Нові матеріали другої половини ХІІІ–ХV ст. з Чернігівського Подесення
The article presents findings of the second half of the 13th to the early 15th centuries, which have been uncovered in recent decades in the Desna River Chernihiv region. This period remains one of the least explored in the area, and the vast majority of the discovered artefacts haven’t...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2026 |
| Issue: | 2 |
| Pages: | 112-127 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Author Affiliations: |
|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2026
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/453 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Download file: |
|
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824673682587648 |
|---|---|
| author | Sorokin, S. O. Sytyi, Yu. M. |
| author_facet | Sorokin, S. O. Sytyi, Yu. M. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "S. O. Sorokin",
"institution": "співробітник, ДНЦ «Охоронна археологічна служба України» НАН України",
"orcid": ""
},
{
"author": "Yu. M. Sytyi",
"institution": "науковий співробітник, Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця»",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Sorokin, S. O. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 127 |
| container_issue | 2 |
| container_start_page | 112 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2026-07-07T18:30:33Z |
| description | The article presents findings of the second half of the 13th to the early 15th centuries, which have been uncovered in recent decades in the Desna River Chernihiv region. This period remains one of the least explored in the area, and the vast majority of the discovered artefacts haven’t been published.In recent years, over 50 post-Mongol period sites have been identified. Additionally, four residential complexes dating of the abovementioned period have been examined during the excavation of multi-layered sites: two in Baturyn, and another two in Sedniv and Petrushyn.The complexes consist of deepened foundation pits with various structural features. Two construction phases have been identified at the site investigated in Baturyn Fortress. The first phase dates to the first half of the 13th century. It is likely that during the Mongol invasion, the dwelling was destroyed by fire, but it was rebuilt later. Notably, during the rebuilding process, a new kiln was constructed on the place of the old destroyed one, incorporating elements of the preserved original structure. The foundation pit walls of the pillar construction, were lined with boards or slabs, as evidenced by the burnt remains. Based on ceramic artefacts, the second phase of the building’s use is dated to the second half of the 13th century.Another post-Mongol dwelling in Baturyn was excavated within the Palace settlement, located to the east of the Citadel and Fortress. It is also a deepened sub-rectangular pit with a sloping entrance and walls supported by pillars. There weren’t any remains of a hearth. However, the presence of a significant number of bricks in the pit’s filling (which was destroyed by fire) suggests that there may have been a stove in the upper, ground-level part of the dwelling. The ceramic finds are dated to the 14th century.A structure from the same period was also investigated in Sedniv, at the multi-layered settlement Oreshnia 2. It was also a deepened, sub-rectangular shelter. However, unlike the previous complexes, this one had walls that sloped inward toward the centre of the pit, with no pillar-supported structure. A narrow, elongated entrance was discovered on the eastern side, sloping down toward the pit. It is likely that it was a log construction building, with a stove in the upper (ground) part, as fragments of the latter were found in the filling. Based on the ceramic finds, it is dated to the second half of the 13th century. The materials of Oleksandr Shekun’s research near Petrushyn village (15 km north from Chernihiv) are also being introduced into scientific discourse. In 1989, a rectangular pit of a dwelling was excavated, featuring a post-supported wall structure and a stove in the corner. Based on the ceramic materials, this structure is dated to the late 13th — mid-14th centuries.A notable difference was observed between the earliest complexes mentioned above (Sedniv Oreshnia 2 and Baturyn Fortress), where traces of Ancient Rus profile formation traditions were still evident, and the later ones (Baturyn Palace and Petrushyn), where the development of local pottery showed clear external influences. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2026.02.112 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:06:30Z |
| format | Article |
| fulltext |
НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРАЇНИ • IНСТИТУТ АРХЕОЛОГIЇ НАН УКРАЇНИ
НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р.
ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО
КИЇВ 2 2026
АРХЕОЛОГIЯ
Головний редактор
ЧАБАЙ В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Редакцiйна колегiя
БОЛТРИК Ю. В. – кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України
БУЙСЬКИХ А. В. – доктор історичних наук, Інститут археології НАН України
ГАРДІ С. Е. – PhD, Альянс для боротьби зі злочинністю в інтернеті, Велика Британія
ДЖІНДЖАН Ф. – професор, доктор хаб., Університет Сорбонни, Париж-1, Франція
ЗАЛІЗНЯК Л. Л. – професор, доктор історичних наук, Інститут археології НАН України
КАЙЗЕР Е. – професор, доктор хаб., Вільний університет Берліна, Німеччина
МОТУЗАЙТЕ МАТУЗЕВІЧУТЕ (КІН) Ґ. – професор, PhD, Вільнюський університет, Литва
ОТРОЩЕНКО В. В. – професор, доктор історичних наук, Інститут археології НАН України
ПЛАВІНСЬКИЙ М. О. – кандидат історичних наук, Варшавський університет, Польща
ПОТЄХІНА І. Д. – кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України, Україна
РАБІНОВІЦ А. – PhD, Техаський університет в Остіні, Сполучені штати Америки
ФОРНАСЬЄ Й. – професор, доктор, Галле-Віттенбергський університет імені Мартіна Лютера, Німеччина
ШЕВЧЕНКО Т. М. – кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України (відповідальний секретар)
ШНЕЕВАЙС Є. – доктор хаб., Центр археології Ляйбніца, Німеччина
NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE
SCIENTIFIC JOURNAL – FOUNDED IN 1947
FREQUENCY: QUARTERLY
Editor-in-Chief
CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology
of the National Academy of Sciences of Ukraine
Editorial Board
BOLTRYK Yu. V. – PhD in History, Institute of Archaeology NAS of Ukraine
BUISKYKH A. V. – DSc., Institute of Archaeology NAS of Ukraine
DJINDJIAN F. – Professor, Dr. Hab., University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France
FORNASIER J. – Professor, Ph.D., Martin Luther University Halle-Wittenberg, Germany
MOTUZAITĖ MATUZEVIČIŪTĖ (KEEN) G. – Professor, Ph.D., Vilniaus universitetas, Lithuania
HARDY S. A. – PhD., Alliance to Counter Crime Online, United Kingdom
KAISER E. – Professor, Dr. Hab., Institute of Prehistoric Archaeology Freie Universität Berlin, Germany
OTROSHCHENKO V. V. – Professor, DSc., Institute of Archaeology NAS of Ukraine
PLAVINSKI M. O. – PhD in History, University of Warsaw, Poland
POTEKHINA I. D. – PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
RABINOWITZ A. – PhD in Classical Archaeology, The University of Texas at Austin, USA
SHEVCHENKO T. M. – PhD in History, Institute of Archaeology NAS of Ukraine (Executive Secretary)
SCHNEEWEISS J. – Dr. Hab., Leibniz-Zentrum für Archäologie, Germany
ZALIZNIAK L. L. – Professor, DSc., Institute of Archaeology NAS of Ukraine
ARHEOLOGIA
KYIV 2 2026
ЗМIСТ CONTENTS
Articles
DE LARA LÓPEZ H. Culture Clash in Atlanterra
Cave (Cadiz, Spain): Diachronic Interactions
between Palaeolithic and Post-Palaeolithic Graphic
Traditions
BROVENDER Yu. M. On the Problem of Food Re-
sources of the Kartamysh Inhabitants
BAUKOVA A. Yu. Artemis Anahita. Persian Trace
in the Culture and Identity of the Roman City
LAPTIEV O. O. «Fire-Steel Brooches», «Tongs» or
«Ducks»? An Attempt at Attributing a Category of
Saltiv Artefacts
Publications
of Archaeological Materials
TEMÜR A., KANCA S. A Group of Archaic Period
Terracotta Figurines in the Samsun Museum
SYMONENKO O. V. A Red-Slip Amphora from a
Sarmatian Grave in the Cherkasy Region
KRYZHANOVSKYI V. O. Non-Ferrous Metal-
working in Kyivan Podil (10th — First Half of the
13th Century)
SOROKIN S. O., SYTYI Yu. M. Materials of the
Second Half of the 13th–15th Centuries from Desna Ri-
ver Chernihiv Region
Статтi
ДЕ ЛАРА ЛОПЕЗ, У. Взаємодія культур у печері
Атлантерра (Кадіс, Іспанія): діахронні зв’язки між
графічними традиціями палеолітичної та постпа-
леолітичної доби
БРОВЕНДЕР Ю. М. До проблеми харчових
ресурсів мешканців Картамишу
БАУКОВА А. Ю. Артеміда Анаїта. Перський
слід в культурі та ідентичності римського міста
ЛАПТЄВ О. О. «Фібули-кресала», «щипчики»
чи «качечки»? Спроба атрибуції однієї категорії
салтівських артефактів
Публiкацiї
археологiчних матерiалiв
ТЕМУР А., КАНЧА С. Група теракотових
фігурок архаїчного періоду в музеї Самсуна
СИМОНЕНКО О. В. Червонолакова столова
амфора із сарматського поховання на Черкащині
КРИЖАНОВСЬКИЙ В. О. Обробка кольо-
рових металів на Київському Подолі (X — перша
половина XIII ст.)
