ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ ТА ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІСКАЛЬНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ: РИЗИКИ Й КОМПЕНСАТОРНІ МЕХАНІЗМИ ДЛЯ КРАЇН-КАНДИДАТІВ ДО ЄС

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2026
Main Author:	Пірникоза, П. В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	ДКС Центр 2026
Online Access:	https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10345
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Agrosvit
Download file:

Institution

Agrosvit

_version_	1867479183525937152
author	Пірникоза, П. В.
author_facet	Пірникоза, П. В.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "П. В. Пірникоза", "institution": null } ]
author_sort	Пірникоза, П. В.
baseUrl_str	https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-06-08T08:39:18Z
doi_str_mv	10.32702/2306-6792.2026.10.424
first_indexed	2026-06-09T01:02:13Z
format	Article
fulltext	424 АГРОСВІТ № 10, 2026 ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). УДК 336.02:339.923:061.1ЄС П. В. Пірникоза, к. е. н., докторант кафедри фінансів ім. С.І. Юрія, Західноукраїнський національний університет, м. Тернопіль ORCID: https://orcid.org/0000-0002-8239-5880 ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ ТА ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІСКАЛЬНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ: РИЗИКИ Й КОМПЕНСАТОРНІ МЕХАНІЗМИ ДЛЯ КРАЇН-КАНДИДАТІВ ДО ЄС DOI: 10.32702/2306-6792.2026.10.424 P. Pirnykoza, PhD in Economics, Doctoral Student of the Department of Finance named after S.I. Yuri, West Ukrainian National University, Ternopil, Ukraine EUROPEAN INTEGRATION AND THE TRANSFORMATION OF FISCAL SOVEREIGNTY: RISKS AND COMPENSATORY MECHANISMS FOR EU CANDIDATE COUNTRIES У статті досліджено сутність категорії фіскального суверенітету в умовах європейської інтеграції та розкрито механізми її трансформації у країнах-кандидатах до Європейського Союзу. Обгрунтовано, що фіскальний суверен- ітет у сучасному інституційному середовищі доцільно трактувати не лише як формально-правове право держави встановлювати податки, ухвалювати бюджетні рішення та здійснювати запозичення, а насамперед як реальну спро- можність мобілізувати фінансові ресурси, підтримувати макрофінансову стійкість і забезпечувати фінансування на- ціональних пріоритетів без переходу до надмірної зовнішньої залежності. Встановлено, що в процесі наближення до правил ЄС простір короткострокової бюджетно-податкової дискреції звужується під впливом середньострокового планування, контролю видаткової динаміки, боргових обмежень і реформообумовленого фінансування. Водночас доведено, що ці обмеження частково компенсуються інструментами передвступної допомоги та спеціальними фінан- совими механізмами ЄС, які підтримують інституційну модернізацію, розширюють ресурсну базу реформ і знижу- ють вартість фіскальної адаптації. На основі порівняння України, Молдови, Албанії, Чорногорії, Північної Маке- донії та Сербії встановлено, що український випадок має воєнно-винятковий характер і потребує асиметричної мо- делі інтеграційної фіскальної адаптації, у якій бюджетна дисципліна поєднується з гнучкістю для фінансування обо- рони, соціальної стійкості та відновлення. The article examines the essence of the category of fiscal sovereignty in the context of European integration and clarifies the channels through which it is transformed in countries seeking membership in the European Union. The study argues that fiscal sovereignty should be interpreted not merely as the formal legal authority of the state to levy taxes, adopt budgets, and contract public debt, but more fundamentally as the effective capacity to mobilise financial resources, preserve macro-financial stability, and finance national priorities without drifting into excessive external dependence. From this perspective, the accession process does not simply erode national fiscal autonomy; rather, it restructures it institutionally by embedding candidate countries in a rule-based framework shaped by medium-term fiscal planning, expenditure control, debt sustainability requirements, surveillance procedures, and reform conditionality. The purpose of the article is to identify the principal risks generated by this restructuring and to substantiate the compensatory mechanisms that allow states to reconcile integration with fiscal resilience. The methodological basis of the research combines systemic, neo-institutional, comparative, and policy-analysis approaches and relies on academic literature, EU regulations, official documents of the European Commission and the Council of the European Union, as well as fiscal АГРОСВІТ № 10, 2026 425 ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ У ЗАГАЛЬНОМУ ВИГЛЯДІ ТА ЇЇ ЗВ'ЯЗОК ІЗ ВАЖЛИВИМИ НАУКОВИМИ ЧИ ПРАКТИЧНИМИ ЗАВДАННЯМИ Поглиблення європейської інтеграції заго- стрює одну з найскладніших проблем сучасної фінансової науки й державної політики. Ідеть- ся про межі сумісності національного фіскаль- ного суверенітету з включенням держави до наднаціонального регуляторного простору. Для країн-кандидатів до Європейського Союзу ця проблема має безпосереднє практичне зна- чення, оскільки просування до членства неми- нуче супроводжується переглядом засад бюд- жетно-податкової політики, посиленням ролі середньострокового планування, підвищенням вимог до боргової стійкості та зміною харак- теру взаємодії між національними