ДИЗАЙН-МИСЛЕННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ І ЗНИЖЕННЯ РИЗИКІВ У ПРОЄКТНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ
Gespeichert in:
| Datum: | 2026 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
ДКС Центр
2026
|
| Online Zugang: | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10322 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Agrosvit |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Agrosvit| _version_ | 1867479125029027840 |
|---|---|
| author | Турчина, М. П. Тюха, І. В. |
| author_facet | Турчина, М. П. Тюха, І. В. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "М. П. Турчина",
"institution": null
},
{
"author": "І. В. Тюха",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Турчина, М. П. |
| baseUrl_str | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-06-08T07:46:11Z |
| doi_str_mv | 10.32702/2306-6792.2026.10.239 |
| first_indexed | 2026-06-09T01:01:17Z |
| format | Article |
| fulltext |
АГРОСВІТ № 10, 2026
239
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
УДК 005.3-027.236:005.8
М. П. Турчина,
к. е. н., доцент, доцент кафедри економіки праці та менеджменту,
Національний університет харчових технологій
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1433-6341
І. В. Тюха,
к. е. н., доцент, доцент кафедри економіки праці та менеджменту,
Національний університет харчових технологій
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1629-398X
ДИЗАЙН-МИСЛЕННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ І ЗНИЖЕННЯ
РИЗИКІВ У ПРОЄКТНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ
DOI: 10.32702/2306-6792.2026.10.239
M. Turchyna,
PhD in Economics, Associate Professor of the Department of Labor Economics
and Management, National University of Food Technologies
І. Tyukha,
PhD in Economics, Associate Professor of the Department of Labor Economics
and Management, National University of Food Technologies
DESIGN THINKING AS A TOOL FOR INCREASING THE EFFICIENCY OF MANAGEMENT
DECISIONS AND REDUCING RISKS IN PROJECT MANAGEMENT
У статті досліджено можливості застосування дизайн-мислення як інструменту підвищення ефективності уп-
равлінських рішень і зниження ризиків у проєктному менеджменті. Обгрунтовано актуальність використання люди-
ноцентричного підходу в умовах невизначеності, динамічних змін та зростання складності проєктного середовища.
Розкрито сутність дизайн-мислення та визначено його ключові етапи у контексті прийняття управлінських рішень.
Проаналізовано вплив інструментів дизайн-мислення на процес ідентифікації, оцінювання та мінімізації управлі-
нських ризиків. Встановлено, що використання емпатії, генерації ідей, прототипування та тестування сприяє підви-
щенню обгрунтованості рішень і зменшенню ймовірності помилок. Обгрунтовано доцільність інтеграції дизайн-мис-
лення в систему управління проєктами як гнучкого механізму підтримки прийняття рішень, зниження невизначе-
ності, підвищення адаптивності проєктних команд та забезпечення більш ефективної реалізації проєктів.
The article explores the possibilities of using design thinking as an innovative tool for increasing the effectiveness of
management decisions and reducing risks in project management. The relevance of using a human-centered approach in
conditions of uncertainty, dynamic changes and increasing complexity of the project environment is substantiated. It is
determined that traditional project management methods and classical approaches to risk management do not always
provide the proper level of flexibility, as they do not sufficiently take into account the behavioral, communication and
cognitive factors of making management decisions. The essence of design thinking is revealed and its key stages are
characterized: empathy, problem formulation, idea generation, prototyping and testing. It is established that the
integration of these stages into the project cycle allows to increase the validity of management decisions, reduce uncertainty
and minimize the risks of project implementation. The impact of design thinking tools on the process of identifying,
240
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ У ЗАГАЛЬНОМУ
ВИГЛЯДІ ТА ЇЇ ЗВ'ЯЗОК ІЗ ВАЖЛИВИМИ
НАУКОВИМИ ЧИ ПРАКТИЧНИМИ
ЗАВДАННЯМИ
У сучасних умовах глобальної нестабіль-
ності, швидких технологічних змін та високо-
го рівня конкуренції традиційні підходи до уп-
равління проєктами не завжди забезпечують
належний рівень гнучкості та ефективності
прийняття управлінських рішень. Класичні мо-
делі планування, засновані на послідовності
етапів і жорсткому контролі, часто виявляють-
ся недостатньо адаптивними до непередбачу-
ваних змін зовнішнього середовища. Як на-
слідок, проєктні команди стикаються з підви-
щеними управлінськими ризиками, неефектив-
ною комунікацією, перевитратами ресурсів і
затримками у виконанні завдань.