СОРОКІН С. О., СИТИЙ Ю. М. Нові матеріали
другої половини ХІІІ–ХV ст. з Чернігівського
Подесення
5
21
29
42
62
81
88
112
Iсторiя науки
СТАНИЦІНА Г. О. Листи Богдана Ханенка
в науковому архіві Інституту археології НАН
України
ЛИСИЙ І. О. Історіографія архітектурно-
археологічних досліджень галицького замко-
вого комплексу в період незалежності України
History of Science
STANYTSINA H. O. Letters of Bohdan Khanen-
ko from the Scientific Archive of the Institute of
Archaeology of the National Academy of Sciences
of Ukraine
LYSYI I. O. Historiography of Architectural and
Archaeological Research of the Halych Castle Com-
plex during the Period of Ukraine's Independence
128
144
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2112
УДК: 904.2(47.51)”12/14” https://doi.org/10.15407/arheologyua2026.02.112
© СОРОКІН Сергій Олексійович, 2026 — співробітник,
ДНЦ «Охоронна археологічна служба України» НАН
України, ORCID: 0000-0001-7577-1772, kotssorokin@
gmail.com
© СИТИЙ Юрій Миколайович, 2026 — науковий співро-
бітник, Національний історико-культурний заповідник
«Гетьманська столиця», ORCID: 0000-0002-6117-3875,
yurisytyi@gmail.com
© Інститут археології НАН України, 2026
НОВІ МАТЕРІАЛИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІІІ–ХV ст.
З ЧЕРНІГІВСЬКОГО ПОДЕСЕННЯ
С. О. СОРОКІН, Ю. М. СИТИЙ
Історія дослідження
Завдяки широкомасштабним розвідковим
роботам другої половини ХХ ст. було виявлено
кілька десятків пам’яток другої половини ХІІІ–
ХV ст. (Шекун, Веремейчик 1988, с. 93-110;
Ситий 1993, с. 91-95; Шекун 1995, с. 113-115)
(рис. 1).
Невеликі за обсягом розкопки у 80-ті рр.
ХХ ст. провів О. В. Шекун на поселеннях
Заплава біля с. Шестовиця, Вереміїв Рів біля
с. Льгів та Селище 1 біля с. Петрушин в окрузі
Чернігова (Шекун 1995, с. 113-115). Але тоді
матеріали цих робіт були лише згадані. У
2006 р. О. М. Веремейчик продовжила роботи
на поселенні Заплава, завдяки чому було
досліджено споруду ХІV ст. (Веремейчик 2007,
с. 366-379). Чи не єдиним цілеспрямованим до-
слідженням поселення цього періоду є роботи
С. О. Бєляєвої на поселенні Озаричі на Сумщині
(Бєляєва, Кубишев 1995, с. 56-85). Значні роботи
з дослідження пам’ятки ХІV ст. було проведено у
2015, 2017 та 2018 рр. на городищі Трифоновщина
у смт Седнів. У результаті отримано цікаву
колекцію матеріалів вказаного періоду (Моця,
Скороход, Сита 2021, с. 125-139). Також на
Чернігівщині культурні шари другої половини
ХІІІ–ХV ст. були виявлені на території Чернігова
(роботи В. П. Коваленка, О. Є. Черненко),
Любеча (дослідження Б. О. Рибакова та
О. М. Веремейчик), Новгорода-Сіверського (роз-
копки А. В. Кузи та Л. І. Виногродської
(Виногродська 1990, с. 96-99)), Ніжина (І. С. Ке-
дуна) та Остра (А. Л. Казакова).
Мета роботи
Зважаючи на те, що здобуті та введені до на-
укового обігу на сьогодні матеріали другої по-
ловини ХІІІ–ХV ст. дуже нечисленні, метою
роботи є публікація нових комплексів цього пе-
ріоду. Це не дає змоги детально аналізувати ма-
теріальну культуру означеного періоду всього
регіону Чернігівського Подесення, який охо-
плює території від державного кордону Укра-
Стаття вводить до наукового обігу матеріали
другої половини ХІІІ–ХV ст., отримані за ос-
танні десятиріччя в Чернігівському Подесен-
ні. Зокрема, відповідних горизонтів багато-
шарових пам’яток: Батурина, Седнева
та Петрушина. Особливу увагу приділено
найповнішій публікації наборів посуду, що
ілюструють зміни в кераміці післямонгольського
часу в регіоні.
К л ю ч о в і с л о в а: Чернігівське Подесення,
післямонгольський період, кераміка, житлові
комплекси.
Одним із найзагадковіших і найменш вивчених
періодів в історії Чернігово-Сіверщини є час
після 1239 р. — монгольської навали. У процесі
археологічних робіт дослідники більше ува-
ги звертали на шари, що утворилися до се-
редини ХІІІ ст., і менше на ті, що розташо-
вувалися вище за стратиграфією. За більш
ніж 100 років досліджень у Чернігівському
Подесенні окрему увагу монгольському пе-
ріоду приділяли лише поодинокі науковці, і
здобуті ними матеріали мають дуже обмеже-
ний та локальний характер. Здебільшого до-
слідження горизонтів середини ХІІІ–ХV ст.
мало «вимушений» характер — у процесі ро-
біт на багатошарових пам’ятках, з акцентом
на більш ранні матеріали. До того ж отримані
нечисленні знахідки згаданого періоду прак-
тично не публікувалися та лише побічно зга-
дувалися в загальних описах культурних на-
шарувань досліджуваних пам’яток. На щас-
тя, з часом ситуація почала змінюватись.
