Амулети з пазурiв хижих птахiв катакомб Верхньо-Салтiвського могильника
This work introduces into scientific circulation a collection of birds of prey claws and their bronze imitations found in the catacombs of the early medieval burial ground near Verkhnii Saltiv village . Amulets made of the hawk family claws (steppe eagle — catacomb no. 30 BCM-IV, golden eagle — cata...
Збережено в:
| Опубліковано в: | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2020 |
| Випуск: | 2 |
| Сторінки: | 84-93 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2020
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/212 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |
|
Репозитарії
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824480093437952 |
|---|---|
| author | Aksionov, Viktor |
| author_facet | Aksionov, Viktor |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Viktor Aksionov",
"institution": "PhD, Head of the archaeology department of the M. F. Sumtsov Kharkiv Historical museum, in History",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Aksionov, Viktor |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 93 |
| container_issue | 2 |
| container_start_page | 84 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-07-03T07:52:23Z |
| description | This work introduces into scientific circulation a collection of birds of prey claws and their bronze imitations found in the catacombs of the early medieval burial ground near Verkhnii Saltiv village . Amulets made of the hawk family claws (steppe eagle — catacomb no. 30 BCM-IV, golden eagle — catacomb no. 71 BCM-IV) were found in the fourth section of the burial ground catacombs. Bronze amulets imitating the birds of prey claws are represented by 13 specimens originating from catacombs no. 15, 36, 60 BCM-I and catacombs no. 13, 37, 67, 96, 99, 119, 137 BCM-IV. Claw-shaped bronze amulets, depending on the extent they repeat their prototypes, are represented by three types: Type 1 (8 items) is represented by products that realistically reproduce the birdss claw, due to the fact that the eyelet for hanging the amulet imitates the joint at the base of the claw. Type 2 (4 items) is represented by examples that repeat the shape of the claw, but are equipped with a rounded flat eyelet, typical for most Saltiv bronze amulets. Type 3 is represented by a single item in the shape of a simple bent plate repeating the form of the claw with a punched hole in the upper part. Complexes, in which amulets made of claws of birds and their bronze imitations are found, are dated from the end of the first quarter of  IX century (catacomb no. 30) — second half of IX century (cat. no. 15 BCM-I, cat. no. 99, 119, 137 BCM-IV). In most cases the amulets were included to the teenagers’ implements. Only in the catacombs no. 96 and no. 99 they were found in the burials of young women. The amulets are often placed close to the human waist at the right pelvic bone. Only in the catacomb no. 13 the amulet was found close to the chest of a buried teenager and in the catacomb no. 60 it was at the head. The inclusion of bird claws and their imitations in the costume was supposed to provide protection for a human against the impact of  supernatural forces and to obtain certain qualities of a certain bird of prey (sharp-sightedness, speed etc.). Due to the fact that in Ossetian and wider Indo-European mythology, birds were markers of the upper world, these amulets should be considered as symbols of the sun, heavenly fire, and their wearing should be associated with the cult of the sun. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2020.02.084 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:03:25Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 284
© В. C. Аксьонов, 2020
* АКСЬОНОВ Віктор Степанович — кандидат історич-
них наук, завідувач відділу археології Харківського іс-
торичного музею ім. М. Ф. С умцова, ORCID 0000-
0002-0648-0696, aksyonovviktor@gmail.com
УДК [737.27:904.5](477.54)"653" https://doi.org/10.15407/archaeologyua2020.02.084
В. С. Аксьонов *
Амулети з пазурIв хижих птахIв
катакомб Верхньо-СалтIвського могильника
До наукового обігу вводиться колекція амулетів з пазурів
хижих птахів та їх імітацій із бронзи, що походять із
поховальних комплексів ранньосередньовічного Верхньо-
Салтівського катакомбного могильник та зберігаються у
фондах Харківського історичного музею імені М. Ф. Сум-
цова.
К л ю ч о в і с л о в а: салтово-маяцька культура, алани,
амулети, кігті хижих птахів, культ небесного вогню.
У поховальних пам’ятках аланського населен-
ня лісостепового варіанту салтово-маяцької
культури доволі часто виявляють різноманіт-
ні підвіски-амулети. Як свідчать археологічні
матеріали з поховальних пам’яток алан, різні
амулети були невід’ємною частиною костю-
му жінки, яка виконувала функцію домашньої
жриці. Наступні за багатством наборів амуле-
тів — поховання дітей, які завжди були під за-
хистом жінок (Албегова 2001, с. 95). У тради-
ційних суспільствах ці дві категорії населення
(жінки і діти), у наслідок їх фізичної слабкос-
ті, потребували особливого захисту від впливу
злих потойбічних сил (Албегова 1995, с. 13).
С. О. Плетньова зазначала, що до найбільш
поширеної групи салтівських амулетів нале-
жать амулети з кісточок та зубів тварин: про-
свердлені зуби та п’ясні кісточки лисиці, зуби
собаки та вовка, довгі фаланги задніх зая
чих лапок (Плетнева 1967, с. 172). Такі аму-
лети переважають серед усіх інших амулетів
у матеріалах могильників, які відображають
дмитрієвсько-нижнєлуб’янську та маяцьку
поховальні традиції салтово-маяцького насе-
лення Подоння (Албегова 2001, с. 94). Для по-
ховань же аланського населення, котрі склада-
ють верхньосалтівсько-ютанівську поховаль-
ну традицію, більш характерні амулети інших
різновидів: металеві колесоподібні амулети,
кільця з пташиними голівками, кільця з по-
товщеннями, культові скриньки, лунниці, фі-
гурки коней та птахів (Албегова 2001, с. 94).
Тому нечисленні амулети з пазурів диких тва-
рин та їх відтворення у кольоровому металі,
що походять з катакомбних поховань Верхньо-
Салтівського могильника, не можуть залиши-
тися поза нашою увагою.
В археологічній колекції Харківського іс-
торичного музею імені М. Ф. Сумцова (ХІМ)
зберігаються матеріали з розкопок С таро-
Салтівського (1982, 1983 р.), Рубіжанського
(1987, 1995 р.), з першої, третьої та четвертої
ділянок Верхньо-Салтівського (ВСМ-I, ВСМ-
III та ВСМ-IV) (1984—2019 рр.) могильників
(понад 300 поховальних комплексів). У цій ко-
лекції добре репрезентовані металеві кільцепо-
дібні та солярно-зооморфні підвіски-амулети
різних типів, кількість яких на 2014 р. стано-
вила 138 екземплярів (Хоружа 2014, с. 288).
