Керамічний посуд другої чверті ХVІІ ст. з території Батурина
The pottery from assemblages and layers at Baturyn of the second quarter of the 17th century is studied in the article, namely, it is presented to the scientific circles for the first time. The source base for the research are ceramic products from the seven structures, several pits, Citadel defense...
Збережено в:
| Опубліковано в: | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2016 |
| Випуск: | 2 |
| Сторінки: | 59-65 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2016
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/169 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |
|
Репозитарії
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824450407202816 |
|---|---|
| author | Myronenko, Liudmyla V. |
| author_facet | Myronenko, Liudmyla V. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Liudmyla V. Myronenko",
"institution": "Institute of Archaeology, the National Academy of Science of Ukraine",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Myronenko, Liudmyla V. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 65 |
| container_issue | 2 |
| container_start_page | 59 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-04-06T08:34:51Z |
| description | The pottery from assemblages and layers at Baturyn of the second quarter of the 17th century is studied in the article, namely, it is presented to the scientific circles for the first time. The source base for the research are ceramic products from the seven structures, several pits, Citadel defenses of the appointed time, and also a layer under the Fortress’ rampart built in the 1630s.
The largest group is represented by pots, which belong to the third and fourth types with a slight prevalence of the former according to the form of crown (by L. Chmil). Part of pots has features of transient types. Ornamentation is scarce: the surface of ceramic wares is decorated by relief lines, red clay weaves and a little less by a stamp. Availability of the narrow dated assemblages on the territory of Baturyn after study of ceramics of the latest periods will further allow following the evolution of forms and decoration of tableware within the limits of one hundred years, which will help to clarify already existing chronological scheme. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2016.02.057 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:02:57Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 2 59
O.D. Mohylov
On One of Varieties of Scythian Period Buckles
Metal buckles with movable clappers are not frequent findings in Scythian antiquities. In all, 37 items are found in European
Scythia; they are dated by the end of the 5th and the 4th centuries BC.
All buckles are round and with fixing point-clappers. They are made mostly of iron, and more rarely of bronze, copper,
gold, or silver. There are 3 types of them.
Type 1 includes buckles with zoomorphic endings, including an item made of precious metals from barrow 11 (excavations
by the VUAK) of group of Chasti Barrows, with endings decorated with boar heads, and also an item from a burial under
mound 29/21 near Mastiugino in the Don River middle region. Both of them are found in the burials of the local Forest-
Steppe nobles.
Type 2 covers buckles with loops on the endings and is the most numerous. Only 3 items of 20 are made of bronze, the
rest of them are made of iron. They are most numerous in the Don River middle region, though they also known in Steppe
Scythia and Forest-Steppe zone of Ukrainian Left Bank region.
Type 3 are buckles in form of smooth rings. Half of 10 items comes from the Steppe zone, though they are also found in
the Don River middle flow region, the Siverskyi Donets River region, and the Dnipro, namely on the south of its right bank
forest-steppe region. Coming from their size, this type is divided into 2 groups including massive and miniature products.
Artefacts are found both in men’s, and in women’s burials of various social estates. Most often, they are found in the
burials of Forest-Steppe nobles. Buckles were used to fasten the claps of outerwear, belts, and girdles, on headdress, horse’s
equipment, and perhaps as fasteners for quivers. Pinned buckles having arisen on south of Eastern Europe in the Scythian
period, never got out of use until the present.
Л.В. Мироненко
КЕРАМІЧНИЙ ПОСУД
другої чверті ХVII ст. З ТЕРИТОРІЇ БАТУРИНА
У статті здійснюється аналіз керамічного посуду із закритих комплексів польського періоду існування Батурина
(1625—1648 рр.).
К л ю ч о в і с л о в а: Батурин, друга чверть XVII ст., керамічний посуд.
