Давньоруські зіркоподібні навершя булав із колекції Національного музею історії України
Development of a maces production in Ancient Rus can be traced during the 12th—13th centuries, when the cast bronze hollow mace-heads appeared, having not only military but also a status function. Star-shaped maces were the most vivid examples of such manufacture.The paper deals with th...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2019 |
| Issue: | 1 |
| Pages: | 105-117 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Author Affiliations: |
|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2019
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/81 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Download file: |  |
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824382739447808 |
|---|---|
| author | Osypenko, Maksym S. |
| author_facet | Osypenko, Maksym S. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Maksym S. Osypenko",
"institution": "National Museum of History of Ukraine",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Osypenko, Maksym S. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 117 |
| container_issue | 1 |
| container_start_page | 105 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-04-03T11:21:46Z |
| description | Development of a maces production in Ancient Rus can be traced during the 12th—13th centuries, when the cast bronze hollow mace-heads appeared, having not only military but also a status function. Star-shaped maces were the most vivid examples of such manufacture.The paper deals with the comparison of different typological schemes of the Ancient Rus maces. The position of regarding of all the Ancient Rus star-shaped maces as one main form and consider them as one type divided into four subtypes is justified. The decorative components, which can be implemented with four ornamental schemes with variations, have been also systematized. Some materials from the storage of the National Museum of History of Ukraine that have not been previously published are taken into scientific circulation. The map and the catalogue of the Ancient Rus star-shaped mace heads according to a new research have been compiled |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2019.01.105 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:01:52Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 105
© М.С. Осипенко, 2019
М.С. Осипенко *
ДАВНЬОРУСЬКІ ЗІРКОПОДІБНІ НАВЕРШЯ БУЛАВ
ІЗ КОЛЕКЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
УДК [904.22:069.5](477) "653"
* ОСИПЕНКО Максим Сергійович — науковий спів-
робітник відділу збереження фондів сектору «Се-
редньовічна археологія» Національного музею істо-
рії України, ORCID 0000-0002-7974-877X, osypenko.
ms@gmail.com
https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.01.105
Статтю присвячено одному з різновидів холодної зброї
ударно-роздроблювальної дії — булаві, а саме зіркоподіб-
ним 1 навершям, які паралельно демонструють високий
художній рівень давньоруських майстрів. Розглянуто ві-
домі на цей час типологічні схеми, здійснено спробу сис-
тематизації декору зіркоподібних навершь, картографо-
вано та створено каталог аналогічних знахідок.
К л ю ч о в і с л о в а : зіркоподібні навершя, булава,
давньоруська зброя.
Булава, як зброя ударно-роздроблювальної дії,
займає особливе місце в комплексі озброєння
середньовічного воїна. Нівелюючи захист об-
ладунків, цей різновид холодної зброї завдавав
численні пошкодження внутрішніх органів су-
противника, а специфіка використання дозво-
ляла застосовувати її на короткій дистанції як
пішим, так і кавалерії. Вивченню цього типу
холодної зброї, присвячена чимала кількість
фахової літератури, розгляд якої заслуговує на
окреме висвітлення, але необхідність доопра-
цювання вже встановлених типологічних схем,
у результаті накопичення нового матеріалу, не
викликає сумнівів.
Відомий дослідник зброї Східної Європи
А. Кірпічніков виділяє шість типів металевих
булав: тип І (куб з чотирма хрестоподібними
шипами), тип ІІ, ІІа (спрощена форма типу І, де
функції шипів виконують зрізані кути), тип ІІІ
(з чотирма шипами, розташованими в оточен-
ні невеликих округлих виступів чи без них),
тип IV (дванадцятишипні, з чотирма основни-
ми і вісьмома допоміжними шипами), тип V
(кулястих обрисів) і тип VI (шестипери, пер-
начі) (Кирпичников 1966, с. 51—53, рис. 10).
1 Переклад слова «gwiaździste»; використовується
польськими дослідниками для характеристики від-
повідних зразків давньоруської холодної зброї (Strzyź
2005, s. 107).
Побудований вченим типологічний ряд ліг в
основу робіт науковців під час розгляду знахі-
док із території Білорусі, Польщі, Прибалтики,
Болгарії, Західної України та Буковини (Бек-
тинеев 1993; Кузов 2002; Michalak 2005; Liwoh
2006; Mäesalu 2009; Пивоваров 2012; Плавінскі
2013; Широухов 2014). Дещо його доопрацю-
вали А. Міхалак та І. Ізмайлов. Так, польський
дослідник розділяє тип IV на два типи: IVА (ти-
пові навершя) і IVВ (навершя з більшою кіль-
кістю шипів на високій втулці) (Michalak 2005,
pp. 218—219). Досліджуючи зброю з території
Волзької Булгарії, І. Ізмайлов з типу ІІІ виді-
ляє підтип ІІІА, де замість чотирьох основних
пірамідальних розміщені напівкулясті шипи.
Знахідка походить з території Болгарського
городища і розглядається як булгарська адап-
тація давньоруських виробів (Измайлов 1997,
с. 100).
Зовсім іншу типологічну схему, розглядаю-
чи знахідки ударної зброї з Новгорода, пропо-
нує А. Артем’єв, де вихідною формою всіх на-
ступних модифікацій булав була куля, а не куб.
Правильність такого підходу, на думку вчено-
го, пояснюється типологічною близькістю схе-
ми еволюції кістеня, як подібного за параме-
трами різновиду зброї. Типологія булав, куди
входять як вироби з металу так й інших матері-
алів, виглядає наступним чином: тип І (куляс-
тої форми), тип ІІ (кулясті навершя з ребрами
або перами), тип ІІІ (у формі куба зі зрізани-
ми кутами), тип IV (чотиришипні, дванадця-
тишипні навершя, які є варіантами однієї і тієї
ж вихідної форми) (Артемьев 1990, с. 6—8).
Зауважимо, що ще А.������������������ К ірпічніков заяв-
ляв про подібність типів ІІІ та ������������� IV, допускаю-
чи в типі ІІІ конусоподібні виступи, які інко-
ли за розмірами могли перевищувати допо-
міжні шипи в типі IV. У той же час, до типу IV
були зараховані одиничні екземпляри з біль-
шою кількістю шипів, іноді навіть без чоти-
рьох основних. Тому доцільно розглядати такі
навершя булав у межах одного типу, виділивши
чотири підтипи з різними варіантами (рис. 1).
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1106
Підтип Іа. (чотиришипні). Н авершя ма-
ють чотири основні пірамідальні ромбічні у
перетині шипи, що проходять по центральній
осі бойової частини виробу.
Підтип Іb. Чотири основні шипи мають
форму півкуль; відомий за однією знахідкою
з Болгарського городища (Измайлов 1997,
рис. 69, 4).
Підтип ІІa. (дванадцятишипні). Розміщен-
ня основних шипів як у підтипі І з вісьмома до-
поміжними пірамідальними трикутними в пе-
ретині шипами, які розміщуються симетрично
у нижній та верхній осі бойової частини виро-
бу, поміж бічних сторін основних шипів.
Підтип ІІb. Відрізняється від підтипу ІІА
допоміжними шипами, які мають форму зрі-
заних конусів із рельєфними круговими загли-
бленнями.
Підтип ІІІ. (шістнадцятишипні). Розмі-
щення основних шипів як і у попередніх під-
типах, з дванадцятьма допоміжними пірамі-
дальними ромбічними в перетині шипами,
які розміщуються симетрично в нижній та
верхній осі бойової частини виробу, поміж
бічних сторін та верхнього і нижнього кута
основного шипа. Відомий за однією зна-
хідкою з К олодяжинського городища (Юра
1962, рис. 53, 2).
