ГЕНДЕРНА ЧУТЛИВІСТЬ РИНКУ ПРАЦІ В УМОВАХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ (НА ПРИКЛАДІ ГРОМАД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2026
Автори:	Мульска, О. П., Гвоздович, Ю. О.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	ДКС Центр 2026
Онлайн доступ:	https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10305
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Agrosvit
Завантажити файл:

Репозитарії

Agrosvit

_version_	1867479095072260096
author	Мульска, О. П. Гвоздович, Ю. О.
author_facet	Мульска, О. П. Гвоздович, Ю. О.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "О. П. Мульска", "institution": null }, { "author": "Ю. О. Гвоздович", "institution": null } ]
author_sort	Мульска, О. П.
baseUrl_str	https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-06-08T07:46:11Z
doi_str_mv	10.32702/2306-6792.2026.10.113
first_indexed	2026-06-09T01:00:49Z
format	Article
fulltext	АГРОСВІТ № 10, 2026 113 ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). УДК 331.5:316.346.2:332.14(477.83) О. П. Мульска, д. е. н., старший дослідник, завідувач відділу проблем соціально-гуманітарного розвитку регіонів, Державна установа "Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України" ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1666-3971 Ю. О. Гвоздович, к. е. н., старший науковий співробітник відділу проблем соціально-гуманітарного розвитку регіонів Державна установа "Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України" ORCID: https://orcid.org/0009-0007-1248-0266 ГЕНДЕРНА ЧУТЛИВІСТЬ РИНКУ ПРАЦІ В УМОВАХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ (НА ПРИКЛАДІ ГРОМАД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ) DOI: 10.32702/2306-6792.2026.10.113 O. Mulska, Doctor of Economics, Senior Researcher, Head of Department of Problems of Social and Humanitarian Development of Regions, M. Dolishniy Institute of Regional Research of the National Academy of Sciences of Ukraine Yu. Hvozdovych, PhD in Economics, Senior Researcher, M. Dolishniy Institute of Regional Research of the National Academy of Sciences of Ukraine GENDER SENSITIVITY OF THE LABOR MARKET IN THE CONTEXT OF SOCIO-ECONOMIC TRANSFORMATIONS (ON THE EXAMPLE OF COMMUNITIES IN LVIV REGION) У статті досліджено особливості формування гендерної чутливості ринку праці територіальних громад Львівської області в умовах сучасних соціально-економічних трансформацій. Емпіричну основу дослідження становлять ре- зультати гендерних аудитів Самбірської та Сколівської територіальних громад Львівської області. Встановлено, що гендерна політика у громадах переважно має декларативний характер та зосереджується у сфері соціального захисту й протидії домашньому насильству, тоді як економічний і просторовий виміри гендерної чутли- вості залишаються недостатньо інтегрованими у систему місцевого управління. Виявлено збереження горизонталь- ної та вертикальної гендерної сегрегації ринку праці: жінки переважно концентруються у бюджетній сфері, соціаль- них послугах, освіті, медицині та торгівлі, тоді як чоловіки домінують у промисловості, транспорті, будівництві та технічних видах діяльності. Для міських громад визначальними є проблеми професійної сегрегації та недостатнього представництва жінок у прийнятті стратегічних рішень, тоді як для гірських і просторово розпорошених громад клю- човими викликами виступають транспортна віддаленість, сезонність зайнятості, обмежений доступ до послуг та по- силене навантаження на жінок у сфері неоплачуваної праці. Цифровізація, розвиток соціальної інфраструктури та інтеграція гендерного підходу у стратегічне планування є важливими інструментами підвищення гендерної чутли- вості локальних ринків праці. Обгрунтовано, що підвищення гендерної чутливості ринку праці громад потребує пе- реходу від фрагментарних соціальних заходів до комплексної моделі локальної політики, яка інтегрує гендерний аналіз у сферу зайнятості, підприємництва, просторового розвитку, цифровізації та підтримки людського потенціа- лу. The article examines the formation of gender sensitivity in the labour markets of territorial communities in Lviv oblast under conditions of current socio-economic transformations. The empirical basis of the study is formed by the results of gender audits conducted in Sambir and Skole territorial communities, which represent different spatial and socio-economic types of local development. 