Новітні методи фіксації в археології
The absolute and comprehensive research fixation is the main task of archaeology. One of the new methods is photogrammetry, which is rapidly gaining popularity in the world, because it does not require much time and labor involvement. Scaled 3D-models and orthophotomaps of monuments, buildings, obje...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія |
|---|---|
| Datum: | 2019 |
| Heft: | 1 |
| Сторінки: | 118-130 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2019
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/82 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824382784536576 |
|---|---|
| author | Zhyhola, Vitalii S. Skorokhod, Viacheslav M. |
| author_facet | Zhyhola, Vitalii S. Skorokhod, Viacheslav M. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Vitalii S. Zhyhola",
"institution": "Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine",
"orcid": "0000-0002-9420-4893"
},
{
"author": "Viacheslav M. Skorokhod",
"institution": "National Taras Shevchenko University “Chernihiv Collegium”",
"orcid": ""
}
] |
| author_orcid_str_mv | 0000-0002-9420-4893 |
| author_sort | Zhyhola, Vitalii S. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 130 |
| container_issue | 1 |
| container_start_page | 118 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-04-03T11:22:21Z |
| description | The absolute and comprehensive research fixation is the main task of archaeology. One of the new methods is photogrammetry, which is rapidly gaining popularity in the world, because it does not require much time and labor involvement. Scaled 3D-models and orthophotomaps of monuments, buildings, objects and artifacts can be created by using photogrammetry technology.Any kinds of metrological measurements and researches in field and cameral archaeology are carried out with the help of computer programs. To be listed: post-expeditionary fixation and correction of plans and stratigraphies, color correction and orthophotomaps filtering, work with drawings during an expedition, measurements of necessary parameters and volumes of objects and artifacts, creating models for visualization, creating an interactive database, etc. Photogrammetry and 3D-modeling should become an integral methodological part of any archaeological research in the near future |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2019.01.118 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:01:52Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1118
Методи
археологічних досліджень
НОВІТНІ МЕТОДИ ФІКСАЦІЇ В АРХЕОЛОГІЇ
УДК 902.3
© В.С. Жигола, В.М. Скороход, 2019
В.С. Жигола, В.М. Скороход *
https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.01.118
* ЖИГОЛА Віталій Сергійович — молодший науковий
співробітник редакційно-видавничого відділу Ін-
ституту археології НАН України, ORCID 0000-0002-
9420-4893, gvjredaktor@gmail.com
СКОРОХОД В’ячеслав Миколайович — кандидат
історичних наук, старший викладач кафедри архео
логії, етнології та краєзнавчо-туристичної роботи
Національного університету «Чернігівський коле-
гіум» імені Т.Г. Шевченка, ORCID 0000-0001-5317-
0896, skorohod-sv@ukr.net
Розглянуто новітній метод фіксації артефактів і не-
рухомих археологічних об’єктів за допомогою фото-
грамметрії, створення 3D-моделей та ортофотопланів
об’єктів і артефактів. Враховано досвід закордонних та
українських науковців та запропоновано власні методи,
які доповнюють археологічні дослідження.
К л ю ч о в і с л о в а: новітні методи, фотограмметрія,
3D-модель, ортофотоплан, керамологія.
Сучасні наукові дослідження важко уявити без
залучення новітніх методик і технологій, які
надають додаткові можливості, спрощують
складні процеси і розширюють інформативну
базу. У 2018 р. на І Всеукраїнському археоло-
гічному з’їзді цьому було присвячено окрему
секцію «Археологічна інформація (створення,
обробка, аналіз, візуалізація, використання)»,
де виголошено низку доповідей про досвід та
перспективи допоміжних дисциплін і техноло-
гій (Борисова, Борисов 2018; Гнера 2018; Жи-
гола 2018).
До технологій, за допомогою яких відбува-
ється фіксація, належить фотограмметрія —
це науково-технічна дисципліна, що займа-
ється визначенням розмірів, форм і положен-
ня об’єктів за їхнім зображенням на цифрових
образах, або ж фотосканування — безконтак-
тне оптичне пасивне сканування, тобто таке,
за якого використовується лише відбиття при-
родного світла. Таке визначення дисципліні
надало Міжнародне товариство з фотограм-
метрії та дистанційного зондування (ISPRS)
наприкінці ХХ ст. і, не зважаючи на стрімкий
розвиток технічних і програмних засобів, його
можна сприймати і сьогодні (Дорожинський,
Тукай 2008, с. 9).
