Прясельця пізнього Трипілля — Троя(нів) та Троя

Burdo, Natalia B.

doi:10.15407/archaeologyua2018.04.069

Прясельця пізнього Трипілля — Троя(нів) та Троя

Trypillian ceramic spindle whorls are a poorly understood category of artifacts. They do not even always fall into the general reviews of Trypillian materials. This type of items is widespread and is typical for the late stage of Trypillia (CII). More than 200 spindle whorls were found in the Troian...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Археологія
Date:	2018
Issue:	4
Pages:	69-78
ISSN:	2616-499X
Author Affiliations:	Natalia B. Burdo — Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine
Main Author:	Burdo, Natalia B.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2018
Subjects:	прясельця прядіння Трипілля доба ранньої бронзи поселення могильники.
Online Access:	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/43
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Chemistry, Physics and Technology of Surface
Download file:

Institution

Chemistry, Physics and Technology of Surface

_version_	1872824347464302592
author	Burdo, Natalia B.
author_facet	Burdo, Natalia B.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Natalia B. Burdo", "institution": "Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine", "orcid": "" } ]
author_sort	Burdo, Natalia B.
baseUrl_str	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai
collection	OJS
container_end_page	78
container_issue	4
container_start_page	69
container_title	Археологія
container_volume
datestamp_date	2020-01-19T08:37:43Z
description	Trypillian ceramic spindle whorls are a poorly understood category of artifacts. They do not even always fall into the general reviews of Trypillian materials. This type of items is widespread and is typical for the late stage of Trypillia (CII). More than 200 spindle whorls were found in the Troianiv settlement. Dozens of these items were obtained during the excavation of such settlements, as Pavoloch, Horodsk and others. Contextual analysis of the spindle whorls finds shows that most of them originated from the ruins of burnt dwellings. In many late Trypillian settlements, they are found in pits, which can be interpreted as religious objects. Finds of these items are also well known in the Kasperivtsi cultural layer of the Verteba cave, recognized as a sanctuary. In addition, spindle whorls were part of the funeral gifts in the Vykhvatyntsi necropolis. In Kolodyste they were discovered in graves placed under the barrow. Here they were located in pots, full of calcinated human bones. In other case a spindle whorl was placed in ashes at the necropolises of Sofiivka group. Formal analysis of spindle whorls shows the diversity of their types, which do not form any groups. The shape, measurements and weight did not affect their technological properties. A significant amount of them is decorated with a deepened decor, and certain ornamental patterns are common to all the locally-chronological groups of Trypillia C II. The exterior view of spindle whorls, the context of their finding and the symbolic decoration makes it possible to consider them as religious objects. Their decoration isn’t connected technologically with their manufacturing. The tradition of spindle whorls usage in Trypillia C II arises along with the phenomenon of “badenization” of this culture at the beginning of the Early Bronze Age (EBA). The common features of Trypillia C II items and finds from the Troy’s EBA layers allows seeking answers to the question of the spread of sacral traditions in the Old World.
doi_str_mv	10.15407/archaeologyua2018.04.069
first_indexed	2026-08-07T01:01:19Z
format	Article
fulltext	ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 69 © Н.Б. Бурдо, 2018 Н.Б. Бурдо * Прясельця пізнього Трипілля — Троя(нів) та Троя УДК 903.21(4—11) https://doi.org/10.15407/archaeologyua2018.04.069 * БУРДО Наталія Борисівна — кандидат історич- них наук, старший науковий співробітник Інститу- ту археології НАН України на громадських засадах, nbburdo@gmail.com Керамічні прясельця кружала належать до категорії ар- тефактів, що була значно поширеною на етапі Трипілля СІІ, проте досі залишається слабо вивченою. У роботі пропонується систематизація та класифікація цієї ка- тегорії знахідок пізнього етапу Трипілля, їх контекстний та функціональний аналіз, порівняльний аналіз трипіль- ських прясел із прясельцями кружалами археологічних культур доби ранньої бронзи Балкано-Карпатського ре- гіону. К л ю ч о в і с л о в а: прясельця, прядіння, Трипілля, доба ранньої бронзи, поселення, могильники. Керамічні прясельця трипільської культури — слабо вивчена категорія артефактів. Вони за- лишаються поза увагою дослідників Трипілля і навіть не завжди потрапляють до загальних оглядів трипільських матеріалів, їм не присвя- чено жодної спеціальної праці. У статті роз- глянуто тільки спеціально виготовлені кера- мічні прясельця, оскільки використання як прясел дисків з отвором зі стінок посудин зда- ється сумнівним. Найбільш ранні керамічні прясельця зафіксовано серед знахідок на три- пільських поселеннях починаючи з етапу Три- пілля ВІІ, наприклад, у Валяві (Овчинников 2015, с. 17, рис. 94) та Бодаках (Скакун та ін., 2005, рис. 49, 5). Утім, серед матеріалів серед- нього Трипілля етапів ВІІ—СІ прясельця пред- ставлені поодинокими екземплярами. Широ- ке розповсюдження прясельця набувають на початку доби ранньої бронзи на пізньому ета- пі Трипілля СІІ, причому, характерні