Рис. 1. Підтипи та орнаментаційні схеми зіркоподібних булав (чорні клітинки пока-
зують, в яких підтипах не можуть зустрічатися відповідні орнаментаційні схеми)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 107
Підтип IV. Навершя цього підтипу покрите
шістнадцятьма, або більше, невеликими три-
кутними в перерізі пірамідальними шипами. На
одній стулці чотири розміщені в середній, а ще
чотири симетрично у верхній і нижній осі бо-
йової частини виробу. Відомі наразі дві знахідки
означеного типу: одна походить з Дорогобужа,
друга зберігається в Угорському національному
музеїта має невідоме походження (Никольчен-
ко 1976, с. 372; Michalak 2005, tabl. III, 13).
Орнаментація зіркоподібних навершь до-
сить різноманітна. Вона розміщується як на
бойовій частині виробу, так і на втулці: обрам-
лює шипи одно-, дво- та трирядними рельєф-
ними валиками, двома чи трьома рядками з
псевдозерні або ж повністю покриває нею пло-
щину. В місцях перетину валиків чи рядків на
кутах шипів часто перекривається декоратив-
ними перлино-, пальчико- та конусоподібни-
ми виступами. Іноді трапляються знахідки без
орнаменту або ж несиметричним зображення
на двох стулках однієї булави. Навершя відли-
валися по восковій моделі у двобічній глиня-
ній формі. Н а місці з’єднання стулок булави
добре помітні, хоча й затерті, ливарні шви. Та-
кож майстер міг відлити декілька однотипних
предметів одночасно, при цьому кількість від-
ливок рівнялась кількістю попередньо підго-
товлених форм (Кирпичников 1966, с. 52).
Нами було здійснено спробу певної систе-
матизації декору зіркоподібних навершь, роз-
діливши їх на чотири орнаментаційні схеми.
Враховуючи різноманітність описаної вище
орнаментації, вихідними маркерами стала на-
явність чи відсутність, а також форма декора-
тивних виступів.
Рис. 2. Зіркоподібні булави давньоруського часу з колекцій Н МІУ: 1 — Хмільна
(В4140); 2 — околиці Сміли (В1209); 3, 4 — Малий Букрин (В1210; В3264); 5, 8 —
Київ (В8/8107; В15/3592); 6 — Грищенці (В3839); 7 — Райки (В22/493); 9 — місце
знахідки невідоме (Вд1269); 10 — околиці Канева (В307)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1108
Рис. 3. Давньоруські зіркоподібні булави ХІІ—ХІІІ ст. (Іа — 50—53, 55—64, 69—70; Іb — 54; ІІа — 1—44; ІІb — 45—
49; ІІІ — 67; IV — 65, 66): 1, 2 — Київ, верхнє місто (за М. Каргеом); колекція І. Хайновського (за А. Кірпічніко-
вим); 3 — колишній Васильківський повіт (за О. Бобринським); 4, 67 — Колодяжин (за Р. Юрою); 5, 6 — Райки
(за В. Гончаровим); 7 — Василів (за Б. Тимощуком); 8—10, 61 — Шепетівка (за А. Кірпічніковим); 1 — Галиця (за
С. Пивоваровим); 12 — Онишківці (В. Петечирич); 13 — Ставчани (за С. Терським); 14 — Бовшів (за В. Бараном);
15 — Хорлупи (за М. Кучинко); 16 — Дорогобуж (за Ю. Нікольченко); 17, 18 — Володимир-Волинський (за М. Ку-
чинко); 19, 20, 62 — Городниця (за Р. Лівохом); 21 — околиці Ужгорода (Ужгородський краєзнавчий музей); 22,
23 — Херсонес (за Л. Колесниковою); 24, 46 — Варта Молдавіцей; 25 — околиці Варти Молдавіцей; 26 — Чермно;
27 —П’єніни над Дунайцем; 28 — Радимно (всі за А. Міхалаком); 29 — Вільне (за Р. Широуховим); 30, 31 — Асоте
(за Е. Шноре); 32, 55 — Рига (за Р. Хаусманом); 33 — Вільно (за В. Зоценком); 34 — околиці Вітебська (за М. Пла-
вінські); 35 — Копись (за Е. Загорульським); 36 — Серенськ (за Т. Нікольською.); 37 — ДМЗ «Куликове поле»;
38 — Нижній Новгород (за Т. Гусєвою); 39, 45 — місце знахідок невідоме (Національний військово-історичний
музей України); 40 — Стара Рязань (за А. Артамакіним); 41 — Мурзихінське (за І. Ізмайловим); 42 — Калчево (за
Х. Кузовим); 43 — місце знахідки невідоме (Ряшівський краєзнавчий музей); 44, 51, 64, 66 — місце знахідки не-
відоме (Угорський національний музей) (всі за П. Стцишем); 47 — Долиште (за Х. Кузовим); 48 — Таммекюла
(за А. Маесалу); 49 — Мануйлове (за А. Спіциним); 50 — Пересопниця (за О. Златогорським); 52 — Новгород (за
А. Артем’євим); 53, 54 — Болгар (за І. Ізмайловим); 56 — Слуцьк (за Л. Алєксєєвим); 57 — Бородино (за В. Сєдо-
вою); 58 — Ільнеть (за Ф. Нефедовим); 59 — Ельблонг (за А. Міхалаком); 60 — Черепківці (за С. Пивоваровим);
63 — Модороб (за А. Бєлавіним); 65 — Дорогобуж (за Ю. Нікольченко); 68 — місце знахідки невідоме (Литва) (за
А. Кірпічніковим); 69 — Тільзіт (Німецький історичний музей); 70 — Столп’є; 71 — околиці Берегового; 72 — Гра-
ди (всі за А. Міхалаком); 73 — Гродно (за М. Вороніним)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 109
Схема 1. П редставлена перлиноподібними
виступами, найчисленніша за кількістю знахі-
док, виокремлено п’ять варіантів:
a) виступи розміщені на кожному куті осно-
вного бойового шипа, трапляєтся в підтипах І,
ІІа, IIb (Пересопниця, Київ, Василів, Мануй-
лове, Таммекюла та ін.), можлива в підтипі IV;
b) виступи розміщені на кожному куті осно-
вного бойового шипа та між ними, існує тільки
в підтипі І (Рига, Слуцьк, Бородинське тощо),
оскільки додаткові перлини в наступних типах
перекриваються допоміжними шипами;
c) одиничні виступи розміщені на середніх
кутах бойового шипа і попарно на верхніх та
нижніх кутах, зустрічається в підтипі ІІа (Рай-
ки, кол. Васильківський повіт тощо), можлива
у всіх інших, окрім підтипу ІІІ;
d) виступи розміщені на середніх кутах
бойового шипа, відома за знахідками з Галиці
(підтип ІІа) та К олодяжина (підтип ІІІ),
можлива у всіх інших підтипах;
е) виступи розміщені на верхньому та
нижньому куті основного бойового шипа,
відомий за однією знахідкою зі Старої Рязані
(підтип ІІа), можлива в підтипах І, ІІb, IV.
Схема 2. Представлена невеликими рельєф-
ними конусоподібними виступами, трапля-
ються в підтипах І і ІІа (Городниця, Городище,
Київ, Володимир-Волинський, Ставчани та
ін.), можлива у підтипах ІІb та IV.
Схема 3. Представлена пальчикоподібними
виступами, відома в підтипі І (Черепківці,
Берегівський р-н, Столп’є, Гради), можлива у
всіх інших, окрім підтипу ІІІ.
Схема 4. Демонструє відсутність виступів,
трапляється серед підтипів І і ІІа, хоча можли-
ва серед усіх інших підтипів (Гродно, Городни-
ця, Дорогобуж та ін.).
