КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ХЕРСОНЩИНИ В УМОВАХ ВОЄННИХ ВИКЛИКІВ
Saved in:
| Date: | 2026 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
ДКС Центр
2026
|
| Online Access: | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10352 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Agrosvit |
| Download file: |  |
Institution
Agrosvit| _version_ | 1867479188467875840 |
|---|---|
| author | Бойко, В. О. Павлова, А. А. |
| author_facet | Бойко, В. О. Павлова, А. А. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "В. О. Бойко",
"institution": null
},
{
"author": "А. А. Павлова",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Бойко, В. О. |
| baseUrl_str | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-06-08T08:39:18Z |
| doi_str_mv | 10.32702/2306-6792.2026.10.479 |
| first_indexed | 2026-06-09T01:02:18Z |
| format | Article |
| fulltext |
АГРОСВІТ № 10, 2026
479
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
УДК 008:355.01(477.72)
В. О. Бойко,
к. е. н., доцент, доцент кафедри готельно-ресторанного та туристичного бізнесу,
Херсонський державний аграрно-економічний університет
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8032-5731
А. А. Павлова,
здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності J3 Туризм і рекреація,
Херсонський державний аграрно-економічний університет
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0006-9564-3421
КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ХЕРСОНЩИНИ В
УМОВАХ ВОЄННИХ ВИКЛИКІВ
DOI: 10.32702/2306-6792.2026.10.479
V. Boiko,
PhD in Economics, Associate Professor,
Associate Professor at the Department of Hotel, Restaurant and Tourism Business,
Kherson State Agrarian and Economic University
A. Pavlova,
Undergraduate student Major: J3 Tourism and Recreation,
Kherson State Agrarian and Economic University
CULTURAL HERITAGE OF THE KHERSON REGION UNDER CONDITIONS
OF WAR CHALLENGES
У статті досліджено сучасний стан культурної спадщини Херсонщини в умовах воєнних викликів. Визначено
значення культурної спадщини регіону як важливої складової національної ідентичності та історичної пам'яті Ук-
раїни. Проаналізовано основні загрози, спричинені повномасштабною війною, зокрема руйнування пам'яток архі-
тектури, пошкодження музейних фондів, незаконне переміщення культурних цінностей та ризики втрати нематері-
альної культурної спадщини. Охарактеризовано стан окремих об'єктів історико-культурної спадщини Херсонщини
та особливості їх збереження в умовах бойових дій і тимчасової окупації територій. Розглянуто міжнародно-правові
механізми захисту культурних цінностей, роль цифровізації у процесах документування втрат і моніторингу стану
пам'яток, а також напрями міжнародної співпраці у сфері охорони культурної спадщини. Обгрунтовано необхідність
формування комплексної системи збереження та післявоєнного відновлення культурного середовища регіону. Вста-
новлено, що ефективний захист культурної спадщини потребує поєднання державних, міжнародних та громадських
ініціатив, впровадження сучасних технологій обліку й охорони пам'яток та розвитку стратегій культурної стійкості.
The article examines the current state of the cultural heritage of the Kherson region under wartime challenges. The
significance of the region's cultural heritage as an essential component of Ukraine's national identity and historical memory
is determined. The main threats caused by the full-scale war are analyzed, including the destruction of architectural
monuments, damage to museum collections, the illegal removal of cultural valuables, and the risks of losing intangible
cultural heritage. The condition of selected historical and cultural heritage sites in the Kherson region and the specific
features of their preservation under conditions of hostilities and temporary occupation are characterized. The study
considers international legal mechanisms for the protection of cultural property, the role of digitalization in documenting
losses and monitoring the condition of heritage sites, as well as the directions of international cooperation in the field of
cultural heritage protection. International cooperation plays a significant role in preserving cultural heritage. The
application of international legal norms, enhanced protection instruments, and international monitoring mechanisms
contributes to improving the effectiveness of heritage protection during armed conflicts. A promising direction is the
development of comprehensive post-war recovery programs for the cultural environment of the Kherson region, including
480
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ У ЗАГАЛЬНОМУ
ВИГЛЯДІ ТА ЇЇ ЗВ'ЯЗОК ІЗ ВАЖЛИВИМИ
НАУКОВИМИ ЧИ ПРАКТИЧНИМИ
ЗАВДАННЯМИ
Культурна спадщина Херсонщини є важли-
вою складовою національної ідентичності Ук-
раїни, що відображає багатошаровий історико-
культурний розвиток регіону, його етнічне
різноманіття та унікальні традиції. Пам'ятки
архітектури, археологічні об'єкти, музейні ко-
лекції, нематеріальна культурна спадщина
формують цілісний культурний простір, який
має не лише регіональне, а й загальнонаціо-
нальне та світове значення.
