ВПЛИВ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ НА ФІНАНСОВУ ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА РИЗИК- ПРОФІЛЬ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ БАНКІВ
Збережено в:
| Дата: | 2026 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
ДКС Центр
2026
|
| Онлайн доступ: | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10355 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Agrosvit |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Agrosvit| _version_ | 1867479205605801984 |
|---|---|
| author | Мекеня, А. С. Огданська, О. Д. |
| author_facet | Мекеня, А. С. Огданська, О. Д. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "А. С. Мекеня",
"institution": null
},
{
"author": "О. Д. Огданська",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Мекеня, А. С. |
| baseUrl_str | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-06-08T08:39:19Z |
| doi_str_mv | 10.32702/2306-6792.2026.10.499 |
| first_indexed | 2026-06-09T01:02:34Z |
| format | Article |
| fulltext |
АГРОСВІТ № 10, 2026
499
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
УДК 336.71:004
А. С. Мекеня,
здобувач вищої освіти спеціальності "Міжнародні економічні відносини",
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0007-6157-8470
О. Д. Огданська,
к. е. н., доцент, доцент кафедри міжнародної економіки та світових фінансів,
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1409-2570
ВПЛИВ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ НА
ФІНАНСОВУ ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА РИЗИК-
ПРОФІЛЬ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ БАНКІВ
DOI: 10.32702/2306-6792.2026.10.499
A. Mekenia,
Applicant for higher education in the specialty "International Economic Relations",
Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro
O. Ohdanska,
PhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of International
Economics and Global Finance, Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro
IMPACT OF DIGITAL TRANSFORMATION ON THE FINANCIAL EFFICIENCY
AND RISK PROFILE OF TRANSNATIONAL BANKS
У статті досліджено вплив цифрової трансформації на фінансову ефективність та ризик-профіль транснаціо-
нальних банків у сучасному глобальному фінансовому середовищі. Обгрунтовано, що цифровізація банківської діяль-
ності впродовж 2020—2025 років стала одним із ключових чинників структурної перебудови міжнародного банкінгу,
оскільки змінила механізми формування доходів, управління витратами, підходи до взаємодії з клієнтами та архітек-
туру банківських ризиків. На основі аналізу фінансових індикаторів, зокрема прибутку глобального банкінгу, рен-
табельності власного капіталу, показника cost-to-income, капіталу першого рівня, розподіленого капіталу, частки
цифрових продажів, а також показників кіберризиків і fintech-конкуренції, встановлено подвійний характер впливу
цифрової трансформації на транснаціональні банки. Доведено, що цифровізація сприяє зростанню прибутковості,
підвищенню операційної ефективності, зниженню витратності банківської моделі та посиленню здатності банків
генерувати фінансовий ресурс для реінвестування. Водночас цифрова трансформація супроводжується посиленням
кіберризиків, зростанням витрат на цифрову стійкість, підвищенням технологічної залежності та загостренням кон-
курентного тиску з боку fintech-компаній і необанків. У результаті встановлено, що цифрова трансформація є ком-
плексним чинником одночасної зміни фінансової результативності та ризикової вразливості транснаціональних
банків. Перспективи подальших досліджень пов'язані з порівняльним аналізом цифрових стратегій провідних банк-
івських груп, оцінюванням впливу штучного інтелекту на банківську прибутковість і дослідженням взаємозв'язку
між цифровізацією, кіберстійкістю та регуляторною адаптивністю банків.
The article examines the impact of digital transformation on the financial efficiency and risk profile of transnational
banks in the contemporary global financial environment. It is substantiated that digitalization has become one of the key
drivers of structural changes in international banking, as it affects not only technological infrastructure and service
delivery channels, but also the mechanisms of income generation, cost management, customer interaction, capital
allocation, and risk governance. The study focuses on the period from 2020 to 2025, during which digital transformation
acquired a systemic character and became a crucial factor of banks' competitiveness, operational productivity, and
strategic resilience. The paper analyzes the influence of digital transformation through a system of financial and risk
indicators, including global banking profit, return on equity, cost-to-income ratio, Tier 1 capital, distributed capital, the
500
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ У ЗАГАЛЬНОМУ
ВИГЛЯДІ ТА ЇЇ ЗВ'ЯЗОК ІЗ ВАЖЛИВИМИ
НАУКОВИМИ ЧИ ПРАКТИЧНИМИ
ЗАВДАННЯМИ
У сучасному глобальному фінансовому се-
редовищі цифрова трансформація стала одним
із визначальних чинників зміни моделей функ-
ціонування транснаціональних банків (ТНБ). Її
вплив охоплює не лише оновлення технічної
інфраструктури чи розширення дистанційних
каналів обслуговування, а й глибоку перебудо-
ву механізмів формування доходів, управлін-
ня витратами, оцінювання ризиків, взаємодії з
клієнтами та підтримання конкурентних по-
зицій на міжнародному ринку банківських по-
слуг. Цифровізація змінює саму логіку банкі-
вської діяльності: від традиційної орієнтації на
мережу відділень і класичне кредитно-депозит-
не посередництво до платформних рішень, ав-
томатизованих процесів, data-driven управлін-
ня та інтеграції інструментів штучного інтелек-
ту в операційну й аналітичну діяльність банків.
