ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІ РІШЕННЯ В УПРАВЛІННІ ПРИРОДООХОРОННИМИ ТЕРИТОРІЯМИ: ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БАЛАНСУ МІЖ ЗБЕРЕЖЕННЯМ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ І ЗБАЛАНСОВАНИМ РОЗВИТКОМ
Збережено в:
| Дата: | 2026 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
ДКС Центр
2026
|
| Онлайн доступ: | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10319 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Agrosvit |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Agrosvit| _version_ | 1867479122580602880 |
|---|---|
| author | Височанська, М. Я. Хітренко, Т. Ф. Горінштейн, М. Л. |
| author_facet | Височанська, М. Я. Хітренко, Т. Ф. Горінштейн, М. Л. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "М. Я. Височанська",
"institution": null
},
{
"author": "Т. Ф. Хітренко",
"institution": null
},
{
"author": "М. Л. Горінштейн",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Височанська, М. Я. |
| baseUrl_str | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-06-08T07:46:11Z |
| doi_str_mv | 10.32702/2306-6792.2026.10.215 |
| first_indexed | 2026-06-09T01:01:15Z |
| format | Article |
| fulltext |
АГРОСВІТ № 10, 2026
215
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
УДК 502.174:620.92:504.062
М. Я. Височанська,
д. е. н., старший дослідник,
Інститут агроекології і природокористування НААН
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2116-9991
Т. Ф. Хітренко,
здобувач, Інститут агроекології і природокористування НААН
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5532-0413
М. Л. Горінштейн,
аспірант, Інститут агроекології і природокористування НААН
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0004-2555-2124
ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІ РІШЕННЯ В УПРАВЛІННІ
ПРИРОДООХОРОННИМИ ТЕРИТОРІЯМИ:
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БАЛАНСУ МІЖ ЗБЕРЕЖЕННЯМ
ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ І ЗБАЛАНСОВАНИМ
РОЗВИТКОМ
DOI: 10.32702/2306-6792.2026.10.215
M. Vysochanska,
Doctor of Economic Sciences, Senior Researcher,
Institute of Agroecology and Environmental Management of NAAS
Т. Khitrenko,
Candidate for a degree,
Institute of Agroecology and Environmental Management of NAAS
M. Horinshtein,
Student of Doctor of Philosophy (051 — Economics),
Institute of Agroecology and Environmental Management of the NAAS
ENERGY EFFICIENT SOLUTIONS IN THE MANAGEMENT OF NATURAL PROTECTED AREAS:
ENSURING A BALANCE BETWEEN THE CONSERVATION OF NATURAL
ECOSYSTEMS AND BALANCED DEVELOPMENT
У статті проведено аналіз наукових публікацій щодо енергоефективності та управління природоохоронними терито-
ріями, досліджено сучасні напрями інтеграції енергоефективності в екологічне управління. Узагальнено підходи до про-
сторового планування та збалансованого розвитку природоохоронних територій. Авторами розглянуто міжнародний
досвід використання відновлюваних джерел енергії у природоохоронних зонах, проведено порівняльний аналіз впровад-
ження відновлюваної енергетики у США, Європі та Україні. Систематизовано напрями мінімізації антропогенного впли-
ву при впровадженні енергоефективних технологій. Проаналізовано роль енергоефективності у зменшенні вуглецевого
сліду та протидії кліматичним змінам. Колективом авторів визначено ключові напрями сучасних досліджень у сфері енер-
гоефективності та охорони природи, узагальнено основні види відновлюваної енергетики, придатні для використання на
природоохоронних територіях. визначено основні складові енергоефективної інфраструктури природоохоронних тери-
торій. Визначено напрями мінімізації негативного впливу технологій на екосистеми. Підкреслено, що енергоефективність
є одним із ключових інструментів декарбонізації та забезпечення збалансованого розвитку. Сформовано логічно-смисло-
ву схему збалансованого розвитку природоохоронних територій. Сформовано підхід до інтеграції енергоефективності
та екологічної політики, наукове бачення енергоефективного управління як складової сталого розвитку територій. Авто-
рами доведено, що: енергоефективні рішення є системоутворюючим елементом управління природоохоронними терито-
ріями; поєднання енергоефективності та природоохоронних заходів забезпечує баланс між розвитком територій і збере-
женням біорізноманіття; підвищення енергоефективності є ефективним інструментом скорочення вуглецевого сліду; при-
родоохоронні території можуть виконувати важливу роль у протидії глобальним кліматичним змінам.
The article analyzes scientific publications on energy efficiency and management of protected areas, investigates modern
trends in the integration of energy efficiency into environmental management. Generalizes approaches to spatial planning and
balanced development of protected areas. The authors consider international experience in the use of renewable energy sources
in protected areas, conduct a comparative analysis of the implementation of renewable energy in the USA, Europe and Ukraine.
216
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
ВСТУП
Актуальність теми енергоефективних
рішень для управління природоохоронними те-
риторіями зумовлена загостренням глобальних
екологічних викликів, зокрема зміною клімату,
виснаженням природних ресурсів та зростан-
ням антропогенного навантаження на екосис-
теми. Природоохоронні території відіграють
ключову роль у збереженні біорізноманіття та
підтриманні екологічної рівноваги, однак їх
ефективне функціонування потребує впровад-
ження сучасних підходів до енергоспоживан-
ня. Використання енергоефективних техно-
логій і відновлюваних джерел енергії дозволяє
зменшити негативний вплив на довкілля та за-
безпечити сталий розвиток таких територій.
У сучасних умовах інтеграція принципів
енергоефективності в систему управління при-
родоохоронними об'єктами набуває особливо-
го значення. Вона сприяє зниженню енергетич-
них витрат, мінімізації викидів парникових газів
та підвищенню рівня екологічної безпеки. Крім
того, впровадження інноваційних рішень у
сфері енергозбереження створює передумови
для розвитку екологічного туризму та підви-
щення екологічної свідомості суспільства.
