ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА СИСТЕМА ПІДТРИМКИ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ВПЛИВУ ЦИФРОВІЗАЦІЇ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ І ЗАЛУЧЕНІСТЬ ПЕРСОНАЛУ В АГРОСФЕРІ
Gespeichert in:
| Datum: | 2026 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
ДКС Центр
2026
|
| Online Zugang: | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10334 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Agrosvit |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Agrosvit| _version_ | 1867479157490843648 |
|---|---|
| author | Пришляк, К. М. Семененко, Ю. С. |
| author_facet | Пришляк, К. М. Семененко, Ю. С. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "К. М. Пришляк",
"institution": null
},
{
"author": "Ю. С. Семененко",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Пришляк, К. М. |
| baseUrl_str | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-06-08T08:39:19Z |
| doi_str_mv | 10.32702/2306-6792.2026.10.325 |
| first_indexed | 2026-06-09T01:01:48Z |
| format | Article |
| fulltext |
АГРОСВІТ № 10, 2026
325
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
УДК 004.9:005.94:631
К. М. Пришляк,
PhD (д. філос. з економіки), доцент, доцент кафедри економічної кібернетики
та інформатики Західноукраїнського національного університету
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0351-3528
Ю. С. Семененко,
PhD (д. філос. з економіки), Старший викладач кафедри економічної кібернетики
та інформатики, Західноукраїнський національний університет
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0000-8334-9766
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА СИСТЕМА ПІДТРИМКИ
УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ ДЛЯ
ОЦІНЮВАННЯ ВПЛИВУ ЦИФРОВІЗАЦІЇ
НА ПРОДУКТИВНІСТЬ І ЗАЛУЧЕНІСТЬ
ПЕРСОНАЛУ В АГРОСФЕРІ
DOI: 10.32702/2306-6792.2026.10.325
K. Pryshliak,
PhD, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economic
Cybernetics and Informatics, West Ukrainian National University
Y. Semenenko,
PhD in Economics, Senior Lecturer at the Department of Economic
Cybernetics and Informatics, West Ukrainian National University
INTELLIGENT DECISION SUPPORT SYSTEM FOR ASSESSING THE IMPACT
OF DIGITALIZATION ON EMPLOYEE PRODUCTIVITY AND ENGAGEMENT
IN THE AGRICULTURAL SECTOR
Стаття присвячена дослідженню інтелектуальних підходів до оцінювання впливу цифровізації на продуктивність
і залученість персоналу аграрних підприємств у межах системи підтримки управлінських рішень. У сучасних умовах
цифрової трансформації агросфери зростає обсяг даних про діяльність працівників, однак їх використання зали-
шається обмеженим через фрагментарність інформаційних потоків і відсутність інтегрованих аналітичних інстру-
ментів. Традиційні підходи до оцінювання ефективності персоналу орієнтовані переважно на результативні показ-
ники та не враховують вплив цифрових інструментів і поведінкових характеристик. Це зумовлює необхідність роз-
роблення інтелектуальних систем, здатних поєднувати різнорідні дані, аналізувати взаємозв'язки та формувати об-
грунтовані управлінські рішення.
У статті розкрито сутність впливу цифрових інструментів управління на діяльність персоналу та обгрунтовано
доцільність їх оцінювання через інтеграцію показників продуктивності та залученості. Запропоновано підхід до фор-
мування системи показників, що охоплює рівень використання цифрових технологій, активність працівників, регу-
лярність виконання завдань і результативність діяльності. Особливу увагу приділено необхідності нормалізації да-
них і визначення вагових коефіцієнтів для побудови узагальненого показника ефективності. Такий підхід дозволяє
врахувати багатовимірність впливу цифровізації та забезпечує об'єктивність оцінювання.
Розроблено модель оцінювання впливу цифровізації, яка базується на встановленні залежності між рівнем вико-
ристання цифрових інструментів, залученістю персоналу та його продуктивністю. Модель дозволяє виявити як пря-
мий, так і опосередкований вплив цифрових рішень на результати діяльності працівників. На її основі запропонова-
но інформаційну технологію, що реалізується у вигляді інтелектуальної системи підтримки управлінських рішень.
326
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ У ЗАГАЛЬНОМУ
ВИГЛЯДІ ТА ЇЇ ЗВ'ЯЗОК ІЗ ВАЖЛИВИМИ
НАУКОВИМИ ЧИ ПРАКТИЧНИМ
ЗАВДАННЯМИ
У сучасних умовах цифрової трансформації
агросфери особливої актуальності набуває
проблема підвищення ефективності управлін-
ня людським капіталом аграрних підприємств.
Зростає рівень впровадження цифрових інстру-
ментів, розширюється обсяг даних про діяль-
Методична концепція передбачає послідовні етапи обробки інформації: збір даних про використання цифрових
інструментів і результати діяльності персоналу, їх нормалізацію, розрахунок часткових показників, оцінювання інтег-
рального ефекту та аналіз відхилень. На завершальному етапі формуються рекомендації щодо підвищення ефектив-
ності використання цифрових інструментів і оптимізації управління персоналом.
Застосування запропонованого підходу забезпечує перехід від інтуїтивного до аналітично обгрунтованого уп-
равління людським капіталом. Це дозволяє не лише оцінювати поточний стан продуктивності та залученості, а й
визначати ефективність впроваджених цифрових інструментів. У результаті підвищується точність управлінських
рішень, оптимізується використання трудових ресурсів і зростає загальна ефективність діяльності аграрних
підприємств.
The article is devoted to the study of intelligent approaches to assessing the impact of digitalization on the productivity
and engagement of employees in agricultural enterprises within a decision support system. In the context of the digital
transformation of the agricultural sector, the volume of data on employee activities is increasing; however, its use remains
limited due to the fragmentation of information flows and the lack of integrated analytical tools. Traditional approaches
to evaluating personnel efficiency are mainly focused on performance indicators and do not take into account the influence
of digital tools and behavioral characteristics. This determines the need to develop intelligent systems capable of
integrating heterogeneous data, analyzing relationships, and forming substantiated managerial decisions.