У фондових колекціях «Середньовічної
археології» Н аціонального музею історії
України до давньоруських зіркоподібних бу-
лав належить 10 одиниць. Усі вони виготовлені
зі сплаву кольорового металу на основі
міді. Знахідки поділяються за підтипами і
орнаментаційними схемами на шість груп:
1) IIb1a. Навершя (Інв. № В4140, Ст. інв.
№ 2415) виявлене в с. Хмільна на Канівщині, по-
ходить із колекції В. Хвойки, передане до фондів
музею Імператорською археологічною комісією
1887 р. Основні шипи мають дворядні рельєфні
валики по контуру. Всередині виріб повністю за-
литий свинцем, нижня частина втулки втраче-
на — відбита внаслідок удару (рис. 2, 1). Прямі
аналогії — чотири одиниці (Мануйлове, Варта
Молдавіцей, Таммекюла, Доліште) невідомого
походження із зібрань Національного військово-
історичного музею (рис. 3, 45—49) (Спицын
1905, с. 140, рис. 84; Michalak 2005, p. 218, 13;
Mäesalu 2010, р. 142, fig. 1).
2) ІІа1а (4 од.). Навершя (Інв. № В1209,
Ст. інв. с. 68449; № 66, за А. Кірпічніковим) по-
ходить з околиць Сміли, було виявлене під час
зборів предметів археології, які проводив О. Бо-
бринський у кінці ХІХ — на початку ХХ ст. (Бо-
бринский 1901, с. 146, табл. ХІІ, 1). Шипи мають
по контуру три рядки рельєфних валиків, а втул-
ка прикрашена зигзагоподібним рельєфним ва-
ликом. Виріб пустотілий, сліди заповнення свин-
цем відсутні, по тілу зафіксовані п’ять наскрізних
отворів різної форми, що утворилися в процесі
лиття (рис. 2, 2). Прямі аналогії виявлені в Києві
(рис. 3, 1) (Каргер 1958, рис. 82).
Дві булави знайдені мешканцями с. Малий
Букрин на початку ХХ ст. (Ханенко 1901, табл. ІІ,
101, 102). Одна з них (Інв. № В1210, Ст. інв.
с. 68446; № 61, за А. Кірпічніковим) всередині за-
лита свинцем, верх втулки розклепаний і приймає
чотирикутну форму, а інша (Інв. № В3264, Cт. інв.
с. 68445; № 62 за А. Кірпічніковим) — пустотіла,
сильно пошкоджене корозією, з втраченою
приблизно 1/4 частиною виробу. Рельєфні
валики у два ряди ідуть по контуру шипів обох
предметів, але втулка рельєфним валиком
прикрашена лише в навершя Інв. № В1210
(рис. 2, 3, 4). Прямі аналогії — Шепетівка, Коло-
дяжин, Херсонес (рис. 3, 4, 8, 22) (Кирпичников
1978, рис. 4, 2—4; Юра 1962, рис. 53, 1; Колесни-
кова 1975, рис. 2, а).
Навершя (Інв. № В8/8107; № 59, за
А. Кірпічніковим) виявлене під час археологічних
досліджень садиби колишньої Художньої шко-
ли 1936 р. (тепер територія Н МІУ) у К иєві,
неподалік Десятинної церкви експедицією
Рис. 4. Способи обважування свинцем булав підтипів
Іа, ІІа, ІІb: 1 — не обважена; 2 — повністю залита по-
рожнина навершя; 3 — обважене ядро, шипи пусті;
4 — обважені тільки шипи
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1110
Т. Мовчанівського (Каргер 1958, рис. 82). Шипи
мають контур із трьох рядків псевдозерні, а втул-
ка — трирядкові рельєфні валики. Порожнина
навершя залита свинцем, поверхня спрацьова-
на, дещо ввігнутий бік та тріснутий один із чо-
тиригранних шипів. Також втулка в нижній
частині приймає чотирикутну форму. Очевид-
но, це було зроблено після насаджування на
руків’ї для міцнішої фіксації (рис. 2, 5). Прямі
аналогії — Василів, Вітебськ, Копись (рис. 3, 7,
34, 35) (Загорульский 1973, с. 359; Тимощук 1982,
с. 99, рис. 16; Плавінскі 2013, с. 38).
Рис. 5. Карта поширення давньоруських зіркоподібних булав ХІІ—ХІІІ ст. в Східній Європі (нумерація згід-
но каталогу)
№
з/п
Інв. №
Похо-
дження
Підтип/
схема
Розміри на-
вершя (мм)
Висота ши-
пів (осн./
доп.; мм)
Виступ втул-
ки за (верх/
низ; мм)
Діаметр
втулки
(мм)
Товщи-
на сті-
нок (мм)
Вага (г)
Наяв-
ність
свинцю
1 В4140 Хмільна ІІb1а 45 × 44 15/9 5,5/– 21 3 336 +
2 В1209 б. Сміли ІІа1а 61 × 70 20/12 7,5/7,5 32 3,5 211,5 –
3 В1210 Букрин ІІа1а 56 × 51 16/6 6,5/12,5 22 3 210,5 +
4 В3264 Букрин ІІа1а 61 × 44 14/9 10,5/13 27 3 150 –
5 В8/8107 Київ ІІа1а 56 × 55 16/7,5 7/7 23,5 3 230 +
6 В3839 Грищенці ІІа1с 50 × 53 11,5/7,5 6/6 23 3 135 –
7 В22/493 Райки ІІа1с 50 × 53 14/7 2/5 24 3 136 –
8 В15/3592 Київ Іа2 56,5 × 57,5 17/– 6/6 27 3 330 +
9 Вд1269 МЗН Іа1а 54 × 51 15/– 6,5/6,5 25 3 200 +
10 В307 б. Канева ІІа4 55 × 53 16/10 6/6 23 3 145 –
Таблиця 1. Давньоруські зіркоподібні навершя із колекцій НМІУ
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 111
3) ІІа1с (2 од.). Н авершя (Інв. № В3839,
Ст. інв. с. 609913, № 16896; № 70, за А. Кірпіч-
ніковим) випадково виявлене в Грищенцях на
початку ХХ ст. (Каталог украинских..., с. 159,
№ 639). Шипи мають контур із двох рядків
псевдозерні та рельєфних валиків, додатково
орнаментовані рядком рельєфних валиків ман-
жети отворів втулки. П риблизно 1/3 виробу
втрачена (рис. 2, 6). Прямі аналогії — колишній
Васильківський повіт Київської губернії (рис. 3,
3) (Бобринский 1914, с. 104, рис. 11).
Інше навершя (Інв. № В22/493; № 71, за
А. Кірпічніковим) походить із культурних шарів
Райковецького городища, яке досліджувалося
в середині 1930-х рр. Сама знахідка — одна з
трьох булав, що були виявлені на пам’ятці
експедицією Т. Мовчанівського (Гончаров
1950, с. 95, табл. ХІ, 7, 8). Шипи мають контур
із двох рядів рельєфних валиків. Сліди свинцю
всередині виробу не виявлені, а ззовні предмет
сильно пошкоджений, зафіксовані втрати ме-
талу та тріщини на вершинах шипів і стінках
навершя (рис. 2, 7). Прямі аналогії — Дорого-
буж (рис. 3, 16) (Никольченко 1976, с. 372).
4) Іа2. Ще одне навершя з К иєва (Інв.