такі зна- хідки майже для всіх локально-хронологічних груп. Зауважимо, що для генетично пов’язаної з Трипіллям усатівської культури доби ранньої бронзи прясельця не характерні, відомі лише поодинокі екземпляри, знайдені в У сатове— Великий Куяльник (Патокова 1979, с. 100), до поховального інвентаря усатівської культури вони не входили. Контекстний аналіз виявлення пряселець Поодинокі екземпляри прясел знайдено у кас- перівських шарах печери Вертеба (Сохаць- кий 2003, рис. 7, 9—13), однак, більшість зна- хідок пов’язана з розкопками поселень різних локально-хронологічних груп Трипілля СІІ. Перші знахідки трипільських прясел похо- дять із розкопок В. Хвойки на Кирилівських висотах (рис. 2, 23—27). З того часу прясель- ця — майже обов’язкова категорія знахідок на пізньотрипільських поселеннях, незалежно від типу досліджених на них об’єктів. Чітко поміт- на закономірність зростання кількості прясел у залежності від розкопаної на пам’ятці площі. Найбільша колекція, яка складається з близько 200 прясел (рис. 2, 1—13) походить із поселення Троянів (Белановская, Шмаглий 1959), де вони знайдені переважно серед руїн спалених жител. Більше трьох десятків прясел (рис. 2, 14—18) походить із розкопок жител у Городську (Пе- тров 1940, фото 1; Кричевський 1940, с. 416— 419; фото 55—59). Прясельця знайдено у шарі Трипілля СІІ на поселенні Печера (рис. 2, 19— 21). Серед решток спалених будівель у вигляді скупчень обпаленої глини прясельця знаходять разом із фрагментами кераміки, відтяжками ткацького верстату, виробами з каменю, кістки, рогу, кісток тварин. Прясельця поруч з іншими знахідками виявлено під час розкопок спалено- го глинобитного житла на поселенні Сандраки. Тут на розкопі площею 120 м2 було виявлено 60 прясел (Лагодовська 1956, с. 126—127, табл. І, 16—19). На поселенні Паволоч (Макаревич 1952, с. 100; табл. ІІ, 6—17) під час розкопок за- лишків одного житла та у розвідкових транше- ях виявлено 76 прясел, зокрема з піктографіч- ними зображеннями (рис. 3, 1—6). В аналогіч- ному контексті знайдені прясельця (Курінний 1926, с. 71—74; Відейко 2004, с. 440) у Р айках (рис. 3, 22). У Жванці — Лиса Гора (Якубенко 2004, с. 165) та на поселеннях Середньої Наддніпрян- щини прясельця знайдені у скупченні культур- них решток (рис. 3, 1—4). Знахідки пряселець ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 470 трапляються майже на кожному з досліджених поселень Середньої Наддніпрянщини. В неопу- блікованому рукописі В. Хвойки зазначено, що під час розкопок на вул. Кирилівській у Києві 1894 р. прясельця, зокрема, й виготовлені з гли- ни з домішкою подрібнених черепашок, зна- йдено разом із фрагментами кераміки, уламка- ми кременю, виробами з каменю, кістками тва- рин у шарі, в якому виявлено шматки обпаленої до червоного кольору глини, зокрема з відбит- ками прутів та кілків, попіл, вуглики. Поодино- кі екземпляри прясел, а також їх уламки знайде- но В. Хвойкою під час розкопок заглиблень 15, 17, 18, 26 разом із фрагментами кераміки, роз- давленими посудинами, виробами з кістки, рогу, каменю, кременю, кістками тварин та риб, скупченнями обпаленої глини у супроводі по- пелу та вугликів (Хвойка 1901, с. 759—760). Два прясельця були знайдені В. Хвойкою також під час розкопок садиби Святославського у пункті 5. Тут було виявлено культурний шар, що міс- тив багато шматків випаленої глини, фрагменти кераміки, кістки тварин, птахів, риб, черепаш- ки, 54 вироби з кременю, 12 кістяних предметів. Такий самий був контекст знахідки одного пря- сельця в місці 6 (Хвойка 1901, с. 766—767). У Бортничах два прясельця було знайдено у купі черепашок діаметрами 1,8 м та 1,6 м і за- втовшки 0,5 м у супроводі фрагментів керамі- ки софіївської групи, уламків кісток тварин і птиць, луски риб і деревних вугликів (Амбур- гер, Білановська 1956, с. 117). Рис. 1. Трипільські прясельця і способи їх використання: 1 — типологія пряселець; 2 — способи прядіння ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 71 У Підгірцях 1 (уроч. Вінниця) у скупчен- ні культурних решток із фрагментів кераміки, кісток тварин та риб, стулок черепашок було знайдено й прясельця. На поселенні Сирець І одне ціле прясло та дві половинки (Захарук 1956, табл. І, 11, 13, 14) були знайдені у ямі з інтенсивним заповнен ням. Знахідки в ямах утворювали певні скуп- чення на різних глибинах. У заповненні ями виявлено фрагменти кераміки, кременеві ви- роби, уламки каменів, грузики від вертикаль- ного ткацького верстату, кістки тварин, риб’яча луска, окремі шматки обпаленої глини, мідна намистина та фрагмент антропоморфної ста- туетки. Це єдиний випадок комплексного зна- ходження керамічних предметів текстильного виробництва — відтяжок ткацького верстату та пряселець. У куті трикутної в плані ями вияв- лено скупчення обпаленої глини у вигляді ве- ликих блоків, а також пляму жовтої необпале- ної глини. На думку Ю.М. Захарука, необпале- на глина могла бути залишками печі, комплекс з двох розташованих поруч ям може розгля- датися як залишки землянки (Захарук 1956, с. 111—112). У тім, характер заповнення опи- саних ям дозволяє припускати, що вони мали культове призначення і були використані для захоронення решток жертвоприношень та за- лишків спаленого глинобитного будинку. Ями подібного типу характерні для поселень Три- пілля (Бурдо, Видейко 2016, с. 175—192). У Нових Безрадичах біконічне округле прясло пізньотрипільського типу було виявле- не у культурному шарі з матеріалами коломий- щинської групи етапу Трипілля ВІІ (Шапош- никова 1953, табл. ІІ, 8). Рис. 2. Керамічні прясельця з поселень Трипілля СІІ: 1—4 — Жванець- Лиса Гора; 5—13 — Троянів; 14—18 — Городськ; 19—21 — Печера; 22 — Райки; 23—27 — Кирилівські висоти ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 472 У Євмінці-Узвіз (рис. 3, 8—10) під час розко- пок М. Макаренка культурного шару та загли- блених об’єктів знайдено 14 прясел (Якубен- ко, Кириленко 2015, с. 461; рис. 12), з розко- пок В.