Населення Київського Подолу давньоруської доби

Anthropological material comes from three burial grounds from the territory of Lower Town excavated in 2003—2004. The skulls of these populations were measured and studied by classical anthropological methods, and their comparative analysis was conducted by the methods of multivariate statistic (fac...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Археологія
Date:	2021
Issue:	2
Pages:	63-79
ISSN:	2616-499X
Author Affiliations:	Tetiana Rudych — The National Academy of Sciences of Ukraine, The Bioarchaeology Department, the Institute of Archaeology, Leading Researcher, D.Sc. in History — ORCID: 0009-0008-9046-957X Oleksandra Kozak — The National Academy of Sciences of Ukraine, The Institute of Archaeology, The Bioarchaeology Department, Senior Researcher, Ph.D in History
Main Authors:	Rudych, Tetiana, Kozak, Oleksandra
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2021
Subjects:	Київ давньоруський час антропологія краніологія
Online Access:	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/264
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Chemistry, Physics and Technology of Surface
Download file:

Institution

Chemistry, Physics and Technology of Surface

_version_	1872824519648870400
author	Rudych, Tetiana Kozak, Oleksandra
author_facet	Rudych, Tetiana Kozak, Oleksandra
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Tetiana Rudych", "institution": "The National Academy of Sciences of Ukraine, The Bioarchaeology Department, the Institute of Archaeology, Leading Researcher, D.Sc. in History", "orcid": "0009-0008-9046-957X" }, { "author": "Oleksandra Kozak", "institution": "The National Academy of Sciences of Ukraine, The Institute of Archaeology, The Bioarchaeology Department, Senior Researcher, Ph.D in History", "orcid": "" } ]
author_orcid_str_mv	0009-0008-9046-957X
author_sort	Rudych, Tetiana
baseUrl_str	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai
collection	OJS
container_end_page	79
container_issue	2
container_start_page	63
container_title	Археологія
container_volume
datestamp_date	2021-09-27T17:06:11Z
description	Anthropological material comes from three burial grounds from the territory of Lower Town excavated in 2003—2004. The skulls of these populations were measured and studied by classical anthropological methods, and their comparative analysis was conducted by the methods of multivariate statistic (factors analysis). The main characteristics of the united male series of Podil are long, medium-wide and high mesocranial skulls. The face is broad and medium-high, the horizontal profiling is sharp, but the face is orthognathic. Orbits are medium-high by the index, the nose is medium-wide. The bones of the nose protrude well, and the nose bridge is high. Most features of this united group fit into the intergroup variations range of the medieval Kyiv populations, however, the face of the males is, on average, the broadest. The Podil cranial series is comparatively heterogeneous. After the morphological analysis the group with a long, dolichocranial skull, sharp horizontal profiling of the face, and narrow nose, was distinguished.&nbsp; These cranial features allow refering them to northern Caucasoid circle. Characteristics of Podil population bring it together with the population of Upper Kyiv, buried in the necropolis of the «Volodymyr’s Town». The united Podil cranial male series locates statistically far from the rural population of the Polans territories. However, it has common features with the rural populations of the lands which earlier had belonged to the Drevlians and Volhynians. The large size of the craniums brings the united Podil group closer to a number of series from the Ancient Rus cities: Smolensk, Novohrudka, Zviahel, Pereiaslav, Liubech. The common characteristic of the skulls with various morphological types from different burial grounds of Podil is their massiveness. It is possible that some kind of selection of immigrants according to professional needs was used during the formation of urban populations. A special selection of massive individuals could be carried out for the princely squad and guards. Only men with certain physical qualities could become the rowers, stevedores or worked heavy as a builders, tanners, and blacksmiths. These features could be fixed by marriage contacts in their circle.
doi_str_mv	10.15407/arheologia2021.02.063
first_indexed	2026-08-07T01:04:03Z
format	Article
fulltext	НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ • ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р. ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО КИЇВ 2  2021 АРХЕОЛОГIЯ Головний редактор Чабай В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України Заступник головного редактора Толочко П. П., академiк НАН України, Iнститут археологiї НАН України Вiдповiдальний секретар Гаврилюк Н. О., доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України Редакцiйна колегiя БОЛТРИК Ю. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України Бороффка Н., доктор хаб., Нiмецький археологiчний iнститут, Нiмеччина БРАУНД Д., професор, доктор хаб., Унiверситет Екзетера, Великобританiя БРУЯКО I. В., доктор iсторичних наук, Одеський археологiчний музей НАН України БУЙСЬКИХ А. В., доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України ДЖIНДЖАН Ф., професор, доктор хаб., почесний професор унiверситету Париж 1 Пантеон Сорбонна, Францiя ЗАЛIЗНЯК Л. Л., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет «Києво-Могилянська академiя» IВАКIН В. Г., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України IВАНЧИК А. I., член-кореспондент РАН, Нацiональний центр наукових дослiджень, Францiя КАЙЗЕР Е., професор, доктор хаб., Вiльний унiверситет Берлiну, Нiмеччина КОРВIН-ПIОТРОВСЬКИЙ О. Г., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України Моця О. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України Отрощенко В. В., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет «Києво-Могилянська академiя» ПЕТРАУСКАС О. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України ПОТЄХIНА I. Д., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України СКОРИЙ С. А., професор, доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України ФОРНАСЬЕ Й., професор, доктор, Гете унiверситет Франкфурта-на-Майнi, Нiмеччина ХОХОРОВСКI Я., професор, доктор хаб., Iнститут археологiї Яґеллонського унiверситету, Польща NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE Research JOURNAL – Founded IN 1947 Frequency: QUARTERLY Editor-in-Chief CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine Deputy editor-in-Chief TOLOCHKO P. P., Academician of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine Executive Secretary GAVRYLYUK N. O., DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine Editorial Board BOLTRYK Yu. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine BOROFFKA N., Professor, Dr. Hab., German Archaeological Institute, Germany BRAUND D., Professor, Dr. Hab., University of Exeter, Great Britain BRUIAKO I. V., DSc in History, Odesa Archaeological Museum of the NAS of Ukraine BUISKIKH A. V., DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine CHOCHOROWSKI J., Professor, Dr. Hab., Institute of Archaeology of Jagiellonian University, Poland Djindjian F., Professor, Dr. Hab., Professor of the University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France IVAKIN V. G., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine IVANCHIK A. I., Corresponding Member of the Russian Academy of Sciences, National Center for Scientific Research of France FORNASIER J., Professor, doctor, Goethe University Frankfurt am Main, Germany KAIZER E., Professor, Dr. Hab., Free University of Berlin, Germany KORVIN-PIOTROVSKYI O. G., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine MOTSIA O. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine OTROSHCHENKO V. V., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy PETRAUSKAS O. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine POTEKHINA I. D., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine SKORYI S. A., Professor, DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine ZALIZNYAK L. L., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy ARHEOLOGIA KYIV 2  2021 ЗМIСТ CONTENTS Articles ABASHYNA N. S. In Search of the Origins of the Slavs. To the 100th Anniversary of the Birth of Ye. V. Maksymov PETRAUSKAS O. V. Cherniakhiv Culture and the Huns (Based on Archaeological Resources of Ukraine) HOPKALO O. V. Garments Offerings in the Cherniakhiv–Sîntana-de-Mureş Culture Inhuma- tions ZHAROV H. V., TERPYLOVSKYI R. V. Wea- pons of the Mutyn Cemetery BASHKATOV Yu. Yu., BITKOVSKA T. V. Ivkiv tsi — a New Late Zarubyntsi Culture Type of Sites at the Middle Dnieper RUDYCH T. O., KOZAK O. D. Population of Kyiv Podil in Ancient Rus Period Publication of Archaeological Material RYZHOV S. M., SHUMOVA V. O. The Results of Archaeological Investigations Near Moshuriv Vil- lage in Cherkasy Region MOHYLOV O. D. The Second Mykhailivka Bar- row, the 5th Century BC Monument in the Tias- myn River Region Статтi АБАШИНА Н. С. У пошуках витокiв слов’ян. 5 До 100-рiччя вiд дня народження Є. В. Мак- симова ПЕТРАУСКАС О. В. Черняхiвська культура 15 та гуни (за матерiалами археологiчних пам’яток України) ГОПКАЛО О. В. Приношення одягу в iнгума- 33 цiях культури Черняхiв–Синтана-де-Муреш ЖАРОВ Г. В., ТЕРПИЛОВСЬКИЙ Р. В. Зброя 40 Мутинського могильника БАШКАТОВ Ю. Ю., БIТКОВСЬКА Т. В. Iвкiв- 52 цi — новий тип пiзньозарубинецьких пам’яток Середнього Поднiпров’я РУДИЧ Т. О., КОЗАК О. Д. Населення Київ- 63 ського Подолу давньоруської доби Публiкацiї археологiчного матерiалу РИЖОВ С. М., ШУМОВА В. О. Результати 80 археологiчних дослiджень бiля с. Мошурiв на Черкащинi МОГИЛОВ О. Д. Другий Михайлiвський кур- 92 ган — пам’ятка V ст. до н. е. в Потясминнi Публiкацiї археологiчного матерiалу ГАВРИЛЮК Н. О., БОНДАРЕНКО Д. В. Лiп- 115 ний посуд пiзньоархаїчного комплексу Вiкто- рiвка I ПАВЛЕНКО C. В., БОРИСОВ А. В., СОРО- 130 КУН А. А., СЛОБОДЯН Т. I. Тiлопальне по- ховання середини I тис. з Житомирського По- лiсся Хронiка Пам’ятi Олега Петровича Журавльова 146 Свiтла пам’ять, професоре! Безкомпромiсний 148 Євжен Неуступни Publication of Archaeological Materialу GAVRYLYUK N. A., BONDARENKO D. V. Handmade Pottery From the Late Archaic Com- plex of Viktorivka I PAVLENKO S. V., BORYSOV A. V., SORO KUN