КЛАСИЧНИЙ ТА АЛЬТЕРНАТИВНИЙ РОЗВИТОК ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ: ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ, СТІЙКОСТІ ТА СТАБІЛЬНОСТІ

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2026
Автор:	Магійович, І. В.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	ДКС Центр 2026
Онлайн доступ:	https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10329
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Agrosvit
Завантажити файл:

Репозитарії

Agrosvit

_version_	1867479144737013760
author	Магійович, І. В.
author_facet	Магійович, І. В.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "І. В. Магійович", "institution": null } ]
author_sort	Магійович, І. В.
baseUrl_str	https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-06-08T08:39:18Z
doi_str_mv	10.32702/2306-6792.2026.10.292
first_indexed	2026-06-09T01:01:36Z
format	Article
fulltext	292 АГРОСВІТ № 10, 2026 ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). УДК 332.1:352:005.21 І. В. Магійович, к. е. н., доцент, доцент кафедри менеджменту та розвитку територій ім. проф. Євгена Храпливого, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2926-0810 КЛАСИЧНИЙ ТА АЛЬТЕРНАТИВНИЙ РОЗВИТОК ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ: ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ, СТІЙКОСТІ ТА СТАБІЛЬНОСТІ DOI: 10.32702/2306-6792.2026.10.292 I. Mahiiovych, PhD in Economics, Associate Professor, Department of Management and Territorial Development named after Prof. Evgena Khraplyvyy, Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after S.Z. Gzhytsky CLASSICAL AND ALTERNATIVE DEVELOPMENT OF TERRITORIAL COMMUNITIES IN THE CARPATHIAN REGION: ISSUES OF ECONOMIC SECURITY, SUSTAINABILITY, AND STABILITY У статті досліджено особливості класичного та альтернативного розвитку територіальних громад Карпатського регіону в умовах сучасних викликів. Проаналізовано ключові проблеми економічної безпеки, стійкості та стабіль- ності, зумовлені природно-кліматичними, інституційними та ресурсними обмеженнями. Визначено, що традиційні моделі розвитку не повною мірою забезпечують ефективне використання місцевого потенціалу, що актуалізує по- требу впровадження альтернативних підходів, зокрема розвитку зеленого туризму, відкриття виробничих потужно- стей з обробки деревини, креативних індустрій та сталого природокористування. Обгрунтовано необхідність поси- лення ролі місцевого самоврядування, децентралізації управління ресурсами та активізації участі громад у прий- нятті управлінських рішень. Запропоновано напрями підвищення економічної спроможності громад на засадах ста- лого розвитку, диверсифікації господарської діяльності, інноваційного підприємництва та ефективного викорис- тання місцевих ресурсів. The article explores the specific features of both classical and alternative development models of territorial communities in the Carpathian region under current socio-economic transformations and global challenges. Particular attention is devoted to identifying key threats to economic security, resilience, and long-term stability, which are shaped by complex natural and climatic conditions, institutional constraints, and limited access to financial and land resources. It is argued that traditional development approaches, largely based on resource extraction and limited economic diversification, are insufficient to ensure sustainable growth and effective use of local potential. In this context, the necessity of implementing alternative development strategies is substantiated. These include the expansion of green and rural tourism, the establishment of modern wood-processing industries with higher added value, the development of creative and cultural industries, and the promotion of environmentally sustainable natural resource management. The study emphasizes that such approaches can significantly enhance local economic resilience and reduce dependency on external factors. АГРОСВІТ № 10, 2026 293 ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ У ЗАГАЛЬНОМУ ВИГЛЯДІ ТА ЇЇ ЗВ'ЯЗОК ІЗ ВАЖЛИВИМИ НАУКОВИМИ ЧИ ПРАКТИЧНИМИ ЗАВДАННЯМИ У сучасних умовах трансформації економі- ки України, поглиблення процесів децентралі- зації та посилення глобальних викликів особ- ливої актуальності набуває проблема забезпе- чення ефективного розвитку територіальних громад, зокрема у Карпатському регіоні. Заз- начений регіон характеризується значним при- родно-ресурсним потенціалом, вигідним гео- графічним положенням, високим рівнем рекре- аційної привабливості та культурною самобут- ністю. Водночас територіальні громади Кар- патського регіону функціонують в умовах структурних дисбалансів, обмеженості фінан- сових ресурсів, недостатнього рівня інвестиц- ійної активності, а також загострення демог- рафічних і соціально-економічних проблем. Територіальні громади стикаються з проблема- ми недостатньої диверсифікації економіки, відтоку населення, інфраструктурної відста- лості та екологічних загроз [2]. Традиційна (класична) модель розвитку територіальних громад, що базується переважно на викорис- танні природних ресурсів, розвитку сировин- них галузей та екстенсивному господарюванні, у сучасних умовах виявляється недостатньо ефективною. Вона супроводжується низкою негативних наслідків, серед яких виснаження природних ресурсів, зниження екологічної без- пеки, обмеженість можливостей економічного зростання та підвищена залежність від зов- нішніх чинників. Це зумовлює необхідність по- шуку альтернативних підходів до розвитку, Furthermore, the paper highlights the importance of strengthening