Скляний посуд V—I ст. до н. е. з розкопок Тіри
The core-formed glass vessels from the excavation of the ancient city of Tyras in 1959-2001 are analyzed in the paper. Materials are kept in the the Institute of archaeology (Kyiv) and the Odesa Archaeological Museum of the NAS Ukraine. All vessels are fragmented. Thirteen fragments of amphoriskoi,...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія |
|---|---|
| Datum: | 2018 |
| Heft: | 1 |
| Сторінки: | 102-111 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2018
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/8 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |
|
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824390984400896 |
|---|---|
| author | Kolesnychenko, Anzhelika N. |
| author_facet | Kolesnychenko, Anzhelika N. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Anzhelika N. Kolesnychenko",
"institution": "Odesa Archaeological Museum of the National Academy of Sciences of Ukraine",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Kolesnychenko, Anzhelika N. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 111 |
| container_issue | 1 |
| container_start_page | 102 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2019-11-21T13:44:43Z |
| description | The core-formed glass vessels from the excavation of the ancient city of Tyras in 1959-2001 are analyzed in the paper. Materials are kept in the the Institute of archaeology (Kyiv) and the Odesa Archaeological Museum of the NAS Ukraine. All vessels are fragmented. Thirteen fragments of amphoriskoi, alabastra, oenochoai and unguentaria have been examined. The first glass vessels have been delivered to the city during ca. 5th - early 4th centuries BC. The fragment of oenochoe (mid-4th - early 3rd centuries BC) can reflect the ties of Tyras with the West Mediterranean basin, probably Italy. Most fragments are dated to the 3rd-2nd centuries BC and were the parts of amphoriskoi and unguentaria. Similar amphoriskoi were discovered in the workshop on Rhodes. The finds of these fragments are the evidence of the trade and economic relations between Tyras and Rhodes. The last period when core-formed glass flacons entered Tyras is marked by the fragments of vessels of the late 2nd - early 1st centuries BC. They were supposedly produced in Syria andPalestine region and on Cyprus. Glass vessels were rather expensive and their finds could be considered as the indicator of the wealth of population. The glass of the Hellenistic period in Tyras are better represented by typological variety than anywhere in the Black Sea north region. The analyzed materials fill the gaps in general picture of the dynamics of import of this type of goods to the cities of North Pontic area and are the valuable source for the further research. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2018.01.102 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:02:00Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 1102
© А.М. Колесниченко, 2018
А.М. Колесниченко *
Скляний посуд V—I ст. до н. е. з розкопок Тіри
УДК: 904.23 (477.74)"-04/-00"-033.5
* КОЛЕСНИЧЕНКО Анжеліка Миколаївна — молод-
ший науковий співробітник О деського археологіч-
ного музею НАН України, magtaban1984@gmail.com
У статті розглянуто 13 фрагментів від скляного посуду,
які були знайдені в античному місті Тіра на правому бере-
зі Дністровського лиману. Посуд виготовлений у техніці
сердечника та має різноманітні форми. Більшість флако-
нів датується серединою III — серединою II ст. до н. е.
К л ю ч о в і с л о в а: флакон, унгвентарій, майстерня,
Північне Причорномор’я, Середземномор’я, Тіра, Родос,
еллінізм.
Скляні флакони VI—I ст. до н. е. не належать до
категорії масових виробів матеріальної культу-
ри мешканців античних міст Північного Пон-
ту. Більшість знахідок відомо з поховальних
комплексів некрополів боспорських міст та
Ольвії (Силантьева 1959, с. 24; Сорокина 1971;
Козуб 1974, с. 81—82, 143; Парович-Пешикан
1974, с. 173—174; Скуднова 1988, с. 30—31; Ку-
нина 2002; 2008; Цокур 2016, с. 495). У резуль-
таті вибіркового підходу до вивчення цієї кате-
горії артефактів, у науковій літературі склалася
ситуація, яка може свідчити, що скляні флако-
ни використовувалися переважно в поховаль-
ному обряді. Однак, фрагменти скляних посу-
дин були зафіксовані і під час розкопок житло-
вих та культових структур. Так, в Ольвії уламки
флаконів знайдені на ділянці Нижнього міста,
в Західному і Південному теменосах (Скржин-
ская 2006, с. 208, рис. 219, 1; Puklina 2010,
p. 489; Буйских 2015, с. 11). Фрагменти скля-
них посудин також відкриті в Ніконії, на о. Бе-
резань, Гаврилівському городищі, на зольни-
ку Мірмекію, святилищі біля перевалу Гурзуф-
ське Сідло, в Неаполі Скіфському (Погребова
1958, с. 183—184, 223; Бутягин 2002, с. 90—94;
Ильина, Ч истов 2012, с. 102, 107—108; Н ови-
ченкова 2015, с. 94, рис. 190, 201, 9; Колесни-
ченко 2017). Особливу цінність має колекція з
розкопок Тіри, де, на жаль, неможливе дослі-
дження некрополю. Ця пам’ятка є багатоша-
ровою, тому вивчення скляного посуду набу-
ває важливого значення для аналізу етапів та
характеру надходження такої продукції в міста
Північного Причорномор’я.
До цього часу колекція скляних посудин,
виготовлених у техніці сердечника, з Тіри ви-
вчалась лише частково. В роботі А.С. О стро-
верхова про раннє скло Тіри та її округи роз-
глянуто всі вироби, в тому числі і «фінікійські»
флакони. О днак дослідник тільки характери-
зував хімічний склад скла без типологічного
аналізу речей (Островерхов 2010, с. 55—56).
Тому метою цієї статті є введення до наукового
обігу не тільки нових знахідок, але, насампе-
ред, комплексне вивчення всіх відомих скля-
них посудин із Тіри, виготовлених у техніці
сердечника. З колекції О деського археологіч-
ного музею вдалось виділити кілька фрагмен-
тів, які відносяться до періоду V—II ст. до н. е.
(Колесниченко 2013, с. 314—318). Подальше
вивчення зібрання дозволило розширити пе-
релік посудин, виготовлених у вказаній тех-
ніці 1. Н а теперішній час відомо 15 фрагмен-
тів, з яких чотири екземпляри зберігаються у
фондах Інституту археології Н АНУ 2, дев’ять
зберігається в О деському археологічному му-
зеї НАНУ. Два уламки, які використовувались
у вивченні хімічного складу скла, не публіку-
ються у цьому дослідженні (Дзиговский, Ост-
роверхов 2000, с. 102, № 50—51). Більша части-
на зібрання виявлена у змішаних шарах, деякі
фрагменти дуже малого розміру, що ускладнює
їх визначення. Незважаючи на це, можна виді-
лити групи посудин відповідно до відомої ти-
пології знахідок Середземномор’я.
Вперше модель класифікації флаконів
I тис. до н. е. була запропонована Д. Харденом
у вигляді хронологічної таблиці. Дослідник до-
кладно описав виокремлені середземномор-
1 Висловлюю щиру вдячність керівнику розкопок
Білгород-Тірської експедиції ІА НАН України, к. і. н.
Т.Л. Самойловій за надану можливість опублікувати
знахідки 1998—2002 р.
2 Авторка вдячна к. і. н. Н.О. Сон за допомогу та кон-
сультації щодо матеріалів з Тіри, які зберігаються в
Наукових фондах Інститута археології НАН України.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 1 103
ські групи посудин, запропонував їх датування
і гіпотези походження (Harden 1981, p. 51)
Дослідження Д. Гроуза уточнили і доповни-
ли цю класифікацію (Grose 1989, p. 126—128).
Група I — кінець VI — початок IV ст. до н. е.
Група II — середина IV — кінець III ст. до н. е.
Група III — середина II ст. до н. е. — перша
декада I ст. до н. е.
У цій роботі посудини розподілено згідно
класифікації груп Д. Гроуза та типології М. Мак-
клеллана (McClellan 1984). Знахідки з Тіри пред-
ставляють усі Середземноморські групи.
До Середземноморської групи I відноситься
лише один фрагмент (кат. 1, рис. 1, 1).