органами влади й зовнішніми центрами формування пра- вил. Особливої ваги ця проблема набуває в новій архітектурі економічного врядування ЄС, де посилюється значення середньострокових фіскально-структурних планів, контролю ди- наміки видатків і жорсткішого узгодження бюджетних рішень із критеріями боргової стійкості. За таких умов простір для короткос- трокових дискреційних рішень урядів об'єктив- но звужується, а національна бюджетно-подат- кова політика дедалі сильніше залежить від зов- нішньо визначених процедур, параметрів і темпів коригування. and debt data for Ukraine and other candidate countries. A comparative assessment is conducted for Ukraine, Moldova, Albania, Montenegro, North Macedonia, and Serbia. The findings demonstrate that the main risks for fiscal sovereignty arise from stronger external conditionality, reduced room for short-term discretionary fiscal policy, stricter debt sustainability constraints, tax-base vulnerabilities, and asymmetric institutional adaptation. At the same time, the study shows that these restrictions are partly offset by compensatory instruments created by the European Union itself, including IPA III, the Reform and Growth Facility for the Western Balkans, the Reform and Growth Facility for the Republic of Moldova, and the Ukraine Facility. These mechanisms widen the resource base for reforms, strengthen public finance management, support convergence, and lower the economic cost of adaptation to EU rules. It is concluded that Ukraine represents a distinct wartime case and therefore requires an asymmetric model of fiscal adaptation in which commitment to European fiscal rules is combined with enhanced flexibility for defence expenditure, social resilience, and post-war reconstruction. Ключові слова: фіскальний суверенітет, європейська інтеграція, країни-кандидати до ЄС, фіскальні правила, боргова стійкість, бюджетно-податкова політика, Ukraine Facility. Key words: fiscal sovereignty, European integration, EU candidate countries, fiscal rules, debt sustainability, budgetary and tax policy, Ukraine Facility. Разом з тим зведення євроінтеграції лише до втрати фіскального суверенітету було б ме- тодологічно неточним. Інтеграційний процес водночас породжує і обмеження, і нові мож- ливості. Він зменшує свободу ситуативної фіскальної дискреції, але може посилювати інституційну якість публічних фінансів, розши- рювати доступ до ресурсів та знижувати мак- рофінансову вразливість. Для України ця про- блема має винятково гострий характер, адже поєднується з воєнним типом державних фінансів, високою часткою зовнішнього фінан- сування та потребою одночасно забезпечува- ти оборону, соціальну стійкість і відновлення. За таких обставин дослідження ризиків і ком- пенсаторів трансформації фіскального сувере- нітету набуває не лише наукового, а й виразно- го прикладного значення. АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПУБЛІКАЦІЙ У сучасному науковому дискурсі фіскаль- ний суверенітет дедалі частіше розглядається не як ізольоване право держави на оподатку- вання та боргові запозичення, а як категорія, що відображає співвідношення між формаль- ною автономією та реальною фінансовою спро- можністю. Т. Згага підкреслює, що навіть після пандемії COVID-19 та повномасштабної війни в Україні Європейський Союз не набув повно- цінного автономного фіскального сувереніте- ту, а функціонує як багаторівнева система 426 АГРОСВІТ № 10, 2026 ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). взаємозалежних фіскальних компетенцій [1]. Г. Копітс порушує фундаментальне питання уз- годження фіскальної дисципліни з сувереніте- том і доводить, що правила можуть зміцнюва- ти стійкість, але водночас звужувати простір для політичної дискреції [6]. Значний внесок у розуміння європейського виміру проблеми зробили І. Бегг, К. Маріотто, У. Бергман, М. Хатчісон, С.-Е. Гоугорд Єнсен, а також Х. Дебрун із співавторами. У цих пра- цях доведено, що ефективність фіскальних пра- вил визначається не лише формальним дизай- ном обмежень, а й якістю інституцій, політич- ною прийнятністю та здатністю урядів поєдну- вати боргову стійкість з антициклічною полі- тикою [2; 3; 7; 8]. Дослідження Ф. Фігейри та Р. Еспінози, присвячене політичній прийнят- ності елементів фіскального союзу, також зас- відчує, що фіскальна інтеграція в ЄС відбу- вається через складну систему компромісів між автономією держав і потребою у спільних пра- вилах [4]. Кризовий вимір проблеми особливо вираз- но представлено у праці З. Крамера, де на при- кладі Греції та Угорщини показано, що в умо- вах боргової турбулентності механізми надна- ціонального контролю здатні суттєво змінюва- ти межі національної фіскальної автономії [5]. Водночас у площині розширення ЄС увагу дос- лідників привертають питання політичної еко- номії вступу, бюджетних наслідків розширен- ня та сценаріїв інтеграції в умовах війни. Так, Т. Кар'ялайнен аналізує розширення ЄС у воєнній Європі як багатовимірний процес, де безпековий та інституційний виміри дедалі тісніше переплітаються [9], а А. Рант, М. Мрак і М. Маринч вказують на необхідність враху- вання бюджетного ефекту розширення та інституційної готовності країн-кандидатів [10]. Попри вагомість наведених напрацювань, у літературі бракує цілісного дослідження механізмів, через які європейська інтеграція трансформує фіскальний суверенітет країн- кандидатів ще до моменту формального член- ства. Недостатньо опрацьованим залишаєть- ся й питання, яким чином передвступні