A. A., SLOBODIAN T. I. Cremated Bur- ial of the Middle of the 1st Millennium AD in Zhytomyr Polissia News Review In memory of Oleh Petrovych Zhuravliov In Loving Memory, Professor! Uncompromising Evžen Neustupný ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 2 63 © Т. О. Рудич, О. Д. Козак, 2021 * РУДИЧ Тетяна Олександрівна — доктор історичних наук, провідний науковий співробітник, Інститут археології НАН України, ORCID 0000-0002-3396- 504X, rudich@iananu.org.ua КОЗАК Олександра Деонізіївна — кандидат істо- ричних наук, старший науковий співробітник, Ін- ститут археології НАН України, ORCID 0000-0003- 2094-4490, akozak26@ukr.net Т. О. Рудич, О. Д. Козак * Населення Київського Подолу давньоруської доби УДК [904.5:572](477.411)“653” https://doi.org/10.15407/arheologia2021.02.063 У статті аналізується краніологічний матеріал з похо- вань ХІ—ХІІ ст. на Київському Подолі. Морфологія чере- пів чоловіків та жінок, які мешкали у Нижньому місті досліджується у колі хронологічно близьких груп міського та сільського населення з довколишніх та віддалених те- риторій. Використані міжгруповий порівняльний типо- логічний аналіз і методи багатовимірної статистики. К л ю ч о в і с л о в а: Київ, давньоруський час, антропо- логія, краніологія. Вступ Антропологічні матеріали давньоруської доби з території Києва почали досліджувати з кінця ХІХ ст. Впродовж ХХ ст. було опубліковано ре- зультати вивчення кількох краніологічних се- рій, які походять з різних районів міста та ре- презентують населення Х—ХІІІ ст. Серії кіль- кісно нерівноцінні та скомпоновані за різни- ми принципами. В одних випадках це вибірки, до яких входять матеріали окремих могильни- ків, в інших — збірні серії черепів з різних по- ховальних об’єктів. Відповідно, населення різ- них районів міста представлене нерівномірно. В об’єднаній серії киян Х—ХІІІ ст., що була сформована Т. І. Алексєєвою та тривалий час репрезентувала населення міста, зібрані чере- пи з різних частин міста, переважно з розкопок Т. В. Кибальчича та В. Б. Антоновича напри- кінці ХІХ ст. (Алексеева 1973, с. 120). Краніологічна серія з Києво-Печерської Лаври, що була заміською територією за Кня- жої Доби, датується ХІІІ ст. та представляє лю- дей, які загинули під час монголо-татарської навали (Дяченко 1993). На жаль, ця група була опублікована за неповною краніологічною програмою. Населення Верхнього Києва представляють три вибірки черепів. Дві з них походять з те- риторії «міста Володимира». Перша датується ХІ—ХІІІ ст., друга — ХІІІ ст. (Козак, Потєхі- на 2002; Козак 2010). З території «міста Ярос- лава» (могильник на вул. Паторжинського, 14) походить серія, що датується серединою ХІ ст. — першою половиною ХІІІ ст. (Рудич 2005; 2014). Найбільш ранньою з опублікованих груп є краніологічна вибірка з могильника Х—ХІ ст. на горі Щекавиці (Козак 2010). Пропонована робота вводить до наукового обігу краніологічний матеріал з двох давньо- руських «окраїнних» могильників Київсько- го Подолу (Івакін 2008). Вони розташовані у Нижньому місті, основну частину населення якого складали портові робітники, ремісники та «торгові люди». Матерiали та методи У 2003—2007 рр. Подільською експедицією Ін- ституту археології НАН України були розкопа- ні могильники ХІ — початку ХІІ ст. на сучас- них вулицях Набережно-Хрещатицькій, 1а, Хорива та Верхній Вал (Івакін 2008). Кісткові рештки з цих об’єктів опрацьову- валися у лабораторії відділу біоархеології ІА НАН України за різними антропологічними програмами (Козак, Івакін 2012). Населення цієї частини міста характеризувалося високою кількістю побутових травм. Значну частоту ви- явлення слідів інфекційних захворювань авто- ри пов’язують із несприятливими зовнішні- ми умовами (висока вологість та низька якість води), зниженим імунітетом та значними ви- снажливими фізичними навантаженнями. Морфологічний склад населення Нижнього міста є наразі недослідженим. Краніологічні виміри проводилися за ме- тодиками, прийнятими вітчизняною антро- пологічною школою (Martin 1927; Алексеев, ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 264 Дебец 1964). Під час опису черепів та серій використані рубрикації Г. Ф. Дебеца (Алексе- ев, Дебец 1964). Зазвичай оптимальним варіантом для кра- ніологічних досліджень є використання ре- презентативної серії з одного добре датовано- го могильника. Однак в умовах великого міста, яким є Київ, така ситуація є радше винятко- вою. Формування міста та будівнича діяльність впродовж століть змінювала історичні ланд- шафти та призводила до пошкодження окре- мих поховальних споруд і цілих некрополів. Крім того, специфіка ґрунтів Подолу зумовила вибіркове руйнування кісткових решток. Біль- шість краніологічного матеріалу з досліджених могильників внаслідок вказаних причин має задовільну збереженість. Для отримання більш достовірних результатів статистичного аналі- зу була сформована об’єднана серія Київсько- го Подолу. Її середні характеристики лягли в основу міжгрупового порівняльного аналізу з використанням типологічного підходу і мето- дами багатовимірної статистики (пакет про- грам Systat). До збірної серії було залучено черепи дорос- лих людей, стать яких можна було визначити. Краніометричні виміри вдалося провести на 15 чоловічих та 10 жіночих черепах, хоча в окремих випадках фіксувались лише окремі ознаки. Можливості внутрішньогрупового аналізу сумарної серії із залученням статистичних ме- тодів обмежені через погану збереженість че- репів. Для оцінки внутрішньогрупової варіа- тивності ознак розраховані середньоквадра- тичне відхилення й коефіцієнт варіації, які були порівняні зі стандартними значеннями для однорідних серій (Алексеев, Дебец 1964, с. 123—127). На аналітичному етапі дослідження об’єднаних серій, особливо у випадках об- межених можливостей внутрішньогрупового аналізу, з’являється небезпека «статистичної гри». Комплекс середніх показників такої се- рії у цифровому вираженні не завжди відобра- жає реальну картину варіативності ознак гру- пи і може призвести до спотворення результа- тів міжгрупового аналізу. Наслідком є помилки інтерпретації, що базуються на невірних ви- Таблиця 1. Середні характеристики черепів з могильників Київського Подолу Table 1. The average metrical characteristics of the males’ and females’ skulls from Kyiv Podil № Найменування ознаки, за Р. Мартіном (Martin 1928) Чоловіки Жінки Мin—Max M Min—Max M 1 Поздовжній діаметр 183—194 189,1 170—186 179,6 8 Поперечний діаметр 134—153 142,1 124—139 132,7 17 Висотний діаметр b—br 130—150 139,2 124—136 130 20 Вушна висота 107,1—124,5 116,3 104,9—116,6 109,9 5 Довжина основи черепа 102—111 105,5 93—106 98,6 9 Найменша ширина чола 93—106 99,5 91—101 93,6 10 Найбільша ширина чола 116—134 123 104—121 111,6 12 Ширина потилиці 110—123 114 97—114 106,8 40 Довжина обличчя 101—103 101,7 85—98 92,6 43 Верхня ширина обличчя 103—111 107,8 97—107 101 45 Діаметр вилиць 128—146 137,7 125—130 126,6 46 Середня ширина обличчя 93—107 100,1 84—94 88,8 48 Верхня висота обличчя 60—75 69,5 61—68 64,6 55 Висота носа 49—52 50,9 44—52,2 46,7 54 Ширина носа 21—28 24,8 20—24 22,6 51 Ширина орбіти від mf 41—44 42,9 40—43 41,2 52 Висота орбіти 32—34 33 31—34 32,8 32 Кут профілю чола від nasion 80—89 85 80—92 86,6 77 Назомалярный кут 132—148 138,4 137—144 140,6 Zm Зигомаксилярний кут 110—132 118 116—140 124,9 72 Загальний кут обличчя 84—88 86 81—91 85,8 75.1 Кут носа 29 29 16—20 18 Індекс 8:1 Черепний 69,5—81 75,5 71,4—79,4 75,1 48:45 Лицевий 46,9—54,5 51,3 48,8—52 50,3 Орбітний 74,4—80,5 77,1 76,7—85 79,6 Носовий 41,2—57,10 47,6 44,9—54,5 49,3 Симотичний 32,7—63,6 50,4 35,1—45,9 40,2 Максилофронтальний 35,2—63,6 45 33,3—59,4 44,1 Дакріальний — — 41,3 41,3 Кількість спостережень 1—11 1—9 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 2 65 сновках з точки зору формальної логіки. Задля уникнення таких помилок нами проаналізова- ні індивідуальні показники та характеристики кожної невеликої групи черепів, які склали су- марну серію. Індивідуальні виміри та індекси чоловічих та жіночих черепів кожної локальної групи Подолу, а також їх середні значення для об’єднаної серії викладені в табл. 1 та 2. Аналiз та результати дослiдження Чоловіки. Об’єднана серія черепів з давньорусь- кого Подолу. Серія характеризується довгою, середньоширокою, високою черепною короб- кою. В середньому прояві форма черепу мезо- кранна. Обличчя широке на верхньому рівні та на рівні вилиць, середньовисоке за абсолют- ними розмірами, за верхньолицьовим індек- сом — мезен, ортогнатне, має різке горизон- тальне профілювання. Орбіти мезоконхні за індексом, ніс мезоринний, але з тенденцією до вузького. Кістки носа виступають добре, пере- нісся високе (табл. 1). Для оцінки внутрішньогрупової мінливос- ті в серії були розраховані середньоквадратич- не відхилення і коефіцієнт варіації. Завище- ні, у порівнянні зі стандартними, коефіцієнти в досліджуваній групі виявлені передусім для низки таксономічно важливих ознак: ширини та висоти черепа, висоти та ширини обличчя, ширини носа, черепного, верхньолицевого, носового й симотичного індексів. Це дуже добре демонструє антропологічну неоднорідність чоловічого населення Подолу. Об’єднана серія чоловічих черепів могильників Подолу в порівнянні з іншими вибірками Києва. За своїми середніми характеристиками сумар- на серія чоловічих черепів Подолу за переваж- ною більшістю ознак вкладається у межі роз- сіяння міжгрупових варіацій вибірок Києва та його околиць. Але варто зазначити, що поділь- ська серія характеризується найширшим з усіх київських вибірок обличчям та найменшим зигомаксилярним кутом, хоча в останньому випадку ми маємо лише два спостереження. Середні показники чоловічої серії з могиль- ників Подолу є найбільш близькими до серій Верхнього Києва, особливо до об’єднаної гру- пи з «міста Володимира» (Козак 2010, с. 336). З нею подолян зближує, передусім, значна до- вжина та висота черепної коробки, різке го- ризонтальне профілювання обличчя, тенден- ція до вузьконосості. Але говорити про морфо- логічну тотожність серій Подолу та Верхнього міста не варто. Візьмемо хоча б один, але ти- потвірний індекс — черепний. Якщо сумарна серія Подолу потрапляє за формою черепа до категорії мезокранних, то всі серії Верхнього Києва є, скоріше, доліхокранними. Серед чо- ловічих черепів з «міста Володимира» та «міста Ярослава» домінують доліхокранні форми, ме- зокранні представлені меншою мірою. Водно- час об’єднана серія подільських могильників відрізняється більшою морфологічною стро- катістю, зокрема, більшою варіабельністю че- репного індексу, який коливається від