114 АГРОСВІТ № 10, 2026 ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ У ЗАГАЛЬНОМУ ВИГЛЯДІ ТА ЇЇ ЗВ'ЯЗОК ІЗ ВАЖЛИВИМИ НАУКОВИМИ ЧИ ПРАКТИЧНИМИ ЗАВДАННЯМИ Трансформація ринку праці в Україні відбу- вається в умовах пролонгованої соціально-еко- номічної нестабільності, повномасштабної війни, структурних змін економіки, посилення міграц- ійної кризи, цифровізації соціально-трудових процесів тощо. Такі зміни суттєво модифікують параметри зайнятості, професійної мобільності, доступу до економічних ресурсів і можливостей самореалізації різних соціально-демографічних груп населення. Водночас наслідки цих транс- формацій є гендерно диференційованими, оскіль- ки жінки та чоловіки неоднаково інтегровані у структуру місцевих ринків праці, мають різний доступ до високооплачуваних секторів економі- ки, підприємницької діяльності, управлінських позицій і соціальної інфраструктури. Особливої актуальності проблема гендер- ної чутливості ринку праці набуває на рівні те- риторіальних громад, які в умовах децентралі- зації отримали значні повноваження у сфері місцевого економічного розвитку, зайнятості населення, соціальної політики та підтримки людського потенціалу. Саме на місцевому рівні найбільш виразно проявляються структурні дисбаланси зайнятості, професійна сегрегація, нерівність доступу до послуг і соціальної ін- фраструктури, а також територіальні відмін- ності у можливостях економічної активності жінок і чоловіків. Для громад Львівської об- ласті ці процеси посилюються впливом демог- The study establishes that gender policy at the community level remains largely declarative and is mainly concentrated in the fields of social protection, support for vulnerable groups and prevention of domestic violence. At the same time, the economic, managerial and spatial dimensions of gender sensitivity are still insufficiently integrated into local governance, strategic planning and labour market regulation. The analysis reveals the persistence of horizontal and vertical gender segregation: women are predominantly concentrated in the public sector, social services, education, healthcare and trade, while men prevail in industry, transport, construction, energy and technical occupations. The article shows that the territorial specificity of a community significantly determines the forms of gender imbalance. In more urbanized communities, the main challenges are professional segregation, limited support for women's entrepreneurship and insufficient representation of women in strategic decision-making. In mountainous and spatially dispersed communities, gender inequality is intensified by transport remoteness, seasonality of employment, limited access to services and the increased burden of unpaid care work performed by women. It is argued that digitalization, development of social infrastructure, improved accessibility of services and integration of gender analysis into local development strategies can strengthen the gender sensitivity of local labour markets. The study concludes that communities need to move from fragmented social measures to a comprehensive local policy model that incorporates gender analysis into employment policy, entrepreneurship support, spatial planning, digital transformation, budgeting and human potential development. Ключові слова: ринок праці, регіон, громади, соціально-трудові відносини, доступ, нерівність, дискримінація, гендерна чутливість, Україна. Key words: labour market, region, communities, social and labour relations, access, inequality, discrimination, gender sensitivity, Ukraine. рафічного старіння, трудової міграції, рело- кації населення, трансформації економічної спеціалізації територій та зростання наванта- ження на систему соціального відтворення. Попри активізацію державної політики у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, на рівні територіальних громад питання гендерної чутливості ринку праці часто залишаються фрагментарно інтегрованими у стратегічні документи розвитку, місцеві програ- ми зайнятості та механізми економічної підтрим- ки населення. У більшості громад відсутні сис- темні підходи до гендерного аналізу локального ринку праці, оцінювання гендерних ефектів еко- номічних трансформацій, моніторингу профес- ійної сегрегації, а також інструменти гендерно орієнтованого планування розвитку людського капіталу. Це знижує ефективність місцевої пол- ітики зайнятості та посилює ризики економічної вразливості окремих груп населення. АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПУБЛІКАЦІЙ Проблематика гендерної чутливості ринку праці в сучасних умовах соціально-економіч- них трансформацій перебуває у фокусі міжна- родних і вітчизняних наукових досліджень, ос- кільки безпосередньо пов'язана з питаннями економічної стійкості, людського розвитку, інклюзивності та ефективності локальної