Кремінний наконечник дротика доби бронзи з Криму
The article is devoted to the publication of a flint dart point — a chance find from a destroyed burial near Topchi-Koi village in Crimea (now Dolynne village, Bakhchysarai district of the Autonomous Republic Crimea), researched by Mykola Ernst.In November 1926, near Topchi-Koi village...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія |
|---|---|
| Datum: | 2026 |
| Heft: | 1 |
| Сторінки: | 142-152 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2026
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/445 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824665582338048 |
|---|---|
| author | Popelnytska, O. O. |
| author_facet | Popelnytska, O. O. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "O. O. Popelnytska",
"institution": "Кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник, Національний музей історії України",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Popelnytska, O. O. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 152 |
| container_issue | 1 |
| container_start_page | 142 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2026-03-21T11:44:24Z |
| description | The article is devoted to the publication of a flint dart point — a chance find from a destroyed burial near Topchi-Koi village in Crimea (now Dolynne village, Bakhchysarai district of the Autonomous Republic Crimea), researched by Mykola Ernst.In November 1926, near Topchi-Koi village in Crimea, local residents accidentally discovered a burial with a flint item, which was transferred to the Central Museum of Tavryda in Simferopol, the archaeological department of which was headed by Mykola Ernst at the time. Having received a message about this find on April 14, 1927, M. L. Ernst conducted a survey of the place where this find was discovered on April 22–23, 1927. M. L. Ernst’s drawing with the image of the specified find, two handwritten plans and a section of the place of its discovery, as well as two reports on the results of a the fieldwork in 1927 to Topchi-Koi village are currently stored in his personal archive in the Scientific Archive of the National Museum of the History of Ukraine. Information about the find of 1926 from the village of Topchi-Koi has not yet been introduced into scientific circulation. The location of this artefact is currently unknown, but M. L. Ernst’s perfectly executed drawing allows us to get an idea of the find.The burial pit was located on a top of a clay hill 2 m high and had no embankment. The burial pit, 0.9 m deep, was half destroyed during clay mining. The pit was rectangular, 1.2 m wide, oriented to the north-west. Its original length had not been preserved. The skull, clavicles, shoulder blades, part of the vertebrae and ribs of the buried person were found in the object. The shoulder bones were laying parallel to the trunk. The rest of the skeleton was destroyed. Under the head of the deceased there was a flint “dagger”. No other items were found with the buried person.Detection near Topchi-Koi village (Dolynne) in 1895 and 1955, mounds with burials that have signs of the Kemi-Oba, Yamna (Pit Grave culture or Ochre Grave culture) and Сatacomb archaeological cultures allow making the assumption that the burial was discovered in the village in 1926. Topchi-Koi site may belong to one of these cultures. the assumption that the find belongs to Topchi-Koi industry is also supported by the inclusion of similar flint dart points (or daggers) by researchers (V. I. Klochko, S. M. Razumov and others) into the Yamna cultural community. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2026.01.142 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:06:22Z |
| format | Article |
| fulltext |
НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРАЇНИ • IНСТИТУТ АРХЕОЛОГIЇ НАН УКРАЇНИ
НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р.
ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО
КИЇВ 1 2026
АРХЕОЛОГIЯ
Головний редактор
ЧАБАЙ В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Редакцiйна колегiя
БОЛТРИК Ю. В. – кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України
БУЙСЬКИХ А. В. – доктор історичних наук, Інститут археології НАН України
ГАРДІ С. Е. – PhD, Альянс для боротьби зі злочинністю в інтернеті, Велика Британія
ДЖІНДЖАН Ф. – професор, доктор хаб., Університет Сорбонни, Париж-1, Франція
ЗАЛІЗНЯК Л. Л. – професор, доктор історичних наук, Інститут археології НАН України
КАЙЗЕР Е. – професор, доктор хаб., Вільний університет Берліна, Німеччина
МОТУЗАЙТЕ МАТУЗЕВІЧУТЕ (КІН) Ґ. – професор, PhD, Вільнюський університет, Литва
ОТРОЩЕНКО В. В. – професор, доктор історичних наук, Інститут археології НАН України
ПЛАВІНСЬКИЙ М. О. – кандидат історичних наук, Варшавський університет, Польща
ПОТЄХІНА І. Д. – кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України, Україна
РАБІНОВІЦ А. – PhD, Техаський університет в Остіні, Сполучені штати Америки
ФОРНАСЬЄ Й. – професор, доктор, Галле-Віттенбергський університет імені Мартіна Лютера, Німеччина
ШЕВЧЕНКО Т. М. – кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України (відповідальний секретар)
ШНЕЕВАЙС Є. – доктор хаб., Центр археології Ляйбніца, Німеччина
NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE
SCIENTIFIC JOURNAL – FOUNDED IN 1947
FREQUENCY: QUARTERLY
Editor-in-Chief
CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology
of the National Academy of Sciences of Ukraine
Editorial Board
BOLTRYK Yu. V. – PhD in History, Institute of Archaeology NAS of Ukraine
BUISKYKH A. V. – DSc., Institute of Archaeology NAS of Ukraine
DJINDJIAN F. – Professor, Dr. Hab., University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France
FORNASIER J. – Professor, Ph.D., Martin Luther University Halle-Wittenberg, Germany
MOTUZAITĖ MATUZEVIČIŪTĖ (KEEN) G. – Professor, Ph.D., Vilniaus universitetas, Lithuania
HARDY S. A. – PhD., Alliance to Counter Crime Online, United Kingdom
KAISER E. – Professor, Dr. Hab., Institute of Prehistoric Archaeology Freie Universität Berlin, Germany
OTROSHCHENKO V. V. – Professor, DSc., Institute of Archaeology NAS of Ukraine
PLAVINSKI M. O. – PhD in History, University of Warsaw, Poland
POTEKHINA I. D. – PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
RABINOWITZ A. – PhD in Classical Archaeology, The University of Texas at Austin, USA
SHEVCHENKO T. M. – PhD in History, Institute of Archaeology NAS of Ukraine (Executive Secretary)
SCHNEEWEISS J. – Dr. Hab., Leibniz-Zentrum für Archäologie, Germany
ZALIZNIAK L. L. – Professor, DSc., Institute of Archaeology NAS of Ukraine
ARHEOLOGIA
KYIV 1 2026
ЗМIСТ CONTENTS
Articles
MANKO V. O., TELIZHENKO S. A. Flint
Artefacts of Layer 4 at the Fatma Koba Site, Cimea,
Ukraine
PUKLINA O. O. Painted Glassware from Olbia
Pontica
SIKOZA D. M. Hun Assemblage from the Dnipro
River Lower Region
AKSIONOV V. S. Catacombs of a Specific Type
within the Verkhnii Saltiv Necropolis
Publications
of Archaeological Materials
LYSENKO S. D., LYSENKO S. S. Late Bronze
and Early Iron Age Assemblages of the Voitsekhivka
Cemetery (based on research of 2013)
CHECHULINA I. O. Black-Glazed Ware in the Col-
lection of Classical Antiquities of the Altes Museum
(Berlin, Germany): Perspectives from the Northern
Black Sea Region
SAVELIEVA K. S., SAVELIEV O. K. Lamps from
the Roman Citadel of Tyras
Статтi
МАНЬКО В. О., ТЕЛІЖЕНКО С. А. Крем’яний
комплекс шару 4 стоянки Фатьма Коба, Крим,
Україна
ПУКЛІНА О. О. Розписний скляний посуд з
Ольвії Понтійської
СІКОЗА Д. М. Комплекс гунського часу з
пониззя Дніпра
АКСЬОНОВ В. С. Катакомби особливого типу
Верхньосалтівського некрополя
Публiкацiї
археологiчних матерiалiв
ЛИСЕНКО С. Д., ЛИСЕНКО С. С. Комплекси
кінця пізнього бронзового та ранього залізного
віку Войцехівського могильника (за матеріалами
досліджень 2013 р.)