В умовах повномасштабної воєнної агресії
проти України культурна спадщина Херсонщи-
ни опинилася під особливою загрозою. Руйну-
вання інфраструктури, окупаційні процеси, ма-
родерство та цілеспрямоване знищення куль-
турних об'єктів створюють критичні виклики
для збереження історичної пам'яті регіону.
Одночасно ці події актуалізують питання до-
кументування, цифровізації та міжнародного
захисту культурних цінностей.
Сучасні воєнні умови вимагають переосмис-
лення підходів до охорони культурної спадщи-
ни, розробки ефективних механізмів її збере-
ження та відновлення, а також посилення ролі
державних і громадських інституцій у цьому
процесі. Особливого значення набуває також
наукове осмислення втрат і трансформацій
культурного ландшафту Херсонщини, що доз-
воляє не лише фіксувати наслідки війни, а й
формувати стратегії культурної стійкості.
the restoration of cultural heritage sites, modernization of museum infrastructure, digitalization of the cultural sphere,
and implementation of sustainable development principles within the region. The necessity of creating a comprehensive
system for the preservation and post-war restoration of the regional cultural environment is substantiated. It has been
established that effective protection of cultural heritage requires the integration of state, international, and public
initiatives, the implementation of modern technologies for heritage protection and documentation, and the development
of cultural resilience strategies. The preservation of the cultural heritage of the Kherson region requires a systematic
approach involving coordination between governmental, international, and civil society initiatives, the introduction of
advanced technologies for the protection and documentation of cultural sites, and the formation of an effective policy of
cultural resilience in the context of contemporary wartime challenges and the post-war reconstruction of Ukraine.
Ключові слова: культурна спадщина, Херсонщина, воєнні виклики, охорона культурної спад-
щини, музейні фонди, культурні цінності, цифровізація, міжнародний захист, відновлення
пам'яток.
Key words: cultural heritage, Kherson region, wartime challenges, cultural heritage protection,
museum collections, cultural property, digitalization, international protection, restoration of heritage
sites.
Таким чином, дослідження культурної
спадщини Херсонщини в умовах воєнних вик-
ликів є актуальним і важливим завданням, спря-
мованим на збереження історичної пам'яті та
відновлення культурного потенціалу регіону у
післявоєнний період.
АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ
І ПУБЛІКАЦІЙ
Проблематика збереження культурної
спадщини в умовах воєнних конфліктів остан-
німи роками стала предметом активних науко-
вих досліджень як в Україні, так і на міжнарод-
ному рівні. Зокрема, у працях Горбул Т. О. роз-
глянуто історичні аспекти формування та роз-
витку поняття "культурна спадщина", а також
особливості його трактування в науковому та
нормативно-правовому середовищі. Автор ана-
лізує еволюцію цього терміну, висвітлює підхо-
ди українських і зарубіжних науковців до його
визначення та обгрунтовує взаємозв'язок по-
нять "культурна спадщина", "культурні цін-
ності" і "цифрова культурна спадщина" [1].
У дослідженнях Перевозової І. та Пархом-
чук С. обгрунтовано значення культурної спад-
щини як важливого інструменту формування
соціального іміджу бренду. Автори підкреслю-
ють, що використання елементів національної
культурної спадщини сприяє популяризації
традицій, збереженню національної ідентич-
ності та посиленню суспільної довіри до брен-
ду. Також доводять, що маркетингові стратегії,
засновані на традиційних ремеслах і культур-
них практиках, позитивно впливають на розви-
АГРОСВІТ № 10, 2026
481
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
ток етнотуризму, фестивального середовища
та міжпоколінної передачі культурного досві-
ду й майстерності [2].
У дослідженнях Дем'янюк Л. М. культурна
спадщина розглядається не лише як об'єкт охо-
рони, а і як важливий чинник сталого розвитку
суспільства. Авторка підкреслює її значення у
формуванні колективної ідентичності, зміц-
ненні міжпоколінних зв'язків та забезпеченні
соціальної згуртованості. У роботі акцентуєть-
ся увага на інтеграції культурного компонента
до міжнародних стратегій сталого розвитку,
зокрема в межах Порядку денного Організа-
ція Об'єднаних Націй до 2030 року [3].