пол- ітики зайнятості. У міжнародному науковому дискурсі гендерна чутливість ринку праці трак- тується як здатність економічної системи вра- АГРОСВІТ № 10, 2026 115 ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). ховувати специфіку становища жінок і чо- ловіків щодо доступу до зайнятості, професій- ної мобільності, ресурсів, доходів, соціально- го захисту та участі у процесах прийняття рішень [1; 2; 3; 7; 10]. Теоретико-методологічні засади формуван- ня гендерно орієнтованої політики у сфері праці значною мірою базуються на європейських підхо- дах до забезпечення рівності та соціальної інклюзії. У Стратегії гендерної рівності ЄС наго- лошується на необхідності усунення структурних дисбалансів у сфері зайнятості, скорочення ген- дерного розриву в оплаті праці, посилення еко- номічної незалежності жінок та забезпечення рівного доступу до ринку праці [1]. Водночас у дослідженнях European Institute for Gender Equality гендерна рівність розглядається як один із ключових чинників соціальної стійкості та кон- курентоспроможності територій [2]. У докумен- тах МОП гендерна чутливість ринку праці розг- лядається крізь призму забезпечення продуктив- ної зайнятості, соціальної безпеки та рівних мож- ливостей професійної реалізації [3]. У сучасних міжнародних аналітичних дослід- женнях гендерна чутливість ринку праці дедалі частіше розглядається у контексті економічного відновлення та підвищення стійкості територій. Зокрема, у дослідженнях UN Women акцентуєть- ся увага на тому, що війна та соціально-економіч- на нестабільність суттєво трансформували струк- туру зайнятості жінок, підвищили ризики еконо- мічної вразливості та посилили навантаження у сфері неоплачуваної доглядової праці [8]. Суттєвий внесок у дослідження гендерних аспектів функціонування ринку праці України зроблено у працях вітчизняних науковців [11; 13], які досліджують гендерні характеристики ринку праці України, наголошуючи на стійкості гори- зонтальної та вертикальної професійної сегре- гації, нерівності у рівнях доходів та концентрації жінок у менш оплачуваних секторах економіки. Автори доводять, що навіть у високотехнологіч- них секторах економіки зберігаються стійкі ген- дерні дисбаланси, обумовлені соціокультурними стереотипами, нерівним доступом до професій- ної мобільності та обмеженим представництвом жінок у керівних позиціях. У працях науковців Львівської школи регіоналістики обгрунтовуєть- ся взаємозв'язок між міграційною мобільністю, соціальною вразливістю, структурними транс- формаціями зайнятості та соціально-економіч- ною стійкістю територій [4—6; 9]. Важливого значення для формування ген- дерно чутливої політики набувають норматив- но-правові та методичні документи України. Закон України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків" визначає ба- зові принципи державної гендерної політики [15], тоді як Державна стратегія забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків до 2030 року орієнтує органи влади на інтеграцію гендерного підходу у всі сфери суспільного роз- витку, включаючи ринок праці [12]. Методичні рекомендації щодо проведення гендерного аудиту [14] створюють інструментальну основу для оцінювання рівня гендерної чутливості ус- танов, організацій та територіальних громад. ФОРМУЛЮВАННЯ ЦІЛЕЙ СТАТТІ (ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ) Метою статті є аналіз особливостей форму- вання гендерної чутливості ринку праці терито- ріальних громад Львівської області в умовах сучасних соціально-економічних трансфор- мацій, виявлення структурних гендерних дис- балансів у сфері зайнятості. ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ ДОСЛІДЖЕННЯ Гендерна чутливість громад Львівської області перебуває на етапі поступової інституціоналізації. У громадах уже сформовано базове розуміння необхідності врахування принципів рівності, од- нак гендерна політика поки не інтегрована у сис- тему стратегічного управління розвитком тери- торій. Найбільшою проблемою залишається відсутність переходу від декларативного рівня до практичного впровадження гендерно орієнтова- них механізмів управління, бюджетування та оці- нювання ефективності місцевої політики. Результати гендерних аудитів Самбірської та Сколівської громад Львівської області ста- новлять емпіричну основу для виявлення клю- чових тенденцій, дисбалансів і потенційних на- прямів посилення гендерної чутливості місце- вих ринків праці. Так, гендерна рівність у гро- мадах найчастіше інтерпретується через питан- ня соціального захисту, підтримки вразливих категорій населення та реагування на домашнє насильство, тоді як економічний, управлінсь- кий і просторовий