КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ АГРОПРОДОВОЛЬЧОЇ ПРОДУКЦІЇ УКРАЇНИ У ЗОВНІШНІЙ ТОРГІВЛІ З ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ: ОЦІНКА ЗА ІНДЕКСОМ RCA ТА ВПЛИВ ІНСТИТУЦІЙНИХ ОБМЕЖЕНЬ
Saved in:
| Date: | 2026 |
|---|---|
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
ДКС Центр
2026
|
| Online Access: | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10315 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Agrosvit |
| Download file: |  |
Institution
Agrosvit| _version_ | 1867479117221330944 |
|---|---|
| author | Діброва, А. Д. Діброва, Л. В. Діброва, М. А. |
| author_facet | Діброва, А. Д. Діброва, Л. В. Діброва, М. А. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "А. Д. Діброва",
"institution": null
},
{
"author": "Л. В. Діброва",
"institution": null
},
{
"author": "М. А. Діброва",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Діброва, А. Д. |
| baseUrl_str | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-06-08T07:46:11Z |
| doi_str_mv | 10.32702/2306-6792.2026.10.187 |
| first_indexed | 2026-06-09T01:01:10Z |
| format | Article |
| fulltext |
АГРОСВІТ № 10, 2026
187
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
УДК 339.5:338.43(477:4-6ЄС)
А. Д. Діброва,
д. е. н., професор, завідувач кафедри статистики та економічного аналізу,
Національний університет біоресурсів і природокористування України
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2503-2431
Л. В. Діброва,
к. е. н., доцент, доцент кафедри адміністративного менеджменту та ЗЕД,
Національний університет біоресурсів і природокористування України
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4877-0496
М. А. Діброва,
здобувач, Національний університет біоресурсів і природокористування України
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2035-571X
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ
АГРОПРОДОВОЛЬЧОЇ ПРОДУКЦІЇ УКРАЇНИ
У ЗОВНІШНІЙ ТОРГІВЛІ З ЄВРОПЕЙСЬКИМ
СОЮЗОМ: ОЦІНКА ЗА ІНДЕКСОМ RCA
ТА ВПЛИВ ІНСТИТУЦІЙНИХ ОБМЕЖЕНЬ
DOI: 10.32702/2306-6792.2026.10.187
A. Dibrova,
Doctor of Economic Sciences, Professor,
Head of the Department of Statistics and Economic Analysis,
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
L. Dibrova,
PhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Administrative Management and
Foreign Economic Activity,
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
M. Dibrova,
Candidate for a degree, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
COMPETITIVENESS OF UKRAINE'S AGRI-FOOD PRODUCTS IN FOREIGN TRADE WITH THE
EUROPEAN UNION: ASSESSMENT USING THE RCA INDEX AND THE IMPACT OF
INSTITUTIONAL CONSTRAINTS
У статті досліджено конкурентоспроможність агропродовольчої продукції України у зовнішній торгівлі з Євро-
пейським Союзом. Проведено аналіз динаміки та товарної структури експорту упродовж 2021—2024 рр., що дозво-
лило виявити основні тенденції його розвитку в умовах трансформації торговельних потоків. Оцінювання конкурен-
тних позицій здійснено із використанням індексу виявлених порівняльних переваг (RCA), що дало змогу ідентифіку-
вати товарні групи, за якими Україна має стійкі або зростаючі переваги на ринку ЄС. Встановлено, що найвищий
рівень конкурентоспроможності характерний для продукції рослинного походження та продуктів її переробки, зок-
рема соняшникової олії, кукурудзи та ріпаку. При цьому по окремих товарах, таких як пшениця та цукор, зафіксова-
но суттєве посилення конкурентних позицій після 2022 р., що зумовлено переорієнтацією експорту та змінами умов
доступу до ринку ЄС. Виявлено, що продукція тваринного походження та товари з вищим ступенем переробки де-
188
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ У ЗАГАЛЬНОМУ
ВИГЛЯДІ ТА ЇЇ ЗВ'ЯЗОК ІЗ ВАЖЛИВИМИ
НАУКОВИМИ ЧИ ПРАКТИЧНИМИ
ЗАВДАННЯМИ
Аграрний сектор традиційно відіграє клю-
чову роль у формуванні зовнішньоторговель-
ного потенціалу України, забезпечуючи ваго-
му частку валютних надходжень та підтриму-
ючи продовольчу безпеку на глобальному рівні.
Упродовж останнього десятиліття Європейсь-
кий Союз став одним із основних ринків збуту
української агропродовольчої продукції, що
значною мірою зумовлено функціонуванням
поглибленої та всеосяжної зони вільної
торгівлі (DCFTA), яка передбачає поступову
лібералізацію торгівлі та розширення доступу
до ринку ЄС.
Водночас навіть за умов лібералізації дос-
туп до європейського ринку залишається не-
рівномірним, оскільки для окремих чутливих
аграрних товарів зберігаються тарифні квоти,
що обмежують обсяги безмитного експорту.
монструють нижчі значення RCA, що свідчить про наявність структурних обмежень розвитку експорту. Окрему ува-
гу приділено впливу інституційних чинників, зокрема тарифних квот та режиму торговельних преференцій, на реа-
лізацію експортного потенціалу України. Обгрунтовано, що навіть за наявності високих значень RCA квотні обме-
ження можуть стримувати подальше нарощування експорту. Зроблено висновок, що агропродовольчий сектор відіграє
визначальну роль у формуванні експортної спеціалізації України у торгівлі з ЄС, однак його розвиток потребує не
лише зміцнення виробничих переваг, а й удосконалення умов доступу до європейського ринку та розширення екс-
порту продукції з вищою доданою вартістю.
The article examines the competitiveness of Ukraine's agri-food products in foreign trade with the European Union
under the conditions of recent economic and geopolitical transformations. Particular attention is paid to the dynamics
and commodity structure of exports during 2021-2024, a period marked by significant reorientation of trade flows
following the disruption of traditional logistics routes and the expansion of access to the EU market. The assessment of
competitive positions is based on the Revealed Comparative Advantage (RCA) index, which makes it possible to identify
those product groups where Ukraine demonstrates stable or increasing advantages. The results show that the strongest
positions are concentrated in plant-based products and processed goods, especially sunflower oil, maize, and rapeseed.
