КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ЕКОЛОГО- ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ: МЕТОДОЛОГІЯ ПРИКЛАДНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Збережено в:
| Дата: | 2026 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
ДКС Центр
2026
|
| Онлайн доступ: | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10307 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Agrosvit |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Agrosvit| _version_ | 1867479097144246272 |
|---|---|
| author | Лопатинський, Ю. М. Сідляр, М. В. |
| author_facet | Лопатинський, Ю. М. Сідляр, М. В. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Ю. М. Лопатинський",
"institution": null
},
{
"author": "М. В. Сідляр",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Лопатинський, Ю. М. |
| baseUrl_str | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-06-08T07:46:11Z |
| doi_str_mv | 10.32702/2306-6792.2026.10.131 |
| first_indexed | 2026-06-09T01:00:51Z |
| format | Article |
| fulltext |
АГРОСВІТ № 10, 2026
131
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
УДК 330.34:502.131.1:303.01
Ю. М. Лопатинський,
д. е. н., професор,
професор кафедри бізнесу та управління персоналом,
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9125-7818
М. В. Сідляр,
аспірант кафедри бізнесу та управління персоналом,
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0008-8141-7719
КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ЕКОЛОГО-
ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ: МЕТОДОЛОГІЯ
ПРИКЛАДНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
DOI: 10.32702/2306-6792.2026.10.131
Yu. Lopatynskyi,
Doctor of Economic Sciences, Professor,
Professor of the Department of Business and Human Resource Management,
Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University
M. Sidliar,
Postgraduate Student,
Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University
CONCEPTUALISING ECOLOGICAL-ECONOMIC DEVELOPMENT:
A METHODOLOGY FOR APPLIED RESEARCH
Статтю присвячено концептуалізації еколого-економічного розвитку як багаторівневої дослідницької категорії та об-
грунтуванню методологічного конструкту для його прикладного дослідження. Показано, що еколого-економічний розви-
ток не ототожнюється зі сталим розвитком, зеленою чи циркулярною економікою, а становить самостійну категорію, змістову
основу якої утворюють три взаємопов'язані компоненти: економічний, екологічний та інституційний. Інституційний компо-
нент розглядається не як зовнішній контекст, а як аналітична змінна, що виконує узгоджувальну функцію між економічною
результативністю й екологічною збалансованістю. У статті обгрунтовано п'ять принципів побудови методологічного конст-
рукту: системності, багаторівневості, компонентної інтегрованості, інституційної чутливості й операціоналізації. Запропо-
новано матричну конструкцію прикладних досліджень еколого-економічного розвитку за координатами "рівень аналізу ××××
тематичний блок", де представлено макро-, мезо- і мікрорівень, а тематичні блоки охоплюють економічну систему, регіон,
сектор і суб'єктів господарювання. Обгрунтовано розмежування компонентної структури категорії та рівнево-тематичної
структури прикладного дослідження, що забезпечує методологічну узгодженість запропонованого конструкту на різних
рівнях і в різних об'єктних площинах.
The article addresses the conceptualisation of ecological-economic development as a multilevel research category and
substantiates a methodological construct for its applied investigation. It is argued that ecological-economic development should
not be equated with sustainable development, the green economy, or the circular economy. Rather, it constitutes a distinct research
category whose substantive basis includes three interrelated components: economic, ecological, and institutional. The institutional
component is treated not as an external context or background condition, but as an analytical variable that performs a coordinating
function between economic performance and ecological balance. It determines the rules, incentives, and constraints under which
economic and ecological objectives can be translated into practical decisions, resource practices, and managerial responses. Five
principles underlying the methodological construct are substantiated: systemic integrity, multilevel differentiation, component
integration, institutional sensitivity, and operationalisation. These principles are interpreted not as declarative methodological
statements, but as operational rules for organising applied research. A matrix-based structure for applied research is proposed
along the coordinates "level of analysis ×××× thematic block". The levels include macro-, meso-, and micro-levels, while the thematic
blocks include the economic system, region, sector, and business entities. The intersections of these coordinates are characterised
by different degrees of analytical relevance: direct, mediated, or conditional. The matrix-based structure is implemented through
two interrelated tables: the first identifies the relevance of intersections and corresponding methodological approaches; the
second presents an indicative research toolkit. A conceptual distinction is drawn between the component structure of the category
and the level-thematic structure of its applied investigation. The practical value of the proposed construct lies in its applicability
132
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ
Еколого-економічний розвиток належить
до тих наукових категорій, що активно вико-
ристовуються у дослідженнях сталості, ресур-
сокористування, екологізації економічної
діяльності та трансформації господарських
систем. Водночас широта застосування цієї ка-
тегорії не завжди супроводжується достат-
ньою методологічною визначеністю. Часто у
дослідженнях взаємозв'язок економічного й
екологічного вимірів декларується, однак у
прикладному аналізі ці виміри нерідко залиша-
ються роз'єднаними: економічні показники оці-
нюються відокремлено від екологічних нас-
лідків, а екологічні обмеження не завжди по-
в'язуються з економічною результативністю та
поведінкою суб'єктів господарювання.