А. Круца – 3 (Круц 1977, рис. 42, 8—10). Аналіз археологічного контексту знахідок прясел на поселеннях пізнього Трипілля Се- редньої Наддніпрянщини дозволяє встанови- ти, що вони трапляються у скупченнях зна- хідок у культурному шарі та у ямах, які трак- тують як сміттєві або землянкові житла. Втім, описаний характер як скупчень у культурному шарі, так і заповнення ям дозволяє інтерпрету- вати їх як культові об’єкти, куди скидали решт- ки жертвоприношень — тобто, за визначен- ням Б.О. Рибакова, для зольників доби брон- зи «священні смітники» (Рыбаков 1981, с. 306), які були прототипами «культових звалищ, куди виносили все «священне сміття» на поселеннях античності (Русяева 2005, с. 174). Подібний контекст знахідок прясел свідчить про певне культове навантаження цих виробів. Нечисленні знахідки прясел походять з по- ховань, які можуть бути пов’язані з різними локально-хронологічними групами Трипілля СІІ. Прясельця входили до поховальних дарів у Вихватинському ґрунтовому некрополі. Ко- нічне прясельце без орнаментації знайдено у похованні дівчинки (12 (5/52) 8—9 років біля ліктьових суглобів. Р ешта інвентарю — п’ять посудин, три жіночі фігурки, 10 намистин, підвіска (Дергачев, Манзура 1991, с. 23; рис. 8, 8). прясельце із заглибленим декором виявле- но біля ніг у похованні дитини віком 6—7 ро- ків (32 (24б/55) разом із п’ятьма кременевими відщепами та розписною амфоркою. В моги- лі було також ще чотири посудини (Дергачев, Манзура 1991, с. 28; рис. 14, 6). Орнаментоване прясельце входило до поховального інвентарю чоловічого поховання (7 (2/5). Воно знайдене за спиною небіжчика поруч із п’ятьма посуди- нами, біля яких також знаходилися купка зна- рядь та заготовок, зокрема, чотири кременевих пластини, сокира-тесло з кременю, дві плас- тини з кістки, уламок просвердленого рогово- го знаряддя, два вістря з рогу оленя, два кістя- ні шила та проколка, фрагмент рогового виро- бу. Крім того, у посудинах виявлено 2 відщепи кременю, кременевий вкладень серпа, два ікла кабана та стулка мушлі з отвором (Дергачев, Манзура 1991, с. 22, рис. 5, 5—32). Два конічних неорнаментованих прясельця походять із парного поховання в центрі кром- леху з кургану 8 біля с. Колодисте (Дергачев, Манзура 1991, с. 130—132, рис. 82, 7). Похован- ня вирізняється багатьма незвичайними риса- ми поховального обряду, у якому, зокрема, по- єднані інгумація та кремація. Обидва прясельця Рис. 3. Керамічні прясельця з поселень Трипілля СІІ: 1—5 — Паволоч; 6, 12 — Райки; 7—11 — Євминка-Узвіз; 13—14 — Кирилівські висоти; 15 — Бортничі; 16 — Звинячин; 17 — Софіївський могильник; 18 — Середня Над- дніпрянщина ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 73 виявлені у посудинах, заповнених перепалени- ми людськими кістками, при чому, горщик сто- яв біля ніг, а амфора — біля лівого ліктьового суглобу небіжчика, який лежав випростано на спині, головою на захід. Посуд цього похован- ня дозволяє датувати його етапом Трипілля СІІ та віднести, імовірно, до городської локально- хронологічної групи. Втім, кремація знаходить аналогії в тілопальних некрополях софіївської локально-хронологічної групи. Прясельця виявляють також і в некропо- лях софіївської групи Трипілля СІІ. У софіїв- ському могильнику декілька прясел було зі- брано на поверхні (Videiko 1995, fig. 68, h—k). Конічне прясельце із прокресленим декором було знайдено серед попелу від спалених кіс- ток поховання 93 (Videiko 1995, с. 95), іншого інвентарю поруч не виявлено. Д о інвентарю поховання 94—95 входило два горщика, ноже- подібна кременева пластина та орнаментоване дископодібне прясельце, що містились разом із перепаленими кістками у невеликому гор- щику (Videiko1995, p. 95—96; fig. 63, 2). Єдиним поховальним даром у похованні 59 некрополя Чернин, яке виглядало як скупчення кальцинованих кісток, було невеличке орнамен- товане прясельце (Videiko 1995, p. 25, fig. 9, 3). Використання пряселець як поховального інвентарю у різного типу некрополях Трипіл- ля СІІ свідчить про надання їм певних культо- вих функцій. Формальний аналіз трипільських пряселець Керамічні прясельця виготовлені з високоякіс- ної щільної глиняної маси, частіше відповідної до формувальної маси посуду конкретних по- селень. У прясельцях із поселення Печера по- мітна домішка товченої мушлі (рис. 2, 19—21). Випал виробів здебільшого гарний, рівномір- ний, частіше в окиснювальному середовищі. Розміри пряселець більш менш стандартні, коливаються в діапазоні від 3,0 см (маленькі) до 5,0 см (великі) у діаметрі, вагою, відповідно, від 23 г до 45 г. Рис. 4. Керамічні прясельця доби ранньої бронзи: 1 — Троя (за: Schlimann 1881); 2 — порівняль- ний аналіз декору прясел. I — Троя, II — Баден у басейні Тиси (за: Horvẚthova 2008), III — Три- пілля СІІ ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 474 Форма пряселець різноманітна, основні ва- ріанти умовно можна звести до конічних, бі- конічних, напівсферичних виробів (рис. 1, 1). Формально виділені типи не утворюють будь- яких груп. Типологічно різні прясельця при- сутні у збірках з однієї пам’ятки. О тже, жод- ної закономірності по розповсюдженню пря- селець певної форми не