Це стаття відкритого доступу за ліцензією CC BY-NC-ND 4.0
https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/legalcode.uk
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2 113
Рис. 1. Карта пам’яток другої половини ХІІІ–ХV ст. на Чернігівському Подесенні (в межах Чернігівської обл.): 1 — Любеч;
2 — Смолигівка поселення Смолигівка 2; 3 — Малий Листвен городище; 4 — Сибереж поселення; 5 — Рогоща городище; 6 —
Велика Вісь поселення Селище; 7 — Петрушин поселення Селище; 8 — Великий Листвен городище; 9 — Горськ городище;
10 — Седнів городище Трифоновщина; 11 — Седнів поселення Орешня 2; 12 — Бросилів городище Ляхове місто (Перекоп);
13 — Льгів поселення Вереміїв Рів; 14 — Шестовиця поселення Шерепи; 15 — Шестовиця городище у селі; 16 — Шестовиця
поселення Заплава; 17 — Слабин городище; 18 — Дніпровське городище Навози; 19 — Смолін городище; 20 — Морівськ го-
родище; 21 — Надиновка поселення; 22 — Іванівка поселення Обірок; 23 — Анисів поселення Селище; 24 — Анисів поселен-
ня Іржавець; 25 — Чернігів поселення Глушець; 26 — Боромики поселення Школа; 27 — Ковчин городище; 28 — Блистова
городище; 29 — Дягова поселення Дягова 1; 30 — Дягова поселення Дягова 3; 31 — Мена городище; 32 — Козляничі поселен-
ня Селище; 33 — Сосниця городище; 34 — Мокошине городище; 35 — Ніжин поселення Ветхе; 36 — Печі поселення Попове;
37 — Мала Загорівка поселення Городок; 38 — Фастівці поселення; 39 — Забілівщина поселення; 40 — Обмачів поселення За-
плава; 41 — Батурин Фортеця; 42 — Батурин поселення Батурин (Палац); 43 — Крупицько-Батуринський монастир св. Мико-
лая; 44 — Мости поселення Дачі; 45 — Радичів поселення Коваленчиха; 46 — Мезин поселення Дзвінкове; 47 — Мезин посе-
лення На церковній горі; 48 — Курилівка поселення Хуторище; 49 — Собичі поселення Березова; 50 — Путивськ городище;
51 — Новгород-Сіверський поселення Городок
Fig. 1. Map of sites from the second half of the 13th–15th centuries in the Desna River Chernihiv region (within Chernihiv Oblast): 1 —
Liubech; 2 — Smolyhivka settlement (Smolyhivka 2 settlement); 3 — Malyi Lystven hillfort; 4 — Syberezh settlement; 5 — Rohoshcha
hillfort; 6 — Velyka Vys, Selyshche settlement; 7 — Petrushyn, Selyshche settlement; 8 — Velykyi Lystven hillfort; 9 — Horsk hillfort;
10 — Sedniv hillfort (Tryfonovshchyna); 11 — Sedniv settlement (Oreshnia 2 settlement); 12 — Brosyliv, Liakhove Misto (Perekop)
hillfort; 13 — Lhiv, Veremiiv Riv settlement; 14 — Shestovytsia, Sherepy settlement; 15 — Shestovytsia, hillfort in the village; 16 —
Shestovytsia, Zaplava settlement; 17 — Slabyn hillfort; 18 — Dniprovske hillfort Navozy; 19 — Smolin hillfort; 20 — Morivsk hillfort;
21 — Nadynovka settlement; 22 — Ivanivka, Obirok settlement; 23 — Anysiv, Selyshche settlement; 24 — Anysiv, Irzhavets settlement;
25 — Chernihiv, Hlushets settlement; 26 — Boromyky, Shkola settlement; 27 — Kovchyn hillfort; 28 — Blystova hillfort; 29 — Diahova,
Diahova 1 settlement; 30 — Diahova, Diahova 3 settlement; 31 — Mena hillfort; 32 — Kozlianychi, Selyshche settlement; 33 — Sosnytsia
hillfort; 34 — Mokoshyne hillfort; 35 — Nizhyn, Vetkhe settlement; 36 — Pechi, Popove settlement; 37 — Mala Zahorivka, Horodok
settlement; 38 — Fastivtsi settlement; 39 — Zabilivshchyna settlement; 40 — Obmachiv, Zaplava settlement; 41 — Baturyn Fortress;
42 — Baturyn, Baturyn settlement (Palace); 43 — Baturyn Krupytskyi Saint Nicholas Monastery; 44 — Mosty, Dachi settlement; 45 —
Radychiv, Kovalenchykha settlement; 46 — Mezyn, Dzvinkove settlement; 47 — Mezyn, Na Tserkovnii Hori settlement; 48 — Kurylivka,
Khutoryshche settlement; 49 — Sobychi, Berezova settlement; 50 — Putyvsk hillfort; 51 — Novhorod-Siverskyi, Horodok settlement
УМОВНІ ПОЗНАЧКИ
поселення
0 12 36 км
Пн
1 2
3 4
5
6
9
8
10
117
12
13 14
15
16
17
18 19
20
21
22
23 24
25
26
27 28
29
30
31
32
3334
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2114
їни до впадіння Десни в Дніпро. Подальші
дослідження пам’яток монгольського часу, а
також максимальна публікація отриманих ма-
теріалів є важливим та актуальним завданням.
Опис комплексів
Під час масштабних робіт, що розгорнули-
ся з 1995 р. на території м. Батурин, матеріали
другої половини ХІІІ–ХІV ст. періодично тра-
плялися в різних локаціях у вигляді фрагмен-
тів кераміки (у перевідкладеному стані в наша-
руваннях пізніших часів). Та лише 2017 р. вда-
лося дослідити перший об’єкт, що належить до
другої половини ХІІІ ст. (Ситий та ін. 2017).
Розкоп було закладено на розі вул. Пар-
тизанської та пров. Партизанського. У півден-
ній частині розкопу зафіксовано (на рівні
материка) пляму великого об’єкту з прямо-
кутним виступом у північному напрямку.
Об’єкт пізніше інтерпретований як споруда 1,
у верхній частині було сильно пошкоджено
стовповими ямами ХVІІ–ХХ ст.
У процесі дослідження встановлено, що
споруда 1 являла собою житлову будівлю,
яка складалася з камери підквадратної форми
розмірами у межах розкопу 4,1 × 3,0 м та вхо-
ду. Споруда стінками орієнтована за сторонами
світу. Вхід до житлової камери був прямокут-
ної форми довжиною 2,40 м та шириною 2,30 м
по верхньому краю (1,70 × 2,00 м — по ниж-
ньому). Стінки входу були значно скошені до
низу. Зафіксовано п’ять похилих сходинок, що
вели вглиб котлована споруди (рис. 2).
У заповненні котлована зафіксовано
залишки дерев’яних конструкцій, що, ймовір-
но, належали до північної та східної стін
споруди. Котлован мав рівні, злегка похилі до
низу стінки. Він заглиблювався у материк на
0,90–1,20 м. Дно рівне, з легким пониженням у
північному напрямку.
Цікавим прикладом використання опалю-
вального пристрою попереднього етапу фун-
кціонування житла, є досліджена у споруді 1
піч. Вона фіксувалася з глибини 0,18–0,23 м
нижче рівня материка у вигляді розвалу жовтої
та жовто-сірої глини у північно-західному
куті котлована. Розташована на материковому
підквадратному уступі розмірами 1,60 × 1,80 м
і висотою 0,20 м над рівнем материкової підло-
ги. Конструкція збереглася на висоту 0,63 м. Піч
мала округлу форму діаметром у верхній части-
ні 1,27–1,30 м, у нижній — 1,47–1,50 м. Щеле-
пи повернуті на схід, у бік коридору. Склепіння
було частково зруйноване і завалене в середи-
ну конструкції. По верху тіла печі на обох ще-
лепах фіксувалися плями темно-сірого супіску,
можливо, від конструкції каркасу, діаметром від
0,05 до 0,11 м. На рівні першого череня плями не
фіксувалися. Також на рівні першого череня ста-
ло помітно, що тіло печі (загальною товщиною
до 0,30 м) складено з глини двох різних сортів.
Внутрішній шар — жовта глина (товщина 0,09–
0,14 м), зовнішній шар — сіро-жовта глина (тов-
щина 0,07–0,17 м). Така ситуація дає змогу роз-
ділити функціонування печі на два етапи.