ЧЕЧУЛІНА І. О. Чорнолаковий посуд у зібранні
античної колекції Старого музею (Берлін, Ні-
меччина): погляд із Північного Причорномор’я
САВЕЛЬЄВА К. С., САВЕЛЬЄВ О. К. Світиль-
ники з римської цитаделі Тіри
5
18
28
46
65
92
106
До iсторiї
стародавнього виробництва
БУЦЬКИЙ І. М., МИШУСТА О. В. Тех-
нологічні традиції виготовлення кераміки
населення фіналу доби бронзи в басейні р. Самара
Iсторiя науки
ПОПЕЛЬНИЦЬКА О. О. Кремінний нако-
нечник дротика доби бронзи з Криму
To the History
of Ancient Crafts
BUTSKYI I. M., MYSHUSTA O. V. Technologi-
cal Traditions of Ceramics Production of the Final
Bronze Age Population in the Samara River Basin
History of Science
POPELNYTSKA O. O. A Bronze Age Flint Dart
Point from Crimea
125
142
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 1 143
Iсторiя науки
УДК: 903.22 (477.75)”637”:930.25(477.411)
https://doi.org/10.15407/arheologia2026.01.143
© ПОПЕЛЬНИЦЬКА Олена Олексіївна, 2026 — кандидат
історичних наук, провідний науковий співробітник, Наці-
ональний музей історії України, ORCID: 0000-0002-2719-
2503, elenac503@gmail.com
© Інститут археології НАН України, 2026
КРЕМІННИЙ НАКОНЕЧНИК ДРОТИКА
ДОБИ БРОНЗИ З КРИМУ
О. О. ПОПЕЛЬНИЦЬКА
кладав у новоствореному Таврійському універ-
ситеті, а з 1921 р. завідував археолого-етногра-
фічним відділом Центрального музею Тавриди.
Одночасно він був співробітником Кримського
відділу в справах музеїв і охорони пам’яток мис-
тецтва, старовини, природи й народного побуту,
а також секретарем Таврійського товариства іс-
торії, археології та етнографії.
М. Л. Ернста вважають одним із найактив-
ніших дослідників археології Криму 1920-х —
1930-х рр., який особисто та разом з іншими нау-
ковцями здійснив чимало експедицій і розвідок.
Археологічну діяльність М. Л. Ернста 15 лютого
1938 р. перервав арешт за звинуваченням у шпи-
гунстві на користь Німеччини та «германофіль-
ській» пропаганді в наукових публікаціях та ви-
ступах. У 1940 р. М. Л. Ернста заслали до табо-
рів, після звільнення з яких із 1946 р. він жив на
поселенні у Кемеровській обл. (Сибір). Там його
у 1949 р. вдруге заарештували й знову відправи-
ли до табору. У 1953 р. М. Л. Ернста звільнили
за амністією, проте він незабаром помер від сер-
цевого нападу, так і не побачивши батьківщину.
Відомого науковця поховано у м. Прокоп’євськ
Кемеровської обл.
Однією з археологічних розвідок М. Л. Ерн-
ста було обстеження місця знахідки поховання,
із кремінним виробом, визначеним, визначений
ним як кинджал. Обставини виявлення цієї зна-
хідки такі.
У листопаді 1926 р. поблизу с. Топчі-Кой (нині
— с. Долинне Бахчисарайського р-ну АР Крим)
під час копання глини місцеві мешканці випад-
ково виявили поховання з кремінним артефак-
том, який було передано до Центрального му-
зею Тавриди у Сімферополі, археологічний від-
діл якого очолював Микола Ернст. Отримавши
14 квітня 1927 р. повідомлення про цю знахідку,
М. Л. Ернст виїхав до с. Топчі-Кой та 22–23 квіт-
ня 1927 р. провів обстеження місця її виявлення.
Малюнок М. Л. Ернста із зображенням означе-
Статтю присвячено публікації знахідки зі
зруйнованого поховання, виявленої у 1926 р. по-
близу с. Топчі-Кой у Криму (нині — с. Долин-
не Бахчисарайського р-ну АР Крим) та дослі-
дженої Миколою Ернстом, який визначив її як
кремінний кинджал. Історичний контекст по-
ховання, описаного М. Л. Ернстом, дозволяє
уточнити належність цього артефакту до
певної археологічної культури.
К л ю ч о в і с л о в а : Крим, доба бронзи, кре-
мінна зброя, М. Л. Ернст.
У науковому архіві Національного музею істо-
рії України (НА НМІУ) зберігаються докумен-
ти Миколи Львовича Ернста (1889–1953) —
дослідника археології Криму.
Певні аспекти біографії та наукової діяльнос-
ті цього відомого археолога та непересічної осо-
бистості вже аналізувалися (Бібіков 1964; Хра-
пунов 1989; Филимонов, Храпунов 1996; Непо-
мнящий 2010, 2011, 2012, 2016; Чижова 2012).
М. Л. Ернст народився у Києві, де працю-
вав його батько, що мав німецьке підданство.
Завершивши у 1907 р. гімназію у м. Глухо-
ві, М. Л. Ернст вступив на історичне відділен-
ня Берлінського університету, яке завершив у
1911 р., захистивши магістерську дисертацію.
По поверненні до Києва М. Л. Ернст працював
у бібліотеці Київського університету Св. Воло-
димира, поки у 1914 р. разом із родиною, як ет-
нічний німець, був засланий до Сибіру, де пе-
ребував до 1917 р. (Непомнящий 2016, с. 186).
Переїхавши до Криму у 1919 р., М. Л. Ернст ви-
Це стаття відкритого доступу за ліцензією CC BY-NC-ND 4.0
https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/legalcode.uk
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 1144
ної знахідки (рис. 1), два рукописні плани (рис. 2,
3), розріз місця її виявлення (рис. 4), а також два
варіанти звіту про відрядження до с. Топчі-Кой
(рис. 5–5а, 6) нині зберігаються у особистому
фонді М. Ернста у НА НМІУ1. Знахідка 1926 р.