Проблема полягає в тому, що в умовах не-
визначеності й турбулентності традиційні ме-
тоди ризик-менеджменту не враховують люд-
ський і поведінковий фактор у процесі прийнят-
тя управлінських рішень. Менеджери проєктів
потребують інструментів, які дозволяють од-
ночасно генерувати інноваційні рішення, гнуч-
ко реагувати на зміни й зменшувати ймовірність
управлінських помилок.
Одним із перспективних підходів до вирі-
шення цієї проблеми є дизайн-мислення — ме-
тодологія, заснована на емпатії, креативності
та експериментальному пошуку рішень. Її зас-
тосування у проєктному менеджменті дає змо-
гу інтегрувати людиноцентричне мислення у
процес управління ризиками, підвищити якість
комунікацій, забезпечити тестування управлі-
нських гіпотез і мінімізувати ризики невдалих
рішень.
assessing and preventing management risks, in particular informational, organizational, strategic, innovation and
investment risks, is analyzed. It has been proven that the use of empathy maps, scenario thinking, collective idea
generation, rapid prototyping and testing contributes to the early identification of potential problems and the formation
of alternative management solutions.
The feasibility of combining design thinking with classical stages of risk management is substantiated, which provides
a preventive approach to risk management in project activities. It has been established that the use of design thinking at
the stages of initiation, planning, implementation and control of the project increases the adaptability of management,
improves communication between project participants and contributes to more efficient use of resources. The integration
of design thinking into project management ensures an increase in the quality of management decisions, a reduction in
strategic and operational risks, improved team interaction and increased project implementation efficiency.
Ключові слова: дизайн-мислення, управлінські рішення, ризики, проєкти, проєктний ме-
неджмент.
Key words: design thinking, management decisions, risks, projects, project management.
Таким чином, постає наукова й практична
потреба у дослідженні можливостей викорис-
тання дизайн-мислення як інструменту підви-
щення ефективності управлінських рішень і
зниження ризиків у проєктному менеджменті.
АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ
І ПУБЛІКАЦІЙ
У сучасних наукових дослідженнях дизайн-
мислення (Design Thinking, DT) розглядається
як міждисциплінарна методологія, що вихо-
дить за межі розроблення продуктів і дедалі ак-
тивніше застосовується у сфері управлінських
рішень та проєктного менеджменту, особливо
в умовах невизначеності та підвищених ризиків.
Низка досліджень акцентує увагу на здат-
ності дизайн-мислення працювати з невизначе-
ністю та ризиками у проєктному середовищі.
Зокрема, Morgan та Nyonje зазначають, що ди-
зайн-мислення має нелінійний та динамічний
характер і дозволяє ідентифікувати ризики на
всіх етапах проєктного циклу шляхом активно-
го залучення користувачів та стейкхолдерів.
Автори підкреслюють, що "Design Thinking is
nonlinear and dynamic… involving users in
identification of risks and any emerging
uncertainty at each and every stage of the project
cycle" [1]. Це свідчить про потенціал дизайн-
мислення як інструменту раннього виявлення
управлінських ризиків, які не завжди піддають-
ся формалізованому кількісному аналізу.
У працях зарубіжних авторів дизайн-мислен-
ня також позиціонується як інструмент вирішен-
ня складних управлінських проблем, що харак-
теризуються високим рівнем невизначеності та
неможливістю застосування стандартних алго-
ритмів рішень [1—3]. Це підтверджує доцільність
АГРОСВІТ № 10, 2026
241
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
застосування дизайн-мислення у проєктному
менеджменті як інструменту підтримки управлі-
нських рішень у ризиконасиченому середовищі.
Українські наукові публікації також фіксу-
ють зростання інтересу до дизайн-мислення у
менеджменті та підприємництві. Зокрема, у фа-
хових виданнях підкреслюється, що дизайн-мис-
лення є перспективним напрямом досліджень,
однак потребує подальшого опрацювання з точ-
ки зору його практичного використання в уп-
равлінні [4—9]. Це вказує на наявність наукової
прогалини щодо системного використання
інструментів дизайн-мислення саме для знижен-
ня управлінських ризиків у проєктній діяльності.
Безпосередній зв'язок між інструментами
дизайн-мислення та управлінням ризиками
проєктів розглядається у роботі Мнива та За-
левського, присвяченій оцінюванню ризиків
інвестиційних проєктів у кризових умовах. Ав-
тори наголошують, що результати застосуван-
ня дизайн-мислення слід аналізувати одночас-
но з когнітивної та організаційної точок зору,
оскільки вони впливають на розподіл ролей і
відповідальності в процесі прийняття рішень
[9]. Таким чином, дизайн-мислення розгля-
дається як механізм інтеграції поведінкових і
управлінських аспектів ризик-менеджменту.
