ДОСВІД КРАЇН ЄС В ОПОДАТКУВАННІ ПРИБУТКУ КОНТРОЛЬОВАНИХ ІНОЗЕМНИХ КОМПАНІЙ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2026
Main Author: Трохимець, Б. В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: ДКС Центр 2026
Online Access:https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10358
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Agrosvit
Download file: Pdf

Institution

Agrosvit
_version_ 1867479207496384512
author Трохимець, Б. В.
author_facet Трохимець, Б. В.
author_institution_txt_mv [ { "author": "Б. В. Трохимець", "institution": null } ]
author_sort Трохимець, Б. В.
baseUrl_str https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/oai
collection OJS
datestamp_date 2026-06-08T08:39:19Z
doi_str_mv 10.32702/2306-6792.2026.10.525
first_indexed 2026-06-09T01:02:36Z
format Article
fulltext АГРОСВІТ № 10, 2026 525 ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). УДК 339:336.221:657.44(4)(477) Б. В. Трохимець, аспірант, асистент кафедри обліку та оподаткування, Національний університет біоресурсів та природокористування України ORCID ID: https://orcid.org/0009-0008-0363-4427 ДОСВІД КРАЇН ЄС В ОПОДАТКУВАННІ ПРИБУТКУ КОНТРОЛЬОВАНИХ ІНОЗЕМНИХ КОМПАНІЙ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ DOI: 10.32702/2306-6792.2026.10.525 B. Trokhymets, Postgraduate student, Assistant Teacher of Department of Accounting and Taxation at National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine THE EU EXPERIENCE IN TAXATION OF CONTROLLED FOREIGN COMPANY INCOME AND PROSPECTS FOR ITS IMPLEMENTATION IN UKRAINE У статті наводиться порівняльний аналіз підходів до оподаткування прибутку контрольованих іноземних ком- паній (КІК) у країнах ЄС та здійснюється оцінка спектив імплементації цього досвіду в Україні в умовах євроінтег- рації. Актуальність дослідження зумовлена широким контекстом трансформації міжнародного податкового середо- вища та посиленням вимог до прозорості фінансових потоків, вираженим, зокрема, у запровадженні автоматичного обміну інформацією за стандартом CRS (Common Reporting Standard). У ході наукового дослідження було застосовано порівняльно-правовий метод, кластерний аналіз, методи систе- матизації та узагальнення даних за юрисдикціями Європейського Союзу. Також застосовувався комплексний мето- дичний метод, завдяки чому вдалося забезпечити об'єктивність отриманих результатів та їх релевантність до сучас- них економічних проблем. Проведене дослідження виявило функціонування чотирьох кластерів моделей оподаткування КІК у країнах ЄС: конкурентні відкриті юрисдикції, зрілі системи з жорсткими правилами, напівпериферійні системи та специфічні випадки. Аналіз вітчизняного законодавства дозволяє дійти висновку, що стаття 39? ПКУ лише частково відповідає вимогам Директиви ATAD, зокрема, через деяку невизначеність поняття "фактичний контроль", відсутність механізмів корекції гібридних невідповідностей та неузгодженість переліку юрисдикцій з відповідним реєстром ЄС. У статті окреслено основні відмінності між українським законодавством і європейськими стандартами оподаткування при- бутку КІК. Гармонізація правил оподаткування прибутку КІК в Україні до європейських стандартів є критичною умовою виконання зобов'язань у межах Ukraine Facility та просування в переговорах щодо членства в ЄС. За результатами дослідження пропонується низка законодавчих, інституційних та технологічних заходів для вдосконалення системи оподаткування прибутку КІК в Україні з урахуванням дії воєнного стану та євроінтеграційних вимог, встановлених до України. Реалізація запропонованих заходів сприятиме підвищенню ефективності податкового адміністрування та зниженню ризиків агресивного податкового планування. Запропоновані рекомендації створюють наукове підгрунтя для реформування фіскальної політики України в частині протидії розмиванню податкової бази. This article presents a comparative analysis of approaches to the taxation of profits of controlled foreign companies (CFCs) in EU countries and assesses the prospects for implementing this experience in Ukraine in the context of European integration. The relevance of the study stems from the broader context of the transformation of the international tax environment and the tightening of requirements for transparency of financial flows, reflected, in particular, in the introduction of automatic exchange of information under the CRS (Common Reporting Standard). 