У наукових працях Болбас О. М. досліджу-
ються механізми формування страхового фон-
ду культурної спадщини як важливого елемен-
та державного управління у сфері охорони
культурних цінностей. Автором розкрито
сутність поняття "культурна спадщина" як об-
'єкта адміністративно-правових відносин та
обгрунтовано його взаємозв'язок із категорі-
ями "історико-культурна спадщина" і "пам'ят-
ки історії та культури". У роботах також акцен-
тується увага на особливостях нематеріальної
культурної спадщини та необхідності вдоско-
налення механізмів її збереження в сучасних
умовах [4].
У дослідженнях Краснікової О. В. розгля-
дається роль підводної культурної спадщини у
забезпеченні сталого розвитку та збереженні
морських екосистем. Авторка підкреслює, що
використання об'єктів підводної спадщини,
зокрема стародавніх кам'яних припливних гре-
бель для риболовлі, може сприяти вирішенню
продовольчих проблем і раціональному вико-
ристанню природних ресурсів. Окрему увагу
приділено розвитку дайвінг-туризму та орган-
ізації туристичних маршрутів у місцях історич-
них корабельних аварій, що створює нові мож-
ливості для зайнятості населення, підвищення
економічної активності місцевих громад та ста-
лого розвитку територій [5].
У наукових працях Рішняк О. наголошуєть-
ся, що забезпечення ефективної системи охо-
рони культурної спадщини є одним із ключо-
вих завдань України в умовах російської аг-
ресії. Автор підкреслює, що повномасштабна
війна стала серйозним викликом для українсь-
кої культури та актуалізувала необхідність за-
хисту пам'яток як важливих матеріальних
свідчень історії та національної ідентичності.
У дослідженні обгрунтовується важливість ви-
користання міжнародного досвіду та ме-
ханізмів міжнародного права для охорони
культурних об'єктів, які розглядаються як
складова світової культурної спадщини [6].
Отже, аналіз наукових праць свідчить про
зростання уваги дослідників до проблем збе-
реження культурної спадщини в умовах сучас-
них суспільних і воєнних викликів. У наукових
дослідженнях розглядаються питання норма-
тивно-правового забезпечення охорони куль-
турних цінностей, міжнародних механізмів їх
захисту, ролі культурної спадщини у сталому
розвитку, формуванні національної ідентич-
ності та соціальної стійкості суспільства. Знач-
на увага приділяється цифровізації процесів
документування та збереження пам'яток, а та-
кож проблемам захисту музейних фондів і
культурних об'єктів в умовах збройних
конфліктів. Водночас недостатньо досліджени-
ми залишаються питання комплексного збере-
ження культурної спадщини регіонів, що пере-
бувають у зоні активних бойових дій, зокрема
Херсонщини, що зумовлює актуальність по-
дальших наукових досліджень у цьому напрямі.
ФОРМУЛЮВАННЯ ЦІЛЕЙ СТАТТІ
(ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ)
Мета дослідження полягає у комплексно-
му аналізі стану культурної спадщини Херсон-
щини в умовах воєнних викликів, виявленні ос-
новних загроз її збереженню, а також обгрун-
туванні напрямів і механізмів захисту, віднов-
лення та популяризації культурних цінностей
регіону.
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ
ДОСЛІДЖЕННЯ
Дослідження культурної спадщини в умо-
вах воєнних конфліктів потребує зміщення ак-
центів від її традиційного опису до оцінювання
стійкості, вразливості та механізмів реагуван-
ня на втрати. У такій площині культурні об'єкти
розглядаються не лише як носії історичної
цінності, а як елементи соціальної стабільності
та ідентифікації спільнот, що зазнають впливу
кризових подій.
Методологічно важливим є поєднання
інвентаризаційного підходу з елементами про-
сторового аналізу та моніторингу змін. Це доз-
волить не лише фіксувати факти пошкоджень,
а й простежувати їхню динаміку, характер і
ступінь впливу на культурне середовище регі-
ону. Особливе значення має також використан-
ня відкритих джерел, цифрових архівів та су-
путникових даних у випадках обмеженого до-
ступу до територій.
У межах такого підходу культурна спадщи-
на Херсонщини розглядається як система взає-
мопов'язаних елементів, де руйнування окре-
482
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
мих об'єктів впливає на цілісність історико-
культурного ландшафту регіону. Це створює
підгрунтя для подальшого аналізу характеру
втрат та визначення пріоритетів їхнього доку-
ментування і збереження.
Стан збереження культурної спадщини
Херсонщини на сьогодні залишається складним
і недостатньо дослідженим через триваючі бой-
ові дії та обмежений доступ до значної части-
ни територій. Загальна кількість об'єктів істо-
рико-культурної спадщини в області переви-
щує 10 тисяч одиниць, що свідчить про надзви-
чайну насиченість регіону пам'ятками різних
історичних періодів та культурних традицій.
