ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА, ЯК ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ КРАЇНИ
Gespeichert in:
| Datum: | 2026 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
ДКС Центр
2026
|
| Online Zugang: | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10313 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Agrosvit |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Agrosvit| _version_ | 1867479111780270080 |
|---|---|
| author | Ібатуллін, І. І. Свиноус, І. В. Присяжнюк, Н. М. Федорук, Н. М. Штимак, І. В. |
| author_facet | Ібатуллін, І. І. Свиноус, І. В. Присяжнюк, Н. М. Федорук, Н. М. Штимак, І. В. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "І. І. Ібатуллін",
"institution": null
},
{
"author": "І. В. Свиноус",
"institution": null
},
{
"author": "Н. М. Присяжнюк",
"institution": null
},
{
"author": "Н. М. Федорук",
"institution": null
},
{
"author": "І. В. Штимак",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Ібатуллін, І. І. |
| baseUrl_str | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-06-08T07:46:11Z |
| doi_str_mv | 10.32702/2306-6792.2026.10.169 |
| first_indexed | 2026-06-09T01:01:05Z |
| format | Article |
| fulltext |
АГРОСВІТ № 10, 2026
169
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
УДК 636:502.131.1:338.439.4
І. І. Ібатуллін,
д. с.-г. н., професор, академік НААН України, Національна академія аграрних наук України
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4418-6532
І. В. Свиноус,
д. е. н., професор, професор кафедри обліку і оподаткування,
Білоцерківський національний аграрний університет, головний науковий співробітник,
Інститут продовольчих ресурсівНААН
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0346-1596,
Н. М. Присяжнюк,
к. вет. н., доцент кафедри іхтіології та зоології,
Білоцерківський національний аграрний університет
ORCID ID: https://orcid.org/ 0000-0002-4737-0143
Н. М. Федорук,
к. с.-г. н., доцент кафедри харчових технологій і технологій переробки продукції
тваринництва, Білоцерківський національний аграрний університет
ORCID ID: https:// orcid.org/0000-0002-9683-8785
І. В. Штимак,
к. е. н., доцент, завідувач кафедри фінансових стратегій, обліку
та банківської справи, Університет "АЛЬТЕРА"
ORCID ID: https://orcid.org/ 0009-0005-0566-0336
ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ
ТВАРИННИЦТВА, ЯК ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ КРАЇНИ
DOI: 10.32702/2306-6792.2026.10.169
I. Ibatullin,
Doctor of Agricultural Sciences, Professor, Academician of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine,
National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine
I. Svynous,
Doctor of Economic Sciences, Professor, Professor of the Department of Accounting and Taxation,
Bila Tserkva National Agrarian University
N. Prysiazhniuk,
PhD in Veterinary Sciences, Associate Professor of the Department of Ichthyology and Zoology,
Bila Tserkva National Agrarian University
N. Fedoruk,
PhD in Agricultural Sciences, Associate Professor of the Department of Food Technologies and Technologies
of Livestock Products Processing, Bila Tserkva National Agrarian University
I. Shtymak,
PhD in Economic Sciences, Associate Professor, Head of the Department of Financial Strategies,
Accounting and Banking, University "ALTERA"
ECOLOGIZATION OF LIVESTOCK PRODUCTION AS A FACTOR IN ENSURING THE
COUNTRY'S FOOD SECURITY
У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти екологізації виробництва продукції тваринництва як важливого
чинника забезпечення продовольчої безпеки країни в умовах глобальних екологічних, економічних та воєнних викликів.
Обгрунтовано, що сучасний розвиток тваринництва супроводжується зростанням антропогенного навантаження на навко-
лишнє середовище, збільшенням обсягів викидів парникових газів, посиленням проблем деградації земель, забруднення вод-
них ресурсів та накопиченням відходів виробництва. Установлено, що екологізація тваринницької галузі передбачає впро-
вадження ресурсозберігаючих, енергоефективних та екологічно безпечних технологій виробництва, спрямованих на забез-
печення балансу між економічною ефективністю, екологічною безпекою та соціальною відповідальністю.
170
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ У ЗАГАЛЬНОМУ
ВИГЛЯДІ ТА ЇЇ ЗВ'ЯЗОК ІЗ ВАЖЛИВИМИ
НАУКОВИМИ ЧИ ПРАКТИЧНИМИ
ЗАВДАННЯМИ
Продовольча безпека у сучасних умовах роз-
глядається як гарантоване забезпечення насе-
лення достатньою кількістю безпечних, якісних
і поживних харчових продуктів, а також ство-
рення умов для їх фізичної та економічної дос-
тупності. Важливу роль у її забезпеченні відіграє
тваринництво, яке формує продовольчу базу
У статті визначено основні напрями екологізації виробництва продукції тваринництва, серед яких розвиток органічного
виробництва, впровадження систем екологічного менеджменту, використання біогазових технологій, удосконалення сис-
тем утилізації відходів, цифровізація виробничих процесів та забезпечення добробуту тварин відповідно до міжнародних
стандартів. Доведено, що впровадження екологічно орієнтованих практик сприяє підвищенню ефективності використання
кормових, енергетичних і водних ресурсів, покращенню якості продукції, зниженню виробничих ризиків та зміцненню кон-
курентоспроможності підприємств тваринницької галузі. Акцентовано увагу на тому, що розвиток органічного тваринниц-
тва та виробництва екологічно безпечної продукції сприяє підвищенню рівня продовольчої безпеки, розширенню експорт-
ного потенціалу та інтеграції України до європейського економічного простору.
Особливу увагу приділено проблемі використання антибіотиків у тваринництві та поширенню антибіотикорезистент-
ності як одному з ключових ризиків для системи продовольчої безпеки та громадського здоров'я. Визначено, що недостатній
рівень ветеринарного контролю, недотримання принципів біобезпеки та нераціональне використання ветеринарних препа-
ратів підвищують ризики потрапляння залишків антибіотиків у продукцію тваринництва. Обгрунтовано необхідність упро-
вадження принципів концепції "One Health", розвитку профілактичних ветеринарних програм та посилення системи моні-
торингу безпечності харчової продукції.
Зроблено висновок, що екологізація виробництва продукції тваринництва є важливою складовою забезпечення продо-
вольчої безпеки країни, оскільки сприяє підвищенню якості та безпечності харчової продукції, зміцненню стійкості агро-
продовольчої системи та забезпеченню довгострокового сталого розвитку аграрного сектору України.
The article examines the theoretical and applied aspects of the ecologization of livestock production as an important factor in
ensuring the country's food security under global environmental, economic, and wartime challenges. It is substantiated that the
modern development of livestock farming is accompanied by an increase in anthropogenic pressure on the environment, growth
in greenhouse gas emissions, intensification of land degradation problems, pollution of water resources, and accumulation of
production waste. It is established that the ecologization of the livestock industry involves the introduction of resource-saving,
energy-efficient, and environmentally safe production technologies aimed at ensuring a balance between economic efficiency,
environmental safety, and social responsibility.
