою стійкістю
територій, цифровою інклюзивністю, енерге-
тичною автономністю та здатністю населення
адаптуватися до довготривалих кризових
впливів. Саме це зумовлює необхідність форму-
вання концептуальних засад визначення домі-
нант інфраструктурних змін у системі забезпе-
чення резильєнтності якості життя населення.
ФОРМУЛЮВАННЯ ЦІЛЕЙ СТАТТІ
(ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ)
Метою статті є обгрунтування концепту-
альних засад визначення домінант інфраструк-
турних змін, які формують системний вплив на
забезпечення резильєнтності якості життя на-
селення в умовах сучасних глобальних і воєн-
них викликів.
90
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
Складність і багаторівневий характер
досліджуваної проблематики зумовили не-
обхідність використання комплексу загально-
наукових і спеціальних методів дослідження,
що дозволило забезпечити цілісність, сис-
темність і наукову обгрунтованість отриманих
результатів. Методологічною основою дослі-
дження є системний підхід, відповідно до яко-
го інфраструктура розглядається як багатор-
івнева соціально-економічна система, функц-
іонування та трансформація якої безпосеред-
ньо впливають на адаптивність територій,
стійкість базових життєзабезпечувальних
процесів і забезпечення належного рівня
якості життя населення.
Для дослідження еволюції наукових під-
ходів до трактування резильєнтності, інфра-
структурної стійкості та якості життя насе-
лення застосовано методи теоретичного уза-
гальнення та систематизації. Це дозволило
визначити основні напрями розвитку сучас-
ного наукового дискурсу, виявити особли-
вості трактування резильєнтності у зарубіж-
них і вітчизняних дослідженнях, а також об-
грунтувати необхідність переосмислення
ролі інфраструктурних трансформацій у за-
безпеченні резильєнтності якості життя на-
селення.
Застосування компаративного аналізу дало
можливість порівняти зарубіжні та українські
підходи до дослідження інфраструктурної ре-
зильєнтності, визначити специфіку їх концеп-
туального спрямування та встановити наявні
наукові прогалини. Для визначення взаємозв'-
язків між інфраструктурними трансформація-
ми, стійкістю базових систем життєзабезпечен-
ня та адаптивністю соціально-економічних си-
стем використано структурно-логічний аналіз.
Його застосування дозволило обгрунтувати
логіку впливу інфраструктурних змін на забез-
печення резильєнтності якості життя населен-
ня, а також виокремити ключові напрями
трансформацій, що формують системний і
мультиплікативний ефект у соціальному, еко-
номічному, енергетичному, цифровому та про-
сторовому вимірах розвитку.
Метод концептуального моделювання ви-
користано для формування концептуальних
засад визначення домінант інфраструктурних
змін у системі забезпечення резильєнтності
якості життя населення. Це дало змогу розг-
лядати домінанти інфраструктурних змін не
лише як окремі напрями модернізації інфраст-
руктури, а як стратегічні трансформаційні чин-
ники, що визначають здатність соціально-еко-
номічних систем підтримувати функціональну
стійкість, адаптивність і безперервність життє-
забезпечення населення в умовах тривалих
зовнішніх загроз.
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ
ДОСЛІДЖЕННЯ
Сучасні умови розвитку соціально-економ-
ічних систем характеризуються високим рівнем
невизначеності, зростанням кількості гібрид-
них загроз, дестабілізацією глобальних логі-
стичних ланцюгів, посиленням енергетичних
ризиків, цифровою трансформацією суспіль-
ства та зростанням вразливості критичної
інфраструктури. За таких умов інфраструкту-
ра набуває не лише забезпечувальної, а й сис-
темоутворюючої функції, оскільки саме її стан
визначає здатність держави, регіонів і терито-
ріальних громад підтримувати базові процеси
життєдіяльності населення, забезпечувати без-
перервність надання послуг та адаптуватися до
кризових впливів.
У сучасному науковому дискурсі якість
життя населення дедалі частіше розглядаєть-
ся не лише через економічні показники добро-
буту, рівень доходів або доступність соціаль-
них послуг, а як комплексна характеристика
безпеки, доступності базових життєзабезпечу-
вальних систем, соціальної стабільності, еко-
логічної безпеки, цифрової інклюзивності та
здатності населення підтримувати прийнятний
рівень життєдіяльності в умовах кризових
впливів [12—13]. У цьому контексті ре-
зильєнтність якості життя населення доцільно
трактувати як здатність соціально-економічної
системи забезпечувати стабільність і безпе-
рервність ключових умов життєдіяльності на-
селення, адаптуватися до зовнішніх загроз та
підтримувати функціонування базових життє-
забезпечувальних процесів у кризових умовах.
Забезпечення резильєнтності якості життя
населення значною мірою залежить від харак-
теру інфраструктурних трансформацій. У су-
часних умовах інфраструктура перестає бути
виключно матеріальною основою функціону-
вання економіки та перетворюється на інтегро-
вану систему взаємопов'язаних енергетичних,
транспортно-логістичних, цифрових, соціаль-
них, житлово-комунальних і безпекових ком-
понентів. Їхній розвиток визначає рівень тери-
торіальної стійкості, адаптивності громад [14],
економічної активності населення та спромож-
ності держави реагувати на зовнішні виклики.
