Дослідження в м. Охтирка — археологія війни
The article is devoted to the result of archaeological research carried out on the territory of the Okhtyrka fortress of the second half of the 17th–18th centuries. Excavations were conducted in the basement of the Okhtyrka Municipal Local History Museum. The building was severely damaged because of...
Збережено в:
| Опубліковано в: | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2024 |
| Випуск: | 3 |
| Сторінки: | 72-88 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2024
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/12 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824318674599936 |
|---|---|
| author | Karavaiko, D. V. Osadchyi, Ye. M. Berest, Yu. M. |
| author_facet | Karavaiko, D. V. Osadchyi, Ye. M. Berest, Yu. M. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "D. V. Karavaiko",
"institution": "кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, відділу археології раннього залізного віку, Інститут археології НАН України",
"orcid": ""
},
{
"author": "Ye. M. Osadchyi",
"institution": "кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу ядерно-фізичних досліджень, Інститут прикладної фізики НАН України",
"orcid": ""
},
{
"author": "Yu. M. Berest",
"institution": "старший науковий співробітник, Охтирський міський краєзнавчий музей",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Karavaiko, D. V. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 88 |
| container_issue | 3 |
| container_start_page | 72 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2024-10-01T21:41:41Z |
| description | The article is devoted to the result of archaeological research carried out on the territory of the Okhtyrka fortress of the second half of the 17th–18th centuries. Excavations were conducted in the basement of the Okhtyrka Municipal Local History Museum. The building was severely damaged because of the night bombing in spring 2022. During the reconstruction of the museum, the workers had discovered archaeological artefacts.In the result of archaeological research, there were discovered the remains of a building buried in virgin soil. The most informative were the remains of the cellar walls. In the filling of the building, there were distinguished two layers separated by a sterile one. In the lower layer, the vast majority of fragments of tiles and furnace slag were found, and in the upper layer — numerous fragments of pottery and individual finds. The analysis of the artefacts location and the general stratigraphy allows presuming preliminary conclusions. The dwelling had two levels — the ground living level with the furnace and the underground one, or a cellar. The level had a massive ceiling made of oak logs and a wooden construction made of logs with a diameter of 0.15–0.25 m. The space between the wooden construction and virgin soil was filled with yellow sand. Mostly, in the filling of the dwelling were found light clay pottery fragments and some items covered with green glaze. The tiles were decorated with stylised floral ornament. Among the imports, the most noticeable are a handle of a faience cup produced in the Ottoman Empire and fragments of clay bottles of Riga balsam. In addition, a faience ointment jar, produced in Germany or Austria in the 18th century.Based on the analysis of the finds, the time of construction of the building is dated to the 20s–30s, and the time of destruction — 70s–80s of the 18th century. The first date is indicated by a coin minted in 1731, found in a piece of preserved oak log, and the second one by the lower part of a clay bottle, found on the floor of the cellar. Some of the imported finds are related to medicine, so we can assume using the building as a pharmacy in the last years of its existing. |
| doi_str_mv | 10.15407/arheologia2024.03.072 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:00:51Z |
| format | Article |
| fulltext |
НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРАЇНИ • IНСТИТУТ АРХЕОЛОГIЇ НАН УКРАЇНИ
НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р.
ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО
КИЇВ 3 2024
АРХЕОЛОГIЯ
Головний редактор
ЧАБАЙ В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Редакцiйна колегiя
БОЛТРИК Ю. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
БОРОФФКА Н., доктор хаб., Нiмецький археологiчний iнститут, Німеччина
БУЙСЬКИХ А. В., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
ГАРДІ С. Е., PhD, Норвезький інститут у Римі Університету в Осло, Великобританія
ДЖIНДЖАН Ф., професор, доктор хаб., почесний професор унiверситету Париж 1 Пантеон
Сорбонна, Францiя
ЗАЛIЗНЯК Л. Л., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет
«Києво-Могилянська академiя»
IВАНЧИК А. I., професор, Французький нацiональний центр наукових дослiджень, Францiя
КАЙЗЕР Е., професор, доктор хаб., Вiльний унiверситет Берлiну, Німеччина
ОТРОЩЕНКО В. В., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет
«Києво-Могилянська академiя»
ПЛАВІНСЬКИЙ М. О., кандидат історичних наук, Варшавський університет, Польща
ПОТЄХIНА I. Д., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
РАБІНОВІЦ А., PhD, Техаський університет в Остіні, Сполучені Штати Америки
ФОРНАСЬЄ Й., професор, доктор хаб., Галле-Віттенберзький університет імені Мартіна Лютера,
Німеччина
ХОХОРОВСКI Я., професор, доктор хаб., Iнститут археологiї Яґеллонського унiверситету, Польща
ШЕВЧЕНКО T. М., кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України (вiдповiдальний секретар)
NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE
SCIENTIFIC JOURNAL – FOUNDED IN 1947
FREQUENCY: QUARTERLY
Editor-in-Chief
CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology
of the National Academy of Sciences of Ukraine
Editorial Board
BOLTRYK Yu. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
BOROFFKA N., Professor, Dr. Hab., German Archaeological Institute, Germany
BUISKYKH A. V., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
CHOCHOROWSKI J., Professor, Dr. Hab., Institute of Archaeology of Jagiellonian University, Poland
DJINDJIAN F., Professor, Dr. Hab., Professor of the University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France
IVANTCHIK A. I., Professor, National Centre for Scientific Research of France, France
FORNASIER J., Professor, Dr. Hab., Martin Luther University Halle-Wittenberg, Germany
HARDY S. A., PhD, Norwegian Institute in Rome, University of Oslo, Great Britain
KAISER E., Professor, Dr. Hab., Free University of Berlin, Germany
OTROSHCHENKO V. V., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy
PLAVINSKI M. O., PhD in History, University of Warsaw, Poland
POTEKHINA I. D., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
RABINOWITZ A., PhD in Classical Archaeology, University of Texas at Austin, the USA
SHEVCHENKO T. M., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine (Executive Secretary)
ZALIZNIAK L. L., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy
ARHEOLOGIA
KYIV 3 2024
ЗМIСТ CONTENTS
Articles
АСЛАНТЮРК Н. Кілька неопублікованих фраг-
ментів хеттських клинописних табличок із
Богазкея: Bo 6659+Bo 6712, Bo 6662, Bo 6690,
Bo 6693, KBo 5.9(Bo 2027)+Bo 6691
USHKOVA Yu. V. Connections of the Yamna Cul-
ture Population of the Black Sea Region According
to Anthropological Data: An Intergroup Analysis of
Male Series
БАУКОВА А. Ю. «Невидимий» бог чи «Податель
Багатства»?: образ Гадеса на античних монетах
STEBLII N. Ya., DOVHAN P. M. The Church of
the Princely Era From the Chronicle Buzhesk: Lo-
calisation, Remains, Dating (based on the materials
of archaeological research in 2015–2021)
Discoveries and Recent Finds
KARAVAIKO D. V., OSADCHYI Ye. M.,
BEREST Yu. M. Archaeological Research in
Okhtyrka — the Archaeology of War
Protection of Archaeological Monuments
OSAULCHUK O. M., PADYUKA M. V. Preven-
tive Archaeological Research in Overhead Electric
Power Line’s Construction Zones
Статтi
ASLANTÜRK N. Several Unpublished Hittite
Cuneiform Tablet Fragments From Boğazköy: Bo
6659+Bo 6712, Bo 6662, Bo 6690, Bo 6693, KBo
5.9(Bo 2027)+Bo 6691
УШКОВА Ю. В. Зв’язки населення ямної
спільноти Надчорномор’я за антропологіч-
ними даними: міжгруповий аналіз чоловічих
серій
BAUKOVA A.Yu. “Unseen God” or “Giver of
Wealth”? Image of Hades on Ancient Coins
СТЕБЛІЙ Н. Я., ДОВГАНЬ П. М. Церква княжої
доби з літописного Бужеська: локалізація,
деструкції, датування (за матеріалами архео-
логічних досліджень 2015–2021 рр.)