№ В15/3592; № 54, за А. Кірпічніковим), знай-
дено у 1938 р. на території Михайлівського мо-
настиря під час дослідження давньої майстерні
відомої як «будинок художника» експедицією
М. К аргера (Каргер 1945, рис. 13). Втулка і
шипи мають контури із трирядних рельєфних
валиків, а простір між валиками заповнений
горизонтальними рядками псевдозерні. Н а-
вершя булави має тріщини, втрачена 1/4 части-
на виробу, всередині залита свинцем, але шипи
залишаються пустотілими (рис. 2, 8). П рямі
аналогії — Шепетівка, Городниця (рис. 3, 61,
62) (Кирпичников 1978, рис. 4, 2; Liwoh 2006,
fig. 3).
5) Іа1а. Навершя (Інв. № Вд1269) має не-
відоме походження, записана до інвентарної
книги допоміжного фонду в 1982 р. Шипи та
втулка мають контури із дворядних рельєфних
валиків, а простір між валиками заповнений
горизонтальними рядками псевдозерні (рис. 2,
9). Навершя порожнисте, але самі шипи всере-
дині залиті свинцем. Прямі аналогії невідомі.
6) ІІа4. Навершя (Інв. № В307, Ст. інв.
№ 15606) походить з околиць К анева, було
придбане О. Бобринським з колекції універ-
ситету св. Володимира 1910 р. Шипи навершя
мають контури із псевдозерні, розташованої
в три рядки, по нижній і верхній осі бойової
частини та втулці проходить рельєфний ва-
лик. Один із шипів має отвір з дещо увігнути-
ми до середини стінками, свинцю на виробі не
виявлено (рис. 2, 10). Прямі аналогії — Київ,
Бовшів (рис. 3, 2, 14) (Баран 1972, рис. 3, 30;
Кирпичников 2000, с. 232, рис. 1, 1).
На прикладі булав із музейних колекцій,
зафіксовані наступні способи обважування
свинцем: 1) повністю залите навершя; 2) зали-
те ядро, але основні шипи пусті; 3) заливалися
лише основні шипи (рис. 4).
Параметри описаних вище булав можна
звести до наступної таблиці (табл. 1).
Виробництво давньоруських булав досягає
свого розквіту в ХІІ—ХІІІ ст., коли з’являються
литі пустотілі навершя з бронзи, які окрім вій-
ськової носили ще певну статусну функцію
(Кирпичников 1966, с. 51). А. Кірпічніков дій-
шов висновку, що центр виготовлення був зо-
середжений у К иєві (знахідки глиняних ли-
варних форм кістенів з території Десятинної
церкви, навершя булави з «будинку художни-
ка» поблизу Михайлівського собору тощо), або
ж в інших південноруських містах (Кирпични-
ков 1966, с. 53—54).
Знахідки (навершя, залишки обпаленої
глини з прикипілими злитками бронзи) вияв-
лені С. П ивоваровим під час обстеження го-
родища в с. Галиця у 2011 р. (Пивоваров 2012,
с. 33), а також сучасна топографія поширення
булав (рис. 5), розширюють уявлення про цен-
три давньоруського ливарництва пов’язаного з
військовою справою. Відповідно, виробництво
було зосереджене не тільки в Київській землі,
але й в південно-західній Русі. Звідси відбував-
ся експорт вказаних товарів до Польщі, При-
балтики, Волзької Булгарії, у землі північно-
західної та північно-східної Русі. Не виключе-
но, що знахідки булав на подовженій втулці,
але з характерною давньоруською орнамен-
тацією з Гродно, Берегове, Градів, Столп’є
(рис. 3, 70—73), демонструють певний західно-
європейський вплив на давньоруські зброяр-
ські традиції.
Нижче подається каталог зіркоподібних бу-
лав давньоруського часу ХІІ—ХІІІ ст., виявле-
них на території Східної Європи (табл. 2)2.
2 У поданий каталог не увійшла низка знахідок із ката-
логу А. Кірпічнікова, а саме №№ 67, 69, 79 (всі збері-
гаються в НМІУ), оскільки вони не є зразками дав-
ньоруської зброї. Під знаком питання (?) в колонці
«підтип/схема» значаться навершя, котрі згадуються
в літературі, але відсутні їхні фото чи рисунки, а також
наведений опис не дозволяє чітко визначити орна-
ментаційну схему. Скорочення №№ в каталогах до-
слідників: (А) — А. Артем’єва, (Б) — Ш. Бектинєєва,
(І) — І. Ізмайлова, (К) — А. Кірпічнікова, (Л) — Р. Лі-
воха, (М) — А. Міхалака, (Ш) — Р. Широухова.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1112
№
з/п
Походження Підтип/
схема
Кіль-
кість
Комплекс/дослідження Джерело інформації Дані з інших
каталогів
1 Київ Іа1a 1 Михайлівська гора, згоріла бу-
дівля ремісника / М. Каргер,
1938 р.
Каргер 1945, рис. 13 № 54 (К)
ІІа1a 1 Старокиївська гора, садиба Де-
сятинної церкви / Т. Мовчанів-
ський, 1936 р.
Каргер 1958, рис. 82 № 59 (К)
ІІа2 1 Верхнє місто, 1936—1938 рр.,
не локалізована
Каргер 1958, рис. 82 № 60 (К)
ІІа4 1 Колекція І. Хайновського,
не локалізована
Кирпичников 2000,
с. 232, рис. 1, 1
2 колишній
Васильків-
ський повіт
Київської
губернії
ІІа1с 1 Не локалізована Бобринский 1914,
с. 104, рис. 11
№ 63 (К)
3 Малий
Букрин
ІІа1a 2 Не локалізовані Ханенко 1901, табл. ІІ,
101, 102
№ 61, 62 (К)
4 Пшенички ІІа1a 1 Не локалізована. Колекція
В. Антоновича з університету
св. Володимира
Каталог выставки ХІ...
1899, с. 148, № 322
№ 63 (К)
5 Грищенці ІІа1с 1 Не локалізована Каталог украинских...,
с. 159, № 639
№ 70 (К)
6 околиці Ка-
нева
ІІа4 1 Не локалізована. З колекції
університету св. Володимира
Публікується вперше
7 Хмільна ІІb1a 1 Не локалізована. Колекція
В. Хвойки
Публікується вперше
8 Бабичі ІІа (?) 1 Не локалізована Кирпичников 1966,
с. 132
№ 68 (К)
9 околиці
Сміли
ІІа1a 1 Не локалізована Бобринский 1901,
с. 146, табл. ХІІ, 1
№ 66 (К)
10 Межирічки ІІа (?) 1 Курган 2 / А. Абаз, 1895 р. Кирпичников 1966,
с. 132
№ 78 (К)
11 Райки ІІа1c 1 Городище / Т. Мовчанівський,
30-рр. ХХ ст.
Гончаров 1950, с. 95,
табл. ХІ, 7, 8
№ 71—74
(К)
ІІа4 1
12 Колодяжин ІІа1a 1 Городище (господарська при-
будова 17, напівземлянка 6) /
В. Гончаров
Юра 1962, Рис. 53, 1,
№ 2
№56, 75(К)
ІІІ 1d 1
13 Шепетівка
(Ізяславль)
Іа2 1 Городище / М. Каргер, 1950-рр. Кирпичников 1978,
рис. 4, 2—4
№ 57, 76, 77
(К)
ІІа1a 3
14 Дорогобуж ІІа1c 1 Городище (західна тераса, жит-
ло) / Ю. Нікольченко, 1975 р.
Никольченко 1976,
с. 372
№ 2, 3 (Л)
IV 4 1
15 Пересопни-
ця
Іа1a 1 Городище (ур. Пастівник) /
О. Златогорський, 2011 р.
Златогорський 2012,
с. 399
16 Хорлупи ІІа1a 1 Не локалізовано. Випадкова
знахідка А. Потрелюка поблизу
городища
Кучинко 2008, рис. 3, 3 № 11 (Л)
17 Херсонес ІІа1a 1 Північно-східний район, згорі-
ла будівля, 1910 р.