Окремою проблемою вважаємо недостатню
розробленість рівневої логіки дослідження еколо-
го-економічного розвитку. Макро-, мезо- і мікро-
рівень часто використовуються як формальні мас-
штаби аналізу, але не розглядаються як методо-
логічно різні площини з власними об'єктами,
підходами та інструментарієм. Як наслідок, досл-
ідження національних економічних систем, регі-
онів, секторів і суб'єктів господарювання нерідко
залишаються слабко узгодженими між собою, що
обмежує порівнянність їх результатів і звужує
можливості практичного застосування.
Не менш суттєвою є недооціненість інсти-
туційного компонента. У частині досліджень
він наявний лише як загальний контекст або
зовнішній фон, хоча саме інституційне середо-
вище визначає правила, стимули й обмеження,
через які економічні та екологічні цілі набува-
ють прикладного змісту. Врахування інституц-
ійного компонента не як фону, а як аналітич-
ної змінної суттєво змінює і постановку дослі-
дницьких питань, і добір інструментарію.
За таких умов між концептуальним осмис-
ленням еколого-економічного розвитку та
інструментарієм його прикладного досліджен-
ня зберігається певний розрив. Подолання цьо-
го розриву потребує методологічного конст-
to the analysis of ecological-economic development across different levels and object domains without losing methodological
coherence. Further research may focus on the empirical validation of the proposed matrix and on the development of a verified
set of indicators for each relevant analytical intersection.
Ключові слова: еколого-економічний розвиток; методологічний конструкт; прикладні дос-
лідження; інституційний компонент; багаторівневий аналіз; матрична конструкція; суб'єкти
господарювання.
Key words: ecological-economic development; methodological construct; applied research;
institutional component; multilevel analysis; matrix-based structure; business entities.
рукту, що поєднує компонентне розуміння ка-
тегорії, рівневу логіку аналізу, тематичні бло-
ки прикладного дослідження та відповідний
інструментарій. Це забезпечуватиме перехід від
загального трактування категорії до впорядко-
ваної дослідницької логіки, придатної для при-
кладного аналізу економічних систем, регіонів,
секторів і суб'єктів господарювання.
АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ
І ПУБЛІКАЦІЙ
Аналіз наукових публікацій засвідчує, що
проблематика еколого-економічного розвитку
формується на перетині кількох дослідницьких
напрямів, кожен із яких акцентує окремий ас-
пект взаємодії економічної діяльності, еколо-
гічних обмежень та інституційних умов. Пер-
ший із напрямів пов'язаний із дослідженнями
сталого розвитку, у межах яких еколого-еко-
номічна проблематика розглядається як склад-
ник ширших процесів збалансування економі-
чних, соціальних, екологічних і просторових
параметрів розвитку [1; 2]. Цей напрям формує
важливу концептуальну рамку, однак не завж-
ди забезпечує перехід від загальних принципів
сталості до інструментарію прикладного дос-
лідження конкретних систем.
Другий напрям охоплює дослідження зеле-
ної та циркулярної економіки, а також близь-
ких до них моделей екологізації економічної
діяльності. У таких працях увага зосереджуєть-
ся на екологізації економічних процесів, змен-
шенні ресурсомісткості, розвитку циркулярних
потоків і зміні моделей виробництва та спожи-
вання [3—5]. Водночас зелена, циркулярна та
біоекономіка, попри спільну орієнтацію на еко-
логізацію та ресурсну збалансованість, залиша-
ються концептуально відмінними рамками,
інтегративні зв'язки між якими досі недостат-
ньо операціоналізовані. Такі підходи не завж-
ди розкривають еколого-економічний розви-
ток як цілісну дослідницьку категорію з влас-
ною компонентною структурою, рівнями про-
яву й об'єктними площинами аналізу.
АГРОСВІТ № 10, 2026
133
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
Окрему групу становлять індикаторні та
оцінювальні підходи, орієнтовані на побудову
систем показників, інтегральних індексів і мо-
делей оцінювання сталості, ресурсної ефектив-
ності та екологічної результативності [6; 7].
Перевага таких підходів — прикладна спрямо-
ваність і можливість кількісної оцінки окремих
аспектів розвитку. Разом із тим у таких дослі-
дженнях зв'язок між категоріальним осмислен-
ням об'єкта та добором інструментарію нерідко
залишається імпліцитним, що ускладнює пере-
несення відповідних підходів між різними
об'єктними площинами.
