МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОБЛІКУ ТА РОЗКРИТТЯ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2026
Main Author:	Фаріон, В. Я.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	ДКС Центр 2026
Online Access:	https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10346
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Agrosvit
Download file:

Institution

Agrosvit

_version_	1867479183637086208
author	Фаріон, В. Я.
author_facet	Фаріон, В. Я.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "В. Я. Фаріон", "institution": null } ]
author_sort	Фаріон, В. Я.
baseUrl_str	https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-06-08T08:39:19Z
doi_str_mv	10.32702/2306-6792.2026.10.433
first_indexed	2026-06-09T01:02:13Z
format	Article
fulltext	АГРОСВІТ № 10, 2026 433 ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). УДК 657:336.76 В. Я. Фаріон, к. е. н., доцент, доцент кафедри обліку і оподаткування, Західноукраїнський національний університет ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9994-3073 МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОБЛІКУ ТА РОЗКРИТТЯ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ DOI: 10.32702/2306-6792.2026.10.433 V. Farion, PhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Accounting and Taxation, West Ukrainian National University METHODICAL APPROACH TO ASSESSING THE QUALITY OF ACCOUNTING AND DISCLOSURE OF FINANCIAL INSTRUMENTS OF UKRAINIAN ENTERPRISES У статті обгрунтовано методичний підхід до оцінювання якості обліку та розкриття фінансових інструментів українських підприємств, що складають фінансову звітність за міжнародними стандартами. Актуальність дослід- ження зумовлена тим, що в умовах воєнної економіки, нестабільності валютного курсу, зростання вартості боргово- го фінансування та поширення електронного звітування якість інформації про фінансові активи, фінансові зобов'я- зання, кредитний ризик і справедливу вартість стає вагомою передумовою довіри кредиторів, інвесторів та ауди- торів. Метою статті є розроблення й емпірична апробація системи критеріїв оцінювання якості обліку та розкриття фінансових інструментів на основі офіційної звітності МХП, ДТЕК та Нової пошти. Методологічну основу станов- лять норми МСФЗ 9, МСБО 32, МСФЗ 7, МСФЗ 13, методи контент-аналізу приміток до фінансової звітності, по- рівняльного аналізу, балового оцінювання та інтегрального узагальнення. Запропоновано індекс якості обліку та розкриття фінансових інструментів, який поєднує критерії класифікації, оцінювання, очікуваних кредитних збитків, розкриття ризиків, боргових інструментів та цифрової простежуваності. За результатами апробації встановлено, що найвищу аналітичну насиченість мають звіти, у яких облікова політика поєднана з кількісними таблицями, пояснен- ням припущень і розкриттям ризикових обмежень. The article develops a methodical approach to assessing the quality of accounting and disclosure of financial instruments in the financial statements of Ukrainian enterprises prepared under International Financial Reporting Standards. The research problem arises from the gap between formal compliance with accounting standards and the actual usefulness of disclosures for creditors, investors, auditors and regulators. In the wartime Ukrainian economy, financial statements are influenced by currency volatility, higher funding costs, liquidity restrictions, increased credit risk and electronic reporting. Under these conditions, disclosures on financial assets, borrowings, trade receivables, fair value measurement, expected credit losses and risk management become an institutional signal of reporting reliability. The purpose of the article is to substantiate and empirically test a system of criteria based on the official financial reporting of MHP, DTEK and Nova Post. The methodological basis combines the requirements of IFRS 9, IAS 32, IFRS 7 and IFRS 13 with content analysis of notes, comparative analysis, scoring procedures and integral aggregation. The proposed assessment index includes six components: classification of financial instruments, measurement basis and fair value hierarchy, expected credit loss disclosures, financial risk disclosures, borrowings and modifications of financial liabilities, and digital or audit traceability of reported information. The empirical testing shows that reporting quality depends not only on the presence of accounting policy descriptions, but on the connection between policy choices, quantitative tables, risk assumptions and audit-relevant evidence. MHP demonstrates a relatively high level of disclosure maturity due to 434 АГРОСВІТ № 10, 2026 ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ У ЗАГАЛЬНОМУ ВИГЛЯДІ ТА ЇЇ ЗВ'ЯЗОК ІЗ ВАЖЛИВИМИ НАУКОВИМИ ЧИ ПРАКТИЧНИМИ ЗАВДАННЯМИ Фінансові інструменти у звітності українсь- ких підприємств перестали бути лише допомі- жним об'єктом бухгалтерського обліку. Пози- ки, банківські кредити, облігації, торговельна дебіторська заборгованість, грошові кошти, гарантійні платежі, пов'язані сторони, похідні або умовно складні боргові угоди безпосеред- ньо впливають на оцінку платоспроможності підприємства, його здатність