Зброя Мутинського могильника
The necropolis of the turn of the era near Mutyn village of the Krolevets district (Sumy Region) was explored by the Left-bank Ukraine expedition of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine in spring 2010. The Mutyn cemetery is a unique site in several respects, bo...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія |
|---|---|
| Datum: | 2021 |
| Heft: | 2 |
| Сторінки: | 40-51 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2021
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/262 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824516310204416 |
|---|---|
| author | Zharov, Henadii Terpylovskyi, Rostyslav |
| author_facet | Zharov, Henadii Terpylovskyi, Rostyslav |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Henadii Zharov",
"institution": "The National Academy of Sciences of Ukraine, The Institute of Archaeology, Vice-director of The Protective Archaeological Service of Ukraine",
"orcid": ""
},
{
"author": "Rostyslav Terpylovskyi",
"institution": "The Taras Shevchenko National University of Kyiv, Head of the Archaeology and Museum Studies Department, D.Sc. in History",
"orcid": "0000-0001-8111-0794"
}
] |
| author_orcid_str_mv | 0000-0001-8111-0794 |
| author_sort | Zharov, Henadii |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 51 |
| container_issue | 2 |
| container_start_page | 40 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2021-09-27T17:06:11Z |
| description | The necropolis of the turn of the era near Mutyn village of the Krolevets district (Sumy Region) was explored by the Left-bank Ukraine expedition of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine in spring 2010.
The Mutyn cemetery is a unique site in several respects, both for Eastern and Central Europe. All the 14 graves, urn cremations, obviously belonged to professional warriors of a high rank. Every burial was accompanied by a representative set of weapons (a bended sword and a spearhead, a shield umbo, a helmet and etc.), as well as the warrior’s equipment (spurs, fragments of sword-belts, fibulae).
Several ceremonial ceramic urn vessels look like tableware from the local sites of the Kharivka type, combining the Zarubyntsi culture and Central European features in such cultures, such as Przeworsk and Oksywie on the territory of Poland. The synchronism of the graves is possibly the evidence that these warriors were killed in one of the battles. Although cremations in urns of imported metal vessels, accompanied with weapons, are known in the Przeworsk and Oksywie cultures, similar cemeteries of warriors are not known there.
Nevertheless, the Mutyn cemetery is unique because it consists of only warriors’ graves from the final stage of the pre-Roman period and, moreover, it was located on the eastern extremity of the area occupied by cultures under the La Tène influence. A weaponry complex, which constited mainly of the inventory of each burial from the Mutyn cemetery has close analogies in Germanic cultures of Central Europe marked as instances of significant Celtic influence. Such La Tène features include imported double-edged swords, several spearheads, helmets and metal vessels used as urns. At the same time, typical for Germanic antiquities are single-edge swords, shield umbos, some types of spearheads, spurs and etc. |
| doi_str_mv | 10.15407/arheologia2021.02.040 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:04:00Z |
| format | Article |
| fulltext |
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ • ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ
НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р.
ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО
КИЇВ 2 2021
АРХЕОЛОГIЯ
Головний редактор
Чабай В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Заступник головного редактора
Толочко П. П., академiк НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Вiдповiдальний секретар
Гаврилюк Н. О., доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
Редакцiйна колегiя
БОЛТРИК Ю. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
Бороффка Н., доктор хаб., Нiмецький археологiчний iнститут, Нiмеччина
БРАУНД Д., професор, доктор хаб., Унiверситет Екзетера, Великобританiя
БРУЯКО I. В., доктор iсторичних наук, Одеський археологiчний музей НАН України
БУЙСЬКИХ А. В., доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
ДЖIНДЖАН Ф., професор, доктор хаб., почесний професор унiверситету Париж 1 Пантеон
Сорбонна, Францiя
ЗАЛIЗНЯК Л. Л., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет
«Києво-Могилянська академiя»
IВАКIН В. Г., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
IВАНЧИК А. I., член-кореспондент РАН, Нацiональний центр наукових
дослiджень, Францiя
КАЙЗЕР Е., професор, доктор хаб., Вiльний унiверситет Берлiну, Нiмеччина
КОРВIН-ПIОТРОВСЬКИЙ О. Г., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
Моця О. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Отрощенко В. В., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет
«Києво-Могилянська академiя»
ПЕТРАУСКАС О. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
ПОТЄХIНА I. Д., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
СКОРИЙ С. А., професор, доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
ФОРНАСЬЕ Й., професор, доктор, Гете унiверситет Франкфурта-на-Майнi, Нiмеччина
ХОХОРОВСКI Я., професор, доктор хаб., Iнститут археологiї Яґеллонського унiверситету, Польща
NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE
Research JOURNAL – Founded IN 1947
Frequency: QUARTERLY
Editor-in-Chief
CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology
of the National Academy of Sciences of Ukraine
Deputy editor-in-Chief
TOLOCHKO P. P., Academician of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology
of the National Academy of Sciences of Ukraine
Executive Secretary
GAVRYLYUK N. O., DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
Editorial Board
BOLTRYK Yu. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
BOROFFKA N., Professor, Dr. Hab., German Archaeological Institute, Germany
BRAUND D., Professor, Dr. Hab., University of Exeter, Great Britain
BRUIAKO I. V., DSc in History, Odesa Archaeological Museum of the NAS of Ukraine
BUISKIKH A. V., DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
CHOCHOROWSKI J., Professor, Dr. Hab., Institute of Archaeology of Jagiellonian University, Poland
Djindjian F., Professor, Dr. Hab., Professor of the University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France
IVAKIN V. G., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
IVANCHIK A. I., Corresponding Member of the Russian Academy of Sciences,
National Center for Scientific Research of France
FORNASIER J., Professor, doctor, Goethe University Frankfurt am Main, Germany
KAIZER E., Professor, Dr. Hab., Free University of Berlin, Germany
KORVIN-PIOTROVSKYI O. G., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
MOTSIA O. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
OTROSHCHENKO V. V., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy
PETRAUSKAS O. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
POTEKHINA I. D., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
SKORYI S. A., Professor, DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
ZALIZNYAK L. L., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy
ARHEOLOGIA
KYIV 2 2021
ЗМIСТ CONTENTS
Articles
ABASHYNA N. S. In Search of the Origins of
the Slavs. To the 100th Anniversary of the Birth of
Ye. V. Maksymov
PETRAUSKAS O. V. Cherniakhiv Culture and
the Huns (Based on Archaeological Resources of
Ukraine)
HOPKALO O. V. Garments Offerings in the
Cherniakhiv–Sîntana-de-Mureş Culture Inhuma-
tions
ZHAROV H. V., TERPYLOVSKYI R. V. Wea-
pons of the Mutyn Cemetery
BASHKATOV Yu. Yu., BITKOVSKA T. V. Ivkiv
tsi — a New Late Zarubyntsi Culture Type of Sites
at the Middle Dnieper
RUDYCH T. O., KOZAK O. D. Population of
Kyiv Podil in Ancient Rus Period
Publication
of Archaeological Material
RYZHOV S. M., SHUMOVA V. O. The Results of
Archaeological Investigations Near Moshuriv Vil-
lage in Cherkasy Region
MOHYLOV O. D. The Second Mykhailivka Bar-
row, the 5th Century BC Monument in the Tias-
myn River Region
Статтi
АБАШИНА Н. С. У пошуках витокiв слов’ян. 5
До 100-рiччя вiд дня народження Є. В. Мак-
симова
ПЕТРАУСКАС О. В. Черняхiвська культура 15
та гуни (за матерiалами археологiчних пам’яток
України)
ГОПКАЛО О. В. Приношення одягу в iнгума- 33
цiях культури Черняхiв–Синтана-де-Муреш
ЖАРОВ Г. В., ТЕРПИЛОВСЬКИЙ Р. В. Зброя 40
Мутинського могильника
БАШКАТОВ Ю. Ю., БIТКОВСЬКА Т. В. Iвкiв- 52
цi — новий тип пiзньозарубинецьких пам’яток
Середнього Поднiпров’я
РУДИЧ Т. О., КОЗАК О. Д. Населення Київ- 63
ського Подолу давньоруської доби
Публiкацiї
археологiчного матерiалу
РИЖОВ С. М., ШУМОВА В. О. Результати 80
археологiчних дослiджень бiля с. Мошурiв на
Черкащинi
МОГИЛОВ О. Д. Другий Михайлiвський кур- 92
ган — пам’ятка V ст. до н. е. в Потясминнi
Публiкацiї
археологiчного матерiалу
ГАВРИЛЮК Н. О., БОНДАРЕНКО Д. В. Лiп- 115
ний посуд пiзньоархаїчного комплексу Вiкто-
рiвка I
ПАВЛЕНКО C. В., БОРИСОВ А. В., СОРО- 130
КУН А. А., СЛОБОДЯН Т. I. Тiлопальне по-
ховання середини I тис. з Житомирського По-
лiсся
Хронiка
Пам’ятi Олега Петровича Журавльова 146
Свiтла пам’ять, професоре! Безкомпромiсний 148
Євжен Неуступни
Publication
of Archaeological Materialу
GAVRYLYUK N. A., BONDARENKO D. V.