У сучасній літературі також посилюється
увага до багаторівневої логіки досліджень.
Макро-, мезо- і мікрорівень дають змогу роз-
різняти загальносистемні умови, регіонально-
секторальні процеси та поведінку окремих
суб'єктів [8; 9]. Водночас мезорівень нерідко
залишається методологічно менш опрацьова-
ним, хоча саме на ньому еволюційні та транс-
формаційні процеси найбільш помітні. Тож у
дослідженнях еколого-економічного розвитку
ця логіка часто залишається недостатньо опе-
раціоналізованою: рівні аналізу позначаються,
але не завжди пов'язуються з різними тематич-
ними блоками, підходами та інструментарієм.
Нарешті, важливим, але не остаточно інтег-
рованим напрямом є інституційний аналіз.
Інституційне середовище визначає правила,
стимули, обмеження й поведінкові рамки, у
межах яких економічні та екологічні цілі мо-
жуть бути реалізовані або залишатися декла-
ративними. Цей аспект частіше розглядається
як чинник, що модерує зв'язок між економіч-
ною діяльністю й екологічною сталістю [10; 11].
Утім, у багатьох працях інституційний компо-
нент виконує переважно контекстну функцію,
тоді як для прикладного дослідження еколого-
економічного розвитку він має бути введений
у сам методологічний конструкт прикладного
дослідження.
Отже, наявні дослідження формують дос-
татню теоретичну та прикладну основу для ана-
лізу еколого-економічного розвитку, однак не
усувають методологічного розриву між кате-
горіальним осмисленням та інструментарієм
його прикладного дослідження.
МЕТА СТАТТІ
Метою статті є концептуалізація еколого-
економічного розвитку як багаторівневої кате-
горії й обгрунтування методологічного конст-
рукту для його прикладного дослідження на
основі узгодження компонентної, рівневої та
інструментальної логіки аналізу.
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ
ДОСЛІДЖЕННЯ
Вихідним для подальшого дослідження є
уточнення змісту самої категорії еколого-еконо-
мічного розвитку (далі — ЕЕР). Її недоцільно зво-
дити лише до екологізації економічної діяльності
або до пошуку балансу між економічним зрос-
танням і природоохоронними обмеженнями — у
такому разі категорія втрачає методологічну са-
мостійність і розчиняється у ширших підходах
сталого розвитку, зеленої чи циркулярної еко-
номіки. Натомість еколого-економічний розви-
ток доцільно розглядати як окрему дослідниць-
ку категорію, що фіксує взаємозалежність еко-
номічної результативності, екологічної збалан-
сованості та інституційних умов відтворення.
У цьому контексті сталий розвиток виступає
ширшою нормативною рамкою, що охоплює
економічний, соціальний і екологічний виміри у
їх збалансованості. Зелена економіка акцентує
екологізацію економічної активності та декар-
бонізацію виробничих процесів. Циркулярна
економіка зосереджується на ресурсних циклах,
мінімізації відходів і подовженні життєвого цик-
лу продуктів. Еколого-економічний розвиток,
на відміну від зазначених підходів, фіксує саме
взаємозумовленість економічної динаміки, ре-
сурсного використання, екологічних наслідків
та інституційної організації — і тим самим задає
власну дослідницьку логіку.
З урахуванням зазначеного еколого-економ-
ічний розвиток доцільно трактувати як багатор-
івневий процес якісних змін економічних систем,
регіонів, секторів і суб'єктів господарювання, у
межах якого економічна результативність, еко-
логічна збалансованість та інституційна узгод-
женість розглядаються не як ізольовані критерії,
а як взаємопов'язані умови відтворення економ-
ічної діяльності й адаптації господарських сис-
тем до екологічних та інституційних обмежень.
У такому розумінні еколого-економічний
розвиток має щонайменше три взаємопов'язані
компоненти. Економічний компонент відобра-
жає результативність, ресурсну продуктивність,
структурну динаміку та здатність господарських
систем забезпечувати відтворення. Екологічний
компонент пов'язаний із ресурсомісткістю,
енергоємністю, екологічними навантаженнями,
витратами на зменшення негативних екстер-
налій і здатністю зберігати природно-ресурсну
основу розвитку. Інституційний компонент
охоплює правила, стимули, обмеження, регуля-
торні умови та поведінкові рамки, через які еко-
номічні й екологічні цілі переходять у практику
господарювання. При цьому інституційний ком-
понент не є додатковим або зовнішнім щодо двох
134
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
інших — він виконує узгоджувальну функцію,
оскільки визначає, за яких правил і стимулів еко-
номічна результативність може поєднуватися з
екологічною збалансованістю.