У зв’язку з тим, що уламок невеликий, важ-
ко визначити форму посудини. Відсутність
каннельованої поверхні і зигзагоподібний
орнамент з розташованими під ним горизон-
тальними смугами характеризують амфориски
та ойнохої першої С ередземноморської гру-
пи (рис. 1, 3, 4). Посуд вказаних типів був ши-
роко відомий в античному світі (Harden 1981,
p. 77; Grose 1989, cat. 97, 101, 117). Аналогіч-
ні амфориски й ойнохої знайдені на багатьох
пам’ятках Причорномор’я (Сорокина 1971,
с. 79—80, 87, рис. 1, 1, 3; 3, 1, 10; С куднова
1988, с. 78, кат. 114; Кунина 2002, c. 115—116,
рис. 3, 3, 4; Кунина 2008, кат. 61—64, 46, 49).
Найбільше розповсюдження вони отримали в
V ст. до н. е. З середини IV ст. до н. е. почалось
виготовлення ойнохой з дещо іншим оформ-
ленням орнаменту. Ці посудини вже віднесе-
ні до другої Середземноморської групи (Grose
1989, p. 127—128). На жаль, не можна з упевне-
ністю датувати фрагмент з Тіри. Але, вірогідно,
що він належить посудині першої Середземно-
морської групи і датується V — початком IV ст.
до н. е. Cкоріш за все, в елліністичний шар ар-
тефакт потрапив з більш ранніх комплексів.
II Середземноморська група представлена ві-
сьмома фрагментами від посудин різних форм.
Ойнохої (тип McClellan 1984:III. F. iv, v —
350—275 рр. до н. е.). До самого раннього пері-
оду відноситься частина вінця ойнохої (кат. 2,
рис. 1, 2). З середини IV — кінця III ст. до н. е.
ойнохої виготовлялись різних форм і розмірів
(Fossing 1940, p. 94—98; Harden 1981, p. 115—
116). Деякі посудини мали великий тулуб і ко-
ротке, широке горло. Характерними особли-
востями оформлення ойнохой були мілкий
зигзагоподібний орнамент і тонкі рельєфні
нитки скла на краю вінця, з декількома паска-
ми під ним (рис. 1, 5—7).
Оформлення фрагменту з Тіри може свід-
чити про те, що посудина перебувала у побуті
з середини IV до початку III ст. до н. е. (Saldern
2004, s. 77).
У С ередземномор’ї такі посудини знайдені
переважно на пам’ятках Італії, С ардинії, Кор-
сики, Іспанії, Португалії. Н айбільша кількість
(близько 11 екз.) знахідок встановлена в Л ілі-
беї (Сицилія) (Harden 1981, no. 303, 304; Feugere
1989, p. 31, 48, no. 6, 36; Bonomi 1996, p. 170,
no. 378—380; Meconcelli, Ferrari 1998, no. 149—
150; Arveiller-Dulong, Nenna 2000, cat. 145—148;
Giammellaro 2008, p. 104, сat. 45, tav. VI, 42—45).
У Північному Причорномор’ї фрагмент із
Тіри є першою достовірною знахідкою ойнохої
II Середземноморської групи. Хоча є згадка, що
один екземпляр цього типу з колекції Фогеля був
знайдений «на півдні Росії» (Fossing 1940, p. 95).
Амфориски (тип McClellan 1984: IV. B. i — 250—
150 рр. до н. е.). Кращому визначенню піддають-
ся два фрагмента амфорисків (кат. 3, рис. 2, 2;
кат. 12, рис. 2, 1 ). Аналогічні амфориски виго-
товлялись невеликих розмірів (висота від 7,0 до
10,5 см, діаметр тулуба 3,5—4,0 см) з напівпрозо-
Рис. 1. Фрагменти скляного посуду з Тіри та їх ана-
логії в цілих формах з центрів Середземномор’я: 1 —
кат. 1; 2 — кат. 2; 3 — ойнохоя, за: Grose 1989, cat. 116;
4 — амфориск, за: Grose 1989, cat. 108; 5 — ойнохоя,
за: Harden 1981, cat. 302; 6—7 — ойнохої за: Grose 1989,
cat. 150, 152
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 1104
рого синього скла і прикрашались білими і жов-
тими нитками. Посудини мають тулуб овоїдної
форми, високе горло, вертикальні ручки, ніжку
у вигляді перекрученого стовпчика. Поверхня у
центральній частині майже завжди дрібнокане-
льована (рис. 2, 4, 5). Д. Харден такі амфорис-
ки відніс до періоду з III по II ст. до н. е. (Harden
1981, p. 122, 129). М. Макклеллан зазначав, що
початок їх виготовлення слід відносити до пері-
оду з кінця III ст. до н. е. (McClellan 1984, p. 141—
142). Аналогічні амфориски були широко роз-
повсюджені від Леванту до Італії. Знахідки відо-
мі на Кіпрі, в Сидоні, Кирені, Міріні і Південній
Італії (Harden 1981, p. 129; Grose 1989, p. 121; Atik
1990, p. 25, no. 6; Dusenbery 1998, p. 106; Arveiller-
Dulong, Nenna 2000, р. 100—101, cat. 118—120).
Посудини розглянутого типу надходили і в анти-
чні центри Північного Причорномор’я. У зібран-
ні Одеського археологічного музею зберігають-
ся два амфориски з Ольвії (ОАМ інв. № 56081) і
Пантикапею (рис. 2, 4; ОАМ інв. № 56370).
Унгвентарії (тип McClellan 1984: IV. C. i, ii —
250—150 рр. до н. е.). З Тіри відомо два екземп-
ляри: від одного збереглась тільки ніжка, інший
представлений стінкою тулуба (кат. 4, рис. 2,
3, кат. 13, рис. 3, 1). Форма ніжки характерна
для унгвентаріїв III — поч. II ст. до н. е. Скляні
флакони наслідують керамічні веретеноподіб-
ні унгвентарії «fusiform unguentaria» III—II ст.
до н. е. За типологією глиняних унгвентарі-
їв Афінскої Агори, найбільшу схожість скляні
флакони мають з формами категорій 2-4, які
існували в період з початку III ст. до н. е. до се-
редини II ст. до н. е. (Rotroff 2006, p. 150—154,
fig. 62—63). Таким чином, глиняні вироби пе-
редують та співіснують зі скляними.
Скляні флакони мали овоїдний тулуб з дріб-
ними канелюрами, високе горло і ніжку. Тулуб
зазвичай прикрашався густим зигзагоподібним
орнаментом і декількома пасками горизон-
тальних ліній з ниток жовтого, білого і блакит-
ного глушеного скла (рис. 2, 6). Аналогічні по-
судини датуються III — початком II ст. до н. е.
(Weinberg, McClellan 1992, p. 93). Деякі екземп-
ляри цього періоду мають маленькі напівкруглі
ручки, які виступали або були дещо притисну-
ті до тулуба (рис. 3, 6) (Grose 1989, p. 121, 128;
Stern, Schilick-Nolte 1994, nо. 56).
Рис. 2. Фрагменти амфорисків та унгвентарію з Тіри
та їх аналогії в цілих формах: 1 — кат. 12; 2 — кат. 3;
3 — кат. 4; 4 — амфориск з Пантикапею (ОАМ НАНУ
інв. № 56370); 5 — амфориск, за Grose 1989, cat. 144; 6 —
унгвентарій, за: Arveiller-Dulong, Nenna 2000, cat. 166
Рис. 3. Фрагменти скляного посуду з Тіри та їх ана-
логії в цілих формах з центрів Середземномор’я: 1 —
кат. 13; 2 — кат. 7; 3 — кат. 5; 4 — кат. 6; 5 — гідриск,
за: Harden 1981, cat. 300; 6 — унгвентарій, за: Harden
1981, cat. 373
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 1 105
Знахідки унгвентаріїв відомі у різних цен-
трах Середземномор’я (McClellan 1984, p. 161;
Arveiller-Dulong, Nenna 2000, р. 135, cat. 164—
167, 169—172; Giammellaro 2008, сat. 48—49).
Стосовно ж регіону Північного Причорномор’я,
то нам відома лише одна аналогічна посуди-
на досить значних розмірів, яка була знайде-
на при розкопках некрополя Ольвії 3. За своїми
параметрами вона дуже схожа на уламок тулу-
ба з Тіри.
Амфориски, унгвентарії або гідриски — серед-
ина III — середина II ст. до н. е. Частинами ам-
форисків або унгвентаріїв вище розглянутих
форм, можуть бути ще три фрагменти з Тіри.