Ця дисципліна стрімко розвивається разом
із загальним технічним прогресом людства —
від перших фотографій з аеростата середини
ХІХ ст. до сучасних цифрових ортофотопланів
та 3D-моделей. У той же час технічні засоби та
опрацювання результатів стають все простіши-
ми та доступнішими кожному науковцю.
Фотограмметрія не обійшла і археологію,
адже під час досліджень за допомогою цьо-
го методу можна створювати ортофотоплани
і 3D-моделі об’єктів, артефактів, розкопів, ар-
хітектурних пам’яток та цілих археологічних
комплексів (поселень, городищ, курганних
могильників тощо), що стало у нагоді як під
час польової фіксації, так і в подальшій оброб-
ці здобутого матеріалу. Метод не потребує ко-
штовного і громіздкого устаткування або спеці-
альних лабораторій, адже за 3D-сканер слугує
звичайна фотокамера (або літальний апарат з
фотокамерою) та спеціальне програмне забез-
печення; процес фотофіксації археологічних
об’єктів не займає багато часу (10—30 хв.) і не
заважає польовим роботам. Протягом остан-
ніх ста років археологи всього світу залучають
новітній метод, адаптуючи його під власні по-
треби, розробляючи нові сфери застосування,
а також активно агітуючи за «3D революцію» в
археології. За цей час опубліковано величезну
кількість статей, тому зупинимося на коротко-
му огляді лише узагальнюючих методологіч-
них працях.
Британські вчені Б. Фрішер та А. Дакурі-
Хілд зібрали низку статей та досліджень із за-
стосуванням 3D-сканування та відтворенням
отриманих даних (Frischer, Dakouri-Hild 2008).
У 2008 р. Є. Бернасік публікує методичні «Лек-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 119
ції з фотограмметрії та дистанційного зонду-
вання» для свого курсу в Краківській гірничо-
металургійній академії (Bernasik 2008). Іс-
панська археологиня М. Фар’яс у своїй статті
докладно описала процес цифрової фотограм-
метрії поховань в ОАЕ, пропонуючи свій до-
свід та застосовану техніку (Farjas 2009). Гру-
па європейських вчених на чолі з М. Донеусом
у статті «Від відкопаного об’єкта до цифро-
вої хмари точок — дослідження простої доку-
ментації археологічних розкопів за допомо-
гою дешевих комп’ютерів» діляться досвідом
використання декількох програм для недо-
рогої, швидкої та точної побудови 3D-моделі
(Doneus at al. 2001). У 2012 р. світ побачив
монографію-посібник норвежця Е. Кєлльмана
«Від 2D до 3D — фотограмметрична револю-
ція в археології?», де докладно описується про-
цес фотофіксації об’єктів та артефактів, пода-
ються інструкції подальшої обробки результа-
тів у спеціалізованій програмі (а саме Agisoft
PhotoScan ®) та приклади подальшої роботи з
готовими моделями (Kjellman 2012). Застосу-
вання подібних програм в археології розглядав
і Г. Верхьоєвен (�������������������������������Verhoeven 2011).��������������� С. Тітзе регу-
лярно публікує праці з методичними рекомен-
даціями з аерофотограмметричної зйомки та
подальшою обробкою даних (Tietze 2017).
Також вийшла низка праць, що стосуєть-
ся застосування фотограмметрії безпосеред-
ньо під час польових робіт. Зокрема у 2006 р.
на Всесвітньому конгресі з геотехнічної інже-
нерії в Атланті (США) група археологів демон-
струвала нові технології фіксування етапів роз-
копок (Hashash at al. 2006). Наразі з’являються
статті, присвячені і пост-експедиційній обробці
фотограмметричних матеріалів (Dellepiane at al.
2013; De Reu at al. 2014).
У 2014 р. світ побачив міжнародний он-лайн
журнал «Цифрові засоби (додатки) в археології
та культурній спадщині» (DAACH), який міс-
тив статті археологів зі всього світу. Ресурс є
загальнодоступний і спрямований як на збере-
ження моделей цифрової культурної спадщи-
ни, так і на доступ до них для наукової спільно-
ти для полегшення академічних дебатів (Digital
Applications in Archaeology...).