Водночас еколого-економічний розвиток не
проявляється однаково на всіх рівнях. На мак-
рорівні він пов'язаний із загальною якістю еконо-
мічної системи, державною політикою, регулятор-
ним середовищем, структурою національної еко-
номіки та масштабами екологічних навантажень.
На мезорівні його зміст конкретизується через
регіональні та секторальні процеси, просторові
диспропорції, локальні інституційні умови, ресур-
сну структуру територій і галузеву специфіку ви-
робництв. На мікрорівні він набуває форми управ-
лінських рішень, ресурсних практик, екологічних
витрат, адаптивної поведінки та ефективності
діяльності суб'єктів господарювання.
Отже, концептуалізація еколого-економічно-
го розвитку потребує розмежування двох взаємо-
пов'язаних, але не тотожних площин: компонент-
ної структури категорії та рівнево-тематичної
структури її прикладного дослідження. Компо-
ненти розкривають зміст еколого-економічного
розвитку, тоді як рівні й тематичні блоки задають
дослідницьку архітектуру його аналізу. Це розме-
жування і визначає логіку побудови методологіч-
ного конструкту прикладного дослідження.
Концептуалізація еколого-економічного
розвитку як багаторівневої категорії зумовлює
потребу не в одному універсальному підході, а в
методологічному конструкті, здатному поєдна-
ти різні площини аналізу. Такий конструкт за-
безпечує перехід від категоріального осмислен-
ня ЕЕР до добору інструментарію прикладного
дослідження. Йдеться не про перелік методів
або показників, а про логіку їхнього добору за-
лежно від рівня аналізу, тематичного блоку та
змістових компонентів розвитку. У межах зап-
ропонованого підходу цю логіку забезпечують
щонайменше п'ять взаємопов'язаних принципів,
кожен із яких виконує не декларативну, а опе-
раційну функцію в організації дослідження.
Першим є принцип системності. Еколого-
економічний розвиток не може бути коректно
досліджений як механічна сума економічних і
екологічних індикаторів: його зміст формуєть-
ся через взаємодію економічної результатив-
ності, екологічної збалансованості та інститу-
ційних умов їх узгодження. Системність у цьо-
му контексті — це вимога розгляду ЕЕР як
цілісної системи взаємозалежних економічних,
екологічних та інституційних зв'язків, а не як
набору ізольованих показників.
Другий принцип пов'язаний із багаторівневі-
стю. Макро-, мезо- і мікрорівень не слід тракту-
вати лише як різні масштаби спостереження.
Вони відрізняються природою об'єктів, типами
зв'язків, доступними показниками та методами
аналізу. На макрорівні переважають агреговані
індикатори та регуляторні умови; на мезорівні
важливими стають регіональні й секторальні
відмінності; на мікрорівні центр аналізу зміщуєть-
ся до управлінських рішень, ресурсних практик і
поведінки суб'єктів господарювання. Відповідно,
методологія, що ігнорує рівневу відмінність, зву-
жує розуміння специфіки кожної із цих площин.
Третій принцип стосується компонентної
інтегрованості. Наприклад, аналіз сектору на
мезорівні потребує не лише показників ресур-
сної ефективності, а й урахування галузевих
екологічних навантажень та інституційних
умов функціонування відповідного сектору. Це
ілюструє загальну вимогу: економічний, еколо-
гічний та інституційний компоненти врахову-
ються у доборі підходів та інструментарію для
кожного конкретного перетину рівня аналізу і
тематичного блоку, а не утворюють автономні
дослідницькі напрями.
Четвертий принцип — інституційна чут-
ливість. Інституційне середовище у дослід-
женні ЕЕР недоцільно розглядати лише як
зовнішній фон: воно задає правила, стимули й
обмеження, під впливом яких економічні та
екологічні цілі перетворюються на конкретні
рішення та практики або залишаються декла-
ративними. Через це інституційний компонент
має бути введений у саму логіку побудови при-
кладного дослідження, а не лише згадуватися
у вступних характеристиках об'єкта.
Завершує цю логіку принцип операціоналі-
зації: кожен рівень аналізу і кожен тематичний
блок мають бути пов'язані з конкретними
підходами, показниками та інструментами дос-
лідження. Без цього концептуалізація ЕЕР за-
лишається описовою, а добір показників — ви-
падковим або залежним лише від доступності
статистичних даних.
Отже, методологічна логіка прикладного
дослідження еколого-економічного розвитку
полягає не в універсалізації одного підходу, а
в узгодженні кількох координат аналізу. Підхід
змінюється залежно від того, який рівень і який
тематичний блок поєднуються у конкретному
дослідницькому завданні. Це зумовлює доціль-
ність матричної побудови, де спочатку визна-
чається релевантність перетинів рівнів і тема-
тичних блоків, а потім добирається орієнтов-
ний інструментарій їх прикладного досліджен-
ня.