The article reveals the essence of the impact of digital management tools on employee activities and substantiates
the feasibility of their evaluation through the integration of productivity and engagement indicators. An approach to the
formation of a system of indicators is proposed, which includes the level of use of digital technologies, employee activity,
regularity of task performance, and performance results. Particular attention is paid to the need for data normalization
and the determination of weight coefficients for constructing a generalized efficiency indicator. Such an approach makes
it possible to take into account the multidimensional nature of the impact of digitalization and ensures the objectivity of
the evaluation.
A model for assessing the impact of digitalization is developed, which is based on establishing the relationship between
the level of use of digital tools, employee engagement, and productivity. The model makes it possible to identify both
direct and indirect effects of digital solutions on employee performance results. On its basis, an information technology
is proposed, which is implemented in the form of an intelligent decision support system.
The methodological concept provides for successive stages of information processing: data collection on the use of
digital tools and employee performance results, their normalization, calculation of partial indicators, evaluation of the
integral effect, and analysis of deviations. At the final stage, recommendations are formed to improve the efficiency of
the use of digital tools and to optimize personnel management.
The application of the proposed approach ensures a transition from intuitive to analytically grounded human capital
management. This makes it possible not only to assess the current state of productivity and engagement, but also to
determine the effectiveness of implemented digital tools. As a result, the accuracy of managerial decisions increases, the
use of labor resources is optimized, and the overall efficiency of agricultural enterprises improves.
Ключові слова: Цифровізація, інтелектуальні системи підтримки рішень, агросфера, ефек-
тивність персоналу.
Key words: Digitalization, intelligent decision support systems, agricultural sector, personnel
efficiency.
ність персоналу, однак їх використання зали-
шається обмеженим через відсутність інтегро-
ваних підходів до аналізу. Традиційні методи
оцінювання ефективності персоналу орієнто-
вані переважно на результативні показники та
не враховують вплив цифровізації і рівень за-
лученості працівників. Це не дозволяє об'єктив-
но оцінити ефективність використання цифро-
вих інструментів і обмежує можливості фор-
мування обгрунтованих управлінських рішень.
АГРОСВІТ № 10, 2026
327
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
Сучасні умови функціонування аграрних
підприємств характеризуються високою дина-
мічністю виробничих процесів, залежністю від
зовнішніх факторів і необхідністю оперативно-
го реагування на зміни. У таких умовах зрос-
тає потреба у використанні інтелектуальних
систем, здатних поєднувати різнорідні дані,
аналізувати взаємозв'язки між рівнем цифро-
візації, залученістю та продуктивністю персо-
налу, а також формувати аналітичні висновки
для підтримки управління. Відсутність комп-
лексних моделей, що дозволяють оцінити як
прямий, так і опосередкований вплив цифро-
вих інструментів на ефективність діяльності
працівників, знижує результативність впровад-
ження цифрових рішень.
У зв'язку з цим актуальним є розроблення
інтелектуальної системи підтримки управлінсь-
ких рішень, яка забезпечує оцінювання впливу
цифровізації на продуктивність і залученість
персоналу на основі інтегрованого підходу.
Така система має поєднувати аналітичні моделі,
методи обробки даних і інструменти формуван-
ня рекомендацій, що дозволить підвищити об-
грунтованість управлінських рішень, оптимізу-
вати використання трудових ресурсів і забез-
печити зростання ефективності діяльності аг-
рарних підприємств.
АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ
ТА ПУБЛІКАЦІЙ
Вивченням питання оцінки впливу цифров-
ізації на ефективність персоналу займається
велика кількість українських та іноземних вче-
них. Рибальченко Анна досліджує вплив інфор-
маційних технологій на ефективність функці-
онування сільськогосподарських підприємств
[1]. Микола Руденко досліджує вплив цифров-
ізації сільськогосподарських підприємств на
розвиток сільських територій [2]. П. Луб, О. Ко-
валишин, Л. Чухрай, В. Станько та Н. Запла-
тинський досліджують використання інтелек-
туалізованих інформаційних технологій для
управління ресурсами сільськогосподарських
підприємств [3]. Джозеф Макферсон, Анна
Росман, Катріна Гельмінг та Бенджамін Бурк-
хард досліджують вплив та процеси цифрові-
зації сільського господарства [4]. Проте питан-
ня оцінки впливу цифровізації на продук-
тивність і залученість персоналу в агросфері
потребує детальнішого вивчення.
МЕТА СТАТТІ
Метою статті є дослідження теоретичних і
прикладних аспектів використання інтелекту-
альних систем підтримки управлінських рішень
для оцінювання впливу цифровізації на продук-
тивність і залученість персоналу аграрних
підприємств. У роботі розглядаються наукові
підходи до інтеграції інформаційно-комуніка-
ційних технологій, аналітики даних і економі-
ко-математичних моделей для комплексного
аналізу діяльності персоналу та визначення
ефективності використання цифрових інстру-
ментів управління. Особлива увага приділяєть-
ся побудові моделі оцінювання впливу цифро-
візації, яка враховує взаємозв'язок між рівнем
використання цифрових технологій, залучені-
стю працівників і їх продуктивністю, а також
інтеграції цієї моделі в інформаційну техноло-
гію підтримки управлінських рішень. Дослід-
ження спрямоване на формування методичної
основи створення інтелектуальних систем, що
забезпечують підвищення обгрунтованості уп-
равлінських рішень, оптимізацію використан-
ня трудових ресурсів і зростання ефективності
діяльності аграрних підприємств в умовах циф-
рової трансформації.
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ
У сучасних умовах цифрової трансформації
аграрного сектору зростає роль інформаційно-
комунікаційних технологій у забезпеченні
ефективного функціонування підприємств.
Впровадження цифрових інструментів управ-
ління сприяє накопиченню значних обсягів да-
них про виробничі процеси та діяльність пер-
соналу. Водночас ці дані часто залишаються
недостатньо використаними через відсутність
комплексних підходів до їх аналізу та інтег-
рації. Особливо це стосується оцінювання
людського капіталу, де традиційні методи не
враховують вплив цифровізації та поведінкові
аспекти діяльності працівників.