Один уламок (кат. 5, рис. 3, 3) прикрашено
орнаментом, який досить близький до орна-
ментації на унгвентаріях з ручками, знайдених
у Міріні (Atik 1990, p. 25—26, no. 9, 11).
Два уламки були знайдені в 1983 р. під час
відкриття кута будівлі № 434, шар датуєть-
ся пізньоелліністичним часом. О дин фраг-
мент є стінкою посудини темно-синього ко-
льору (кат. 6, рис. 3, 4). Посудини зі схожим
орнаментом походять з Міріни, Тарсу, Кізіку,
пам’яток Італії та С иро-Палестинського ре-
гіону (Arveiller-Dulong, Nenna 2000, р. 132—
133, cat. 161—163; Jackson-Tal 2004, p. 13—16;
Giammellaro 2008, cat. 48—50)
Другий уламок — частина плечика посу-
дини, прикрашеної блакитною ниткою скла
(кат. 7, рис. 3, 2). Фрагмент спочатку був ви-
значений як частина арибала, вірогідно, V ст.
до н. е. (Колесниченко 2013, с. 316). Н а сьо-
годні цьому фрагменту складно надати одно-
значну характеристику. Певні морфологічні і
орнаментальні ознаки уламка характерні для
амфорисків, унгвентаріїв, гидрисків III — поч.
II ст. до н. е. Таким чином, датування фрагмен-
та скляного посуду відповідає часу шару, в яко-
му він був знайдений.
III Середземноморська група представлена
чотирма екземплярами.
Алабастри (тип McClellan 1984: IV. A. I —
250—150 рр. до н. е.). Важливо зазначити, що
незважаючи на те, що ці посудини датуються
з другої половини III ст. Д. Гроуз відніс алаба-
стри такого типу до третьої С ередземномор-
ської групи. Такі алабастри мають циліндрич-
ний тулуб висотою від 7,6 см до 9,0 см. За-
звичай їх поверхня слабкоканельована, ручки
оформлені у вигляді округлих наліпів. О рна-
3 Не опублікований. Щиро вдячна за інформацію ав-
тору розкопок м.н.с відділу античної археології ІА
НАНУ А.В. Івченку.
мент складався з ниток, які обплітали горло і
плавно переходили на тулубі у зигзагоподібні
паски (рис. 4, 5). У Тірі знайдено лише один
уламок подібних алабастрів (кат. 8, рис. 4, 2).
Орнамент на посудинах переважно дрібний і
густий, але є й екземпляри з майже невираже-
ними зигзагами, які нагадують фестони, як на
фрагменті з Тіри (Fossing 1940, p. 110, fig. 81;
Harden 1981, p. 125, no. 324, 325; Arveiller-
Dulong, Nenna 2000, p. 71, no. 67, 68).
Початок виготовлення посудин цього типу
дослідники відносять до кінця III ст. до н. е.
(Harden 1981, p. 125). М. Макклеллан зазна-
чає, що комплекси, в яких були знайдені по-
дібні алабастри, мають ненадійне датування
III ст. до н. е. Все ж дослідник відносить їх до
періоду 250—150 рр. до н. е. (McClellan 1984,
p. 129—130, 393). Посудини аналогічної фор-
ми були знайдені в Греції, Анатолії, на о. Ро-
дос, однак навіть там вони не є численними. В
музеях світу цілі форми представлені рідкісни-
ми екземплярами, іноді з датою II—I ст. до н. е.
Рис. 4. Фрагменти скляного посуду з Тіри та їх аналогії
в цілих формах з центрів Середземномор’я: 1 — кат. 10;
2 — кат. 8; 3 — кат. 9; 4 — кат. 11; 5 — алабастр, за:
Arveiller-Dulong, Nenna 2000, cat. 68; 6 — алабастр, за:
Arveiller-Dulong, Nenna 2000, cat. 74; 7 — амфориск, за:
Grose 1989, cat. 182
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 1106
(Grose 1989, cat. 162; Arveiller-Dulong, Nenna,
2000, no. 66—68). Щодо фрагмента з Тіри, ми
дотримуємось вказаного вище датування, тому
що воно відповідає контексту знахідки. У Пів-
нічному Причорномор’ї це перша знахідка
алабастра такого типу.
Алабастри або амфориски (тип McClellan
1984: IV. A. iii, iv — 100—50 рр. до н. е). З Тіри
походить три уламки посудин: вінця (кат. 10,
рис. 4, 1) та два уламки стінок (кат. 9, рис. 4,
3; кат. 11, рис. 4, 4). Аналогічні алабастри і ам-
фориски мали веретеноподібну форму тулуба.
Орнамент з білих ниток вкривав всю посуди-
ну у вигляді спіральних пасків на горлі і при-
донній частині. В центрі візерунок міг бути
пір’ястим або фестончатим (рис. 4, 6—7).
Алабастри та амфориски вказаної форми в
II—I ст. до н. е. були популярним й дуже по-
ширеним типом скляних посудин. Вони ві-
домі на багатьох античних пам’ятках всього
Середземномор’я (Fossing 1940, p. 112—113,
123; Stern 1977, p. 22, cat. 3, pl. 1, 3; Arveiller-
Dulong, Nenna 2000, cat. 73, 74).
Алабастри потрапляли і в міста Північного
Причорномор’я. Вони знайдені в Пантикапеї,
Ольвії, Горгіппії, на пам’ятках західної і півден-
ної Таврики (Біляуський могильник, святили-
ще «Гурзуфське гніздо») (Voščinina 1967, s. 558,
taf. 124, 2; Дашевская 1991, с. 33, табл. 58, 1;
Новиченкова 2015, с. 94—95, рис. 190; О АМ
інв. № 56034).
Згідно з типологією Д. Гроуза, вони датують-
ся II — першою половиною I ст. до н. е. (Grose
1989, p. 123—124). Аналогічні флакони знайде-
ні в контексті об’єктів кінця II — початку I ст.
до н. е. на о. Делос (Nenna 1999, p. 28—30). Іс-
нує припущення, що скляні посудини не копі-
ювали керамічні форми, а, навпаки, були зраз-
ками для останніх. Доказом є знахідки глиня-
них алабастрів у похованнях I ст. до н. е. — I ст.
н. е. (Harden 1981, p. 125).
Проблема виробництва і походження
Питання про походження посудин з другої по-
ловини VI—IV ст. до н. е. є дискусійним. Дуже
часто місце виробництва посудин I Середзем-
номорської групи визначається загальною ха-
рактеристикою — «Східне С ередземномор’я
і, можливо, Родос» (Grose 1989, p. 110—111).
У різні часи дослідники шукали центри виго-
товлення у Н авкратисі, Карфагені, на Родосі
(Fossing 1940, p. 82, 134; Кунина 2008, с. 305—
306). Розкопки на Родосі підтвердили гіпоте-
зу існування майстерні на острові, яка була ви-
словлена ще у XIX ст. (Weinberg 1969, p. 147,
151; Triantafyllidis 2003, p. 137). З VI ст. до н. е.
о. Родос був провідним центром обробки скла,
але не єдиним. Загальноприйнятим вважаєть-
ся, що одночасно існувало декілька майсте-
рень з виготовлення скляного посуду (Saldern
2004, p. 69—70).
Виробництво посудин I С ередземномор-
ської групи продовжувалося до кінця V ст. н. е.
Екземпляри, які були знайдені в комплексах,
що охоплюють початок IV ст. до н. е., свід-
чать про подовжений термін їх використання.
Д. Гроуз вважав, що відновлення виробництва
скляних флаконів відбулося близько середини
IV ст. до н. е., і, можливо, пов’язано із завою-
ваннями Александра Македонського (Grose
1989, p. 115).
Період середини IV—III ст. до н. е. харак-
теризується появою зовсім інших типів скля-
ного посуду (Giammellaro 2008, p. 52). Різнома-
нітність форм дослідниками пояснюється ді-
яльністю нових центрів виробництва (Fossing
1940, p. 87, 100—102; Harden 1981, p. 53). Зна-
чна кількість екземплярів цього періоду похо-
дить з некрополів Італії. Стилістично вони від-
різняються від знахідок інших регіонів. Ула-
мок ойнохої з Тіри має схожі характеристики
(кат. 2). Д. Харден припускав, що центр їх ви-
готовлення потрібно шукати у вказаному регі-
оні. Незвичні форми і орнамент створювались
відповідно до смаків населення Італії і Галлії
(Harden 1981, p. 116). Таке припущення під-
тверджується вивченням хімічного складу скла
посудин II Середземноморської групи з італій-
ських пам’яток (Oikonomou et al. 2016).