Натомість, амулети-натуралії з пазурів хижих
птахів не такі численні. Вони знайдені в ка-
такомбах 30 і 71 четвертої ділянки Верхньо-
Салтівського могильника (ВСМ-IV).
У катакомбі 30 (ВСМ-IV) амулет з пазура
хижого птаха з родини яструбиних (рід орла,
ймовірно, орла степового) 1 (рис. 1: 1) було
знайдено біля ліктьового суглоба лівої руки
молодої жінки (поховання 5), кістяк якої роз-
ташовувався біля входу до поховальної камери
(рис. 2: 1, 2). Небіжчицю супроводжував чис-
ленний інвентар, що складався з прикрас: се-
режками зі складною рухомою привіскою; на-
мистом зі скляних, сердолікових та гагатових
намистин, серед яких були присутні дві брон-
зові арабські монети, що були перетворені на
підвіски; бронзові дротові браслети (8 екз.);
бубонці; дротові спіралеподібні пронизки; два
срібних персня зі скляними вставками; сріб-
1 Визначення Вл. Бондаренка, палеозоолога Музею
природи Харківського національного університету
ім. В. Н. Каразіна.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 2 85
ні бляшки та наконечники від ремінців взут-
тя. До складу інвентарю входили: набір з двох
залізних ножів та свинцевий обушок від кіс-
теня. Поряд з плечовою кісткою правою руки
жінки зафіксовано комплекс предметів, який
складався з бронзового дзеркала, двох брон-
зових ґудзиків-дзеркалець та намистин зі скла
та роговику разом із бронзовими дротовими
спіралеподібними пронизками. За елемента-
ми поясної гарнітури, що супроводжували не-
біжчика 4 (рис. 2: 3—13, 16, 17) та прикрасами
ремінців взуття (рис. 2: 14, 15), знайденими у
катакомбі, цей поховальний комплекс датуєть-
ся межею II/III хронологічних горизонтів сал-
тівських старожитностей, тобто кінцем першої
чверті IX ст. (Комар 1999, табл. 4).
Амулет із кігтя хижого птаха родини ястру-
биних (рід орла, беркут) (рис. 1: 2) у катаком-
бі 71 ВСМ-IV лежав на підлозі камери серед
кісток навмисно зруйнованих у давнину люд-
ських кістяків (рис. 3: 1, 2). Знайдені в каме-
рі елементи поясної гарнітури (рис. 3: 3—7)
та прикраси ременів взуття (рис. 3: 9—12) до-
зволяють датувати цей поховальний комплекс
IV хронологічним горизонтом салтівських ста-
рожитностей (друга половина IX ст.) (Комар
1999, табл. 4).
Обидва амулети з пазурів у катакомбах 30 та
71 ВСМ-IV належать птахам — типовим пред-
ставникам фауни Східної Європи і, зокрема, лі-
состепової та степової зон Дніпро-Донецького
межиріччя (Штегман 1937, с. 163).
Металеві амулети у вигляді пазурів (тип 5
амулетів, за класифікацією С. О. Плетньової),
на наш погляд, імітують саме пазурі хижих пта-
хів, бо кігті хижих денних птахів, у порівнянні
з пазурами хижих тварин (рисі, ведмедя, вов-
ка тощо), більш тонкі, гострі, сильніше загну-
ті, пристосовані для хапання та міцного утри-
мання здобичі (Штегман 1937, с. 16 ). До того
ж такі птахи, як орли, яструби, луні та інші,
схопивши здобич, сильно стискають її лапами,
простромлюючи її при цьому пазурами, таким
чином одночасно задушують та заколюють
здобич (Штегман 1937, с. 17). До того ж, лапа
у найбільшого представника виду орлиних —
беркута — сильніша за лапи усіх інших хижих
птахів Палєарктики (Штегман 1937, с. 163).
Саме це і сприяло тому, що кігті цих хижих
птахів стали використовуватися як амулети.
Рис. 1. Амулети з кігтів хижих птахів та їх бронзові імітації з катакомб Верхнього
Салтова: 1 — катакомба 30 (ВСМ-IV); 2 — катакомба 71 (ВСМ-IV); 3 — катакомба 96
(ВСМ-IV); 4 — катакомба 37 (ВСМ-IV); 5, 6 — катакомба 36 (ВСМ-I); 7 — катаком-
ба 60 (ВСМ-I); 8 — катакомба 119 (ВСМ-IV); 9 — катакомба 137 (ВСМ-IV); 10 — ка-
такомба 67 (ВСМ-IV)
Fig. 1. �������� ������ �� ������� ���������� ���� ��������� �������� ���������� ������������� Amulets m ade of b irds of prey claws and their b ronze imitations f rom the cat-
acombs of Verkhnii Saltiv. 1 — catacomb 30 (BCM-IV); 2 — catacomb 71 (ВСМ-IV);
3 — catacomb 96 (ВСМ-IV); 4 — catacomb 37 (ВСМ-IV); 5, 6 — catacomb 36 (ВСМ-I);
7 — catacomb 60 (ВСМ-I); 8 — catacomb 119 (ВСМ-IV); 9 — catacomb 137 (ВСМ-IV);
10 — catacomb 67 (ВСМ-IV)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 286
Колекції Харківського історичного музею
імені М. Ф. Сумцова налічує 13 металевих аму-
летів, що імітують кігті хижих птахів. Вони
походять із катакомб 15, 36, 60 ВСМ-I, ката-
комб 13, 37, 67, 96, 99, 119, 137 ВСМ-IV. Най-
частіше поховальний комплекс містив тільки
одну підвіску у вигляді пазура, і лише у ката-
комбі 36 ВСМ-I їх було дві, а в катакомбі 60
ВСМ-I — три екземпляри.
Ці бронзові підвіски-амулети представлені
трьома видами.
