Штампований орнамент на аттичній чорнолаковій кераміці з Ольвії
The article is devoted to the variants of stamped ornament on Classical period Attic black-glazed pottery from Olbiа. Despite the small amount of analyzed material, the important conclusions concerning the spread of this type of pottery in the region in the Classical period can be made based on the...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2016 |
| Issue: | 2 |
| Pages: | 29-40 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Author Affiliations: |
|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2016
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/167 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Download file: |
|
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824448487260160 |
|---|---|
| author | Chechulina, Iryna O. |
| author_facet | Chechulina, Iryna O. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Iryna O. Chechulina",
"institution": "Institute of Archaeology, the National Academy of Science of Ukraine",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Chechulina, Iryna O. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 40 |
| container_issue | 2 |
| container_start_page | 29 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-04-06T08:34:51Z |
| description | The article is devoted to the variants of stamped ornament on Classical period Attic black-glazed pottery from Olbiа. Despite the small amount of analyzed material, the important conclusions concerning the spread of this type of pottery in the region in the Classical period can be made based on the analogies from Athens and the north coast of the Black Sea. The main types of stamps on open shape black-glazed pottery, namely, cups, skyphoi, kantharoi, and bowls are analyzed. The earliest stamps with various versions of ornamental eggs appear in the last quarter of the 5th century BC. Palmettes almost always combined with other elements remain most popular during the whole period. More rare stamps are lotus, ivy leaves, and olive branches which are common from the end of the 5th to the beginning of the 4th centuries BC. All the mentioned types of stamps were found among Olbian materials, but it should be noted that we found much more variants of stamps than in classic typologies, that once again proves the uniqueness of Olbian collection and the necessity in its study. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2016.02.029 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:02:55Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 2 29
were often made in the pits of quadrangular plan shape with rounded corners, although there are also oval pits, particularly,
made for stretched graves.
Only two cemeteries had a permanent funeral ritual. Other ones are diverse, for instance with a combination of various
poses of the dead: extended, crouched, and crumpled on the back bodies.
Ochre for strewing corpses and graves was used limitedly. Such usage of ochre in the funeral ceremony indemnified for
products made of it. There are few traces of animals used in the funeral ceremony.
Dishes are various with domination of round-bottomed ones with spherical or elongated proportions, with a high neck
and shoulders retreating without ornamentation. There are metal objects in the graves. They are usually small adornments.
Flint flakes are sometimes found.
In general, burial ceremony of the Late Copper Age Steppe population presents the multiplicity, while the early Yamna
culture population, on the contrary, shows the ritual unity. This fact led to the appeal to the stratigraphy of barrows. It
allowed the author to ascertain that the selected burials (Rohachyk horizont) occupy a stratigraphic position between the
oldest Copper Age burials and the ones of Yamna culture.
Знахідки аттичного столового та парадного по-
суду в північнопричорноморських містах до-
сить масові, а тому надзвичайно важливі з точ-
ки зору інформативності для детальних хро-
нологічних розробок. У цьому величезній масі
виділяються чорнолакові посудини зі штам-
пованим орнаментом. Саме штамп у поєднан-
ні з морфологією форми дозволяє встановити
найточніше датування посудини і визначити її
тип; з огляду на сучасний стан вивчення цього
посуду на базових пам’ятках Середземномор’я
та Причорномор’я.
Штампований та врізний орнаменти нале-
жать до найбільш поширених методів декору-
вання чорнолакової кераміки. Таким чином,
прикрашати чорнолаковий посуд почали, як
вважається, в Афінах у середині V ст. до н. е.
(Sparkes, Talcott 1970, p. 22—23). Такий декор
активно застосовували для орнаментації від-
критих посудин — насамперед на внутріш-
ній, придонній частині посудини. Крім того,
відомі штампи також ззовні закритих посу-
дин. Оскільки всі штамповані орнаменти з ча-
І.О. Чечуліна
Штампований орнамент
на аттичній чорнолаковій кераміці з Ольвії
Проаналізовано масив аттичної чорнолакової кераміки зі штампованим орнаментом з Ольвії, встановлено хронологію
найбільш популярних та рідкісних штампів на кераміці.
К л ю ч о в і с л о в а: класична доба, Ольвія, аттичний чорнолаковий посуд, штампований орнамент.
© І.О. Чечуліна, 2016
сом змінювалися (Sparkes, Talcott 1970, p. 25),
вони слугують досить чіткими датуючими мар-
керами для розробки не лише хронології цього
виду кераміки, а й для інших речей, знайдених
разом з цим посудом.
Детальне вивчення чорнолакової кераміки
та її датування за штампами не обходить жод
ну з публікацій, присвячену дослідженню пів
нічнопричорноморських поселенських пам’я
ток та некрополів (див. наприклад: Рогов, Тун-
кина 1985; Стоянов 2005, 2007; Егорова 2009,
2014, 2014a; Рогов 2011). Проте, штампи на ат-
тичних чорнолакових посудинах, які походять
із розкопок Ольвії, на сучасному рівні прак-
тично не досліджувалися. На сьогодні відомі
лише три роботи, в яких проаналізовано зна-
хідки, що походять з окремих ділянок міста —
Західного теменоса (Русяева, Назарчук 2006),
північної частини Нижнього міста (НГС)
(Handberg, Petersen 2010) та Центрального
кварталу (Назарчук 2014). Проте, повна інфор-
мація про кераміку зі штампами у складі аттич-
ного імпорту в Ольвії протягом всього часу
його існування, розмаїття декоративних еле-
ментів, їх знахідки в археологічних комплек-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 230
сах, що давало б змогу робити узагальнювальні
висновки про динаміку імпорту цього посуду
загалом, ще й дотепер відсутня. Тому наша ро-
бота, присвячена штампам на відкритих чор-
нолакових посудинах, є першим наближенням
до вивчення цього важливого археологічного
джерела.
Усі типи штампованих орнаментів умовно
можна розділити на такі, що включають еле-
менти рослинного походження та геометрич-
ні: ови, пальметки, квітки лотоса, листя плю-
ща, оливкова гілка, меандр, листя, трикутники
(Sparkes, Talcott 1970, p. 25—26).