Особливої актуальності дана проблема набу-
ває в контексті необхідності досягнення цілей
сталого розвитку та адаптації до змін клімату.
Забезпечення балансу між збереженням природ-
них екосистем і соціально-економічним розвит-
ком потребує комплексного підходу, в якому
енергоефективність виступає одним із ключових
інструментів. Таким чином, дослідження та впро-
Systematizes directions for minimizing anthropogenic impact when implementing energy-efficient technologies. Analyzes
the role of energy efficiency in reducing the carbon footprint and combating climate change. The team of authors identifies key
areas of modern research in the field of energy efficiency and nature protection, summarizes the main types of renewable
energy suitable for use in protected areas. Defines the main components of energy-efficient infrastructure of protected areas.
Defines directions for minimizing the negative impact of technologies on ecosystems. It is emphasized that energy efficiency is
one of the key tools for decarbonization and ensuring balanced development. A logical and semantic scheme for the balanced
development of protected areas has been formed. An approach to the integration of energy efficiency and environmental
policy, a scientific vision of energy-efficient management as a component of sustainable development of territories have been
formed. The authors have proven that: energy-efficient solutions are a system-forming element of the management of protected
areas; the combination of energy efficiency and environmental protection measures ensures a balance between the development
of territories and the preservation of biodiversity; increasing energy efficiency is an effective tool for reducing the carbon
footprint; protected areas can play an important role in combating global climate change.
Ключові слова: еколого-економічний механізм, енергоефективність, природоохоронні те-
риторії, збалансований розвиток, відновлювані джерела енергії, сонячна енергетика, декарбо-
нізація, вуглецевий слід, екологічне управління, природоорієнтоване планування.
Key words: ecological and economic mechanism, energy efficiency, protected areas, balanced
development, renewable energy sources, solar energy, decarbonization, carbon footprint,
environmental management, nature-oriented planning.
вадження енергоефективних рішень у природо-
охоронних територіях є важливим напрямом су-
часної наукової та практичної діяльності.
У 2022—2025 роках в Україні відбулося сут-
тєве переосмислення ролі енергоефективності у
контексті управління природоохоронними тери-
торіями. Це зумовлено наслідками повномасш-
табної війни, руйнуванням енергетичної інфрас-
труктури, необхідністю інтеграції до політик ЄС.
Сучасні українські дослідження дедалі часті-
ше розглядають природоохоронні території як
елемент енергетичної та екологічної стійкості
держави, а не лише як об'єкти охорони природи.
АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ
І ПУБЛІКАЦІЙ
Аналіз наукових публікацій показує, що
сучасні дослідження рухаються у наступних
ключових напрямах: інтеграція енергоефектив-
ності в екологічне управління (поєднання енер-
гетичного планування та охорони природи,
впровадження відновлюваних джерел енергії у
природоохоронних зонах, оцінка еколого-еко-
номічної ефективності рішень). Дослідженню
даних питань присвячені наукові роботи М. Слок-
ви, О. Пянкової, Ю. Ульянченка, Н. Ульянчен-
ко, А. Смаглюк [5, 6]. Питаннями енергоефек-
тивності та екологічної політики, зокрема об-
грунтуванням переходу до "зеленої" енергети-
ки як основи сталого розвитку та аналізом
впливу енергетики на довкілля та економіку
займалися науковці Л. Мельник, О. Карінцева,
О. Кубатко [2]; відновлення природних тери-
торій після воєнних і техногенних впливів (дос-
АГРОСВІТ № 10, 2026
217
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
лідження наслідків руйнування інфраструкту-
ри (зокрема Каховської ГЕС), розробка енер-
гоефективних моделей відбудови, акцент на
мінімізації екологічних втрат при реконст-
рукції) висвітлено у роботах І. Коцюби, І. Хо-
м'яка, А. Брень, М. Шамоніної, В. Вишневсько-
го, С. Шевчука, В. Коморіна, Ю. Олійника [7,
8]; просторове планування та сталий розвиток
територій (моделі екологічних поселень і при-
родоорієнтованого планування, баланс між ту-
ризмом, інфраструктурою та збереженням біо-
різноманіття, використання критеріїв енерго-
ефективності в містобудуванні) — до-
слідженням даної проблематики займались
С. Мельниченко, Т. Микицей, К. Снігур, Ю. Ни-
кифорова, Ю. Карпенко, М. Логвин, О. Тара-
ненко та інші [9, 10]; формування екосистем-
ного підходу до управління територіями,
аналіз кліматичних ризиків, розроблення мо-
делі управління природними ресурсами при-
свячені роботи колективу авторів О. Дребот,
О. Фурдичко, П. Мельник, Н. Зіновчук, Є. Мі-
шенін [3, 4].
ФОРМУЛЮВАННЯ ЦІЛЕЙ СТАТТІ
(ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ)
Метою статті є дослідження теоретико-при-
кладних засад впровадження енергоефективних
рішень та використання відновлюваних джерел
енергії на природоохоронних територіях, а та-
кож обгрунтування їх значення для забезпечен-
ня збалансованого розвитку, зниження антро-
погенного навантаження на природні екосисте-
ми та підвищення рівня екологічної безпеки.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
За даними Міністерства розвитку громад та
територій України, станом на кінець 2025 року
державні програми (зокрема Фонд енергоефек-
тивності) дозволяють досягати економії енергії
на рівні 25—45% у модернізованих об'єктах [1].
Управлінцями це інтерпретується як перехід до:
енергоефективного управління територіями та
інтеграції екологічної та енергетичної політики.