These commodities consistently display high RCA values, indicating a clear export specialization and strong presence on
the EU market. At the same time, certain products, such as wheat and sugar, experienced a sharp increase in
competitiveness after 2022. This shift is largely explained not only by production factors but also by the redirection of
exports toward the EU and the temporary easing of trade restrictions. In contrast, animal products and goods with a
higher level of processing show significantly lower RCA values, pointing to structural limitations and weaker integration
into the European market. The study also highlights the role of institutional factors, particularly tariff quotas and
preferential trade regimes, in shaping export performance. Even in cases where Ukrainian products demonstrate strong
comparative advantages, quota restrictions often limit the scale of their actual export expansion. This creates a gap
between potential and realized competitiveness. Overall, the findings confirm that the agri-food sector plays a central
role in Ukraine's trade with the European Union. However, the current export model remains highly concentrated and
dependent on a narrow range of commodities. Strengthening long-term competitiveness will require not only maintaining
existing advantages but also improving market access conditions and expanding the share of higher value-added products
in exports.
Ключові слова: зовнішня торгівля, зовнішньоекономічна діяльність, Європейський Союз,
конкурентоспроможність, індекс виявлених порівняльних переваг (RCA), міжнародна еконо-
міка, аграрна політика.
Key words: foreign trade, foreign economic activity, European Union, competitiveness, Revealed
Comparative Advantage (RCA) index, international economics, agricultural policy.
Суттєві зміни у зовнішньоторговельному
середовищі відбулися у 2022 році у зв'язку з по-
вномасштабною війною Російської Федерації
проти України. У відповідь Європейський Союз
запровадив автономні торговельні заходи
(Autonomous Trade Measures, ATM), які перед-
бачали тимчасове скасування мит і тарифних
квот для більшості українських товарів, що
сприяло переорієнтації експортних потоків на
ринок ЄС.
У 2023—2024 роках умови доступу частко-
во були переглянуті, зокрема через відновлен-
ня або модифікацію обмежень для окремих то-
варних позицій, що вказує на нестабільність
інституційного середовища торгівлі та обмежує
використання наявних конкурентних переваг.
За таких умов особливої актуальності на-
буває оцінка конкурентоспроможності агро-
продовольчої продукції України у зовнішній
торгівлі з ЄС з урахуванням як змін у торго-
вельному режимі, так і впливу воєнного фак-
тору. Важливим є не лише виявлення порівняль-
АГРОСВІТ № 10, 2026
189
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
них переваг, а й визначення можливостей їх
реалізації в умовах інституційних обмежень.
АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ
І ПУБЛІКАЦІЙ
Проблематика розвитку зовнішньої торгівлі
України з Європейським Союзом, зокрема у кон-
тексті функціонування поглибленої та всеосяж-
ної зони вільної торгівлі, перебуває у центрі ува-
ги багатьох науковців. Зокрема, теоретико-мето-
дичні засади розвитку зовнішньої торгівлі Украї-
ни з ЄС та вплив зони вільної торгівлі на конку-
рентні позиції вітчизняних виробників розгляну-
то у працях Мотузки О. та Скиби Г. [18].
Структурні трансформації експорту, доміну-
вання продукції з невисоким ступенем переробки
та вплив тарифних і нетарифних обмежень дослі-
джують Миценко І., Сухомлин М. та Юрченко О.
[17]. Агропродовольчий експорт України у кон-
тексті ПВЗВТ аналізує Радзієвська С. [20], акцен-
туючи увагу на ролі регуляторних механізмів ЄС.
Питання кількісної оцінки структури зовніш-
ньої торгівлі та рівня її диверсифікації розгляну-
то у працях Притули Х. та Кирик І. [19]. Експорт-
ний потенціал України, структурні диспропорції
та проблеми конкурентоспроможності висвітле-
но у дослідженнях Атаманчук З. та Романця Т. [9].
У зарубіжній літературі важливе місце зай-
мають праці Geyser J., Pretorius A. та Fourie A.
[5], які доводять вплив логістичних витрат та
інфраструктури на зовнішньоторговельні пото-
ки. Bojnec S. та Fertо I. [2] застосовують індекс
RCA для оцінки конкурентоспроможності аг-
ропродовольчої торгівлі.
Вплив війни на зовнішню торгівлю України
досліджують Власенко І. та Тернова А. [11; 22],
Атаманчук З. та Приймак Є. [8], Кудирко Л. та
Артамонова Г. [16]. Окрему увагу торговельним
обмеженням, тарифним квотам і нетарифним
бар'єрам приділяють Іванов Є. І. [15], Бутенко О.,
Кот О. та Козуб В. [10], Волкова Н. [12]. Інсти-
туційні аспекти зовнішньої торгівлі та гармон-
ізації з нормами ЄС розглянуто у працях Во-
ронової О. [13], Антонюк К., Ситнікової М. та
Шаталової А. [7].
Попри значну кількість
досліджень, питання кіль-
кісної оцінки конкурентос-
проможності агропродо-
вольчої продукції України
у зовнішній торгівлі з ЄС на
основі індексу RCA з ура-
хуванням інституційних об-
межень, зокрема тарифних
квот, залишаються недо-
статньо розробленими.
ФОРМУЛЮВАННЯ ЦІЛЕЙ СТАТТІ
(ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ)
Метою статті є оцінка конкурентоспромож-
ності агропродовольчої продукції України у
зовнішній торгівлі з Європейським Союзом на
основі індексу виявлених порівняльних переваг
(RCA), а також аналіз структурних особливо-
стей експорту та визначення впливу інститу-
ційних обмежень, зокрема тарифних квот, на
реалізацію наявних конкурентних переваг.
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ
ДОСЛІДЖЕННЯ
Зростання ролі Європейського Союзу як
ключового торговельного партнера України зу-
мовлює необхідність більш детального аналізу
процесів, що відбуваються у сфері агропродо-
вольчого експорту. У цьому контексті важли-
во не лише оцінити динаміку обсягів поставок,
але й проаналізувати їхню товарну структуру,
оскільки саме вона відображає реальні конку-
рентні позиції України на зовнішньому ринку.
Крім того, зміни умов доступу до ринку ЄС,
пов'язані як із лібералізацією торгівлі, так і з
дією тарифних обмежень, зумовлюють не-
обхідність комплексного підходу до оцінки ек-
спортних процесів. Це дозволяє перейти від
загальної оцінки динаміки до аналізу конку-
рентних позицій окремих товарів.