The article identifies the main directions of ecologization of livestock production, including the development of organic
production, implementation of environmental management systems, use of biogas technologies, improvement of waste disposal
systems, digitalization of production processes, and ensuring animal welfare in accordance with international standards. It is
proved that the implementation of environmentally oriented practices contributes to improving the efficiency of feed, energy,
and water resource use, enhancing product quality, reducing production risks, and strengthening the competitiveness of livestock
enterprises. Particular attention is paid to the fact that the development of organic livestock farming and environmentally safe
production contributes to increasing the level of food security, expanding export potential, and integrating Ukraine into the
European economic space.
Special attention is devoted to the problem of antibiotic use in livestock farming and the spread of antimicrobial resistance
as one of the key risks to the food security system and public health. It is determined that the insufficient level of veterinary
control, non-compliance with biosecurity principles, and irrational use of veterinary medicines increase the risks of antibiotic
residues entering livestock products. The necessity of implementing the principles of the "One Health" concept, developing
preventive veterinary programs, and strengthening the food safety monitoring system is substantiated.
It is concluded that the ecologization of livestock production is an important component of ensuring the country's food
security, as it contributes to improving the quality and safety of food products, strengthening the resilience of the agri-food
system, and ensuring the long-term sustainable development of the agricultural sector of Ukraine.
Ключові слова: екологізація виробництва, тваринництво, продовольча безпека, органічне
виробництво, екологічна безпека, сталий розвиток, антибіотикорезистентність, біобезпе-
ка, цифровізація тваринництва, ресурсоефективність, екологічний менеджмент, конкурен-
тоспроможність аграрного сектору.
Key words: ecologization of production, livestock farming, food security, organic production,
environmental safety, sustainable development, antimicrobial resistance, biosecurity, digitalization
of livestock farming, resource efficiency, environmental management, competitiveness of the
agricultural sector.
країни через виробництво м'яса, молока, яєць та
іншої білкової продукції, а також підтримує
розвиток сільських територій і зайнятість насе-
лення. Водночас інтенсифікація тваринницько-
го виробництва супроводжується посиленням
екологічного навантаження на довкілля, що
проявляється у зростанні викидів парникових
газів, забрудненні водних ресурсів, накопиченні
відходів та поширенні антибіотикорезистент-
ності. За оцінками FAO, сектор тваринництва
формує близько 14—15 % глобальних антропо-
АГРОСВІТ № 10, 2026
171
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
генних викидів парникових газів, що актуалізує
необхідність його екологічної трансформації.
У сучасному науковому дискурсі все більшого
значення набуває концепція One Health, відповід-
но до якої здоров'я людини, тварин і довкілля є
взаємопов'язаними складовими єдиної системи. У
зв'язку з цим екологізація тваринництва розгля-
дається як важливий інструмент забезпечення без-
печності харчових продуктів, збереження природ-
них ресурсів та підвищення стійкості продоволь-
чих систем. Упровадження "зелених" техно-
логій — біогазових установок, ресурсозберігаю-
чих систем утримання тварин, органічного вироб-
ництва та екологічно безпечного управління відхо-
дами — сприяє зниженню екологічного наванта-
ження, оптимізації використання ресурсів і підви-
щенню якості продукції тваринництва.
АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ
І ПУБЛІКАЦІЙ
Питання екологізації виробництва про-
дукції тваринництва та забезпечення продо-
вольчої безпеки досліджуються у працях
вітчизняних і зарубіжних науковців, зокрема
Є. Улька, Г. Голуба, Г. Калетніка, М. Портера,
J. Elkington, а також у аналітичних матеріалах
FAO, OECD, WHO та FiBL, де розглядаються
проблеми сталого розвитку тваринництва, ре-
сурсоефективності, органічного виробництва
та екологічної модернізації галузі. Значна ува-
га у наукових дослідженнях приділяється пи-
танням антибіотикорезистентності, продо-
вольчої безпеки, цифровізації тваринництва та
впровадження екологічно орієнтованих техно-
логій, що висвітлено у працях А. Салманова, В.
Музики, Y. Vashchyk та інших дослідників. Вод-
ночас недостатньо дослідженими залишають-
ся питання комплексної інтеграції екологічних,
економічних та інституційних механізмів еко-
логізації тваринництва в контексті забезпечен-
ня продовольчої безпеки України в умовах воє-
нних та кліматичних викликів.
ФОРМУЛЮВАННЯ ЦІЛЕЙ СТАТТІ
(ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ)
Метою статті є дослідження теоретичних і
прикладних аспектів екологізації виробництва
продукції тваринництва та обгрунтування її
ролі у забезпеченні продовольчої безпеки краї-
ни в умовах сучасних екологічних, економічних
і воєнних викликів.
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ
ДОСЛІДЖЕННЯ
Для України питання екологізації тваринниць-
кого сектору набуває особливої актуальності в
умовах воєнних викликів, кліматичної нестабіль-
ності та необхідності адаптації аграрної політики
до вимог Європейського Союзу. Перехід до еко-
логічно орієнтованої моделі розвитку тваринниц-
тва створює передумови для зміцнення продоволь-
чої безпеки, підвищення конкурентоспромож-
ності аграрної продукції та формування стійкої
системи агровиробництва. У зв'язку з цим метою
статті є дослідження впливу екологізації тварин-
ництва на забезпечення продовольчої безпеки
України та обгрунтування перспектив упровад-
ження сталих технологій у галузі.
Наукові дослідження підтверджують, що
сталий розвиток тваринництва є важливою пе-
редумовою зміцнення продовольчої безпеки,
оскільки забезпечує виробництво якісної та
безпечної харчової продукції за одночасного
збереження природно-ресурсного потенціалу
[1]. За підходами FAO, екологізація тварин-
ницького виробництва сприяє підвищенню
ефективності використання кормових, енерге-
тичних і водних ресурсів, зменшенню екологі-
чного навантаження та формуванню стійких
продовольчих систем [2]. М. Портер у кон-
цепції конкурентних переваг наголошував, що
сучасна конкурентоспроможність аграрного
сектору дедалі більше залежить від здатності
поєднувати економічну результативність із
дотриманням екологічних і соціальних стан-
дартів [3]. У свою чергу, J. Elkington у концепції
"triple bottom line" підкреслював необхідність
забезпечення балансу між економічними, еко-
логічними та соціальними результатами госпо-
дарської діяльності, що особливо актуально
для тваринницької галузі [4].