Фотограмметрія також застосовується нау-
ковцями і в Україні. Одними із перших лазер-
не сканування архітектурної пам’ятки провели
Н.О. Гаврилюк та А.М. Ібрагімова. З 3D-моделі
Тюрбе було створено 900 вертикальних і гори-
зонтальних перетинів будівлі, де представлені
основні її розміри і плани (Гаврилюк, Ибраги-
мова 2010, с. 137—146).
У 2016 р. В. Гнера захистив кандидатську дис-
ертацію, серед завдань якої були розробка комп-
лексу дій з дистанційного дослідження пам’яток
археології та зазначення перспективи моніто-
рингу стану пам’яток неруйнівними метода-
ми дослідження (вивчення, збереження, моні-
торинг, 3D-моделювання тощо) (Гнера 2015). В
основу праці покладено багаторічні досліджен-
ня та фіксації пам’яток за допомогою аерофото-
грамметрії розкопів, архітектурних залишків та
споруд, археологічних комплексів та пам’яток.
Дослідником створено ортофотоплани, ортофо-
топокриття, 3D-моделі, популяризаційні відео-
сюжети, проведено моніторинг стану пам’яток
культурної спадщини, виконано їхні рекон-
струкції тощо (Гнера 2014; 2015a; 2016; 2017;
2017a; Гнера, Пашковський 2018; Gnera 2015).
М. Л авнічак з Познаньського університе-
ту ім. А. Міцкевича (Польща) у 2014—2015 рр.
проводив фотограмметричні просторові зйомки
городищ скіфського часу у Вінницькій області,
що дозволило проаналізувати їхні структури і
створити точні 3D-моделі пам’яток, на основі
яких автор проводив метрологічні обміри і пе-
ретини захисних споруд (Ławniczak 2016).
У 2015—2016 рр. Міжнародною українсько-
польською експедицією було проведено неін-
вазивні дослідження низки постскіфських го-
родищ у Нижньому Подніпров’ї, під час яких
використовувалася аерофотозйомка (з побу-
довою ортофотопланів) і геофізичні методи.
Пізніше проведено археологічні розкопки на
основі виявлених даних, що дозволило верифі-
кувати їх результати (Матера, Богацкий, Мал-
ковский 2017).
Д. Никоненко, С. Радченко, А. Волков про-
вели неінвазивні дослідження архітектури Ві-
товтової вежі, створивши зовнішню і внутріш-
ню розгортки моделі споруди, що дозволи-
ло виявити конструктивні параметри будівлі,
товщину і висоту стін, виявити систему вла-
штування вже неіснуючих дерев’яних повер-
хів / перекриттів та сходинок, виділити ремон-
ти і перебудови тощо (Никоненко, Радченко,
Волков 2017).
У 2018 р. міжнародна українсько-французька
експедиція фіксувала житла з кісток мамонтів
відомої Гінцівської палеолітичної стоянки за
допомогою дрону, на основі чого було створе-
но докладний ортофотоплан об’єкта (Iakovleva,
Djindjian 2018, p. 90, fig. 3).
З 2016 р. автори статті почали впроваджу-
вати нові методи під час археологічних дослі-
джень пам’яток та артефактів Подесення (Жи-
гола 2017; 2018а; Жигола, Скороход 2017). На-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1120
Рис. 1. Ортофотоплан розкопу 8 Виповзівського городища із накладанням польового кресленика
(червона лінія) і відкорегований план (зелена лінія)
приклад, у 2017 р. у Виповзівській експедиції
застосовано фотограмметричну фіксацію
головних етапів досліджень всіх розкопів із
подальшим створенням 3D-моделей (загальною
кількістю 22 моделі), впровадженням їх у
науковий звіт з подальшими метрологічними
дослідженнями. Опрацьовані 3D-моделі в інте
рактивному варіанті опубліковані в інтернеті
і загальнодоступні (sketchfab.com/centerarcha
eologyChernihiv). Подібні роботи ведуться і
на інших пам’ятках — Чернігів, Шестовиця,
Батурин, Седнів, Морівськ. Накопичена база
дозволяє використовувати та розробляти новітні
методи в археологічній науці, про що і піде мова.
Фотограмметрія у польовій археології
Під час польових робіт головним завданням
археолога є отримання максимальної інфор-
мації, застосовуючи різні методи фіксації та
консервації. Пам’ятка зникає фізично і ви-
никає у вигляді креслеників та текстових зві-
тів. Із винайденням фотоапаратів кресленики
та малюнки почали дублювати фотографіями.