Для транснаціональних банків ці процеси
мають особливу значущість, оскільки відбува-
ються в умовах багатоюрисдикційності, високої
концентрації капіталу, посилення регуляторно-
го нагляду, зростання конкуренції з боку
фінтех-компаній і необанків, а також ускладнен-
ня глобального ризикового середовища. За та-
share of digital sales, cyber incidents, cybersecurity expenditures, the share of fintech in payments, the number of
neobanks, and the average banking margin. Based on the analysis of these indicators, it is proved that digital
transformation has a dual effect on transnational banks. On the one hand, it contributes to higher profitability, lower
operating costs, wider digital sales channels, stronger capital generation capacity, and a more flexible business model.
On the other hand, digitalization significantly increases cyber risks, technological dependence, infrastructure
vulnerability, operational complexity, and competitive pressure from fintech companies and digital banking platforms.
The article also emphasizes that the impact of digital transformation is asymmetric across different groups of transnational
banks. Large Asian banking groups benefit from scale effects and deep integration into national financial systems, while
American banks demonstrate stronger gains in operational efficiency and platform development. European banks also
implement digital modernization, but under stricter regulatory requirements, lower margins, and higher compliance
pressure. As a result, digital transformation should be interpreted not as a purely technological trend, but as a complex
factor that simultaneously reshapes the financial performance, market positioning, and risk architecture of transnational
banking groups. It is concluded that the financial benefits of digital transformation cannot be assessed separately from
the risks it generates. Sustainable competitive advantages in the digital environment are achieved by those transnational
banks that are able to combine technological modernization with cost optimization, income diversification, platform
development, and effective risk management. Prospects for further research are associated with a deeper comparative
analysis of digital strategies of leading banking groups, the assessment of artificial intelligence in improving banking
efficiency, and the study of the relationship between digitalization, cyber resilience, and regulatory adaptability in different
models of international banking.
Ключові слова: цифрова трансформація; транснаціональні банки; фінансова ефективність;
ризик-профіль; fintech; кіберризики; банківська стійкість.
Key words: digital transformation; transnational banks; financial efficiency; risk profile; fintech;
cyber risks; banking resilience.
ких умов цифрова трансформація стає не допо-
міжним напрямом модернізації, а системною
передумовою підвищення фінансової ефектив-
ності банківських груп, оптимізації структури
витрат, масштабування цифрових сервісів і
зміцнення їхньої ринкової стійкості. Водночас
прискорення цифрових змін супроводжується
формуванням нового ризик-профілю, що вклю-
чає кіберризики, технологічні збої, модельні
ризики, залежність від цифрової інфраструкту-
ри та зростання регуляторних вимог до безпеки
даних і безперервності операцій. Усе це зумов-
лює необхідність комплексного дослідження
впливу цифрової трансформації не лише на ре-
зультативність діяльності ТНБ, а й на зміну їхніх
ризикових характеристик.
АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ
І ПУБЛІКАЦІЙ
Проблематика цифрової трансформації
банківського сектору посідає важливе місце в
сучасних економічних дослідженнях. У працях
вітчизняних і зарубіжних науковців увага зо-
середжується на впливі цифрових технологій
на фінансову ефективність банків, трансфор-
мацію структури банківських послуг, розвиток
мобільного банкінгу, відкритого банкінгу та
автоматизацію фінансових процесів. Зокрема,
Л. В. Жердецька, Д. О. Коцина та О. О. Крижа-
АГРОСВІТ № 10, 2026
501
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
новський [1] досліджують зміну архітектури
банківських послуг під впливом цифровізації та
перехід від продуктового підходу до екосис-
темного. І. Ананзех, Л. Халаф і Д. Халаві [2]
пов'язують розвиток фінансових технологій із
розширенням фінансової інклюзії та здатністю
банків масштабувати клієнтську базу при ниж-
чих витратах залучення. С. Цевік [3] акцентує
увагу на значенні технологічної інфраструкту-
ри для розвитку цифрового кредитування та
масштабування фінтех-рішень. Водночас у на-
уковій літературі посилюється інтерес до ри-
зикових аспектів. О. М. Момот [4] розглядає
стабілізаційний потенціал транснаціональних
банків крізь призму диверсифікації активів,
тоді як Ю. І. Продіус і І. М. Максімичева [6]
підкреслюють значення хмарних сервісів в умо-
вах кризових шоків. У матеріалах BIS та KPMG
[11; 12; 18] увага приділяється кіберстійкості та
зростанню витрат на кіберзахист. Як засвідчує
аналіз, еволюція бізнес-моделі ТНБ у цифрову
епоху відображає перехід від класичного
фінансового посередництва до платформенно-
інфраструктурної системи, що формує гібридні
моделі: фінтех-інтегровані, ESG-орієнтовані та
токенізаційні [5; 8; 13]. Разом із тим, недостат-
ньо комплексно розкритим залишається питан-
ня того, як саме цифрова трансформація одно-
часно впливає на фінансову ефективність і ри-
зик-профіль транснаціональних банків.
Сучасні наукові підходи також засвідчують, що
цифрова трансформація транснаціональних банків
не обмежується впровадженням окремих техноло-
гічних рішень, а відображає глибшу еволюцію самої
бізнес-моделі банківської діяльності. Якщо тради-
ційна модель транснаціонального банку грунтува-
лася на масштабі активів, розгалуженій мережі
підрозділів і класичному фінансовому посеред-
ництві, то в цифрову епоху ключового значення
набувають платформні сервіси, цифрові екосисте-
ми, аналітика даних, інтегровані платіжні рішення
та автоматизовані канали обслуговування. Унаслі-
док цього транснаціональні банки дедалі більше
переходять від моделі інституційної присутності до
моделі інфраструктурної вбудованості у цифрове
фінансове середовище. Така трансформація змінює
не лише способи взаємодії з клієнтами, а й механіз-
ми створення вартості, джерела доходів і характер
ризиків, що підсилює актуальність дослідження
впливу цифровізації саме на фінансову ефек-
тивність і ризик-профіль ТНБ.