Незважаючи на значний науковий доробок
із питань дизайн-мислення, управління ризика-
ми та прийняття управлінських рішень у про-
єктному менеджменті, низка аспектів зали-
шається недостатньо дослідженою. Насампе-
ред це стосується інтеграції принципів дизайн-
мислення у процеси ризик-менеджменту, адже
більшість досліджень розглядають ці підходи
окремо — як інструменти інноваційності або як
елементи системи управління проєктами.
Потребує подальшого вивчення питання
використання дизайн-мислення саме як меха-
нізму превентивного управління ризиками, що
дозволяє знижувати ймовірність помилкових
рішень завдяки глибшому розумінню користу-
вацьких потреб, тестуванню гіпотез та ітера-
ційному вдосконаленню управлінських рішень.
Недостатньо опрацьованими залишаються
інструменти, що поєднують етапи дизайн-мис-
лення з класичними процесами ризик-менедж-
менту (ідентифікація, оцінка, планування реа-
гування, моніторинг).
Отже, нерозв'язаними частинами проблеми
є визначення ефективних шляхів інтеграції ди-
зайн-мислення в систему управління ризиками
проєктів та обгрунтування його результатив-
ності як інструменту підвищення якості управ-
лінських рішень у складних, нестабільних і ри-
зикових середовищах.
ФОРМУЛЮВАННЯ ЦІЛЕЙ СТАТТІ
(ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ)
Метою статті є обгрунтування можливос-
тей застосування дизайн-мислення як іннова-
ційного інструменту підвищення ефективності
управлінських рішень та зниження ризиків у
проєктному менеджменті, а також визначення
механізму інтеграції цього підходу в проєктний
цикл для мінімізації ризиків.
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ
ДОСЛІДЖЕННЯ
Ефективне управління проєктами в умовах
невизначеності потребує використання підхо-
дів, які дозволяють знижувати управлінські ри-
зики, забезпечувати гнучкість прийняття
рішень та підвищувати стійкість проєктних ко-
манд до зовнішніх і внутрішніх викликів. Одним
із таких підходів є дизайн-мислення — іннова-
ційна методологія, що передбачає використан-
ня емпатії, креативності та ітераційного експе-
риментування для пошуку оптимальних рішень.
У цьому контексті дизайн-мислення розгля-
дається не лише як інструмент інновацій, але й
як засіб превентивного управління ризиками,
який впливає на якість управлінських рішень на
всіх фазах проєктного циклу.
Процес дизайн-мислення базується на п'яти
взаємопов'язаних етапах [1—6]: емпатії, форму-
люванні проблеми, генерації ідей, прототипу-
ванні та тестуванні. Центральним елементом
цього підходу є орієнтація на потреби користу-
вача або стейкхолдера, що забезпечує точніше
розуміння сутності управлінської проблеми.
Така людиноцентричність дозволяє зменшити
ризики, які виникають через невірну постанов-
ку задачі, хибні припущення чи недостатнє вра-
хування очікувань зацікавлених сторін.
Управлінські рішення, сформовані на основі
емпатії, характеризуються більшою реалістич-
ністю, оскільки грунтуються на фактичних да-
них про поведінку, мотивації та потреби цільо-
вих груп. Залучення команди до процесу гене-
рації рішень підвищує рівень комунікації, змен-
шує ризик невірного розподілу ролей та сприяє
формуванню спільного бачення результату.
У традиційних моделях ризик-менеджмен-
ту основний акцент робиться на виявленні, оці-
нюванні та контролі ризиків [10]. Проте вони
недостатньо враховують поведінкові, комуні-
каційні та стратегічні чинники, які значною
мірою впливають на ефективність рішень. Ди-
зайн-мислення усуває цю прогалину.
Доцільно поєднувати моделі ризик-менед-
жменту з їх класичними етапами (ідентифіка-
ція, аналіз, контроль, управління ризиками) із
242
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
дизайн-мисленням, застосовуючи його емпа-
тичний, орієнтований на користувача підхід для
глибшого розуміння потреб стейкхолдерів та
створення інноваційних, адаптивних рішень, що
знижують ризики інвестицій, бізнес-процесів
та стратегій, перетворюючи їх з пасивного уп-
равління на проактивну розробку.