виміри гендерної політики залишаються недостатньо артикульованими. Це свідчить про переважання компенсаторної моделі гендерної політики, зорієнтованої на пом'якшення наслідків нерівності, а не на усу- нення її структурних причин. Водночас між громадами простежуються суттєві відмінності, обумовлені їхньою територіальною структу- рою, типом економічної спеціалізації та харак- тером розселення населення. Самбірська гро- мада має більш урбанізований тип розвитку, високу концентрацію населення у межах адмі- 116 АГРОСВІТ № 10, 2026 ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). ністративного центру та розвиненішу соціаль- ну інфраструктуру. Натомість Сколівська гро- мада функціонує у складних умовах гірської території, просторової розпорошеності насе- лених пунктів та нерівномірного доступу до базових послуг. Саме тому характер гендерних викликів у цих громадах суттєво різниться. Для Самбірської громади більш характер- ними є проблеми інституційного представниц- тва, вертикальної сегрегації зайнятості та не- достатньої участі жінок у стратегічному уп- равлінні. Попри те, що громада декларує при- хильність до принципів рівності та приєднала- ся до Європейської хартії рівності жінок і чо- ловіків у житті місцевих громад, фактична інституційна база реалізації гендерної політи- ки залишається обмеженою. Відсутність окре- мого плану реалізації положень Хартії, гендер- ного уповноваженого чи постійного координа- ційного механізму фактично звужує можли- вості для системного впровадження гендерно- го підходу у місцеве врядування. Показовим є і співвідношення представництва жінок і чо- ловіків у місцевій владі. У Самбірській міській раді лише 7 із 26 депутатів є жінками. Це свід- чить про збереження гендерної асиметрії у політичному представництві, попри значну участь жінок у функціонуванні соціальної сфе- ри громади. Аналогічна ситуація спостерігаєть- ся і у Сколівській громаді, де жінки становлять лише третину депутатського корпусу. Суттєвою тенденцією є формування стійкої гендерної сегрегації на ринку праці. У Сам- бірській громаді жінки переважно концентру- ються у бюджетній сфері — освіті, медицині, соціальному захисті та торгівлі, тоді як чолов- іки домінують у промисловості, будівництві, транспорті та енергетиці. Така структура зай- нятості відтворює традиційну модель розподі- лу праці, у межах якої жіноча праця зосеред- жується у менш оплачуваних секторах із висо- ким рівнем емоційного та соціального наванта- ження, що формує довгострокові ризики еко- номічної вразливості жінок, особливо в умовах воєнної нестабільності та демографічних трансформацій. У Сколівській громаді економічна структу- ра має інший характер і базується переважно на туристично-рекреаційній діяльності, мало- му підприємництві, сфері обслуговування та лісовому господарстві. Водночас саме се- зонність туристичної економіки створює спе- цифічні гендерні ризики. Жінки значною мірою залучені до неформальної або часткової зай- нятості у сфері туризму та послуг, що посилює нестабільність їхніх доходів і підвищує за- лежність від сезонних економічних коливань. Крім того, через гірський характер території жінки часто поєднують оплачувану працю із значним обсягом неоплачуваної домашньої праці та функціями догляду. Суттєвим викликом для балансування міс- цевих ринків праці є територіальна асиметрія розвитку громад Львівської області. У гірських, сільських та периферійних громадах гендерна нерівність на ринку праці поглиблюється через обмежену транспортну доступність, вузьку структуру економіки, дефіцит робочих місць, недостатній розвиток соціальної інфраструк- тури та високий рівень трудової міграції. У міських громадах домінують інші прояви ген- дерних дисбалансів, зокрема вертикальна сег- регація зайнятості, нерівне представництво у сфері управління та концентрація жінок у менш оплачуваних секторах економіки. Примітно, що для Сколівської громади він є одним із клю- чових. Значна частина населення проживає у віддалених гірських населених пунктах, що ус- кладнює доступ до освітніх, медичних, адміні- стративних та культурних послуг. Просторова ізольованість безпосередньо впливає на рівень соціальної активності жінок, доступ дітей до позашкільної освіти та можливості економіч- ної самореалізації населення. Діти, особливо дівчата, часто мають обмежений доступ до спортивних і творчих гуртків через відсутність транспортного сполучення та безпечних мар- шрутів. У цьому контексті позитивною практикою Сколівської громади є реалізація програми "Цифрова Сколівська ТГ 2025—2027", яка орієн- тована на розвиток цифрових сервісів та елек- тронного доступу до адміністративних