Handmade Pottery From the Late Archaic Com-
plex of Viktorivka I
PAVLENKO S. V., BORYSOV A. V., SORO
KUN A. A., SLOBODIAN T. I. Cremated Bur-
ial of the Middle of the 1st Millennium AD in
Zhytomyr Polissia
News Review
In memory of Oleh Petrovych Zhuravliov
In Loving Memory, Professor! Uncompromising
Evžen Neustupný
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 240
© Г. В. Жаров, Р. В. Терпиловський, 2021
* ЖАРОВ Геннадій Вікторович — заступник директо-
ра ДП НДЦ «Охоронна археологічна служба Украї
ни» Інституту археології НАН України, ORCID
0000-0001-5177-9278, lae-oasu@ukr.net
ТЕРПИЛОВСЬКИЙ Ростислав Всеволодович —
доктор історичних наук, завідувач кафедри архео
логії та музеєзнавства Київського національного
університету імені Тараса Шевченка, ORCID 0000-
0001-8111-0794, rostt@knu.ua
Г. В. Жаров, Р. В. Терпиловський *
Зброя Мутинського могильника
УДК 904.22(477.52)“639” https://doi.org/10.15407/arheologia2021.02.040
Унікальний дружинний Мутинський могильник на
р. Сейм належить до пам’яток типу Харівки на східній
околиці ареалу латенізованих культур. Звідси, зокрема,
походить різноманітна зброя, включаючи мечі, щити і
шоломи, що має численні аналогії серед пам’яток фіналу
латенського (передримського) періоду на території Цен-
тральної та Західної Європи.
К л ю ч о в і с л о в а: Мутинський дружинний могильник,
пам’ятки типу Харівки, зарубинецька культура, пізній
латенський (передримський) період, зброя.
У цьому році виповнилося 100 років з дня на-
родження українського археолога Євгена Во-
лодимировича Максимова (1921—2008) — ві-
домого дослідника зарубинецької культури,
перу якого належать чимало робіт, серед яких
дві монографії (Максимов 1972; 1982). Як відо-
мо, пам’ятки зарубинецької культури небагаті
на знахідки зброї, представленої лише пооди-
нокими екземплярами. Навіть у Чаплинсько-
му могильнику на майже 300 поховань припа-
дає лише 14 могил з вістрями списів і дроти-
ків (Поболь 1971, с. 100—105). Отже, на від-
міну, наприклад, від пшеворської та оксив-
ської культур, на зарубинецьких могильниках
відсутні поховання воїнів із спеціалізованою
зброєю типу мечів та щитів. На загальному тлі
поховань Середнього і Верхнього Подніпров’я
та Прип’ятського Полісся, характерних для
порівняно егалітарного суспільства носіїв за-
рубинецької культури, різко виділяються мате-
ріали Мутинського могильника на р. Сейм (лі-
вої притоки Десни). Цей могильник, в якому
поховані воїни-професіонали, очевидно, на-
лежав особливій культурній групі, «пам’яткам
типу Харівки» — найбільш східному локально-
му варіанту зарубинецької культури.
Слід згадати, що свого часу Є. В. Макси-
мов включив Харівку до зведення зарубинець-
ких пам’яток лісостепового Подніпров’я, за-
значаючи наявність тут деяких форм посуду,
подібних до пшеворських (Максимов 1972,
с. 54—55). Як окрему культурну групу пам’ятки
типу Харівки виділили А. М. Обломський та
Р. В. Терпиловський на початку 1990-х рр. піс-
ля розкопок поселень Красне 4, Чаплищі 3,
Пересипки 1 та Литвиновичі 3. Отримані ма-
теріали показали своєрідність цих пам’яток на
тлі зарубинецької культури. Найсхідніші з її
локальних варіантів, вони разом з тим відріз-
няються найбільш численними і виразними
західними елементами. Зокрема, частина по-
суду пов’язана за походженням з центрально-
європейським культурним колом, у першу чер-
гу з пшеворською і ясторфською культурами
(Обломский, Терпиловский 1994, с. 159—162,
рис. 1—9; Обломський, Терпиловський 1994).
Поховальний обряд носіїв пам’яток типу
Харівки до останнього часу був невідомий за
винятком єдиного комплексу поблизу Пере-
сипок (Кухаренко 1970). Від нього багатством
інвентарю сильно відрізняється Мутинский
могильник, розташований поблизу с. Мутин
Кролевецького р-ну Сумської обл. Пам’ятку
досліджувала навесні 2010 р. Лівобережна екс-
педиція Інституту археології НАН України.
Розкопки її стали можливими після випадко-
вої знахідки О. Лебедя кремаційного похован-
ня наприкінці 2009 р. (Терпиловський, Білин-
ська 2010). Загальна інформація про ці мате-
ріали опублікована (Terpilovskiy, Zharov 2013;
2018; Жаров, Терпиловський 2014).
Компактний могильник розташований на
краю правого берега р. Сейм, порослого дере-
вами. Корінний берег тут утворює низку мисів,
розчленованих глибокими ярами. На одному з
мисів виявлено невелике городище, відділе-
не з напольного боку високим крутим валом.
У шурфах на майданчику городища трапили-
ся знахідки скіфського періоду та роменської
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 2 41
культури. Під городищем, у верхній частині
крутого схилу, на висоті близько 20 м над за-
плавою, переважно в межах невеликого май-
данчика й розташований могильник.
Окрім згаданого вище поховання 1 (2009 р.)
на площі близько 360 м2 виявлено ще 13 похо-
вань з тілоспаленнями (серед них одне парне і
одне зруйноване). Таким чином, в цілому мо-
гильник складався з 14 поховань. Цілком можли-
во, що якась частина поховань могла бути зруй-
нованою під час посадки дерев півстоліття тому.
Втім, поза комплексами індивідуальні знахідки
були практично відсутні. Очевидно, кількість
зруйнованих поховань навряд чи перевищувала
одне-два (Terpilovskiy, Zharov 2013, с. 409).
Мутинський могильник з багатьох сторін
є унікальним не лише для Східної, але й Цен-
тральної і Західної Європи. Усі поховання,
урнові кремації, очевидно, належали воїнам-
професіоналам високого рангу. Кожне похо-
вання супроводжувалося представницьким на-
бором зброї, до якого входили меч і наконеч-
ник списа, а також умбон (або його частина).
По два мечі та наконечники списів містило по-
Рис. 1. Мутин. Залізні наконечники списів, втоки, частини поясів та
ножі: 1, 7, 11—13, 17, 18 — поховання 1; 2, 8, 19, 20 — поховання 8A;
3, 4, 14—16 — поховання 4; 5, 9 — поховання 3; 6, 10 — поховання 12;
21 — поховання 8Б. Рисунки Р. В. Терпиловського та І. М. Ігнатенка
Fig. 1. Mutyn. Iron spearheads, sockets, parts of belts and knives: 1, 7, 11—
13, 17, 18 — burial No. 1; 2, 8, 19, 20 — burial No. 8A; 3, 4, 14—16 —
burial No. 4; 5, 9 — burial No. 3; 6, 10 — burial No. 12; 21 — burial No. 8B.
Drawings by R. V. Terpylovskyi and I. M. Ihnatenko
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 242
ховання 7. У похованнях 4 і 13 виявлено по чо-
тири наконечники списів різних типів.