У межах цього дослідження під домінанта-
ми інфраструктурних змін пропонується розу-
міти ключові стратегічні напрями трансфор-
мації інфраструктурного середовища, що фор-
АГРОСВІТ № 10, 2026
91
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
мують системний і мультиплікативний вплив на
забезпечення стійкості базових життєзабезпе-
чувальних процесів, адаптивності соціально-
економічних систем та резильєнтності якості
життя населення в умовах зовнішніх загроз.
На відміну від окремих інфраструктурних
змін, домінанти мають довгостроковий, між-
секторальний і стратегічний характер. Вони
визначають пріоритетні напрями модернізації
інфраструктурного середовища, забезпечують
взаємозв'язок між технічними, соціальними,
цифровими, безпековими та управлінськими
складовими розвитку, а також формують ос-
нову для підвищення стійкості територій і гро-
мад.
Формування домінант інфраструктурних
змін має грунтуватися на сукупності принципів,
що забезпечують комплексність і стратегічну
спрямованість інфраструктурних трансфор-
мацій. До таких принципів доцільно віднести:
принцип системності, що передбачає взаємопо-
в'язаний розвиток інфраструктурних секторів;
принцип адаптивності, орієнтований на здат-
ність інфраструктурних систем швидко реагу-
вати на кризові зміни; принцип безперервності
життєзабезпечення, спрямований на підтри-
мання функціонування базових сервісів у кри-
зових умовах; принцип безпеки та стійкості,
який передбачає зниження рівня вразливості
інфраструктури до зовнішніх загроз; принцип
цифрової стійкості, пов'язаний із забезпечен-
ням безперервності цифрових сервісів і кібер-
захисту; принцип інклюзивності, що орієнтує
інфраструктурний розвиток на рівний доступ
населення до базових послуг; принцип терито-
ріальної збалансованості, спрямований на зни-
ження просторових диспропорцій розвитку.
Для систематизації домінант інфраструк-
турних змін у контексті забезпечення резильє-
нтності якості життя населення запропонова-
но виокремлювати такі основні напрями транс-
формацій (табл. 1).
Запропонована систематизація свідчить, що
домінанти інфраструктурних змін мають ком-
плексний характер і охоплюють не лише
технічні аспекти модернізації інфраструктури,
а й соціальні, інституційні, цифрові та безпе-
кові компоненти розвитку. На відміну від тра-
диційних підходів, які переважно зосереджу-
ються на функціонуванні окремих інфраструк-
турних секторів, запропонований підхід дозво-
ляє розглядати інфраструктурні трансфор-
мації як взаємопов'язану систему змін, що фор-
мують адаптивність соціально-економічного
середовища та визначають рівень стійкості ба-
зових процесів життєдіяльності населення.
Однією з ключових домінант сучасних
інфраструктурних змін є енергетична трансфор-
мація. Її значення визначається тим, що енерге-
тична інфраструктура формує основу функціо-
нування інших життєзабезпечувальних систем,
а порушення енергопостачання спричиняє кас-
кадний негативний вплив на транспорт, зв'язок,
житлово-комунальне господарство, медичну
сферу, цифрові сервіси та економічну діяльність.
У дослідженнях підкреслюється, що децентра-
лізація енергетичних систем, розвиток розумних
електромереж, використання відновлюваних
джерел енергії та цифровізація енергетичного
сектору є важливими умовами підвищення енер-
гетичної резильєнтності територій [15].
Важливою домінантою виступає цифрова
трансформація інфраструктури. Цифровізація
сучасних соціально-економічних систем формує
новий рівень залежності суспільства від функц-
іонування цифрової інфраструктури, яка забез-
печує доступ населення до державних, фінансо-
вих, медичних, освітніх і соціальних послуг. У
кризових умовах саме цифрові сервіси забезпе-
чують безперервність комунікації між держа-
вою, бізнесом і населенням, підтримують функ-
ціонування систем управління та сприяють опе-
ративному реагуванню на надзвичайні ситуації
[16]. Водночас посилення цифрової залежності
Домінанта
інфраструктурних змін
Зміст трансформацій Вплив на резильєнтність якості життя населення
Енергетична
трансформація
Децентралізація енергосистем, розвиток розподіленої
генерації, інтелектуальна електромережа,
мікромереж, відновлюваних джерел енергії
Підвищення енергетичної автономності, безперервності
енергопостачання, зниження вразливості територій
Цифрова трансформація Розвиток цифрової інфраструктури, електронних
сервісів, Big Data, штучного інтелекту, кіберзахисту
Забезпечення доступності послуг, цифрової інклюзивності,
безперервності управлінських і соціальних процесів
Транспортно-логістична
трансформація
Розвиток мультимодальної логістики, транспортних
хабів, інтеграція до TEN-T
Підвищення мобільності населення, стійкості
логістичних ланцюгів, доступності територій
Соціально-житлова
трансформація
Відбудова житлового фонду, розвиток соціальної
інфраструктури, інклюзивного середовища
Поліпшення умов проживання, соціальної безпеки,
територіальної згуртованості
Інституційно-безпекова
трансформація
Розвиток систем кризового управління, міжвідомчої
координації, кіберстійкості
Підвищення адаптивності систем управління та
здатності реагувати на кризові загрози
Таблиця 1. Систематизація домінант інфраструктурних змін у забезпеченні резильєнтності
якості життя населення
Джерело: запропоновано авторами на основі [9—11; 14].