526 АГРОСВІТ № 10, 2026 ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ У ЗАГАЛЬНОМУ ВИГЛЯДІ ТА ЇЇ ЗВ'ЯЗОК ІЗ ВАЖЛИВИМИ НАУКОВИМИ ЧИ ПРАКТИЧНИМИ ЗАВДАННЯМИ Проблема протидії ухеленню від оподатку- вання через використання компаній, зареєстро- ваних в іноземних юрисдикціях, набуває особ- ливого значення в умовах глобалізації та циф- ровізації економіки. Одним із найпоширеніших інструментів податкової оптимізації є викорис- тання контрольованих іноземних компаній (КІК) — компаній, які перебувають під контро- лем резидентів інших юрисдикцій (контролерів КІК). Якщо прибуток КІК не розподіляється на користь контролерів КІК, то країна резидент- ства контролера КІК не зможе претендувати на оподаткування такого прибутку. Особливо це актуально за умови, якщо КІК зареєстровано у низькоподаткових юрисдикціях або у т. зв. низь- коподаткових організаційно-правових формах. Країни Європейського Союзу імплементу- ють правила КІК відповідно до Директиви ATAD 2016/1164 від 12.07.2016 (Директива ATAD) [7] та рекомендацій OECD BEPS, спря- мованих на запобігання ерозії податкової бази та переміщенню прибутку до низькоподатко- вих юрисдикцій. Оподаткування КІК є невід'ємною складо- вою євроінтеграційних вимог до країн-канди- датів у члени ЄС. Для України це питання на- було особливої актуальності після отримання статусу кандидата у 2022 році, оскільки гармо- The study employed a comparative legal approach, cluster analysis, and methods for systematizing and summarizing data across European Union jurisdictions. A comprehensive methodological approach was also applied, ensuring the objectivity of the results and their relevance to contemporary economic challenges. The study revealed the existence of four clusters of CFC taxation models in EU countries: competitive open jurisdictions, mature systems with strict rules, semi-peripheral systems, and specific cases. An analysis of domestic legislation leads to the conclusion that Article 39? of the Tax Code of Ukraine only partially complies with the requirements of the ATAD Directive, in particular due to some ambiguity in the concept of "effective control," the absence of mechanisms to address hybrid mismatches, and inconsistencies between the list of jurisdictions and the corresponding EU register. The article outlines the main differences between Ukrainian legislation and European standards for CFC profit taxation. Harmonizing CFC profit taxation rules in Ukraine with European standards is a critical condition for fulfilling obligations under the Ukraine Facility and making progress in EU accession negotiations. Based on the study's findings, a series of legislative, institutional, and technological measures are proposed to improve the CFC profit taxation system in Ukraine, taking into account the state of martial law and the European integration requirements imposed on Ukraine. The implementation of the proposed measures will contribute to enhancing the efficiency of tax administration and reducing the risks of aggressive tax planning. The proposed recommendations provide a scientific basis for reforming Ukraine's fiscal policy regarding the prevention of tax base erosion. Ключові слова: контрольована іноземна компанія, оподаткування прибутку, компанія-не- резидент, план BEPS, міжнародне оподаткування. Key words: controlled foreign company, corporate income taxation, non-resident company, BEPS Action Plan, international taxation. нізація з acquis communautaire, зокрема імпле- ментація Директиви ATAD та стандартів BEPS, визнана ЄС критичною умовою відкриття по- даткових переговорних глав у межах Кластера 3 "Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток" [1]. Невиконання відповідних вимог вже спри- чинило блокування траншу в обсязі близько 2 млрд євро із загального пакету Ukraine Facility у 2025 році. Це засвідчує не лише регу- ляторну, а й фінансово-економічну критичність проблеми для держави [8]. Водночас національ- не законодавство, зосереджене переважно у статті 392 ПКУ [16], залишається лише частко- во узгодженим із вимогами ЄС, а унікальний контекст — поєднання воєнного стану, обме- женої спроможності ДПС та міжнародних фінансових зобов'язань — унеможливлює про- сте копіювання європейських моделей. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичним і практичним аспектам оподатку- вання КІК присвячено значну кількість науко- вих праць. Міжнародні стандарти у цій сфері закріплені у звіті ОЕСР щодо Action 3 BEPS [2], а також у Директиві ATAD [7]. Порівняльний аналіз правил КІК у різних юрисдикціях (краї- ни ЄС, Південної Америки, Азії, Автралія та Нова Зеландія) представлено у колективній монографії за редакцією G. Kofler [21]. Вплив правил КІК на результативність бізнесу досліджували Overesch M., Schindler D., Wamser G. [22], а питання ефективності імплементації ATAD АГРОСВІТ № 10, 2026 527 ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). у контексті Pillar Two — Kollruss T. [25]. Особли- вості гармонізації законодавства про КІК у Польщі вивчав Kuzniacki B. [27; 31], в Чехії — Foltуn J. [28], у країнах Балтії — Tvaronaviсienе A. та ін. [20]. Для України аналіз відповідності національ- ного законодавства вимогам ATAD здійснювали В. Король і О. Небильцова [3], Є. Козлов [4], Я. Олійник та ін. [5], а стан адміністрування та прак- тики звітності КІК — О. Савка [23]. ФОРМУЛЮВАННЯ ЦІЛЕЙ СТАТТІ (ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ) Виходячи з аналізу зазначених публікацій, наразі відсутній порівняльний аналіз, що по- єднував би кластерний аналіз моделей КІК у країнах ЄС із оцінкою перспектив імплемен- тації відповідного досвіду в Україні в умовах воєнного стану та вимог Ukraine Facility. ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ ДОСЛІДЖЕННЯ Правила оподаткування КІК у країнах ЄС формуються відповідно до Директиви ATAD (2016/1164) [7] та рекомендацій ОЕСР (Action 3 BEPS) [2]. Для порівняльного аналізу доціль- но розглянути моделі Німеччини, Польщі, Франції та країн Балтії за трьома ключовими аспектами: визначення контролю, звільнення від оподаткування (safe harbours) та методики розрахунку оподатковуваного прибутку. Директива ATAD визначає контроль як воло- діння щонайменше 50% капіталу, прав голосу або прибутку КІК. Водночас країни ЄС адаптують ці принципи з національними відмінностями. У Німеччині застосовується принцип "витягнутої руки" з аналізом функцій DEMPE (Development, Enhancement, Maintenance, Protection, Exploitation), що забезпечує ретельний контроль за транзакціями [17]. Польща застосовує тест економічної присутності ("substance"), який ви- магає наявності фізичного офісу, персоналу та активів у юрисдикції КІК [19]. Франція встанов- лює знижений поріг володіння часткою у статут- ному капіталі КІК у розмірі 5%, якщо понад 50% акцій КІК належать французьким підприємствам, що діють узгоджено [18]. Країни Балтії застосо- вують стандартний поріг у 50%, а Естонія виріз- няється моделлю оподаткування лише розподі- леного прибутку, що суттєво знижує адміністра- тивне навантаження [20]. Директива ATAD дозволяє звільняти від оподаткування прибутку КІК, які здійснюють суттєву економічну діяльність або мають ефек- тивну ставку не нижче ніж 50% від ставки в юрисдикції резидента (встановлення de minimis порогів для оподаткування). У Польщі винят- ки надаються для КІК з доходом нижче 2,5 млн євро, або якщо активні доходи становлять по- над 75% загального доходу [19]. Латвія звільня- ють КІК з прибутком до 750 тис. євро або па- сивним доходом до 75 тис. євро [30]. Методики розрахунку оподатковуваного прибутку поділяються на два основних підхо- ди. Потоковий підхід (Німеччина, Франція) пе- редбачає оподаткування прибутку КІК у поточ- ному податковому періоді незалежно від роз- поділу дивідендів [7]. Атрибуційний підхід (Польща, країни Балтії) оподатковує лише ча- стину прибутку КІК пропорційно частці воло- діння резидента [21]. Такий розподіл відобра- жає різні фіскальні пріоритети: потоковий підхід максимізує надходження, тоді як атри- буційний зменшує навантаження на бізнес. На основі даних Європейського податково- го рейтингу 2024 року, сформованого органі- зацією