Колесникова 1975,
с. 267; рис. 2, а
ІІа3 1 Із розкопок К. Косцюшко-
Валюжинича, 1888 р.
Не локалізована
Спадщина Візантій-
ського Херсона 2011,
с. 541, 233
18 Онишківці ІІа1a 1 Городище Петегирич 1990, с. 165 № 16 (Л)
Таблиця 2. Каталог давньоруських зіркоподібних булав ХІІ—ХІІІ ст.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 113
19 Бовшів ІІа4 1 Поселення ІІ (уроч. Сулива) /
В. Баран 1962—1964 рр.
Баран 1972, с. 101,
рис. 3, 30
№ 1 (Л)
20 Василів ІІа1a 1 Городище (уроч. Хом) / Б. Тим-
ощук, 1959 р.
Тимощук 1982, с. 99,
рис. 16
№ 81 (К)
21 Городниця Іа2 1 Випадкові знахідки виявлені на
сільськогосподарських угіддях,
80-рр. ХІХ ст.
Liwoh 2006, p. 72, fig. 3 №№ 6—8
(Л)
ІІа1a 1
ІІа4 1
22 Галиця
(Кучелмін)
ІІа1d 1 Городище (уроч. Труфано-
ва криниця) / С. Пивоваров,
2011 р.
Пивоваров 2012, с. 33,
рис. 1, 3
23 Ставчани ІІа2 1 Поселення / І. Винокур Терський 2014, с. 170,
рис. 3, 7
24 Черепківці Іа2 1 Не локалізовано, знахідка
1960-х рр.
Пивоваров 2012, с. 33,
рис. 1, № 2
25 Варта Мол-
давіцей
ІІа4 1 Поселення Michalak 2005, p. 217,
12; p. 218, 13
ІІb1a 1
26 околиці Вар-
ти Молдаві-
цей
ІІа1a 1 Не локалізована Michalak 2005, p. 218, 7
27 околиці
Ужгорода
ІІа4 1 Не локалізована Ужгородський крає
знавчий музей
№ 83 (К)
28 околиці Бе-
регового
Іа3 1 Зібрання Т. Легоцького, кінець
ХІХ ст., не локалізовано
Michalak 2005, p. 217,
10
№ 58 (К)
29 Володимир-
Волинський
ІІа2 2 Одна знахідка виявлена під час
археологічних досліджень міста
1974 р., інша — не локалізована
Кучинко 2008, рис. 3,
1, № 2
№№ 20, 21
(Л)
30 Чермно ІІа1a 1 Не локалізована Michalak 2005, р. 218, 1 № 5 (М)
31 Столп’є Іа3 1 Не локалізована Michalak 2005, р. 217, 7 № 23 (М)
32 Радимно ІІа1a 1 Знахідка виявлена випадково,
із розмивів старого русла річ-
ки Сян
Michalak 2005, р. 218,
№ 2
№ 20 (М)
33 Гради Іа3 1 Не локалізована Michalak 2005, р. 217, 9 № 8 (М)
34 П’єніни над
Дунайцем
ІІа1а 1 Знахідка виявлена під час до-
слідження замку
Michalak 2005, р. 218,
10
№ 15 (М)
35 Слуцьк ІIа (?) 1 Не локалізована, Бектинеев 1993, с. 101 № 8 (Б)
Іа1b 1 Дитинець / Л. Калядзінського,
1985 р.
Алексеев 2006, с. 175,
рис. 57, 13
36 Гродно Іа4 1 Старий замок, 1930 р. Воронин 1954, с. 54,
рис. 22, 13
з них № 53
(К); № 5—6
за (Б)
ІІа4 1 Не локалізована. Знахідка
О. Трусов, 1986 р.
Бектинеев 1993, с. 101
37 Вільнюс ІІа1a 1 Верхній замок Зоценко 1983, рис. 9
38 Совєтськ
(Тільзіт)
Іа3 1 Замкова гора Широухов 2014, с. 397 № 17 (Ш)
39 Вільне
(Шуль-
штейн)
ІІа1a 1 Могильник Широухов 2014, с. 397 № 18 (Ш)
40 Асоте ІІа1a 2 Городище, розкоп А / Е. Шно-
ре 1949 р.
Шноре 1961, с. 47,
рис. 64; Кирпичников
1966, с. 52; табл. 27, 3
41 Рига Іа1b 1 Одна знахідка виявлена на розі
колишніх вулиць Ніколая і
Хульфштрассе
Hausmann 1896, р. 61,
486, 7, 8; Taf. 26, 17, 18
ІІа1a 1 Не локалізована
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1114
42 околиці Ві-
тебська
ІІа1a 1 Не локалізована Плавінскі 2013, с. 38
43 Копись ІІа1a 1 Дитинець / Е. Загорульський,
1972 р.
Загорульский 1973,
с. 359
№ 7 (Б)
44 Таммекюла ІІb1a 1 Випадкова знахідка на сіль-
ськогосподарському угідді,
2009 р.
Mдesalu 2010, р. 142,
fig. 1
45 Ельблонг Іа1a 1 Не локалізована Michalak 2005, р. 217,
11
№ 6 (М);
№ 20 (Ш)
46 Мануйлове ІІb1a 1 Курган 4 / В. Глазов, поч.
ХХ ст.
Спицын 1905, с. 140,
рис. 84
№ 51 (К)
47 Новгород Іа1a 1 Неревський конець, 1989 р. Артемьев 1990, рис. 10,
№ 2
№ 12 (А)
48 Бородинo Іа1a 1 Городище / В. Седова, 1958—
1959 рр.
Седов 1960, с. 111,
рис. 56
№ 52 (К)
49 Вишгород ІІа (?) 1 Городище / Т. Мовчанівський,
1930-ті рр.
Гончаров 1950, с. 95 ІІІ (К)
50 Серенськ ІІа1a 1 Городище / Т. Нікольська, поч.
1970-х рр.
Никольская 1974, с. 40,
рис. 13, 5
51 З території
ДМЗ «Кули-
кове поле»
ІІа1a 1 З території заповідника goskatalog.ru/portal/#/
collections?id=5650579
52 Стара Рязань ІІа1е 1 Городище, південна тераса, по-
близу стін Спаського собору
Артамакин 2016, с. 66,
рис. 2
53 Нижній
Новгород
ІІа4 1 Знайдена під час досліджень по
вул. Мініна, 1, 2007 р.
http://www.opentextnn.
ru/history/archaeology/
museum/?id=2456
54 Модороб Іа2 1 Поселення Белавин 2000, с. 151,
рис. 85, 3
55 Ільнеть Іа1b 1 Городище, 1894 р. Нефедов 1899, с. 64,
рис. 21
56 Мурзихін-
ське
ІІа1a 1 Поселення Измайлов 1997, с. 99 № 12 (І)
57 Болгар Іа1a 1 Городище Измайлов 1997, с. 100–
101
№ 10 (І)
Іb1a 1 № 13 (І)
58 Унтер-
Плехен
ІІа (?) 1 Не локалізована Зоценко 1983, с. 53
59 Біляр Іа1a 1 Городище Измайлов 1997, с. 99 № 11 (І)
60 Долиште ІІb1a 1 З території фортеці Кузов 2002, p. 182,
tabl. 2, 13
61 Калчево ІІа1a 1 Не локалізована Кузов 2002, p. 182,
tabl. 2, 8
62 Слободка ІІа (?) 1 Городище (мале) Зоценко 1983, с. 53
63 Зеленча Іа1а 1 Городище (?), 1945 р. Кирпичников 1966,
табл. XXVI, 4
№ 80 (К)
Всього 83
Алексеев Л.В. Западные земли домонгольской Руси.