92
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
суспільства підвищує значення кібербезпеки та
цифрової стійкості критичної інфраструктури.
Транспортно-логістична трансформація та-
кож формує вагомий вплив на забезпечення ре-
зильєнтності якості життя населення. В умовах
воєнних ризиків і просторової дестабілізації
транспортно-логістична інфраструктура виконує
не лише економічну, а й гуманітарну та безпекову
функції, забезпечуючи мобільність населення, ева-
куаційні процеси, постачання критично важливих
ресурсів, доступ до медичних і соціальних послуг,
а також підтримання міжрегіональних економіч-
них зв'язків. Переорієнтація логістичних потоків,
інтеграція України до європейського транспорт-
ного простору, розвиток мультимодальних транс-
портних коридорів і логістичних хабів створюють
передумови для підвищення стійкості регіональ-
них економік, мобільності населення та безперер-
вності постачання товарів і послуг.
Особливу роль у формуванні резильєнтності
якості життя населення відіграє соціально-жит-
лова інфраструктура. Її функціонування безпо-
середньо впливає на рівень соціальної стабіль-
ності, безпеки проживання, доступності базових
послуг та здатності населення адаптуватися до
кризових умов. В умовах масштабних руйнувань
житлового фонду та внутрішнього переміщення
населення особливого значення набувають пи-
тання відновлення житла, розвитку інклюзивно-
го середовища, модернізації комунальної інфра-
структури та забезпечення територіальної дос-
тупності соціальних сервісів. Сучасні підходи до
відновлення інфраструктури дедалі більше оріє-
нтуються на принципи сталого розвитку, енерго-
ефективності, інклюзивності та відбудови за
принципом "відбудувати краще" [17].
Інституційно-безпекова трансформація є на-
скрізною домінантою, оскільки забезпечує коор-
динацію дій органів державної влади, місцевого
самоврядування, операторів критичної інфраст-
руктури, бізнесу та громадянського суспільства.
Її значення полягає у формуванні спроможності
систем управління своєчасно ідентифікувати ри-
зики, координувати реагування на кризові ситу-
ації, забезпечувати безперервність управлінських
процесів і відновлення базових функцій територій.
Враховуючи взаємозв'язок зазначених домі-
нант, їх доцільно розглядати у межах єдиної сис-
теми забезпечення резильєнтності якості життя
населення (табл. 2). Запропонована концептуаль-
на модель дозволяє розглядати резильєнтність
якості життя населення не лише як результат фун-
кціонування окремих інфраструктурних секторів,
а як інтегральний ефект взаємодії ключових дом-
інант інфраструктурних трансформацій. Її прак-
тична значущість полягає у можливості викорис-
тання для формування стратегій післявоєнного
відновлення, пріоритизації інфраструктурних
проєктів, оцінювання впливу інфраструктурних
трансформацій на стійкість територій та обгрун-
тування напрямів державної політики у сфері за-
безпечення резильєнтності.
Для поглиблення аналізу доцільно виокре-
мити сучасні виклики інфраструктурного роз-
витку України та їх вплив на якість життя на-
селення (табл. 3).
Рівень моделі Зміст
Зовнішні виклики та загрози Воєнні ризики, енергетичні кризи, цифрові загрози, кліматичні зміни, логістичні порушення,
соціально-демографічні виклики
Інфраструктурні трансформації Модернізація та структурні зміни інфраструктурних систем
Домінанти інфраструктурних змін Енергетична, цифрова, транспортно-логістична, соціально-житлова, інституційно-безпекова
Результати трансформацій Підвищення функціональної стійкості базових систем життєзабезпечення, адаптивності
територій і громад
Кінцевий ефект Забезпечення резильєнтності якості життя населення
Таблиця 2. Складові моделі впливу домінант інфраструктурних змін на забезпечення
резильєнтності якості життя населення
Джерело: авторська розробка.