Водночас актуальна інформація про фізич-
ний стан більшості з них є неповною. Через
постійні обстріли, зміну контролю над окреми-
ми територіями та ускладнену логістику обсте-
ження, дані про руйнування або пошкодження
пам'яток залишаються фрагментарними і по-
требують постійного уточнення. За офіційни-
ми оцінками, обстеження проведено лише щодо
невеликої частини об'єктів, тоді як значна їх
кількість залишається недоступною для фахо-
вого огляду.
Окремі ініціативи з моніторингу дозволя-
ють фіксувати стан культурних об'єктів на тих
територіях, які є безпечними для виїздів спе-
ціалістів. Однак повна картина втрат поки що
відсутня, що унеможливлює точне визначення
масштабів пошкоджень. Додатково ускладнює
ситуацію постійна динаміка руйнувань, адже
об'єкти можуть зазнавати повторних пошкод-
жень у різні періоди часу.
З метою часткового захисту найбільш зна-
чущих пам'яток застосовуються тимчасові за-
ходи консервації, зокрема укріплення та захис-
не перекриття окремих конструкцій. Проте такі
рішення мають тимчасовий характер і не замі-
нюють повноцінної реставраційної діяльності,
яка є можливою лише за умов стабілізації без-
пекової ситуації. За наявними узагальненими
даними, внаслідок воєнних дій на території
Херсонської області вже зазнали пошкоджень
сотні об'єктів культурної спадщини, частина з
яких зруйнована повністю. Це підтверджує
критичність ситуації та необхідність системно-
го підходу до фіксації втрат, документування
пошкоджень і формування основ для подаль-
шого відновлення культурного середовища ре-
гіону [7].
Окреме місце в системі культурної спадщи-
ни регіону займають ключові пам'ятки міста
Херсон, які формують його історико-архітек-
турне ядро. До них належить комплекс Хер-
сонської фортеці (залишки оборонних валів і
воріт парку "Херсонська фортеця"), спорудже-
ний у 1778—1787 роках, що є одним із найдавн-
іших військово-інженерних об'єктів міста. Важ-
ливе значення мають Очаківська та Північна
брами кінця XVIII століття, які мають статус
пам'яток архітектури національного значення.
Серед сакральних споруд особливе місце
посідає Свято-Катерининський собор (1782—
1787 рр.) — перша кам'яна будівля міста, пов'я-
зана також з історичною постаттю Григорія
Потьомкіна. До визначних об'єктів оборон-
но-складської архітектури належить Арсенал
1784 року, який є важливою складовою форти-
фікаційної системи міста.
Культурний ландшафт Херсона також фор-
мують об'єкти пізніших періодів, зокрема істо-
рична міська забудова, Греко-Софіївська цер-
ква, а також будівлі старого міста, що зберіга-
ють риси різних архітектурних стилів. Окремо
слід відзначити Херсонський художній музей
імені О. Шовкуненка, розташований у будівлі
колишньої Міської думи початку XX століття,
який виконує важливу функцію збереження та
популяризації мистецької спадщини регіону.
Аналізуючи втрати культурної спадщини
Херсонщини, окремої уваги потребує ситуація
з музейними фондами, які зазнали не лише по-
шкоджень, а й системного вивезення за межі
регіону. Такі дії призводять до втрати не лише
матеріальних цінностей, але й цілісності істо-
рико-культурних колекцій, що формувалися
протягом тривалого часу.
Слід наголосити, що ще у 2022 р. зафіксо-
вано факти масового пограбування двох клю-
чових музейних інституцій області — Хер-
сонський обласний краєзнавчий музей та Хер-
сонський обласний художній музей імені Олек-
сія Шовкуненка. Це стало одним із найбільш
резонансних випадків втрати культурних
цінностей у регіоні та свідчить про цілеспрямо-
ваний характер дій, спрямованих на привлас-
нення культурної спадщини.
За наявною інформацією, частина фондів
Херсонського обласного краєзнавчого музею
утримується у місті Генічеськ, зокрема у
підвальних приміщеннях кінотеатру "Росія",
що не відповідають базовим вимогам музей-
ного зберігання. Порушення температурно-
го режиму, вологості повітря та відсутність
спеціалізованого обладнання створюють ре-
альну загрозу фізичній деградації музейних
предметів. У таких умовах значна частина ар-
тефактів може зазнати незворотних ушкод-
жень, що унеможливлює їх подальше вико-
ристання як джерел історико-культурної
інформації.