з с. Топчі-Кой досі не була введена до наукового
обігу, а її місце перебування на сьогодні невідоме.
Контекст знахідки та її датування
Обставини виявлення означеного артефак-
ту М. Л. Ернст виклав у чорновому та чистово-
му варіантах звіту про відрядження до с. Топчі-
1 Науковий архів НМІУ, ф. Р-7, оп. 1, спр. 1.
Кой. Чорновий варіант звіту, написаний олівцем
на аркуші з блокноту, має заголовок «Селище
Топчікой на [ріці] Качі». У ньому йдеться про
таке2:
«(с. 1). На горі (третє пасмо [Кримських
гір], навпроти Качі) на північ від селища, на ви-
сокому мису, що виступає над долиною, [я] ви-
явив уламок кераміки — скіфської, грубої, з гли-
ни з піском, та грецької: край горла амфори та
ручку амфори пізньої форми3. Селяни виорюва-
ли тут «глеки». Слідів будівель та укріплень
немає. Селяни кажуть, що виявляли залишки
стін. Вище на краю плато є великий розкопа-
ний курган4.
З іншої сторони Качі (південний захід) у
горах є печера Донгуз-Коба, непридатна для
мешкання — [я] оглядав. На схилах під нею та-
кож трапляється скіфо-грецька кераміка, про-
те мало. Над садибою Гулахова на пагорбі є
два маленькі охайні кургани.
Біля в’їзду до села зі сторони Бахчисараю
праворуч шосе навпроти першого будинку
([власника] Сайко) є тераса, утворена під час
викопування глини (біла добра глина). Тут при
копанні глини виявили могилу. Могильна яма ви-
копана в глинистому материку. Заповнена чор-
ноземом. Зберіглась лише верхня частина. Яма
орієнтована на північний схід. Глибина 0,90 м,
ширина 1,20 м, довжина не збереглась. Помер-
лий лежав головою на північний схід. На мо-
мент виявлення у листопаді 1926 р. знайшли
лише голову та плечі. Померлий лежав, певно,
на спині обличчям догори. Під черепом знайде-
но кремінний кинджал, переданий до нас у Му-
зей. Насипу над могилою не було.
Під час спорудження свого будинку на-
впроти цього місця на тій стороні шосе Сай-
ко також знайшов поховання і в них — три
горщики.
(с. 2) Провів розвідку поряд поховання із
кремінним кинджалом. Заклав три траншеї
завширшки 1,00 м та глибиною 0,50 м до чи-
стого білого глиняного материка, довжи-
ною одна — 15 м, друга — 3 м, третя — 10 м
(рис.5).
2 Тут і далі переклад з російської належить авторці.
3 Сьогодні відомо про існування поблизу с. Долинне
двох городищ ІІІ ст. до н.е. — ІІІ ст. н.е.: Топчі-Кой І та
Топчі-Кой ІІ і синхронного їм некрополя Долинне.
4 Можливо, це один із чотирьох курганів, у 1895 р. до-
сліджених Ю. А. Кулаковським.
5 Номери малюнків не вказані.
Рис. 1. Кремінний кинджал, у 1926 р. виявлений у похо-
ванні поблизу с. Топчі-Кой у Криму. Малюнок Мико-
ли Ернста. Туш, перо. [1927 р.]. НА НМІУ
Fig. 1. A flint dagger discovered in 1926 in a burial near
the village of Topchi-Koi in the Crimea. Drawing by
Mykola Ernst. Mascara, pen. [1927]. Аrchive NMHU
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 1 145
Наприкінці [траншеї] «В» на глибині 40 см
виявлене поховання чоловіка, віком близько
30 років, на спині, головою на захід, кістки до-
брої збереженості, речі відсутні. Кістяк по-
кладено недбало: одне коліно на іншому. Слі-
дів труни немає, довжина стег [нової кістки]
41 см. Череп схожий на грецькі.
Кераміка, виявлена при спорудженні будин-
ку Сайко (рис.), з нею – короткий широкий меч
та кілька «очкових» намистин».
Машинописний текст звіту М. Л. Ернста
має назву «Розвідка поблизу с. Топчікой. 22–
23 квітня 1927 р.», у ньому йдеться про таке:
«(с. 39) 14 квітня 1927 р. Центральний му-
зей Тавриди отримав повідомлення від НКПро-
са [Народного Комісаріату Просвіти. — О. П.]
Криму про те, що в селі Топчі-Кой селяни під
час копання глини випадково знайшли похо-
вання і в ньому — кремінний кинджал, також
представлений у Музеї (див. рис.6).
22 квітня для дослідження місця виявлення
знахідки та для детального з’ясування обста-
вин цієї знахідки я прибув до села Топчі-Кой,
розташованого у 6 верстах на Захід від Бах-
чисараю на річці Качі у долині її виходу крізь
третє пасмо Кримських гір, утворене тре-
тинними відкладами. Пагорби третього пас-
ма складаються з третинних вапняків, під яки-
ми залягають нижче-третинні глини. Виходи
цих білих глин наявні у місці входження Бахчи-
сарайского шосе до селища Топчікой, праворуч
шосе навпроти першого будиночка (селянина
Сайко). У цьому місці селяни селища Топчікой
беруть глину для господарських потреб, уна-
слідок чого утворилась чимала виїмка глиби-
ною до 3-х метрів з виїздом у неї шосе.
6 Номери малюнків не вказані.
Рис. 2. Промалювання схе-
ми траншей, закладених
М. Л. Ернстом у с. Топчі-
Кой поблизу місця вияв-
лення у 1926 р. поховання.
Папір, олівець. 22–23 квіт-
ня 1927 р. НА НМІУ
Fig. 2. Scheme of trenches
laid by M. L. Ernst in the
village Topchi-Koi near the
place where the burial was
discovered in 1926. Paper,
pencil. April 22–23, 1927.
Аrchive NMHU
Рис. 3. Промалюваня схеми траншей, закладених М. Л. Ерн-
стом у с. Топчі-Кой поблизу місця виявлення у 1926 р. по-
ховання. Папір, олівець. 22–23 квітня 1927 р. НА НМІУ
Fig. 3. Scheme of trenches laid by M. L. Ernst in the village
Topchi-Koi near the place where the burial was discovered in
1926. Paper, pencil. April 22–23, 1927. Аrchive NMHU
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 1146
Під час такого видобування глини селянин
Мих. Вол. Анісімов і виявив означене похован-
ня. Унаслідок вивчення могильної ями та опи-
тування свідків я з’ясував таке.