Особливий інтерес представляє парне похо-
вання 8 «братів по зброї», що містило два скуп-
чення перепалених кісток. Воно складалось з
поставлених поряд керамічної урни та бронзо-
вого відерця, накритих двома умбонами. По-
ховання 8А супроводжувалось двома наконеч-
никами списів, двосічним і однолезовим ме-
чами, шоломом, бойовим ножем, парою шпор
та двома фібулами. У невеликій урні похован-
ня 8Б меч і спис були відсутні, але у сітулі зна-
йдено частини піхов однолезового меча, ніж,
пара шпор і три фібули (Terpilovskiy, Zharov
2013, fig. 2; 3).
Як відомо, у давніх суспільствах спалюва-
лось не лише тіло небіжчика, але й посмертний
набір різноманітних речей. Саме зброя була
особливо важливою по обидві сторони смер-
ті — як у цьому, так і в потойбічному світі —
для людей, похованих у Мутині. Такий ритуал
пов’язаний з можливістю передавання похо-
вального інвентарю в інший світ, його очищу-
вали вогнем, навмисно псували для захисту від
можливих негативних дій небіжчика тощо.
Антропологічними дослідженнями пере-
палених кісток зі слідами металу з Мутина до-
ведено, що в момент спалення небіжчик, оче-
видно, був у випростаному стані з покладеним
поряд списом, мечем на поясі чи портупеї, шо-
ломом на голові. До поясу також підвішували-
ся шпори, а щит був покладений поверх тіла
(Slobodian, Terpilovskij 2020).
Усі категорії зброї знаходять більш-менш
близькі аналогії серед матеріалів багатих на
зброю пшеворської і оксивської культур, про-
аналізованих в узагальнювальних моногра-
фіях польських дослідників (Bochnak 2005;
Łuczkiewicz 2006), а також на території Захід-
ної Європи (Німеччина, Швейцарія, Франція)
та Скандинавії.
Наконечники списiв
Найбільш масовою категорією зброї є древко-
ва — з поховань походить 21 наконечник спи-
сів. Крім двох невеликих виробів, усі вони були
зігнуті навпіл. Основна маса наконечників ха-
рактеризується порівняно довгим вузьким пе-
ром з максимальним розширенням у нижній
частині, більш чи менш чітким поздовжнім ре-
бром жорсткості та короткою втулкою. Загаль-
на довжина в межах 41,5—57,5 см. Вони нале-
жать переважно до типів F і L, за П. Лучкевичем
(Łuczkiewicz 2006, s. 113—118, 121—126, ryc. 36;
37; 41; 42), або до типів 3 і 6—7, за Т. Бохнаком
(Bochnak 2005, s. 76—77, tabl. XXII; XXIII; XXV).
Одиничними екземплярами представлені неве-
ликі наконечники завдовжки 18—20 см (похо-
вання 10 і 12) і двошипні списи з довгою втул-
кою (поховання 4 і, можливо, 13). Ці екземпля-
ри, очевидно, належали метальним дротикам.
У нижній частині втулки, як правило, про-
биті два отвори під штифти для фіксації нако-
нечника на древці. Так само оформлені й ко-
нічні втоки типу I (Kontny 1999) для тильної
частини древка (рис. 1: 1—10). Самі древка, як
видно за рештками деревини у втоці з похован-
ня 12, були зроблені з ясена.
Хоча реставрація знахідок з Мутина ще не
закінчена, на деяких наконечниках можна по-
мітити витравлені візерунки (рис. 2). Зокрема,
асиметричний спис із поховання 3 орнаменто-
ваний шестикутниками у вигляді бджолиних
стільників (рис. 1: 5). Прикрашені наконеч-
ники списів доволі поширені на кельтській те-
риторії. В культурах германського кола, як от
пшеворській, ця традиція відома у вигляді ге-
ометричних візерунків. Зокрема, наконечники
списів, орнаментовані зиґзаґами, походять з
поховань 26а і 66 могильника Облин (Czarnecka
1997, s. 295—296; Bochnak 2005, s. 81—82).
Варто зазначити, що взагалі древкова зброя
була особливо популярною серед носіїв пше-
ворської та оксивської культур: у 200 могиль-
никах знайдено близько 1000 наконечни-
ків списів і дротиків передримського періоду
(Łuczkiewicz 2006, s. 247).
Мечi
Усі мечі після поховального вогнища піддава-
лися деформації, загалом їх згортали кілька ра-
зів «пакетом» разом з піхвами. Усі екземпля-
ри цілі, за винятком меча з могили 1, в якого
обламані кінець леза і частина руків’я. Прак-
тично усі вони (14 екземплярів) — двосічні до-
вгі мечі латенського типу зі скошеними пліч-
ками, трохи звуженим і заокругленим кінцем,
що дещо відрізняються за розмірами, пропо-
рціями та перетином леза. В основному вони
належать до типу III4 і, можливо, III5, за П.
Лучкевичем (Łuczkiewicz 2006, s. 39—41, ryc. 8,
9), або до типів 2—5, за Т. Бохнаком (Bochnak
2005, s. 25, tabl. II—V). Загальна довжина 90,5—
100,5 см при довжині руків’я 15—21,5 см, ши-
рина клинка у верхній частині 3,4—6,0 см. У
більшості випадків збереглись кулеподібне за-
кінчення стрижнеподібного руків’я та коротка
лукоподібна гарда (рис. 3: 1—6).
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 2 43
Рис. 2. Мутин. Фрагмент орнаменто-
ваного наконечника списа з похован-
ня 5 (фото Г. В. Жарова)
Fig. 2. Mutyn. The Fragment of an
ornamented spearhead from burial No.
5 (photo by H. V. Zharov)
Фрагменти піхов дозволяють припусти-
ти, що їхня тильна сторона була виготовлена
з тонкої залізної бляхи зі скобою для підвішу-
вання у верхній частині. Ажурна лицева сто-
рона піхов у нижній частині звичайно утво-
рювалась із вузьких поперечних перегородок
і фігурного наконечника. Дуже цікавою є зна-
хідка кількох піхов, прикрашених у стилі, що
імітує ажурну техніку opus interrasile. Зокрема,
верхні частини піхов з поховання 3 орнамен-
товані опуклими «бджолиними стільниками»,
з поховання 8А — «гратками» та з похован-
ня 4 — S-подібними композиціями. Більшість
піхов мечів з Мутина належить до типів 5, 6,
за П. Лучкевичем (Łuczkiewicz 2006, s. 62—65,
ryc. 17), або до типів VII і VIII, за типологією
Т. Бохнака (Bochnak 2005, s. 40, tabl. XIV). Зо-
крема, близькі аналогії піхвам з могили 8А по-
ходять з кількох поховань могильника Облин
(Czarnecka 2007а).
На думку польських дослідників, більшість
мечів латенського типу (якщо не усі) є найма-
совішою категорією кельтського імпорту в
ареалі пшеворської та оксивської культур. На
кельтське походження вказують як форма са-
мої зброї, так і складна технологія виготовлен-
ня клинків. Однак особливою досконалістю
відрізняються металеві (як бронзові, так і за-
Рис. 3. Мутин. Залізні мечі та піхви: 1, 2, 7, 8 — поховання 8A; 3, 4 —
поховання 3; 5, 6 — поховання 7. Рисунки Р. В. Терпиловського та
І. М. Ігнатенка
Fig. 3. Mutyn. Iron swords and scabbards: 1, 2, 7, 8 — burial No. 8A; 3,
4 — burial No. 3; 5, 6 — burial No. 7. Drawings by R. V. Terpylovskyi and
I. M. Ihnatenko
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 244
лізні) частини піхов, технологія виробництва
яких була недоступна пшеворським і оксив-
ським ковалям (Bochnak, Czarnecka 2004—
2005; Bochnak 2015, s. 81—84).
Звичайно сам меч, піхви, пояс або порту-
пея складали єдиний комплекс. Разом з ме-
чами у похованнях Мутина знайдені масивні
кільця та застібки з штирем під отвір у реме-
ні. Наприклад, застібки із «зачепом» на висту-
пі та «крильцями» з боків (Bochnak 2005, s. 57—
59; 2015, s. 69—70) трапились у похованнях 1,
4, 10—12 (рис. 1: 11—16). Повний набір частин
портупеї з двох кілець і застібки виявлені у по-
хованнях 1 і 4. У низці комплексів трапились
або кільця, або застібки. У похованнях 2, 3, 8А,
8В частини поясів відсутні.
