РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ СЕКТОРУ ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТИХ ПЕРЕРОБНО- ХАРЧОВИХ ВИРОБНИЦТВ В УКРАЇНІ: ІНСТИТУЦІЙНІ ФОРМИ, МЕТОДИ, ІНСТРУМЕНТИ

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2026
Автор: Лучечко, Ю. М.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: ДКС Центр 2026
Онлайн доступ:https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10336
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Agrosvit
Завантажити файл: Pdf

Репозитарії

Agrosvit
_version_ 1867479161371623424
author Лучечко, Ю. М.
author_facet Лучечко, Ю. М.
author_institution_txt_mv [ { "author": "Ю. М. Лучечко", "institution": null } ]
author_sort Лучечко, Ю. М.
baseUrl_str https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/oai
collection OJS
datestamp_date 2026-06-08T08:39:18Z
doi_str_mv 10.32702/2306-6792.2026.10.349
first_indexed 2026-06-09T01:01:52Z
format Article
fulltext АГРОСВІТ № 10, 2026 349 ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). УДК 504+338.43 Ю. М. Лучечко, доктор філософії з економіки, докторант, Луцький національний технічний університет ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9006-5374 РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ СЕКТОРУ ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТИХ ПЕРЕРОБНО- ХАРЧОВИХ ВИРОБНИЦТВ В УКРАЇНІ: ІНСТИТУЦІЙНІ ФОРМИ, МЕТОДИ, ІНСТРУМЕНТИ DOI: 10.32702/2306-6792.2026.10.349 Y. Luchechko, PhD in Economics, Candidate on Doctor Degree, Lutsk National Technical University REGULATION OF THE DEVELOPMENT OF THE ENVIRONMENTALLY FRIENDLY FOOD PROCESSING SECTOR IN UKRAINE: INSTITUTIONAL FRAMEWORKS, METHODS AND INSTRUMENTS Дослідження показали, що ресурсною базою становлення сектору екологічно чистих переробно-харчових ви- робництв виступає сільськогосподарська сировина (продукція рослинництва та тваринництва), отримана на основі застосування сучасних методів органічного землеробства, тваринництва та кормовиробництва. Встановлено, що інсти- туційними передумовами виробництва екологічно чистої сільськогосподарської сировини виступають: 1) інструмен- тарій державної підтримки органічного сільськогосподарського виробництва на основі прямої та непрямої фінансо- вої підтримки, а також консультативного супроводження реалізації проєктів екологізації сільськогосподарського виробництва; 2) кооперативні, асоціативні та кластерні форми інтеграції виробників органічної сільськогосподарської продукції. Обгрунтовано, що прискорення процесів розбудови матеріально-технічної бази та інфраструктури сек- тору екологічно чистих переробно-харчових виробництв напряму залежить від умонтування в систему менеджменту цих виробництв інструментів екологічного реінжинірингу, екологічного франчайзингу та екологічного бенчмаркін- гу. Визначено, що екологічний реінжиніринг як ключовий інструмент нарощення потужностей у секторі екологічно чистих переробно-харових виробництв являє собою перепрофілювання основних бізнес-процесів щодо використан- ня органічних речовин полів фільтрації, виробництва біогазу та цінних кормових добавок. Доведено, що в умовах інтернаціоналізації екологічно чистих агропродуктових ланцюгів доданої вартості особливої актуальності набуває імплементація в систему екологічного менеджменту підприємств переробно-харчової промисловості прийомів еко- логічного франчайзингу, які дозволяють отримати від франчайзера (визнаного на міжнародних ринках іноземного виробника екологічно чистої продукції) в якості франшизи права на відтворення на власній території брендів еколо- гічно безпечних готових харчових продуктів та харчових напівфабрикатів. Виходячи із глобальних трендів екологі- зації відтворювальних пропорцій у секторі екологічно чистих переробно-харчових виробництв, доцільним є викори- стання в діяльності підприємств переробно-харчової промисловості інструментів екологічного бенчмаркінгу, котрі дозволяють освоювати передові практики покращення екологічних характеристик різноманітних видів харчових про- дуктів та продуктів промислового призначення, отриманих на основі переробки сільськогосподарської сировини. Research has shown that the resource base for the development of the eco-friendly food processing sector consists of agricultural raw materials (crops and livestock products) obtained through the use of modern methods