АГРОСВІТ № 10, 2026
483
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
Додатковим ускладненням є відсутність
належної реакції з боку окупаційних адміні-
страцій на звернення щодо забезпечення
відповідних умов зберігання. Ігнорування по-
треб у переміщенні колекцій до пристосова-
них приміщень або їх консервації свідчить про
системний характер загроз культурній спад-
щині регіону. Паралельно фіксуються факти
переміщення окремих музейних цінностей до
тимчасово окупованого Криму, зокрема до
фондосховищ у м. Сімферополь. Включення
частини викрадених експонатів до міжнарод-
них баз розшуку підтверджує масштабність
проблеми та її вихід за межі національного
рівня [8].
У контексті протидії руйнуванню культур-
ної спадщини Україна активно залучає
міжнародно-правові механізми відповідаль-
ності держави-агресора, спираючись насам-
перед на положення Гаазька конвенція про
захист культурних цінностей у випадку
збройного конфлікту та її додаткові прото-
коли. Водночас держава не обмежується
формальним дотриманням міжнародних
норм, а адаптує їх до сучасних умов війни,
апробуючи нові інструменти захисту куль-
турних об'єктів, зокрема механізми опера-
тивного моніторингу та надання об'єктам ста-
тусу посиленого захисту.
Відповідно до положень Конвенції, куль-
турні цінності охоплюють як рухомі, так і не-
рухомі об'єкти, а також установи, призначені
для їх зберігання — музеї, архіви, бібліотеки.
У національному правовому полі це поняття ви-
користовується поряд із ширшим терміном
"культурна спадщина", який включає об'єкти
історичного, наукового, археологічного та ет-
нокультурного значення. Нормативне регулю-
вання цієї сфери в Україні забезпечується низ-
кою законодавчих актів, серед яких ключови-
ми є закони "Про культуру", "Про охорону
культурної спадщини" та "Про охорону архе-
ологічної спадщини".
Важливим аспектом сучасної політики у
сфері охорони культурних цінностей є демон-
страція спроможності держави виконувати
міжнародні зобов'язання навіть в умовах по-
вномасштабної війни. Одночасно Україна фор-
мує передумови для перегляду окремих поло-
жень міжнародних документів, які не повною
мірою враховують специфіку сучасних воєнних
загроз.
Практична реалізація цих підходів перед-
бачає активну міжнародну співпрацю. Зокре-
ма, у взаємодії з фахівцями з європейських
країн та США було створено спеціалізований
підрозділ у складі Збройних сил України,
діяльність якого спрямована на захист куль-
турних цінностей. Важливо, що цей досвід
формувався безпосередньо під час активної
фази війни, що зумовило необхідність адап-
тації існуючих міжнародних практик до реаль-
них умов. На сьогодні українські фахівці не
лише переймають, а й поширюють власні на-
працювання у цій сфері.
Окремої уваги заслуговує впровадження
інструменту посиленого захисту культурних
об'єктів, який передбачає підвищений рівень
міжнародної відповідальності у разі їх по-
шкодження. Україна стала однією з перших
держав, що застосувала цей механізм у пері-
од активних бойових дій. Паралельно викори-
стовується інноваційний підхід Ad hoc моні-
торингу, який дозволяє оперативно залучати
міжнародні експертні місії для оцінки стану
пошкоджених об'єктів та розробки рекомен-
дацій щодо їхнього збереження і відновлення.
Такі місії, зокрема за участі ЮНЕСКО, уже
були реалізовані на окремих об'єктах, що заз-
нали руйнувань.
У ширшому контексті Україна разом із
міжнародними партнерами працює над ство-
ренням фінансових та організаційних ме-
ханізмів підтримки сфери охорони культурної
спадщини. Йдеться про формування спеціалі-
зованих фондів, розробку стандартів еваку-
ації музейних колекцій, документування втрат
і відновлення пошкоджених пам'яток. Це зак-
ладає основу для системного підходу до збе-
реження культурних цінностей як у період
війни, так і в процесі повоєнної реконструкції
[9].
Для більш комплексного розуміння сучас-
ного стану культурної спадщини Херсонщи-
ни доцільно систематизувати основні пробле-
ми, втрати та механізми її захисту в умовах
воєнних викликів. Узагальнення ключових ас-
пектів дозволяє виокремити найбільш вразливі
складові культурного середовища регіону,
оцінити масштаби загроз, а також визначити
пріоритетні напрями збереження та післявоє-
нного відновлення пам'яток історії й культу-
ри. Основні результати аналізу подано в таб-
лиці 1.