local self-government institutions, deepening decentralization in land and resource management, and ensuring active participation of territorial communities in decision-making processes. Strategic directions for increasing economic capacity are proposed, including diversification of economic activities, support for small and medium-sized enterprises, stimulation of innovation and entrepreneurship, and more efficient use of endogenous resources. The research underlines the need for an integrated approach combining economic, social, and environmental priorities to ensure balanced and sustainable development of the Carpathian communities. Additional emphasis is placed on digital transformation, cross-border cooperation, and infrastructure modernization as key drivers of inclusive regional growth. Ключові слова: територіальні громади, Карпатський регіон, економічна безпека, сталий розвиток, децентралізація, інновації. Key words: territorial communities, Carpathian region, economic security, sustainable development, decentralization, innovations. орієнтованих на інноваційність, екологічну зба- лансованість та диверсифікацію економічної діяльності. Водночас формування альтернативних мо- делей розвитку територіальних громад супро- воджується низкою викликів, пов'язаних із не- достатнім рівнем інституційної спроможності органів місцевого самоврядування, обмеженим доступом до фінансових ресурсів, низькою інноваційною активністю та недостатнім роз- витком інфраструктури. Особливої уваги по- требує забезпечення економічної безпеки гро- мад, яка визначається їх здатністю протидіяти внутрішнім і зовнішнім загрозам, зберігати стабільність функціонування та забезпечувати сталий розвиток у довгостроковій перспективі. Варто наголосити на необхідності віднов- лення повноважень органів місцевого самовря- дування у сфері розпорядження земельними ресурсами всіх категорій, які були істотно зву- жені внаслідок інституційних трансформацій початку 2000-х років. Зокрема, у 2002 році знач- ну частину цих функцій передали спочатку рай- онним державним адміністраціям, а пізніше — центральним органам виконавчої влади у сфері земельних відносин. Практичний досвід пока- зує, що створення ефективної системи госпо- дарського самоврядування неможливе без по- долання надмірної централізації управління земельними ресурсами та забезпечення реаль- ної участі територіальних громад у прийнятті рішень щодо використання земель у межах їхніх територій [14]. Слід зауважити, що територіальні громади досі не мають статусу повноправних суб'єктів управління всіма земельними ресурсами, роз- 294 АГРОСВІТ № 10, 2026 ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). ташованими в межах їхніх адміністративних те- риторій. Зокрема, значні масиви земель про- мислового призначення, лісового та водного фондів, транспортної інфраструктури, а також захисних лісосмуг залишаються поза безпосе- реднім контролем органів місцевого самовря- дування. Такий стан речей звужує можливості громад щодо раціонального використання ре- сурсного потенціалу та негативно впливає на рівень їх фінансової спроможності. У підсум- ку більша частина земельних ресурсів, розмі- щених у межах територіальних громад Кар- патського регіону, фактично використовуєть- ся галузевими відомствами, а не перебуває у розпорядженні органів місцевого самовряду- вання. В Україні склалася система, за якої дер- жавні ліси закріплені за численними постійни- ми лісокористувачами. Зокрема, значні площі для ведення лісового господарства передані у постійне користування підприємствам, устано- вам і організаціям, підпорядкованим різним міністерствам та відомствам. Водночас найбіль- ша частка лісових земель (приблизно 73 %) пе- ребуває у користуванні підприємств, що нале- жать до сфери управління Державного агент- ства лісових ресурсів України. Специфіка функціонування територіальних громад гірських районів Карпатського регіону зумовлює додаткові обмеження їх розвитку порівняно з громадами рівнинної місцевості. Кліматичні чинники, зокрема тривалий зимовий період (до 4—5 місяців) і часті весняні замороз- ки, суттєво звужують можливості для ведення сільського господарства. До того ж значна ча- стина земель у межах цих громад (до 70 %) вкрита лісами, що формує особливості їхньої економічної структури [6]. Крім того, сучасні виклики, зокрема глоба- лізація, цифровізація економіки, кліматичні зміни та зростання конкуренції між регіонами, посилюють вимоги до стійкості та адаптивності територіальних громад. Це зумовлює не- обхідність формування ефективних стратегій розвитку, що поєднують класичні та альтерна- тивні підходи, які забезпечують раціональне використання ресурсного потенціалу та спри- яють підвищенню конкурентоспроможності територій. Таким чином, проблема дослідження поля- гає у необхідності теоретичного обгрунтуван- ня та практичного визначення оптимального поєднання класичних і альтернативних моделей розвитку територіальних громад Карпатсько- го регіону з метою забезпечення їх економіч- ної безпеки, стійкості та стабільності в умовах сучасних трансформаційних процесів. АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПУБЛІКАЦІЙ Проблематика розвитку територіальних громад, забезпечення їх економічної безпеки, стійкості та стабільності в умовах децентралі- зації є предметом активних наукових дослід- жень. Значний внесок у формування теорети- ко-методологічних засад розвитку Карпатсь- кого регіону здійснили В.С. Кравців, І.З. Сто- ронянська, В.В. Борщевський, С.