Ови з’явилися на посуді від кінця V ст. до
н. е. Як правило, вони не існували окремо та
поєднувалися з іншими декоративними еле-
ментами. Найбільш популярним мотивом,
який почав використовуватися разом з овами,
були пальметки. Їх кількість у центрі штам-
пу могла варіюватися від трьох до дванадця-
ти, часто вони були оточені колом із ов або ко-
лами з насічок, нерідко поєднані радіальними
лініями. Пальметки мали різну форму — із за-
кругленими чи гострими кінцями, з чітко від-
окремленими валютами або майже злитими з
пелюстками (Talcott 1935, p. 487). Часто паль-
метки оточені рядом насічок, вони могли по-
єднуватися врізаними радіальними лініями
(Егорова 2009, с. 20).
У V — першій половині IV ст. до н. е. пере-
важали складні схеми орнаментації, що вклю-
чали комбінації з пальметок, дуг, ов та окруж-
ності різного розміру. Наприкінці V ст. до н. е.
з’явилися пальметки та окружності вже без ов.
Із середини IV ст. до н. е. ови зникають, їх за-
мінює різна кількість рядів насічок різного
розміру, з останньої чверті IV ст. до н. е. вони
наносились навколо пальметок. Орнамент із
пальметок та насічок був найбільш популяр-
ний у кінці IV — першій половині III ст. до
н. е., що дозволяє йому бути основною дату-
ючою ознакою для посуду цього часу. З другої
чверті III ст. до н. е. штамповані орнаменти по-
ступово зникають із широкого вжитку (Егоро-
ва 2014а, с. 176).
Квітки лотоса — рідкісний декоративний
елемент, характерний лише для V ст. до н. е. В
елліністичний період така техніка майже від-
Рис. 1. Штампований орнамент на мисках із відігнутим краєм (outturned rim): 1 — 0-46/2461;
2 — 0-2013/Р-25/1825; 3 — 0-61/3231; 4 — 0-38/668; 5 — 0-57/1235; 6 — 0-61/3388
1
2
3
4
6
50
5
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 2 31
сутня і прикрашає, головним чином, миски та
тарілки кінця IV — першої половини III ст. до
н. е. — як продовження розвитку класичних
форм. Значно частіше зображень лотоса тра-
пляється листя плюща, яке могло складатись
як з цілої гілки, так і з окремих листочків. Ще
більш рідкісний елемент — оливкова гілка, як
правило, нею прикрашали чаші одного типу —
«болсал» (bolsal) 1. Орнамент складався з кон-
центричного кола та оливкової гілки навколо
нього. Меандром прикрашали закриті посуди-
ни, амфориски та лекіфи, значно рідше — внут
рішню частину киліків. Переважно викорис-
товувався підквадратний варіант меандру.
Ще одним рідкісним елементом є зображен-
ня стилізованого листя — переважно, в центрі
композиції. Рівносторонніми трикутниками,
в основному, прикрашали виключно канфари,
при цьому самі трикутники всередині заштри-
ховувались паралельними лініями. Унікаль-
ним елементом є т. зв. діаманти — звичайно,
мається на увазі зображення якоїсь підвіски
(Sparkes, Talcott 1970, p. 26).
1 Тут і далі використовується термінологія посуду,
прийнята за матеріалами Афінської агори (Sparkes,
Talcott 1970).
Перш за все, зазначимо, що для ольвійської
колекції аттичного чорнолакового посуду 2 при-
таманні ті ж характерні особливості форм та
штампів, що простежені на матеріалах з розко-
пок Афінської агори (Corbett 1955, p. 176—180;
Sparkes, Talcott 1970, p. 17—34). Найчастіше
штампований орнамент зустрічається на формах
відкритого типу — різноманітних киліках, кан-
фарах, мисках, рідше — скіфосах. Тому на прик
ладі ольвійських матеріалів можна спробувати
виокремити типові комбінації таких орнамен-
тів відповідно до форм посуду. Це, перш за все,
орнамент, який трапляється найчастіше — ови
та пальметки у найрізноманітніших варіаціях.
Штампований орнамент на мисках із віді-
гнутим назовні краєм (outturned rim) (рис. 1)
та зігнутим всередину краєм (incurving rim)
(рис. 2, 1—3) представлений посудом, що дату
ється в межах 430—350 рр. до н. е. Усі штампи
на піддонах є класичними. Найбільш ранній
(430—420 рр. до н. е.) — орнамент із поєднання
двох кіл з ов, поєднаних між собою пальметок
2 Завдячую А.В. Буйських, А.В. Івченку, Т.М. Шев-
ченко (ІА НАНУ), Т.М. Шевченко (НІАЗ «Ольвія»)
за можливість використовувати для роботи матеріа-
ли з розкопок Ольвійської експедиції ІА НАНУ.
Рис. 2. Штампований орнамент на мисках із краєм, зігнутим всередину (incurving
rim): 1 — 0-57/1302; 2 — 0-38/669; 3 — 0-61/3041; 4 — 0-58/2375; 5 — 0-38/677; 6 —
0-38/283
1 2
3
4
5
6
0 5
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 232
та центральної розети з п’яти пальметок (рис. 1,
1, 3) (Sparkes, Talcott 1970, cat. Nr. 780, 789). Піз-
ніші орнаменти, до кінця V, а, можливо, і само-
го початку IV ст. до н. е. — це поєднання паль-
меток подібної форми, ліній та коротких штри-
хів (рис. 1, 2, 4—6) (Sparkes, Talcott 1970, cat.