of organic farming, livestock rearing and feed production. It has been established that the institutional prerequisites for the production of environmentally friendly agricultural raw materials are: 1) instruments of state support for organic agricultural production based on direct and indirect financial support, as well as advisory support for the implementation of projects to make 350 АГРОСВІТ № 10, 2026 ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ У ЗАГАЛЬНОМУ ВИГЛЯДІ ТА ЇЇ ЗВ'ЯЗОК ІЗ ВАЖЛИВИМИ НАУКОВИМИ ЧИ ПРАКТИЧНИМИ ЗАВДАННЯМИ В умовах посилення у глобальному масш- табі трендів переходу країн цивілізованого сві- ту на модель низьковуглецевого розвитку од- нією з конкурентних переваг України на світо- вому ринку продовольства є розширене відтво- рення ресурсно-виробничого потенціалу віт- чизняного сектору екологічно чистих перероб- но-харчових виробництв. Критично необхід- ною умовою нарощення обсягів виробництва екологічно чистих харчових напівфабрикатів та готових харчових продуктів є масштабування органічного землеробства, кормовиробництва та тваринництва, що дасть змогу сформувати ресурсну базу сектору екологічно чистих пе- реробно-харчових виробництв на основі пере- робки сільськогосподарської сировини, вироб- леної із дотриманням вимог міжнародних стан- дартів і регламентів якості і безпечності про- дукції. Водночас нарощення потенціалу секто- ру екологічно чистих переробно-харчових ви- робництв значною мірою залежить від упоряд- кованого регуляторного впливу держави на екологізацію агропродуктових ланцюгів. Такий вплив набуде прийнятних рівнів результатив- ності за наявності інструментарію державної підтримки органічного сільськогосподарсько- го виробництва на основі застосування agricultural production more environmentally friendly; 2) cooperative, associative and cluster forms of integration among producers of organic agricultural products. It is argued that accelerating the development of the material and technical base and infrastructure of the environmentally friendly food processing sector directly depends on the integration of tools for environmental re-engineering, environmental franchising and environmental benchmarking into the management systems of these enterprises. It is determined that environmental re-engineering, as a key tool for capacity building in the sector of environmentally friendly food processing enterprises, involves the reorganisation of core business processes regarding the use of organic matter from filtration fields, biogas production and valuable feed additives. It has been demonstrated that, in the context of the internationalisation of environmentally friendly agri-food value chains, the implementation of environmental franchising techniques within the environmental management systems of processing and food industry enterprises is of particular relevance. These techniques enable the acquisition from the franchisor (a foreign manufacturer of environmentally friendly products recognised in international markets) the right, as a franchise, to reproduce brands of environmentally safe ready-made food products and semi-finished food products within their own territory. Given the global trends towards the greening of production processes in the sector of environmentally friendly food processing, it is advisable for enterprises in the food processing industry to utilise environmental benchmarking tools, which enable the adoption of best practices for improving the environmental performance of various types of food products and industrial goods derived from the processing of agricultural raw materials. Ключові слова: сектор екологічно чистих переробно-харчових виробництв, органічне сільськогосподарське виробництво, сільськогосподарська сировина, пряма та непряма фінан- сова підтримка, екологічний реінжиніринг, екологічний бенчмаркінг. Key words: the sector of environmentally friendly food processing and production, organic farming, agricultural raw materials, direct and indirect financial support, environmental re- engineering, environmental benchmarking. прийомів прямої та непрямої фінансової підтримки, за умови інституціоналізації коопе- ративних, асоціативних та кластерних форм інтеграції виробників органічної сільськогос- подарської сировини та виробників екологіч- но чистої продукції переробно-харчової