О. Іщук та інші дослідники, які у своїх працях обгрунтовують необхідність комплексного використання при- родно-ресурсного потенціалу та переходу до моделі сталого розвитку регіону [12]. Питання фінансової спроможності та інсти- туційного забезпечення територіальних громад висвітлено у працях І. Сторонянської, Л. Бе- новської, М. Мельника, Х. Патицької, які на- голошують на важливості зміцнення фінансо- вої бази місцевого самоврядування та ефектив- ного використання бюджетних ресурсів [17]. Суттєвий науковий інтерес становлять дос- лідження М. Барановського, який розробив підходи до оцінювання спроможності терито- ріальних громад та їх типізації. Автор підкрес- лює, що рівень економічної спроможності гро- мад є ключовим чинником їх сталого розвитку та ефективного функціонування в умовах де- централізації [1]. Окремий напрям досліджень пов'язаний із просторовими та соціально-економічними ас- пектами розвитку територій. Зокрема, А. Ку- зишин, І. Поплавська, С. Задворний та інші на- уковці акцентують увагу на диференціації те- риторіальних громад, що впливає на їх еконо- мічну стабільність та можливості розвитку [13]. Проблеми розвитку територіальних громад у Карпатському регіоні також розглядаються в контексті транскордонного співробітництва та європейського досвіду. Наприклад, І. Івасюк досліджує особливості функціонування громад у межах Карпатського єврорегіону, підкреслю- ючи важливість інтеграційних процесів та ви- користання міжнародного досвіду для підви- щення ефективності місцевого управління [8]. Важливе місце у наукових дослідженнях займають питання розвитку туристичного по- тенціалу територіальних громад як одного з ключових напрямів альтернативного розвитку. Так, Н. Габчак та С. Габчак доводять, що ту- ризм є ефективним інструментом диверсифі- кації економіки громад та підвищення їх інвес- тиційної привабливості [4]. Крім того, сучасні дослідження охоплюють проблеми адміністративно-територіальної трансформації та її впливу на соціально- АГРОСВІТ № 10, 2026 295 ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). економічний розвиток регіонів. Зокрема, М. С. Дністрянський та інші автори аналізують вплив нових адміністративно-територіальних утворень на розвиток регіону та забезпечення соціальної стабільності [7]. Водночас, незважаючи на значну кількість наукових праць, питання поєднання класичних та альтернативних моделей розвитку територіаль- них громад у контексті забезпечення їх економі- чної безпеки, стійкості та стабільності залиша- ються недостатньо дослідженими. Це зумовлює необхідність подальших наукових досліджень у даному напрямі та обгрунтування ефективних механізмів розвитку територіальних громад Кар- патського регіону в сучасних умовах. ФОРМУЛЮВАННЯ ЦІЛЕЙ СТАТТІ (ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ) Метою статті є комплексне дослідження особливостей класичного та альтернативного розвитку територіальних громад Карпатсько- го регіону в умовах децентралізації влади, а також обгрунтування теоретичних і практич- них засад забезпечення їх економічної безпе- ки, стійкості та стабільності. Досягнення по- ставленої цілі дослідження зумовлює не- обхідність вирішення комплексу взаємопов'я- заних наукових і прикладних завдань, що доз- воляють всебічно розкрити особливості роз- витку територіальних громад Карпатського регіону в сучасних умовах, а саме: проаналізу- вати класичні та альтернативні моделі розвит- ку територіальних громад і дослідити особли- вості їх соціально-економічного функціону- вання в Карпатському регіоні; визначити клю- чові фактори, загрози та інституційні умови забезпечення економічної безпеки, стійкості й стабільності територіальних громад, а також обгрунтувати напрями їх підвищення на основі інноваційних, екологічних і туристично орієн- тованих підходів. ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ ДОСЛІДЖЕННЯ Класична модель розвитку територіальних громад базується на традиційних підходах до господарювання, що передбачають переважне використання природно-ресурсного потенціа- лу територій, розвиток базових галузей еконо- міки та орієнтацію на екстенсивні чинники зро- стання. Для територіальних громад Карпатсь- кого регіону така модель історично сформува- лася під впливом природно-географічних умов і характеризується домінуванням лісового гос- подарства, сільського господарства та рекреа- ційної діяльності [10]. Основною особливістю класичної моделі є залежність економічного розвитку громад від використання місцевих ресурсів, насамперед лісових і земельних. Це забезпечує формуван- ня базових доходів місцевих бюджетів, ство- рення робочих місць та підтримку життєдіяль- ності населення. Водночас така залежність об- межує можливості диверсифікації економіки та підвищення її конкурентоспроможності в довгостроковій перспективі [11]. Тут важливо нагадати що ТГ багато втрачають коштів через те, що не керують землями, які знаходяться під лісовими масивами. Важливим елементом класичної моделі роз- витку є функціонування традиційної інфраст- руктури, яка забезпечує виробничі та соціальні потреби територіальних громад. Однак у бага- тьох випадках інфраструктура Карпатського регіону є недостатньо розвиненою та потребує модернізації, що негативно впливає на інвести- ційну привабливість територій та їх економіч- ну активність [11]. Крім того, класична модель розвитку харак- теризується обмеженим рівнем впровадження інновацій та низькою інноваційною активністю підприємств. Це пов'язано з недостатнім фінан- суванням науково-дослідних розробок, низь- ким рівнем технологічного оновлення вироб- ництва та відсутністю ефективних механізмів стимулювання інноваційної діяльності. У ре- зультаті громади залишаються орієнтованими