У цей період продовжується виробництво
скляних флаконів і на Родосі (Triantafyllidis 2003,
p. 137). Н а острові була зафіксована склярська
майстерня елліністичного часу. В ній виробля-
ли різноманітні предмети, в тому числі, і посуд.
Майстри використовували вже відомі техніки
обробки скла. С еред відходів виробництва зна-
йдена циліндрична перекручена ніжка амфорис-
ку, яка належала до типу аналогічного, знайдено-
му у Тірі (Weinberg 1969, p. 147, pl. 81b). Майстер-
ня датована кінцем III — початком II ст. до н. е.
(Weinberg 1969, p. 150—151). Існують припущен-
ня, що нові центри, які спеціалізувались на ви-
робництві посуду в техніці сердечника, з’явились
в Александрії, Македонії, Італії, материковій Гре-
ції, на Сиро-Палестинському узбережжі, можли-
во, в інших, ще не відомих пунктах (Saldern 2004,
p. 78—79; Jackson-Tal 2004, 26—27).
Для останнього періоду виробництва скля-
ного посуду в техніці сердечника (III С еред-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 1 107
земноморська група) характерним є «бідність»
у розмаїтті форм та стилістичного орнаменту.
Алабастри або амфориски схожого оформлення
(кат. 9, 10, 11), ймовірно, виготовлялись в одних
майстернях (McClellan 1984, p. 136—137). До-
стеменно центри виробництва поки що не вста-
новлені. Д. Харден вважав, що основне вироб-
ництво останніх типів посудин у техніці сердеч-
ника слід шукати не в Італії або в Александрії,
а в Леванті (Harden 1981, p. 124). Їх приблизно
локалізують на Сиро-Палестинському узбереж-
жі або на о. Кіпр (Harden 1981, p. 53, 125; Grose
1989, сat. 166—167; Jackson-Tal 2004, 26). В I ст.
до н. е. о. Кіпр був одним з найважливіших цен-
трів склярства (McClellan 1984, p. XV). Висока
концентрація посудин вказаних вище типів на
о. Кіпр є ще одним доказом гіпотези про місце-
ве виробництво (Cosyns, Nys 2010, p. 242—243).
Висновки
Таким чином, ми розглянули всі відомі на сьо-
годні знахідки скляних флаконів, виконаних у
техніці сердечника, з розкопок античної Тіри.
Хронологічно знахідки розподілені нерівномір-
но (рис. 5). Початок надходження цієї продукції
відноситься до V — початку IV ст. до н. е., про
що свідчить поки що тільки один фрагмент. Як
і керамічні туалетні посудини (Самойлова 1988,
с. 40), скляні, вірогідно, рідко імпортувались до
Тіри. Невиключено, що флакон міг потрапити
в місто не безпосередньо з Середземномор’я, а
шляхом налагоджених на цей час економічних
зв’язків з іншими центрами Північно-Західного
Причорномор’я, наприклад, найближчого Н і-
конію, Ольвії або поселення на о. Березань. У
Ніконії було знайдено більше десяти фрагмен-
тів посуду другої половини V—IV ст. до н. е. (Ко-
лесниченко 2017). У цей період значний попит
дана продукція мала у населення Ольвії (Скуд-
нова 1988, с. 30).
На загальному тлі вивчення матеріаль-
ної культури епохи еллінізму в Північно-
му Причорномор’ї скляні посудини закритих
форм виглядають порівняно малодосліджени-
ми, особливо це стосується виробів III — пер-
шої половини II ст. до н. е. С кладається вра-
ження, що в цей період скляні флакони майже
не надходили в античні центри. Для еллініс-
тичного часу колекція з Тіри за типологічним
різноманіттям є найбільш виразною у Північ-
ному Причорномор’ї. Серед знахідок вирізня-
ються раніше невідомі форми посуду.
Скляні флакони та їх вміст були дорогоцінним
товаром, тому вони виступають одним із важли-
вих свідчень про добробут населення міста. Як
і інші артефакти, посудини підтверджують, що
період III—II ст. до н. е. був часом «розквіту Тіри»
(Клейман 1979, с. 73). Ці предмети також харак-
теризують широкі культурні і економічні зв’язки
Тіри з різними містами античного світу. З дру-
гої половини IV—III ст. до н. е. торговельні від-
носини почали активно розвиватися у напрямку
різних регіонів С хідного С ереземномор’я (Са-
мойлова 1988, с. 59). В III—II ст. до н. е. такими
могли бути виробничі центри Родосу, Алексан-
дрії, Італії, Македонії і Греції, а в II – I ст. до н. е.
і о. Кіпр. Контакти з деякими вказаними регі-
онами підтверджуються і іншими артефактами
(Карышковский, Клейман 1985, с. 58, 75; Само-
йлова 2013, с. 554—556).
У цілому, дані, отримані при вивченні тір-
ських фрагментів, доповнюють наявну інфор-
мацію про динаміку надходження в Північно-
Західне Причорномор’я цієї групи виробів. Тому
результати дослідження стають надійною базою
для подальшого вивчення питань про розповсю-
дження, датування і характер імпорту у Північне
Причорномор’я скляного посуду, виконаного в
техніці піщано-керамічного сердечника.
Каталог
1. С тінка посудини, пол. № БД-1979, сп. 83/22
(рис. 1, 1).
Контекст: західна ділянка Центрального розкопу,
кладка № 400. Кладка датується елліністичним часом
(Карышковский, Клейман 1985, с. 33).
Опис: стінка амфориска або ойнохої виготовленої
з напівпрозорого темно-синього скла. Уламок прикра-
шений зигзагоподібним орнаментом і горизонтальни-
ми смугами з ниток жовтого глушеного скла.
Розміри: 2,7 × 1,9 см, товщина 0,3—0,4 см.
Датування: V — початок IV ст. до н. е.
2. Частина вінця ойнохої, пол. № БТЕ-1999, сп. 101
(рис. 1, 2).
Контекст: змішаний шар, знайдено з матеріалами
елліністичного часу.
Опис: посудина виготовлена з темно-синього на-
півпрозорого скла. Край вінця та горло прикрашені
тонкими нитками жовтого глушеного скла.
Рис. 5. Етапи надходження скляного посуду до Тіри
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 1108
Розміри: 2,3 × 1,5 см, товщ. скла 0,3—0,6 см.
Датування: середина IV — перша чверть III ст. до н. е.
3. Фрагмент стінки з частиною ручки від амфорис-
ка, пол. № БТЕ-2001, сп. 55 (рис. 2, 2).
Контекст: змішаний шар з матеріалом елліністич-
ного та римського часу.
Опис: основа з синього напівпрозорого скла. Части-
на, що збереглася має канельовану поверхню і прикра-
шена хвилеподібною ниткою білого глушеного скла.
Розміри: 1,5 × 1,0 см, товщина скла 0,35 см.
Датування: середина III — середина II ст. до н. е.
4. Ніжка унгвентарію, БД-1974 р. (рис. 2, 3).
Контекст: змішаний шар.
Опис: ніжка виготовлена з напівпрозорого синьо-
го скла.
Розміри: висота 2,9 см, діаметр підошви 1,8 см.
Датування: середина III — середина II ст. до н. е.
5. Фрагмент стінки амфориску або унгвентарію,
пол. № БТЕ-1998, сп. 32 (рис. 3, 3).
Контекст: не відомий
Опис: основа із синього напівпрозорого скла. Зовніш-
ня поверхня слабкоканельована. Прикрашений нитками
жовтого глушеного скла. О рнамент складається з двох
рядків зигзагів, під якими нанесені чотири паски.
Розміри: 2,8 × 2,8 см, діаметр тулубу 3,8—4,0 см,
товщина скла 0,2—0,3 см.
Датування: середина III — середина II ст. до н. е.
6. С тінка посудини, пол. № БД-1983, сп. 20/55
(рис. 3, 4).