Могильна яма розташовувалась у найвищій
точці невеликого пагорба висотою 2 м, скла-
деного з білої глини с чорноземним покриттям
завтовшки 30–40 см. Могильна яма не мала
Рис. 4. Промалювання розрізу місця виявлення у 1926 р. поховання у с. Топчі-Кой. Папір, олівець. 22–23 квітня 1927 р.
НА НМІУ
Fig. 4. Cross section of the place of discovery in 1926 in the village Topchi-Koi burial ground. Paper, pencil. April 22–23, 1927.
Аrchive NMIU
Рис. 5. Титульна сторінка звіту М. Л. Ернста «Селище
Топчі-Кой на [ріці] Качі». Папір, олівець. 22–23 квітня
1927 р. НА НМІУ
Fig. 5. The title page page of M. L. Ernst's report “Topchi-
Koi Village on the Kacha [River]”. Paper, pencil. April 22-23,
1927. Аrchive NMIU
Рис. 5а. Друга сторінка звіту М. Л. Ернста «Селище
Топчі-Кой на [ріці] Качі». Папір, олівець. 22–23 квітня
1927 р. НА НМІУ
Fig. 5а. The second page of M. L. Ernst's report “Topchi-
Koi Village on the Kacha [River]”. Paper, pencil. April 22-23,
1927. Аrchive NMIU
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 1 147
Рис. 6. Титульна сторінка звіту М. Л. Ернста «Розвідка по-
близу с. Топчі-Кой. 22–23 квітня 1927 р.». Папір, машино-
пис. Після 23 квітня 1927 р. НА НМІУ
Fig. 6. Title page of M. L. Ernst's report “Reconnaissance
near the village of Topchi-Koi. April 22–23, 1927.” Paper,
typescript. After April 23, 1927. Аrchive NMIU
будь-якого насипу. Її значну частину зруйнува-
ла виїмка для видобутку глини, зберігся лише
верхній кінець, розчищений селянином, що ви-
явив поховання. Яма викопана у материково-
му чорноземі та білій глині, має глибину 0,90 м
при вертикальних стінках. Яма у плані прямо-
кутна, шириною 1,2 м, довжина не збереглась.
Яма була заповнена чорноземом та орієнтова-
на на північний захід. Селянин під час зачистки
ями виявив лише череп, ключиці, лопатки, пле-
чові кістки, частину хребців та ребра похова-
ного. Решта кістяка була зруйнована раніше
(с. 40) видобувачами глини. Покійний лежав на
спині обличчям на Північний Схід, його плечо-
ві кістки паралельні тулубу. Череп та кістки
були збережені тим, хто їх знайшов. Кремін-
ний кинджал під головою покійного [орієнто-
ваний] на північний захід. Інших предметів при
небіжчику виявлено не було.
Через важливість означеної знахідки на су-
сідній із могилою ділянці для перевірки наявнос-
ті інших подібних поховань я заклав три розвід-
увальні траншеї завширшки кожна в 1,00 м та
глибиною у 0,50 м до чистого білого глинистого
материка (розташування траншей див. на пла-
ні, що додається). Загальна довжина прокладе-
них траншей 15–10 м. Траншеї ці ніяких похо-
вань, аналогічних описаному, не виявили. У схід-
ному кінці 15-метрової траншеї було виявлене
поховання у прямокутній ямі, орієнтованій зі
сходу на захід, розмірами 1,95 × 0,55 м, глиби-
ною 0,40 м, що не доходило до чистого матери-
ка. Покійний лежав на спині обличчям на схід.
Права нога дещо зігнута у коліні, яке покладе-
не на ліву ногу, що лежала у витягненому поло-
женні. Покійний — чоловік віком близько 30 ро-
ків, зростом 1,65 м, довжина стегна 41 см. Ні-
яких предметів при покійному виявлено не було.
Судячи зі збереженості кісток, поховання нале-
жить до останніх 2-х століть і до вище озна-
ченого поховання стосунку не має.
Шляхом опитування місцевого населення я
з’ясував, що під час спорудження будинку се-
лянкою Пр. Фед. Сайко навпроти місця вияв-
лення описаного поховання з кремінним кин-
джалом на протилежній стороні шосе 1919 р.
були виявлені на глибині близько одного сажня
від поверхні землі два поховання. Деталі роз-
ташування цих поховань з оповіді селянки Сай-
ко з’ясувати з достовірністю не вдалось. При
покійних були знайдені залізний широкий крот-
кий меч, три глиняні ліплені від руки горщики
сірої глини, одна намистина з єгипетської пас-
ти з вічками. Усі ці предмети власниця будин-
ку зберегла. Вони належать скіфській культурі
римської доби і вповні аналогічні предметам зі
скіфського городища «Неаполь» поблизу Сім-
ферополя».
Крім двох означених текстів звітів зберіг-
ся малюнок тушшю з підписом М. Л. Ернста
із зображенням кремінного виробу видовжено-
витягнених пропорцій із довгим черенком та
двосторонньою ретушшю. За цим малюнком,
виконаним у масштабі 1:1 на стандартному ар-
куші паперу для письма, розміри «кинджала»
з с. Топчі-Кой приблизно становили 25–27 см.
Історичний контекст поховання, описаного
М. Л. Ернстом, дозволяє уточнити належність
цього артефакту до певної археологічної куль-
тури.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 1148
Час найбільш інтенсивного використання у
Північному Причномор’ї та Криму подібних
біфасіальних кремінних виробів (які дослід-
ники визначають як ножі-кинджали або нако-
нечники дротиків) припадає на добу ранньої та
середньої бронзи. За підрахунками С. М. Разу-
мова, з тогочасних поховальних комплексів по-
ходить близько 140 подібних виробів; їх певна
кількість також відома за матеріалами поселень
та є випадковими знахідками. Кинджали-біфа-
си доби бронзи репрезентують варіанти листо-
подібної форми, відомої з часу верхнього пале-
оліту (Разумов, Хохлов, Кравченко 2011, с. 82-
83).
За типологією С. М. Разумова, «кинджал», у
1926 р. виявлений у с. Топчі-Кой, належить до
типу С-ІІ: великі біфаси із черенком та виокрем-
леними горизонтальними уступами-плічками.
За підрахунками С. М. Разумова, п’ять кремін-
них виробів, за формою подібних до «кинджа-
лу» з с. Топчі-Кой, походять із поховань ямної
культурно-історичної спільності та визначені
дослідниками як наконечники дротиків (3 од.),
ніж-кинджал (1 од.) і виріб невизначеного при-
значення (1 од.) (Разумов 2010, с. 11-12).