У цьому контексті підвищення енергоефек-
тивності створює передумови для більш широ-
кого впровадження інноваційних енергетичних
рішень на місцевому та регіональному рівнях.
Зокрема, досягнуті показники економії енергії
актуалізують необхідність переходу від тради-
ційних джерел до сталих альтернатив. Це обу-
мовлює зростаючу увагу до використання
відновлюваних джерел енергії як ключового
інструменту забезпечення енергетичної безпе-
ки та збалансованого розвитку територій, в
тому числі природоохоронних.
На природоохоронних територіях важливо
мінімізувати втручання в екосистеми, тому тра-
диційні джерела енергії (вугілля, дизель) посту-
пово замінюються на відновлювані. У науковій
літературі виокремлюють основні види віднов-
люваної енергетики, до яких належать:
— сонячна енергія: встановлення сонячних
панелей для живлення адміністративних будівель,
туристичних центрів, систем спостереження.
— вітрова енергія: використовується у
відкритих ландшафтах, але з урахуванням без-
пеки видів, які проживають на даній території.
— малі гідроустановки: можливі лише там,
де це не шкодить водним
екосистемам.
Представлена схема (рис.
1) демонструє, що енергое-
фективні рішення є системо-
утворюючим елементом уп-
равління природоохоронни-
ми територіями, оскільки за-
безпечують узгодження еко-
логічних, економічних і со-
ціальних аспектів сталого
розвитку. Впровадження
відновлюваних джерел енер-
гії, енергоощадної інфраст-
руктури та екологічно орієн-
тованого планування сприяє
зменшенню антропогенного
навантаження, оптимізації
витрат ресурсів і збережен-
ню біорізноманіття. Такий
підхід дає змогу досягти ба-
лансу між охороною при-Джерело: сформовано авторами.
Рис. 1. Логічно-смислова схема щодо збалансованого розвитку
природоохоронних територій
218
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
родних екосистем і необхідністю розвитку те-
риторій.
Перспективи подальших досліджень пов'я-
зані з удосконаленням інтегрованих моделей
управління, розширенням використання інно-
ваційних енергоефективних технологій і циф-
рових систем моніторингу, а також адаптацією
міжнародного досвіду до національних умов.
Особливу увагу доцільно приділити оцінці дов-
гострокової ефективності впроваджених
рішень та їх впливу на екосистемні послуги, що
сприятиме підвищенню результативності при-
родоохоронної діяльності в умовах глобальних
кліматичних змін. Перевага таких рішень —
автономність, зменшення витрат і відсутність
шкідливих викидів.
Інфраструктура в заповідниках має бути
максимально "непомітною" для природи. При-
кладами енергоефективної інфраструктури є:
— екобудівлі: використання природних ма-
теріалів (дерево, глина), теплоізоляції, пасив-
ного опалення;
— енергоощадне освітлення: LED-лампи, дат-
чики руху, мінімізація світлового забруднення;
— екотранспорт: електромобілі, велосипеди,
піші маршрути замість традиційного транспорту.
Це дасть змогу значно зменшити споживан-
ня енергії та вплив на довкілля.
Будь-яке впровадження технологій має врахо-
вувати екологічну чутливість територій. Основні
напрямки роботи по мінімізації пливу на приро-
доохоронні території представлені в табл. 1. Фун-
Назва напрямку Основні складові
Розміщення
об’єктів поза
зонами
гніздування
тварин
Планування інфраструктури на природоохоронних територіях передбачає обов’язкове врахування просторового
розподілу біорізноманіття, зокрема місць гніздування, розмноження та міграцій тварин. Будівництво енергетичних
об’єктів, туристичних маршрутів чи адміністративних споруд здійснюється поза межами таких чутливих зон, що
дозволяє уникнути порушення життєвих циклів видів. Це сприяє збереженню популяцій і підтриманню природної
рівноваги екосистем
Обмеження
шуму та вібрацій
Технологічна діяльність, навіть із використанням сучасного обладнання, може створювати шумове та вібраційне
навантаження, що негативно впливає на поведінку тварин. Тому в межах природоохоронних територій
застосовуються малошумні технології, обмежується використання важкої техніки, а також встановлюються часові
рамки для проведення робіт. Це дозволяє зменшити стресові фактори для фауни та зберегти природні умови
існування.
Використання
мобільних або
тимчасових
конструкцій
З метою мінімізації довгострокового впливу на довкілля все частіше застосовуються мобільні або тимчасові
споруди, які не потребують капітального будівництва. Такі конструкції легко демонтуються після завершення
використання, не залишаючи значних змін у ландшафті. Це особливо важливо для зон із високою екологічною
цінністю, де необхідно зберегти природний стан території
Проведення
екологічної оцінки
перед реалізацією
проєктів
Перед впровадженням будь-яких технологічних рішень обов’язковим є проведення екологічної оцінки, яка дозволяє
визначити потенційні ризики для довкілля. Такий аналіз включає оцінку впливу на флору, фауну, грунти, водні
ресурси та кліматичні умови. На основі отриманих даних приймаються рішення щодо доцільності реалізації
проєкту або необхідності його коригування, що забезпечує екологічну безпеку та збереження природних екосистем.