© Л.В. Мироненко, 2016
Керамічний посуд завдяки своїй масовості,
а також інформаційному потенціалу, завжди
перебуває у колі наукових інтересів археоло-
гів, етнографів, мистецтвознавців. В останні
десятиліття значна увага приділяється дослі-
дженню кераміки XVII–XVIII ст. з різних ре-
гіонів України, результатом чого є поява ди
сертацій (Чміль 2010) та значної кількості пуб
лікацій (Виногродська 1988; 1997; 2014; Гугля
1997; Ханко 2000; Голубєва 2008, Біляєва, Фіа
лко 2013) основна проблематика яких зосе-
реджується на питаннях типології, мікрохро-
нології, декору та регіональних особливостях.
Складність у вивченні кераміки цього періоду
полягає в її повільній еволюції протягом сто-
ліття і відсутності чітко датованих хронологіч-
но вузьких комплексів. З огляду на таку ситуа
цію, значний інтерес для вирішення пробле-
ми уточнення часу побутування окремих типів
пізньосередньовічної кераміки Лівобережної
України представляє керамічний посуд Бату-
рина, який до цього часу не ставав предметом
спеціального наукового дослідження.
Батурин був заснований у 20-х рр. XVII ст.
як форпост Речі Посполитої на лівому бере-
зі р. Сейм вздовж дороги, що йшла з Києва
на Москву (Кулаковський 2006, с. 260). Ви-
гідне географічне положення сприяло швид-
кому розвитку міста, особливо в другій по-
ловині XVII ст. після перенесення сюди геть-
манської столиці. Найбільшого політичного
і соціально-економічного піднесення Бату-
рин досяг за часи гетьманування Івана Ма-
зепи, однак подальшому розквіту міста зава-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 260
дило його знищення російськими військами
у 1708 р.
За час археологічних робіт, починаючи з
1995 р. і до тепер, було проведено дослідження
на території всіх топографічних частин міста:
Цитаделі, Фортеці (укріпленого посаду), влас-
не Посаду, заміських резиденціях В. Кочубея
на Чорній річці та І. Мазепи на Гончарівці, у
результаті чого вдалося отримати інформацію
про їх планову структуру та етапи існування.
Найкраща стратиграфічна ситуація, що ві-
дображає основні віхи розвитку міста, фіксує
ться на території Цитаделі, що пояснюється
особливостями її забудови. Замок був споруд
жений у 1625 р. Матеєм Стахурським на укріп
леннях давньоруського часу (Кулаковський
2006, с. 260). Двір господарів міста другої чвер-
ті XVII ст. гине в пожежі під час подій 1648 р.,
після чого забудова замку відновлюється не од-
разу. Окрім того, в одному з розкопів фіксують-
ся сліди пожежі, що передувала 1648 р. (Ситий
та ін. 2008, с. 20), і яку слід пов’язати з подія
ми Смоленської війни (1632—1634 рр.), під час
яких батуринський замок був захоплений і
спалений московськими військами (Кулаков-
ський 2006, с. 106). Згідно з писемними джере-
лами, 1655 р. в місті стається ще одна пожежа
(Батурин: сторінки історії, док. 26). Наступний
етап існування Батурина пов’язаний із пере
несенням сюди гетьманської столиці у 1669 р.
Резиденція гетьмана Дем’яна Многогрішного
зайняла територію Цитаделі, при цьому забудо-
ва попереднього часу була розібрана, а майдан-
чик був вирівняний глиною з підземного ходу,
що відкопувався з території Цитаделі у бік яру.
Зміни в призначенні Цитаделі призвели до поя
ви забудови, здійсненої за іншими принципа-
ми, ніж забудова попереднього часу, що, у свою
чергу, сприяло збереженню останньої.
На відміну від Цитаделі, Фортеця з часу
появи перших споруд на її території мала чітку
планову структуру, яку вдалося простежити під
час прокладення через її територію траншеї во-
догону у 2003 (Ситий та ін. 2004, с. 81—155) та
2005 рр. (Ситий та ін. 2005, с. 28—83). Така си-
туація ускладнювала будь-які зміни в структу-
рі садибної забудови — нове житло, зазвичай,
будувалося на місці старого, унаслідок чого
фіксація комплексів другої четверті XVII ст. в
межах більшої частини Фортеці є проблема-
тичною.