Контекст: кладка кута будівлі № 434, ділянка дату-
ється пізньоелліністичним часом.
Опис: посудина мала овоїдну форму тулуба. Вона
виготовлена з напівпрозорого темно-синього скла.
Скло прикрашено багаторядковим горизонтальним
зигзагоподібним орнаментом і смужками, які утворені
жовтими та білими нитками глушеного скла. Зовніш-
ня поверхня на рівні зигзагоподібного малюнку дріб-
ноканельована.
Розміри: 1,7 × 1,7 × 1,9 см; діаметр близько 4,0 см,
товщина скла 0,25—0,30 см.
Датування: середина III — середина II ст. до н. е.
7. Ч астина плечика посудини, пол. № БД-1983,
сп. 20/33 (рис. 3, 2).
Контекст: кладка кута будівлі № 434, ділянка дату-
ється пізньоелліністичним часом.
Опис: основа виготовлена з синього напівпрозоро-
го скла. Прикрашений зигзагоподібним орнаментом,
який складається з нитки блакитного глушеного скла.
Зовнішня поверхня блискуча, слабкоканельована.
Розміри: 2,0 × 1,8 × 1,3 см; діаметр біля 6,0 см, тов-
щина скла 0,25—0,35 см.
Датування: середина III — середина II ст. до н. е.
8. Ч астина алабастра, пол. № БТЕ-2001, сп. 53
(рис. 4, 2).
Контекст: будівельні залишки на північ від водо-
стоку № 342/590 з матеріалом II—I ст. до н. е.
Опис: основа виготовлена з темно-синього напів-
прозорого скла. Збереглася ручка у вигляді округлого
вушка. Зовнішня поверхня слабкоканельована. Орна-
мент з двох горизонтальних ниток у вигляді фестонів.
Нитки з білого глушеного скла.
Розміри: 3,0 × 2,3 см, діаметр 3,0 см, товщина скла
0,25—0,35 см.
Датування: середина III — середина II ст. до н. е.
9. Фрагмент стінки посудини, можливо, алабастра
або амфориска, пол. № БТЕ-2002, сп. 37 (рис. 4, 3).
Контекст: невідомо.
Опис: основа виготовлена із світло-синього прозо-
рого скла. Прикрашений пір’ястим орнаментом з ни-
ток білого глушеного скла. Під ним збереглося два го-
ризонтальних паски.
Розміри: 2,4 × 1,4 см, товщина скла 0,2—0,3 см.
Датування: кінець II — перша половина I ст. до н. е.
10. Вінця алабастра БД-1959, №926 (рис. 4, 1).
Контекст: невідомо.
Опис: посудину виготовлено з напівпрозорого си-
нього скла. Вінця і горло прикрашені стрічкою білого
непрозорого скла.
Розміри: висота 2,65 см, діаметр вінець 2,9 см, діа-
метр горла 1,7 см.
Датування: кінець II — перша половина I ст. до
н. е.
11. Фрагмент стінки посудини, можливо, алаба-
стра, БД-1959, №1274 (рис. 4, 4).
Контекст: невідомо.
Опис: посудину було виготовлено зі світло-синього
напівпрозорого скла. Орнамент пір’ястий з ниток жов-
того непрозорого скла.
Розміри: висота 1,7 см, товщина скла 0,2—0,3 см.
Датування: кінець II — перша половина I ст. до
н. е.
12. Ручка від амфориска, БД-1960, № 222 (рис. 2, 1).
Контекст: невідомо.
Опис: ручка виготовлена з майже непрозорого бірю-
зового скла. На місці кріплення ручки зберігся відбиток
орнаменту посудини — стрічки з жовтого непрозорого
скла.
Розміри: довжина 2,0 см, ширина в центрі — 1,0 ×
0,5 см, ширина біля кріплення 1,3 × 1 см.
Датування: середина III — середина II ст. до н. е.
13. Фрагмент стінки унгвентарію, БД-1969, №195
(рис. 3, 1).
Контекст: з середньовічного шару.
Опис: посудину виготовлено з синього напівпрозо-
рого скла. Орнамент у вигляді зигзагів і пасків жовтого
непрозорого скла. Поверхня канельована.
Розміри: висота 3,1 см, товщина скла 0,35—0,50 см.
Датування: середина III — середина II ст. до н. е.
Буйских А.В. Южный теменос О львии Понтийской
(предварительные итоги изучения). Вестник древней
истории. 2015, № 2, с. 6—21.
Бутягин А.М. Н овые исследования раннего Мирмекий-
ского зольника. Боспорский феномен: погребальные па-
мятники и святилища. Материалы международной на-
учной конференции (ред. В.Ю. Зуев). Санкт-Петербург:
Государственный Эрмитаж, 2002, ч. 1, с. 90—94.
Дашевская О.Д. Поздние скифы в Крыму. Свод археологи-
ческих источников. 1991, вып. Д1-7.
Дзиговский А.Н., О строверхов А.С. С теклянная посу-
да как историческое явление в памятниках скифо-
сарматского времени Украины, Молдовы и Россий-
ского Подонья (VI в. до н. э. — IV в. н. э.). Одесса:
Гермес, 2000.
Ильина Ю.И., Чистов Д.Е. Находки. Античный город на
Березани в конце VI — первой четверти V в. до н. э.
Материалы Березанской (Нижнебугской) античной
археологической экспедиции, том 2. Исследования на
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 1 109
острове Березань в 2005—2009 гг. Санкт-Петербург,
2012, с. 63—73.
Карышковский П.О., Клейман И.Б. Древний город Тира.
Киев: Наукова думка, 1985.
Клейман И .Б. С тратиграфия культурного слоя городи-
ща Тиры-Белгорода. Античная Тира и средневековый
Белгород (ред. П.О. Карышковский). Киев: Наукова
думка, 1979, с. 54—88.
Козуб Ю.І. Некрополь Ольвії V—IV ст. до н. е. Київ: На-
укова думка, 1974.
Колесниченко А.Н. «Финикийские» сосуды из Тиры.
Древнее Причерноморье. 2013, вып. X, с. 314—318.
Колесниченко А.Н. С теклянные сосуды из Н икония,
изготовленные в технике сердечника. Stratum plus.
2017, № 3, с. 361—378.
Кунина Н .З. С теклянные сосуды из некрополей Таман-
ского полуострова в Эрмитаже. Таманская старина.
2002, вып. 4, с. 109—128.
Кунина Н.З. Стеклянные сосуды, сделанные в технике сер-
дечника (VI век до н. э. — начало I века н. э.) из некро-
поля Пантикапея в собрании Эрмитажа. Труды Госу-
дарственного Эрмитажа. 2008, вып. XLI, с. 304—352.
Новиченкова Н.Г. Горный Крым: II в. до н. э. — II в. н. э.
По материалам раскопок святилища у перевала Гур-
зуфское Седло. Симферополь: Н. Оріадна, 2015.
Островерхов А.С. Скло доримського часу із Тіри та її око-
лиць. Тира—Белгород—Аккерман (Материалы иссле-
дований) (ред. С.Д. Крыжицкий). Одесса: Печатный
дом, 2010, с. 55—76.
Парович-Пешикан М. Н екрополь О львии эллинисти
ческого времени. Киев: Наукова думка, 1974.
Погребова Н.Н. Позднескифские городища на Нижнем Дне-
пре (Городище Знаменское и Гавриловское). Мате
риалы и исследования по археологии СССР. 1958, № 64.
Самойлова Т.Л. Тира в VI—I вв. до н. э. Киев: Н аукова
думка, 1988.
Самойлова Т.Л. Связи античной Тиры с Родосом в дорим-
ский период. Древнее Причерноморье. 2013, вып. X,
с. 554—556.
Силантьева Л.Ф. Некрополь Нимфея. Материалы и иссле-
дования по археологии СССР. 1959, № 69, с. 123—144.
Скржинская М.В. С теклянные и пастовые изделия.
Материалы по археологии, истории и этнографии Тав-
рии. Древнейший теменос Ольвии Понтийской. Сим-
ферополь, 2006, вып. 2, с. 206—208.
Скуднова В.М. Архаический некрополь Ольвии. Публи-
кация одной коллекции. Л енинград: И скусство,
1988.
Сорокина Н.П. Новые находки стеклянных сосудов V в.
