ЕКСПОРТ УКРАЇНСЬКОГО ЗЕРНА В УМОВАХ ВІЙНИ: ВПЛИВ НА ПРОДОВОЛЬЧУ БЕЗПЕКУ ТА РИНКОВУ СТАБІЛЬНІСТЬ КРАЇН БЛИЗЬКОГО СХОДУ І ПІВНІЧНОЇ АФРИКИ
Збережено в:
| Дата: | 2026 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
ДКС Центр
2026
|
| Онлайн доступ: | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10327 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Agrosvit |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Agrosvit| _version_ | 1867479140766056448 |
|---|---|
| author | Безсмертна, О. В. Сметанюк, О. А. Косарук, О. М. |
| author_facet | Безсмертна, О. В. Сметанюк, О. А. Косарук, О. М. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "О. В. Безсмертна",
"institution": null
},
{
"author": "О. А. Сметанюк",
"institution": null
},
{
"author": "О. М. Косарук",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Безсмертна, О. В. |
| baseUrl_str | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-06-08T08:39:19Z |
| doi_str_mv | 10.32702/2306-6792.2026.10.277 |
| first_indexed | 2026-06-09T01:01:32Z |
| format | Article |
| fulltext |
АГРОСВІТ № 10, 2026
277
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
УДК 339.5
О. В. Безсмертна,
к. е. н., доцент, доцент кафедри підприємництва, логістики та менеджменту,
Вінницький національний технічний університет
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1873-6553
О. А. Сметанюк,
к. е. н., доцент, доцент кафедри менеджменту, маркетингу та економіки,
Вінницький національний технічний університет
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5207-6451
О. М. Косарук,
к. пед. н., доцент кафедри менеджменту, маркетингу та економіки
Вінницький національний технічний університет
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1346-2944
ЕКСПОРТ УКРАЇНСЬКОГО ЗЕРНА В УМОВАХ
ВІЙНИ: ВПЛИВ НА ПРОДОВОЛЬЧУ БЕЗПЕКУ
ТА РИНКОВУ СТАБІЛЬНІСТЬ КРАЇН
БЛИЗЬКОГО СХОДУ І ПІВНІЧНОЇ АФРИКИ
DOI: 10.32702/2306-6792.2026.10.277
O. Bezsmertna,
PhD in Economics, Associate Professor,
Associate Professor of the Department of Entrepreneurship, Logistics and Management,
Vinnytsia National Technical University
O. Smetaniuk,
PhD in Economics, Associate Professor,
Associate Professor of the Department of Management, Marketing and Economics,
Vinnytsia National Technical University
O. Kosaruk,
PhD in Pedagogical Sciences,
Associate Professor of the Department of Management, Marketing and Economics
Vinnytsia National Technical University
EXPORT OF UKRAINIAN GRAIN DURING THE WAR: IMPACT ON FOOD SECURITY
AND MARKET STABILITY IN THE COUNTRIES OF THE MIDDLE
EAST AND NORTH AFRICA
У статті досліджується вплив експорту українського зерна в умовах війни на продовольчу безпеку та ринкову
стабільність країн Близького Сходу та Північної Африки. Обгрунтовано стратегічну роль України як одного з про-
відних світових експортерів пшениці, що забезпечує значну частку імпорту цих країн. Проаналізовано залежність
регіону від імпортного зерна, структурні диспропорції соціально-економічного розвитку та високий рівень продо-
вольчої вразливості. Визначено наслідки воєнних дій для логістики, експортних потоків та цінової волатильності на
світовому ринку зерна. Результати дослідження підтверджують критичне значення стабільності українського аграр-
ного експорту для забезпечення глобальної продовольчої рівноваги. Обгрунтовано необхідність розвитку стійких
логістичних ланцюгів та міжнародної координації для мінімізації ризиків продовольчих криз.
This article examines the impact of Ukrainian grain exports during the war on food security and market stability in
the countries of the Middle East and North Africa (MENA). The study highlights the strategic importance of Ukraine as
one of the world's leading exporters of wheat, maize, and sunflower oil, whose supplies play a crucial role in ensuring
global food availability. In 2021, Ukraine accounted for a significant share of global exports in these commodities, making
278
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
its agricultural sector a key component of international food supply chains. The outbreak of the war in 2022 significantly
disrupted production, logistics, and export routes, particularly through the Black Sea ports, leading to increased
transportation costs, reduced export volumes, and higher price volatility on global grain markets.
The MENA region is characterized by strong structural dependence on food imports due to limited agricultural
resources, water scarcity, and unfavorable climatic conditions. Wheat, as a staple food, represents a major component of
dietary consumption in the region, with per capita intake significantly exceeding the global average. The disruption of
Ukrainian grain exports has therefore intensified concerns regarding food insecurity, particularly in countries with high
levels of poverty and import dependency such as Egypt, Yemen, and Tunisia.
The study analyzes changes in trade flows, price dynamics, and the share of Ukrainian wheat in the import structures
of MENA countries over the period 2012—2023. It also considers the role of alternative supply sources and market
adaptation mechanisms in response to external shocks. The findings indicate that despite partial recovery of export
routes, market uncertainty and increased logistical costs continue to affect global grain stability.
The results confirm that the continuity of Ukrainian grain exports is essential not only for supporting the national
economy but also for maintaining global food security. The research emphasizes the need for resilient supply chains,
diversification of logistics routes, and international cooperation to mitigate risks associated with geopolitical instability
and ensure stable food supply for vulnerable regions.
ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ У ЗАГАЛЬНОМУ
ВИГЛЯДІ ТА ЇЇ ЗВ'ЯЗОК ІЗ ВАЖЛИВИМИ
НАУКОВИМИ ЧИ ПРАКТИЧНИМИ
ЗАВДАННЯМИ
Тривала війна, розпочата Російською Феде-
рацією проти України 24 лютого 2022 року, од-
разу спричинили значне погіршення умов експор-
ту української сільськогосподарської продукції,
зокрема пшениці, що в результаті призвело до
порушення стабільності глобальної продоволь-
чої безпеки. Експорт зернових культур відіграє
ключову роль у функціонуванні світового продо-
вольчого ринку. У 2021 році частка України у
світовому експорті становила 46% соняшникової
олії (перше місце у світі), 12% експорту кукуруд-
зи (четверта позиція) та 9% експорту пшениці
(п'яте місце у світовому рейтингу).