Новi вiдкриття та знахiдки
КАРАВАЙКО Д. В., ОСАДЧИЙ Є. М., БЕ-
РЕСТ Ю. М. Дослідження в м. Охтирка — ар-
хеологія війни
Охорона археологiчних пам’яток
ОСАУЛЬЧУК О. М., ПАДЮКА М. В., Пре-
вентивні археологічні дослідження в зонах
будівництва ліній електропередач
5
16
40
54
72
89
Методи археологiчних дослiджень
ГНЕРА В. А. До питання про методику
аналізу аерофото та космознімків на наявність
пам’яток археології
До iсторiї
стародавнього виробництва
ДУДНИК Д. В. Методи нуклеусного розко-
лювання мізинської індустрії епіграветського
технокомплексу
Хронiка
До 75-річчя Ростислава Всеволодовича Тер-
пиловського
Methods of archaeological research
HNERA V. A. On the Methodology of Analysing
Aerial and Satellite Images to Detect Archaeological
Sites
To the History
of Ancient Crafts
DUDNYK D. V. Core Reduction Methods of
Mizyn Industry of Epigravettian Techno-Complex
News Review
On the 75th Anniversary of Rostyslav Vsevolo-
dovych Terpylovskyi
105
121
150
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 372
Новi вiдкриття
та знахiдки
УДК 902.2(477.52-21)”364”:725.91”17”
https://doi.org/10.15407/arheologia2024.03.072
*КАРАВАЙКО Дмитро Володимирович — кандидат іс-
торичних наук, старший науковий співробітник, відді-
лу археології раннього залізного віку, Інститут археоло-
гії НАН України, ORCID: 0000-0001-9309-6707, dmytro.
karavaiko@gmail.com
ОСАДЧИЙ Євген Миколайович — кандидат історичних
наук, науковий співробітник відділу ядерно-фізичних
досліджень, Інститут прикладної фізики НАН України,
ORCID: 0000-0002-9143-110X osadchij.75@gmail.com
БЕРЕСТ Юрій Михайлович — старший науковий спів-
робітник, Охтирський міський краєзнавчий музей,
ORCID: 0000-0003-3042-3816, berestyurii@gmail.com
ДОСЛІДЖЕННЯ В м. ОХТИРКА —
АРХЕОЛОГІЯ ВІЙНИ
© Д. В. КАРАВАЙКО, Є. М. ОСАДЧИЙ,
Ю. М. БЕРЕСТ* 2024
У статті представлено результати розкопок
у приміщенні краєзнавчого музею в м. Охтирка,
що постраждав під час бомбардування 2022 р.
У шурфах, закладених у підвальній частині бу-
дівлі, вдалося виявити частину заглибленої в
материк споруди, яка датується першою по-
ловиною XVIII ст. Під час робіт виявлено кон-
структивні особливості приміщення, окремі
дерев’яні деталі. У заповненні котлована зна-
йдено значну кількість виробів із глини, що
представлені переважно рештками гончарних
посудин та різноманітними кахлями, кількома
предметами з металу, зокрема виявлено мідну
монету карбування 1731 p.
К л ю ч о в і с л о в а: Охтирська фортеця,
XVIII ст., кахлі, домобудівництво.
Із початком повномасштабного вторгнен-
ня неймовірних руйнувань зазнали міста та
села прикордонних областей України, зокрема
Сумської. Під загрозою опинилися й пам’ятки
археології. У 2022 p. в Інституті археології
НАН України було створено спеціалізовану
Моніторингову археологічну експедицію
(далі — МАЕ) з двома обласними загонами у
складі: Київським і Чернігівським. Археологічні
дослідження проводили спів-робітники МАЕ
ІА НАН України в рамках дослідницького
пілотного проєкту Інституту археології НАН
України (керівник — член-кореспондент
НАН України А. В. Буйських) за фінансової
підтримки Німецького археологічного
інституту: «Ukrainian Archaeological Heritage,
threatened by War: saving and protection /
Українська археологічна спадщина, що по-
страждала під час війни: порятунок та захист»
індивідуального гранту. Керівником експедиції
став кандидат історич-них наук В. Г. Івакін. Із
2023 p. експедиція розширила свій ареал, куди
увійшла зокрема Сумська обл. Лише протягом
одного польового сезону внаслідок розвідок
було обстежено 59 пам’яток археології та один
кар’єр. Серед них: 16 городищ, 20 неукріплених
поселень, 15 курганних могильників, 6 пооди-
ноких курганів, 1 палеолітична стоянка. Значну
увагу Сумський загін МАЕ приділив обстежен-
ню м. Охтирка, навколо якого в лютому-березні
2022 року точилися запеклі бої. Інтерес спону-
кав і ступінь археологічного вивчення самого
міста.
Охтирська фортеця нині є однією з най-
менш досліджених серед решти слобожансь-
ких міст. Переважна більшість її території роз-
ташована під щільною забудовою історичного
середмістя, тому проведення наукових роз-
копок — досить проблемне питання. Перші
археологічні розкопки в межах фортеці м. Ох-
тирка 1928 p. здійснив директор місцевого
краєзнавчого музею М. Горват. Він дослідив
рештки парафіяльного цвинтаря Миколаївської
церкви (Яненко 2016, с. 128). Надалі жодні роз-
копки в цій частині міста не проводилися, хоча
відомо про знахідки кількох монетних скарбів,
виявлені під час земляних робіт (Осадчий 2014,
с. 116-120).
Це стаття відкритого доступу за ліцензією CC BY-NC-ND 4.0
https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/legalcode.uk
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 3 73
В останні десятиліття у межах фортеці
відбувалося нове будівництво та реконструкція
старих комунікацій, що дозволило авторам
здійснювати періодичні спостереження за зем-
ляними роботами, хоч місцева влада ніяк не
регламентувала їх проведення та не залуча-
ла фахівців-археологів. Тому результати та-
ких спостережень були більше ніж скромни-
ми. За весь час вдалося зафіксувати профіль
оборонної споруди в котловані сусіднього з
музеєм будинку та кілька поховань поблизу
Покровського собору (Осадчий 2011, с. 318; Бе-
рест 2014, с. 57-58). У 2018 p. у межах підготовки
історико-архітектурного опорного плану Ох-
тирки Л. І. Білинська здійснила археологічне
обстеження міста, але виявлені поселення доби
бронзи-раннього залізного віку розташовували-
ся по околицях, а центр міста так і залишився
необстеженим.