залучати капітал і підтримувати довіру зовнішніх користувачів. За умов війни, валютних обмежень, зростання кредитних премій і періодичних змін у доступі до ринкового фінансування значення обліко- вої інформації про такі інструменти посилюєть- ся. Формальне виконання вимог стандарту вже не гарантує достатньої корисності звітності, якщо класифікація фінансового активу не по- яснена, модель очікуваних кредитних збитків не деталізована, а справедлива вартість або боргові модифікації подані без зрозумілої ло- гіки оцінювання. МСФЗ 9 визначає порядок класифікації та оцінки фінансових активів і зобов'язань, а та- кож модель зменшення корисності на основі очікуваних кредитних збитків [2]. МСБО 32 установлює принципи розмежування фінансо- вого зобов'язання та інструмента власного ка- піталу [3]. МСФЗ 7 зосереджує увагу на розк- ритті значущості фінансових інструментів і ха- рактеру пов'язаних із ними ризиків [4]. МСФЗ 13 задає логіку оцінювання справедливої вар- detailed information on fair value hierarchy, expected credit loss assumptions and debt instruments. Nova Post provides strong disclosures on receivables ageing, expected credit losses and financial risk management, although the public reporting format leaves room for deeper analytical linkage with cost of capital. DTEK Energy shows significant relevance of disclosures on borrowings, bondholder consent procedures and debt restructuring, while wartime information restrictions limit broader comparability. The originality of the article lies in translating the normative requirements of IFRS into a practical diagnostic tool applicable to non-financial Ukrainian enterprises. The results may be used in accounting policy design, internal control matrices, audit planning and comparative assessment of corporate reporting quality. Ключові слова: фінансові інструменти, якість обліку, розкриття інформації, очікувані кредитні збитки, справедлива вартість, фінансові ризики, корпоративна звітність, міжна- родні стандарти фінансової звітності. Key words: financial instruments, accounting quality, disclosure, expected credit losses, fair value, financial risks, corporate reporting, International Financial Reporting Standards. тості та ієрархію вхідних даних [5]. В українсь- кому нормативному середовищі ці вимоги діють разом із Законом України "Про бухгалтерсь- кий облік та фінансову звітність в Україні", офіційними перекладами стандартів і таксоно- мією фінансової звітності [1; 7; 8]. На практичному рівні проблема полягає в тому, що якість обліку фінансових інструментів не можна оцінити лише за наявністю відповід- ної примітки у фінансовій звітності. Важливо встановити, чи пояснює підприємство економ- ічну природу фінансових активів і зобов'язань, чи пов'язує класифікацію з бізнес-моделлю, чи розкриває припущення щодо очікуваних кре- дитних збитків, чи подає кількісні таблиці кре- дитного, валютного, процентного й ліквідного ризиків, чи розмежовує балансову та справед- ливу вартість боргових інструментів. Тому ви- никає потреба в методичному підході, який пе- реводить нормативні вимоги стандартів у сис- тему вимірюваних критеріїв і дає змогу по- рівнювати якість звітності різних підприємств. Емпіричною базою дослідження обрано офіційну звітність МХП, ДТЕК та Нової пошти за 2024 рік. МХП репрезентує міжнародну аг- ропромислову групу з борговими інструмента- ми, валютними ризиками та єврооблігаціями [9]. ДТЕК у межах відкрито доступної звітності DTEK Energy B.V. показує енергетичний бізнес із вагомістю банківських запозичень, єврооблі- гацій і реструктуризаційних домовленостей [10]. Нова пошта демонструє логістично-фінан- сову групу, де поряд із дебіторською заборго- ваністю значущими є гарантійні платежі, гро- шові перекази й видані позики [11]. АГРОСВІТ № 10, 2026 435 ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). Отже, дослідження спрямоване на розв'я- зання науково-практичного завдання оціню- вання якості обліку та розкриття фінансових інструментів не через декларативне зіставлен- ня звітів, а через побудову критеріїв, діагнос- тику і порівняльну інтерпретацію результатів. Такий підхід дає змогу перейти від запитання про те, чи застосовує підприємство міжнародні стандарти, до запитання про те, наскільки до- казово, послідовно й корисно для користувачів воно розкриває облікові судження щодо фінан- сових інструментів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У сучасних дослідженнях фінансових інстру- ментів домінують три взаємопов'язані напря- ми. Перший зосереджений на нормативній логіці МСФЗ 9, зокрема на переході від мо- делі понесених збитків до моделі очікуваних кредитних збитків. Другий пов'язаний із до- стовірністю справедливої вартості та обме- женнями оцінювання в умовах неповних або нерегулярних ринкових даних. Третій розг- лядає розкриття фінансових ризиків як канал зменшення інформаційної асиметрії між підприємством і зовнішніми користувачами звітності. Офіційні матеріали Фонду міжнародних стандартів фінансової звітності показують, що МСФЗ 9 регулює класифікацію та оцінку фінансових активів і зобов'язань, МСФЗ 7 ви- магає розкриття значущості інструментів і ри- зиків, а МСФЗ 13 задає ієрархію оцінки спра- ведливої