про- мисловості. Сектор екологічно чистих перероб- но-харчових виробництв набуде прийнятних темпів розширеного відтворення за умови умонтування в управлінсько-виробничу діяль- ність суб'єктів агропромислової сфери таких інструментів екологічного менеджменту як екологічний реінжиніринг, екологічний фран- чайзинг та екологічний бенчмаркінг. АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПУБЛІКАЦІЙ Прискорення процесів переводу націо- нальних господарств передових країн світу на модель низьковуглецевого розвитку, при- єднання основних геополітичних акторів ци- вілізованого світу до глобальної природо- охоронної архітектоніки, а також необхід- -ність конвергенції цілей національної еко- логічної політики України з пріоритетами Європейського зеленого курсу призвели до активізації досліджень вітчизняних вчених стосовно формування інструментарію регу- лювання розвитку сектору екологічно чис- тих переробно-харчових виробництв в Ук- раїні, оскільки екологізація відтворюваль- АГРОСВІТ № 10, 2026 351 ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). них пропорцій в аграрному секторі як клю- човій ланці національної економіки виступає основним детермінантом виконання нашою країною базових положень міжнародних природоохоронних конвенцій. Теоретико-методологічні та інституційні засади становлення сучасного формату роз- витку сектору екологічно чистих переробно- харчових виробництв розроблені Н. Андрєє- вою, Б. Буркинським та С. Харічковим, якими були сформульовані наукові засади та інсти- туційні передумови впровадження та розвитку екологічно чистих виробництв [2; 13]. Підходи стосовно визначення рівня соціально-еконо- мічної ефективності розвитку екологічно чис- тих виробництв в агропромисловій сфері Украї- ни в контексті глобальних трендів екологізації агропродуктових ланцюгів були обгрунтовані Є. Мішеніним, О. Дутченко та Г. Мішеніною [12]. У працях Д. Крисанова повною мірою роз- крито визначальні характеристики зниження екологонебезпечності переробної промисло- вості у перехідний період [10] та інституційно- регламентні засади виробництва якісної та еко- логічно безпечної харчової продукції [11]. Ви- ходячи з необхідності активізації процесів ре- сурсо,— та енергозбереження у переробному сегменті агропромислової сфери України, у працях В. Голяна, О. Громової, Т. Маркової, О.Ходаківської та Д.Шмарова [5; 6; 14] сфор- мовано системні підходи екологізації аграрно- го виробництва, запропоновано організаційно- економічні, інституційні та інвестиційні меха- нізми комплексного розвитку переробно-хар- чових виробництв на основі утилізації відходів та використання екологічно чистих технологій енергозабезпечення на підприємствах харчової промисловості. З метою умонтування в набір стратегічних ініціатив розвитку підприємств переробно-хар- чової промисловості пріоритетів екологізації відтворювальних пропорцій у сфері переробки сільськогосподарської сировини пропонують- ся Н. Андрєєвою, І. Ілляшенко та В. Козловце- вою [1; 7] авторські підходи стосовно запровад- ження в управлінсько-виробничу діяльність суб'єктів агропромислового виробництва прийомів екологічного франчайзингу як фор- ми активізації підприємницької діяльності у харчовій промисловості та фактора вирішення екологічних проблем. Водночас необхідність врахування воєн- них викликів та трансформаційних процесів у глобальній природоохоронній архітек- тоніці, а також використання наявних ре- зервів екологізації агропродуктових лан- цюгів потребує удосконалення теоретико- методологічних та інституційних підходів щодо становлення на загальнонаціонально- му рівні інструментарію стимулювання про- цесів розширеного відтворення ресурсно- виробничого потенціалу сектору екологічно чистих переробно-харчових виробництв, запровадження форм інтеграції виробників екологічно безпечної сільськогосподарської сировини та екологічно чистих харчових на- півфабрикатів і готових харчових продуктів, умонтування в управлінсько-виробничу діяльність підприємств переробно-харчової промисловості прийомів екологічного фран- чайзингу та інших інструментів екологічно- го менеджменту. ЦІЛІ СТАТТІ Метою статті є розроблення авторського концепту умонтування сучасних форм, методів та інструментів економічного стимулювання і екологічного менеджменту в комплексний інструментарій регулювання розвитку сектору екологічно чистих переробно-харчових вироб- ництв в Україні. ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ ДОСЛІДЖЕННЯ Наявність сприятливих передумов розвит- ку сектору переробно-харчових виробництв, зокрема великі можливості щодо збільшення обсягів екологічно безпечної сільськогоспо- дарської сировини та екологічно безпечних харчових продуктів, не є достатньою умовою для зміцнення його позицій в системі відтворю- вальних пропорцій агропромислової сфери в цілому. Виходячи з даного твердження вини- кає необхідність у становленні інструментарію регулювання розвитку сектору переробно-хар- чових виробництв, оскільки провадження еко- логічно чистих виробництв в агропромислову сферу потребує формування відповідних організаційно-економічних засад, які мають охоплювати комплекс інститутів-правил та інститутів-організацій, а також податкових, кредитних та майнових регуляторів, що стиму- люватимуть сільськогосподарських товарови- робників та переробно-харчові виробництва впроваджувати сучасні методи грунтозахисно- го землеробства, здійснювати необхідний ком- плекс агротехнічних та агролісомеліоративних заходів, впроваджувати екологічно безпечні методи та технології переробки сільськогоспо- дарської сировини, а також застосовувати су- часні механізми використання рослинних та тваринних відходів як з метою збільшення об- 352 АГРОСВІТ № 10, 2026 ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). сягів виробництва харчової продукції, так і біо- логічного палива [8]. У той же час формування такого інструментарію потребує обов'язково- го умонтування комплексу екологічних регла- ментів, стандартів та нормативів, котрі висту- пають невід'ємною складовою Європейського зеленого курсу та ключових міжнародних кон- венцій, які регулюють процеси якості та безпеч- ності виробництва сільськогосподарської си- ровини та готових харчових продуктів, в інтег- рований механізм регуляторного впливу на процеси екологізації агропродуктових лан- цюгів. Виходячи з техніко-експлуатаційних та фізико-хімічних вимог до екологічно чистих переробно-харових виробництв, можна стверджувати, що необхідною умовою еко- логізації відтворювальних пропорцій в агро- промисловій сфері виступає створення організаційно-економічних та виробничо- технічних умов для нарощення обсягів ви- робництва якісної та безпечної сільськогос- подарської сировини. Тому доцільно урізно- манітнити набір методів та інструментів пря- мої та непрямої фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на застосуванні техно- логій органічного землеробства, кормови- робництва та тваринництва. Для малого та середнього аграрного бізне- су саме чинник екологізації може стати клю- човим детермінантом закріплення на регіо- нальних аграрних ринках та підвищити їх кон- курентоспроможність на зовнішніх ринках. Вагомого значення набуває умонтування в інструментарій регулювання розвитку секто- ру переробно-харчових виробництв інстру- ментів консультативного супроводження суб'єктів аграрного підприємництва в частині запровадження сучасних органічних та грун- тозахисних технологій, а також упорядкуван- ня цінової та інвестиційної діяльності на ос- нові використання сучасних цифрових про- дуктів. Одним з чинників формування додаткових агропродуктових ланцюгів у сфері виробницт- ва екологічно чистої сільськогосподарської продукції та екологічно чистих харчових про- дуктів виступає інституціоналізація сучасних форм інтеграції суб'єктів аграрного підприєм- ництва та суб'єктів переробно-харчової про- мисловості. Така інтеграція є можливою на ос- нові інституційної та консультативної підтрим- ки державою та місцевим самоврядуванням форм кооперативної, асоціативної і кластерної інтеграції. Кооперативна форма дає можливість кон- солідувати інфраструктурні, виробничі та ре- сурсні можливості сільських домогоспо- дарств-виробників сільськогосподарської си- ровини і переробних підприємств та забезпе- чити необхідні потоки сільськогосподарської продукції для налагодження повноцінного ви- робництва екологічно чистих харчових про- дуктів. Входження суб'єктів аграрного підприєм- ництва та підприємств переробно-харчової промисловості до асоціативних утворень ство- рює можливості для підвищення координації діяльності виробників екологічно чистих хар- чових продуктів, покращення трансферу пере- дових технологій та обміну інформацією щодо наявності і