Вид 1 — це реалістично виконані в мета-
лі імітації вигнутих кігтів хижого птаха (рис. 1:
3—6). Петелька для підвішування амулета пов
Рис. 2. Катакомба 30 (ВСМ-IV): 1 — план поховальної камери; 2 — амулет із кігтя хи-
жого птаха; 4—13, 16, 17 — елементи поясної гарнітури; 14, 15 — металеві прикраси
ремінців взуття
Fig. 2. Catacomb 30 (BCM-IV). 1 — a plan of the burial chamber; 2 — an amulet made of
the bird of prey claw; 4—13, 16, 17 — elements of the belt set; 14, 15 — metal adornments
of shoe straps
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 2 87
торює форму суглоба в основі пазура та має
вертикальну спрямованість. Амулети цього
виду представлені в катакомбах 13, 37, 96, 99
ВСМ-IV, 15 ВСМ-I (по одному екземпляру), 36
ВСМ-I (3 вироби). Подібні підвіски-амулети
походять з катакомб середини — другої поло-
вини IX ст.: 108, 152 Дмитрієвського могильни-
ка (Плетнева 1989, рис. 48). Підвіски-амулети
саме цього виду, як предмети хозарського ім-
порту, відомі на пам’ятках лісового Прикам’я
другої половини VIII — першої половини IX ст.
(Иванов, Чичко 2016, с. 212, рис. 1: 20, 21).
Вид 2 — підвіски, що повторюють вигнуту
форму пазура хижого птаха, петелька для під-
вішування, що розташована у верхній части-
ні вироба, пласка з горизонтальним отвором
Рис. 3. Катакомба 71 (ВСМ-IV): 1 — план поховальної камери; 2 — амулет із кігтя хижого птаха; 3—7 — елементи
поясної гарнітури; 8—12 — металеві елементи від ремінців взуття
Fig. 3. Catacomb n o. 71 (BCM-IV). 1 — a plan of the b urial chamber; 2 — an amulet m ade of the b ird of prey claw;
3—7 — elements of the belt set; 8—12 — metal adornments of shoe straps
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 288
та має округлу у перетині форму (рис. 1: 7—9).
Підвіски цього типу походять з катакомб 60
ВСМ-I (2 екз.), 119, 137 ВСМ-IV (по 1 екз.).
Підвіски цього виду знайдено в похованні ди-
тини (дівчинки) 29 Великотіганського могиль-
ника кінця VIII — першої половини IX ст. (Ха-
ликова, Халиков 2018, табл. XXIVА: 7).
Вид 3 — підвіска виготовлена з пластини
вигнутої серпоподібної форми, один кінець
якої загострений, а протилежний — заокру-
Рис. 4. Катакомба 99 (ВСМ-IV): 1 — план поховальної камери; 2 — амулет у вигляді
кігтя; 3 — амулет з ікла ведмедя; 4 — натільний хрестик; 6—7, 11 — підвіски-амулети;
8 — пряжка-ґудзик зі стулки морського молюска; 9 — туалетна скринька; 10 — кіль-
це з кістки; 12—17 — елементи поясної гарнітури; 18—20 — металеві прикраси ре-
мінців взуття
Fig. 4. Catacomb no. 99 (BCM-IV). 1 — a plan of the burial chamber; 2 — an amulet in the
shape of a claw; 3 — an amulet made of fang of the bear; 4 — a pectoral cross; 6—7, 11 — amu-
lets-pendants; 8 — a button-buckle made of the valve of a marine mollusk; 9 — a toilet box; 10 —
a bone ring; 12—17 — elements of the belt set; 18—20 — metal adornments of shoe straps
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 2 89
глений з наскрізним отвором для підвішуван-
ня (рис. 1: 10). Підвіска цього виду знайде-
на лише в катакомбі 67 ВСМ-IV. Ця підвіска
є найбільш примітивним відтворенням пазура
хижого птаха.
За матеріалами поясних наборів та прикрас
ременів взуття (рис. 4: 7—10; 5: 12—20), які були
виявлені в зазначених катакомбах Верхнього
Салтова з бронзовими підвісками у вигляді па-
зура, поховальні комплекси датуються середи-
ною IX ст. (кат. 13, 37, 67, 96, 137 ВСМ-IV, 36,
60 ВСМ-I) — другою половиною IX ст. (кат. 15
ВСМ-I, кат. 99, 119, 137 ВСМ-IV) (Аксенов
1998, с. 7; 2010, с. 358; Комар 1999, табл. 4).
Рис. 5. Катакомба 96 (поховання 4): 1 — план поховальної камери; 2 — амулет у вигляді кігтя; 3, 4 — ворворки;
5 — підвіска-печатка; 6 — туалетна скринька; 7—9 — елементи поясної гарнітури; 10, 11 — металеві прикраси ре-
мінців взуття
Fig. 5. Catacomb no. 96 (burial no. 4). 1 — a plan of the burial chamber; 2 — a claw-shaped amulet; 3, 4 — vorvorkas; 5 — a
pendant-signet; 6 — a toilet box; 7—9 — elements of the belt set; 10, 11 — metal adornments of shoe straps
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 290
Бронзові підвіски-амулети у вигляді кігтя
хижого птаха входили до індивідуальних комп-
лексів, що належали переважно підліткам.
Лише в катакомбах 96 та 99 ВСМ-IV вони вхо-
дили до наборів, що належали молодим жін-
кам. У тих випадках, коли кістяки людей лежа-
ли у анатомічному порядку, амулети розташо-
вувалися в районі поясу небіжчика, найчастіше
на правій тазовій кістці. Лише в катакомбі 13
ВСМ-IV підвіска-пазур була знайдена в райо-
ні грудної клітки похованого підлітка, а в ката-
комбі 60 ВСМ-I два бронзових пазура знайде-
но разом з круглою бляшкою-нашивкою на го-
ловну стрічку в районі черепа небіжчика.