до н. э. на Таманском полуострове. История и куль-
тура Восточной Европы по археологическим данным
(ред. С.М. Орешников). Москва: Советская Россия,
1971, с. 76—88.
Цокур И.В. Грунтовый могильник «Волна 1». Древности
Боспора. 2016, т. 20, с. 493—500.
Arveiller-Dulong V., Nenna M.-D. Les Verres Antiques du
Musée du Louvre I. Les contenants à parfum en verre
moulé sur noyau et vaisselle moulée (VIIᵉ siècle avant
J.-C. - Iᵉr siècle après J.-C.). Paris: Réunion des Musées
Nationaux, 2000.
Atik Ş. Iç-kalip tekniği ile yapilmiş Anadolu kayanaklicam
kaplar. 1-st International Anatolian glass symposium. April,
26-27th 1988. Istanbul, 1990, s. 16—29.
Bonomi S. Vetri antichi del Museo Archeologico Nazionale di
Adria. Venezia: Comitato Nazionale Italiano, 1996.
Cosyns P., Nys K. Core-formed Glass Vessels on Cyprus
Reconsidered. In: POCA 2007: Postgraduate Cypriot
Archaeology Conferencе (eds. S. Christodoulou,
А. Satraki). Cambridge: Cambridge Scholars Publishing,
2010, p. 231—261.
Dusenbery E.B. Samothrace. The Necropoleis. Catalogues of
objects by Categories. Princeton: University Press, 1998.
Feugere M. Les vases en verre sur noyau d`argile en Méditerranée
nord-occidentale. In: Le verre préromain en Europe
occidentale (ed. М. Feugere). Montagnac, 1989, p. 29—62.
Fossing P. Glass Vessels before Glass-Blowing. Copenhagen:
Ejnar Munksgaard, 1940.
Giammellaro A.S. I Vetri della Sicilia Punica. Roma:
Bonsignori, 2008.
Grose D.F. The Toledo Museum of Art. Early Ancient Glass.
Core-Formed, Rod-Formed, Cast Vessels and Objects from
the Late Bronze Age to the Early Roman Empire (from 1600
B.C. to A.D. 50). New-York: Hudson Hills Press, 1989.
Harden D.B. Catalogue of Greek and Roman Glass in the
British Museum. Core- and Rod-Formed Vessels and
Pendants. London: The Trustees of the British Museum,
1981, vol. I.
Jackson-Tal R.E. The Late Hellenistic Glass Industry in Syro-
Palestine: A Reappraisal. Journal of Glass Studies. 2004,
no 47, p. 11—32.
McClellan M.C. Core-formed glass from dated contexts.
Unpublished PhD dissertation. University of Pennsylvania.
University Microfilms International. Ann Arbor (UMI
8505107). Michigan, 1984.
Meconcelli G., Ferrari D. Vetri antichi: arte e tecnica. In:
Bologna, Museo civico archeologico, 27 ottobre 1998 — 27
giugno 1999 (eds. G.M. Notarianni, D. Ferrari). Bologna:
Museo civico archeologico, 1998.
Nenna M.-D. Les verres. Exploration archéologique de Délos.
Paris; Athènes: École française d’Athènes, de Boccard,
1999, vol. XXXVII.
Oikonomou A., Henderson J., Gnade M., Zacharias N.
An archaeometric study of Hellenistic glass vessels:
evidence for multiple sources. Archaeological and
Anthropological Sciences. 2016, 16 may, p. 1—14.
Puklina О .О. Glass objects. In: Black Sea Studies 13. The
lower city of Olbia (Sector NGS) in the 6-th century BC to
the 4-th century AD (ed. N.A. Lejpunskaja). Aarhus: Arhus
University Press, 2010, vol. 1, p. 487—497.
Rotroff S.I. Results of Excavations Conducted by the American
School of Classical Studies at Athens. Hellenistic Pottery:
the Plain Wares. The Athenian Agora. 2006, vol. XXXIII.
Saldern A. von. Handbuch der Archäologie: Antikes Glas.
München: C.H. Beck, 2004.
Stern E.M. Ancient g lass at the Fondation Custodia
(Collection Frits Lugt) [at the Institut ne ́erlandais] Paris.
Groningen: Wolters-Noordhoff, 1977.
Stern E.M., Schlick-Nolte B. Frühes Glas der alten Welt 1600
v. Chr. - 50 n. Chr. Summlung Ernesto Wolf. Stuttgart:
Hatje, 1994
Triantafyllidis T. Classical and Hellenistic Glass Workshops
from Rhodes. In: Échanges et Commerce du Verre dans
le Monde Antique, Actes du Colloque de l’AFAV, Aix-en-
Provence et Marseille, 7—9 Juin 2001. Montagnac: editions
M. Mergoil, 2003, p. 131—138.
Voščinina A.I. Frühantike Glasgefäße in der Eremitage
(Gruppe der Salbgefäße in der Sandkern-Technik).
Wissenschaftliche Zeitschrift der Universität Rostock. 1967,
no 16, Jhrg. Heft. 7/8, p. 555—560.
Weinberg G.D. Glass Manufacture in the Hellenistic Rhodes.
Archaiologikon Deltion. 1969, vol. 24, p. 144—151.
Weinberg G.D., McClellan M. Glass Vessels in Ancient
Greece. Their History Illustrated from the Collection
of the National Archaeological Museum. Athens:
Archaeological Receipts fund, 1992.
Надійшла 24.11.2017
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 1110
А.Н. Колесниченко
Младший научный сотрудник Одесского археологического музея НАН Украины, magtaban1984@gmail.com
СТЕКЛЯННЫЕ СОСУДЫ V—I вв. до н. э. ИЗ РАСКОПОК ТИРЫ
Статья посвящена публикации стеклянных сосудов, изготовленных в технике сердечника из раскопок (1959—
2001 гг.) античного города Тира. Материалы хранятся в фондах Института археологии и Одесского археологиче-
ского музея НАН Украины. Все сосуды представлены фрагментами. Всего обнаружено 13 фрагментов — амфо-
рисков, алабастров, ойнохой, унгвентариев. Начало поступления сосудов в город относится к V — началу IV вв.
до н. э. Находка обломка ойнохои середины IV — первой четверти III в. до н. э. может отражать связи Тиры с
западным Средиземноморьем, возможно, Италией. Бóльшая часть сосудов датируется с середины III в. по сере-
дину II в. до н. э. и представлена амфорисками и унгвентариями. Обломки аналогичных амфорисков обнаружены
в мастерской Родоса. Находки таких сосудов являются источником для изучения торгово-экономических связей
Тиры и Родоса. Последний этап поступления стеклянных флаконов в Тиру зафиксирован обломками сосудов
конца II — начала I в. до н. э., производство которых, предположительно существовало в Сиро-Палестинском
регионе и на Кипре. С теклянные сосуды были дорогостоящим товаром, и их находки являются важным сви-
детельством богатства населения города. Для эллинистического времени находки из Тиры по типологическому
разнообразию являются наиболее яркой коллекцией в Северном Причерноморье. Изученные материалы допол-
няют общую картину динамики поступления этой группы изделий в города Северного Понта и являются ценным
источником для дальнейших исследований.
К л ю ч е в ы е с л о в а: флакон, унгвентарий, мастерская, Северное Причерноморье, Тира, Родос, эллинизм.
Anzhelika N. Kolesnychenko
Research associate , Department of Scientific Treatment and Keeping Finds, the Odesa Archaeological Museum
of the National Academy of Sciences of Ukraine, magtaban1984@gmail.com
GLASS VESSELS OF THE 5th — 1st CENTURIES BC FROM EXCAVATION OF TYRAS
The core-formed glass vessels from the excavation of the ancient city of Tyras in 1959—2001 are analyzed in the paper.