Очерки истории, археологии, культуры. Москва,
2006, кн. 1.
Артамакин А.Н., Стрикалов���������������������������� И.Ю. Булава из Старой Ряза-
ни. Краткие сообщения Института археологии. Мо-
сква, 2016, № 245 (ч. ІІ), с. 64—68.
Артемьев А.Р. Кистени и булавы из раскопок Новгорода
Великого. Материалы по археологии Новгорода 1988 г.
Москва, 1990, вып. I, с. 5—28.
Баран В.Д., Чайка Р.М. Давньоруське поселення Бовшів
II на П одністров’ї. Археологія. К иїв, 1972, вип. 7,
с. 97—102.
Бектинеев Ш.И. Булавы и кистени ХІ—XIV вв. Сярэдне-
вяковыя старажытнасці Беларусі: Новыя матэрыялы і
даследванні. Мінск, 1993, с. 99—106.
Белавин А.М. Камский торговий путь. Пермь, 2000.
Бобринский А.А. Курганы и случайные археологические
находки бл. м. Смелы. Санкт-Петербург, 1901, т. III.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 115
Бобринский А.А. Отчеть о раскопкѣ въ Кіевской губерніи
въ 1912 году. Извѣстія Императорской Археологиче-
ской коммиссіи. Петроградѣ, 1914, вып. 54, с. 99—108.
Воронин Н.Н. Древнее Гродно (по материалам археоло-
гических раскопок 1932—1933 гг.). Материалы и ис-
следования по археологии. Москва, 1954, № 41.
Гончаров В.К. Райковецкое городище. Киев, 1950.
Гусева Т.В. Мужская «забава». [��������������������� online��������������� ]. Режим досту-
пу: http://www.opentextnn.ru/history/archaeology/
museum/?id=2456
Загорульский Э.М. Раскопки в Копыси. Археологические
открытия 1972. Москва, 1973, с. 358—359.
Златогорський О.Є., Ващепа М.П., Самолюк В.О. Архео
логічні дослідження в с. Пересопниця. Археологічні
дослідження в Україні 2011. Київ, 2012, с. 398—399.
Зоценко В.М. Е кспорт зброї К иєва в П івденно-Східну
Прибалтику. Археологія УРСР. К иїв, 1983, № 44,
с. 47—61.
Измайлов И .Л. Вооружение и военное дело населения
Волжской Булгарии Х — нач. ХІІІ вв. Казань; Ма-
гадан, 1997.
Каргер М.К. Землянка-мастерская киевского художника
ХІІІ века. Краткие сообщения Института истории
материальной культуры. Москва; Ленинград, 1945,
т. ХІ, с. 5—15.
Каргер М.К. Древний Киев. Москва; Ленинград, 1958.
Каталогъ выставки ХІ-го археологическаго създа в Киевѣ.
Киев, 1899.
Каталогъ украинскихъ древностей коллекціи В.В. Тар-
новского. Кіевъ, 1898.
Кирпичников А.Н. Древнерусское оружие. К опья,
сулицы, боевые топоры, булавы, кистени ІХ—
ХІІІ вв. Свод археологических источников. Москва;
Ленинград, 1966, Е.1-36.
Кирпичников А.Н. Массовое оружие ближнего боя из рас-
копок древнего И зяславля. Краткие сообщения Ин-
ститута археологии. Москва, 1978, № 155, с. 80—87.
Кирпичников А.Н. Булавы и кистени из коллекции
И. Хайнов��������������������������������������c�������������������������������������кого в собрании Музея Войска Польско-
го. Археологические вести. Санкт-Петербург, 2000,
вып. 7, с. 230—235.
Колесникова Л.Г. Погребение воина на некрополе Хер-
сонеса. Советская археология. Москва, 1975, № 4,
с. 265—267.
Кузов Х. Боздугани от Варненския археологически му-
зей. Acta Musei Varnaensis І. Оръжие и снаряжение през
късната античности и средновековието IV—XV в.
Varna, 2002, vol. I, p. 179—190.
Кучинко М., Охріменко Г., Савицький В. Культура Волині
та Волинського Полісся княжої доби. Луцьк, 2008.
Нефедов Ф.Д. Отчет об археологических исследованиях в
Прикамье, произведенных летом 1893 и 1894 гг. Ма-
териалы по археологии восточных губерний. Москва,
1899, т. 3.
Никольская Т.Н. Военное дело в городах земли Вятичей
(по материалам древнерусского Серенска). Крат-
кие сообщения Института археологии. Москва, 1974,
вып. 139, с. 34—42.
Никольченко Ю.М., Пономарева Т.А., Зимина Л.М. Гор-
диенко Н .М. Раскопки городища Дорогобуж. Ар-
хеологические открытия 1975 года. Москва, 1976,
с. 371—372.
Петегирич В.М. Оружие и снаряжение всадника. Архео-
логия Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (раннесла-
вянский и древнерусский периоды). Київ, 1990, с. 163—
171.
Пивоваров С.В. Металеві навершя булав з давньоруських
пам’яток Буковини. Вісник національного університе-
ту «Львівська політехніка». Серія «Держава та ар-
мія». Львів, 2012, № 724, с. 31—35.
Плавінскі М. Узбраенне беларускіх земляў Х—ХІІІ ст.
Мінск, 2013.
Терський С., Зухар’єв В. К істені та булави ХІ—ХІІІ ст.
з території Буковини. Археологія&Фортифікація.
Кам’янець-Подільський, 2014, с. 165—170.
Тимощук Б.О. Давньоруська Буковина. Київ, 1982.
Седов В.В. Сельские поселения центральных районов
Смоленской земли (VIII—ХV вв.). Материалы и ис-
следования по археологии. Москва; Ленинград,
1960, № 92.
Спадщина Візантійського Херсона. Севастополь; Остін,
2011.
Спицын А.А. Отчет о раскопках В.Н. Глазова в 1903 г.
близ д. Мануйловой Ямбургского уезда. Записки
отделения русской и славянской археологии. Санкт-
Петербургъ, 1905, т. VIII, в. 1.
Ханенко Б.И., Ханенко В.И. Древности Приднепровья.
Кіевѣ, 1901.
Шноре Э.Д. Асотское городише. Материалы и исследова-
ния по археологии Латвийской СССР. Рига, 1961.
Широухов Р.А. Импорты древнерусских типов на терри-
тории Пруссов в Х/ХІ—XIV вв. Русь в IX—ХІІ веках.
Общество, государство, культура. Москва; Вологда,
2014. с. 386—412.
Юра Р.О. Древній К олодяжин. Археологічні пам’ятки
УРСР. Київ, 1962, т. ХІІ, с. 57—130.
Hausmann R. Katalog der Ausstellung zum X. archäologichen
Kongress in Riga 1896. Riga, 1896.
Liwoch R. Buławy z Zachodniej Ukrainy. Acta Militaria
Mediaevalia, vol. II. Kraków; Sanok, 2006, s. 67—78.
Mäesalu A. A rare macehead from the village of Tammeküla,
Hargla parish. Archaeological Fieldwork in Estonia.
Arheoloogilised välitööd Eestis 2009. Tallin, 2010, p. 141—
146.
Michalak A. Glowica bulawy z Trzciela, pow. Miedzyrzecz.
Wstepne uwagi w kwestii wystepowania ulaw ziemiach
polskich w sredniowieczu na tle znalezisk Europejskich.
Archeologia Środkowego Nadodrza. Zielona Góra, 2005,
т. IV. s. 183—220.
Stryz P. Ruskie bulawy “gwiazdiste” z terenu Malopolski.
Acta Militaria Mediaevalia, vol. I. Kraków; Sanok, 2005,
s. 107—114.