Виклик Прояви Наслідки для якості життя населення
Воєнні ризики Руйнування енергетичної, транспортної та
житлової інфраструктури
Зниження рівня безпеки проживання, порушення доступу до
базових послуг
Енергетична
нестабільність
Перебої енергопостачання, пошкодження
енергосистем
Порушення функціонування житлово-комунальної, медичної
та цифрової інфраструктури
Логістичні порушення Руйнування транспортних шляхів і зміна
логістичних маршрутів
Обмеження мобільності населення та доступності товарів і
послуг
Цифрові загрози Кібератаки, зростання цифрової залежності Ризики порушення роботи цифрових сервісів і систем управління
Соціально-демографічні
виклики
Внутрішнє переміщення населення,
депопуляція територій
Зростання навантаження на соціальну та житлову
інфраструктуру
Кліматичні ризики Підвищення частоти природних катастроф Погіршення умов життєдіяльності та зростання
інфраструктурної вразливості
Таблиця 3. Сучасні виклики інфраструктурного розвитку України та їх вплив на резильєнтність
якості життя населення
Джерело: складено авторами на основі [9—11; 14].
АГРОСВІТ № 10, 2026
93
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
Наведені виклики підтверджують, що
інфраструктурні зміни мають розглядатися не
ізольовано, а як інструмент зниження вразли-
вості населення, підтримання базових умов
життєдіяльності та забезпечення функціо-
нальної стійкості територій. У цьому зв'язку
важливим є визначення функціональних ха-
рактеристик домінант інфраструктурних змін
(табл. 4).
Крім функціональних характеристик, до-
мінанти інфраструктурних змін формують
різні типи впливу на забезпечення резильєн-
тності якості життя населення. Їх урахуван-
ня є важливим під час формування держав-
ної політики, регіональних стратегій розвит-
ку та програм післявоєнного відновлення
(табл. 5). Таким чином, домінанти інфраст-
руктурних змін формують багаторівневий
вплив на резильєнтність якості життя насе-
лення. З одного боку, вони забезпечують
функціональну стійкість базових систем жит-
тєзабезпечення, а з іншого — створюють пе-
редумови для адаптації територій до кризо-
вих умов, зниження соціальної вразливості,
підвищення доступності послуг і зміцнення
управлінської спроможності держави та гро-
мад.
Наукова новизна запропонованого підходу
полягає в обгрунтуванні концептуальних засад
визначення домінант інфраструктурних змін у
системі забезпечення резильєнтності якості
життя населення, що, на відміну від існуючих
підходів, дозволяє:
(1) розглядати інфраструктурні трансфор-
мації як взаємопов'язану багаторівневу систе-
му;
(2) інтегрувати енергетичні, цифрові, транс-
портно-логістичні, соціальні та інституційно-
безпекові аспекти інфраструктурного розвит-
ку;
(3) визначати домінанти інфраструктурних
змін з урахуванням їх системного та мульти-
плікативного впливу на якість життя населен-
ня;
(4) формувати теоретичне підгрунтя для
подальшого оцінювання, моделювання та пріо-
ритизації інфраструктурних трансформацій у
контексті забезпечення резильєнтності со-
ціально-економічних систем.
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
ПОДАЛЬШИХ РОЗВІДОК У ДАНОМУ
НАПРЯМІ
У результаті проведеного дослідження
обгрунтовано, що в сучасних умовах
резильєнтність якості життя населення знач-
ною мірою визначається не лише рівнем соц-
іально-економічного розвитку, а й здатністю
інфраструктурних систем забезпечувати без-
перервність базових процесів життєдіяль-
ності, адаптуватися до кризових впливів і
підтримувати функціональну стійкість тери-
торій. У цьому контексті інфраструктура роз-
глядається не як допоміжний елемент розвит-
ку, а як системоутворююча основа забезпе-
чення безпеки, доступності послуг, соціаль-
Домінанта Ключова функція Основний результат Рівень впливу
Енергетична Забезпечення безперервності
енергопостачання
Енергетична автономність і стійкість
територій
Національний, регіональний,
локальний
Цифрова Підтримання функціонування
цифрових сервісів та комунікацій
Безперервність управління і доступу
до послуг
Національний, регіональний,
локальний
Транспортно-
логістична
Забезпечення мобільності населення та
стійкості логістичних ланцюгів
Територіальна доступність і
безперервність постачання
Міжрегіональний, регіональний,
локальний
Соціально-
житлова
Формування безпечного та
інклюзивного середовища проживання
Соціальна стабільність і якість
життєдіяльності
Регіональний, локальний
Інституційно-
безпекова
Координація кризового управління та
реагування на загрози
Підвищення адаптивності систем
управління
Національний, регіональний,
локальний
Таблиця 4. Функціональні характеристики домінант
інфраструктурних змін
Джерело: запропоновано авторами на основі [9—11; 14].
Тип впливу Характеристика Прояв у системі забезпечення якості життя
Функціональний Підтримання безперервності базових сервісів Стабільність енергопостачання, транспорту, цифрових послуг
Адаптаційний Здатність систем реагувати на кризові зміни Гнучкість управління, швидкість реагування
Соціальний Підтримання соціальної стабільності Доступність житла, медичних і соціальних послуг
Просторовий Забезпечення територіальної стійкості Зниження регіональних диспропорцій
Безпековий Протидія зовнішнім і внутрішнім загрозам Кіберстійкість, кризове управління
Таблиця 5. Типи впливу домінант інфраструктурних змін
на резильєнтність якості життя населення
Джерело: авторська розробка.
