Cкладні луки у похованнях ранньосередньовічного катакомбного могильника біля с. Верхній Салтів
In 2015, at the fourth area of a Saltiv-Mayaky culture catacomb burial ground near the village of Verkhniy Saltiv (ВСМ-IV) in Vovchansk Region of Kharkiv Oblast, in catacomb 127, two side end plates from a bow were found. Metal plated binding plates, an iron crampon, and a frame type hook, all from...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2016 |
| Issue: | 2 |
| Pages: | 88-97 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Author Affiliations: |
|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2016
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/172 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Download file: |
|
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824452069195776 |
|---|---|
| author | Aksionov, Viktor S. |
| author_facet | Aksionov, Viktor S. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Viktor S. Aksionov",
"institution": "M.F. Sumtsov Kharkiv Historical Museum",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Aksionov, Viktor S. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 97 |
| container_issue | 2 |
| container_start_page | 88 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-04-06T08:34:51Z |
| description | In 2015, at the fourth area of a Saltiv-Mayaky culture catacomb burial ground near the village of Verkhniy Saltiv (ВСМ-IV) in Vovchansk Region of Kharkiv Oblast, in catacomb 127, two side end plates from a bow were found. Metal plated binding plates, an iron crampon, and a frame type hook, all from a quiver, as well as four triangular barbed arrowheads were found with them. Side end covers for a bow found in chamber evidence that a part of a deliberately broken compound bow was put there. The bow represented the first line of development of «the Early Khazar» bows, according to Ye.V. Kruhlov. Fragments of four bone plates from a same type bow were found in the funeral chamber of catacomb 65 in ВСМ-I(excavated by V.H. Borodulin in 1990). Plates for bow were found in catacomb 65 together with iron plated quiver covers, two quiver loops, a quiver hook of plated type, seven barbed arrowheads, and a bronze loop from a bow case. In the chamber, two fragmented end side covers, a fragment of a shoulder cover, and a fragmented side middle cover for a bow were found. The elements of belt suite in the catacombs allow dating these burial assemblages by the middle and the second half of the 9th century. The remains of compound bows found in the catacombs evidence that the Alans at Verkhniy Saltiv used compound bows with side end covers, while found at other Alans’ sites of Saltiv-Mayaky culture of the Siverskyi Donets River basin (Dmytrivka, Mayaky, Staryi-Saltiv burial grounds, graves from Mayaky settlement territory) are the remains of bows with frontal end plates-shuttles represented the very «Saltiv» type of compound bows (the second line of development of the «Early Khazar» bows). The fact of the presence of various types of compound bow in the Alans’ assemblages of the region needs to be explained. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2016.02.088 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:02:59Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 288
В.С. Аксьонов
Cкладні луки у похованнях ранньосередньовічного
катакомбного могильника біля с. Верхній Салтів
Публікуються рештки складних луків, котрі було виявлено в катакомбі 127 Верхньо-Салтівського IV могильника та
65 Верхньо-Салтівського I некрополя.
К л ю ч о в і с л о в а: салтово-маяцька культура, катакомба, Верхньо-Салтівський могильник, складний лук, хозарська
технологічна традиція.
© В.С. Аксьонов, 2016
Одним з основних засобів ведення бойових
дій аланським населенням салтово-маяцької
культури басейну Сіверського Дінця була дис-
танційна метальна зброя — лук. Проте, знахід-
ки самих луків у поховальних пам’ятках алан-
ського населення салтово-маяцької культури
другої половини VIII — першої половини X ст.
є поодинокими. Так, більш ніж за століття ви-
вчення старожитностей ранньосередньовічних
алан у басейні Сіверського Дінця було виявле-
но усього 13 наборів кістяних накладок на лук
(Криганов 1993, с. 53). При цьому найбільш по-
вне уявлення відносно типу лука у алан Подо-
ння дають набори кістяних накладок, що похо-
дять з поховальних комплексів Дмитрієвського
та Маяцького катакомбних могильників (Ви-
нников, Афанасьев 1991, рис. 22, 1, 3—7; Плет-
нева 1989, рис. 32). До елементів конструкції
лука алан басейну Сіверського Дінця входять:
пара серединних бокових пластин (платівок?),
пара тильних плечових накладок та пара кін-
цевих фронтальних накладок з проріззю для
тятиви. Фронтальними кінцевими накладка-
ми є короткі до 9,0—10 см пластини ланцето-
подібної форми, котрі в перетині мають форму
рівнобедреного трикутника. Так, з восьми пар
кінцевих накладок сім представлені кінцевими
фронтальними пластинами (Криганов 1993,
с. 53). Плечові тильні накладки представлені
пластинами, що мають форму сильно витяг-
нутої трапеції завдовжки 20—25 см. Середин-
ні бокові накладки мають вигляд трапецієпо-
дібної або напівовальної пластини завдовжки
15—20 см із загостреними кінцями (Криганов
1993, с. 53, рис. 1, 3—5). Особливістю цих плас-
тин є характерна система нанесення на лицеві
краї та бокові грані пластин тонких сітчастих
насічок. Насічки наносили на лицеві краї се-
рединних бокових пластин, на одному з кінців
фронтальних кінцевих та клиноподібних плечо-
вих накладок для більш жорсткої фіксації жиль-
ної обмотки (Круглов 2005, с. 74). Луки з таким
набором пластин репрезентують другу лінію
технологічного розвитку «тюрко-хозарського»
лука (Круглов 2004, с. 68, рис. 3). Знайдені на-
кладки на лук у катакомбних похованнях По-
доння дозволили реконструювати т. зв. «сал-
тівський тип» «хозарського» лука (Савин, Се-
менов 1998, с. 294; Круглов 2005, с. 81, рис. 35).
Саме цей тип луків представлений у катаком-
бах 106, 140, 143, 148, 169, 173 Дмитрієвского
(Плетнева 1989, рис. 32) та Маяцького (ката-
комби 30, 57) (Флеров 1984, рис. 16, 3—5; 19,
8—13) могильників, у поховальних комплексах
18, 28 з території Маяцького селища (Винни-
ков, Афанасьев 1991, рис. 22, 4, 5; 33, 11, 12), в
катакомбі 12 Старо-Салтівського могильника
(Аксенов 1999, рис. 2, 21—24). Залишки луків
зазначеного типу були виявлені в кремаційних
(216/к-19, 233, 254) та інгумаційних (150/к-13,
282, 293/к-34) похованнях могильника Чер-
вона Гірка (Аксенов, Михеев 2009, рис. 1—6),
котрі належать тюрко-болгарському населен-
ню салтово-маяцької археологічної культури.