на традиційні види діяльності, що стримує їх економічний розвиток [16]. Суттєвим недоліком класичної моделі є та- кож підвищений рівень екологічних ризиків, зумовлений інтенсивним використанням при- родних ресурсів, зокрема лісових. Надмірна експлуатація ресурсної бази призводить до погіршення екологічного стану територій, зни- ження біорізноманіття та підвищення ймовір- ності природних катастроф, що, у свою чергу, негативно впливає на економічну безпеку те- риторіальних громад. У соціальному аспекті класична модель розвитку не завжди забезпе- чує належний рівень зайнятості та доходів на- селення, що спричиняє міграційні процеси та скорочення трудового потенціалу громад. Це створює додаткові загрози їх економічній ста- більності та довгостроковому розвитку [5]. Таким чином, класична модель розвитку територіальних громад Карпатського регіону має як позитивні, так і негативні характерис- тики. З одного боку, вона забезпечує базову економічну стабільність та використання наяв- ного ресурсного потенціалу, з іншого — обме- жує можливості інноваційного розвитку, 296 АГРОСВІТ № 10, 2026 ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). підвищує екологічні ризики та знижує адап- тивність громад до сучасних викликів. Це зу- мовлює необхідність її трансформації та по- єднання з альтернативними моделями розвит- ку, орієнтованими на сталий та інноваційний розвиток територій. Альтернативна модель розвитку територі- альних громад формується як відповідь на об- меження та ризики класичної моделі й орієн- тована на забезпечення сталого, інноваційно- го та екологічно збалансованого розвитку. Вона передбачає диверсифікацію економічної діяльності, активне впровадження інновацій, розвиток людського капіталу та ефективне ви- користання локальних переваг територій. Для територіальних громад Карпатського регіону альтернативна модель розвитку ба- зується на поєднанні природного, культурно- го та інтелектуального потенціалу. Одним із ключових напрямів є розвиток зеленого туриз- му, екотуризму та рекреаційних послуг, що дозволяє не лише зберігати природне середо- вище, але й створювати додаткові джерела до- ходів для місцевого населення. Важливу роль відіграє також розвиток органічного сільсько- го господарства, яке відповідає сучасним еко- логічним стандартам та має високий попит на внутрішньому і зовнішньому ринках [12]. Суттєвим елементом альтернативної моделі є впровадження інноваційних технологій та цифровізації економіки. Це включає викорис- тання інформаційно-комунікаційних техно- логій, розвиток електронного врядування, цифрових платформ для надання послуг, а та- кож підтримку підприємницької діяльності у сфері креативних індустрій. Такий підхід сприяє підвищенню ефективності управління, прозорості діяльності органів місцевого само- врядування та залученню інвестицій [9]. Важливою складовою альтернативного роз- витку є використання відновлюваних джерел енергії, зокрема сонячної, вітрової та біоенер- гетики. Це дозволяє зменшити енергетичну за- лежність громад, підвищити їх енергетичну без- пеку та знизити негативний вплив на довкілля. Крім того, розвиток енергоефективних техно- логій сприяє зниженню витрат та підвищенню конкурентоспроможності місцевої економіки. Альтернативна модель також передбачає активізацію міжмуніципального співробітниц- тва, транскордонної взаємодії та інтеграції у європейський економічний простір. Для Кар- патського регіону це відкриває можливості за- лучення міжнародної технічної допомоги, участі у спільних проєктах та використання кращих практик розвитку територій. Водночас реалізація альтернативної моделі розвитку потребує належного інституційного забезпечення, зокрема підвищення управлінсь- кої спроможності органів місцевого самовря- дування, розвитку партнерства між владою, бізнесом і громадськістю, а також формуван- ня сприятливого інвестиційного клімату. Важ- ливим є також формування інноваційної куль- тури та стимулювання підприємницької актив- ності населення. Отже, альтернативна модель розвитку те- риторіальних громад Карпатського регіону є більш гнучкою, адаптивною та орієнтованою на довгострокову перспективу. Вона сприяє підви- щенню економічної безпеки, забезпечує стійкість до зовнішніх викликів і формує пере- думови для стабільного розвитку територій (табл. 1). Забезпечення економічної безпеки терито- ріальних громад є ключовою передумовою їх стабільного функціонування та сталого роз- витку, особливо в умовах децентралізації вла- ди та зростання зовнішніх і внутрішніх вик- ликів. Економічна безпека територіальних гро- мад розглядається як здатність місцевих соц- іально-економічних систем протидіяти загро- зам, ефективно використовувати наявні ресур- си, забезпечувати належний рівень життєдіяль- Критерій Класична модель Альтернативна модель Основа розвитку Використання природних ресурсів Інновації, знання, диверсифікація Тип економіки Сировинно-орієнтована Інноваційна, сервісна Галузева структура Лісове господарство, аграрний сектор Туризм, креативні індустрії, ІТ, органічне виробництво, переробка деревини. Інноваційність Низька Висока Екологічний вплив Підвищене навантаження на довкілля Екологічна збалансованість Рівень ризиків Висока залежність від ресурсів Диверсифіковані ризики Стійкість розвитку Обмежена Висока Енергозабезпечення Традиційні джерела Відновлювана енергетика Роль людського капіталу Другорядна Ключова Конкурентоспро-можність Обмежена Висока Адаптивність до змін Низька Висока Таблиця 1. Порівняльна характеристика моделей розвитку Джерело: сформовано автором на основі [ 9; 12; 16]. АГРОСВІТ № 10, 2026 297 ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). ності населення та підтримувати довгостроко- ву конкурентоспроможність [11]. У контексті розвитку територіальних гро- мад Карпатського регіону економічна безпека формується під впливом комплексу чинників, серед яких особливе значення мають ресурсний потенціал, рівень економічної диверсифікації, інституційна спроможність органів місцевого самоврядування, інвестиційна привабливість та рівень розвитку інфраструктури. Водночас значна залежність від природних ресурсів і не- достатній рівень інноваційної активності поси- люють вразливість громад до економічних ко- ливань і зовнішніх загроз. До основних загроз економічній безпеці те- риторіальних громад Карпатського регіону слід віднести: депопуляцію та трудову міграцію, що призводять до скорочення трудового потен- ціалу; низький рівень інвестиційної активності та обмежений доступ до фінансових ресурсів; недостатній розвиток транспортної та соціаль- ної інфраструктури; високий рівень тінізації економіки; а також екологічні ризики, пов'я- зані з нераціональним та не цільовим викорис- танням природних ресурсів [10]. Важливим аспектом забезпечення еконо- мічної безпеки є підвищення фінансової спро- можності територіальних громад. Це передба- чає ефективне формування та використання місцевих бюджетів, розширення дохідної бази, залучення інвестицій та впровадження сучас- них фінансових інструментів. У цьому кон- тексті особливого значення набуває розвиток місцевого підприємництва, підтримка малого та середнього бізнесу, а також створення сприят- ливого інвестиційного клімату. Суттєву роль у забезпеченні економічної безпеки відіграє диверсифікація економіки те- риторіальних громад. Перехід від вузькоспеці- алізованої, ресурсоорієнтованої моделі до ба- гатогалузевої структури господарювання доз- воляє знизити залежність від окремих секторів та підвищити стійкість до економічних криз. У цьому контексті важливим є розвиток альтер- нативних напрямів діяльності, зокрема туриз- му, креативних індустрій, переробки деревини, органічного виробництва та відновлюваної енергетики. Не менш важливим є зміцнення інституцій- ної спроможності органів місцевого самовря- дування, що передбачає підвищення ефектив- ності управлінських рішень, впровадження стратегічного планування, розвиток партнер- ства між владою, бізнесом та громадськістю. Впровадження сучасних підходів до управлін- ня, зокрема цифрових технологій та електрон- ного врядування, сприяє підвищенню прозо- рості, ефективності та результативності діяль- ності громад. Забезпечення економічної безпеки також тісно пов'язане з розвитком людського капіта- лу. Підвищення рівня освіти, професійної підготовки та зайнятості населення сприяє зро- станню економічної активності та інноваційно- го потенціалу громад. Водночас важливим є створення умов для закріплення населення на території громад, зокрема через підвищення якості життя, розвиток соціальної інфраструк- тури та створення нових робочих місць. Отже, забезпечення економічної безпеки територіальних громад Карпатського регіону потребує комплексного підходу, що поєднує ефективне використання ресурсного потенці- алу, розвиток інноваційних напрямів діяль- ності, зміцнення інституційної спроможності та підвищення фінансової автономії громад. Реалізація таких заходів сприятиме підвищен- ню стійкості та стабільності територіальних громад у сучасних умовах. Стійкість і стабільність розвитку територі- альних громад є ключовими характеристиками їх ефективного функціонування в умовах су- часних соціально-економічних трансформацій. У науковому дискурсі стійкість розвитку розг- лядається як здатність територіальної системи адаптуватися до змін зовнішнього середовища, зберігаючи при цьому основні функції та забез- печуючи поступальний розвиток. Стабільність, у свою чергу, відображає спроможність підтри- мувати безперервність соціально-економічних процесів та уникати різких коливань у розвит- ку території [16]. Для територіальних громад Карпатського регіону питання забезпечення стійкості та стабільності набуває особливої актуальності з огляду на специфіку природно- ресурсного потенціалу, складні демографічні тенденції та вплив зовнішніх економічних фак- торів. Стійкість розвитку громад формується під впливом низки взаємопов'язаних чинників, серед яких ключовими є економічна диверси- фікація, рівень розвитку інфраструктури, інституційна спроможність та соціальна згур- тованість населення. Стабільність розвитку територіальних гро- мад значною мірою залежить від фінансової спроможності та ефективності управління місцевими ресурсами. Наявність достатньої дохідної бази місцевих бюджетів, ефективне планування та раціональне використання фінансових ресурсів сприяють забезпеченню стабільного функціонування соціально-еконо- мічної системи громади. Водночас важливим є 298 АГРОСВІТ № 10, 2026 ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). залучення інвестицій, що дозволяє реалізову- вати інфраструктурні проєкти та стимулювати економічне зростання [15]. Суттєву роль у забезпеченні стійкості та стабільності розвитку відіграє інституційна спроможність органів місцевого самоврядуван- ня. Ефективне управління, стратегічне плану- вання, прозорість діяльності та активна взає- модія з громадськістю сприяють підвищенню довіри до влади та формуванню сприятливого середовища для розвитку. Впровадження су- часних управлінських підходів, зокрема циф- ровізації та електронного врядування, підви- щує адаптивність громад до змін та забезпечує оперативне реагування на виклики. Не менш важливим чинником є розвиток людського капіталу, який