У цих умовах виникає потреба у застосу-
ванні інтелектуальних систем підтримки управ-
лінських рішень, здатних поєднувати різнорідні
дані, виявляти взаємозв'язки та формувати об-
грунтовані висновки для менеджменту. Такі
системи дозволяють перейти від фіксації ре-
зультатів до їх глибокого аналізу та оцінюван-
ня впливу цифрових інструментів на продук-
тивність і залученість персоналу. Це відкриває
можливості для підвищення ефективності уп-
равління трудовими ресурсами та забезпечує
більш адаптивний розвиток аграрних підпри-
ємств в умовах цифрової економіки.
Системний підхід до оцінювання передбачає
розгляд діяльності персоналу аграрного під-
приємства як цілісної системи, у межах якої
взаємодіють економічні, організаційні та ін-
формаційні складові. У такому підході продук-
328
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
тивність і залученість не розглядаються ізоль-
овано, а аналізуються у взаємозв'язку з рівнем
використання цифрових інструментів, умова-
ми праці та характеристиками виробничих про-
цесів. Це дозволяє врахувати складну структу-
ру впливів, які формують кінцевий результат
діяльності працівників, та забезпечує більш
об'єктивне оцінювання ефективності.
Використання системного підходу забезпе-
чує інтеграцію різнорідних даних у єдине ана-
літичне середовище, де кожен показник розг-
лядається як елемент загальної моделі. Такий
підхід дозволяє не лише фіксувати поточний
стан, а й виявляти причинно-наслідкові зв'яз-
ки між рівнем цифровізації, поведінкою персо-
налу та результатами роботи. У результаті фор-
мується основа для побудови інтелектуальної
системи підтримки управлінських рішень, яка
забезпечує комплексне оцінювання, підвищує
обгрунтованість управління та сприяє оптимі-
зації використання людського капіталу.
Побудова моделі оцінювання впливу циф-
ровізації на продуктивність і залученість пер-
соналу базується на принципах системності,
узгодженості та вимірюваності показників.
Модель має відображати взаємозв'язок між
рівнем використання цифрових інструментів,
поведінковими характеристиками працівників
і результатами їх діяльності. Кожен елемент
моделі формується на основі кількісних показ-
ників, що забезпечує можливість їх подальшої
обробки та інтеграції. Важливим є також забез-
печення співставності даних, що досягається
через приведення показників до єдиної шкали
оцінювання.
Ключовим принципом є інтеграція різнорі-
дних даних у межах єдиної аналітичної струк-
тури. Модель повинна поєднувати показники
цифровізації, залученості та продуктивності
таким чином, щоб відображати як прямий, так
і опосередкований вплив цифрових інстру-
ментів на результати діяльності персоналу. При
цьому враховується необхідність визначення
вагових коефіцієнтів, які відображають зна-
чущість окремих складових. Це забезпечує
гнучкість моделі та можливість її адаптації до
специфіки конкретного підприємства, що
підвищує точність оцінювання та обгрунто-
ваність управлінських рішень.
Інтеграція та обробка даних є ключовим
етапом формування аналітичної основи оціню-
вання, оскільки саме на цьому рівні забезпе-
чується узгодженість і цілісність інформації
про діяльність персоналу. Дані надходять із
різних джерел, зокрема облікових систем, ви-
робничих платформ і цифрових інструментів
управління. Вони відрізняються за структурою,
форматом і періодичністю, що ускладнює їх
використання без попереднього узгодження.
Тому інтеграція передбачає об'єднання цих да-
них у єдине інформаційне середовище з ураху-
ванням їх змістовної відповідності та часової
синхронізації.
Обробка даних включає їх очищення, усу-
нення пропусків і аномалій, а також підготов-
ку до подальшого аналізу. Особлива увага при-
діляється перетворенню показників у придат-
ний для моделювання вигляд, що забезпечує
коректність розрахунків і порівнянність ре-
зультатів. На цьому етапі формується узгодже-
ний масив даних, який відображає рівень циф-
ровізації, характеристики залученості та ре-
зультати діяльності персоналу. Якість виконан-
ня цих процедур безпосередньо впливає на
точність моделі та достовірність аналітичних
висновків, що визначає ефективність подаль-
шого прийняття управлінських рішень.
Нормалізація показників є необхідною умо-
вою побудови узгодженої моделі оцінювання,
оскільки вихідні дані мають різні одиниці вимі-
ру та масштаби. Показники продуктивності,
залученості та рівня цифровізації не можуть
бути безпосередньо порівняні без приведення
до єдиної шкали. Тому застосовується норма-
лізація, яка дозволяє трансформувати значен-
ня показників у стандартизований діапазон та
забезпечити їх співставність. Це створює осно-
ву для коректного об'єднання різних складо-
вих у межах інтегральної оцінки та знижує
вплив крайніх значень на результати аналізу.
Вагові коефіцієнти визначають відносну
значущість окремих показників у загальній
структурі моделі. Їх встановлення здійснюєть-
ся з урахуванням ролі кожної складової у фор-
муванні кінцевого результату діяльності пер-
соналу. Важливо забезпечити збалансованість
ваг, щоб уникнути переоцінки окремих фак-
торів і зберегти об'єктивність оцінювання. Ви-
користання вагових коефіцієнтів дозволяє
адаптувати модель до специфіки підприємства,
врахувати галузеві особливості та підвищити
точність аналітичних висновків. У результаті
формується інтегральний показник, який
відображає узагальнений рівень ефективності
та слугує основою для прийняття управлінсь-
ких рішень.
Формування показників цифровізації спря-
моване на кількісне відображення рівня вико-
ристання цифрових інструментів у процесах
управління та виконання виробничих завдань.
Показники мають охоплювати не лише факт
наявності технологій, а й інтенсивність їх зас-
АГРОСВІТ № 10, 2026
329
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
тосування, ступінь інтеграції у виробничі про-
цеси та регулярність використання персона-
лом. Це дозволяє перейти від формального оц-
інювання рівня цифровізації до аналізу її ре-
ального впливу на діяльність працівників.