У катакомбі 127 Верхньо-Салтівського I V
некрополя було знайдено залишки лука іншого
типу. В 2015 р. спільна археологічна експедиція
Харківського історичного музею ім. М.Ф. Сум-
цова та Харківського національного універси-
тету ім. В.Н. Каразіна проводила роботи на ді-
лянці катакомбного могильника біля с. Верх-
ній Салтів (ВСМ-IV), що займає східні схили
Нетечинського яру. Верхньо-Салтівський I V
могильник було випадково відкрито у 1989 р.
на 500 м північніше околиці с. Верхній Сал-
тів завідувачем відділу археології Харківського
історичного музею В.Г. Бородуліним. У 1989,
1990 рр. експедицією Харківського історично-
го музею під керівництвом В.Г. Бородуліна тут
було розкопано 17 катакомб (Бородулин 1989;
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 2 89
Бородулин 1990), після чого роботи на могиль-
нику призупинилися. Відновили їх у 1996 р.
завдяки діяльності середньовічної експедиції
Харківського державного педагогічного універ
ситету ім. Г.С. Сковороди під керівництвом
В.В. Колоди. Тоді було виявлено і дослідже-
но 10 поховань (18—27 за наскрізною нумера
цією) (Колода 2004, с. 213—241). З 1998 р. ро-
боти на ВСМ-IV проводить експедиція Хар-
ківського історичного музею під керівництвом
автора цієї статті (Аксенов 1998, с. 49—50; Ак-
сьонов 2014, с. 242—244). На сьогоднішній
день кількість досліджених на ВСМ-IV похо-
вальних комплексів становить 131.
Катакомба 127 мала дромос завдовжки 5,8 м
та глибиною 4,0 м від сучасної поверхні ґрунту
(рис. 1, 1). Він був орієнтований по схилу Не-
течинського яру та мав азимут 114°. Ширина
дромосу сягала 0,44—0,58 м. У початковій (за-
хідній) його частині було зафіксовано дев’ять
сходинок заввишки 0,18—0,52 м та шириною
від 0,20 до 0,36 м. У східній частині дромо-
су фіксувався хід повторного проникнення до
поховальної камери, котрий на рівні зачистки
мав у плані грушоподібну форму, з найбільшим
розширенням у східній частині. Розміри вхо-
ду навмисного проникнення до поховальної
камери на рівні зачистки складали: довжина
3,0 м, максимальна ширина 1,2 м. Заповнення
ходу повторного проникнення до поховальної
камери за своєю структурою та складом відріз-
нялося від однорідного первинного заповнен
ня дромосу, котре збереглося у західному (по-
чатковому) його кінці. Вхід до поховальної ка-
мери був зроблений у західній торцевій стінці
дромосу. Він мав вигляд арки висотою 0,52 м
та шириною 0,54 м (рис. 1, 2). Його довжина
сягала 0,25 м. Вхід до поховальної камери був
щільно забитий ґрунтом, який за структурою
та складом збігався з заповненням ходу на-
вмисного проникнення до поховальної каме-
ри. Долівка входу до поховальної камери зна-
ходилася на одному рівні з дном дромосу. На
ній був знайдений залізний черешковий ніж
(рис. 2, 3), звернутий гострим кінцем леза у бік
поховальної камери. Як і в інших подібних ви-
падках, він виконував роль своєрідної перепо-
ни на шляху мерця у світ живих людей (Аксе-
нов 2002, с. 99).
Поховальна камера була поперечною по
відношенню до довгої осі дромоса. У плані
вона мала форму прямокутника із заокругле-
ними кутами розміром 1,95 × 2,20 м. Висота
камери у давнину не перевищувала 1,3 м. На
її долівці було виявлено кістяк молодої жінки
(20—25 років) поганої збереженості (рис. 2, 1).
Небіжчиця лежала біля дальньої торцевої стін-
ки камери у випростаному положенні на спині
головою ліворуч від входу до камери. Руки жін-
ки були випростані вздовж тіла, ноги — прямі.
Рис. 1. Катакомба 127 ВСМ-IV: 1 — план дромосу; 2 — вхід до поховальної камери; 3 — кухоль з поховальної ка-
мери. А — дерен; Б — чорнозем; В — материк (глина); Г — початкове заповнення дромосу; Д — заповнення ходу
повторного проникнення до поховальної камери; Є — глина блідо-зеленого кольору
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 290
Череп жінки дещо завалився до правого плеча
так, що вона лежала лицем до входу в камеру.
Незважаючи на те, що у дромосі катакомби за-
фіксовано хід навмисного проникнення до по-
ховальної камери, кістяк жінки залишився в
анатомічному порядку, тоді як в інших подіб
них випадках ми фіксували різну ступінь нав
мисної руйнації людських кістяків (Аксенов
2002, с. 99, рис. 1—9).
На кістяку жінки знайдені нечисленні речі.
Так, біля лівого плеча небіжчиці лежав брон-
зовий литий бубонець (рис. 2, 4), ще один —
розміщувався із зовнішнього боку ліктьової
кістки лівої руки, на середині її довжини. В
районі грудної клітки небіжчиці з лівого боку
від хребта було розчищено два бронзових ли-
тих ґудзика (рис. 2, 5, 6). Ще один бронзовий
штампований ґудзик (рис. 2, 7) був знайдений
у 0,07 м нижче тазових кісток. Усі ґудзики роз-
міщувались на одній лінії та маркували полу
верхнього одягу жінки. На кістках обох рук,
нижче ліктів небіжчиці, було зафіксовано по
чотири срібні штамповані бляшки від поясно-
го ременя. Поясні бляшки представлені двома
типами. Сім бляшок мали серцеподібну фор-
му, і були прикрашені рослинним орнаментом
із сімох бутонів лотоса на вигнутих стеблинах
(рис. 2, 12). Одна бляшка — псевдооправа,
мала підпрямокутну форму (рис. 2, 11), була
прикрашена рослинним орнаментом із п’яти
бутонів лотоса, що розташовані зверху іміта-
ції отвору у бляшці. Біля кісток долоні лівої
руки були знайдені два срібні штамповані на-
конечники пояса, прикрашених рослинним
орнаментом із бутонів лотоса, котрі утворю-
ють світове дерево (рис. 2, 13). Фрагмент тако-
го ж наконечника пояса розчищено біля кісток
долоні правої руки жінки. На правій кістці тазу
знайдено срібний поясний роз’єднувач на три
шнури (рис. 2, 10). На безіменному пальці пра-
вої руки небіжчиці зафіксований срібний пер-
стень зі скляною вставкою фіолетового кольо-
ру (рис. 2, 8). На кістках стоп обох ніг жінки за-
фіксовано рештки шкіряних ременів від взуття,
прикрашених штампованими срібними бляш-
ками серцеподібної форми (2 екз.), прикраше-
них трьома бутонами лотоса (рис. 2, 14).