ФОРМУЛЮВАННЯ ЦІЛЕЙ СТАТТІ
(ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ)
Метою статті є дослідження впливу цифро-
вої трансформації на фінансову ефективність
та ризик-профіль транснаціональних банків у
сучасному глобальному фінансовому середо-
вищі. Для досягнення поставленої мети необх-
ідно: визначити основні прояви цифрової
трансформації у діяльності ТНБ; проаналізу-
вати її вплив на прибутковість, рентабельність,
структуру доходів і витрат банківської діяль-
ності; узагальнити ключові ризики, що супро-
воджують цифровізацію банківських процесів;
обгрунтувати, яким чином цифрові технології
одночасно підвищують ефективність діяльності
транснаціональних банків і трансформують
їхній ризик-профіль.
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ
ДОСЛІДЖЕННЯ
Цифрова трансформація транснаціональ-
них банків у сучасному фінансовому середо-
вищі є не локальним технологічним оновлен-
ням, а проявом глибшої структурної еволюції
банківської діяльності. Її зміст полягає у пере-
ході від моделі, що спирається переважно на
фізичну присутність, традиційне фінансове по-
середництво та лінійну продуктову логіку, до
моделі, в якій ключову роль відіграють цифрові
платформи, аналітика даних, екосистемні сер-
віси, автоматизація процесів і дистанційні ка-
нали взаємодії з клієнтами [1; 3; 7]. У такому
контексті транснаціональний банк функціонує
вже не лише як фінансовий посередник, а як ба-
гаторівнева інфраструктурна система, інтегро-
вана у ширший цифровий фінансовий простір
[5; 9; 13].
Для транснаціональних банків така транс-
формація має особливу вагу, оскільки вони по-
єднують операції в різних юрисдикціях, працю-
ють із багатоканальними транскордонними по-
токами, підпадають під різні режими нагляду
та водночас змушені підтримувати високу
швидкість і безперервність фінансових сервісів
[4; 12; 16]. Саме тому цифровізація впливає не
лише на технічну сторону банківських процесів,
а й на механізми створення вартості, структу-
ру доходів, модель витрат, правила управління
ризиками та характер міжнародної конкурен-
тної боротьби [4; 7; 8].
Одним із перших вимірів цифрової транс-
формації виступає її вплив на фінансову ефек-
тивність транснаціональних банків. У науковій
та аналітичній літературі цифровізація розгля-
дається як чинник підвищення прибутковості,
покращення рентабельності власного капіталу,
скорочення операційних витрат і прискорення
банківських процесів [1; 7]. Такий ефект пояс-
нюється тим, що цифрові рішення дозволяють
банкам автоматизувати значну частину
502
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
внутрішніх процедур, зменшити витрати на
фізичну інфраструктуру, швидше обробляти
операції й одночасно підвищувати якість анал-
ітичних рішень [7; 11].
Для транснаціональних банків це особливо
важливо, оскільки саме вони найбільше зале-
жать від узгодженості між масштабом активів,
рентабельністю, витратною дисципліною та ка-
пітальною стійкістю. У цифровому середовищі
ефективність дедалі частіше визначається не
тільки обсягом ресурсів, а й здатністю банкі-
вської групи перетворювати цифрові інстру-
менти на стабільний фінансовий результат [4;
12]. Саме тому доцільно розглянути динаміку
основних індикаторів фінансової ефективності
глобального банкінгу в умовах цифрової транс-
формації (Табл. 1).
Наведені у таблиці 1 дані підтверджують,
що цифровізація виступає потужним інстру-
ментом подолання проблеми низької маржи-
нальності. Послідовне зниження показника
співвідношення витрат і доходів (cost-to-
income) з 55,0 % до 50,5 % є наслідком глибоко-
го реінжинірингу бізнес-процесів: впроваджен-
ня роботизованої автоматизації процесів
(Robotic Process Automation, RPA) та викорис-
тання систем штучного інтелекту для кредит-
ного скорингу [1; 18]. При цьому збереження
показника Tier 1 на рівні понад 12,8 % доводить,
що оптимізація операційної моделі відбуваєть-
ся без погіршення капітальної
стійкості банківських груп [12].
Однак самі показники прибутко-
вості, рентабельності та витратності
не повністю розкривають глибину
змін, які відбуваються в банківській
моделі під впливом цифровізації.
Вони фіксують підсумковий резуль-
тат, але не завжди дозволяють поба-
чити, яким чином транснаціональні
банки формують фінансовий ресурс
для подальшого розвитку, підтри-
мання резервів і фінансування нових
технологічних рішень. Для вели-
ких банківських груп така
здатність має стратегічне значен-
ня, оскільки цифрова трансфор-
мація потребує постійних інвес-
тицій у технології, кіберзахист,
аналітичну інфраструктуру та
інноваційні сервіси [7; 14].
У цифровому середовищі дже-
рела фінансової ефективності ста-
ють більш диверсифікованими.
Поряд із класичними процентни-
ми доходами дедалі більшого зна-
чення набувають цифрові продажі, комісійні
сервіси, платформні моделі та інтегровані
клієнтські рішення [7; 13]. У зв'язку з цим доц-
ільно перейти до аналізу показників, які відоб-
ражають внутрішню здатність банківського
сектору генерувати фінансовий ресурс і транс-
формувати цифрову активність у довгостроко-
ву економічну стійкість (Табл. 2).
