ДЕТЕРМІНАНТИ ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ НА ПРОДУКЦІЮ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА (ЗЕРНОВІ ТА ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ): СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІНСЬКІ ІМПЛІКАЦІЇ
Збережено в:
| Дата: | 2026 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
ДКС Центр
2026
|
| Онлайн доступ: | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10333 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Agrosvit |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Agrosvit| _version_ | 1867479147202215936 |
|---|---|
| author | Альошкіна, Л. П. |
| author_facet | Альошкіна, Л. П. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Л. П. Альошкіна",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Альошкіна, Л. П. |
| baseUrl_str | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-06-08T08:39:19Z |
| doi_str_mv | 10.32702/2306-6792.2026.10.316 |
| first_indexed | 2026-06-09T01:01:39Z |
| format | Article |
| fulltext |
316
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
УДК 338.43:339.13:658
Л. П. Альошкіна,
к. е. н, доцент, доцент кафедри менеджменту, Уманський національний університет
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1647-0141
ДЕТЕРМІНАНТИ ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ
НА ПРОДУКЦІЮ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА
(ЗЕРНОВІ ТА ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ):
СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІНСЬКІ
ІМПЛІКАЦІЇ
DOI: 10.32702/2306-6792.2026.10.316
L. Alioshkina,
PhD in Economics, Associate Professor,
Associate Professor of the Department of Management, Uman National University
DETERMINANTS OF DEMAND FORMATION FOR AGRICULTURAL PRODUCTS (CEREALS AND
OILSEEDS): SYSTEMATIZATION AND MANAGERIAL IMPLICATIONS
У статті узагальнено теоретико-методичні підходи до дослідження попиту на продукцію аграрного ви-
робництва (зернові та олійні культури) в умовах трансформації ринкового середовища. Обгрунтовано
доцільність його розширеного трактування як інтегрованої економічної категорії, що формується під впли-
вом взаємодії внутрішнього та зовнішнього (експортного) компонентів. Запропоновано систематизацію фак-
торів і детермінант формування попиту з урахуванням їх ієрархічної структури (мікро-, мезо- та макрорівень).
На основі балансового підходу здійснено аналіз структури та динаміки сукупного попиту в Україні. Результа-
ти дослідження засвідчили домінування експортного сегмента у формуванні попиту на зернові та олійні куль-
тури, його високу чутливість до логістичних та інституційних обмежень, а також наявність диференційова-
них моделей формування попиту залежно від виду продукції. Обгрунтовано управлінські імплікації для аг-
рарних підприємств, спрямовані на підвищення ефективності адаптації їх діяльності до змін кон'юнктури ринку.
The article provides a theoretical and methodological substantiation of approaches to the study of demand
for agricultural products, with a focus on cereals and oilseeds, under conditions of transformation of the market
environment. The necessity of an extended interpretation of demand is justified, considering it as an integrated
economic category formed through the interaction of domestic and export components. The study proposes a
systematization of factors and determinants influencing demand formation, taking into account their hierarchical
structure and levels of manifestation (micro-, meso- and macro-levels), as well as the channels of their impact on
market dynamics.
Based on the application of the balance approach, an empirical analysis of the structure and dynamics of
aggregate demand in Ukraine has been conducted. This approach made it possible to integrate various directions
of product use into a unified analytical framework and to assess the proportions between domestic consumption
and export flows.
The results of the study indicate the dominant role of the export component in shaping demand for cereals
and oilseeds, as well as its high sensitivity to external shocks, particularly logistical constraints and institutional
factors. At the same time, the existence of differentiated demand formation models depending on the type of
agricultural product has been identified.
АГРОСВІТ № 10, 2026
317
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ У ЗАГАЛЬНОМУ
ВИГЛЯДІ ТА ЇЇ ЗВ'ЯЗОК ІЗ ВАЖЛИВИМИ
НАУКОВИМИ ЧИ ПРАКТИЧНИМИ
ЗАВДАННЯМИ
У сучасних умовах розвитку аграрного сек-
тору економіки України формування попиту на
продукцію рослинництва, зокрема зернові та
олійні культури, набуває визначального зна-
чення для забезпечення ефективного функці-
онування аграрних підприємств та їх стратегі-
чної орієнтації. З огляду на високу експортну
спрямованість зазначених видів продукції, по-
пит формується під впливом не лише внут-
рішніх соціально-економічних факторів, але й
зовнішніх детермінант, що відображають кон'-
юнктуру світових аграрних ринків, цінову во-
латильність, логістичні обмеження та інсти-
туційні трансформації.
Водночас у науковій літературі відсутній ці-
лісний підхід до трактування та аналізу попи-
ту на продукцію аграрного виробництва саме у
сегменті зернових та олійних культур. Існуючі
теоретичні моделі попиту переважно орієнто-
вані на споживчий ринок і не враховують спе-
цифіку аграрного сектору, де попит формуєть-
ся як сукупність різноспрямованих потоків ви-
користання продукції — продовольчого, кор-
мового, переробного та експортного. З іншого
боку, балансові підходи, що застосовуються у
статистичній практиці, забезпечують опис
структури використання продукції, проте не
дають змоги здійснити системну ієрархізацію
факторів попиту та виявити механізми їх взає-
модії. Застосування балансового підходу до
аналізу попиту відповідає сучасній статис-
тичній практиці та дозволяє інтегрувати різні
The managerial implications of the study are substantiated, emphasizing the need for agricultural enterprises to
adapt production, marketing and investment decisions to the changing configuration of demand. Particular attention is
paid to the importance of risk management, diversification of sales channels and strengthening of logistical capacities as
key elements of effective demand management in the agricultural sector.