Tax Foundation Europe [26], проведено кластерний аналіз юрисдикцій за п'ятьма пара- метрами: рівень корпоративного податку, інве- стиційні стимули, складність податкової систе- ми, правила КІК та тип глобального мінімаль- ного податку. Оптимальним виявився поділ на чотири кластери. Кластер Характеристика Країни Середня ставка корпоративного податку Кластер 1: Конкурентні юрисдикції Низькі ставки (13–15%), спрощені КІК з de minimis винятками Ірландія, Кіпр, Люксембург, Естонія, Латвія, Литва, Угорщина 14,2% Кластер 2: Зрілі системи Високі/середні ставки (>20–25%), жорсткі КІК з IIR Німеччина, Франція, Нідерланди, Швеція, Фінляндія, Данія 25,3% Кластер 3: Напівпериферійні Помірні ставки (15–20%), гібридний підхід до КІК Польща, Чехія, Словаччина, Румунія, Іспанія, Португалія 19,1% Кластер 4: Специфічні Особливі режими, відмінні від загальноєвропейських Швейцарія, Туреччина 21,5% Таблиця 1. Кластери моделей оподаткування КІК у країнах Європи Джерело: власна розробка автора на основі [26]. 528 АГРОСВІТ № 10, 2026 ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). Кластерний аналіз підтверджує, що клю- човим питанням для податкової політики є не стільки ступінь жорсткості правил КІК, скільки загальна конфігурація податкової си- стеми. Для України найбільш оптимальною є стратегія поєднання елементів кластеру 3 (Польща, Чехія, Словаччина) — помірна став- ка, поступове впровадження IIR (Income Inclusion Rule) — правил включення доходу для транснаціональних компаній з окремими рисами кластеру 1, де de minimis пороги зни- жують адміністративне навантаження на МСБ. Стаття 392 ПКУ [16], введена в дію з 1 січня 2022 року, передбачає включення прибутку КІК до бази оподаткування контролюючої особи за ставкою 18% для юридичних осіб та 18% або 9% для фізичних осіб. Положення частково відпо- відають вимогам ATAD, проте мають суттєві прогалини. Серед ключових проблем — недостатня чіткість законодавчого визначення "фак- тичного контролю", тоді як у Німеччині відповідний циркуляр Міністерства фінан- сів детально розкриває ознаки контролю через аналіз функцій DEMPE [17]. В Україні це створює широкий простір для суб'єктив- них інтерпретацій з боку ДПС та правової невизначеності для платників. Практика показує, що ДПС наполягає на застосуванні порогу звільнення 2 млн євро до доходів, а не п рибутку, що суттєво звужує коло суб'єктів, які можуть претендувати на звільнення [10]. Фінансові наслідки невідповідності є відчут- ними: у першому кварталі 2025 року невиконання Ук- раїною вимог ATAD призвело до блокування близько 2 млрд євро із траншу 4,5 млрд євро в межах Ukraine Facility [8]. Це підтверджує, що ре- формування системи КІК є не лише технічним завданням, а й умовою фінансової стабіль- ності держави. Порівняльний аналіз під- ходів країн-кандидатів вияв- ляє характерні проблеми, що об'єднують їх з Україною. Досвід цих країн засвідчує, що ІТ-рішення, як у Сербії, та ризик-орієнтований підхід, як у Словаччині, є найефективнішими інструмента- ми для подолання інституційних обмежень. Водночас прямого копіювання моделей бути не може — кожна країна формує адаптивний шлях з урахуванням власного контексту. Перспективи впровадження досвіду ЄС в Україні. Грунтуючись на проведеному аналізі, пропонуються такі пріоритетні напрями вдос- коналення системи оподаткування КІК в Ук- раїні. По-перше, нормативна гармонізація. Необ- хідно внести зміни до статті 39? ПКУ з метою: уточнення критеріїв фактичного контролю на основі DEMPE-аналізу; запровадження опера- ційного тесту економічної присутності (офіс, персонал, активи) за прикладом Польщі [19] та Чехії [28]; встановлення de minimis порогів (прибуток до 750 тис. євро) за зразком Естонії [29] та Латвії [30]; законодавчого закріплення застосування порогу звільнення до прибутку, а не доходу. По-друге, інституційна трансформація. Потрібно посилити інституційну спроможність ДПС через створення централізованого інфор- маційного хабу для обробки даних CRS, роз- будову кадрового потенціалу за підтримки про- грам EU4PFM [6], а також модернізацію ІТ- інфраструктури для адміністрування цифрових транзакцій. По-третє, функціональна інтеграція. Забез- печити повноцінну інтеграцію з