Експорт агропродовольчої продукції Ук-
раїни до Європейського Союзу упродовж
2021—2024 рр. характеризується загальною
висхідною динамікою, хоча й супроводжуєть-
ся певними коливаннями, зумовленими як рин-
ковими чинниками, так і впливом воєнних по-
дій. У 2021 р. обсяг експорту становив 7,7 млрд
дол. США, тоді як у 2022 р. відбулося різке його
збільшення — до 12,9 млрд дол. США.
Така динаміка була зумовлена не стільки
розширенням виробництва, скільки переорієн-
тацією експортних потоків на ринок ЄС внас-
лідок обмеження традиційних морських марш-
рутів та одночасного відкриття європейських
ринків для української продукції в межах ав-
тономних торговельних заходів (табл. 1).
Групи товарів (УКТ ЗЕД) 2021 р. 2022 р. 2023 р. 2024 р.
І. Живі тварини та продукти тваринного походження 395,8 659,3 678,9 728,5
ІІ. Продукти рослинного походження 3835,7 7983,4 6903,1 6770,1
ІІІ. Жири та олії тваринного і рослинного походження 2362,6 3057,7 2981,5 3373,5
IV. Готові харчові продукти, напої та тютюн 1080,0 1206,3 1953,8 1975,9
Разом (групи 1-24) 7674,0 12906,6 12517,3 12848,0
Загальний обсяг експорту Україна–ЄС 26793,0 27890,7 24715,9 24829,8
Частка груп 1-24 у загальному експорті до ЄC, % 28,6 46,3 50,6 51,7
Таблиця 1. Динаміка експорту товарів агропродовольчої групи
(УКТ ЗЕД 1-24) з України до країн ЄС у 2021—2024 рр.,
млн дол. США
Джерело: розраховано за даними [23].
190
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
У 2023 р. експорт дещо скоротився — до
12,5 млрд дол. США, проте залишився суттє-
во вищим порівняно з 2021 р. У 2024 р. спос-
терігається його часткове відновлення — до
12,8 млрд дол. США, що фактично означає
закріплення Європейського Союзу як основ-
ного ринку збуту української агропродо-
вольчої продукції.
У товарній структурі експорту домінують
продукти рослинного походження: у 2022 р. їх
обсяг зріс більш ніж удвічі — до майже 8,0 млрд
дол. США. У наступні роки спостерігаєть-
ся певне зниження (до 6,9 млрд дол. США у
2023 р. та 6,8 млрд дол. США у 2024 р.), однак
їхня частка залишається визначальною. Знач-
ну роль також відіграють жири та олії рослин-
ного походження, експорт яких зріс з 2,4 млрд
дол. США у 2021 р. до 3,4 млрд дол. США у
2024 р. та характеризується відносною стаб-
ільністю.
Водночас спостерігається поступове зрос-
тання експорту готових харчових продуктів,
обсяг яких у 2024 р. наблизився до 2,0 млрд дол.
США, що може свідчити про певне розширен-
ня сегменту продукції з вищою доданою варті-
стю. Експорт продукції тваринного походжен-
ня також зріс — з 396 млн дол. США у 2021 р.
до понад 728 млн дол. США у 2024 р., хоча за-
лишається найменшим за обсягами.
Частка агропродовольчої продукції у за-
гальному експорті України до ЄС зросла з
28,6% у 2021 р. до понад 50% у 2023—2024 рр.,
що підтверджує провідну роль аграрного сек-
тору у формуванні зовнішньоторговельної
спеціалізації країни. При цьому така концент-
рація експорту на обмеженому колі товарних
груп, переважно сировинного характеру, вка-
зує на наявність структурних обмежень розвит-
ку конкурентоспроможності.
Отже, узагальнена динаміка та структура
експорту за великими товарними групами дає
розуміння загальних тенденцій, однак для глиб-
шого аналізу важливо подивитися, за рахунок
яких саме позицій формуються ці зміни. Більш
деталізований аналіз показує, що основний
внесок у формування агропродовольчого екс-
порту до ЄС забезпечують окремі товарні по-
зиції, серед яких домінують зернові культури,
олійні та продукти їх переробки (табл. 2).
Найбільш вагомою позицією залишаєть-
ся кукурудза, експорт якої у 2022 р. різко
зріс, а в подальшому стабілізувався на висо-
кому рівні. Така динаміка підтверджує її
ключову роль у структурі аграрного експор-
ту України до ЄС та відображає переорієн-
тацію торговельних потоків унаслідок змін
логістики.
Помітне зростання спостерігається і за
пшеницею, експорт якої після 2022 р. значно
розширився, відображаючи посилення по-
зицій України на європейському ринку зер-
нових. Водночас для цієї культури характер-
на більша чутливість до кон'юнктурних коли-
вань.
Вагомі обсяги експорту демонструє соняш-
никова олія, яка стабільно займає провідні по-
зиції та формує значну частку валютних над-
ходжень. Її експорт характеризується віднос-
ною стабільністю та стійким попитом з боку ЄС.
Виражені позиції має і ріпак, обсяги експорту
якого залишаються високими, хоча й більш за-
лежними від змін попиту на європейському
ринку.
Окремо варто відзначити цукор, експорт
якого після 2022 р. суттєво зріс, що пов'яза-
но зі зміною умов доступу до ринку ЄС та
тимчасовим розширенням торговельних
можливостей. Інші позиції, зокрема мед,
яблука, овес та ячмінь, не мають визначаль-
ного впливу на загальну динаміку експорту
та характеризуються відносно незначними
обсягами.
Таблиця 2. Динаміка експорту окремих видів агропродовольчої продукції України до країн ЄС
у 2021—2024 рр., млн дол. США
Джерело: розраховано за даними [14].
Продукція 2021 р. 2022 р. 2023 р. 2024 р.