Стрімке зростання частки цифрових про-
дажів у роздрібному сегменті (з 35 % до 65 %)
об'єктивно засвідчує успішність монетизації
дистанційних каналів [7]. Важливо зазначити,
що згенерований розподілений капітал (FCFE)
не спрямовується виключно на дивідендні вип-
лати акціонерам. Значна його частина акуму-
люється як резерв (зростання з 90 до 340 млрд
дол. США). У цифровому середовищі ці залиш-
кові грошові потоки формують стратегічний
"буфер", який транснаціональні банки викори-
стовують для масштабування власних цифро-
вих екосистем [14].
Разом із загальносекторальною динамікою
важливо врахувати, що цифрова трансформа-
ція по-різному проявляється на рівні окремих
транснаціональних банків. Це пояснюється
різницею в масштабі активів, регіональній
структурі діяльності, інституційних умовах, ре-
гуляторному середовищі та стратегічних підхо-
дах до впровадження цифрових рішень [4; 12].
Аналіз конкретних банківських груп дозволяє
Рік
Прибуток
глобального
банкінгу, трлн
дол. США
ROE
глобального
банкінгу, %
Cost-to-
income
(C/I), %
Tier 1
(капітал
1 рівня),
%
Доходи після
ризик-вартості,
трлн дол. США
2020 0,6 9,5 55,0 13,0 4,0
2021 1,0 10,5 54,0 13,2 4,6
2022 1,3 12,0 52,0 13,8 5,0
2023 1,4 13,0 51,5 13,8 5,2
2024 1,2 11,7 51,0 12,8 5,5
2025 1,22 11,5 50,5 12,9 5,6
Таблиця 1. Динаміка показників фінансової ефективності
глобального банкінгу в умовах цифрової трансформації у
2020—2025 рр.
Джерело: складено авторами за даними [7; 12; 15].
Рік
Розподілений
капітал
(FCFE), млрд
дол. США
Дивіденди та
виплати,
млрд дол.
США
Резерв
(залишкові
cash flows),
млрд дол. США
Частка
цифрових
продажів у
роздрібі, %
Відхилення
C/I від 2020,
%
2020 250 160 90 35 0,0
2021 600 360 240 42 −1,0
2022 850 520 330 50 −3,0
2023 950 600 350 58 −3,5
2024 900 560 340 62 −4,0
2025 920 580 340 65 −4,5
Таблиця 2. Вплив цифровізації на структуру доходів і
генерацію капіталу банківського сектору у 2020—2025 рр.
Джерело: складено авторами за даними [7; 14].
АГРОСВІТ № 10, 2026
503
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
перейти від узагальненого макрорівневого ба-
чення до розуміння того, як цифровізація впли-
ває на різні моделі міжнародного банкінгу.
Порівняняльний аналіз азійських, амери-
канських і європейських ТНБ є особливо по-
казовим, оскільки ці групи функціонують у
різних економічних і регуляторних умовах.
Унаслідок цього цифровізація виступає для
одних банків насамперед інструментом масш-
табування та посилення інфраструктурної пе-
реваги, для інших — засобом підвищення про-
дуктивності й розвитку клієнтських екосистем,
а для третіх — механізмом підтримання конку-
рентоспроможності в умовах жорсткішого на-
гляду та нижчої маржинальності [19—23]. Це
розкриває асиметричний характер цифрової
трансформації транснаціональних банків
(Табл. 3).
Як свідчить порівняльна характеристика,
вектори цифрової адаптації провідних інсти-
туцій мають яскраво виражену регіональну аси-
метрію. Азійські державні мегабанки (наприк-
лад, ICBC) капіталізують ефект колосального
масштабу, що забезпечує їм домінування на
ринку та дозволяє глибоко інтегруватися в на-
ціональні цифрові платформи [23]. Амери-
канські ТНБ (JPMorgan Chase,
Bank of America), спираючись на
значний капітал, розбудовують
власні технологічні хаби, що доз-
воляє їм агресивно автоматизу-
вати процеси та розширювати
екосистемне охоплення [19; 20].
Натомість європейський банкінг
змушений балансувати між впро-
вадженням інновацій та дотри-
манням суворих вимог Другої
платіжної директиви (Payment
Services Directive 2, PSD2) і За-
гального регламенту про захист
даних (General Data Protection
Regulation, GDPR) [21; 22]. Це
дещо уповільнює їхню ринкову
експансію, але робить їхні циф-
рові моделі значно стійкішими з
позиції комплаєнсу.
Водночас цифрова транс-
формація не обмежується підви-
щенням ефективності та зміною
бізнес-моделі. Чим глибше
транснаціональні банки інтегру-
ють цифрові рішення у свою
діяльність, тим більшою стає їхня
залежність від якості ІТ-інфра-
структури, стабільності цифро-
вих сервісів, хмарних технологій,
аналітичних систем та зовнішніх технологічних
контурів [11; 12; 16]. У результаті поряд із тра-
диційними банківськими ризиками формуєть-
ся новий контур ризикової вразливості, який
безпосередньо пов'язаний із цифровим середо-
вищем функціонування банків.
Для транснаціональних банків така зміна
ризикової архітектури є особливо чутливою,
оскільки вони інтегрують міжнародні платіжні
потоки, клієнтські бази з різних регіонів, різні
режими комплаєнсу та численні цифрові серв-
іси в межах єдиного операційного простору.