Таблиця 1. Основні напрямки мінімізації впливу на природоохоронні території
з використанням пошукової системи Google.com
Критерій США (National Park Service) Європа (Natura 2000) Україна
Загальний підхід Активне впровадження
відновлюваної енергії
Обережне впровадження з
акцентом на охорону природи
Початковий етап розвитку,
поодинокі ініціативи
Масштаби
використання
Від десятків кВт до МВт Переважно малі системи
(кілька кВт)
Дуже малі або пілотні установки
Рівень покриття
енергії
До 90–98% потреб окремих
об’єктів
Часткове покриття Невелика частка потреб або
автономні об’єкти
Основне
застосування
Повне енергозабезпечення
будівель, станцій
Освітлення, насоси,
дослідницькі прилади
Освітлення, офіси, туристичні
об’єкти
Тип об’єктів Віддалені станції, візит-центри Еко-центри, гірські притулки Адміністративні будівлі, екоцентри
Приклади Yellowstone National Park, Mount
Rainier National Park
Swiss National Park, Doñana
National Park
Shatsky National Natural Park,
Carpathian National Nature Park
Пріоритети Енергонезалежність, зменшення
палива
Мінімальне втручання в
екосистеми
Енергоощадність, поступове
впровадження ВДЕ
Регулювання Більш гнучке Суворі природоохоронні
обмеження
Розвивається, залежить від
фінансування
Вплив на
довкілля
Контрольований, допускається
більша інфраструктура
Максимально обмежений
вплив
Невеликий через малий масштаб
Таблиця 2. Аналіз впровадження відновлюваної енергії на природоохоронних територіях
США, Європи та України
Джерело: сформовано на основі Wikipedia.
АГРОСВІТ № 10, 2026
219
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
даментальною метою даних кроків є мініміза-
ція антропогенного впливу задля запобігання
деградації природних екосистем та втрати біо-
тичного різноманіття.
У світі вже є багато прикладів ефективного
поєднання енергоефективності та охорони
природи:
— Національні парки та використання со-
нячної енергії.
У багатьох національних парках світу впро-
ваджуються сонячні електростанції як основ-
не або допоміжне джерело енергопостачання.
Це особливо актуально для віддалених тери-
торій, де підключення до централізованих енер-
гомереж є складним або економічно недо-
цільним. Сонячні панелі забезпечують електро-
енергією адміністративні будівлі, дослідницькі
станції, системи відеоспостереження та освіт-
лення, що дозволяє значно скоротити викори-
стання дизельних генераторів. Такий підхід
сприяє зменшенню викидів парникових газів і
мінімізації шумового та хімічного впливу на
природне середовище.
— Екологічні туристичні бази на відновлю-
ваній енергії.
Сучасні екологічні туристичні бази дедалі
частіше функціонують на основі відновлюваних
джерел енергії, зокрема сонячної, вітрової або
біоенергії. Вони проєктуються з урахуванням
принципів енергоефективності: використання
природного освітлення, теплоізоляції, систем
збору дощової води та повторного використан-
ня ресурсів. Такі об'єкти не лише зменшують
свій вплив на довкілля, але й виконують освіт-
ню функцію, демонструючи відвідувачам мож-
ливості сталого способу життя. Це сприяє фор-
муванню екологічної свідомості та популяри-
зації відповідального туризму.
— Системи "розумного" енергоспоживан-
ня.
Впровадження систем "розумного" енер-
госпоживання (smart energy systems) дозволяє
оптимізувати використання енергоресурсів на
природоохоронних територіях. Такі системи
включають автоматизоване управління освіт-
ленням, опаленням і вентиляцією, використан-
ня датчиків руху та клімат-контролю, а також
моніторинг споживання енергії в реальному
часі. Завдяки цьому досягається суттєве ско-
рочення енергетичних витрат і підвищення
ефективності використання ресурсів без шко-
ди для екосистем. Крім того, цифрові техно-
логії дозволяють швидко реагувати на зміни та
запобігати надмірному навантаженню на при-
родне середовище.
Такі приклади демонструють, що розвиток
і збереження природи можуть співіснувати.
Отже, на даний час США є лідером за мас-
штабом і ефективністю впровадження впровад-
ження відновлюваної енергії на природоохо-
ронних територіях, Європа займає позицію
стриманого впровадження з пріоритетом збе-
реження природних екосистем, Україна —
поки що на етапі розвитку, але має потенціал
для розширення використання сонячної енергії
в нацпарках.
Аналіз та порівняння особливостей викори-
стання сонячної енергетики у природоохорон-
них територіях США, Європи та України зок-
рема представлено на рисунку 2.
Порівняння рівня покриття потреб у енергії
досліджуваних об'єктів представлено на рисун-
ку 3.
Відповідно до Паризької угоди, ключовим
завданням є обмеження зростання глобальної
температури. У цьому контексті центральною
науковою та прикладною проблемою постає
радикальне зменшення "вуглецевого сліду"
(Carbon Footprint) — сукупності викидів ПГ, що
утворюються безпосередньо або опосередко-
вано внаслідок діяльності індивіда, організації,
продукту чи держави.
Енергетичний сектор є найбільшим джере-
лом викидів діоксиду вуглецю (CO2). Традиц-
ійна парадигма енергетики, що базується на
спалюванні викопного палива, вичерпала свій
екологічний ліміт, тому перехід до низьковуг-
лецевої економіки вимагає комплексного
підходу. Науковці виділяють три основні на-
прямки декарбонізації:
— Заміщення викопного палива відновлю-
ваними джерелами енергії (ВДЕ)
— Технології вловлювання та зберігання
вуглецю
— Енергоефективність (підвищення ефек-
тивності використання енергії).
Підвищення енергоефективності інфраст-
руктури на природоохоронних територіях доз-
воляє істотно знизити загальне споживання
енергії, що, у свою чергу, зменшує потребу у
викопного палива. За оцінками дослідників,
комплексне підвищення енергоефективності в
будівлях бюджетного сектора (до якого нале-
жать і адміністративні споруди заповідників)
має потенціал енергозбереження до 40—60%
порівняно з базовим рівнем споживання [12].
Наприклад, утеплення будівель, застосування
енергоощадного обладнання та оптимізація
режимів споживання енергії дають змогу ско-
ротити витрати електроенергії і тепла. Зокре-
ма, впровадження енергоефективного освіт-
лення (LED) та систем управління енергоспо-
220
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
живанням у громадських будівлях може зни-
зити споживання електроенергії на 30—50%
[13]. Це сприяє зменшенню обсягів спалюван-
ня палива на електростанціях і, відповідно, ско-
роченню викидів парникових газів в атмосфе-
ру.