До ямної археологічної культури подібні кре-
мінні артефакти зарахували і С. І. Іванова та
В. В. Циміданов, які визначили їх як дротики та
Рис. 7. Фрагмент карти Південного берега Криму до видання «Кримський збірник» П. Кеппена (Кеппен 1836)
Fig. 7. A fragment of the map of the Southern coast of Crimea for the publication “Crimean Collection” by P. Koeppen (Köppen 1836)
Рис. 8. Фрагмент топографічної карти околиць м. Севастополя 1890 р. із зображенням с. Топчі-Кой, , за: Сухопутна кар-
та Криму, 1890
Fig. 8. A fragment of a topographic map of the outskirts of Sevastopol in 1890 with an image of the village of Topchi-Koi , after:
Land Map of Crimea 1890
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 1 149
зазначали, що у похованнях Побужжя, Приазов’я
та Донеччини списи й дротики переважають се-
ред предметів озброєння, хоча є доволі рідкісни-
ми. Із 1400 комплексів південно-бузького варі-
анту ямної культури кремінні списи й дротики
виявлені лише в 14 похованнях, кинджал — в
одному похованні; до того ж останній, судячи
з місця його розташування у могилі, на думку
С. І. Іванової та В. В. Циміданова, є наконечни-
ком списа. У Північно-Західному Приазов’ї кре-
мінні списи і дротики виявлені у 10 із 589 похо-
вань (Иванова, Цимиданов 2004, с. 135-136).
Отже, знахідки кремінних артефактів (поді-
бних до «кинджала» із с. Топчі-Кой) дослідники
зараховують до ямної археологічної культури
раннього бронзового віку. Функціональне при-
значення знахідки з с. Топчі-Кой — наконечник
дротика — визначає місце його розташування у
похованні, а саме біля голови похованого. Вод-
ночас В. П. Власов та В. О. Тихомиров вважа-
ють, що кремінні біфаси з двосторонньою об-
робкою могли мати багатофункціональне уні-
версальне призначення і використовуватись як
у побуті, так і військовій справі (Власов, Тихо-
миров 2017, с. 73).
Наконечниками дротиків артефакти, за фор-
мою подібні до знахідки з с. Топчі-Кой, вва-
жає і дослідник В. І. Клочко, який визначає їх
як обробленi з двох бокiв гоcтролиcті кремінні
віcтря з чітко виділеним довгим звуженим че-
ренком. Вони походять із поховань ямної архе-
ологічної культури Криму, Дніпропетровщини,
Херcонщини та Миколaївщини (Клочко 2006,
с. 64). Натомість кинджaлами В. І. Клочко вва-
жає кремінні вироби з вyзьким гocтрoлиcтим
лезoм і cлaбo виділеним aбo зoвcім не виділе-
ним черенкoм тa кремінні вироби з видoвженo-
трикyтним лезoм і кoрoтким ширoким черенкoм
(Клочко 2006, с. 66, 69). Таким чином, знахідка
з с. Топчі-Кой за своїми зовнішніми ознаками
підпадає під визначення дротика.
Із території Кримського півострова похо-
дить ще один кремінний наконечник дротика
(визначення В. І. Клочка), виявлений 1998 р.
у кургані поблизу с. Ємельянівка Нижньогір-
ського р-ну. Це виріб довжиною 0,18 м із чіт-
ко виокремленим черенком, який В. П. Власов
та В. О. Тихомиров також вважають наконечни-
ком списа або, скоріше, дротика. У похованні
цей артефакт лежав паралельнодо західної тор-
цевої стіни могильної ями, а його вістря було
спрямоване у напрямку до черепа похованого.
Якщо в цього наконечника було древко, його гі-
потетична довжина відповідає довжині древка
дротика (Власов, Тихомиров 2017, с. 72).
Аналогіями кремінного артефакту, знайде-
ного у с. Ємельянівка, на думку В. П. Власова
та В. О. Тихомирова, є три знахідки з Криму.
Першу з них у 2016 р. було виявлено під час до-
слідження у Сімферопольському р-ні похован-
ня ямної археологічної культури в кургані Тру-
дове 1. Означений кремінний предмет, визна-
чений В. П. Власовим та В. О. Тихомировим як
наконечник або кинджал, перебував біля кис-
ті лівої руки похованого (Власов, Тихомиров
2017, с. 71). Цей артефакт належить до типу
двосторонніх черенкових, його довжина стано-
вить 0,130 м, найбільша ширина — 0,037 м, до-
вжина черенка — 0,050 м. Пласка, двостороння
ретуш ретельно виконана. Добре виділений че-
ренок плавно звужується від леза до його осно-
ви. У місці переходу леза в черенок наявні си-
метричні поперечні виїмки, що могли призна-
чатися для кріплення дерев’яного чи кістяного
руків’я. Слідів древка чи руків’я не виявлено.
Другий кремінний виріб схожої форми (про-
те без виїмок у основі леза) довжиною 0,14 м у
2003 р. було виявлено поблизу оз. Донузлав (п-
ів Тарханкут) у похованні кургану ямної архе-
ологічної культури поблизу лицьової частини
черепа чоловічого кістяка.
Третій аналогічний кремінний виріб лавро-
лисної форми довжиною 0,11 м (також без ви-
їмки) у 1969 р. було виявлено в похованні ямної
археологічної культури кургану Танкове побли-
зу м. Красноперекопська (нині — м. Яни Капу).
Він лежав біля кісток лівої руки похованого, ві-
стям спрямований до черепа.
Найбільш схожою на кремінний виріб із кур-
гану Трудове 1 є знахідка, виявлена у м. Інкер-
ман під час дослідження залишків могильника
доби бронзи (ІІ тис до н.е.), які перебували під
культурним шаром таврського поселення ран-
нього залізного віку. В одному з досліджених
поховань поряд кістяка, зорієнтованого чере-
пом на північний схід, було виявлено «наконеч-
ник списа, направлений вістрям догори» із си-
метричними поперечними виїмками, а в ногах
небіжчика — ліпну посудину. Г. М. Тощев при-
пустив наявність на цьому місці зруйновано-
го кургану доби бронзи, що дозволяє зарахову-
вати означені знахідки до ямної археологічної
культури (Власов, Тихомиров 2017, с. 72).
Отже, кремінний артефакт, виявлений
1926 р. у с. Топчі-Кой, скоріше за все, є нако-
нечником дротика, імовірно, ямної археоло-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 1150
гічної культури. Крім поховання, досліджено-
го М. Л. Ернстом, поблизу с. Топчі-Кой, певно,
були й інші аналогічні поховання. Так, кілька
поховань доби бронзи, розташованих під кур-
ганами, у 1895 р. поблизу с. Топчі-Кой виявив
професор київського університету Св. Володи-
мира Ю. А. Кулаковський.
Першим із дослідників, хто припустив, що
кургани, досліджені Ю. А. Кулаковським, були
розташовані саме поблизу с. Долинне (колиш-
нього с. Топчі-Кой), став С. Г. Колтухов. Під-
ставою для такого висновку є те, що, за свід-
ченням Ю. А. Кулаковського, на першому з роз-
копаних ним курганів стояв досить унікальний
для цього регіону Криму антропоморфний мен-
гір «кам’яна баба». Цю пам’ятку, розташовану
ліворуч шляху, що вів із Бахчисарая до с. Топчі-
Кой, у 1837 р. згадував П. І. Кеппен — автор
праці «Про старожитності Південного берега
Криму і Таврійських гір» (рос. «О древностях
Южного берега Крыма и гор Таврических»),
який позначив її на карті (рис. 7) — додатку
до означеної праці (Колтухов 1998, с. 17-18).