різкої доліхокранії до брахікранії. Показники варіа- тивності ознак значно перевищують їх значен- ня для однорідних груп. Варто підкреслити, що концентрація різних форм не є однаковою на всіх некрополях Подолу. З могильника на вул. Набережно-Хреща тицькій, 1а, який належить до окраїнних мо- гильників Подолу та датується серединою — другою половиною ХІ ст. (Івакін 2008; Козак, Івакін 2012), походять два чоловічі черепи за- довільної збереженості. Розміри черепних ко- робок потрапляють до категорії середніх та великих, висота черепа значна. Черепи ме- зокранні. Для них характерна значна шири- на обличчя. Обличчя високе за абсолютними розмірами (одне спостереження). Горизон- тальне профілювання є помірним. Орбіти се- редньовисокі, за орбітним індексом — низькі й середні. Ніс середньоширокий за індексом, фіксуються середньоширока й широка форми (табл. 2). Поєднання помірного горизонталь- ного профілювання обличчя з великими роз- мірами обличчя (поховання 20) є характерним для деяких кочових груп, але у цьому випадку в повний степовий комплекс ознаки не склада- ються. Можливо, ми маємо справу з індивіду- альним варіантом чи метисною формою. На могильнику ХІІ ст., що розміщувався на вул. Хорива, 21 (Івакін 2008, с. 47—49), фіксу- ється концентрація доліхокранних черепів з великим поздовжнім діаметром, різким гори- зонтальним профілюванням обличчя та вузь- ким носом (табл. 2). Цей комплекс ознак впли- ває на середні характеристики сумарної групи Подолу, до складу якої увійшли ці черепи, та зближує її з людьми з Верхнього міста («міста Володимира»). Попри те, що сумарна подільська серія від- значається неоднорідністю, для чоловіків різ- них морфологічних типів здебільшого харак- терні великі розміри черепа. Чоловіча група з Подолу в колі міських та сільських серій правобережжя Середнього Дні- пра. Завданням на цьому етапі є порівняння ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 266 Таблиця 2. Індивідуальні виміри черепів з могильників Київського Подолу. Частина І Table 2. Individual metrical characteristics of the skulls from Kyiv Podil. Part I № Ознаки за Мартіном Вул. Хорива, 21 П. 2а П. 5 П. 6 П. 8 П. 9 П. 10 Ж Ч Ч Ч Ч Ч 1 Поздовжній діаметр 177 185 194 194 — — 1а Поздовжній діаметр від of. 176 185 192 191 — — 8 Поперечний діаметр — 134 146 135 — — 17 Висотний діаметр b—br — — — 130 — — 20 Вушна висота p—br — — — 107.1 — — 5 Довжина основи черепа — — — 102 — — 9 Найменша ширина чола 94 104 93 101 — 97 10 Найбільша ширина чола — 125 123 118 — 117 11 Вушна ширина — — — 122 — — 12 Ширина потилиці 108 123 — 111 — — 29 Лобна хорда 109 112 115 118 — 121 30 Тім’яна хорда 107 107,5 116 113 — — 31 Потилична хорда 102 — 119 98 — — 26 Лобна дуга 123 135 133 136 — 141 27 Тім’яна дуга 121 118 132 135 — — 28 Потилична дуга 128 — — 122 — — 7 Довжина потиличного отвору — — — — — — 16 Ширина потиличного отвору — — — — — — Висота вигину чола 23,4 28 25,5 29,7 — — Висота вигину потилиці 31,6 — — 25,7 — — 40 Довжина основи обличчя — — — 101 — — 43 Верхня ширина обличчя 104 — — 104 — — 45 Діаметр вилиць — — — 128 — — 46 Середня ширина обличчя — — — 93,5 — — 47 Повна висота обличчя — — — 101,5 — — 48 Верхня висота обличчя — — — 60 — — 60 Довжина альвеолярної дуги — — — 52 — — 61 Ширина альвеолярної дуги — — — 62 — 63 62 Довжина піднебіння — — — — 48 — 63 Ширина піднебіння — — — — — 35 55 Висота носа — — — 52 — — 54 Ширина носа — — — 24 28 — 51 Ширина орбіти від mf — — — 43,5 — — 52 Висота орбіти — — — 33 — — МС Максилофронтальна ширина — — — — — — МS Максилофронтальна висота — — — — — — SC Симотична ширина — — — — — — SS Симотична висота — — — — — — DC Дакріальна ширина — — — — — — DS Дакріальная висота — — — — — — 32 Кут профілю чола від nasion — — — 80 — — g—m Кут профілю чола від glabella — — — 73 — — 43(1) Біорбітальна хорда 98 — — 94,9 — — Sub.n 43(1) Висота назіона над біорбітальною хордою 17,4 — — 19,6 — — 77 Назомалярный кут 141 — — 134 — — zm—zm Зигомаксиллярна хорда — — — 89,55 — — Sub.ss (m—zm) Висота субспінале над зигомаксиллярною хордою — — — 30 — — Zm Зигомаксилярний кут — — — 112 — — 72 Загальний кут обличчя — — — 88 — — 73 Кут середньої частини обличчя — — — 87 — — 75 Кут нахилу кісток носа — — — — — — 75(1) Кут носа — — — — — — Fc. Глибина іклової ямки — — — 7,5 — 3,5 65 Виросткова ширина нижньої щелепи — — — — — — 66 Кутова ширина нижньої щелепи — 113 — 101 — — 71а Найменша ширина гілки нижньої щелепи — 28 — 30 — — 67 Передня ширина нижньої щелепи. — 45 — 42 — — 68 Довжина нижньої гілки від кутів — 76 — 72 — — 69 Висота симфізу нижньої щелепи. — 33 — 26 — — 69.1 Висота тіла нижньої щелепи — 31 — 27 — — 69.3 Товщина тіла нижньої шелепи — 12 — 11 — — Надперенісся (1—6) 2 1 3 — — 2 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 2 67 краніології населення Подолу та хронологічно близьких груп мешканців сіл та міст колишніх полянських територій, що стали ядром Київ- ської землі. Писемні джерела, зокрема Іпатіїїв- ський літопис, свідчать про присутність в Ки- єві на початку ІІ тис. полян (Літопис Руський 1989, с. 5 ). Відомо, що населення міст різних територій та хронологічних періодів досить часто формувалося і поповнювалося переваж- но вихідцями з довколишньої сільської окру- ги, але це не було сталою нормою. Тому для по- рівняння використовується антропологічний матеріал Х—ХІІІ ст., хоча у складі міського та сільського населення регіону в цей період мо- гли відбуватися істотні зміни. Для більшої об’єктивізації результатів, пе- ревірки та ілюстрації гіпотез використані ме- тоди багатовимірної статистики, зокрема, фак- торний аналіз. Серії чоловічих черепів регіону порівню- валися за такими таксономічно важливими ознаками, як довжина, ширина, висота чере- па, найменша ширина чола, висота та шири- на обличчя, орбітний та носовий індекси, на- зомалярний кут, зигомаксилярний кут, симо- тичний індекс і кут кісток носа. До аналізу були залучені київські серії: об’єднана серія з могильників Подолу, об’єднана серія з «міста Володимира» (Козак 2010), серія з «міста Ярослава» (Паторжинського, 14; Рудич 2005), об’єднана серія Києва Х—ХІІІ ст. (Алек- сеева 1973), група з могильника на Щекавиці (Козак 2010). Інші міста та села регіону пред- ставляли групи з Витачіва (Алексеева 1973), Юр’єва (Орлов, Моця, Покас 1985), Монастир- ка (Покас 1988b), Княжої гори, Миколаївсько- го могильника, Хутір Половецький (Зиневич 1967), Григорівки, Бучака (Козак 2000; 2005), Козаровичів (Рудич 2020), Луки (Рудич 2016), Яблунівки (Орлов, Моця, Покас 1985). За першим (І) фактором найбільші наван- таження мають лінійні розміри ознак — до- вжина, висота черепа, найменша ширина чола, ширина обличчя, висота обличчя, симотичний індекс (додатні), зигомаксилярний кут, орбіт- ний індекс, носовий індекс (від’ємні). Ці озна- ки розділяють 38,8 % усієї сукупності. За фак- тором ІІ найбільші навантаження припадають на назомалярний кут (додатні), ширину чере- па, кут носа (від’ємні). Вони розділяють 20,4 % сукупності. Окремі серії за факторними навантаження- ми було вписано у простір двох факторів по- ліморфізму. За результатами аналізу, в колиш- ньому полянському регіоні викристалізовуєть- ся певне антропологічне ядро, яке складають чоловіки з Хутора Половецького, Григорів- ки, Бучака, Козаровичів, Яблунівки і Княжої Гори, тобто переважно з сільських серій. З груп, що репрезентують киян, до осно- вного сільського масиву регіону найближчою виявилася об’єднана серія Києва Х—ХІІІ ст. (Алексеева 1973), а решта груп міста продемон- струвала від них суттєву віддаленість. Не мож- на стверджувати, що має місце єдиний напрям відмінностей між міським та сільським насе- ленням цієї території. Ступінь віддаленості різних київських серій від сільських груп також суттєво різниться. Максимально далекими від сільського масиву виявляються об’єднані гру- пи з Верхнього Києва («місто Володимира») та Подолу. Серія з Подолу є найбільш далекою від цього масиву за ознаками, які мають наванта- ження на фактор І. Вона відрізняється не тіль- ки більшими розмірами черепа та обличчя, але й відмінностями в кутах та індексах. Близька картина спостерігається під час за- міни у факторному аналізі довжини та ширини черепа на черепний індекс. Варто зазначити, що чотири київські міські серії мають менший черепний індекс, аніж селяни регіону. Отже, на матеріалах Києва гіпотеза про пришвидшений процес брахікефалізації міського населення, у порівнянні з селянами, не підтверджується. № Ознаки за Мартіном Вул. Хорива, 21 П. 2а П. 5 П. 6 П. 8 П. 9 П. 10 Ж Ч Ч Ч Ч Ч Надбрівні дуги (1—3) 1 1 2 2 — 2 Потиличний горб (0—5) 1 — 2 — — 2 Соскоподібні відростки (1—3) 1 1 3 2 — — Індекси: 8:1 Черепний 77,4 72,4 75,25 69,55 — — 48:45 Лицевий — — — 46,8 — — 52:51 Орбітний — — — 76,7 — — 54:55 Носовий — — — 46,5 — — SS:SC Симотичний — — — — — — MS:MC Максилофронтальний — — — — — — DS:DC Дакріальний — — — — — — ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 268 № Найменування ознаки за Р. Мартіном (Martin 1928) Вул. Хорива, 21 Набережно- Хрещатицька, 1a П.11 П.12 П.13 П.15 П.3 П.9 Ч Ч Ч Ч Ч Ж 1 Поздовжній діаметр 191 — 192 — — — 1а Поздовжній діаметр від of. 189 — 189 — 203 — 8 Поперечний діаметр — 142 — — — 124 17 Висотний діаметр b—br — — — — — — 20 Вушна висота p—br — — — — — — 5 Довжина основи черепа — — — — — — 9 Найменша ширина чола 98 102 96 91 — — 10 Найбільша ширина чола — 116 — 107 — 116? 