Через це будь-який технологічний збій або
кіберінцидент може мати багаторівневі на-
слідки — від порушення доступу до сервісів до
проблем із регуляторною відповідністю та ре-
путаційними втратами [12; 17; 18]. Саме тому
дослідження цифрової трансформації ТНБ
повинно охоплювати і фінансові результати, і
новий ризик-профіль (Табл. 4).
Статистика, наведена у таблиці 4, ілюструє
внутрішні витрати цифрової ефективності: ско-
рочуючи фізичні операційні видатки, ТНБ зму-
шені реінвестувати кошти у кібербезпеку (зро-
стання з 28 до 61 млрд дол. США) [11]. Перехід
банків до моделі відкритого банкінгу через за-
Група ТНБ
(Приклади)
Регіональна
належність
Стратегія цифрової
адаптації
Вплив на бізнес-модель
та ефективність
ICBC,
Agricultural
Bank of
China
Азія Масштабна цифрова
експансія, глибока
інтеграція з національними
фінансовими платформами
Посилення інфраструктурної
стійкості, суттєвий приріст
активів (понад 40 % за
аналізований період)
JPMorgan
Chase, Bank
of America
Північна
Америка
Агресивна автоматизація
процесів, розвиток
екосистемних сервісів та
дистанційних каналів
Значне підвищення
операційної ефективності
(зниження C/I) та
розширення клієнтського
охоплення
HSBC, BNP
Paribas
Європа Повільніша цифрова
модернізація через
жорстке регуляторне
середовище (GDPR, PSD2)
Стримана, але структурно
глибока трансформація з
фокусом на комплаєнс,
кібербезпеку та сталість
Таблиця 3. Порівняльна характеристика цифрової
трансформації окремих транснаціональних банків
Джерело: складено авторами за даними фінансової звітності [19—23].
Рік
Кількість
зареєстрованих
кіберінцидентів,
од.
Середні
втрати від
інцидентів,
млрд дол.
США
Витрати банків
на кібербезпеку,
млрд дол. США
Частка
кіберризиків
у структурі
операційних
ризиків, %
Частка
хмарних
атак, %
2020 1 200 4,5 28 18 12
2021 1 450 5,2 32 21 16
2022 1 720 6,4 38 25 22
2023 2 050 7,8 45 29 28
2024 2 300 8,9 53 33 34
2025 2 600 10,2 61 37 39
Таблиця 4. Кіберризики та витрати на забезпечення
цифрової стійкості банківського сектору
у 2020—2025 рр.
Джерело: складено авторами за даними [11; 12; 18].
504
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
стосування відкритих програмних інтер-
фейсів (Open Application Programming
Interfaces, Open API) та використання сто-
ронніх хмарних провайдерів безпрецедентно
розширює поверхню для потенційних атак
[18]. Стрімке зростання частки хмарних інци-
дентів (до 39 %), а також зростання кількості
порушень стандартів протидії відмиванню
коштів та ідентифікації клієнтів (Anti-Money
Laundering / Know Your Customer, AML/
KYC), означає, що операційний ризик транс-
національного банку зміщується в площину
функціональної стійкості серверних систем
[12; 15].
Проте ризики цифрової трансформації не
вичерпуються лише технологічними й кіберне-
тичними загрозами. Не менш істотним наслідком
цифровізації є трансформація самого конкурен-
тного поля, у межах якого функціонують транс-
національні банки. Поширення fintech-компаній,
необанків, платформних сервісів і цифрових
платіжних екосистем означає, що банки дедалі
частіше конкурують не тільки між собою, а й з
новими гравцями, які не обтяжені традиційною
інфраструктурною моделлю та можуть швидше
адаптуватися до запитів клієнтів [3; 8; 10].
У таких умовах цифровізація стає не лише
інструментом внутрішньої оптимізації, а й спо-
собом збереження позицій на ринку. Якщо ра-
ніше конкурентна перевага банку значною
мірою визначалася масштабом активів, мере-
жею відділень і ресурсною базою, то тепер де-
далі важливішими стають швидкість оновлен-
ня сервісів, якість цифрового інтерфейсу,
гнучкість продуктів, персоналізація послуг і
здатність інтегрувати клієнта у власну цифро-
ву екосистему [13]. Саме тому аналіз fintech-
конкуренції має розглядатися як невід'ємний
елемент дослідження сучасного ризик-проф-
ілю транснаціональних банків (Табл. 5).
Дані таблиці 5 фіксують формування сере-
довища жорсткої асиметричної конкуренції.
Технологічні стартапи та необанки діють за
принципом дезагрегації (unbundling) банківсь-
ких послуг: вони фокусуються виключно на
наймаржинальніших сегментах — еквайрингу,
транскордонних переказах, роздрібному кре-
дитуванні [8; 10]. Не будучи обтяженими ста-
рими ІТ-системами, фінтех-компанії здатні
пропонувати оптимізований клієнтський досвід
за значно нижчими тарифами. Цей фактор є
першопричиною системного стиснення серед-
ньої банківської маржі (падіння до 2,1 %) [3].
Для збереження конкурентоспроможності в
умовах відкритого банкінгу ТНБ змушені
відходити від прямої продуктової конфрон-
тації з необанками та інтегрувати їх у власні
екосистеми за моделлю "Банкінг як послуга"
(Banking-as-a-Service, BaaS) [13].