Nr. 759, 815, 875). Миски із загнутим всереди-
ну краєм могли прикрашатись лише пальмет-
ками, проте спостерігаємо їх розмаїття — паль-
метки округлої (рис. 2, 1) або овальної форми
(рис. 2, 3), без серцевини або з нею, трапляють-
ся також майже суцільні, де ледь видно розме
жування пелюсток (рис. 2, 2). Знахідки посуду з
таким орнаментом були неодноразово виявлені
в Ольвії (Леви 1940, табл. XVII, XXIII; Славин
1964, рис. 4, 8, 23; див. також: Папанова 2000,
рис. 13). Штампи з подібними пальметками на
мисках відомі для останньої третини V — аж до
середини IV ст. до н. е. (Corbett 1955, cat. № 22;
Sparkes, Talcott 1970, cat. Nr. 826, 864; Themelis,
Touratsouhlou 1997, A39, A40; CVA, Rep. Tcheque,
3,2, cat. 1 (20.19); Alexandrescu 1978, pl. 67).
Такі поєднання різних елементів штампу
на посуді виявлені й серед матеріалів Північ-
ного Причорномор’я — в Пантікапеї (Егорова
2014a, рис. 2; 2015, рис. 4), Горгіпії (Алексеева
1997, табл. 206, 207), Херсонесі (Стоянов 2005,
рис. 4; Zolotarev 2005, fig. 7; Золотарев 2005,
рис. 1), на поселенні херсонеської хори Чай-
ка (Егорова 2005, рис. 1, 2), Єлізаветівському
Рис. 3. Штампований орнамент на чашоподібних скіфосах (cup-skyphos): 1 — 0-46/708; 2 —
0-61/2419; 3 — 0-58/2349; 4 — 0-57/1725; 5 — 0-58/2362; 6 — 0-57/1310; 7 — 0-57/2394; 8 — 0-58/862;
9 — 0-58/874; 10 — 0-2013/Р-25/1828; 11 — 0-2013/Р-25/1829; 12 — 0-38/297
1
2
3
65
4
7 8
9
10 11 12
0 5
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 2 33
городищі та могильнику (Брашинский 1980,
табл. XVII, XXI, XXXVII).
Подібними орнаментами прикрашено та-
кож киліки типу «болсал» (bolsal) — поєднані
між собою пальметки та концентричні окруж-
ності з ов (рис. 2, 4—6). Такі посудини стійко
датуються в межах 20-х рр. V ст. до н. е. (Sparkes,
Talcott 1970, cat. Nr. 536, 545, 555; Themelis,
Touratsouhlou 1997, Z24; CVA, Rep. Tcheque, 4,
1, fig. 18). Загалом, киліки типу «болсал» завжди
прикрашали розетою з пальметок у центрі, що
підтверджують як матеріали з некрополя Ши-
рокої балки біля Ольвії (Папанова 2000, рис. 3),
так й інших античних пам’яток Причорномор-
ського регіону (Рогов, Кашаев, Форназир 2005,
рис. 10; Егорова 2015, рис. 2; Брашинский 1980,
табл. XX). Для 430—425 рр. до н. е. характерні
поєднання наступних елементів, починаючи
від центру: коло, коло з ов, коло з п’яти—шести
пальметок, з’єднаних між собою радіальними
лініями, велике коло з ов та велике коло з ві-
сімнадцяти двадцяти пальметок, з’єднаних між
собою радіальними лініями.
Проте, найчастіше виявляють штампова-
ний орнамент у середині чашоподібних скіфо
сів (cup-skyphos). Всі відомі нам фрагменти
зі штампами датуються в межах 420—350 рр.
до н. е., і є класичними для цього типу посу-
ду, оскільки корелюються з цілими формами
(рис. 3; 4) (Sparkes, Talcott 1970, cat. Nr. 586,
589, 590, 593, 604, 608, 609, 619, 622, 659, 664,
756, 759; Alexandrescu 1966, pl. 90; Handberg,
Petersen 2010, cat. Da 212; CVA, Rep. Tcheque,
4, 1, fig. 18, 20) та знаходять аналогії серед ма-
теріалів Ольвії попередніх років (Леви 1940,
табл. XVI; Козуб 1979, рис. 14; 1974, рис. 9;
Папанова 1993, рис. 10; 2000, рис. 4; 5; 6; Ру-
сяева, Назарчук 2006, рис. 190; Назарчук 2014,
рис. 20—24). Майже всі представлені фрагмен-
ти мають у центрі розету з різною кількістю
пальметок (від чотирьох до семи), іноді вони
поєднуються між собою (рис. 3, 2, 6, 10, 12),
іноді додаються ови (рис. 4, 3, 4). Навколо роз-
ети можуть іти ряди з насічок (рис. 3, 1, 2, 11),
кола з ов, інші пальметки. Для одного фраг-
менту аналогії знайти не вдалося (рис. 4, 6) —
по колу розташовано чотири пальметки не-
характерної форми, які чергуються з чотирма
стилістичними зображеннями листочків. Про-
те, за наявності характерної форми пальметок
Рис. 4. Штампований орнамент на чашоподібних скіфосах (cup-skyphos): 1 — 0-72/162; 2 —
0-2011/Р-25/1294; 3 — 0-2014/Р-25/1561; 4 — 0-2014/Р-25/1125; 5 — 0-2013/Р-25/2038а;
6 — 0-2011/Р-25/1784; 7 — 0-61/3391; 8 — 0-61/3389
1
2
3
54 6
7 8
0 5
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 234
та розміром внутрішнього кола, здається, та-
кий варіант орнаменту слід також віднести до
цієї ж категорії штампів і форми посудини.