Ця потрійна система паралельного фіксування
«текст — кресленик — фотографія» існує з кін-
ця ХІХ ст. Метод фотограмметрії дозволяє до-
дати 3D-моделі як четвертого способу фікса-
ції, що має розширити інформативну базу ар-
хеологічних досліджень, збільшити методоло-
гічну базу науки, зробити польову археологію
зрозумілішою для широкого кола зацікавлених
людей, яким важко розбиратися у креслени-
ках. Тобто, введення 3D-моделювання в архе-
ологію дозволить використовувати моделі для
додаткової фіксації та цифрового збереження
даних, яскравішої та зрозумілішої візуалізації
результатів досліджень, додаткових метроло-
0 2 m
кв.1 кв.2 кв.3
кв.4
кв.7 кв.8
кв.5 кв.6
кв.9
+322
+277
+244
+151
+116
+85
+160
+246
+279
+168
бровка
бровка
+249
+311
+351
+322
+299
+356
+346
+296
+246
+289
+20
+15
Ж
Г Д
Е
+10
яма 40
яма 41
яма 42
яма 38
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 121
Рис. 2. Поховання Х ст. із Шестовицького могильника: 1—3 — 3D-модель поховання; 4—5 — моде-
лі речей з поховання
гічних досліджень, комп’ютерних реконструк-
цій об’єктів та артефактів, онлайн публікаці-
ях процесу дослідження та створення «ефекту
присутності» для науковців з усього світу.
Перевагою фотограмметричного методу
фіксації є створення ортофотопланів із 3D-мо-
делей. Плани будуються без лінійної пер
спективи, адже використовується не одне-
єдине фото із одним пунктом бачення просто-
рової структури сцени (у нашому випадку —
розкопу) й віддаленість окремих її частин, а
одразу декілька десятків фотографій та пунктів
бачення. Це також виключає панорамну і пові-
тряну перспективи — зорові сприйняття сис-
тем передачі віддалених предметів, що вклю-
чають в себе пом’якшення обрисів, ослабле-
не зображення деталей, зменшення яскравості
кольору, викривлення форм і розмірів об’єктів
тощо. Також програма будує модель зі збере-
женням усіх натуральних пропорцій та розмі-
рів, що дозволяє робити метрологічні виміри
та дослідження.
Таким чином, за допомогою 3D-моделей
та ортофотопланів можна проводити наступні
методи фіксації:
— пост-експедиційну фіксацію та корегу-
вання польових планів та стратиграфій;
— кольорову корекцію та фільтрацію орто-
фотопланів;
— додаткові метрологічні дослідження;
— робота з польовими креслениками під
час експедиції.
Пост-експедиційна фіксація та корегування.
Під час камеральної обробки залучення 3D-
моделей дозволяє зіставити їх із даними крес-
леників та виявити неточності.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1122
Для прикладу було створено модель розко-
пу 8 на Виповзівському городищі по матери-
ку, з якої зроблено ортофотоплан вертикально
зверху. На нього накладено план із польового
кресленика (рис. 1). Як видно, польовий план
має деякі неспівпадіння з ортофотопланом.
Під час польової фіксації планів і стратигра-
фій майже завжди присутні фактори, які при-
зводять до тих чи інших неточностей. Сюди
належать неідеально розташовані засоби замі-
рів, похибки при замірюванні опорних точок,
неточне зведення ліній тощо. Також впливає
складна конфігурація об’єкта чи стратиграфії.
Розкоп 8 має великий перепад глибин від рів-
ня сучасної поверхні — під східною стінкою
глибина сягає 3,0 м. Як видно за накладеними
планами, у рівній частині розкопу плани спів-
падають (або майже співпадають), а у похилих
присутня деяка розбіжність.
Далі на створеному ортофотоплані зробле-
но новий кресленик по материку. Для поточ-
нення конфігурацій материка й об’єктів стає
у нагоді рухома 3D-модель розкопу. На новий
план переносяться виміри глибин з польового
плану і корегований план по материку готовий
для використання у звіті. Таким самим чином
корегуються і кресленики стратиграфій.
Важливість застосування фотограмметрії у
польовій археології слід відзначити при роз-
копках поховань. Фотографія та кресленик не
завжди може передати всі деталі кістяка через
його особливе положення чи конструктивні
особливості могильної ями. Окрім того, наяв-
ність біля небіжчика речей потребує їх фікса-
ції in situ. Цифрові моделі дають змогу зробити
фіксацію поховання з усіх ракурсів і на декіль-
кох рівнях, починаючи від плями могильної
ями і до повної розчистки поховання.