Дослідимо ключові аспекти поєднання:
1. "Емпатія" до ризику. Глибоке розуміння всіх
сторін (клієнтів, співробітників, ринку) та їхніх
страхів/потреб, а не лише фінансових показників,
що допомагає виявити неочевидні ризики.
2. Визначення проблеми. Чітке формулю-
вання ризикової ситуації крізь призму корис-
тувача (наприклад, "Як ми можемо запобігти
втраті клієнтів через невдалий продукт?" за-
мість "Знизити ризик відтоку клієнтів").
3. Генерація ідей. Креативне генерування
різноманітних рішень для управління ризиками,
а не лише стандартних (уникнення, страхування).
4. Прототипування рішень. Швидке ство-
рення тестових моделей нових продуктів чи
процесів для перевірки їхньої стійкості до ри-
зиків.
5. Тестування. Перевірка цих рішень на ре-
альних користувачах чи в умовах, наближених
до ринкових, для раннього виявлення потен-
ційних збоїв.
Проєктний менеджмент, за визначенням
PMI (PMBOK, 2021) [10], є діяльністю, що зав-
жди відбувається в умовах ризику та обмеже-
них ресурсів. Ризик визначається як невизна-
чена подія або умова, яка може мати як пози-
тивний, так і негативний вплив на цілі проєкту.
Основними видами управлінських ризиків у
проєктній діяльності є:
— інформаційні ризики — недостатність
або викривлення даних для прийняття рішень;
— організаційні ризики — неефективна ко-
мунікація та розподіл ролей;
— людські ризики — когнітивні упереджен-
ня, емоційні фактори, опір змінам;
— стратегічні ризики — невідповідність
проєкту цілям підприємства;
— інноваційні ризики — невдачі при реалі-
зації нових ідей;
— інвестиційні ризики — недостатня
кількість грошей для реалізації проєкту.
У класичних моделях управління проєктами
(Waterfall, PMBOK 6 (Process Groups, V-модель )
[10] ризики оцінюються заздалегідь, формалізу-
ються у планах і контролюються в межах систе-
ми управління якістю. Проте цей підхід не завж-
ди дозволяє вчасно реагувати на непередбачувані
зміни або поведінкові чинники. Саме тому акту-
альним є впровадження дизайн-мислення як
гнучкого інструменту управління ризиками.
Дизайн-мислення допомагає оцінити ризи-
ки не тільки фінансові, а й ті, що стосуються
прийняття продукту ринком, емоційного
сприйняття інвестиції:
1. Оптимізація бізнес-процесів. Використання
дизайн-мислення для залучення співробітників до
пошуку "вузьких місць" та розробки інноваційних
рішень, що знижують операційні ризики.
2. Розробка нових продуктів. Глибоке розу-
міння потреб користувачів (емпатія) дозволяє
мінімізувати ризик створення продукту, який
нікому не потрібен.
Таким чином, дизайн-мислення надає ри-
зик-менеджменту гнучкості, орієнтації на лю-
дину та інноваційності, роблячи його більш
ефективним у мінливому середовищі.
Проведемо аналіз інструментарію дизайн-мис-
лення та його застосування в контексті управлін-
ня ризиками в проєктному менеджменті, табл. 1.
Джерело: узагальнено та систематизовано автором.
Таблиця 1. Вплив інструментів дизайн-мислення на зниження управлінських ризиків
Інструмент
дизайн-
мислення
Стисла характеристика Управлінська функція
Типи управлінських ризиків, що
знижуються
Empathy Map Сприяє глибокому вивченню потреб
користувачів, що зменшує ризики
неправильного формулювання
проблеми.
Формування коректного
розуміння потреб
стейкхолдерів та контексту
проблеми
Ризик неправильного формулювання
проблеми; ризик невідповідності
управлінських рішень очікуванням
зацікавлених сторін
Customer
Journey Map
Дозволяє прогнозувати ризики на
кожному етапі взаємодії з продуктом чи
процесом.
Аналіз та візуалізація етапів
взаємодії з продуктом або
процесом
Операційні ризики; ризики
комунікаційних розривів; ризики
негативного користувацького досвіду
Brainstorming та
колективна
ідеація
Забезпечують різноманіття
альтернативних рішень, що знижує
ризик вузькості мислення.
Генерація альтернативних
управлінських рішень
Ризик тунельного мислення; ризик
когнітивних упереджень
Rapid
Prototyping
Допомагає виявити слабкі місця
управлінських рішень у короткі терміни,
мінімізуючи потенційні втрати.