У ніч із 7 на 8 березня 2022 p. московсь-
ка авіація нанесла бомбовий удар по іс-
торичному середмістю Охтирки. Через це
сильно постраждав будинок музею (рис. 1).
Архітектурна експертиза визначила необхід-
ність посилення опорних стін та фундаментів
будинку. Під час підготовчих робіт в одній
із секцій підвальної частини будинку було
виявлено фрагменти гончарного посуду
козацької доби. З ініціативи директора музею
Л. В. Міщенко реконструкцію було призупине-
но та запрошено археологів.
Дослідження здійснив Сумський загін МАЕ
під керівництвом Д. В. Каравайка. Земляні ро-
боти в підвальному приміщенні ускладнюва-
ло тьмяне штучне освітлення та замкнений
простір — майже вся площа підвальної секції
була заповнена відвалами землі. Для продо-
вження досліджень частину ґрунту необхідно
було винести з підвалу, розчистивши тим са-
мим місце для нового шурфу. Для визначен-
ня потужності культурного шару та з’ясування
стратиграфії залягання шарів по центру
підвального приміщення було закладено 2
пробні шурфи (рис. 2–4).
Шурф 1 розмірами 1 × 2 м був зорієнтований
паралельно до стін будинку (рис. 3). Його гли-
бина сягала 1,4 м від умовного R0, за який узя-
то рівень підлоги підвалу. Стратиграфія шурфу
така: перший шар — будівельне сміття почат-
ку ХХ ст. і часу існування приміщення музею.
У ньому виявлено цеглу початку ХХ ст., глиня-
ну пляшку німецького виробництва і фрагмен-
ти скляних пляшок та чарки. Нижче залягав шар
темно-сірого супіску, насичений органікою та
Рис. 1. Загальний вигляд будівлі музею, який виходить на центральну вулицю міста — вул. Незалежності. Фото В. Циганкова
Fig. 1. General view of the museum building, facing the main street of the city, Independence street. Photo by V. Tsyhankov
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 374
Рис. 2. План підвальної частини Охтирського міського
краєзнавчого музею з позначенням місць розташування
шурфів
Fig. 2. The plan of the basement part of the Okhtyrka
Municipal Local History Museum with the location of the
trenches
значною кількістю кісток тварин. У цьому шарі
зафіксовано численні кахлі (22 фрагменти ли-
цьових частин та 60 фрагментів румп) зі слідами
кіптяви та гончарну світлоглиняну кераміку
з геометричним орнаментом, 20 фрагментів
вінець та денець і 73 фрагменти стінок. Нижче
виявлено прошарок темного піску потужністю
від 0,05 м до 0,20 м. Жодних знахідок у цьому
шарі не зафіксовано.
На глибині 0,75–1,25 м залягав шар світло-
сірого мішаного супіску. У верхній третині цьо-
го шару помітні сліди деревного тліну, які про-
стежуються по всій досліджуваній площі. Решт-
ки дерев’яних конструкцій у вигляді зітлілих
дощок виявлено на глибині 0,8 м. Вони пов’язані
з прошарком деревного тліну і, ймовірно, є
рештками підлоги наземної частини споруди.
У цьому шарі концентрація знахідок менша.
Вони представлені аналогічними фрагментами
кахлів із рослинним орнаментом та кружальної
кераміки. Під шаром світло-сірого супіску ви-
явлено прошарки, насичені органікою, рештка-
ми зітлілого дерева. Вони мали чітке розшару-
вання (сліди засохлої багнюки), у якому перева-
жала органіка. На самому дні шурфу виявлено
смуги деревного тліну шириною 0,10–0,15 м, що
тягнулися по діагоналі з одного кута в інший.
У заповненні шурфу були виявлені фрагменти
кружального світлоглиняного посуду, фрагмен-
ти кахлів та великі шматки обпаленої глини,
ймовірно, рештки череня печі. На підлозі було
знайдено нижню частину глиняної кружальної
пляшки. Індивідуальні знахідки представлені
монетою «деньга» карбування 1731 р., знайде-
ною у щілині збереженої дерев’яної лаги та дво-
ма фрагментами ножів (рис. 5–6).
У північно-західному куті шурфу було
зафіксовано яму 1. Вона виділялася на фоні
темно-сірого супіску більшою насиченістю
органікою та меншою щільністю ґрунту.
У заповненні ями виявлено фрагменти гон-
чарного посуду та кахлі, аналогічні тим, що
виявлені в заповненні шурфу, а також кістки
тварин (рис. 7).
Шурф 2 було закладено в південно-захід-
ному куті підвального приміщення (рис. 4).
Його розміри 3 × 2 м і зорієнтований так само
паралельно стінам будинку. Верхній шар до
позначки 0,4 м зняли будівельники під час
підготовки до заливання бетоном. На глибині
0,4 м від рівня підлоги було зафіксовано кут
заглибленої в материк споруди та прямокутну
пляму, яка мала органічне заповнення.
Під час дослідження котлована споруди про-
стежено два шари ґрунту, які чітко розділялися
прошарком темно-сірого піску так само, як і
в шурфі 1. На глибині 0,2–0,3 м виявле-
но дві пустоти, наповнені пухким чорнозем-
ним ґрунтом, деревним тліном та рештками
зітлілого дерева. Ширина їх коливається від
0,4–0,6 м, а товщина сягає 0,3 м. Це залишки
дубових лаг, що простежені і в заповненні спо-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 3 75
Рис. 3. План та профілі шурфу 1
Fig. 3. Plan and profiles of the trench 1
руди, а південна лага проходила через всю спо-
руду і була врізана в материк на 0,7 м за межі
стінки споруди. На глибині 0,3 м дерев’яні
лаги простежені на фоні мішаного супіщаного
заповнення. Вони були зорієнтовані паралель-
но стінці споруди. Крім того, між ними були
рештки дощок завширшки 0,10–0,15 м, що були
зорієнтовані паралельно лагам. Шар світло-
сірого мішаного супіску потужністю 0,45–
0,60 м зафіксовано відразу під шаром темного
гумусованого піску. Із заповнення котлована
походять численні фрагменти світлоглиняного
гончарного посуду та окремі темного ко-
льору, кілька виробів мали зелену поливу. У
заповненні нижнього шару було виявлено пе-
реважну більшість фрагментів кахлів. Серед
знахідок трапилися ручка від фаянсової чаш-
ки з орнаментом кобальтовою фарбою та фа-
янсова баночка. Знахідки скляного посуду
представлені рештками нижньої частини двох
чарок, кухлика з ручкою, уламками верхніх
частин пляшок, ручки від кухлика. Серед
виробів зі скла можна виділити фрагменто-
ваний кухоль, збережений на три чверті. Та-
кож виявлено кілька індивідуальних знахідок:
сталева пружина, підкова на чобіт, черешко-
вий ніж із залізною обоймою, латунна криш-
ка від натруски (рис. 8–11). У верхній частині
заповнення та на поверхні знайдено предмети
кінця ХІХ — початку ХХ ст. (фрагменти скля-
них пляшок з-під мінеральної води та рюм-
ки), пов’язані з будівництвом та існуванням
приміщення музею.