перспектив запровадження передо- вих практик екологізації агропродуктових лан- цюгів. Кластерна форма інтеграції сільськогоспо- дарських товаровиробників та суб'єктів пере- робно-харчової промисловості відзначається тим, що поряд з підприємницькими структура- ми учасниками кластерних утворень можуть виступати органи державного управління та місцевого самоврядування, що створює умови для публічного контролю за процесами концен- трації органічних сільськогосподарських ви- робництв і екологічно чистих переробно-хар- чових виробництв. При програмуванні заходів стосовно ста- новлення системи регулювання розвитку сектору екологічно чистих переробно-хар- чових виробництв треба враховувати факт того, що базовою передумовою прискорен- ня процесів впровадження технологій еко- логічно чистого виробництва має виступати компліментарність між інституційними нор- мами публічного рівня та інституційним підгрунтям застосування методів екологі- зації процесів виробництва харчових про- дуктів на рівні суб'єктів аграрного та агро- продовольчого підприємництва. Тобто орга- ни публічного управління формують переду- мови для повноцінної інституціоналізації форм, методів та інструментів стимулюван- ня впровадження технологій екологічно чи- стого виробництва у всіх фазах агропродук- тового ланцюга [9, с. 64]. Тому результую- чий вплив інструментів державної підтрим- ки виробників органічної сільськогоспо- дарської продукції та інституціоналізація форм їх консолідації з суб'єктами перероб- но-харчової промисловості виступають клю- човими інституційними передумовами роз- будови виробничо-технічної бази та інфра- АГРОСВІТ № 10, 2026 353 ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). структури сектору екологічно чистих пере- робно-харчових виробництв (рис. 1). Водночас урізноманітнення інструментів стимулювання розвитку сировинної ланки та безпосередньо сектора екологічно чистих пе- реробно-харчових виробництв не забезпечить прийнятних темпів розширеного відтворення ресурсно-виробничого потенціалу даного сек- тора. Вагомим також є умонтування в систему менеджменту підприємств переробно-харчової промисловості перевірених передовою світо- вою практикою прийомів екологічного реінжи- нірингу, екологічного франчайзингу та еколо- гічного бенчмаркінгу. Особливої ваги набуває запровадження прийомів екологічного реінжинірингу, який пе- редбачає внесення суттєвих змін у виробничий процес, зокрема через модернізацію техніко- технологічної бази переробки матеріально-ре- чової субстанції сільськогосподарської сирови- ни з метою покращення еколого-економічних характеристик харчових на- півфабрикатів та готових харчових продуктів; форму- вання сучасної інфраструк- тури утилізації ресурсної цінності рослинних та тва- ринних відходів з метою ви- робництва цінних кормових добавок та продуктів енерге- тичного спрямування. Скла- довими екологічного реін- жинірингу сектору перероб- но-харчових виробництв та- кож виступає: перепрофілю- вання використання орга- нічних речовин на полях фільтрації через виробницт- во біогазу та використання дегазифікованої речовини як органічних добрив у с/г виробництві; максимізація ефекту використання хар- чових відходів рослинного та тваринного походження у відгодівлі сільськогоспо- дарських тварин; біоконвер- сія органічних відходів; пе- репрофілювання техніки та технології виробництва і па- кування продукції, виходя- чи з вимог гармонізації вітчизняних та українських стандартів визначення якос- ті та безпечності продуктів [8]. Виходячи з того, що в Україні в останні два де- сятиліття сформувалася мережа великих вироб- ників сільськогосподарської сировини і готових харчових продуктів і має місце високий рівень кон- центрації інвестиційного потенціалу в секторі най- більших агрохолдингів, можна констатувати факт наявності сприятливих фінансово-інвестиційних передумов для масштабування технологій еколо- гічного реінжинірингу у агропродуктових ланцю- гах. Більше того, екологічний реінжиніринг є при- вабливим об'єктом залучення "зелених" інвестицій з огляду на активізацію процесів "зеленого" інвестування у глобальному масштабі та резуль- тативність реалізації Європейського зеленого кур- су [3; 4]. За таких умов високою є ймовірність для потреб застування технологій екологічного реін- жинірингу залучити кошти глобальних публічних екологічних фондів, а також приватних фондів, які спеціалізуються на фінансово-інвестиційному за- безпеченні проєктів екологізації продуктових лан- цюгів та оздоровлення довкілля. Рис. 1. Інституційно-управлінські виміри становлення сектору екологічно чистих переробно-харчових виробництв Джерело: сформовано автором. 