Таким чином, цифрова трансформація
транснаціональних банків у 2020—2025 роках
проявилася як системний процес, що одночас-
но змінює економіку банківської діяльності,
характер міжнародної конкуренції та струк-
туру ризиків. Вона посилює фінансову ефек-
тивність через автоматизацію, розвиток циф-
рових продажів, диверсифікацію доходів і
підвищення здатності банків генерувати ре-
сурс для реінвестування. Водночас вона по-
глиблює технологічну залежність, підсилює
кіберризики, підвищує витрати на підтриман-
ня цифрової стійкості та загострює тиск з
боку нових цифрових фінансових посеред-
ників. Саме поєднання цих двох площин —
ефективності та ризику — дозволяє найбільш
повно розкрити реальний зміст цифрової
трансформації транснаціональних банків у су-
часному глобальному середовищі.
ВИСНОВКИ З ДАНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
І ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ РОЗВІДОК
У ДАНОМУ НАПРЯМІ
У результаті проведеного дослідження вста-
новлено, що цифрова трансформація стала од-
ним із визначальних чинників зміни фінансової
ефективності та ризик-профілю транснаціо-
нальних банків. Її вплив виходить за межі тех-
нологічного оновлення і проявляється у струк-
турній перебудові банківської моделі, що охоп-
лює формування доходів, масштабування циф-
рових каналів продажу та управління капіталом.
Доведено, що в умовах цифровізації банкі-
вський сектор демонструє покращення ключо-
вих фінансових показників (прибутковості, рен-
табельності, зниження витратності). У цьому
аспекті цифровізація виступає чинником довго-
строкового зміцнення конкурентоспромож-
ності ТНБ. Водночас підвищення фінансової
Рік
Глобальні
інвестиції у
FinTech,
млрд дол.
США
Частка
FinTech у
платежах,
%
Кількість
необанків,
од.
Частка
цифрових
кредитів,
%
Середня
маржа
банків,
%
2020 105 18 120 9 3,1
2021 239 22 150 11 2,9
2022 210 27 180 14 2,7
2023 210 32 210 17 2,5
2024 220 37 240 20 2,3
2025 230 41 270 23 2,1
Таблиця 5. Вплив fintech-конкуренції на ринкові
позиції та маржинальність транснаціональних
банків у 2020—2025 рр.
Джерело: складено авторами за даними [3; 8; 10].
АГРОСВІТ № 10, 2026
505
ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
ефективності супроводжується формуванням
нового ризик-профілю. Використання хмарної
інфраструктури, залежність від зовнішніх тех-
нологічних провайдерів і активізація fintech-
конкуренції призводять до стрімкого зростан-
ня кіберризиків та регуляторної складності. Це
означає, що цифрова трансформація має супе-
речливий характер: будучи джерелом фінансо-
вих переваг, вона підвищує вимоги до кібербез-
пеки та безперервності операцій.
Найбільш стійкі конкурентні переваги в циф-
ровому середовищі отримують ті транснаціо-
нальні банки, які поєднують технологічну модер-
нізацію зі зниженням витратності та ефективною
системою управління ризиками. Перспективи
подальших наукових розвідок доцільно пов'яза-
ти з поглибленим порівняльним аналізом цифро-
вих стратегій окремих ТНБ, оцінюванням впли-
ву штучного інтелекту на банківську прибут-
ковість, а також дослідженням взаємозв'язку між
цифровою трансформацією, кіберстійкістю та
регуляторною адаптивністю банків у різних мо-
делях міжнародного банкінгу.
Література:
1. Жердецька Л. В., Коцина Д. О., Крижа-
новський О. О. Трансформація банківського
бізнесу в умовах розвитку цифрової економі-
ки. Науковий вісник Одеського національного
економічного університету. 2024. № 3—4 (316—
317). С. 55—62. DOI: 10.32680/2409-9260-2024-
3-4-316-317-55-62.
2. Ananzeh I. E., Khalaf L., Khalawi D. The role
of Fintech and financial inclusion in the economic
development of countries: A comparative analysis.
Banks and Bank Systems. 2025. Vol. 20, Iss. 1. P.
248-258. DOI: 10.21511/bbs.20(1).2025.20.
3. Cevik S. Prometheus Unbound: What Makes
Fintech Grow? IMF Working Paper. 2025. WP/25/
044.
4. Момот О. М. Роль транснаціональних
банків у забезпеченні економічної стійкості в
умовах кризи. Бізнес Інформ. 2025. № 6. С. 315—
322. DOI: 10.32983/2222-4459-2025-6-315-322.
5. Дрималовська Х. В., Антонів А. Р. Напря-
ми діяльності провідних інвестиційних банків.
Причорноморські економічні студії. 2025. Вип.
91. DOI: 10.32782/bses.91-2.
6. Продіус Ю. І., Максімичева І. М. Страте-
гічна трансформація міжнародного бізнесу
банківського сектору України в умовах війни.
Молодий вчений. 2025. № 6 (137). DOI: 10.32839/
2304-5809/2025-6-137-35.
7. McKinsey & Company. Global Banking
Annual Review 2025: Why precision, not heft,
defines the future of banking. 2025. URL: https://
www.mckinsey.com/industries/financial-services/
our-insights/global-banking-annual-review (дата
звернення: 05.04.2026).
8. World Economic Forum. The Future of
Global Fintech: From Rapid Expansion to
Sustainable Growth — Second Edition. 2025. URL:
https://www.weforum.org/publications/the-
future-of-global-fintech-2025/ (дата звернення:
08.04.2026).