Котлован споруди був викопаний у щіль-
ному материковому піску й простежувався з
глибини 0,4 м від умовного R0. Однак зауважи-
мо, що материк у цій частині будівлі був знач-
но пошкоджений будівельними роботами по-
чатку ХХ ст. і сучасним реставраційним ремон-
том. На глибині 1,3 м було виявлено підлогу
споруди. Вона рівна, має невеликий ухил до
краю споруди. На підлозі зафіксовані відбитки
дерев’яних лаг, які утворюють прямий кут. Ши-
рина лаг — 0,15–0,25 м. Це рештки дерев’яної
конструкції підвальної частини приміщення.
Простір між дерев’яною стіною та материко-
вою стінкою має ширину 0,3 м і був заповнений
світло-жовтим піском.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 376
Отримані результати досліджень дають
змогу зробити попередні висновки. Місце роз-
ташування дослідженої споруди визначається
за планом м. Охтирка 1767 р., що найближчий
хронологічно. За цією картою вона розташо-
вувалася в межах оборонних споруд фортеці.
На карті зображений Г-подібний квартал,
розміщений уздовж північно-західного кута
фортеці, між двома воротами. Будинок був
у північно-східній частині цього кварта-
лу, поблизу воріт та мосту через p. Охтирка
(рис. 12).
Досліджена частина споруди скоріше за
все була житловою і мала підземний ярус та
один або два наземних. Конструкція будин-
ку була зрубною, адже ям від стовпів не вияв-
лено. Відсутні також рештки глиняної обмаз-
ки. Про устрій наземного поверху вкрай мало
інформації. Ми маємо дані про конструкцію пе-
рекриття підвальної частини — через всю ши-
рину котлована були прокладені дубові лаги
товщиною 0,3 м. Вони мали тримати настил
із дощок, який був підлогою першого поверху.
Для більшої міцності конструкції краї лаг були
врізані в материковий ґрунт майже на пів ме-
тра.
На підлозі першого поверху була піч. Про
її наявність свідчать окремі цеглини, частково
обпалені та без розчину, й фрагменти череня зі
слідами значного прожарювання поверхні. Виз-
начити розмір череня неможливо через невели-
кий розмір уламків. Товщина його фрагментів
коливалася від 10 до 15 см. Концентрація та-
ких знахідок збільшувалася до північного кута
приміщення, що може вказувати на розташу-
вання печі в цій частині споруди. На думку
дослідниці А. Ярової, закономірності щодо роз-
ташування печей у хатах Чернігово-Сіверщини
ХІХ — почат-ку ХХ ст. не простежується (Яро-
ва 2017, с. 134). Імовірно, піч була кахляною, а
переважна більшість знайдених фрагментів
місцевого виробництва мають рослинний орна-
мент та сліди вапнякової побілки.
Більше даних про устрій підвального
приміщення, або льоху. Стіни зроблені з ко-
лотих колод, які були основою дерев’яної
Рис. 4. План та профілі шурфу 2
Fig. 4. Plan and profiles of the trench 2
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 3 77
Рис. 5. Шурф 1. Знахідки з шурфу 1. 1–5 — глина, 6 — скло, 7–8 — залізо, 9 — мідь
Fig. 5. Trench 1. Finds from the trench 1. 1–5 — clay, 6 — glass, 7–8 — iron, 9 — copper
конструкції. Вони мали різну ширину, яка ко-
ливалася від 0,15 до 0,25 м, а це засвідчує, що
для будівництва льоху деревину відбирали
не дуже ретельно. Підлога була також дерев’я-
ною. Через усю досліджену площу простеже-
но рештки дощок шириною 0,1 м, між якими
був такий самий простір. Про наявність по-
криття підлоги даних немає. Підвальну части-
ну активно експлуатували, про що свідчить
прошарок темного супіску, перемішаного з
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 378
Рис. 6. Шурф 1. Вироби з глини. 1 і 11 — вкриті зеленою поливою
Fig. 6. Trench 1. Clay products. 1 and 11 — covered with green glaze
материковим суглинком на підлозі. Термо- та
гідроізоляцію підвального приміщення зро-
блено так: дерев’яну конструкцію льоху вста-
новлено на відстані від материкової стінки,
а простір між ними було заповнено жовтим
піском.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 3 79
Рис. 7. Шурф 1, яма 1. Вироби з глини
Fig. 7. Trench 1, pit 1. Clay products
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 380
Рис. 8. Шурф 2. Кахлі з нижнього шару заповнення котлована споруди
Fig. 8. Trench 2. Tiles from the filling bottom layer of the foundation pit of the building
Після того як будинок було покинуто, він
почав поступово руйнуватися. Цей час також
стратиграфічно розділяється. Перший етап
пов’язаний із безпосереднім руйнуванням спо-
руди. Спочатку було розібрано піч, яка знахо-
дилася на першому поверсі. У нижньому шарі
зафіксовано переважну більшість фрагментів
цеглин та уламків череня, а також фрагмен-
ти кахлів. Над цим шаром є прошарок темно-
го дуже гумусованого супіску, який утворив-
ся через те, що западина певний час перебува-
ла під відкритим небом та заливалася водою.
Скоріше за все, саме в цей час було розібрано
дах. Потім котлован використовувався як зва-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 3 81
Рис. 9. Шурф 2. Скляні вироби
Fig. 9. Trench 2. Glass products
лище, причому у верхній частині заповнен-
ня знайдено переважно розвали горщиків
та окремі дрібні фрагменти кахлів. При цьо-
му поперечні лаги та дерев’яна конструкція
підвального приміщення ще якийсь час
зберігалися, на що вказує стратиграфія за-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 382
Рис. 10. Шурф 2. Глиняні вироби з верхнього шару заповнення котлована споруди
Fig. 10. Trench 2. Clay products from the filling upper layer of the foundation pit of the building
повнення житла, де чітко розділяються шар
жовтого піску та пізнішого заповнення. Після
того як заповнення котлована зрівнялося з по-
верхнею, в цьому місці було викопано неве-
лику яму діаметром близько метра і засипа-
но тим самим ґрунтом. Остаточне перетво-
рення території, на якій розташовано будинок,
припадає на кінець 80–90-тих рр. XVIIІ ст.,
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 3 83
Рис. 11. Шурф 2. Фрагмент нижньої частини гончарного горщика та індивідуальні знахідки. 1 — латунна кришка від
натруски, 2 — пружина від врізного замка та аналогічний пристрій, 3 — ніж залізний з обоймою, 4 — підкова на взуття
Fig. 11. Trench 2. A fragment of the lower part of a wheel-made pot and individual finds. 1 — a brass lid for rusting prevention,
2 — a spring from a mortise lock and a similar device, 3 — an iron knife with a clip, 4 — a horseshoe for shoes
коли в Охтирці відбулося перепланування
центральної частини міста. На карті зображе-
но наявні та запроєктовані квартали, і місце,
де знаходився будинок, потрапляє на роз-
ширення центральної вулиці (Полное собра-
ние... 1839, с. 370).