Перехід на відновлювані джерела енергії
(ВДЕ), такі як сонячна, вітрова чи гідроенергія,
забезпечує виробництво електроенергії без
прямих викидів вуглекислого газу. У межах
природоохоронних територій це дозволяє по-
вністю або частково відмовитися від традицій-
них джерел енергії, які є основними забрудню-
вачами атмосфери. Враховуючи, що в багатьох
країнах Європи енергетичний сектор відпові-
дає за понад 75% усіх викидів парникових газів,
заміщення викопного палива відновлюваними
джерелами є критично важливим [14]. Викори-
стання "чистої" енергії не лише знижує вугле-
цевий слід, але й сприяє збереженню якості
повітря та загального екологічного стану тери-
торій.
Енергоефективне управління природоохо-
ронними територіями сприяє збереженню при-
родних екосистем, які виконують функцію при-
родних поглиначів вуглецю. Ліси, болота та
інші природні комплекси здатні акумулювати
значні обсяги CO2, зменшуючи його концент-
рацію в атмосфері. Наприклад, ліси Європейсь-
кого Союзу наразі поглинають близько 10%
усіх антропогенних викидів CO? в регіоні [15].
Екосистеми України також мають значний по-
тенціал: за науковими оцінками, лісові масиви
країни здатні щорічно акумулювати приблиз-
но 70—90 млн тонн CO2-еквіваленту [16]. Зав-
дяки мінімізації антропогенного впливу та ра-
Рис. 3. Порівняння рівня покриття потреб
у енергії США, Європи та України
Джерело: розраховано на основі Державної служби статис-
тики України та Eurostat.
Рис. 2. Порівняння використання сонячної енергетики у природоохоронних територіях США,
Європи та України
Джерело: розраховано на основі Державної служби статистики України та Eurostat.
АГРОСВІТ № 10, 2026
221
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
ціональному використанню ресурсів підтри-
мується здатність цих екосистем до саморегу-
ляції та відновлення, що є важливим чинником
у боротьбі зі зміною клімату [17, 18].
Таким чином, природоохоронні території
можуть не лише зберігати природу, а й актив-
но боротися зі зміною клімату. Підвищення
енергоефективності є науково обгрунтованим,
економічно ефективним та технічно реалізова-
ним стратегічним напрямком зменшення вугле-
цевого сліду та протидії кліматичним змінам.
Дана наукова тематика є міждисциплінарним
полем досліджень, що поєднує економіку, еко-
логію та соціологію. Подальші наукові зусил-
ля мають бути спрямовані на подолання існу-
ючих бар'єрів, розробку новітніх енергоефек-
тивних технологій та створення ефективних
політичних інструментів для стимулювання
енергоощадної поведінки.
Енергоефективні рішення є ключовим еле-
ментом сталого управління природоохоронни-
ми територіями. Вони дозволяють поєднати
розвиток інфраструктури, туризму та наукової
діяльності із збереженням екосистем. Голов-
ний принцип — гармонія між технологіями та
природою, де людина виступає не споживачем,
а відповідальним партнером довкілля.
ВИСНОВКИ
У результаті проведеного дослідження
встановлено, що енергоефективність та вико-
ристання відновлюваних джерел енергії є важ-
ливими складовими забезпечення збалансова-
ного розвитку природоохоронних територій.
Проаналізовано сучасні наукові підходи до
інтеграції екологічної та енергетичної політи-
ки, що дозволило визначити основні напрями
формування енергоефективного управління те-
риторіями з урахуванням екологічних, еконо-
мічних і соціальних аспектів.
Доведено, що впровадження енергоефек-
тивних технологій, енергоощадної інфраструк-
тури та відновлюваних джерел енергії сприяє
зменшенню антропогенного навантаження на
природні екосистеми, скороченню споживан-
ня викопного палива та зниженню рівня викидів
парникових газів. Встановлено, що використан-
ня сонячної, вітрової та малої гідроенергети-
ки на природоохоронних територіях забезпе-
чує можливість підвищення енергетичної авто-
номності об'єктів без суттєвого порушення
природного середовища.
У ході дослідження систематизовано ос-
новні напрями мінімізації негативного впливу
енергетичних та інфраструктурних рішень на
довкілля, зокрема шляхом просторового пла-
нування, обмеження шумового навантаження,
використання мобільних конструкцій та прове-
дення екологічної оцінки проєктів. Визначено,
що ефективне управління природоохоронними
територіями повинно базуватися на принципах
екосистемного підходу та врахуванні екологі-
чної чутливості територій.
Порівняльний аналіз досвіду США, країн
Європи та України засвідчив, що найбільш
ефективні результати досягаються за умов
комплексного поєднання енергоефективності,
цифрових систем моніторингу та державної
підтримки розвитку відновлюваної енергетики.
Водночас встановлено, що Україна перебуває
на етапі поступового впровадження таких
рішень, однак має значний потенціал для їх по-
дальшого розвитку.
Обгрунтовано, що підвищення енергоефек-
тивності є одним із ключових інструментів де-
карбонізації та протидії глобальним кліматич-
ним змінам, а природоохоронні території мо-
жуть виконувати важливу функцію не лише збе-
реження біорізноманіття, але й підтримання
екологічної рівноваги та поглинання вуглецю.
Перспективи подальших досліджень доцільно
спрямувати на розроблення інтегрованих моделей
управління природоохоронними територіями,
адаптацію міжнародного досвіду до національних
умов та оцінку довгострокової ефективності впро-
вадження енергоефективних технологій.