Materials are kept in the the Institute of archaeology (Kyiv) and the Odesa Archaeological Museum of the NAS Ukraine. All
vessels are fragmented. Thirteen fragments of amphoriskoi, alabastra, oenochoai and unguentaria have been examined. The
first glass vessels have been delivered to the city during ca. 5th — early 4th centuries BC. The fragment of oenochoe (mid-4th —
early 3rd centuries BC) can reflect the ties of Tyras with the West Mediterranean basin, probably Italy. Most fragments are
dated to the 3rd—2nd centuries BC and were the parts of amphoriskoi and unguentaria. Similar amphoriskoi were discovered
in the workshop on Rhodes. The finds of these fragments are the evidence of the trade and economic relations between Tyras
and Rhodes. The last period when core-formed glass flacons entered Tyras is marked by the fragments of vessels of the late
2nd — early 1st centuries BC. They were supposedly produced in Syria andPalestine region and on Cyprus. Glass vessels were
rather expensive and their finds could be considered as the indicator of the wealth of population. The glass of the Hellenistic
period in Tyras are better represented by typological variety than anywhere in the Black Sea north region. The analyzed
materials fill the gaps in general picture of the dynamics of import of this type of goods to the cities of North Pontic area and
are the valuable source for the further research.
K e y w o r d s: flacon, unguentaria, workshop, north Pontic region, Tyras, Rhodes, Hellenistic period.
References
Arveiller-Dulong V., Nenna M.-D. Les Verres Antiques du Musée du Louvre I. Les contenants à parfum en verre moulé sur noyau
et vaisselle moulée (VIIᵉ siècle avant J.-C. - Iᵉr siècle après J.-C.). Paris: Réunion des Musées Nationaux, 2000.
Atik Ş. Iç-kalip tekniği ile yapilmiş Anadolu kayanaklicam kaplar. 1-st International Anatolian glass symposium. April, 26-27th 1988.
Istanbul, 1990, S. 16-29.
Bonomi S. Vetri antichi del Museo Archeologico Nazionale di Adria. Venezia: Comitato Nazionale Italiano, 1996.
Buiskikh A.V. Yuzhnyi temenos Olvii Pontiiskoi (predvaritelnye itogi izucheniia). Vestnik drevnei istorii. 2015, no 2, pp. 6-21.
Butiagin A.M. Novye issledovaniia rannego Mirmekiiskogo zolnika. In: Bosporskii fenomen: pogrebalnye pamiatniki i sviatilishcha.
Materialy mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii (ed. V.Yu. Zuev). Sankt-Peterburg: Hosudarstvennyi Ermitazh, 2002, vol. 1,
pp. 90-94.
Cosyns P., Nys K. Core-formed Glass Vessels on Cyprus Reconsidered. In: POCA 2007: Postgraduate Cypriot Archaeology Conferencе
(eds. S. Christodoulou, А. Satraki). Cambridge: Cambridge Scholars Publishing, 2010, pp. 231-261.
Dashevskaia O.D. Pozdnie skify v Krymu. Svod arkheologicheskikh istochnikov. 1991, iss. Д 1-7.
Dusenbery E.B. Samothrace. The Necropoleis. Catalogues of objects by Categories. Princeton: University Press, 1998.
Dzigovskii A.N., Ostroverkhov A.S. Stekliannaia posuda kak istoricheskoe yavlenie v pamiatnikakh skifo-sarmatskogo vremeni
Ukrainy, Moldovy i Rossiiskogo Podonia (VI v. do n. e. - IV v. n. e.). Odessa: Hermes, 2000.
Feugere M. Les vases en verre sur noyau d`argile en Méditerranée nord-occidentale. In: Le verre préromain en Europe occidentale
(ed. М. Feugere). Montagnac, 1989, pp. 29-62.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 1 111
Fossing P. Glass Vessels before Glass-Blowing. Copenhagen: Ejnar Munksgaard, 1940.
Giammellaro A.S. I Vetri della Sicilia Punica. Roma: Bonsignori, 2008.
Grose D.F. The Toledo Museum of Art. Early Ancient Glass. Core-Formed, Rod-Formed, Cast Vessels and Objects from the Late
Bronze Age to the Early Roman Empire (from 1600 B.C. to A.D. 50). New-York: Hudson Hills Press, 1989.
Harden D.B. Catalogue of Greek and Roman Glass in the British Museum. Vol. I. Core- and Rod-Formed Vessels and Pendants.
London: The Trustees of the British Museum, 1981.
Ilina Yu.I., Chistov D.E. Nakhodki. Antichnyi gorod na Berezani v kontse VI - pervoi chetverti V v. do n. e. In: Materialy
Berezanskoi (Nizhnebugskoi) antichnoi arkheologicheskoi ekspeditsii, vol. 2. Issledovaniia na ostrove Berezan v 2005-2009 gg.
Sankt-Peterburg, 2012, pp. 63-73.
Jackson-Tal R.E. The Late Hellenistic Glass Industry in Syro-Palestine: A Reappraisal. Journal of Glass Studies. 2004, no 47,
pp. 11-32.
Karyshkovskii P.O., Kleiman I.B. Drevnii gorod Tira. Kyiv: Naukova dumka, 1985.
Kleiman I.B. Stratigrafiia kulturnogo sloia gorodishcha Tiry-Belgoroda In: Antichnaia Tira i srednevekovyi Belgorod (ed.
P.O. Karyshkovskii). Kyiv: Naukova dumka, 1979, pp. 54-88.
Kozub Yu.I. Nekropol Olvii V-IV st. do n. e. Kyiv: Naukova dumka, 1974.
Kolesnichenko A.N. “Finikiiskie” sosudy iz Tiry. Drevnee Prichernomore. 2013, iss. X, pp. 314-318.
Kolesnichenko A.N. Stekliannye sosudy iz Nikoniia, izgotovlennye v tekhnike serdechnika. Stratum plus. 2017, no 3, pp. 361-378.
Kunina N.Z. Stekliannye sosudy iz nekropolei Tamanskogo poluostrova v Ermitazhe. Tamanskaia starina. 2002, iss. 4, pp. 109-128.
Kunina N.Z. Stekliannye sosudy, sdelannye v tekhnike serdechnika (VI vek do n. e. - nachalo I veka n. e.) iz nekropolia Pantikapeia
v sobranii Ermitazha. Trudy Gosudarstvennogo Ermitazha. 2008, iss. XLI, pp. 304-352.
McClellan M.C. Core-formed glass from dated contexts. Unpublished PhD dissertation. University of Pennsylvania. University
Microfilms International. Ann Arbor (UMI 8505107). Michigan, 1984.
Meconcelli G., Ferrari D. Vetri antichi: arte e tecnica. In: Bologna, Museo civico archeologico, 27 ottobre 1998-27 giugno 1999 (eds.
G.M. Notarianni, D. Ferrari). Bologna: Museo civico archeologico, 1998.
Nenna M.-D. Les verres. Exploration archéologique de Délos. Paris ; Athènes: École française d’Athènes, de Boccard, 1999,
vol. XXXVII.
Novichenkova N.G. Gornyi Krym: II v. do n. e. - II v. n. e. Po materialam raskopok sviatilishcha u perevala Gurzufskoe Sedlo.
Simferopol: N. Oriadna, 2015.
Oikonomou A., Henderson J., Gnade M., Zacharias N. An archaeometric study of Hellenistic glass vessels: evidence for multiple
sources. Archaeological and Anthropological Sciences. 2016, 16 may, pp. 1-14.
Ostroverkhov A.S. Sklo dorymskoho chasu iz Tiry ta yii okolyts. In: Tira-Belgorod-Akkerman (Materialy issledovanii) (ed.
S.D. Kryzhytskyi). Odessa: Pechatnyi dom, 2010, pp. 55-76.
Parovich-Peshykan M. Nekropol Olvii ellinisticheskogo vremeni. Kyiv: Naukova dumka, 1974.
Pogrebova N.N. Pozdneskifskie gorodishcha na Nizhnem Dnepre (Gorodishche Znamenskoe i Gavrilovskoe). Materialy i
issledovaniia po arkheologii SSSR. 1958, no 64.
Puklina О.О. Glass objects. In: Black Sea Studies 13. The lower city of Olbia (Sector NGS) in the 6-th century BC to the 4-th century
AD (ed. N.A. Lejpunskaja). Aarhus: Arhus University Press, 2010, vol. 1, pp. 487-497.
Rotroff S.I. Results of Excavations Conducted by the American School of Classical Studies at Athens. Hellenistic Pottery: the Plain
Wares. The Athenian Agora. 2006, vol. XXXIII.
Saldern A. von. Handbuch der Archäologie: Antikes Glas. München: C.H. Beck, 2004.