При формуванні показників враховується
функціональне призначення цифрових інстру-
ментів, їх роль у забезпеченні контролю, пла-
нування та координації робіт. Важливим є
відображення взаємозв'язку між використан-
ням технологій і змінами в організації праці.
Сформована система показників повинна бути
придатною для інтеграції в загальну модель
оцінювання та забезпечувати можливість по-
дальшого аналізу впливу цифровізації на залу-
ченість і продуктивність персоналу.
Оцінювання залученості персоналу ба-
зується на визначенні рівня активності праців-
ників у виробничих процесах та їх участі у ви-
користанні цифрових інструментів. Залученість
розглядається як характеристика поведінки
персоналу, що відображає регулярність вико-
нання завдань, стабільність роботи та ступінь
взаємодії з інформаційними системами. Такий
підхід дозволяє перейти від формального об-
ліку результатів до аналізу процесу діяльності
працівників.
Оцінювання продуктивності персоналу ба-
зується на визначенні результативності вико-
нання виробничих завдань з урахуванням об-
сягу, якості та своєчасності роботи. Продук-
тивність розглядається як кількісна характери-
стика діяльності працівника, що відображає
співвідношення між отриманим результатом і
витраченими ресурсами. Такий підхід дозволяє
об'єктивно оцінити ефективність використан-
ня трудових ресурсів і забезпечує можливість
порівняння результатів між працівниками та
підрозділами.
Формування показників продуктивності
здійснюється на основі даних виробничих і об-
лікових систем, що забезпечує їх достовірність
і актуальність. Важливим є врахування специф-
іки аграрного виробництва, де результати
діяльності залежать від умов виконання робіт і
зовнішніх факторів. Тому оцінювання продук-
тивності повинно враховувати не лише кінце-
вий результат, а й динаміку його досягнення.
Це створює основу для подальшого аналізу
взаємозв'язку між продуктивністю, залучені-
стю та рівнем цифровізації.
Інтегральна модель впливу цифровізації
базується на поєднанні показників продуктив-
ності, залученості та рівня використання циф-
рових інструментів у межах єдиної аналітичної
структури. Модель відображає як прямий
вплив цифровізації на результати діяльності,
так і опосередкований вплив через зміну пове-
дінки персоналу.
Інтегральний показник ефективності визна-
чається як:
(1),
Де, E — інтегральний показник ефектив-
ності;
P — нормалізований показник продуктив-
ності;
A — нормалізований показник залученості;
D — нормалізований показник цифрові-
зації;
— вагові коефіцієнти.
(2).
Показник цифровізації формується як уза-
гальнення часткових характеристик викорис-
тання технологій:
(3).
Де, d
1
— рівень використання цифрових си-
стем управління;
d
2
— інтенсивність використання цифрових
інструментів;
d
3
— рівень інтеграції цифрових технологій
у виробничі процеси;
a
i
— вагові коефіцієнти.
Залученість персоналу визначається як:
(4).
Де, — активність працівника;
t — час участі в процесах;
r — регулярність виконання завдань.
Продуктивність формується на основі ре-
зультативності діяльності:
(5).
Де, R — обсяг виконаних робіт;
T — витрати часу.
Інтерпретація результатів моделі спрямова-
на на визначення рівня впливу цифровізації на
продуктивність і залученість персоналу на ос-
нові отриманого інтегрального показника. Зна-
чення показника ефективності відображає уза-
гальнений стан діяльності працівників з ураху-
ванням використання цифрових інструментів.
Його аналіз дозволяє встановити рівень ефек-
тивності та виявити тенденції змін у поведінці
персоналу. При цьому оцінювання здійснюєть-
ся не лише за абсолютним значенням показни-
ка, а й у порівнянні з попередніми періодами та
іншими групами працівників.
Важливим елементом інтерпретації є аналіз
структури інтегрального показника, що дозво-
ляє визначити внесок кожної складової. Якщо
високий рівень цифровізації супроводжується
низькою залученістю, це свідчить про неефек-
330
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
тивне використання технологій. У випадку зро-
стання залученості без відповідного підвищен-
ня продуктивності доцільно переглянути
організацію робочих процесів. Комплексний
аналіз результатів дозволяє виявити проблемні
зони та визначити напрямки вдосконалення
управління персоналом.
Отримані результати можуть бути викори-
стані для формування управлінських рішень,
спрямованих на підвищення ефективності ви-
користання цифрових інструментів. Це вклю-
чає оптимізацію процесів, підвищення рівня
залученості працівників та вдосконалення си-
стеми контролю і планування. Інтерпретація
результатів забезпечує перехід від формально-
го оцінювання до аналітичного управління, що
дозволяє підвищити обгрунтованість рішень і
забезпечити стабільне зростання ефективності
діяльності аграрних підприємств.
Отримані результати оцінювання створю-
ють аналітичну основу для переходу до прак-
тичної реалізації запропонованого підходу у
вигляді інтелектуальної системи підтримки уп-
равлінських рішень. Модель дозволяє форма-
лізувати взаємозв'язки між цифровізацією, за-
лученістю та продуктивністю, однак її ефектив-
не використання можливе лише за умови авто-
матизації процесів збору, обробки та аналізу
даних. Це зумовлює необхідність побудови си-
стеми, яка забезпечує інтеграцію інформацій-
них потоків, виконання аналітичних розра-
хунків і формування рекомендацій для управ-
ління персоналом.
Інтелектуальна система підтримки управл-
інських рішень будується як багаторівнева ана-
літична платформа, що об'єднує процеси збо-
ру, обробки та інтерпретації даних (рис. 1). Її
структура орієнтована на забезпечення безпе-
рервного інформаційного потоку від джерел
даних до користувача, що дозволяє здійснюва-
ти оперативний аналіз і підтримку прийняття
рішень. Основу системи складають функціо-
нальні модулі, які взаємодіють між собою та
забезпечують реалізацію повного циклу оброб-
ки інформації.
У структурі системи виділяються модулі
збору даних, їх обробки та інтеграції, аналітич-
ний модуль і модуль формування рекомендацій.