11 Вушна ширина — — — — — — 12 Ширина потилиці — — — — — 109 29 Лобна хорда 116 118 114 103 — — 30 Тім’яна хорда — 113 112 101 123 109 31 Потилична хорда — — 93 — 113 97 26 Лобна дуга 133 134 132 119 — — 27 Тім’яна дуга — 126 129 110 136 118 28 Потилична дуга — — 119 — 132 114 7 Довжина потиличного отвору — — — — — — 16 Ширина потиличного отвору — — — — — — Висота вигину чола — 26,9 26,5 24,9 — — Висота вигину потилиці — — 35,7 — 32,2 25,8 40 Довжина основи обличчя — — — — — — 43 Верхня ширина обличчя 103 108 — 97 — 45 Діаметр вилиць — 146? — — — — 46 Середня ширина обличчя — — — 84 — — 47 Повна висота обличчя — 113 — — — — 48 Верхня висота обличчя — 71 — — — — 60 Довжина альвеолярної дуги — 50 — 42 — — 61 Ширина альвеолярної дуги — 63 — 52 — — 62 Довжина піднебіння — 47 — 39 — — 63 Ширина піднебіння — 40 — 32 — — 55 Висота носа — 51 — — — — 54 Ширина носа — 21 — 21 — — 51 Ширина орбіти від mf — 44 — — — — 52 Висота орбіти — 33 — — — — МС Максилофронтальна ширина — 21,6 — — — — МS Максилофронтальна висота — 7,4 — — — — SC Симотична ширина — 5,5 — — — — SS Симотична висота — 8,6 — — — — DC Дакріальна ширина — — — — — — DS Дакріальная висота — — — — — 32 Кут профілю чола від nasion — — — — — — g—m Кут профілю чола від glabella — — — — — — 43(1) Біорбітальна хорда — 105,8 — — — — Sub.n 43(1) Висота назіона над біорбітальною хордою — 19,5 — — — — 77 Назомалярный кут — 139 — 90,1 — — zm—zm Зигомаксиллярна хорда — — — 14,6 — — Sub.ss (m—zm) Висота субспінале над зигомаксиллярною хордою — — — 144 — — Zm Зигомаксилярний кут — — — 82,7 — — 72 Загальний кут обличчя — — — 15,1 — — 73 Кут середньої частини обличчя — — — 140 — — 75 Кут нахилу кісток носа — — — — — — 75(1) Кут носа — — — — — — Fc. Глибина іклової ямки 4,8 5 4,5 4,4 — — 65 Виросткова ширина нижньої щелепи — — — — — — 66 Кутова ширина нижньої щелепи — — — — — — 71а Найменша ширина гілки нижньої щелепи — — — — — — 67 Передня ширина нижньої щелепи. — — — — — — 68 Довжина нижньої гілки від кутів — — — — — — 69 Висота симфізу нижньої щелепи. — — — — — — 69.1 Висота тіла нижньої щелепи — — — — — — Таблиця 2. Індивідуальні виміри черепів з могильників Київського Подолу. Частина ІI Table 2. Individual metrical characteristics of the skulls from Kyiv Podil. Part II ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 2 69 Більші лінійні розміри черепів киян можна по- яснити у деяких випадках професійним відбо- ром людей з місцевих груп. Натомість, мен- ший черепний індекс в більшості серій киян, в порівнянні з групами вихідців з довколишньо- го сільського населення, дає підставу ствер- джувати, що суттєва частина населення міс- та була генетично пов’язана з групами, у яких домінувала доліхокранія або тенденція до неї. Такі групи варто шукати за межами колишньо- го полянського ареалу. Факторний міжгруповий аналіз свідчить на користь того, що формування та поповнення населення Києва проходило складно і з залу- ченням вихідців з більш далеких територій, аніж колишні полянські землі. Причому відсо- ток цих вихідців був у чоловічій частині київ- ської популяції суттєвий. Чоловіча серія з могильників Подолу в колі груп східнослов’янських територій. При розгляді серії з Подолу в широкому колі східнослов’янських груп використовується типологія східних слов’ян давньоруської доби, яка була розро- блена Т. І. Алексєєвою на базі сільських се- рій з колишніх племінних територій (Алексе- ева 1973). У середньому вияві сумарна чоло- віча серія могильників Подолу має найбільшу типологічну подібність до об’єднаних серій з сільських могильників колишніх древлян- ських та тиверських територій, де був поши- рений мезокранний широколиций, в масшта- бі слов’янських груп, антропологічний тип. У міській, змішаній серії, типологічні порівнян- ня можуть давати лише загальний напрям ге- нетичних зв’язків. При залученні до міжгрупового порівняль- ного аналізу міських серій виявлено, що серія з Подолу має спільні особливості з чоловічими групами з Верхнього Києва та з давньоруських міст Звягеля, Любеча, Переяслава, Витачева. Смоленська, Новогрудок. Їх зближують пере- дусім великі розміри черепної коробки. Серед- ні характеристики абсолютних розмірів та ін- дексів цих міських серій мають відмінності, які в першу чергу залежать від антропологічного типу населення, що їх формувало. Було зроблено декілька варіантів міжгрупо- вого статистичного аналізу (факторний, клас- терний) за різним набором ознак та з різною кількістю груп. Серії порівнювалися за такими таксономіч- но важливими ознаками, як довжина, ширина, висота черепа, найменша ширина чола, висота та ширина обличчя, орбітний індекс, носовий індекс, кут чола, кут обличчя, кут кісток носа. Зменшення набору ознак зумовлене відсутніс- тю інформації по окремих вимірах та індексах у об’єднаних серіях з сільських могильників колишніх древлянських та волинянських те- риторій. Однак включення цих груп до аналізу необхідне через їх значимість у вирішенні цьо- го питання. До аналізу були залучені такі групи: Київ-1 (об’єднана серія Х—ХІІІ ст.: Алексеева 1973); серія Київ-2 («місто Ярослава»: Рудич 2005); серія Київ-3 («місто Володимира»: Козак 2010); Київ-4 (Щекавиця: Козак 2010); Витачів (Алексеева 1973); Юр’їв (Орлов, Моця, Покас 1985); Монстирок (Покас 1988b); Княжа гора (Зиневич 1967); Любеч (Алексеева 1973); Пе- реяслав (Рудич 2008); Возвягель (Рудич 2003); Чернігів (Алексеева 1973, Долженко 2014); Га- лич (Рудич 2011); Василів (Великанова 1975); Миколаївський могильник, Хутір Половець- кий (Зиневич 1967); Григорівка, Бучак (Козак 2000; 2005); Козаровичі (Рудич 2020); Яблунів- ка (Орлов, Моця, Покас 1985). До аналізу залу- чені також об’єднані серії низки племінних те- № Найменування ознаки за Р. Мартіном (Martin 1928) Вул. Хорива, 21 Набережно- Хрещатицька, 1a П.11 П.12 П.13 П.15 П.3 П.9 Ч Ч Ч Ч Ч Ж 69.3 Товщина тіла нижньої шелепи — — — — — — Надперенісся (1—6) 3 3 4 2 — — Надбрівні дуги (1—3) 2 2 2 2 2 — Потиличний горб (0—5) 3 3 2 3 2 Соскоподібні відростки (1—3) 2 2 2 2 1 — Індекси: 8:1 Черепний — — — — — — 48:45 Лицевий — 48,6? — — — — 52:51 Орбітний — 75 — — — — 54:55 Носовий — 41,2 — — — — SS:SC Симотичний — 63,6 — — — — MS:MC Максилофронтальний — 35,2 — — — — DS:DC Дакріальний — — — — — — ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 270 Таблиця 2. Індивідуальні виміри черепів з могильників Київського Подолу. Частина ІII Table 2. Individual metrical characteristics of the skulls from Kyiv Podil. Part III № Найменування ознаки за Р. Мартіном (Martin 1928) Вул. Набережно-Хрещатицька, 1а П.11 П.12 П.13 П.17 П.18 П.19а Ч Ч Ж Ж Ж Ч 1 Поздовжній діаметр — 183 — — 182 — 1а Поздовжній діаметр від of. — 181 — — 178 — 8 Поперечний діаметр — 143 — 128 130 — 17 Висотний діаметр b—br — 140 — — 130 — 20 Вушна висота p—br — 121,4 — — 108,8 — 5 Довжина основи черепа — 105 — — 106 — 9 Найменша ширина чола — 101 — 93 92 94 10 Найбільша ширина чола — 125 96 — 110 — 11 Вушна ширина — 129 — — 114 — 12 Ширина потилиці 111 115 — — 108 — 29 Лобна хорда 111 114 111 106 106 114 30 Тім’яна хорда — 117 — 104 104 — 31 Потилична хорда — 93 — — 97 — 26 Лобна дуга 129 130 129 116 117 129 27 Тім’яна дуга — 135 — 119 113 — 28 Потилична дуга — 111 — — 120 — 7 Довжина потиличного отвору — 35 — — 37 16 Ширина потиличного отвору — 32 — — 28 23,5 Висота вигину чола — 25,7 28,4 — 20,7 — Висота вигину потилиці — 21,4 — 18,9 30 — 40 Довжина основи обличчя — 101 — — — — 43 Верхня ширина обличчя — 111 100 — — — 45 Діаметр вилиць — 140 — — — — 46 Середня ширина обличчя — 105 — — — — 47 Повна висота обличчя — 106 — — — — 48 Верхня висота обличчя — — — — — — 60 Довжина альвеолярної дуги — — — — — — 61 Ширина альвеолярної дуги — 63 — — — — 62 Довжина піднебіння — 48 — — — — 63 Ширина піднебіння — 36 — — — — 55 Висота носа — 49 — — — — 54 Ширина носа — 28 — — — — 51 Ширина орбіти від mf — 43 — — — — 52 Висота орбіти — 32 — З — — МС Максилофронтальна ширина — 18,5 — — 17,75 — МS Максилофронтальна висота — 7,9 — — 7,8 — SC Симотична ширина — — — — 8,25 — SS Симотична висота — — — — 2,9 — DC Дакріальна ширина — — — — — — DS Дакріальная висота — — — — — — 32 Кут профілю чола від nasion — 89 — — — g—m Кут профілю чола від glabella — 81 — — — 43(1) Біорбітальна хорда — 103 95 — 101,6 — Sub.n 43(1) Висота назіона над біорбітальною хордою — 18,8 — — 19,7 — 77 Назомалярный кут — 139 — — 137 — zm—zm Зигомаксиллярна хорда — 103,9 — — — — Sub.ss (m—zm) Висота субспінале над зигомаксиллярною хордою — — — — — — Zm Зигомаксилярний кут — — — — — — 72 Загальний кут обличчя — 90 — — — — 73 Кут середньої частини обличчя — 90? — — — — 75 Кут нахилу кісток носа — — — — — — 75(1) Кут носа — — — — — — Fc. Глибина іклової ямки — 6,8 — — — — 65 Виросткова ширина нижньої щелепи — — — — — — 66 Кутова ширина нижньої щелепи — — — — — — 71а Найменша ширина гілки нижньої щелепи — — — — — — 67 Передня ширина нижньої щелепи. — — — — — — 68 Довжина нижньої гілки від кутів — — — — — — 69 Висота симфізу нижньої щелепи. — — — — — — 69.1 Висота тіла нижньої щелепи — — — — — — 69.3 Товщина тіла нижньої шелепи — — — — — — ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 2 71 риторій Х—ХІІІ ст., які містять матеріали сіль- ських могильників: серії полян чернігівських (Покас 1988а); полян переяславських (Алексе- ева 1973); сіверян (Алексеева 1973); кривичів (1) смоленських, кривичів (2) тверських; кри- вичів (3); ярославських; кривичів (4) костром- ських; кривичів (5) володимирських; словен новгородських (Алексеева 1973); тиверців (Ве- ликанова 1975); древлян та волинян (Дебец 1949; Рудич, 2003). Серії міст з більш віддале- них земель представляли: Стара Рязань, Смо- ленськ (Алексеева 1973), Стара Ладога (Алек- сеева 1973), Новогрудок (Саливон 1971). За першим фактором найбільші наванта- ження мають лінійні розміри ознак: довжина, ширина черепа, найменша ширина чола, ши- рина обличчя, висота обличчя, кут носа (до- датні), носовий індекс (від’ємні). Ці ознаки розділяють 35,4 % усієї сукупності. За другим фактором найбільші навантаження мають ви- сота черепа, кут чола (додатні), висота орбіт (від’ємні). Вони розділяють 19,7 % сукупності. За факторними навантаженнями на окре- мі серії їх було вписано у простір двох факторів поліморфізму (рис. 1). Київські серії, навіть на тлі східно слов’янського загалу, виявилися досить дале- кими одна від одної, що свідчить на користь відсутності уніфікації антропологічного скла- ду населення міста. Група з Подолу виявила- ся в тому секторі факторного поля, де кон- центруються групи, для яких характерні до- вга, широка, висока черепна коробка, більші розміри обличчя, нижчі орбіти, вужчі носи. За цими ознаками подоляни далекі від сільських та міських серій колишніх полянських тери- торій. Від більшості серій полянського локуса вона відрізняється за ознаками, індексами та кутами, які несуть навантаження як на І, так і на ІІ фактор. Окрім подільської групи, в секторі опиня- ється низка серій з масивними черепами. З сільських збірних серій — це вибірки з терито- рії волинян, древлян і тиверців. З міських дав- ньоруських серій до одного сектора з Подолом потрапляють Верхній Київ («місто Володими- ра»), Смоленськ, Новогрудок, Любеч, Переяс- лав та Возвягель. Статистично найближчими до подолян є група з Верхнього Києва, об’єднані серії з ко- лишніх волинських, тиверських, древлянських земель, а також міські серії Смоленська, Ново- грудок, Переяслава, Любеча. У статистичному аналізі близькість цим се- ріям забезпечують в першу чергу великі розмі- ри черепної коробки, але за пропорціями об- личчя, його деталями й горизонтальним про- філюванням вони дещо різняться між собою. Кожна має свою історію формування, далеко не в усіх випадках в них домінують вихідці з близьких місту територій. Великі черепні коробки, як характеристи- ка