Особливого значення у сучасних умовах
набуває органічне тваринництво, яке розгля-
дається як один із перспективних напрямів роз-
витку аграрного сектору XXI століття. Орга-
нічні системи виробництва орієнтовані на дот-
римання принципів добробуту тварин, мініміза-
цію використання синтетичних ветеринарних
препаратів, раціональне використання природ-
них ресурсів і забезпечення високої якості про-
дукції. На думку Г. Голуба та О. Маруса, роз-
виток органічного тваринництва сприяє фор-
муванню доданої вартості, підвищенню експор-
тного потенціалу та зміцненню екологічної
стійкості аграрного виробництва [5]. За дани-
ми FiBL, світовий ринок органічної продукції
у 2025 р. перевищив 140 млрд дол. США, а попит
на органічні продукти тваринного походження
щорічно зростає на 8—10 % [6]. Водночас в Ук-
раїні органічне тваринництво поки не набуло
масового поширення через високу вартість тех-
нологій, тривалий перехідний період та значні
172
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
витрати на сертифікацію. За оцінками проф-
ільних асоціацій, частка органічної продукції у
структурі внутрішнього споживання залишаєть-
ся незначною, тоді як більшість сертифікованої
продукції експортується до країн ЄС.
Поряд із економічними перевагами органі-
чне та екологічно орієнтоване тваринництво
позитивно впливає на якість і безпечність про-
довольства. Органічна продукція характери-
зується нижчим рівнем залишків антибіотиків,
пестицидів і гормональних препаратів, що має
важливе значення для здоров'я населення. Дос-
лідження науковців свідчать, що системи еко-
логічного виробництва сприяють зменшенню
ризиків харчових контамінацій та покращенню
мікробіологічної безпеки продуктів [7]. Нау-
ковці також відзначають, що дотримання прин-
ципів добробуту тварин безпосередньо впливає
на якість м'яса та молочної продукції, оскіль-
ки зниження стресових факторів позитивно
позначається на фізіологічному стані тварин і
характеристиках продукції [8].
У процесі євроінтеграції Україна активно адап-
тує нормативно-правову базу у сфері ветеринар-
ної медицини та добробуту тварин до стандартів
Європейського Союзу. Важливим кроком стало
ухвалення Закону України "Про ветеринарну ме-
дицину та благополуччя тварин" (2021 р.), який
передбачає поступове впровадження європейсь-
ких вимог до утримання тварин, систем контролю
безпечності продукції та ветеринарного нагляду.
Із 2026 р. набувають чинності норми щодо
мінімальних стандартів утримання тварин, вклю-
чаючи вимоги до площі, освітлення, вентиляції,
систем годівлі, ветеринарного обліку та регуляр-
ного контролю стану здоров'я поголів'я. За оцін-
ками Держпродспоживслужби, дотримання стан-
дартів добробуту тварин сприятиме покращенню
епізоотичної ситуації, підвищенню продуктив-
ності та виробництву більш якісної й безпечної
харчової продукції. Подібну позицію підтримують
і представники Міністерства економіки України,
наголошуючи, що сталий розвиток тваринництва
та впровадження стандартів добробуту тварин є
необхідною умовою інтеграції українського аг-
рарного сектору до європейського ринку.
Стратегічне значення екологізації тварин-
ництва підтверджується також Концепцією
розвитку тваринництва України до 2033 року,
затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Документ визначає галузь тваринництва одним
із пріоритетних напрямів аграрної політики та
передбачає підтримку молочного і м'ясного
скотарства, розвиток переробних потужнос-
тей, збільшення поголів'я та впровадження еко-
логічно безпечних технологій виробництва.
Серед ключових завдань концепції — забезпе-
чення внутрішнього ринку безпечною та якіс-
ною продукцією тваринного походження,
мінімізація негативного впливу тваринництва
на довкілля та вдосконалення системи управл-
іння побічними продуктами виробництва. Та-
ким чином, державна політика поступово інтег-
рує екологічні пріоритети у механізми забез-
печення продовольчої безпеки.
Разом із тим у практиці функціонування тва-
ринницького сектору зберігається низка систем-
них проблем. FAO зазначає, що в Україні все ще
спостерігається недостатній рівень контролю за
використанням ветеринарних препаратів, а засто-
сування антибіотиків нерідко здійснюється без
належного ветеринарного супроводу [9]. Низький
рівень обізнаності виробників щодо ризиків анти-
біотикорезистентності та недостатня увага до
профілактики інфекційних захворювань форму-
ють додаткові загрози для продовольчої безпеки
та здоров'я населення. Дослідження науковців
підтверджують, що надмірне використання анти-
біотиків у тваринництві сприяє поширенню анти-
біотикорезистентних бактерій та генів резистент-
ності, які можуть потрапляти у харчовий ланцюг і
створювати серйозні ризики для людини [10].
У зв'язку з цим важливого значення набуває
впровадження екологічно орієнтованих підходів
до ветеринарного обслуговування та систем уп-
равління здоров'ям тварин. Науковці наголошу-
ють на необхідності скорочення непрофільного
використання антибіотиків шляхом розвитку
систем вакцинації, застосування пробіотиків,
удосконалення умов утримання тварин та поси-
лення біобезпеки господарств [11]. Упровад-
ження таких практик не лише знижує екологічні
ризики, але й сприяє виробництву більш безпеч-
ної продукції, зміцненню продовольчої безпе-
ки та підвищенню конкурентоспроможності ук-
раїнського тваринництва в умовах європейської
інтеграції.Органічне тваринництво розглядаєть-
ся як один із перспективних напрямів сталого
розвитку аграрного сектору, оскільки поєднує
екологічну безпечність виробництва, дотриман-
ня принципів добробуту тварин та підвищення
якості харчової продукції. Перехід до органіч-
них систем господарювання передбачає відмо-
ву від синтетичних кормових добавок, обмежен-
ня використання ветеринарних препаратів, зас-
тосування органічних кормів та створення більш
природних умов утримання тварин. У результаті
продукція органічного походження характери-
зується нижчим вмістом залишків антибіотиків,
пестицидів і хімічних речовин, що підвищує її
безпечність для споживачів. За даними FiBL,
світовий ринок органічної продукції у 2025 р.
АГРОСВІТ № 10, 2026
173
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
перевищив 140 млрд дол. США, а щорічні темпи
його зростання становлять близько 8—10 % [12].
Разом із тим розвиток органічного тварин-
ництва в Україні залишається обмеженим. Ос-
новними стримуючими чинниками виступають
висока вартість сертифікації, тривалий пере-
хідний період, недостатньо сформований
внутрішній ринок та значні інвестиційні витра-
ти. За оцінками експертів, внутрішнє споживан-
ня органічної продукції в Україні становить
близько 1 євро на особу на рік, тоді як у краї-
нах ЄС цей показник перевищує 100-150 євро
[13]. Більшість сертифікованої органічної про-
дукції українські виробники експортують до
країн Європейського Союзу. Аналітики FAO
прогнозують, що потенціал ринку органічного
м'яса та молока в Україні може становити
кілька мільярдів гривень, однак фактичне охоп-
лення ринку поки не перевищує 1-2 % внутріш-
нього попиту через високу вартість продукції
та низьку купівельну спроможність населення
[14]. Водночас органічні системи господарю-
вання сприяють формуванню більш стійких аг-
роекосистем, оскільки дозволяють скоротити
хімічне навантаження на грунти й водні ресур-
си та підтримують біорізноманіття.