вартості [2; 4; 5]. У сукупності ці стан- дарти формують не лише техніку оцінювання, а й методологію пояснення облікових суджень. Т. Шепель розглядає розвиток обліку в Ук- раїні в умовах імплементації МСФЗ і наголо- шує на проблемах переходу від формального засвоєння правил до реального методичного оновлення облікової системи [12]. Для теми цієї статті важливо, що запровадження міжнарод- них стандартів не усуває потреби у професій- ному судженні, а навпаки збільшує його роль. Відтак, якість звітності має оцінюватися не лише через відповідність формі, а й через зміст облікової політики та пояснення припущень. Е. Кваал, Е. Льов, З. Новотні-Фаркас, А. Па- нарету, А. Рендерс і П. Самперс аналізують кла- сифікацію та оцінювання за МСФЗ 9, звертаю- чи увагу на складність поєднання бізнес-моделі та характеристик грошових потоків у реальній практиці [13]. Їхні висновки підтверджують, що якість обліку фінансових інструментів зале- жить не лише від правильного вибору категорії оцінки, а й від доказовості такого вибору для користувача звітності. Е. Карузо, К. Д'Халстер, Т. Кляцкова та Х. Ор- тіс досліджують застосування моделі очікува- них кредитних збитків у країнах із ринками, що розвиваються [14]. Автори показують, що найбільші труднощі виникають у частині даних про ймовірність дефолту, макроекономічних припущень і наглядової якості резервування. Українські підприємства мають подібні викли- ки, позаяк війна, інфляція, валютні коливання та зміна платіжної дисципліни контрагентів суттєво ускладнюють оцінку кредитного ризи- ку. Б. Ойєво досліджує сприйняття аудиторів щодо поширення оцінки справедливої вартості за МСФЗ 13 і підкреслює залежність такої оц- інки від професійної компетентності, доступ- ності ринкових даних та аудиторської пере- вірності припущень [15]. У контексті українсь- ких підприємств ця проблема особливо відчут- на для фінансових інструментів, що не мають активного ринку, а також для боргових зобо- в'язань, чутливих до валютного, процентного й воєнного ризику. А. Ф. Марадона, П. Чанд і С. Лодхіа ак- центують увагу на професійних навичках бух- галтерів, необхідних для застосування міжнародних стандартів фінансової звітності [16]. У їхньому підході МСФЗ-звітність по- стає як результат не лише знання правил, а й здатності інтерпретувати господарські опе- рації, документувати судження, комунікува- ти ризики та забезпечувати порівнянність даних. Окреслена ідея покладена в основу авторської системи оцінювання якості розк- риття. Недостатньо вирішеною залишається про- блема прикладного вимірювання якості обліку фінансових інструментів у звітності нефінан- сових підприємств України. Наявні досліджен- ня здебільшого зосереджуються або на змісті стандартів, або на загальних проблемах імпле- ментації МСФЗ. Водночас бракує методичних підходів, які дали б змогу порівняти реальні корпоративні звіти за єдиними критеріями та виявити, у яких саме елементах розкриття ви- никає найвищий ризик інформаційної недо- статності. ФОРМУЛЮВАННЯ ЦІЛЕЙ СТАТТІ (ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ) Метою статті є обгрунтування методично- го підходу до оцінювання якості обліку та роз- криття фінансових інструментів українських підприємств і його емпірична апробація на ос- нові офіційної звітності МХП, ДТЕК та Нової пошти. 436 АГРОСВІТ № 10, 2026 ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань. По-перше, система- тизувати нормативні та аналітичні критерії оці- нювання якості обліку фінансових інстру- ментів. По-друге, сформувати інтегральну мо- дель оцінювання, придатну для аналізу відкри- тої корпоративної звітності. По-третє, прове- сти порівняльний аналіз розкриття фінансових інструментів у звітності МХП, ДТЕК та Нової пошти. По-четверте, визначити сильні й недо- статньо розвинені елементи облікового розк- риття. По-п'яте, сформулювати напрями підви- щення аналітичної корисності звітності украї- нських підприємств для інвесторів, кредиторів, аудиторів та регуляторів. ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ ДОСЛІДЖЕННЯ Під якістю обліку та розкриття фінансових інструментів пропонується розуміти ступінь відповідності фінансової звітності підприєм- ства не лише формальним вимогам міжнарод- них стандартів, а й інформаційним потребам користувачів щодо економічної природи, оці- нки, ризиковості та перевірності фінансових активів і фінансових зобов'язань. У такому трактуванні якість охоплює п'ять взаємопов'- язаних ознак: коректність класифікації, об- грунтованість оцінювання, повноту ризикових розкриттів, зв'язок із аудиторськими доказа- ми та придатність інформації для цифрового подання. Методичний підхід до оцінювання якості обліку та розкриття фінансових інструментів має спиратися на послідовність, у якій обліко- ве судження переходить від договору до звітної інформації. Спершу аналізується економічна сутність інструмента, далі визначається його облікова класифікація, після цього обираєть- ся модель оцінки, оцінюється зменшення ко- рисності або справедлива вартість, а завер- шальним етапом стає розкриття ризиків і пред- ставлення показників у звітності. Порушення цієї послідовності підвищує ризик того, що звітність буде формально повною, але аналі- тично непереконливою. Логіка