Кожен із них виконує окрему функцію, але вод-
ночас є частиною єдиного процесу оцінювання
впливу цифровізації. Такий підхід забезпечує
узгодженість обробки інформації та дозволяє
адаптувати систему до специфіки діяльності
аграрного підприємства.
Модуль збору даних забезпечує отриман-
ня інформації про діяльність персоналу, вико-
ристання цифрових інструментів і результати
виробничих процесів. Дані надходять із різних
джерел, зокрема облікових систем, виробничих
платформ і цифрових сервісів управління. Це
дозволяє сформувати повну інформаційну базу
для подальшого аналізу та оцінювання.
Основною функцією модуля є забезпечен-
ня повноти та актуальності даних, що викори-
стовуються в системі. Для цього реалізується
автоматизований збір інформації, який
мінімізує вплив людського фактора та підвищує
достовірність результатів. Отримані дані пере-
даються до наступних модулів системи, де
здійснюється їх обробка та інтеграція, що за-
безпечує формування єдиного аналітичного
середовища для підтримки управлінських
рішень.
Модуль обробки та інтеграції забезпечує
перетворення зібраних даних у єдиний узгод-
жений масив, придатний для подальшого ана-
лізу. На цьому етапі здійснюється очищення
даних, усунення пропусків і аномалій, а також
їх структуризація відповідно до логіки моделі.
Особлива увага приділяється узгодженню по-
казників із різних джерел, що дозволяє сфор-
мувати цілісне інформаційне середовище для
оцінювання.
Інтеграція передбачає об'єднання даних про
цифровізацію, залученість і продуктивність у
межах єдиної аналітичної структури. Це забез-
печує можливість комплексного аналізу взає-
мозв'язків між показниками та створює осно-
ву для коректного застосування моделі. Ре-
зультатом роботи модуля є підготовлений
набір даних, який відображає реальний стан
діяльності персоналу та рівень використання
цифрових інструментів.
Аналітичний модуль виконує ключову фун-
кцію системи, оскільки саме на цьому рівні ре-
алізується запропонована модель оцінювання
впливу цифровізації. Модуль забезпечує роз-
рахунок показників продуктивності, залуче-
ності та рівня цифровізації, а також формуван-
ня інтегрального показника ефективності. Це
дозволяє перейти від оброблених даних до ана-
літичних висновків, що характеризують стан
діяльності персоналу.
У межах модуля здійснюється аналіз взає-
мозв'язків між показниками та виявлення за-
кономірностей, що визначають ефективність
використання цифрових інструментів. Особли-
ве значення має можливість порівняння резуль-
татів у динаміці та між різними підрозділами.
Це дозволяє виявляти тенденції, оцінювати
зміни та формувати основу для прийняття уп-
равлінських рішень.
АГРОСВІТ № 10, 2026
331
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
Р
и
с
.
1
.
К
о
н
ц
е
п
т
у
а
л
ь
н
и
й
в
и
гл
я
д
і
н
те
р
ф
е
й
с
у
і
н
те
л
е
к
т
у
а
л
ь
н
о
ї
с
и
с
т
е
м
и
332
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
Модуль формування рекомендацій забез-
печує перехід від аналітичних результатів до
практичних управлінських дій. На основі от-
риманих показників і виявлених відхилень
система формує пропозиції щодо підвищен-
ня ефективності використання цифрових
інструментів і покращення управління пер-
соналом. Рекомендації спрямовані на усу-
нення виявлених проблем і оптимізацію ро-
бочих процесів.
Формування рекомендацій базується на
аналізі взаємозв'язків між рівнем цифровізації,
залученістю та продуктивністю. Це дозволяє
визначити найбільш ефективні напрями впли-
ву на діяльність персоналу. У результаті кори-
стувач отримує не лише оцінку поточного ста-
ну, а й конкретні орієнтири для підвищення
ефективності управління.
Інтерфейс користувача забезпечує взаємо-
дію між системою та користувачем і визначає
зручність використання аналітичних інстру-
ментів. Його структура орієнтована на пред-
ставлення результатів у зрозумілій і наочній
формі, що дозволяє швидко оцінити стан по-
казників і прийняти рішення. Основна увага
приділяється візуалізації даних, яка спрощує
сприйняття інформації та підвищує ефек-
тивність роботи з системою.
Інтерфейс забезпечує доступ до ключо-
вих показників, аналітичних звітів і сформо-
ваних рекомендацій. Це дозволяє користу-
вачам різних рівнів управління отримувати
необхідну інформацію відповідно до їхніх
функцій. У результаті система стає інстру-
ментом оперативної підтримки управлінсь-
ких рішень, що сприяє підвищенню ефектив-
ності діяльності аграрного підприємства.
Алгоритм роботи інтелектуальної систе-
ми підтримки управлінських рішень визначає
послідовність обробки інформації від мо-
менту її отримання до формування аналітич-
них результатів (рис. 2). Його реалізація за-
безпечує узгодженість функціонування всіх
модулів системи та дозволяє автоматизува-
ти процес оцінювання впливу цифровізації
на продуктивність і залученість персоналу.
Чітка структурованість алгоритму створює
основу для стабільної роботи системи та
підвищує достовірність отриманих резуль-
татів.
На початковому етапі алгоритму здійс-
нюється збір даних про діяльність персона-
лу, використання цифрових інструментів і
результати виконання виробничих завдань.
Дані надходять із різних інформаційних си-
стем підприємства, що дозволяє сформува-
ти повне уявлення про стан об'єкта дослід-
ження. Важливим є забезпечення регуляр-
ності надходження інформації, що дає змо-
гу відстежувати динаміку змін показників у
часі.
Збір даних організовується таким чином,
щоб мінімізувати вплив людського фактора
та забезпечити їх об'єктивність. Автомати-
зація цього процесу підвищує точність
інформації та створює надійну основу для
подальшого аналізу. Отримані дані переда-
ються до наступного етапу, де здійснюється
їх обробка та підготовка до використання в
моделі.