Samoilova T.L. Tira v VI-I vv. do n. e. Kyiv: Naukova dumka, 1988.
Samoilova T.L. Sviazi antichnoi Tiry s Rodosom v dorimskii period. Drevnee Prichernomore. 2013, iss. X, pp. 554-556.
Silantieva L.F. Nekropol Nimfeia. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR. 1959, no 69, pp. 123-144.
Skrzhynskaia M.V. Stekliannye i pastovye izdeliia. In: Materialy po arkheologii, istorii i etnografii Tavrii. Drevneishyi temenos Olvii
Pontiiskoi. Suppl. Simferopol, 2006, iss. 2, pp. 206-208.
Skudnova V.M. Arkhaicheskii nekropol Olvii. Publikatsiia odnoi kollektsii. Leningrad: Iskusstvo, 1988.
Sorokina N.P. Novye nakhodki stekliannykh sosudov V v. do n. e. na Tamanskom poluostrove. In: Istoriia i kultura Vostochnoi
Evropy po arkheologicheskim dannym (ed. S.M. Oreshnikov). Moskva: Sovetskaia Rossiia, 1971, pp. 76-88.
Stern E.M. Ancient glass at the Fondation Custodia (Collection Frits Lugt) [at the Institut ne ́erlandais] Paris. Groningen: Wolters-
Noordhoff, 1977.
Stern E.M., Schlick-Nolte B. Frühes Glas der alten Welt 1600 v. Chr. - 50 n. Chr. Summlung Ernesto Wolf. Stuttgart: Hatje,
1994.
Triantafyllidis T. Classical and Hellenistic Glass Workshops from Rhodes. In: Échanges et Commerce du Verre dans le Monde
Antique, Actes du Colloque de l’AFAV, Aix-en-Provence et Marseille, 7-9 Juin 2001. Montagnac: editions M. Mergoil, 2003,
pp. 131-138.
Tsokur I.V. Gruntovyi mogilnik “Volna 1”. Drevnosti Bospora. 2016, vol. 20, pp. 493-500.
Voščinina A.I. Frühantike Glasgefäße in der Eremitage (Gruppe der Salbgefäße in der Sandkern-Technik). Wissenschaftliche
Zeitschrift der Universität Rostock. 1967, no 16, Jhrg. Heft. 7/8, pp. 555-560.
Weinberg G.D. Glass Manufacture in the Hellenistic Rhodes. Archaiologikon Deltion. 1969, tom 24, pp. 144-151.
Weinberg G.D., McClellan M. Glass Vessels in Ancient Greece. Their History Illustrated from the Collection of the National
Archaeological Museum. Athens: Archaeological Receipts fund, 1992.
|
| id | arheologia-com-ua-article-8 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:02:00Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/d2/4db835e2556783992ed3c377622e75d2.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-82019-11-21T13:44:43Z Glass Vessels of the 5th - 1st Centuries BC from Excavation of Tyras Стеклянные сосуды V—I вв. до н. э. из раскопок Тиры Скляний посуд V—I ст. до н. е. з розкопок Тіри Kolesnychenko, Anzhelika N. flacon, unguentaria, workshop, north Pontic region, Tyras, Rhodes, Hellenistic period. флакон, унгвентарий, мастерская, Северное Причерноморье, Тира, Родос, эллинизм. flacon, unguentaria, workshop, north Pontic region, Tyras, Rhodes, Hellenistic period. The core-formed glass vessels from the excavation of the ancient city of Tyras in 1959-2001 are analyzed in the paper. Materials are kept in the the Institute of archaeology (Kyiv) and the Odesa Archaeological Museum of the NAS Ukraine. All vessels are fragmented. Thirteen fragments of amphoriskoi, alabastra, oenochoai and unguentaria have been examined. The first glass vessels have been delivered to the city during ca. 5th - early 4th centuries BC. The fragment of oenochoe (mid-4th - early 3rd centuries BC) can reflect the ties of Tyras with the West Mediterranean basin, probably Italy. Most fragments are dated to the 3rd-2nd centuries BC and were the parts of amphoriskoi and unguentaria. Similar amphoriskoi were discovered in the workshop on Rhodes. The finds of these fragments are the evidence of the trade and economic relations between Tyras and Rhodes. The last period when core-formed glass flacons entered Tyras is marked by the fragments of vessels of the late 2nd - early 1st centuries BC. They were supposedly produced in Syria andPalestine region and on Cyprus. Glass vessels were rather expensive and their finds could be considered as the indicator of the wealth of population. The glass of the Hellenistic period in Tyras are better represented by typological variety than anywhere in the Black Sea north region. The analyzed materials fill the gaps in general picture of the dynamics of import of this type of goods to the cities of North Pontic area and are the valuable source for the further research. Статья посвящена публикации стеклянных сосудов, изготовленных в технике сердечника из раскопок (1959—2001 гг.) античного города Тира. Материалы хранятся в фондах Института археологии и Одесского археологического музея НАН Украины. Все сосуды представлены фрагментами. Всего обнаружено 13 фрагментов — амфорисков, алабастров, ойнохой, унгвентариев. Начало поступления сосудов в город относится к V — началу IV вв. до н. э. Находка обломка ойнохои середины IV — первой четверти III в. до н. э. может отражать связи Тиры с западным Средиземноморьем, возможно, Италией. Бóльшая часть сосудов датируется с середины III в. по середину II в. до н. э. и представлена амфорисками и унгвентариями. Обломки аналогичных амфорисков обнаружены в мастерской Родоса. Находки таких сосудов являются источником для изучения торгово-экономических связей Тиры и Родоса. Последний этап поступления стеклянных флаконов в Тиру зафиксирован обломками сосудов конца II — начала I в. до н. э., производство которых, предположительно существовало в Сиро-Палестинском регионе и на Кипре. Стеклянные сосуды были дорогостоящим товаром, и их находки являются важным свидетельством богатства населения города. Для эллинистического времени находки из Тиры по типологическому разнообразию являются наиболее яркой коллекцией в Северном Причерноморье. Изученные материалы дополняют общую картину динамики поступления этой группы изделий в города Северного Понта и являются ценным источником для дальнейших исследований. У статті розглянуто 13 фрагментів від скляного посуду, які були знайдені в античному місті Тіра на правому березі Дністровського лиману. Посуд виготовлений у техніці сердечника та має різноманітні форми. Більшість флаконів датується серединою III — серединою II ст. до н. е. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2018-03-01 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/8 10.15407/archaeologyua2018.01.102 Arheologia; No 1 (2018): Arheologia; 102-111 Археологія ; № 1 (2018): Археологія; 102-111 Археология; № 1 (2018): Arheologia; 102-111 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2018.01 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/8/8 |
| spellingShingle | flacon unguentaria workshop north Pontic region Tyras Rhodes Hellenistic period. Kolesnychenko, Anzhelika N. Скляний посуд V—I ст. до н. е. з розкопок Тіри |
| title | Скляний посуд V—I ст. до н. е. з розкопок Тіри |
| title_alt | Glass Vessels of the 5th - 1st Centuries BC from Excavation of Tyras Стеклянные сосуды V—I вв. до н. э. из раскопок Тиры |
| title_full | Скляний посуд V—I ст. до н. е. з розкопок Тіри |
| title_fullStr | Скляний посуд V—I ст. до н. е. з розкопок Тіри |
| title_full_unstemmed | Скляний посуд V—I ст. до н. е. з розкопок Тіри |
| title_short | Скляний посуд V—I ст. до н. е. з розкопок Тіри |
| title_sort | скляний посуд v—i ст. до н. е. з розкопок тіри |
| topic | flacon unguentaria workshop north Pontic region Tyras Rhodes Hellenistic period. |
| topic_facet | flacon unguentaria workshop north Pontic region Tyras Rhodes Hellenistic period. флакон унгвентарий мастерская Северное Причерноморье Тира Родос эллинизм. flacon unguentaria workshop north Pontic region Tyras Rhodes Hellenistic period. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/8 |
| work_keys_str_mv | AT kolesnychenkoanzhelikan glassvesselsofthe5th1stcenturiesbcfromexcavationoftyras AT kolesnychenkoanzhelikan steklânnyesosudyvivvdonéizraskopoktiry AT kolesnychenkoanzhelikan sklânijposudvistdonezrozkopoktíri |