У запропонованій логіці компоненти ЕЕР та
тематичні блоки його прикладного досліджен-
АГРОСВІТ № 10, 2026
135
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
ня не ототожнюються. Компоненти відобража-
ють змістову структуру категорії: економічний,
екологічний та інституційний виміри. Тематичні
блоки, натомість, визначають об'єктні площи-
ни аналізу, у межах яких ці компоненти можуть
бути досліджені на різних рівнях. Відповідно,
матрична побудова прикладних досліджень
формується за координатами "рівень аналізу ×
тематичний блок", тоді як економічний, еколо-
гічний та інституційний компоненти врахову-
ються через добір підходів та інструментарію
для відповідних перетинів.
Матрична логіка структурування приклад-
них досліджень узгоджується з авторським
підходом до побудови інституційних матриць,
апробованим у попередніх дослідженнях аг-
рарних трансформацій [12].
Для структурування методологічного про-
стору прикладних досліджень ЕЕР запропоно-
вано матричну конструкцію, що поєднує два
виміри: рівні аналізу (макро-, мезо-, мікро-) та
тематичні блоки (економічна система, регіон,
сектор, суб'єкти господарювання). Матриця
втілюється у двох взаємопов'язаних таблицях:
таблиця 1 фіксує ступінь релевантності кожно-
го перетину, таблиця 2 конкретизує орієнтов-
ний інструментарій їх прикладного досліджен-
ня.
Пряма релевантність означає, що відповід-
ний перетин рівня аналізу й тематичного бло-
ку має достатню аналітичну самостійність і
може бути основою прикладного дослідниць-
кого завдання. Опосередкована релевантність
фіксує випадки, коли зв'язок між рівнем і те-
матичним блоком проявляється через кон-
текстні умови, агреговані показники або інсти-
туційні впливи. Умовна релевантність не озна-
чає довільності зв'язку в межах таких пере-
тинів, а вказує на потребу їх окремої операці-
оналізації відповідно до об'єкта, масштабу ана-
лізу та інформаційної бази дослідження.
Визначення ступеня релевантності пере-
тинів рівнів і тематичних блоків створює осно-
ву для їх подальшої операціоналізації. У таб-
лиці 2 подано орієнтовний інструментарій, який
може уточнюватися залежно від мети, об'єкта
та інформаційної бази конкретного приклад-
ного дослідження.
Окремого пояснення потребує тематичний
блок "суб'єкти господарювання", який у мат-
Таблиця 1. Матриця релевантності перетинів рівнів аналізу
та тематичних блоків еколого-економічного розвитку
Джерело: складено авторами на основі узагальнення наукових джерел та власного методологічного підходу.
Примітки.
1. П — пряма релевантність; ОП — опосередкована релевантність; У — умовна релевантність.
2. У комірці "мікрорівень × сектор" пряма релевантність означає дослідження суб'єктів, виробничих процесів або ресурс-
них практик у межах конкретного сектору, а не аналіз сектору як агрегованої структури.
Рівень /
тематичний блок
Економічна
система
Регіон Сектор
Суб’єкти
господарювання
Макрорівень
П: інституційно-
системний
П: просторово-
макроекономічний
П: галузево-
структурний
У: інституційно-
регуляторний
Мезорівень
ОП: системно-
контекстуальний
П: регіонально-
інституційний
П: секторально-
ресурсний
ОП: середовищно-
підприємницький
Мікрорівень
ОП: інституційно-
поведінковий
У: просторово-
поведінковий
П: мікросекторальний
П: ресурсно-
ефективнісний
Рівень /
тематичний
блок
Економічна система Регіон Сектор Суб’єкти господарювання
Макрорівень
індекси сталого розвитку;
ресурсомісткість; енергоємність;
якість інституційного середовища
регіональні диспропорції;
просторовий аналіз;
концентрація екологічних
навантажень
міжгалузеві баланси;
секторальні екологічні
навантаження;
енергетична
інтенсивність
індекси підприємницького
середовища; регуляторні
індикатори; показники ділової
активності підприємств
Мезорівень
інституційні обмеження
мезорівня; структурні параметри
розвитку; міжрегіональні та
міжсекторальні диспропорції
ресурсокористування
територій; екологічні
індикатори; просторові
індикатори розвитку
ресурсна ефективність;
галузеві екологічні
індикатори; технологічні
коефіцієнти
регіональне підприємницьке
середовище; кластерні
зв’язки; інфраструктурні
умови
Мікрорівень
адаптивні практики суб’єктів;
інституційні стимули і
обмеження; поведінкові
індикатори
локалізація діяльності;
доступ до ресурсів;
територіальні обмеження
виробничі процеси;
технологічні нормативи;
ресурсна продуктивність;
екологічні витрати
PFP-індикатори; екологічні
витрати; управлінські метрики
Таблиця 2. Матриця орієнтовного інструментарію прикладних досліджень еколого-
економічного розвитку
Джерело: складено авторами на основі узагальнення наукових джерел та власного методологічного підходу.