У процесі дослідження печі було зафіксо-
вано три череня, розташовані пошарово зверху
донизу у вигляді твердих пропечених прошарків
глини з вирівняними та загладженими поверх-
нями. Верхній (найпізніший) черінь розмірами
0,93 × 1,24 м та товщиною 0,01–0,03 м зберігся
повністю. Він мав овальну у плані форму,
повністю закриваючи дно опалювальної
камери. Одразу під верхнім черенем був другий
черінь, який також майже повністю зберігся, за
винятком незначної ділянки в східній частині.
Його розміри становили 1,00 × 1,20 м, а
товщина у центральній частині сягала 0,04 м.
Ближче до країв товщина череня зменшувалась.
Нижче фіксувалися залишки третього череня,
який зберігся частково лише в центральній
частині і мав підпрямокутну форму розмірами
0,51 × 0,40–0,46 м. Товщина сягала до 0,03 м.
Після розібрання третього череня став краще
помітний ступінь збереженості та орієнтація
печі другого етапу. Збереглася лише її південна
частина. Щелепи були обернуті на південь. Її
тіло збереглося на висоті 0,40 м від материка і
було утворене сіро-жовтою глиною у верхній
частині та жовтою — в нижній. Діаметр нижньої
частини печі становив 1,50 м. Піч мала два власні
черені, що розміщувалися один над одним.
Верхній зберігся частково у центральній частині
та незначною ділянкою біля західної щелепи.
Основний масив має розміри 0,23–0,34 × 0,84 м
і товщину 0,01–0,02 м. Нижній черінь має
неправильну форму і розміри 0,37 × 0,74 м.
Товщина близько 0,01 м. На материковому уступі
де була розташована піч, частково фіксувалися
сліди від каркасної конструкції у вигляді ямок
діаметром 0,05–0,10 м та глибиною 0,02–0,07 м.
Найімовірніше, піч була частково зруйно-
вана, а на її залишках зведена інша. У шарі
між печами виявлені фрагменти горщика
кінця ХІІ — початку ХІІІ ст. На всій площі
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2 115
Рис. 2. Батурин. Фортеця. План розкопу та розріз споруди 1
Fig. 2. Baturyn. Fortress. Excavation plan and cross-section of the structure 1
та глибині заповнення споруди зібрано
фрагменти кераміки ХІІ — початку ХІІІ ст.
Упереміш із керамікою давньоруського ча-
су також знайдено значну кількість фрагмен-
тів посуду монгольського періоду (друга поло-
вина ХІІІ ст.) (рис. 3). Аналіз стратиграфії
споруди, конструктивні особливості печі та
комплекс кераміки дозволяють зробити вис-
0 20 60 сm
1
2
Пн
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2116
новок, що котлован житла давньоруського часу
початку ХІІІ ст., яке загинуло в пожежі, у другій
половині ХІІІ ст. (після певного ремонту) було
використане повторно.
Ще однією локацією з матеріалами
монгольського часу є поселення Батурин (Палац),
розташоване на південний схід від Цитаделі
(Ситий 2023, с. 236). У результаті розкопок
2020 та 2021 рр. на території поселення було
досліджено підкліт житла ХІV — початку ХV ст.
(Ситий та ін. 2020, с. 8-15; 2021, с. 17-23).
Котлован підкліту складався з двох частин:
північно-східної (основної) та коридору, що
прилягав до неї з південного заходу. Основна
частина підкліту мала підпрямокутну в плані
форму і була орієнтована довгою віссю з
південного сходу на північний захід. Довжина
котлована по північно-східній стінці становила
на рівні материка — 4,30 м, ширина — близько
3,00–3,50 м. На місці, де було викопано котлован,
існували більш ранні об’єкти, що позначи-
лося на формі котлована на рівні материка та
частково на напрямках ділянок його стін.
На ділянках, де були відсутні більш ранні
об’єкти, котлован мав майже вертикальні
стінки і дно на глибині 0,75 м. Розміри на
рівні дна — 4,30 × 2,30 м. Уздовж північно-
західної та південно-східної стін котлована
розчищено по три стовпові ями діаметрами
від 0,14 до 0,35 м та глибиною 0,10–0,25 м
від дна котлована (рис. 4: 1), що прямо вказує
на стовпову конструкцію стін підкліту. З
південного заходу до котловану підкліту при-
лягає заглиблений вхід – коридор. Він мав
видовжену в плані форму довжиною до 2,40 м
(у межах розкопу) та шириною 1,60 м. Глиби-
на коридору — 0,98 м (у північно-східній
частині), 0,70 м (у південно-західній). Стіни
коридору похилі, дно злегка увігнуте, з
підвищенням від центру споруди до південно-
-західної частини. Уздовж південно-східної
стінки фіксувалися п’ять стовпових ям діамет-
ром до 0,15 м та глибиною до 0,10 м. Необхідно
зауважити, що вхід до підкліту споруди роз-
ташовувався з протилежного від краю тераси
боку.
Із заповнення котлована походять залізні
вироби: ніж, дверний пробій, вістря стріли,
великий рибальський гачок; а також піро-
філітове прясельце, виготовлені з мідного
сплаву накладка з орнаментом та велике
тринамистинне скроневе кільце (рис. 4: 2), що
має аналогії в матеріалах Великого Новгорода і
датується ХІІІ–ХІV ст. (Седова 1981, с. 13-16).
Також із заповнення походить значна колекція
кераміки, що представлена фрагментами
горщиків, профілювання яких суттєво
відрізняється від типових давньоруських
першої половини ХІІІ ст., та за аналогіями з
поселення Озаричі, що розташоване вище за
течією р. Сейм (Бєляєва, Кубишев 1995, с. 88-
89), датуються ХІV — початку ХV ст. (рис. 5–7).
Ще одним пунктом із матеріалами
монгольського часу в Чернігівському Поде-
сенні є смт Седнів. Крім вищезгаданого го-
родища Трифоновщина, об’єкт вказаного
періоду досліджено у 2020 р. під час робіт
на багатошаровому поселенні Орєшня 2, що
розташоване у південній частині Седнева за
0,5 км на південний схід від Трифоновщини.
Котлован споруди 8 було досліджено
практично повністю (за винятком частини
західної стіни та кінцівки коридору на сході, що
виходять за межі розкопу). Він має підпрямокутну
в плані форму — ширина 2,20 м, довжина до
3,20 м. Глибина котлована 0,73–0,95 м нижче
рівня материка. Стінки котлована похилі, дно
дещо увігнуте. Споруда орієнтована довгою
віссю із заходу на схід із невеликим відхиленням
до півдня. Зі сходу до основної камери примикав
довгий (досліджений на довжину 3,00 м) коридор
шириною 0,60–0,75 м. Його підлога рівна,
поступово (з глибини 0,36 м біля основи камери)
підвищувалася до 0,10 м у крайній дослідженій
точці (рис. 8: 1). Споруда загинула у пожежі.
На жаль, жодної індивідуальної знахідки в
заповненні об’єкту не знайдено. Але зібрана
колекція кераміки (хоч і незначна за кількістю)
є достатньо показовою та дозволяє датувати
споруду другою половиною ХІІІ ст. (Скороход
та ін. 2020, с. 13-15).
Крім пам’яток, що були розглянуті вище
(дослідження яких проводили автори цієї
публікації), існує ще одне поселення, роботи на
якому наприкінці 1980-х рр. провів О. В. Шекун.
Дослідник не встиг увести отримані матеріали
до наукового обігу. Поселення Селище було
відкрито у 1988 р. (Шекун 1988, с. 3-4), а
в 1989 р. з метою уточнення культурно-
хронологічної належності експедиція Черні-
гівського історичного музею на пам’ятці про-
вела невеликі розкопки, в результаті яких було
досліджено житлову споруду другої половини
ХІІІ — середини ХІV ст. (Шекун 1989, с. 15-18).