Безперервність експорту аграрної про-
дукції з України має дві основні стратегічні
функції. По-перше, вона є критично важливою
для забезпечення доходів державного бюдже-
ту, особливо в умовах війни, коли бюджетні
витрати суттєво зростають. Крім того, аграр-
ний експорт є важливим джерелом доходу для
населення країни. По-друге, стабільність і про-
гнозованість постачання зерна на зовнішні рин-
ки є ключовим фактором підтримання світової
продовольчої безпеки, зокрема для країн
Близького Сходу та Північної Африки.
Серед основних культур, що формують ос-
нову глобальної продовольчої безпеки (тобто
забезпечують фізичну та економічну дос-
Ключові слова: експорт зерна з України, продовольча безпека, регіон Близького Сходу та
Північної Африки, ринок пшениці, залежність від імпорту, цінова еластичність, глобальна
продовольча стабільність.
Key words: grain exports from Ukraine, food security, Middle East and North Africa region,
wheat market, import dependence, price elasticity, global food stability.
тупність достатньої, безпечної та поживної їжі),
особливе місце займає пшениця. Вона забезпе-
чує приблизно 18—19% світового споживання
калорій і білків [2] та охоплює 30,6% світових
площ вирощування зернових [3—5]. У регіоні
Близького Сходу та Північної Африки частка
пшениці у структурі харчування становить
близько 37%, а середнє споживання на душу на-
селення сягає 166 кг на рік, що більш ніж удвічі
перевищує середньосвітовий показник у 66 кг.
Зокрема, споживання пшениці становить близь-
ко 146 кг на людину в Єгипті, приблизно 293 кг у
Марокко та близько 194 кг в Алжирі [6].
Отже, аналіз впливу експорту українсько-
го зерна на продовольчу безпеку країн Близь-
кого Сходу та Північної Африки є особливо
актуальним в умовах війни, оскільки стабіль-
ність цих постачань безпосередньо визначає як
глобальний баланс продовольства, так і еконо-
мічну стійкість України.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Для підготовки статті було використано широ-
кий спектр статистичних та аналітичних мате-
ріалів. Основними джерелами були бази даних
Світового банку [25], а також вебсайти Statista
[20] та Державної служби статистики України
[21]. Також важливими були матеріали FAO,
IFAD, UNICEF, WFP, WHO, представлені у
звіті "Стан продовольчої безпеки та харчуван-
ня у світі 2022" [3].
Наукову основу дослідження доповнили праці
українських та зарубіжних авторів. Наприклад, у
АГРОСВІТ № 10, 2026
279
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
статті Еренштайна О. [2] розглядаються глобальні
тенденції у виробництві, споживанні та торгівлі
пшеницею на основі даних ФАО.
Регіональний аспект продовольчої безпеки
на Близькому Сході та в Північній Африці
відображено в роботах Lampietti J. [11] та
Rahimi J. [19], які наголошують на залежності
регіону від імпорту зерна та дефіциті природ-
них ресурсів. У контексті впливу війни на Ук-
раїну було використано дослідження Люлю-
ченка В. та Серебрякової Х. [14].
Ціновий аспект ринку зерна розкривається
в дослідженні Янцена Й. та Зулауфа К. [8]. У
публікаціях Нємцевої Ю. [18], Ткачова В. [22]
наголошується на зростанні логістичних вит-
рат та вартості експорту зерна внаслідок війни
та перебоїв у транспортній інфраструктурі.
Проаналізовані дослідження фіксують ко-
роткострокові та середньострокові наслідки
шоків пропозиції, але бракує послідовних оці-
нок довгострокових механізмів адаптації для
країн Близького Сходу та Північної Африки.
Формулювання цілей статті (постановка
завдання). Головною метою є дослідження
впливу експорту українського зерна в умовах
війни на продовольчу безпеку та стабільність
ринку пшениці в країнах Близького Сходу та
Північної Африки, а також оцінка залежності
цих країн від імпортних поставок і наслідків
порушення глобальних ланцюгів постачання.
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ
ДОСЛІДЖЕННЯ
Війна між Російською Федерацією та Украї-
ною мала суттєвий вплив на глобальну продо-
вольчу безпеку, особливо щодо експорту пше-
ниці, основного компонента сільськогоспо-
дарської економіки України. Як один з про-
відних світових експортерів пшениці, Україна
відіграє ключову роль у забезпеченні країн
Близького Сходу та Північної Африки.
Стабільність експорту українського зерна без-
посередньо впливає на економіку та продоволь-
чу безпеку цих країн, деякі з яких, такі як Ємен,
майже повністю залежать від імпорту пшениці.
Регіон Близького Сходу та Північної Афри-
ки, за визначенням Світового банку, охоплює
21 країну із загальною площею близько 9 млн
км2 — від Марокко до Ірану та Судану — і ста-
ном на 2024 рік налічує близько 550 млн насе-
лення (приблизно 6% світового), характеризу-
ючись значними соціально-економічними кон-
трастами: поряд із найбільш населеними краї-
нами, такими як Єгипет та Іран, і високорозви-
неними економіками (Катар, ОАЕ, Ізраїль)
існують держави з вкрай низьким рівнем до-
ходів (Ємен, Сирія, Судан), що відображаєть-
ся у різкому розриві показників ВВП на душу
населення та Індексу розвитку людського по-
тенціалу, високій частці бідності та значних
витратах домогосподарств на харчування.
Попри значні запаси енергоресурсів, регі-
он стикається з дефіцитом води, несприятли-
вими умовами для сільського господарства та
залежністю від імпорту продовольства, що ра-
зом із політико-економічними особливостями
й демографічними викликами зумовлює поши-
реність продовольчої небезпеки, включаючи
недоїдання та обмежений доступ до їжі.