Пшениця 95,7 922,6 1490,0 1313,8
Кукурудза 1771,8 3457,2 2935,2 2522,0
Ячмінь 27,2 223,9 156,1 111,6
Овес 1,2 1,0 0,6 2,6
Цукор 4,0 131,4 309,7 184,8
М’ясо птиці 86,7 205,1 182,4 230,1
Соняшникова олія 1750,5 2662,0 2593,0 2946,3
Мед 117,8 119,4 112,3 131,8
Яблука 2,0 2,0 4,6 3,2
Соя 241,4 467,2 575,0 596,0
Ріпак 1147,5 1377,5 1077,4 1662,2
Насіння соняшнику 15,1 1010,8 222,3 52,8
АГРОСВІТ № 10, 2026
191
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
Імпорт агропродовольчої продукції з ЄС у
2021—2024 рр. також демонструє загальну тен-
денцію до зростання, відображаючи вплив як
економічних, так і воєнних чинників. У 2021 р.
його обсяги становили 3,8 млрд дол. США, тоді
як у 2022 р. відбулося скорочення до 3,1 млрд
дол. США внаслідок зниження купівельної
спроможності та порушення логістичних лан-
цюгів (табл. 3).
Починаючи з 2023 р., імпорт відновлює
зростання і у 2024 р. досягає майже 4,0 млрд
дол. США, перевищивши рівень 2021 р. У
його структурі домінують готові харчові
продукти, частка яких стабільно перевищує
половину загального обсягу імпорту, відоб-
ражаючи збереження залежності від поста-
чання продукції з високою доданою варті-
стю.
Імпорт продукції тваринного походжен-
ня після зниження у 2022 р. поступово
стабілізується (з 753,8 млн дол. США у 2021 р.
до 632,4 млн дол. США у 2024 р.), тоді як по-
ставки продукції рослинного походження де-
монструють помірну висхідну динаміку (з
658,4 до 739,7 млн дол. США). Імпорт жирів
та олій залишається відносно незначним за
обсягами та не має визначального впливу на
загальну структуру.
Частка агропродовольчої продукції у за-
гальному імпорті України з ЄС має тенденцію
до зниження — з 13,0% у 2021 р. до 11,1% у
2023—2024 рр., що відображає швидші темпи
зростання імпорту інших товарних груп. При
цьому збереження високої частки готових хар-
чових продуктів вказує на особливості струк-
тури зовнішньої торгівлі, зокрема залежність
від імпорту продукції з більш високим рівнем
переробки.
Оцінювання конкурентоспроможності
агропродовольчої продукції України на рин-
ку Європейського Союзу у межах даного
дослідження здійснюється із використанням
індексу виявлених порівняльних переваг
(RCA). Такий підхід дає змогу ідентифікува-
ти товарні позиції, за якими Україна має
відносні переваги у торгівлі з ЄС, та просте-
жити зміни їхньої ролі у структурі експор-
ту.
У класичному вигляді індекс RCA (індекс
Баласси) базується на порівнянні частки окре-
мого товару в експорті країни з його часткою у
світовому експорті [1]. При цьому у цьому дос-
лідженні застосовано адаптований підхід, що
зумовлено обмеженою доступністю узгодже-
них глобальних статистичних даних, а також
фокусом саме на торгівлі між Україною та
Європейським Союзом. Це дозволяє більш точ-
но оцінити конкурентні позиції української
продукції безпосередньо на цільовому ринку.
З урахуванням цього індекс RCA розраховуєть-
ся як:
(1),
де — експорт товару j з України до ЄС;
— загальний обсяг експорту України до ЄС;
— імпорт товару j до ЄС; — загаль-
ний імпорт ЄС.
Такий підхід дозволяє оцінити конку-
рентні позиції України безпосередньо на рин-
ку ЄС, що є більш релевантним у контексті
дослідження. Значення індексу понад 1
свідчить про наявність порівняльних переваг,
тоді як значення менше 1 — про їх відсут-
ність.
Інформаційною базою дослідження слугу-
вали дані Державної служби статистики Украї-
ни (зокрема статистичні збірники "Зовнішня
торгівля окремими видами товарів за країнами
світу" за 2021—2024 рр.) [14] та база даних
FAOSTAT [4], на основі яких сформовано по-
казники експорту України до ЄС та імпорту ЄС
за окремими видами агропродовольчої про-
дукції.
Результати розрахунку індексу виявле-
них порівняльних переваг (RCA) свідчать
про наявність у України стійких конкурентних
Групи товарів (УКТ ЗЕД) 2021 р. 2022 р. 2023 р. 2024 р.
І. Живі тварини та продукти тваринного походження 753,8 602,0 608,7 632,4
ІІ. Продукти рослинного походження 658,4 683,1 685,3 739,7
ІІІ. Жири та олії тваринного і рослинного походження 88,6 98,2 91,3 102,8
IV. Готові харчові продукти, напої та тютюн 2263,2 1745,1 2249,6 2502,0
Разом (групи 1-24) 3764,1 3128,5 3634,9 3976,8
Загальний обсяг імпорту в Україну з ЄС 28954,3 26962,4 32641,4 35713,3
Частка груп 1-24 у загальному імпорті України з ЄС, % 13,0 11,6 11,1 11,1
Таблиця 3. Динаміка імпорту агропродовольчих товарів
(УКТ ЗЕД 1-24) в Україну з країн ЄС у 2021—2024 рр., млн дол. США
Джерело: розраховано за даними [23].
192
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
позицій за окремими видами агропродо-
вольчої продукції на ринку ЄС (табл. 4).
Найвищі значення RCA характерні для со-
няшникової олії, що підтверджує її провідну
роль у структурі експорту та високу конкурен-
тоспроможність на європейському ринку.
Вагомі порівняльні переваги демонструє
кукурудза, для якої характерне різке зростан-
ня показника у 2022 р. з подальшою стабіліза-
цією на високому рівні. Позитивну динаміку
має і пшениця, значення RCA якої після 2022 р.
істотно зросло. Високі значення показника збе-
рігаються і для ріпаку, хоча його позиції є більш
чутливими до змін ринкової кон'юнктури.
Відчутне посилення конкурентних позицій
спостерігається і за цукром, що пов'язано зі
змінами умов доступу до ринку ЄС. При цьому
продукція тваринного походження, а також
окремі види продукції з вищим ступенем пере-
робки характеризуються низькими значеннями
RCA, що вказує на обмежену конкурентоспро-
можність цих сегментів. Отже, конкурентні
переваги України у торгівлі агропродовольчою
продукцією з ЄС мають виражений, але концен-
трований характер.