виявлено. Значна частина трипільських пряселець по- збавлена будь-якого декору (рис. 2, 19, 21). В одному випадку на прясельці з Середньої Над- дніпрянщини зображення нанесене фарбою (рис. 3, 18). Найбільш характерні різні техні- ки заглибленого («ритого») декору, іноді з до- датковим фарбуванням білою фарбою борозе- нок (рис. 2, 16). Візерунок нанесений тонки- ми продряпаними лініями (рис. 2, 1—2, 6—8, 11—12, 16, 22—24; 3, 1, 3—4, 10) або штампа- ми різних типів. Серед штампованого декору найбільш вживаними були різноманітні на- коли (рис. 2, 14, 17), круглі або овальні ямки (рис. 2, 22, 25, 26), відбитки прямокутного або квадратного у перетині штампу (рис. 3, 9), від- тиски нігтя (рис. 2, 20). Доволі часто в декорі пряселець поєднані прокреслені лінії та на- коли або ямки (рис. 2, 3, 15; 3, 4—5). Трапля- ються поодинокі прясельця зі шнуровим де- кором, зокрема з відбитками мотузки (рис. 2, 27; 3, 14—15) та перевитого шнуру — «гусе- ниці» (рис. 3, 13). Д еякі прясельця оздоблені пластично-рельєфним декором (рис. 3, 11, 16). Але, в якій би техніці не був виконаний декор, зображення та композиції візерунків було ви- конано за певними однаковими схемами. Зображення на прясельцях можна розді- лити на дві групи: орнамент, для якого у від- повідності з формою виробів типові радіальні схеми, та малюнки піктографічного характе- ру, які складаються з певних знаків, не підпо- рядкованих композиційному ритму (рис. 2, 3, 14; 3, 1, 3, 4—7, 18). До піктографічних зобра- жень найчастіше входять символи «дерева/гіл- ки» (рис. 3, 1, 4—5, 12), ямки або наколи, на двох прясельцях зображено зооморфні фігури у профіль (рис. 3, 1, 12). Трапляються й інші символи (рис. 3, 3). Символічний декор на три- пільських прясельцях, а особливо піктографіч- ні зображення, підкреслюють культову функ- цію цих виробів. Функціональне призначення керамічних пряселець Можна виділити декілька аспектів у вивченні керамічних пряселець. У археологічній літерату- рі вони розглядаються майже виключно як зна- ряддя праці. Функціональне призначення пря- сел не викликає сумніву. Прясло не було тільки знаряддям, а використовувалося як конструк- тивна частина веретена. Воно насаджувалося на веретено для надання йому рівномірного обер- тання при прядінні ниток (рис. 1, 2а). За допо- могою веретена отримували нитки (пряжу), що могли бути використані як для виготовлення текстилю — тканини на ткацькому верстаті, так і для виготовлення в’язаних та плетених виро- бів, зокрема й за допомогою гачка, шпиць або ручного плетіння (Бурдо 2014). Археологічними знахідками — відбитками текстилю на керамі- ці та обвугленими зразками пряжі — зафіксова- но різноманітні способи отримання текстилю в Трипіллі ВІІ—СІІ. Й досі існують веретена з де- рева, конструкція яких не потребує додаткового насаджування прясельця (рис. 1, 2с). Функціо нально вони не відрізняються від веретен, які потребують керамічних (або з інших матеріалів) пряселець. За етнографічними даними у Старому та Новому Світі встановлено декілька способів прядіння із застосуванням веретена з прясель- цем (рис. 2, І—ІІІ). Вони певною мірою обу- мовлені властивостями сировини, але пере- важно успадкованими традиціями. На вироб- ничі властивості прясел впливає лише їх вага, пов’язана з їх розмірами. Ані форма, ані, тим більш, оздоблення пряселець на виробничі функції не впливають. Конструкція веретена не залежить ані від виду волокон рослинного (льон, коноплі, ба- вовна тощо) або тваринного (вовна) похо- дження, ані від способів прядіння. Втім, вва- жається, що довжина веретена і, відповідно, розмір (вага) прясельця залежать від власти- востей волокон та товщини нитки, яку бажано отримати. Процес скручування з волокна (ку- желі) нитки (рис. 1, 2d), тобто прядіння здій- снюється обертанням веретена за годиннико- вою стрілкою (Z-прядіння), або у протилежно- му напрямку (S-прядіння). Для трипільської культури відомі залишки пряжі виготовлені з волокон рослинного по- ходження — стебел кендирю, рамі або коно- плі. Тонка нитка пряжі з Поливанового Яру ви- готовлена досить простою технікою крутіння: нитка прядена з двох пучків рослинних воло- кон, скручених у напрямку гвинта (за годинни- ковою стрілкою — Z-прядіння), на 1,0 см при- падає 14 витків (Пассек 1951, с. 54—57). На- прям обертання веретена у той або інший бік не впливає на кінцевий результат отримання нит- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 75 ки, тому у конкретних випадках залежить пере- важно від традиції. Однак, в архаїчних культурах існує уявлення про те, що обертання веретена проти годинникової стрілки, тобто у протилеж- ному напрямку, в якому у природі в’ються рос- лини, свідчить про зв’язок із потойбічним, «пе- регорнутим» світом, та виступає як магічна дія. Відсутність масових знахідок керамічних пряселець до етапу Трипілля СІІ зовсім не озна- чає, що трипільці не займалися прядінням, бо це дуже давнє ремесло, традиції якого сягають кам’яної доби. Д о того ж, на поселеннях ета- пів Трипілля фіналу ВІІ—СІ виявлені фраг- менти посудин, які при формуванні ставилися на в’язаний або тканий текстиль, про що свід- чать відповідні відбитки на денцях (Косаків- ський 2004, с. 93—95; Бурдо 2004, с. 515). Мож- на припускати, що до пізнього етапу Трипілля для отримування ниток використовувалися пе- реважно веретена без керамічних пряселець. Етнокультурний та сакральний аспекти трипільських пряселець Не викликає сумніву та обставина, що декор прясел виступав як певний культурний (етно- культурний) ідентифікатор для різних груп