9. World Economic Forum. Navigating Global
Financial System Fragmentation. 2025. URL:
https://www.weforum.org/publications/naviga-
ting-global-financial-system-fragmentation/ (дата
звернення: 08.04.2026).
10. Boston Consulting Group, QED Investors.
Global Fintech Report 2025: Scaled Winners and
Emerging Disruptors. 2025. URL: https://web-
a s s e t s . b c g . c o m / 0 4 / 4 f / 1 6 0 d 4 f 9 d 4 d 7 e -
98ab417609b553d4/globalfintechreport-june-
2025.pdf(дата звернення: 11.04.2026).
11. KPMG. 2025 Banking and Capital Markets
CEO Outlook. 2025. URL: https://kpmg.com/xx/
en/our-insights/value-creation/global-ceo-
outlook-survey/banking-and-capital-mar-
kets.html (дата звернення: 12.04.2026).
12. Bank for International Settlements. Annual
Report 2024/25. 2025. URL: https://www.bis.org/
about/areport/areport2025.pdf (дата звернення:
14.04.2026).
13. International Monetary Fund. Copestake A.,
Kirti D., Martinez Peria M. S., Zeng Y. Integrating
Fragmented Networks: Interoperability in Money
and Payments. IMF Working Paper WP/25/126.
2025. URL: https://www.imf.org/-/media/files/
publications/wp/2025/english/wpiea2025126-
print-pdf.pdf (дата звернення: 16.04.2026).
14. International Monetary Fund. Digital
Payments and Finance. 2025. URL: https://
www.imf.org/en/topics/digital-payments-and-
finance (дата звернення: 16.04.2026).
15. International Monetary Fund. Global
Financial Stability Report. October 2025. URL:
https://www.imf.org/-/media/files/publications/
gfsr/2025/october/english/text.pdf (дата звер-
нення: 18.04.2026).
16. European Central Bank. Financial Stability
Review. November 2025. URL: https://www.ecb.-
europa.eu/press/financial-stability-publications/
fsr/pdf/ecb.fsr202511~263b5810d4.en.pdf (дата
звернення: 20.04.2026).
17. ECB Banking Supervision. Aggregated
results of 2025 Supervisory Review and Evaluation
Process for ECB-supervised banks. 2025. URL:
https://www.bankingsupervision.europa.eu/
press/pr/date/2025/html/ssm.pr251118~-
fb9a8367f3.en.html (дата звернення: 20.04.2026).
506
АГРОСВІТ № 10, 2026
ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
18. BIS Review. Remarks — launch of the 2025
Banking Sector Cyber Resilience Examinations.
2025. URL: https://www.bis.org/review/
r250930h.pdf (дата звернення: 21.04.2026).
19. JPMorgan Chase & Co. Annual Report 2025
(Form 10-K). 2026. URL: https://www.jpmor-
ganchase.com/content/dam/jpmc/jpmorgan-
chase-and-co/investor-relations/documents/
quarterly-earnings/2025/4th-quarter/corp-10k-
2025.pdf (дата звернення: 23.04.2026).
20. Bank of America Corporation. Annual
Reports (2025 filings page). 2025. URL: https://
investor.bankofamerica.com/regulatory-and-
other-filings/annual-reports?year=2025 (дата
звернення: 23.04.2026).
21. HSBC Holdings plc. Annual Report and
Accounts 2025. 2026. URL: https://www.hsbc.com/
-/files/hsbc/investors/hsbc-results/2025/annual/
pdfs/hsbc-holdings-plc/260225-annual-report-and-
accounts-2025.pdf(дата звернення: 24.04.2026).
22. BNP Paribas. Universal registration
document and annual financial report 2025. 2026.
URL: https://invest.bnpparibas.com/en/registra-
tion-documents-annual-financial-reports (дата
звернення: 24.04.2026).
23. Industrial and Commercial Bank of China
Limited. 2025 Annual Results Announcement.
2026. URL: https://www.icbc-ltd.com/en/page/
1211088099368808448.html (дата звернення:
25.04.2026).
References:
1. Zherdetska, L.V. Kotsyna, D.O. and Kry-
zhanovskyi, O.O. (2024), "Transformation of
banking business under the conditions of digital
economy development", Naukovyi visnyk Odes-
koho natsionalnoho ekonomichnoho universytetu,
vol. 3—4, pp. 55—62.
2. Ananzeh, I.E. Khalaf, L. and Khalawi, D.
(2025), "The role of Fintech and financial inclusion
in the economic development of countries: A
comparative analysis", Banks and Bank Systems,
vol. 20, pp. 248—258.
3. Cevik, S. (2025), "Prometheus Unbound:
What Makes Fintech Grow?", IMF Working Paper,
vol. WP/25/044.
4. Momot, O.M. (2025), "The role of trans-
national banks in ensuring economic stability in a
crisis", Biznes Inform, vol. 6, pp. 315—322.
5. Drymalovska, Kh.V. and Antoniv, A.R.
(2025), "Directions of activity of leading investment
banks", Prychornomorski ekonomichni studii, no. 91.
6. Prodius, Yu.I. and Maksymycheva, I.M.
(2025), "Strategic transformation of international
business of the banking sector of Ukraine in the
conditions of war", Molodyi vchenyi, vol. 6 (137).
7. McKinsey & Company (2025), "Global
Banking Annual Review 2025", available at: https:/
/www.mckinsey.com(Accessed 5 April 2026).