На етапі обробки даних здійснюється їх
очищення, перевірка на коректність і підготов-
ка до подальшого аналізу. Усунення про-
пусків, аномальних значень і логічних невідпо-
відностей забезпечує підвищення достовір-
ності інформації та знижує ризик викривлен-
ня результатів оцінювання. Обробка також
передбачає структурування даних відповідно
до логіки моделі, що дозволяє сформувати уз-
годжений аналітичний масив.
Нормалізація показників забезпечує
приведення різнорідних даних до єдиної
шкали, що є необхідною умовою їх інтег-
рації. Це дозволяє порівнювати показники
продуктивності, залученості та рівня цифро-
візації між собою та використовувати їх у
межах інтегральної моделі. У результаті
формується стандартизований набір даних,
який є основою для подальших розрахунків
і аналітичного оцінювання.
Збір даних
Обробка та нормалізація
Розрахунок показників
Оцінювання впливу цифровізації
Аналіз відхилень
Формування рекомендацій
Рис. 2. Алгоритм роботи системи
АГРОСВІТ № 10, 2026
333
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
На цьому етапі алгоритму здійснюється
обчислення часткових показників, що харак-
теризують рівень цифровізації, залученість і
продуктивність персоналу. Розрахунок ба-
зується на підготовлених і нормалізованих
даних, що забезпечує коректність отриманих
результатів і їх співставність. Кожен показник
визначається відповідно до структури моделі
та відображає окремий аспект діяльності пра-
цівників.
У процесі розрахунку формуються уза-
гальнені значення показників для окремих
працівників, підрозділів або підприємства в
цілому. Це дозволяє оцінити поточний стан
діяльності та створює основу для подальшого
аналізу. Отримані показники передаються до
наступного етапу алгоритму, де здійснюється
їх інтеграція та оцінювання впливу цифрові-
зації.
Оцінювання впливу цифровізації здійсню-
ється шляхом застосування інтегральної мо-
делі, яка поєднує розраховані показники в
єдину аналітичну структуру. На цьому етапі
визначається узагальнений ефект викорис-
тання цифрових інструментів на продук-
тивність і залученість персоналу. Це дозво-
ляє встановити, наскільки ефективно цифро-
візація сприяє підвищенню результативності
діяльності.
Аналіз результатів моделі дає змогу вия-
вити характер впливу цифровізації та визна-
чити його інтенсивність. Порівняння отрима-
них значень у динаміці дозволяє оцінити зміни
ефективності та виявити тенденції розвитку.
У результаті формується аналітична база для
прийняття управлінських рішень, спрямова-
них на підвищення ефективності використан-
ня цифрових інструментів і оптимізацію діяль-
ності персоналу.
Аналіз відхилень спрямований на виявлен-
ня розбіжностей між фактичними значеннями
показників і їх очікуваними або цільовими
рівнями. На цьому етапі визначаються зони
зниження ефективності та встановлюються
причини відхилень у продуктивності, залуче-
ності та рівні використання цифрових інстру-
ментів. Це дозволяє перейти від констатації
результатів до їх пояснення та формування
обгрунтованих висновків.
Особлива увага приділяється встанов-
ленню взаємозв'язків між показниками, що
дає змогу визначити, які фактори мають най-
більший вплив на зміну ефективності. Аналіз
відхилень дозволяє виявити як системні про-
блеми, так і локальні порушення в діяльності
окремих підрозділів або працівників. У ре-
зультаті формується аналітична база для
прийняття цілеспрямованих управлінських
рішень.
Формування рекомендацій є завершаль-
ним етапом алгоритму та забезпечує транс-
формацію аналітичних результатів у прак-
тичні управлінські дії. На основі виявлених
відхилень і встановлених причин система ге-
нерує пропозиції щодо підвищення ефектив-
ності використання цифрових інструментів
і покращення організації праці. Рекомен-
дації спрямовані на усунення виявлених про-
блем і підвищення рівня продуктивності та
залученості персоналу.
Рекомендації формуються з урахуванням
взаємозв'язків між показниками та особливо-
стей діяльності підприємства. Це дозволяє за-
безпечити їх практичну релевантність і адап-
тацію до конкретних умов. У результаті кори-
стувач отримує чіткі орієнтири для прийнят-
тя управлінських рішень, що сприяє підвищен-
ню ефективності діяльності аграрного під-
приємства та оптимізації використання людсь-
кого капіталу.
Формування сценаріїв спрямоване на
дослідження можливих варіантів зміни
ефективності діяльності персоналу залежно
від умов використання цифрових інстру-
ментів. Сценарії будуються на основі варію-
вання ключових параметрів моделі, що доз-
воляє оцінити різні управлінські ситуації та
їх вплив на продуктивність і залученість.
Такий підхід забезпечує можливість аналі-
зу не лише поточного стану, а й потенційних
напрямів розвитку.
Кожен сценарій відображає певну комб-
інацію рівнів цифровізації, залученості та
продуктивності, що дозволяє порівнювати
результати та визначати найбільш ефективні
варіанти управління. Формування сценаріїв
створює основу для прогнозування змін і
дозволяє оцінити наслідки впровадження
нових цифрових рішень. У результаті підви-
щується обгрунтованість управлінських дій
та зменшується ризик прийняття неефектив-
них рішень.
Моделювання рівнів цифровізації передба-
чає аналіз впливу різних ступенів використан-
ня цифрових інструментів на показники діяль-
ності персоналу. Зміна рівня цифровізації
відображається у відповідних змінах показ-
ників залученості та продуктивності, що доз-
воляє оцінити ефективність цифрових рішень.
Такий підхід дає змогу визначити оптимальний
рівень цифровізації для досягнення максималь-
ного результату.
334
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
У процесі моделювання здійснюється
варіювання значень показника цифрові-
зації в заданому діапазоні, що дозволяє
дослідити поведінку моделі за різних умов.
Це забезпечує можливість виявлення за-
лежностей між рівнем цифровізації та
ефективністю діяльності персоналу. Отри-
мані результати дозволяють сформувати
обгрунтовані висновки щодо доцільності
вп р овадже ння т а роз витку цифро вих
інструментів у системі управління аграр-
ного підприємства.