Примітка: PFP-індикатори (Partial Factor Productivity) — показники часткової продуктивності ресурсів, що відображають
співвідношення економічного результату діяльності суб'єкта господарювання з окремим ресурсним фактором або групою ре-
сурсів.
136
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
риці не зводиться до мікрорівня. На макрорівні
зв'язок із суб'єктами господарювання має
умовний характер: він проявляється через аг-
реговані показники підприємницької актив-
ності, діловий клімат та регуляторне середови-
ще і потребує уточнення самого об'єкта аналі-
зу. На мезорівні цей блок відображає участь
суб'єктів у регіональних, секторальних і клас-
терних взаємодіях; на мікрорівні — конкретні
управлінські рішення, ресурсні практики та
екологічну адаптацію підприємств. Отже, цей
блок формує вертикальну методологічну трає-
кторію спадної конкретизації: від агреговано-
го відображення підприємницької активності
та регуляторних умов на макрорівні, через
участь суб'єктів у мезорівневих взаємодіях, до
прямого аналізу поведінки та рішень окремих
господарських одиниць на мікрорівні.
Отже, запропонована матрична конструк-
ція не є закритою класифікацією підходів чи
показників. Вона виконує роль методологічно-
го орієнтира для прикладного аналізу ЕЕР: від
визначення релевантного перетину рівня й те-
матичного блоку до добору інструментарію,
здатного врахувати економічний, екологічний
та інституційний компоненти розвитку. Такий
орієнтир може уточнюватися залежно від пред-
мета, масштабу та інформаційної бази конкрет-
ного дослідження.
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Перше. Еколого-економічний розвиток до-
цільно розглядати як самостійну дослідницьку
категорію, що не зводиться до екологізації еко-
номічної діяльності та не ототожнюється зі ста-
лим розвитком, зеленою чи циркулярною еко-
номікою. Його змістову основу утворюють три
взаємопов'язані компоненти: економічний,
екологічний та інституційний. При цьому інсти-
туційний компонент виконує узгоджувальну
функцію, оскільки визначає умови, за яких еко-
номічна результативність може поєднуватися
з екологічною збалансованістю.
Друге, методологія прикладного досліджен-
ня ЕЕР не може бути однопідхідною. У межах
запропонованого підходу вона спирається на
п'ять взаємопов'язаних принципів: системності,
багаторівневості, компонентної інтегрованості,
інституційної чутливості й операціоналізації.
Кожен із них задає окреме правило організації
дослідження, забезпечуючи перехід від катего-
ріального осмислення ЕЕР до добору конкрет-
ного інструментарію прикладного аналізу.
Третє, запропонована матрична конструкція
структурує методологічний простір прикладних
досліджень ЕЕР за двома координатами: рівня-
ми аналізу (макро-, мезо-, мікро-) та тематич-
ними блоками (економічна система, регіон, сек-
тор, суб'єкти господарювання). Поєднання
рівнів аналізу й тематичних блоків мають різний
ступінь релевантності: прямий, опосередкова-
ний або умовний. Це відображає різну аналітич-
ну самостійність відповідних позицій і систем-
ну природу ЕЕР як дослідницької категорії.
Запропонований конструкт може застосову-
ватися для прикладного аналізу еколого-еконо-
мічного розвитку на різних рівнях і в різних об-
'єктних площинах без втрати методологічної
узгодженості. Перспективами подальших дос-
ліджень є емпірична апробація матричної кон-
струкції на конкретних об'єктах: національних
економічних системах, регіонах, секторах і суб-
'єктах господарювання. Окремим завданням є
подальше розгортання матриці як типологічно-
го конструкту еколого-економічного розвитку
з верифікованим індикативним наповненням.
Література:
1. Perchinunno P., Massari A., L'Abbate S.,
Mongelli L. Ecological transition and sustainable
development, a multivariate statistical analysis to
guide the policies of the national recovery and
resilience plan. Social Indicators Research. 2023.
DOI: https://doi.org/10.1007/s11205-023-03078-w
2. Лопатинський Ю., Галицький А. Екологі-
чне аналізування сталого аграрного розвитку
в умовах зміни клімату. Економічний аналіз.