Єдиний однолезовий меч з поховання 8А
мав довжину 82,5 см при ширині клинка 5,2 см
у верхній частині, а також руків’я з отвора-
ми для кріплення з допомогою клепок боко-
вих накладок. Його піхви, судячи за залізни-
ми деталями, що збереглись, складались з двох
дерев’яних пластин, з’єднаних поперечними
С-подібними скріпами, зокрема двома з кіль-
цями для підвішування, та сплощеного закін-
чення (рис. 3: 7, 8). Форма руків’я дозволяє
співвіднести цей виріб з однолезовими мечами
оксивської та пшеворської культур типу W.IIIВ
(Łuczkiewicz 2006, s. 68) або типу F (Bochnak
2005, s. 65, tabl. XIX).
Ножi
У більшості випадків комплекс воїнського спо-
рядження доповнювався ножами. Бойові ножі
довжиною до 17 см іноді мали вузькі виїмки
вздовж спинки з обох боків леза, клепку і про-
фільовану муфту для кріплення дерев’яного
руків’я. Крім того, на кінець руків’я ножа з по-
ховання 1 за допомогою довгої клепки, оче-
видно, був насаджений залізний циліндр. Піх-
ви, скоріш за все, були шкіряними: фігурні на-
конечники з тонкої залізної бляхи трапилися
у похованнях 1, 4, 5, 8А, 12 (рис. 1: 17—21; 4).
Три більших наконечники піхов кинджалів або
списів походять з поховання 13. Ніж, руків’я
якого зроблене з перегнутого навпіл залізного
прута, знайдений у могилі 7.
Умбони
Умбони щитів або їхні фрагменти є в кожно-
му похованні. Звичайно вони розташовані у
верхній частині урни, куполом догори. Деякі
вироби сильно деформовані чи погано збере-
глись. Очевидно, за принципом pars pro toto у
поховання 9—13 було покладено лише по кіль-
ка блях-клепок або фрагмент обода. Діаметр
умбонів 16—24,5 см, купола 10—12,5 см. Фор-
ма купола в основному близька до циліндро-
конічної, іноді з виділеним вістрям. Куполи
умбонів з поховань 1 і 3 закінчуються шипа-
ми. Як правило, умбон кріпився до щита вели-
кими (діаметром до 6,0 см) шістьма, інколи —
вісьмома клепками (поховання 8А). 12 більш
дрібних блях (діаметром близько 2,0 см) зафік-
совані в умбонах з поховань 3, 7, 13. У могилі 3,
крім умбона з шипом та 12-ма клепками зна-
йдено ручку щита з фігурними закінченнями
(рис. 5: 4—7; 6). Вважається, що умбони, поді-
бні до мутинських, кріпилися до відносно не-
великих круглих щитів.
Кілька умбонів з Мутина, що непогано збе-
реглися, можна віднести до типів 7, 10 і 11 кла-
сифікації пшеворських умбонів Т. Бохнака
(Bochnak 2005, s. 107—108, ryc. 35, tabl. XXXIV—
XXXVI). Аналогії мутинським умбонам можна
знайти також у Скандинавії та Західній Євро-
пі. Зокрема, умбон, аналогічний знахідці з по-
ховання 3, походить з відомого галлського оп-
підуму Алезія (Bochnak 2005—2006). За усною
інформацією того ж автора, частина умбонів
знаходить паралелі серед матеріалів Норвегії.
Шоломи
Захисне спорядження представлене також уні-
кальними не лише для Східної, але й Централь-
ної та Західної Європи, залізними шоломами. З
поховань 8А та 12 походять цілі шоломи, вико-
ристані як урни, вставлені у керамічні посуди-
ни, а з могил 4, 5 і 13 — фрагментовані. В цілому,
Рис. 4. Мутин. Ніж з наконечником піхов з поховання 8А (фото Г. В. Жарова)
Fig. 4. Mutyn. A knife with the scabbard tip from the burial No. 8A (photo by H. V. Zharov)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 2 45
шоломи належать до пізнього східнокельтсько-
го типу (Schaaf 1988, s. 307), т. зв. Novo Mesto,
поширеного від Франції та Швейцарії до Сло-
венії (Mihaljević, Dizdar 2007, s. 123—128), хоча
і відрізняються низкою деталей.
Кожний шолом виготовлений з трьох еле-
ментів: напівсферичного купола, передньої
частини (з козирком чи без) і напотилични-
ка, а також нащічників, прикріплених петля-
ми до передньої частини (рис. 7; 8). З внутріш-
нього боку нащічників і напотиличника були
розташовані петлі, через які просилявся ре-
мінь (рис. 5: 1—3). Нащічники і напотилични-
ки шоломів з поховань 12 і 13 декоровані опу-
клими орнаментальними композиціями. Після
реставрації шолома з поховання 12 з’ясувалось,
що він був покритий тонким шаром міді, яка,
очевидно, мала захищати залізо від іржі.
Важливо, що на кістках черепів з похо-
вань 2, 3, 6, 7, 9, 11 зафіксовані відбитки мета-
лу. Отже, крім цілих або фрагментованих шоло-
мів, згаданих вище, вони були на голові прак-
тично у кожного воїна в процесі кремації, хоча
не завжди покладались у могилу (Slobodian,
Terpilovskij 2020). У цьому зв’язку варто згада-
ти поховання 25 на могильнику Семехув, де як
урна використано єдиний знайдений на тери-
торії Польщі латенський шолом (Jaźdźewska
1994, s. 108—110).
Шпори
Однотипні шпори (20 екз.) з довгим шипом і
великими опуклими шляпками на кінцях дуж-
ки належать до підгрупи А, за Є. Ґінальським
(Ginalski 1991, s. 55—56). У більшості випадків
вони були парними (поховання 1, 4, 5, 8А, 8Б,
9, 10, 11). По одній шпорі трапилося у похо-
ваннях 2, 6, 7, 12, а у похованнях 3, 13, 14 вони
були відсутні (рис. 5: 8—11). Близькими анало-
Рис. 5. Мутин. Залізні шоломи, умбони щитів та шпори: 1 — поховання 4; 2 — поховання 5; 3, 4 —
поховання 8A; 5, 6 — поховання 3; 7—9 — burial 8A; 11 — поховання 8Б. Рисунки Р. В. Терпилов-
ського та І. М. Ігнатенка
Fig. 5. Mutyn. Iron helmets, shield umbos and spurs: 1 — burial No. 4; 2 — burial No. 5; 3, 4 — burial
No. 8A; 5, 6 — burial No. 3; 7—9 — burial No. 8A; 11 — burial No. 8B. Drawings by R. V. Terpylovskyi
and I. M. Ihnatenko
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 246
гіями мутинським шпорам є знахідки з пше-
ворських могильників Ступск-Колония і Гри-
нів (Łuczkiewicz 2006, s. 148, ryc. 50: 5, 8).
Отже, з Мутина походить доволі представ-
ницький набір зброї та воїнського споряджен-
ня. Проте, скоріш за все, до могил потрапили
не всі речі, якими воїни користувались за жит-
тя. Нагадаємо про поламаний меч з похован-
ня 1, фрагменти умбонів та сліди шоломів на
кістках з низки могил.
Престижний характер поховань підкрес-
лювався якісними посудинами, що слугува-
ли урнами. В похованнях 9, 12 і 14 рештки
кремації були покладені у чорнолощені кера-
мічні посудини, подібні знахідкам з пам’яток
типу Харівки. У похованнях 1 і 4 в керамічні
вази були додатково вміщені імпортні мета-
леві посудини. Останні були урнами у 11 по-
хованнях: у цій якості виступали вісім ситул
різних розмірів і форм (поховання 1, 2, 4, 5,
8Б, 10, 11, 13), а також два низьких тази (по-
ховання 3 і 6) та біметалевий котел (похован-
ня 7). Їхньому розгляду присвячена окрема
стаття (Жаров, Терпиловский 2013). Серед
знахідок, врахованих Г. Ю. Еґґерсом на те-
риторії Germania libera, низка металевих по-
судин кельтського і римського походження
використовувалась як поховальні урни кре-
маційних поховань ясторфської культури
(Eggers 1951, S. 41, Taf. 8: 67).
