Новi знахiдки свинцевих вагових гирь з Ольвiї та її хори

 In the article scale weights of ancient time, stored in the collection of funds of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine, donated by V. O. Anokhin, are published. The collection contains weights in the form of sub-square and sub-rectangular tiles m...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Археологія
Date:2019
Issue:3
Pages:65-74
ISSN:2616-499X
Author Affiliations:
  • Oleksandra H. Chekhovych — Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
Main Author: Chekhovych, Oleksandra H.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2019
Subjects:
Online Access:https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/56
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Chemistry, Physics and Technology of Surface
Download file: Pdf

Institution

Chemistry, Physics and Technology of Surface
_version_ 1872824359367737344
author Chekhovych, Oleksandra H.
author_facet Chekhovych, Oleksandra H.
author_institution_txt_mv [ { "author": "Oleksandra H. Chekhovych", "institution": "Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine", "orcid": "" } ]
author_sort Chekhovych, Oleksandra H.
baseUrl_str https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai
collection OJS
container_end_page 74
container_issue 3
container_start_page 65
container_title Археологія
container_volume
datestamp_date 2020-01-19T08:53:15Z
description  In the article scale weights of ancient time, stored in the collection of funds of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine, donated by V. O. Anokhin, are published. The collection contains weights in the form of sub-square and sub-rectangular tiles made of lead and bronze, round lead weights, weights made of bronze coins that come from random finds made from the territory of Olbia and its chora, and other monuments. For this work there were selected lead weights of sub-square and sub-rectangular shapes related to antique money-weight systems of the VI—I c. BC. The total number of examined items is 147, selected from the general collection. Each weight was measured and studied in detail. The weight of each item was correlated with the existing monetary systems of antiquity. Thus, it was possible to determine to which of the metrological standards each particular item belongs. The article contains a catalogue of 76 scale lead weights. A description, dimensions, weight and metrological system to which the find belongs are also mentioned. During processing the materials, it was possible to distinguish items related to the North Pontic money-weight systems: a group of small weights of Olbian normative metrological system, as well as the early Panticapaeum, Bosporan, Chersonesus, and directly to the systems of ancient Greek and ancient Eastern centers: Phoenician, Euboea-Attica, heavy late Attica, Aeginian, Chios-Rhodesian, Corinthian. The largest group of examined weights was the group related to the Phoenician coin-weight system; it included 20 finds. Among the weights studied, Olbian metrological system is represented by 14 scale tiles. The early Panticapaeum and the Chios-Rhodesian system consist of 10 items each. The group of Attica weights included 8 finds. 6 weights belong to the Bosporan group. The Corinthian regulatory weight system is represented in the collection by four items. Chersonesus weighing system is represented by two examples. Also, during the research, it was possible to separate out one weight each related to the Samos, heavy late Attica and Euboea-Attica systems
doi_str_mv 10.15407/archaeologyua2019.03.065
first_indexed 2026-08-07T01:01:30Z
format Article
fulltext ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 65 © О. Г. Чехович, 2019 * ЧЕХОВИЧ Олександра Геннадіївна — лаборант І категорії відділу античної археології Інституту ар- хеології НАН України, ORCID 0000-0002-7428-8452, chekhovich@ukr.net УДК 904.2(477.73)"652" https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.03.065 О. Г. Чехович * НОВi ЗНАХiДКИ СВИНЦЕВИХ ВАГОВИХ ГИРЬ З ОЛЬВiЇ ТА ЇЇ ХОРИ Публікуються вагові гирі, що зберігаються у фондах Ін- ституту археології НАН України. Речі походять з колек- ції дару В. О. Анохіна і є випадковими знахідками, що по- ходять з пам’яток Ольвії та її хори. К л ю ч о в і с л о в а: вагові гирі, Ольвія, вагова система, метрологія, античний час, міна, драхма. Дослідження грошово-вагових систем Північ- ного Причорномор’я античного часу потребує систематизації всіх знахідок вагових гирь для більш чіткого розуміння особливостей еко- номічного розвитку та торгівельно-грошових обертів. Ще у нумізматичній літературі Х ІХ ст. іс- нувало припущення, висунуте А.  Л.  Бертьє- Делагардом, що на території усього Північ- ного Причорномор’я до приходу греків кап- падокійці встановили панування фінікійської торгівельної системи ваги (Бертье-Делагард 1911, с.  8). У Фінікії розповсюдження цієї метрологічної системи припало на V—IV  ст. до н.  е. (Чуистова 1962, с.  52). А вже під час колонізації греки, імовірно, принесли із со- бою евбейсько-аттичну вагову систему. В са- мій Греції ця система увійшла в користуван- ня з 596 р. до н. е., коли в результаті реформ Солона було введено нову грошову одини- цю — евбейську драхму в нормі 4,25—4,37  г, а єврейська міна вміщувала 100 таких драхм. Ще до евбейської в Греції використовувалась егінська монетно-вагова система. На терито- рії Північного Причорномор’я відомі знахідки різновагів цієї системи. Вага егінської міни — 617—620 г, і складалася вона із 100 драхм вагою 6,17—6,2 г (Чуистова 1962, с. 152). Починаючи з VII ст. до н. е. в багатьох грецьких містах у ви- користання входить коринфська вагова систе- ма, що була доволі близька до евбейської і ви- користовувалася аж до елліністичного часу. Разом із колоністами на територію Північного Понту потрапляють і нормативи цієї системи. Проте, дослідження різних груп гирь дозво- лили поставити питання про існування влас- них полісних метрологічних стандартів і виді- лити їх у окремі вагові системи. Питання про існування ольвійської вагової системи було поставлене А.  Л.  