міжнародними Прогалина Рекомендація Приклад ЄС Відсутність чітких критеріїв суттєвої економічної діяльності Уточнити вимоги до фізичної присутності, персоналу та активів Польща, Нідерланди Обмежена імплементація гібридних невідповідностей Розробити механізми корекції розбіжностей у класифікації Німеччина Негармонізованість переліку юрисдикцій Синхронізувати перелік із реєстром Ради ЄС Франція Недостатня інтеграція з CRS Створити централізований хаб для обробки даних CRS Швеція, Фінляндія Неоднозначний поріг звільнення (дохід vs прибуток) Законодавчо закріпити застосування порогу до прибутку Польща, Чехія Таблиця 2. Прогалини у законодавстві про КІК в Україні та рекомендації Джерело: власна розробка автора на основі [3; 23; 32—33]. Таблиця 3. Підходи країн-кандидатів до гармонізації правил КІК Країна Ключові механізми Регуляторні бар’єри Чорногорія Поетапна імплементація, належне врядування Фрагментація адміністрації, пріоритет непрямого оподаткування Сербія Цифровізація звітності (попередньо заповнені декларації) Затримки ІТ-модернізації Пн. Македонія Спрощення звітності Відсутність CRS, слабка інституційна спроможність Туреччина Податкові стимули для експортерів Невідповідність CRS, відволікання ресурсів на кризові заходи Молдова Трансфертне ціноутворення, участь у BEPS Слабка адміністрація, застаріла ІТ-інфраструктура Джерело: власна розробка автора на основі [11—15]. АГРОСВІТ № 10, 2026 529 ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). механізмами обміну інформацією (CRS, CbCR), синхронізувати національний перелік низько- податкових юрисдикцій з реєстром Ради ЄС та впровадити механізми альтернативного врегу- лювання спорів за зразком країн Балтії [20]. Окремою перспективою є підготовка до інтег- рації з глобальним мінімальним податком (Pillar Two), що вимагає адаптації правил КІК до нових реалій у форматі поступового пере- ходу, як у Польщі. Впровадження зазначених заходів має врахо- вувати обмеження воєнного часу. Тимчасове відтермінування штрафних санкцій за КІК, хоча й обгрунтоване обставинами, створює ризик зни- ження довіри до стабільності регулювання. Тому критично важливим є паралельне здійснення ре- форм навіть в умовах воєнного стану, що проде- монстрував успішний досвід Польщі [33]. ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ РОЗВІДОК У ДАНОМУ НАПРЯМІ Проведений аналіз дозволяє сформулюва- ти такі висновки. По-перше, правила оподат- кування КІК у країнах ЄС демонструють чоти- ри моделі, найбільш релевантною для України є модель кластеру 3 (Польща, Чехія), що по- єднує помірні ставки з поступовою імплемен- тацією IIR. По-друге, стаття 392 ПКУ лише ча- стково відповідає стандартам ATAD: основни- ми прогалинами є невизначеність фактичного контролю, відсутність механізмів корекції гібридних невідповідностей та неузгодженість переліку юрисдикцій. По-третє, невідповідність ATAD призвела до реального фінансового збитку (блокування 2 млрд євро), що робить реформування КІК пріоритетом державної фінансової політики. По-четверте, перспектив- на модель для України має поєднувати норма- тивну гармонізацію (уточнення ст. 39? ПКУ), інституційну трансформацію (розбудова ДПС, CRS-хаб) та функціональну інтеграцію (синх- ронізація переліків юрисдикцій, Pillar Two). По-п'яте, впровадження реформ має врахову- вати воєнний контекст через тимчасові спро- щення без шкоди для довгострокової гармоні- зації. Подальші дослідження доцільно спряму- вати на розробку конкретних законодавчих механізмів інтеграції правил КІК з вимогами Pillar Two та адаптацію тестів економічної при- сутності до умов цифрової економіки. Література: 1. European Commission. EU-Ukraine Factsheet 2024. URL: https://enlargement.ec.- europa.eu (date of access: 29.07.2025). 2. OECD. Designing Effective Controlled Foreign Company Rules: Action 3. OECD Publi- shing, 2015. URL: https://www.oecd.org/tax/ beps/designing-effective-CFC-rules-action3-final- report.pdf (date of access: 29.07.2025). 3. Король В., Небильцова О. BEPS і acquis communautaire. Вісник Ужгородського націо- нального університету. Серія: Право. 2020. № 73. С. 221—234. 4. Kozlov, Y. Overview of Compliance of Ukraine Tax Legislation with the Requirements of the EU Directives. Економіка розвитку систем. 