Ключові слова: сукупний попит на продукцію рослинництва, зернові та олійні культури,
детермінанти формування попиту, структура та динаміка попиту, експортний компонент
попиту, балансовий підхід до аналізу, управлінські імплікації.
Key words: aggregate demand for crop production, cereals and oilseed crops, determinants of
demand formation, structure and dynamics of demand, export component of demand, balance approach
to analysis, managerial implications.
напрями використання продукції у єдину ана-
літичну систему [5]. При цьому розширене
трактування попиту як сукупності внутрішнь-
ого споживання та експорту узгоджується із
сучасними підходами до аналізу відкритих еко-
номічних систем [1; 13].
Особливої актуальності набуває проблема
відсутності систематизованої класифікації
факторів і детермінант формування попиту на
зернові та олійні культури з урахуванням їх
галузевої специфіки та різних рівнів прояву
(мікро-, мезо- та макрорівень). Це ускладнює
не лише теоретичне осмислення процесів фор-
мування попиту, але й обмежує можливості
практичного використання відповідних знань
у системі управління аграрними підприємства-
ми.
Крім того, наявний науковий інструмен-
тарій недостатньо орієнтований на врахуван-
ня трансформаційних змін, що відбуваються в
аграрному секторі України, зокрема посилен-
ня ролі експортного компоненту попиту на зер-
нові та олійні культури, зростання залежності
від глобальних ринків та підвищення рівня не-
визначеності зовнішнього середовища. У таких
умовах традиційні підходи до аналізу попиту
не забезпечують належного рівня аналітичної
глибини та не дозволяють сформувати ефек-
тивні управлінські рішення.
Таким чином, наукова проблема полягає у
необхідності розроблення цілісного теорети-
ко-методичного підходу до дослідження попи-
ту на продукцію аграрного виробництва (зер-
нові та олійні культури), який би передбачав
систематизацію факторів і детермінант його
формування, врахування багаторівневого ха-
318
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
рактеру попиту та забезпечував можливість
обгрунтування управлінських імплікацій для
аграрних підприємств.
Саме невирішеність зазначених питань та їх
практична значущість зумовлюють акту-
альність і визначають наукову проблематику
даного дослідження.
АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ
І ПУБЛІКАЦІЙ
Теоретичні засади дослідження попиту
були закладені у працях класиків економічної
науки. Зокрема, Е. Енгель обгрунтував за-
лежність структури споживчих витрат від рівня
доходів, сформулювавши відповідний закон,
який і донині залишається фундаментальним
для аналізу споживчого попиту [4]. Подальший
розвиток цих ідей здійснено у роботах H.
Working, який встановив статистичні законо-
мірності розподілу витрат домогосподарств
[3], а також R. Stone, який запропонував модель
лінійних витрат, що дозволяє формалізувати
структуру попиту [2].
Сучасні підходи до аналізу попиту пов'язані
з розробкою A. Deaton та J. Muellbauer систе-
ми Almost Ideal Demand System, яка забезпечує
можливість оцінювання еластичностей попиту
та врахування взаємозв'язків між товарами [1].
Узагальнення мікроекономічних підходів до
аналізу попиту також представлено у фунда-
ментальних працях R. Pindyck та D. Rubinfeld
[13]. Разом із тим, зазначені підходи орієнто-
вані переважно на аналіз кінцевого споживан-
ня і не враховують специфіку аграрного секто-
ру.
У цьому контексті важливого значення на-
бувають методологічні підходи, що використо-
вуються у системі балансів продовольчих ре-
сурсів, де попит розглядається як сукупність
напрямів використання продукції — споживан-
ня, корм, переробка, експорт [5; 6]. Такий підхід
дозволяє інтегрувати аналіз попиту у ширший
економічний контекст.
Вітчизняні науковці також приділяють
значну увагу проблемам розвитку аграрних
ринків. Зокрема, В. Я. Месель-Веселяк підкрес-
лює експортну орієнтацію аграрного сектору
України та її вплив на структуру виробництва
[10], тоді як І. В. Чехова досліджує особливості
функціонування ринку олійних культур [11].
Комплексні аспекти розвитку аграрного секто-
ру в умовах євроінтеграції розкрито у колек-
тивній монографії за редакцією Ю. О. Лупенка
[12]. Водночас питання комплексного аналізу
попиту та його управлінського використання
потребують подальшого поглиблення.
ФОРМУЛЮВАННЯ ЦІЛЕЙ СТАТТІ
(ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ)
Завдання статті полягає в узагальненні те-
оретико-методичних підходів до трактування
попиту на продукцію аграрного виробництва
(зернові та олійні культури), систематизації
факторів і детермінант його формування та об-
грунтуванні управлінських імплікацій для аг-
рарних підприємств на основі комплексного
аналізу структури та динаміки сукупного по-
питу.