За етнографічними даними, у багатьох на-
родів світу для захисту від впливу потойбіч-
них сил на людину, і передусім на дитину, ви-
користовувалися різноманітні предмети. Ці
предмети виконували подвійну функцію: по-
перше, вони повинні були захистити людину;
по-друге, заручитися підтримкою з боку боже-
ственних сил та отримати від них певних якос-
тей (здоров’я, розуму, сили, сміливості, відваги
тощо) (Чвырь 1977, с. 96). Для захисту людини
від впливу потойбічних сил використовували-
ся як звичайні побутові предмети із заліза (но-
жиці для дівчат, ножі для хлопчиків) (Дьяченко
1988, с. 191; Пчелина 1937, с. 94), так і елементи
дикої природи: кістки, зуби, кігті, лапи, пір’я
тварин та птахів, котрі спершу підвішували-
ся до колиски, а з часом входили до складу на-
миста або пришивалися на одяг дітей (Абрам-
зон 1949, с. 120, 122, рис. 11—17; Борозна 1975,
с. 284; Дьяконова 1988, с. 157; С толба 2009,
с. 115; Толеубаев 1991, с. 81; Широкова 2002,
с. 85). Використання частин тварин у контексті
концепції, що частина символізує цілу твари-
ну («pars pro toto»), була спрямована і на отри-
мання конкретних властивостей, що відповіда-
ли тій, чи іншій тварині. Так, баран, цап, курка,
заєць пов’язувалися з ідеєю родючості; вовк —
уособлював хоробрість; лисиця була уособлен-
ням розуму та хитрості (Гаджиев 1977, с. 118,
119, 120, 121); з ведмедем пов’язували силу та
сміливість (Иванов 1977, с. 88).
Зважаючи на вище сказане, можна припус-
тити, що включення до складу прикрас костю-
му пазурів хижих птахів або їх імітацій з металу
мали мету захистити людей від впливу потой-
бічних сил та отримання властивостей, прита-
манних тому чи іншому хижому птаху.
Поховання людей, в яких були знайде-
ні бронзові підвіски-амулети у вигляді пазу-
ра, відрізняє досить багатий та різноманіт-
ний поховальний інвентар. С амі ж підвіски
супроводжувалися доволі часто іншими аму-
летами. О собливо показовими є поховальні
комплекси, де кістяки людей лежали у анато-
мічному стані. Так, до комплекту амулетів з
поховання хлопчика у катакомбі 99 ВСМ-IV
разом з підвіскою-пазуром було виявлено: на-
тільний хрестик кримського типу (рис. 4: 4);
дві підвіски-печатки; підвіска солярного типу
(рис. 4: 5); два амулети, що пов’язані з місяч-
ною символікою (рис. 4: 6, 7); амулет з ікла
ведмедя (рис. 4: 3); бронзова підвіска у вигляді
коня та бронзова лита туалетна скринька у ви-
гляді черепашки (рис. 4: 9, 11). На поясі у жін-
ки з катакомби 119 разом з бронзовим пазуром
була знайдена: прикамська підвіска з прото-
мами коней; підвіска-печатка із зображенням
качки; дві підвіски у вигляді грифона; та шість
амулетів у вигляді «грифона в колі» (Аксенов
2016, с. 111, рис. 5: 13—17). У катакомбі 96
ВСМ-IV разом з бронзовим пазуром на право-
му крилі тазу молодої жінки лежали дві брон-
зові ворворки у вигляді чотирьохгранних пі-
рамід та туалетна скринька у вигляді «само-
вара» (рис. 5: 3, 4, 6). У катакомбі 15 ВСМ-I у
похованні підлітка разом із підвіскою-пазуром
знайдено дві хрестоподібні підвіски та при-
камська підвіска з протомами коней (Аксе-
нов 1998, рис. 1: 27, 28). Семантика переважної
більшості зазначених вище підвісок детально
розглянута (Флёрова 2001). При цьому коле-
соподібні підвіски-амулети, підвіски з пташи-
ними голівками, амулети у вигляді грифона та
вершника на грифоні більшістю дослідників
пов’язується з солярним культом (Плетнева
1967, с. 175—176; Ковалевская 1995, с. 132, 144;
Флёрова 2001, с. 42, 52—53).
У міфології осетин та інших народів Пів-
нічного К авказу такі хижі птахи, як орел, со-
кіл були доволі популярними образами (Така-
зов 2014, с. 72; Чибиров 2008, с.193—194). Це
пов’язано з тим, що ці птахи були маркерами
верхнього світу, виступаючи символом сонця,
небесного вогню (Таказов 2014, с. 102; Голан
1993, с. 101; Флерова 2001, с. 74). Це дає нам
можливість стверджувати, що амулети з пазу-
рів хижих птахів та їх імітації з бронзи у алан-
ського населення Верхнього С алтова також
були пов’язані з культом сонця, виступаючи
його символом. За спостереженням дослідни-
ків, саме птах є домінуючим елементом образ-
ного ладу металевих амулетів, які носили жінки
та діти Донської Хозарії (Флёрова 2001, с. 74).
У цьому контексті цікаво, що герої алансько-
го (нартского) епосу вважалися «дітьми сонця»
(Калоев 1997, с. 265—266).
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 2 91
На слов’янських пам’ятках VIII—XI ст. лі-
сової зони Подоння амулети-натуралії з пазу-
рів хижих птахів не відомі, проте доволі часто
зустрічаються підвіски-амулети, що зроблені з
кігтів ведмедя та рисі (Винников 2011, с. 91—
92, рис. 3: 5—8). Такі амулети більшість до-
слідників пов’язують із мисливською магією
(Флёрова 2001а, с. 111).
Присутність у костюмі аланських підлітків
та жінок фертильного віку амулетів з пазурів
хижих птахів та їх бронзових імітацій вказує на
бажання їх носіїв отримати захист від одного з
головних божеств — сонця, символом якого і
були птахи. Проте, можливо, що використан-
ня цих амулетів мало б забеспечити чудовий зів
його власнику, бо саме хижим птахам припи-
суваласи здатності дивитися на сонце без на-
слідків для очей та видивлятися здобич з вели-
кої відстані (Иванов, Топоров 1997, с. 260).
Таким чином, у катакомбах Верхньо-
Салтівського могильника, на відміну від інших
аланских некрополів регіону, частіше виявля-
ють амулети, що імітують кігті хижих птахів.
Це ще раз доводить особливе місце Верхньо-
Салтівського археологічного комплексу на те-
ренах північно-західної Хозарії. Датування по-
ховальних комплексів Верхнього С алтова з
пазурами хижих птахів та їх бронзовими іміта-
ціями підтверджує думку С. О. Плетньової, що
амулети-натуралії з іклів, пазурів та п’ясних
кісточок тварин у аланского населення лісо-
степового варіанту салтово-маяцької культури
отримали широке розповсюдження з середини
IX ст. (Плетнева 1967, с. 176).