2024. Vol. 6, No. 2. P. 123—129. 5. Олійник Я. В., Криштопа І. І., Ніколен- ко Л. А., Воробей С. І. Реалізація заходів ОЕСР з питань боротьби з ухиленням від сплати по- датків: досвід ЄС. Економіка та підприємницт- во. 2023. № 51. С. 92—104. 6. Bridging Taxation Worlds: Ukraine's Path to Harmonize with the EU Tax Legislation (EU4PFM). 2025. URL: https://eu4pfm.com.ua (date of access: 29.07.2025). 7. Council Directive (EU) 2016/1164 of 12 July 2016 (ATAD). Official Journal of the European Union, L 193. URL: https://eur-lex.europa.eu/ eli/dir/2016/1164/oj/eng (date of access: 29.07.2025). 8. bne IntelliNews. Ukraine risks € 2bn EU funding cut over unmet reform benchmarks. 2025. URL: https://www.intellinews.com/ukraine-risks- 2bn-eu -funding-cut-over-unmet-reform- benchmarks-eu-trade-relations-in-limbo-383084/ (date of access: 29.07.2025). 9. Council of the EU. EU list of non-coope- rative jurisdictions for tax purposes. 2025. URL: https://www.consilium.europa.eu (date of access: 29.07.2025). 10. The tax office insists that a EUR 2 million CFC exemption threshold applies to revenues, not profits. Azola Legal / Global Compliance News, 2024. URL: https://www.globalcompliance- news.com (date of access: 29.07.2025). 11. European Commission. Montenegro 2024 Report. Brussels, 2024. URL: https://enlargement.- ec.europa.eu (date of access: 29.07.2025). 12. European Commission. Serbia 2024 Report. Brussels, 2024. URL: https://enlargement.ec.- europa.eu (date of access: 29.07.2025). 13. European Commission. North Macedonia 2024 Report. Brussels, 2024. URL: https://enlarge- ment.ec.europa.eu (date of access: 29.07.2025). 14. European Commission. Turkiye 2024 Report. Brussels, 2024. URL: https://enlargement.- ec.europa.eu (date of access: 29.07.2025). 15. European Commission. Republic of Moldova 2024 Report. Brussels, 2024. URL: https:/ 530 АГРОСВІТ № 10, 2026 ISSN 2306-6792Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). /enlargement.ec.europa.eu (date of access: 29.07.2025). 16. Податковий кодекс України, закон Ук- раїни № 2755-VI від 02.12.2010. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (дата звернення: 29.07.2025). 17. Administrative Principles Transfer Pricing, BMF circular dated 14 July 2021. International Transfer Pricing Journal, 2021, № 6. 18. Article 209 B. Code gеnеral des impоts. URL: https://www.legifrance.gouv.fr (date of access: 26.08.2025) 19. Poland: Corporate — Group taxation. PwC, 2025. URL: https://taxsummaries.pwc.com/ poland/corporate/group-taxation (date of access: 26.08.2025) 20. Tvaronaviciene A., Kaminskiene N., Rone D., Uudekull R. Mediation in the Baltic States. Access to Justice in Eastern Europe, 2022, № 4 (16), p. 68—86. 21. Controlled Foreign Company Legislation / Ed. by Georg Kofler et al. Amsterdam: IBFD, 2020. 936 p. 22. Avi-Yonah R. S., Xu H. Evaluating BEPS. Erasmus Law Review, 2017, № 1, p. 3—11. 23. Савка О. П. Порівняльний аналіз правил КІК у США, Великій Британії, Польщі та Ук- раїні. Економіка. Фінанси. Право, 2025, № 2, с. 44—51. 24. Overesch M., Schindler D., Wamser G. Design and Consequences of CFC and GILTI Rules. CESifo Working Paper, 2024, № 11018. 25. Kollruss T. Efficiency of CFC taxation concerning hybrid instruments. Cogent Business & Management, 2025, № 12 (1). 26. Bray S., Mengden A. 2024 European Tax Policy Scorecard. Tax Foundation Europe, 2025. URL: https://taxfoundation.org (date of access: 26.08.2025). 27. Kuzniacki B. Implementing the ATAD's CFC Rules by Poland. EC Tax Review, 2018, № 27, p. 160-176. 28. Foltyn J. ATAD directive: The rules for taxation of CFC according to the ITA. Grant Thornton, 2025. URL: https://www.grantthor- nton.cz (date of access: 26.08.2025). 29. Rules against tax avoidance. Ministry of Finance of Estonia, 2025. URL: https://www.fin.ee (date of access: 26.08.2025). 30. Latvia Implements New CFC Rules from 2019. Orbitax, 2019. URL: https://orbitax.com (date of access: 26.08.2025). 31. Kuzniacki B. Tax Avoidance through Controlled Foreign Companies under EU Law. Accounting, Economics, and Law, 2017, № 7, p. 160—176. 