інструменти ЄС не лише обмежують, а й ком- пенсують втрату частини бюджетно-податко- вої дискреції, особливо в українському ви- падку. ФОРМУЛЮВАННЯ ЦІЛЕЙ СТАТТІ (ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ) Метою статті є розкриття характеру впли- ву європейської інтеграції на фіскальний суве- ренітет країн-кандидатів до ЄС, ідентифікація основних ризиків звуження автономії націо- нальної бюджетно-податкової політики та об- грунтування компенсаторних механізмів, що дають змогу поєднати інтеграційне зближення з макрофінансовою стійкістю. Для досягнення поставленої мети вирішено такі завдання: уточ- нено зміст категорії фіскального суверенітету в умовах наднаціональної інтеграції; система- тизовано ризики, що виникають у процесі адап- тації до правил ЄС; проведено порівняльну оцінку макрофіскальних параметрів окремих країн-кандидатів; виявлено компенсаторні інструменти ЄС; визначено специфіку україн- ської моделі інтеграційної фіскальної адап- тації. ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ ДОСЛІДЖЕННЯ Фіскальний суверенітет у сучасному науко- вому розумінні доцільно трактувати як інтег- ровану здатність держави самостійно визнача- ти архітектоніку податкових відносин, форму- вати бюджетні пріоритети, управляти боргом і забезпечувати мобілізацію ресурсів для реалі- зації національних інтересів. За умов євро- пейської інтеграції суто формального підходу вже недостатньо. У реальній політиці вирішаль- ним стає не лише право ухвалювати рішення, а й спроможність фінансувати стратегічні функції держави без переходу в критичну зов- нішню залежність. У цьому сенсі фіскальний суверенітет поєднує нормативно-правову авто- номію та функціональну інституційну спро- можність [1; 5; 6]. Для країн-кандидатів до ЄС така подвій- ність є особливо показовою. Станом на квітень 2026 р. офіційними країнами-кандидатами до Європейського Союзу є Албанія, Боснія і Герцего- вина, Грузія, Молдова, Чорногорія, Північна Македонія, Сербія, Туреччина та Україна [11; 12]. Проте з огляду на відмінності у фазах пе- реговорного процесу, доступності порівню- ваної макрофіскальної статистики та харак- тері відносин з ЄС до аналітичної вибірки у цій роботі включено Україну, Молдову, Ал- банію, Чорногорію, Північну Македонію та Сербію. Саме ця група дає змогу зіставити східноєвропейські держави з високою геопо- літичною вразливістю та країни Західних Балкан, для яких вже сформовано більш інституціоналізовані передвступні фінансові механізми. Порівняння макрофіскальних параметрів досліджуваних країн засвідчує, що інтеграція до ЄС відбувається з різних стартових позицій, а трансформація фіскального суверенітету має АГРОСВІТ № 10, 2026 427 ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). неоднакову глибину (табл. 1). У більшості розглянутих держав боргові й дефіцитні показники залишаються керованими, хоча й не позбавленими вразливості. Україна ж демонструє принципово інший, воєнно-ви- нятковий профіль, у якому проблема фіскального суверенітету набуває виміру виживання держави та збереження її ба- зової функціональної спроможності. Дані табл. 1 дають підстави для двох важливих висновків. По-перше, для більшості країн-кандидатів ключовим викликом залишається не сам факт відхи- лення від маастрихтських орієнтирів, а стійкість до зовнішніх шоків і здатність фінансувати реформи без надмірного на- рощування боргу. По-друге, український випадок методологічно не може аналізу- ватися за тими самими критеріями, що й країни з відносно мирним макрофінансо- вим середовищем. Фактичний дефіцит державного бюджету України у 2024 р. становив 17,7 % ВВП, а державний і гаран- тований державою борг сягнув 87,9 % ВВП [23; 24], що свідчить про виняткову залежність фіскальної стійкості від зовнішньої підтримки. Інституційний механізм трансформації фіскального суверенітету в процесі євроінтег- рації виявляється через взаємодію кількох ка- налів: гармонізацію бюджетно-податкових правил із acquis і процедурами європейського економічного врядування, посилення залеж- ності фінансової підтримки від виконання ре- форм, індикаторів та етапів реалізації програм, а також зміну умов податкової конкуренції, структури доходів, вимог до адміністрування й вартості суверенного фінансування [13—16]. Саме сукупна дія цих процесів формує нову конфігурацію фіскального суверенітету, а ос- новні ризики такої трансформації системати- зовано в табл. 2. Країна Сальдо у 2024 р., % ВВП Державний борг у 2024 р., % ВВП Формат фіскальної взаємодії з ЄС Албанія -2,5 59,8 Economic Reform Programme; Reform Agenda у межах Western Balkans Facility Молдова -4,6 37,0 Economic Reform Programme; Reform and Growth Facility for the Republic of Moldova Чорногорія -3,4 61,6 Economic Reform Programme; Reform Agenda у межах Western Balkans Facility Північна Македонія -3,4 52,0 Economic Reform Programme; Reform Agenda у межах Western Balkans Facility Сербія -2,2 51,7 Economic Reform Programme; Reform Agenda у межах Western Balkans Facility Україна* -17,7 87,9 Ukraine Plan / Ukraine Facility; участь в Economic and Financial Dialogue як спостерігач Таблиця 1. Порівняльні макрофіскальні параметри окремих країн-кандидатів до ЄС Джерело: складено автором за даними [14; 23; 24]. У таблиці використа- но останні офіційно зіставні фактичні річні дані за 2024 р. * Для України наведено фактичний дефіцит державного бюджету, що не є повністю гармонізованим із показником сектору державного управління для інших країн вибірки; тому цей показник