середніх розмірів серії, вважаються озна- кою належності до кола північних європеої- дів. На антропологічній карті Європи кінця І тис. н. е. — перших століть ІІ тис. н. е. най- довші черепні коробки характерні для насе- лення Скандинавії, германських груп, більшої частини балтів. Серед слов’янського загалу це передусім групи Х—ХІІІ ст. з колишньої пле- мінної території волинян, древлян, мазовшан (Rösing, Schwidetzky 1977; Чеснис 1990; Алек- сеева 1973). Серії германців, балтів, слов’ян добре диференціюються між собою за пропо- рціями обличчя, орбіт, носа та низкою індек- сів, в яких задіяна висота черепа. Група з Київського Подолу та ще три київ- ські серії потрапляють за фактором ІІ до тієї половини поля, де концентруються серії, для яких характерна значна висота черепа. Зна- № Найменування ознаки за Р. Мартіном (Martin 1928) Вул. Набережно-Хрещатицька, 1а П.11 П.12 П.13 П.17 П.18 П.19а Ч Ч Ж Ж Ж Ч Надперенісся (1—6) 4 4 1 3 3 4 Надбрівні дуги (1—3) 2 2 1 1 2 2 Потиличний горб (0—5) — 2 — 2 3 3 Соскоподібні відростки (1—3) 2 3 1 2 2 Індекси: 8:1 Черепний — 78,1 — — 71,4 — 48:45 Лицевий — — — — — — 52:51 Орбітний — 74,4 — — — — 54:55 Носовий — 57,1 — — — — SS:SC Симотичний — 45,3 — — 35,2 — MS:MC Максилофронтальний — 42,7 — — 43,9 — DS:DC Дакріальний — — — — — — ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 272 Таблиця 2. Індивідуальні виміри черепів з могильників Київського Подолу. Частина ІV Table 2. Individual metrical characteristics of the skulls from Kyiv Podil. Part IV № Найменування ознаки за Р. Мартіном (��Mar- tin 1928) Набережно- Хрещатицька Верхній Вал П.19в П.20 П.4 П.5 П.8 П.10 П.11 Ж Ч Ж Ж Ж Ж Ч 1 Поздовжній діаметр 186 186 178 186 178 170 188 1а Поздовжній діаметр від of. 184 184 177 186 177 170 187 8 Поперечний діаметр 135 142 139 134 133 135 153 17 Висотний діаметр b—br 136 137 136 128 126 124 150 20 Вушна висота p—br 113,6 112,1 116,6 109,3 104,9 106,6 124,5 5 Довжина основи черепа 100 104 102 95 93 96 111 9 Найменша ширина чола 101 102 91 91 91 95 106 10 Найбільша ширина чола 121 126 105,5 104 114 115 134 11 Вушна ширина 119 127 120 118 113 115 135 12 Ширина потилиці 114 113 112 106 104 97 110 29 Лобна хорда 112 112 114 109 107 104 117 30 Тім’яна хорда 107 114 116 119 103 101 122 31 Потилична хорда 110 94 94 97 94 93 97 26 Лобна дуга 127 117 133 126 120 123 135 27 Тім’яна дуга 118 124 132 132 114 115 140 28 Потилична дуга 132 119 112 118 120 114 117 7 Довжина потиличного отвору 37 32 34 33 37 28 41 16 Ширина потиличного отвору 30 29 30 29 31 26 35 Висота вигину чола 26,5 24,7 28,7 26,8 22,7 26,5 28,6 Висота вигину потилиці 31,5 28,8 23,3 28,9 31,8 25,8 27,2 40 Довжина основи обличчя 85 102 98 96 89 95 103 43 Верхня ширина обличчя 107 111 101 99 97 103 110 45 Діаметр вилиць — 138 125 130 — 125 137 46 Середня ширина обличчя 93 107 89 — 84 94 95 47 Повна висота обличчя — — — — 102 106 116 48 Верхня висота обличчя 68 75 61 65 64 65 72 60 Довжина альвеолярної дуги 46 55 52 — 47 51 56 61 Ширина альвеолярної дуги 55 66 59 — 57 61 62 62 Довжина піднебіння 44 — 43 — 43 47 54 63 Ширина піднебіння 36 35 38 — 33 35 37 55 Висота носа 52,5 51 44 — 44,5 46 51,5 54 Ширина носа 24 25 24 — 20 24 23 51 Ширина орбіти від mf 42 41 43 41 40 40 43 52 Висота орбіти 34 33 33 32 34 31 34 МС Максилофронтальна ширина 17,5 20,1 — — 17,35 19,85 19,75 МS Максилофронтальна висота 10,4 9,6 — — 6,9 6,6 10,8 SC Симотична ширина 7,1 8,25 — — 7,4 12,25 6 SS Симотична висота 2,8 2,7 — — 3,4 5,2 3,6 DC Дакріальна ширина — — — — — 19,6 — DS Дакріальная висота — — — — — 8,1 — 32 Кут профілю чола від nasion 80 85 92 85 90 86 86 g—m Кут профілю чола від glabella 75 75 91 79 83 84 83 43(1) Біорбітальна хорда 97,4 103 96,0 86 90,75 95,25 103 Sub.n 43(1) Висота назіона над біорбітальною хордою 16,3 14,7 17,4 83 16,3 18,7 22,7 77 Назомалярный кут 143 148 141 — 141 137 132 zm—zm Зигомаксиллярна хорда 92,35 104,2 93,6 — 83,8 93,7 93,5 Sub.ss (m—zm) Висота субспінале над зигомаксиллярною хордою 25,1 22,8 24,3 — 26,6 26,8 32,2 Zm Зигомаксилярний кут 123 132 125 — 116,5 120 110 72 Загальний кут обличчя 91 84 86 86 85 81 86 73 Кут середньої частини обличчя 88 85 85 83 82 79 81 75 Кут нахилу кісток носа — 55 70 — — 61 — 75(1) Кут носа — 29 16 — — 20 — Fc Глибина іклової ямки 4,2 6,3 4,1 — 4,3 3,5 5,2 65 Виросткова ширина нижньої щелепи — — — — — — 66 Кутова ширина нижньої щелепи — — — — — — — 71а Найменша ширина гілки нижньої щелепи — — — — — — — 67 Передня ширина нижньої щелепи. — — — — — — — 68 Довжина нижньої гілки від кутів — — — — — — — 69 Висота симфізу нижньої щелепи. — — — — — — — 69.1 Висота тіла нижньої щелепи — — — — — — — 69.3 Товщина тіла нижньої шелепи — — — — — — — ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 2 73 чну висоту черепа можна пояснити присутніс- тю серед містян вихідців з тих слов’янських зе- мель, де населення формувалося або на спіль- ній з балтами біологічній основі, або частково на балтському субстраті. Саме у балтів виявле- ний європейський максимум висоти черепної коробки. Відзначимо, що цим групам протистоїть се- рія зі Старої Ладоги, яка в середньому вияві та- кож належить до кола північних європеоїдів. У цій серії спостерігається комбінація, характер- на більше для германців: довга черепна короб- ка поєднується з її незначною висотою. Уявлен- ня про антропологічний комплекс германців базується на великому масиві добре датова- ного та атрибутованого матеріалу доби серед- ньовіччя з різних регіонів Європи. Але вибір- ки з території Скандинавії представлені слабо та далеко не всі характеризуються означеним комплексом. Дослідники популяції Старої Ла- доги наявність германського комплексу в ній схильні пов’язувати зі скандинавами (Алексе- ева 1973, с. 127, Санкина 2004, с. 104—105) 1. Хоча варто відзначити, що при статистично- му міжгруповому аналізі група зі Старої Ладо- ги ухиляється в бік вибірки лівів. Ладозька гру- па у нашому варіанті статистичного аналізу за навантаженнями на фактор ІІ розташовується в протилежній київським серіям частині фак- торного поля. Виходячи з цього, можна при- пустити, що північноєвропейський компонент у складі серії Подолу та Верхнього Києва не 1 У Старій Ладозі XI—XII ст. за даними археології були присутні різні етнічні компоненти балтійського регіону. Антропологічний склад населення також різниться навіть у межах одного могильника, особли- во різнорідними є жінки. Цікаві, але альтернативні результати було отримано про проведенні генетич- них досліджень (Margarjan et al. 2020). пов’язаний з присутністю тут вихідців зі Скан- динавії та прилеглих їй територій. Безумовно окремі кістяки київських некрополів можна пов’язувати зі скандинавським світом, але їх кількість не вплинула на середні характерис- тики київських серій. У представників населення Подолу висо- та черепа та ширина обличчя є більшою, ніж в масивних широколицих древлянських, ти- верських, волинських сільських групах. Мож- ливо, під час формування населення Києва мав місце професійний відбір, і перевага на- давалася особам, що походили з більш масив- них східнослов’янських популяцій (колишніх древлянських та волинських земель). Цілком можливо, що надалі ці фізичні особливості закріплялися шлюбами у своєму середовищі. Подібна ситуація могла мати місце і в перелі- чених давньоруських містах. Жінки. Об’єднана серія черепів з давньорусько- го Подолу. Серія в середньому характеризуєть- ся довгою черепною коробкою, ширина якої перебуває на межі малих та середніх розмірів, а висота — на рівні середніх та високих (табл. 1). За формою череп мезокранний, але з тенденці- єю до доліхокранії. Ширина чола середня. Об- личчя середньошироке на верхньому рівні та на рівні вилиць, вузьке на зигомаксилярному рівні. Висота обличчя середня, за верхньоли- цевим індексом — мезен, але з тенденцією до низького. Обличчя ортогнатне. Горизонтальне профілювання на назомалярному рівні пере- буває на межі різкого та помірного, а на серед- ньому рівні — різке. Орбіти cередньоширокі та низькі, за індексом вони мезоконхні. Розміри носа малі, ніс за індексом серед- ньоширокий, з тенденцією до широкого, кіст- ки носа виступають слабо, висота перенісся середня (табл. 1). № Найменування ознаки за Р. Мартіном (��Mar- tin 1928) Набережно- Хрещатицька Верхній Вал П.19в П.20 П.4 П.5 П.8 П.10 П.11 Ж Ч Ж Ж Ж Ж Ч Надперенісся (1—6) 3 4 2 2 1 1 3 Надбрівні дуги (1—3) 1 2 1 1 1 1 1 Потиличний горб (0—5) 3 2 — 2 3 0 3 Соскоподібні відростки (1—3) 2 3 2 2 2 1 2 Індекси: 8:1 Черепний 72,6 76,3 78,1 72,0 74,7 79,4 81,4 48:45 Лицевий — 54,34 48,8 50 — 52 52,54 52:51 Орбітний 80,95 80,48 76,7 78 85 77,5 79,1 54:55 Носовий 45,71 49,1 54,5 — 44,94 52,17 44,6 SS:SC Симотичний — 32,72 — — 45,94 42,44 60 MS:MC Максилофронтальний — 47,76 — — 39,7 33,24 54,68 DS:DC Дакріальний — — — — 41,32 — ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 274 Для оцінки внутрішньогрупової мінливості були розраховані середньоквадратичне відхи- лення і коефіцієнт варіації. Завищені у порів- нянні зі стандартними коефіцієнти серії По- долу виявлені для таких таксономічно важли- вих ознак, як висота черепа, висота та ширина носа, носовий індекс. Але у будь-якому разі, в жіночій серії не спостерігається така яскрава гетерогенність, як в чоловічій групі. Як уже зазначалося, вибірки черепів з різ- них локацій є малими та не дають можливос- ті для статистично достовірного їх порівняння. Ми можемо лише стверджувати, що вони дещо різняться між собою на рівні тенденцій. Невеличка жіноча вибірка з вул. Набережно- Хрещатицької типологічно є досить близькою до жіночої серії з Верхнього Києва («місто Во- лодимира») та чоловічої вибірки з вул. Хорива, 21 на Подолі. Їх зближують довгі черепні ко- робки, доліхокранні за формою, у поєднанні з вузьким носами — комплекс ознак, не харак- терний для сільських груп колишніх племін- них земель полян київських. Зазначимо, що доліхокранія взагалі досить рідко виявлена у східнослов’янських жіночих групах. Жіноча вибірка з Верхнього Валу характе- ризується мезокранією, середньошироким, з тенденцією до широколицьості, обличчям. Саме черепи з цієї групи визначають серед- ні характеристики сумарної жіночої серії з Подолу. За середніми характеристиками, сумарна се- рія з Подолу вкладається в розмах міжгрупових варіацій жіночих серій Києва та його околиць. Жіноча серія з Подолу відрізняється від сільських серій з територій, які пов’язують з колишніми землями полян київських, в першу чергу, лінійними ознаками: більшою довжи- ною та висотою черепа та ширшим обличчям. Відмінності є досить істотними. Кістки носа на черепах подолянок