Між ліктем правої руки жінки та вхо-
дом до камери на підлозі знайдено залишки
дерев’яних піхов від пакету ножів, оздобле-
них окуттям зі срібної пластини (рис. 2, 9).
Біля правої бокової стінки камери, на серед-
ині її довжини стояв салтівський кухоль с по-
шкодженим ще у давнину вінцем та клеймом у
вигляді косого хреста на денці (рис. 1, 3). Між
кухлем та лівим ближнім кутом камери лежа-
ли залишки м’ясної жертовної їжі у вигляді ве-
ликої кістки великої рогатої худоби віком до
3 років. Під кісткою виявлено залізний стри-
жень довжиною 7,2 см (рис. 2, 2). Призначен-
ня цього предмета не відоме, проте цікавим є
те, що подібний стрижень знайдено у катаком-
бі 12 Старо-Салтівського могильника разом із
кістяними накладками на лук, кістяними дета-
лями від сагайдака та залізними вістрями стріл
(Аксенов 1999, рис. 2, 20). У правому ближньо-
му куті на долівці камери розчищено фрагмен-
ти двох кістяних бокових кінцевих накладок на
лук (рис. 2, 15, 16), що лежали на відстані 0,15 м
одна від одної, зовнішньою поверхнею догори.
Між ними знайдено залізні пластинчасті окут-
тя від сагайдака (рис. 2, 17—23), фрагмент за-
лізної скоби (рис. 2, 24). Подібні пластинчасті
скоби, що складаються з двох симетрично роз-
міщених округлих пластин, з’єднаних між со-
бою перемичкою, доволі часто трапляються у
сагайдачних наборах як кочового, так і осіло-
го населення останньої чверті I тис. н.е. (Ма-
гомедов 1981, рис. 3, 13; 4, 4, 5; 11, 6, 9; Иванов
1952, табл. XXV: 1; Виноградов, Мамаев 1985,
рис. 4, 24; Криганов 1993, рис. 2, 5, 6; Плетнева
1989, рис. 33; Крыганов 2012, с. 46, рис. 15; Ка-
заков 1992, рис. 5, 1; 11, 28; 19, 34; 52, 8; Йотов
2004, с. 32, обр. 8: 400). Разом із металевими
деталями сагайдака виявлено залізний гачок
рамчатого типу від сагайдачного пояса (рис. 2,
25). Подібні залізні гачки добре репрезентова-
ні в аланських катакомбних похованнях Подо-
ння (Криганов 1993, рис. 2, 10—13; Плетнева
1989, рис. 33), в тюрко-болгарських похован-
нях Східної Європи (Багаутдинов, Богачев, Зу-
бов 1998, рис. 26, 20—25; Генинг, Халиков 1964,
табл. XIII: 1—3; Казаков 1992, рис. 5, 5; 6, 3; 11,
27; 19, 32; 55, 25). Використовуватись такі гач-
ки на теренах степової частини Євразії поча-
ли ще у ранній залізний вік (Гаврилова 1965,
с. 39; Крыганов 2012, с. 47, рис. 17). Поряд од-
нієї з накладок на лук, ближче до входу, було
знайдено три залізні вістря стріл із залишка-
ми дерева на черешках (рис. 2, 26, 28, 29). Ще
один вістря стріли (рис. 2, 27) лежало на одна-
ковій відстані між ступнями жінки та деталя-
ми сагайдака. Усі знайдені вістря стріл — че-
решкові, трьохлопатеві, з голівками трикутної
форми (рис. 2, 26—29), розповсюджені у VIII—
IX ст. на значній території від Південного Си-
біру до Болгарії (Худяков 1986, рис. 96; Йотов
2004, табл. XXIII: 331, 334—336). На початку
X ст. подібні зразки виходять із вжитку (Медве-
дев 1966, с. 53). У пам’ятках салтово-маяцької
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 2 91
Рис. 2. Катакомба 127 (ВСМ-IV): 1 — план поховальної камери; 2 — стрижень; 3 — ніж; 4 — бубонець; 5—7 — ґу-
дзики; 8 — перстень; 9 — окуття дерев’яних піхов ножа; 10 — роз’єднувач; 11—13 — елементи поясної гарнітури;
14 — бляшки від ременів взуття; 15, 16 — накладки на лук; 17—23 — окуття сагайдака; 24 — петля; 25 — гачок; 26—
29 — вістря стріл. 2, 3, 17—29 — залізо; 4—7 — бронза; 8—14 — срібло; 15, 16 — кістка
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 292
культури такі вістря стріл трапляються як у
комплексах алан (Криганов 1993, с. 53, рис. 2,
1; Мерперт 1951, рис. 2, 83, 84), так і у комп-
лексах тюрко-болгарського населення (Влас-
кин, Ильюков 1990, рис. 5: 6; Круглов 1992,
рис. 4, 12; Савченко 1986, рис. 7, 11).