Місцевість, де у 1926 р. поблизу с. Топчі-Кой
було виявлено поховання, а також курган із
«кам’яною бабою» на верхівці, позначені на
топографічній карті околиць м. Севастополя
1941 р. (рис. 8).
У першому з курганів (розташованому по-
близу с. Топчі-Кой) Ю. А. Кулаковський виявив
поховання доби бронзи: людський кістяк із пі-
дібганими ногами, який лежав головою на пів-
нічний схід. у могильній ямі, викопаній у мате-
риковій глині.
Другий із досліджених курганів (т. зв. кур-
ган Кулаковського) розташовувався неподалік
першого. До доби бронзи належали два з вияв-
лених у ньому поховань, одне з яких перебува-
ло у кам’яній скрині, спорудженій із чотирьох
вертикальних плит, перекритих горизонталь-
ною плитою. Похований лежав головою на пів-
нічний схід. на лівому боці з підібганими но-
гами на підсипці з дрібного річкового каменю.
На внутрішній стінці скрині зберігся лінійний
розпис чорною та червоною мінеральною фар-
бами.
Третій курган розташовувався за одну вер-
сту (дещо більше одного км) на південь від пер-
шого та другого курганів. У ньому Ю. А. Кула-
ковський виявив два поховання доби бронзи,
одне з яких було здійснене у кам’яній скрині,
накритій великою круглою плитою. У скрині
виявлено два людські скелети у сидячому по-
ложенні, а у куті скрині стояв глиняний горщик
чорного кольору. У другому похованні також
була кам’яна скриня, стінки якої ізсередини
були розписані смугами чорного та червоного
кольорів. На дні скрині виявлено два кістяки з
підібганими ногами зі слідами вохри на кіст-
ках, покладені головами на північний схід.
Четвертий курган, досліджений Ю. А. Ку-
лаковським на південь від третього, містив два
поховання доби бронзи. У першому був люд-
ський кістяк із підібганими ногами, що лежав
у могильній ямі, викопаній у материковій гли-
ні. У заповненні ями було виявлено шматок мі-
нералу реальгару (червоний сульфід миш’яку)
ясно-червоного кольору. Друге поховання було
в кам’яній скрині, спорудженій із чотирьох вер-
тикальних плит. Людський кістяк із підібгани-
ми ногами лежав на підсипці з дрібного річко-
вого каменю. У заповненні скрині Ю. А. Кула-
ковський виявив фрагменти нашитого на шкіру
бронзового пояса (?) та шматки мінеральної фар-
би — жовтої та червоної мумії (залізооксидного
пігменту) (Кулаковский 1897, с. 117-119).
У 1955 р. три невеликі кургани у с. Долин-
не (колишнє с. Топчі-Кой) дослідили науковці
Бахчисарайського історико-археологічного му-
зею. У центрі третього кургану на давній ден-
ній поверхні перебувала велика кам’яна скриня,
складена з чотирьох плит та перекрита кілько-
ма плитами. Оскільки скриня на момент прибут-
тя музейників була зруйнована, а плити розбиті,
орієнтацію та розміри скрині з’ясувати не вда-
лося. На внутрішній поверхні однієї плити чер-
воною вохрою було зображено коло із вписаним
хрестом. У ящику скорчено на боку головою на
південний схід. лежав людський скелет зі слі-
дами вохри на кістках, а біля черепа — тонкий
бронзовий списоподібний кинджал.
На думку А. О. Щепинського, група
пам’яток із кам’яними скринями, встановле-
ними в центрі курганного насипу на давній
поверхні або дещо впущеними в неї, відома в
Криму. Поховання у них скорчені, зі слідами
вохри на кістках, у лежачому чи напівсидячо-
му положенні покладені головою на південний
схід або південний захід. Поховальний інвен-
тар складають кам’яні знаряддя, ліпні горщи-
ки й пласкі мідні списоподібні кинджали. По-
ховання в кам’яній скрині, у 1955 р. виявлене у
с. Долинне, А. О. Щепинський зарахував до ка-
такомбної культури першої половини ІІ тис. до
н.е. доби середньої бронзи (Щепинский 1961,
с. 227-229).
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 1 151
Висновки
Виявлення поблизу с. Топчі-Кой (с. Долинне)
у 1895 та 1955 рр. курганів із похованнями, що
мають ознаки ямної, кемі-обинської та катакомб-
ної археологічних культур дозволяє припустити,
що поховання, у 1926 р. виявлене у с. Топчі-Кой,
може належати до однієї з цих культур.
Кримські аналогії похованню з кремінним
наконечником дротика з с. Топчі-Кой (підкур-
ганні поховання у с. Ємельянівка, Трудове 1, До-
нузлав, Танкове та Інкерман), зараховані дослід-
никами до ямної археологічної культури, дозво-
ляють звузити датування знахідки з с. Топчі-Кой
добою ранньої бронзи. Водночас відсутність
знахідок кремінних наконечників дротиків у по-
хованнях у кам’яних скринях, у 1895 р. дослі-
джених Ю. А. Кулаковським поблизу с. Топчі-
Кой, та відсутність будь-яких ознак кам’яної
скрині дозволяють відкинути припущення про
належність поховання із с. Топчі-Кой до кемі-
обинської археологічної культури.
На користь належності знахідки із с. Топчі-
Кой до предметів озброєння ямної археологіч-
ної культури свідчить і зарахування дослідника-
ми (В. І. Клочко, С. М. Разумов та ін.) подібних
кремінних наконечників дротиків (чи кинджа-
лів) до ямної культурно-історичної спільноти.
Надійшла 20.08.2024
Бібіков, С. І. 1964. Микола Львович Ернст (до 75 річчя
з дня народження). Археологія, 16, с. 232-233.
Власов, В. П., Тихомиров, В. А. 2017. Раскопки кургана Тру-
довое 1. В: Майко, В. В. (ред.). История и археология Крыма.
Сборник статей. V. Симферополь: ИП Бровко А. А, с. 68-81.
Иванова, С. И., Цимиданов, В. В. 2004. Воинство в ям-
ном обществе Северо-Западного Причерноморья. Древ-
ности. Харьковский историко-археологический ежегод-
ник, 5, с. 133-140.
Кеппен, П. И. 1836. Указатель к Карте Южного
Крыма, принадлежащей к Крымскому сборнику Петра
Кеппена. Издан при Императорской Академии наук.
Клочко, B. I. 2006. Озброєння та військова справа
давнього населення України (5000–900 рр. до P. Х.). Київ:
АрТек.