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 384
Рис. 12. Фрагмент карти м. Охтирка 1767 p. із місцем розташування дослідженої будівлі
Fig. 12. A fragment of Okhtyrka city map of 1767 with the location of the investigated building
Найчисельнішою категорією артефактів1 є
вироби з глини – фрагменти гончарного посу-
ду та кахлі. Переважна більшість представлені
рештками світлоглиняного посуду з геометрич-
ним орнаментом (рис. 5: 3–5; 6: 1–6; 7: 8–12; 10:
1–3; 11: 5, рис. 6: 2, рис. 10: 6)2. Аналогічні ви-
роби походять із розкопок міста Полтава і да-
туються XVIII ст. (Пуголовок, Калашник 2009,
с. 41-43).
1 Автори висловлюють щиру подяку кандидатові істо-
ричних наук П. О. Нечитайлу за консультування під час
підготовки статті.
2 На час підготовки цієї роботи керамічний матеріал про-
ходить етап обробки. У подальшому він буде опубліко-
ваний в окремій статті.
Окремо слід розглянути керамічні пляшки,
фрагменти яких походять з нижнього шару за-
повнення житла. У цій статті ми застосовуємо
термін «керамічна пляшка» (Steinzeugflaschen).
Інколи ці ємності мали назву Krügen, або
Krugbäcke (Brinkmann 1982, p. 7). Найбільший
фрагмент зберігся на три чверті та має
циліндричну форму без слідів поливи (рис. 6:
9). Знайдено ще два денця менших за розміром
пляшок та нижньої частини ще однієї великої
пляшки, що зібрана із фрагментів, які по-
ходять з обох шурфів (рис. 10: 8–10). Їх поя-
ва на українських землях пов’язана з почат-
ком торгівлі мінеральними водами з Нижньої
Саксонії та ризьким бальзамом Kunze. Баль-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 3 85
зам був винайдений близько 1762 p. і призна-
чався для лікування широкого спектру хвороб,
зокрема закритих колотих та рубаних ран. Він
продавався у глиняних пляшках ємністю 1,2 л
і мав вартість 2 таляри (Brinkmann 2019, p. 3).
На жаль, верхню частину пляшок, де зазвичай
ставились клейма виробника, втрачено. Вони
мають досить широке датування в межах се-
редини XVIII — початку ХХ ст. До імпортних
глиняних виробів можна віднести невелику фа-
янсову баночку (рис. 10: 9), яку використову-
вали для ліків, переважно мазей. Їх виробля-
ли в містах Австрії та Німеччини із XVII до по-
чатку ХХ ст. На території Гетьманщини вони
трапляються в об’єктах, датованих XVIII ст.
(Puholovok 2022, p. 125).
Кахлі представлені фрагментами лицьо-
вих пластин та румпи. Переважна більшість
є лицьовими, однак серед них наявні й кілька
фрагментів карнизних. Усі вони мають сліди
кіптяви на внутрішній поверхні, що свідчить
про їх використання за призначенням. Пере-
важна більшість цих виробів має геометричний
або рослинний орнамент. Лицьова поверхня
кахлів шорстка, має багато сторонніх наліпок,
а сам орнамент не завжди чіткий. Скоріше за
все, формування здійснювали в матриці поганої
якості або тій, що вже мала сліди тривалого ви-
користання. Орнамент на кахлях стилізований,
геометричний (рис. 6: 7–10, 12–13;7: 1–6; 8: 2–6).
Серед кахлів є фрагмент, який вирізняється за
орнаментацією та кольором. В його орнаменті
простежуються хрестоподібні елементи в рос-
линному декорі (рис. 8: 1). Схожий за орнамен-
том фрагмент кахлі походить із території міста
Полтава і датується XVIII ст. (Пуголовок, Ка-
лашник 2009, с. 72, рис. 63).
Вироби зі скла — це набір посуду і тари,
який був в ужитку упродовж всієї козацької
доби. Найцікавішим є фрагментований кухоль
із ручкою, що має циліндричний тулуб, який
плавно переходить у розширене дно. Ця части-
на була зроблена з одного шматка скла. До тулу-
ба була приліплена ручка, яка збереглася тільки
в місцях кріплення. Верхня частина кухля при-
крашена трьома наліпними валиками (рис. 9:
7). Аналогічні вироби походять із матеріалів
розкопок Михайлівського Золотоверхого мо-
настиря і датуються в межах XVII–XVIII ст.
(Починок, Чекановский 2015, рис. ХІ). Схожий
фрагмент нижньої частини скляного келиха
походить із передмість Полтавської фортеці, з
об’єкта кінця XVII–XVIII ст. (Супруненко, Пу-
головок 2016, с. 56, 59, рис. 40).
Переважна більшість виробів зі скла —
фрагменти горла пляшок із чітко вираженим
рельєфом у верхній частині для надійнішого
коркування. Більшість пляшок від вина захід-
ноєвропейського виробництва, на що вказує
фрагмент денця з поверхнею, увігнутою все-
редину для того, щоб там накопичувався осад
(рис. 5: 6; 9: 1–2, 8). Усі фрагменти скла корич-
невого й зеленого кольорів та їх відтінків, крім
однієї стінки перламутрового кольору. Серед
знахідок є денце невеликої чарки з товстим
дном, а інша чарка має залишки ручки біля дна
(рис. 9: 3, 5–6). Скляні вироби, що походять із
заповнення споруди, мають дату побутування в
межах XVII–XVIII ст., а точні аналогії відомі на
території українських земель, зокрема Полтави
(Телегін та ін. 1997, с. 81-82; Супруненко, Пуго-
ловок 2016, с. 70, рис. 46–47, 49).
Скляні вироби репрезентують культуру
вживання алкогольних напоїв у товаристві.
Вони пов’язані з традицією їздити в гості до
родичів та близьких друзів. Ця традиція мала
назву «гостини», була поширеною упродовж
всього XVII ст. У щоденникових записах гене-
рального підскарбія Якова Марковича є опис
гостин 1732 р.: «…а всего пудро насипалъ по 2
фляши разного, да бутилокъ доброго по 5, да
француж. 2 бутилки, да зъ антала, изъ бари-
ла и зъ барилця по бутилце» (Лазаревский 1893,
с. 231).
Окремо слід розглянути ручку від фаянсової
чашки імпортного походження. Вона вкрита
непрозорою білою поливою, на якій є розпис
синьою кобальтовою фарбою геометричним
візерунком та квіткою хризантеми (рис. 10: 7).