Література:
1. Енергоефективність та розвиток турис-
тичної галузі: результати 2025 року та плани на
2026 рік. URL: https://mindev.gov.ua/news/
enerhoefektyvnist-ta-rozvytok-turystychnoi-
haluzi-rezultaty-2025-roku-ta-plany-na-2026-rik
(дата звернення: 12.03.2026).
2. Мельник Л., Карінцева О., Пархоменко Д.,
Кубатко О., Завдов'єва Ю. Еколого-економічні
аспекти переходу України на "зелену" енер-
гетику в умовах воєнного стану. Київський
економічний науковий журнал. 2025. № 8.
С. 173—182. DOI: https://doi.org/10.32782/
2786-765X/2025-8-23.
3. Дребот О. І., Фурдичко О. І., Мельник П.
П. Стратегічна модель управління природоко-
ристуванням в агроекосистемах. Збалансоване
природокористування. 2025. № 3. С. 5—14. DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.3.2025.-
342539.
4. Зіновчук Н. В., Дребот О. І., Мішенін Є. В.
Оцінка кліматичних загроз та екосистемне уп-
равління. Збалансоване природокористування.
2025. № 3. С. 15—21. DOI: https://doi.org/10.-
33730/2310-4678.3.2025.342517.
222
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
5. Ульянченко Ю., Ульянченко Н., Смаглюк
А. Енергоефективність у публічному управлінні
відновленням житлово-будівельної сфери:
стратегічні пріоритети та управлінські підходи.
Наукові перспективи. 2025. № 5 (59). С. 585—
598. DOI: https://doi.org/10.52058/2708-7530-
2025-5(59)-585-598.
6. Slokva M., Piankova O. Екологізація уп-
равління у контексті сучасних глобальних енер-
гетичних та екологічних трендів. Економіка і
організація управління. 2020. № 4 (36). С. 154—
167. DOI: https://doi.org/10.31558/2307-2318.-
2019.4.15.
7. Коцюба І. Ю., Хом'як І. В., Брень А. Л.,
Шамоніна М. І. Екологічні стратегії рослин у
процесі відновлення порушених природних
екосистем Українського Полісся. Український
журнал природничих наук. 2023. № 3. С. 186—
198. DOI: https://doi.org/10.32782/naturaljour-
nal.3.2023.186-198.
8. Vyshnevskyi V., Shevchuk S., Komorin V.,
Oleynik Yu., Gleick P. The destruction of the
Kakhovka dam and its consequences. Water Inter-
national. 2023. Vol. 48 (5). P. 631—647. DOI: https:/
/doi.org/10.1080/02508060.2023.2247679.
9. Мельниченко С. В., Микицей Т. Д. Туризм
у відновленні природних заповідників України.
Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica Et
Recreatio. 2024. № 4. С. 46—61. DOI: https://
doi.org/10.32782/2786-5843/2024-4-5.
10. Карпенко Ю., Логвин М., Тараненко О.,
Логвин Д., Луценко О. Стан розвитку туризму
в умовах війни та повоєнне відновлення. Нау-
ковий вісник Полтавського університету еко-
номіки і торгівлі. Серія "Економічні науки".
2023. № 2 (108). С. 59—68. DOI: https://doi.org/
10.37734/2409-6873-2023-2-8.
11. Ecotech Ukraine. Сонячні електростанції
в Україні: сучасний стан, перспективи та тех-
нології. URL: https://www.ecotech.ua/sonyach-
ni-elektrostancziyi-v-ukrayini-suchasnyj-stan-
perspektyvy-ta-tehnologiyi/ (дата звернення:
31.03.2026).
12. Державне агентство з енергоефектив-
ності та енергозбереження України. Націо-
нальний план дій з енергоефективності на пе-
ріод до 2030 року. URL: https://saee.gov.ua/
enerhoefektyvnist/natsionalnyi-plan-dii-z-
enerhoefektyvnosti-na-period-do-2030-roku
(дата звернення: 01.04.2026).
13. Міжнародне енергетичне агентство
(IEA). Energy Efficiency 2022. URL: https://
www.iea.org/reports/energy-efficiency-2022
(дата звернення: 08.04.2026).
14. Міжурядова група експертів з питань
зміни клімату (IPCC). Climate Change 2022:
Mitigation of Climate Change. Contribution of
Working Group III to the Sixth Assessment
Report. 2022. URL: https://www.ipcc.ch/report/
ar6/wg3/ (дата звернення: 16.04.2026).
15. Європейське екологічне агентство (EEA).
Forest carbon sinks in Europe. URL: https://forest.-
eea.europa.eu/topics/forest-and-climate/carbon-
sinks-and-sources (дата звернення: 20.04.2026).
16. Міндовкілля України. Другий національ-
но визначений внесок України до Паризької
угоди (оновлений). URL: https://unfccc.int/sites/
default/files/2025-11/2%20%D0%9D%D0%92%-
D0%922%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%-
D1%94%D0%BA%D1%82%20%28%D0%B7%D0-
%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BD-
% D 0 % B 0 % 2 0 % D 1 % 8 6 % D 1 % 9 6 % D 0 % B -
B%D1% 8C %20 _%2 0% D0% B7% D0 %B2 %-
D1%96%D1%82%29%20.pdf (дата звернення:
20.04.2026).
17. Височанська М. Я., Горінштейн М. Л.
Еколого-економічний стан природоохоронних
територій Західного Полісся. Інвестиції: прак-
тика та досвід. 2026. № 8. С. 173—180. DOI:
https://doi.org/10.32702/2306-6814.2026.8.173.
18. Височанська М. Я., Горінштейн М. Л.
Еколого-економічний механізм забезпечення
сталого розвитку природоохоронних тери-
торій. Ефективна економіка. 2026. № 4. DOI:
https://doi.org/10.32702/2307-2105.2026.4.38.