Поселення займає частину дюнної гря-
ди (висота до 4 м), що тягнеться вздовж
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2 117
Рис. 3. Батурин. Фортеця. Кераміка зі споруди 1
Fig. 3. Baturyn. Fortress. Ceramics from the structure 1
1
2
3
4
5
6
78
910
11
12
13 14 15
16
17
18
19
20 21
0 1 3 cm
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2118
Рис. 4. Батурин. Пос. Батурин (Палац): І — план споруди; ІІ — знахідки: 1–3, 5–10, 12, 14 — залізо; 4, 16 — мідний
сплав; 11 — пірофіліт; 13 — кістка; 15 — граніт
Fig. 4. Baturyn. Baturyn settlement (Palace). I — Plan of the structure; II — finds: 1–3, 5–10, 12, 14 — iron; 4, 16 — copper
alloy; 11 — pyrophyllite; 13 — bone; 15 — granite
0 60 сm
Пн
20
3 сm
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15 16
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2 119
Рис. 5. Батурин. Пос. Батурин (Палац). Кераміка
Fig. 5. Baturyn. Baturyn settlement (Palace). Ceramics
Замглайського болота, за 1 км на північний
схід від с. Петрушин. Шурфуванням виявлено
культурний шар потужністю 0,30–0,60 м на
площі близько 2 га. У найбільш підвищеній
частині пам’ятки було закладено розкоп
(5 × 5 м). У культурному шарі знайдені численні
фрагменти кераміки здебільшого кінця ХІІІ–
ХV ст., шматки пірофіліту та печини, кістки
1
2
3
4
5
6
7
8
9
100 1 3 сm
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2120
Рис. 6. Батурин. Пос. Батурин (Палац). Кераміка
Fig. 6. Baturyn. Baturyn settlement (Palace). Ceramics
Рис. 7. Батурин. Пос. Батурин (Палац). Кераміка
Fig. 7. Baturyn. Baturyn settlement (Palace). Ceramics
1
23
4
56
7
8
9
10
11
12
13
14
15
1617
18
19
20
21
22
23
24
25 26
0 1 3 cm
1
2
3
4
5
6
7
8
910
11
12
13
14
15
16
17
18
19 20
0 1 3 cm
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2 121
тварин, а також три залізні ножі та кістяне
втульчасте руків’я (рис. 10–11). Кілька
фрагментів вінець належать горщикам Х —
початку ХІ ст.
Рис. 8. Седнів. Пос. Орєшня 2: 1 — план; 2 — розріз споруди 8; 3 — кераміка зі споруди 8
Fig. 8. Sedniv. Oreshnia 2 settlement: 1 — plan; 2 — cross-section of the structure 8; 3 — ceramics from the structure 8
1
2
1
2
3
3
4
0 20 60 cm
0 3 cm
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2122
Рис. 9. Петрушин. Пос. Селище: 1 — план розкопу; 2 — розріз споруди; 3–5 — плани печі; 6 — стратиграфія печі
Fig. 9. Petrushyn. Selyshche settlement: 1 — excavation plan; 2 — cross-section of the structure; 3–5 — plans of the stove; 6 —
stratigraphy of the stove
Котлован споруди прямокутної в плані,
шириною 2,80 м досліджено в межах розкопу
на довжину до 3,00 м. Він мав глибину
до 0,70 м і був орієнтований стінами за
сторонами світу. Стіни котлована практично
вертикальні, підлога рівна (рис. 9: 1). У
північно-східному куті, на материковому
останці заввишки 0,30 м виявлено залишки
зведеної з болотного мергелю печі. У плані
піч близька до прямокутної із заокругленими
кутами, устям орієнтована на південь — у
бік коридору. Розміри печі — 1,10 × 0,90 м.
Глинобитні стінки збереглися до рівня зводу.
Висота печі — 0,45 м (внутрішнього простору
близько 0,30 м). Черінь овалоподібний у плані
розмірами 0,90 × 0,75 м, складався з трьох
шарів обпаленої глини, послідовно (зверху —
до низу) накладених один на одного, ймовірно,
у процесі ремонтів. На це може вказувати те,
що найнижчий шар череня зберігся лише
частково (рис. 9: 3–5). Біля зовнішніх кутів
печі збереглися ями від стовпів глибиною 0,15–
0,40 м та діаметром 0,20–0,30 м. Зважаючи
на наявність у заповненні значної кількості
горілого дерева та фрагментів вугілля, можна
зробити висновок, що споруда загинула в
пожежі.
Також у межах розкопу досліджено п’ять
господарських ям (рис. 9: 1). Ями 1 та 2
за знахідками у їх заповненнях датуються
другою — третьою чвертю І тис. н.е. Ями 3
та 4 перекриті котлованом споруди, знахідки
у них не виявлено, та як вони стосувалися
споруди, незрозуміло. Яма 5 в західній частині
прорізана котлованом ями 3 та споруди 1. У її
заповненні знайдено фрагмент горщиків Х–
ХІ ст. (рис. 11: 7, 9).
За керамічним матеріалом споруду в цілому
можна датувати кінцем ХІІІ–ХV ст.
Аналіз отриманих матеріалів описаних
комплексів
Загалом чотири вище розглянуті комплекси
дають цікаву інформацію про матеріальну
культуру населення Чернігівського Подесення
монгольського часу. Якщо традиції домобудів-
ництва в цілому зберігають давньоруські оз-
наки, то керамічні набори помітно змінюються
як з часом, так і за територіальними локаціями.
Імовірно, на це вплинуло одразу кілька факторів:
значна втрата ремісників-гончарів під час
монгольської навали, а разом із ними частини
давньоруських технологічних стандартів
0 20 60 cm
0 20 60 cm
1
2
3 4
5 6
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2 123
Рис. 10. Петрушин. Пос. Селище. Кераміка із шурфів 1988 р.
Fig. 10. Petrushyn. Selyshche settlement. Ceramics from the 1988 excavations
та навичок, а також потрапляння територій
до сфери впливу різних етнокультурних і
виробничих традицій. Позначився певний
розрив торговельно-виробничих зв’язків між
різними регіонами. Та саме такі відмінності
є найцікавішими для порівняння процесів
розвитку матеріальної культури різних частин
одного регіону.
Зважаючи на те, що типологію та хроно-
логію кераміки могнольського періоду на тери-
торії Чернігівського Подесення практично не
розроблено (через мізерну кількість матеріалу),
3 cm0
1 2
3
4
5 6
7
8
9
10
11
12 13
14
15
16 17 18 19
20 21
22 23
24
25 26 27 28
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2124
Рис. 11. Петрушин. Пос. Селище. Знахідки зі споруди 1: 1–27 — кераміка; 28 — мідний сплав; 29, 31–34 — залізо;
30 — кістка
Fig. 11. Petrushyn. Selyshche settlement. Finds from the structure 1: 1–27 — ceramics; 28 — copper alloy; 29, 31–34 — iron;
30 — bone
у визначенні датування комплексів доводиться
оперувати побічними аналогіями із сусідніх
територій. У 1980-ті рр. Л. І. Виногродська,
аналізуючи кераміку з Новгорода-Сіверського,
датувала комплекси другою половиною
ХІІІ–ХV ст. (Виногродська 1990, с. 96-99).
Також за типологією кераміки, розробленою
С. О. Бєляєвою на матеріалах із поселення
Озаричі, така кераміка датується другою
половиною ХІІІ–ХV ст. (Бєляєва, Кубишев
1995, с. 88).
Найбільш ранніми й такими, що частково
зберегли деякі ознаки давньоруських тради-
цій, є матеріали зі споруди з Батурина
(вул. Партизанська) (рис. 3) та поселення
Орєшня 2 в Седневі (рис. 8). У наборах керамі-
ки з цих об’єктів переважну більшість станов-
лять фрагменти горщиків із помітними тех-
нологічними ознаками давньоруського часу.