На піддонах чашоподібних канфарів (cup-
kantharos) для останньої чверті або кінця
V—IV ст. до н. е. зустрічаємо характерні орна-
менти (див. аналогічні: Corbett 1955, cat. № 12;
Sparkes, Talcott 1970, cat. Nr. 648, 659, 752,
759, 805, 1047, 1052; Handberg, Petersen 2010,
cat. Da 399; див. також: CVA, Rep. Tcheque, 4,
1, fig. 19). Вони складаються з поєднаних між
собою пальметок, містять кола з ов, насічки
(рис. 5, 1—3). Такі ж само орнаменти виявле-
но на одноручній чаші (one-handler) (рис. 5, 4)
та на тарілках з валикоподібним вінцем (rolled
rim) (рис. 5, 5—7). Аналогічні штампи спосте-
рігаємо на матеріалах із хори Ольвії (Даниль-
ченко 2000, табл. 1, 2; Bylkova 2005, fig. 9), на
Єлізаветинському городищі (Данильченко
1999; Брашинский 1980, табл. XIV), з Пантіка
пею (Егорова 2014a, рис. 7, 8; 2015, рис. 3),
Горгіпії (Алексеева 1997, табл. 206), Херсо-
несу (Стоянов 2005, рис. 2, 3), Німфею (Чис
тов 2000, табл. 1; Данильченко 2002; Соловьев
2003, рис. 61), на некрополі поселення Пан-
ське 1 (Рогов 2011, рис. 18, 19) та Прикубан-
ському могильнику (Лимберис, Марченко
2009, рис. 2). Слід зауважити, що з часом орна-
менти змінювалися, ставали все більш стиліс-
тичними, навіть схематичними, що наглядно
ілюструють досить неохайні штампи із паль-
меток та насічок початку III ст. до н. е. (рис. 5,
8, 9). Це ж саме доводить і аналіз попереднього
матеріалу з Ольвії (Леви 1964, рис. 23).
Серед відкритих чаш із штампами слід ви-
окремити киліки витонченого стилю (delicate
class), які справедливо вважаються найбільш
вишуканими з усіх посудин із штампованих
орнаментів. Є декілька видів відбитків штам-
па: розета в центрі, з’єднані пальметки по колу,
навколо центральної розети, зовнішня поло-
са насічок. У поєднанні з ними зустрічаються
ови, насічки — крапки, у формі листя. Іншим
варіантом є заміна центральної розети на зір-
ку, що оточена рисками променів. Нерідко до-
даються елементи у вигляді плюща, оливкової
гілки (Sparkes, Talcott 1970, p. 102—103). Для
раннього часу характерні декілька видів: дво-
рівневий штамп — у центрі — коло, далі розета
з «язичків-пелюсток», навколо неї — подвій-
Рис. 5. Штампований орнамент на чашоподібних канфарах (cup-kantharos): 1 — 0-46/2220;
2 — 0-57/2360; 3 — 0-2011/Р-25/1353а; 4 — 0-38/671; 5 — 0л-49/5332; 6 — 0л-49/818; 7 —
О-2014/Р-25/1316; 8 — О-2011/Р-25/1209; 9 — 0-39/88
1 2 3
4 5 6
7
8
9
0 5
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 2 35
не концентричне коло та ряд язичків з дуговим
навершям, іноді можна зустріти й три рівні з
язичків з концентричними колами; другий вид
складається з тих самих елементів — чергують-
ся рівні з язичків та пальметок, відокремлених
концентричними колами. Пальметки можуть
бути як поєднані між собою плавними лінія-
ми, так і просто прилягати до дуги. У 420 рр. до
н. е. з’являються інші поєднання: коло язич-
ків, концентричне коло, коло з ов, поєднані
між собою дугами, друге коло з язичків, іноді
додається третє коло з ов. Популярним у цей
час є використання геометричних елементів,
зокрема, правильна зірка, з колом всередині,
навколо неї ряд пальметок, або концентричні
кола, або ж меандр по колу, далі ряд перехре-
щених ліній, що створюють сітку, яка завершу-
ється або ж звичайним колом, або колом з ов.
Усі досліджені нами киліки та їх фрагмен-
ти, що належать до цього стилю, за аналогіч-
ними матеріалами з Афінської агори датують-
ся 450—400 рр. до н. е. (Sparkes, Talcott 1970,
cat. Nr. 481—486, 488, 490, 496, 498, 499, 502,
504, 583; див. також: Иванов 1963, табл. 101;
Alexandrescu 1966, pl. 87; 1978, pl. 61—63; CVA,
Rep. Tcheque, 4, 1, fig. 22). Вони представле-
Рис. 6. Штампований орнамент стилю «delicate class»: 1 — 0-46/1292; 2 — 0-61/б/н; 3 — 0-2014/Р-
25/1557; 4 — 0-58/1136; 5 — 0-58/1192; 6 — 0л-49/1516; 7 — 0-2014/Р-25/1124; 8 — 0-58/70; 9 —
0-2013/Р-25/1548а; 10 — 0-2013/Р-25/1275; 11 — 0-2013/Р-25/2166а
1 2 3
7654
8 9 10
11
0 5
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 236
ні наступними фрагментами посуду (рис. 6; 7,
1—2; рис. 10), що дають досить повну картину
поширення цього варіанту штампованого де-
кору в Ольвії. Слід зазначити, що посуд цьо-
го типу досліджували й раніше, він був відо-
мий як серед матеріалів Ольвії (Фармаковский
1911, рис. 3, 4; Папанова 2000, рис. 1; Назарчук
2014, рис. 20), так і в Херсонесі (Стоянов 2005,
рис. 2), Пантікапеї (Егорова 2015, рис. 1), на
Азіатському Боспорі, на поселеннях Таман-
ського півострова (Рогов, Кашаев, Форназир
2005, рис. 9), Єлізаветівському городищі (Бра-
шинский 1980, табл. XIV). Такі форми відомі й
на некрополі городища Панське 1 (Рогов, Тун-
кина 1985, с. 161). Для форм цього типу прита-
манне використання високоякісного лаку, що
має характерний металевий відблиск (Talcott
1935, p. 481). З нашої точки зору, цікавою особ
ливістю є те, що майже половина цього мате-
ріалу дещо різниться за орнаментацією з вже
відомими посудинами з Афін. Виявляємо нові
комбінації вже відомих елементів декору, де всі
гострі кути згладжено, рідше — орнаментація у
вигляді зірки із загостреним промінням. У по-
ловині випадків навколо звичного геометрич-
ного орнаменту йде коло пальметок, декіль-
ка разів додається коло з ов. Класичним при-
кладом посуду цього типу є археологічно цілий
килік 420 р. до н. е. (рис. 7, 1), який походить із
закритого комплексу відповідного часу.