Абрамзон, С . М. 1949. Рождение и детство киргизского
ребенка. Сборник Музея антропологии и этнографии,
т. 12. Москва; Ленинград, с. 78-138.
Аксенов, В. С. 1998. Новые находки коньковых подвесок
в салтовских захоронениях на Харьковщине. Finno-
Ugrica, 1 (2), с. 3-12.
Аксёнов, В. С. 2010. Катакомба № 99 Верхне-Салтовского
IV могильника (к вопросу распространения христиан-
ства среди салтовского населения Подонцовья). Суг-
дейский сборник, IV. Киев; Судак: Горобец, с. 354-364.
Аксенов, В. С. 2016. Катакомба № 119 Верхне-Салтовского
IV могильника под Харьковом. Российская археоло-
гия, 4, с. 106-123.
Албегова, З. Х. 1995. К вопросу о религии алан (по аму-
летам салтово-маяцкой культуры). Базы данных в
археологии. Москва: б/и, с. 10-33.
Албегова, З. Х. 2001. Палеосоциология аланской религии
VII—IX вв. (по материалам амулетов из катакомбных
погребений С еверного К авказа и С реднего Дона).
Российская археология, 2, с. 83-96.
Борозна, Н. Г. 1975. Некоторые материалы об амулетах-
украшениях неселения С редней Азии. Доисламские
верования и обряды в Средней Азии. Москва: Н аука,
с. 281-297.
Винников, А. З. 2011. К остяные амулеты со славянско-
го Животинного городища VIII — начала XI века.
Вестник ВГУ. Серия: история, политология, социоло-
гия, 1, с. 87-94.
Гаджиев, Г. А. 1977. Верования лезгин, связанные с
животными. Советская этнография, 3, с. 117-124.
Голан, А. 1993. Миф и символ. Москва: Русслит.
Дьяконова, В. П. 1988. Детство в традиционной культуре
тувинцев и теленгиров. Традиционное воспитание де-
тей у народов Сибири. Ленинград: Наука, с. 152-185.
Дьяченко, В. И. 1988. Воспитание детей у якутов. Тради-
ционное воспитание детей у народов Сибири. Ленин-
град: Наука, с. 186-205.
Иванов, В. А., Чичко, Т. В. 2016. Хазарский импульс в ма-
териальной культуре населения Предуралья второй
половины I тыс. н. э. Степи Восточной Европы в сред-
ние века: Сборник памяти Светланы Александровны
Плетневой. Москва: «Авторская книга», с. 210-222.
Иванов, В. В., Топоров, В. Н . 1997 Орел. Мифы на-
родов мира, 2. Москва: Большая Российская
Энциклопедия, с. 258-260.
Иванов, С. В. 1977. О детских «амулетах» нанайцев. Сбор-
ник Музея антропологии этнографии, 33, с. 80-89.
Калоев, Б. А. 1997. О сетинская мифология. Мифы на-
родов мира, 2. Москва: Большая Российская
Энциклопедия, с. 265-266.
Ковалевская, В. Б. 1995. Хронология древностей
средневековых алан. Аланы: история и культура. Вла-
дикавказ: СОИГИ, с. 123-183.
Комар, А. В. 1999. Предсалтовские и раннесалтовский го-
ризонт Восточной Европы (вопросы хронологии).
Vita antiqua, 2, с. 111-136.
Плетнева, С . А. 1967. О т кочевий к городам: салтово-
маяцкая культура. Материалы и исследования по ар-
хеологии СССР, 146.
Плетнева, С . А. 1989. На славяно-хазарском пограничье.
Дмитриевский археологический комплекс. Москва:
Наука.
Пчелина, Е. Г. 1937. Родильные обычаи у осетин. Совет-
ская этнография, 4, с. 85-103.
Столба, В. Ф. 2009. Бусы, подвески и амулеты: вера в сглаз
у греческого и местного населения Таврики. Вест-
ник древней истории, 2, с. 109-128.
Таказов, Ф. М. 2014. Мифологические архетипы модели
мира в осетинской мифологии. Владикавказ, 2014.
Толеубаев, А. Т. 1991. Реликты доисламских верований в
семейной обрядности казахов (XIX — начало XX в.).
Алма-Ата.
Флёрова, В. Е. 2001а. Образы и сюжеты мифологии Хаза-
рии. Иерусалим; Москва: Мосты культур, 2001.
Флёрова, В. Е. 2001б. Резная кость юго-востока Европы
IX—XII веков: искусство и ремесло. По материалам
Саркела — Белой Вежи из коллекции Государственного
Эрмитажа. Санкт-Петербург.
Халикова, Е. А., Халиков, А. Х. 2018. Ранние венгры на
Каме и Урале (Больше-Тиганский могильник).
Археология евразийских степей, 25. Казань.
Хоружа, 2014. М. В. Кільцеподібні та солярно-зооморфні
амулети салтово-маяцької культури в колекції Хар-
ківського історичного музею. Двадцяті Сумцовські
читання: збірник матеріалів Всеукраїнської наукової
конференції «Музей у глобальному світі: інновації та
збереження традицій», 18 квітня 2014 р. Харків: Май-
дан, с. 287-295.
Чибиров, Л. А. 2008. Традиционная духовная культура осе-
тин. Москва.
Чвырь, Л. А. 1977. Таджикские ювелирные украшения. Мос
ква: Наука.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 292
Широкова, З. А. 2002. Детская одежда таджиков и связанные
с ней обряды. Этнографическое обозрение, 4, с. 83-88.
Штегман, Б. К. 1937. Дневные хищники. Москва; Ленин-
град: Академии наук СССР.