Виходячи з можливості виокремлення чіт-
ко датованих комплексів на території Цита-
делі та, у меншій мірі, Фортеці, ця стаття має
на меті проаналізувати та ввести до наукового
обігу керамічний посуд польського періоду іс-
нування Батурина (1625—1648 рр.).
Джерельною базою дослідження є керамі-
ка із семи споруд, які за конструктивними осо-
бливостями діляться на дві групи: з уступом в
котловані, на якому розташована піч-підбій,
та споруди з глибоким підклітом; декількох
ям, укріплень Цитаделі другої чверті XVII ст.,
що включає знахідки з нижнього заповнення
рову та клітей, а також посуд з шару під ва-
лом Фортеці, що за писемними джерелами був
споруджений в 30-х рр. XVII ст. після завер-
шення Смоленської війни (Бондар 2015, с. 21).
Слід зазначити, що в заповненні представле-
них комплексів відсутні знахідки кахель, окрім
одного екземпляру, який за морфологічними
особливостями та наявністю в декорі літер ла-
тинського алфавіту, слід зарахувати до першої
половини XVII ст.
Загалом з об’єктів польського часу похо-
дить незначна кількість уламків керамічного
посуду, а саме 64 фрагменти, серед яких 58 ві-
нець гончарних посудин та 6 придонних час-
тин та денець.
Горщики. Загальна кількість зібраних ек-
земплярів складає 45 фрагментів вінець та
верхніх частин посудин, а також шість фраг-
ментів денець (рис. 1—3). Для розподілу за
ознаками форми було використано типоло-
гію, розроблену Л. Чміль для керамічного по-
суду XVI—XVIII ст. Середньої Наддніпрянщи-
ни (Чміль 2010, с. 45—50).
За формою профілювання вінця горщики з
об’єктів польського часу слід віднести до тре-
тього і четвертого типів.
Горщики третього типу, що характеризую
ться наявністю прямого вінця із незначним
потовщенням верхнього краю та валиком по-
середині (Чміль 2010, с. 47), становлять 56 %
від загальної кількості (рис. 1). У межах типу
можна виокремити два варіанти: із яскраво ви-
раженим і слабо вираженим валиком, причому
останні складають третину.
До 40 % горщиків мають черепок сірого та
сіро-коричневого кольорів, що свідчить про
низьку температуру обпалу, яка перешкоджала
прояву природного кольору черепка. Горщики
окислюючого випалу, представлені білоглиня-
ними посудинами, становлять 37,5 %, димле-
них — 8,3 % (4 екз.). Тип випалу трьох екземп-
лярів не було визначено. Один білоглиняний
виріб має в тісті домішку слюди, що надає по-
верхні відповідного блиску (рис. 1, 2).
Защипи на вінцях характерні майже для
третини горщиків, при цьому слід зазначи-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 2 61
ти, що вони трапляються на сіроглиняних та
димлених посудинах і відсутні на білоглиня-
них (рис. 1, 3, 8).
Карбування, як спосіб декору вінець, фік-
сується лише на одному екземплярі посудини
з черепком сіро-коричневого кольору.
Три горщики, що належать до третього типу,
по верхньому краю та верхній внутрішній час-
тині вінця вкриті зеленою поливою.
Майже половина (40 %) посудин третьо-
го типу з горизонту польського часу Батурина
декоровані рельєфними лінями. Місцем їх на-
несення ставало плече (рис. 1, 5, 9—11), тро-
хи рідше — шийка та центральна частина він-
ця (рис. 1, 3). У групі сіроглиняних і димлених
горщиків лінійний рельєфний орнамент най-
частіше трапляється на екземплярах із защи-
пами по вінцю.
Білоглиняні горщики, зазвичай, прикрашені
простою опискою з ліній та хвиль, розміщених
по вінцю та верхній частині плеча. Описка часто
поєднувалася з рельєфним лінійним орнамен-
том (рис. 1, 1, 10, 11). Є екземпляри, в яких роз-
пис опискою зроблений поверх смуги рифлен-
ня (рис. 1, 1, 10). Горщики з горілого шару з-під
валу Фортеці (Ситий та ін. 1997, рис. 75), що був
насипаний після подій Смоленської війни, ма-
ють прокреслені опискою лінії по яскраво вира-
женому валику вінця (рис. 1, 1).