Важливим напрямом екологізації тварин-
ництва є забезпечення добробуту тварин, що
безпосередньо впливає на продуктивність і без-
печність продукції. Поліпшення умов утриман-
ня — збільшення площі на одну голову, доступ
до вигулу, належна вентиляція, освітлення та
комфортний мікроклімат — сприяє зниженню
рівня стресу й захворюваності тварин.
У процесі євроінтеграції Україна поступо-
во адаптує систему тваринництва до вимог ЄС.
Із 2026 р. забороняється використання тради-
ційних батарейних кліток для курей-несучок,
що відповідає європейським стандартам добро-
буту тварин. Такі зміни сприятимуть покращен-
ню умов утримання птиці та підвищенню якості
яєчної продукції. За оцінками галузевих асоц-
іацій, модернізація птахоферм відповідно до
нових стандартів може потребувати інвестицій
у межах 15—25 євро на одну голову птиці. Вод-
ночас дотримання стандартів добробуту тварин
створює додаткові можливості для виходу ук-
раїнських виробників на європейські ринки, де
попит на продукцію, вироблену відповідно до
ESG-принципів, щороку зростає на 6—8 %.
Окрему загрозу для продовольчої безпеки
та здоров'я населення становить надмірне ви-
користання антибіотиків у тваринництві. За
оцінками WHO, близько 70 % усіх антибіотиків
у світі використовуються саме у тваринництві,
причому значна їх частина застосовується не
для лікування, а для профілактики захворю-
вань та стимулювання росту тварин [15]. Світові
дослідження підтверджують, що надмірне ви-
користання антибіотиків сприяє формуванню
антибіотикорезистентних бактерій, які можуть
поширюватися через харчові продукти та на-
вколишнє середовище [16]. FAO зазначає, що в
Україні ветеринарні препарати нерідко викори-
стовуються без належної діагностики та вете-
ринарного супроводу, що підвищує ризики по-
трапляння залишків антибіотиків у молоко, м'я-
со та яйця [17]. За прогнозами міжнародних
організацій, до 2050 р. антибіотикорезис-
тентність може спричиняти до 10 млн смертей
щороку у світі, якщо не буде впроваджено
ефективних механізмів контролю [18].
У зв'язку з цим важливого значення набу-
ває впровадження альтернативних підходів —
вакцинації, пробіотиків, покращених умов ут-
римання та систем біобезпеки. За оцінками
Європейської комісії, використання профілак-
тичних ветеринарних програм дозволяє скоро-
тити споживання антибіотиків у тваринництві
на 30—50 % без зниження продуктивності [19].
Водночас впровадження систем моніторингу
здоров'я тварин і цифрового ветеринарного
контролю сприяє ранньому виявленню захво-
рювань та зменшенню економічних втрат.
Суттєву роль у екологізації тваринництва
відіграє ефективне управління відходами ви-
робництва. Традиційне зберігання та внесення
гною часто призводить до забруднення грунтів
і водних ресурсів нітратами, а також до викидів
метану й аміаку. За оцінками дослідників, тва-
ринницький сектор формує близько 32 % гло-
бальних антропогенних викидів метану. Аль-
тернативним рішенням виступає компостуван-
ня відходів та використання біогазових уста-
новок. Один середній біогазовий комплекс по-
тужністю 1 МВт дозволяє переробляти до 20—
25 тис. т органічних відходів щороку та забез-
печувати електроенергією близько 1,5—2 тис.
домогосподарств. Практика впровадження
компостування та біогазових технологій у ре-
гіонах України вже демонструє позитивний
екологічний та економічний ефект, а міжна-
родні програми за підтримки ЄС і Швейцарії
розглядають ці напрями як важливу складову
сталого розвитку тваринництва [20].
Сучасна модель екологічно орієнтованого тва-
ринництва передбачає інтегроване управління ви-
робничими процесами, що охоплює оптимізацію
систем годівлі, генетичне вдосконалення поголі-
в'я, цифровий моніторинг здоров'я тварин, конт-
роль за використанням ресурсів та впровадження
екологічних інновацій. Використання GPS-на-
174
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
вігації, супутникового моніторингу й цифрових
систем управління дозволяє ефективніше плану-
вати випас худоби, уникати деградації пасовищ і
підвищувати продуктивність виробництва. За оці-
нками OECD, цифровізація тваринництва дозво-
ляє скоротити втрати кормів на 10—15 %, підви-
щити продуктивність стада на 8—12 % та зменши-
ти витрати енергоресурсів на 15—20 % [21]. У ком-
плексі такі підходи формують передумови для
підвищення екологічної стійкості тваринництва,
зміцнення продовольчої безпеки та адаптації аг-
рарного сектору України до сучасних європейсь-
ких стандартів.
Перехід тваринницьких господарств до еко-
логічно орієнтованих технологій супровод-
жується як додатковими витратами, так і фор-
муванням нових економічних можливостей.
Органічні та ресурсозберігаючі системи вироб-
ництва, як правило, потребують більшої трудо-
місткості через необхідність дотримання спец-
іальних стандартів утримання тварин, викори-
стання органічних кормів, ручного контролю
окремих виробничих процесів та посиленого
ветеринарного моніторингу. Водночас вищі
ринкові ціни на органічну продукцію дозволя-
ють компенсувати додаткові витрати та забез-
печувати вищу прибутковість господарств.
Поряд із розвитком органічного виробницт-
ва важливого значення набуває впровадження
стандартів добробуту тварин, що також потре-
бує суттєвих інвестиційних ресурсів. Модерніза-
ція тваринницьких комплексів передбачає розши-
рення площ утримання, удосконалення систем
вентиляції, освітлення, автоматизації годівлі та
створення комфортного мікроклімату для тва-
рин. Разом із тим дотримання європейських стан-
дартів добробуту тварин створює додаткові мож-
ливості для виходу українських виробників на
ринки ЄС, де попит на продукцію, вироблену
відповідно до ESG-принципів, постійно зростає.
Крім експортних переваг, поліпшення умов утри-
мання позитивно впливає на здоров'я тварин, зни-
жує рівень захворюваності та смертності погол-
ів'я, що дозволяє скоротити витрати на ветери-
нарне обслуговування й лікування.
Водночас екологізація тваринництва від-
криває нові можливості для диверсифікації
джерел доходів аграрних підприємств. Одним
із найбільш перспективних напрямів є впровад-
ження біогазових технологій та систем пере-
робки органічних відходів. Використання гною
та побічних продуктів тваринництва для вироб-
ництва біогазу дозволяє господарствам не
лише зменшити екологічне навантаження, а й
отримувати додаткові фінансові надходження.