Подібні комплекси відомі й на території
Польщі. За даними Т. Домбровської, римський
посуд потрапляв на територію Barbaricum дво-
ма хвилями протягом фаз А2 і А3 пізнього пере-
дримського часу (Dąbrowska 1988, s. 206—211).
Поховальний обряд Мутина знаходить най-
ближчі відповідники серед таких латенізова-
них культур північно-західного кола як пше-
ворська і оксивська. Саме для них характерні
урнові кремації, що супроводжуються ритуаль-
но погнутою або поламаною зброєю (переду-
сім наконечниками списів і мечами). За дани-
ми П. Лучкевича, окремі екземпляри і набори
Рис. 8. Мутин. Шолом із поховання 12 (фото Г.В. Жа-
рова)
Fig. 8. Mutyn. The helmet from the burial No. 12 (photo by
H. V. Zharov)
Рис. 6. Мутин. Фрагмент ручки щита з поховання 3
(фото Г. В. Жарова)
Fig. 6. Mutyn. A fragment of the shield handle from burial
No. 3 (photo by H. V. Zharov)
Рис. 7. Мутин. Шолом із поховання 8А (фото Г. В. Жа-
рова)
Fig. 7. Mutyn. The helmet from the burial No. 8A (photo
by H. V. Zharov)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 2 47
різноманітної зброї зафіксовані приблизно у
двохстах пшеворських і ста оксивських похо-
ваннях передримського часу, причому як урни
для перепалених кісток імпортні бронзові посу-
дини використані в десяти похованнях із збро-
єю (Łuczkiewicz, Terpilovskij 2012, s. 165—166).
Зокрема поховальний набір, до якого входили
меч, спис і щит, досить типовий для пшевор-
ських поховань за зброєю, складаючи в різні пе-
ріоди від 12 до 19 % (Bochnak 2005, s. 142—147). В
кельто-германському середовищі відомі й парні
поховання з двома наборами зброї (Czarnecka
2007), подібні похованню 8 Мутина.
Разом з тим, слід зазначити, що поховання
воїнів у пшеворських та оксивських могильни-
ках розташовані поряд з могилами пересічно-
го населення, які й складають більшість. Лише
окремі поховання містять повний комплект
озброєння, до якого входили меч, спис, щит
тощо (Łuczkiewicz 2006, s. 226—240). Нагадає-
мо, що кожне з мутинських поховань супрово-
джувалось саме набором зброї. Крім того, наяв-
ність у похованнях шпор, на думку польських
дослідників, свідчить про особливо високий,
«офіцерський», статус похованих у військовій
ієрархії. Цікаво зазначити, що парні шпори на
території Польщі в цей час трапляються порів-
няно рідко — в семи пшеворських і чотирьох
оксивських похованнях відповідно (Łuczkiewicz
2006, s. 146), в той час як у Мутинському мо-
гильнику вони наявні у восьми могилах.
Оскільки кожне з поховань Мутинського
могильника супроводжувалося численним ін-
вентарем, ці комплекси порівняно надійно да-
товані. Такий набір зброї та воїнського споря-
дження в цілому характерний для фіналу пере-
дримського часу. Мечі (з піхвами), наконечники
списів і умбони знаходять численні аналогії у
похованнях пшеворської та оксивської куль-
тур фаз А2–А3. Разом з тим, поєднання вка-
заних вище типів мечів, їхніх піхов, наконеч-
ників списів, умбонів характерне якраз для
фази А3 (Łuczkiewicz 2006, s. 151—153). Пізнім
передримським часом, переважно фазою А3,
датуються також шпори підгрупи А, за Є. Ґі-
нальським (Ginalski 1991, s. 55—56). Застібки
«з крильцями» типу К.49, за Ю. Костшевським
(Kostrzewski 1919, Abb. 49), та масивні кільця
використовувались у поясах або портупеях для
підвішування мечів від межі фаз А1/А2 до кін-
ця передримського часу (Dąbrowska 1988, s. 30;
Bochnak 2005, s. 57—58; 2015, 69—70).
Найчіткішими хронологічними індикато-
рами є фібули пізньолатенської схеми типу
N-а, за Ю. Костшевським (Kostrzewski 1919,
Abb. 24), 13 екземплярів яких походять з похо-
вань Мутина. Такі вироби, як і подібні до них
фібули типу М (з верхньою тятивою), поши-
рені в комплексах ряду латенізованих культур
пізнього передримського періоду, головним
чином ясторфської, пшеворської та оксив-
ської, меншою мірою зарубинецької. Низка
подібних фібул походить з могильника Доли-
няни, який звичайно відносять до поянешті-
лукашевської культури (Смирнова, Мегей
2000, рис. 3: 22). На думку Т. Домбровської, фі-
були типу N характерні для пшеворської куль-
тури другого горизонту фази А3, причому най-
більш пізніми є екземпляри значних розмірів з
ажурними ніжками (як низка фібул з Мутина).
Цей горизонт датується передостаннім десяти-
літтям I ст. до н. е. — початком другого десяти-
ліття I ст. н. е. (Dąbrowska 1988, s. 61—62; 2008,
s. 29—32; Völling 1994, s. 199—200).
Типологічно більш ранньою є фрагменто-
вана фібула середньолатенської схеми з похо-
вання 7, типова для фази А2. З того ж комп-
лексу походять два мечі з фрагментами піхов
типу III, за типологією Т. Бохнака, та бімета-
левий котел типу Е.5, характерний для фази А2
пшеворської культури (Dąbrowska 1988, s. 29,
tabl. III). Слід зазначити подібність цієї застіб-
ки до т. зв. «лангобардських» фібул, поширених
головним чином в нижній течії Ельби (Völling
1994, s. 172—178).
З другою хвилею римського імпорту, зва-
жаючи на численні знахідки фібул типу N-а,
можна пов’язати основну масу металевого по-
суду з Мутина. Скоріш за все, поховання Му-
тинського могильника в цілому синхронні в
межах передримського часу А3, і були здійсне-
ні в діапазоні середина I ст. до н. е. — початок
I ст. н. е., тяжіючи, скоріш за все, до межі ер.
Як вже зазначалося, бронзові та парадні ке-
рамічні посудини, використані як урни, а та-
кож комплекс зброї та військового споряджен-
ня, до якого входили мечі та шоломи, а також
в більшості випадків і шпори, свідчать про ви-
сокий соціальний статус похованих. Порівня-
но незначна кількість поховань з престижним
інвентарем та ізольований характер могильни-
ка, очевидно, вказують, що тут поховані пред-
ставники військової дружини. На «західне» по-
ходження дружинників, прибулих на Сейм, в
першу чергу, вказує комплекс озброєння, ти-
повий для низки культур пізньолатенського
кола. Як відомо, ним користувалися не лише
етнічні кельти, але й інші носії латенізованих
культур, додаючи іноді власні зразки «націо-
нальної» клинкової зброї: гето-даки — серпо-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 248
подібний меч-сіку, германці — прямий одно-
лезовий меч-сакс тощо. Однолезовий меч з
поховання 8, типовий для оксивської та, мен-
шою мірою, пшеворської культури, дозволяє
припустити германське походження дружини
або принаймні окремих її членів (Terpilovskiy,
Zharov 2013, p. 417).
Парадні керамічні посудини, типові для
пам’яток типу Харівки, використані у похо-
ваннях 1, 4, 8А, 9, 12 і 14, можуть вказувати на
включення мігрантів до структури місцевих
племен. Це цілком вірогідно, враховуючи кон-
такти носіїв пам’яток типу Харівки з населен-
ням Центральної Європи з часу їхнього виник-
нення.
Синхронність здійснених поховань, можли-
во, свідчить, що дружинники загинули в одній
з битв. У той же час, перемога, ймовірно, зали-
шилася за ними — одноплемінники поховали
їх з дотриманням усіх деталей ритуалу, не раху-
ючись з витратами, на окремому могильнику.
Хоча кремації в імпортних металевих посу-
динах, використаних як урни, супроводжувані
зброєю, трапляються в пшеворській і оксив-
ській культурах, подібні дружинні некрополі
там не відомі. Певною аналогією Мутинському
могильника можуть бути поховання воїнів го-
ризонту (чи культури) Ґроссромштедт межі ер
в Середній Німеччині та Чехії (Droberjar 2006).