Штампом декоровані чотири горщики, се-
ред яких сіроглиняні з добре відмученого тіста
та димлені (рис. 1, 8). Штампований орнамент
на горщиках зафіксований у поєднанні з ре-
льєфними лініями і защипами на вінцях. Чо-
тири екземпляри неорнаментовані.
Горщики, що належать до четвертого типу,
становлять 44 % від загальної кількості (рис. 2;
3) і характеризуються наявністю прямого вінця
без валика і ребром із внутрішнього боку ший-
ки при переході до плеча (Чміль 2010, с. 48).
Представлений тип несталий і містить варіан-
ти з прямим злегка відігнутим вінцем (рис. 3, 4;
2, 1), прямим коротким (рис. 2, 4, 6; рис. 3, 2) і
прямим з боріздкою (рис. 2, 1—3).
Рис. 1. Горщики другої чверті XVII ст.: 1, 2 — з шару під валом Фортеці; 3, 5 —
з яма в траншеї 2 на Цитаделі; 4, 6 — з ями в розкопі 19 на Цитаделі; 7, 8 — зі
споруди 1 в розкопі 23 на Цитаделі; 9—11 — зі споруди 2 в розкопі 2 на Цита-
делі; 12 — з ями в розкопі 18 на Цитаделі
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 262
Посудини з прямими високими вінцями
складають 71 %, з прямим коротким — 23 %,
два екземпляри мають боріздку по вінцю. Реб
ро з внутрішньої сторони шийки мають 76 %
горщиків (рис. 2, 1—4; 3, 1, 3, 4). Інші характе-
ризуються більш плавним переходом від ший-
ки до плеча (рис. 2, 5—7).
Вироби випалені в окислюючому середовищі
і мають білий черепок становлять 42 %. Виняток
складає один світло-червоний фрагмент вінця.
Відновлювальний тип випалу характерний для
двох екземплярів. Решта горщиків має черепок
сірого кольору та невизначений тип випалу.
Защипи на вінцях присутні на двох горщи-
ках (рис. 2, 5; 3, 1). У порівнянні з горщиками
третього типу, частіше трапляються насічки по
верхньому краю вінця (15 %), переважно у бі-
логлиняних екземплярів (рис. 2, 1—3; 3, 2).
Рельєфні лінії прикрашають верхню части-
ну плеча та вінце у третини виробів (рис. 2, 4;
3, 3), поєднуючись з опискою у білоглиняних
екземплярів і штампом у сіроглиняних та дим-
лених (рис. 3, 1, 2).
Близько 70 % білоглиняних горщиків оздоб
лені опискою у вигляді ряду ліній та коротких
хвиль, розмішених по вінцю і верхній частині
плеча (рис. 2, 1—3, 5, 7).
Вибірка, що розглядається, містить лише
один виріб зі світло-червоним кольором череп
ка, покритого зсередини зеленою поливою.
Денця та нижні частини посудин представ-
лені шістьома фрагментами, один з яких являє
собою нижню частину горщика без вінця і пле-
ча, що унеможливлює визначення її типоло-
гічної належності. Однак, можна встановити,
що виріб був округлобоким з двома рельєфни-
ми лініями по центру тулуба.
Більшість денець без особливостей, лише
одне має слабо виражений утор. У половини
екземплярів спосіб випалу не вдалося визна-
чити, решту було випалено з доступом кисню,
але за низької температури, що відобразилося
на кольорі поверхні виробів: вона набула сіру-
ватих відтінків.