Досягнення поставленої мети зумовлює не-
обхідність вирішення взаємопов'язаних науко-
вих завдань. Насамперед, йдеться про уточнен-
ня економічного змісту категорії попиту на
продукцію рослинництва шляхом його розгля-
ду як інтегрованої системи, що включає
внутрішній попит та експорт, що дозволяє вра-
хувати галузеву специфіку формування попи-
ту. Важливим завданням є також систематиза-
ція факторів і детермінант попиту з урахуван-
ням їх ієрархічної структури та рівнів прояву,
що забезпечує можливість їх подальшої опера-
ціоналізації та використання у прикладному
аналізі.
Окремим напрямом дослідження є прове-
дення емпіричного аналізу структури сукупно-
го попиту на зернові та олійні культури в Ук-
раїні на основі балансового підходу, що перед-
бачає оцінювання співвідношення внутрішньо-
го та зовнішнього компонентів попиту, а також
виявлення їх трансформацій у динаміці. У цьо-
му контексті важливим завданням є також дос-
лідження ролі України у формуванні глобаль-
ного попиту на відповідні види продукції, що
дозволяє розширити межі аналізу та врахува-
ти вплив зовнішнього середовища.
Завершальним етапом є обгрунтування уп-
равлінських імплікацій для аграрних підпри-
ємств, що передбачає визначення напрямів
адаптації їх діяльності до структури та динам-
іки попиту, з урахуванням домінування експор-
тного компоненту, диференціації моделей ви-
користання продукції та зростання ролі логі-
стичних і ризик-факторів.
Таким чином, реалізація поставлених зав-
дань забезпечує досягнення мети дослідження
та формує підгрунтя для підвищення ефектив-
ності управління попитом на продукцію аграр-
ного виробництва.
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ
ДОСЛІДЖЕННЯ
Теоретичною основою дослідження є поло-
ження теорії попиту, відповідно до яких струк-
тура споживання залежить від рівня доходів,
АГРОСВІТ № 10, 2026
319
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
цінових співвідношень та уподобань спожи-
вачів. Закон Енгеля визначає зниження частки
витрат на харчові продукти зі зростанням до-
ходів, тоді як моделі Working і Stone-Geary доз-
воляють описувати функціональні залежності
споживчих витрат. Розвитком цих підходів є
модель Almost Ideal Demand System (AIDS), яка
забезпечує можливість емпіричної оцінки ела-
стичностей попиту.
Разом із тим, для підприємств аграрного
сектору принципово важливим є розширене
трактування попиту, яке виходить за межі
вузького розуміння споживчої поведінки. Те-
оретичне осмислення проблематики попиту
грунтується на еволюції наукових уявлень про
закономірності споживання — від закону Ен-
геля та емпіричних залежностей витрат до су-
часних систем попиту й концепцій еластич-
ності, що в прикладному вимірі дає змогу
інтерпретувати роль цінових факторів, до-
ходів та структурних зрушень у формуванні
попиту. Водночас для аграрного сектору (пе-
редусім ринків зернових та олійних культур)
визначального значення набуває врахування
інституційних і зовнішньоторговельних детер-
мінант, зокрема торговельних обмежень, лог-
істичної інфраструктури, валютного курсу,
кон'юнктури світових цін, доступності порто-
вих і залізничних потужностей, а також
місткості переробної галузі. У цьому дослід-
женні попит інтерпретується як сукупність на-
прямів використання продукції, що знаходить
своє відображення у балансах продовольчих
ресурсів.
Узагальнення існуючих теоретичних підхо-
дів дозволяє стверджувати, що попит на про-
дукцію аграрного виробництва доцільно розг-
лядати як інтегровану економічну категорію,
що формується в результаті взаємодії внут-
рішніх та зовнішніх факторів. У цьому дослід-
женні пропонується трактувати сукупний по-
пит як суму внутрішнього попиту та експорту:
D= +
де:
D — сукупний попит на продукцію (загаль-
ний обсяг попиту на ринку);
— внутрішній попит (попит з боку на-
ціональних споживачів і внутрішнього ринку);
— експортний попит (попит з боку
іноземних споживачів, що реалізується через
експорт продукції).
При цьому, внутрішній попит включає фонд
споживання, кормове використання, перероб-
ку та інші напрями використання продукції.
Застосування такого підходу відповідає
методології балансів продовольчих ресурсів [5]
та забезпечує можливість комплексного анал-
ізу попиту. Систематизацію факторів форму-
вання попиту наведено у табл. 1, а узагальнену
модель взаємодії факторів — на рис. 1. Управ-
лінська цінність систематизації полягає в тому,
що вона одразу пов'язує детермінанту з кана-
лом впливу та рівнем керованості підприєм-
ством.