має індикативний порівняльний характер. Таблиця 2. Основні ризики трансформації фіскального суверенітету країн-кандидатів до ЄС Джерело: авторська систематизація на основі [1—8; 13—16]. Канал впливу Ризик для фіскального суверенітету Економічний зміст ризику Потенційний компенсатор Гармонізація фіскальних правил Звуження короткострокової бюджетної дискреції Посилення обмежень щодо дефіциту, боргу, видаткової динаміки та планування Середньострокові плани, фазовість адаптації, гнучкі перехідні параметри Фінансова умовність Підпорядкування частини рішень зовнішнім критеріям виконання Виплати залежать від реформ, індикаторів, етапів та процедур моніторингу Прогнозоване довгострокове фінансування та інституційна підтримка Посилення боргової дисципліни Скорочення можливостей експансивної фіскальної політики Зростання значення боргової стійкості та бюджетної корекції Пільгове фінансування, грантова компонента, активне боргове управління Інтеграція до спільного ринку Податкова вразливість і обмеження окремих інструментів конкуренції Необхідність модернізувати податкове адміністрування та протидіяти розмиванню бази Розширення податкової бази, детінізація, цифровізація адміністрування Інституційна асиметрія Нерівна здатність країн адаптуватися до правил ЄС Слабші держави мають вищу ціну переходу до жорсткішого режиму Технічна допомога, реформа публічних фінансів, незалежні фіскальні інституції 428 АГРОСВІТ № 10, 2026 ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). У цьому контексті ризиковий профіль країн-кандидатів охоплює не лише звуження короткострокової бюджетної дискреції, а й по- силення зовнішньої умовності, зростання зна- чення боргової стійкості, податкову враз- ливість у межах інтеграції до спільного ринку та інституційну асиметрію адаптації. Новий ре- жим економічного врядування ЄС спирається на середньострокові плани, контроль чистих видатків і тісніший зв'язок між бюджетною траєкторією та борговою стійкістю, що для дер- жав із традицією ситуативної фіскальної екс- пансії означає необхідність фундаментально- го перегляду логіки бюджетного процесу [1— 8; 15; 16]. Як видно з табл. 2, європейська інтеграція несе для країн-кандидатів кілька взаємопов'я- заних типів ризиків. Найочевиднішим є поси- лення зовнішньої умовності. Рішення щодо темпів бюджетної консолідації, пріоритетів структурних реформ, публічних інвестицій та управління боргом дедалі тісніше залежать від спільних рамок, визначених на наднаціональ- ному рівні. Не менш важливою є інституційна асиметрія. Держави з потужнішими фіскальни- ми інститутами та вищою якістю адмініструван- ня здатні перетворити жорсткі правила на ка- талізатор довіри, тоді як слабкіші системи час- то сприймають їх як зовнішній примус, що зву- жує політичний простір без швидкого створен- ня еквівалентних переваг. Окремий ризик стосується податкової складо- вої фіскального суверенітету. Зближення з пра- вом ЄС і посилення вимог до прозорості оподат- кування зменшують можливості для використан- ня окремих інструментів фіскальної конкуренції та змушують держави-кандидати переходити від ситуативних стимулів до політики стійкого роз- ширення податкової бази й детінізації. Саме тому питання компенсаторів набуває визначального значення. Якщо інтеграція об- межує частину національної дискреції, вона має створювати механізми, що розширюють ре- сурсну основу реформ і зменшують ціну адап- тації. Європейський Союз уже формує таку ба- гаторівневу систему компенсації через пере- двступну допомогу, реформоорієнтоване фінансування та спеціальні інструменти під- тримки для країн з високою макрофінансовою вразливістю (табл. 3). Наведені в табл. 3 інструменти відобража- ють зміну самої філософії розширення ЄС. Якщо раніше передвступна підтримка була пе- реважно технічною та секторальною, то нині вона тяжіє до моделі, у якій фінансування без- посередньо пов'язане з реформами та якістю економічного врядування. Інструмент IPA III створює загальну рамку інституційної підтрим- ки [17]. Reform and Growth Facility for the Western Balkans поєднує гранти, пільгові пози- ки та реформа-умовність [18; 20]. Reform and Growth Facility for the Republic of Moldova спрямований на прискорення економічної кон- вергенції, інституційної модернізації та посту- пової інтеграції до єдиного ринку [21], а Ukraine Facility забезпечує для України макро- фінансову безперервність і прогнозованість фінансування в умовах війни [19; 22]. Інструмент ЄС Бенефіціари / період Фінансовий параметр Компенсаторний ефект для фіскального суверенітету IPA III Країни- кандидати та потенційні кандидати, 2021-2027 рр. Базовий інструмент передвступної допомоги ЄС Знижує інституційну вартість адаптації до acquis і підтримує реформи управління публічними фінансами Reform and Growth Facility for the Western Balkans Держави Західних Балкан, 2024-2027 рр. 6 млрд євро, з них 2 млрд євро грантів і 4 млрд євро пільгових позик Розширює ресурсну базу реформ, підтримує конвергенцію та поступову інтеграцію до спільного ринку Reform and Growth Facility for the Republic of Moldova Молдова, 2025-2027 рр. 1,9 млрд євро Пом’якшує ресурсні обмеження інтеграції, прискорює інституційні зміни, підтримує конвергенцію та інвестиційну адаптацію Ukraine Facility Україна, 2024-2027 рр. До 50 млрд євро Гарантує макрофінансову безперервність, підтримує функціонування держави, реформи та відновлення в умовах війни Таблиця 3. Компенсаторні механізми ЄС у сфері фіскальної адаптації країн-кандидатів Джерело: складено автором за матеріалами [17—22]. АГРОСВІТ № 10, 2026 429 ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). У цій системі компенсаторів можна виокре- мити три основні функції. Перша розширює фінансовий простір реформ. Друга підтримує модернізацію управління публічними фінанса- ми. Третя знижує сприйняття ризику країни на фінансових ринках. У сукупності вони зменшу- ють ціну адаптації до правил ЄС і посилюють функціональний вимір фіскального сувереніте- ту. Україна є прикладом того, що для окремих кандидатів компенсаторний ефект інструментів ЄС має екзистенційне значення. За даними Міністерства фінансів України, найбільшим джерелом зовнішнього фінансування держав- ного бюджету у 2024 р. стала саме Європейсь- ка Комісія, а видатки на сектор безпеки й обо- рони становили 2,97 трлн грн [23]. За цих умов фіскальний суверенітет України визначається не лише формальною свободою ухвалення рішень, а здатністю уникнути фіскального ко- лапсу, забезпечити безперервність державних функцій, підтримати соціальну стійкість і вод- ночас не втратити стратегічний контроль над напрямами бюджетної політики. Це дає змогу зробити принципово важли- вий висновок: для України інтеграція до ЄС має передбачати асиметричну модель фіскальної адаптації. Її сутність полягає у поєднанні дов- гострокової орієнтації на правила ЄС із збере- женням ширших параметрів гнучкості для фінансування оборони, відновлення інфраст- руктури, соціальної стабільності та підтримки людського капіталу. Реалізація такої моделі вимагає поступового переходу до середньост- рокових фіскально-структурних рамок, модер- нізації податкового адміністрування, посилен- ня внутрішнього ринку державних цінних па- перів, удосконалення боргової стратегії та інституціоналізації координації фіскальної й монетарної політики [24; 25]. У ширшому порівняльному вимірі це озна- чає, що успішність європейської інтеграції значною мірою залежатиме від того, чи змо- жуть країни-кандидати перетворити зовнішні правила на внутрішньо прийняту логіку фіскального розвитку. Там, де обмеження підкріплені ресурсами, інституційним навчан- ням та політичною відповідальністю, вони здатні зміцнювати фіскальний суверенітет у його функціональному значенні. ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ РОЗВІДОК У ДАНОМУ НАПРЯМІ Проведене дослідження дає підстави ствер- джувати, що європейська інтеграція для країн- кандидатів не є процесом одномірного скоро- чення фіскального суверенітету. Її реальний вплив полягає у глибокій інституційній транс- формації механізмів бюджетно-податкової політики. У процесі адаптації до правил ЄС зву- жується простір для короткострокової диск- реції, посилюються вимоги до боргової стійкості, прозорості й середньострокового планування, а також зростає роль зовнішніх умов. Разом з тим ці обмеження частково або навіть істотно компенсуються фінансовими та інституційними механізмами ЄС, що розширю- ють ресурсну базу реформ, підвищують якість управління публічними фінансами та зменшу- ють макрофінансові ризики. Встановлено, що для більшості розглянутих країн-кандидатів визначальним питанням є не формальне збереження необмеженої фіскаль- ної автономії, а здатність перетворити інтег- раційні обмеження на джерело довгострокової стійкості. Для України проблема має винятко- вий воєнний характер. Тому її фіскальна адап- тація до норм ЄС повинна спиратися на асимет- ричний підхід, у якому бюджетна дисципліна поєднується з розширеною гнучкістю для фінансування оборони, соціальної підтримки та відновлення. Перспективи подальших досліджень у цьо- му напрямі пов'язані з розробленням інтеграль- ного індексу трансформації фіскального суве- ренітету країн-кандидатів до ЄС, який дасть змогу кількісно оцінити поєднання боргових, податкових, бюджетних, інституційних і зовн- ішньо-фінансових компонентів. Література: 1. Zgaga T. The fiscal sovereignty of the European Union after the COVID-19 pandemic and the war in Ukraine. Journal of European Integration. 2023. Vol. 45. No. 4. P. 703—709. DOI: https://doi.org/10.1080/07036337.2023.2210967. 2. Begg I. Fiscal and Other Rules in EU Economic Governance: Helpful, Largely Ir- relevant or Unenforceable? National Institute Eco- nomic Review. 2017. Vol. 239. No. 1. P. R3-R13. DOI: https://doi.org/10.1177/00279501172- 3900110. 3. Mariotto C. Negotiating implementation of EU fiscal governance. Journal of European Integration. 2019. Vol. 41. No. 4. P. 465—486. DOI: https://doi.org/10.1080/07036337.2018.1513499. 4. Figueira F., Espinoza R. Bargaining the Euro: Making an EU Fiscal Union Politically Acceptable. European Review. 2023. Vol. 31. No. 3. P. 252— 272. DOI: https://doi.org/10.1017/S106279872- 3000030. 430 АГРОСВІТ № 10, 2026 ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). 5. Kramer Z. Fiscal sovereignty under EU crisis management: A comparison of Greece and Hungary. Acta Oeconomica. 2019. Vol. 69. No. 4. P. 595—624. DOI: https://doi.org/10.1556/ 032.2019.69.4.6. 6. Kopits G. Can fiscal sovereignty be recon- ciled with fiscal discipline? Acta Oeconomica. 2012. Vol. 62. No. 2. P. 141—160. DOI: https:// doi.org/10.1556/AOecon.62.2012.2.1. 7. Bergman U. M., Hutchison M. M., Hougaard Jensen S. E. Promoting sustainable public finances in the European Union: the role of fiscal rules and government efficiency. European Journal of Political Economy. 2016. Vol. 44. P. 1—19. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejpoleco.2016.04.005. 