Бертьє-Делагардом і надалі доведене дослідженнями Л. І. Чуістової (Чуис- това 1962, с. 64) та В. В. Крапівіної (Крапивина 1980, с. 83). Також було встановлено існування окремих метрологічних систем Херсонесу (Зо- граф 1951, с. 91) та Боспору (Блаватский 1955, с. 201). Група вагових гирь із Тіри не дозволяє дослідникам виокремити власну метрологіч- ну систему для цього полісу (Клейман 1987, с. 19), через відсутність знахідок контрольних вагових гирь, але дозволяє частково зрозуміти які грошово-вагові системи використовували- ся в цьому полісі (Коцура 2010, с. 139). Також відома вага тірської драхми — 6,2 г (Клейман 1989, с. 337), але ми не знаємо наскільки діли- лась тірська міна 100 драхм, або ж 60, на зра- зок ольвійської. На жаль, інформація про ме- трологічні стандарти Ніконія відсутня. Статтю присвячено публікації вагових гирь з випадкових знахідок з Ольвії та її хори, що були передані в дарунок від В. О. Анохіна і збе- рігаються у фондах Інституту археології НАН України. Для цієї роботи було відібрано гру- пу, що складається з 76 свинцевих різновагів у вигляді плиток підквадратної та підпрямокут- ної форми. Усі досліджені екземпляри вагових норма- тивів можна розділити на 11 груп за метроло- гічними системами, до яких вони належать. Для зручності нижче наведено таблицю розпо- ділу на групи за кількістю знахідок. Перша і найчисленніша група гирь — фіні- кійська. До цієї групи увійшло 20 знахідок (но- мери за поданим каталогом 1, 17, 18, 19, 22, 26, 30, 31, 32, 34, 35, 38, 44, 45, 58, 59, 60, 69, 71, 75) (табл.  1: 1). Вага фінікійської міни становила ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 366 320—347 г і ділилась на 100 драхм вагою 3,20— 3,47 г (Чуистова 1962, с. 156). Друга за кількістю група — ольвійська, вона складається з 14 екз. (номери за поданим ката- логом 11, 12, 13, 14, 15, 16, 23, 24, 28, 29, 33, 36, 37, 43) (табл. 1: 2). Вага ольвійської міни ста- новила 355—360 г і ділилася вона на 60 драхм (5,91—6,0 г) (Чуистова 1962, с. 156). Третя група  — пантикапейська рання. До неї увійшло 10 екз. (номери за поданим ката- логом 3, 40, 41, 42, 46, 47, 48, 64, 67, 68) (табл. 1: 3). Вага ранньої пантикапейської міни ста- новила 408—410 г і вміщувала 100 драхм вагою 4,08—4,1 г (Чуистова 1962, с. 157). Четверта група  — хіосько-родоська, та- кож складається з 10 гирь (номери за пода- ним каталогом 6, 27, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 65, 66, 72) (табл. 1: 4). Вага міни цієї метрологіч- ної системи становила 375—388 г і складалася із 100 драхм вагою 3,75—3,88 г (Чуистова 1962, с. 156). П’яте місце займає аттична група, до якої увійшло сім гирь (номери за поданим ката- логом 2, 4, 25, 62, 70, 74, 76) (табл. 1: 5). Піз- ня аттична міна мала 390—409 г і ділилася на 100 драхм вагою 3,9—4,09  г (Чуистова 1962, с. 153). Шоста група — боспорська, до неї увійшло шість гирь (номери за поданим каталогом 5, 20, 21, 56, 57, 61) (табл.  1: 6). Вага більш піз- ньої боспорської міни становила 460—480  г і вміщувала 100 драхм вагою 4,6—4,8 г (Чуисто- ва 1962, с. 157). Сьома група — коринфська, до неї увійшло чотири гирі (номери на поданим каталогом 7, 8, 9, 63) (табл. 1: 7). Коринфська міна мала вагу 432 г і складалася з 50 статерів, а коринфський статер складався з трьох драхм вагою 2,88  г (Чуистова 1962, с. 157). Восьма група — херсонеська, до неї увійшло два екз. (номери за поданим каталогом 39, 49) (табл. 1: 8). Вага херсонеської міни становила 202—210 г, і вміщувала 100 драхм вагою 2,02— 2,10 г (Чуистова 1962, с. 156). Дев’ята група — пізньоаттична важка, до неї належить одна знахідка (10 за поданим катало- гом) (табл.  1: 9). В ага пізньоаттичної важкої міни становила 780—810 г і містила 100 драхм вагою 7,8—8,1 г (Чуистова 1962, с. 153). Десята група  — самоська також містить єдину знахідку (73 за поданим каталогом) (табл.  1: 10). Самосська міна важила 350  г і вміщувала 100 драхм вагою 3,5  г (Чуистова 1962, с. 157). Одинадцята група — евбейсько-аттична та- кож містить єдину знахідку (44 за поданим ка- талогом) (табл. 1: 11). Вага такої міни станови- ла 425—437 г (Чуистова 1962, с.154). Таким чином, ця колекція випадкових зна- хідок із території Ольвії та її хори показує, що населення, що тут мешкало певний час корис- тувалося фінікійською монетно-ваговою сис- темою під час торгівлі. Досить численна оль- війська група вказує, що власна ольвійська метрологічна система, хоч і не була єдиною під час проведення торгівельних операцій, корис- тувалася довірою і попитом серед місцевого населення. Знахідки гирь хіосько-родоської, аттичної, піздньоаттичної важкої, самоської та евбейсько-аттичної метрологічних систем на- гадують про тісні економічні зв’язки Ольвій- ського полісу з різними еллінськими центра- № групи Назва вагової системи Кількість знахідок Номери за каталогом 1 Фінікійська 20 1; 17; 18; 19; 22; 26; 30; 31; 32; 34; 35; 38; 44; 45; 58; 59; 60; 69; 71; 75 2 Ольвійська 14 11; 12; 13; 14; 15; 16; 23; 24; 28; 29; 33; 36; 37; 43 3 Пантикапейська рання 10 3; 40; 41; 42; 46; 47; 48; 64; 67; 68 4 Хіосько-родоська 10 6; 27; 50; 51; 52; 53; 54; 55; 65; 66; 72 5 Аттична 7 2; 4; 25; 62; 70; 74; 76 6 Боспорська 6 5; 20; 21; 56; 57; 61 7 Коринфська 4 7; 8; 9; 63 8 Херсонесська 2 39; 49 9 Пізньоаттична важка 1 10 10 Самоська 1 73 11 Евбейсько-аттична 1 44 Таблиця 1. Групи свинцевих гирь з Ольвії та її околиць за метрологічними системами Table 1. Lead scale weights groups from Olbia and its suburbs by metrological systems ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 67 ми. Наявність зразків різновагів ранньої херсо- неської, пантикапейської і потім боспорської систем вказує на наявність тісних торгівельних зв’язків між Ольвією та Боспорським царством а також Херсонесом. Каталог гирь 1. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані злегка стиснуті до центру (№ 32) 1. З лицьового боку має нечітку рам- ку, а також наколоті два ряди по шість крапок. На по- верхні є декілька незначних відколів, через які части- ну ваги втрачено. Розміри: 65 × 64 × 7,0 мм. Вага ста- новить 308 г = 1 фінікійська міна (320—347 г) мінус 12 драхм (рис. 1) 2. 2. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути закруглені, грані незначно стиснуті до центру (№ 33). З лицьового боку два клейма. Верхнє — прямокутне із написом «ΜАΤΡΟ», нижнє  — кругле глибоке із зображенням рогу достатку. Розміри: 65 × 1 Тут і далі по каталогу номери в дужках відповіда- ють номерам за актом прийому на постійне збері- гання до Наукових фондів Інституту археології НАН України. 