Залізні вироби, що походять із заповнення
житла, нечисленні. Це один цілий ніж і три фраг-
менти. Ножі невеликі, цілий екземпляр ножа
черешковий із рештками дерев’яного руків’я,
яке кріпилося всадним монтажем. Спуски
прямі, больстер зроблений з овальної залізної
трубки, яка захищала дерев’яне руків’я від роз-
колювання. Фрагменти представлені лезами та
одним черешком (рис. 5: 7–8; 11: 3). Такі форми
близькі до більш ранніх зразків, які побутували
на українських землях у XIV–XVIІI ст. Схожі
за формою ножі відомі з поселень і поховань на
території межиріччя Орелі та Сули, середньої
течії Псла й Ворскли, а також серед матеріалів
Полтавської фортеці (Супруненко, Приймак,
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 386
Мироненко 2004, с. 14, 21, 28, 57, 67; Пуголовок,
Калашник 2009, с. 99).
Залізна підкова на взуття має невеликий
розмір, близько 8 см ширини. Вона кріпилася до
каблука трьома загнутими шипами (рис. 11: 4).
Сталева спіральна пружина — це рештки т. зв.
«німецького замка», де вона підтримувала й
фіксувала запірний механізм (рис. 11: 2). Ви-
робництво таких замків у Західній Європи
припадає на XVII — ХІХ ст. (Morland 2021,
p. 2–9). Наявність таких пристроїв свідчить про
заможність власника будинку. Зазвичай врізні
масивні замки ставили на громадських будин-
ках або шинках, крамницях чи аптеках із вхо-
дом через вулицю.
Латунна кришка з ручкою та слідами
кріплення, можливо, є частиною порохової на-
труски. Це тильна кришка, через яку насипали
порох у натруску. Вона мала запірний механізм
у вигляді кільця, який фіксувався підпружи-
неним штоком. До натруски вона кріпилася пла-
стиною (втраченою) за допомогою двох залізних
клепок (рис. 11: 1). Аналогічна за конструкцією
кришка походить із розкопок поля битви під Бе-
рестечком (Свєшніков 1993, с. 251, рис. 6). Мідна
монета «деньга» 1731 p. перекарбована з більш
ранньої «копійки» Петра І, на що вказують решт-
ки попереднього зображення — букви на аверсі
та вершник зі списом на реверсі (рис. 5: 9). Моне-
та зроблена з міді, очищеної пірометалургійним
способом (табл. 1)3.
Аналіз знахідок дає змогу визначити за-
гальну хронологію будинку. Його будівництво
припадає на кінець 20–30-ті рр. XVIII ст. На
це вказує монета «деньга» 1731 p. карбування.
Вона застрягла в щілині однієї з лаг і датує саме
період, коли будинок функціонував. Час руйну-
вання будинку може бути визначений в межах
80–90-х рр. XVIII ст. Ця дата не протирічить
початку виготовлення керамічних пляшок
та можливого їх потрапляння на територію
українських земель. Їх масова поява припадає
на початок ХІХ ст., але частина кварталу, де роз-
ташована досліджувана будівля, була знесена
відповідно до плану перебудови м. Охтирка, за-
твердженого у квітні 1786 p. (Brinkmann, Bernd
2019, p. 6-7; Полное собрание… 1839, с. 370). На
карті м. Охтирка 1834 p. частину кварталу, де
була ця споруда, вже знесено, а на розчищено-
3 Елементний аналіз здійснено у відділі «Центр колектив-
ного користування “Прискорювальний масспектрометр”
Інституту прикладної фізики НАН України». Визначення
к.ф-м. н. О. М. Бугая та м.н.с. В. М. Білика.
му місці розташовувалися в’язниця та хлібний
магазин4.
Решта предметів потрапила до котлована вже
після руйнування будинку. Це стосується реш-
ток печі з нижнього шару заповнення котлована,
які після часткової руйнації підлоги потрапили
до підвального приміщення. Найбільш раннім
у цьому наборі є скляний кухоль, який датується
другою половиною XVII — XVIII ст. Дата по-
бутування керамічних виробів, що походять із
верхнього та нижнього шарів заповнення, досить
широка — в межах XVIII ст. Те саме стосується
й набору кахлів. Рослинна орнаментація не має
чіткої дати і трапляється упродовж другої по-
ловини XVII і до кінця XVIII ст. Імовірно,
що даний комплекс має датування в межах
другої половини XVIII ст. Досить широкий
хронологічний період охоплюють залізні виро-
би, час побутування яких визначається XVII —
XVIII ст. Найближчі за хронологією та набором
матеріальної культури археологічні комплекси
були відкриті під час рятівних археологічних
робіт на території Полтави; дослідники датують
їх у межах XVIII — початку ХІХ ст. (Супрунен-
ко, Пуголовок 2016, с. 28-86).
Остеологічний матеріал із заповнення спору-
ди концентрувався у верхній частині шурфу 1,
в ямі 1 та навколо неї. Він представлений фраг-
ментами кісток дрібної рогатої худоби, корів та
свиней. Серед знахідок трапився череп і фраг-
мент нижньої щелепи молодої особини невели-
кого песика (Сanis familiaris)5.
Насамкінець зробимо попередні висновки.
Частково досліджений археологічний об’єкт є
рештками споруди, яка мала як мінімум два яру-
си: підземний (господарський) та наземний (жит-
ловий). На першому поверсі, у північному куті
розташовувався опалювальний пристрій — ках-
ляна піч. Після руйнування заглиблену в мате-
рик частину використовували як смітник і з ча-
сом засипали повністю, а поверхню знівелювали
та використовували для господарських потреб.
Час існування житла — XVIII ст. Матеріальна
культура, представлена знахідками із заповнен-
ня споруди, досить різноманітна. Вона містить
інформацію про опалювальний пристрій —
кахляну піч, різноманітний посуд та побутові
предмети. Серед останніх є ті, що можуть
бути пов’язані із заможним станом козацького
4 Карта зберігається в Охтирському краєзнавчому музеї.
Номер документа — ДР-897.
5 Визначення м.н.с. відділу палеонтології ННПМ НАН
України А. В. Ступак.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 3 87
суспільства та репрезентують його традиції та
звичаї. На останньому етапі існування цього бу-
динку в ньому могла функціонувати аптека, на
що вказують окремі знахідки.
Крім суто наукових результатів, дослідження
в підвальному приміщенні краєзнавчого музею
мають і пам’яткоохоронне значення. Доведе-
но, що культурний шар та рештки заглиблених
у ґрунт споруд можуть перебувати на глибині
до 2,5 м від рівня сучасної поверхні, а отже,
необхідність проведення рятівних розкопок
у межах фортеці абсолютно очевидна.
Елемент Cu P Pb Sn Ag Fe Cd
Відсотки 98 0,74 0,73 0,2 0,14 0,07 0,06
Таблиця 1. Таблиця елементного складу монети «деньга».
Table 1. Table of the elemental composition of the coin “denga”.
Берест, Ю. М. 2014. Некрополь козацького часу по-
близу Покровського собору в Охтирці. В: Власенко,
В. М., Дегтярьов, С. І. та ін. (ред.). Козацькі старожит-
ності Лівобережжя Дніпра ХV–XVIII століття: збір-
ник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної кон-
ференції. Ч. 2. Суми: Сумський державний університет,
с. 57-61.