354 АГРОСВІТ № 10, 2026 ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). В контексті урізноманітнення методів та інструментів екологічного менеджменту, які умонтовуються в управлінсько-виробничу діяльність підприємств переробно-харчової про- мисловості, актуальним стає впровадження тех- нологій екологічного франчайзингу, який перед- бачає: 1) надання франчайзі права на торгівлю екологічними харчовими товарами, виготовлени- ми франчайзером; 2) отримання від франчайзера в якості франшизи права на повне відтворення всього екологічного харчового виробництва на власній території; 3) отримання франчайзі права на інституційну участь в екологічному харчово- му бізнесі франчайзера; 4) оформлення фран- чайзі угоди з франчайзером на умовах, що доз- воляють на власний розсуд перепродавати фран- шизу іншим суб'єктам з додаванням власної над- бавки [8]. Запровадження методів та технологій екологічного франчайзингу набуде відповідного динамізму за умови покращення рівня консуль- тативного забезпечення суб'єктів аграрного та переробно-харчового підприємництва через створення спеціалізованого агентства. В умовах загострення конкурентної бороть- би на міжнародних ринках органічної сільсько- господарської сировини та екологічно чистих харчових продуктів принципового значення на- буває донесення до суб'єктів переробно-харчо- вого підприємництва, які масштабують застосу- вання екологічно орієнтованих технологій, інформації про підприємства-лідери, котрі актив- но використовують найбільш сучасні методи та технології екологізації агропродуктових лан- цюгів. Така інформація дасть змогу більшості виробникам орієнтуватися на кращі вітчизняні практики. За таких умов формується інструмен- тарій екологічного бенчмаркінгу, застосування котрого дасть можливість перейняти кращий досвід виробництва сільськогосподарської про- дукції та готових харчових продуктів з покраще- ними еколого-економічними характеристиками. ВИСНОВКИ І ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Сектор екологічно чистих переробно-харчо- вих виробництв в умовах глобального домінуван- ня тренду сталого розвитку може стати вагомою конкурентною перевагою агропромислової сфе- ри України на світовому ринку готових харчових продуктів. Тому введення додаткових потужно- стей в даний сектор агропромислової сфери Ук- раїни є одним з пріоритетів екологізації агропро- дуктових ланцюгів. Базовою інституційною пе- редумовою активізації процесів розширеного відтворення ресурсно-виробничого потенціалу сектору екологічно чистих переробно-харчових виробництв є формування інструментарію регу- лювання розвитку даної ланки агропромислової сфери через інституціоналізацію методів прямої та непрямої фінансової підтримки виробників органічної сільськогосподарської сировини та інституціоналізацію форм інтеграції сільськогос- подарських товаровиробників та суб'єктів пере- робно-харчової промисловості, які спе- ціалізаються на виробництві готових харчових продуктів з покращеними екологічними характе- ристиками. На внутрішньо-корпоративному рівні каталізатором введення додаткових потужнос- тей у сектор екологічно чистих переробно-хар- чових виробництв виступає запровадження інструментів екологічного реінжинірингу, еколо- гічного франчайзингу та екологічного бенчмар- кінгу, що дасть можливість переорієнтувати ви- робничі потужності даного сектора на виробниц- тво якісної та безпечної харчової продукції, а також масштабувати передові практики еколог- ізації технологічного процесу виробництва еко- логічно чистих харчових напівфабрикатів та го- тових харчових продуктів. Література: 1. Андрєєва Н.М., Козловцева В.А. Екологіч- ний франчайзинг як форма активізації підприєм- ницької діяльності у харчовій промисловості Ук- раїни: економіко-правовий аспект впровадження. Економіка і управління. 2013. № 2. Ч. 1. С. 8—14. 2. Буркинський Б. Екологічно чисте вироб- ництво: наукові засади впровадження та роз- витку. Вісник НАН України. 2006. №5. С. 11—17. 3. Голян В.А., Заставний Ю.Б., Коробка Р.В., Лучечко Ю.