У період 2015—2020 років 34% імпорту зер-
нових у країни Близького Сходу та Північної
Африки забезпечували Росія та Україна (при-
близно по 17% кожна), що вказує на суттєву за-
лежність регіону від цих постачальників і,
відповідно, його вразливість до порушень у
відповідних ланцюгах постачання [19].
Україна традиційно є одним з провідних
постачальників зернових культур, зокрема
пшениці, на міжнародний ринок протягом ос-
танніх десятиліть. Згідно з даними ФАО та UN
Comtrade, частка України у світовому експорті
пшениці становила близько 15—18% у 2021—
2022 роках, досягнувши 7,9% у 2023 році та 5%
у 2024 році. Це робить її стратегічним партне-
ром для багатьох країн регіону Близького Схо-
ду та Північної Африки [14].
У 2021 році експорт сільськогосподарської
продукції з України склав понад 27 мільярдів
доларів, що становить приблизно 41% від загаль-
ного обсягу експорту країни. Важливо, що Ук-
раїна відіграє стратегічну роль у міжнародній
продовольчій системі. Наприклад, Всесвітня
продовольча програма ООН — головне агент-
ство гуманітарної продовольчої допомоги — до
війни закуповувало близько 40% пшениці з Ук-
раїни. З огляду на значне становище України у
світовій торгівлі агропродовольчою продукцією,
сільське господарство є одним із найважливіших
секторів української економіки та слугує основ-
ним джерелом державних доходів.
Сільськогосподарський сектор в Україні ста-
новив приблизно 10% ВВП протягом десятиліття
2012—2021 років. Близько кожного сьомого пра-
цівника було зайнято в сільському господарстві.
Високі обсяги експорту аграрної продукції
України забезпечені розвиненою логістичною
інфраструктурою та ефективними ланцюгами
постачання. До повномасштабного вторгнення
перевезення здійснювалися автомобільним,
залізничним і водним транспортом, а вигідне
географічне положення забезпечувало доступ
до міжнародних транспортних коридорів.
280
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
Станом на 2021 рік транспортна мережа налі-
чувала 164732 км автомобільних доріг і 22473 км
залізничних колій, що поєднували внутрішні
регіони з портами та кордонами [24]. Основні
обсяги експорту зерна здійснювалися морським
шляхом: близько 95% через порти Чорного моря
(Одеса, Чорноморськ, Херсон) і близько 5% —
через порти Азовського моря (Бердянськ, Мар-
іуполь). Саме ці маршрути були найбільш еко-
номічно ефективними для постачання до країн
Північної Африки та Близького Сходу [16].
Розглядаючи важливість експорту украї-
нського зерна для забезпечення продовольчої
безпеки, важливо підкреслити, що значна час-
тка виробництва пшениці в аналізованих краї-
нах походить з внутрішнього ринку, зокрема з
Єгипту, де внутрішнє виробництво становить
приблизно 40—60% від загального обсягу по-
ставок. Тим не менш, майже половина спожи-
вання пшениці в країні залежить від імпорту.
Враховуючи велику чисельність населення
Єгипту та той факт, що близько 5% його жи-
телів страждають від недоїдання, попит на пше-
ницю залишається стабільно високим.
Група країн, включаючи Алжир, Марокко,
Туніс, Судан та Сирію, також підтримує знач-
ний рівень внутрішнього виробництва пшениці.
Однак, незважаючи на місцеве виробництво, ці
країни стикаються зі значними проблемами
продовольчої безпеки через високий рівень
населення та постійне недоїдання — особливо
в Сирії, де приблизно 10% населення недоїдає.
Інші країни Близького Сходу та Північної
Аравії, включаючи Бахрейн, Ізраїль, Кувейт та
Саудівську Аравію, переважно покладаються
на імпортну пшеницю, з обмеженим внутрішнім
виробництвом. Наприклад, Саудівська Аравія,
де 5,2% населення страждає від голоду, майже пов-
ністю залежить від імпорту пшениці з 2021 року.
Таким чином, будь-які порушення ланцюгів
постачання пшениці можуть ще більше загост-
рити продовольчу кризу та посилити голод.
Відповідно, авторами було проведено оціню-
вання потенціалу України щодо постачання
пшениці до країн Близького Сходу та Північної
Африки. Це оцінювання передбачає визначен-
ня частки української пшениці в імпорті країн
Близького Сходу та Північної Африки (імпорт
%) та частки експорту пшениці України (екс-
порт %) в загальному експорті (Таблиця 1).
Єгипет, Ліван, Лівія та Джибуті демонстру-
ють найбільшу залежність від української пше-
ниці, її частка перевищує 45% від загального
обсягу імпорту пшениці. Однак з початку війни
в Україні ця частка зменшилася. В Єгипті,
Ємені, Ізраїлі, Саудівській Аравії, Джибуті та
Туніс українська пшениця становить понад 20%
імпорту. Інші країни регіону покладаються на
альтернативні джерела постачання зерна.
Основними визначальними факторами дов-
гострокової торговельної співпраці з Україною
є відстань та експортна ціна. Важливо також
зазначити, що менші за обсягом партії, замов-
лені країнами Близького Сходу та Північної
Африки, ефективніше відправляються на афри-
канські ринки, ніж, наприклад, до азійських
напрямків. На великих відстанях перевезення
насипних вантажів за допомогою великован-
тажних перевізників є значно вигіднішим.
Як показано в таблиці 1, частка експорту
української пшениці до країн Близького Схо-
ду та Північної Африки залишається помірною,
загалом не перевищуючи 10% від загального
обсягу експорту пшениці України. Єгипет є
помітним винятком, на який припадало понад
10% експортованої україною пшениці до
2022 року. В період 2012—2021 років ця частка
сягала 10—30%, що позиціонує Єгипет як стра-
тегічного імпортера українського зерна.