Один біогазовий комплекс потужністю 1 МВт
здатний переробляти до 20—25 тис. т органіч-
них відходів на рік та забезпечувати електрое-
нергією близько 1,5—2 тис. домогосподарств
[22]. Крім того, фермерські господарства отри-
мують можливість скорочення витрат на утил-
ізацію відходів, закупівлю енергоресурсів та
мінеральних добрив, оскільки залишки після
анаеробного зброджування можуть викорис-
товуватися як органічне добриво.
Для прискорення впровадження екологічних
технологій важливу роль відіграють механізми
державної підтримки та міжнародного фінансу-
вання. В Україні поступово розширюються про-
грами екологічних дотацій, пільгового кредиту-
вання та компенсації частини витрат на впровад-
ження ресурсозберігаючих технологій. Крім
того, міжнародні організації та донорські струк-
тури, зокрема FAO, UNDP, GIZ та Європейсь-
кий Союз, реалізують проєкти, спрямовані на
фінансування модернізації обладнання, розви-
ток біоенергетики, підтримку органічного ви-
робництва та підготовку кадрів у сфері сталого
тваринництва. Завдяки цьому формуються пе-
редумови для поступової екологічної трансфор-
мації галузі та підвищення рівня її відповідності
сучасним міжнародним стандартам.
Водночас процес упровадження екологічно
орієнтованих практик у тваринництві супровод-
жується низкою економічних, інституційних,
соціальних і технологічних труднощів, які стри-
мують темпи трансформації галузі. Одним із
ключових бар'єрів залишаються значні фінан-
сові витрати на модернізацію тваринницьких
комплексів, упровадження систем добробуту
тварин, біогазових установок, цифрового моні-
торингу та екологічно безпечних технологій ут-
римання. Особливо гостро проблема прояв-
ляється для малих і середніх господарств, які
мають обмежений доступ до кредитних ресурсів
та інвестиційного фінансування. За оцінками
експертів, модернізація ферм відповідно до
європейських стандартів може потребувати
збільшення капітальних витрат на 15—30 %, що
без механізмів державної підтримки суттєво
ускладнює впровадження екологічних інновацій
та знижує інвестиційну активність у галузі [23].
Поряд із фінансовими труднощами суттєвий
вплив на темпи екологізації має стан внутріш-
нього ринку органічної та сертифікованої про-
дукції тваринництва. Низька купівельна спро-
можність населення та обмежена готовність
споживачів сплачувати вищу ціну за екологічно
безпечну продукцію знижують економічну мо-
тивацію виробників до переходу на органічні
технології. Показовим є те, що у 2017 р. експорт
органічної продукції з України становив близь-
АГРОСВІТ № 10, 2026
175
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
ко 99 млн євро, тоді як обсяг внутрішнього рин-
ку оцінювався лише у 29 млн євро. Така диспро-
порція свідчить про переважну орієнтацію ви-
робників на зовнішні ринки та недостатній роз-
виток внутрішнього попиту на продукцію з ви-
сокою екологічною доданою вартістю.
Водночас економічні стимули не можуть
забезпечити ефективну екологічну трансфор-
мацію без належного інформаційного та осві-
тнього супроводу. Значна частина фермерсь-
ких господарств не володіє достатньою інфор-
мацією щодо нових ветеринарних, екологічних
і технологічних вимог, пов'язаних із гармоні-
зацією українського законодавства до стан-
дартів ЄС. За відсутності системної підготов-
ки кадрів, консультаційної підтримки та прак-
тичних навчальних програм упровадження су-
часних екологічних технологій відбувається
повільними темпами.
Крім інформаційно-освітніх проблем, додат-
кові труднощі формують регуляторні та інсти-
туційні ризики. Для частини агровиробників нові
вимоги щодо добробуту тварин, ветеринарного
контролю, поводження з відходами та екологі-
чної сертифікації залишаються недостатньо
зрозумілими або складними для практичного
впровадження. Це особливо стосується малих і
середніх господарств, які мають обмежені адм-
іністративні та фінансові можливості для швид-
кої адаптації до нових норм.
Не менш важливими залишаються соціальні
чинники, які впливають на швидкість поширен-
ня екологічних інновацій у тваринництві. У ба-
гатьох регіонах України галузь традиційно
функціонує на основі усталених моделей гос-
подарювання, що ускладнює швидкий перехід
до нових технологій виробництва. Додатковою
проблемою є дефіцит кваліфікованих кадрів,
здатних працювати за сучасними екологічни-
ми та ветеринарними стандартами. В умовах
міграційних процесів і скорочення чисельності
населення у сільській місцевості проблема кад-
рового забезпечення стає одним із ключових
викликів для розвитку сталого тваринництва.
Особливої актуальності зазначені пробле-
ми набувають в умовах воєнних дій та кліма-
тичної нестабільності. Окупація частини тери-
торій, руйнування тваринницької інфраструк-
тури, логістичні обмеження, дефіцит енергоре-
сурсів і нестабільність аграрних ринків суттє-
во ускладнюють реалізацію довгострокових
екологічних проєктів. Одночасно кліматичні
зміни, посухи, підтоплення та деградація кор-
мової бази підвищують необхідність адаптації
тваринництва до нових екологічних умов. За
таких обставин ефективність окремих еколог-
ічних заходів може проявлятися лише у довго-
строковій перспективі, що потребує додатко-
вих механізмів державної підтримки та страху-
вання ризиків.
Попри наявні труднощі, міжнародний досвід
і практика функціонування екологічно орієнто-
ваних господарств свідчать, що у довгостроко-
вому періоді "зелена" трансформація тварин-
ництва забезпечує підвищення економічної
стійкості та конкурентоспроможності галузі.
Використання ресурсозберігаючих технологій,
дотримання екологічних стандартів та інтегра-
ція у міжнародні ланцюги постачання дозволя-
ють виробникам отримувати доступ до нових
ринків, зменшувати витрати на енергоресурси й
утилізацію відходів, а також уникати екологіч-
них санкцій і втрат від деградації природних ре-
сурсів. У зв'язку з цим ключовим завданням дер-
жавної політики та суспільства є формування
сприятливих умов для подолання зазначених
бар'єрів і стимулювання екологічної модерні-
зації тваринницького сектору України.
Першочергового значення набуває вдоско-
налення нормативно-правового забезпечення
галузі відповідно до вимог Європейського Со-
юзу. Доцільним є посилення імплементації євро-
пейських стандартів у сфері добробуту тварин,
ветеринарної безпеки, контролю використання
антибіотиків та екологічного управління відхо-
дами тваринництва. Особливу увагу необхідно
приділити практичному впровадженню поло-
жень наказу № 224 (2021 р.) та створенню ефек-
тивних механізмів державного контролю за дот-
риманням екологічних і ветеринарних вимог у
господарствах різних форм власності.