запропонованого підходу грунтуєть- ся на послідовному переході від первинної еко- номіко-правової характеристики фінансового інструмента до оцінювання якості його відоб- раження у звітності. Початковим етапом є аналіз договору та економічної сутності опе- рації, оскільки саме договірні умови визнача- ють права на отримання грошових потоків, обо- в'язки щодо їх сплати, наявність елементів фінансового активу, фінансового зобов'язан- ня або інструмента власного капіталу. Недо- статня увага до цього етапу створює ризик по- милкової класифікації, який надалі впливає на оцінку, визнання доходів і витрат, розкриття ризиків та інтерпретацію фінансового стану підприємства. Наступним етапом є ідентифікація виду фінансового інструмента та його віднесення до відповідної облікової категорії. Для фінансо- вих активів визначальне значення мають бізнес- модель управління активом і характеристики договірних грошових потоків. Для фінансових зобов'язань важливими є умови погашення, наявність відсоткового компонента, валютна структура, ковенанти, забезпечення та можливі модифікації умов договору. Для інструментів власного капіталу ключовим є розмежування зобов'язання перед контрагентом і залишково- го інтересу в активах підприємства після вира- хування всіх його зобов'язань. Після ідентифікації та класифікації фор- мується оцінювальний блок. Він охоплює вибір відповідної бази оцінки, зокрема амортизова- ної собівартості або справедливої вартості, за- стосування ефективної ставки відсотка, визна- чення очікуваних кредитних збитків, а також відображення модифікацій фінансових інстру- ментів. На цьому етапі якість обліку залежить не лише від формального застосування стан- дарту, а й від обгрунтованості припущень, дос- тупності ринкових даних, коректності розра- хункових моделей і здатності підприємства по- яснити вплив професійних суджень на фінан- совий результат та балансову вартість інстру- ментів. Завершальний етап пов'язаний із поданням інформації у фінансовій звітності, розкриттям фінансових ризиків, аудиторською простежу- ваністю і цифровою узгодженістю показників. Якісне розкриття не може бути сформоване лише на фінальному етапі підготовки приміток, якщо методологічна неповнота вже виникла під час ідентифікації, класифікації або оцінюван- ня фінансового інструмента. Відтак якість роз- криття фінансових інструментів доцільно роз- глядати як результат усієї облікової послідов- ності: від договору та економічної сутності до звітного подання, пояснення ризиків і можли- вості перевірки відповідних показників зовні- шніми користувачами. Для перетворення наведеної логіки на при- датний для порівняння аналітичний інструмент запропоновано систему критеріїв, які фіксують не лише факт наявності примітки у фінансовій звітності, а й глибину облікового пояснення. Кожний критерій оцінюється за чотирибаль- АГРОСВІТ № 10, 2026 437 ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). ною шкалою від 0 до 3 балів. Нуль означає відсутність істотного розкриття, один бал відповідає мінімальному формальному розк- риттю, два бали свідчать про наявність змістов- ної інформації з окремими обмеженнями, три бали означають повне розкриття з поєднанням облікової політики, кількісних таблиць, пояс- нення припущень і можливості простежити зв'язок між первинними умовами інструмента та його відображенням у фінансовій звітності. Критерії оцінювання згруповано відповід- но до ключових блоків міжнародних стан- дартів. Перший блок характеризує класифіка- цію фінансових інструментів, другий — модель оцінювання та справедливу вартість, третій — очікувані кредитні збитки, четвертий — розк- риття фінансових ризиків, п'ятий — боргові інструменти й модифікації зобов'язань, шостий — аудиторську та цифрову простежуваність (табл. 1). Така структура відображає реальний шлях користувача звітності, який спершу має зрозуміти, який саме інструмент визнано, потім — як його оцінено, після чого — які ризики й об- меження пов'язані з цим показником. Інтегральний показник якості обліку та роз- криття фінансових інструментів доцільно виз- начати як зважену суму оцінок за кожним кри- терієм. У базовому варіанті ваги можуть бути однаковими, якщо дослідник порівнює підприє- мства різних галузей і не має підстав надавати перевагу окремому блоку. Для галузевого ана- лізу ваги можуть змінюватися. Наприклад, для фінансово насичених груп більшу вагу може мати блок очікуваних кредитних збитків, а для емітентів боргових цінних паперів — блок бор- гових інструментів і модифікацій. Формалізовано інтегральний показник можна подати так (1): (1), де IQFI — інтегральний показник якості об- ліку та розкриття фінансових інструментів; S і — бал за i-м критерієм оцінювання; w і — ваговий коефіцієнт i-го критерію; i — порядковий но- мер критерію від 1 до 6; Σw і = 1. Для нашої статті використано рівні ваги за всіма критеріями, тобто w і = 1/6. Такий підхід дає змогу уникнути довільного завищення ролі одного елементу розкриття й забезпечити по- рівнянність підприємств із різними бізнес-мо- делями. Показник IQFI набуває значення від 0 до 3. Значення нижче 1 свідчить про переважно формальний характер розкриття, від 1 до 2 — про часткову якість із суттєвими аналітичними прогалинами, від 2 до 2,5 — про достатній рівень розкриття, понад 2,5 — про високий рівень ме- тодичної узгодженості звітної інформації. Апробація підходу здійснена на підставі відкритої офіційної звітності за 2024 рік де- кількох українських підприємств. МХП подає розгорнуті примітки щодо фінансових інстру- ментів, очікуваних кредитних збитків, справед- Критерій Зміст оцінювання Шкала Джерела доказів C1. Класифікація Розмежування фінансових активів, зобов’язань, інструментів капіталу; пояснення бізнес-моделі та грошових потоків. 