У межах сучасної економічної теорії та
практики управління аграрними підприємства-
ми формування попиту на продукцію аграрно-
Рівень
Група
детермінант
Типові фактори
Канал впливу
на попит
Управлінські важелі
підприємства
Макро Кон’юнктурні світові ціни,
курс, відсоткові
ставки
через
експортні ціни
та паритети)
хеджування/форварди,
валютна політика
контрактів
Макро Інституційні торгові
обмеження,
стандарти,
митна політика
комплаєнс,
сертифікація,
диверсифікація ринків
Мезо Ринкові конкуренція,
місткість
переробки,
інфраструктура
(частково)
вибір каналу збуту,
вертикальні угоди
Мікро Продуктові якість, вологість,
клас,
простежуваність
через
премії/дисконти)
системи якості,
доробка, зберігання
Мікро Логістичні елеватори,
ритмічність
відвантажень
інвестиції в
зберігання,
маршрутизація
Мікро Контрактні форма
контракту,
ризик-розподіл
портфель контрактів,
KPI виконання
Таблиця 1. Систематизація факторів і детермінант формування попиту на зернові та олійні (у
контексті управління аграрними підприємствами)
Джерело: розроблено автором на основі [1—6; 10—12].
320
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
го виробництва доцільно розглядати крізь при-
зму системного підходу, що передбачає іден-
тифікацію та структуризацію ключових детер-
мінант за їх функціональною природою та ха-
рактером впливу на ринкову кон'юнктуру. Та-
кий підхід забезпечує можливість комплексно-
го аналізу чинників попиту та підвищує обгрун-
тованість управлінських рішень.
Провідну роль у формуванні попиту відігра-
ють цінові детермінанти, які відображають
вплив рівня та співвідношення цін на аграрну
продукцію, зокрема співвідношення внутрішніх
і світових цін як орієнтирів ринкової поведін-
ки суб'єктів господарювання. Важливими скла-
довими цієї групи є транспортні витрати, що
формують кінцеву ціну реалізації, а також си-
стема премій і дисконтів, обумовлених якісни-
ми характеристиками продукції та умовами по-
ставок.
Не менш значущими є дохідні та структурні
детермінанти, які визначаються рівнем платос-
проможності домогосподарств і трансформа-
ціями у структурі споживання продовольства.
У цьому контексті особливого значення набу-
ває розвиток тваринництва як ключового дже-
рела формування попиту на кормові ресурси,
що безпосередньо впливає на обсяги споживан-
ня зернових та олійних культур.
Інституційні та ринкові детермінанти фор-
муються під впливом регуляторного середо-
вища та особливостей функціонування ринко-
вих інститутів. До них належать інструменти
державної торговельної політики, система
стандартів і технічних регламентів, а також
ступінь концентрації ринку та рівень ринко-
вої влади основних учасників, зокрема трей-
дерів і переробних підприємств, що опосеред-
ковують доступ виробників до кінцевих спо-
живачів.
Виробничо-логістичні чинники відобража-
ють інфраструктурні та організаційні обмежен-
ня і можливості формування попиту, включа-
ючи забезпеченість елеваторними потужностя-
ми, доступ до портової інфраструктури, сезон-
ний характер виробництва та реалізації про-
дукції, а також динаміку формування товарних
запасів.
Водночас технологічні детермінанти по-
в'язані з інноваційним розвитком галузі, зок-
рема поглибленням переробки сировини, роз-
ширенням використання аграрної продукції
у біоенергетиці, підвищенням стандартів
якості та впровадженням систем простежу-
ваності, що формують додаткові конкурентні
переваги на внутрішньому та зовнішньому
ринках.
Таким чином, запропонована систематиза-
ція детермінант дозволяє інтегрувати різносп-
рямовані фактори у єдину аналітичну модель
формування попиту. Узагальнена логіка їх гру-
пування в розрізі каналів формування внутрі-
шнього та експортного попиту ( і )
представлена на рис. 1 та відображає авторсь-
кий підхід до структуризації факторів впливу.
Рис. 1. Логіка формування сукупного попиту на продукцію аграрного виробництва та канали
управлінського впливу
Джерело: розроблено автором на основі [1-6; 10—12].
АГРОСВІТ № 10, 2026
321
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
Перехід від теоретичних положень до ем-
піричного аналізу передбачає дослідження
структури попиту на основі балансових да-
них. Як свідчать дані табл. 3, упродовж 2005—
2021 рр. відбулося суттєве зростання ролі ек-
спорту у формуванні попиту на зернові куль-
тури.
Частка експорту зросла з 33,1% до 72,2%,
що підтверджує трансформацію ринку у на-
прямі експортної орієнтації, на що також звер-
тає увагу В. Я. Месель-Веселяк [10]. Водночас
внутрішній попит характеризується відносною
стабільністю, що узгоджується з положення-
ми закону Енгеля [4].
Актуалізація даних до 2024 р. (табл. 2)
свідчить, що у 2022 р. відбулося скорочення
експортного попиту внаслідок логістичних об-
межень, однак у 2023—2024 рр. спостерігаєть-
ся його поступове відновлення, що підтверджує
адаптивність аграрного сектору.
Як свідчать дані табл. 3, упродовж 2005—
2021 рр. спостерігалася стійка тенденція до зро-
стання ролі експортного компоненту у струк-
турі попиту на зернові культури, що узгод-
жується із загальними тенденціями розвитку
аграрного сектору України [10]. Водночас у
2022 р. відбулося суттєве порушення сформо-
ваних пропорцій, що зумовлено впливом
зовнішніх факторів та обмеженням логістичних
можливостей.
У 2023—2024 рр. спостерігається поступо-
ве відновлення експортної орієнтації ринку, од-
нак її параметри залишаються нижчими по-
рівняно з докризовими значеннями. Це свідчить
про трансформацію структури попиту та підви-
щення ролі внутрішніх каналів використання
продукції.