Загалом результати розрахунку RCA дають
підстави виокремити три групи товарів. До пер-
шої належать товари з високими та стійкими
конкурентними перевагами: соняшникова олія,
кукурудза, ріпак, мед. До другої — товари, кон-
курентоспроможність яких різко посилилася
після 2022 р.: пшениця, цукор, частково ячмінь
і соя. До третьої — товари зі слабкими або
відсутніми перевагами: яблука, яловичина, сви-
нина.
Отже, український агропродовольчий екс-
порт до ЄС має чітко виражену конкурентну
основу, однак вона зосереджена у відносно
вузькому сегменті товарів — передусім зерно-
вих, олійних культур та продуктів їх перероб-
ки. Це свідчить, що проблема полягає не у
відсутності конкурентних переваг, а в їхній
структурній обмеженості та залежності від
умов доступу до ринку ЄС, що зумовлює не-
обхідність розгляду отриманих результатів з
урахуванням інституційних чинників. Одним із
ключових інструментів такого регулювання є
тарифні квоти, що обмежують обсяги безмит-
ного експорту за окремими товарними позиці-
ями.
Аналіз чинних тарифних квот свідчить, що
вони поширюються насамперед на ті види про-
дукції, за якими Україна вже має сформовані
або потенційні порівняльні переваги. Зокрема,
це стосується м'яса птиці, цукру та меду. При
цьому характерною особливістю є те, що кво-
ти за цими товарами, як правило, вичерпують-
ся у відносно короткі терміни після відкриття
річного періоду їх дії, що відображає стабіль-
ний попит на українську продукцію та її ціно-
ву конкурентоспроможність на ринку ЄС.
Показовим є приклад м'яса птиці, для яко-
го значення RCA перевищує одиницю протягом
усього досліджуваного періоду (1,33—2,61). Це
вказує на наявність порівняльних переваг, од-
нак їх реалізація відбувається в умовах квот-
них обмежень, передбачених Угодою про асо-
ціацію між Україною та ЄС. Саме тому, попри
зростання експорту, цей сегмент не демонст-
рує настільки високих значень RCA, як, наприк-
лад, продукція рослинного походження.
Аналогічна ситуація спостерігається і для
меду, який має стабільно високі значення RCA
(зростання з 10,23 у 2021 р. до 15,70 у 2024 р.).
Високий рівень спеціалізації поєднується з об-
меженим доступом до ринку, що стримує по-
дальше нарощування експорту навіть за спри-
ятливої кон'юнктури.
Особливу увагу привертає ситуація з цук-
ром. Значення RCA зросло з 0,52 у 2021 р. до
34,14 у 2023 р., що є одним із найвищих темпів
серед досліджуваних товарів. Така динаміка
значною мірою пов'язана з тимчасовим послаб-
ленням торговельних обмежень у межах авто-
номних торговельних заходів ЄС (зокрема
відповідно до Регламенту (ЄС) 2022/870 [6]), що
фактично розширило доступ української про-
дукції на європейський ринок. Водночас зни-
ження показника до 21,47 у 2024 р. може свідчи-
ти про поступове повернення до більш жорст-
ких умов регулювання.
Тарифні квоти виступають важливим фак-
тором, що впливає на реалізацію наявних по-
рівняльних переваг України. Вони не визнача-
Продукція 2021 р. 2022 р. 2023 р. 2024 р.
Кукурудза 16,75 26,00 26,96 26,49
Пшениця 0,98 8,89 12,77 13,50
Ячмінь 1,07 7,78 4,84 4,54
Цукор 0,52 18,59 34,14 21,47
М’ясо птиці 1,33 2,89 2,30 2,61
Соняшникова олія 30,54 37,43 48,91 46,25
Мед 10,23 10,69 11,50 15,70
Яблука 0,09 0,19 0,37 0,16
Яловичина 0,0002 0,00008 0,0006 0,00004
Свинина 0,001 0,0002 0,0001 0,00004
Соя 2,44 5,13 6,99 7,78
Ріпак 13,20 14,50 14,40 24,30
Насіння соняшнику 0,50 23,50 5,60 1,90
Овес 0,33 0,28 0,16 1,42
Таблиця 4. Динаміка індексу виявлених
порівняльних переваг (RCA) для окремих
видів агропродовольчої продукції України на
ринку ЄС у 2021—2024 рр.
Джерело: розраховано за даними [3; 4; 14].
АГРОСВІТ № 10, 2026
193
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
ють сам факт конкурентоспроможності, однак
суттєво обмежують масштаби її прояву, особ-
ливо у тих сегментах, де попит на українську
продукцію вже є високим і підтверджується
значеннями індексу RCA. Загалом це свідчить
про те, що ефективність реалізації експортно-
го потенціалу України на ринку ЄС залежить
не лише від виробничих факторів, а й від по-
дальшої еволюції торговельного режиму між
сторонами.
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Проведене дослідження дозволило оціни-
ти конкурентні позиції агропродовольчої про-
дукції України на ринку Європейського Союзу
із використанням індексу RCA. Встановлено,
що Україна має виражені порівняльні переваги
у торгівлі низкою товарів, передусім зернови-
ми культурами, олійними та продуктами їх пе-
реробки.
Найвищі значення RCA характерні для со-
няшникової олії, кукурудзи та ріпаку, що відоб-
ражає стійку експортну спеціалізацію у цих
сегментах. Для окремих товарів, зокрема пше-
ниці та цукру, зафіксовано різке зростання
показників після 2022 р., зумовлене переорієн-
тацією експортних потоків та змінами умов
доступу до ринку ЄС.
Водночас конкурентні переваги зосеред-
жені переважно у сегментах масової аграрної
продукції, тоді як участь у більш технологічно
складних та переробних сегментах залишаєть-
ся обмеженою. Продукція з вищим ступенем
переробки та товари тваринного походження
характеризуються нижчими значеннями RCA,
що вказує на структурні обмеження розвитку
експорту та недостатню диверсифікацію.
Доведено, що реалізація наявних переваг
значною мірою залежить від інституційних чин-
ників, зокрема тарифних квот та режиму дос-
тупу до ринку ЄС. Навіть за високих значень
RCA квотні обмеження стримують розширен-
ня експорту та масштаби присутності українсь-
кої продукції на європейському ринку.