0–3 Облікова політика, примітки, структура балансу C2. Оцінювання Розкриття амортизованої собівартості, ефективної ставки, справедливої вартості та рівнів ієрархії. 0–3 Примітки щодо оцінки, таблиці справедливої вартості C3. Кредитні збитки Методика очікуваних кредитних збитків, вікова структура боргу, резерви, макроекономічні припущення. 0–3 Примітки щодо дебіторської заборгованості та резервів C4. Фінансові ризики Кредитний, валютний, процентний і ліквідний ризики; концентрація ризику; політика управління. 0–3 Ризикові примітки, матриці строків погашення C5. Боргові інструменти Банківські кредити, облігації, ковенанти, реструктуризації, модифікації, ефективна ставка. 0–3 Примітки щодо borrowings, bonds, finance costs C6. Простежуваність Зв’язок між обліковою політикою, кількісними таблицями, аудитом, XBRL або електронним розкриттям. 0–3 Аудиторський звіт, електронне розкриття, таксономія Таблиця 1. Критерії оцінювання якості обліку та розкриття фінансових інструментів Джерело: авторська розробка на основі [2—5; 8]. 438 АГРОСВІТ № 10, 2026 ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). ливої вартості банківських запозичень і стар- ших нот [9]. У звітності ДТЕК особливе значен- ня мають банківські запозичення, єврооблі- гації, процентні ставки та домовленості з влас- никами облігацій [10]. У консолідованій звітності Нової пошти розкрито фінансові ак- тиви, очікувані кредитні збитки, вікову струк- туру дебіторської заборгованості, гарантійні платежі та політику управління фінансовими ризиками [11]. Порівняльні результати наведено в табл. 2. Оцінки мають діагностичний характер і відоб- ражають якість публічного розкриття, а не підтверджують або спростовують правильність бухгалтерського обліку підприємств. Така межа інтерпретації є важливою, оскільки зовнішній дослідник працює з оприлюдненою звітністю, а не з первинними договорами, внут- рішніми моделями чи аудиторськими робочи- ми документами. Отримані оцінки показують, що найвищий інтегральний результат має МХП. Причина по- лягає не в самій кількості фінансових інстру- ментів, а в узгодженості між політикою, кількісними таблицями та поясненням припу- щень. У звіті наведено інформацію про викори- стання матриці забезпечення для торгової де- біторської заборгованості та договірних ак- тивів, коригування очікуваних кредитних збитків на прогнозні чинники, а також ураху- вання кредитного дефолтного свопу для внут- рішньої дебіторської заборгованості в Україні [9]. Водночас розкриття справедливої вартості старших нот і банківських запозичень пов'яза- не з рівнями ієрархії, що підвищує перевірю- ваність оцінки для користувача. Нова пошта демонструє інший тип якості розкриття. Для неї центральним елементом є не складні боргові ринкові інструменти, а по- єднання торговельної дебіторської заборгова- ності, гарантійних платежів, виданих позик і фінансових ризиків, пов'язаних із широкою клієнтською та операційною мережею. У кон- солідованій звітності зазначено, що фінансові активи обліковуються відповідно до МСФЗ 9, група використовує спрощений підхід для очі- куваних кредитних збитків за торговою та іншою дебіторською заборгованістю, а також подає вікову структуру прострочення й очіку- вані відсотки втрат [11]. Така деталізація є сильною стороною звіту, позаяк користувач ба- чить не лише суму резерву, а й логіку його фор- мування. ДТЕК має особливий профіль розкриття, тому його не можна механічно порівнювати з МХП або Новою поштою. Енергетичний бізнес у воєнних умовах працює за наявності значних обмежень доступу до інформації, пошкоджен- ня активів, особливого режиму енергетичної безпеки та складної боргової структури. Вод- ночас відкритий річний звіт DTEK Energy B.V. містить важливу інформацію про структуру запозичень, номінальні й ефективні процентні ставки, єврооблігації, домовленості з власни- Підприємство Сильні позиції розкриття Недостатньо розвинені елементи IQFI МХП Деталізовані розкриття щодо очікуваних кредитних збитків, справедливої вартості банківських запозичень і старших нот, ієрархії справедливої вартості та боргових інструментів. Висока складність звіту ускладнює швидке виділення саме фінансових інструментів із ширшого масиву інтегрованої інформації. 2,83 ДТЕК Висока релевантність розкриття боргових інструментів, банківських кредитів, єврооблігацій, процентних ставок, реструктуризаційних домовленостей і воєнних ризиків. Порівнянність обмежена відкритістю окремих сегментів і режимом інформаційних обмежень енергетичного сектору в умовах воєнного стану. 