Таким чином, унікальність Мутина полягає
в тому, що він є винятково дружинним могиль-
ником фіналу передримського часу, розташо-
ваним, крім того, на східній околиці ареалу ла-
тенізованих культур.
Комплекс озброєння, що складав основну
частину інвентарю кожного поховання Мути-
на має близькі аналогії в германських культу-
рах Середньої Європи зі значним кельтським
впливом. До таких латенським рис належать
імпортні двосічні мечі та низка наконечників
списів, а також шоломи і металеві посудини,
використані як урни. В той же час типовими
для старожитностей германського кола є од-
нолезовий меч, а також, можливо, умбони кру-
глих щитів, деякі типи списів та шпори.
Поєднання предметів озброєння обох груп
свідчить, що члени дружини, поховані в Му-
тині, могли брати участь у військових діях на
величезній території — від Галлії до Карпато-
Дунайського регіону, що відбувалися протя-
гом першої половини І ст. до н. е. — на межі ер.
Як робочу гіпотезу можна припустити появу
на Сеймі одного із загонів бастарнів (кельто-
германців?), відомих, зокрема, за подіями 28 р.
до н. е. на Нижньому Дунаї.
Жаров, Г. В., Терпиловский, Р. В. 2013. Металлические
сосуды Мутинского могильника на Сейме. Stratum
plus, 4, с. 35-41.
Жаров, Г. В., Терпиловский, Р. В. 2014. Мутинський мо-
гильник. Культові і поховальні пам’ятки у Вісло-
Дніпровському регіоні: проблеми інтерпретації. Нау-
кові студії, 7, Львів; Винники: Апріорі, с. 159-172.
Кухаренко, Ю. В. 1970. Погребение у с. Пересыпки.
Материалы и исследования по археологии СССР, 176,
с. 33-35.
Максимов, Е. В. 1972. Среднее Поднепровье на рубеже на-
шей эры. Київ: Наукова думка.
Максимов, Е. В. 1982. Зарубинецкая культура на террито-
рии УССР. Київ: Наукова думка.
Обломський, А. М., Терпиловський, Р. В. 1994. Посейм’я
у латенський час. Археологія, 3, с. 41-51.
Обломский, А. М., Терпиловский, Р. В. 1994. О связях на-
селения Центральной Европы и востока Днепров-
ского Левобережья в латенское и раннеримское вре-
мя. In: Kokowski, A. (ed.) Kultura przeworska, 1, Lublin:
Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Sklodowskie,
s. 159-181.
Поболь, Л. Д. 1971. Славянские древности Белоруссии (ран-
ний этап зарубинецкой культуры). Минск: Наука и
техника.
Смирнова, Г. И., Мегей, В. Ф. 2000. Могильник типа
Поянешть-Лукашевка у с. Долиняны (раскопки
1985, 1987, 1988 гг.). Stratum plus, 4, с. 156-171.
Терпиловський, Р. В., Білинська, Л. І. 2010. Тілоспален-
ня знатного воїна рубежу ер на Сеймі. Археологія, 3,
с. 81-88.
Bochnak, T. 2005. Uzbrojenie ludności kultury przeworskiej w
młodszym okresie przedrzymskim. Rzeszów: Wydawnictwo
Uniwersytetu Rzeszowskiego.
Bochnak, T. 2005-2006. L’umbo à pointe centrale d’Alise-Sain
te-Reine (Côte-d’Or) dans son contexte d’Europe cent-
rale et septentrionale. Antiquités nationales, 38, p. 67-76.
Bochnak, T. 2015. Importy celtyckie w kulturze przeworskiej
i oksywskiej na zemiach Polskich w młodszym okresie
przedrzymskim. Zróżnicowanie — drogi napływu —
kontekst kulturowy. Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu
Rzeszowskiego.
Bochnak, T., Czarnecka K. 2004—2005. Iron scabbard-plates
decorated in openwork technique (opus interrasile) in
Central Europe. Celtic import or locally made copy?
ANDOS. Studies of the Ancient World, 4-5, p. 25-34.
Czarnecka, K. 2007. Brothers-in-arms? Graves from the Pre-
Roman period furnished with a double set of weaponry.
Archaeologia Baltica, 8, p. 47-57.
Czarnecka, K. 2007а. Oblin. Ein Graberfeld der Przeworsk-
Kultur in Südmasowien. Monumenta Archaeologica
Barbarica, XIII, Warsawa.
Czarnecka, K. 1997. Germanic weaponry of the Przeworsk
culture and its Celtic Background. Journal of Roman
Military Equipment Studies, 8, p. 291-297.
Dąbrowska, T. 1988. Wczesne fazy kultury przeworskiej.
Chronologia — zasięg — powiązania. Warszawa: Państwowe
Wydawnictwo Naukowe.
Dąbrowska, T. 2008. Młodszy okres przedrzymski na Mazowszu
i zachodnim Podlasiu. Zarys kulturowo-chronologiczny.
Materiały Staroźytne i Wczesnośredniowieczne, VII.
Droberjar, E. 2006. Planaňská skupina grossromstedtské
kultury. K chronologii germánských nálezů a lokalit v
Čechách na sklonku doby laténské a počátkach doby
římské. In: Droberjar, E., Lutovskỷ, M. (eds.) Archeologie
Barbarů 2005, Praha , s. 11-90.
Eggers, H. J. 1951. Das römische Import im freien Germanien.
Hamburg.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 2 49
Ginalski, J. 1991. Ostrogi kabłąkowe kultury przeworskiej.
Klasyfikacja typologiczna. Przegląd Archeologiczny, 38,
s. 53-84.
Jaźdźewska, M. 1994. Ciekawsze zespoły grobowe ze śladami
wpływów celtyckich na cmentarzysku kultury przeworskiej
w Siemiechowie, woj. Sieradzkie. In: Kokowski, A.
(ed.) Kultura przeworska, 1. Lublin: Wydawnictwo
Uniwersytetu Marii Curie-Sklodowskie, s. 107-126.
Mihaljević, M., Dizdar., M. 2007. Late La Tene Bronze
Helmet from the River Sava near Stara Gradiška. Vjesnik
Arheološkog Muzeja u Zagrebu, XL, s. 117-146.
Kostrzewski, J. 1919. Die ostgermanische Kultur der Spätlatènezeit.
Teil I. Mannus-Bibliothe, 18, Leipzig; Würzburg.
Łuczkiewicz, P. 2006. Uzbrojenie ludności ziem Polski w młodszym
okresie przedrzymskim. Archaeologia Militaria, II, Lublin:
Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Sklodowskie.
Łuczkiewicz, P., Terpilovskij, R. 2012. Grób wojownika z
młodszego okresu przedrzymskiego z miejscowości
Mutyn na północno-wschodnie Ukrainie. Materiały i
Sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego,
XXXIII, Rzeszów. s. 155-174.
Schaaf, U. 1988. Keltiische Helme. In: Antike Helme. Mainz,
S. 293-317.
Slobodian, T., Terpilovskij, R. 2021. Possibilities of cremated
bones research: correlation of metal traces on skeleton
with funeral rituals and traditions of ancient societies.
Antropologischer Anzeiger, 78/1-2, Stuttgart, p. 33-58.
Terpilovskiy, R., Zharov, G. 2013. A Warrior Cemetery
remation from the Turn of Eras on the River Seym. In:
Khrapunov, I., Stylegar, F. A. (eds.) Inter ambo maria.
Northern Barbarians from Scandinavia towards the Black
Sea. Kristiansand; Simferopol: Dolya, p. 409-419.
Völling, T. 1994. Studien zu Fibelformen der jüngeren
vorrömischen Eisenzeit und ältesten römischen Kaiserzeit.
Bericht der Romisch-Germanischen Kommission, 75,
S. 147-282.
Надійшла 03.02.2021
Г. В. Жаров1, Р. В. Терпиловский2
1 Заместитель директора ГП НИЦ «Охранная археологическая служба Украины» Института археологии
НАН Украины, ORCID 0000-0001-5177-9278, lae-oasu@ukr.net
2 Доктор исторических наук, заведующий кафедрой археологии и музееведения
Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, ORCID 0000-0001-8111-0794, rostt@knu.ua
Оружие Мутинского могильника
Могильник рубежа эр близ с. Мутин Кролевецкого р-на Сумской обл. был исследован Левобережной экспедицией
Института археологии НАН Украины весной 2010 г.