Водночас важливо забезпечити формування
дієвої системи економічного стимулювання аг-
ровиробників до впровадження екологічних тех-
нологій. Доцільним є розширення програм дер-
жавної підтримки у формі дотацій, грантів, по-
даткових пільг і пільгового кредитування для
господарств, що здійснюють перехід до органі-
чного виробництва, модернізують тваринницькі
комплекси або інвестують у системи добробуту
тварин. Перспективними інструментами можуть
бути часткова компенсація витрат на екологіч-
ну сертифікацію, пільгові "зелені" кредити для
придбання біогазових установок, а також
підтримка будівництва безкліткових систем ут-
римання тварин відповідно до стандартів ЄС.
Ефективність екологічної трансформації
тваринництва значною мірою залежить від рів-
ня професійної підготовки та екологічної об-
ізнаності учасників ринку. У зв'язку з цим не-
обхідним є впровадження системних освітніх
програм для фермерів, ветеринарних спец-
176
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
іалістів і менеджерів аграрних підприємств щодо
принципів сталого тваринництва, раціонально-
го використання антибіотиків, альтернативних
методів ветеринарного захисту та екологічної
сертифікації. Важливу роль у цьому процесі
можуть відігравати міжнародні освітні й наукові
проєкти, зокрема Erasmus+, FAO та інші програ-
ми технічної допомоги. Практичний досвід реа-
лізації проєкту SULAWE підтверджує ефек-
тивність платформ для обміну знаннями та про-
фесійної підготовки фахівців у сфері добробу-
ту тварин і сталого виробництва.
Поряд із кадровим забезпеченням важливо-
го значення набуває розвиток виробничої та ло-
гістичної інфраструктури. Доцільним є інвесту-
вання у створення сучасних регіональних моло-
копереробних і м'ясопереробних підприємств, які
відповідатимуть високим стандартам якості та
безпечності продукції. Одночасно необхідно
підтримувати розвиток кооперативних форм гос-
подарювання серед дрібних виробників, включа-
ючи створення спільних органічних переробних
центрів, лабораторій, логістичних хабів і систем
зберігання продукції. Це дозволить знизити вит-
рати транспортування та підвищити конкурен-
тоспроможність продукції тваринництва.
Для забезпечення ефективного державного
управління екологізацією тваринництва важли-
во сформувати сучасну систему моніторингу та
статистичного обліку екологічних показників
галузі. Доцільним є впровадження регулярної
звітності щодо обсягів органічного виробницт-
ва, рівня використання антибіотиків, викидів
метану, утворення відходів та інших показників
сталого розвитку тваринництва. Використання
підходів LEAP-FAO та цифрових систем збору
даних дозволить забезпечити прозорість інфор-
мації, підвищити якість державного управління
та сприяти прийняттю рішень на основі об'єктив-
них аналітичних даних.
Важливим напрямом підтримки екологічної
модернізації галузі є активізація наукових дос-
ліджень та інноваційної діяльності. Необхідним
є фінансування прикладних досліджень, спря-
мованих на адаптацію екологічних технологій
до природно-кліматичних умов України, роз-
виток локальної кормової бази, удосконален-
ня систем переробки органічних відходів і ство-
рення адаптованих порід тварин із високим
рівнем продуктивності та стійкості. У регіонах,
де відсутня достатня експериментальна база,
доцільним є проведення пілотних проєктів та
демонстраційних досліджень щодо впливу еко-
логічних технологій на продуктивність і стан
агроекосистем.
Окремої уваги потребує розширення досту-
пу української екологічної продукції до міжна-
родних ринків. У цьому контексті важливо ак-
тивізувати просування продукції тваринницт-
ва через торговельні місії, участь у міжнарод-
них виставках та гармонізацію систем сертиф-
ікації відповідно до стандартів ЄС. Поряд із
розвитком експорту необхідно формувати
внутрішній ринок свідомого споживання через
інформаційні кампанії, популяризацію переваг
безпечної та екологічно чистої продукції, а та-
кож підтримку локальних виробників. Такий
підхід сприятиме зміцненню продовольчої без-
пеки, підвищенню довіри споживачів та форму-
ванню довгострокових конкурентних переваг
українського тваринництва
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
ПОДАЛЬШИХ РОЗВІДОК У ДАНОМУ
НАПРЯМІ
Екологізація виробництва продукції тва-
ринництва є важливою передумовою зміцнен-
ня продовольчої безпеки України, оскільки
сприяє виробництву безпечної та якісної хар-
чової продукції, зниженню екологічних ризиків
і підвищенню стійкості аграрного сектору. Уп-
ровадження органічних технологій, систем
добробуту тварин, екологічно безпечного уп-
равління відходами, раціонального викорис-
тання ветеринарних препаратів і цифрових си-
стем моніторингу дозволяє не лише покращи-
ти якість продовольства, а й мінімізувати нега-
тивний вплив тваринництва на довкілля. У су-
часних умовах кліматичних змін, поширення
антибіотикорезистентності та посилення еко-
логічних вимог міжнародних ринків саме еко-
логічна модернізація галузі формує основу для
довгострокової стабільності продовольчої си-
стеми.
Проведений аналіз підтверджує, що інтег-
рація принципів сталого розвитку у систему
тваринництва відповідає сучасним міжнарод-
ним підходам і стратегічним орієнтирам роз-
витку аграрного сектору. Концепція One Health
акцентує увагу на нерозривному взаємозв'яз-
ку між здоров'ям людини, тварин та навколиш-
нього середовища, де продовольство виступає
ключовою ланкою цієї системи. У зв'язку з цим
державна аграрна політика України має бути
орієнтована на комплексне впровадження еко-
логічно безпечних технологій, гармонізацію
національного законодавства із стандартами
ЄС та розвиток системи контролю безпечності
продукції тваринництва.
Водночас ігнорування екологічних аспектів
розвитку галузі може призвести до посилення
деградації природних ресурсів, зростання епі-
АГРОСВІТ № 10, 2026
177
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
зоотичних ризиків, погіршення якості харчових
продуктів та зниження конкурентоспромож-
ності українського тваринництва. Натомість
реалізація принципів екологізації створює пе-
редумови для підвищення економічної ефек-
тивності виробництва, розширення експортних
можливостей та формування стійкої системи
продовольчого забезпечення. Саме тому пе-
рехід до екологічно орієнтованої моделі тва-
ринництва слід розглядати як стратегічний на-
прям забезпечення продовольчої, екологічної
та економічної безпеки України.
Література
1. Улько Є. Інституціональне забезпечення
сталого розвитку тваринництва в Україні. Еко-
номічний дискурс. 2016. № 1. С. 71-81.