До цих ознак можна віднести: здебільшого
сіроглиняна формувальна маса з домішками
піску, S-подібний профіль верхніх частин
горщиків (часто із западинкою під покришку з
внутрішнього боку), валикоподібна конфігурація
вінця, врізний лінійний, інколи хвилястий
орнамент по плічку горщика. Цікавою є схожість
профілів горщиків з Орєшні 2 з типовими
посудинами ХІІ ст. Але пропорції та кути згинів
профілів вказують на відмінність від стандартів
ХІІ ст. (рис. 8). У цілому набори кераміки
виглядають як локальна (індивідуальна) спроба
скопіювати горщик без розуміння функціоналу
його елементів. Тому навести якісь аналогії з
інших пам’яток доволі важко. За сукупністю
ознак обидва набори кераміки можна віднести
до другої половини ХІІІ ст.
Більш пізнім часом можна датувати кера-
міку із Селища (Петрушин). Це зумовлено
помітним відходом від давньоруських традицій
у формуванні верхніх частин посудин. Знай-
дені тут фрагменти горщиків зроблено із
сірої або червоної глини. Вінця потовщені із
зовнішнього боку у вигляді валиків різних
профілів. Із внутрішнього боку вінця також
мають западини під покришку, але, на відміну
від горщиків початку ХІІІ ст., це вже не має
1 2 3
4
5
67
8 9 10
11
12
13
14
15
16 17 18 19 20
21
22
23
24
2526
27
28
29
30
31
32
33
340 3 cm
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2 125
системного характеру. Орнамент у вигляді
хвилі чи лінійного по плічку горщика також
трапляється, але в меншій кількості, та й має
більш недбалий за якістю виконання вигляд,
порівняно з давньоруськими стандартами.
Загалом, цей набір кераміки можна датувати
кінцем ХІІІ — першою половиною ХІV ст.
Із загальної маси виділяється один фрагмент
вінця горщика з потовщеним назовні
валиком, по краю якого зроблено вдавлення
(рис. 11: 27). У шарах ХІV ст. Новгорода-
Сіверського такі екземпляри трапляються в
поодиноких випадках, але з ХV ст. цей тип
горщиків фіксується масово по всій території
Середнього Подніпров’я. Необхідно відзначити
схожість набору кераміки з Петрушина з
матеріалами пос. Заплава поблизу Шестовиці,
яке досліджував О. В. Шекун у 1984 р. та
О. М. Веремейчик у 2006 р. (Шекун 1984,
с. 5-7; Веремейчик 2007, с. 366-378).
Відхід від давньоруських технологічних
традицій набирає помітних і сталих форм
(рис. 5, 7). Це проявляється в поширенні
горщиків зі сплющеними (близько до верти-
кальної) зовнішньою поверхнею вінець, на
відміну від заокруглених валиків попереднього
періоду з прямими шийками, та у переважанні
відмови від закраїни під покришку на внут-
рішній поверхні вінця. Такі посудини мають
аналогії в Середньому Подніпров’ї на пам’ят-
ках ХІV–ХV ст. (Беляева 1982, с. 76) і
розташованому також на Сеймі (у 20 км на схід
від Батурина) поселенні поблизу с. Озаричі
Конотопського р-ну Сумської обл. (Беляєва,
Кубишев 1995, с. 80-82, рис. 61–64), де
схожий набір кераміки дослідниця датувала з
середини ХІІІ до початку ХV ст.
Загалом, вищерозглянуті матеріали значно
доповнюють джерельну базу для подальших
досліджень матеріальної культури населення
Чернігівського Подесення другої половини
ХІІІ–ХV ст. Зібрані набори кераміки ілюс-
трують процес відходу від давньоруської гон-
чарної традиції. Публікація нових матеріалів
із поселень дозволяє робити висновки про
наявність життя на Чернігівщині в цей час.
Дата надходження: 26.09.2024
Дата прийняття до друку:22.02.2025
Дата публікації: 28.06.2026
Беляева, С. О. 1982. Южнорусские земли во второй
половине ХІІІ–ХV вв. Киев: Наукова думка.
Бєляєва, С. О. Кубишев, А. І. 1995. Поселення
Дніпровського Лівобережжя Х—ХV ст. Київ: Наукова думка.
Веремейчик, Е. М. 2007. Поселение «Пойма» около
Шестовицы близ Чернигова. В: Коваленко, О. Б. (ред.).
Чернігів у середньовічній та ранньомодерній історії
Центрально-Східної Європи. Збірник наукових праць,
присвячених 1100-річчю першої літописної згадки про
Чернігів. Чернігів: Сіверянська думка, с. 366-379.
Виногродская, Л. И. 1990. Некоторые типы керамики
Чернигово-Северской земли второй половины ХІІІ–
ХV вв. В: Толочко, П. П. (ред.). Проблемы археологии
Южной Руси. Материалы историко-археологического
семинара «Чернигов и его округа в ІХ–ХІІІ вв.». Киев:
Наукова думка, с. 91-95.
Моця, О. П., Скороход, В. М., Сита, Л. Ф. 2021.
Археологічна пам’ятка післямонгольського періоду на
околиці Седнева. Археологія і давня історія України,
1 (38), с. 125-139. https://doi.org/10.37445/adiu.2021.01.11
Седова, М. В. 1981. Ювелирные изделия древнего
Новгорода ІХ—ХV вв. Москва: Наука.
Ситий, Ю. М. 1993. Поселення Х–ХІV ст. північно-захід-
ної частини Чернігівського Задесення. В: Толочко, П. П. (ред.).
Старожитності Південної Русі. Матеріали ІІІ історико-
-археологічного семінару «Чернігів і його округа в ІХ–
ХІІІ ст.». Чернігів: Сіверянська думка, с. 91-95.
Ситий, Ю. 2023. Археологічні карти Національного
історико-культурного заповідника «Гетьманська
столиця». Чернігів: ПВК «Десна».
Ситий, Ю., Жигола, В., Луценко, Р., Мезенцев, В.,
Мироненко, Л., Потапенко, А., Сита, Л., Терещенко, О.,
Хлистун, Є. 2017. Науковий звіт про археологічні
дослідження в охоронних зонах Національного історико-
культурного заповідника «Гетьманська столиця» в
м. Батурині Бахмацького р-ну Чернігівської області
у 2017 р. Науковий архів Інституту археології НАН
України, ф. 64, 2017/47.
Ситий, Ю., Капустін, К., Мезенцев, В., Мироненко, Л.,
Сита, Л., Сорокін, С., Терещенко, О. 2020. Науковий звіт про
археологічні дослідження в охоронних зонах Національного
історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця»
в м. Батурині Бахмацького р-ну Чернігівської області у
2020 р. Науковий архів Інституту археології НАН України,
ф. 64, 2020/14.
Ситий, Ю., Мезенцев, В., Сорокін, С., Терещенко, О.
2021. Науковий звіт про археологічні дослідження в
охоронних зонах Національного історико-культурного
заповідника «Гетьманська столиця» в м. Батурині Ніжин-
ського р-ну Чернігівської області у 2021 р. Науковий архів
Інституту археології НАН України, ф. 64, 2021/112.
Скороход, В. М., Ситий, Ю. М., Сорокін, С. О.,
Терещенко, О. В. 2020. Науковий звіт про археологічні
дослідження на території смт Седнів Чернігівського
району Чернігівської області у 2020 р. Науковий архів
Інституту археології НАН України, ф. 64, 2020/87.
Шекун, А. В. 1988. Отчет. Археологические разведки
на территории Черниговщины в 1988 г. Науковий архів
Інституту археології НАН України, ф. 64, 1988/186.
Шекун, А. В. 1984. Отчет об охранных археоло-
гических исследованиях в зоне соединительной авто-
мобильной дороги вокруг г. Чернигова у с. Шестовица.