32. OECD. Corporate Tax Statistics 2024. OECD Publishing, July 2024. URL: https://www.oecd.- org/en/publications/corporate-tax-statistics- 2024_9c27d6e8-en.html (date of access: 29.07.2025). 33. Council of the European Union. Taxation: member states update EU list of non-cooperative tax jurisdictions. Brussels, 2024. URL: https:// www.consilium.europa.eu/en/press/press- releases/2025/02/18/taxation-member-states- u pdate-eu -l i s t -of-n on-cooperat ive-tax- jurisdictions/ (date of access: 29.07.2025). References: 1. European Commission. (2024), "EU-Ukraine Factsheet", available at: https://enlargement.ec.- europa.eu (Accessed 29.07.2025). 2. OECD (2015), "Designing Effective Con- trolled Foreign Company Rules: Action 3", available at: https://www.oecd.org/tax/beps/ designing-effective-CFC-rules-action3-final- report.pdf (Accessed 29.07.2025). 3. Korol, V. and Nebyltsova, O. (2020), "BEPS i acquis communautaire", Visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Pravo, vol. 73, pp. 221—234. 4. Kozlov, Y. (2024), "Overview of Compliance of Ukraine Tax Legislation with the Requirements of the EU Directives", Ekonomika rozvytku system, Vol. 6, No. 2, pp. 123—129. 5. Oliinyk, Ya. V., Kryshtopa, I. I., Nikolen- ko, L. A. and Vorobei, S. I. (2023), "Implementing OECD measures to combat tax evasion: EU experience", Ekonomika ta pidpryiemnytstvo, vol. 51m pp. 92—104. 6. EU4PFM (2025), "Bridging Taxation Worlds: Ukraine's Path to Harmonize with the EU Tax Legislation", available at: https://eu4pfm.com.ua (Accessed 29.07.2025). 7. Official Journal of the European Union (2016), ""Council Directive (EU) 2016/1164 of 12 July 2016 (ATAD), available at: https://eur-lex.- europa.eu/eli/dir/2016/1164/oj/eng (Accessed 29.07.2025). 8. IntelliNews (2025), "Ukraine risks € 2bn EU funding cut over unmet reform benchmarks", available at: https://www.intellinews.com/ ukraine-risks-2bn-eu-funding-cut-over-unmet- reform-benchmarks-eu-trade-relations-in-limbo- 383084/ (Accessed 29.07.2025). 9. Council of the EU (2025), "EU list of non- cooperative jurisdictions for tax purposes", available at: https://www.consilium.europa.eu (Accessed 29.07.2025). 10. Global Compliance News (2024), "The tax office insists that a EUR 2 million CFC exemption threshold applies to revenues, not profits. Azola АГРОСВІТ № 10, 2026 531 ISSN 2306-6792 Copyright © The Author(s). This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/). Legal", available at: https://www.globalcomp- liancenews.com (Accessed 29.07.2025). 11. European Commission (2024), "Monte- negro 2024 Report", available at: https://enlar- gement.ec.europa.eu (Accessed 29.07.2025). 12. European Commission. Serbia 2024 Report. Brussels, 2024, available at: https://enlargement.- ec.europa.eu (Accessed 29.07.2025). 13. European Commission (2024), "North Macedonia 2024 Report", available at: https:// enlargement.ec.europa.eu (Accessed 29.07.2025). 14. European Commission (2024), "Turkiye 2024 Report", available at: https://enlargement.- ec.europa.eu (Accessed 29.07.2025). 15. European Commission (2024), "Republic of Moldova 2024 Report", available at: https:// enlargement.ec.europa.eu (Accessed 29.07.2025). 16. Verkhovna Rada of Ukraine (2010), "Tax Code of Ukraine", available at: https://za- kon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (Accessed 29.07.2025). 17. International Transfer Pricing Journal (2021), "Administrative Principles Transfer Pricing, BMF circular dated 14 July 2021", vol. 6. 18. legifrance (2014), "Article 209 B. Code gеnеral des impоts", available at: https://www.le- gifrance.gouv.fr (Accessed 26.08.2025). 19. PwC (2025), "Poland: Corporate — Group taxation", available at: https://taxsummaries.- pwc.com/poland/corporate/group-taxation (Accessed 26.08.2025). 20. Tvaronaviciene, A., Kaminskiene, N., Rone, D. and Uudekull, R. (2022), "Mediation in the Baltic States", Access to Justice in Eastern Europe, vol. 4 (16), pp. 68—86. 21. Kofler, G. (2020), Controlled Foreign Com- pany Legislation, IBFD, Amsterdam. 22. Avi-Yonah, R. S. and Xu, H. (2017), "Evalua- ting BEPS", Erasmus Law Review, vol. 1, pp. 3— 11. 23. Savka, O. P. (2025), "Comparative analysis of CIC rules in the USA", Ekonomika. Finansy. Pravo, vol. 2, pp. 44—51. 