визначає потенціал громад до інноваційного розвитку та соціаль- но-економічного зростання. Підвищення рівня освіти, професійної кваліфікації та зайнятості населення сприяє зміцненню економічної бази громад і підвищенню їх конкурентоспромож- ності. Водночас створення належних умов для проживання та праці є важливим для зменшен- ня міграційних процесів і збереження трудово- го потенціалу територій. Таким чином, стійкість і стабільність роз- витку територіальних громад Карпатського регіону є результатом комплексної взаємодії економічних, соціальних, екологічних та інсти- туційних чинників. Забезпечення цих характе- ристик потребує впровадження системного підходу до управління розвитком громад, що передбачає поєднання класичних і альтерна- тивних моделей розвитку, активізацію іннова- ційної діяльності та підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу У сучасних умовах інновації та цифровіза- ція виступають ключовими драйверами соціаль- но-економічного розвитку територіальних гро- мад, забезпечуючи підвищення їх ефективності, конкурентоспроможності та адаптивності до зовнішніх викликів. В умовах децентралізації влади саме впровадження інноваційних підходів і цифрових технологій стає важливим інструментом модернізації управлінських про- цесів та розвитку місцевої економіки [9]. Цифровізація виступає важливим складни- ком інноваційного розвитку територіальних громад. Вона передбачає впровадження інфор- маційно-комунікаційних технологій у різні сфери життєдіяльності, зокрема у сферу уп- равління, надання адміністративних послуг, освіту, охорону здоров'я та бізнес. Використан- ня цифрових інструментів, таких як електрон- не врядування, цифрові платформи, системи управління даними, сприяє підвищенню прозо- рості діяльності органів місцевого самовряду- вання, зменшенню бюрократичних процедур та покращенню якості обслуговування населення. Для територіальних громад Карпатського регіону цифровізація відкриває нові можли- вості для розвитку віддалених територій, по- кращення доступу до послуг та інтеграції у на- ціональний і міжнародний економічний прос- тір. Зокрема, розвиток цифрової інфраструк- тури сприяє активізації підприємницької діяль- ності, розширенню ринків збуту продукції та залученню інвестицій. Водночас впровадження інновацій та цифро- вих технологій супроводжується певними викли- ками, серед яких недостатній рівень цифрової гра- мотності населення, обмежений доступ до сучас- ної інфраструктури, нестача фінансових ресурсів та недостатній рівень підготовки кадрів. Подолан- ня цих бар'єрів потребує комплексного підходу, що включає державну підтримку, розвиток освітніх програм, залучення інвестицій та форму- вання сприятливого інноваційного середовища. Таким чином, інновації та цифровізація є важливими чинниками підвищення ефектив- ності розвитку територіальних громад, зміц- нення їх економічної безпеки, забезпечення стійкості та стабільності. Їх активне впровад- ження сприяє формуванню сучасної моделі розвитку громад, орієнтованої на знання, тех- нології та сталий розвиток. Доцільно додати, що державна політика відіграє визначальну роль у формуванні умов розвитку територіальних громад, забезпеченні їх економічної безпеки, стійкості та стабіль- ності. Одним із ключових напрямів державної політики є реалізація регіональної політики, спрямованої на зменшення територіальних дис- пропорцій, стимулювання економічного зрос- тання та підвищення якості життя населення. Важливу роль відіграє також нормативно- правове забезпечення розвитку територіальних громад. Прийняття та вдосконалення законо- давчих актів, що регулюють діяльність органів місцевого самоврядування, фінансову та сиро- винну децентралізацію, інвестиційну діяльність та інноваційний розвиток, створює передумо- ви для ефективного функціонування громад. Окрему увагу державна політика приділяє підтримці інноваційної діяльності та цифрові- зації, що є важливими чинниками сучасного роз- витку територій. Крім того, важливим напрямом державної політики є сприяння розвитку транс- кордонного співробітництва, що відкриває до- даткові можливості для територіальних громад Карпатського регіону. Участь у міжнародних АГРОСВІТ № 10, 2026 299 ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). програмах та проєктах дозволяє залучати інве- стиції, обмінюватися досвідом та впроваджува- ти кращі європейські практики управління. Таким чином, державна політика виступає важливим інструментом забезпечення розвит- ку територіальних громад, формуючи сприят- ливе інституційне середовище, забезпечуючи фінансову підтримку та стимулюючи інновац- ійний розвиток. Її ефективність значною мірою визначає рівень економічної безпеки, стійкості та стабільності територіальних громад Кар- патського регіону. ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ РОЗВІДОК У ДАНОМУ НАПРЯМІ Розвиток територіальних громад Карпатсь- кого регіону потребує інтеграції класичних і альтернативних підходів. У результаті проведе- ного дослідження встановлено, що розвиток територіальних громад Карпатського регіону в сучасних умовах характеризується необхідні- стю трансформації традиційних підходів госпо- дарювання та переходу до більш ефективних, інноваційно орієнтованих моделей розвитку. Класична модель, яка базується на використанні природно-ресурсного потенціалу, забезпечує базову економічну стабільність, однак має об- межені можливості для довгострокового зрос- тання та підвищення конкурентоспроможності територій. Натомість альтернативна модель роз- витку, що передбачає диверсифікацію економі- ки, впровадження інновацій, розвиток туризму, цифровізації