Науковий архів Інституту археології НАН України, ф. 64,
1984/174.
Шекун, А. В. 1989. Отчет. Охранные археологические
исследования на поселении ХІ–ХІІІ вв. «Лесковое-2»
у с. М. Листвен Репкинского р-на и археологические
разведки в Черниговском и Репкинском р-нах Черни-
говской обл. в 1989 г. Науковий архів Інституту архео-
логії НАН України, ф. 64, 1989/200.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2126
Шекун, А. В. 1995. Поселения второй половины XIII–
XV вв. в междуречье Десны и Днепра. В: Алексеев, В. П.,
Поляков, Г. П., Гурьянов, В. Н. (ред.) Деснинские
древности. Брянск (б.и.), с. 113-115.
Шекун, А. В., Веремейчик, Е. М. 1988. Селища ІХ–ХІV
вв. в междуречье Десны и Днепра. В: Толочко, П. П. (ред.).
Чернигов и его округа в ІХ–ХІІІ вв. Сборник научных
трудов. Киев: Наукова думка, с. 93-110.
Serhii O. Sorokin1, Yuri M. Sytyi2
1Staff member, State Research Centre “Security Archaeological Service of Ukraine” Institute of Archaeology, National Academy
of Sciences of Ukraine, ORCID: 0000-0001-7577-1772, kotssorokin@gmail.com
2Research Fellow, National Historical and Cultural Reserve “Hetman's Capital”, ORCID: 0000-0002-6117-3875, yurisytyi@
gmail.com
MATERIALS OF THE SECOND HALF OF THE 13th–15th CENTURIES
FROM DESNA RIVER CHERNIHIV REGION
The article presents findings of the second half of the 13th to the early 15th centuries, which have been uncovered in recent decades
in the Desna River Chernihiv region. This period remains one of the least explored in the area, and the vast majority of the
discovered artefacts haven’t been published.
In recent years, over 50 post-Mongol period sites have been identified. Additionally, four residential complexes dating of
the abovementioned period have been examined during the excavation of multi-layered sites: two in Baturyn, and another two
in Sedniv and Petrushyn.
The complexes consist of deepened foundation pits with various structural features. Two construction phases have been
identified at the site investigated in Baturyn Fortress. The first phase dates to the first half of the 13th century. It is likely that
during the Mongol invasion, the dwelling was destroyed by fire, but it was rebuilt later. Notably, during the rebuilding process,
a new kiln was constructed on the place of the old destroyed one, incorporating elements of the preserved original structure.
The foundation pit walls of the pillar construction, were lined with boards or slabs, as evidenced by the burnt remains. Based on
ceramic artefacts, the second phase of the building’s use is dated to the second half of the 13th century.
Another post-Mongol dwelling in Baturyn was excavated within the Palace settlement, located to the east of the Citadel
and Fortress. It is also a deepened sub-rectangular pit with a sloping entrance and walls supported by pillars. There weren’t any
remains of a hearth. However, the presence of a significant number of bricks in the pit’s filling (which was destroyed by fire)
suggests that there may have been a stove in the upper, ground-level part of the dwelling. The ceramic finds are dated to the
14th century.
A structure from the same period was also investigated in Sedniv, at the multi-layered settlement Oreshnia 2. It was also
a deepened, sub-rectangular shelter. However, unlike the previous complexes, this one had walls that sloped inward toward the
centre of the pit, with no pillar-supported structure. A narrow, elongated entrance was discovered on the eastern side, sloping
down toward the pit. It is likely that it was a log construction building, with a stove in the upper (ground) part, as fragments of
the latter were found in the filling. Based on the ceramic finds, it is dated to the second half of the 13th century.
The materials of Oleksandr Shekun’s research near Petrushyn village (15 km north from Chernihiv) are also being
introduced into scientific discourse. In 1989, a rectangular pit of a dwelling was excavated, featuring a post-supported wall
structure and a stove in the corner. Based on the ceramic materials, this structure is dated to the late 13th — mid-14th centuries.
A notable difference was observed between the earliest complexes mentioned above (Sedniv Oreshnia 2 and Baturyn
Fortress), where traces of Ancient Rus profile formation traditions were still evident, and the later ones (Baturyn Palace and
Petrushyn), where the development of local pottery showed clear external influences.
K e y w o r d s: Chernihiv Desna River region, post-Mongol period, ceramics, residential complexes.
References
Beliaeva, S. O. 1982. Iuzhnorusskie zemli vo vtoroi polovine XІІІ–XV vv. Kyiv: Naukova dumka.
Bieliaieva, S. O. Kubyshev, A. I. 1995. Poselennia Dniprovskoho Livoberezhzhia X–XV st. Kyiv: Naukova dumka.
Veremeichik, E. M. 2007. Poselenie “Poima” okolo Shestovitsy bliz Chernigova. In: Kovalenko, O. B. (ed.). Chernihiv u sered-
novichnii ta rannomodernii istorii Tsentralno-Skhidnoi Yevropy. Zbirnyk naukovykh prats, prysviachenykh 1100-richchiu
pershoi litopysnoi zghadky pro Chernihiv. Chernihiv: Siverianska dumka, p. 366-379.
Vinogrodskaia, L. I. 1990. Nekotorye tipy keramiki Chernigovo-Severskoi zemli vtoroi poloviny XІІІ–XV vv. In: Tolo-
chko, P. P. (ed.). Problemy arkheologii Iuzhnoi Rusi. Materialy istoriko-arkheologicheskogo seminara “Chernigov i ego
okruga v ІX–XІІІ vv.”. Kyiv: Naukova dumka, p. 91-95.
Motsia, O. P., Skorokhod, V. M., Syta, L. F. 2021. Arkheolohichna pamiatka pisliamonholskoho periodu na okolytsi Sedneva.
Archaeology and Early History of Ukraine, 1 (38), p. 125-139. https://doi.org/10.37445/adiu.2021.01.11
Sedova, M. V. 1981. Iuvelirnye izdeliia drevnego Novgoroda ІX–XV vv. Moscow: Nauka.
Sytyi, Yu. M. 1993. Poselennia X–XIV st. pivnichno-zakhidnoi chastyny Chernihivskoho Zadesennia. In: Tolochko, P. P. (ed.).
Starozhytnosti Pivdennoi Rusi. Materialy III istoryko-arkheolohichnoho seminaru “Chernihiv i yoho okruha v IX–XIII st.”.
Chernihiv: Siverianska dumka, p. 91-95.
Sytyi, Yu. 2023. Arkheolohichni karty Natsionalnoho istoryko-kulturnoho zapovidnyka “Hetmanska stolytsia”. Chernihiv:
PVK “Desna”.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2 127
Sytyi, Yu., Zhyhola, V., Lutsenko, R., Mezentsev, V., Myronenko, L., Potapenko, A., Syta, L., Tereshchenko, O., Khlystun, Ye.
2017. Naukovyi zvit pro arkheolohichni doslidzhennia v okhoronnykh zonakh Natsionalnoho istoryko-kulturnoho zapovi-
dnyka “Hetmanska stolytsia” v m. Baturyni Bakhmatskoho r-nu Chernihivskoi oblasti u 2017 r. Scientific Archives of the
Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 2017/47.
Sytyi, Yu., Kapustin, K., Mezentsev, V., Myronenko, L., Syta, L., Sorokin, S., Tereshchenko, O. 2020. Naukovyi zvit pro arkhe-
olohichni doslidzhennia v okhoronnykh zonakh Natsionalnoho istoryko-kulturnoho zapovidnyka “Hetmanska stolytsia” v
m. Baturyni Bakhmatskoho r-nu Chernihivskoi oblasti u 2020 r. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the
NAS of Ukraine, f. 64, 2020/14.