8. World Economic Forum (2025), "The Future
of Global Fintech", available at: https://
www.weforum.org (Accessed 8 April 2026).
9. World Economic Forum (2025), "Navigating
Global Financial System Fragmentation", available at:
https://www.weforum.org (Accessed 8 April 2026).
10. Boston Consulting Group (2025), "Global
Fintech Report 2025", available at: https://
www.bcg.com (Accessed 11 April 2026).
11. KPMG (2025), "2025 Banking and Capital
Markets CEO Outlook", available at: https://
kpmg.com (Accessed 12 April 2026).
12. Bank for International Settlements (2025),
"Annual Report 2024/25", available at: https://
www.bis.org (Accessed 14 April 2026).
13. International Monetary Fund (2025), "Inte-
grating Fragmented Networks: Interoperability in
Money and Payments", available at: https://
www.imf.org (Accessed 16 April 2026).
14. International Monetary Fund (2025),
"Digital Payments and Finance", available at:
https://www.imf.org (Accessed 16 April 2026).
15. International Monetary Fund (2025),
"Global Financial Stability Report", available at:
https://www.imf.org(Accessed 18 April 2026).
16. European Central Bank (2025), "Financial
Stability Review", available at: https://www.ecb.-
europa.eu (Accessed 20 April 2026).
17. ECB Banking Supervision (2025), "Aggre-
gated results of 2025 SREP for ECB-supervised
banks", available at: https://www.banking-
supervision.europa.eu (Accessed 20 April 2026).
18. Bank for International Settlements (2025),
"Cyber Resilience Examinations", available at:
https://www.bis.org(Accessed 21 April 2026).
19. JPMorgan Chase & Co. (2026), "Annual
Report 2025", available at: https://www.jpmor-
ganchase.com (Accessed 23 April 2026).
20. Bank of America Corporation (2025), "Annual
Reports 2025", available at: https://investor.ban-
kofamerica.com(Accessed 23 April 2026).
21. HSBC Holdings plc (2026), "Annual Report
2025", available at: https://www.hsbc.com
(Accessed 24 April 2026).
22. BNP Paribas (2026), "Annual Financial
Report 2025", available at: https://invest.bnppa-
ribas.com (Accessed 24 April 2026).
23. Industrial and Commercial Bank of China
Limited (2026), "2025 Annual Results Announce-
ment", available at: https://www.icbc-ltd.com
(Accessed 25 April 2026).
Отримано редакцією журналу / Received: 01.05.26
Прорецензовано / Revised: 08.05.26
Дата публікації / Published: 21.05.26
|
| id | www_nayka_com_ua-article-10355 |
| institution | Agrosvit |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-06-09T01:02:34Z |
| publishDate | 2026 |
| publisher | ДКС Центр |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwnaykacomua/9d/33f8eb7eae3df273b5e1d20bc6b0179d.pdf |
| spelling | www_nayka_com_ua-article-103552026-06-08T08:39:19Z IMPACT OF DIGITAL TRANSFORMATION ON THE FINANCIAL EFFICIENCY AND RISK PROFILE OF TRANSNATIONAL BANKS ВПЛИВ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ НА ФІНАНСОВУ ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА РИЗИК- ПРОФІЛЬ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ БАНКІВ Мекеня, А. С. Огданська, О. Д. ДКС Центр 2026-05-21 Article Article application/pdf https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10355 10.32702/2306-6792.2026.10.499 Журнал "Агросвіт"; № 10 (2026): АГРОСВІТ; 499-506 Agrosvit; No. 10 (2026): AGROSVIT; 499-506 2306-6792 10.32702/2306-6792.2026.10 uk https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10355/10499 Авторське право (c) 2026 Журнал "Агросвіт" |
| spellingShingle | Мекеня, А. С. Огданська, О. Д. ВПЛИВ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ НА ФІНАНСОВУ ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА РИЗИК- ПРОФІЛЬ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ БАНКІВ |
| title | ВПЛИВ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ НА ФІНАНСОВУ ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА РИЗИК- ПРОФІЛЬ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ БАНКІВ |
| title_alt | IMPACT OF DIGITAL TRANSFORMATION ON THE FINANCIAL EFFICIENCY AND RISK PROFILE OF TRANSNATIONAL BANKS |
| title_full | ВПЛИВ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ НА ФІНАНСОВУ ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА РИЗИК- ПРОФІЛЬ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ БАНКІВ |
| title_fullStr | ВПЛИВ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ НА ФІНАНСОВУ ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА РИЗИК- ПРОФІЛЬ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ БАНКІВ |
| title_full_unstemmed | ВПЛИВ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ НА ФІНАНСОВУ ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА РИЗИК- ПРОФІЛЬ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ БАНКІВ |
| title_short | ВПЛИВ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ НА ФІНАНСОВУ ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА РИЗИК- ПРОФІЛЬ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ БАНКІВ |
| title_sort | вплив цифрової трансформації на фінансову ефективність та ризик- профіль транснаціональних банків |
| url | https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10355 |
| work_keys_str_mv | AT mekenâas impactofdigitaltransformationonthefinancialefficiencyandriskprofileoftransnationalbanks AT ogdansʹkaod impactofdigitaltransformationonthefinancialefficiencyandriskprofileoftransnationalbanks AT mekenâas vplivcifrovoítransformacíínafínansovuefektivnístʹtarizikprofílʹtransnacíonalʹnihbankív AT ogdansʹkaod vplivcifrovoítransformacíínafínansovuefektivnístʹtarizikprofílʹtransnacíonalʹnihbankív |