2 Порядкові номери гирь у каталозі відповідають їх позиціям на рисунках. 64 × 15 мм. Вага становить 234 г = 1 ексагій (234 г) = 60 аттичних драхм (рис. 1). 3. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути закруглені, грані незначно стиснуті до центру (№ 34). З лицьового боку невеличке заглиблен- ня, один з кутів має незначний відкол, через що час- тину ваги втрачено. Розміри: 50 × 46 × 18 мм. Вага ста- новить 403,5 г = 1 пантикапейська рання міна (408— 410 г) (рис. 1). 4. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути закруглені, грані нерівні (№ 35). Один кут має значний відкол, через що частину ваги втрачено. Розміри: 37 × 33 × 20 мм. Вага становить 228 г = 1 екс- агій (234 г) = 60 аттичних драхм (рис. 1). 5. Гиря свинцева у вигляді плитки під прямокутної форми, кути трішки закруглені, грані незначно стис- нуті до центру (№  36). Частину ваги втрачено через численні невеликі відколи. Розміри: 40 × 35 × 15 мм. Вага становить 222,48 г. Імовірно, гиря мала вагу у ½ боспорської міни (230—240 г) (рис. 1). 6. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути гострі, грані незначно стиснуті до цент ру (№ 37). На поверхні є тріщини і невеликі відколи, через які частину ваги втрачено. Розміри: 52  × 50  × 9,0  мм. В ага становить 219,7  г. Імовірно, гиря мала вагу в 1 хіосько-родоський ексагій = 60 хіоських драхм (225—232,8 г) (рис. 1). 7. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані незначно стис- Рис. 1. Свинцеві гирі вагових систем: 1 — фінікійської системи; 2, 4 — аттичної; 3 — пантикапейської; 5  — боспорської; 6  — хіосько-родоської; 7—9  — коринфської; 10 — пізньоаттичної; 11—14 — ольвійської Fig. 1. Lead weights of the weighting systems: 1  — Phoenician; 2, 4  — antique; 3  — Panticapaeum; 5  — Bosporan; 6  — Chios-Rhodesian; 7—9  — Corinthian; 10  — Late antique; 11—14 — Olbian ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 368 нуті до центру (№ 38). Розміри: 37 × 36 × 14 мм. Вага становить 214 г. Імовірно, гиря мала вагу в ½ коринф- ської міни (216 г) (рис. 1). 8. Гиря свинцева у вигляді плитки підпрямокутної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні та незнач но стиснуті до центру (№ 39). Лицьовий бік увігнутий у центрі та має нечітку рамку. Частину ваги втрачено через невелике заглиблення з лицьового боку. На звороті — дві насічки довга і коротка біля однієї з довгих граней. Роз- міри: 52 × 30 × 15 мм. Вага становить 211,2 г. Можливо, гиря мала вагу в ½ коринфської міни (216 г) (рис. 1). 9. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути закруглені, грані незначно стиснуті до центру (№ 40). З лицьового боку набито дві паралельні діагональні глибокі лінії (надруби), а також короткий наскрізний проруб. Ближче до центру гирі проходить глибока тріщина, на одній з бокових граней є декіль- ка відколів, через що частину ваги втрачено. Розміри: 51 × 50 × 9,0 мм. Вага становить 210,05 г. Імовірно, гиря мала вагу у ½ коринфської міни (216 г) (рис. 1). 10. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, рівні (№  41). Розмі- ри: 44 × 39 × 7,0 мм. Вага становить 131,80  г, що до- рівнює вазі ⅙ піздньоаттичної важкої міни (130—136 г) (рис. 1). 11. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані рівні (№ 42). Роз- міри: 33 × 32 × 12 мм. Вага становить 119 г, що дорівнює вазі у ⅓ ольвійської міни (118,1—120 г) (рис. 1). 12. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, незнач но стиснуті до центру (№ 43). З лицьового боку є тонка рамка, в одному з кутів якої набито кружечок, у центрі надкарбовано зображення, яке не читається через по- шкодження. Частину ваги втрачено через відколи. Роз- міри: 27 × 35 × 12 мм. Вага становить 112,60 г. Імовірно, гиря мала вагу у ⅓ ольвійської міни (106,7—115,6 г) мі- нус 1 драхму (5,91—6 г) (рис. 1). 13. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути закруглені, грані стиснуті до центру, не- рівні (№ 44). З лицьового боку набито кружечок. Час- тину ваги втрачено через відколи. Розміри: 38 × 35 × 7,0  мм. В ага становить 107,32  г. Імовірно, гиря мала вагу у ⅓ ольвійської міни (118—120 г) мінус 1 драхма (5,91—6,00 г) (рис. 1). 14. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути закруглені, грані незначно стиснуті до центру, нерівні (№ 45). Частину ваги втрачено через не- великі відколи. Розміри: 34 × 34 × 10 мм. Вага становить 115,02 г. Можливо, гиря мала вагу у ⅓ ольвійської міни (118—120 г), або 30 хіоських драхм (117 г) (рис. 1). 15. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути закруглені, грані незначно стиснуті до центру (№ 46). На всіх чотирьох гранях нерівні і не- рівномірні насічки. Частину ваги втрачено через неве- ликі відколи. Розміри: 35 × 33 × 9,0 мм. Вага становить 114,58 г. Імовірно, гиря мала вагу у ⅓ ольвійської міни (118—120 г), або 30 хіоських драхм (117 г) (рис. 2). Рис. 2. Свинцеві гирі вагових систем: 17—19, 22, 26 — фінікійської системи; 20, 21 — бос- порської; 27 — хіосько-родоської; 15, 16, 23, 24 — ольвійської Fig. 2. Lead weights of the weighting systems: 17—19, 22, 26 — Phoenician; 20, 21 — Bosporan; 27 — Chios-Rhodesian; 15, 16, 23, 24 — Olbian ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 69 16. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути закруглені, грані нерівні, незначно стис- нуті до центру, нерівні (№  47). Поверхня лицьово- го боку втиснута, ближче до однієї з граней наколото одну крапку. Частину ваги втрачено через невеликі від- коли. Розміри: 39 × 37 × 8,0 мм. Вага становить 113,63 г. Імовірно, гиря мала вагу в ⅓ ольвійської міни (118— 120 г) мінус 1 драхма (5,91—6,00 г) (рис. 2). 17. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути закруглені, грані нерівні, незначно стис- нуті до центру (№  48). З лицьового боку нанесений орнамент хутра (руно) вівці у рельєфній рамці. Части- ну ваги втрачено через невеликі відколи. Розміри: 35 × 29 × 10 мм. Вага становить 106 г. Можливо, гиря мала вагу в ⅓ фінікійської міни (106,7—115,6 г) (рис. 2). 18. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трохи закруглені, грані рівні, чітка рамка прикрашає лицьовий та зворотний бік, бокові грані не виділено додатковою гранню — гострим кутом по всьо- му периметру гирі (№ 49). З лицьового боку рельєфне зображення рога достатку, навколо якого розташовані рельєфні грецькі літери «ТΡΥΝΩΝΙΟ». На звороті та- кож є рельєфне зображення ваг, зліва від яких читаєть- ся літера «Δ», а з права — «А». У верхньому лівому куті гирі — наскрізний отвір. Частину ваги втрачено через отвір і невеликі відколи. Розміри: 53 × 52 × 7,0 мм. Вага становить 103,55 г. Імовірно, гиря мала вагу в ⅓ фіні- кійської міни (106,7—115,6 г) (рис. 2). 19. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути закруглені, грані нерівні, незначно стис- нуті до центру (№ 50). З лицьового боку рельєфно ви- ділені кути. Частину ваги втрачено через невеликі від- коли. Розміри: 37 × 35 × 9,0 мм. Вага становить 101,7 г. Імовірно, гиря мала вагу ⅓ фінікійської міни (106,7— 115,6 г) (рис. 2). 20. Гиря свинцева у вигляді плитки підпрямокутної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, незнач но стиснуті до центру (№ 84). Має наскрізні отвори, Рис. 3. Свинцеві гирі вагових систем: 30—32, 34, 35, 38, 45 — фінікій- ської системи; 44 — евбейсько-аттичної; 40а,б—42, 46, 47 — пантика- пейської; 39 — херсонеської; 28, 29, 33, 36, 37, 43 — ольвійської Fig. 3. Lead weights of the weighting systems: 30—32, 34, 35, 38, 45  — Phoenician; 44 — Euboea-Attica; 40a, b—42, 46, 47 — Panticapaeum; 39 — Chersonesus; 28, 29, 33, 36, 37, 43 — Olbian 28 29 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 370 заповнені залізом. Частину ваги втрачено через неве- ликі відколи. Розміри: 32 × 28 × 11 мм. Вага становить 92,56  г. Імовірно, гиря мала вагу ⅕ боспорської міни (92—96 г) (рис. 2). 21. Гиря свинцева у вигляді плитки підпрямокут- ної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, не- значно стиснуті до центру (№ 85). Розміри: 41 × 35 × 7,0 мм. Вага становить 94,8 г. Можливо, гиря мала вагу ⅕ боспорської міни (92—96 г) (рис. 2). 22. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, незначно стиснуті до центру (№ 86). Розміри: 29 × 27 × 11 мм. Гиря не чищена. Вага становить 83,76 г. Можливо, гиря мала вагу ¼ фінікійської міни (80—86,75 г) (рис. 2). 23. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути закруглені, грані нерівні (№ 87). З лицьо- вого боку нечітке зображення триножника (?), на зво- роті наколоті три крапки по діагоналі. Частину ваги втрачено через невеликі відколи. Розміри: 38  × 35  × 0,5 мм. Вага становить 69,77 г. Імовірно, гиря мала вагу в ⅕ ольвійської міни (71—72 г) (рис. 2). 24. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, незнач но стиснуті до центру (№ 88). З лицьового боку наби- тий символ, що нагадує незакінчене коло, на звороті в центрі набито коло. Частину ваги втрачено через неве- ликі відколи. Розміри: 27 × 26 × 9,0 мм. Вага становить 69,54 г. Імовірно, гиря мала вагу у ⅕ ольвійської міни (71—72 г) (рис. 2). 25. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадрат- ної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, не- значно стиснуті до центру (№ 89). Розміри: 27 × 26 × 8,0 мм. Вага становить 65,13 г. Імовірно, гиря мала вагу у ⅙ аттичної пізньої міни (65—68 г) (рис. 2). 26. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, незнач но стиснуті до центру (№ 90). Лицева сторона рівна, на звороті — вибірка. Частину ваги втрачено через ви- Рис. 4. Свинцеві гирі вагових систем: 58—60, 69, 71, 75 — фінікійської системи; 62, 70, 74, 76 — аттичної; 48, 64, 67, 68 — пантикапейської; 56, 57, 61 — боспорської; 50—55, 65, 66, 72 — хіосько-родоської; 63 — коринфської; 73 — самоської; 49 — херсонеської Fig. 4. Lead weights of the weighting systems: 58—60, 69, 71, 75 — Phoenician; 62, 70, 74, 76 — Attica; 48, 64, 67, 68 — Panticapaeum; 56, 57, 61 — Bosporan; 50—55, 65, 66, 72 — Chios-Rhodesian; 63 — Corinthian; 73 — Samos; 49 — Chersonesus ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 71 бірку. Розміри: 33 × 30 × 6,0 мм. Вага становить 64,50 г. Імовірно, гиря мала вагу у ⅕ фінікійської міни (106,7— 115,6 г) (рис. 2). 27. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані незначно стис- нуті до центру (№ 91). З лицьового боку викарбувано літеру «О», на звороті — «Г». Розміри: 31 × 30 × 6,0 мм. Вага становить 61,32 г. Імовірно, гиря мала вагу у ⅙ хі- осської міни (62,5—64,5 г) (рис. 2). 28. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані незначно стис- нуті до центру, нерівні (№ 92). З лицьового боку є чіт- ка рельєфна рамка, в центрі — невеликий проруб. Роз- міри: 27 × 26 × 9,0 мм. Вага становить 58,9 г. Імовірно, гиря мала вагу у ⅙ ольвійської міни (59,50—60 г), або 10 драхм (рис. 3). 29. Гиря свинцева у вигляді плитки підпрямокут- ної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, ледь притиснуті (№ 93). Розміри: 38 × 34 × 4,0 мм. Вага ста- новить 58,3 г. Імовірно, гиря мала вагу у ⅙ ольвійської міни (59,50—60 г), або 10 драхм (рис. 3). 30. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, ледь притиснуті (№  94). З лицьового боку в центрі наби- то кружечок. Розміри: 24 × 24 × 10 мм. Вага становить 55,3 г. Імовірно, гиря мала вагу у ⅙ фінікійської міни (53,35—57,80 г) (рис. 3). 31. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, ледь притиснуті (№ 95). З лицьового боку в центрі набито кружечок, біля якого неглибока вибірка, зроблена для зменшення ваги в давнину. Розміри: 32 × 30 × 6,0 мм. Вага становить 54,6 г. Імовірно, гиря мала вагу у ⅙ фі- нікійської міни (53,35—57,80 г) (рис. 3). 32. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, ледь притиснуті (№  96). З лицьового боку в центрі наби- то кружечок. Розміри: 31 × 30 × 5,0 мм. Вага становить 54,2 г. Імовірно, гиря мала вагу у ⅙ фінікійської міни (53,35—57,80 г) (рис. 3). 33. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані притиснуті до центру (№ 97). Розміри: 30 × 30 × 5,0 мм. Вага стано- вить 43,86 г. Імовірно, гиря мала вагу у ⅛ ольвійської міни (44,35—45 г) (рис. 3). 34. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні (№ 98). Розміри: 19 × 19 × 13 мм. Вага становить 42,92 г. Імовір- но, гиря мала вагу у ⅛ фінікійської міни (40—43,35 г) (рис. 3). 35. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані притиснуті до центру (№ 99). Лицева сторона пошкоджена, але про- глядає рельєфне коло. Розміри: 21 × 19 × 10 мм. Вага становить 39,6 г. Імовірно, гиря мала вагу у ⅛ фінікій- ської міни (40—43,35 г) (рис. 3). 36. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути закруглені, грані нерівні (№ 100). На зво- роті є неглибокі округлі отвори, ймовірно для змен- шення ваги у давнину. Розміри: 21 × 19 × 7,0 мм. Вага становить 29,83 г. Імовірно, гиря мала вагу у 5 ольвій- ських драхм (29,55—30 г) (рис. 3). 37. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні (№ 101). З лицьового боку є нечітка рамка. Розміри: 28 × 23 × 5,0 мм. Вага становить 29,33 г. Імовірно, гиря мала вагу у 5 ольвійських драхм (29,55—30 г) (рис. 3). 38. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, незнач но притиснуті до центру (№ 102). З лицьового боку в центрі набито кружечок. Розміри: 19 × 18 × 8,0 мм. Вага становить 26,41  г. Імовірно, гиря мала вагу у 8 фінк- фійських драхм, або 2  тетрадрахми (25,80—27,56  г) (рис. 3). 39. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути закруглені (№ 103). З лицьового боку на- несено насічки: три паралельних коротких насічки ближче до однієї з граней та дві нерівних паралельних довгих насічки в центрі. Розміри: 29 × 28 × 3,0 мм. Вага становить 25,91 г. Імовірно, гиря мала вагу у ⅛ херсо- неської міни (25,25—26,25 г) (рис. 3). 40а і б. Гиря свинцева у вигляді плитки підпрямо- кутної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, незначно притиснуті до центру (№ 104). З лицьового боку зміщений від центру виступ, на звороті — три па- ралельні короткі глибокі зарубки. Розміри: 26 × 22 × 5,0 мм. Вага становить 24,45 г. Імовірно, гиря мала вагу у 6 пантикапейських драхм (24,48—24,60 г) (рис. 3). 41. Гиря свинцева у вигляді плитки підпрямокутної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, незнач но притиснуті до центру (№ 105). Частину ваги втра- чено через невеликий відкол. Розміри: 16 × 13 × 12 мм. Вага становить 24,25  г. Імовірно, гиря мала вагу у 6 пантикапейських драхм (24,48—24,60 г) (рис. 3). 42. Гиря свинцева у вигляді плитки підпрямокутної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, незначно притиснуті до центру (№ 51). Частину ваги втрачено че- рез невеликий відкол. Розміри: 22 × 18 × 5,0 мм. Вага становить 24,21 г. Імовірно, гиря мала вагу у 6 пантика- пейських драхм, або 3 обола (24,48—24,60 г) (рис. 3). 43. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, незнач но притиснуті до центру (№ 53). З лицьового боку чи- тається літера «Υ» та частково читається (ліва частина) літера «Α». Розміри: 17 × 16 × 6,0 мм. Вага становить 17,64 г. Імовірно, гиря мала вагу у 3 ольвійські драхми (17,73—18 г) (рис. 3). 44. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані рівні. З лицьо- вого боку набито два кружечки (№ 54). Розміри: 22 × 21 × 4,0 мм. Вага становить 17,18 г. Імовірно, гиря мала вагу у 2 аттичні драхми (евбейсько-аттична важка ва- гова норма) (17,48 г) (рис. 3).  45. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, незнач но притиснуті до центру (№ 55). Поверхня пошкодже- на коррозією. Розміри: 15 × 15 × 7,0 мм. Вага становить 16,69 г. Імовірно, гиря мала вагу у 5 фінікійських драхм (16—17,15 г) (рис. 3).  46. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути закруглені, грані нерівні, незначно при- тиснуті до центру (№ 56). З лицьового боку є нечітка рамка з одного боку. Розміри: 20 × 17 × 5,0 мм. Вага становить 16,39 г. Імовірно, гиря мала вагу у 4 панти- капейських драхми, або 1 тетрадрахму (16,32—16,40 г) (рис. 3). 47. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, незнач ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 372 но притиснуті до центру (№ 57). Частину ваги втраче- но через невеликий відкол. Розміри: 20 × 18 × 4,0 мм. Вага становить 16,20  г. Імовірно, гиря мала вагу у 4 пантикапейських драхми, або 1  тетрадрахму (16,32— 16,40 г) (рис. 3). 48. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, незнач но притиснуті до центру (№ 58). Частину ваги втраче- но через корозію. Розміри: 15 × 14 × 7,0 мм. Вага ста- новить 16,10  г. Імовірно, гиря мала вагу у 4 пантика- пейських драхми, або 1 тетрадрахму (16,32—16,40  г) (рис. 4). 49. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, незнач но притиснуті до центру (№ 59). Частину ваги втраче- но через невеликий відкол та корозію. Розміри: 18 × 17 × 5,0 мм. Вага становить 15,86 г. Імовірно, гиря мала вагу у 8 херсонеських драхм, або 2 тетрадрахм (16,06— 16,08 г) (рис. 4). 50. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, незна- чно притиснуті до центру (№ 60). У центрі однієї з гра- ней наколото крапку. Розміри: 13 × 13 × 8,0 мм. Вага становить 15,60  г. Імовірно, гиря мала вагу у 4 родо- ських драхми, або 1 тетрадрахму (15,0—15,6 г) (рис. 4). 51. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, незна- чно притиснуті до центру (№  61). З лицьового боку наколото дві крапки по діагоналі. Розміри: 18 × 18 × 4,0 мм. Вага становить 15,46 г. Імовірно, гиря мала вагу 4 родоських драхм, або 1  тетрадрахми (15,0—15,6  г) (рис. 4). 52. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, незнач но притиснуті до центру (№ 62). Частину ваги втраче- но через невеликий відкол. Розміри: 18 × 18 × 4,0 мм. Вага становить 16,20 г. Імовірно, гиря мала вагу 4 родо- ських драхм, або 1 тетрадрахми (15,0—15,6 г) (рис. 4). 53. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані рівні, незначно притиснуті до центру (№ 63). З лицьового боку в центрі набито кружечок. Розміри: 15 × 15 × 6,0 мм. Вага ста- новить 15,35 г. Імовірно, гиря мала вагу в 4 родоських драхми, або 1 тетрадрахми (15,0—15,6 г) (рис. 4). 54. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, незнач но притиснуті до центру (№  64). Розміри: 15  × 14  × 6,0  мм. В ага становить 15,18  г. Імовірно, гиря мала вагу 4 родоських драхм або 1 тетрадрахми (15,0—15,6 г) (рис. 4). 55. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, незнач но притиснуті до центру (№  65). Розміри: 13  × 11  × 9,0  мм. В ага становить 15,08  г. Імовірно, гиря мала вагу 4 родоських драхм або 1 тетрадрахми (15,0—15,6 г) (рис. 4). 56. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, незнач но притиснуті до центру (№ 67). З лицьового боку про- шкрябані знаки, поверху правого крапками наколо- то контур літери «Β». Розміри: 23 × 22 × 3,0 мм. Вага становить 14,58 г. Імовірно, гиря мала вагу у 2 боспор- ських статера (13,8—14,6 г) (рис. 4). 57. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, незнач но притиснуті до центру (№ 68). З лицьового боку не- чіткий відтиск, на звороті 4 паралельні лінії насічки. Розміри: 16 × 15 × 6,0 мм. Вага становить 14,56 г. Імо- вірно, гиря мала вагу у 2 боспорських статера (13,8— 14,6 г) (рис. 4). 58. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, незнач но притиснуті до центру (№ 69). З лицьового боку імі- тація овечої шкіри (руна). Розміри: 21 × 21 × 2,0 мм. Вага становить 12,91 г. Імовірно, гиря мала вагу у 4 фі- нікійських драхми, або 1  тетрадрахми (12,8—13,78  г) (рис. 4). 59. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, незнач но притиснуті до центру (№ 70). Частину ваги втраче- но через відкол. Розміри: 26 × 26 × 2,0 мм. Вага стано- вить 12,65 г. Імовірно, гиря мала вагу у 4 фінікійських драхми, або 1 тетрадрахми (12,8—13,78 г) (рис. 4). 60. Гиря свинцева у вигляді плитки формі астра- гала, кути трішки закруглені, грані нерівні, незначно притиснуті до центру (№ 74). Розміри: 20 × 13 × 5,0 мм. Вага становить 10,14 г. Імовірно, гиря мала вагу у 3 фі- нікійських драхми (9,60—10,31 г) (рис. 4). 61. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, незначно притиснуті до центру (№ 75). Розміри: 13 × 13 × 5,0 мм. Вага становить 9,31 г. Імовірно, гиря мала вагу у 2 бос- порських драхми, або 1 статер (9,2—9,6 г) (рис. 4). 62. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, незна- чно притиснуті до центру (№  76). З лицьового боку орнамент у вигляді овечої шкіри (руна). Розміри: 14 × 13 × 5,0 мм. Вага становить 8,8 г. Імовірно, гиря мала вагу 1 аттичної важкої драхми (8,74—8,8 г) (рис. 4). 63. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, незначно притиснуті до центру (№ 77). На лицевій і на зворотній сторонах орнамент у вигляді овечої шкіри (руна). Роз- міри: 14 × 13 × 5,0 мм. Вага становить 8,68 г. Імовірно, гиря мала вагу у 3 коринфських драхм (8,68 г) (рис. 4). 64. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, незнач но притиснуті до центру (№  79). Розміри: 14  × 14  × 4,0 мм. Вага становить 8,18 г. Імовірно, гиря мала вагу у 2 пантикапейських ранніх драхми, або 1 статер (8,16— 8,2 г) (рис. 4). 65. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, незна- чно притиснуті до центру (№ 81). Розміри: 15 × 13 × 4,0 мм. Вага становить 7,55 г. Імовірно, гиря мала вагу у 2 родоських драхми, або 1 статер (7,5—7,76 г) (рис. 4). 66. Гиря свинцева у вигляді плитки підпрямокут- ної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, не- значно притиснуті до центру (№ 82). Розміри: 14 × 12 × 4,0 мм. Вага становить 7,5 г. Імовірно, гиря мала вагу у 2 родоських драхми, або 1 статер (7,5—7,76 г) (рис. 4). 67. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, незнач но притиснуті до центру (№ 115). Розміри: 10 × 9,0 × 4,0 мм. Вага становить 3,96 г. Імовірно, гиря мала вагу 1 пантикапейської ранньої драхми (3,96—4,1 г) (рис. 4). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 73 68. Гиря свинцева у вигляді плитки підпрямокут- ної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, не- значно притиснуті до центру (№ 116). Незначна втрата ваги. Розміри: 14 × 10 × 2,0 мм. Вага становить 3,95 г. Імовірно, гиря мала вагу 1 пантикапейської ранньої драхми (3,96—4,1 г) (рис. 4). 69. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, незнач но притиснуті до центру (№ 117). Розміри: 10 × 10 × 3,0 мм. Вага становить 3,39 г. Імовірно, гиря мала вагу 1 фінікійської драхми (3,20—3,47 г) (рис. 4). 70. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, незнач но притиснуті до центру (№ 120). Розміри: 8,0 × 8,0 × 4,0 мм. Вага становить 2,84 г. Імовірно, гиря мала вагу 1 аттичний тетробол (2,84—2,88 г) (рис. 4). 71. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, незнач но притиснуті до центру (№ 121). Розміри: 8,0 × 8,0 × 4,0 мм. Вага становить 2,76 г. Імовірно, гиря мала вагу 1 фінікійський пентобол (2,76—2,9 г) (рис. 4). 72. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, незнач но притиснуті до центру (№ 122). Розміри: 7,0 × 7,0 × 5,0 мм. Вага становить 2,63 г. Імовірно, гиря мала вагу 1 родоський тетробол (2,6—2,65 г) (рис. 4). 73. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, незнач но притиснуті до центру (№ 123). З лицьового боку на- бито літеру «Т». Розміри: 10 × 9,0 × 3,0 мм. Вага стано- вить 2,17 г. Імовірно, гиря мала вагу 1 самоський тетро- бол (2,16—2,18 г) (рис. 4). 74. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, незнач но притиснуті до центру (№ 124). Частина ваги втра- чена через відкол одного куточка. Розміри: 10 × 10 × 2,0 мм. Вага становить 1,97 г. Імовірно, гиря мала вагу 1 аттичний триобол (2,15 г) (рис. 4). 75. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, незнач но притиснуті до центру (№ 125). З лицьового боку на- бито три кружечка. Розміри: 10 × 10 × 1,5 мм. Вага ста- новить 1,72 г. Імовірно, гиря мала вагу 1 фінікійський триобол (1,72—1,74 г) (рис. 4). 76. Гиря свинцева у вигляді плитки підквадратної форми, кути трішки закруглені, грані нерівні, незнач но притиснуті до центру (№ 126). Розміри: 11 × 11 × 1,1 мм. Вага становить 1,45 г. Імовірно, гиря мала вагу 1 аттичний диобол (1,44—1,46 г) (рис. 4). Бертье-Делагард, А.  Л. 1911. Относительная стоимость монетных металлов на Боспоре и Борисфене в �����I���� по- ловине IV  в.  до  н.  э. Нумизматический сборник. 1. Москва, с. 1—100. Блаватский, В. Д. 1955. О пантикапейской весовой систе- ме. Советская археология, ХХІІІ, с. 201—206. Зограф, А. Н. 1951. Античные монеты. Материалы и ис- следования по археологии, 16, с. 13—212. Клейман, И. Б. 1987. Работы в Тире. Археологические от- крытия — 1985. Москва, с. 19—25. Клейман, И .  