Як зазначалося раніше, експортна ціна є кри-
тичним фактором у міжнародній торгівлі зерном.
Ціни визначаються умовами на світовому ринку
зерна, зокрема динамікою попиту та пропозиції
на пшеницю. Зрештою, експортна ціна визначає
рівень доходу, який отримує країна-експортер.
Протягом періоду 2012—2023 років екс-
портні ціни демонстрували значну вола-
тильність, головним чином через зростання ви-
робничих витрат. Однак темпи зростання екс-
портних цін на пшеницю сповільнилися у 2022
та 2023 роках, значною мірою через накопичен-
ня значних перехідних запасів пшениці в країні
та зусилля фермерів продати їх, щоб звільнити
місця для зберігання нового врожаю. Сприят-
ливі погодні умови для ярих зернових культур
також чинили тиск на зниження цін.
Загалом, 2022 рік приніс нові фактори, що
вплинули на ціноутворення експорту пшениці.
Блокада портів Чорного моря та перехід на на-
земний та річковий транспорт суттєво змінили
динаміку експорту. За таких умов щомісячні об-
сяги експорту зменшилися у 5—6 разів — з 5 міль-
йонів до приблизно 1 мільйона тонн зерна — тоді
як логістичні витрати зросли у п'ять-сім разів [18].
До війни українські фермери утримували при-
близно 80% кінцевої ринкової вартості на тонну
зерна, що перевозилася морем; з початку війни
ця частка впала до лише 20% [12].
Наприклад, до конфлікту виробник міг до-
ставляти зерно до порту приблизно за 20 до-
ларів США за тонну та продавати його за ціною
250 доларів США за тонну. Під час війни логі-
АГРОСВІТ № 10, 2026
281
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
стичні витрати зросли до 150—200 доларів
США за тонну, що призвело до внутрішньої
ринкової ціни 100—150 доларів США за тонну.
У випадку пшениці сукупні логістичні витрати
можуть становити до 30% від кінцевої ціни. Ча-
стка цих витрат варіюється залежно від відстані
транспортування та типу використовуваного
транспорту.
Рік / Країна 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023
ЄГИПЕТ
імпорт % 25.5 16.9 21.6 20.5 11.2 33.9 34.2 57.4 10.9 14.2
експорт % 27.0 13.4 13.4 15.4 8.5 17.7 17.0 16.5 7.7 7.2
ЄМЕН
імпорт % 6.3 2.3 0.0 5.1 17.1 21.1 23.3 26.0 9.4 4.8
експорт % 2.0 0.5 0.0 0.9 3.2 3.3 3.9 4.0 2.7 0.7
ІЗРАЇЛЬ
імпорт % 24.6 39.5 31.4 31.0 29.6 27.0 17.6 22.2 8.4 19.1
експорт % 3.7 4.3 3.0 3.0 3.4 2.3 1.6 1.8 1.3 1.7
ЛІВАН
імпорт % 31.6 37.9 76.6 61.9 49.9 82.8 99.8 84.4 на на
експорт % 1.8 1.8 2.3 2.3 1.8 2.2 3.7 3.2 3.7 2.6
ЛІВІЯ
імпорт % 17.9 12.8 25.8 20.9 44.2 99.8 48.2 44.9 44.0 33.7
експорт % 2.9 1.1 1.7 1.5 3.9 3.5 3.0 2.8 1.1 0.4
САУДІВСЬКА АРАВІЯ
імпорт % 0.6 0.0 2.4 0.0 0.0 0.0 2.1 31.3 4.5 3.9
експорт % 0.2 0.0 0.3 0.0 0.0 0.0 0.4 3.5 1.6 0.9
ТУНІС
імпорт % 26.0 31.6 18.2 42.0 51.8 55.0 49.3 34.2 14.4 10.6
експорт % 4.1 4.6 2.2 4.7 6.3 5.1 5.4 3.2 2.4 0.9
АЛЖИР
імпорт % 0.3 1.2 1.8 1.1 0.3 0.5 0.1 2.1 6.9 0.5
експорт % 0.2 0.8 0.8 0.5 0.1 0.2 0.03 0.8 4.3 0.2
БАХРЕЙН
імпорт % 0.0 0.04 0.09 0.04 0.0 0.0 0.0 0.0 0.032 на
експорт % 0.0 0.0002 0.0004 0.0003 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0004 на
ДЖИБУТТІ
імпорт % 7.4 51.2 17.4 10.4 77.6 99.8 32.0 59.4 44.9 13.4
експорт % 0.3 2.6 0.4 0.2 1.0 0.8 0.1 1.0 0.6 0.2
ІРАН
імпорт % 1.8 0.0 2.5 0.0 0.0 0.0 0.0 3.7 на на
експорт % 1.2 0.0 0.2 0.0 0.0 0.0 0.0 1.3 на на
ІРАК
імпорт % 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0013 0.0 0.0 на на
експорт % 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0001 0.0 0.0 на на
ЙОРДАН
імпорт % 31.6 0.024 2.8 11.8 10.3 21.1 25.6 7.4 на на
експорт % 2.8 0.001 0.3 0.6 0.7 0.9 1.2 0.3 на на
КУВЕЙТ
імпорт % 0.0 0.0 0.023 0.1 0.1 0.032 0.1 0.1 на на
експорт % 0.0 0.0 0.001 0.002 0.001 0.001 0.002 0.002 на на
МАРОККО
імпорт % 9.5 15.0 13.6 17.1 35.7 23.5 17.3 18.1 1.1 на
експорт % 4.7 3.6 4.8 3.6 8.5 4.5 5.3 4.2 0.6 на
ОМАН
імпорт % 0.0 0.0 7.9 0.01 0.02 0.0 3.8 7.4 11.1 на
експорт % 0.0 0.0 0.3 0.0003 0.001 0.0 0.1 1.0 0.5 на
ПАЛЕСТИНА
імпорт % 0.028 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 на на
експорт % 0.001 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 на на
СИРІЯ
імпорт % 26.7 67.2 26.8 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 0.02 0.1
експорт % 1.4 2.7 0.1 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0008 0.003
ОБ’ЄДНАНІ АРАБСЬКІ ЕМІРАТИ
імпорт % 2.8 8.1 1.4 2.4 1.7 10.9 0.8 0.4 на на
експорт % 0.4 0.5 0.1 0.1 0.1 0.7 0.1 0.0 на на
Таблиця 1. Частка української пшениці в імпорті країн Близького Сходу та Північної Африки та
в загальному експорті пшениці з України, 201—2023 рр.