Як приклад можна представити однорівне-
ву 3D-модель поховання чоловіка Х ст. в одно-
му з курганів Шестовицького могильника, що
досліджено авторами у 2018 р. (рис. 2).
Кольорова корекція та фільтрація ортофо-
топланів — метод, під час якого відбувається
корекція кольорів ортофотоплану у спеціаль-
них програмах, що мають низку можливостей
змін вихідних даних зображення. Чіткіше роз-
ділення шарів вже помітно після простої ко-
рекції світла, тіні та контрастності. На етапі
маніпуляцій із чіткістю, насиченістю кольорів,
збільшенням деталізації зображення виокрем-
люються додаткові деталі.
Так, на прикладі стратиграфії західної стін-
ки розкопу���������������������������������� 1 з подолу Виповзівського городи-
ща краще помітно стовпову ямку (ніж у польо-
вих умовах), а також певні залишки деревної
тліні у її заповненні. Детальніше видно залиш-
ки печини, і до якого шару вони відносяться,
чіткіше видно алювіальні та делювіальні
шари і прошарки, культурний шар між ними,
впевненіше можна відокремити згадані шари
від кротовин тощо.
Метод кольорової корекції та фільтрації
є допоміжним методом під час корегуван-
ня планів та стратиграфій. Саме зображення,
створене за допомогою змін вихідних даних
ортофотопланів, не придатне для включен-
ня його у науковий звіт, адже має видозмінені
і ненатуральні кольори, що не відповідає
необхідній автентичності археологічної фото
фіксації. Деякою мірою він нагадує одягання
сонячних окулярів різної тональності під час
оцінювання ситуації у розкопі.
Додаткові метрологічні дослідження. За до-
помогою програмного забезпечення на 3D-
моделі можна проводити додаткові метроло-
гічні виміри всіх об’єктів.
Перед фотографуванням на розкопі розмі-
щуються маркери на заданій відстані один від
одного (у нашому випадку 100 см) і в одній ви-
соті відносно нульового репера. Окрім того, ма-
ють бути перевірочні засоби вимірювання (лі-
нійки, рейки). Програмі задаються контроль-
ні точки на маркерах і відстань між ними, після
чого вибудовується цифрова модель у повно-
масштабній метричній системі вимірів і з ві-
рним розміщенням відносно горизонту. Це пе-
ревіряється контрольними замірами на рейці.
Надалі можна виміряти відстань між будь-
якими заданими пунктами, наприклад таки-
ми, де проекція кресленика унеможливлює
чи ускладнює такі виміри. Також програма
дозволяє вимірювати задані площі та об’єми.
Наприклад, якщо вираховувати об’єм печі за
вимірами радіусу та висоти, маючи на увазі
ідеальний циліндр, то вийде певне значення —
0,719233 м3, у той же час програма дозволяє ви-
міряти натуральний об’єм усієї печі з нерівно-
стями стінок та поверхні — 0,848657 м3, тобто
більший і вірніший об’єм.
Робота з польовими креслениками під час
експедиції. Окрім пост-експедиційної фіксації
та корегування метод дозволяє опрацьовува-
ти польові кресленики безпосередньо під час
археологічних робіт. За цей час накопичується
значна кількість складних або дрібних об’єктів
(наприклад, хаотично розміщені у межах роз-
копу горілі та руйновані залишки деревних
конструкцій споруд, багато дрібних ям і канав,
низка плям різних кольорів та відтінків тощо),
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 123
які можуть бути відсутніми при наступній за-
чистці, що ускладнює попередню атрибутацію
об’єкта. У нагоді може стати метод накладання
кресленика на 3D-модель або ортофотоплан
для ознайомлення з поточною ситуацією.
Для прикладу візьмемо один із планів плям
та горілих конструкцій із дослідження спор. 22
і 23 у розкопах 9 і 14 посаду Виповзова. Мето-
дом накладання кресленика на 3D-модель од-
ного з останніх етапів робіт — зачистки житла
по материку — можна відновити місця розмі-
щення вже демонтованих деревних конструк-
цій та плану плям, що дозволить досліднику
зробити певні висновки безпосередньо під час
розкопу.