94
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
ної стабільності, територіальної згуртова-
ності та прийнятного рівня якості життя на-
селення.
У роботі запропоновано авторське тракту-
вання домінант інфраструктурних змін як клю-
чових стратегічних напрямів трансформації
інфраструктурного середовища, що формують
системний і мультиплікативний вплив на забез-
печення стійкості базових життєзабезпечу-
вальних процесів, адаптивності соціально-еко-
номічних систем та резильєнтності якості жит-
тя населення в умовах зовнішніх загроз. Це
дозволило відійти від фрагментарного розгля-
ду окремих інфраструктурних секторів і перей-
ти до комплексного бачення інфраструктурних
трансформацій як взаємопов'язаної багаторі-
вневої системи.
За результатами дослідження виокремле-
но основні домінанти інфраструктурних змін:
енергетичну, цифрову, транспортно-логі-
стичну, соціально-житлову та інституційно-
безпекову. Доведено, що кожна з них вико-
нує специфічну функцію у забезпеченні ре-
зильєнтності якості життя населення, однак
найбільший ефект формується саме через
їхню взаємодію. Енергетична трансформація
забезпечує безперервність функціонування
базових сервісів; цифрова — доступність уп-
равлінських, соціальних, освітніх, медичних
і фінансових послуг; транспортно-логістич-
на — мобільність населення та стійкість по-
стачання; соціально-житлова — безпечні
умови проживання і соціальну стабільність;
інституційно-безпекова — координацію кри-
зового управління та спроможність реагуван-
ня на загрози.
Узагальнення сучасних викликів інфраст-
руктурного розвитку України показало, що
воєнні ризики, енергетична нестабільність, ло-
гістичні порушення, цифрові загрози, соціаль-
но-демографічні зміни та кліматичні ризики
безпосередньо впливають на якість життя на-
селення. Їх наслідки проявляються у зниженні
безпеки проживання, порушенні доступу до
базових послуг, зростанні навантаження на
соціальну та житлову інфраструктуру, обме-
женні мобільності населення, підвищенні циф-
рової вразливості та поглибленні територіаль-
них диспропорцій. Це підтверджує необхід-
ність переходу від реактивної моделі відновлен-
ня інфраструктури до стратегічної моделі її
резильєнтної трансформації.
Практичне значення отриманих резуль-
татів полягає у можливості їх використання
під час формування державної та регіональ-
ної політики післявоєнного відновлення, роз-
роблення стратегій розвитку територіальних
громад, обгрунтування пріоритетності інфра-
структурних проєктів і визначення напрямів
міжнародної технічної та фінансової підтрим-
ки.
Для органів державної влади доцільним є
використання запропонованого підходу під
час розроблення стратегічних документів з
відновлення та модернізації інфраструктури,
зокрема шляхом включення критеріїв резиль-
єнтності якості життя населення до системи
оцінювання інфраструктурних проєктів.
Особливу увагу слід приділяти проєктам, які
забезпечують безперервність енергопостачан-
ня, цифрових сервісів, транспортного сполу-
чення, соціальних послуг і кризового управл-
іння.
Для органів місцевого самоврядування
практично важливим є проведення аудиту
інфраструктурної вразливості територіаль-
них громад, визначення критичних об'єктів
життєзабезпечення, розроблення локаль-
них планів безперервності функціонування
базових сервісів, а також формування пор-
тфеля пріоритетних інфраструктурних
проєктів з урахуванням потреб населення,
рівня ризиків і наявних ресурсних можли-
востей.
Для інституцій, відповідальних за після-
воєнне відновлення, доцільно застосовува-
ти принципи системності, адаптивності, без-
перервності життєзабезпечення, інклюзив-
ності, цифрової стійкості та територіальної
збалансованості. Це дозволить уникнути
фрагментарного відновлення окремих об'єк-
тів і забезпечити перехід до комплексної
модернізації інфраструктурного середови-
ща.
Для міжнародних організацій і донорських
інституцій запропонований підхід може бути
використаний як аналітична основа для визна-
чення пріоритетів фінансування інфраструк-
турних проєктів. Перевагу доцільно надавати
тим ініціативам, які мають мультиплікативний
ефект для якості життя населення: підвищують
енергетичну автономність громад, забезпечу-
ють доступність соціальних послуг, посилюють
цифрову стійкість, покращують мобільність
населення та знижують територіальні диспро-
порції.
Для операторів критичної інфраструктури
практичне значення має впровадження ризик-
орієнтованого управління, цифрового моніто-
рингу стану інфраструктурних об'єктів, планів
безперервності діяльності, сценарного плану-
вання кризових ситуацій та механізмів швид-
АГРОСВІТ № 10, 2026
95
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
кого відновлення базових функцій після руй-
нівних впливів.