Джерело: складено авторами на основі даних Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН [4], Державної служби
статистики України [21].
282
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
Зростання логістичних витрат зумовлене
зростанням цін на паливо та мастильні матері-
али, збільшенням транспортних відстаней та
необхідністю перевантажувати зерно з украї-
нських ширококолійних вагонів на європейські
стандартні вагони. Додаткові витрати виника-
ють через тривале зберігання зерна під час
транзиту та митного оформлення. Крім того,
іноземні логістичні провайдери, що займають-
ся обробкою та транспортуванням української
пшениці, підвищили свої послуги 3—7 разів [22].
Після часткового відновлення роботи портів
Чорного моря суттєвих змін експортних цін не
спостерігалося. Відсутність повних гарантій без-
печного транзиту вантажів не дозволяє страхо-
вим компаніям брати на себе відповідальність, а
очікування майбутніх перебоїв у постачанні
продовжує чинити тиск на зростання цін.
Подальша підтримка експорту української
пшениці є критично важливою для всіх країн
Близького Сходу та Північної Африки з метою
зміцнення їхньої продовольчої безпеки, оскіль-
ки регіон залишається дуже залежним від
імпорту зерна. Для України це також є страте-
гічним напрямком, який забезпечує приплив
іноземної валюти та підтримує сільськогоспо-
дарський сектор у повоєнний період. Крім того,
стабільність українського експорту сприяє
зменшенню волатильності світових цін на про-
довольство та посилює роль України як над-
ійного партнера на світовому ринку зерна.
Результати дослідження свідчать про те, що
розширення експорту української пшениці є необ-
хідним та доцільним без значних цінових втрат, за
умови достатньої ринкової ємності, підтримки кон-
курентного ціноутворення, ефективної логістики,
впровадження інструментів цінової підтримки та
розвитку стійких торговельних відносин. Забезпе-
чення стабільних поставок українського зерна має
вирішальне значення для підтримки продовольчої
безпеки країн Близького Сходу та Північної Аф-
рики, де наявність пшениці є ключовим фактором
соціальної та економічної стабільності.
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
ПОДАЛЬШИХ РОЗВІДОК У ДАНОМУ
НАПРЯМІ
У результаті проведеного дослідження вста-
новлено, що експорт українського зерна відіграє
ключову роль у забезпеченні продовольчої без-
пеки країн Близького Сходу та Північної Аф-
рики, які характеризуються високим рівнем за-
лежності від імпортних поставок пшениці.
Військові дії на території України суттєво по-
рушили сталість логістичних маршрутів,
збільшили витрати на транспортування та спри-
чинили зростання цінової волатильності на
світовому ринку зерна, що негативно вплинуло
на стабільність продовольчого забезпечення в
регіоні Близького Сходу та Північної Африки.
Попри часткову адаптацію світових ринків до
нових умов, ризики перебоїв у постачанні зали-
шаються високими, особливо для країн з низь-
ким рівнем самозабезпечення продовольством.
Перспективи подальших досліджень полягають
у поглибленому аналізі довгострокових ефектів
диверсифікації джерел імпорту зерна країнами
Близького Сходу та Північної Африки, оцінці ефек-
тивності альтернативних логістичних маршрутів
постачання українського зерна, а також моделю-
ванні сценаріїв розвитку світового ринку продо-
вольства в умовах геополітичної нестабільності.
Окремої уваги потребує дослідження інструментів
підвищення стійкості глобальних продовольчих
ланцюгів та механізмів міжнародної координації
для мінімізації ризиків продовольчих криз.
Література:
1. Ban, R. A., Ye, A. A. K., Zurayk, R. Digita-
lization for sustainable development of agri-food
systems: potential, status and risks for the MENA
region. Sustainability, 2021, 13, Р. 23—32. [Елек-
тронний ресурс]. URL: https://doi.org/10.3390/
su13063223. (Дата звернення: 2026).
2. Ehrenshtein, O., Jaleta, M., Mottaleb, K. A.,
Sonder, K., Donovan, J., Braun, H. J. Global trends
in wheat production, consumption and trade. In:
Improving Wheat. Springer, Cham, 2022. [Елект-
ронний ресурс]. URL: https://doi.org/10.1007/
978-3-030-90673-3_4. (Дата звернення: 2026).
3. FAO, IFAD, UNICEF, WFP, WHO. The
State of Food Security and Nutrition in the World
2022. [Електронний ресурс]. URL: https://
openknowledge.fao.org/items/c0239a36-7f34-
4170-87f7-2fcc179ef064. (Дата звернення: 2026).
4. FAO. Agricultural Production Statistics
2010-2023. [Електронний ресурс]. URL: https://
www.fao.org/statistics/highlights-archive/
highlights-detail/agricultural-production-
statistics-2010-2023/en. (Дата звернення: 2026).
5. FAO. Livestock and agricultural products.
FAOSTAT. [Електронний ресурс]. URL: https:/
/www.fao.org/faostat/ru/#data/TCL. (Дата
звернення: 2026).
6. IndexBox. MENA — Wheat Market Overv-
iew. [Електронний ресурс]. URL: https://
www.indexbox.io/blog/wheat-mena-market-
overview-2024-2/. (Дата звернення: 2026).
7. Investopedia. Middle East and North Africa
(MENA). [Електронний ресурс]. URL: https://
www.investopedia.com/terms/m/middle-east-and-
north-africa-mena.asp. (Дата звернення: 2026).