на- селення, спорідненого традиціями у сакраль- ній сфері. Велика кількість знахідок пряселець на трипільських пам’ятках не може бути пояс- нена виключно їх технологічними функціями. Контекст їх знаходження, а також символічний декор, особливо із знаками піктографічного ха- рактеру, свідчить на користь того, що прясельця використовували у сакральній практиці. Сакралізація процесу прядіння характер- на для різних архаїчних та традиційних сус- пільств. О собливо яскраво це проявилося у міфології еллінів та римлян в образі міфічних сестер-прях, пов’язаних із людськими доля- ми, відомих під іменами Мойри та Парки. Зна- хідки трипільських пряселець свідчать про те, що прообрази цих міфічних істот сягають си- вої давнини землеробських цивілізацій доби енеоліту—ранньої бронзи. Порівняльний аналіз трипільських пряселець Подібні за морфологічними та стилістични- ми ознаками прясельця характерні для культур доби ранньої бронзи Центральної та Південно- Східної Європи, зокрема відомі у генетич- но спорідненій з Трипіллям-Кукутень культу- рі Городіштя-Ербічень, у культурах Малиця, люблінсько-волинській, Баден (Horvẚthova 2008, fig. 9, 10—13), кулястих амфор тощо. Осо- бливо цікавими є численні знахідки пряселець у різних горизонтах доби ранньої бронзи Трої, зокрема ті, що походять із розкопок Г. Шліма- на (Schlimann 1881). Форма прясел всюди різноманітна, оче- видно, що вона ніде не стандартизована, бо не впливала на функціональні властивості цих виробів. Декор пряселець у кожній із згаданих куль- тур має унікальні риси, хоча візерунок підпо- рядкований загальним спільним композиціям. Це підкреслює надання прясельцям не лише технологічної виробничої функції, а й сакраль- ного змісту. Порівняльний аналіз пряселець різних культур доби ранньої бронзи дозволяє ствер- джувати, що за такими параметрами, як чис- ленність знахідок, техніка та схеми декору найбільша близькість спостерігається між пря- сельцями Трипілля СІІ та горизонтами доби ранньої бронзи Трої (рис. 4). У тім, прясельця з Трої відрізняються від трипільських цілою низкою особливостей декору. Прясельця Трої доволі часто мають дві орна- ментальні зони, що не характерно для виробів Трипілля СІІ. Застосовувалася фарба для декору. Набір знаків на прясельцях з Трої дуже різнома- нітний, характерний виключно для пряселець Трої. Але привертає увагу те, що деякі орнамен- тальні схеми та елементи композицій знаходять аналогії, як не дивно, у декорі трипільської ке- раміки етапів ВІ-ВІІ—СІ, що особливо поміт- но при порівнянні декору пряселець зі схемою орнаментальних композицій розписної кера- міки Трипілля-Кукутень у кругових розгортках (наприклад: Ткачук 2005, с. 13, 11; 20, 40; 43, 10; 51, 2; 70, 15; 112, 38, 37; 362, 17; 296, 28). Вва- жаємо, що це явище не може бути лише випад- ковим збігом, а має знайти пояснення у ще не вивчених процесах етнокультурних контактів та передачі сакральних традицій. Поширення керамічних пряселець можна було б пов’язувати з феноменом «баденізації», яка у другій половині IV тис. до н. е. охопила майже всі локально-хронологічні групи Трипіл- ля СІІ. Однак, у культурі Баден знахідки прясе- лець поки що представлені не так широко, як у Трипіллі СІІ, хоча їх декор у загальному плані схожий на радіальні схеми, типові для пряселець доби ранньої бронзи (рис. 4, ІІ). Здається, що ви- токи традиції масового використання пряселець, зокрема в ритуалах, у некрополях та поселеннях Трипілля СІІ слід шукати в інших джерелах. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 476 Таким чином, детальний аналіз трипіль- ських пряселець дає можливість поставити низ- ку запитань, відповідь на які можливо отримати лише завдяки комплексному системному аналі- зу всіх категорій артефактів. Паралелі трипіль- ським прясельцям у Трої вимагають пояснення. Навряд чи їх можна вважати наслідком «конвер- гентного розвитку». Вплив Бадену на форму- вання більшості локально-хронологічних груп Трипілля СІІ («баденізація») не викликає сум- ніву у сучасних дослідників. Проте, стосовно пряселець спостерігаємо певний парадокс, три- пільські та троянські (з Трої) прясельця демон- струють певну подібність у деяких елементах, а баденські — значно меншою мірою (рис. 4). Загалом же можна говорити про дивовиж- ні шляхи просування сакральних традицій та культурно-історичних контактів давнього на- селення. Амбургер Н.П., Білановська Т.Д. Пізньотрипільське посе- лення біля с. Бортничі. Археологічні пам’ятки УРСР. 1956, т. 6, с. 115—117. Белановская Т.Д., Шмаглий Н М. Позднетрипольское по- селение у с. Троянова Житомирской области. Крат- кие сообщения Института археологии АН УССР. 1959, вып. 8, с. 125—128. Бурдо Н.Б. Текстиль. Енциклопедія трипільської цивілізації (ред. М.Ю. Відейко). Київ, 2004, т. ІІ, с. 515. Бурдо Н.Б., Видейко М.Ю. «Погребенные дома» и ри- туал сожжения поселений Кукутень-Триполья. Культурные взаимодействия. Динамика и смысл. Сбор- ник статей в честь 60-летия И.В. Манзуры. Киши- нев, 2016, с. 175—192. Відейко М.Ю. Райки. Енциклопедія трипільської цивіліза- ції (ред. М.Ю. Відейко). Київ, 2004, т. ІІ, с. 44—441. Дергачев В.А., Манзура И.В. Погребальные комплексы позднего Триполья. Кишенев, 1991. Захарук Ю.М. Поселення софійського типу в околи- цях Києва. Археологічні пам’ятки УРСР. 1956, т. 6, с. 111—114. Косаківський В.О. Відбитки текстилю. Енциклопедія три- пільської цивілізації (ред. М.Ю. Відейко). Київ, 2004, т. ІІ, с. 93—95. Круц В.А. Позднетрипольськие племена Среднего По- днепровья. Київ, 1977. Лагодовська О.