8. Debrun X., Moulin L., Turrini A., Ayuso-i- Casals J., Kumar M. S. Tied to the mast: national fiscal rules in the European Union. Economic Policy. 2008. Vol. 23. No. 54. P. 297—362. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1468-0327.2008.00203.x. 9. Karjalainen T. EU enlargement in wartime Europe: three dimensions and scenarios. Con- temporary Social Science. 2023. Vol. 18. No. 5. P. 637—656. DOI: https://doi.org/10.1080/ 21582041.2023.2289661. 10. Rant A., Mrak M., Marinс M. The Western Balkans and the EU budget: the effects of enlargement. Southeast European and Black Sea Studies. 2020. Vol. 20. No. 4. P. 517—536. DOI: https://doi.org/10.1080/14683857.2020.1793061. 11. Council of the European Union. EU enlargement. URL: https://www.consilium.- europa.eu/en/topics/eu-enlargement/ (дата звернення: 21.04.2026). 12. European Commission. Candidate count- ries and potential candidates. URL: https:// enlargement.ec.europa.eu/enlargement-policy/ candidate-countries-and-potential-candidates_en (дата звернення: 21.04.2026). 13. European Commission. Economic go- vernance. URL: https://enlargement.ec.europa.- eu/enlargement-policy/policy-highlights/ economic-governance_en (дата звернення: 21.04.2026). 14. European Commission. 2024 Economic Reform Programmes of Albania, Bosnia and Herzegovina, Kosovo, Montenegro, North Ma- cedonia, Moldova, Serbia, Turkiye and Ukraine: The Commission's overview and country assess- ments. Institutional Paper 288. Brussels, 2024. URL: https://economy-finance.ec.europa.eu/ publications/2024-economic-reform-progra- mmes_en (дата звернення: 21.04.2026). 15. Council of the European Union. Economic governance review: Council adopts reform of fiscal rules. URL: https://www.consilium.europa.eu/en/ press/press-releases/2024/04/29/economic- governance-review-council-adopts-reform-of- fiscal-rules/ (дата звернення: 21.04.2026). 16. Regulation (EU) 2024/1263 of the European Parliament and of the Council of 29 April 2024 on the effective coordination of economic policies and on multilateral budgetary surveillance. Official Journal of the European Union. 2024. URL: https:/ /eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/1263/oj/eng (дата звернення: 21.04.2026). 17. Regulation (EU) 2021/1529 of the European Parliament and of the Council of 15 September 2021 establishing the Instrument for Pre-Accession Assistance (IPA III). Official Journal of the European Union. 2021. URL: https://eur-lex.- europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=- CELEX%3A32021R1529 (дата звернення: 21.04.2026). 18. Regulation (EU) 2024/1449 of the European Parliament and of the Council of 14 May 2024 on establishing the Reform and Growth Facility for the Western Balkans. Official Journal of the European Union. 2024. URL: https://eur- lex.europa.eu/eli/reg/2024/1449/oj/eng (дата звернення: 21.04.2026). 19. Regulation (EU) 2024/792 of the European Parliament and of the Council of 29 February 2024 establishing the Ukraine Facility. Official Journal of the European Union. 2024. URL: https://eur- lex.europa.eu/eli/reg/2024/792/oj/eng (дата звернення: 21.04.2026). 20. European Commission. Commission approves Reform Agendas of Albania, Kosovo, Montenegro, North Macedonia and Serbia. 23 October 2024. URL: https://neighbourhood- enlargement.ec.europa.eu/news/commission- approves-reform-agendas-albania-kosovo- montenegro-north-macedonia-and-serbia-2024- 10-23_en (дата звернення: 21.04.2026). 21. Regulation (EU) 2025/535 of the European Parliament and of the Council of 18 March 2025 establishing the Reform and Growth Facility for the Republic of Moldova. Official Journal of the European Union. 2025. URL: https://eur-lex.- europa.eu/eli/reg/2025/535/oj/eng (дата звер- нення: 21.04.2026). 22. European Commission. Commission paves the way for the release of close to € 4.2 billion to Ukraine as first regular payment under the Ukraine Facility. 17 July 2024. URL: https://ec.europa.eu/ commission/presscorner/detail/en/ip_24_3901 (дата звернення: 21.04.2026). 23. Міністерство фінансів України. Уряд схвалив звіт про виконання Державного бюд- жету на 2024 рік: видатки на оборону та безпе- ку становили 2,97 трлн гривень. 08.04.2025. URL: АГРОСВІТ № 10, 2026 431 ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). https://www.mof.gov.ua/uk/news/uriad_skhv- aliv_zvit_pro_vikonannia_derzhavnogo_- biudzhetu_na_2024_rik_vidatki_na_oboronu_- ta_bezpeku_stanovili_297_trln_griven-5097 (дата звернення: 21.04.2026). 24. Міністерство фінансів України. Держав- ний та гарантований державою борг України з 2022 року став дешевшим в 1,5 раза та збільшив строковість в 2 рази. 06.02.2025. URL: https:// m o f . g o v . u a / e n / n e w s / d e r z h a v n i i _ t a _ - garantovanii_derzhavoiu_borg_ukraini_z_2022_ro- ku_stav_deshevshim_v_15_raza_ta_zbilshiv_- strokovist_v_2_razi-5011 (дата звернення: 21.04.2026). 25. Кабінет Міністрів України. Середньост- рокова стратегія управління державним бор- гом на 2024-2026 роки: затверджено постано- вою Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2023 р. № 1117. URL: https://mof.gov.ua/ storage/files/MTDS2024-2026.pdf (дата звернен- ня: 21.04.2026). References: 1. Zgaga, T. (2023), "The fiscal sovereignty of the European Union after the COVID-19 pan- demic and the war in Ukraine", Journal of European Integration, vol. 45, no. 4, pp. 703—709. https://doi.org/10.1080/07036337.2023.2210967. 