Колтухов, С. Г. 1998. Курган Кулаковского. Херсонес-
ский сборник, 9, с. 17-24.
Кулаковский, Ю. А. 1897. Отчет проф. Ю.А. Кулаковско-
го о его расследованиях в Крыму. Отчет Императорской ар-
хеологической комиссии за 1895 год, Санкт-Петербург: Типо-
графия Главного управления уделов, с. 117-124.
Непомнящий, А. А. 2016. Эрнст Николай Львович
(1889–1956). В: Бочаров, C. Г., Ситдиков, А. Г. (ред.).
Мирас – Наследие. Татарстан – Крым. Город Болгар и
изучение татарской культуры в Татарстане и Крыму в
1923–1929 годах, 1. [Пермь]: «Астер Плюс», c. 183-201.
Непомнящий, А. А. 2010. Неизвестные страницы би-
ографии Николая Эрнста: новые документы архивов Ки-
ева, Москвы и Санкт-Петербурга. Сіверщина в історії
України, 3, с. 281-294.
Непомнящий, А. А. 2011. К восстановлению географии ар-
хеологических исследований Н. Л. Эрнста в Крыму. Ученые за-
писки Таврического национального университета им. В. И. Вер-
надского. Серия «Исторические науки», 24 (63), 2, с. 83-95.
Непомнящий, А. А. 2012. Профессор Николай Эрнст:
страницы истории крымского краеведения. Киев: Стилос.
Разумов, С. М. 2010. Крем’яні вироби населення
Надчорномор’я доби ранньої та середньої бронзи (за ма-
теріалами поховань). Автореферат дисертації к. і. н. Ін-
ститут археології НАН України
Разумов, С. М., Хохлов, М. В., Кравченко, Е. А. 2011.
Крем’яний ніж-кинджал доби бронзи з Південно-Захід-
ного Криму. Археологія, 2, с. 82-84.
Сухопутна карта Криму 1890 року. Військово-то-
пографічне депо. Масштаб 1:42000 (1 верста у дюй-
мі). Аркуш XVI–II Сімферопольський повіт Таврій-
ської губернії. URL: https://freemap.com.ua/wp-content/
uploads/2024/02/16-11.webp (дата звернення: 25.02.2026).
Филимонов, С. Б., Храпунов, И. Н. 1996. Нико-
лай Львович Эрнст – исследователь истории и древ-
ностей Крыма. Материалы по археологии, истории и
этнографии Таврии, 5, с. 242-255.
Храпунов, І. Н. 1989. Микола Львович Ернст. Архео-
логія, 4, c. 111-115.
Чижова, Л. К. 2012. Эрнст Н. Л. — первый директор
библиотеки Таврического университета: к 95-летию со
дня основания библиотеки. Культура народов Причерно-
морья, 229, с. 156-168.
Щепинский, А. А. 1961. Солярные изображения эпохи
бронзы из Крыма. Советская археология, 2, с. 227-231.
Olena O. Popelnytska
PhD, Leading Research Fellow, the National Museum of the History of Ukraine, ORCID 0000-0002-2719-2503, elenac503@
gmail.com
A BRONZE AGE FLINT DART POINT FROM CRIMEA
The article is devoted to the publication of a flint dart point — a chance find from a destroyed burial near Topchi-Koi village in
Crimea (now Dolynne village, Bakhchysarai district of the Autonomous Republic Crimea), researched by Mykola Ernst.
In November 1926, near Topchi-Koi village in Crimea, local residents accidentally discovered a burial with a flint item, which
was transferred to the Central Museum of Tavryda in Simferopol, the archaeological department of which was headed by Mykola
Ernst at the time. Having received a message about this find on April 14, 1927, M. L. Ernst conducted a survey of the place where
this find was discovered on April 22–23, 1927. M. L. Ernst’s drawing with the image of the specified find, two handwritten plans
and a section of the place of its discovery, as well as two reports on the results of a the fieldwork in 1927 to Topchi-Koi village are
currently stored in his personal archive in the Scientific Archive of the National Museum of the History of Ukraine. Information
about the find of 1926 from the village of Topchi-Koi has not yet been introduced into scientific circulation. The location of this
artefact is currently unknown, but M. L. Ernst’s perfectly executed drawing allows us to get an idea of the find.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 1152
References
Bibikov, S. I. 1964. Mykola Lvovych Ernst (do 75 richchia z dnia narodzhennia). Arheologia, 16, p. 232-233.
Vlasov V. P., Tikhomirov V. A. 2017. Excavations of the Barrow Mound Trudovoe 1. V.V. Maiko (ed.). History & Archaeology
of Crimea, 5. Simferopol’, рр. 68-81.
Ivanova, S. I., Tsimidanov, V. V. 2004. Military in the Pit Society of the Northwest Black Sea Coast. Antiquities (Drevnosti).
Kharkiv Historical & Archaeological Annual, 5, pр. 133-140.
Köppen, P. І. 1836. Index to the Map of Southern Crimea, belonging to the Crimean Collection of Peter von Köppen. Published
at the Imperial Academy of Sciences.
Klochko, B. I. 2006. Weaponry of Societies of the Northern Pontic Culture Circle: 5000 - 900 BC. Kyiv: ArTek.
Koltukhov, S. G. 1998. Kulakovsky’s Mound. The Chersonese Collection, 9, p. 17-24.
Kulakovskii, Yu. A. 1897. Report of Professor Yu. A. Kulakovsky on his Investigations in Crimea. Report of the Imperial
Archaeological Commission for 1895. p. 117-124.
Nepomniashchii, A. A. 2016. Ernst Nikolai Lvovich (1889‒1956). In: Bocharov, C. G., Sitdikov, A. G. (eds.), Miras – Nasledie.
Tatarstan – Krym. Gorod Bolgar i izuchenie tatarskoi kultury v Tatarstane i Krymu v 1923–1929 godakh, 1. Aster Plius,
p. 183-201.
Nepomniashchii, A. A. 2010. Neizvestnye stranitsy biografii Nikolaia Ernsta: novye dokumenty arkhivov Kіеva, Moskvy i
Sankt-Peterburga. Sivershchyna v іstorii Ukrainy, 3, p. 281-294.
Nepomniashchii, A. A. 2011. K vosstanovleniiu geografii arkheologicheskikh issledovanii N. L. Ernsta v Krymu. Scientific notes
of Taurida National V. I. Vernadsky University. Series “Historical Sciences”, 24 (63), 2, p. 83-95.
Nepomniashchii, A. A. 2012. Professor Nikolai Ernst: stranitcy istorii krymskogo kraevedeniia. Kyiv: Stilos.
Razumov, S. M. 2010. Flint artefacts of Northern Pontic Populations of the Early and Middle Bronze Age (based on burial
materials). Specialty – 07.00.04. – Archaeology. Abstract of a dissertation for the degree of a Candidate of Historical
Sciences. Kyiv.