Осадчий, Є. М., 2011. Пам’ятки військової історії Пів-
нічно-Східної Слобожанщини XVII ст. Суми: Джерело.
Осадчий, Є. М. 2014. Скарби середини XVII ст. з міс-
та Охтирки. В: Супруненко, О. Б. (ред.). Старожитнос-
ті Лівобережного Подніпров’я – 2014. Київ; Полтава:
Центр пам’яткознавства НАН України; УТОПІК, с. 116
-121.
Полное собрание законов Росийской империи (собра-
ние первое). Книга чертежей и рисунков (планы городов).
1839. Санкт-Петербург: ІІ отделение собственной Е.И.В.
Канцелярии.
Починок, Э. Ю., Чекановский, А. А. 2015. Стеклянная
посуда из раскопок на территориях киевских монастырей
ХVІІ–ХVІІІ веков. В: Гайдуков, П. Г. (ред.). Стекло Вос-
точной Европы с древности до начала ХХ века. Санкт-
Петербург: Нестор-История, с. 294‑299.
Пуголовок, Ю. О., Калашник, Є. С. 2009. Досліджен-
ня Полтавської фортеці: Старе місто. Київ; Полтава.
Свєшніков, І. К. 1993. Битва під Берестечком. Львів:
Слово.
Супруненко, О. Б., Приймак, В. В., Мироненко, К. М.
2004. Старожитності золотоординського часу Дніпров-
ського Лісостепового Лівобережжя. Київ; Полтава: Ар-
хеологія.
Супруненко, О. Б. Пуголовок, Ю. О. 2016. Дослідження пе-
редмість Полтавської фортеці. Київ: ЦП НАНУ; УТОПІК.
Телєгін, Д. Я., Винокур, І. С., Титова, О. М., Свєшні-
ков, І.К. (ред.). 1997. Археологія українського козацтва.
Навчальний посібник. Київ: ІЗМН.
Яненко, А. 2016. Історія музейної археології УСРР
(1919–1934). Київ: Національний Києво-Печерський істо-
рико-культурний заповідник.
Ярова, А. 2017. Традиційне житло Чернігівщини кін-
ця ХІХ – першої половини ХХ століття. Київ: ІМФЕ.
Morland, B. 2021. Heritage Collection Extract. History of
Locks Museum. Fordingbridge Museum, Hampshire, p. 1-115.
Brinkmann, B. 1982. Zur Datierung von
Mineralwasserflaschen aus Steinzeug. In: Keramos,
Zeitschrift der Gesellschaft der Keramikfreunde e.V., Heft
98. Düsseldorf, p. 7‑36.
Brinkmann, B. 2019. Steinzeugflaschen für Kunze-Balsam
aus Riga – Markenfälschung im 18. Jahrhundert: Mülheim an
der Ruhr, p. 4-19.
Puholovok, Yu. 2022. Between West and East. Ceramics
Imports in Poltava as Evidence of Ukrainian City Trade
Contacts in the 18th Century. Еuropa Postmediaevalis, 3.
p. 115-121.
Dmytro V. Karavaiko1, Yevhenii M. Osadchyi2, Yurii M. Berest3
1PhD, Senior Research Fellow, the Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine, the Early Iron Age Archaeology
department, ORCID: 0000-0001-9309-6707, dmytro.karavaiko@gmail.com
2PhD, Research Fellow, the Institute of Applied Physics of the National Academy of Sciences of Ukraine, ORCID:
0000-0002-9143-110X, osadchij.75@gmail.com
3Senior Research Fellow, the Okhtyrka Municipal Local History Museum, Okhtyrka, Ukraine, ORCID: 0000-0003-
3042-3816, berestyurii@gmail.com
ARCHAEOLOGICAL RESEARCH IN OKHTYRKA — THE ARCHAEOLOGY OF WAR
The article is devoted to the result of archaeological research carried out on the territory of the Okhtyrka fortress of the second half
of the 17th–18th centuries. Excavations were conducted in the basement of the Okhtyrka Municipal Local History Museum. The
building was severely damaged because of the night bombing in spring 2022. During the reconstruction of the museum, the workers
had discovered archaeological artefacts.
In the result of archaeological research, there were discovered the remains of a building buried in virgin soil. The most
informative were the remains of the cellar walls. In the filling of the building, there were distinguished two layers separated by a
sterile one. In the lower layer, the vast majority of fragments of tiles and furnace slag were found, and in the upper layer — numerous
fragments of pottery and individual finds. The analysis of the artefacts location and the general stratigraphy allows presuming
preliminary conclusions.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 388
References
Berest, Yu. M. 2014. Nekropol kozatskoho chasu poblyzu Pokrovskoho soboru v Okhtyrtsi. In: Vlasenko, V. M., Dehtiarov, S. I.
et al. (ed.). Kozatski starozhytnosti Livoberezhzhia Dnipra ХV–XVIII stolittia: zbirnyk materialiv Vseukrainskoi naukovo-
praktychnoi konferentsii. Ch. 2. Sumy: Sumskyi derzhavnyi universytet, p. 57-61.
Osadchyi, Yе. M., 2011. Pamiatky viiskovoi istorii Pivnichno-Skhidnoi Slobozhanshchyny XVII st. Sumy: Dzherelo.
Osadchyi, Ye. M. 2014. Skarby seredyny XVII st. z mista Okhtyrky. In: Suprunenko, O. B. (ed.). Starozhytnosti Livoberezhnoho
Podniprovia – 2014. Kyiv; Poltava: Tsentr pamiatkoznavstva NAN Ukrainy i UTOPIK, p. 116-121.
Polnoe sobranie zakonov Rosiiskoi imperii (sobranie pervoe). Knyha chertezhei i risunkov (plany gorodov). 1839. SPb: v
typohrafii II otdelenie sobstvennoi E.Y.V. Kantseliarii.
Pochinok, E. Yu., Chekanovskii, A. A. 2015. Stekliannaia posuda iz raskopok na territoriiakh kievskikh monastyrei ХVII–ХVIII
vekov. In: Gaidukov, P. G. (ed.). Steklo Vostochnoi Evropy s drevnosti do nachala ХХ veka. Sankt-Peterburg: Nestor-
Istoriia, p. 294-299.
Puholovok, Yu. O., Kalashnyk, Ye. S. 2009. Doslidzhennia Poltavskoi fortetsi: Stare misto. Kyiv; Poltava (no p.).
Svieshnikov, I. K. 1993. Bytva pid Berestechkom. Lviv: Slovo.
Suprunenko, O. B., Pryimak, V. V., Myronenko, K. M. 2004. Starozhytnosti zolotoordynskoho chasu Dniprovskoho
Lisostepovoho Livoberezhzhia. Kyiv; Poltava: Arkheologiia.
Suprunenko, O. B. Puholovok, Yu. O. 2016. Doslidzhennia peredmist Poltavskoi fortetsi. Kyiv: TSP NANU i UTOPIK.