Перевірка життєздатності
управлінських рішень на
ранніх етапах
Фінансові ризики; репутаційні
ризики; ризики помилкових
управлінських рішень
Scenario
Thinking
Дає можливість моделювати різні
сценарії розвитку подій та визначати
ризики кожного з них.
Моделювання альтернативних
сценаріїв розвитку подій
Стратегічні ризики; ризики
невизначеності; ризики зовнішнього
середовища
АГРОСВІТ № 10, 2026
243
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
Наведені в таблиці інструменти дизайн-
мислення демонструють системний потенці-
ал щодо зниження управлінських ризиків у
проєктному менеджменті. Їх застосування
забезпечує не лише ідентифікацію ризиків на
ранніх етапах прийняття управлінських
рішень, а й формування альтернативних сце-
наріїв реагування в умовах невизначеності.
На відміну від традиційних підходів до ризик-
менеджменту, орієнтованих переважно на
кількісну оцінку та контроль ризиків, інстру-
менти дизайн-мислення акцентують увагу на
поведінкових, комунікаційних і когнітивних
чинниках ризику.
Інтеграція дизайн-мислення у проєктний
цикл розглядається як ефективний механізм
мінімізації управлінських ризиків у процесі
прийняття рішень та реалізації проєктів. На
відміну від традиційних підходів до управлін-
ня проєктами, що передбачають лінійну по-
слідовність етапів, дизайн-мислення базуєть-
ся на ітеративності, людиноцентричності та
гнучкості, що дозволяє своєчасно виявляти
ризики та коригувати управлінські рішення.
Такий підхід забезпечує підвищення адаптив-
ності проєктної діяльності в умовах невизна-
ченості та динамічних змін зовнішнього сере-
довища.
На етапі ініціації проєкту застосування
інструментів емпатії дозволяє глибше досліди-
ти потреби стейкхолдерів, що сприяє більш точ-
ному визначенню цілей та очікуваних резуль-
татів. Це дає можливість зменшити стратегічні
ризики, пов'язані з неправильним формулюван-
ням проблеми або невідповідністю проєкту ре-
альним потребам користувачів. Використання
інтерв'ю, карт емпатії та аналізу користуваць-
кого досвіду забезпечує формування обгрун-
тованої концепції проєкту.
На етапі планування дизайн-мислення
сприяє формуванню альтернативних варі-
антів реалізації проєкту шляхом застосуван-
ня методів генерації ідей, мозкового штурму,
сценарного мислення та візуалізації процесів.
Це дозволяє знизити ризики вибору опти-
мального управлінського рішення, а також
підвищити гнучкість планування. Участь між-
функціональних команд у процесі ідеації
сприяє врахуванню різних точок зору та
мінімізує ризики одностороннього бачення
проблеми.
На етапі реалізації проєкту ключову роль
відіграє прототипування управлінських рішень
та їх тестування. Використання швидкого про-
тотипування дозволяє перевірити ефективність
обраних підходів до їх масштабного впровад-
ження, що сприяє зниженню фінансових і опе-
раційних ризиків. Ітеративний характер ди-
зайн-мислення дає змогу оперативно вносити
зміни до проєкту залежно від отриманого зво-
ротного зв'язку.
На етапі моніторингу та контролю дизайн-
мислення забезпечує постійне оцінювання ре-
зультатів і коригування управлінських рішень.
Використання тестування, аналізу зворотного
зв'язку та повторних ітерацій дозволяє змен-
шити ризики відхилення від запланованих ре-
зультатів. Такий підхід підвищує гнучкість уп-
равління проєктом та забезпечує його адапта-
цію до змін середовища.
Таким чином, інтеграція дизайн-мислен-
ня у проєктний цикл дозволяє реалізувати
превентивний підхід до управління ризика-
ми, забезпечує більш обгрунтоване прийнят-
тя управлінських рішень та підвищує ефек-
тивність реалізації проєктів. Використання
інструментів дизайн-мислення на всіх етапах
проєктного циклу сприяє зниженню страте-
гічних, операційних і комунікаційних ри-
зиків, а також формує адаптивну модель уп-
равління проєктами в умовах невизначе-
ності.