Ф. Пізньотрипільське поселення у с. Сандра- ки. Археологічні пам’ятки УРСР. 1956, т. 6, с. 118—129. Макаревич М.Л. Трипільське поселення біля с. Паволочі. Археологічні пам’ятки УРСР. 1952, т. 4, с. 96—103. Овчинников Е.В. Трипільська культура Канівського Подніпров’я. Київ, 2015. Пассек Т.С. Трипольское поселение Поливанов Яр. Краткие сообщения Института истории материаль- ной культуры АН СССР. Москва; Ленинград, 1951, вып. 37, с. 54—57. Пассек Т.С. Раннеземледельческие (трипольские) племе- на Поднестровья. Материалы и ��исследования по архе- ологии СССР. Москва. 1961, вып. 84. Патокова Э.Я. У сатовское поселение и могильники. Киев, 1979. Рыбаков Б.А. Язычество древних славян. Москва, 1981. Русяева А.С. Религия понтийских эллинов. Киев, 2005. Скакун Н.Н., Цвек Е.В., Круц В.А., Матеева Б.И., Корвин- Пиотровский А.Г., Самзун А., Яковлева Л.М. Архе- ологические исследования трипольского поселения Бодаки в 2005. Киев; Санкт-Петербург, 2005. Сохацький М.П. Археологічні розкопки в печері Вертеба біля села Більче-Золоте в 1996—1998 роках. Археоло- гія Тернопільщіни. Збірка наукових праць (ред. Д. Ко- зак, О. Ситник). Тернопіль, 2003, с. 45—59. Ткачук Т.М. Знакові системи трипільсько-кукутенської культурно-історичної спільності (мальований по- суд). Вінниця, 2005, ч. І. Хвойка В. Каменный век Среднего Приднепровья. Труды XI Археологического съезда в Киеве в 1899 году. Мо- сква, 1901, т. 1, с. 730—812. Шапошникова О .Г. Пам’ятки неоліту та трипільської культури в районі Києва. Археологія. 1953, вип. VIII, с. 138—147. Якубенко О .О. Жванець-Лиса Гора. Енциклопедія три- пільської цивілізації (ред. М.Ю. Відейко). Київ, т. ІІ, с. 164—165. Якубенко О.О., Кириленко О. Керамічний комплекс піз- ньотрипільського поселення Євмінка 1 на Черні- гівщині (із зібрання Національного музею історії України). Культурний комплекс Кукутень-Трипілля та його сусіди. Збірка наукових праць пам��’яті Володи- мира Круца (ред. О. Дяченко, Ф. Менотті, С. Рижов, К. Бунятян, С. Кадров). Львів, 2015, с. 441—462. Schlimann H. Ilios. Stadt ubd Land der Trojaner. Leipzig, 1881. Horvẚthova E. About the Development of the Baden Culture in the Region of the Northern Tisza River in Slovakia. Baden Complex and the Outside World (eds. M. Furholt, M. Szmyt, A. Zastawny). Studien zur Archaologie in Ost- mitteleuropa, no. 4. Bonn, 2008, pp. 111-130. Videiko M.Yu. Archaeological characteristics of the Sofievka- type cemeteries. Baltic-Pontic Studies. Poznan, 1995, vol. 3, рp. 15-134. Videiko M.Yu. Baden Culture Influences to the East of the Carpathian Mountains. The Baden complex and the outside world (eds. M. Furholt, M. Szmyt, A. Zastawny). Studien zur Archaologie in Ostmitteleuropa. Bonn, 2008, no. 4, р. 289—297. Надійшла 02.10.2018 Н.Б. Бурдо Кандидат исторических наук, старший научный сотрудник Института археологии НАН Украины на общественных началах, nbburdo@gmail.com ПРЯСЛИЦА ПОЗДНЕГО ТРИПОЛЬЯ — ТРОЯ(НОВ) И ТРОЯ Трипольские керамические пряслица — плохо изученная категория артефактов. Этот вид изделий широко распро- странен и характерен для поздней стадии Триполья (C II). На поселении Троянов было обнаружено более 200 пряс- лиц. Десятки этих предметов были получены во время раскопок таких поселений, как Паволоч, Городск и др. Большинство находок пряслиц происходит из руин сожженных жилищ. На многих поселениях позднего Три- полья изделия найдены в культовых ямах. Находки этих предметов также хорошо известны в культурном слое ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 77 Касперовци пещеры Вертебы, признанной святилищем. Кроме того, пряслица были частью погребального ин- вентаря в некрополе Выхватинцы. В Колодистом они были обнаружены в могилах, размещенных под курганом, в горшках, заполненных кальцинированными человеческими костями. В другом случае пряслице было помещено в пепел в некрополях Софиевской группы. Формальный анализ пряслиц показывает разнообразие типов, которые не образуют никаких групп. Форма, размеры и вес не влияли на их технологические свойства. Значительное число пряслиц украшено углубленным декором, а некоторые орнаментальные узоры являются общими для всех локально-хронологических групп Три- полья CII. Внешний вид пряслиц, контекст их находки и символическое украшение позволяют рассматривать их как религиозные объекты. Их декор технологически не связан с производством. Традиция использования пряслиц в Tриполье CII возникает наряду с феноменом «баденизации» этой культуры в начале раннего бронзового века. Общие черты элементов Tриполья CII и находки из слоев раннего бронзового века Трои вынуждает искать ответы на вопрос о распространении сакральных традиций в Старом Свете. К л ю ч е в ы е с л о в а: пряслица, прядение, Триполье, ранний бронзовый век, поселение, могильники. Natalia B. Burdo Ph.D., Senior Research Fellow on a voluntary basis in the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, nbburdo@gmail.com SPINDLE WHORLS OF LATE TRYPILLIA — TROY(ANIV) AND TROY Trypillian ceramic spindle whorls are a poorly understood category of artifacts. They do not even always fall into the general reviews of Trypillian materials. This type of items is widespread and is typical for the late stage of Trypillia (CII). More than 200 spindle whorls were found in the Troianiv settlement. Dozens of these items were obtained during the excavation of such settlements, as Pavoloch, Horodsk and others. Contextual analysis of the spindle whorls finds shows that most of them originated from the ruins of burnt dwellings. In many late Trypillian settlements, they are found in