Мутинский могильник в ряде отношений уникален как для Восточной, так и Центральной Европы. Все за-
хоронения, урновые кремации, очевидно, принадлежали воинам-профессионалам высокого ранга. Каждое по-
гребение сопровождалось представительным набором оружия (согнутый меч и наконечник копья, умбон щита,
шлем и др.) и воинского снаряжения (шпоры, части портупеи, фибулы).
Ряд сосудов, служивших урнами, напоминают керамику памятников типа Харивка (Харьевка), сочетающих
черты зарубинецкой культуры и таких культур, как пшеворская и оксывская на терртории Польши. Синхрон-
ность совершенных захоронений, возможно, свидетельствует, что дружинники погибли в одной из битв. Хотя
кремации с оружием в импортных металлических сосудах, использованых в качестве урн, встречаются в пшевор-
ской и оксывской культурах, подобные дружинные могильники там не известны.
Уникальность Мутина заключается в том, что он является исключительно дружинным могильником финала
предримского времени, расположенным, кроме того, на восточной окраине ареала латенизированных культур.
Комплекс вооружения, составлявший основную часть инвентаря каждого погребения Мутина, имеет близкие
аналогии в германских культурах Средней Европы, отмеченных значительным кельтским влиянием. К таким ла-
тенским чертам относятся импортные обоюдоострые мечи, ряд наконечников копий, шлемы и металлические
сосуды, использованные в качестве урн. В то же время типичными для древностей германского круга являются
однолезвийный меч, умбоны щитов, некоторые типы копий, шпоры и др.
К л ю ч е в ы е с л о в а: Мутинский дружинный могильник, памятники типа Харивка (Харьевка), зарубинецкая куль-
тура, поздний латенский (предримский) период, оружие.
Henadii V. Zharov1, Rostyslav V. Terpylovskyi2
1 Vice-director of The Protective Archaeological Service of Ukraine, the Institute of Archaeology,
the National Academy of Sciences of Ukraine, ORCID 0000-0001-5177-9278, lae-oasu@ukr.net
2 D.Sc. in History, Head of the Archaeology and Museum Studies Department, of the Taras Shevchenko National University of
Kyiv, ORCID 0000-0001-8111-0794, rostt@knu.ua
Weapons of the Mutyn Cemetery
The necropolis of the turn of the era near Mutyn village of the Krolevets district (Sumy Region) was explored by the Left-
bank Ukraine expedition of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine in spring 2010.
The Mutyn cemetery is a unique site in several respects, both for Eastern and Central Europe. All the 14 graves, urn
cremations, obviously belonged to professional warriors of a high rank. Every burial was accompanied by a representative set
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 250
of weapons (a bended sword and a spearhead, a shield umbo, a helmet and etc.), as well as the warrior’s equipment (spurs,
fragments of sword-belts, fibulae).
Several ceremonial ceramic urn vessels look like tableware from the local sites of the Kharivka type, combining the
Zarubyntsi culture and Central European features in such cultures, such as Przeworsk and Oksywie on the territory of
Poland. The synchronism of the graves is possibly the evidence that these warriors were killed in one of the battles. Although
cremations in urns of imported metal vessels, accompanied with weapons, are known in the Przeworsk and Oksywie cultures,
similar cemeteries of warriors are not known there.
Nevertheless, the Mutyn cemetery is unique because it consists of only warriors’ graves from the final stage of the pre-
Roman period and, moreover, it was located on the eastern extremity of the area occupied by cultures under the La Tène
influence. A weaponry complex, which constited mainly of the inventory of each burial from the Mutyn cemetery has close
analogies in Germanic cultures of Central Europe marked as instances of significant Celtic influence. Such La Tène features
include imported double-edged swords, several spearheads, helmets and metal vessels used as urns. At the same time, typical
for Germanic antiquities are single-edge swords, shield umbos, some types of spearheads, spurs and etc.
K e y w o r d s: Mutyn warriors’ cemetery, sites of the Harivka type, Zarubyntsi culture, Late La Tène (pre-Roman) period,
weapons.
References
Zharov, H. V., Terpylovskyi, R. V. 2013. Metallicheskie sosudy Mutynskogo mogilnika na Seime. Stratum plus, 4, p. 35-41.
Zharov, H. V., Terpylovskyi, R. V. 2014. Mutynskyi mohylnyk. Kultovi i pokhovalni pamiiatky u Vislo-Dniprovskomu rehioni:
problemy interpretatsii. Naukovi studii, 7, Lviv; Vynnyky: Apriori, p. 159-172.
Kukharenko, Yu. V. 1970. Pogrebeniie u s. Peresypki. Materialy i issledovanyia po arkheologii SSSR, 176, p. 33-35.
Maksymov, Ye. V. 1972. Srednee Podneprove na rubezhe nashei ery. Kyiv: Naukova dumka.
Maksymov, E. V. 1982. Zarubinetskaia kultura na territorii USSR. Kyiv: Naukova dumka.
Oblomskyi, A. M., Terpylovskyi, R. V. 1994. Poseimia u latenskyi chas. Arheologia, 3, p. 41-51.
Oblomskyi, A. M., Terpylovskyi, R. V. 1994. O sviaziakh naseleniia Tsentralnoi Evropy i vostoka Dneprovskogo Levoberezhia v
latenskoe i rannerimskoe vremia. In: Kokowski, A. (ed.) Kultura przeworska, 1, Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii
Curie-Sklodowskie, s. 159-181.
Pobol, L. D. 1971. Slavianskie drevnosti Belorussii (rannii etap zarubinetskoi kultury). Minsk: Nauka i tekhnika.
Smyrnova, H. I., Mehei, V. F. 2000. Mogilnik tipa Poianesht-Lukashevka u s. Dolyniany (raskopki 1985, 1987, 1988 gg.). Stratum
plus, 4, p. 156-171.
Terpylovskyi, R. V., Bilynska, L. I. 2010. Tilospalennia znatnoho voina rubezhu er na Seimi. Arheologia, 3, p. 81-88.
Bochnak, T. 2005. Uzbrojenie ludności kultury przeworskiej w młodszym okresie przedrzymskim. Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu
Rzeszowskiego.
Bochnak, T. 2005-2006. L’umbo à pointe centrale d’Alise-Sainte-Reine (Côte-d’Or) dans son contexte d’Europe centrale et
septentrionale. Antiquités nationales, 38, p. 67-76.
Bochnak, T. 2015. Importy celtyckie w kulturze przeworskiej i oksywskiej na zemiach Polskich w młodszym okresie przedrzymskim.
Zróżnicowanie - drogi napływu - kontekst kulturowy. Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego.
Bochnak, T., Czarnecka K. 2004-2005. Iron scabbard-plates decorated in openwork technique (opus interrasile) in Central Europe.
Celtic import or locally made copy? ANDOS. Studies of the Ancient World, 4-5, p. 25-34.
Czarnecka, K. 2007. Brothers-in-arms? Graves from the Pre-Roman period furnished with a double set of weaponry. Archaeologia
Baltica, 8, p. 47-57.
Czarnecka, K. 2007а. Oblin. Ein Graberfeld der Przeworsk-Kultur in Südmasowien. Monumenta Archaeologica Barbarica, XIII,
Warsawa.
Czarnecka, K. 1997. Germanic weaponry of the Przeworsk culture and its Celtic Background. Journal of Roman Military Equipment
Studies, 8, p. 291-297.
Dąbrowska, T. 1988. Wczesne fazy kultury przeworskiej. Chronologia - zasięg - powiązania. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo
Naukowe.
Dąbrowska, T. 2008. Młodszy okres przedrzymski na Mazowszu i zachodnim Podlasiu. Zarys kulturowo-chronologiczny. Materiały
Staroźytne i Wczesnośredniowieczne, VII.
Droberjar, E. 2006. Planaňská skupina grossromstedtské kultury. K chronologii germánských nálezů a lokalit v Čechách na sklonku
doby laténské a počátkach doby římské. In: Droberjar, E., Lutovskỷ, M. (eds.) Archeologie Barbarů 2005, Praha, s. 11-90.
Eggers, H. J. 1951. Das römische Import im freien Germanien. Hamburg.
Ginalski, J. 1991. Ostrogi kabłąkowe kultury przeworskiej. Klasyfikacja typologiczna. Przegląd Archeologiczny, 38, s. 53-84.