Перспективи подальших наукових дослід-
жень полягають у розробленні методичного
підходу до кількісного оцінювання впливу домі-
нант інфраструктурних змін на резильєнтність
якості життя населення. Доцільним є форму-
вання системи індикаторів за енергетичною,
цифровою, транспортно-логістичною, соціаль-
но-житловою та інституційно-безпековою
складовими; побудова інтегрального індексу
інфраструктурної резильєнтності якості жит-
тя; проведення міжрегіонального порівняння
територій України.
Література:
1. Global Assessment Report on Disaster Risk
Reduction 2022: Our World at Risk: Transforming
Governance for a Resilient Future. Geneva: United
Nations Office for Disaster Risk Reduction, 2022.
256 p.
2. Ukraine. Rapid damage and needs assessment
(RDNA4). February 2022 — December 2024. Wa-
shington, DC: World Bank, 2025. 200 p. URL:
https://openknowledge.worldbank.org/server/
api/core/bitstreams/96bd9c94-c327-49b4-8aff-
fe125686f04e/content (дата звернення: 21.04.2026).
3. Holling C. S. Resilience and Stability of
Ecological Systems. Annual Review of Ecology and
Systematics. 1973. Vol. 4. P. 1—23. DOI: https://
doi.org/10.1146/ annurev.es.04.110173.000245.
4. Meerow S., Newell J. P., Stults M. Defining
urban resilience: A review. Landscape and Urban
Planning. 2016. Vol. 147. P. 38—49. DOI: https://
doi.org/10.1016/j.landurbplan.2015.11.011.
5. De Marco A., Mangano G., Zio E. Quanti-
tative resilience assessment of critical infrastruc-
tures. Reliability Engineering & System Safety.
2021. Vol. 210. Article 107536. DOI: https://
doi.org/10.1016/j.ress.2020.107536.
6. OECD Infrastructure Governance Indi-
cators. Conceptual framework, design, methodo-
logy and preliminary results. Paris: OECD Publi-
shing, 2023. 49 p. URL: https://www.oecd.org/
content/dam/oecd/en/publications/reports/
2023/06/oecd-infrastructure-governance-
indicators_3c046ecb/95c2cef2-en.pdf (дата звер-
нення: 23.04.2026).
7. Directive (EU) 2022/2557 of the European
Parliament and of the Council of 14 December
2022 on the resilience of critical entities and
repealing Council Directive 2008/114/EC (Text
with EEA relevance). Official Journal of the
European Union. 2022. December 27. URL:
https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2022/2557/oj
(дата звернення: 24.04.2026).
8. NIS2 Directive: securing network and
information systems. European Commission. 2022.
URL: https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/
policies/nis2-directive (дата звернення: 17.04.2026).
9. Кизим М. О., Хаустова В. Є., Решетняк О.
І., Трушкіна Н. В. Вплив структурних інфраст-
руктурних змін на забезпечення резильєнт-
ності якості життя населення: теоретичні ас-
пекти. Ефективна економіка. 2025. № 12. DOI:
http://doi.org/10.32702/2307-2105.2025.12.12.
10. Хаустова В. Є., Кизим М. О., Решет-
няк О. І., Трушкіна Н. В. Ідентифікація інфра-
структурних загроз у контексті забезпечення
резильєнтності якості життя населення: зару-
біжний та вітчизняний досвід. Інвестиції: прак-
тика та досвід. 2025. № 23. С. 41—53. DOI: https:/
/doi.org/10.32702/2306-6814.2025.23.41.
11. Кизим М. О., Хаустова В. Є., Решет-
няк О. І., Попович М. В., Юденко Є. В. Поняття
"резильєнтність якості життя населення": сут-
нісне наповнення та складові. Проблеми еко-
номіки. 2025. № 3. C. 235—254. DOI: https://
doi.org/10.32983/ 2222-0712-2025-3-235-254.
12. Stiglitz J. E., Sen A., Fitoussi J.-P. Report by
the Commission on the Measurement of Economic
Performance and Social Progress. Paris, 2009. 292 p.
URL: https://ec.europa.eu/eurostat/documents/
8131721/8131772/Stiglitz-Sen-Fitoussi-Commission-
report.pdf (дата звернення: 17.04.2026).
13. How's Life? 2020: Measuring Well-being.
Paris: OECD Publishing, 2020. 247 р. DOI: https:/
/doi.org/10.1787/9870c393-en.
14. Кизим М.О., Трушкіна Н.В. Роль критич-
ної інфраструктури в повоєнній розбудові еко-
номіки регіонів України. Економіка та суспіль-
ство. 2025. № 81. DOI: https://doi.org/10.32782/
2524-0072/2025-81-15.
15. Electricity Grids and Secure Energy Tran-
sitions: Enhancing the foundations of resilient, sus-
tainable and affordable power system. Paris: Inter-
national Energy Agency (IEA), 2023. 130 p. URL:
https://www.iea.org/reports/electricity-grids-
and-secure-energy-transitions (дата звернення:
17.04.2026).