2,39 Нова пошта Змістовні розкриття щодо дебіторської заборгованості, очікуваних кредитних збитків, кредитного ризику, гарантійних платежів і фінансових активів. Потребує глибшого аналітичного зв’язку між якістю фінансових інструментів, вартістю залученого капіталу та цифровою простежуваністю. 2,56 Таблиця 2. Порівняльна оцінка якості обліку та розкриття фінансових інструментів у звітності МХП, ДТЕК і Нової пошти за 2024 рік Джерело: розраховано автором за даними офіційної звітності [9—11]. АГРОСВІТ № 10, 2026 439 ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). ками облігацій і банківські кредитні лінії [10]. Саме ці елементи формують основну аналітич- ну цінність звіту для оцінювання фінансових інструментів. Порівняння трьох підприємств дає змогу зробити ширший висновок. Якість розкриття фінансових інструментів залежить від того, наскільки підприємство поєднує три рівні інформації. Перший рівень — нормативний, де подається облікова політика. Другий рівень — кількісний, де наведено таблиці балансових вартостей, резервів, строків погашення й ризи- кових експозицій. Третій рівень — пояснюваль- ний, де користувач отримує відповідь, чому саме такі припущення, ставки, сценарії або ме- тоди оцінки були застосовані. Найбільш корис- ною є звітність, у якій ці рівні не існують окре- мо, а утворюють доказовий ланцюг. У прикладному аспекті запропонований підхід можна використовувати як внутрішню контрольну матрицю під час підготовки фінан- сової звітності. Для бухгалтерської служби він дає змогу перевірити, чи не обмежується при- мітка до фінансових інструментів загальним описом стандарту. Для фінансового директо- ра він допомагає виявити, які розкриття впли- вають на сприйняття боргового ризику та вар- тості капіталу. Для аудитора така матриця може бути орієнтиром для планування проце- дур щодо класифікації, оцінки та розкриття ризиків. Для регулятора або аналітика вона є засобом порівняння звітів підприємств без до- ступу до внутрішніх облікових документів. Особливу увагу слід приділяти зв'язку між розкриттям фінансових інструментів і цифро- вим поданням звітності. Таксономія фінансо- вої звітності на основі міжнародних стандартів фінансової звітності, а також розвиток елект- ронного формату розкриття створюють новий рівень відповідальності для підприємств [6; 8]. Якщо текстова примітка не узгоджується з те- гованими показниками, користувач отримує фрагментовану картину. Відтак цифрова про- стежуваність має стати не технічним додатком до обліку, а частиною методики забезпечення якості звітної інформації. Запропонований індекс не замінює профе- сійного аудиту, але допомагає структурувати зовнішню оцінку звітності. Його перевага по- лягає в прозорості критеріїв, можливості по- вторного застосування та адаптації до галузе- вих особливостей, а обмеження — в залежності від публічно доступної інформації. Оцінка може бути уточнена, якщо дослідник матиме доступ до договорів, внутрішніх моделей очі- куваних кредитних збитків, аудиторських ко- ригувань або повного XBRL-пакета. Проте навіть на основі відкритих звітів індекс дає змо- гу виявити відмінності між формальним і змістовним розкриттям. ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ РОЗВІДОК У ДАНОМУ НАПРЯМІ Проведене дослідження підтвердило, що якість обліку та розкриття фінансових інстру- ментів українських підприємств доцільно оці- нювати як багатовимірну характеристику, яка охоплює класифікацію інструментів, модель оцінювання, очікувані кредитні збитки, розк- риття фінансових ризиків, боргові модифікації та цифрову простежуваність. Наявність при- мітки до фінансової звітності сама по собі не свідчить про високу якість облікової інфор- мації. Вирішальним є те, чи пов'язано опис об- лікової політики з кількісними доказами, оці- нювальними припущеннями, ризиковими таб- лицями та логікою формування показників, придатною для аудиторської перевірки. Запропонований методичний підхід дає змогу перевести вимоги МСФЗ 9, МСБО 32, МСФЗ 7 і МСФЗ 13 у систему критеріїв, придат- них для порівняльного аналізу офіційної кор- поративної звітності. Інтегральний показник IQFI не претендує на заміну аудиторського судження, але забезпечує аналітичний ін- струмент для оцінювання повноти й послідов- ності розкриття. Його застосування до звітності МХП, ДТЕК і Нової пошти показало, що кожне підприємство має власний профіль якості: МХП вирізняється розгорнутими роз- криттями щодо справедливої вартості, кредит- них збитків і боргових інструментів; ДТЕК — значущістю інформації про запозичення, єврооблігації та боргові домовленості; Нова пошта — деталізацією дебіторської заборгова- ності, очікуваних кредитних збитків і фінансо- вих ризиків. Практична цінність отриманих результатів полягає в можливості використання запропоно- ваної системи критеріїв під час формування об- лікової політики, підготовки приміток до фінан- сової звітності, побудови контрольних проце- дур, планування аудиту та порівняльного анал- ізу корпоративної звітності. Для підприємств, що залучають боргове фінансування, якісне роз- криття фінансових інструментів може зменшу- вати інформаційну невизначеність і підвищува- ти довіру кредиторів. Для користувачів звітності воно формує підстави для глибшого аналізу ліквідності, кредитного ризику, валютної експо- зиції та вартості капіталу. 