2. FAO. Greenhouse Gas Emissions from the
Dairy Sector: A Life Cycle Assessment. Rome:
FAO, 2010. 94 p.
3. Porter M. E., Kramer M. R. Strategy and
Society: The Link Between Competitive Advantage
and Corporate Social Responsibility. Harvard
Business Review. 2006. Vol. 84, No. 12. P. 78-92.
4. Elkington J. Cannibals with Forks: The Triple
Bottom Line of 21st Century Business. Oxford:
Capstone Publishing, 1997. 402 p.
5. Голуб Г. А., Марус О. А. Концепція вироб-
ництва екологічно безпечної продукції рос-
линництва та тваринництва. Науковий вісник
Національного університету біоресурсів і при-
родокористування України. Серія: Техніка та
енергетика АПК. 2016. Вип. 254. С. 361—372.
6. Willer H., Schaack D., Lernoud J. The World
of Organic Agriculture: Statistics and Emerging
Trends 2025. Frick; Bonn: Research Institute of
Organic Agriculture (FiBL), IFOAM — Organics
International, 2025.
7. Калетнік Г. М., Лутковська С. М. Еколо-
гічна модернізація та органічне виробництво в
системі екологічної безпеки. Вінниця: ВНАУ,
2022. 356 с.
8. Захарін В. В., Трохименко В. З., Коваль-
чук Т. І., Безверха Л. М., Пирожок М. А. Зна-
чення кліматично орієнтованого благополуч-
чя тваринництва для забезпечення високого
рівня продуктивності тварин і якості тварин-
ницької сировини. Подільський вісник:
сільське господарство, техніка, економіка.
2025. № 47. С. 69—76.
9. FAO. Ukraine: Strengthening Food Safety
and Veterinary Systems. Rome: Food and
Agriculture Organization of the United Nations,
2022.
10. Салманов А. Г., Музика В. П. Боротьба з
резистентністю до антибіотиків на принципах
концепції "Єдине здоров'я". International
Journal of Antibiotics and Probiotics. 2017. № 1
(2). С. 8—29.
11. Vashchyk Y., Tsimerman O., Ladohubets O.,
Duchenko K., Zakhariev A., Shapovalova O. Стра-
тегії боротьби з резистентністю до антибіо-
тиків: пошук нових рішень. ScienceRise: Bio-
logical Science. 2025. № 3 (44). С. 32—39.
12. The World of Organic Agriculture:
Statistics and Emerging Trends 2025. Frick; Bonn:
Research Institute of Organic Agriculture (FiBL),
IFOAM — Organics International, 2025.
13. Прокопенко К., Удова Л. Сучасний стан
та перспективи розвитку органічного вироб-
ництва в Україні: із думкою про майбутнє. Еко-
номіка і прогнозування. 2022. № 1. С. 132—148.
14. Organic Market in Ukraine: Analytical
Review 2024. Kyiv: Organic Standard, FiBL, 2024.
15. WHO. Global Antimicrobial Resistance and
Use Surveillance System (GLASS) Report 2023.
Geneva: World Health Organization, 2023.
16. Кравченко В. Г., Кравченко А. В., Ємчен-
ко Я. О., Дудченко М. О. Локальні антибак-
терійні засоби в умовах антибіотикорезистен-
тності мікробіому (аналітичний огляд пробле-
ми і перспективи розроблення нових місцевих
антибактерійних (антисептичних) засобів).
Проблеми екології і медицини. 2022. Т. 26,
№ 3—4. С. 44—50.
17. FAO, WHO, WOAH, UNEP. One Health
Joint Plan of Action (2022-2026). Rome; Geneva;
Paris; Nairobi, 2022.
18. O'Neill J. Tackling Drug-Resistant
Infections Globally: Final Report and Recom-
mendations. London: Review on Antimicrobial
Resistance, 2016.
19. EMA. Sales of Veterinary Antimicrobial
Agents in 31 European Countries in 2022.
European Surveillance of Veterinary Antimic-
robial Consumption (ESVAC). Amsterdam: EMA,
2023.
20. Демчак І. М., Свиноус І. В., Микитюк Д. М.
та ін. Дослідження у сфері зменшення техно-
генного навантаження на навколишнє середо-
вище при утриманні свинопоголів'я. Київ: НДІ
"Украгропромпродуктивність", 2017. 20 с.
21. OECD. Agriculture and the Digital Trans-
formation: Opportunities and Challenges for Rural
Areas. Paris: OECD Publishing, 2024.
22. Гонтарук Я. В. Управління інвестиційни-
ми ресурсами підприємств для виробництва
біопалив на засадах державно-приватного
партнерства. Цифрова економіка та економіч-
на безпека. 2024. № 2 (11). С. 290—294.
23. Лаврук В. В., Будняк Л. М., Лаврук О. С.
Проблематика залучення інвестицій у еконо-
178
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
мічну модернізацію і підвищення конкурен-
тоспроможності тваринництва. Агросвіт. 2020.
№ 11. С. 26—36.
References:
1. Ul'ko, Ye. (2016), "Institutional support for
sustainable development of livestock farming in
Ukraine", Ekonomichnyj dyskurs, vol. 1, pp. 71—
81.
2. FAO (2010), Greenhouse Gas Emissions
from the Dairy Sector: A Life Cycle Assessment,
FAO, Rome.
3. Porter, M.E. and Kramer, M.R. (2006),
"Strategy and Society: The Link between Com-
petitive Advantage and Corporate Social
Responsibility", Harvard Business Review, vol. 84
(12), pp. 78—92.
4. Elkington, J. (1997), Cannibals with forks:
The triple bottom line of 21st century business,
Capstone, Oxford, UK.
5. Holub, H. A. and Marus, O. A. (2016), "Con-
cept of production of environmentally friendly
crop and livestock products", Naukovyj visnyk
Natsional'noho universytetu bioresursiv i
pryrodokorystuvannia Ukrainy. Seriia: Tekhnika
ta enerhetyka APK, vol. 254, pp. 361—372.
6. Willer, H., Schaack, D. and Lernoud, J.
(2025), The World of Organic Agriculture:
Statistics and Emerging Trends 2025, Research
Institute of Organic Agriculture (FiBL), IFOAM
Organics International, Frick, Bonn.
7. Kaletnik, G. M., and Lutkovska, S. M. (2022),
Ekolohichna modernizatsiya ta orhanichne
vyrobnytstvo v systemi ekolohichnoyi bezpeky
[Ecological modernization and organic production
in the system of ecological security], VNAU,
Vinnitsa, Ukraine.
8. Zakharin, V. V., Trokhymenko, V. Z.,
Koval'chuk, T. I., Bezverkha, L. M. and Pyrozhok,
M. A. (2025), "The importance of climate-oriented
animal welfare for ensuring high levels of animal
productivity and quality of livestock raw mate-
rials", Podil's'kyj visnyk: sil's'ke hospodarstvo,
tekhnika, ekonomika, vol. 47, pp. 69—76.