Надійшла 3.12.2019
В. С. Аксёнов
Кандидат исторических наук, заведующий отделом археологии Харьковского исторического музея им. Н. Ф. Сумцова,
ORCID 0000-0002-0648-0696, aksyonovviktor@gmail.com
Амулеты из когтей хищных птиц
из раннесредневековых катакомб Верхне-Салтовского могильника
Данная работа вводит в научный оборот коллекцию из когтей хищных птиц и их бронзовых имитаций,
обнаруженных в катакомбах раннесредневекового могильника у с. Верхний С алтов. В катакомбах четвертого
участка могильника были обнаружены амулеты, сделанные из когтей хищной птицы семейства ястребиных (орел
степной — катакомба 30 ВСМ-IV, беркут — катакомба 71 ВСМ-IV). Бронзовые амулеты, имитирующие когти
хищных птиц, представлены 13 экземплярами, происходящими из катакомб 15, 36, 60 ВСМ-I, катакомб 13, 37, 67,
96, 99, 119, 137 ВСМ-IV. Бронзовые амулеты в виде когтя, в зависимости от того насколько они реалистично по-
вторяют свои прототипы, разделяются на три вида. Вид 1 (восемь экземпляров) представлен изделиями, которые
реалистично воспроизводят коготь птицы, благодаря тому, что петелька для подвешивания амулета имитирует
сустав в основании когтя. Вид 2 (четыре экземпляра) представлен изделиями, которые повторяют форму когтя,
но снабжены округлой плоской петелькой, характерной для большинства салтовских бронзовых амулетов. Вид 3
представлен единственным изделием в виде простой изогнутой в виде когтя пластины с пробитым отверстием в
верхней части. Комплексы, в которых обнаружены амулеты из когтей хищной птицы и их бронзовые имитации,
датируются концом первой четверти IX в. (катакомба 30) — второй половиной IX в. (кат. 15 ВСМ-I, кат. 99, 119,
137 ВСМ-IV). В большинстве случаев амулеты входили в состав инвентаря подростков. Только в катакомбах 96 и
99 они найдены в захоронениях молодых женщин. Амулеты зачастую располагались в районе пояса человека, на
правой тазовой кости. Только в катакомбе 13 амулет был найден в районе груди погребенного подростка, а в ка-
такомбе 60 — в районе головы. Включение в состав костюма когтей птиц и их имитаций должно было обеспечить
защиту человека от воздействия потусторонних сил и получение определенных качеств, являющихся характерной
чертой той или иной хищной птицы (зоркость, скорость, быстрота и т. п.). В связи с тем, что в осетинской и шире
индоевропейской мифологии, птицы были маркерами верхнего мира, то данные амулеты следует рассматривать
как символы солнца, небесного огня, а их ношение связывать с культом солнца.
К л ю ч е в ы е с л о в а: салтово-маяцкая культура, аланы, амулеты, когти хищной птицы, культ небесного огня.
Viktor S. Aksionov
PhD, Head of the archaeology department of the M. F. Sumtsov Kharkiv Historical museum, in History,
ORCID 0000-0002-0648-0696, aksyonovviktor@gmail.com
Amulets made of birds of prey claws
from the Verkhnii Saltiv burial ground catacombs
This work introduces into scientific circulation a collection of birds of prey claws and their bronze imitations found in the
catacombs of the early medieval burial ground near Verkhnii Saltiv village . Amulets made of the hawk family claws (steppe
eagle — catacomb no. 30 BCM-IV, golden eagle — catacomb no. 71 BCM-IV) were f ound in the f ourth section of the
burial ground catacombs. Bronze amulets imitating the birds of prey claws are represented by 13 specimens originating from
catacombs no. 15, 36, 60 BCM-I and catacombs no. 13, 37, 67, 96, 99, 119, 137 BCM-IV. Claw-shaped bronze amulets,
depending on the extent they repeat their prototypes, are represented by three types: Type 1 (8 items) is represented by
products that realistically reproduce the birdss claw, due to the fact that the eyelet for hanging the amulet imitates the joint
at the base of the claw. Type 2 (4 items) is represented by examples that repeat the shape of the claw, but are equipped with
a rounded flat eyelet, typical for most Saltiv bronze amulets. Type 3 is represented by a single item in the shape of a simple
bent plate repeating the form of the claw with a punched hole in the upper part. Complexes, in which amulets made of claws
of birds and their bronze imitations are found, are dated from the end of the first quarter of IX century (catacomb no. 30) —
second half of IX century (cat. no. 15 BCM-I, cat. no. 99, 119, 137 BCM-IV). In most cases the amulets were included to
the teenagers’ implements. Only in the catacombs no. 96 and no. 99 they were found in the burials of young women. The
amulets are often placed close to the human waist at the right pelvic bone. Only in the catacomb no. 13 the amulet was found
close to the chest of a buried teenager and in the catacomb no. 60 it was at the head. The inclusion of bird claws and their
imitations in the costume was supposed to provide protection for a human against the impact of supernatural forces and to
obtain certain qualities of a certain bird of prey (sharp-sightedness, speed etc.). Due to the fact that in Ossetian and wider
Indo-European mythology, birds were markers of the upper world, these amulets should be considered as symbols of the
sun, heavenly fire, and their wearing should be associated with the cult of the sun.
K e y w o r d s: Saltiv-Maiak culture, Alans, amulets, birds of prey claws, cult of heavenly fire.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 2 93
References
Abramzon, S. M. 1949. Rozhdenie i detstvo kirgizskogo rebenka. Sbornik Muzeya antropologii i etnografii, 12. Moskva; Leningrad,
pp. 78-138.
Aksenov, V. S. 1998. Novye naxodki konkovyh podvesok v saltovskih zahoroneniyah na Kharkovshchine. Finno-Ugrica, 1 (2),
pp. 3-12.
Aksenov, V. S. 2016. Katakomba № 119 Verhne-Saltovskogo IV mogilnika pod Harkovom. Rossijskaya arkheologiya, 4, pp. 106-
123.
Aksyonov, V. S. 2010. Katakomba № 99 Verhne-Saltovskogo IV mogilnika (k voprosu rasprostraneniya hristianstva sredi saltovsko-
go naseleniya Podonczovya). Sugdejskij sbornik, IV. Kyiv; Sudak: Horobets, pp. 354-364.
Albegova, Z. H. 1995. K voprosu o religii alan (po amuletam saltovo-mayaczkoj kultury). Bazy dannyh v arheologii. Moskva: b/i,
pp. 10-33.