440 АГРОСВІТ № 10, 2026 ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). Обмеження дослідження пов'язані з вико- ристанням відкритої звітності та діагностич- ним характером бального оцінювання. Оск- ільки відкритого доступу до первинних дого- ворів, внутрішніх моделей резервування, аудиторських робочих документів і повної управлінської інформації немає, тому резуль- тати відображають якість публічного розк- риття, а не остаточний висновок про пра- вильність обліку. Перспективними напряма- ми подальших розвідок є розширення вибір- ки підприємств, побудова галузевих шкал оцінювання, перевірка зв'язку між якістю розкриття фінансових інструментів і варті- стю залученого капіталу, а також аналіз уз- годженості текстових приміток із XBRL-те- гами у фінансовій звітності українських ком- паній. Література: 1. Верховна Рада України. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". URL: https://zakon.rada.- gov.ua/go/996-14 (дата звернення: 10.05.2026). 2. IFRS Foundation. IFRS 9 Financial Instru- ments. URL: https://www.ifrs.org/issued-stan- dards/list-of-standards/ifrs-9-financial-instru- ments/ (accessed: 10.05.2026). 3. IFRS Foundation. IAS 32 Financial Instruments: Presentation. URL: https:// www.ifrs.org/issued-standards/list-of-standards/ ias-32-financial-instruments-presentation/ (accessed: 10.05.2026). 4. IFRS Foundation. IFRS 7 Financial In- struments: Disclosures. URL: https://www.ifrs.- org/issued-standards/list-of-standards/ifrs-7- financial-instruments-disclosures/ (accessed: 10.05.2026). 5. IFRS Foundation. IFRS 13 Fair Value Measurement. URL: https://www.ifrs.org/issued- standards/list-of-standards/ifrs-13-fair-value- measurement/ (accessed: 10.05.2026). 6. IFRS Foundation. IFRS Accounting Taxonomy 2025. URL: https://www.ifrs.org/ issued-standards/ifrs-taxonomy/ifrs-accounting- taxonomy-2025/ (accessed: 10.05.2026). 7. Міністерство фінансів України. Переклад міжнародних стандартів фінансової звітності 2025. URL: https://mof.gov.ua/uk/translation_- of_international_financial_reporting_standards_- 2025 (дата звернення: 10.05.2026). 8. Міністерство фінансів України. Таксоно- мія фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності. URL: https:/ /mof.gov.ua/uk/taksonomija (дата звернення: 10.05.2026). 9. MHP SE. Integrated Annual Report and Accounts 2024. URL: https://assets.lsegissu- erservices.com/original-2d232abc-3669-41c8- 9512-8dfc24688e5b.pdf (accessed: 10.05.2026). 10. DTEK Energy B.V. Annual report 31 December 2024. URL: https://www.rns-pdf.lon- donstockexchange.com/rns/2973G_1-2025-4- 25.pdf (accessed: 10.05.2026). 11. ТОВ "Нова пошта". Консолідована фі- нансова звітність за 2024 рік. URL: https://site- assets.novapost.com/9e7f7863-8112-495f-b03d- d2f168e6032f.pdf (дата звернення: 10.05.2026). 12. Shepel T. Development of Accounting in Ukraine Based on the Implementation of IFRS: Problems and Prospects. Oblik i finansi. 2021. Vol. 1, no. 91. P. 36—43. DOI: https://doi.org/ 10.33146/2307-9878-2021-1(91)-36-43. 13. Kvaal E., Lоw E., Novotny-Farkas Z., Pa- naretou A., Renders A., Sampers P. Classification and Measurement under IFRS 9: A Commentary and Suggestions for Future Research. Accounting in Europe. 2024. Vol. 21, no. 2. P. 154—175. DOI: https://doi.org/10.1080/17449480.2023.2253808. 14. Caruso E., D'Hulster K., Kliatskova T., Ortiz J. Accounting Provisioning Under the Expec- ted Credit Loss Framework: IFRS 9 in Emerging Markets and Developing Economies. Washington, DC: World Bank, 2021. URL: https://openknow- ledge.worldbank.org/entities/publication/ 455393fb-803f-5461-93a3-5ed4551ad003 (acce- ssed: 10.05.2026). 15. Oyewo B. Diffusion of Fair Value Measurement (IFRS 13): Perception of Auditors. Contadurіa y Administraciоn. 2021. Vol. 66, no. 2. DOI: https://doi.org/10.22201/fca.24488410e.- 2021.2659. 16. Maradona A. F., Chand P., Lodhia S. Professional skills required by accountants for applying international financial reporting standards: implications from Indonesia. Meditari Accountancy Research. 2024. Vol. 32, no. 2. P. 269— 293. DOI: https://doi.org/10.1108/MEDAR-02- 2022-1591. References: 1. Verkhovna Rada of Ukraine (1999), The Law of Ukraine "On Accounting and Financial Reporting in Ukraine", available at: https:// zakon.rada.gov.ua/go/996-14 (Accessed 10 May 2026). 2. IFRS Foundation (2026), "IFRS 9 Financial Instruments", available at: https://www.ifrs.org/ issued-standards/list-of-standards/ifrs-9-finan- cial-instruments/ (Accessed 10 May 2026). 3. IFRS Foundation (2026), "IAS 32 Financial Instruments: Presentation", available at: https:// АГРОСВІТ № 10, 2026 441 ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). www.ifrs.org/issued-standards/list-of-standards/ ias-32-financial-instruments-presentation/ (Accessed 10 May 2026). 4. IFRS Foundation (2026), "IFRS 7 Financial Instruments: Disclosures", available at: https:// www.ifrs.org/issued-standards/list-of-standards/ ifrs-7-financial-instruments-disclosures/ (Acce- ssed 10 May 2026). 5. IFRS Foundation (2026), "IFRS 13 Fair Value Measurement", available at: https://www.ifrs.org/ issued-standards/list-of-standards/ifrs-13-fair- value-measurement/ (Accessed 10 May 2026). 6. IFRS Foundation (2025), "IFRS Accounting Taxonomy 2025", available at: https://www.ifrs.