2. Begg, I. (2017), "Fiscal and Other Rules in EU Economic Governance: Helpful, Largely Irrelevant or Unenforceable?", National Institute Economic Review, vol. 239, no. 1, pp. R3-R13. https://doi.org/10.1177/002795011723900110. 3. Mariotto, C. (2019), "Negotiating imple- mentation of EU fiscal governance", Journal of European Integration, vol. 41, no. 4, pp. 465—486. https://doi.org/10.1080/07036337.2018.1513499. 4. Figueira, F. and Espinoza, R. (2023), "Bar- gaining the Euro: Making an EU Fiscal Union Poli- tically Acceptable", European Review, vol. 31, no. 3, pp. 252—272. https://doi.org/10.1017/S10627- 98723000030. 5. Kramer, Z. (2019), "Fiscal sovereignty under EU crisis management: A comparison of Greece and Hungary", Acta Oeconomica, vol. 69, no. 4, pp. 595—624. https://doi.org/10.1556/032.2019.- 69.4.6. 6. Kopits, G. (2012), "Can fiscal sovereignty be reconciled with fiscal discipline?", Acta Oecono- mica, vol. 62, no. 2, pp. 141—160. https://doi.org/ 10.1556/AOecon.62.2012.2.1. 7. Bergman, U.M., Hutchison, M.M. and Hougaard Jensen, S.E. (2016), "Promoting sustainable public finances in the European Union: the role of fiscal rules and government efficiency", European Journal of Political Economy, vol. 44, pp. 1—19. https://doi.org/10.1016/j.ejpoleco.- 2016.04.005. 8. Debrun, X., Moulin, L., Turrini, A., Ayuso- i-Casals, J. and Kumar, M.S. (2008), "Tied to the mast: national fiscal rules in the European Union", Economic Policy, vol. 23, no. 54, pp. 297—362. https://doi.org/10.1111/j.1468-0327.2008.00203.x. 9. Karjalainen, T. (2023), "EU enlargement in wartime Europe: three dimensions and scenarios", Contemporary Social Science, vol. 18, no. 5, pp. 637—656. https://doi.org/10.1080/21582041.- 2023.2289661. 10. Rant, A., Mrak, M. and Marinс, M. (2020), "The Western Balkans and the EU budget: the effects of enlargement", Southeast European and Black Sea Studies, vol. 20, no. 4, pp. 517—536. https://doi.org/10.1080/14683857.2020.1793061. 11. Council of the European Union (2026), "EU enlargement", available at: https://www.con- silium.europa.eu/en/topics/eu-enlargement/ (Accessed 21 April 2026). 12. European Commission (2026), "Candidate countries and potential candidates", available at: https://enlargement.ec.europa.eu/enlargement- policy/candidate-countries-and-potential- candidates_en (Accessed 21 April 2026). 13. European Commission (2026), "Economic governance", available at: https://enlargement.- ec.europa.eu/enlargement-policy/policy- highlights/economic-governance_en (Accessed 21 April 2026). 14. European Commission (2024), "2024 Eco- nomic Reform Programmes of Albania, Bosnia and Herzegovina, Kosovo, Montenegro, North Ma- cedonia, Moldova, Serbia, Turkiye and Ukraine: The Commission's overview and country assessments", European Economy Institutional Paper, no. 288, Brussels, available at: https://economy-finance.ec.- europa.eu/publications/2024-economic-reform- programmes_en (Accessed 21 April 2026). 15. Council of the European Union (2024), "Economic governance review: Council adopts reform of fiscal rules", available at: https:// www.consilium.europa.eu/en/press/press- releases/2024/04/29/economic-governance- review-council-adopts-reform-of-fiscal-rules/ (Accessed 21 April 2026). 16. European Parliament and Council of the European Union (2024), Regulation (EU) 2024/ 1263 of the European Parliament and of the Council of 29 April 2024 on the effective coordination of economic policies and on multilateral budgetary surveillance, Official Journal of the European Union, available at: https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/1263/oj/ eng (Accessed 21 April 2026). 432 АГРОСВІТ № 10, 2026 ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). 17. European Parliament and Council of the European Union (2021), Regulation (EU) 2021/ 1529 of the European Parliament and of the Council of 15 September 2021 establishing the Instrument for Pre-Accession Assistance (IPA III), Official Journal of the European Union, available at: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ TXT/?uri=CELEX%3A32021R1529 (Accessed 21 April 2026). 18. European Parliament and Council of the European Union (2024), Regulation (EU) 2024/ 1449 of the European Parliament and of the Council of 14 May 2024 on establishing the Reform and Growth Facility for the Western Balkans, Official Journal of the European Union, available at: https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/1449/ oj/eng (Accessed 21 April 2026). 19. European Parliament and Council of the European Union (2024), Regulation (EU) 2024/792 of the European Parliament and of the Council of 29 February 2024 establishing the Ukraine Facility, Official Journal of the European Union, available at: https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/792/ oj/eng (Accessed 21 April 2026). 20. European Commission (2024), "Commi- ssion approves Reform Agendas of Albania, Kosovo, Montenegro, North Macedonia and Serbia", available at: https://neighbourhood- enlargement.ec.europa.eu/news/commission- approves-reform-agendas-albania-kosovo- montenegro-north-macedonia-and-serbia-2024- 10-23_en (Accessed 21 April 2026). 21. European Parliament and Council of the European Union (2025), Regulation (EU) 2025/535 of the European Parliament and of the Council of 18 March 2025 establishing the Reform and Growth Facility for the Republic of Moldova, Official Journal of the European Union, available at: https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2025/535/ oj/eng (Accessed 21 April 2026). 