Порівняльний аналіз результатів спрямо-
ваний на зіставлення отриманих значень по-
казників для різних сценаріїв рівня цифров-
ізації. Аналіз виконується як у динаміці, так
і між окремими групами працівників або
підрозділами. Це дозволяє виявити відмін-
ності у зміні продуктивності та залученості
залежно від умов використання цифрових
інструментів. Такий підхід забезпечує об-
'єктивне оцінювання ефективності впровад-
жених рішень.
У процесі аналізу визначається, які сце-
нарії забезпечують найбільше зростання
інтегрального показника ефективності.
Особлива увага приділяється співвідношен-
ню між складовими показниками, що дозво-
ляє встановити, за рахунок яких факторів
досягається покращення результатів. По-
рівняння результатів дає змогу виявити оп-
тимальні варіанти управління та сформува-
ти основу для вибору найбільш ефективних
управлінських стратегій.
Інтерпретація отриманих ефектів поля-
гає у поясненні змін показників продуктив-
ності та залученості внаслідок варіювання
рівня цифровізації. На цьому етапі встанов-
люється характер впливу цифрових інстру-
ментів на діяльність персоналу та визна-
чається його інтенсивність. Це дозволяє пе-
рейти від кількісних результатів до їх
змістовного аналізу та формування узагаль-
нених висновків.
Отримані ефекти оцінюються з точки
зору їх практичного значення для управлін-
ня. Визначається, у яких умовах цифровіза-
ція сприяє підвищенню ефективності, а в
яких її вплив є обмеженим. Такий аналіз доз-
воляє виявити критичні фактори, що визна-
чають результативність впровадження циф-
рових рішень. У результаті формується
цілісне розуміння впливу цифровізації на
діяльність персоналу, що є основою для по-
дальшого вдосконалення системи управлін-
ня.
ВИСНОВКИ
Застосування інтелектуальних систем
підтримки управлінських рішень для оціню-
вання впливу цифровізації на п родук-
тивність і залученість персоналу є одним із
ключових напрямів підвищення ефектив-
ності управління в аграрному секторі. По-
єднання аналітики даних, економіко-мате-
матичного моделювання та інформаційно-
комунікаційних технологій дозволяє перей-
ти від фіксації результатів діяльності до їх
комплексного аналізу та обгрунтованого
управління. Такий підхід забезпечує мож-
ливість виявлення взаємозв'язків між рівнем
цифровізації, поведінкою персоналу та ре-
зультатами роботи, що підвищує точність
прийняття управлінських рішень і адап-
тивність підприємств до змін зовнішнього
середовища.
У роботі запропоновано інтегральну мо-
дель оцінювання впливу цифровізації, яка
поєднує показники продуктивності, залуче-
ності та використання цифрових інстру-
ментів у межах єдиної аналітичної структу-
ри. Модель дозволяє врахувати як прямий,
так і опосередкований вплив цифрових
рішень на результати діяльності персоналу.
На її основі розроблено інформаційну тех-
нологію у вигляді інтелектуальної системи,
що включає модулі збору, обробки, аналізу
даних і формування рекомендацій. Запро-
понований алгоритм роботи системи забез-
печує послідовну обробку інформації та
формування аналітичних висновків, що
підвищує обгрунтованість управління люд-
ським капіталом.
Практичне значення дослідження поля-
гає у створенні методичної та прикладної ос-
нови для впровадження цифрових інстру-
ментів управління персоналом в аграрних
підприємствах. Запропонована система доз-
воляє оцінювати ефективність використан-
ня цифрових технологій, виявляти про-
блемні зони та формувати рекомендації
щодо підвищення продуктивності і залуче-
ності працівників. Її використання сприяти-
ме оптимізації трудових ресурсів, підвищен-
ню ефективності виробничих процесів і зміц-
ненню конкурентоспроможності підпри-
ємств. У перспективі розвиток таких систем
створює передумови для формування інтег-
рованих цифрових середовищ управління,
здатних забезпечувати адаптивне та аналі-
тично обгрунтоване прийняття рішень в умо-
вах цифрової економіки.
АГРОСВІТ № 10, 2026
335
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
Дослідження проведено в межах виконан-
ня проєкту фундаментальних наукових дос-
ліджень, прикладних наукових досліджень та
науково-технічних (експериментальних)
розробок молодих вчених ПТ-07-2025 "Б" на
тему "Інформаційно-комунікаційні техно-
логії для підвищення продуктивності та за-
лученості людського капіталу в агросфері"
(відповідно до Наказу МОН України від
27 грудня 2024 року № 1801) (державний ре-
єстраційний номер 0125U000008)
Література:
1. Рибальченко А. М. Вплив інформаційних
технологій на ефективність функціонування
сільськогосподарських підприємств. Особли-
вості соціально-економічного поступу націо-
нальної економіки в умовах інформаційно-тех-
нологічних викликів: колективна монографія /
за наук. ред. Л. Г. Квасній, І. Л. Татомир. Трус-
кавець: Посвіт, 2020. С. 205—215.
2. Руденко М. Вплив цифровізації сіль-
ськогосподарських підприємств на розвиток
сільських територій / М. Руденко. Економіч-
ний часопис Волинського національного ун-
іверситету імені Лесі Українки. 2021. № 2.
С. 137—144.
3. Луб, П., Ковалишин, О., Чухрай, Л.,
Станько, В., & Заплатинський, Н. (2024). Вико-
ристання інтелектуалізованих інформаційних
технологій для управління ресурсами сільсько-
господарських підприємств. Вісник Львівсько-
го національного університету природокорис-
тування. Серія "Агроінженерні дослідження",
(28), 173—181. https://doi.org/10.31734/agro-
engineering2024.28.173
4. A participatory impact assessment of digital
agriculture: A Bayesian network-based case study
in Germany / J. MacPherson et al. Agricultural
Systems. 2025. Vol. 224. P. 104222. URL: https://
doi.org/10.1016/j.agsy.2024.104222
5. Пришляк, К., & Семененко, Ю. (2025).