Таким чином, результати аналізу підтверд-
жують визначальну роль зовнішнього попиту
у формуванні ринку зернових культур та не-
обхідність його врахування у процесі управлі-
ння діяльністю аграрних підприємств.
Наступним етапом аналізу є дослідження
попиту на продукцію переробки, зокрема олію.
Як видно з табл. 3, структура попиту характе-
ризується домінуванням експортного компо-
ненту, частка якого у 2021 р. становила 89,9%.
Як видно з табл. 3, попит на олію в Україні
має виражений експортно-орієнтований харак-
тер, що проявляється у стабільно високій частці
експорту, яка упродовж досліджуваного пері-
оду перевищує 85%. Це свідчить про глибоку
інтеграцію відповідного сегмента аграрного
виробництва у світовий ринок.
Водночас у 2022 р. відбулося суттєве пору-
шення сформованої структури попиту, що про-
явилося у зниженні обсягів експорту та зрос-
танні внутрішнього попиту. Така динаміка зу-
мовлена обмеженням логістичних можливос-
тей та ускладненням доступу до зовнішніх
ринків.
У 2023—2024 рр. спостерігається відновлен-
ня експортної орієнтації ринку, що підтверд-
жує його адаптивність до зовнішніх шоків. Ра-
зом із тим, збереження дещо підвищеного рівня
внутрішнього попиту порівняно з докризовим
періодом свідчить про певні структурні зрушен-
ня у системі формування попиту.
Це означає, що формування попиту на да-
ний вид продукції значною мірою визначаєть-
ся зовнішніми факторами, такими як світові
ціни, міжнародна конкуренція та логістичні
можливості, що узгоджується із сучасними
підходами до аналізу попиту [1].
Показник 2005 2010 2015 2020 2021 2022 2023 2024
Валові ресурси, млн т 56,4 63,5 60,1 75,1 83,7 72,0 82,0 85,0
Експорт, млн т 18,7 29,4 38,1 57,9 51,6 38,0 49,0 52,0
Частка експорту, % 33,1 46,3 63,4 77,1 72,2 52,8 59,8 61,2
Внутрішній попит, млн т 37,7 34,1 22,0 17,2 23,3 34,0 33,0 33,0
у т.ч. корм 15,2 13,1 10,8 10,5 12,1 11,5 11,0 11,0
фонд споживання 6,8 6,6 5,8 5,5 5,4 5,3 5,2 5,2
переробка 8,9 9,2 4,6 3,8 4,5 6,0 6,5 6,8
Таблиця 2. Структура сукупного попиту на зернові та зернобобові культури
в Україні (2005—2024 рр.)
Джерело: розраховано автором за даними Державна служба статистики України.
Показник 2005 2010 2015 2020 2021 2022 2023 2024
Виробництво, млн т 2,1 3,5 4,3 6,4 7,0 5,8 6,6 7,1
Експорт, млн т 1,5 3,0 3,9 6,1 6,3 4,6 5,8 6,2
Частка експорту, % 71,4 85,7 90,7 95,3 89,9 79,3 87,9 87,3
Внутрішній попит, млн т 0,6 0,5 0,4 0,3 0,7 1,2 0,8 0,9
Таблиця 3. Структура сукупного попиту на олію (переважно соняшникову)
в Україні (2005—2024 рр.)
Джерело: розраховано автором на основі даних Державної служби статистики України
322
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
Аналіз структури використання олійних
культур (табл. 4) дозволяє виявити суттєві
відмінності у моделях формування попиту за-
лежно від виду культури. Зокрема, соняшник
переважно використовується для внутрішньої
переробки, тоді як ріпак орієнтований на екс-
порт, а соя має змішану модель використання.
Як свідчать дані табл. 4, структура викорис-
тання олійних культур в Україні характери-
зується суттєвою диференціацією залежно від
виду культури. Зокрема, для соняшнику доміну-
ючою є модель внутрішньої переробки, що за-
безпечує формування значних обсягів експор-
ту продукції з вищою доданою вартістю. Вод-
ночас ріпак має чітко виражену експортну оріє-
нтацію, тоді як соя займає проміжне положен-
ня, поєднуючи внутрішню переробку та експорт.
Важливим аспектом дослідження є оцінка по-
зицій України у формуванні світового попиту на
продукцію аграрного виробництва. Як свідчать
дані табл. 5, Україна посідає провідні позиції на
світових ринках зернових та олійних культур.
Як свідчать дані табл. 5, Україна займає ва-
гомі позиції на світових ринках зернових та ол-
ійних культур, що підтверджується даними
міжнародних організацій [7; 8; 9]. Зокрема, час-
тка України у світовому експорті зернових ста-
новить близько 10%, тоді як на ринку соняшни-
кової олії перевищує 40%, що свідчить про її си-
стемоутворюючу роль у формуванні глобальної
кон'юнктури. Аналогічні оцінки наводяться у
аналітичних звітах Світового банку [14].
Таким чином, результати аналізу підтвер-
джують, що попит на продукцію аграрного ви-
робництва формується не лише під впливом
внутрішніх факторів, але й визначається пози-
ціями країни на світовому ринку.