Застосування дизайн-мислення у про-
єктному менеджменті забезпечує отримання
практичних результатів, пов'язаних із підви-
щенням якості управлінських рішень, зни-
женням рівня ризиків та покращенням ефек-
тивності реалізації проєктів. Людиноцент-
ричний підхід, що лежить в основі дизайн-
мислення, дозволяє більш точно визначати
потреби стейкхолдерів і формувати уп-
равлінські рішення, які відповідають реально-
му контексту проєктної діяльності. Це сприяє
зменшенню стратегічних ризиків, пов'язаних
із неправильним визначенням цілей або не-
відповідністю результатів очікуванням кори-
стувачів.
Одним із ключових практичних резуль-
татів використання дизайн-мислення є підви-
щення обгрунтованості управлінських рі-
шень. Завдяки застосуванню методів емпатії,
аналізу досвіду користувачів та колективної
генерації ідей формується ширший спектр
альтернативних рішень, що дозволяє обира-
ти найбільш ефективні варіанти. Це знижує
ризик прийняття суб'єктивних або недостат-
ньо обгрунтованих управлінських рішень, а
також мінімізує вплив когнітивних уперед-
жень менеджерів.
Практичний ефект також проявляється у
зниженні операційних ризиків у процесі реалі-
зації проєктів. Використання прототипування
244
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
та тестування дозволяє перевіряти управ-
лінські рішення до їх масштабного впровад-
ження, що дає можливість своєчасно виявля-
ти недоліки та коригувати проєктні парамет-
ри. Такий підхід зменшує ймовірність фінан-
сових втрат, перевищення строків виконання
проєкту та неефективного використання ре-
сурсів.
Важливим результатом застосування ди-
зайн-мислення є покращення комунікації в
проєктних командах. Спільна робота над виз-
наченням проблеми, генерацією ідей і тесту-
ванням рішень сприяє формуванню єдиного
бачення цілей проєкту, підвищує рівень залу-
ченості учасників та знижує ризики кон-
фліктів. Крім того, використання візуальних
інструментів дизайн-мислення полегшує
обмін інформацією між учасниками проєкту
та підвищує прозорість управлінських про-
цесів.
Практичні результати застосування ди-
зайн-мислення також проявляються у під-
вищенні гнучкості управління проєктами. Іте-
ративний характер цього підходу дозволяє опе-
ративно реагувати на зміни зовнішнього сере-
довища, адаптувати управлінські рішення та
мінімізувати ризики невизначеності. Це особ-
ливо важливо в умовах динамічного ринку,
коли проєкти потребують швидкого коригуван-
ня стратегії реалізації.
Таким чином, використання дизайн-мис-
лення у проєктному менеджменті забезпечує
комплексний практичний ефект, що полягає у
підвищенні якості управлінських рішень, зни-
женні стратегічних, операційних і комунікац-
ійних ризиків, покращенні командної взаємодії
та підвищенні адаптивності проєктної діяль-
ності. Це підтверджує доцільність інтеграції
інструментів дизайн-мислення у сучасну сис-
тему управління проєктами.
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
ПОДАЛЬШИХ РОЗВІДОК У ДАНОМУ
НАПРЯМІ
У результаті проведеного дослідження
встановлено, що дизайн-мислення є ефектив-
ним інструментом підвищення якості управлі-
нських рішень у проєктному менеджменті,
особливо в умовах невизначеності та ризику.
Людиноцентричний характер методології, ор-
ієнтація на емпатію та експериментальний
підхід забезпечують вищу точність визначення
проблем, формування альтернатив та відбору
рішень, що сприяє зниженню ймовірності по-
милок на різних етапах життєвого циклу про-
єкту.
Традиційні системи ризик-менеджменту
мають низку обмежень, оскільки недостат-
ньо враховують поведінкові чинники, когні-
тивні упередження та комунікаційні розри-
ви між стейкхолдерами. Дизайн-мислення,
завдяки використанню інструментів емпатії,
колективного генерування ідей, прототипу-
вання та тестування, дозволяє компенсува-
ти ці недоліки та підвищити об'єктивність і
обгрунтованість прийняття управлінських
рішень.
Інтеграція дизайн-мислення в процес уп-
равління ризиками забезпечує можливість ран-
нього виявлення проблем, зменшення стратег-
ічних і операційних ризиків, поліпшення кому-
нікацій у проєктних командах та формування
адаптивної організаційної культури. Застосу-
вання прототипування та сценарного мислен-
ня дозволяє проводити валідацію рішень до їх
масштабного впровадження, що суттєво зни-
жує ризики фінансових, часових і репутаційних
втрат.
Отже, використання дизайн-мислення як
інструменту зниження ризиків є перспектив-
ним напрямом розвитку проєктного менедж-
менту.