- org/issued-standards/ifrs-taxonomy/ifrs- accounting-taxonomy-2025/ (Accessed 10 May 2026). 7. Ministry of Finance of Ukraine (2025), "Translation of International Financial Reporting Standards 2025", available at: https://mof.gov.ua/ uk/translation_of_international_financial_- reporting_standards_2025 (Accessed 10 May 2026). 8. Ministry of Finance of Ukraine (2026), "Taxonomy of financial reporting under International Financial Reporting Standards", available at: https://mof.gov.ua/uk/taksonomija (Accessed 10 May 2026). 9. MHP SE (2025), "Integrated Annual Report and Accounts 2024", available at: https://assets.- lsegissuerservices.com/original-2d232abc-3669- 41c8-9512-8dfc24688e5b.pdf (Accessed 10 May 2026). 10. DTEK Energy B.V. (2025), "Annual report 31 December 2024", available at: https://www.rns- pdf.londonstockexchange.com/rns/2973G_1- 2025-4-25.pdf (Accessed 10 May 2026). 11. Nova Poshta LLC (2025), "Consolidated financial statements for 2024", available at: https:/ /site-assets.novapost.com/9e7f7863-8112-495f- b03d-d2f168e6032f.pdf (Accessed 10 May 2026). 12. Shepel, T. (2021), "Development of Accoun- ting in Ukraine Based on the Implementation of IFRS: Problems and Prospects", Oblik i finansi, vol. 1, no. 91, pp. 36—43. doi: https://doi.org/ 10.33146/2307-9878-2021-1(91)-36-43. 13. Kvaal, E., Lоw, E., Novotny-Farkas, Z., Panaretou, A., Renders, A. and Sampers, P. (2024), "Classification and Measurement under IFRS 9: A Commentary and Suggestions for Future Re- search", Accounting in Europe, vol. 21, no. 2, pp. 154—175. doi: https://doi.org/10.1080/ 17449480.2023.2253808. 14. Caruso, E., D'Hulster, K., Kliatskova, T. and Ortiz, J. (2021), Accounting Provisioning Under the Expected Credit Loss Framework: IFRS 9 in Emerging Markets and Developing Economies, World Bank, Washington, DC, available at: https:/ /openknowledge.worldbank.org/entities/pub- lication/455393fb-803f-5461-93a3-5ed4551ad003 (Accessed 10 May 2026). 15. Oyewo, B. (2021), "Diffusion of Fair Value Measurement (IFRS 13): Perception of Auditors", Contadurіa y Administraciоn, vol. 66, no. 2. doi: https://doi.org/10.22201/fca.24488410e.- 2021.2659. 16. Maradona, A.F., Chand, P. and Lodhia, S. (2024), "Professional skills required by accountants for applying international financial reporting standards: implications from Indonesia", Meditari Accountancy Research, vol. 32, no. 2, pp. 269— 293. doi: https://doi.org/10.1108/MEDAR-02- 2022-1591. Отримано редакцією журналу / Received: 10.05.26 Прорецензовано / Revised: 15.05.26 Дата публікації / Published: 21.05.26
id	www_nayka_com_ua-article-10346
institution	Agrosvit
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-06-09T01:02:13Z
publishDate	2026
publisher	ДКС Центр
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwnaykacomua/ef/75744849c6eea29d407d50a318bb0bef.pdf
spelling	www_nayka_com_ua-article-103462026-06-08T08:39:19Z METHODICAL APPROACH TO ASSESSING THE QUALITY OF ACCOUNTING AND DISCLOSURE OF FINANCIAL INSTRUMENTS OF UKRAINIAN ENTERPRISES МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОБЛІКУ ТА РОЗКРИТТЯ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ Фаріон, В. Я. ДКС Центр 2026-05-21 Article Article application/pdf https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10346 10.32702/2306-6792.2026.10.433 Журнал "Агросвіт"; № 10 (2026): АГРОСВІТ; 433-441 Agrosvit; No. 10 (2026): AGROSVIT; 433-441 2306-6792 10.32702/2306-6792.2026.10 uk https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10346/10489 Авторське право (c) 2026 Журнал "Агросвіт"
spellingShingle	Фаріон, В. Я. МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОБЛІКУ ТА РОЗКРИТТЯ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
title	МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОБЛІКУ ТА РОЗКРИТТЯ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
title_alt	METHODICAL APPROACH TO ASSESSING THE QUALITY OF ACCOUNTING AND DISCLOSURE OF FINANCIAL INSTRUMENTS OF UKRAINIAN ENTERPRISES
title_full	МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОБЛІКУ ТА РОЗКРИТТЯ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
title_fullStr	МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОБЛІКУ ТА РОЗКРИТТЯ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
title_full_unstemmed	МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОБЛІКУ ТА РОЗКРИТТЯ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
title_short	МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОБЛІКУ ТА РОЗКРИТТЯ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
title_sort	методичний підхід до оцінювання якості обліку та розкриття фінансових інструментів українських підприємств
url	https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10346
work_keys_str_mv	AT faríonvâ methodicalapproachtoassessingthequalityofaccountinganddisclosureoffinancialinstrumentsofukrainianenterprises AT faríonvâ metodičnijpídhíddoocínûvannââkostíoblíkutarozkrittâfínansovihínstrumentívukraínsʹkihpídpriêmstv

МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОБЛІКУ ТА РОЗКРИТТЯ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Institution

Similar Items