Albegova, Z. H. 2001. Paleosocziologiya alanskoj religii VII-IX vv. (po materialam amuletov iz katakombnyh pogrebenij Severnogo
Kavkaza i Srednego Dona). Rossijskaya arheologiya, 2, pp. 83-96.
Borozna, N. G. 1975. Nekotorye materialy ob amuletah-ukrasheniyah neseleniya Srednej Azii. Doislamskie verovaniya i obryady v
Srednej Azii. Moskva: Nauka, pp. 281-297.
Vinnikov, A. Z. 2011. Kostyanye amulety so slavyanskogo Zhivotinnogo gorodishha VIII - nachala XI veka. Vestnik VGU. Seriya:
istoriya, politologiya, socziologiya, 1, pp. 87-94.
Gadzhiev, G. A. 1977. Verovaniya lezgin, svyazannye s zhivotnymi. Sovetskaya etnografiya, 3, pp. 117-124.
Golan, A. 1993. Mif i simvol. Moskva: Russlit.
Ivanov, S. V. 1977. O detskih ‛amuletah’ nanajczev. Sbornik Muzeya antropologii etnografii, 33, pp. 80-89.
Ivanov, V. A., Chichko, T. V. 2016. Hazarskij impuls v materialnoj kulture naseleniya Preduralya vtoroj poloviny I tys. n. e. Stepi
Vostochnoj Evropy v srednie veka: Sbornik pamyati Svetlany Aleksandrovny Pletnevoj. Moskva: Avtorskaya kniga, pp. 210-
222.
Ivanov, V. V., Toporov, V. N. 1997. Orel. Mify narodov mira, 2. Moskva: Bolshaya Rossijskaya Encziklopediya, pp. 258-260.
Kaloev, B. A. 1997. Osetinskaya mifologiya. Mify narodov mira, 2. Moskva: Bolshaya Rossijskaya Encziklopediya, pp. 265-266.
Komar, A. V. 1999. Predsaltovskie i rannesaltovskij gorizont Vostochnoj Evropy (voprosy khronologii). Vita antiqua, 2, pp. 111-
136.
Kovalevskaya, V. B. 1995. Khronologiya drevnostej srednevekovyh alan. Alany: istoriya i kultura. Vladikavkaz: SOIGI, pp. 123-
183.
Pchelina, E. G. 1937. Rodilnye obychai u osetin. Sovetskaya etnografiya, 4, pp. 85-103.
Pletneva, S. A . 1967. Ot kochevij k gorodam: saltovo-mayaczkaya kultura. Materialy i issledovaniya po arkheologii SSSR, 146.
Moskva: Nauka.
Pletneva, S. A. 1989. Na slavyano-khazarskom pograniche. Dmitrievskij arkheologicheskij kompleks. Moskva: Nauka.
Stolba, V. F. 2009. Busy, podveski i amulety: vera v sglaz u grecheskogo i mestnogo naseleniya Tavriki. Vestnik drevnej istorii, 2,
pp. 109-128.
Takazov, F . M. 2014. Mifologicheskie arkhetipy modeli mira v osetinskoj mifologii. Vladikavkaz: IPCz SOIGSI VNCz RAN i
RSO-A.
Toleubaev, A. T. 1991. Relikty doislamskikh verovanij v semejnoj obryadnosti kazakhov (XIX - nachalo XX v.). Alma-Ata: Gylym.
Flyorova, V. E. 2001а. Obrazy i syuzhety mifologii Khazarii. Ierusalim; Moskva: Mosty kultur.
Flyorova, V. E. 2001б. Reznaya kost yugo-vostoka Evropy IX - XII vekov: iskusstvo i remeslo. Po materialam Sarkela - Beloj Vezhi iz
kollekczii Gosudarstvennogo Ermitazha. Sankt-Peterburg: Aletejya.
Khalikova, E. A., Khalikov, A. H. 2018. Rannie vengry na Kame i Urale (Bolshe-Tiganskij mogilnik. Arheologiya evrazijskih ste-
pej, 25. Kazan: Fən.
Khoruzha, M. V. 2014. Kiltsepodibni ta soliarno-zoomorfni amulety saltovo-maiatskoi kultury v kolektsii Kharkivskoho istorych-
noho muzeiu. Dvadtsiati Sumtsovski chytannia: zbirnyk materialiv Vseukrainskoi naukovoi konferentsii Muzei u hlobalnomu sviti:
innovatsii ta zberezhennia tradytsii, 18 kvitnia 2014 r. Kharkiv: Majdan, pp. 287-295.
Chvyr, L. A. 1977. Tadzhikskie yuvelirnye ukrasheniya. Moskva: Nauka.
Chibirov, L. A. 2008. Traditsionnaia dukhovnaia kultura osetin. Moskva.
Shirokova, Z. A. 2002. Detskaya odezhda tadzhikov i svyazannye s nej obryady. Etnograficheskoe obozrenie, 4, pp. 83-88.
Shtegman, B. K. 1937. Dnevnije hishchniki. Moskva; Leningrad: Akademia nauk SSSR.