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ
РОЗВІДОК У ДАНОМУ НАПРЯМІ
Узагальнення результатів теоретичного та
емпіричного аналізу дає підстави стверджува-
ти, що формування попиту на продукцію рос-
линництва в Україні має виразно експортно-ор-
ієнтований характер, при цьому його структура
є чутливою до зовнішніх шоків і водночас відзна-
чається відносною стійкістю базових пропорцій
у середньостроковій перспективі. За таких умов
попит виступає не лише ринковим сигналом, а й
ключовим чинником, що визначає параметри ви-
робничої, збутової та інвестиційної поведінки
аграрних підприємств. Це зумовлює не-
обхідність формування системних управлінсь-
ких рішень, орієнтованих на узгодження
Показник 2021 2022 2023 2024
ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ
Експорт України, млн т 51,6 38,0 49,0 52,0
Світовий експорт, млн т 480 470 490 500
Частка України, % 10,8 8,1 10,0 10,4
Місце у світі 3 4 3 3
СОНЯШНИКОВА ОЛІЯ
Експорт України, млн т 6,3 4,6 5,8 6,2
Світовий експорт, млн т 13,5 13,0 13,5 14,0
Частка України, % 46,7 35,4 43,0 44,3
Місце у світі 1 1 1 1
РІПАК
Експорт України, млн т 2,7 3,1 3,5 3,6
Світовий експорт, млн т 18,5 19,0 20,0 20,5
Частка України, % 14,6 16,3 17,5 17,6
Місце у світі 3 3 2 2
СОЯ
Експорт України, млн т 1,5 1,3 1,8 2,0
Світовий експорт, млн т 165 170 175 180
Частка України, % 0,9 0,8 1,0 1,1
Місце у світі 8 9 8 8
Таблиця 5. Позиції України на світовому ринку зернових та олійних культур (2021—2024 рр.)
Джерело: розраховано автором за даними FAO, USDA, OECD-FAO та World Bank.
Культура Показник 2021 2022 2023 2024
Соняшник Переробка, % 97,5 92,0 95,0 96,0
Експорт насіння, % 2,5 8,0 5,0 4,0
Ріпак Переробка, % 10,0 15,0 12,0 10,0
Експорт, % 86,0 80,0 83,0 85,0
Соя Переробка, % 55,0 50,0 52,0 54,0
Експорт, % 42,0 45,0 44,0 43,0
Таблиця 4. Структура використання олійних культур в Україні (2021—2024 рр.)
Джерело: розраховано автором на основі даних Державної служби статистики України
АГРОСВІТ № 10, 2026
323
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
внутрішніх можливостей підприємств із конфі-
гурацією внутрішнього та зовнішнього попиту.
По-перше, домінування експортного компо-
ненту попиту обумовлює необхідність орієнтації
аграрних підприємств на зовнішні ринки та вра-
хування глобальної кон'юнктури [9]. Водночас
зростання ролі логістичних факторів у форму-
ванні попиту, особливо у кризові періоди,
підтверджується сучасними аналітичними дос-
лідженнями [14; 15]. Для підприємств це озна-
чає необхідність системного моніторингу світо-
вої кон'юнктури, диверсифікації географії екс-
порту та формування портфеля контрактів
різної тривалості з метою зниження залежності
від короткострокових цінових коливань. Водно-
час результати аналізу свідчать, що Україна зай-
має суттєві позиції на світових ринках, що
відкриває можливості для активнішого викори-
стання інструментів позиціонування та форму-
вання довгострокових торговельних відносин.
По-друге, встановлена у дослідженні диферен-
ціація моделей формування попиту на окремі види
продукції обумовлює необхідність їх урахування
у виробничому плануванні. Зокрема, для соняш-
нику доцільним є збереження та розвиток орієн-
тації на внутрішню переробку з метою максимі-
зації доданої вартості, тоді як для ріпаку більш
ефективною є стратегія експортоорієнтованого
виробництва. Соя, як культура зі змішаною модел-
лю попиту, потребує гнучкого підходу, що перед-
бачає можливість оперативного перерозподілу
потоків між внутрішнім та зовнішнім ринками за-
лежно від кон'юнктури. Таким чином, оптиміза-
ція структури посівів має здійснюватися не лише з
урахуванням агротехнологічних факторів, але й
на основі аналізу структури попиту.
По-третє, результати аналізу динаміки попи-
ту у 2022—2024 рр. свідчать про високу чутливість
аграрного сектору до логістичних обмежень. У
зв'язку з цим суттєво зростає роль логістичної
складової в системі управління підприємствами.
Інвестування у зберігання, транспортування та
альтернативні канали експорту, а також участь у
кооперативних логістичних структурах набува-
ють стратегічного значення. Ефективність управ-
ління попитом у таких умовах значною мірою
визначається здатністю підприємства забезпечи-
ти фізичну доступність ринків збуту.
По-четверте, зростання ролі зовнішніх де-
термінант попиту актуалізує необхідність
впровадження інструментів управління ризика-
ми. Волатильність світових цін, валютні коли-
вання та інституційні обмеження потребують
використання механізмів хеджування, страху-
вання та диверсифікації виробництва. У цьому
контексті управління попитом трансформуєть-
ся у складову системи стратегічного ризик-ме-
неджменту підприємства.