Надійшла 12.10.2018
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1116
Maksym S. Osypenko
Research Officer of the Storage Department, Sector of the Medieval Archaeology,
the National Museum of History of Ukraine, ORCID 0000-0002-7974-877X, osypenko.ms@gmail.com
ANCIENT RUS STAR-SHAPED MACE HEADS
FROM THE COLLECTION OF THE NATIONAL MUSEUM OF HISTORY OF UKRAINE
Development of a maces production in Ancient Rus can be traced during the 12th—13th centuries, when the cast bronze
hollow mace-heads appeared, having not only military but also a status function. Star-shaped maces were the most vivid
examples of such manufacture.
The paper deals with the comparison of different typological schemes of the Ancient Rus maces. The position of
regarding of all the Ancient Rus star-shaped maces as one main form and consider them as one type divided into four
subtypes is justified. The decorative components, which can be implemented with four ornamental schemes with variations,
have been also systematized. Some materials from the storage of the National Museum of History of Ukraine that have not
been previously published are taken into scientific circulation. The map and the catalogue of the Ancient Rus star-shaped
mace heads according to a new research have been compiled.
K e y w o r d s: star-shaped heads, mace, Ancient Rus weapons.
М.С. Осипенко
Научный сотрудник отдела хранения фондов сектора «Средневековая археология»
Национального музея истории Украины, ORCID 0000-0002-7974-877X, osypenko.ms@gmail.com
ДРЕВНЕРУССКИЕ ЗВЁЗДообразные НАВЕРШИЯ БУЛАВ
ИЗ КОЛЛЕКЦИИ НАЦИОНАЛЬНОГО МУЗЕЯ ИСТОРИИ УКРАИНЫ
Развитие производства древнерусских булав приходится на ХІІ—ХІІІ вв., когда появляются литые полые навер-
шия из бронзы, которые кроме военной носили еще некую статусную функцию. Более яркими образцами этого
производства были звёздообразные навершия булав.
В статье сопоставляются разные типологические схемы древнерусских булав, обоснована позиция видеть у
всех звёздообразных навершиях ХІІ—ХІІІ вв. одну исходную форму, а именно рассматривать их в одном типе,
разделенного на четыре подтипа с вариантами. Параллельно систематизируется декор изделий, который так-
же сводится к четырём орнаментационным схемам со своими вариантами. Также вводится в научный оборот
неопубликованный ранее материал из фондов Национального музея истории Украины. Составлено каталог и
карту находок ззвёздообразных наверший древнерусского времени с учётом новейших исследований.
К л ю ч е в ы е с л о в а: звёздообразные навершия, булава, древнерусское оружие.
References
Alekseev L.V. Zapadnye zemli domongolskoi Rusi. Ocherki istorii, arkheologii, kultury. Moskva, 2006, vol. 1.
Artamakin A.N., Strikalov I.Yu. Bulava iz Staroi Riazani. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii. Moskva, 2016, no. 245 (2),
pp. 64-68.
Artemev A.R. Kisteni i bulavy iz raskopok Novgoroda Velikogo. Materialy po arkheologii Novgoroda 1988 g. Moskva, 1990, no. 1,
pp. 5-28.
Baran V.D., Chaika R.M. Davnoruske poselennia Bovshiv II na Podnistrovi. Arkheolohiia. Kyiv, 1972, no. 7, pp. 97-102.
Bektineev Sh.I. Bulavy i kisteni XІ-XIV vv. Siaredneviakovyia starazhytnastcі Belarusі: Novyia materyialy і dasledvannі. Mіnsk,
1993, pp. 99-106.
Belavin A.M. Kamskii torgovii put. Perm, 2000.
Bobrinskii A.A. Kurgany i sluchainye arkheologicheskie nakhodki bl. m. Smely. Sankt-Peterburg, 1901, vol. 3.
Bobrinskii A.A. Otchet o raskopke v Kіevskoi gubernіi v 1912 godu. Izvestіia Imperatorskoi Arkheologicheskoi kommissіi. Petrograd,
1914, no. 54, pp. 99-108.
Goncharov V.K. Raikovetckoe gorodishche. Kiev, 1950.
Guseva T.V. Muzhskaia “zabava”. [online]. Rezhim dostupu: http://www.opentextnn.ru/history/archaeology/museum/
?id=2456
Hausmann R. Katalog der Ausstellung zum X. archäologichen Kongress in Riga 1896. Riga, 1896.
Izmailov I.L. Vooruzhenie i voennoe delo naseleniia Volzhskoi Bulgarii X - nach. XІІІ vv. Kazan-Magadan, 1997.
Karger M.K. Zemlianka-masterskaia kievskogo khudozhnika XІІІ veka. Kratkie soobshcheniia Instituta istorii materialnoi kultury.
Moskva-Leningrad, 1945, vol. 11, pp. 5-15.
Karger M.K. Drevnii Kiev. Moskva; Leningrad, 1958.
Katalog vystavki XІ-go arkheologicheskago szda v Kieve. Kiev, 1899.
Katalog ukrainskikh drevnostei kollektcіi V.V. Tarnovskogo. Kіev, 1898.
Khanenko B.I., Khanenko V.I. Drevnosti Pridneprovia. Kіev, 1901.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 117
Kirpichnikov A.N. Drevnerusskoe oruzhie. Kopia, sulitcy, boevye topory, bulavy, kisteni ІX-XІІІ vv. Svod arkheologicheskikh
istochnikov. Moskva; Leningrad, 1966, E.1-36.
Kirpichnikov A.N. Massovoe oruzhie blizhnego boia iz raskopok drevnego Iziaslavlia. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii.
Moskva, 1978, no. 155, pp. 80-87.
Kirpichnikov A.N. Bulavy i kisteni iz kollektcii I. Khainovskogo v sobranii Muzeia Voiska Polskogo. Arkheologicheskie vesti. Sankt-
Peterburg, 2000, no. 7, pp. 230-235.
Kolesnikova L.G. Pogrebenie voina na nekropole Khersonesa. Sovetskaia arkheologiia. Moskva, 1975, no. 4, pp. 265-267.
Kuchynko M., Okhrimenko H., Savytskyi V. Kultura Volyni ta Volynskoho Polissia kniazhoi doby. Lutsk, 2008.
Kuzov H. Bozdugani ot Varnenskia arheologicheski muzey. Acta Musei Varnaensis І. Orazhie i snaryazhenie prez kasnata antichnosti
i srednovekovieto IV-XV v. Varna, 2002, vol. 1, pp. 179-190.
Liwoch R. Buławy z Zachodniej Ukrainy. Acta Militaria Mediaevalia, vol. II. Kraków; Sanok, 2006, pp. 67-78.
Mäesalu A. A rare macehead from the village of Tammeküla, Hargla parish. Archaeological Fieldwork in Estonia. Arheoloogilised
välitööd Eestis 2009. Tallin, 2010, pp. 141-146.
Michalak A. Glowica bulawy z Trzciela, pow. Miedzyrzecz. Wstepne uwagi w kwestii wystepowania ulaw ziemiach polskich w
sredniowieczu na tle znalezisk Europejskich. Archeologia Środkowego Nadodrza. Zielona Góra, 2005, vol. 4. pp. 183-220.
Nefedov F.D. Otchet ob arkheologicheskikh issledovaniiakh v Prikame, proizvedennykh letom 1893 i 1894 gg. Materialy po
arkheologii vostochnykh gubernii. Moskva, 1899, vol. 3.
Nikolchenko Yu.M., Ponomareva T.A., Zimina L.M., Gordienko N.M. Raskopki gorodishcha Dorogobuzh. Arkheologicheskie
otkrytiia 1975 goda. Moskva, 1976, pp. 371-372.