У цілому аграрний сектор визначає експор-
тну спеціалізацію України у торгівлі з ЄС, од-
нак її сучасна модель залишається вразливою
через високу концентрацію на обмеженому
колі товарів і залежність від зовнішніх регуля-
торних умов.
Перспективи подальших досліджень доц-
ільно пов'язати з аналізом факторів формуван-
ня порівняльних переваг з урахуванням логі-
стичних обмежень, змін торговельної політи-
ки ЄС та впливу післявоєнного відновлення
економіки України. Окремої уваги потребує
оцінка можливостей розширення експорту
продукції з вищою доданою вартістю та дивер-
сифікації товарної структури в умовах подаль-
шої інтеграції до внутрішнього ринку ЄС.
Література:
1. Balassa B. Trade Liberalisation and "Revea-
led" Comparative Advantage. The Manchester
School. 1965. Vol. 33, no. 2. P. 99—123. URL:
https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/
j.1467-9957.1965.tb00050.x
2. Bojnec S., Fertо I. Agri-Food Export
Competitiveness in European Union Countries.
JCMS: Journal of Common Market Studies. 2014.
Vol. 53, no. 3. P. 476—492.
3. Clark D. EU imports 2024 [Електронний
ресурс]. Statista. URL: https://www.statista.com/
statistics/253584/import-of-goods-to-the-eu/
(дата звернення: 19.04.2026).
4. FAOSTAT. Crops and livestock products
[Електронний ресурс]. Food and Agriculture
Organization of the United Nations URL: https://
www.fao.org/faostat/ru/#data/TCL (date of
access: 19.04.2026).
5. Geyser J. M., Pretorius A., Fourie A. Trends
in and determinants of South African maize ex-
ports in the post-deregulation era. Journal of
Economic and Financial Sciences. 2024. Vol. 17,
No. 1. Article a862.
6. Regulation (EU) 2022/870 of the European
Parliament and of the Council of 30 May 2022 on
temporary trade-liberalisation measures supple-
menting trade concessions applicable to Ukrainian
products under the Association Agreement.
Official Journal of the European Union. 2022. L
152. P. 103-108. URL: https://eur-lex.europa.eu/
l e g a l - c o n t e n t / E N / T X T / ? u r i = C E L E X : -
32022R0870.
7. Антонюк К., Ситніков М., Шаталова А.
Роль цифровізації в розвитку зовнішньоторго-
вельних відносин України з країнами ЄС. Уп-
равління змінами та інновації. 2024. № 9. С. 85—
90. URL: https://doi.org/10.32782/cmi/2024-9-
17.
8. Атаманчук З. А., Приймак Є. О. Зовніш-
ня торгівля України з країнами ЄС на сучасно-
му етапі. Бізнес Інформ. 2025. №2. C. 39—46.
https://doi.org/10.32983/2222-4459-2025-2-
39-46.
9. Атаманчук З., Романець Т. Експортний
потенціал України та особливості його реалі-
зації у торговельно-економічних відносинах з
країнами ЄС. SWorldJournal. 2023. № 35-03.
С. 3—10. URL: https://doi.org/10.30888/2663-
5712.2026-35-03-001.
194
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
10. Бутенко О., Кот О., Козуб В. Вплив не-
тарифних бар'єрів ЄС на експорт ключових аг-
рарних товарів України. Журнал європейської
економіки. 2025. Т. 24, № 4. С. 596—614.
11. Власенко И., Тернова А. Зовнішня торг-
івля України товарами з країнами європейсь-
кого союзу: проблеми та перспективи. Modern
engineering and innovative technologies. 2022.
№ 19-02. С. 76—82. URL: https://doi.org/
10.30890/2567-5273.2022-19-02-062.
12. Волкова Н. Транскордонне співробіт-
ництво України з країнами ЄС в умовах рос-
ійсько-української війни. Економіка та суспіль-
ство. 2023. № 48. URL: https://doi.org/10.32782/
2524-0072/2023-48-52.
13. Воронова О. В. Зовнішня торгівля Украї-
ни з ЄС: реформування законодавства Украї-
ни в аспекті наближення до законодавства ЄС.
Науковий вісник Одеського національного
економічного університету. 2022. Т. 7, № 296.
С. 23—27. URL: https://doi.org/10.32680/2409-
9260-2022-7-296-23-27.
14. Зовнішня торгівля окремими видами то-
варів за країнами світу [Електронний ресурс] /
Державна служба статистики України. Київ,
2024. Режим доступу: URL: https://www.ukr-
stat.gov.ua (дата звернення: 21.04.2026).
15. Іванов Є. Проблеми і виклики преферен-
ційної торгівлі деякою сільськогосподарською
продукцією між Україною і ЄС. Проблеми сис-
темного підходу в економіці. 2025. №2 (99).
URL: https://doi.org/10.32782/2520-2200/2025-
2-2.
16. Кудирко Л. П., Артамонова Г. В. Сучасні
тренди розвитку міжнародної торгівлі Украї-
ни з країнами ЄС. Ефективна економіка. 2022.
№ 7. URL: https://doi.org/10.32702/2307-
2105.2022.7.18.
17. Миценко І. М., Сухомлин М. О., Юрчен-
ко О. В. Зовнішньоторговельні відносини Ук-
раїни з країнами ЄС: стан, тенденції та пріори-
тети розвитку. Економічний вісник Донбасу.
2021. № 3 (65). С. 81—91.
18. Мотузка О., Скиба Г. Напрями та інстру-
менти розвитку зовнішньої торгівлі України з
країнами ЄС. Вісник Хмельницького національ-
ного університету. Серія: Економічні науки.
2023. Т. 320, № 4. С. 252—258. URL: https://
doi.org/10.31891/2307-5740-2023-320-4-37.
19. Притула Х., Кирик І. Оцінення структу-
ри та динаміки зовнішньої торгівлі України з
країнами ЄС. Економіка та суспільство. 2023.
№ 54. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/
2023-54-60.
20. Радзієвська С. Агроекологічна складо-
ва зовнішньоторговельних зв'язків України з
країнами ЄС в умовах ПВЗВТ. Вісник Сумсь-
кого національного аграрного університету.
Серія: Економіка і менеджмент. 2023. № 3 (95).
С. 10—20. URL: https://doi.org/10.32782/bsnau.-
2023.3.2.