Sytyi, Yu., Mezentsev, V., Sorokin, S., Tereshchenko, O. 2021. Naukovyi zvit pro arkheolohichni doslidzhennia v okhoronnykh
zonakh Natsionalnoho istoryko-kulturnoho zapovidnyka “Hetmanska stolytsia” v m. Baturyni Nizhynskoho r-nu Chernihi-
vskoi oblasti u 2021 r. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 2021/112.
Skorokhod, V. M., Sytyi, Yu. M., Sorokin, S. O., Tereshchenko, O. V. 2020. Naukovyi zvit pro arkheolohichni doslidzhennia na
terytorii smt Sedniv Chernihivskoho raionu Chernihivskoi oblasti u 2020 r. Scientific Archives of the Institute of Archae-
ology, the NAS of Ukraine, f. 64, 2020/87.
Shekun, A. V. 1988. Otchet. Arkheologicheskie razvedki na territorii Chernigovshchiny v 1988 g. Scientific Archives of the In-
stitute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 1988/186.
Shekun, A. V. 1984. Otchet ob okhrannykh arkheologicheskikh issledovaniiakh v zone soedinitelnoi avtomobilnoi dorogi vokrug
g. Chernigova u s. Shestovitsa. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 1984/174.
Shekun, A. V. 1989. Otchet. Okhrannye arkheologicheskie issledovaniia na poselenii XІ–XІІІ vv. “Leskovoe-2” u s. M. Listven
Repkinskogo r-na i arkheologicheskie razvedki v Chernigovskom i Repkinskom r-nakh Chernigovskoi obl. v 1989 g. Scien-
tific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 1989/200.
Shekun, A. V. 1995. Poseleniia vtoroi poloviny XIII–XV vv. v mezhdureche Desny i Dnepra. In: Alekseev, V. P., Poliakov, G. P.,
Gurianov, V. N. (ed.) Desninskie drevnosti. Briansk: w. p., p. 113-115.
Shekun, A. V., Veremeichik, E. M. 1988. Selishcha ІХ–ХІV vv. v mezhdureche Desny i Dnepra. In: Tolochko, P. P. (red.). Cher-
nigov i ego okruga v ІХ–ХІІІ vv. Sbornik nauchnykh trudov. Kyiv: Naukova dumka, p. 93-110.
|
| id | arheologia-com-ua-article-453 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:06:30Z |
| publishDate | 2026 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/13/6ec5c544ed1a03be077052544ec1cc13.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-4532026-07-07T18:30:33Z Materials of the Second Half of the 13th–15th Centuries From Desna River Chernihiv Region Нові матеріали другої половини ХІІІ–ХV ст. з Чернігівського Подесення Sorokin, S. O. Sytyi, Yu. M. Chernihiv Desna River region, post-Mongol period, ceramics, residential complexes. Чернігівське Подесення, післямонгольський період, кераміка, житлові комплекси. The article presents findings of the second half of the 13th to the early 15th centuries, which have been uncovered in recent decades in the Desna River Chernihiv region. This period remains one of the least explored in the area, and the vast majority of the discovered artefacts haven’t been published.In recent years, over 50 post-Mongol period sites have been identified. Additionally, four residential complexes dating of the abovementioned period have been examined during the excavation of multi-layered sites: two in Baturyn, and another two in Sedniv and Petrushyn.The complexes consist of deepened foundation pits with various structural features. Two construction phases have been identified at the site investigated in Baturyn Fortress. The first phase dates to the first half of the 13th century. It is likely that during the Mongol invasion, the dwelling was destroyed by fire, but it was rebuilt later. Notably, during the rebuilding process, a new kiln was constructed on the place of the old destroyed one, incorporating elements of the preserved original structure. The foundation pit walls of the pillar construction, were lined with boards or slabs, as evidenced by the burnt remains. Based on ceramic artefacts, the second phase of the building’s use is dated to the second half of the 13th century.Another post-Mongol dwelling in Baturyn was excavated within the Palace settlement, located to the east of the Citadel and Fortress. It is also a deepened sub-rectangular pit with a sloping entrance and walls supported by pillars. There weren’t any remains of a hearth. However, the presence of a significant number of bricks in the pit’s filling (which was destroyed by fire) suggests that there may have been a stove in the upper, ground-level part of the dwelling. The ceramic finds are dated to the 14th century.A structure from the same period was also investigated in Sedniv, at the multi-layered settlement Oreshnia 2. It was also a deepened, sub-rectangular shelter. However, unlike the previous complexes, this one had walls that sloped inward toward the centre of the pit, with no pillar-supported structure. A narrow, elongated entrance was discovered on the eastern side, sloping down toward the pit. It is likely that it was a log construction building, with a stove in the upper (ground) part, as fragments of the latter were found in the filling. Based on the ceramic finds, it is dated to the second half of the 13th century. The materials of Oleksandr Shekun’s research near Petrushyn village (15 km north from Chernihiv) are also being introduced into scientific discourse. In 1989, a rectangular pit of a dwelling was excavated, featuring a post-supported wall structure and a stove in the corner. Based on the ceramic materials, this structure is dated to the late 13th — mid-14th centuries.A notable difference was observed between the earliest complexes mentioned above (Sedniv Oreshnia 2 and Baturyn Fortress), where traces of Ancient Rus profile formation traditions were still evident, and the later ones (Baturyn Palace and Petrushyn), where the development of local pottery showed clear external influences. Стаття вводить до наукового обігу матеріали другої половини ХІІІ–ХV ст., отримані за останні десятиріччя в Чернігівському Подесенні. Зокрема, відповідних горизонтів багатошарових пам’яток: Батурина, Седнева та Петрушина. Особливу увагу приділено найповнішій публікації наборів посуду, що ілюструють зміни в кераміці післямонгольського часу в регіоні. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2026-06-27 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/453 10.15407/archaeologyua2026.02.112 Arheologia; No 2 (2026): Arheologia; 112-127 Археологія ; № 2 (2026): Археологія; 112-127 Археология; № 2 (2026): Arheologia; 112-127 2616-499X 0235-3490 en https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/453/456 Copyright (c) 2026 Arheologia https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/legalcode.en |
| spellingShingle | Чернігівське Подесення післямонгольський період кераміка житлові комплекси. Sorokin, S. O. Sytyi, Yu. M. Нові матеріали другої половини ХІІІ–ХV ст. з Чернігівського Подесення |
| title | Нові матеріали другої половини ХІІІ–ХV ст. з Чернігівського Подесення |
| title_alt | Materials of the Second Half of the 13th–15th Centuries From Desna River Chernihiv Region |
| title_full | Нові матеріали другої половини ХІІІ–ХV ст. з Чернігівського Подесення |
| title_fullStr | Нові матеріали другої половини ХІІІ–ХV ст. з Чернігівського Подесення |
| title_full_unstemmed | Нові матеріали другої половини ХІІІ–ХV ст. з Чернігівського Подесення |
| title_short | Нові матеріали другої половини ХІІІ–ХV ст. з Чернігівського Подесення |
| title_sort | нові матеріали другої половини хііі–хv ст. з чернігівського подесення |
| topic | Чернігівське Подесення післямонгольський період кераміка житлові комплекси. |
| topic_facet | Chernihiv Desna River region post-Mongol period ceramics residential complexes. Чернігівське Подесення післямонгольський період кераміка житлові комплекси. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/453 |
| work_keys_str_mv | AT sorokinso materialsofthesecondhalfofthe13th15thcenturiesfromdesnariverchernihivregion AT sytyiyum materialsofthesecondhalfofthe13th15thcenturiesfromdesnariverchernihivregion AT sorokinso novímateríalidrugoípolovinihíííhvstzčernígívsʹkogopodesennâ AT sytyiyum novímateríalidrugoípolovinihíííhvstzčernígívsʹkogopodesennâ |