М. Зелені інвестиції як необхідна передумова екологічного реінжинірингу сільськогосподарського виробництва. Аг- росвіт. 2024. №5. С. 14—21. 4. Голян В.А., Заставний Ю.Б., Лучеч- ко Ю.М., Коробка Р.В. Зелені інвестиції у еко- логічно чисте сільськогосподарське виробниц- тво: сучасні реалії залучення та пріоритети на- рощення. Інвестиції: практика та досвід. 2024. № 6. С. 12—17. 5. Голян В.А., Шмаров Д.М. Комплексний розвиток переробно-харчових виробництв на основі утилізації відходів: інституціональні пе- редумови та інвестиційне забезпечення. Інвес- тиції: практика та досвід. 2018. № 13. С. 10—15. 6. Громова О.М., Маркова Т.Д. Доцільність використання екологічно чистих технологій енергозабезпечення на підприємствах харчової промисловості. Економіка харчової промисло- вості. 2010. №3. С. 59—62. 7. Ілляшенко І. Формування системи фран- чайзингу як фактора вирішення екологічних АГРОСВІТ № 10, 2026 355 ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). проблем. Економіка природокористування і охорони довкілля. 2014. С. 27—28. 8. Козловцева В.А. Організаційно-економічні засади впровадження екологічно чистих вироб- ництв в агропромисловій сфері. Дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук. спец. 08.00.06 "Еко- номіка природокорист. та охорони навкол. сере- дов". НАН України, Ін-т пробл. ринку та екон.- екол. дослідж. Одеса, 2018. 286 с. 9. Козловцева В.А. Удосконалення інститу- ціонального середовища стимулювання впро- вадження екологічно чистого виробництва в агропромислову сферу: публічний та внутріш- ньо-корпоративний рівень. Агросвіт. 2018. № 13. С. 63—72. 10. Крисанов Д.Ф. Екологонебезпечність пе- реробної промисловості та інструменти її зни- ження у перехідний період. Вісник Сумського державного аграрного університету. Сер. Еконо- міка та менеджмент. 2001. Випуск 1. С. 225—229. 11. Крисанов Д.Ф. Якість і безпечність хар- чової продукції. Економіка і прогнозування. 2010. № 3. С. 103—119. 12. Мішенін Є.В., Дутченко О.М., Мішені- на Г.А. Соціально-економічна ефективність розвитку екологічно чистих виробництв в аг- ропромисловій сфері України. Вісник Сумсько- го національного аграрного університету. Сер. Економіка та менеджмент. 2017. № 12 (74). С. 147—151. 13. Харічков С., Андрєєва Н. Екологічно чи- сте виробництво: інституційні передумови, шляхи та механізми їх активізації в Україні. Економіст. 2010. № 10. С. 25—29. 14. Ходаківська О.В. Екологізація аграрно- го виробництва. Монографія. К. ННЦ ІАЕ, 2015. 350 с. References: 1. Andrieieva, N.M. and Kozlovtseva, V.A. (2013), "Ecological franchising as a form of entrepreneurship activation in the food industry of Ukraine: economic and legal aspects of implementation", Ekonomika i upravlinnia, vol. 2, no. 1, pp. 8—14. 2. Burkyns'kyj, B. (2006), "Ecologically clean production: scientific principles of implementation and developmen", Visnyk NAN Ukrainy, vol. 5, pp. 11—17. 3. Holian, V.A., Zastavnyj, Yu.B., Korob- ka, R.V. and Luchechko, Yu.M. (2024), "Green investments as a prerequisite for ecological reen- gineering of agricultural production", Ahrosvit, vol.5, pp. 14—21. 4. Holian, V.A., Zastavnyj, Yu.B., Luchech- ko, Yu.M. and Korobka, R.V. (2024), "Green in- vestments in environmentally friendly agricultural production: current realities of attracting and priorities for scaling up", Investytsii: praktyka ta dosvid, vol. 6, pp. 12—17. 5. Golyan, V. and Shmarov, D. (2018), "Inte- grated development of processing and food industries based on waste utilization: institutional prerequisites and investment support", Inves- tytsiyi: praktyka ta dosvid, vol. 13, pp. 10—15. 6. Hromova, O.M. and Markova, T.D. (2010), "The feasibility of using environmentally friendly energy supply technologies at food industry enterprises", Ekonomika kharchovoi promys- lovosti, vol. 3, pp. 59—62. 7. Illiashenko, I. (2014), "Formation of the franchising system as a factor in solving envi- ronmental problems", Ekonomika pryrodokorys- tuvannia i okhorony dovkillia, pp. 27—28. 8. Kozlovtseva, V.A. (2018), "Organizational and economic principles of implementing environmentally friendly production in the agro- industrial sector", Ph.D. Thesis, Economy, Ukraine Law, Taras Shevchenko National University of Kyiv NAN Ukrainy, In-t probl. rynku ta ekon.- ekol. doslidzh., Odesa, Ukraine. 