послуг. Програма має потенціал зменшення територі- альної ізольованості та часткової компенсації просторових бар'єрів для мешканців віддалених сіл. Специфіка цифрової нерівності різних со- ціальних груп у документі врахована недостат- ньо, зокрема, не деталізовано механізми підтримки жінок старшого віку, осіб із низьким рівнем цифрової грамотності та мешканців те- риторій із нестабільним інтернет-покриттям. Попри наявність значної кількості соціальних програм, у жодній із громад не зафіксовано ок- ремих бюджетних механізмів оцінювання ген- дерного впливу видатків, аналізу вигод для жінок і чоловіків або моніторингу гендерно де- загрегованих показників ефективності про- грам. Це свідчить про переважно нейтральний характер місцевої бюджетної політики, яка не враховує структурні особливості потреб різних соціальних груп (табл. 1). Позитивним аспек- АГРОСВІТ № 10, 2026 117 ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). Та б л и ц я 1 . С о ц іа л ь н о -д е м о гр а ф іч н і та і н с ти ту ц ій н о -е к о н о м іч н і п а р а м е тр и г е н д е р н о ї ч у тл и в о с ті р и н к у п р а ц і, п р и к л а д С а м б ір с ь к о ї та С к о л ів с ь к о ї те р и то р іа л ь н и х г р о м а д Л ь в ів с ь к о ї о б л а с ті Д ж ер ел о : си ст ем ат из о ва н о а вт о р ам и н а о сн о ві [ 16 ; 17 ]. 118 АГРОСВІТ № 10, 2026 ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). том є розвиток механізмів реагування на до- машнє насильство та формування безпечного середовища. У Самбірській громаді функціонує окремий План заходів щодо запобігання та протидії домашньому насильству, а також про- водяться інформаційно-просвітницькі кампанії та заходи підтримки постраждалих. Це свідчить про поступове зміщення акценту від формаль- ного реагування до формування комплексної системи локальної безпеки. Гендерна чутливість ринку праці громад Львівської області формується під впливом поєднання інституційних, економічних, про- сторових і соціокультурних чинників. Її підвищення потребує переходу від фрагмен- тарних соціальних заходів до комплексної локальної політики, яка інтегрує гендерний аналіз у стратегії розвитку, програми зайня- тості, підтримку підприємництва, цифрові- зацію, транспортне планування, бюджету- вання та моніторинг результатів місцевого розвитку. По-перше, рівень гендерної чутли- вості локального ринку праці прямо зале- жить від інституційної спроможності грома- ди. Там, де гендерна рівність закріплена лише на рівні декларацій або окремих соц- іальних ініціатив, ринок праці зберігає озна- ки структурної інерційності: жінки концен- труються у бюджетній сфері, соціальних послугах, освіті, медицині та торгівлі, тоді як чоловіки переважають у промисловості, транспорті, будівництві, енергетиці та сфе- рах із вищим р івнем оп лати праці. Це свідчить про відтворення горизонтальної професійної сегрегації, яка обмежує еконо- мічну мобільність жінок і звужує їхній дос- туп до більш ресурсних сегментів зайня- тості. По-друге, соціально-економічні транс- формації не усувають гендерні дисбаланси автоматично, а часто змінюють форми їхньо- го прояву. У громадах із більш урбанізова- ною структурою гендерна нерівність прояв- ляється переважно через асиметрію пред- ставництва у прийнятті рішень, нерівний до- ступ до керівних позицій і концентрацію жінок у менш оплачуваних секторах. У гірських і просторово розпорошених грома- дах ключовим чинником нерівності стає те- риторіальна доступність: віддаленість насе- лених пунктів, слабке транспортне сполу- чення, обмежена мережа послуг і сезонність зайнятості прямо впливають на можливості жінок поєднувати оплачувану працю, догля- дові обов'язки та участь у громадському житті. По-третє, чим вищим є навантаження на соціальну інфраструктуру громади, тим силь- ніше воно трансформується у приховане на- вантаження на жінок. Недостатня доступність дошкільної освіти, позашкільних послуг, ме- дичної допомоги, соціального супроводу й транспортної інфраструктури збільшує обсяг неоплачуваної праці у домогосподарствах. У результаті жінки частіше обирають часткову, нестабільну або менш оплачувану зайнятість, що поглиблює їхню економічну вразливість і зменшує можливості професійного зростан- ня. Гендерна чутливість ринку праці тісно пов'язана з якістю місцевого стратегічного планування. Якщо стратегії розвитку, про- грами зайнятості, підтримки підприємницт- ва, цифровізації та соціального захисту не містять гендерно дезагрегованих індика- торів, то громада фактично не має інстру- ментів для оцінювання впливу своїх рішень на жінок і чоловіків. За таких умов місцева політика може залишатися формально ней- тральною, але