16. 2023 OECD Digital Government Index:
Results and Key Findings. Paris: OECD Publishing,
2024. 38 p. URL: https://www.oecd.org/content/
dam/oecd/en/ publications/reports/2024/01/
2023-oecd-digital-government-index_b11e8e8e/
1a89ed5e-en.pdf (дата звернення: 11.04.2026).
17. Walsh B., Hallegatte S., Rentschler J. Building
Back Better: Achieving Resilience through
Stronger, Faster, and More Inclusive Post-Disaster
Reconstruction. Washington, DC: World Bank
Group, 2018. URL: http://hdl.handle.net/10986/
29867 (дата звернення: 14.04.2026).
96
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
References:
1. United Nations Office for Disaster Risk
Reduction (2022), "Global Assessment Report on
Disaster Risk Reduction 2022: Our World at Risk:
Transforming Governance for a Resilient Future",
United Nations Office for Disaster Risk Reduction,
Geneva, Switzerland.
2. World Bank (2025), "Ukraine. Rapid damage
and needs assessment (RDNA4). February 2022 —
December 2024", World Bank, Washington, DC,
USA, available at: https://openknowledge.world-
bank.org/server/api/core/bitstreams/ 96bd9c94-
c327-49b4-8aff-fe125686f04e/content (Accessed
21 April 2026).
3. Holling, C. S. (1973), "Resilience and
Stability of Ecological Systems", Annual Review
of Ecology and Systematics, vol. 4, pp. 1—23.
https ://doi .org/10.1146/annu rev .es .04. -
110173.000245.
4. Meerow, S., Newell, J. P. and Stults, M.
(2016), "Defining urban resilience: A review",
Landscape and Urban Planning, vol. 147, pp. 38—
49. https://doi.org/10.1016/j.landurbplan.2015.-
11.011.
5. De Marco, A., Mangano, G. and Zio, E.
(2021), "Quantitative resilience assessment of
critical infrastructures", Reliability Engineering &
System Safety, vol. 210, 107536. https://doi.org/
10.1016/j.ress.2020.107536.
6. OECD (2023), "OECD Infrastructure
Governance Indicators. Conceptual framework,
design, methodology and preliminary results",
OECD Publishing, Paris, France, available at:
https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/
publications/r eports/2023/06/oecd-infrastructu-
re-governance-indicators_3c046ecb/95c2cef2-
en.pdf (Accessed 23 April 2026).
7. European Parliament and the Council of the
European Union (2022), "Directive (EU) 2022/
2557 of the European Parliament and of the
Council of 14 December 2022 on the resilience of
critical entities and repealing Council Directive
2008/114/EC (Text with EEA relevance)", Official
Journal of the European Union, December 27,
available at: https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/
2022/2557/oj (Accessed 24 April 2026).
8. European Commission (2022), "NIS2
Directive: securing network and information
systems", available at: https://digital-strategy.ec.-
europa.eu/en/ policies/nis2-directive (Accessed
17 April 2026).
9. Kyzym, M. O., Khaustova, V. Ye., Reshet-
niak, O. I. and Trushkina, N. V. (2025), "Impact of
Structural Infrastructure Changes on Ensuring the
Resilience of the Population's Quality of Life:
Theoretical Aspects", Efektyvna ekonomika,
vol. 12. https://doi.org/10.32702/2307-2105.2025.-
12.12.
10. Khaustova, V. Ye., Kyzym, M. O., Reshet-
niak, O. I. and Trushkina, N. V. (2025), "Iden-
tification of Infrastructure Threats in the Context
of Ensuring the Resilience of the Population's
Quality of Life: Foreign and Domestic Expe-
rience", Investytsii: praktyka ta dosvid, vol. 23,
pp. 41—53. https://doi.org/10.32702/2306-6814.-
2025.23.41.
11. Kyzym, M. O., Khaustova, V. Ye., Reshet-
niak, O. I., Popovych, M. V. and Yudenko, Ye. V.
(2025), "The Concept of 'Resilience of the Popu-
lation's Quality of Life': Essential Content and
Components", Problems of Economy, vol. 3,
pp. 235—254. https://doi.org/10.32983/2222-
0712-2025-3-235-254.
12. Stiglitz, J. E., Sen, A. and Fitoussi, J.-P.
(2009), "Report by the Commission on the
Measurement of Economic Performance and
Social Progress", Paris, France, available at:
https://ec.europa.eu/eurostat/documents/
8131721/ 8131772/Stiglitz-Sen-Fitoussi-Commis-
sion-report.pdf (Accessed 17 April 2026).
13. OECD (2020), "How's Life? 2020: Measuring
Well-being", OECD Publishing, Paris, France.
https://doi.org/10.1787/9870c393-en.
14. Kyzym, M. O. and Trushkina, N. V. (2025),
"The Role of Critical Infrastructure in the Post-
War Reconstruction of the Economy of Ukraine's
Regions", Economy and Society, vol. 81. https://
doi.org/10.32782/2524-0072/2025-81-15.