21. Степічєва О. Розвиток торговельно-еко-
номічного співробітництва України з країнами
ЄС в умовах неопротекціонізму. Економіка та
суспільство. 2024. № 61. URL: https://doi.org/
10.32782/2524-0072/2024-61-9.
22. Тернова А., Власенко І. Особливості ек-
спорту українських товарів в умовах воєнного
стану. Modern engineering and innovative
technologies. 2023. № 27-02. С. 73—78. URL:
https://doi.org/10.30890/2567-5273.2023-27-02-032.
23. Товарна структура зовнішньої торгівлі
з країнами ЄС. Державна служба статистики
України: веб-сайт. URL: https://www.ukr-
stat.gov.ua (дата звернення: 21.04.2026).
References:
1. Balassa, B. (1965), "Trade liberalisation and
"revealed" comparative advantage". The Manches-
ter School, vol. 33, no. 2, pp. 99-123. Available at:
https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/
j.1467-9957.1965.tb00050.x.
2. Bojnec, S. and Fertо, I. (2014), "Agri-food
export competitiveness in European Union
countries". JCMS: Journal of Common Market
Studies, vol. 53 (3), 476—492.
3. Clark, D. (2024), "EU imports", Statista,
available at: https://www.statista.com/statistics/
253584/import-of-goods-to-the-eu, (Accessed
21 April 2026).
4. Food and Agriculture Organization of the
United Nations (2025), "FAOSTAT: Crops and
livestock products", available at: https://
www.fao.org/faostat/ru/#data/TCL, (Accessed
April 19 2026).
5. Geyser, J. M., Pretorius, A. and Fourie, A.
(2024), "Trends in and determinants of South
African maize exports in the post-deregulation
era". Journal of Economic and Financial Sciences,
vol. 17 (1), a862.
6. European Parliament and Council of the
European Union (2022), "Regulation (EU) 2022/
870 of 30 May 2022 on temporary trade-libe-
ralisation measures supplementing trade conce-
ssions applicable to Ukrainian products under the
Association Agreement". Official Journal of the
European Union, L 152, 103—108, available at:
https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/
TXT/?uri=CELEX:32022R0870.
7. Antoniuk, K., Sytnykov, M. and Shatalo-
va, A. (2024), "The role of digitalization in the
development of foreign trade relations of Ukraine
АГРОСВІТ № 10, 2026
195
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
with EU countries". Upravlinnia zminamy ta
innovatsii, vol. 9, pp. 85—90, available at: https://
doi.org/10.32782/cmi/2024-9-17.
8. Atamanchuk, Z. and Pryimak, Yе. (2025),
"The External Trade of Ukraine with the EU
Member States at the Present Stage", Biznes
Inform, vol. 2, pp. 39-46, available at: https://
doi.org/10.32983/2222-4459-2025-2-39-46.
9. Atamanchuk, Z. and Romanets, T. (2023),
"Export potential of Ukraine and the specific
features of its implementation in trade and econo-
mic relations with EU countries", SWorldJournal,
vol. 35-03, pp. 3—10, available at: https://doi.org/
10.30888/2663-5712.2026-35-03-001.
10. Butenko, O., Kot, O. and Kozub, V. (2025),
"The impact of EU non-tariff barriers on the export
of key agricultural products of Ukraine", Zhurnal
yevropeiskoi ekonomiky, vol. 24, no. 4, pp. 596—614.
11. Vlasenko, I. and Ternova, A. (2022),
"Ukraine's foreign trade in goods with European
Union countries: problems and prospects",
Modern engineering and innovative technologies,
vol. 19-02, pp. 76—82, available at: https://
doi.org/10.30890/2567-5273.2022-19-02-062.
12. Volkova, N. (2023), "Cross-border
cooperation of Ukraine with EU countries in the
conditions of the russian-ukrainian war", Ekono-
mika ta suspilstvo, vol. 48, available at: https://
doi.org/10.32782/2524-0072/2023-48-52.
13. Voronova, O. (2022), "Foreign trade of
Ukraine with the EU: reforming the legislation of
Ukraine in the aspect of approaching the
legislation of the EU", Naukovyi visnyk Odeskoho
natsionalnoho ekonomichnoho universytetu, vol.
7, no. 296, pp. 23—27, available at: https://doi.org/
10.32680/2409-9260-2022-7-296-23-27
14. State Statistics Service of Ukraine (2024),
"Foreign trade in selected goods by countries of
the world", available at: https://www.ukrstat.-
gov.ua (Accessed 21 April 2026).
15. Ivanov, Ye. (2025), "Challenges and issues in
preferential trade of select agricultural products
between Ukraine and the EU", Problemy systemnoho
pidkhodu v ekonomitsi, vol. 2 (99), available at: https:/
/doi.org/10.32782/2520-2200/2025-2-2
16. Kudyrko, L. and Artamonova, H. (2022),
"Current trends in the development of inter-
national trade of Ukraine with EU countries",
Efektyvna ekonomika, vol. 7, available at: https:/
/doi.org/10.32702/2307-2105.2022.7.18
17. Mytsenko, I., Sukhomlyn, M. and
Yurchenko, O. (2021), "Foreign trade relations of
Ukraine with the EU countries: state, trends and
development priorities", Ekonomichnyi visnyk
Donbasu, vol. 3 (65), pp. 81—91.
18. Motuzka, O. and Skyba, H. (2023),
"Directions and tools for the development of
Ukraine's foreign trade with EU countries", Visnyk
Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu.
Seriia: Ekonomichni nauky, vol. 320, no. 4, pp. 252—
258, available at: https://doi.org/10.31891/2307-
5740-2023-320-4-37.
19. Prytula, Kh. and Kyryk, I. (2023),
"Assessment of the structure and dynamics of
Ukraine's foreign trade with EU countries",
Ekonomika ta suspilstvo, vol. 54, available at:
https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-54-60.
20. Radziyevska, S. (2023), "Agro-environ-
mental aspects of Ukraine-EU trade under the
deep and comprehensive Free trade agreement",
Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho
universytetu. Seriia: Ekonomika i menedzhment,
vol. 3 (95), pp. 10—20, available at: https://
doi.org/10.32782/bsnau.2023.3.2.
21. Stepichieva O. (2024), "Development of trade
and economic cooperation between Ukraine and EU
countries in the conditions of non-protectionism",
Ekonomika ta suspilstvo, vol. 61, available at: https:/
/doi.org/10.32782/2524-0072/2024-61-9.