Література:
1. Morgan A., Nyonje P. R. Leveraging project
uncertainity: a practical approach to the contri-
bution of design thinking in complex projects.
IJRDO-Journal of Business Management. 2022.
Vol. 8, No. 7. P. 60—64. https://doi.org/10.53555/
bm.v8i7.5200
2. Bender-Salazar R. Design thinking as an
effective method for problem-setting and
needfinding for entrepreneurial teams addressing
wicked problems. Journal of Innovation and
Entrepreneurship. 2023. Vol. 12. Art. no. 24. https:/
/innovation-entrepreneurship.springeropen.com/
articles/10.1186/s13731-023-00291-2
3. Liedtka J. Why design thinking works.
Harvard Business Review. 2018. Vol. 96, No. 5.
P. 72—79.
4. Ситник Н. Дизайн-мислення: концепту-
альні засади, переваги й обмеження. Науковий
вісник Херсонського державного університету.
Серія "Економічні науки". 2021. №44, 43—48.
https://doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2021-44-7
5. Шаров В. Дизайн мислення як інструмент
формування сервісноорієнтованої бізнес-мо-
делі. Проблеми і перспективи економіки та уп-
равління. 2024. №3 (39). С. 59—69. https://
doi.org/10.25140/2411-5215-2024-3(39)-59-69
6. Захарченко Н. В. Перспективи розвитку
дизайн-мислення в управлінні бізнесом та інно-
АГРОСВІТ № 10, 2026
245
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
ваціями. Академічний огляд. 2022. № 1 (56).
https://doi.org/10.32342/2074-5354-2022-1-56-6.
7. Геселева Н. В., Яценко А. А., Синенко П. О.
Design thinking: інноваційний підхід до генерації
бізнес-моделей та процесів прийняття рішень.
Вісник Київського національного університету
технологій та дизайну. Серія: Економічні науки.
2015. № 1. С. 65—70.
8. Подра О. П., Чебеняк С. Р. Використання
концепції дизайн-мислення в процесі здійснен-
ня бізнес-аналізу на підприємстві в умовах зов-
нішньоекономічної діяльності. Менеджмент та
підприємництво в Україні: етапи становлення і
проблеми розвитку. Львів: Видавництво Львів-
ської політехніки. 2024. Том 6. № 2. С. 109—118.
9. Минів Р.М., Залевський Ю.О. Дизайн-
мислення як інструмент оцінки ризиків інвес-
тиційних проектів у кризові часи. Науковий
вісник ЛНУ ветеринарної медицини та біотех-
нологій. Серія Економічні науки. 2025. № 27
(105), С. 3—9. https://doi.org/10.32718/nvlvet-
e10501
10. A Guide to the Project Management Body
of Knowledge (PMBOK® Guide) and The Stan-
dard for Project Management. 7th ed. Newtown
Square, PA: Project Management Institute,
2021. 250 p.
References:
1. Morgan, A. and Nyonje, P. R. (2022), "Le-
veraging project uncertainity: a practical appro-
ach to the contribution of design thinking in
complex projects", IJRDO-Journal of Business
Management, vol. 8 (7), рр. 60—64. https://
doi.org/10.53555/bm.v8i7.5200
2. Bender-Salazar, R. (2023), "Design thinking
as an effective method for problem-setting and
needfinding for entrepreneurial teams addressing
wicked problems", Journal of Innovation and
Entrepreneurship, vol. 12 (1), art. no. 24. https://
doi.org/10.1186/s13731-023-00291-2.
3. Liedtka, J. (2018), "Why design thinking works",
Harvard Business Review, vol. 96 (5), pp. 72—79.
4. Sytnyk, N. I. (2021), "Design Thinking:
Conceptual Principles, Benefits, and Limitations",
Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho
universytetu, vol. 44, pp. 43—48. https://doi.org/
10.32999/ksu2307-8030/2021-44-7
5. Sharov, V. (2024), "Design Thinking as a Tool
for Forming a Service-Oriented Business Model",
Problemy i perspektyvy ekonomiky ta upravlinnia,
vol. 3 (39)), pp. 59—69. https://doi.org/10.25140/
2411-5215-2024-3(39)-59-69
6. Zakharchenko, N. V. (2022), " Prospects for
the development of design thinking in business
management and innovation ", Akademichnyi
ohliad, vol. 1 (56). https://doi.org/10.32342/2074-
5354-2022-1-56-6.
7. Heseleva, N. V., Yatsenko, A. A. and Sy-
nenko, P. O. (2015), "Design thinking: an innovative
approach to generating business models and
decision-making processes", Visnyk Kyivskoho
natsionalnoho universytetu tekhnolohii ta dyzainu.