фактично відтворювати на- явні нерівності. Водночас цифровізація створює нові можливості для підвищення гендерної чутливості ринку праці, однак її ефект залежить від доступу різних груп на- селення до цифрових навичок, інтернет- інфраструктури та електронних послуг. Для гірських і сільських громад цифрові сервіси можуть частково компенсувати просторову віддаленість, розширити доступ до адмініст- ративних, освітніх і підприємницьких мож- ливостей. Без цільової підтримки жінок старшого віку, мешканок віддалених сіл, ВПО та осіб із низьким рівнем цифрової гра- мотності цифровізація може поглибити нові форми нерівності. Висока громадська активність жінок не завжди конвертується у їхній реальний вплив на економічні та управлінські рішення. Знач- на участь жінок в опитуваннях, фокус-гру- пах, громадських ініціативах і соціальних проєктах засвідчує їхню готовність до участі у розвитку громади. Однак за відсутності інституційних каналів впливу ця активність залишається переважно консультаційною, а не управлінською. Це формує розрив між соціальною залученістю жінок і їхнім пред- ставництвом у центрах ухвалення рішень. Варто наголосити, що гендерна чутливість місцевого ринку праці має просторово дифе- ренційований характер. Для Самбірської гро- мади визначальними є виклики професійної сегрегації, недостатньої підтримки жіночого АГРОСВІТ № 10, 2026 119 ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). підприємництва та обмеженого представниц- тва жінок у стратегічному управлінні. Для Сколівської громади більш вагомими є про- блеми транспортної доступності, сезонної зайнятості, просторової ізоляції та нерівно- мірного доступу до послуг. ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ РОЗВІДОК У ДАНОМУ НАПРЯМІ Гендерна чутливість ринку праці терито- ріальних громад Львівської області фор- мується під впливом комплексу взаємопов'- язаних чинників (інституційних, соціально- економічних, просторових, демографічних та інфраструктурних). В умовах сучасних трансформацій локальні ринки праці демон- струють нерівномірний рівень адаптації до принципів гендерної рівності, а наявні меха- нізми місцевої політики здебільшого зали- шаються фрагментарними та недостатньо інтегрованими у систему стратегічного уп- равління розвитком громад. Встановлено, що для громад Львівської області характер- ним є збереження горизонтальної та верти- кальної гендерної сегрегації зайнятості. Жінки переважно концентруються у со- ціально орієнтованих і менш оплачуваних сферах діяльності (освіта, охорона здоров'я, соціальний захист, торгівля та сфера по- слуг), тоді як чоловіки домінують у вироб- ничих, технічних та інфраструктурних сек- торах економіки. Доведено, що територіальна специфіка громади суттєво впливає на характер гендер- них дисбалансів. Для урбанізованих громад більш характерними є виклики професійної сегрегації, диференціації доступу до економ- ічних ресурсів і недостатньої підтримки жіно- чого підприємництва. Для гірських і просто- рово розпорошених громад ключовими чинни- ками гендерної нерівності виступають транс- портна віддаленість, нерівномірний доступ до соціальних та адміністративних послуг, се- зонність зайнятості, слабка цифрова інтегро- ваність окремих груп населення та підвищене навантаження на жінок у сфері неоплачува- ної доглядової праці. Визначено, що на рівні територіальних громад гендерна політика пе- реважно зосереджується у площині соціаль- ного захисту та протидії домашньому насиль- ству, тоді як економічний вимір гендерної чут- ливості ринку праці залишається недостатньо розвиненим. Перспективи подальших наукових розвідок: розробка методичних підходів до оцінювання рівня гендерної чутливості ринків праці громад, виявлення впливу цифровізації, дистанційної зайнятості та нових форм організації праці на трансформацію гендерних моделей економіч- ної активності населення у громадах різних типів. Література: 1. European Commission. A Union of Equality: Gender Equality Strategy 2020-2025. Brussels, 2020. URL: https://surl.li/scetbo 2. European Institute for Gender Equali- ty. Gender Equality Index 2024: Sustaining momentum on a fragile path. Vilnius: EIGE, 2024. URL: https://eige.europa.eu/gender-equality- index/2025 3. International Labour Organization. Decent Work Country Programme for Ukraine 2020-2024. Geneva: ILO, 2020. URL: https://surl.li/wfjsvu 4. Mulska O., Bil M., Leshchukh, I., Baranyak I., Voronko O. Socio-economic resilience vs vulne- rability: spatial modelling under sustainable development conditions (The Case of Ukraine's Regions). Agricultural and Resource Economics. 2025. Vol. 11 (3). Pp. 130—164. DOI: 10.51599/ are.2025.11.03.05. 