9. Kozlovceva, V. (2018), "Improvement of the institutional environment for the promotion of environmentally clean production in the agro- industrial field: public and internal corporate level", Agrosvit, vol. 13, pp. 63—72. 10. Krysanov, D.F. (2001), "Environmental hazards of the processing industry and tools for its reduction in the transition period", Visnyk Sum- s'koho derzhavnoho ahrarnoho universytetu. Ser. Ekonomika ta menedzhment, vol. 1, pp. 225—229. 11. Krysanov, D.F. (2010), "Quality and safety of food products", Ekonomika i prohnozuvannia, vol. 3, pp. 103—119. 12. Mishenin, Ye.V., Dutchenko, O.M. and Mi- shenina, H.A. (2017), "Socio-economic efficiency of the development of environmentally friendly production in the agro-industrial sector of Ukraine", Visnyk Sums'koho natsional'noho ahrarnoho universytetu. Ser. Ekonomika ta menedzhment, vol. 12 (74), pp. 147—151. 13. Kharichkov, S. and Andrieieva, N. (2010), "Environmentally friendly production: institutio- nal prerequisites, ways and mechanisms for their activation in Ukraine", Ekonomist, vol. 10, pp. 25— 29. 14. Khodykivska, O. V. (2015), Ekologizatsiya ahrarnoho vyrobnytstva: monohrafiya [Greening of agricultural production: monograph], NNTs IAE, Kyiv, Ukraine. Отримано редакцією журналу / Received: 06.05.26 Прорецензовано / Revised: 14.05.26 Дата публікації / Published: 21.05.26
id www_nayka_com_ua-article-10336
institution Agrosvit
keywords_txt_mv keywords
language Ukrainian
last_indexed 2026-06-09T01:01:52Z
publishDate 2026
publisher ДКС Центр
record_format ojs
resource_txt_mv wwwnaykacomua/16/a4cf834ce53a932d6c840152981f2516.pdf
spelling www_nayka_com_ua-article-103362026-06-08T08:39:18Z РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ СЕКТОРУ ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТИХ ПЕРЕРОБНО- ХАРЧОВИХ ВИРОБНИЦТВ В УКРАЇНІ: ІНСТИТУЦІЙНІ ФОРМИ, МЕТОДИ, ІНСТРУМЕНТИ REGULATION OF THE DEVELOPMENT OF THE ENVIRONMENTALLY FRIENDLY FOOD PROCESSING SECTOR IN UKRAINE: INSTITUTIONAL FRAMEWORKS, METHODS AND INSTRUMENTS Лучечко, Ю. М. ДКС Центр 2026-05-21 Article Article application/pdf https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10336 10.32702/2306-6792.2026.10.349 Журнал "Агросвіт"; № 10 (2026): АГРОСВІТ; 349-355 Agrosvit; No. 10 (2026): AGROSVIT; 349-355 2306-6792 10.32702/2306-6792.2026.10 uk https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10336/10479 Авторське право (c) 2026 Журнал "Агросвіт"
spellingShingle Лучечко, Ю. М.
РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ СЕКТОРУ ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТИХ ПЕРЕРОБНО- ХАРЧОВИХ ВИРОБНИЦТВ В УКРАЇНІ: ІНСТИТУЦІЙНІ ФОРМИ, МЕТОДИ, ІНСТРУМЕНТИ
title РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ СЕКТОРУ ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТИХ ПЕРЕРОБНО- ХАРЧОВИХ ВИРОБНИЦТВ В УКРАЇНІ: ІНСТИТУЦІЙНІ ФОРМИ, МЕТОДИ, ІНСТРУМЕНТИ
title_alt REGULATION OF THE DEVELOPMENT OF THE ENVIRONMENTALLY FRIENDLY FOOD PROCESSING SECTOR IN UKRAINE: INSTITUTIONAL FRAMEWORKS, METHODS AND INSTRUMENTS
title_full РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ СЕКТОРУ ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТИХ ПЕРЕРОБНО- ХАРЧОВИХ ВИРОБНИЦТВ В УКРАЇНІ: ІНСТИТУЦІЙНІ ФОРМИ, МЕТОДИ, ІНСТРУМЕНТИ
title_fullStr РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ СЕКТОРУ ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТИХ ПЕРЕРОБНО- ХАРЧОВИХ ВИРОБНИЦТВ В УКРАЇНІ: ІНСТИТУЦІЙНІ ФОРМИ, МЕТОДИ, ІНСТРУМЕНТИ
title_full_unstemmed РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ СЕКТОРУ ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТИХ ПЕРЕРОБНО- ХАРЧОВИХ ВИРОБНИЦТВ В УКРАЇНІ: ІНСТИТУЦІЙНІ ФОРМИ, МЕТОДИ, ІНСТРУМЕНТИ
title_short РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ СЕКТОРУ ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТИХ ПЕРЕРОБНО- ХАРЧОВИХ ВИРОБНИЦТВ В УКРАЇНІ: ІНСТИТУЦІЙНІ ФОРМИ, МЕТОДИ, ІНСТРУМЕНТИ
title_sort регулювання розвитку сектору екологічно чистих переробно- харчових виробництв в україні: інституційні форми, методи, інструменти
url https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10336
work_keys_str_mv AT lučečkoûm regulûvannârozvitkusektoruekologíčnočistihpererobnoharčovihvirobnictvvukraíníínstitucíjníformimetodiínstrumenti
AT lučečkoûm regulationofthedevelopmentoftheenvironmentallyfriendlyfoodprocessingsectorinukraineinstitutionalframeworksmethodsandinstruments