Б. 1989. К изучению весовой метрологии Тиры. Археологические памятники степей Поднес тровья и Подунавья. Киев, с. 337—338. Коцура, А. Г. 2010. Весовые гири из Тиры. Тира-Белгород- Аккреман (материалы исследований). Одесса, с. 139— 143. Крапивина, В. В. 1980. Весовые гири из Ольвии. Иссле- дования по античной археологии Северного Причерно морья. Киев, с. 83—98. Чуистова, Л. И. 1962. Античные и средневековые весовые системы, имевшие хождение в Северном Причерно- морье. Археология и история Боспора. ІІ. Симферо- поль, с. 7—235. Надійшла 01.10.2019 А. Г. Чехович Лаборант І категории отдела античной археологии Института археологии НАН Украины, ORCID 0000-0002-7428-8452, chekhovich@ukr.net Новые находки свинцовых весовых гирь из Ольвии и ее хоры Статья посвящена публикации разновесных гирь античного времени, хранящихся в коллекции фондов Инсти- тута археологии Национальной академии наук Украины, переданных в дар В. А. Анохиным. Коллекция содер- жит разновесы в виде подквадратных и подпрямоугольных плиток из свинца и из бронзы, круглые свинцовые гири, гири из бронзовых монет, которые происходят из случайных находок, сделанных на территории Ольвии и ее хоры, и на других памятниках. Были отобраны свинцовые гири подквадратной и подпрямоугольной формы, относящиеся к античным денежно-весовым системам VI—I вв. до. н. э. Общее количество обработанных предметов составляет 147 экз., отобранных из общей коллекции. Каждая гиря была взвешена и детально изучена. На основании чего вес каждого предмета был соотнесен с существующи- ми в античное время денежно-весовыми системами. Таким образом, удалось определить, к какой из метрологи- ческих норм принадлежит каждый конкретный экземпляр. В статье помещен каталог, который насчитывает 76 весовых свинцовых гирь. В нем приводится описание, размеры, вес и метрологическая система, к которой относится находка. Удалось выделить экземпляры, относящиеся к Северопонтийским денежно-весовым системам: группа мел- ких разновесов ольвийской нормативной метрологической системы, а также ранней пантикапейской, боспор- ской, херсонесской, и непосредственно к системам древнегреческих и древневосточных центров: финикийская, эвбейско-аттическая, тяжелая поздняя аттическая, эгинская, хиосско-родосская, коринфская. Самой большой группой обработанных гирь оказалась группа гирь относящихся к финикийской монетно-весовой системе, в нее ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 374 вошло 20 находок разновесов. В числе исследованных гирь ольвийская метрологическая система представлена 14 разновесными плитками. Ранняя пантикапейская система и хиосско-родосская состоят из 10 экз. каждая. В груп- пу аттических гирь вошло восемь находок. К боспорской группе относится шесть гирь. Коринфская нормативно- весовая система представлена в этой коллекции четырьмя разновесами. Х ерсонесская весовая система пред- ставлена двумя экземплярами. Также в процессе исследования удалось выделить по одной гире, относящейся к самосской, позднеаттической тяжелой и эвбейско-аттической системам. К л ю ч е в ы е  с л о в а: весовые гири, Ольвия, весовая система, метрология, античное время, мина, драхма. Oleksandra H. Chekhovych Laboratory assistant of the 1st category in the Classical Archaeology Department of the Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine, ORCID 0000-0002-7428-8452, chekhovich@ukr.net NEW LEAD SCALE WEIGHTS FROM OLBIA AND ITS CHORA In the article scale weights of ancient time, stored in the collection of funds of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine, donated by V. O. Anokhin, are published. The collection contains weights in the form of sub-square and sub-rectangular tiles made of lead and bronze, round lead weights, weights made of bronze coins that come from random finds made from the territory of Olbia and its chora, and other monuments. For this work there were selected lead weights of sub-square and sub-rectangular shapes related to antique money- weight systems of the VI—I c. BC. The total number of examined items is 147, selected from the general collection. Each weight was measured and studied in detail. The weight of each item was correlated with the existing monetary systems of antiquity. Thus, it was possible to determine to which of the metrological standards each particular item belongs. The article contains a catalogue of 76 scale lead weights. A description, dimensions, weight and metrological system to which the find belongs are also mentioned. During processing the materials, it was possible to distinguish items related to the North Pontic money-weight systems: a group of small weights of Olbian normative metrological system, as well as the early Panticapaeum, Bosporan, Chersonesus, and directly to the systems of ancient Greek and ancient Eastern centers: Phoenician, Euboea-Attica, heavy late Attica, Aeginian, Chios-Rhodesian, Corinthian. The largest group of examined weights was the group related to the Phoenician coin-weight system; it included 20 finds. Among the weights studied, Olbian metrological system is represented by 14 scale tiles. The early Panticapaeum and the Chios-Rhodesian system consist of 10 items each. The group of Attica weights included 8 finds. 6 weights belong to the Bosporan group. The Corinthian regulatory weight system is represented in the collection by four items. Chersonesus weighing system is represented by two examples. Also, during the research, it was possible to separate out one weight each related to the Samos, heavy late Attica and Euboea-Attica systems. K e y w o r d s: scale weights, Olbia, weighting system, metrology, antiquity, mina, drachma. References Berte-Delagard, A. L. 1911. Otnositelnaia stoimost monetnykh metallov na Bospore i Borisfene v I polovine IV v. do n. e. Numizmaticheskii sbornik. 1. Moskva, p. 1-100. Blavatskii, V. D. 1955. O pantikapeiskoi vesovoi sisteme. Sovetskaia arkheologiia. XXІІІ. p. 201-206. Chuistova, L. I. 1962. Antichnye i srednevekovye vesovye sistemy, imevshie khozhdenie v Severnom Prichernomore. Arkheologiia i istoriia Bospora. ІІ. Simferopol. p. 7-235. Kleiman, I. B. 1987. Raboty v Tire. Arkheologicheskie otkrytiia - 1985. Moskva. p. 19-25. Kleiman, I. B. 1989. K izucheniiu vesovoi metrologii Tiry. Arkheologicheskie pamiatniki stepei Podnestrovia i Podunavia. Kiev. p. 337-338. Kotsura, A. G. 2010. Vesovye giri iz Tiry. Tira-Belgorod-Akkreman (materialy issledovanii). Odessa. p. 139-143. Krapivina, V. V. 1980. Vesovye giri iz Olvii. Issledovaniia po antichnoi arkheologii Severnogo Prichernomoria. Kiev. p. 83-98. Zograf, A. N. 1951. Antichnye monety. Materialy i issledovaniia po arkheologii. 16. p. 13-212.