22. Ternova, A. and Vlasenko, I. (2023),
"Features of the export of Ukrainian goods under
the conditions of martial state", Modern
engineering and innovative technologies, vol. 27-
02, pp. 73—78, available at: https://doi.org/
10.30890/2567-5273.2023-27-02-032.
23. State Statistics Service of Ukraine (2024),
"Commodity Structure of Foreign Trade with EU
Countries", available at: https://www.ukr-
stat.gov.ua (Accessed 21 April 2026).
Отримано редакцією журналу / Received: 29.04.26
Прорецензовано / Revised: 08.05.26
Дата публікації / Published: 21.05.26
|
| id | www_nayka_com_ua-article-10315 |
| institution | Agrosvit |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-06-09T01:01:10Z |
| publishDate | 2026 |
| publisher | ДКС Центр |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwnaykacomua/91/a50c6cba6fdf692182bbe0db9e50f791.pdf |
| spelling | www_nayka_com_ua-article-103152026-06-08T07:46:11Z КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ АГРОПРОДОВОЛЬЧОЇ ПРОДУКЦІЇ УКРАЇНИ У ЗОВНІШНІЙ ТОРГІВЛІ З ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ: ОЦІНКА ЗА ІНДЕКСОМ RCA ТА ВПЛИВ ІНСТИТУЦІЙНИХ ОБМЕЖЕНЬ COMPETITIVENESS OF UKRAINE'S AGRI-FOOD PRODUCTS IN FOREIGN TRADE WITH THE EUROPEAN UNION: ASSESSMENT USING THE RCA INDEX AND THE IMPACT OF INSTITUTIONAL CONSTRAINTS Діброва, А. Д. Діброва, Л. В. Діброва, М. А. ДКС Центр 2026-05-21 Article Article application/pdf https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10315 10.32702/2306-6792.2026.10.187 Журнал "Агросвіт"; № 10 (2026): АГРОСВІТ; 187-195 Agrosvit; No. 10 (2026): AGROSVIT; 187-195 2306-6792 10.32702/2306-6792.2026.10 uk https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10315/10459 Авторське право (c) 2026 Журнал "Агросвіт" |
| spellingShingle | Діброва, А. Д. Діброва, Л. В. Діброва, М. А. КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ АГРОПРОДОВОЛЬЧОЇ ПРОДУКЦІЇ УКРАЇНИ У ЗОВНІШНІЙ ТОРГІВЛІ З ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ: ОЦІНКА ЗА ІНДЕКСОМ RCA ТА ВПЛИВ ІНСТИТУЦІЙНИХ ОБМЕЖЕНЬ |
| title | КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ АГРОПРОДОВОЛЬЧОЇ ПРОДУКЦІЇ УКРАЇНИ У ЗОВНІШНІЙ ТОРГІВЛІ З ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ: ОЦІНКА ЗА ІНДЕКСОМ RCA ТА ВПЛИВ ІНСТИТУЦІЙНИХ ОБМЕЖЕНЬ |
| title_alt | COMPETITIVENESS OF UKRAINE'S AGRI-FOOD PRODUCTS IN FOREIGN TRADE WITH THE EUROPEAN UNION: ASSESSMENT USING THE RCA INDEX AND THE IMPACT OF INSTITUTIONAL CONSTRAINTS |
| title_full | КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ АГРОПРОДОВОЛЬЧОЇ ПРОДУКЦІЇ УКРАЇНИ У ЗОВНІШНІЙ ТОРГІВЛІ З ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ: ОЦІНКА ЗА ІНДЕКСОМ RCA ТА ВПЛИВ ІНСТИТУЦІЙНИХ ОБМЕЖЕНЬ |
| title_fullStr | КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ АГРОПРОДОВОЛЬЧОЇ ПРОДУКЦІЇ УКРАЇНИ У ЗОВНІШНІЙ ТОРГІВЛІ З ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ: ОЦІНКА ЗА ІНДЕКСОМ RCA ТА ВПЛИВ ІНСТИТУЦІЙНИХ ОБМЕЖЕНЬ |
| title_full_unstemmed | КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ АГРОПРОДОВОЛЬЧОЇ ПРОДУКЦІЇ УКРАЇНИ У ЗОВНІШНІЙ ТОРГІВЛІ З ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ: ОЦІНКА ЗА ІНДЕКСОМ RCA ТА ВПЛИВ ІНСТИТУЦІЙНИХ ОБМЕЖЕНЬ |
| title_short | КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ АГРОПРОДОВОЛЬЧОЇ ПРОДУКЦІЇ УКРАЇНИ У ЗОВНІШНІЙ ТОРГІВЛІ З ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ: ОЦІНКА ЗА ІНДЕКСОМ RCA ТА ВПЛИВ ІНСТИТУЦІЙНИХ ОБМЕЖЕНЬ |
| title_sort | конкурентоспроможність агропродовольчої продукції україни у зовнішній торгівлі з європейським союзом: оцінка за індексом rca та вплив інституційних обмежень |
| url | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10315 |
| work_keys_str_mv | AT díbrovaad konkurentospromožnístʹagroprodovolʹčoíprodukcííukraíniuzovníšníjtorgívlízêvropejsʹkimsoûzomocínkazaíndeksomrcatavplivínstitucíjnihobmeženʹ AT díbrovalv konkurentospromožnístʹagroprodovolʹčoíprodukcííukraíniuzovníšníjtorgívlízêvropejsʹkimsoûzomocínkazaíndeksomrcatavplivínstitucíjnihobmeženʹ AT díbrovama konkurentospromožnístʹagroprodovolʹčoíprodukcííukraíniuzovníšníjtorgívlízêvropejsʹkimsoûzomocínkazaíndeksomrcatavplivínstitucíjnihobmeženʹ AT díbrovaad competitivenessofukrainesagrifoodproductsinforeigntradewiththeeuropeanunionassessmentusingthercaindexandtheimpactofinstitutionalconstraints AT díbrovalv competitivenessofukrainesagrifoodproductsinforeigntradewiththeeuropeanunionassessmentusingthercaindexandtheimpactofinstitutionalconstraints AT díbrovama competitivenessofukrainesagrifoodproductsinforeigntradewiththeeuropeanunionassessmentusingthercaindexandtheimpactofinstitutionalconstraints |