Jaźdźewska, M. 1994. Ciekawsze zespoły grobowe ze śladami wpływów celtyckich na cmentarzysku kultury przeworskiej w
Siemiechowie, woj. Sieradzkie. In: Kokowski, A. (ed.) Kultura przeworska, 1. Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii
Curie-Sklodowskie, s. 107-126.
Mihaljević, M., Dizdar., M. 2007. Late La Tene Bronze Helmet from the River Sava near Stara Gradiška. Vjesnik Arheološkog
Muzeja u Zagrebu, XL, s. 117-146.
Kostrzewski, J. 1919. Die ostgermanische Kultur der Spätlatènezeit. Teil I. Mannus-Bibliothe, 18, Leipzig; Würzburg.
Łuczkiewicz, P. 2006. Uzbrojenie ludności ziem Polski w młodszym okresie przedrzymskim. Archaeologia Militaria, II, Lublin:
Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Sklodowskie.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 2 51
Łuczkiewicz, P., Terpilovskij, R. 2012. Grób wojownika z młodszego okresu przedrzymskiego z miejscowości Mutyn na północno-
wschodnie Ukrainie. Materiały i Sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego, XXXIII, Rzeszów. s. 155-174.
Schaaf, U. 1988. Keltiische Helme. In: Antike Helme. Mainz, S. 293-317.
Slobodian, T., Terpilovskij, R. 2020. Possibilities of cremated bones research: correlation of metal traces on skeleton with funeral
retuals and traditions of ancient societies. Antropologischer Anzeiger, 78/1-2, Stuttgart, p. 33-58.).
Terpilovskiy, R., Zharov, G. 2013. A Warrior Cemetery remation from the Turn of Eras on the River Seym. In: Khrapunov, I.,
Stylegar, F. A. (eds.) Inter ambo maria. Northern Barbarians from Scandinavia towards the Black Sea. Kristiansand; Simferopol:
Dolya, p. 409-419.
Völling, T. 1994. Studien zu Fibelformen der jüngeren vorrömischen Eisenzeit und ältesten römischen Kaiserzeit. Bericht der
Romisch-Germanischen Kommission, 75, S. 147-282.
|
| id | arheologia-com-ua-article-262 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:04:00Z |
| publishDate | 2021 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/4e/b59e2574d470df4533e2039dbbee9e4e.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-2622021-09-27T17:06:11Z Weapons of the Mutyn Cemetery Оружие Мутинского могильника Зброя Мутинського могильника Zharov, Henadii Terpylovskyi, Rostyslav Mutyn warriors’ cemetery, sites of the Harivka type, Zarubyntsi culture, Late La Tène (pre-Roman) period, weapons Мутинский дружинный могильник, памятники типа Харивка (Харьевка), зарубинецкая культура, поздний латенский (предримский) период, оружие Мутинський дружинний могильник, пам’ятки типу Харівки, зарубинецька культура, пізній латенський (передримський) період, зброя The necropolis of the turn of the era near Mutyn village of the Krolevets district (Sumy Region) was explored by the Left-bank Ukraine expedition of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine in spring 2010. The Mutyn cemetery is a unique site in several respects, both for Eastern and Central Europe. All the 14 graves, urn cremations, obviously belonged to professional warriors of a high rank. Every burial was accompanied by a representative set of weapons (a bended sword and a spearhead, a shield umbo, a helmet and etc.), as well as the warrior’s equipment (spurs, fragments of sword-belts, fibulae). Several ceremonial ceramic urn vessels look like tableware from the local sites of the Kharivka type, combining the Zarubyntsi culture and Central European features in such cultures, such as Przeworsk and Oksywie on the territory of Poland. The synchronism of the graves is possibly the evidence that these warriors were killed in one of the battles. Although cremations in urns of imported metal vessels, accompanied with weapons, are known in the Przeworsk and Oksywie cultures, similar cemeteries of warriors are not known there. Nevertheless, the Mutyn cemetery is unique because it consists of only warriors’ graves from the final stage of the pre-Roman period and, moreover, it was located on the eastern extremity of the area occupied by cultures under the La Tène influence. A weaponry complex, which constited mainly of the inventory of each burial from the Mutyn cemetery has close analogies in Germanic cultures of Central Europe marked as instances of significant Celtic influence. Such La Tène features include imported double-edged swords, several spearheads, helmets and metal vessels used as urns. At the same time, typical for Germanic antiquities are single-edge swords, shield umbos, some types of spearheads, spurs and etc. Могильник рубежа эр близ с. Мутин Кролевецкого р-на Сумской обл. был исследован Левобережной экспедицией Института археологии НАН Украины весной 2010 г. Мутинский могильник в ряде отношений уникален как для Восточной, так и Центральной Европы. Все захоронения, урновые кремации, очевидно, принадлежали воинам-профессионалам высокого ранга. Каждое погребение сопровождалось представительным набором оружия (согнутый меч и наконечник копья, умбон щита, шлем и др.) и воинского снаряжения (шпоры, части портупеи, фибулы). Ряд сосудов, служивших урнами, напоминают керамику памятников типа Харивка (Харьевка), сочетающих черты зарубинецкой культуры и таких культур, как пшеворская и оксывская на терртории Польши. Синхронность совершенных захоронений, возможно, свидетельствует, что дружинники погибли в одной из битв. Хотя кремации с оружием в импортных металлических сосудах, использованых в качестве урн, встречаются в пшеворской и оксывской культурах, подобные дружинные могильники там не известны. Уникальность Мутина заключается в том, что он является исключительно дружинным могильником финала предримского времени, расположенным, кроме того, на восточной окраине ареала латенизированных культур. Комплекс вооружения, составлявший основную часть инвентаря каждого погребения Мутина, имеет близкие аналогии в германских культурах Средней Европы, отмеченных значительным кельтским влиянием. К таким латенским чертам относятся импортные обоюдоострые мечи, ряд наконечников копий, шлемы и металлические сосуды, использованные в качестве урн. В то же время типичными для древностей германского круга являются однолезвийный меч, умбоны щитов, некоторые типы копий, шпоры и др. Унікальний дружинний Мутинський могильник на р. Сейм належить до пам’яток типу Харівки на східній околиці ареалу латенізованих культур. Звідси, зокрема, походить різноманітна зброя, включаючи мечі, щити і шоломи, що має численні аналогії серед пам’яток фіналу латенського (передримського) періоду на території Центральної та Західної Європи. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2021-06-14 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/262 10.15407/arheologia2021.02.040 Arheologia; No 2 (2021): Arheologia; 40-51 Археологія ; № 2 (2021): Arheologia; 40-51 Археология; № 2 (2021): Arheologia; 40-51 2616-499X 0235-3490 10.15407/10.15407/arheologia2021.02 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/262/240 |
| spellingShingle | Мутинський дружинний могильник пам’ятки типу Харівки зарубинецька культура пізній латенський (передримський) період зброя Zharov, Henadii Terpylovskyi, Rostyslav Зброя Мутинського могильника |
| title | Зброя Мутинського могильника |
| title_alt | Weapons of the Mutyn Cemetery Оружие Мутинского могильника |
| title_full | Зброя Мутинського могильника |
| title_fullStr | Зброя Мутинського могильника |
| title_full_unstemmed | Зброя Мутинського могильника |
| title_short | Зброя Мутинського могильника |
| title_sort | зброя мутинського могильника |
| topic | Мутинський дружинний могильник пам’ятки типу Харівки зарубинецька культура пізній латенський (передримський) період зброя |
| topic_facet | Mutyn warriors’ cemetery sites of the Harivka type Zarubyntsi culture Late La Tène (pre-Roman) period weapons Мутинский дружинный могильник памятники типа Харивка (Харьевка) зарубинецкая культура поздний латенский (предримский) период оружие Мутинський дружинний могильник пам’ятки типу Харівки зарубинецька культура пізній латенський (передримський) період зброя |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/262 |
| work_keys_str_mv | AT zharovhenadii weaponsofthemutyncemetery AT terpylovskyirostyslav weaponsofthemutyncemetery AT zharovhenadii oružiemutinskogomogilʹnika AT terpylovskyirostyslav oružiemutinskogomogilʹnika AT zharovhenadii zbroâmutinsʹkogomogilʹnika AT terpylovskyirostyslav zbroâmutinsʹkogomogilʹnika |