15. International Energy Agency (2023),
"Electricity Grids and Secure Energy Transitions:
Enhancing the foundations of resilient, sustainable
and affordable power system", International Energy
Agency, Paris, France, available at: https://
www.iea.org/reports/electricity-grids-and-secure-
energy-transitions (Accessed 17 April 2026).
16. OECD (2024), "2023 OECD Digital Govern-
ment Index: Results and Key Findings", OECD
Publishing, Paris, France, available at: https://
www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publi-
cations/reports/2024/01/2023-oecd-digital-
government-index_b11e8e8e/1a89ed5e-en.pdf
(Accessed 11 April 2026).
17. Walsh, B., Hallegatte, S. and Rentschler, J.
(2018), "Building Back Better: Achieving Resilience
through Stronger, Faster, and More Inclusive
Post-Disaster Reconstruction", World Bank
Group, Washington, DC, USA, available at: http:/
/hdl.handle.net/10986/29867 (Accessed 14 April
2026).
Отримано редакцією журналу / Received: 09.05.26
Прорецензовано / Revised: 15.05.26
Дата публікації / Published: 21.05.26
|
| id | www_nayka_com_ua-article-10302 |
| institution | Agrosvit |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-06-09T01:00:39Z |
| publishDate | 2026 |
| publisher | ДКС Центр |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwnaykacomua/5d/e53c593bf0f43d67239272874c9f055d.pdf |
| spelling | www_nayka_com_ua-article-103022026-06-08T07:46:11Z КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ ДОМІНАНТ ІНФРАСТРУКТУРНИХ ЗМІН У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ЯКОСТІ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ CONCEPTUAL FOUNDATIONS FOR IDENTIFYING THE DOMINANTS OF INFRASTRUCTURE CHANGES IN ENSURING THE RESILIENCE OF THE POPULATION'S QUALITY OF LIFE Хаустова, В. Є. Кизим, М. О. Решетняк, О. І. Трушкіна, Н. В. ДКС Центр 2026-05-21 Article Article application/pdf https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10302 10.32702/2306-6792.2026.10.86 Журнал "Агросвіт"; № 10 (2026): АГРОСВІТ; 86-96 Agrosvit; No. 10 (2026): AGROSVIT; 86-96 2306-6792 10.32702/2306-6792.2026.10 uk https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10302/10447 Авторське право (c) 2026 Журнал "Агросвіт" |
| spellingShingle | Хаустова, В. Є. Кизим, М. О. Решетняк, О. І. Трушкіна, Н. В. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ ДОМІНАНТ ІНФРАСТРУКТУРНИХ ЗМІН У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ЯКОСТІ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ |
| title | КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ ДОМІНАНТ ІНФРАСТРУКТУРНИХ ЗМІН У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ЯКОСТІ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ |
| title_alt | CONCEPTUAL FOUNDATIONS FOR IDENTIFYING THE DOMINANTS OF INFRASTRUCTURE CHANGES IN ENSURING THE RESILIENCE OF THE POPULATION'S QUALITY OF LIFE |
| title_full | КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ ДОМІНАНТ ІНФРАСТРУКТУРНИХ ЗМІН У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ЯКОСТІ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ |
| title_fullStr | КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ ДОМІНАНТ ІНФРАСТРУКТУРНИХ ЗМІН У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ЯКОСТІ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ |
| title_full_unstemmed | КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ ДОМІНАНТ ІНФРАСТРУКТУРНИХ ЗМІН У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ЯКОСТІ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ |
| title_short | КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ ДОМІНАНТ ІНФРАСТРУКТУРНИХ ЗМІН У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ЯКОСТІ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ |
| title_sort | концептуальні засади визначення домінант інфраструктурних змін у забезпеченні резильєнтності якості життя населення |
| url | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10302 |
| work_keys_str_mv | AT haustovavê konceptualʹnízasadiviznačennâdomínantínfrastrukturnihzmínuzabezpečennírezilʹêntnostíâkostížittânaselennâ AT kizimmo konceptualʹnízasadiviznačennâdomínantínfrastrukturnihzmínuzabezpečennírezilʹêntnostíâkostížittânaselennâ AT rešetnâkoí konceptualʹnízasadiviznačennâdomínantínfrastrukturnihzmínuzabezpečennírezilʹêntnostíâkostížittânaselennâ AT truškínanv konceptualʹnízasadiviznačennâdomínantínfrastrukturnihzmínuzabezpečennírezilʹêntnostíâkostížittânaselennâ AT haustovavê conceptualfoundationsforidentifyingthedominantsofinfrastructurechangesinensuringtheresilienceofthepopulationsqualityoflife AT kizimmo conceptualfoundationsforidentifyingthedominantsofinfrastructurechangesinensuringtheresilienceofthepopulationsqualityoflife AT rešetnâkoí conceptualfoundationsforidentifyingthedominantsofinfrastructurechangesinensuringtheresilienceofthepopulationsqualityoflife AT truškínanv conceptualfoundationsforidentifyingthedominantsofinfrastructurechangesinensuringtheresilienceofthepopulationsqualityoflife |