Украй рідко серед посуду відкритого типу
трапляються орнаменти у вигляді квітки лото-
са, нам відомо поки лише два фрагменти. Один
датується 425 р. до н. е. (Sparkes, Talcott 1970,
cat. Nr. 463). Штамп розміщувався на дні ки-
ліка з високою ніжкою (acrocup). Особливою
рисою цього штампу є його охайність та ре-
тельність — майстер не допустив жодного зай
вого чи помилкового руху. У центрі чергують-
ся чотири лотоси та пальметки, останні поєд-
нані радіальними лініями, далі чітко окреслене
коло, до якого прилягають чергування пальме-
ток та лотосів у кількості семи та шести (рис. 7,
2). Аналогій до іншого фрагменту не знайдено,
проте за манерою змалювання він, імовірно,
датується цими ж роками. На посуд нанесено
два яруси орнаменту, де напівколом розміщені
парні пальметки поєднувались із квітками ло-
тоса (рис. 7, 3).
Цікавим і не менш рідкісним є й орнамент у
вигляді плюща. Поки що ми виявили сім фраг-
ментів — всі вони датуються 420—400 рр. до
Рис. 7. Штампований орнамент: 1 — стилю «delicate class» 0-2014/Р-25/1556; 2 — орнамент із зображенням лотоса
0-58/823; 3 — 0-59/2196
Рис. 8. Штампований орнамент із зображенням плю-
ща: О-2011/Р-25/1785б
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 2 37
н. е. (Sparkes, Talcott 1970, cat. Nr. 506) і лише
один — 450 р. до н. е. (Handberg, Petersen 2010,
cat. D a-69; Назарчук 2014, кат. № 58). Лис-
тя плюща поєднуються з іншими елементами:
колом з ов, яке йде навколо зображень гілочок
плюща, чи стилістичними зображеннями яки-
хось плодів — ягід (рис. 8; 9). Один із фрагмен-
тів вражає своєю реалістичністю (рис. 9, 6) —
на листочках плюща чітко можна побачити
внутрішні прожилки, а на плодах — серцеви-
ни. Лише до одного фрагменту аналогію так і
не вдалося підібрати (рис. 9, 2). Проте, загаль-
на композиція, ймовірно, листоподібних зо-
бражень дає змогу віднести його до цього ж
типу. Орнаменти у вигляді плюща виявлені й
серед матеріалу інших античних міст Північ-
ного Причорномор’я, наприклад в Пантіка-
пеї (Егорова 2015, рис. 1, 1), хоча трапляються
вони так само рідко як в Ольвії.
Штамповані орнаменти на чорнолаковій
кераміці з Ольвії, що досліджуються нами, не-
зважаючи на їх поки що порівняно невелику
кількість по відношенню до величезної колек-
ції, накопиченої за більше, ніж 100 років роз-
копок, все ж таки дозволяють зробити певні
висновки щодо поширення посуду цього виду
в Ольвії впродовж класичної доби. Вже мож-
на впевнено казати, що ольвійські матеріали
повністю відповідають практично всім відо-
мим варіантам поширення штампованного та
врізного декору від моменту його появи в Афі-
нах. Найраніші варіанти витонченого стилю,
які заповнюють практично все дно посудини,
з’являються у третій чверті V ст. до н. е. Для
останньої чверті цього століття простежено
нові мотиви, декоративні елементи спрощу-
ються, зображення йде в одне—два кола. За-
стосовуються різні варіації окремих елементів:
у центрі — восьмипелюсткова квітка, навко-
ло неї — оливкова гілка; коло з ов, шість паль-
меток, коло з ов; чотири пальметки в центрі,
навколо — валюти з п’ятьма пальметками з бо-
ків; коло з меандрів та пальметки ззовні. Саме
використання оливкової гілки характерне для
цього типу посуду. Від межі V—IV ст. до н. е.
спостерігаємо ще більше спрощення: чотири—
п’ять пальметок з’єднаних між собою радіаль-
ними лініями, або ні. Використовують більш
рідкісні елементи: листя плюща, з’єднаних
між собою, навколо кола з ов; лотоси, з’єднані
між собою лініями. В IV ст. до н. е. змінюєть-
ся основний елемент — пальметки, які стають
більш рельєфними та більшими за розміром,
навколо них все частіше розміщується орна-
мент з двох—трьох рядів насічок.
Скіфосоподібні киліки з тонкими стінками
спочатку повністю повторюють орнамент ки-
ліків витонченого класу, а на початку IV ст. до
н. е. орнаменти змінюються — спрощуються,
втрачають чіткість та охайність — пальметки
розмиваються, стають більш опуклими. Проте,
вже в другій чверті цього століття спостеріга-
ється покращення якості малюнка — у пальме-
ток усі пелюстки відділені одна від одної, чітко
виражені дві волюти. Для цього часу звичайне
орнаментування двома—трьома рядами насі-
чок. Ольвійські одноручні чаші та миски ма-
ють однотипну орнаментацію, вони, зазвичай,
прикрашались звичайними колами, колами з
пальметок, колами з ов, для більш пізніх ва-
ріантів — рядами насічок.
Очевидно, що миски з відігнутим назовні
краєм прикрашались дуже ретельно. Зображен-
ня йшло в три—п’ять рядів. Елементи, загалом,
повторюють орнаментацію посуду попередніх
типів — пальметки в декілька рядів, ови по колу,
6
Рис. 9. Штампований орнамент із зо-
браженням плюща: 1 — 0-61/3679; 2 —
0-38/386; 3 — 0-38-2619; 4 — 0-2014/Р-
25/1559; 5 —0-52/342; 6 — 0-62/2930
1 2
3 4 5
0 5
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 238
використання рядів з волют. Від кінця V ст. до
н. е. з’являються деякі унікальні поєднання еле-
ментів — лише ряди пальметок, або два кола з
ов всередині, від них відходять п’ять променів
пальметок, нанесених одна над іншою. Мис-
ки із загнутим всередину краєм прикрашались
так само. При орнаментації тарілок простежено
класичні схеми. Для V ст. до н. е. — кола з паль-
меток, кола з ов, кулеподібні насічки; IV ст. до
н. е. — пальметки оточують замість ов — кон-
центричні кола з декількох рядів насічок різних
розмірів. У цей час насічки стають найбільш по-
пулярним елементом орнаменту.