Тарілки в об’єктах польського часу Батури-
на представлені знахідкою лише одного фраг-
менту вінця з валиком, загнутим до середи-
ни (рис. 4, 1). Спосіб випалу — окислюючий,
внаслідок чого черепок набув світлого кольо-
ру. Посудина прикрашена рельєфним хвиляс-
Рис. 2. Горщики другої чверті XVII ст.: 1, 6, 7 — з ям в розкопі 18 на Цитаде-
лі; 2, 4, 5 — з споруди 2 в розкопі 2 на Цитаделі; 3 — зі споруди 1 в розкопі 23
на Цитаделі
1
2
3
4
5
6
7
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 2 63
тим орнаментом по вінцю та покрита зсереди-
ни зеленою поливою, однак незначний розмір
фрагменту обмежує отримання більш повної
інформації щодо морфологічних особливостей
та декору тарілки.
Покришки-миски представлені 6 екз. вінець,
що майже горизонтально відігнуті назовні і ма-
ють невелику виїмку для кращого зчеплення з
горщиком (рис. 4, 2—4). За аналогією з подіб
ними виробами з об’єктів наступного хроноло-
гічного періоду, можна говорити, що покриш-
ки мали конусоподібну форму з пласким дном
і ручкою збоку. Більшість виробів випалені в
окислюючому середовищі і мають черепок бі-
лого, світло-рожевого та червоного кольорів.
Поверхня двох екземплярів має сірий колір.
Макітри у вибірці складають лише три ек-
земпляри (рис. 4, 5—7), представлених він-
цями та верхніми частинами посудин. Вінця
різко відігнуті від тулуба. Один виріб характе-
ризується малим — 15 см — діаметром вінця
(рис. 4, 7), решта — широкі посудини з діа
метром вінець 22—28 см (рис. 4, 5, 6). Спо-
сіб випалу одного екземпляру не визначений.
Решта має білий і сірий колір черепка. Біло-
глиняна макітра оздоблена опискою по він-
цю у вигляді ряду ліній з крапками між ними
(рис. 4, 5). Сіроглиняна посудина декорова-
на смугою рифлення у верхній частині тулу-
ба (рис. 4, 6).
У вибірці присутні три фрагменти верхніх
частин глеків (рис. 4, 8—10), два з яких харак-
теризуються простим вінцем з незначним по-
товщенням в центральній частині і плавним
переходом у горло (рис. 4, 8, 9). Один екземп-
ляр має складне, прикрашене рифленням він-
це з виступом на межі з горлом (рис. 4, 10).
Нечисленність зібраної колекції посуду
ускладнювала процес виокремлення особли-
вих рис батуринської кераміки другої чверті
XVII ст., однак, незважаючи на це, під час до-
слідження вдалося дійти до таких висновків.
Найбільш численну групу керамічного посу-
ду з шарів та об’єктів польського періоду існу
вання Батурина (1625—1648 рр.) складають
горщики, що належать до третього і четверто-
го типів (за Л. Чміль) в майже рівній пропорції
з незначним переважанням першого. Най-
більша частка вінець з яскраво вираженим ва-
ликом по центру зафіксована на посуді з-під
валу Фортеці, у комплексах з більш широким
датуванням їх кількість зменшується. Варто
відзначити високий процент горщиків із пря-
мим вінцем, які належать до четвертого типу,
в комплексах другої чверті XVII ст. Батурина.