|
| id | arheologia-com-ua-article-212 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:03:25Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/e2/fbb2c577c41580367efca276b41bf0e2.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-2122020-07-03T07:52:23Z Amulets Made of Birds of Prey Claws From the Verkhnii Saltiv Burial Ground Catacombs Амулеты из когтей хищных птиц из раннесредневековых катакомб Верхне-Салтовского могильника Амулети з пазурiв хижих птахiв катакомб Верхньо-Салтiвського могильника Aksionov, Viktor Saltiv-Maiak culture, Alans, amulets, birds of prey claws, cult of heavenly fire салтово-маяцкая культура, аланы, амулеты, когти хищной птицы, культ небесного огня салтово-маяцька культура, алани, амулети, кігті хижих птахів, культ небесного вогню This work introduces into scientific circulation a collection of birds of prey claws and their bronze imitations found in the catacombs of the early medieval burial ground near Verkhnii Saltiv village . Amulets made of the hawk family claws (steppe eagle — catacomb no. 30 BCM-IV, golden eagle — catacomb no. 71 BCM-IV) were found in the fourth section of the burial ground catacombs. Bronze amulets imitating the birds of prey claws are represented by 13 specimens originating from catacombs no. 15, 36, 60 BCM-I and catacombs no. 13, 37, 67, 96, 99, 119, 137 BCM-IV. Claw-shaped bronze amulets, depending on the extent they repeat their prototypes, are represented by three types: Type 1 (8 items) is represented by products that realistically reproduce the birdss claw, due to the fact that the eyelet for hanging the amulet imitates the joint at the base of the claw. Type 2 (4 items) is represented by examples that repeat the shape of the claw, but are equipped with a rounded flat eyelet, typical for most Saltiv bronze amulets. Type 3 is represented by a single item in the shape of a simple bent plate repeating the form of the claw with a punched hole in the upper part. Complexes, in which amulets made of claws of birds and their bronze imitations are found, are dated from the end of the first quarter of  IX century (catacomb no. 30) — second half of IX century (cat. no. 15 BCM-I, cat. no. 99, 119, 137 BCM-IV). In most cases the amulets were included to the teenagers’ implements. Only in the catacombs no. 96 and no. 99 they were found in the burials of young women. The amulets are often placed close to the human waist at the right pelvic bone. Only in the catacomb no. 13 the amulet was found close to the chest of a buried teenager and in the catacomb no. 60 it was at the head. The inclusion of bird claws and their imitations in the costume was supposed to provide protection for a human against the impact of  supernatural forces and to obtain certain qualities of a certain bird of prey (sharp-sightedness, speed etc.). Due to the fact that in Ossetian and wider Indo-European mythology, birds were markers of the upper world, these amulets should be considered as symbols of the sun, heavenly fire, and their wearing should be associated with the cult of the sun. Данная работа вводит в научный оборот коллекцию из когтей хищных птиц и их бронзовых имитаций, обнаруженных в катакомбах раннесредневекового могильника у с. Верхний Салтов. В катакомбах четвертого участка могильника были обнаружены амулеты, сделанные из когтей хищной птицы семейства ястребиных (орел степной — катакомба 30 ВСМ-IV, беркут — катакомба 71 ВСМ-IV). Бронзовые амулеты, имитирующие когти хищных птиц, представлены 13 экземплярами, происходящими из катакомб 15, 36, 60 ВСМ-I, катакомб 13, 37, 67, 96, 99, 119, 137 ВСМ-IV. Бронзовые амулеты в виде когтя, в зависимости от того насколько они реалистично повторяют свои прототипы, разделяются на три вида. Вид 1 (восемь экземпляров) представлен изделиями, которые реалистично воспроизводят коготь птицы, благодаря тому, что петелька для подвешивания амулета имитирует сустав в основании когтя. Вид 2 (четыре экземпляра) представлен изделиями, которые повторяют форму когтя, но снабжены округлой плоской петелькой, характерной для большинства салтовских бронзовых амулетов. Вид 3 представлен единственным изделием в виде простой изогнутой в виде когтя пластины с пробитым отверстием в верхней части. Комплексы, в которых обнаружены амулеты из когтей хищной птицы и их бронзовые имитации, датируются концом первой четверти IX в. (катакомба 30) — второй половиной IX в. (кат. 15 ВСМ-I, кат. 99, 119, 137 ВСМ-IV). В большинстве случаев амулеты входили в состав инвентаря подростков. Только в катакомбах 96 и 99 они найдены в захоронениях молодых женщин. Амулеты зачастую располагались в районе пояса человека, на правой тазовой кости. Только в катакомбе 13 амулет был найден в районе груди погребенного подростка, а в катакомбе 60 — в районе головы. Включение в состав костюма когтей птиц и их имитаций должно было обеспечить защиту человека от воздействия потусторонних сил и получение определенных качеств, являющихся характерной чертой той или иной хищной птицы (зоркость, скорость, быстрота и т. п.). В связи с тем, что в осетинской и шире индоевропейской мифологии, птицы были маркерами верхнего мира, то данные амулеты следует рассматривать как символы солнца, небесного огня, а их ношение связывать с культом солнца. До наукового обігу вводиться колекція амулетів з пазурів хижих птахів та їх імітацій із бронзи, що походять із поховальних комплексів ранньосередньовічного Верхньо-Салтівського катакомбного могильник та зберігаються у фондах Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2020-06-22 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/212 10.15407/archaeologyua2020.02.084 Arheologia; No 2 (2020): Arheologia; 84-93 Археологія ; № 2 (2020): Arheologia; 84-93 Археология; № 2 (2020): Arheologia; 84-93 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2020.02 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/212/200 |
| spellingShingle | салтово-маяцька культура алани амулети кігті хижих птахів культ небесного вогню Aksionov, Viktor Амулети з пазурiв хижих птахiв катакомб Верхньо-Салтiвського могильника |
| title | Амулети з пазурiв хижих птахiв катакомб Верхньо-Салтiвського могильника |
| title_alt | Amulets Made of Birds of Prey Claws From the Verkhnii Saltiv Burial Ground Catacombs Амулеты из когтей хищных птиц из раннесредневековых катакомб Верхне-Салтовского могильника |
| title_full | Амулети з пазурiв хижих птахiв катакомб Верхньо-Салтiвського могильника |
| title_fullStr | Амулети з пазурiв хижих птахiв катакомб Верхньо-Салтiвського могильника |
| title_full_unstemmed | Амулети з пазурiв хижих птахiв катакомб Верхньо-Салтiвського могильника |
| title_short | Амулети з пазурiв хижих птахiв катакомб Верхньо-Салтiвського могильника |
| title_sort | амулети з пазурiв хижих птахiв катакомб верхньо-салтiвського могильника |
| topic | салтово-маяцька культура алани амулети кігті хижих птахів культ небесного вогню |
| topic_facet | Saltiv-Maiak culture Alans amulets birds of prey claws cult of heavenly fire салтово-маяцкая культура аланы амулеты когти хищной птицы культ небесного огня салтово-маяцька культура алани амулети кігті хижих птахів культ небесного вогню |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/212 |
| work_keys_str_mv | AT aksionovviktor amuletsmadeofbirdsofpreyclawsfromtheverkhniisaltivburialgroundcatacombs AT aksionovviktor amuletyizkogtejhiŝnyhpticizrannesrednevekovyhkatakombverhnesaltovskogomogilʹnika AT aksionovviktor amuletizpazurivhižihptahivkatakombverhnʹosaltivsʹkogomogilʹnika |