виступають менше, ніж в сільських серіях. Пропорції черепа та його відділів у жінок Подолу та в сільських групах близькі, це стосується і кутів горизонтального профілювання обличчя. На жаль, жіночі сільські серії з колишніх древлянських та волинських територій відсут- ні. За аналогією з чоловічими групами цих зе- мель ми можемо припустити, що вони були мезокранні та відносно широколиці або долі- хокранні та відносно широколиці. Жінок з ко- лишніх тиверських та частини кривицьких зе- мель характеризують мезокранія та відносна широколицість. Серія жіночих черепів Київського Подолу у колі груп східнослов’янського масиву. Статис- тичний аналіз. Для уточнення місця об’єднаної жіночої серії з Подолу в слов’янському загалі Рис. 1. Результати факторного аналізу чоловічих серій Fig. 1. Results of factor analysis of male series ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 2 75 було зроблено декілька варіантів міжгрупово- го статистичного аналізу (факторний, кластер- ний) за різним набором ознак, з різною кіль- кістю груп. Для ілюстрації ми обрали один з варіантів факторного аналізу, до якого були залучені місь- кі та сільські жіночі серії зі східнослов’янських територій. Серії порівнювалися за такими таксономічно-важливими ознаками, як до- вжина, ширина, висота черепа, найменша ширина чола, висота та ширина обличчя, ор- бітний індекс, носовий індекс, назомалярний кут, зигомаксилярний кут, симотичний та да- кріальний індекси, кут кісток носа. Кількість жіночих серій, які можна залучи- ти до порівняння, значно поступається кіль- кості чоловічих груп. До аналізу залучені серії: Київ-1 (об’єднана серія Х—ХІІІ ст.: Алексеева 1973); Київ-2 («місто Ярослава»: Рудич 2005); Київ-3 («місто Володимира»: Козак 2010); Київ-4 (Щекавиця: Козак 2010); Київ-5 (збір- на серія Подолу); Витачів (Алексеева 1973); Княжа гора (Зиневич 1967); Любеч (Алексеева 1973); Переяслав (Рудич 2007); Возвягель (Ру- дич 2003); Чернігів (Алексеева 1973; Должен- ко 2014); Путивль (Покас 2019); Галич (Рудич 2011); Миколаївський могильник, Хутір По- ловецький (Зиневич 1967); Григорівка, Бучак (Козак 2000); Козаровичі (Рудич 2020); Лука (Рудич 2016). Населення низки колишніх пле- мінних територій представляли об’єднані се- рії Х—ХІІІ ст., сформовані на матеріалах сіль- ських могильників: поляни чернігівські (Алек- сеева 1973; Покас 1988а); поляни переяславські (Алексеева 1973); сіверяни; кривичі (1) смолен- ські; кривичі (2) тверські; кривичі (3) ярослав- ські; кривичі (4) костромські; кривичі (5) во- лодимирські; словени новгородські (Алексее- ва 1973); тиверці (Великанова 1975). До аналізу також були залучені серії таких міст: Новогру- док (Саливон 1971), Стара Рязань, Смоленськ (Алексеева 1973). За першим фактором, який описує 20,3 % загальної мінливості, найбільші навантажен- ня мають кути горизонтального профілювання обличчя (додатні), симотичний та дакріальний індекси (від’ємні). За другим фактором (18,7 % загальної мінливості) найбільші навантаження мають ширина чола, ширина та висота облич- чя, ширина та висота черепа (додатні), кут кіс- ток носа та носовий індекс (від’ємні). За факторними навантаженнями на окре- мі серії їх було вписано у простір двох факторів поліморфізму (рис. 2). За результатами факторного аналізу серія з Подолу потрапляє в той сектор поля, де кон- центруються групи, для яких характерні біль- Рис. 2. Результати факторного аналізу жіночих серій Fig. 2. Results of factor analysis of female series ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 276 ша ширина та висота черепної коробки, вище та ширше обличчя, слабше профільоване в го- ризонтальній площині, вужчі носи, кістки яких слабше виступають, більш низькі перенісся. Найближчими до подільської серії вияв- ляються окремі міські групи Верхнього Ки- єва («місто Ярослава»), збірна серія Києва Х—ХІІІ ст. (Алексеева 1973), Любеча та Вита- чева. Від сільських серій колишніх полянських земель група з Подолу відрізняється за ознака- ми, які несуть навантаження на перший фак- тор, тобто більшими розмірами черепа, облич- чя та вужчими носами. Але варто зазначити, що відрив від низки сільських вибірок (Григорівка, Бучак, Хутір Половецький) не є значним. Значні статистичні розходження між собою окремих київських груп чітко проявляються навіть у східнослов’янському масштабі. Висновки Введення до наукового обігу та аналіз кра- ніологічних матеріалів ХІ—ХІІ ст. з розко- пок давньоруського Подолу дозволило роз- ширити уявлення про населення Києва того періоду. Матеріал походить з трьох локацій: вул. Набережно-Хрещатицька, 1а, Хорива, 21 й Верхній Вал. Цілком можливо, що дві остан- ні вибірки представляють різні ділянки одного могильника ХІ—ХІІ ст. Об’єднана серія чоловіків Подолу характе- ризується довгою, високою, мезокранною за формою черепною коробкою. Обличчя серед- ньовисоке та широке, ортогнатне. Горизон- тальне профілювання його різке. Орбіти се- редньовисокі, ніс середньоширокий. Кістки носа виступають добре, перенісся високе. Чоловіча серія з території Подолу за біль- шістю ознак потрапляє в розмах міжгрупових варіацій київських груп давньоруської доби, але має найширше серед них обличчя. Вона виявляє найбільшу статистичну подібність до серії з Верхнього Києва («міста Володимира»). Чоловіків з Подолу зближують з населенням Верхнього міста, передусім особливості, харак- терні для черепів з могильника на вул. Хорива, 21. Саме на цьому могильнику фіксується кон- центрація доліхокранних черепів з великим поздовжнім діаметром, різким горизонталь- ним профілюванням обличчя та вузьким но- сом. Великі черепні коробки вважаються озна- кою належності до кола північних європеоїдів. Поєднання довгого доліхокранного черепа з добре профільованим обличчям та вузьким но- сом не є характерним для сільських серій з ко- лишніх полянських територій. Очевидно, чо- ловіки з Верхнього міста та Подолу мали гене- тичне коріння на інших територіях. Аналогії сумарній чоловічій серії з Подолу можна віднайти у сільських групах колишніх древлянських, волинських, тиверських земель. Великі доліхокранні та мезокранні черепні ко- робки у комбінації з широким (у слов’янському масштабі) обличчям репрезентують більшу частину населення цих територій. За часів іс- нування даних подільських могильників древ- лянські території вже входили до складу Київ- ської землі і могли бути джерелом поповнення населення міста. Кияни з Подолу все ж виявляються масивні- шими від сільського населення колишніх древ- лянських, волинських та тиверських земель. Попри те, що об’єднана подільська серія від- значається неоднорідністю, спільною ознакою чоловіків різних морфологічних типів є вели- кі розміри черепа. Цілком можливо, що існував певний відбір новоприбулих до міста з урахуван- ня професійних запитів. До княжої дружини, як і для робочих та ремісничих професій: вантажни- ків, гребців, людей, які були залучені до фізично важких робіт на будівництві, ковальстві й оброб- ці шкір — відбиралися найбільш фізично розви- нені особи з цих популяцій, які загалом харак- теризувалися масивною будовою тіла. Надалі ці особливості могли закріплюватися шлюбними контактами у своєму середовищі. Треба зазначити, що серія з Подолу статис- тично досить близька до чоловічих серій низки давньоруських міст — Любеча, Возвягля, Смо- ленська, Новогрудка, Витачева та Переяслава. Їх зближують значні розміри черепного скле- піння. Очевидно, в ці міста йшла істотна ін- фільтрація людей, які належали до популяцій північного кола європеоїдів. Великі черепні коробки характеризували населення Сканди- навії, германців, балтів та низку слов’янських груп, які формувалися або на одному біологіч- ному підґрунті з балтами, або на балтському субстраті. В кожному конкретному випадку ми маємо справу з окремою історією. У більшості випадків, за пропорціями об- личчя та його деталями, вихідці з масивних груп більше тяжіють до слов’янського масиву. Винятком є Стара Ладога, де домінують люди, біологічно пов’язані з германським масивом та частина Верхнього Києва, де можна говорити про балтську присутність. Жіноче населення Подолу є морфологічно більш однорідним, ніж чоловіки. Жіноча серія демонструє близькість до київської групи з «міс- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 2 77 та Ярослава» та збірної серії Києва Х—ХІІІ ст. Статистично близькими їй виявились жінки з Витачева та Любеча. Від жінок із сільських могильників колишніх полянських територій вони відрізняються більшими розмірами чере- па, обличчя, вужчими носами. Але відмінності від низки могильників (Григорівка, Бучак, Ху- тір Половецький) є не надто великими. Серія з Подолу ще раз підкреслює зна- чну антропологічну різноманітність на- селення Києва. Міжгруповий аналіз кола східнослов’янських груп, який включає і на- селення Києва, яскраво демонструє неодно- рідність мешканців міста, особливо чоловіків. Серії з Києва не об’єднуються в один локус, а виявляються статистично досить віддаленими одна від іншої. Це свідчить про відсутність ан- тропологічної уніфікації київського населення в ХІ — на початку ХІІ ст. і дає можливість про- стежити генетичні витоки мешканців різних районів міста. Алексеев, В. П., Дебец, Г. Ф. 1964. Краниометрия. Методи- ка антропологических исследований. Москва: Наука. Алексеева, Т. И. 1973. Этногенез восточных славян. Мо- сква: Из-во МГУ. Великанова, М. С. 1975. Палеоантропология Прутско- Днестровского междуречья. Москва: Наука. Дебец, Г. Ф. 1948. Палеоантропология СССР. Труды Инсти- тута этнографии им. Н.Н, Миклухи-Миклая: Новая серия, 4. Москва; Ленинград: Издательство АН СССР. Долженко, Ю. В. 2014. Антропологічний склад давньорусь- кого Чернігова. Історична антропологія та біоархеоло- гія України, 1. Київ: ІА НАН України, с. 49-84. Дяченко, В. Д. 1993. Антропологічний склад Києва і його околиці у середньовіччі (ХІ—ХІІІ ст.). В: Толочко, П. П.(ред.), Стародавній Київ. Київ: Наукова думка, с. 151-166. Зиневич, Г. П. 1967. Очерки палеоантропологии Украины. Київ: Наукова думка. Івакін, В. Г.2008. Християнські поховальні пам’ятки дав- ньоруського Києва. Київ: КІТ. Козак, А. Д. 2000. Новые материалы из средневековых славянских могильников Поднепровья (Григоровка, Бучак). В: Алексеева, Т. И. (ред.) Народы России: от прошлого к настоящему. Антропология. Ч. 2. Москва: Новый сад, с. 243-260. Козак, А. Д. 2005. Древнерусское население Григоровки по материалам могильника. В: Петрашенко, В. А. Древнерусское село по материалам поселений у с. Гри- горова. Київ: Академперіодика. Козак, О. Д. 2010. Кияни княжої доби. Біоархеологічні сту- дії. Київ: Академперіодика. Козак, О., Івакін, В. 2012. Могильники Київського Подо- лу ХІ—ХІІІ ст. за даними палеоантропологічних до- сліджень. Funekalia Lednickie. 