Майже чверть цих виробів характеризується
плавним переходом від шийки до плеча з вну-
трішньої сторони посудини, і, найімовірніше,
є ознакою перехідного варіанту від третього
Рис. 3. Горщики другої чверті XVII ст.: 1, 2 — зі споруди
в розкопі 19 на Цитаделі; 3 — з ями в розкопі 19 на Ци-
таделі; 4 — зі споруди 1 в розкопі 23 на Цитаделі
Рис. 4. Тарілки та покришки-миски другої чверті
XVII ст. (1 — фрагмент тарілки з ями в траншеї 2 на
Цитаделі; 2 — зі споруди 1 в розкопі 23 на Цитаделі;
3 — з ями в розкопі 19 на Цитаделі; 4 — з шару під ва-
лом Фортеці); макітри другої чверті XVII ст. (5 — із за-
повнення кліті в розкопі 19 на Цитаделі; 6 — з ями роз-
копі 19 на Цитаделі; 7 — зі споруди 9 в розкопі 1 на
Цитаделі); кувшини другої чверті XVII ст. (8 — зі спо-
руди 2 в розкопі 2 на Цитаделі; 9, 10 — з ям в розкопі 19
на Цитаделі)
1
2
3
4
1
2
3
4
5
6 7
8
9
10
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 264
до четвертого типу. Інші групи посуду нечис-
ленні. Орнаментація батуринської кераміки
зазначеного періоду бідна, у більшості випад-
ків вироби прикрашалися рельєфним ліній-
ним орнаментом, опискою простої схеми, ще
рідше — штампом. Морфологічні та орнамен-
тальні особливості розглянутого керамічно-
го посуду дозволяють віднести його до групи
української кераміки. Аналогії цьому матері-
алу, що походять з пам’яток та об’єктів почат-
ку — середини XVII ст. з інших регіонів Украї-
ни (Чміль 2010, с. 60—62), свідчать про те, що,
незважаючи на перебування Батурина у складі
Речи Посполитої у другій чверті XVII ст., ма-
теріальна культура міста відображала загальну
тенденцію розвитку українських земель у до-
сліджуваний період.
Таким чином, проаналізувавши колекцію
керамічного посуду із закритих комплексів
другої чверті XVII ст. з території Батурина, вда-
лося з’ясувати співвідношення різних груп та
типів кераміки в представлених об’єктах, а та-
кож встановити їх морфологічні та декоратив-
ні особливості. Подальший аналіз керамічно-
го матеріалу з пізніших горизонтів дозволить
простежити еволюцію кераміки з території Ба-
турина, визначити особливі риси та уточнити
час її побутування.
Біляєва С.О., Фіалко О.Є. Українська кераміка з розкопок Аккерманської фортеці (до питання про етнокультурний
розвиток Півдня України) // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: збірник наукових статей. —
К.; Нікополь, 2013. — Вип. 22. — Ч. І. — С. 329—335.
Бондар О.М. Замки та Фортеці Чернігово-Сіверщини в XV—XVIII ст.: ілюстрований довідник. — К., 2015.
Батурин: сторінки історії: збірник документів та матеріалів. — Док. № 26 («З чолобитної І. Золотаренка цареві
Олексію Михайловичу про пожежу в Батурині»). — Чернігів, 2009. — С. 42.
Виногродська Л.І. До історії керамічного та скляного виробництва в Україні XIV—XVIII ст. // Археологія. — 1997. —
№ 2. — С. 129—140.
Виногродська Л.І. До питання про хронологію середньовічної кераміки з Новгород-Сіверського // Археологія. —
1988. — 61. — С. 37—47.
Виногродська Л.І. Колекція кераміки XVII—XVIII ст. з розкопок замку у м. Бар Вінницької області // Нові дослі-
дження пам’яток козацької доби в Україні. — К., 2014. — Вип. 23. — С. 154—159.
Голубєва І.В., Колода В.В., Кущенко А.В. Типологія українського посуду Центральної Слобожанщини козацької
доби // Археологія. — 2008. — № 1. — С. 20—27.
Гугля В., Гугля О. Гончарна піч // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. — К., 1997. — Вип. 6. —
С. 86—91.
Кулаковський П.М. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої (1618—1648 рр.). — К., 2006.
Оногда О.В. Кераміка Середньої Наддніпрянщини другої половини ХІІІ—XV ст. Дис. ... канд. істор. наук. — К.,
2012.
Ситий Ю., Васюта О., Єгорова Н., Кобець О., Коваленко В., Луценко Р., Мезенцев В., Моця О., Семенченко Б., Со-
лобай І. Науковий звіт про археологічні дослідження в охоронних зонах державного історико-культурного
заповідника «Гетьманська столиця» в смт Батурин Бахмацького р-ну, Чернігівської обл. у 2004 р. // НА ІА
НАНУ. — 2004/196a.