id arheologia-com-ua-article-56
institution Chemistry, Physics and Technology of Surface
issn 2616-499X
keywords_txt_mv
language Ukrainian
last_indexed 2026-08-07T01:01:30Z
publishDate 2019
publisher Institute of Archaeology NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv arheologiacomua/14/666f2d61670f9486c4a5f913d6383314.pdf
spelling arheologia-com-ua-article-562020-01-19T08:53:15Z New Lead Scale Weights from Olbia and its Chora Новые находки свинцовых весовых гирь из Ольвии и ее хоры Новi знахiдки свинцевих вагових гирь з Ольвiї та її хори Chekhovych, Oleksandra H. scale weights, Olbia, weighting system, metrology, antiquity, mina, drachma. весовые гири, Ольвия, весовая система, метрология, античное время, мина, драхма. вагові гирі, Ольвія, вагова система, метрологія, античний час, міна, драхма.  In the article scale weights of ancient time, stored in the collection of funds of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine, donated by V. O. Anokhin, are published. The collection contains weights in the form of sub-square and sub-rectangular tiles made of lead and bronze, round lead weights, weights made of bronze coins that come from random finds made from the territory of Olbia and its chora, and other monuments. For this work there were selected lead weights of sub-square and sub-rectangular shapes related to antique money-weight systems of the VI—I c. BC. The total number of examined items is 147, selected from the general collection. Each weight was measured and studied in detail. The weight of each item was correlated with the existing monetary systems of antiquity. Thus, it was possible to determine to which of the metrological standards each particular item belongs. The article contains a catalogue of 76 scale lead weights. A description, dimensions, weight and metrological system to which the find belongs are also mentioned. During processing the materials, it was possible to distinguish items related to the North Pontic money-weight systems: a group of small weights of Olbian normative metrological system, as well as the early Panticapaeum, Bosporan, Chersonesus, and directly to the systems of ancient Greek and ancient Eastern centers: Phoenician, Euboea-Attica, heavy late Attica, Aeginian, Chios-Rhodesian, Corinthian. The largest group of examined weights was the group related to the Phoenician coin-weight system; it included 20 finds. Among the weights studied, Olbian metrological system is represented by 14 scale tiles. The early Panticapaeum and the Chios-Rhodesian system consist of 10 items each. The group of Attica weights included 8 finds. 6 weights belong to the Bosporan group. The Corinthian regulatory weight system is represented in the collection by four items. Chersonesus weighing system is represented by two examples. Also, during the research, it was possible to separate out one weight each related to the Samos, heavy late Attica and Euboea-Attica systems Статья посвящена публикации разновесных гирь античного времени, хранящихся в коллекции фондов Института археологии Национальной академии наук Украины, переданных в дар В. А. Анохиным. Коллекция содержит разновесы в виде подквадратных и подпрямоугольных плиток из свинца и из бронзы, круглые свинцовые гири, гири из бронзовых монет, которые происходят из случайных находок, сделанных на территории Ольвии и ее хоры, и на других памятниках. Были отобраны свинцовые гири подквадратной и подпрямоугольной формы, относящиеся к античным денежно-весовым системам VI—I вв. до. н. э. Общее количество обработанных предметов составляет 147 экз., отобранных из общей коллекции. Каждая гиря была взвешена и детально изучена. На основании чего вес каждого предмета был соотнесен с существующими в античное время денежно-весовыми системами. Таким образом, удалось определить, к какой из метрологических норм принадлежит каждый конкретный экземпляр. В статье помещен каталог, который насчитывает 76 весовых свинцовых гирь. В нем приводится описание, размеры, вес и метрологическая система, к которой относится находка. Удалось выделить экземпляры, относящиеся к Северопонтийским денежно-весовым системам: группа мелких разновесов ольвийской нормативной метрологической системы, а также ранней пантикапейской, боспорской, херсонесской, и непосредственно к системам древнегреческих и древневосточных центров: финикийская, эвбейско-аттическая, тяжелая поздняя аттическая, эгинская, хиосско-родосская, коринфская. Самой большой группой обработанных гирь оказалась группа гирь относящихся к финикийской монетно-весовой системе, в нее вошло 20 находок разновесов. В числе исследованных гирь ольвийская метрологическая система представлена 14 разновесными плитками. Ранняя пантикапейская система и хиосско-родосская состоят из 10 экз. каждая. В группу аттических гирь вошло восемь находок. К боспорской группе относится шесть гирь. Коринфская нормативно-весовая система представлена в этой коллекции четырьмя разновесами. Херсонесская весовая система представлена двумя экземплярами. Также в процессе исследования удалось выделить по одной гире, относящейся к самосской, позднеаттической тяжелой и эвбейско-аттической системам. Публікуються вагові гирі, що зберігаються у фондах Інститут археології НАН України. Речі походять з колекції дару В. О. Анохіна і є випадковими знахідками, що походять з пам’яток Ольвії та її хори. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2019-09-01 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/56 10.15407/archaeologyua2019.03.065 Arheologia; No 3 (2019): Arheologia; 65-74 Археологія ; № 3 (2019): Археологія; 65-74 Археология; № 3 (2019): Arheologia; 65-74 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2019.03 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/56/53
spellingShingle вагові гирі
Ольвія
вагова система
метрологія
античний час
міна
драхма.
Chekhovych, Oleksandra H.
Новi знахiдки свинцевих вагових гирь з Ольвiї та її хори
title Новi знахiдки свинцевих вагових гирь з Ольвiї та її хори
title_alt New Lead Scale Weights from Olbia and its Chora
Новые находки свинцовых весовых гирь из Ольвии и ее хоры
title_full Новi знахiдки свинцевих вагових гирь з Ольвiї та її хори
title_fullStr Новi знахiдки свинцевих вагових гирь з Ольвiї та її хори
title_full_unstemmed Новi знахiдки свинцевих вагових гирь з Ольвiї та її хори
title_short Новi знахiдки свинцевих вагових гирь з Ольвiї та її хори
title_sort новi знахiдки свинцевих вагових гирь з ольвiї та її хори
topic вагові гирі
Ольвія
вагова система
метрологія
античний час
міна
драхма.
topic_facet scale weights
Olbia
weighting system
metrology
antiquity
mina
drachma.
весовые гири
Ольвия
весовая система
метрология
античное время
мина
драхма.
вагові гирі
Ольвія
вагова система
метрологія
античний час
міна
драхма.
url https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/56
work_keys_str_mv AT chekhovycholeksandrah newleadscaleweightsfromolbiaanditschora
AT chekhovycholeksandrah novyenahodkisvincovyhvesovyhgirʹizolʹviiieehory
AT chekhovycholeksandrah noviznahidkisvincevihvagovihgirʹzolʹviítaííhori