pits, which can be interpreted as religious objects. Finds of these items are also well known in the Kasperivtsi cultural layer of the Verteba cave, recognized as a sanctuary. In addition, spindle whorls were part of the funeral gifts in the Vykhvatyntsi necropolis. In Kolodyste they were discovered in graves placed under the barrow. Here they were located in pots, full of calcinated human bones. In other case a spindle whorl was placed in ashes at the necropolises of Sofiivka group. Formal analysis of spindle whorls shows the diversity of their types, which do not form any groups. The shape, measurements and weight did not affect their technological properties. A significant amount of them is decorated with a deepened decor, and certain ornamental patterns are common to all the locally-chronological groups of Trypillia C II. The exterior view of spindle whorls, the context of their finding and the symbolic decoration makes it possible to consider them as religious objects. Their decoration isn’t connected technologically with their manufacturing. The tradition of spindle whorls usage in Trypillia C II arises along with the phenomenon of “badenization” of this culture at the beginning of the Early Bronze Age (EBA). The common features of Trypillia C II items and finds from the Troy’s EBA layers allows seeking answers to the question of the spread of sacral traditions in the Old World. K e y w o r d s: spindle whorls, spinning, Trypillia, Early Bronze Age, settlement, necropolises. References Amburher N.P., Bilanovska T.D. Piznotrypilske poselennia bilia s. Bortnychi. Arkheolohichni pamiatky URSR. 1956, vol. 6, pp. 115- 117. Belanovskaia T.D., Shmaglii N M. Pozdnetripolskoe poselenie u s. Troianova Zhitomirskoi oblasti. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii AN USSR. 1959, no. 8, pp. 125-128. Burdo N.B. Tekstyl. Entsyklopediia trypilskoi tsyvilizatsii (ed. M.Yu. Videiko). Kyiv, 2004, vol. 2, p. 515. Burdo N.B., Videiko M.Yu. “Pogrebennye doma” i ritual sozhzheniia poselenii Kukuten-Tripolia. Kulturnye vzaimodeistviia. Dinamika i smysl. Sbornik statei v chest 60-letiia I.V. Manzury. Kishinev, 2016, pp. 175-192. Dergachev V.A., Manzura I.V. Pogrebalnye kompleksy pozdnego Tripolia. Kishinev, 1991. Horvẚthova E. About the Development of the Baden Culture in the Region of the Northern Tisza River in Slovakia. Baden Com- plex and the Outside World (eds. M. Furholt, M. Szmyt, A. Zastawny). Studien zur Archaologie in Ostmitteleuropa, no. 4. Bonn, 2008, pp. 111-130. Khvoika V. Kamennyi vek Srednego Pridneprovia. Trudy XI Arkheologicheskogo sezda v Kieve v 1899 godu. Moskva, 1901, vol. 1, pp. 730-812. Kosakivskyi V.O. Vidbytky tekstyliu. Entsyklopediia trypilskoi tsyvilizatsii (ed. M.Yu. Videiko). Kyiv, 2004, vol. 2, pp. 93-95. Krutc V.A. Pozdnetripolskie plemena Srednego Podneprovia. Kyiv, 1977. Lahodovska O.F. Piznotrypilske poselennia u s. Sandraky. Arkheolohichni pamiatky URSR. 1956, vol. 6, pp. 118-129. Makarevych M.L. Trypilske poselennia bilia s. Pavolochi. Arkheolohichni pamiatky URSR. 1952, vol. 4, pp. 96-103. Ovchynnykov E.V. Trypilska kultura Kanivskoho Podniprovia. Kyiv, 2015. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 478 Passek T.S. Tripolskoe poselenie Polivanov Iar. Kratkie soobshcheniia Instituta istorii materialnoi kultury AN SSSR. Moskva; Leningrad, 1951, no. 37, pp. 54-57. Passek T.S. Rannezemledelcheskie (tripolskie) plemena Podnestrovia. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR. Moskva. 1961, no. 84. Patokova E.Ia. Usatovskoe poselenie i mogilniki. Kyiv, 1979. Rybakov B.A. Iazychestvo drevnikh slavian. Moskva, 1981. Rusiaeva A.S. Religiia pontiiskikh ellinov. Kyiv, 2005. Schlimann H. Ilios. Stadt ubd Land der Trojaner. Leipzig, 1881. Shaposhnykova O.H. Pamiatky neolitu ta trypilskoi kultury v raioni Kyieva. Arkheolohiia. 1953, no. 8, pp. 138-147. Skakun N.N., Tcvek E.V., Krutc V.A., Mateeva B.I., Korvin-Piotrovskii A.G., Samzun A., Iakovleva L.M. Arkheologicheskie issledovaniia tripolskogo poseleniia Bodaki v 2005. Kyiv; Sankt-Peterburg, 2005. Sokhatskyi M.P. Arkheolohichni rozkopky v pecheri Verteba bilia sela Bilche-Zolote v 1996-1998 rokakh. Arkheolohiia Ternopilshchiny. Zbirka naukovykh prats (eds. D. Kozak, O. Sytnyk). Ternopil, 2003, pp. 45-59. Tkachuk T.M. Znakovi systemy trypilsko-kukutenskoi kulturno-istorychnoi spilnosti (malovanyi posud). Vinnytsia, 2005, ch. 1. Videiko M.Yu. Raiky. Entsyklopediia trypilskoi tsyvilizatsii (ed. M.Yu. Videiko). Kyiv, 2004, vol. 2, pp. 44-441. Yakubenko O.O. Zhvanets-Lysa Hora. Entsyklopediia trypilskoi tsyvilizatsii (ed. M.Yu. Videiko). Kyiv, vol. 2, pp. 164-165. Yakubenko O.O., Kyrylenko O. Keramichnyi kompleks piznotrypilskoho poselennia Yevminka 1 na Chernihivshchyni (iz zibrannia Natsionalnoho muzeiu istorii Ukrainy). Kulturnyi kompleks Kukuten-Trypillia ta yoho susidy. Zbirka naukovykh prats pamiati Volodymyra Krutsa (eds. O. Diachenko, F. Menotti, S. Ryzhov, K. Buniatian, S. Kadrov). Lviv, 2015, pp. 441-462. Videiko M.Yu. Archaeological characteristics of the Sofievka-type cemeteries. Baltic-Pontic Studies. Poznan, 1995, vol. 3, рp. 15- 134. Videiko M.Yu. Baden Culture Influences to the East of the Carpathian Mountains. The Baden complex and the outside world (eds. M. Furholt, M. Szmyt, A. Zastawny). Studien zur Archaologie in Ostmitteleuropa. Bonn, 2008, no. 4, рp. 289-297. Zakharuk Yu.M. Poselennia sofiiskoho typu v okolytsiakh Kyieva. Arkheolohichni pamiatky URSR. 1956, vol. 6, pp. 111-114.