Ситий Ю., Васюта О., Єгорова Н., Коваленко В., Луценко Р., Мезенцев В., Моця О., Семенченко Б., Скороход В., Со-
лобай І., Терещенко О. Науковий звіт про археологічні дослідження в охоронних зонах історико-культурного
заповідника «Гетьманська столиця» в смт Батурин Бахмацького р-ну Чернігівської обл. в 2005 р. // НА ІА
НАНУ. — 2005/125. — Т. 1. «Замок. Фортеця».
Ситий Ю., Бондар О., Коваленко В., Коротя О., Кравченко О., Луценко Р., Мезенцев В., Моця О., Осадчий Є., Сита Л.,
Терещенко О. Науковий звіт про археологічні дослідження в охоронних зонах історико-культурного заповід-
ника «Гетьманська столиця» в смт Батурин Бахмацького р-ну Чернігівської обл. в 2008 р. // НА ІА НАНУ. —
2008/125. — Т.1 («Замок»).
Ситий Ю., Васюта О., Коваленко В., Кондратьєв І., Коновченко І., Моця О., Мудрицький Г., Овчаров М. Науковий
звіт про археологічні роботи в 1996 р. на території історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця»
в смт Батурин Бахмацького р-ну Чернігівської обл. // НА ІА НАНУ. — 1996/2.
Ситий Ю., Васюта О., Коваленко В., Кондратьєв І., Коновченко І., Моця О., Овчаров М., Параций В. Науковий
звіт про археологічні роботи в 1997 р. смт Батурин Бахмацького р-ну Чернігівської обл. // НА ІА НАНУ. —
1997/130.
Тесленко И.Б. Керамика Таврики XV века. Дисс. ... канд. истор. наук. — К., 2011.
Ханко О.В. Полтавський гончарний осередок у контексті новітніх археологічних досліджень // АЛЛУ. — 2000. —
№ 1—2. — С. 54—66.
Чміль Л.В. Керамічний посуд Середньої Наддніпрянщини XVI—XVIII ст. Дис. ... канд. істор. наук. — К., 2010.
Надійшла 14.12.2015
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 2 65
Л.В. Мироненко
Керамика второй четверти XVII в. с территории Батурина
В данной статье рассматривается керамическая посуда из комплексов и слоев Батурина второй четверти XVII в.,
в частности совершается введение ее в научный оборот и анализ. Источниковой базой исследования является ке-
рамика из семи построек, нескольких ям, укреплений Цитадели указанного периода, а также со слоя из под вала
Крепости, сооруженного в 30-е годы XVII в.
Наиболее численная группа керамики представлена горшками, которые, по форме профилировки венчика,
относятся к третьему и четвертому типам (по Л. Чмиль) с незначительным преобладанием первого. Часть кера-
мики имеет признаки переходных вариантов. Орнаментация бедная: изделия украшены рельефным линейным
орнаментом, орнаментом красной глиной простой схемы, реже — штампом. Наличие узко датированных слоев
и комплексов на территории Батурина в дальнейшем, с изучением керамики позднейших периодов, позволит
проследить эволюцию форм и декора керамической посуды в пределах одной сотни лет, что даст возможность
уточнить уже существующую хронологическую схему.
L.V. Myronenko
Pottery of Second Quarter of 17th Century from Territory of Baturyn
The pottery from assemblages and layers at Baturyn of the second quarter of the 17th century is studied in the article,
namely, it is presented to the scientific circles for the first time. The source base for the research are ceramic products from
the seven structures, several pits, Citadel defenses of the appointed time, and also a layer under the Fortress’ rampart built
in the 1630s.