Лук у поховання було покладено навмис-
но зламаним. На це вказує стан кістяних на-
кладок та їх кількість. Усього було виявлено
фрагменти двох кінцевих бокових накладок,
розташованих на відстані 0,15 м одна від од-
ної (рис. 2, 1). Накладки збереглися на дов
жину 9,5 та 10,5 см відповідно (рис. 2, 15, 16;
4, 1, 2). Ширина їх складає 1,6—1,7 см. Край
пластин має напівокруглі обриси. Виріз під
тятиву розташований на відстані 5,3—5,4 см
від краю, що характерно для бокових кінце-
вих накладок виготовлених за «хозарською»
технологією, на відміну від пластин «тюрко-
хозарського» технологічного типу, у яких від-
стань від краю до вирізу під тятиву не переви-
щує найбільшої ширини накладок (Круглов
2005, с. 74, 79). Внутрішня поверхня накладок
укрита частими насічками, що розташовані
вздовж пластини. Подібні кінцеві бокові на-
кладки у ранньому середньовіччі відомі прак-
тично у всіх народів степового поясу Євра-
зії від Забайкалля до Угорщини (Йотов 2004,
табл. II; III: 16, 17, 21; Ковычев 1981, рис. 1,
1, 6, 7; Кюрти 1984, рис. 1: 1, 4; Худяков 1981,
рис. 3, 15, 16). У салтівських лісостепових ста-
рожитностях басейну Сіверського Дінця по-
дібну накладку було знайдено лише одного
разу — в інгумаційному похованні 264/к-24
могильника Червона Гірка (Аксенов, Михеев
2009, рис. 7, 7). Частіше такі бокові кінцеві на-
кладки зустрічаються у салтівських пам’ятках
степових районів півдня Східної Європи,
пов’язаних із похованнями хозар другої поло-
вини VIII — середини IX ст. (Власкин, Илью-
ков 1990, рис. 5, 12, 14; Круглов 1992, рис. 2,
4). Хоча поодинокі знахідки таких накладок
відомі на пам’ятках VIII—IX ст., що залишені
праболгарами (Авіловський, Новінковський,
Кримський могильники) (Крыганов 1987,
рис. 6, 1а, 2в; Медведев 1966, табл. 2, 7). Знач
но частіше трапляються кінцеві бокові на-
кладки цього типу на болгарських пам’ятках
VII—X ст. Подунав’я (Йотов 2004, обр. 4: 7, 8,
табл. II, 7—15).
За своїми розмірами та місцем розташу-
вання виріза під тятиву кінцеві бокові плас-
тини від лука з катакомби 127 ВСМ-IV нале-
жать до накладок пізнього типу, що датуються
кінцем VIII—X ст. (Крыганов 1987, с. 24). Зна-
йдені у катакомбі елементи поясної гарніту-
ри від основного пояса (бляшки, наконечни-
ки пояса) (рис. 2, 11—14) за своїм стилістич-
ним оформленням відносяться до третього
хронологічного горизонту салтово-маяцьких
старожитностей (Комар 1999, табл. 4), та мо-
жуть датувати даний поховальний комплекс
серединою — другою половиною IX ст. Таким
чином, знайдені накладки представляють по-
дальший етап еволюційно-технологічного
розвитку у салтівського населення першої лі-
нії «тюрко-хозарських» («ранньохозарських»)
луків (за термінологією Є.В. Круглова), кот
ра представлена накладками луків з поховань
кургану 1 Авіловського могильника, кургану 2
Салтівського могильника, кургану 13 Новоак-
сайського могильника, з катакомби 29 могиль-
ники Клин-Яр III (Круглов 2004, рис. 5).
Дещо краще зберігся лук «хозарської» тех-
нології першої лінії розвитку у катакомбі 65
Верхньо-Салтівського I (головного) могиль-
ника (ВСМ-I) (розкопки 1987 р. експедиції
Харківського історичного музею під керівни-
цтвом В.Г. Бородуліна) (Бородулин, Пархо-
менко 1987, с. 23—25). Залишки лука у каме-
рі, імовірно, слід пов’язувати з похованням 2,
що належало чоловіку. Кістяк чоловіка лежав
посередині поховальної камери, вздовж її до-
вшої вісі (рис. 3, 1). Лише кістки нижніх кін-
цівок, кістки тазу, кілька хребців поперечно-
го відділу хребта збереглися in situ. Інші кіст-
ки кістяка були зміщені в напрямку поховання
1. При небіжчику знайдено бойову сокиру, за-
лізну мотику, срібну каблучку зі вставкою зеле-
ного скла. За черепом небіжчика лежали 7 за-
лізних черешкових вістер стріл (рис. 3, 2—8).
Шість із семи — черешкові, трьохлопатеві, з
голівками трикутної форми (рис. 3, 2—6, 8),
аналогічні вістрям, знайденим у катакомбі 127
ВСМ-IV. Один екз. — плаский, кілеподібний
із розширенням у нижній половині довжини
пера (рис. 3, 7). Доволі рідкісний тип вістер
для салтівських старожитностей. Аналогічний
знайдено в інгумаційному похованні 70/к-4
кінця VIII — третьої чверті IX ст. біритуального
могильника Червона Гірка (Аксенов, Михе-
ев 2003, рис. 4, 40). Подібні вістря стріл тра-
плялись у невеликій кількості у Танкеєвсько-
му могильнику (Казаков 1971, табл. XII: 1, 2).
У лівому від входу куту камери було розчище-
но залишки сагайдака у вигляді залізних плас-
тинчастих окуттів (рис. 3, 9—16), двох скоб
(рис. 3, 17, 18), залізного пластинчатого гач-
ка від сагайдачного пояса (рис. 3, 19). Там само
знаходилися кістяні накладки на лук та брон-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 2 93
Рис. 3. Катакомба 65 ВСМ-I. 1 — план поховальної камери; 2—8 — наконечники стріл; 9—16 — окуття сагайдака;
17, 18 — скоба; 19 — гачок; 20 — петля. 2—19 — залізо; 20 — бронза
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 294
зова петелька із залишками шкіри (рис. 3, 20).