2019. Том 29. № 4. С. 35—41. DOI: https://
doi.org/10.35774/econa2019.04.035
3. Nikishyna O., Bondarenko S., Zybareva O.,
Verbivska L., Zerkina O., Chebotarova N. A cir-
cular ecosystem for the implementation of sustai-
nable development goals based on extended
producer responsibility. Multidisciplinary Science
Journal. 2025. Vol. 7 (4). DOI: https://doi.org/
10.31893/multiscience.2025071
4. Vivas M.A.U., Amоrtegui L.S., Guerrero-
Garcia-Rojas H. Understanding the characteristics
of the green, circular and bioeconomy models
within the context of sustainable development.
Energy, Sustainability and Society. 2025. Vol. 15.
Art. 27. DOI: https://doi.org/10.1186/s13705-025-
00528-w
5. Шпикуляк О., Лопатинський Ю., Шелен-
ко Д., Кифяк В., Шпикуляк В. Євроінтеграцій-
ний розвиток підприємницьких структур аграр-
ного сектору на засадах "зеленої" економіки:
управління інноваціями та якістю бізнес-про-
цесів. Сталий розвиток економіки. 2025. № 4
(55). С. 206—214. DOI: https://doi.org/10.32782/
2308-1988/2025-55-28
АГРОСВІТ № 10, 2026
137
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
6. Van Eynde R., Greenford D.H., O'Neill D.W.,
Demaria F. Modelling what matters: How do
current models handle environmental limits and
social outcomes? Journal of Cleaner Production.
2024. Vol. 476. 143777. DOI: https://doi.org/
10.1016/j.jclepro.2024.143777
7. D'Adamo I., Della Sciucca M., Gastaldi M.,
Lupi B. Indicator assessment of sustainable
development goals: a global perspective. Sustai-
nability. 2025. Vol. 17 (18). 8259. DOI: https://
doi.org/10.3390/su17188259
8. Chatzinikolaou D., Kubus R. Macro-Meso-
Micro: An integrative framework for evolutionary
economics and sustainable transitions. Sustai-
nability. 2025. Vol. 17 (21). 9480. DOI: https://
doi.org/10.3390/su17219480
9. Han N., Wang C., Song Q., Xu H., Chen L.
Climate economics and finance: a systematic litera-
ture review from macro to micro perspectives.
Journal of Chinese Economic and Business Studies.
2025. DOI: https://doi.org/10.1080/14765284.-
2025.2565831
10. Ehigiamusoe U.K. The sustainable
development goals: How does institutional quality
moderate the environmental impact of economic
activities. Sustainable Development. 2025. DOI:
https://doi.org/10.1002/sd.70716
11. Aydin M., Sogut Y., Erdem A. The role of
environmental technologies, institutional quality,
and globalization on environmental sustainability
in European Union countries. Environmental
Science and Pollution Research. 2024. Vol. 31.
P. 10460—10472. DOI: https://doi.org/10.1007/
s11356-024-31860-x
12. Лопатинський Ю. Інституціональна аг-
рарна матриця. Економіка України. 2004. № 4.
С. 64—71.
References:
1. Perchinunno, P., Massari, A., L'Abbate, S.
and Mongelli, L. (2023), "Ecological transition and
sustainable development, a multivariate statistical
analysis to guide the policies of the national reco-
very and resilience plan", Social Indicators Re-
search. https://doi.org/10.1007/s11205-023-
03078-w.
2. Lopatynskyi, Yu. and Halytskyi, A. (2019),
"Ecological analysis of sustainable agrarian
development in conditions of climate change",
Ekonomichnyi analiz, vol. 29, no. 4, pp. 35—41.
https://doi.org/10.35774/econa2019.04.035.
3. Nikishyna, O., Bondarenko, S., Zybareva, O.,
Verbivska, L., Zerkina, O. and Chebotarova, N.
(2025), "A circular ecosystem for the imple-
mentation of sustainable development goals based
on extended producer responsibility", Multidiscip-
linary Science Journal, vol. 7, no. 4. https://
doi.org/10.31893/multiscience.2025071.
4. Vivas, M.A.U., Amоrtegui, L.S. and Guer-
rero-Garcia-Rojas, H. (2025), "Understanding the
characteristics of the green, circular and bioeco-
nomy models within the context of sustainable
development", Energy, Sustainability and Society,
vol. 15. https://doi.org/10.1186/s13705-025-
00528-w.
5. Shpykuliak, O., Lopatynskyi, Yu., Shelen-
ko, D., Kyfiak, V. and Shpykuliak, V. (2025), "Euro-
integration development of entrepreneurial
structures of the agrarian sector on the basis of
'green' economy: management of innovations and
quality of business processes", Stalyi rozvytok
ekonomiky, vol. 4 (55), pp. 206—214. https://
doi.org/10.32782/2308-1988/2025-55-28.