9. FAO (2022), Ukraine: Strengthening Food
Safety and Veterinary Systems, Food and
Agriculture Organization of the United Nations,
Rome.
10. Salmanov, A. H. and Muzyka, V. P. (2017),
"Combating Antibiotic Resistance Based on the
Principles of the One Health Concept", Inter-
national Journal of Antibiotics and Probiotics,
vol. 1 (2), pp. 8—29.
11. Vashchyk Y., Tsimerman O., Ladohubets O.,
Duchenko K., Zakhariev A., Shapovalova O.
(2025), "Antibiotic Resistance Strategies: Finding
New Solutions", ScienceRise: Biological Science,
vol. 3 (44), pp. 32—39.
12. The World of Organic Agriculture (2025),
Statistics and Emerging Trends 2025, Research
Institute of Organic Agriculture (FiBL), IFOAM
Organics International, Frick, Bonn.
13. Prokopenko, K. and Udova, L. (2022), "Current
status and prospects for the development of organic
production in Ukraine: with a view to the future",
Ekonomika i prohnozuvannia, vol. 1, pp. 132—148.
14. FiBL (2024), Organic Market in Ukraine:
Analytical Review 2024, Organic Standard, Kyiv,
Ukraine.
15. WHO (2023), Global Antimicrobial
Resistance and Use Surveillance System (GLASS)
Report 2023, World Health Organization, Geneva.
16. Kravchenko, V. H., Kravchenko, A. V.,
Yemchenko, Ya. O. and Dudchenko, M. O. (2022),
"Local antibacterial agents in conditions of
antibiotic resistance of the microbiome (analytical
review of the problem and prospects for the
development of new local antibacterial (antiseptic)
agents)", Problemy ekolohii i medytsyny, vol. 26,
no. 3—4, pp. 44—50.
17. FAO, WHO, WOAH, UNEP (2022), One
Health Joint Plan of Action (2022—2026), Rome,
Geneva, Paris, Nairobi.
18. O'Neill, J. (2016), Tackling Drug-Resistant
Infections Globally: Final Report and
Recommendations, Review on Antimicrobial
Resistance, London, UK.
19. EMA (2023), Sales of Veterinary Antimic-
robial Agents in 31 European Countries in 2022.
European Surveillance of Veterinary Antimic-
robial Consumption (ESVAC), EMA, Amsterdam.
20. Demchak, I. M., Svynous, I. V. and Mykytiuk,
D. M. (2017), Doslidzhennia u sferi zmenshennia
tekhnohennoho navantazhennia na navkolyshnie
seredovysche pry utrymanni svynopoholiv'ia
[Research in the field of reducing the technogenic
load on the environment when keeping pigs], NDI
"Ukrahropromproduktyvnist'", Kyiv, Ukraine.
21. OECD (2024), Agriculture and the Digital
Transformation: Opportunities and Challenges for
Rural Areas, OECD Publishing, Paris.
22. Hontaruk, Ya. V. (2024), Tsyfrova
ekonomika ta ekonomichna bezpeka, vol. 2(11),
pp. 290—294.
23. Lavruk, V.V., Budniak, L.M. and Lav-
ruk, O.S. (2020), "Problems of attracting invest-
ments in economic modernization and increasing
the competitiveness of animal husbandry",
Agrosvit, vol. 11, pp. 26—36.
Отримано редакцією журналу / Received: 09.05.26
Прорецензовано / Revised: 15.05.26
Дата публікації / Published: 21.05.26
|
| id | www_nayka_com_ua-article-10313 |
| institution | Agrosvit |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-06-09T01:01:05Z |
| publishDate | 2026 |
| publisher | ДКС Центр |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwnaykacomua/1b/caeaa21b3c5b312521e93c5dadd9571b.pdf |
| spelling | www_nayka_com_ua-article-103132026-06-08T07:46:11Z ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА, ЯК ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ КРАЇНИ ECOLOGIZATION OF LIVESTOCK PRODUCTION AS A FACTOR IN ENSURING THE COUNTRY'S FOOD SECURITY Ібатуллін, І. І. Свиноус, І. В. Присяжнюк, Н. М. Федорук, Н. М. Штимак, І. В. ДКС Центр 2026-05-21 Article Article application/pdf https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10313 10.32702/2306-6792.2026.10.169 Журнал "Агросвіт"; № 10 (2026): АГРОСВІТ; 169-178 Agrosvit; No. 10 (2026): AGROSVIT; 169-178 2306-6792 10.32702/2306-6792.2026.10 uk https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10313/10457 Авторське право (c) 2026 Журнал "Агросвіт" |
| spellingShingle | Ібатуллін, І. І. Свиноус, І. В. Присяжнюк, Н. М. Федорук, Н. М. Штимак, І. В. ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА, ЯК ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ КРАЇНИ |
| title | ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА, ЯК ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ КРАЇНИ |
| title_alt | ECOLOGIZATION OF LIVESTOCK PRODUCTION AS A FACTOR IN ENSURING THE COUNTRY'S FOOD SECURITY |
| title_full | ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА, ЯК ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ КРАЇНИ |
| title_fullStr | ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА, ЯК ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ КРАЇНИ |
| title_full_unstemmed | ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА, ЯК ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ КРАЇНИ |
| title_short | ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА, ЯК ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ КРАЇНИ |
| title_sort | екологізація виробництва продукції тваринництва, як чинник забезпечення продовольчої безпеки країни |
| url | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10313 |
| work_keys_str_mv | AT íbatullíníí ekologízacíâvirobnictvaprodukcíítvarinnictvaâkčinnikzabezpečennâprodovolʹčoíbezpekikraíni AT svinousív ekologízacíâvirobnictvaprodukcíítvarinnictvaâkčinnikzabezpečennâprodovolʹčoíbezpekikraíni AT prisâžnûknm ekologízacíâvirobnictvaprodukcíítvarinnictvaâkčinnikzabezpečennâprodovolʹčoíbezpekikraíni AT fedoruknm ekologízacíâvirobnictvaprodukcíítvarinnictvaâkčinnikzabezpečennâprodovolʹčoíbezpekikraíni AT štimakív ekologízacíâvirobnictvaprodukcíítvarinnictvaâkčinnikzabezpečennâprodovolʹčoíbezpekikraíni AT íbatullíníí ecologizationoflivestockproductionasafactorinensuringthecountrysfoodsecurity AT svinousív ecologizationoflivestockproductionasafactorinensuringthecountrysfoodsecurity AT prisâžnûknm ecologizationoflivestockproductionasafactorinensuringthecountrysfoodsecurity AT fedoruknm ecologizationoflivestockproductionasafactorinensuringthecountrysfoodsecurity AT štimakív ecologizationoflivestockproductionasafactorinensuringthecountrysfoodsecurity |