14. Poznan. Козак О. Д., Потєхіна, І. Д. 2002. Мешканці «града Во- лодимира» за даними антропології. Археологія, 1, с. 113-129. Літопис ... 1989. Літопис Руський за Іпатським списком. Переклад: Махновець, Л. Київ: Дніпро. Орлов, Р. С., Моця, М. П., Покас, П. М. 1985. Исследо- вание летописного Юрьева на Роси и его окрестнос- тей. В: Толочко, П. П. (ред.) Земли Южной Руси в ІХ—ХIV вв. Київ: Наукова думка, с. 30-62. Покас, П. М. 1988а. Средневековое население среднего Подесенья по данным антропологии. В: Толочко, П. П. (ред). Чернигов и его округа в ІХ—ХІІІ вв. Київ: Наукова думка, с. 118. Покас, П. М.1988b. Антропологическая характеристика погребений. В: Максимов, Е. В., Петрашенко, А. В. Славянские памятники у с. Монастырек на Среднем Днепре. Київ: Наукова думка, с. 136-138. Покас, П. М. 2019. Антропологічна характеристика серії черепів з розкопок у місті Путивль. В: Сухобоков, О., Юренко, С. Давній Путивль. Київ; Суми: Універси- тетська книга, с. 316-334. Рудич, Т. О. 2003. Антропологічний склад населення пів- нічних районів України Х—ХШ ст. (правий берег Дніпра). Vita antiqua, 5-6, с. 202-214. Рудич, Т. О.2005. Антропологічні матеріали з розкопок могильника давньоруської доби по вул. К. Патор- жинського, 14. АВУ 2003—2004 рр. Київ, с. 420-424. Рудич, Т. О. 2008. До питання про антропологічний склад населення Лівобережної України давньорусь- кої доби (за матеріалами могильника на околиці м. Переяслава-Хмельницького. Наукові записки з укра- їнської історії, 20, с. 96-103. Рудич, Т. А. 2011. К вопросу об антропологическом со- ставе населения древнерусского города (по матери- алам из раскопок Галича). Вестник антропологи, 19, с. 182-200. Рудич, Т. О. 2014. Населення Середнього Подніпров’я І—ІІ тисячоліття за матеріалами антропології. Київ: ІА НАН України. Рудич, Т. О. 2016. Антропологічний матеріал з могильника давньоруської доби Лука (Кучар). Археологія,1, с. 42-52. Рудич, Т. О. 2020. Антропологічний матеріал із розкопок могильника давньоруської доби біля с. Козаровичи. В: Потєхіна, І.Д.(ред.), Історична антропологія та бі- оархеологія України, 2, «Від трипілля до козаччини». Київ:ІА НАН України, с. 78-91. Саливон, І. І. 1971. Краніологічна характеристика серед- ньовічного населення м. Новогрудка. Матеріали з антропології України, 5, с. 92-110. Санкина, С. Л 2004. Антропология средневекового насе- ления Русского Севера (X—XIV в). В кн.: Козинцев, А. Г. (Ред.). Палеоантропология, этническая антро- пология, этногенез. К 75-летию И. И Гохмана. СПб.: МАЭРАН, с. 83-107. Чеснис, Г. А. 1990. Многомерный анализ антрополо- гических данных как средство решения проблемы выделения балтских племенных союзов эпохи желе- за (преимущественно на территории Литвы). В: Де- нисова, Р. У (ред.). Балты, славяне, прибалтийские финны. Этногенетические процессы. Рига: Зинатне, с. 9-28. Martin, R. 1928. Lehrbuch der Anthropologie.Jena. Margaryan, A., Lawson, D.J., Sikora, M. et al. 2020. Population genomics of the Viking world. Nature, 585, р. 390–396. https://doi.org/10.1038/s41586-020-2688-8. Rösing, F., Schwidetzky, I. 1977. Vergleichend-statistische Untersuchungen zur Anthropologie des frühen Mittelalters (500—1000 n.Ch). Homo, 28, s. 65-115. Rösing F., Schwidetzky I. 1981.Vergleichend-statistische Untersuchungen zur Anthropologie des Hochmittelalters (1000—1500 A.D.). Homo, 32., H. 4, s. 211-251. Надійшла 26.03.2021 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 278 Т. А. Рудич1, А. Д. Козак2 1 доктор исторических наук, ведущий научный сотрудник Института археологии НАН Украины, ORCID 0000-0002- 3396-504X, rudich@iananu.org.ua 2 кандидат исторических наук, старший научный сотрудник, Институт археологии НАН Украины, ORCID 0000-0003-2094-4490, akozak26@ukr.net Население Киевского Подола древнерусского времени Антропологический материал взят из трёх могильников, расположенных на территории Нижнего города, раскопанных в 2003—2004 гг. Черепа этих популяций измерялись и изучались классическими антропологическими методами, а сравнительный анализ проводился методами многомерной статистики (факторный анализ). Основными характеристиками объединённой мужской серии Подола являются длинный, средней ширины и высокий мезокранный черепа. Кости лица широкие, средневысокие. Горизонтальная профилировка лица рез- кая, лицо ортогнатное. Орбиты средневысокие по индексу, нос среднеширокий. Кости носа выступают хорошо, переносица высокая. Большинство признаков этой объединённой группы укладываются в диапазон межгрупповых вариаций сред- невекового киевского населения, однако, лицо мужчин Нижнего города в среднем наиболее широкое. Подольская серия черепов неоднородна. В ней выделяется группа погребённых с длинной, долихокранной черепной короб- кой, резкой горизонтальной профилировкой лица и узким носом, — чертами, относящими её к кругу северных европеоидов. Эти черты сближают подольчан с населением Верхнего Киева, погребённым на некрополях Гра- да Владимира. Подольская мужская серия статистически далека от сельского населения территорий, которые раньше принадлежали полянам, однако она имеет общие черты с сельским населением бывших древлянских и волынянских земель. Большие размеры черепной коробки сближают объединённую серию Подола с рядом серий древнерусских городов, таких как Смоленск, Новогрудка, Звягель, Переяслав, Любеч. Для черепов разных морфологических типов из могильников Подола объединяющим признаком является их массивность. Возможно, при формировании городских популяций существовал отбор новоприбывших в город людей с учётом профессиональных запросов. Специальный отбор массивных индивидов мог осуществляться для княжеской дружины и охранников. Лишь мужчины с определёнными физическими качествами могли стать греб- цами, грузчиками в порту, выполнять тяжёлые работы на строительстве, при обработке кож, кузнечном деле. Эти особенности могли закрепляться брачными контактами в своём кругу. К л ю ч е в ы е с л о в а: Киев, Древняя Русь, антропология, краниология. Tetiana O. Rudych1, Oleksandra D. Kozak2 1 D.Sc. in History, Leading Researcher, the Bioarchaeology Department, the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, ORCID 0000-0002- 3396-504X, rudich@iananu.org.ua 2 Ph.D in History, Senior Researcher, the Bioarchaeology Department, Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, ORCID 0000-0003-2094-4490, akozak26@ukr.net Population of Kyiv Podil in Ancient Rus Period Anthropological material comes from three burial grounds from the territory of Lower Town excavated in 2003—2004. The skulls of these populations were measured and studied by classical anthropological methods, and their comparative analysis was conducted by the methods of multivariate statistic (factors analysis). The main characteristics of the united male series of Podil are long, medium-wide and high mesocranial skulls. The face is broad and medium-high, the horizontal profiling is sharp, but the face is orthognathic. Orbits are medium-high by the index, the nose is medium-wide. The bones of the nose protrude well, and the nose bridge is high. Most features of this united group fit into the intergroup variations range of the medieval Kyiv populations, however, the face of the males is, on average, the broadest. The Podil cranial series is comparatively heterogeneous. After the morphological analysis the group with a long, dolichocranial skull, sharp horizontal profiling of the face, and narrow nose, was distinguished. These cranial features allow refering them to northern Caucasoid circle. Characteristics of Podil population bring it together with the population of Upper Kyiv, buried in the necropolis of the «Volodymyr’s Town». The united Podil cranial male series locates statistically far from the rural population of the Polans territories. However, it has common features with the rural populations of the lands which earlier had belonged to the Drevlians and Volhynians. The large size of the craniums brings the united Podil group closer to a number of series from the Ancient Rus cities: Smolensk, Novohrudka, Zviahel, Pereiaslav, Liubech. The common characteristic of the skulls with various morphological types from different burial grounds of Podil is their massiveness. It is possible that some kind of selection of immigrants according to professional needs was used during the formation of urban populations. A special selection of massive individuals could be carried out for the princely squad and guards. Only men with certain physical qualities could become the rowers, stevedores or worked heavy as a builders, tanners, and blacksmiths. These features could be fixed by marriage contacts in their circle. K e y w o r d s: Kyiv, Ancient Rus, anthropology, craniology. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 2 79 References Alekseev, V. P., Debetz, G. F. 1964. Kraniometriia. Metodyka antropologicheskih issledovanii. Moskva: Nauka. Alekseeva, T. I. 1973. Etnogenez vostochnyh slavian. Moskva: Izd-vo MGU. Velikanova, M. S. 1975. Paleoantropologiia Prutsko-Dnestrovskogo mezhdurechiia. Moskva: Nauka. Debetz, G. F. 1948. Paleoantropologiia SSSR. TIE: Novaia seriia. Vol. 4. Moskva; Leningrad: Izdatelstvo Moskovskogo universiteta. Dolzhenko, Yu. V. 2014. Antropolohichnyi sklad davnoruskoho Chernihova. Istorychna antropolohiia ta bioarkheolohiia Ukrainy, 1. Kyiv: IA NANU, p. 49-84. Diachenko, V. D. 1993. Antropologichnyi sklad Kyieva i yioho okolytsi. In: Tolochko, P. P. (ed.). Starodavnii Kyiv. Kyiv: Naukova dumka, p. 151-166. Zinevich, G. P. 1967. Ocherki paleoantropologii Ukrainy. Kyiv: Naukova dumka. Ivakin, V. H. 2008. Khrystyianski pokhovalni pamiatky davnoruskoho Kyieva. Kyiv: КІТ. Kozak, A. D. 2000. Novyie materialy iz srednevekovyh slavianskih mogilnikov Podneprovia (Grigorovka, Buchak). In: Alekseeva, T. I. (ed.). Narody Rossii: ot proshlogo k nastoiashchemu. Antropologiia. Ch. 2. Moskva: Staryi Sad, p. 243-260. Kozak, A. D. 2005. Drevnerusskoe naselenie Grigorovki po materialam mogilnika. In: Petrashenko, V. A. Drevnerusskoe selo po materialam poselenii u s. Grigorovka. Kyiv: Akademperiodyka. Kozak, O. D. 2010. Kyiany kniazhoi doby. Bioarkheolohichni studii. Kyiv: Akademperiodyka. Kozak, O., Ivakin, V. 2012. Mohylnyky Kyiivskoho Podolu ХI-ХIII st. za danymy paleoantropolohichnykh doslidzhen. Funekalia Lednickie. 