Таким чином, можна зробити висновок, що
загалом ольвійська колекція репрезентує в ці-
лому ті ж самі тенденції щодо імпорту аттич-
ної чорнолакової кераміки V—IV ст. до н. е.,
що й інші північнопричорноморські центри.
Проте, при пошуку аналогій, було виявлено і
певну відмінність, зокрема в орнаментації, що
підтверджує необхідність подальшої розробки
теми для з’ясування цієї причини.
Більш того, у порівнянні з матеріалами
Афін, очевидно, що ольвійська колекція відо-
бражає практично всі стилістичні зміни у ви-
робництві чорнолакового столового і парад-
ного посуду, який на сьогодні відомий. А це, у
свою чергу, означає, що протягом всього кла-
сичного часу Ольвія незмінно знаходилася в
руслі торгівлі з Афінами. Отже, подальше ви-
вчення аттичної чорнолакової кераміки з Оль-
вії є дуже важливим, з огляду на неабиякі ін-
формаційні можливості цього матеріалу.
Алексеева Е.М. Античный город Горгиппия. — М., 1997.
Брашинский И.Б. Греческий керамический импорт на Нижнем Дону в V—III вв. до н. э. — Л., 1980.
Данильченко С.А. Чернолаковая керамика боспорских колоний Елизаветинского городища // БФ: греческая куль-
тура на периферии античного мира. — СПб, 1999. — С. 173—176.
Данильченко С.А. Чернолаковая аттическая керамика поселения Козырка II // ΣΥΣΣІΤΙΑ. — СПб, 2000. — С. 217—222.
Данильченко С.А. Чернолаковая керамика из нимфейского святилища Деметры // БФ: Погребальные памятники
и святилища. — СПб, 2002. — Ч. 1. — С. 121—129.
Егорова Т.Е. Чернолаковые миски и солонки с городища «Чайка» близ г. Евпатория // БИ. — 2005. — 8. — С. 218—238.
Егорова Т.Е. Чернолаковая керамика IV—II вв. до н. э. с памятников Северо-Западного Крыма. — М., 2009.
Егорова Т.Е. Новая раннеэллинистическая усадьба на городище «Чайка» и ее место в структуре поселения //
Stratum plus. — 2014. — № 3. — С. 303—323.
Егорова Т.Е. Предварительный анализ комплекса чернолаковой керамики VI—II вв. до н. э. из раскопок Панти-
капея 1945—1992 гг. // ДБ. — Т. 18. — 2014а. — С. 174—195.
Егорова Т.Е. Чернолаковая керамика V—IV вв. до н. э. с прочерченным и штампованным орнаментом из раско-
пок Пантикапея // Журавлев Д.С. (ред.). С Митридата дует ветер. Боспор и Причерноморье в античности.
К 70-летию В.П. Толстикова. — М., 2015. — С. 63—68.
Золотарев М.И. Об одном типе полусферических чаш эллинистического времени // БИ. — 2005. — 8. — С. 54—60.
Иванов Т. Античная керамика из некрополя Аполлонии // Аполония. Разкопите в некропола на Аполония през
1947—1947 г. — София, 1963. — С. 65—269.
Козуб Ю.І. Некрополь Ольвії V—IV ст. до н. е. — К., 1974.
Козуб Ю.І. Передмістя Ольвії // Археологія. — 1979. — 29. — С. 3—34.
Леви Е.И. Привозная греческая керамика из раскопок Ольвии в 1935, 1936 гг. // Ольвия. — К., 1940. — Т. 1 —
С. 105—126.
Леви Е.И. Итоги раскопок ольвийского теменоса и агоры (1951—1960) // Ольвия. Теменос и агора. — М.; Л.,
1964. — С. 131—175.
Лимберис Н.Ю., Марченко И.И. Чернолаковые сосуды из Прикубанского могильника // БФ: искусство на перифе-
рии античного мира. — СПб, 2009. — С. 262—270.
Рис.10. Штампований орнамент стилю «delicate class»:
0-2015/Р-25/555
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 2 39
Назарчук В.И. Чернолаковая керамика // Крыжицкий С.Д., Лейпунская Н.А. и др. Жилые дома Центрального
квартала Ольвии (МАИЭТ. — Suppl. 13). — Симферополь; Керчь, 2014. — C. 312—356.
Папанова В.А. Некрополь Ольвии. История исследования, итоги раскопок. — Бердянск, 1993.
Папанова В.А. Чернолаковая керамика из семейно-родового участка некрополя Ольвии // Старожитності Степо-
вого Причорномор’я і Криму. — Запоріжжя, 2000. — Вип. VIII. — С. 194—216.
Рогов Е.Я. Некрополь Панское 1 в Северо-Западном Крыму. — Симферополь, 2011 (МАИЭТ. — Suppl. 10).
Рогов Е.Я., Кашаев С.В., Форназир Й. Керамический комплекс из кохяйственных ям поселений Вышестеблиевская
11 на юге Таманского полуострова // БИ. — 2005. — 8. — С. 218—238.
Рогов Е.Я., Тункина И.В. Расписная и чернолаковая керамика из некрополя Панское 1 // Археологические вести. —
1985. — 5. — С. 159—175.
Русяева А.С., Назарчук В.И. Аттическая керамика // Древнейший теменос Ольвии Понтийской. — Симферополь,
2006. — С. 169—177 (МАИЭТ. — Suppl. 2).
Славин Л.М. Раскопки западной части ольвийской агоры (1956—1960 гг.) // Ольвия. Теменос и агора. — М.; Л.,
1964. — С. 189—223.
Соловьев С.Л. Археологические памятники сельской округи и некрополя Нимфея. — СПб, 2003.
Стоянов Р.В. Комплекс керамики второй четверти IV — середины III вв. до н. э. из северо-восточного района
Херсонеса Таврического // Hyperboreus. — 2007. — Vol. XIII. — Fasc. 1/2. — С. 245—282.