Отже, культурна спадщина Херсонщини в
умовах воєнних дій зазнає значних втрат і пере-
буває під постійною загрозою руйнування, по-
шкодження та незаконного переміщення куль-
турних цінностей. Сучасна ситуація потребує
комплексного підходу до охорони пам'яток, що
передбачає поєднання державних, міжнародних
та громадських ініціатив. Важливого значення
484
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
набувають цифрове документування об'єктів,
міжнародно-правові механізми захисту, а також
формування стратегій повоєнного відновлення
культурного середовища регіону.
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
ПОДАЛЬШИХ РОЗВІДОК У ДАНОМУ
НАПРЯМІ
Проведене дослідження засвідчило, що куль-
турна спадщина Херсонщини є важливою скла-
довою історико-культурного простору України
та вагомим елементом формування національної
ідентичності. Проблема збереження музейних
колекцій Херсонщини виходить за межі традиц-
ійних підходів до охорони культурної спадщини
та потребує комплексної міждисциплінарної
взаємодії. Незаконне вивезення культурних
цінностей, порушення умов їх зберігання та ри-
зики втрати унікальних експонатів актуалізують
необхідність посилення міжнародно-правових
механізмів повернення культурних об'єктів, удос-
коналення систем обліку музейних фондів і роз-
витку цифрових архівів культурної спадщини.
Важливого значення набуває також міжнарод-
на співпраця у сфері охорони культурних ціннос-
тей. Використання положень Гаазької конвенції
про захист культурних цінностей у випадку зброй-
ного конфлікту, механізмів посиленого захисту та
міжнародного моніторингу створює підгрунтя для
формування ефективної системи реагування на
загрози культурній спадщині в умовах війни. Вод-
ночас перспективним напрямом є розробка дов-
гострокових стратегій післявоєнного відновлен-
ня культурного середовища Херсонщини, які по-
винні поєднувати реставрацію пам'яток, модерні-
зацію музейної сфери, цифровізацію культурно-
го простору та інтеграцію культурної спадщини у
процеси сталого розвитку регіону.
Таким чином, збереження культурної спад-
щини Херсонщини потребує системного підхо-
ду, що передбачає координацію державних,
міжнародних та громадських ініціатив, упро-
вадження сучасних технологій захисту й доку-
ментування пам'яток, а також формування
ефективної політики культурної стійкості в
умовах сучасних воєнних викликів і повоєнної
реконструкції України.
Література
1. Горбул Т. О. Еволюція поняття "культур-
на спадщина":теоретико-методологічний ас-
пект. Культурологічна думка. 2023. №23. С. 178—
187. DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-23-
2023-1.178-187
2. Перевозова, І., & Пархомчук, С. Вплив
культурної спадщини на бренд вишиванки: від
Напрям
дослідження
Характеристика Приклади/ факти Основні проблеми Напрями збереження та відновлення
Стан
культурної
спадщини
Херсонщини
На території області
зосереджено понад 10 тис.
пам’яток історії та культури
Частина об’єктів уже
обстежена, однак більшість
залишається недоступною
для моніторингу
Постійні бойові дії,
обстріли, відсутність
доступу до територій
Проведення інвентаризації, цифровий
моніторинг, документування втрат
Архітектурна
спадщина
м. Херсон
Формує історико-культурне
ядро регіону
Херсонська фортеця,
Очаківська та Північна
брами, Свято-
Катерининський собор,
Арсенал, історична
забудова міста
Ризик пошкодження та
руйнування внаслідок
воєнних дій
Консервація, реставраційні програми,
міжнародна підтримка
Музейні
установи та
фонди
Важлива складова культурної
пам’яті регіону
Херсонський обласний
краєзнавчий музей,
Херсонський художній
музей ім. О. Шовкуненка
Викрадення колекцій,
неналежні умови
зберігання, переміщення
фондів
Створення електронних реєстрів,
міжнародний розшук експонатів,
повернення культурних цінностей
Пошкодження
та втрати
Зафіксовано значні руйнування
об’єктів культури
Сотні пошкоджених
об’єктів, частина знищена
повністю
Відсутність стабільної
безпекової ситуації
Формування баз даних втрат,
післявоєнне відновлення
Міжнародно-
правовий
захист
Україна застосовує міжнародні
механізми охорони культурних
цінностей
Використання положень
Гаазької конвенції 1954 р.