5. Mulska O., Vasyltsiv T., Levytska O., Sa- betska T., Stefanyshyn L. Development of Regional Labor Markets in Ukraine as a Tool to Regulate Internal Migration and Reduce Social Vul- nerability. Central European Management Journal. 2022. Vol. 30 (4). Pp. 120—149. DOI: https://doi.org/10.7206/cemj.2658-0845.92 6. Mulska O., Vasyltsiv T., Lupak R., Bara- niak I., Levytska O., Pykus I. Social Resilience and Vulnerability: A Novel Methodology for Iden- tifying Bifurcation Points. Science and Innovation. 2025. Vol. 21 (4). Pp. 3—20. DOI: 10.15407/ scine21.04.003. 7. OECD. Job Creation and Local Economic Development 2024. Paris: OECD Publishing, 2024. URL: https://surl.li/rhtxii 8. UN Women. In Brief: Women's Economic Empowerment in Ukraine. Kyiv, 2024. URL: https://surl.li/oartwe 9. Vasyltsiv T., Lupak R., Mulska O., Levytska O., Baranyak I. Youth migration during war: Triggers of positive aspirations and preservation of human resources in Ukraine. Problems and Perspectives in Management. 2024. Vol. 22 (2). Pp. 627—641. DOI: 10.21511/ppm.22(2).2024.49 10. World Bank. Women, Business and the Law 2024. Washington, DC: World Bank, 2024. URL: https://wbl.worldbank.org/en/wbl 11. Близнюк В. В. Гендерна характеристика ринку праці України. Економіка і прогнозуван- 120 АГРОСВІТ № 10, 2026 ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). ня. 2003. № 2. С. 114—126. https://eip.org.ua/ docs/EP_03_2_114_uk.pdf 12. Державна стратегія забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на пе- ріод до 2030 року: розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.08.2022 р. № 752-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752- 2022-%D1%80#Text 13. Єфанова І. В., Марценюк Т. О. Гендерна сегрегація на ринку праці України у сфері інформаційних технологій. Вісник Львівського університету. 2014. № 8. С. 69—81. https://surl.- li/ozfvbv 14. Методичні рекомендації щодо проведен- ня гендерного аудиту підприємствами, устано- вами та організаціями: наказ Міністерства со- ціальної політики України від 09.08.2021 р. № 448. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/ show/v0448739-21#Text 15. Про забезпечення рівних прав та мож- ливостей жінок і чоловіків: Закон України від 08.09.2005 р. № 2866-IV. URL: https://zakon.- rada.gov.ua/laws/show/2866-15#Text 16. Стратегія розвитку Самбірської міської територіальної громади до 2027 року. URL: https://sambircity.gov.ua 17. Стратегія розвитку Сколівської міської територіальної громади до 2027 року. URL: https://surl.li/vrpnyu References: 1. European Commission (2020), "A Union of Equality: Gender Equality Strategy 2020—2025", available at: https://surl.li/scetbo (Accessed 02 May 2026). 2. EIGE (2024), "Gender Equality Index 2024: Sustaining momentum on a fragile path", available at: https://eige.europa.eu/gender-equality-index/ 2025 (Accessed 01 May 2026). 3. ILO (2020), Decent Work Country Prog- ramme for Ukraine 2020—2024. Geneva, avai- lable at: https://surl.li/wfjsvu (Accessed 03 May 2026). 4. Mulska, O., Bil, M., Leshchukh, I., Bara- nyak, I., Voronko, O. (2025), "Socio-economic resilience vs vulnerability: spatial modelling under sustainable development conditions (The Case of Ukraine's Regions)", Agricultural and Resource Economics, vol. 11 (3), pp. 130—164. 5. Mulska, O., Vasyltsiv, T., Levytska, O., Sa- betska, T., Stefanyshyn, L. (2022), "Development of Regional Labor Markets in Ukraine as a Tool to Regulate Internal Migration and Reduce Social Vulnerability", Central European Management Journal, vol. 30 (4), pp. 120—149. 6. Mulska, O., Vasyltsiv, T., Lupak, R., Ba- raniak, I., Levytska, O., Pykus, I. (2025), "Social Resilience and Vulnerability: A Novel Metho- dology for Identifying Bifurcation Points", Science and Innovation, vol. 21 (4), pp. 3—20. 7. OECD (2024), Job Creation and Local Eco- nomic Development 2024. Paris: OECD Publishing. available at: https://surl.li/rhtxii (Accessed 01 May 2026). 8. UN Women (2024). In Brief: Women's Eco- nomic Empowerment in Ukraine. Kyiv. available at: https://surl.li/oartwe (Accessed 01 May 2026). 9. Vasyltsiv, T., Lupak, R., Mulska, O., Le- vytska, O., Baranyak, I. (2024), "Youth migration during war: Triggers of positive aspirations and preservation of human resources in Ukraine", Problems and Perspectives in Management, vol. 22 (2), pp. 627—641. 10. World Bank (2024), Women, Business and the Law 2024. Washington. available at: https:// wbl.worldbank.org/en/wbl (Accessed 04 May 2026). 11. Blyzniuk, V. (2003), "Gender Charac- teristics of the Labor Market of Ukraine", Eco- nomics and forecasting, vol. 2, pp. 114—126. 