22. European Commission (2024), "Commi- ssion paves the way for the release of close to € 4.2 billion to Ukraine as first regular payment under the Ukraine Facility", available at: https:// ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ ip_24_3901 (Accessed 21 April 2026). 23. Ministerstvo finansiv Ukrainy (2025), "Uriad skhvalyv zvit pro vykonannia Derzhavnoho biudzhetu na 2024 rik: vydatky na oboronu ta bezpeku stanovyly 2,97 trln hryven [The Government approved the report on the execution of the State Budget for 2024: defence and security expenditures amounted to UAH 2.97 trillion]", available at: https://www.mof.gov.ua/uk/news/ u ri a d_ s kh v a l i v _z v i t _ pr o _v i k on a nn i a_ - derzhavnogo_biudzhetu_na_2024_rik_vidatki_- na_oboronu_ta_bezpeku_stanovili_297_- trln_griven-5097 (Accessed 21 April 2026) [in Ukrainian]. 24. Ministerstvo finansiv Ukrainy (2025), "Der- zhavnyi ta harantovanyi derzhavoiu borh Ukrainy z 2022 roku stav deshevshym v 1,5 raza ta zbilshyv strokovist v 2 razy [Ukraine's state and state- guaranteed debt has become 1.5 times cheaper and its maturity has doubled since 2022]", available at: https://mof.gov.ua/en/news/derzhavnii_ta_g- arantovanii_derzhavoiu_borg_ukraini_z_2- 022_roku_stav_deshevshim_v_15_raza_ta_- zbilshiv_strokovist_v_2_razi-5011 (Accessed 21 April 2026) [in Ukrainian]. 25. Kabinet Ministriv Ukrainy (2023), "Sered- nostrokova stratehiia upravlinnia derzhavnym borhom na 2024—2026 roky: zatverdzheno pos- tanovoiu Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 27 zhovtnia 2023 r. No. 1117 [Medium-Term Public Debt Management Strategy for 2024—2026: approved by Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 1117 of 27 October 2023]", available at: https://mof.gov.ua/storage/files/ MTDS2024-2026.pdf (Accessed 21 April 2026) [in Ukrainian]. Отримано редакцією журналу / Received: 10.05.26 Прорецензовано / Revised: 15.05.26 Дата публікації / Published: 21.05.26
id	www_nayka_com_ua-article-10345
institution	Agrosvit
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-06-09T01:02:13Z
publishDate	2026
publisher	ДКС Центр
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwnaykacomua/fd/3054925a1c7640d4a15cafc0372ad7fd.pdf
spelling	www_nayka_com_ua-article-103452026-06-08T08:39:18Z EUROPEAN INTEGRATION AND THE TRANSFORMATION OF FISCAL SOVEREIGNTY: RISKS AND COMPENSATORY MECHANISMS FOR EU CANDIDATE COUNTRIES ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ ТА ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІСКАЛЬНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ: РИЗИКИ Й КОМПЕНСАТОРНІ МЕХАНІЗМИ ДЛЯ КРАЇН-КАНДИДАТІВ ДО ЄС Пірникоза, П. В. ДКС Центр 2026-05-21 Article Article application/pdf https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10345 10.32702/2306-6792.2026.10.424 Журнал "Агросвіт"; № 10 (2026): АГРОСВІТ; 424-432 Agrosvit; No. 10 (2026): AGROSVIT; 424-432 2306-6792 10.32702/2306-6792.2026.10 uk https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10345/10488 Авторське право (c) 2026 Журнал "Агросвіт"
spellingShingle	Пірникоза, П. В. ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ ТА ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІСКАЛЬНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ: РИЗИКИ Й КОМПЕНСАТОРНІ МЕХАНІЗМИ ДЛЯ КРАЇН-КАНДИДАТІВ ДО ЄС
title	ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ ТА ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІСКАЛЬНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ: РИЗИКИ Й КОМПЕНСАТОРНІ МЕХАНІЗМИ ДЛЯ КРАЇН-КАНДИДАТІВ ДО ЄС
title_alt	EUROPEAN INTEGRATION AND THE TRANSFORMATION OF FISCAL SOVEREIGNTY: RISKS AND COMPENSATORY MECHANISMS FOR EU CANDIDATE COUNTRIES
title_full	ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ ТА ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІСКАЛЬНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ: РИЗИКИ Й КОМПЕНСАТОРНІ МЕХАНІЗМИ ДЛЯ КРАЇН-КАНДИДАТІВ ДО ЄС
title_fullStr	ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ ТА ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІСКАЛЬНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ: РИЗИКИ Й КОМПЕНСАТОРНІ МЕХАНІЗМИ ДЛЯ КРАЇН-КАНДИДАТІВ ДО ЄС
title_full_unstemmed	ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ ТА ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІСКАЛЬНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ: РИЗИКИ Й КОМПЕНСАТОРНІ МЕХАНІЗМИ ДЛЯ КРАЇН-КАНДИДАТІВ ДО ЄС
title_short	ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ ТА ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІСКАЛЬНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ: РИЗИКИ Й КОМПЕНСАТОРНІ МЕХАНІЗМИ ДЛЯ КРАЇН-КАНДИДАТІВ ДО ЄС
title_sort	європейська інтеграція та трансформація фіскального суверенітету: ризики й компенсаторні механізми для країн-кандидатів до єс
url	https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10345
work_keys_str_mv	AT pírnikozapv europeanintegrationandthetransformationoffiscalsovereigntyrisksandcompensatorymechanismsforeucandidatecountries AT pírnikozapv êvropejsʹkaíntegracíâtatransformacíâfískalʹnogosuvereníteturizikijkompensatornímehanízmidlâkraínkandidatívdoês

ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ ТА ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІСКАЛЬНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ: РИЗИКИ Й КОМПЕНСАТОРНІ МЕХАНІЗМИ ДЛЯ КРАЇН-КАНДИДАТІВ ДО ЄС

Institution

Similar Items