та її протоколів
Недостатня адаптація
міжнародних норм до
сучасних умов війни
Удосконалення міжнародного
законодавства, посилення
відповідальності за руйнування
Інструменти
захисту
культурної
спадщини
Впровадження нових механізмів
реагування
Ad hoc моніторинг, статус
посиленого захисту
об’єктів
Обмежені ресурси та
складність оперативного
реагування
Співпраця з міжнародними
організаціями та експертними
місіями
Міжнародна
співпраця
Залучення іноземних партнерів
до охорони спадщини
Співпраця з Францією,
Нідерландами, США,
Великою Британією,
ЮНЕСКО
Координація дій у
кризових умовах
Створення спільних програм
збереження та фінансових фондів
Перспективи
повоєнного
відновлення
Необхідність довгострокової
стратегії відновлення
Розробка стандартів
евакуації, реставрації та
документування пам’яток
Значні масштаби
руйнувань і втрат
Комплексна державна та міжнародна
програма реконструкції культурного
середовища
Таблиця 1. Стан, проблеми та напрями збереження культурної спадщини Херсонщини
в умовах війни
Джерело: сформовано авторами.
АГРОСВІТ № 10, 2026
485
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
традицій до сучасних маркетингових стратегій.
Економіка та суспільство. 2025. (72). DOI: https:/
/doi.org/10.32782/2524-0072/2025-72-93
3. Дем'янюк Л. М. Культурна спадщина в
контексті досягнення цілей сталого розвитку:
глобальні орієнтири та національні рамки.
Пріоритети сьогодення та перспективи: мате-
ріали Міжнар. наук. конф. (1-3 жовт. 2025 р.): у
2 т. 2025. Т.1. С. 20—34. URL: http://irbis-
nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0005155
4. Болбас О. М. Культурна спадщина як охо-
ронна державно-управлінська категорія: механ-
ізми формування страхового фонду. Вчені запис-
ки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Державне
управління. 2020. Том 31 (70) № 2. С. 50—53. DOI
https://doi.org/10.32838/2663-6468/2020.2/08
5. Краснікова, О. В. Підводна культурна
спадщина як інструмент реалізації глобальних
цілей сталого розвитку ООН. Правова держа-
ва. 2024. (54), 164-172. DOI: https://doi.org/
10.18524/2411-2054.2024.54.304890
6. Рішняк О. Культурна спадщина у воєнно-
му конфлікті: міжнародний досвід другої по-
ловини ХХ — початку ХХІ ст. та українська
дійсність. Український історичний журнал.
2022. №4. С. 159—173 DOI: https://doi.org/
10.15407/uhj2022.04.159
7. Іванова Т. На Херсонщині понад 10 000
пам'яток історії та культури. У якому стані
більшість з них зараз — невідомо — ОВА. URL:
https://suspilne.media/kherson/726921-na-
hersonsini-ponad-10-000-pamatok-istorii-ta-
kulturi-u-akomu-stani-bilsist-z-nih-zaraz-
nevidomo-ova/
8. Василевська Є. Окупанти тримають вкра-
дену колекцію херсонського музею у підвалі
кінотеатру в Генічеську. URL: https://most.-
ks.ua/news/url/okupanti-trimajut-vkradenu-
kolektsiju-hersonskogo-muzeju-u-pidvali-
kinoteatru-v-genichesku/
9. Україна першою під час війни застосува-
ла нові механізми захисту культурної спадщи-
ни — експертка. URL: https://zmina.info/news/
ukrayina-pershoyu-pid-chas-vijny-zastosuvala-
novi-mehanizmy-zahystu-kulturnoyi-spadshhy-
ny-ekspertka/
References
1. Gorbul, T. O. (2023), "The Evolution of the
Concept of "Cultural Heritage": A Theoretical and
Methodological Perspective", Cultural Studies.