id	arheologia-com-ua-article-43
institution	Chemistry, Physics and Technology of Surface
issn	2616-499X
keywords_txt_mv
language	Ukrainian
last_indexed	2026-08-07T01:01:19Z
publishDate	2018
publisher	Institute of Archaeology NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	arheologiacomua/ca/c05a96ef6341ea8bb678eaca14e9b9ca.pdf
spelling	arheologia-com-ua-article-432020-01-19T08:37:43Z Spindle Whorls of Late Trypillia — Troy(Aniv) and Troy Пряслица позднего Триполья — Троя(нов) и Троя Прясельця пізнього Трипілля — Троя(нів) та Троя Burdo, Natalia B. spindle whorls, spinning, Trypillia, Early Bronze Age, settlement, necropolises. пряслица, прядение, Триполье, ранний бронзовый век, поселение, могильники. прясельця, прядіння, Трипілля, доба ранньої бронзи, поселення, могильники. Trypillian ceramic spindle whorls are a poorly understood category of artifacts. They do not even always fall into the general reviews of Trypillian materials. This type of items is widespread and is typical for the late stage of Trypillia (CII). More than 200 spindle whorls were found in the Troianiv settlement. Dozens of these items were obtained during the excavation of such settlements, as Pavoloch, Horodsk and others. Contextual analysis of the spindle whorls finds shows that most of them originated from the ruins of burnt dwellings. In many late Trypillian settlements, they are found in pits, which can be interpreted as religious objects. Finds of these items are also well known in the Kasperivtsi cultural layer of the Verteba cave, recognized as a sanctuary. In addition, spindle whorls were part of the funeral gifts in the Vykhvatyntsi necropolis. In Kolodyste they were discovered in graves placed under the barrow. Here they were located in pots, full of calcinated human bones. In other case a spindle whorl was placed in ashes at the necropolises of Sofiivka group. Formal analysis of spindle whorls shows the diversity of their types, which do not form any groups. The shape, measurements and weight did not affect their technological properties. A significant amount of them is decorated with a deepened decor, and certain ornamental patterns are common to all the locally-chronological groups of Trypillia C II. The exterior view of spindle whorls, the context of their finding and the symbolic decoration makes it possible to consider them as religious objects. Their decoration isn’t connected technologically with their manufacturing. The tradition of spindle whorls usage in Trypillia C II arises along with the phenomenon of “badenization” of this culture at the beginning of the Early Bronze Age (EBA). The common features of Trypillia C II items and finds from the Troy’s EBA layers allows seeking answers to the question of the spread of sacral traditions in the Old World. Трипольские керамические пряслица — плохо изученная категория артефактов. Этот вид изделий широко распространен и характерен для поздней стадии Триполья (C II). На поселении Троянов было обнаружено более 200 пряслиц. Десятки этих предметов были получены во время раскопок таких поселений, как Паволоч, Городск и др. Большинство находок пряслиц происходит из руин сожженных жилищ. На многих поселениях позднего Триполья изделия найдены в культовых ямах. Находки этих предметов также хорошо известны в культурном слое Касперовци пещеры Вертебы, признанной святилищем. Кроме того, пряслица были частью погребального инвентаря в некрополе Выхватинцы. В Колодистом они были обнаружены в могилах, размещенных под курганом, в горшках, заполненных кальцинированными человеческими костями. В другом случае пряслице было помещено в пепел в некрополях Софиевской группы. Формальный анализ пряслиц показывает разнообразие типов, которые не образуют никаких групп. Форма, размеры и вес не влияли на их технологические свойства. Значительное число пряслиц украшено углубленным декором, а некоторые орнаментальные узоры являются общими для всех локально-хронологических групп Триполья CII. Внешний вид пряслиц, контекст их находки и символическое украшение позволяют рассматривать их как религиозные объекты. Их декор технологически не связан с производством. Традиция использования пряслиц в Tриполье CII возникает наряду с феноменом «баденизации» этой культуры в начале раннего бронзового века. Общие черты элементов Tриполья CII и находки из слоев раннего бронзового века Трои вынуждает искать ответы на вопрос о распространении сакральных традиций в Старом Свете. Керамічні прясельця кружала належать до категорії артефактів, що була значно поширеною на етапі Трипілля СІІ, проте досі залишається слабо вивченою. У роботі пропонується систематизація та класифікація цієї категорії знахідок пізнього етапу Трипілля, їх контекстний та функціональний аналіз, порівняльний аналіз трипільських прясел із прясельцями кружалами археологічних культур доби ранньої бронзи Балкано-Карпатського регіону. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2018-12-22 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/43 10.15407/archaeologyua2018.04.069 Arheologia; No 4 (2018): Arheologia; 69-78 Археологія ; № 4 (2018): Археологія; 69-78 Археология; № 4 (2018): Arheologia; 69-78 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2018.04 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/43/40
spellingShingle	прясельця прядіння Трипілля доба ранньої бронзи поселення могильники. Burdo, Natalia B. Прясельця пізнього Трипілля — Троя(нів) та Троя
title	Прясельця пізнього Трипілля — Троя(нів) та Троя
title_alt	Spindle Whorls of Late Trypillia — Troy(Aniv) and Troy Пряслица позднего Триполья — Троя(нов) и Троя
title_full	Прясельця пізнього Трипілля — Троя(нів) та Троя
title_fullStr	Прясельця пізнього Трипілля — Троя(нів) та Троя
title_full_unstemmed	Прясельця пізнього Трипілля — Троя(нів) та Троя
title_short	Прясельця пізнього Трипілля — Троя(нів) та Троя
title_sort	прясельця пізнього трипілля — троя(нів) та троя
topic	прясельця прядіння Трипілля доба ранньої бронзи поселення могильники.
topic_facet	spindle whorls spinning Trypillia Early Bronze Age settlement necropolises. пряслица прядение Триполье ранний бронзовый век поселение могильники. прясельця прядіння Трипілля доба ранньої бронзи поселення могильники.
url	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/43
work_keys_str_mv	AT burdonataliab spindlewhorlsoflatetrypilliatroyanivandtroy AT burdonataliab prâslicapozdnegotripolʹâtroânovitroâ AT burdonataliab prâselʹcâpíznʹogotripíllâtroânívtatroâ

Прясельця пізнього Трипілля — Троя(нів) та Троя

Institution

Similar Items