та "зеленої" економіки, створює передумови для забезпечення стійкого та зба- лансованого розвитку територіальних громад. З метою підвищення ефективності розвитку територіальних громад Карпатського регіону до- цільно реалізувати такі практичні рекомендації: активізувати процеси диверсифікації еко- номіки громад із орієнтацією на інноваційні та екологічно безпечні види діяльності; посилити інституційну спроможність органів місцевого самоврядування через впровадження сучасних методів управління та цифрових технологій; стимулювати розвиток інвестиційної діяль- ності шляхом формування сприятливого інве- стиційного клімату та розвитку інфраструкту- ри; забезпечити ефективне використання при- родно-ресурсного потенціалу з урахуванням принципів сталого розвитку; розширити мож- ливості транскордонного співробітництва та інтеграції у європейський економічний простір. Перспективи подальших наукових розвідок у даному напрямі пов'язані з поглибленим дос- лідженням механізмів інтеграції інноваційних та екологічних підходів у розвиток територіальних громад, удосконаленням інструментів оцінюван- ня економічної безпеки на місцевому рівні, а та- кож розробленням ефективних моделей управ- ління розвитком громад в умовах цифрової трансформації та глобальних викликів. Література: 1. Барановський М. Спроможність терито- ріальних громад України: підходи до оцінки, регіональні відмінності, типізація. Науковий вісник Чернівецького університету: Географія. 2023. № 845. 2. Верховна Рада України. Про засади дер- жавної регіональної політики: Закон України від 05.02.2015 № 156-VIII. 3. Верховна Рада України. Про місцеве са- моврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР. 4. Габчак Н., Габчак С. Аналіз туристичної привабливості полянської територіальної гро- мади Закарпатської області. Економіка та сус- пільство. 2024. № 65. https://doi.org/10.32782/ 2524-0072/2024-65-27. 5. Даниленко А. І. Економічна безпека дер- жави та регіонів: монографія. Київ: КНЕУ, 2020. 312 с. 6. Державна служба статистики України. Регіони України 2023: статистичний збірник. Київ, 2024. 600 с. 7. Дністрянський М. С., Молнар Й. Й., Дністрянська Н. І., Молнар Д. С. До проблеми відповідності нових адміністративно-територі- альних одиниць Закарпатського регіону його етнічній географії. Acta Academiae Beregsasien- sis: Geographica Et Recreatio. 2025. № 2, С. 5— 17. https://doi.org/10.32782/2786-5843/2025-2-1 8. Івасюк І. Політичні інститути та процеси об'єднані територіальні громади: досвід країн Карпатського єврорегіону. Вісник Прикар- патського університету. Серія: Політологія. 2024: Том 1. № 16. 9. Кабінет Міністрів України. Державна стратегія регіонального розвитку на 2021— 2027 роки: постанова від 05.08.2020 № 695. Київ, 2020. 10. Кравців В. С. Регіональна економіка: те- орія і практика розвитку: монографія. Львів: НАН України, 2019. 320 с. 11. Кравців В. С., Сторонянська І. З. Регіо- нальний розвиток України: проблеми та перс- пективи: монографія. Львів: ІРД НАН України, 2020. 320 с. 12. Кравців В. С., Сторонянська І. З., Бор- щевський В. В., Іщук С. О. та ін. Розвиток Кар- патського регіону: сучасні тенденції та перс- 300 АГРОСВІТ № 10, 2026 ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). пективи. Львів: ДУ "Інститут регіональних дос- ліджень ім. М. І. Долішнього НАН України", 2020. 220 с. 13. Кузишин А. В. Особливості просторової диференціації територіальних громад: приклад Тернопільської області. Слобожанський нау- ковий вісник. Серія: Природничі науки. 2024. № 1. 14. Кульчицький С. В., Третяк А. М. Земельні відносини в Україні: інституційні трансфор- мації та проблеми розвитку: монографія. Київ: Аграрна наука, 2020. 360 с. 15. Лібанова Е. М. Соціально-економічний розвиток України: сучасні виклики та перспек- тиви. Київ: НАН України, 2020. 320 с. 16. Мельник М. І. Просторовий розвиток регіонів України: теорія і практика: моногра- фія. Київ: НАН України, 2021. 280 с. 17. Соціально-економічний розвиток тери- торіальних громад Центральної України в умо- вах децентралізації: науково-аналітична допо- відь наук. ред. д.е.н., проф. Сторонянської І.З. Львів, ІРД НАНУ. 2019. 104 с. References: 1. Baranovskyi, M. (2023), "Capacity of terri- torial communities of Ukraine: approaches to assessment, regional differences, typology", Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu: Heohrafiia, vol. 84. 2. Verkhovna Rada of Ukraine (2015), The Law of Ukraine "On the principles of state regional policy", available at: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/156-19#Text (Accessed 20 April 2026). 3. Verkhovna Rada of Ukraine (1997), The Law of Ukraine "On Local Self-Government in Ukraine", available at: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text (Accessed 20 April 2026). 4. Habchak, N. and Habchak, S. (2024), "Analysis of the tourist attractiveness of the Po- lyansky territorial community of the Transcar- pathian region", Ekonomika ta suspil'stvo, vol. 65. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-65-27. 5. Danylenko, A. I. (2020), Ekonomichna bezpeka derzhavy ta rehioniv [Economic security of the state and regions], KNEU, Kyiv, Ukraine. 6. State Statistics Service of Ukraine (2024), Rehiony Ukrayiny 2023: statystychnyy zbirnyk [Regions of Ukraine 2023: statistical compilation], Derzhkomstat, Кyiv, Ukraine. 