14. Poznan. Kozak O. D., Potekhina, I. D. 2002. Meshkantsi ‛Hrada Volodymyra’ za danymy antropolohiii. Arheologia, 1, p. 113-129. Litopys … 1989. Litopys Ruskyii za Ipatiivskym spyskom. Translation Makhnovets, L. Kyiv: Dnipro. Orlov, R. S., Moczia, M. P., Pokas, P. M. 1985. Issledovanie letopisnogo Yurieva na Rosi i ego okrestnostei. In: Tolochko, P. P. (ed.). Zemli Yuzhnoi Rusi v ІX-XIV vv. Kyiv: Naukova dumka, p. 30-62. Pokas, P. M. 1988a. Srednevekovoie naselenie srednego Podeseniia po dannym antropologii. In: Tolochko, P. P. (ed.). Chernigov i ego okruga v ІX-XІІІ vv. Kyiv: Naukova dumka, p. 118. Pokas, P. M.1988b. Antropologicheskaia kharakteristika pogrebenii. In: Maksimov, E. V., Petrashenko, A. V. Slavianskie pamiat- niki u s. Monastyrek na Srednem Dnepre. Kyiv: Naukova dumka, p. 136-138. Pokas, P. M. 2019. Antropolohichna kharakterystyka serii cherepiv z rozkopok u misti Putyvl. In: Sukhobokov, O., Yurenko, S. Davnii Putyvl. Kyiv; Sumy: Universytetska knyha, p. 316-334. Rudych, T. O. 2003. Antropolohichnyi sklad naselennia pivnichnykh raioniv Ukrainy X-XIII st. (pravyi bereh Dnipra). Vita anti- qua, 5-6, p. 202-214. Rudych, T. O. 2005. Antropolohichni materialy z rozkopok mohylnyka davnoruskoi doby po vul. K. Patorzhynskoho, 14. AVU 2003-2004 rr. Kyiv, p. 420-424. Rudych, T. O. 2008. Do pytannia pro antropolohichnyi sklad naselennia Livoberezhnoi Ukrainy davnoruskoi doby (za materialamy mohylnyka na okolytsi m. Pereiaslava-Khmelnytskoho. Naukovi zapysky z ukrainskoi istorii, 20, p. 96-103. Rudych, T. A. 2011. K voprosu ob antropologicheskom sostave naseleniia drevnerusskogo goroda (po materialam iz raskopok Galicha). Vestnik antropologii, 19, p. 182-200. Rudych, T. O. 2014. Naselennia Serednoho Podniprovia I-II tysiacholittia za materialamy antropolohii. Kyiv: IA NANU. Rudych, T. O. 2016. Antropolohichnyi material z mohylnyka davnioruskoi doby Luka (Kuchar). Arheologia, 1, p. 42-52. Rudych, T. O. 2020. Antropolohichnyi material iz rozkopok mohylnyka davnoruskoi doby bilia s. Kozarovychi. In: Potiekhina, I. D. (ed.). Istorychna antropolohiia ta bioarkheolohiia Ukrainy, 2. ‛Vid trypillia do kozachchyny’. Kyiv: IA NANU, p. 78-91. Salyvon, I. I. 1971. Kraniolohichna kharakterystyka seredniovichnoho naselennia m. Novohrudka. Materialy z antropolohii Ukrainy, 5, p. 92-110. Sankina, S. L 2004. Antropologiia srednevekovogo naseleniia Russkogo Severa (X-XIV v). In: Kozintsev, A. G. (ed.). Paleoantropologiia, etnicheskaia antropologiia, etnogenez. K 75-letiiu I. I. Gohmana. SPb: MAERAN, p. 83-107. Chesnis, G. A. 1990. Mnоgomernyi analiz antropologicheskikh dannykh kak sredstvo resheniia problem vydeleniia baltskikh plemennykh soiuzov v epokhu zheleza (preimushchestvenno na territorii Litvy). In: Denisova, R. Ya. (ed.). Balty, slaviane, pribaltiiskie finny. Ethnogeneticheskie protsessy. Riga: Zinatne, p. 9-27. Margaryan, A., Lawson, D.J., Sikora, M. et al. 2020. Population genomics of the Viking world. Nature, 585, р. 390-396. https:// doi.org/10.1038/s41586-020-2688-8. Martin R. 1928. Lehrbuch der Anthropologie. Jena. Rösing, F., Schwidetzky, I. 1977. Vergleichend-statistische Untersuchungen zur Anthropologie des frühen Mittelalters (500-1000 n.Ch). Homo, 28, p. 65-115. Rösing F., Schwidetzky I. 1981.Vergleichend-statistische Untersuchungen zur Anthropologie des Hochmittelalters (1000-1500 A. D.). Homo, 32., H. 4, p. 211-251.
id	arheologia-com-ua-article-264
institution	Chemistry, Physics and Technology of Surface
issn	2616-499X
keywords_txt_mv
language	Ukrainian
last_indexed	2026-08-07T01:04:03Z
publishDate	2021
publisher	Institute of Archaeology NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	arheologiacomua/e9/f838b801c81b83870e260ae4f9deb3e9.pdf
spelling	arheologia-com-ua-article-2642021-09-27T17:06:11Z Population of Kyiv Podil in Ancient Rus Period Население Киевского Подола древнерусского времени Населення Київського Подолу давньоруської доби Rudych, Tetiana Kozak, Oleksandra Kyiv, Ancient Rus, anthropology, craniology Киев, Древняя Русь, антропология, краниология Київ, давньоруський час, антропологія, краніологія Anthropological material comes from three burial grounds from the territory of Lower Town excavated in 2003—2004. The skulls of these populations were measured and studied by classical anthropological methods, and their comparative analysis was conducted by the methods of multivariate statistic (factors analysis). The main characteristics of the united male series of Podil are long, medium-wide and high mesocranial skulls. The face is broad and medium-high, the horizontal profiling is sharp, but the face is orthognathic. Orbits are medium-high by the index, the nose is medium-wide. The bones of the nose protrude well, and the nose bridge is high. Most features of this united group fit into the intergroup variations range of the medieval Kyiv populations, however, the face of the males is, on average, the broadest. The Podil cranial series is comparatively heterogeneous. After the morphological analysis the group with a long, dolichocranial skull, sharp horizontal profiling of the face, and narrow nose, was distinguished.&nbsp; These cranial features allow refering them to northern Caucasoid circle. Characteristics of Podil population bring it together with the population of Upper Kyiv, buried in the necropolis of the «Volodymyr’s Town». The united Podil cranial male series locates statistically far from the rural population of the Polans territories. However, it has common features with the rural populations of the lands which earlier had belonged to the Drevlians and Volhynians. The large size of the craniums brings the united Podil group closer to a number of series from the Ancient Rus cities: Smolensk, Novohrudka, Zviahel, Pereiaslav, Liubech. The common characteristic of the skulls with various morphological types from different burial grounds of Podil is their massiveness. It is possible that some kind of selection of immigrants according to professional needs was used during the formation of urban populations. A special selection of massive individuals could be carried out for the princely squad and guards. Only men with certain physical qualities could become the rowers, stevedores or worked heavy as a builders, tanners, and blacksmiths. These features could be fixed by marriage contacts in their circle. Антропологический материал взят из трёх могильников, расположенных на территории Нижнего города, раскопанных в 2003—2004 гг. Черепа этих популяций измерялись и изучались классическими антропологическими методами, а сравнительный анализ проводился методами многомерной статистики (факторный анализ). Основными характеристиками объединённой мужской серии Подола являются длинный, средней ширины и высокий мезокранный черепа. Кости лица широкие, средневысокие. Горизонтальная профилировка лица резкая, лицо ортогнатное. Орбиты средневысокие по индексу, нос среднеширокий. Кости носа выступают хорошо, переносица высокая. Большинство признаков этой объединённой группы укладываются в диапазон межгрупповых вариаций средневекового киевского населения, однако, лицо мужчин Нижнего города в среднем наиболее широкое. Подольская серия черепов неоднородна. В ней выделяется группа погребённых с длинной, долихокранной черепной коробкой, резкой&nbsp; горизонтальной профилировкой лица и узким носом, — чертами, относящими её к кругу северных европеоидов. Эти черты сближают подольчан с населением Верхнего Киева, погребённым на некрополях Града Владимира. Подольская мужская серия статистически далека от сельского населения территорий, которые раньше принадлежали полянам, однако она имеет общие черты с сельским населением бывших древлянских и волынянских земель. Большие размеры черепной коробки сближают объединённую серию Подола с рядом серий древнерусских городов, таких как Смоленск, Новогрудка, Звягель, Переяслав, Любеч. Для черепов разных морфологических типов из могильников Подола объединяющим признаком является их массивность. Возможно, при формировании городских популяций существовал отбор новоприбывших в город людей с учётом профессиональных запросов. Специальный отбор массивных индивидов мог осуществляться для княжеской дружины и охранников. Лишь мужчины с определёнными физическими качествами могли стать гребцами, грузчиками в порту, выполнять тяжёлые работы на строительстве, при обработке кож, кузнечном деле. Эти особенности могли закрепляться брачными контактами в своём кругу. У статті аналізується краніологічний матеріал з поховань ХІ—ХІІ&nbsp;ст. на Київському Подолі. Морфологія черепів чоловіків та жінок, які мешкали у Нижньому місті досліджується у колі хронологічно близьких груп міського та сільського населення з довколишніх та віддалених територій. Використані міжгруповий порівняльний типологічний аналіз і методи багатовимірної статистики. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2021-06-14 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/264 10.15407/arheologia2021.02.063 Arheologia; No 2 (2021): Arheologia; 63-79 Археологія ; № 2 (2021): Arheologia; 63-79 Археология; № 2 (2021): Arheologia; 63-79 2616-499X 0235-3490 10.15407/10.15407/arheologia2021.02 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/264/242
spellingShingle	Київ давньоруський час антропологія краніологія Rudych, Tetiana Kozak, Oleksandra Населення Київського Подолу давньоруської доби
title	Населення Київського Подолу давньоруської доби
title_alt	Population of Kyiv Podil in Ancient Rus Period Население Киевского Подола древнерусского времени
title_full	Населення Київського Подолу давньоруської доби
title_fullStr	Населення Київського Подолу давньоруської доби
title_full_unstemmed	Населення Київського Подолу давньоруської доби
title_short	Населення Київського Подолу давньоруської доби
title_sort	населення київського подолу давньоруської доби
topic	Київ давньоруський час антропологія краніологія
topic_facet	Kyiv Ancient Rus anthropology craniology Киев Древняя Русь антропология краниология Київ давньоруський час антропологія краніологія
url	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/264
work_keys_str_mv	AT rudychtetiana populationofkyivpodilinancientrusperiod AT kozakoleksandra populationofkyivpodilinancientrusperiod AT rudychtetiana naseleniekievskogopodoladrevnerusskogovremeni AT kozakoleksandra naseleniekievskogopodoladrevnerusskogovremeni AT rudychtetiana naselennâkiívsʹkogopodoludavnʹorusʹkoídobi AT kozakoleksandra naselennâkiívsʹkogopodoludavnʹorusʹkoídobi

Населення Київського Подолу давньоруської доби

Institution

Similar Items