По-п'яте, встановлена відносна стабільність
внутрішнього попиту свідчить про обмежені мож-
ливості його екстенсивного розширення, що зу-
мовлює необхідність підвищення ефективності
використання продукції у внутрішніх ланцюгах
створення вартості. Це передбачає розвиток пе-
реробки, підвищення глибини переробки сирови-
ни та формування інтегрованих виробничо-збуто-
вих структур, що дозволяють акумулювати дода-
ну вартість на рівні підприємства.
Узагальнюючи викладене, слід зазначити, що
ефективне управління попитом на продукцію аг-
рарного виробництва потребує переходу до сис-
темного підходу, який передбачає інтеграцію ана-
лізу внутрішніх і зовнішніх факторів, урахування
галузевої специфіки окремих видів продукції та
орієнтацію на довгострокову стабільність функц-
іонування підприємств. Саме така логіка управлі-
ння дозволяє забезпечити узгодженість виробни-
чих рішень із параметрами ринкового середови-
ща та підвищити адаптивність аграрних
підприємств до умов невизначеності.
Наукова новизна дослідження полягає в
обгрунтуванні підходу до систематизації детер-
мінант формування попиту на зернові та олійні
культури з урахуванням взаємодії внутрішнь-
ого й експортного компонентів та їх управлі-
нської інтерпретації для аграрних підприємств.
Література:
1. Deaton A., Muellbauer J. Economics and
Consumer Behavior. Cambridge: Cambridge
University Press, 1980. 450 p.
2. Stone R. Linear expenditure systems and
demand analysis: an application to the pattern of
British demand. The Economic Journal. 1954.
Vol. 64. No. 255. P. 511—527.
3. Working H. Statistical laws of family expen-
diture. Journal of the American Statistical
Association. 1943. Vol. 38. No. 221. P. 43—56.
4. Engel E. Die Productions— und Con-
sumtionsverhаltnisse des Kоnigreichs Sachsen.
Zeitschrift des Statistischen Bureaus des Kоniglich
Sаchsischen Ministeriums des Innern. 1857. No. 8—9.
5. Державна служба статистики України.
Баланси та споживання основних продуктів
харчування населення України: статистичний
збірник. Київ: Держстат України, 2022. 120 с.
6. Державна служба статистики України.
Рослинництво України: статистичний збірник.
Київ: Держстат України, 2022. 180 с.
7. Food and Agriculture Organization of the
United Nations. FAOSTAT database. URL: https:/
/www.fao.org/faostat/ (дата звернення: 27.04.2026).
324
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
8. United States Department of Agriculture.
Production, Supply and Distribution Database.
URL: https://apps.fas.usda.gov/psdonline/ (дата
звернення: 27.04.2026).
9. OECD, FAO. OECD-FAO Agricultural
Outlook 2023-2032. Paris: OECD Publishing, 2023.
337 p.
10. Месель-Веселяк В. Я. Розвиток аграрно-
го сектору економіки України. Економіка АПК.
2021. № 3. С. 6—15.
11. Чехова І. В. Ринок олійних культур в Ук-
раїні: сучасний стан та перспективи розвитку.
Економіка АПК. 2020. № 5. С. 56—64.
12. Лупенко Ю. О., Месель-Веселяк В. Я.,
Федоров М. М. та ін. Розвиток аграрного сек-
тору економіки України в умовах євроінтег-
рації: монографія. Київ: ННЦ "ІАЕ", 2019. 320 с.
13. Pindyck R. S., Rubinfeld D. L. Micro-
economics. 8th ed. Boston: Pearson, 2013. 742 p.
14. World Bank. Commodity Markets Outlook.
URL: https://www.worldbank.org/en/research/
commodity-markets (дата звернення: 27.04.2026).
15. Міністерство аграрної політики та про-
довольства України. Аналітичні матеріали
щодо розвитку аграрного сектору. URL: https:/
/minagro.gov.ua (дата звернення: 27.04.2026).
References:
1. Deaton, A. and Muellbauer, J. (1980),
Economics and Consumer Behavior, Cambridge
University Press, Cambridge, UK.
2. Stone, R. (1954), "Linear expenditure sys-
tems and demand analysis: an application to the
pattern of British demand", The Economic Journal,
vol. 64, no. 255, pp. 511—527.
3. Working, H. (1943), "Statistical laws of fa-
mily expenditure", Journal of the American Statis-
tical Association, vol. 38, no. 221, pp. 43—56.
4. Engel, E. (1857), "Die Productions— und
Consumtionsverhаltnisse des Kоnigreichs Sachsen",
Zeitschrift des Statistischen Bureaus des Kоniglich
Sаchsischen Ministeriums des Innern, no. 8—9.
5. State Statistics Service of Ukraine (2022),
Balansy ta spozhyvannia osnovnykh produktiv
kharchuvannia naselennia Ukrainy: statystychnyj
zbirnyk [Balances and consumption of basic food
products of the population of Ukraine: statistical
yearbook], Derzhstat Ukrainy, Kyiv, Ukraine.
6. State Statistics Service of Ukraine (2022),
Roslynnytstvo Ukrainy: statystychnyj zbirnyk
[Crop production of Ukraine: statistical year-
book], Derzhstat Ukrainy, Kyiv, Ukraine.