7. Dnistrians'kyj, M. S., Molnar, J. J., Dnistrians'ka, N. I. and Molnar, D. S. (2025), "On the problem of the correspondence of the new administrative-territorial units of the Transcar- pathian region to its ethnic geography", Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica Et Recreatio, vol. 2, pp. 5—17. https://doi.org/ 10.32782/2786-5843/2025-2-1 8. Ivasiuk, I. (2024), "Political institutions and processes of united territorial communities: the experience of the countries of the Carpathian Euroregion", Visnyk Prykarpats'koho universy- tetu. Seriia: Politolohiia, vol. 1, no. 16. 9. Cabinet of Ministers of Ukraine (2020), Resolution "State Strategy for Regional Develop- ment for 2021-2027", available at: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/695-2020-%D0%- BF#Text (Accessed 20 April 2026). 10. Kravtsiv, V. S. (2019), Rehional'na ekono- mika: teoriia i praktyka rozvytku [Regional Eco- nomy: Theory and Practice of Development], NAN Ukrainy, L'viv, Ukraine. 11. Kravtsiv, V. S. and Storonians'ka, I. Z. (2020), Rehional'nyj rozvytok Ukrainy: problemy ta perspektyvy [Regional Development of Ukraine: Problems and Prospects], IRD NAN Ukrainy, L'viv, Ukraine. 12. Kravtsiv, V. S., Storonians'ka, I. Z. and Borschevs'kyj, V. V., Ischuk S. O. (2020), Rozvytok Karpats'koho rehionu: suchasni tendentsii ta perspektyvy [Development of the Carpathian Region: Current Trends and Prospects], DU "Instytut rehional'nykh doslidzhen' im. M. I. Dolishn'oho NAN Ukrainy", L'viv, Ukraine. 13. Kuzyshyn, A. V. (2024), "Features of Spatial Differentiation of Territorial Communities: The Example of Ternopil Oblast", Slobozhans'kyj naukovyj visnyk. Seriia: Pryrodnychi nauky, vol. 1. 14. Kul'chyts'kyj, S. V. and Tretiak, A. M. (2020), Zemel'ni vidnosyny v Ukraini: instytutsijni transfor- matsii ta problemy rozvytku [Land Relations in Ukraine: Institutional Transformations and Develop- ment Problems], Ahrarna nauka, Kyiv, Ukraine. 15. Libanova, E. M. (2020), Sotsial'no-eko- nomichnyj rozvytok Ukrainy: suchasni vyklyky ta perspektyvy [Socio-economic development of Ukraine: current challenges and prospects], NAN Ukrainy, Kyiv, Ukraine. 16. Mel'nyk, M. I. (2021), Prostorovyj rozvytok rehioniv Ukrainy: teoriia i praktyka [Spatial development of regions of Ukraine: theory and practice], NAN Ukrainy, Kyiv, Ukraine. 17. Storonians'ka, I.Z. (2019), Sotsial'no- ekonomichnyj rozvytok terytorial'nykh hromad Tsentral'noi Ukrainy v umovakh detsentralizatsii: naukovo-analitychna dopovid' [Socio-economic development of territorial communities of Central Ukraine in the context of decentralization], IRD NANU, L'viv, Ukraine. Отримано редакцією журналу / Received: 30.04.26 Прорецензовано / Revised: 08.05.26 Дата публікації / Published: 21.05.26
id	www_nayka_com_ua-article-10329
institution	Agrosvit
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-06-09T01:01:36Z
publishDate	2026
publisher	ДКС Центр
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwnaykacomua/0d/d26ba06fa7cbf87e4fe910d8c95c660d.pdf
spelling	www_nayka_com_ua-article-103292026-06-08T08:39:18Z КЛАСИЧНИЙ ТА АЛЬТЕРНАТИВНИЙ РОЗВИТОК ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ: ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ, СТІЙКОСТІ ТА СТАБІЛЬНОСТІ CLASSICAL AND ALTERNATIVE DEVELOPMENT OF TERRITORIAL COMMUNITIES IN THE CARPATHIAN REGION: ISSUES OF ECONOMIC SECURITY, SUSTAINABILITY, AND STABILITY Магійович, І. В. ДКС Центр 2026-05-21 Article Article application/pdf https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10329 10.32702/2306-6792.2026.10.292 Журнал "Агросвіт"; № 10 (2026): АГРОСВІТ; 292-300 Agrosvit; No. 10 (2026): AGROSVIT; 292-300 2306-6792 10.32702/2306-6792.2026.10 uk https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10329/10473 Авторське право (c) 2026 Журнал "Агросвіт"
spellingShingle	Магійович, І. В. КЛАСИЧНИЙ ТА АЛЬТЕРНАТИВНИЙ РОЗВИТОК ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ: ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ, СТІЙКОСТІ ТА СТАБІЛЬНОСТІ
title	КЛАСИЧНИЙ ТА АЛЬТЕРНАТИВНИЙ РОЗВИТОК ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ: ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ, СТІЙКОСТІ ТА СТАБІЛЬНОСТІ
title_alt	CLASSICAL AND ALTERNATIVE DEVELOPMENT OF TERRITORIAL COMMUNITIES IN THE CARPATHIAN REGION: ISSUES OF ECONOMIC SECURITY, SUSTAINABILITY, AND STABILITY
title_full	КЛАСИЧНИЙ ТА АЛЬТЕРНАТИВНИЙ РОЗВИТОК ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ: ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ, СТІЙКОСТІ ТА СТАБІЛЬНОСТІ
title_fullStr	КЛАСИЧНИЙ ТА АЛЬТЕРНАТИВНИЙ РОЗВИТОК ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ: ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ, СТІЙКОСТІ ТА СТАБІЛЬНОСТІ
title_full_unstemmed	КЛАСИЧНИЙ ТА АЛЬТЕРНАТИВНИЙ РОЗВИТОК ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ: ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ, СТІЙКОСТІ ТА СТАБІЛЬНОСТІ
title_short	КЛАСИЧНИЙ ТА АЛЬТЕРНАТИВНИЙ РОЗВИТОК ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ: ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ, СТІЙКОСТІ ТА СТАБІЛЬНОСТІ
title_sort	класичний та альтернативний розвиток територіальних громад карпатського регіону: проблеми економічної безпеки, стійкості та стабільності
url	https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10329
work_keys_str_mv	AT magíjovičív klasičnijtaalʹternativnijrozvitokteritoríalʹnihgromadkarpatsʹkogoregíonuproblemiekonomíčnoíbezpekistíjkostítastabílʹností AT magíjovičív classicalandalternativedevelopmentofterritorialcommunitiesinthecarpathianregionissuesofeconomicsecuritysustainabilityandstability

КЛАСИЧНИЙ ТА АЛЬТЕРНАТИВНИЙ РОЗВИТОК ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ: ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ, СТІЙКОСТІ ТА СТАБІЛЬНОСТІ

Репозитарії

Схожі ресурси