6. Van Eynde, R., Greenford, D.H., O'Neill, D.W.
and Demaria, F. (2024), "Modelling what matters:
how do current models handle environmental
limits and social outcomes?", Journal of Cleaner
Production, vol. 476. https://doi.org/10.1016/
j.jclepro.2024.143777.
7. D'Adamo, I., Della Sciucca, M., Gastaldi, M.
and Lupi, B. (2025), "Indicator assessment of
sustainable development goals: a global pers-
pective", Sustainability, vol. 17, no. 18. https://
doi.org/10.3390/su17188259.
8. Chatzinikolaou, D. and Kubus, R. (2025),
"Macro-meso-micro: an integrative framework for
evolutionary economics and sustainable tran-
sitions", Sustainability, vol. 17, no. 21. https://
doi.org/10.3390/su17219480.
9. Han, N., Wang, C., Song, Q., Xu, H. and
Chen, L. (2025), "Climate economics and finance:
a systematic literature review from macro to micro
perspectives", Journal of Chinese Economic and
Business Studies. https://doi.org/10.1080/
14765284.2025.2565831.
10. Ehigiamusoe, U.K. (2025), "The sustainable
development goals: how does institutional quality
moderate the environmental impact of economic
activities", Sustainable Development. https://
doi.org/10.1002/sd.70716.
11. Aydin, M., Sogut, Y. and Erdem, A. (2024),
"The role of environmental technologies, insti-
tutional quality, and globalization on environ-
mental sustainability in European Union
countries", Environmental Science and Pollution
Research, vol. 31, pp. 10460—10472. https://
doi.org/10.1007/s11356-024-31860-x.
12. Lopatynskyi, Yu. (2004), "Institutional agra-
rian matrix", Ekonomika Ukrainy, vol. 4, pp. 64—71.
Отримано редакцією журналу / Received: 08.05.26
Прорецензовано / Revised: 15.05.26
Дата публікації / Published: 21.05.26
|
| id | www_nayka_com_ua-article-10307 |
| institution | Agrosvit |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-06-09T01:00:51Z |
| publishDate | 2026 |
| publisher | ДКС Центр |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwnaykacomua/ce/82d8a0da4130f7afe1715a12706568ce.pdf |
| spelling | www_nayka_com_ua-article-103072026-06-08T07:46:11Z КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ЕКОЛОГО- ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ: МЕТОДОЛОГІЯ ПРИКЛАДНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ CONCEPTUALISING ECOLOGICAL-ECONOMIC DEVELOPMENT: A METHODOLOGY FOR APPLIED RESEARCH Лопатинський, Ю. М. Сідляр, М. В. ДКС Центр 2026-05-21 Article Article application/pdf https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10307 10.32702/2306-6792.2026.10.131 Журнал "Агросвіт"; № 10 (2026): АГРОСВІТ; 131-137 Agrosvit; No. 10 (2026): AGROSVIT; 131-137 2306-6792 10.32702/2306-6792.2026.10 uk https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10307/10452 Авторське право (c) 2026 Журнал "Агросвіт" |
| spellingShingle | Лопатинський, Ю. М. Сідляр, М. В. КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ЕКОЛОГО- ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ: МЕТОДОЛОГІЯ ПРИКЛАДНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ |
| title | КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ЕКОЛОГО- ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ: МЕТОДОЛОГІЯ ПРИКЛАДНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ |
| title_alt | CONCEPTUALISING ECOLOGICAL-ECONOMIC DEVELOPMENT: A METHODOLOGY FOR APPLIED RESEARCH |
| title_full | КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ЕКОЛОГО- ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ: МЕТОДОЛОГІЯ ПРИКЛАДНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ |
| title_fullStr | КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ЕКОЛОГО- ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ: МЕТОДОЛОГІЯ ПРИКЛАДНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ |
| title_full_unstemmed | КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ЕКОЛОГО- ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ: МЕТОДОЛОГІЯ ПРИКЛАДНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ |
| title_short | КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ЕКОЛОГО- ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ: МЕТОДОЛОГІЯ ПРИКЛАДНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ |
| title_sort | концептуалізація еколого- економічного розвитку: методологія прикладних досліджень |
| url | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10307 |
| work_keys_str_mv | AT lopatinsʹkijûm konceptualízacíâekologoekonomíčnogorozvitkumetodologíâprikladnihdoslídženʹ AT sídlârmv konceptualízacíâekologoekonomíčnogorozvitkumetodologíâprikladnihdoslídženʹ AT lopatinsʹkijûm conceptualisingecologicaleconomicdevelopmentamethodologyforappliedresearch AT sídlârmv conceptualisingecologicaleconomicdevelopmentamethodologyforappliedresearch |