АГРОСВІТ № 10, 2026
283
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
8. Jansen, J., Zulauf, C. The Russia-Ukraine war
and changes in Ukraine corn and wheat supply.
Farmdoc Daily. 2023. [Електронний ресурс]. URL:
https://farmdocdaily.illinois.edu/2023/02/the-
russia-ukraine-war-and-changes-in-ukraine-corn-
and-wheat-supply-impacts-on-global-agricultural-
markets.html. (Дата звернення: 2026).
9. Kozlowska-Burdziak, M. Food security
conditions in Poland. Optimum. Economic Studies,
2019. 3(97), Р. 33. [Електронний ресурс]. URL:
https://repozytorium.uwb.edu.pl/jspui/bits-
tream/11320/8116/1/Optimum_3_2019_M_-
Kozlowska-Burdziak.pdf. (Дата звернення: 2026).
10. Kraciuk, J. Food security from the pers-
pective of developing and developed countries.
SERiA Annals. 2015. [Електронний ресурс]. URL:
https://ideas.repec.org/a/ags/paaero/233-
190.html. (Дата звернення: 2026).
11. Lampietti, J., Larson, D. F., Guell, C.,
Cafiero, C., Roberts, J. Food security and storage
in MENA. World Bank. Working Paper. [Елект-
ронний ресурс]. URL: http://hdl.handle.net/
10986/6033. (Дата звернення: 2026).
12. Latifundist. Внутрішні ціни на зерно в Ук-
раїні можуть зрости. [Електронний ресурс].
URL: https://latifundist.com/novosti/59566-
vnutrishni-tsini-na-zerno-v-ukrayini-mozhut-
zrosti--solskij. (Дата звернення: 2026).
13. Leshchynska, M. State economic security
and development. Social Inequality and Economic
Growth, 2018. 56 (4), Р. 290. [Електронний ре-
сурс]. URL: https://journals.ur.edu.pl/nsawg/
article/view/1000. (Дата звернення: 2026).
14. Lulchenko, V., Serebriakova, K. Future of
Ukrainian wheat exports 2023/24. Miller Magazine.
2023. [Електронний ресурс]. URL: https://
millermagazine.com/blog/future-of-ukrainian-
wheat-export-202324-my-depends-on-the-new-
grain-corridor-5427. (Дата звернення: 2026).
15. Malik, A., Awadallah, B. Economics of the
Arab Spring. World Development, 45. 2013. [Елек-
тронний ресурс]. URL: https://www.scienced-
irect.com/science/article/abs/pii/S0305750X-
1300003X. (Дата звернення: 2026).
16. Melkozerova, V. Ukraine loses control over
the Sea of Azov. Kyiv Post. [Електронний ре-
сурс]. URL: https://www.kyivpost.com/post/
7090. (Дата звернення: 2026).
17. Ministry of Infrastructure of Ukraine.
Updated National Transport Strategy of Ukraine.
Part 1. [Електронний ресурс]. URL: https://
mtu.gov.ua/files/Zakypivli/Ukraine%20Trans-
port%20Strategy%20Part%201%20-%20-
POLICY%20NOTE.pdf. (Дата звернення: 2026).
18. Немцева, Ю. Вартість логістики зерна
для аграрія зросла у 5—7 разів. [Електронний
ресурс]. URL: https://kurkul.com/news/30452-
vartist-logistiki-zerna-dlya-agrariya-zrosla-u-5-
7-raziv--miroshnichenko. (Дата звернення: 2026).
19. Rahimi, J. et al. Grain trade disruptions and
food security in MENA. Frontiers in Nutrition, 10.
2023. [Електронний ресурс]. URL: https://doi.org/
10.3389/fnut.2023.1239548. (Дата звернення: 2026).
20. Statista. GDP of MENA countries. [Елект-
ронний ресурс]. URL: https://www.statista.com/
statistics/804761/gdp-of-the-mena-countries/.
(Дата звернення: 2026).
21. Державна служба статистики України.
Зовнішня торгівля товарами. [Електронний ре-
сурс]. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/. (Дата
звернення: 2026).
22. Ткачов, В. Витрати на логістику при ек-
спорті зерна через європейськи порти сягнули
$150—190. [Електронний ресурс]. URL: https:/
/elevatorist.com/novosti/15025-vitrati-na-logis-
tiku-pri-eksporti-zerna-cherez-yevropeyski-por-
ti-syagnuli-150-190. (Дата звернення: 2026).
23. Міністерство інфраструктури України.
Оновлена Національна транспортна стратегія
до 2030 року. [Електронний ресурс]. URL:
https://mtu.gov.ua/files/Zakypivli/Ukraine%20-
Transport%20Strategy%20Part%201%20-%20-
POLICY%20NOTE.pdf. (Дата звернення: 2026).
24. Wikipedia contributors. Transport in Ukraine.
Wikipedia. [Електронний ресурс]. URL: https://
en.wikipedia.org/wiki/Transport_in_Ukraine. На-
зва з тит. екрану (Дата звернення: 2026).
25. World Bank. Open Data. [Електронний
ресурс]. URL: https://data.worldbank.org/
indicator. (Дата звернення: 2026).
References:
1. Bahn, R.A., Yehya, A.A.K. and Zuraik, R. (2021),
"Digitalization for sustainable development of agri-
food systems: potential, status, and risks for the Middle
East and North Africa region", Sustainability, vol. 13,
pp. 23—32. https://doi.org/10.3390/su13063223.
2. Erenstein, O., Jaleta, M., Mottaleb, K.A.,
Sonder, K., Donovan, J. and Braun, H.J. (2022),
"Global trends in wheat production, consumption
and trade", Wheat Improvement, Springer, Cham.
https://doi.org/10.1007/978-3-030-90673-3_4.
3. Food and Agriculture Organization, IFAD,
UNICEF, WFP and WHO (2022), "The state of
food security and nutrition in the world 2022:
repurposing food and agricultural policies to make
healthy diets more affordable", FAO Knowledge
Repository, available at: https://openknowledge.-
fao.org/items/c0239a36-7f34-4170-87f7-2fcc-
179ef064 (Accessed 29 March 2026).