12. Cabinet of Ministers of Ukraine (2022), Resolution " State Strategy for Ensuring Equal Rights and Opportunities for Women and Men for the Period up to 2030", available at: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-2022-%D1%- 80#Text (Accessed 04 May 2026). 13. Efanova, I., Martsenyuk, T. (2014), "Gender segregation in the labor market of Ukraine in the field of information technologies", Bulletin of Lviv University, vol. 8, pp. 69—81. 14. Cabinet of Ministers of Ukraine (2021), Resolution "Methodological recommendations for gender audit by enterprises, institutions and organizations", available at: https://zakon.rada.- gov.ua/rada/show/v0448739-21#Text (Accessed 03 May 2026). 15. The Verkhovna Rada of Ukraine (2005), The Law of Ukraine "On Ensuring Equal Rights and Opportunities for Women and Men", available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2404-17 (Accessed 01 May 2026). 16. Sambir Territorial Community (2024), "Development Strategy of the Sambir City Terri- torial Community until 2027", available at: https:/ /sambircity.gov.ua (Accessed 23 April 2026). 17. Skole City Territorial Community (2024), "Development Strategy of the Skole City Territorial Community until 2027", available at: https://surl.li/vrpnyu (Accessed 25 April 2026). Отримано редакцією журналу / Received: 06.05.26 Прорецензовано / Revised: 14.05.26 Дата публікації / Published: 21.05.26
id	www_nayka_com_ua-article-10305
institution	Agrosvit
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-06-09T01:00:49Z
publishDate	2026
publisher	ДКС Центр
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwnaykacomua/f2/c7e2b08a0dba7c46ffb6d4ecc047c1f2.pdf
spelling	www_nayka_com_ua-article-103052026-06-08T07:46:11Z ГЕНДЕРНА ЧУТЛИВІСТЬ РИНКУ ПРАЦІ В УМОВАХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ (НА ПРИКЛАДІ ГРОМАД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ) GENDER SENSITIVITY OF THE LABOR MARKET IN THE CONTEXT OF SOCIO-ECONOMIC TRANSFORMATIONS (ON THE EXAMPLE OF COMMUNITIES IN LVIV REGION) Мульска, О. П. Гвоздович, Ю. О. ДКС Центр 2026-05-21 Article Article application/pdf https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10305 10.32702/2306-6792.2026.10.113 Журнал "Агросвіт"; № 10 (2026): АГРОСВІТ; 113-120 Agrosvit; No. 10 (2026): AGROSVIT; 113-120 2306-6792 10.32702/2306-6792.2026.10 uk https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10305/10450 Авторське право (c) 2026 Журнал "Агросвіт"
spellingShingle	Мульска, О. П. Гвоздович, Ю. О. ГЕНДЕРНА ЧУТЛИВІСТЬ РИНКУ ПРАЦІ В УМОВАХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ (НА ПРИКЛАДІ ГРОМАД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
title	ГЕНДЕРНА ЧУТЛИВІСТЬ РИНКУ ПРАЦІ В УМОВАХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ (НА ПРИКЛАДІ ГРОМАД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
title_alt	GENDER SENSITIVITY OF THE LABOR MARKET IN THE CONTEXT OF SOCIO-ECONOMIC TRANSFORMATIONS (ON THE EXAMPLE OF COMMUNITIES IN LVIV REGION)
title_full	ГЕНДЕРНА ЧУТЛИВІСТЬ РИНКУ ПРАЦІ В УМОВАХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ (НА ПРИКЛАДІ ГРОМАД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
title_fullStr	ГЕНДЕРНА ЧУТЛИВІСТЬ РИНКУ ПРАЦІ В УМОВАХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ (НА ПРИКЛАДІ ГРОМАД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
title_full_unstemmed	ГЕНДЕРНА ЧУТЛИВІСТЬ РИНКУ ПРАЦІ В УМОВАХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ (НА ПРИКЛАДІ ГРОМАД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
title_short	ГЕНДЕРНА ЧУТЛИВІСТЬ РИНКУ ПРАЦІ В УМОВАХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ (НА ПРИКЛАДІ ГРОМАД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
title_sort	гендерна чутливість ринку праці в умовах соціально-економічних трансформацій (на прикладі громад львівської області)
url	https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10305
work_keys_str_mv	AT mulʹskaop gendernačutlivístʹrinkupracívumovahsocíalʹnoekonomíčnihtransformacíjnaprikladígromadlʹvívsʹkoíoblastí AT gvozdovičûo gendernačutlivístʹrinkupracívumovahsocíalʹnoekonomíčnihtransformacíjnaprikladígromadlʹvívsʹkoíoblastí AT mulʹskaop gendersensitivityofthelabormarketinthecontextofsocioeconomictransformationsontheexampleofcommunitiesinlvivregion AT gvozdovičûo gendersensitivityofthelabormarketinthecontextofsocioeconomictransformationsontheexampleofcommunitiesinlvivregion

ГЕНДЕРНА ЧУТЛИВІСТЬ РИНКУ ПРАЦІ В УМОВАХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ (НА ПРИКЛАДІ ГРОМАД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Репозитарії

Схожі ресурси