Чистов Д.Е. Акрополь Нимфея в первой половине IV в. до н. э. // ΣΥΣΣΤΙΑ. — 2000. — С. 242—250.
Фармаковский Б.В. Памятники античной культуры, найденные в России. IV. // ИАК. — СПб, 1911. — 42. —
С. 134—143.
Стоянов Р.В. Расписная и чернолаковая столовая керамика из некрополя Херсонеса Таврического V—I вв. до н. э. //
БИ. — 2005. — 8. — С. 39—52.
Alexandrescu p. La necropole tumulaire (Fouilles 1955—1961) / Histria. — II. — Bucuresti, 1966.
Alexandrescu p. Le ceramique d’epoqye archaique et classique (VII—IV s.) // Histria. — IV. — Paris, 1978.
Bylkova V.P. The Chronology of Settlements in the Lower Dnieper region (400—100 B.C.) // Chronologies of the Black
sea area in the period С. 400—100 B.C. — Arhus, 2005. — P. 217—247.
Corbett p. Palmette stamp from an Attik B. Glaz. Workshop // Hesperia. — Princeton, 1955. — Vol. 24. — P. 172—186.
CVA, Rep.Tcheque, 3, 2 — Bazant J., Dufkova M., et.al. — Karolinum, Prague, 1997.
CVA, Rep.Tcheque, 4, 1 — Braunova D., Cadic J., Dufkova M. — Pilsen, Prague, 2000.
Handberg S., Peterson J.H. Black-glossed pottery // The Lower City of Olbia (Sector NGS) in the 6th Century BC to the 4th
Century A.D. — Aаrchus, 2010. — P. 187—196.
Petros G. Themelis, Ioaness P. Touratsouhlou. The Derveni tombs. — Athens, 1997.
Sparkes B. A., Talcott L. Black and Plain Pottery of the 6th, 5th and 4th Centuries B.C. // The Athenian Agora. — Princeton,
1970. — Vol. 12.
Talcott L. Attic Black-Glazed Stamped Ware and Other Pottery from a Fifth Century Well // Hesperia. — 1935. — Vol. 4. —
P. 476—523.
Zolotarev M.I. A Hellenistic ceramic deposit from the North-eastern Sector of Chersonesos // Chronologies of the Black
sea area in the period С. 400—100 B.C. — Aаrhus, 2005. — P. 194—216.
Надійшла 18.01.2016
И.А. Чечулина
Штампованный орнамент на аттической чернолаковой керамике из Ольвии
Статья посвящена разным видам штампованного орнамента на аттической чернолаковой керамике классиче-
ского периода из Ольвии. Несмотря на небольшое количество проанализированного материала, можно сделать
значительные выводы, пользуясь аналогиями из Афин и материала из Северо-Причерноморского региона, по
поводу распространения керамики этого вида в регионе в классический период. Были рассмотрены основные
типы штампов на керамике открытого типа — киликах, скифосах, канфарах, мисках. Самые ранние варианты
штампов появляются в последней четверти V в. до н. э. в виде разных вариантов орнамента из ов. Самым по-
пулярным элементом остаются, на протяжении всего периода, пальметки, которые почти всегда соединяются с
другими элементами. Более редкими штампами являются цветы лотоса, листья плюща, оливковая ветвь, кото-
рые характерны для конца V — начала IV в. до н. э. Все названные типы штампованного орнамента встречались
среды ольвийского материала, но следует отметить, что мы находим значительно больше вариантов орнамента,
по сравнению с классическими типологиями, что еще раз подчеркивает уникальность ольвийской коллекции и
необходимость ее изучения.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 240
I.O. Chechulina
Stamped Ornament on Attic Black-glazed Ware from Olbia
The article is devoted to the variants of stamped ornament on Classical period Attic black-glazed pottery from Olbiа. Despite
the small amount of analyzed material, the important conclusions concerning the spread of this type of pottery in the region
in the Classical period can be made based on the analogies from Athens and the north coast of the Black Sea. The main
types of stamps on open shape black-glazed pottery, namely, cups, skyphoi, kantharoi, and bowls are analyzed. The earliest
stamps with various versions of ornamental eggs appear in the last quarter of the 5th century BC. Palmettes almost always
combined with other elements remain most popular during the whole period. More rare stamps are lotus, ivy leaves, and
olive branches which are common from the end of the 5th to the beginning of the 4th centuries BC. All the mentioned types
of stamps were found among Olbian materials, but it should be noted that we found much more variants of stamps than in
classic typologies, that once again proves the uniqueness of Olbian collection and the necessity in its study.
О.Д. Могилов
ПРО ОДИН ІЗ РІЗНОВИДІВ ПРЯЖОК СКІФСЬКОГО ЧАСУ
Проаналізовано пряжки з рухомим гольчатим язичком-фіксатором скіфського часу. Розглянуто їх ґенезу, хронологію
та проведено класифікацію.
К л ю ч о в і с л о в а: пряжка, скіфський час, поховання, одяг, спорядження коня.
© О.Д. Могилов, 2016
Незважаючи на те, що в пам’ятках скіфсько-
го часу пряжки з рухомим язичком відомі нам
вже півтора століття (перша знахідка зроблена
І.Є. Забєліним в кургані Козел ще 1865 р.), вче-
ні довго обходили їх увагою, хіба що коротко
характеризуючи при публікації. С.М. Замятін
відзначав, що ці вироби лягли в основу харак-
терних прикрас східно-фінських племен (Замя-
тин 1946, с. 16). Про їх зв’язок із середньовіч-
ними пряжками фінських могильників писав
і Б.М. Граков (Граков 1954, с. 108). П.Д. Лібе-
ров говорив про них, як про особливість куль-
тури Середнього Подоння, що відсутня в сусід-
ніх районах (Либеров 1965, с. 22). Вигідно ви-
різняється на цьому тлі розділ роботи Є.І. Сав-
ченка, який охарактеризував пряжки із Серед-
нього Подоння (Савченко 2004, с. 240—243).