4. Food and Agriculture Organization (2024),
"Agricultural production statistics 2010-2023", avai-
284
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
lable at: https://www.fao.org/statistics/highlights-
archive/highlights-detail/agricultural-production-
statistics-2010-2023/en (Accessed 29 March 2026).
5. Food and Agriculture Organization (2026),
"Livestock and agricultural products", FAOSTAT,
available at: https://www.fao.org/faostat/ru/
#data/TCL (Accessed 29 March 2026).
6. IndexBox (2025), "MENA — wheat — market
analysis, forecast, size, trends and insights", available
at: https://www.indexbox.io/blog/wheat-mena-
market-overview-2024-2/ (Accessed 29 March 2026).
7. Investopedia (2026), "Middle East and North
Africa (MENA)", available at: https://www.inves-
topedia.com/terms/m/middle-east-and-north-
africa-mena.asp (Accessed 29 March 2026).
8. Jansen, J. and Zulauf, K. (2023), "The Russia-
Ukraine war and changes in corn and wheat supply
to Ukraine: impacts on global agricultural
markets", Farmdoc Daily, vol. 13(34), available at:
https://farmdocdaily.illinois.edu/2023/02/the-
russia-ukraine-war-and-changes-in-ukraine-corn-
and-wheat-supply-impacts-on-global-agricultu-
ral-markets.html (Accessed 29 March 2026).
9. Kozlowska-Burdziak, M. (2019), "Conditions
for the food security of Poland (with special
consideration of the Podlasie voivodeship)", Optimum.
Economic Studies, vol. 3(97), pp. 33, available at:
https://repozytorium.uwb.edu.pl/jspui/bitstream/
11320/8116/1/Optimum_3_2019_M_Kozlowska-
Burdziak_Warunki_bezpieczenstwa_zywnoscio-
wego_Polski.pdf (Accessed 29 March 2026).
10. Kraciuk, J. (2015), "Food security from the
perspective of low- and high-developed countries",
Roczniki (Annals), SERiA, vol. 3, available at:
https://ideas.repec.org/a/ags/paaero/233190.html
(Accessed 29 March 2026).
11. Lampietti, J., Larson, D.F., Gouel, C.,
Cafiero, C. and Roberts, J. (2012), "Food security
and storage in the Middle East and North Africa",
Policy Research Working Paper No. 6031, World
Bank, available at: http://hdl.handle.net/10986/
6033 (Accessed 29 March 2026).
12. Latifundist (2022), "Domestic grain prices
in Ukraine may increase", available at: https://
latifundist.com/novosti/59566-vnutrishni-tsini-
na-zerno-v-ukrayini-mozhut-zrosti--solskij
(Accessed 29 March 2026).
13. Leszczynska, M. (2018), "State economic
security and economic and social development",
Social Inequalities and Economic Growth, vol. 56 (4),
pp. 290, available at: https://journals.ur.edu.pl/
nsawg/article/view/1000 (Accessed 29 March 2026).
14. Liulchenko, V. and Serebriakova, C. (2023),
"Future of Ukrainian wheat export 2023/24
marketing year depends on the new grain cor-
ridor", Miller Magazine, available at: https://
millermagazine.com/blog/future-of-ukrainian-
wheat-export-202324-my-depends-on-the-new-
grain-corridor-5427 (Accessed 29 March 2026).
15. Malik, A. and Awadalla, B. (2013), "The
economics of the Arab Spring", World Develop-
ment, vol. 45, available at: https://www.science-
direct.com/science/article/abs/pii/S0305750-
X1300003X (Accessed 29 March 2026).
16. Melkozerova, V. (2018), "Ukraine loses
control over the Sea of Azov in favor of Russia",
Kyiv Post, available at: https://www.kyiv-
post.com/post/7090 (Accessed 29 March 2026).
17. Ministry of Infrastructure of Ukraine (2016),
"Updated National Transport Strategy of Ukraine.
Part 1: transport sector policy note", available at:
https://mtu.gov.ua/files/Zakypivli/Ukraine%-
20Transport%20Strategy%20Part%201%20-%20-
POLICY%20NOTE.pdf (Accessed 29 March 2026).
18. Nemtseva, Y. (2022), "The cost of grain
logistics for farmers has increased 5-7 times",
available at: https://kurkul.com/news/30452-
vartist-logistiki-zerna-dlya-agrariya-zrosla-u-5-7-
raziv--miroshnichenko (Accessed 29 March 2026).
19. Rahimi, J., Smerald, A., Motahir, H., Khor-
sandi, M. and Butterbach-Bahl, K. (2023), "Potential
consequences of grain trade disruptions for food
security in the Middle East and North Africa region",
Frontiers in Nutrition, vol. 10. https://doi.org/
10.3389/fnut.2023.1239548 (Accessed 29 March 2026).
20. Statista (2026), "GDP of the MENA
countries", available at: https://www.statista.com/
statistics/804761/gdp-of-the-mena-countries/
(Accessed 29 March 2026).
21. State Statistics Service of Ukraine (2026),
"Foreign trade in goods", available at: https://
www.ukrstat.gov.ua/ (Accessed 29 March 2026).
22. Tkachov, V. (2022), "Logistics costs for
grain export through European ports reached
$150—190", available at: https://elevatorist.com/
novosti/15025-vitrati-na-logistiku-pri-eksporti-
zerna-cherez-yevropeyski-porti-syagnuli-150-190
(Accessed 29 March 2026).
23. Ministry of Infrastructure of Ukraine (2016),
"Updated National Transport Strategy 2030. Part 1:
transport sector policy note", available at: https://
mtu.gov.ua/files/Zakypivli/Ukraine%20Transport%-
20Strategy%20Part%201%20-%20POLICY%-
20NOTE.pdf (Accessed 29 March 2026).