Вивчення середньовічного військового спо-
рядження аланського та праболгарського на-
селення салтово-маяцької культури показало,
що подібні бронзові петельки з двома симе-
трично розташованими округлими затискача-
ми були елементом шкіряних футлярів для збе-
рігання лука (Крыганов 1996, рис. 6; Крыганов
2012, рис. 4, 1—3). Власне лук у похованні був
представлений чотирма фрагментованими кіс-
тяними накладками: двома кінцевими бокови-
ми, плечовою тильною та серединною боко-
вою (рис. 4, 3—6). Клиноподібна плечова на-
кладка збереглася на довжину 4,6 см (рис. 4,
5). Внутрішня поверхня накладки була вкрита
частими насічками. Подібні плечові накладки
траплялися в ранньосередньовічних пам’ятках
Поволжжя (Шилов 1959, рис. 71, 11, 12, 14),
у хозарських похованнях Дагестану VII—
VIII ст. (Магомедов 1981, рис. 2: 20), в алан-
ських пам’ятках Подоння та Північного Кав-
казу (Милованов, Иерусалимская 1976, с. 148;
Каминский 1982, с. 48). Серединна бокова на-
кладка представлена пластиною у вигляді ви-
тягнутого, асиметричного за довгою віссю на-
півовалу розміром 11,7 × 1,8—1,9 см (рис. 3, 6).
Зворотній бік вкритий частими паралельними
насічками. Один її край відсутній. Інший край
з лицьового боку трохи заглиблений по відно-
шенню до своєї центральної частини та вкри-
тий дрібними сітчастими насічками. Дві кін-
цеві бокові накладки у цій катакомбі зберегли-
ся на довжину 5,6 та 7,0 см відповідно (рис. 3,
3, 4). Їх ширина 1,7—1,8 см. Край пластин має
напівкруглі обриси. Виріз під тятиву розташо-
ваний на відстані 3,5 см від краю, тобто як у
пластин з катакомби 127 (ВСМ-IV) він зробле-
ний на відстані значно більшій від ширини са-
мої пластини, що характерно для бокових кін-
цевих накладок, виготовлених за «хозарською»
технологією. Внутрішня поверхня накладок
вкрита частими паралельними насічками, що
проходили вздовж пластин. Подібні серединні
накладки знайдені в комплексах багатьох на-
родів Східної Європи останньої чверті I тис.
(Йотов 2004, табл. I : 1, 2, 4, 5; Казаков 1992,
рис. 19, 35; 55, 26; Багаутдинов, Богачев, Зубов
1998, рис. 25, табл. XLV: 8—10; Аксёнов, Михе-
ев 2006, рис. 63, 6).
Елементи поясної гарнітури (пряжка, по-
ясні бляшки, наконечник поясного ременя)
(рис. 4, 7—14), котрі знайдені в дослідженій
катакомбі з луком, притаманні комплексам III
хронологічного горизонту салтово-маяцьких
старожитностей (середини — другої половини
IX ст.) (Комар 1999, табл. 4). Цим часом також
слід датувати лук із катакомби 65 ВСМ-I.
Обставини виявлення залишків луків у ка-
такомбах 127 ВСМ-IV та 65 ВСМ-I свідчать,
що луки потрапили до поховальних камер у
навмисно зламаному стані, тому набір кіс-
тяних накладок є неповним. Подібну ситуа-
цію було зафіксовано у катакомбі 12 Старо-
Салтівського могильника, де знайдено лише
дві зламані кінцеві фронтальні накладки на
лук (Аксенов 1999, рис. 2, 21—24). За слушним
зауваженням В.Є. Круглова, різний кількісний
склад кістяних накладок у комплексах відобра-
жає, у першу чергу, різний стан збереженос-
ті самих луків, а вже потім дозволяє говорити
про типову приналежність знайдених виробів
(Круглов 2005, с. 73). Проте, оформлення кіс-
тяних накладок та їх розміри, зокрема у луках
з катакомб 127 ВСМ-IV та 65 ВСМ-I, дозволя-
ють вважати, що у цих випадках до поховаль-
них камер було покладено луки, які виготовле-
Рис. 4. Інвентар з катакомби 127 ВСМ-IV та 65 ВСМ-I. 1,
2 — накладки на лук з катакомби 127 ВСМ-IV; 3—6 — на-
кладки на лук з катакомби 65 ВСМ-I; 7—14 — елемен-
ти поясної гарнітури та прикраси ременів взуття з ка-
такомби 65 ВСМ-I. 1—6 — кістка; 7—12 — бронза; 13,
14 — срібло
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 2 95
ні за «хозарською» технологію та представля-
ли першу лінію розвитку «тюрко-хозарських»
луків (за термінологією Є.В. Круглова) у се-
редовищі аланського населення басейну Сі-
верського Дінця. Виходячи зі знайдених у по-
хованнях Верхнього Салтова кістяних накла-
док, луки верхньосалтівського населення були
оздоблені боковими кінцевими накладками,
плечовими тильними накладками та, очевид-
но, лише двома боковими серединними на-
кладками, без застосування серединної тиль-
ної накладки. В інших похованнях аланського
населення басейну Сіверського Дінця знайде-
но залишки власне «салтівських» луків (друга
лінія розвитку складних луків гунського типу),
в яких бокові кінцеві накладки замінено кінце-
вими фронтальними накладками ланцетопо-
дібної форми (катакомби Старо-Салтівського,
Дмитрієвського могильників, поховання в ка-
такомбах на Маяцькому селищі).
Таким чином, знахідка залишків луків у ка-
такомбах басейну Сіверського Дінця свідчить,
що аланське населення салтово-маяцької куль-
тури використовувало складні луки різних ти-
пів, проте виготовлялися вони за однією тех-
нологічною традицією. Проте луки різних ти-
пів «хозарської» технології трапляються на
пам’ятках двох різних груп катакомбних мо-
гильників (Верхньо-Салтівсько — Ютанів-
ської та Дмитрієвсько-Нижньолуб’янської),
котрі репрезентують поховальні традиції двох
різних етносів (Афанасьев 1993, с. 91, 92). На
пам’ятках, розташованих ближче до кордо-
ну лісостепу та степу (Верхній Салтів, Старий
Салтів, Червона Гірка) представлено складні
луки, котрі репрезентують обидві лінії розви-
тку «ранньохозарських» луків, тоді як на сал-
тівських пам’ятках у глибині лісостепу відомі
знахідки луків лише одного типу — з фронталь-
ними кінцевими накладками ланцеподібної
форми (Савин, Семенов 1998, с. 294, рис.;
Круглов 2005, с. 100, рис. 1). Цей факт потребує
свого пояснення. Можливо, це було обумовле-
но контактами з представниками різних етніч-
них груп, що мешкали в степах півдня Східної
Європи. Перейнявши від степового населен-
ня новітні військові технології, алани салтово-
маяцької культури басейну Сіверського Дінця
взяли участь в удосконаленні військового спо-
рядження, пристосувавши його до умов лісо-
степової смуги. Вивчення особливостей лу-
ків хозарської технологічної традиції, що були
знайдені серед класичних старожитностей
салтово-маяцької культури Подоння, як слуш-
но зазначив Є.В. Круглов, потребує свого вирі-
шення (Круглов 2004, с. 73).