24. Overesch, M., Schindler, D. and Wamser, G. (2024), "Design and Consequences of CFC and GILTI Rules", CESifo Working Paper, vol. 11018. 25. Kollruss, T. (2025), "Efficiency of CFC taxa- tion concerning hybrid instruments", Cogent Business & Management, vol. 12 (1). 26. Bray, S. and Mengden, A. (2025), "2024 European Tax Policy Scorecard", Tax Foundation Europe, available at: https://taxfoundation.org (Accessed 26.08.2025). 27. Kuzniacki, B. (2018), "Implementing the ATAD's CFC Rules by Poland", EC Tax Review, vol. 27, pp. 160—176. 28. Foltyn, J. (2025), "ATAD directive: The rules for taxation of CFC according to the ITA", Grant Thornton, available at: https://www.grant- thornton.cz (Accessed 26.08.2025). 29. Ministry of Finance of Estonia (2025), "Rules against tax avoidance", available at: https:/ /www.fin.ee (Accessed 26.08.2025). 30. Orbitax (2019), "Latvia Implements New CFC Rules from 2019", available at: https:// orbitax.com (Accessed 26.08.2025). 31. Kuzniacki, B. (2017), "Tax Avoidance thro- ugh Controlled Foreign Companies under EU Law", Accounting, Economics, and Law, vol. 7, pp. 160— 176. 32.OECD (2024), "Corporate Tax Statistics 2024", available at: https://www.oecd.org/en/ publications/corporate-tax-statistics-2024_- 9c27d6e8-en.html (Accessed 29.07.2025). 33. Council of the European Union (2024), "Taxation: member states update EU list of non- cooperative tax jurisdictions", available at: https:/ /www.consilium.europa.eu/en/press/press- releases/2025/02/18/taxation-member-states- update-eu-list-of-non-cooperative-tax-jurisdicti (Accessed 29.07.2025). Отримано редакцією журналу / Received: 06.05.26 Прорецензовано / Revised: 13.05.26 Дата публікації / Published: 21.05.26
id www_nayka_com_ua-article-10358
institution Agrosvit
keywords_txt_mv keywords
language Ukrainian
last_indexed 2026-06-09T01:02:36Z
publishDate 2026
publisher ДКС Центр
record_format ojs
resource_txt_mv wwwnaykacomua/0f/97fde4b6aee0cd3af64076adb3e1c90f.pdf
spelling www_nayka_com_ua-article-103582026-06-08T08:39:19Z ДОСВІД КРАЇН ЄС В ОПОДАТКУВАННІ ПРИБУТКУ КОНТРОЛЬОВАНИХ ІНОЗЕМНИХ КОМПАНІЙ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ THE EU EXPERIENCE IN TAXATION OF CONTROLLED FOREIGN COMPANY INCOME AND PROSPECTS FOR ITS IMPLEMENTATION IN UKRAINE Трохимець, Б. В. ДКС Центр 2026-05-21 Article Article application/pdf https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10358 10.32702/2306-6792.2026.10.525 Журнал "Агросвіт"; № 10 (2026): АГРОСВІТ; 525-531 Agrosvit; No. 10 (2026): AGROSVIT; 525-531 2306-6792 10.32702/2306-6792.2026.10 uk https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10358/10502 Авторське право (c) 2026 Журнал "Агросвіт"
spellingShingle Трохимець, Б. В.
ДОСВІД КРАЇН ЄС В ОПОДАТКУВАННІ ПРИБУТКУ КОНТРОЛЬОВАНИХ ІНОЗЕМНИХ КОМПАНІЙ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ
title ДОСВІД КРАЇН ЄС В ОПОДАТКУВАННІ ПРИБУТКУ КОНТРОЛЬОВАНИХ ІНОЗЕМНИХ КОМПАНІЙ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ
title_alt THE EU EXPERIENCE IN TAXATION OF CONTROLLED FOREIGN COMPANY INCOME AND PROSPECTS FOR ITS IMPLEMENTATION IN UKRAINE
title_full ДОСВІД КРАЇН ЄС В ОПОДАТКУВАННІ ПРИБУТКУ КОНТРОЛЬОВАНИХ ІНОЗЕМНИХ КОМПАНІЙ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ
title_fullStr ДОСВІД КРАЇН ЄС В ОПОДАТКУВАННІ ПРИБУТКУ КОНТРОЛЬОВАНИХ ІНОЗЕМНИХ КОМПАНІЙ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ
title_full_unstemmed ДОСВІД КРАЇН ЄС В ОПОДАТКУВАННІ ПРИБУТКУ КОНТРОЛЬОВАНИХ ІНОЗЕМНИХ КОМПАНІЙ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ
title_short ДОСВІД КРАЇН ЄС В ОПОДАТКУВАННІ ПРИБУТКУ КОНТРОЛЬОВАНИХ ІНОЗЕМНИХ КОМПАНІЙ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ
title_sort досвід країн єс в оподаткуванні прибутку контрольованих іноземних компаній та перспективи його впровадження в україні
url https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/10358
work_keys_str_mv AT trohimecʹbv dosvídkraínêsvopodatkuvannípributkukontrolʹovanihínozemnihkompaníjtaperspektivijogovprovadžennâvukraíní
AT trohimecʹbv theeuexperienceintaxationofcontrolledforeigncompanyincomeandprospectsforitsimplementationinukraine