References:
1. Ministry of Development of Ukraine (2025),
"Energy efficiency and development of the tourism
industry: results of 2025 and plans for 2026",
available at: https://mindev.gov.ua/news/enerho-
efektyvnist-ta-rozvytok-turystychnoi-haluzi-
rezultaty-2025-roku-ta-plany-na-2026-rik (Acce-
ssed March 30, 2026).
2. Melnyk, L. Karintseva, O. Parkhomenko, D.
Kubatko, O. and Zavdovieva, Yu. (2025), "Environ-
mental and economic aspects of Ukraine's tran-
sition to "green" energy in the conditions of martial
law", Kyiv Economic Scientific Journal, vol. 8,
pp. 173—182. DOI: https://doi.org/10.32782/
2786-765X/2025-8-23.
3. Drebot, O.I. Furdychko, O.I. and Melnyk,
P.P. (2025), "Strategic model for managing natural
resource use in agroecosystems", Balanced nature
using, vol. 3, pp. 5—14. DOI: https://doi.org/10.-
33730/2310-4678.3.2025.342539.
4. Zinovchuk, N.V. Drebot, O.I. and Mishenin,
Ye.V. (2025), "Transformation of methodological
principles of climate threat assessment in the
agrosphere", Balanced nature using, vol. 3, pp. 15—
21. DOI: https://doi.org/10.33730/2310-4678.3.-
2025.342517.
АГРОСВІТ № 10, 2026
223
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
5. Ulianchenko, Yu. Ulianchenko, N. and
Smahliuk, A. (2025), "Energy efficiency in public
management of housing and construction rehabi-
litation: strategic priorities and management
approaches", Scientific perspectives, vol. 5, no.59,
pp. 585—598. DOI: https://doi.org/10.52058/
2708-7530-2025-5(59)-585-598.
6. Slokva, M. and Piankova, O. (2020), "Envi-
ronmental management in the context of contem-
porary global energy and environmental trends",
Economiсs and organization of management, 2020.
vol. 4, no.36, pp. 154—167. DOI: https://doi.org/
10.31558/2307-2318.2019.4.15.
7. Kotsiuba, I.Yu. Khomiak, I.V. Bren, A.L. and
Shamonina, M.I. (2023), "Ecological strategies of
plants in the process of restoration of disrupted na-
tural ecosystems of ukrainian polissia", Ukrainian
Journal of Natural Sciences, vol. 3, pp. 186—198.
DOI: https://doi.org/10.32782/naturaljournal.-
3.2023.186-198.
8. Vyshnevskyi, V. Shevchuk, S. Komorin, V.
Oleynik, Yu. and Gleick, P. (2023), "The de-
struction of the Kakhovka dam and its consequen-
ces", Water International, vol. 48, no. 6, pp. 631—
647. DOI: https://doi.org/10.1080/02508060.-
2023.2247679.
9. Melnychenko, S.V. and Mykytsei, T.D.
(2024), "Tourism in restoration of nature reserves
of Ukraine", Acta Academiae Beregsasiensis:
Geographica Et Recreatio, vol. 4, pp. 46—61. DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-5843/2024-4-5.
10. Karpenko, Yu. Lohvyn, M. Taranenko, O.
Lohvyn, D. and Lutsenko, O. (2023), "The state of
tourism development in the conditions of war and
post-war recovery", Scientific Bulletin of Poltava
University of Economics and Trade. A Series of
"Economic Sciences", vol. 2, no.108, pp. 59—68.
DOI: https://doi.org/10.37734/2409-6873-2023-2-8.
11. Ecotech Ukraine (2025), "Solar power
plants in Ukraine: current state, prospects and
technologies", available at: https://www.ecotech.-
ua/sonyachni-elektrostancziyi-v-ukrayini-
suchasnyj-stan-perspektyvy-ta-tehnologiyi/
(Accessed April 31, 2026).
12. State Agency on Energy Efficiency and
Energy Saving of Ukraine (2025), "National Action
Plan for Energy Efficiency until 2030", available
at: https://saee.gov.ua/enerhoefektyvnist/natsio-
nalnyi-plan-dii-z-enerhoefektyvnosti-na-period-
do-2030-roku (Accessed April 01, 2026).
13. International Energy Agency (IEA) (2022),
"Energy Efficiency 2022", available at: https://
www.iea.org/reports/energy-efficiency-2022
(Accessed April 08, 2026).
14. Intergovernmental Panel on Climate
Change (IPCC) (2022), "Climate Change 2022: Mi-
tigation of Climate Change. Contribution of Wor-
king Group III to the Sixth Assessment Report",
available at: https://www.ipcc.ch/report/ar6/
wg3/ (Accessed April 16, 2026).
15. European Environment Agency (EEA)
(2024), "Forest carbon sinks in Europe", available
at: https://forest.eea.europa.eu/topics/forest-
and-climate/carbon-sinks-and-sources (Accessed
April 20, 2026).
16. Ministry of Environmental Protection and
Natural Resources of Ukraine (2025), "Second
Nationally Determined Contribution of Ukraine
to the Paris Agreement (updated)", available at:
https://unfccc.int/sites/default/files/2025-11/
2%20%D0%9D%D0%92%D0%922%20%D0%-
BF%D1%80%D0%BE%D1%94%D0%BA%D1%-
82%20%28%D0%B7%D0%BC%D1%96%D-
0 % B D % D 0 % B 5 % D 0 % B D % D 0 % B 0 % 2 0 % -
D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%20_%20%D0%B7-
%D0%B2%D1%96%D1%82%29%20.pdf (Accessed
April 20, 2026).