24. Wikipedia (2023), "Transport in Ukraine",
available at: https://en.wikipedia.org/wiki/
Transport_in_Ukraine (Accessed 29 March 2026).
25. World Bank (2026), "World Bank Open
Data", available at: https://data.worldbank.org/
indicator (Accessed 29 March 2026).
Отримано редакцією журналу / Received: 29.04.26
Прорецензовано / Revised: 08.05.26
Дата публікації / Published: 21.05.26
|
| id | www_nayka_com_ua-article-10327 |
| institution | Agrosvit |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-06-09T01:01:32Z |
| publishDate | 2026 |
| publisher | ДКС Центр |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwnaykacomua/12/778148eabead5a469e1cf576fe303b12.pdf |
| spelling | www_nayka_com_ua-article-103272026-06-08T08:39:19Z EXPORT OF UKRAINIAN GRAIN DURING THE WAR: IMPACT ON FOOD SECURITY AND MARKET STABILITY IN THE COUNTRIES OF THE MIDDLE EAST AND NORTH AFRICA ЕКСПОРТ УКРАЇНСЬКОГО ЗЕРНА В УМОВАХ ВІЙНИ: ВПЛИВ НА ПРОДОВОЛЬЧУ БЕЗПЕКУ ТА РИНКОВУ СТАБІЛЬНІСТЬ КРАЇН БЛИЗЬКОГО СХОДУ І ПІВНІЧНОЇ АФРИКИ Безсмертна, О. В. Сметанюк, О. А. Косарук, О. М. ДКС Центр 2026-05-21 Article Article application/pdf https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10327 10.32702/2306-6792.2026.10.277 Журнал "Агросвіт"; № 10 (2026): АГРОСВІТ; 277-284 Agrosvit; No. 10 (2026): AGROSVIT; 277-284 2306-6792 10.32702/2306-6792.2026.10 uk https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10327/10471 Авторське право (c) 2026 Журнал "Агросвіт" |
| spellingShingle | Безсмертна, О. В. Сметанюк, О. А. Косарук, О. М. ЕКСПОРТ УКРАЇНСЬКОГО ЗЕРНА В УМОВАХ ВІЙНИ: ВПЛИВ НА ПРОДОВОЛЬЧУ БЕЗПЕКУ ТА РИНКОВУ СТАБІЛЬНІСТЬ КРАЇН БЛИЗЬКОГО СХОДУ І ПІВНІЧНОЇ АФРИКИ |
| title | ЕКСПОРТ УКРАЇНСЬКОГО ЗЕРНА В УМОВАХ ВІЙНИ: ВПЛИВ НА ПРОДОВОЛЬЧУ БЕЗПЕКУ ТА РИНКОВУ СТАБІЛЬНІСТЬ КРАЇН БЛИЗЬКОГО СХОДУ І ПІВНІЧНОЇ АФРИКИ |
| title_alt | EXPORT OF UKRAINIAN GRAIN DURING THE WAR: IMPACT ON FOOD SECURITY AND MARKET STABILITY IN THE COUNTRIES OF THE MIDDLE EAST AND NORTH AFRICA |
| title_full | ЕКСПОРТ УКРАЇНСЬКОГО ЗЕРНА В УМОВАХ ВІЙНИ: ВПЛИВ НА ПРОДОВОЛЬЧУ БЕЗПЕКУ ТА РИНКОВУ СТАБІЛЬНІСТЬ КРАЇН БЛИЗЬКОГО СХОДУ І ПІВНІЧНОЇ АФРИКИ |
| title_fullStr | ЕКСПОРТ УКРАЇНСЬКОГО ЗЕРНА В УМОВАХ ВІЙНИ: ВПЛИВ НА ПРОДОВОЛЬЧУ БЕЗПЕКУ ТА РИНКОВУ СТАБІЛЬНІСТЬ КРАЇН БЛИЗЬКОГО СХОДУ І ПІВНІЧНОЇ АФРИКИ |
| title_full_unstemmed | ЕКСПОРТ УКРАЇНСЬКОГО ЗЕРНА В УМОВАХ ВІЙНИ: ВПЛИВ НА ПРОДОВОЛЬЧУ БЕЗПЕКУ ТА РИНКОВУ СТАБІЛЬНІСТЬ КРАЇН БЛИЗЬКОГО СХОДУ І ПІВНІЧНОЇ АФРИКИ |
| title_short | ЕКСПОРТ УКРАЇНСЬКОГО ЗЕРНА В УМОВАХ ВІЙНИ: ВПЛИВ НА ПРОДОВОЛЬЧУ БЕЗПЕКУ ТА РИНКОВУ СТАБІЛЬНІСТЬ КРАЇН БЛИЗЬКОГО СХОДУ І ПІВНІЧНОЇ АФРИКИ |
| title_sort | експорт українського зерна в умовах війни: вплив на продовольчу безпеку та ринкову стабільність країн близького сходу і північної африки |
| url | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10327 |
| work_keys_str_mv | AT bezsmertnaov exportofukrainiangrainduringthewarimpactonfoodsecurityandmarketstabilityinthecountriesofthemiddleeastandnorthafrica AT smetanûkoa exportofukrainiangrainduringthewarimpactonfoodsecurityandmarketstabilityinthecountriesofthemiddleeastandnorthafrica AT kosarukom exportofukrainiangrainduringthewarimpactonfoodsecurityandmarketstabilityinthecountriesofthemiddleeastandnorthafrica AT bezsmertnaov eksportukraínsʹkogozernavumovahvíjnivplivnaprodovolʹčubezpekutarinkovustabílʹnístʹkraínblizʹkogoshoduípívníčnoíafriki AT smetanûkoa eksportukraínsʹkogozernavumovahvíjnivplivnaprodovolʹčubezpekutarinkovustabílʹnístʹkraínblizʹkogoshoduípívníčnoíafriki AT kosarukom eksportukraínsʹkogozernavumovahvíjnivplivnaprodovolʹčubezpekutarinkovustabílʹnístʹkraínblizʹkogoshoduípívníčnoíafriki |