Аксенов В.С. Исследования Верхне-Салтовского катакомбного могильника // АВУ 1997—1998 рр. — К., 1998. —
С. 49—50.
Аксенов В.С. Старосалтовский катакомбный могильник // Vita antigua. — 1999. — № 2. — С. 137—149.
Аксенов В.С. Обряд обезвреживания погребенных в Верхне-Салтовском и Рубежанском катакомбных могильни-
ках салтово-маяцкой культуры // РА. — 2002. — № 3. — С. 98—114.
Аксьонов В.С. Роботи на катакомбному могильнику біля с. Верхній Салтів // АВУ 2013. — К., 2014. — С. 242—244.
Аксенов В.С., Михеев В.К. Погребения с крымской посудой могильника салтовской культуры Красная Горка //
Vita antigua. — 2003. — № 5—6. — С. 179—191.
Аксенов В.С., Михеев В.К. Население Хазарского каганата в памятниках истории и культуры. Сухогомольшанский
могильник VIII—X вв. // Хазарский альманах. — Т. 5. — К.; Харьков, 2006.
Аксенов В.С., Михеев В.К. Погребения со сложносоставными луками биритуального могильника Красная Гор-
ка салтовской культуры // Степи Европы в эпоху средневековья. Хазарское время. Т. 7. — Донецк, 2009. —
С. 387—406.
Афанасьев Г.Е. Донские аланы. Социальные структуры алано-ассо-буртасского населения Среднего Дона. — М.,
1993.
Багаутдинов Р.С., Богачев А.В., Зубов С.Э. Праболгары на Средней Волге (у истоков истории татар Волго-Камья). —
Самара, 1998.
Бородулин В.Г. Отчет о раскопках Верхнесалтовского катакомбного могильника, расположенного на территории
колхоза «Украина» Волчанского района, в 1989 г. // НА ІА НАНУ. — Ф. 23625.
Бородулин В.Г. Отчет о раскопках Верхнесалтовского катакомбного могильника в 1990 году. // НА ІА НАНУ. —
Ф. 24040.
Бородулин В.Г., Пархоменко О.В. Отчет о раскопках Верхнесалтовского и Рубежанского катакомбных могильни-
ков, расположенных на территории колхоза «Украина» Волчанского района Харьковской области в 1987
году. // НА ІА НАНУ. — Ф. 22658.
Винников А.З., Афанасьев Г.Е. Культовые комплексы Маяцкого селища. — Воронеж, 1991.
Виноградов В.Б., Мамаев Х.М. Мартан-Чуйский I-й могильник в Чечне // Средневековые погребальные памятни-
ки Чечено-Ингушетии. — Грозный, 1985. — С. 5—27.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 296
Власкин М.В., Ильюков Л.С. Раннесредневековые курганы с ровиками в междуречье Сала и Маныча // СА. —
1990. — № 1. — С. 137—153.
Гаврилова А.А. Могильник Кудыргэ как исторический источник по истории алтайских племен. — М.; Л., 1965.
Генинг В.Ф., Халиков А.Х. Ранние болгары на Волге: Больше-Тарханский могильник. — М., 1964.
Иванов П.П. Крюковско-Кужовский могильник. — Моршанск, 1952.
Йотов В. Въоръжението и снаряжението от българското средневекокие (VII—XI век). — Варна, 2004.
Казаков Е.П. Погребальный инвентарь Танкеевского могильника // Вопросы этногенеза тюркоязычных народов
Среднего Поволжья. — Казань, 1971. — С. 94—155.
Казаков Е.П. Культура ранней Волжской Болгарии (этапы этнокультурной истории). — М., 1992.
Каминский В.Н. О конструкции лука и стрел северокавказских аланов // КСИА. — 1982. — 170. — С. 48—51.
Ковычев Е.В. Лук и стрелы восточнозабайкальских племен I тысячелетия н. э. // Военное дело древних племен Си-
бири и Центральной Азии. — Новосибирск, 1981. — С. 97—110.
Колода В.В. Исследования раннесредневековых катакомбных погребений близ с. Верхний Салтов в 1996 г. // Ха-
зарский альманах. — 2004. — Т. 3. — С. 213—241.
Комар А.В. Предсалтовские и раннесалтовские горизонты Восточной Европы (вопросы хронологии) // Vita
antigua. — 1999. — № 2. — С. 111—136.
Криганов А.В. Військова справа ранньосередньовічних аланів Подоння // Археологія. — 1993. — № 2. — С. 52—62.
Крыганов А.В. Вооружение и конское снаряжение кочевников юга Восточной Европы VIII—X вв. Дис. ... канд. ист.
наук. — Харьков, 1987.
Крыганов А.В. Налучья и их ношение раннесредневековыми кочевниками Евразии // Культуры Евразийских сте-
пей второй половины I тысячелетия н. э. — Самара, 1996. — С. 344—352.
Крыганов А.В. Военное дело кочевников Северного Причерноморья конца IV — начала XIII веков. — Сумы,
2012.
Круглов Е.В. Хазарские погребения в бассейне реки Иловли // СА. — 1992. — № 4. — С. 176—183.
Круглов Е.В. Сложносоставные луки раннехазарского времени // Хазарский альманах. — 2004. — Т. 3. — С. 63—73.
Круглов Е.В. Сложносоставные луки Восточной Европы раннего средневековья // Степи Европы в эпоху средне-
вековья. Хазарское время. Т. 4. — Донецк, 2005. — С. 73—142.
Кюрти Б. Об азиатском происхождении одного типа аварских колчанов в Карпатском бассейне // Проблемы ар-
хеологии степей Евразии. — Кемерово, 1984. — С. 112—120.
Магомедов М.Г. Население приморского Дагестана в VII—VIII вв. // Плиска-Преслав. — София, 1981. — Т. 2. —
С. 109—126.