17. Vyshchanska, M.Ya. and Horinshtein, M.L.
(2026), "Ecological and economic state of natural
protected areas of western polissia", Investytsiyi:
praktyka ta dosvid, vol. 8, pp. 173—180. DOI:
https://doi.org/10.32702/2306-6814.2026.8.173.
18. Vyshchanska, M.Ya. and Horinshtein, M.L.
(2026), "Environmental and economic mechanism
for ensuring sustainable development of natural
protected areas", Efektyvna ekonomika, [Online],
vol. 4. DOI: https://doi.org/10.32702/2307-
2105.2026.4.38.
Отримано редакцією журналу / Received: 07.05.26
Прорецензовано / Revised: 15.05.26
Дата публікації / Published: 21.05.26
|
| id | www_nayka_com_ua-article-10319 |
| institution | Agrosvit |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-06-09T01:01:15Z |
| publishDate | 2026 |
| publisher | ДКС Центр |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwnaykacomua/38/60bbdef3c98fe0d941a91a71e9bfc138.pdf |
| spelling | www_nayka_com_ua-article-103192026-06-08T07:46:11Z ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІ РІШЕННЯ В УПРАВЛІННІ ПРИРОДООХОРОННИМИ ТЕРИТОРІЯМИ: ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БАЛАНСУ МІЖ ЗБЕРЕЖЕННЯМ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ І ЗБАЛАНСОВАНИМ РОЗВИТКОМ ENERGY EFFICIENT SOLUTIONS IN THE MANAGEMENT OF NATURAL PROTECTED AREAS: ENSURING A BALANCE BETWEEN THE CONSERVATION OF NATURAL ECOSYSTEMS AND BALANCED DEVELOPMENT Височанська, М. Я. Хітренко, Т. Ф. Горінштейн, М. Л. ДКС Центр 2026-05-21 Article Article application/pdf https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10319 10.32702/2306-6792.2026.10.215 Журнал "Агросвіт"; № 10 (2026): АГРОСВІТ; 215-223 Agrosvit; No. 10 (2026): AGROSVIT; 215-223 2306-6792 10.32702/2306-6792.2026.10 uk https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10319/10463 Авторське право (c) 2026 Журнал "Агросвіт" |
| spellingShingle | Височанська, М. Я. Хітренко, Т. Ф. Горінштейн, М. Л. ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІ РІШЕННЯ В УПРАВЛІННІ ПРИРОДООХОРОННИМИ ТЕРИТОРІЯМИ: ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БАЛАНСУ МІЖ ЗБЕРЕЖЕННЯМ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ І ЗБАЛАНСОВАНИМ РОЗВИТКОМ |
| title | ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІ РІШЕННЯ В УПРАВЛІННІ ПРИРОДООХОРОННИМИ ТЕРИТОРІЯМИ: ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БАЛАНСУ МІЖ ЗБЕРЕЖЕННЯМ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ І ЗБАЛАНСОВАНИМ РОЗВИТКОМ |
| title_alt | ENERGY EFFICIENT SOLUTIONS IN THE MANAGEMENT OF NATURAL PROTECTED AREAS: ENSURING A BALANCE BETWEEN THE CONSERVATION OF NATURAL ECOSYSTEMS AND BALANCED DEVELOPMENT |
| title_full | ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІ РІШЕННЯ В УПРАВЛІННІ ПРИРОДООХОРОННИМИ ТЕРИТОРІЯМИ: ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БАЛАНСУ МІЖ ЗБЕРЕЖЕННЯМ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ І ЗБАЛАНСОВАНИМ РОЗВИТКОМ |
| title_fullStr | ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІ РІШЕННЯ В УПРАВЛІННІ ПРИРОДООХОРОННИМИ ТЕРИТОРІЯМИ: ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БАЛАНСУ МІЖ ЗБЕРЕЖЕННЯМ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ І ЗБАЛАНСОВАНИМ РОЗВИТКОМ |
| title_full_unstemmed | ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІ РІШЕННЯ В УПРАВЛІННІ ПРИРОДООХОРОННИМИ ТЕРИТОРІЯМИ: ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БАЛАНСУ МІЖ ЗБЕРЕЖЕННЯМ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ І ЗБАЛАНСОВАНИМ РОЗВИТКОМ |
| title_short | ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІ РІШЕННЯ В УПРАВЛІННІ ПРИРОДООХОРОННИМИ ТЕРИТОРІЯМИ: ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БАЛАНСУ МІЖ ЗБЕРЕЖЕННЯМ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ І ЗБАЛАНСОВАНИМ РОЗВИТКОМ |
| title_sort | енергоефективні рішення в управлінні природоохоронними територіями: забезпечення балансу між збереженням природних екосистем і збалансованим розвитком |
| url | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10319 |
| work_keys_str_mv | AT visočansʹkamâ energoefektivníríšennâvupravlínníprirodoohoronnimiteritoríâmizabezpečennâbalansumížzberežennâmprirodnihekosistemízbalansovanimrozvitkom AT hítrenkotf energoefektivníríšennâvupravlínníprirodoohoronnimiteritoríâmizabezpečennâbalansumížzberežennâmprirodnihekosistemízbalansovanimrozvitkom AT gorínštejnml energoefektivníríšennâvupravlínníprirodoohoronnimiteritoríâmizabezpečennâbalansumížzberežennâmprirodnihekosistemízbalansovanimrozvitkom AT visočansʹkamâ energyefficientsolutionsinthemanagementofnaturalprotectedareasensuringabalancebetweentheconservationofnaturalecosystemsandbalanceddevelopment AT hítrenkotf energyefficientsolutionsinthemanagementofnaturalprotectedareasensuringabalancebetweentheconservationofnaturalecosystemsandbalanceddevelopment AT gorínštejnml energyefficientsolutionsinthemanagementofnaturalprotectedareasensuringabalancebetweentheconservationofnaturalecosystemsandbalanceddevelopment |