Razumov, S. M., Khokhlov, M. V., Kravchenko, E. A. 2011.Flint Knife-Poniard of the Bronze Age from the South-Western
Crimea. Arheologia, 2, p. 82-84.
Land Map of Crimea. 1890. Military Topographic Depot. Scale 1:42000 (1 verst in an inch). Sheet XVI – II. Simferopol District
of the Tavria Province. URL: https://freemap.com.ua/wp-content/uploads/2024/02/16-11.webp (access date: 25.02.2026).
Filimonov, S. B., Khrapunov, I. N. 1996. Nikolai Lvovich Ernst – issledovatel istorii i drevnostei Kryma. Materials in
Archaeology, History and Ethnography of Tauria, 5, p. 242-255.
Khrapunov, I. N. 1989. Mykola Lvovych Ernst. Arheologia, 4, p. 111-115.
Chizhova, L. K. 2012. Ernst N. L. — pervyi direktor biblioteki Tavricheskogo universiteta: k 95-letiiu so dnia osnovaniia
biblioteki. Kultura Narodov Prichernomoria, 229, p. 156-168.
Shepinskii, A. A. 1961. Solyarnye izobrazheniia epohi bronzy iz Kryma. Sovetskaia arkheologiia, 2, p. 227-231.
The burial pit was located on a top of a clay hill 2 m high and had no embankment. The burial pit, 0.9 m deep, was half
destroyed during clay mining. The pit was rectangular, 1.2 m wide, oriented to the north-west. Its original length had not been
preserved. The skull, clavicles, shoulder blades, part of the vertebrae and ribs of the buried person were found in the object. The
shoulder bones were laying parallel to the trunk. The rest of the skeleton was destroyed. Under the head of the deceased there was a
flint “dagger”. No other items were found with the buried person.
Detection near Topchi-Koi village (Dolynne) in 1895 and 1955, mounds with burials that have signs of the Kemi-Oba, Yamna
(Pit Grave culture or Ochre Grave culture) and Сatacomb archaeological cultures allow making the assumption that the burial
was discovered in the village in 1926. Topchi-Koi site may belong to one of these cultures. The assumption that the find belongs
to Topchi-Koi industry is also supported by the inclusion of similar flint dart points (or daggers) by researchers (V. I. Klochko,
S. M. Razumov and others) into the Yamna cultural community.
K e y w o r d s: Crimea, Bronze Age, flint tools, M. L. Ernst, Crimea.
|
| id | arheologia-com-ua-article-445 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:06:22Z |
| publishDate | 2026 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/3c/2e094e3b5eb4941257553711758c6c3c.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-4452026-03-21T11:44:24Z Bronze Age Flint Dart Point from Crimea Кремінний наконечник дротика доби бронзи з Криму Popelnytska, O. O. Crimea, Bronze Age, flint tools, M. L. Ernst, Crimea. Крим, доба бронзи, кремінна зброя, М. Л. Ернст. The article is devoted to the publication of a flint dart point — a chance find from a destroyed burial near Topchi-Koi village in Crimea (now Dolynne village, Bakhchysarai district of the Autonomous Republic Crimea), researched by Mykola Ernst.In November 1926, near Topchi-Koi village in Crimea, local residents accidentally discovered a burial with a flint item, which was transferred to the Central Museum of Tavryda in Simferopol, the archaeological department of which was headed by Mykola Ernst at the time. Having received a message about this find on April 14, 1927, M. L. Ernst conducted a survey of the place where this find was discovered on April 22–23, 1927. M. L. Ernst’s drawing with the image of the specified find, two handwritten plans and a section of the place of its discovery, as well as two reports on the results of a the fieldwork in 1927 to Topchi-Koi village are currently stored in his personal archive in the Scientific Archive of the National Museum of the History of Ukraine. Information about the find of 1926 from the village of Topchi-Koi has not yet been introduced into scientific circulation. The location of this artefact is currently unknown, but M. L. Ernst’s perfectly executed drawing allows us to get an idea of the find.The burial pit was located on a top of a clay hill 2 m high and had no embankment. The burial pit, 0.9 m deep, was half destroyed during clay mining. The pit was rectangular, 1.2 m wide, oriented to the north-west. Its original length had not been preserved. The skull, clavicles, shoulder blades, part of the vertebrae and ribs of the buried person were found in the object. The shoulder bones were laying parallel to the trunk. The rest of the skeleton was destroyed. Under the head of the deceased there was a flint “dagger”. No other items were found with the buried person.Detection near Topchi-Koi village (Dolynne) in 1895 and 1955, mounds with burials that have signs of the Kemi-Oba, Yamna (Pit Grave culture or Ochre Grave culture) and Сatacomb archaeological cultures allow making the assumption that the burial was discovered in the village in 1926. Topchi-Koi site may belong to one of these cultures. the assumption that the find belongs to Topchi-Koi industry is also supported by the inclusion of similar flint dart points (or daggers) by researchers (V. I. Klochko, S. M. Razumov and others) into the Yamna cultural community. Статтю присвячено публікації знахідки зі зруйнованого поховання, виявленої у 1926 р. поблизу с. Топчі-Кой у Криму (нині — с. Долинне Бахчисарайського р-ну АР Крим) та дослідженої Миколою Ернстом, який визначив її як кремінний кинджал. Історичний контекст поховання, описаного М. Л. Ернстом, дозволяє уточнити належність цього артефакту до певної археологічної культури. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2026-03-15 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/445 10.15407/archaeologyua2026.01.142 Arheologia; No 1 (2026): Arheologia; 142-152 Археологія ; № 1 (2026): Археологія; 142-152 Археология; № 1 (2026): Arheologia; 142-152 2616-499X 0235-3490 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/445/444 Copyright (c) 2026 Arheologia https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/legalcode.en |
| spellingShingle | Крим доба бронзи кремінна зброя М. Л. Ернст. Popelnytska, O. O. Кремінний наконечник дротика доби бронзи з Криму |
| title | Кремінний наконечник дротика доби бронзи з Криму |
| title_alt | Bronze Age Flint Dart Point from Crimea |
| title_full | Кремінний наконечник дротика доби бронзи з Криму |
| title_fullStr | Кремінний наконечник дротика доби бронзи з Криму |
| title_full_unstemmed | Кремінний наконечник дротика доби бронзи з Криму |
| title_short | Кремінний наконечник дротика доби бронзи з Криму |
| title_sort | кремінний наконечник дротика доби бронзи з криму |
| topic | Крим доба бронзи кремінна зброя М. Л. Ернст. |
| topic_facet | Crimea Bronze Age flint tools M. L. Ernst Crimea. Крим доба бронзи кремінна зброя М. Л. Ернст. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/445 |
| work_keys_str_mv | AT popelnytskaoo bronzeageflintdartpointfromcrimea AT popelnytskaoo kremínnijnakonečnikdrotikadobibronzizkrimu |