Артефакти поділено ним на 2 типи. До друго-
го типу належать вироби з кільцями на кінцях,
до першого — решта предметів. Констатовано,
що такі сюльгами не виявлені у Дніпровсь
кому лісостеповому Право- та Лівобережжі та
висловлено припущення, що вони пошири-
лись у фіно-угорських культурах Середнього
Подоння.
Розробки в сфері соціального поділу еліт-
них (Мозолевський 1979, с. 152, 156, 157; Бе-
резуцкий 1995; Болтрик 2001) та рядових (Бу-
нятян 1985; Буйнов, Окатенко 2013) скіфських
поховань дозволяють говорити, що такі виро-
би присутні у гробницях ледь не всіх представ-
ників скіфського суспільства: від поховання
«цариці» у Товстій Могилі до бідних ґрунтових
могил Світловодського могильника. Супрово-
джували такі пряжки як жіночі, так і чоловічі
поховання.
Із 37 врахованих пряжок, найбільше вияв-
лено у Середньому Подонні — 14 екз. (рис. 1);
у Степовій Скіфії — 12; у Дніпро-Донецькому
лісостепу — 8. Дві знахідки з Правобережного
лісостепу походять зі Світловодського могиль-
ника на півдні цього регіону, на межі з Лівобе-
режжям та степом. Одна — з Північного Кав-
казу. При цьому картографування показує, що
ці предмети формують декілька груп. У серед-
ньодонській групі переважають пряжки з пет-
лями на кінцях; лише у цій групі відомі доро-
гоцінні вироби із зооморфними голівками. У
|
| id | arheologia-com-ua-article-167 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:02:55Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/95/d6d2fb92e776607182e6c32c0f44a095.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-1672020-04-06T08:34:51Z Stamped Ornament on Attic Black-glazed Ware from Olbia Штампованный орнамент на аттической чернолаковой керамике из Ольвии Штампований орнамент на аттичній чорнолаковій кераміці з Ольвії Chechulina, Iryna O. Classical Period, Olbia, Attic Black-Glazed Pottery, Stamped Ornament. класична доба, Ольвія, аттичний чорнолаковий посуд, штампований орнамент. The article is devoted to the variants of stamped ornament on Classical period Attic black-glazed pottery from Olbiа. Despite the small amount of analyzed material, the important conclusions concerning the spread of this type of pottery in the region in the Classical period can be made based on the analogies from Athens and the north coast of the Black Sea. The main types of stamps on open shape black-glazed pottery, namely, cups, skyphoi, kantharoi, and bowls are analyzed. The earliest stamps with various versions of ornamental eggs appear in the last quarter of the 5th century BC. Palmettes almost always combined with other elements remain most popular during the whole period. More rare stamps are lotus, ivy leaves, and olive branches which are common from the end of the 5th to the beginning of the 4th centuries BC. All the mentioned types of stamps were found among Olbian materials, but it should be noted that we found much more variants of stamps than in classic typologies, that once again proves the uniqueness of Olbian collection and the necessity in its study. Статья посвящена разным видам штампованного орнамента на аттической чернолаковой керамике классического периода из Ольвии. Несмотря на небольшое количество проанализированного материала, можно сделать значительные выводы, пользуясь аналогиями из Афин и материала из Северо-Причерноморского региона, по поводу распространения керамики этого вида в регионе в классический период. Были рассмотрены основные типы штампов на керамике открытого типа — киликах, скифосах, канфарах, мисках. Самые ранние варианты штампов появляются в последней четверти V в. до н. э. в виде разных вариантов орнамента из ов. Самым популярным элементом остаются, на протяжении всего периода, пальметки, которые почти всегда соединяются с другими элементами. Более редкими штампами являются цветы лотоса, листья плюща, оливковая ветвь, которые характерны для конца V — начала IV в. до н. э. Все названные типы штампованного орнамента встречались среды ольвийского материала, но следует отметить, что мы находим значительно больше вариантов орнамента, по сравнению с классическими типологиями, что еще раз подчеркивает уникальность ольвийской коллекции и необходимость ее изучения. Проаналізовано масив аттичної чорнолакової кераміки зі штампованим орнаментом з Ольвії, встановлено хронологію найбільш популярних та рідкісних штампів на кераміці. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2016-06-22 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/167 10.15407/archaeologyua2016.02.029 Arheologia; No 2 (2016): Arheologia; 29-40 Археологія ; № 2 (2016): Археологія; 29-40 Археология; № 2 (2016): Arheologia; 29-40 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2016.02 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/167/160 |
| spellingShingle | класична доба Ольвія аттичний чорнолаковий посуд штампований орнамент. Chechulina, Iryna O. Штампований орнамент на аттичній чорнолаковій кераміці з Ольвії |
| title | Штампований орнамент на аттичній чорнолаковій кераміці з Ольвії |
| title_alt | Stamped Ornament on Attic Black-glazed Ware from Olbia Штампованный орнамент на аттической чернолаковой керамике из Ольвии |
| title_full | Штампований орнамент на аттичній чорнолаковій кераміці з Ольвії |
| title_fullStr | Штампований орнамент на аттичній чорнолаковій кераміці з Ольвії |
| title_full_unstemmed | Штампований орнамент на аттичній чорнолаковій кераміці з Ольвії |
| title_short | Штампований орнамент на аттичній чорнолаковій кераміці з Ольвії |
| title_sort | штампований орнамент на аттичній чорнолаковій кераміці з ольвії |
| topic | класична доба Ольвія аттичний чорнолаковий посуд штампований орнамент. |
| topic_facet | Classical Period Olbia Attic Black-Glazed Pottery Stamped Ornament. класична доба Ольвія аттичний чорнолаковий посуд штампований орнамент. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/167 |
| work_keys_str_mv | AT chechulinairynao stampedornamentonatticblackglazedwarefromolbia AT chechulinairynao štampovannyjornamentnaattičeskojčernolakovojkeramikeizolʹvii AT chechulinairynao štampovanijornamentnaattičníjčornolakovíjkeramícízolʹvíí |