vol. 23. pp. 178—187. DOI: https://doi.org/
10.37627/2311-9489-23-2023-1.178-187
2. Perevozova, I., & Parkhomchuk, S. (2025),
"The influence of cultural heritage on the
vyshyvanka brand: from traditions to modern
marketing strategies", Economy and Society,
vol. (72), DOI: https://doi.org/10.32782/2524-
0072/2025-72-93
3. Demyanyuk, L. M. (2025), "Cultural Heri-
tage in the Context of Achieving the Sustainable
Development Goals: Global Guidelines and
National Frameworks", Current Priorities and
Prospects: Proceedings of the International
Scientific Conference (Oct. 1—3, 2025), in 2 vols,
Vol. 1, Pp. 20-34, available at:http://irbis-
nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0005155
4. Bolbas, O.М. (2020), "Cultural heritage as
security state and administrative category: the
ways of development of mechanisms of formation
of insurance fund", Scientific Notes of V.I. Ver-
nadsky Ternopil National University. Series:
Public Administration, Vol. 31 (70), No. 2, pp. 50—
53. DOI https://doi.org/10.32838/2663-6468/
2020.2/08
5. Krasnikova, O. V. (2024), "Underwater
cultural heritage as a tool for implementing the
global goals of un sustainable development",
Constitutional State, vol. (54), pp. 164—172. DOI:
https://doi.org/10.18524/2411-2054.2024.54.304890
6. Rishniak, O. (2022), "Cultural Heritage in a
Military Conflict:International Experience of the
Second Half of the Twentieth — the Beginning of
the Twenty-First Centuries and the Ukrainian
Present Time", Ukrainian Historical Journal,
vol. 4, pp. 159—173 DOI: https://doi.org/
10.15407/uhj2022.04.159
7. Ivanova, T. (2026), "There are over 10,000
historical and cultural landmarks in the Kherson
region. The current condition of most of them is
unknown-Regional State Administration",
available at: https://suspilne.media/kherson/
726921-na-hersonsini-ponad-10-000-pamatok-
istorii-ta-kulturi-u-akomu-stani-bilsist-z-nih-
zaraz-nevidomo-ova/ (Accessed 30 April 2026).
8. Vasilevska, E. (2026), "The occupiers are
holding the stolen collection from the Kherson
Museum in the basement of a movie theater in
Henichesk", available at https://most.ks.ua/news/
url/okupanti-trimajut-vkradenu-kolektsiju-
hersonskogo-muzeju-u-pidvali-kinoteatru-v-
genichesku/ (Accessed 30 April 2026).
9. Zmina (2026), "Ukraine was the first country
to implement new mechanisms for protecting
cultural heritage during the war, according to an
expert", available at: https://zmina.info/news/
ukrayina-pershoyu-pid-chas-vijny-zastosuvala-
novi-mehanizmy-zahystu-kulturnoyi-spadshhy-
ny-ekspertka/ (Accessed 30 April 2026).
Отримано редакцією журналу / Received: 09.05.26
Прорецензовано / Revised: 15.05.26
Дата публікації / Published: 21.05.26
|
| id | www_nayka_com_ua-article-10352 |
| institution | Agrosvit |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-06-09T01:02:18Z |
| publishDate | 2026 |
| publisher | ДКС Центр |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwnaykacomua/cf/c4652d563e58703e9d02250cdc1889cf.pdf |
| spelling | www_nayka_com_ua-article-103522026-06-08T08:39:18Z CULTURAL HERITAGE OF THE KHERSON REGION UNDER CONDITIONS OF WAR CHALLENGES КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ХЕРСОНЩИНИ В УМОВАХ ВОЄННИХ ВИКЛИКІВ Бойко, В. О. Павлова, А. А. ДКС Центр 2026-05-21 Article Article application/pdf https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10352 10.32702/2306-6792.2026.10.479 Журнал "Агросвіт"; № 10 (2026): АГРОСВІТ; 479-485 Agrosvit; No. 10 (2026): AGROSVIT; 479-485 2306-6792 10.32702/2306-6792.2026.10 uk https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10352/10496 Авторське право (c) 2026 Журнал "Агросвіт" |
| spellingShingle | Бойко, В. О. Павлова, А. А. КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ХЕРСОНЩИНИ В УМОВАХ ВОЄННИХ ВИКЛИКІВ |
| title | КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ХЕРСОНЩИНИ В УМОВАХ ВОЄННИХ ВИКЛИКІВ |
| title_alt | CULTURAL HERITAGE OF THE KHERSON REGION UNDER CONDITIONS OF WAR CHALLENGES |
| title_full | КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ХЕРСОНЩИНИ В УМОВАХ ВОЄННИХ ВИКЛИКІВ |
| title_fullStr | КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ХЕРСОНЩИНИ В УМОВАХ ВОЄННИХ ВИКЛИКІВ |
| title_full_unstemmed | КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ХЕРСОНЩИНИ В УМОВАХ ВОЄННИХ ВИКЛИКІВ |
| title_short | КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ХЕРСОНЩИНИ В УМОВАХ ВОЄННИХ ВИКЛИКІВ |
| title_sort | культурна спадщина херсонщини в умовах воєнних викликів |
| url | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10352 |
| work_keys_str_mv | AT bojkovo culturalheritageofthekhersonregionunderconditionsofwarchallenges AT pavlovaaa culturalheritageofthekhersonregionunderconditionsofwarchallenges AT bojkovo kulʹturnaspadŝinahersonŝinivumovahvoênnihviklikív AT pavlovaaa kulʹturnaspadŝinahersonŝinivumovahvoênnihviklikív |