Teliehin, D. Ya., Vynokur, I. S.,Tytova, O. M., Svieshnikov, I.K. (eds.). 1997. Arkheolohiia ukrainskoho kozatstva. Navchalnyi
posibnyk. Kyiv: IZMN.
Yanenko, A. 2016. Istoriia muzeinoi arkheologii USRR (1919–1934). Kyiv: Natsionalnyi Kyevo-Pecherskyi istoryko-kulturnyi
zapovidnyk.
Yarova, A. 2017. Tradytsiine zhytlo Chernihivshchyny kintsia ХІХ – pershoi polovyny ХХ stolittia. Kyiv: IMFE.
Morland, B. 2021. Heritage Collection Extract. History of Locks Museum. Fordingbridge Museum, Hampshire, p. 1-115.
Brinkmann, B. 1982. Zur Datierung von Mineralwasserflaschen aus Steinzeug. Keramos, Zeitschrift der Gesellschaft der
Keramikfreunde e.V., Heft 98. Düsseldorf, p. 7‑36.
Brinkmann, B. 2019. Steinzeugflaschen für Kunze-Balsam aus Riga – Markenfälschung im 18. Jahrhundert: Mülheim an der
Ruhr, p. 4‑19.
Puholovok, Yu. 2022. Between West and East. Ceramics Imports in Poltava as Evidence of Ukrainian City Trade Contacts in the
18th Century. Еuropa Postmediaevalis. 3. p. 115‑121.
The dwelling had two levels — the ground living level with the furnace and the underground one, or a cellar. The level had a
massive ceiling made of oak logs and a wooden construction made of logs with a diameter of 0.15–0.25 m. The space between the
wooden construction and virgin soil was filled with yellow sand. Mostly, in the filling of the dwelling were found light clay pottery
fragments and some items covered with green glaze. The tiles were decorated with stylised floral ornament. Among the imports,
the most noticeable are a handle of a faience cup produced in the Ottoman Empire and fragments of clay bottles of Riga balsam. In
addition, a faience ointment jar, produced in Germany or Austria in the 18th century.
Based on the analysis of the finds, the time of construction of the building is dated to the 20s–30s, and the time of destruction —
70s–80s of the 18th century. The first date is indicated by a coin minted in 1731, found in a piece of preserved oak log, and the second
one by the lower part of a clay bottle, found on the floor of the cellar. Some of the imported finds are related to medicine, so we can
assume using the building as a pharmacy in the last years of its existing.
K e y w o r d s: Okhtyrka fortress, 18th century, tiles, house building.
|
| id | arheologia-com-ua-article-12 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:00:51Z |
| publishDate | 2024 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/9c/aca345380a9b737a227c9bd9c2cb9d9c.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-122024-10-01T21:41:41Z Arhaeological Research in Okhtyrka — the Arhaeology of War Дослідження в м. Охтирка — археологія війни Karavaiko, D. V. Osadchyi, Ye. M. Berest, Yu. M. Okhtyrka fortress, 18th century, tiles, house building Охтирська фортеця, XVIII ст., кахлі, домобудівництво The article is devoted to the result of archaeological research carried out on the territory of the Okhtyrka fortress of the second half of the 17th–18th centuries. Excavations were conducted in the basement of the Okhtyrka Municipal Local History Museum. The building was severely damaged because of the night bombing in spring 2022. During the reconstruction of the museum, the workers had discovered archaeological artefacts.In the result of archaeological research, there were discovered the remains of a building buried in virgin soil. The most informative were the remains of the cellar walls. In the filling of the building, there were distinguished two layers separated by a sterile one. In the lower layer, the vast majority of fragments of tiles and furnace slag were found, and in the upper layer — numerous fragments of pottery and individual finds. The analysis of the artefacts location and the general stratigraphy allows presuming preliminary conclusions. The dwelling had two levels — the ground living level with the furnace and the underground one, or a cellar. The level had a massive ceiling made of oak logs and a wooden construction made of logs with a diameter of 0.15–0.25 m. The space between the wooden construction and virgin soil was filled with yellow sand. Mostly, in the filling of the dwelling were found light clay pottery fragments and some items covered with green glaze. The tiles were decorated with stylised floral ornament. Among the imports, the most noticeable are a handle of a faience cup produced in the Ottoman Empire and fragments of clay bottles of Riga balsam. In addition, a faience ointment jar, produced in Germany or Austria in the 18th century.Based on the analysis of the finds, the time of construction of the building is dated to the 20s–30s, and the time of destruction — 70s–80s of the 18th century. The first date is indicated by a coin minted in 1731, found in a piece of preserved oak log, and the second one by the lower part of a clay bottle, found on the floor of the cellar. Some of the imported finds are related to medicine, so we can assume using the building as a pharmacy in the last years of its existing. У статті представлено результати розкопок у приміщенні краєзнавчого музею в м. Охтирка, що постраждав під час бомбардування 2022 р. У шурфах, закладених у підвальній частині будівлі, вдалося виявити частину заглибленої в материк споруди, яка датується першою половиною XVIII ст. Під час робіт виявлено конструктивні особливості приміщення, окремі дерев’яні деталі. У заповненні котлована знайдено значну кількість виробів із глини, що представлені переважно рештками гончарних посудин та різноманітними кахлями, кількома предметами з металу, зокрема виявлено мідну монету карбування 1731 p. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2024-09-27 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/12 10.15407/arheologia2024.03.072 Arheologia; No 3 (2024): Arheologia; 72-88 Археологія ; № 3 (2024): Археологія; 72-88 Археология; № 3 (2024): Arheologia; 72-88 2616-499X 0235-3490 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/12/398 Copyright (c) 2024 Arheologia https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/legalcode.en |
| spellingShingle | Охтирська фортеця XVIII ст. кахлі домобудівництво Karavaiko, D. V. Osadchyi, Ye. M. Berest, Yu. M. Дослідження в м. Охтирка — археологія війни |
| title | Дослідження в м. Охтирка — археологія війни |
| title_alt | Arhaeological Research in Okhtyrka — the Arhaeology of War |
| title_full | Дослідження в м. Охтирка — археологія війни |
| title_fullStr | Дослідження в м. Охтирка — археологія війни |
| title_full_unstemmed | Дослідження в м. Охтирка — археологія війни |
| title_short | Дослідження в м. Охтирка — археологія війни |
| title_sort | дослідження в м. охтирка — археологія війни |
| topic | Охтирська фортеця XVIII ст. кахлі домобудівництво |
| topic_facet | Okhtyrka fortress 18th century tiles house building Охтирська фортеця XVIII ст. кахлі домобудівництво |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/12 |
| work_keys_str_mv | AT karavaikodv arhaeologicalresearchinokhtyrkathearhaeologyofwar AT osadchyiyem arhaeologicalresearchinokhtyrkathearhaeologyofwar AT berestyum arhaeologicalresearchinokhtyrkathearhaeologyofwar AT karavaikodv doslídžennâvmohtirkaarheologíâvíjni AT osadchyiyem doslídžennâvmohtirkaarheologíâvíjni AT berestyum doslídžennâvmohtirkaarheologíâvíjni |