Медведев А.Ф. Ручное метательное оружие (лук, стрелы, самострел). — М., 1966.
Мерперт Н.Я. О генезисе салтовской культуры // КСИИМК. — 1951. — 36. — С. 14—30.
Милованов Е.А., Иерусалимская А.А. Лук из Мощевой Балки // СГЭ. — 1976. — Вып. XLI. — С. 40—43.
Плетнева С.А. На славяно-хазарском пограничье. Дмитриевский археологический комплекс. — М., 1989.
Савин А.М., Семенов А.И. О центральноазиатских истоках лука хазарского времени // Военная археология: оружие
и военное дело в исторической и социальной перспективе. Мат-лы междунар. конф., 2—5 сентября 1998 г. —
СПб, 1998. — С. 290—295.
Савченко Е.И. Крымский могильник //АОН. — Вып. 1. — М., 1986. — С. 70—101.
Флеров В.С. Маяцкий могильник // Маяцкое городище. — М., 1984. — С. 142—199.
Худяков Ю.С. Вооружение кочевников приалтайских степей в IX—X вв. // Военное дело древних племен Сибири
и Центральной Азии. — Новосибирск, 1981. — С. 115—132.
Худяков Ю.С. Вооружение средневековых кочевников Южной Сибири и Центральной Азии. — Новосибирск,
1986.
Шилов В.П. Калиновский курганный могильник // МИА. — 1959. — 60. — С. 323—527.
Надійшла 22.02.2016
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 2 97
В.С. Аксенов
Новые находки сложных луков в погребениях раннесредневекового
катакомбного могильника у с. Верхний Салтов на Харьковщине
В 2015 г. на четвертом участке катакомбного могильника салтово-маяцкой культуры у с. Верхний Салтов (ВСМ-
IV) (Волчанский р-н Харьковской обл.) в катакомбе 127 были обнаружены две концевые боковые накладки на
лук. Рядом с ними находились металлические пластинчатые оковки от колчана, железная колчанная скоба, кол-
чанный крючок рамчатого типа и четыре трехлопастных черешковых наконечника стрелы. Найденные в камере
концевые боковые накладки на лук указывают, что в камеру была помещена часть преднамеренно сломанного
сложного лука представляющего первую линию развития «раннехазарских» луков, по Е.В. Круглову. Фрагменты
четырех костяных накладок на лук этого же типа были обнаружены в погребальной камере катакомбы 65 ВСМ-I
(раскопки В.Г. Бородулина в 1990 г.). В катакомбе 65 накладки на лук сопровождались железными пластинча-
тыми оковками колчана, двумя колчанными петлями, колчанным крючком пластинчатого типа, семью череш-
ковыми наконечниками стрел, бронзовой петлей от налучья. В камере были найдены две фрагментированные
боковые концевые накладки, фрагмент плечевой накладки и фрагментированная боковая серединная накладка
на лук. Найденные в катакомбах элементы поясной гарнитуры позволяют датировать данные погребальные ком-
плексы серединой — второй половиной IX вв. Найденные в катакомбах остатки сложных луков свидетельствуют,
что аланы Верхнего Салтова использовали сложный лук с боковыми концевыми накладками, тогда как на других
аланских памятниках салтово-маяцкой культуры бассейна Северского Донца (Дмитриевский, Маяцкий, Старо-
Салтовский могильники, погребения с территории Маяцкого селища) найдены остатки луков с фронтальными
концевыми накладками-челночками, представляющими собственно «салтовский» тип сложных луков (вторая
линия развития «раннехазарских» луков). Факт присутствие в аланских комплексах региона разных типов слож-
ного лука требует своего объяснения.
V.S. Aksionov
Compound Bows in Graves of Early Mediaeval
Catacomb Burial Ground near Verkhniy Saltiv Village
In 2015, at the fourth area of a Saltiv-Mayaky culture catacomb burial ground near the village of Verkhniy Saltiv (ВСМ-
IV) in Vovchansk Region of Kharkiv Oblast, in catacomb 127, two side end plates from a bow were found. Metal plated
binding plates, an iron crampon, and a frame type hook, all from a quiver, as well as four triangular barbed arrowheads
were found with them. Side end covers for a bow found in chamber evidence that a part of a deliberately broken
compound bow was put there. The bow represented the first line of development of «the Early Khazar» bows, according
to Ye.V. Kruhlov. Fragments of four bone plates from a same type bow were found in the funeral chamber of catacomb
65 in ВСМ-I (excavated by V.H. Borodulin in 1990). Plates for bow were found in catacomb 65 together with iron
plated quiver covers, two quiver loops, a quiver hook of plated type, seven barbed arrowheads, and a bronze loop from
a bow case. In the chamber, two fragmented end side covers, a fragment of a shoulder cover, and a fragmented side
middle cover for a bow were found. The elements of belt suite in the catacombs allow dating these burial assemblages
by the middle and the second half of the 9th century. The remains of compound bows found in the catacombs evidence
that the Alans at Verkhniy Saltiv used compound bows with side end covers, while found at other Alans’ sites of Saltiv-
Mayaky culture of the Siverskyi Donets River basin (Dmytrivka, Mayaky, Staryi-Saltiv burial grounds, graves from
Mayaky settlement territory) are the remains of bows with frontal end plates-shuttles represented the very «Saltiv» type
of compound bows (the second line of development of the «Early Khazar» bows). The fact of the presence of various
types of compound bow in the Alans’ assemblages of the region needs to be explained.