The largest group is represented by pots, which belong to the third and fourth types with a slight prevalence of the former
according to the form of crown (by L. Chmil). Part of pots has features of transient types. Ornamentation is scarce: the
surface of ceramic wares is decorated by relief lines, red clay weaves and a little less by a stamp. Availability of the narrow
dated assemblages on the territory of Baturyn after study of ceramics of the latest periods will further allow following the
evolution of forms and decoration of tableware within the limits of one hundred years, which will help to clarify already
existing chronological scheme.
|
| id | arheologia-com-ua-article-169 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:02:57Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/d9/413a3e1d85069c80dcaf764b2b5a9ed9.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-1692020-04-06T08:34:51Z Pottery of Second Quarter of 17th Century from Territory of Baturyn Керамика второй четверти XVII в. с территории Батурина Керамічний посуд другої чверті ХVІІ ст. з території Батурина Myronenko, Liudmyla V. Baturyn, second quarter of 17th century, clay weaves. Батурин, друга чверть XVII ст., керамічний посуд. The pottery from assemblages and layers at Baturyn of the second quarter of the 17th century is studied in the article, namely, it is presented to the scientific circles for the first time. The source base for the research are ceramic products from the seven structures, several pits, Citadel defenses of the appointed time, and also a layer under the Fortress’ rampart built in the 1630s. The largest group is represented by pots, which belong to the third and fourth types with a slight prevalence of the former according to the form of crown (by L. Chmil). Part of pots has features of transient types. Ornamentation is scarce: the surface of ceramic wares is decorated by relief lines, red clay weaves and a little less by a stamp. Availability of the narrow dated assemblages on the territory of Baturyn after study of ceramics of the latest periods will further allow following the evolution of forms and decoration of tableware within the limits of one hundred years, which will help to clarify already existing chronological scheme. В данной статье рассматривается керамическая посуда из комплексов и слоев Батурина второй четверти XVII в., в частности совершается введение ее в научный оборот и анализ. Источниковой базой исследования является ке¬рамика из семи построек, нескольких ям, укреплений Цитадели указанного периода, а также со слоя из под вала Крепости, сооруженного в 30-е годы XVII в. Наиболее численная группа керамики представлена горшками, которые, по форме профилировки венчика, относятся к третьему и четвертому типам (по Л. Чмиль) с незначительным преобладанием первого. Часть керамики имеет признаки переходных вариантов. Орнаментация бедная: изделия украшены рельефным линейным орнаментом, орнаментом красной глиной простой схемы, реже — штампом. Наличие узко датированных слоев и комплексов на территории Батурина в дальнейшем, с изучением керамики позднейших периодов, позволит проследить эволюцию форм и декора керамической посуды в пределах одной сотни лет, что даст возможность уточнить уже существующую хронологическую схему. У статті здійснюється аналіз керамічного посуду із закритих комплексів польського періоду існування Батурина(1625—1648 рр.). Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2016-06-22 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/169 10.15407/archaeologyua2016.02.057 Arheologia; No 2 (2016): Arheologia; 59-65 Археологія ; № 2 (2016): Археологія; 59-65 Археология; № 2 (2016): Arheologia; 59-65 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2016.02 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/169/162 |
| spellingShingle | Батурин друга чверть XVII ст. керамічний посуд. Myronenko, Liudmyla V. Керамічний посуд другої чверті ХVІІ ст. з території Батурина |
| title | Керамічний посуд другої чверті ХVІІ ст. з території Батурина |
| title_alt | Pottery of Second Quarter of 17th Century from Territory of Baturyn Керамика второй четверти XVII в. с территории Батурина |
| title_full | Керамічний посуд другої чверті ХVІІ ст. з території Батурина |
| title_fullStr | Керамічний посуд другої чверті ХVІІ ст. з території Батурина |
| title_full_unstemmed | Керамічний посуд другої чверті ХVІІ ст. з території Батурина |
| title_short | Керамічний посуд другої чверті ХVІІ ст. з території Батурина |
| title_sort | керамічний посуд другої чверті хvіі ст. з території батурина |
| topic | Батурин друга чверть XVII ст. керамічний посуд. |
| topic_facet | Baturyn second quarter of 17th century clay weaves. Батурин друга чверть XVII ст. керамічний посуд. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/169 |
| work_keys_str_mv | AT myronenkoliudmylav potteryofsecondquarterof17thcenturyfromterritoryofbaturyn AT myronenkoliudmylav keramikavtorojčetvertixviivsterritoriibaturina AT myronenkoliudmylav keramíčnijposuddrugoíčvertíhvíístzteritorííbaturina |