Аналіз програмних засобів для адаптації та
підвищення продуктивності людського капіта-
лу в агросфері. Herald of Khmelnytskyi National
University. Economic Sciences, 340 (2), 306—314.
https://doi.org/10.31891/2307-5740-2025-340-49
References:
1. Rybalchenko, A.M. (2020), "The impact of
information technologies on the efficiency of
agricultural enterprises", Osoblyvosti sotsial'no-
ekonomichnoho postupu natsional'noi ekonomiky
v umovakh informatsijno-tekhnolohichnykh
vyklykiv [Features of socio-economic develop-
ment of the national economy under information
and technological challenges], Posvit, Truskavets,
Ukraine, pp. 205—215.
2. Rudenko, M. (2021), "The impact of digi-
talization of agricultural enterprises on rural deve-
lopment", Economic Journal of Lesya Ukrainka
Volyn National University, vol. 2, pp. 137—144.
3. Lub, P., Kovalyshyn, O., Chukhrai, L.,
Stanko, V. and Zaplatynskyi, N. (2024), "The use
of intelligent information technologies for
resource management of agricultural enterprises",
Bulletin of Lviv National Environmental Univer-
sity. Agroengineering Research Series, vol. 28,
pp. 173—181. https://doi.org/10.31734/agroengi-
neering2024.28.173
4. MacPherson, J. et al. (2025), "A participa-
tory impact assessment of digital agriculture: A
Bayesian network-based case study in Germany",
Agricultural Systems, vol. 224, p. 104222. https://
doi.org/10.1016/j.agsy.2024.104222
5. Pryshliak, K. and Semenenko, Y. (2025),
"Analysis of software tools for adaptation and
enhancement of human capital productivity in the
agricultural sector", Herald of Khmelnytskyi
National University. Economic Sciences, vol. 340,
no. 2, pp. 306—314. https://doi.org/10.31891/
2307-5740-2025-340-49
Отримано редакцією журналу / Received: 05.05.26
Прорецензовано / Revised: 14.05.26
Дата публікації / Published: 21.05.26
|
| id | www_nayka_com_ua-article-10334 |
| institution | Agrosvit |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-06-09T01:01:48Z |
| publishDate | 2026 |
| publisher | ДКС Центр |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwnaykacomua/9c/c07f1f2118615df8ab108e77772bf99c.pdf |
| spelling | www_nayka_com_ua-article-103342026-06-08T08:39:19Z ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА СИСТЕМА ПІДТРИМКИ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ВПЛИВУ ЦИФРОВІЗАЦІЇ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ І ЗАЛУЧЕНІСТЬ ПЕРСОНАЛУ В АГРОСФЕРІ INTELLIGENT DECISION SUPPORT SYSTEM FOR ASSESSING THE IMPACT OF DIGITALIZATION ON EMPLOYEE PRODUCTIVITY AND ENGAGEMENT IN THE AGRICULTURAL SECTOR Пришляк, К. М. Семененко, Ю. С. ДКС Центр 2026-05-21 Article Article application/pdf https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10334 10.32702/2306-6792.2026.10.325 Журнал "Агросвіт"; № 10 (2026): АГРОСВІТ; 325-335 Agrosvit; No. 10 (2026): AGROSVIT; 325-335 2306-6792 10.32702/2306-6792.2026.10 uk https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10334/10477 Авторське право (c) 2026 Журнал "Агросвіт" |
| spellingShingle | Пришляк, К. М. Семененко, Ю. С. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА СИСТЕМА ПІДТРИМКИ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ВПЛИВУ ЦИФРОВІЗАЦІЇ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ І ЗАЛУЧЕНІСТЬ ПЕРСОНАЛУ В АГРОСФЕРІ |
| title | ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА СИСТЕМА ПІДТРИМКИ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ВПЛИВУ ЦИФРОВІЗАЦІЇ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ І ЗАЛУЧЕНІСТЬ ПЕРСОНАЛУ В АГРОСФЕРІ |
| title_alt | INTELLIGENT DECISION SUPPORT SYSTEM FOR ASSESSING THE IMPACT OF DIGITALIZATION ON EMPLOYEE PRODUCTIVITY AND ENGAGEMENT IN THE AGRICULTURAL SECTOR |
| title_full | ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА СИСТЕМА ПІДТРИМКИ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ВПЛИВУ ЦИФРОВІЗАЦІЇ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ І ЗАЛУЧЕНІСТЬ ПЕРСОНАЛУ В АГРОСФЕРІ |
| title_fullStr | ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА СИСТЕМА ПІДТРИМКИ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ВПЛИВУ ЦИФРОВІЗАЦІЇ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ І ЗАЛУЧЕНІСТЬ ПЕРСОНАЛУ В АГРОСФЕРІ |
| title_full_unstemmed | ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА СИСТЕМА ПІДТРИМКИ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ВПЛИВУ ЦИФРОВІЗАЦІЇ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ І ЗАЛУЧЕНІСТЬ ПЕРСОНАЛУ В АГРОСФЕРІ |
| title_short | ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА СИСТЕМА ПІДТРИМКИ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ВПЛИВУ ЦИФРОВІЗАЦІЇ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ І ЗАЛУЧЕНІСТЬ ПЕРСОНАЛУ В АГРОСФЕРІ |
| title_sort | інтелектуальна система підтримки управлінських рішень для оцінювання впливу цифровізації на продуктивність і залученість персоналу в агросфері |
| url | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10334 |
| work_keys_str_mv | AT prišlâkkm íntelektualʹnasistemapídtrimkiupravlínsʹkihríšenʹdlâocínûvannâvplivucifrovízacíínaproduktivnístʹízalučenístʹpersonaluvagrosferí AT semenenkoûs íntelektualʹnasistemapídtrimkiupravlínsʹkihríšenʹdlâocínûvannâvplivucifrovízacíínaproduktivnístʹízalučenístʹpersonaluvagrosferí AT prišlâkkm intelligentdecisionsupportsystemforassessingtheimpactofdigitalizationonemployeeproductivityandengagementintheagriculturalsector AT semenenkoûs intelligentdecisionsupportsystemforassessingtheimpactofdigitalizationonemployeeproductivityandengagementintheagriculturalsector |