|
| id | arheologia-com-ua-article-172 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:02:59Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/af/cc0faaad6c8948a2d786320293e77eaf.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-1722020-04-06T08:34:51Z Compound Bows in Graves of Early Mediaeval Catacomb Burial Ground near Verkhniy Saltiv Village Новые находки сложных луков в погребениях раннесредневекового катакомбного могильника у с. Верхний Салтов на Харьковщине Cкладні луки у похованнях ранньосередньовічного катакомбного могильника біля с. Верхній Салтів Aksionov, Viktor S. Saltiv-Mayaky culture, catacomb burial ground, Verkhniy Saltiv burial grounds, compound bow, «the Early Khazar» bows. салтово-маяцька культура, катакомба, Верхньо-Салтівський могильник, складний лук, хозарська технологічна традиція. In 2015, at the fourth area of a Saltiv-Mayaky culture catacomb burial ground near the village of Verkhniy Saltiv (ВСМ-IV) in Vovchansk Region of Kharkiv Oblast, in catacomb 127, two side end plates from a bow were found. Metal plated binding plates, an iron crampon, and a frame type hook, all from a quiver, as well as four triangular barbed arrowheads were found with them. Side end covers for a bow found in chamber evidence that a part of a deliberately broken compound bow was put there. The bow represented the first line of development of «the Early Khazar» bows, according to Ye.V. Kruhlov. Fragments of four bone plates from a same type bow were found in the funeral chamber of catacomb 65 in ВСМ-I(excavated by V.H. Borodulin in 1990). Plates for bow were found in catacomb 65 together with iron plated quiver covers, two quiver loops, a quiver hook of plated type, seven barbed arrowheads, and a bronze loop from a bow case. In the chamber, two fragmented end side covers, a fragment of a shoulder cover, and a fragmented side middle cover for a bow were found. The elements of belt suite in the catacombs allow dating these burial assemblages by the middle and the second half of the 9th century. The remains of compound bows found in the catacombs evidence that the Alans at Verkhniy Saltiv used compound bows with side end covers, while found at other Alans’ sites of Saltiv-Mayaky culture of the Siverskyi Donets River basin (Dmytrivka, Mayaky, Staryi-Saltiv burial grounds, graves from Mayaky settlement territory) are the remains of bows with frontal end plates-shuttles represented the very «Saltiv» type of compound bows (the second line of development of the «Early Khazar» bows). The fact of the presence of various types of compound bow in the Alans’ assemblages of the region needs to be explained. В 2015 г. на четвертом участке катакомбного могильника салтово-маяцкой культуры у с. Верхний Салтов (ВСМ-IV) (Волчанский р-н Харьковской обл.) в катакомбе 127 были обнаружены две концевые боковые накладки на лук. Рядом с ними находились металлические пластинчатые оковки от колчана, железная колчанная скоба, колчанный крючок рамчатого типа и четыре трехлопастных черешковых наконечника стрелы. Найденные в камере концевые боковые накладки на лук указывают, что в камеру была помещена часть преднамеренно сломанного сложного лука представляющего первую линию развития «раннехазарских» луков, по Е.В. Круглову. Фрагменты четырех костяных накладок на лук этого же типа были обнаружены в погребальной камере катакомбы 65 ВСМ-I(раскопки В.Г. Бородулина в 1990 г.). В катакомбе 65 накладки на лук сопровождались железными пластинча¬тыми оковками колчана, двумя колчанными петлями, колчанным крючком пластинчатого типа, семью черешковыми наконечниками стрел, бронзовой петлей от налучья. В камере были найдены две фрагментированные боковые концевые накладки, фрагмент плечевой накладки и фрагментированная боковая серединная накладка на лук. Найденные в катакомбах элементы поясной гарнитуры позволяют датировать данные погребальные ком¬плексы серединой — второй половиной IX вв. Найденные в катакомбах остатки сложных луков свидетельствуют, что аланы Верхнего Салтова использовали сложный лук с боковыми концевыми накладками, тогда как на других аланских памятниках салтово-маяцкой культуры бассейна Северского Донца (Дмитриевский, Маяцкий, Старо-Салтовский могильники, погребения с территории Маяцкого селища) найдены остатки луков с фронтальными концевыми накладками-челночками, представляющими собственно «салтовский» тип сложных луков (вторая линия развития «раннехазарских» луков). Факт присутствие в аланских комплексах региона разных типов сложного лука требует своего объяснения. Публікуються рештки складних луків, котрі було виявлено в катакомбі 127 Верхньо-Салтівського IV могильника та 65 Верхньо-Салтівського I некрополя. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2016-06-22 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/172 10.15407/archaeologyua2016.02.088 Arheologia; No 2 (2016): Arheologia; 88-97 Археологія ; № 2 (2016): Археологія; 88-97 Археология; № 2 (2016): Arheologia; 88-97 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2016.02 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/172/165 |
| spellingShingle | салтово-маяцька культура катакомба Верхньо-Салтівський могильник складний лук хозарська технологічна традиція. Aksionov, Viktor S. Cкладні луки у похованнях ранньосередньовічного катакомбного могильника біля с. Верхній Салтів |
| title | Cкладні луки у похованнях ранньосередньовічного катакомбного могильника біля с. Верхній Салтів |
| title_alt | Compound Bows in Graves of Early Mediaeval Catacomb Burial Ground near Verkhniy Saltiv Village Новые находки сложных луков в погребениях раннесредневекового катакомбного могильника у с. Верхний Салтов на Харьковщине |
| title_full | Cкладні луки у похованнях ранньосередньовічного катакомбного могильника біля с. Верхній Салтів |
| title_fullStr | Cкладні луки у похованнях ранньосередньовічного катакомбного могильника біля с. Верхній Салтів |
| title_full_unstemmed | Cкладні луки у похованнях ранньосередньовічного катакомбного могильника біля с. Верхній Салтів |
| title_short | Cкладні луки у похованнях ранньосередньовічного катакомбного могильника біля с. Верхній Салтів |
| title_sort | cкладні луки у похованнях ранньосередньовічного катакомбного могильника біля с. верхній салтів |
| topic | салтово-маяцька культура катакомба Верхньо-Салтівський могильник складний лук хозарська технологічна традиція. |
| topic_facet | Saltiv-Mayaky culture catacomb burial ground Verkhniy Saltiv burial grounds compound bow «the Early Khazar» bows. салтово-маяцька культура катакомба Верхньо-Салтівський могильник складний лук хозарська технологічна традиція. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/172 |
| work_keys_str_mv | AT aksionovviktors compoundbowsingravesofearlymediaevalcatacombburialgroundnearverkhniysaltivvillage AT aksionovviktors novyenahodkisložnyhlukovvpogrebeniâhrannesrednevekovogokatakombnogomogilʹnikausverhnijsaltovnaharʹkovŝine AT aksionovviktors ckladnílukiupohovannâhrannʹoserednʹovíčnogokatakombnogomogilʹnikabílâsverhníjsaltív |