Nikolskaia T.N. Voennoe delo v gorodakh zemli Viatichei (po materialam drevnerusskogo Serenska). Kratkie soobshcheniia Instituta
arkheologii. Moskva, 1974, no. 139, pp. 34-42.
Petegirich V.M. Oruzhie i snariazhenie vsadnika. Arkheologiia Prikarpatia, Volyni i Zakarpatia (ranneslavianskii i drevnerusskii
periody). Kyiv, 1990, pp. 163-171.
Plavinski M. Uzbrajennje bjelaruskih zjemljaw X-XIII st. Minsk, 2013.
Pyvovarov S.V. Metalevi navershia bulav z davnoruskykh pamiatok Bukovyny. Visnyk natsionalnoho universytetu “Lvivska
politekhnika”. Seriia “Derzhava ta armiia”. Lviv, 2012, no. 724, pp. 31-35.
Sedov V.V. Selskie poseleniia tcentralnykh raionov Smolenskoi zemli (VIII-XV vv.). Materialy i issledovaniia po arkheologii.
Moskva; Leningrad, 1960, no. 92.
Shnore E.D. Asotskoe gorodishe. Materialy i issledovaniia po arkheologii Latviiskoi SSSR. Riga, 1961.
Shiroukhov R.A. Importy drevnerusskikh tipov na territorii Prussov v X /XІ-XIV vv. Rus v IX-XІІ vekakh. Obshchestvo, gosudarstvo,
kultura. Moskva; Vologda, 2014. pp. 386-412.
Spadshchina Vіzantіiskogo Khersona. Sevastopol; Ostіn, 2011.
Spitcyn A.A. Otchet o raskopkakh V.N. Glazova v 1903 g. bliz d. Manuilovoi Iamburgskogo uezda. Zapiski otdeleniia russkoi i
slavianskoi arkheologii. Sankt-Peterburg, 1905, vol. 8, no. 1.
Stryz P. Ruskie bulawy “gwiazdiste” z terenu Malopolski. Acta Militaria Mediaevalia, vol. I. Kraków; Sanok, 2005, pp. 107-114.
Terskyi S., Zukhariev V. Kisteni ta bulavy XI-XIII st. z terytorii Bukovyny. Arkheolohiia&Fortyfikatsiia. Kamianets-Podilskyi,
2014, pp. 165-170.
Tymoshchuk B.O. Davnoruska Bukovyna. Kyiv, 1982.
Voronin N.N. Drevnee Grodno (po materialam arkheologicheskikh raskopok 1932-1933 gg.). Materialy i issledovaniia po
arkheologii. Moskva, 1954, no. 41.
Yura R.O. Drevnii Kolodiazhyn. Arkheolohichni pamiatky URSR. Kyiv, 1962, vol. 12, pp. 57-130.
Zagorulskii E.M. Raskopki v Kopysi. Arkheologicheskie otkrytiia 1972. Moskva, 1973, pp. 358-359.
Zlatohorskyi O.Ye., Vashchepa M.P., Samoliuk V.O. Arkheolohichni doslidzhennia v s. Peresopnytsia. Arkheolohichni doslidzhennia
v Ukraini 2011. Kyiv, 2012, pp. 398-399.
Zotsenko V.M. Eksport zbroi Kyieva v Pivdenno-Skhidnu Prybaltyku. Arkheolohiia URSR. Kyiv, 1983, no. 44, pp. 47-61.
|
| id | arheologia-com-ua-article-81 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:01:52Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/62/5d3766eb0f8d6e4043cb00419add1a62.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-812020-04-03T11:21:46Z Ancient Rus Star-Shaped Mace Heads from the Collection of the National Museum of History of Ukraine Древнерусские звёздообразные навершия булав из коллекции Национального музея истории Украины Давньоруські зіркоподібні навершя булав із колекції Національного музею історії України Osypenko, Maksym S. star-shaped heads, mace, Ancient Rus weapons. звёздообразные навершия, булава, древнерусское оружие. зіркоподібні навершя, булава, давньоруська зброя. Development of a maces production in Ancient Rus can be traced during the 12th—13th centuries, when the cast bronze hollow mace-heads appeared, having not only military but also a status function. Star-shaped maces were the most vivid examples of such manufacture.The paper deals with the comparison of different typological schemes of the Ancient Rus maces. The position of regarding of all the Ancient Rus star-shaped maces as one main form and consider them as one type divided into four subtypes is justified. The decorative components, which can be implemented with four ornamental schemes with variations, have been also systematized. Some materials from the storage of the National Museum of History of Ukraine that have not been previously published are taken into scientific circulation. The map and the catalogue of the Ancient Rus star-shaped mace heads according to a new research have been compiled Развитие производства древнерусских булав приходится на ХІІ—ХІІІ вв., когда появляются литые полые навершия из бронзы, которые кроме военной носили еще некую статусную функцию. Более яркими образцами этого производства были звёздообразные навершия булав. В статье сопоставляются разные типологические схемы древнерусских булав, обоснована позиция видеть у всех звёздообразных навершиях ХІІ—ХІІІ вв. одну исходную форму, а именно рассматривать их в одном типе, разделенного на четыре подтипа с вариантами. Параллельно систематизируется декор изделий, который также сводится к четырём орнаментационным схемам со своими вариантами. Также вводится в научный оборот неопубликованный ранее материал из фондов Национального музея истории Украины. Составлено каталог и карту находок ззвёздообразных наверший древнерусского времени с учётом новейших исследований. Статтю присвячено одному з різновидів холодної зброї ударно-роздроблювальної дії — булаві, а саме зіркоподібним навершям, які паралельно демонструють високий художній рівень давньоруських майстрів. Розглянуто відомі на цей час типологічні схеми, здійснено спробу систематизації декору зіркоподібних навершь, картографовано та створено каталог аналогічних знахідок. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2019-03-01 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/81 10.15407/archaeologyua2019.01.105 Arheologia; No 1 (2019): Arheologia; 105-117 Археологія ; № 1 (2019): Археологія; 105-117 Археология; № 1 (2019): Arheologia; 105-117 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2019.01 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/81/78 |
| spellingShingle | зіркоподібні навершя булава давньоруська зброя. Osypenko, Maksym S. Давньоруські зіркоподібні навершя булав із колекції Національного музею історії України |
| title | Давньоруські зіркоподібні навершя булав із колекції Національного музею історії України |
| title_alt | Ancient Rus Star-Shaped Mace Heads from the Collection of the National Museum of History of Ukraine Древнерусские звёздообразные навершия булав из коллекции Национального музея истории Украины |
| title_full | Давньоруські зіркоподібні навершя булав із колекції Національного музею історії України |
| title_fullStr | Давньоруські зіркоподібні навершя булав із колекції Національного музею історії України |
| title_full_unstemmed | Давньоруські зіркоподібні навершя булав із колекції Національного музею історії України |
| title_short | Давньоруські зіркоподібні навершя булав із колекції Національного музею історії України |
| title_sort | давньоруські зіркоподібні навершя булав із колекції національного музею історії україни |
| topic | зіркоподібні навершя булава давньоруська зброя. |
| topic_facet | star-shaped heads mace Ancient Rus weapons. звёздообразные навершия булава древнерусское оружие. зіркоподібні навершя булава давньоруська зброя. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/81 |
| work_keys_str_mv | AT osypenkomaksyms ancientrusstarshapedmaceheadsfromthecollectionofthenationalmuseumofhistoryofukraine AT osypenkomaksyms drevnerusskiezvëzdoobraznyenaveršiâbulavizkollekciinacionalʹnogomuzeâistoriiukrainy AT osypenkomaksyms davnʹorusʹkízírkopodíbnínaveršâbulavízkolekcíínacíonalʹnogomuzeûístorííukraíni |