7. Food and Agriculture Organization of the
United Nations (2024), "FAOSTAT database",
available at: https://www.fao.org/faostat/ (Acce-
ssed 27 April 2026).
8. United States Department of Agriculture
(2024), "Production, Supply and Distribution Da-
tabase", available at: https://apps.fas.usda.gov/
psdonline/ (Accessed 27 April 2026).
9. OECD and FAO (2023), OECD-FAO
Agricultural Outlook 2023-2032, OECD Publi-
shing, Paris, France.
10. Mesel-Veseliak, V.Ya. (2021), "Develop-
ment of the agricultural sector of the economy of
Ukraine", Ekonomika APK, vol. 3, pp. 6—15.
11. Chekhova, I.V. (2020), "The market of oil
crops in Ukraine: current state and development
prospects", Ekonomika APK, vol. 5, pp. 56—64.
12. Lupenko, Yu.O., Mesel-Veseliak, V.Ya., and
Fedorov, M.M. (2019), Rozvytok ahrarnoho sek-
toru ekonomiky Ukrainy v umovakh yevroin-
tehratsii: monohrafiia [Development of the agri-
cultural sector of Ukraine in the conditions of Euro-
pean integration], NNTs "IAE", Kyiv, Ukraine.
13. Pindyck, R.S. and Rubinfeld, D.L. (2013),
Microeconomics, 8th ed., Pearson, Boston, USA.
14. World Bank (2024), "Commodity Markets
Outlook", available at: https://www.worldbank.-
org/en/research/commodity-markets (Accessed
27 April 2026).
15. Ministry of Agrarian Policy and Food of
Ukraine (2024), "Analytical materials on the
development of the agricultural sector", available
at: https://minagro.gov.ua (Accessed 27 April
2026).
Отримано редакцією журналу / Received: 04.05.26
Прорецензовано / Revised: 12.05.26
Дата публікації / Published: 21.05.26
|
| id | www_nayka_com_ua-article-10333 |
| institution | Agrosvit |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-06-09T01:01:39Z |
| publishDate | 2026 |
| publisher | ДКС Центр |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwnaykacomua/e6/83bda88b2486213ab781148c637000e6.pdf |
| spelling | www_nayka_com_ua-article-103332026-06-08T08:39:19Z DETERMINANTS OF DEMAND FORMATION FOR AGRICULTURAL PRODUCTS (CEREALS AND OILSEEDS): SYSTEMATIZATION AND MANAGERIAL IMPLICATIONS ДЕТЕРМІНАНТИ ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ НА ПРОДУКЦІЮ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА (ЗЕРНОВІ ТА ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ): СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІНСЬКІ ІМПЛІКАЦІЇ Альошкіна, Л. П. ДКС Центр 2026-05-21 Article Article application/pdf https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10333 10.32702/2306-6792.2026.10.316 Журнал "Агросвіт"; № 10 (2026): АГРОСВІТ; 316-324 Agrosvit; No. 10 (2026): AGROSVIT; 316-324 2306-6792 10.32702/2306-6792.2026.10 uk https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10333/10476 Авторське право (c) 2026 Журнал "Агросвіт" |
| spellingShingle | Альошкіна, Л. П. ДЕТЕРМІНАНТИ ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ НА ПРОДУКЦІЮ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА (ЗЕРНОВІ ТА ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ): СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІНСЬКІ ІМПЛІКАЦІЇ |
| title | ДЕТЕРМІНАНТИ ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ НА ПРОДУКЦІЮ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА (ЗЕРНОВІ ТА ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ): СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІНСЬКІ ІМПЛІКАЦІЇ |
| title_alt | DETERMINANTS OF DEMAND FORMATION FOR AGRICULTURAL PRODUCTS (CEREALS AND OILSEEDS): SYSTEMATIZATION AND MANAGERIAL IMPLICATIONS |
| title_full | ДЕТЕРМІНАНТИ ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ НА ПРОДУКЦІЮ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА (ЗЕРНОВІ ТА ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ): СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІНСЬКІ ІМПЛІКАЦІЇ |
| title_fullStr | ДЕТЕРМІНАНТИ ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ НА ПРОДУКЦІЮ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА (ЗЕРНОВІ ТА ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ): СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІНСЬКІ ІМПЛІКАЦІЇ |
| title_full_unstemmed | ДЕТЕРМІНАНТИ ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ НА ПРОДУКЦІЮ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА (ЗЕРНОВІ ТА ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ): СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІНСЬКІ ІМПЛІКАЦІЇ |
| title_short | ДЕТЕРМІНАНТИ ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ НА ПРОДУКЦІЮ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА (ЗЕРНОВІ ТА ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ): СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІНСЬКІ ІМПЛІКАЦІЇ |
| title_sort | детермінанти формування попиту на продукцію аграрного виробництва (зернові та олійні культури): систематизація та управлінські імплікації |
| url | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10333 |
| work_keys_str_mv | AT alʹoškínalp determinantsofdemandformationforagriculturalproductscerealsandoilseedssystematizationandmanagerialimplications AT alʹoškínalp determínantiformuvannâpopitunaprodukcíûagrarnogovirobnictvazernovítaolíjníkulʹturisistematizacíâtaupravlínsʹkíímplíkacíí |