Seriia: Ekonomichni nauky, vol. 1, pp. 65—70.
8. Podra, O. P. and Chebeniak, S. R. (2024),
"Using the concept of design thinking in the process
of conducting business analysis at an enterprise in
the context of foreign economic activity",
Menedzhment ta pidpryiemnytstvo v Ukraini:
etapy stanovlennia i problemy rozvytku, vol. 6(2),
pp. 109-118.
9. Myniv, R. M. and Zalevskyi, Yu. O. (2025),
"Design thinking as a tool for assessing the risks of
investment projects in times of crisis", Naukovyi
visnyk LNU veterynarnoi medytsyny ta bio-
tekhnolohii. Seriia Ekonomichni nauky, vol. 27
(105), pp. 3—9. https://doi.org/10.32718/nvlvet-
e10501
10. Project Management Institute. (2021). A
Guide to the Project Management Body of
Knowledge (PMBOK® Guide) and The Standard
for Project Management, 7th ed., Project
Management Institute, Newtown Square, USA.
Отримано редакцією журналу / Received: 01.05.26
Прорецензовано / Revised: 08.05.26
Дата публікації / Published: 21.05.26
|
| id | www_nayka_com_ua-article-10322 |
| institution | Agrosvit |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-06-09T01:01:17Z |
| publishDate | 2026 |
| publisher | ДКС Центр |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwnaykacomua/b6/be1658f5c5e3bd6336d4af2f6c503cb6.pdf |
| spelling | www_nayka_com_ua-article-103222026-06-08T07:46:11Z ДИЗАЙН-МИСЛЕННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ І ЗНИЖЕННЯ РИЗИКІВ У ПРОЄКТНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ DESIGN THINKING AS A TOOL FOR INCREASING THE EFFICIENCY OF MANAGEMENT DECISIONS AND REDUCING RISKS IN PROJECT MANAGEMENT Турчина, М. П. Тюха, І. В. ДКС Центр 2026-05-21 Article Article application/pdf https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10322 10.32702/2306-6792.2026.10.239 Журнал "Агросвіт"; № 10 (2026): АГРОСВІТ; 239-245 Agrosvit; No. 10 (2026): AGROSVIT; 239-245 2306-6792 10.32702/2306-6792.2026.10 uk https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10322/10466 Авторське право (c) 2026 Журнал "Агросвіт" |
| spellingShingle | Турчина, М. П. Тюха, І. В. ДИЗАЙН-МИСЛЕННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ І ЗНИЖЕННЯ РИЗИКІВ У ПРОЄКТНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ |
| title | ДИЗАЙН-МИСЛЕННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ І ЗНИЖЕННЯ РИЗИКІВ У ПРОЄКТНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ |
| title_alt | DESIGN THINKING AS A TOOL FOR INCREASING THE EFFICIENCY OF MANAGEMENT DECISIONS AND REDUCING RISKS IN PROJECT MANAGEMENT |
| title_full | ДИЗАЙН-МИСЛЕННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ І ЗНИЖЕННЯ РИЗИКІВ У ПРОЄКТНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ |
| title_fullStr | ДИЗАЙН-МИСЛЕННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ І ЗНИЖЕННЯ РИЗИКІВ У ПРОЄКТНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ |
| title_full_unstemmed | ДИЗАЙН-МИСЛЕННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ І ЗНИЖЕННЯ РИЗИКІВ У ПРОЄКТНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ |
| title_short | ДИЗАЙН-МИСЛЕННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ І ЗНИЖЕННЯ РИЗИКІВ У ПРОЄКТНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ |
| title_sort | дизайн-мислення як інструмент підвищення ефективності управлінських рішень і зниження ризиків у проєктному менеджменті |
| url | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10322 |
| work_keys_str_mv | AT turčinamp dizajnmislennââkínstrumentpídviŝennâefektivnostíupravlínsʹkihríšenʹíznižennârizikívuproêktnomumenedžmentí AT tûhaív dizajnmislennââkínstrumentpídviŝennâefektivnostíupravlínsʹkihríšenʹíznižennârizikívuproêktnomumenedžmentí AT turčinamp designthinkingasatoolforincreasingtheefficiencyofmanagementdecisionsandreducingrisksinprojectmanagement AT tûhaív designthinkingasatoolforincreasingtheefficiencyofmanagementdecisionsandreducingrisksinprojectmanagement |