Аерофотограмметрія
З моделі, створеної за допомогою безпілотного
літального апарату, можна отримати масштаб-
ні 3D-моделі та ортофотоплани місцевості чи
розкопу /об’єкта із точною GPS-прив’язкою,
які мають кращу розподільну здатність та
якість, ніж супутникові знімки, а також мо-
жуть бути зроблені у необхідний сезон чи по-
годні умови. Це спрощує створення картогра-
фічних даних, планів розкопів������������ , проваджен-
ня археологічних розвідок значних територій,
дозволяє проводити спостереження за станом
археологічних пам’яток (Гнера 2017б).
Наприклад, було зроблено ортофотоплани
курганних груп Шестовицького археологічного
комплексу навесні та восени, на яких помітно
плями залишок вже зруйнованих насипів.
Ці дані порівнюються із планами попередніх
досліджень середини — другої половини ХХ ст.
і складається масштабний план сучасного ста-
ну комплексу, що дозволяє довивчити знищені
кургани, та ті що розкопувалися колодязем,
виходячи на них за GPS прив’язками. За до-
помогою створення ортофотопланів вдало-
ся визначити місце курганного могильника на
Виповзівському археологічному комплексі. Дані
були підтверджені підйомними матеріалами.
У 2018 р. створено детальну 3������������D-модель Ви-
повзівського археологічного комплексу, яка
може стати у нагоді візуальної реконструкції
пам’ятки на основі вже здобутих даних. Крім
того, вже готові моделі розкопів можна інста-
лювати у модель пам’ятки, які відображати-
муть її топографічну структуру в конкретний
хронологічний період.
Програмне забезпечення дозволяє комбі-
нувати знімки з дрону і наземні з фотоапара-
ту, якщо природні умови чи оточуючі будівлі
перешкоджають одному із способів фіксації.
Таким чином, створено модель насипу курга-
ну в с. Морівськ (2018 р.), яку було інтегрова-
но у програму «Quantum GIS», що дозволило
з точними прив’язками та параметрами зафік-
сувати об’єкт. Крім того, можна точно вираху-
вати об’єм ґрунту насипу, робити перетин його
форми у будь-якій проекції, створити його
план з нанесенням ізоліній для наглядності ре-
льєфу тощо.
Під час археологічних досліджень м. Бату-
рин у 2018 р. авторами вперше було знято ор-
тофотоплан території Фортеці давнього міста,
де детально представлені напрямки вулиць, які
залишилися ще з XVII — початку XVIII ст. та
фрагменти фортечного рову вздовж її периме-
тру. До цього часу план Фортеці існував лише
схематично у вигляді кресленика. Ортофото-
план дає можливість виміряти довжину обо-
ронних укріплень Фортеці та точно визначити
її площу (рис. 3).
Фіксація архітектурних пам’яток
та об’єктів
Широке застосування фотограмметрія має і в
дослідженні архітектурних пам’яток. Як вже
зазначалося, в Україні проводяться метроло-
гічні дослідження будівель за допомогою цьо-
го методу. Створення 3D-моделей об’єктів та-
кож дозволяє стежити за станом їх збережен-
ня, простежувати конструктивні зміни, а, го-
ловне, зберегти для нащадків детальний вигляд
пам’ятки. Подалі з моделі можна скопіюва-
ти чи відтворити будівлю, експортувати дані у
спеціалізовані архітектурні програми.
Фотограметричний метод у вивченні лише
залишків архітектурних пам’яток дає змогу
створення як цілісної моделі, так і окремих її
компонентів із подальшою реконструкцією по-
вних розмірів шляхом об’єднання моделей за
різні роки досліджень, або окремих вставок ви-
явлених фундаментів у графічні реконструкції.
Фотограмметрія
у камеральній археології
Фотограмметрія стає у нагоді й у камераль-
ній обробці здобутого матеріалу. Також за до-
помогою фотоапарата, лайткуба (інструмент
для предметного фотографування з додатко-
вим освітленням) та підставки, що обертається
навколо своєї вісі, робиться серія знімків ар-
тефакту, на основі яких будується 3D-модель.
Отримана модель має широке застосування —
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1124
Рис. 3. Ортофотоплан Батуринської фортеці з висоти 80 м
візуалізація знахідки, віртуальна реконструк-
ція відсутніх частин, створення ортофотопла-
ну будь-якої проекції об’єкта з подальшим пе-
реведенням у графічне зображення.
Звісно, що отримана модель пропорційно
ідентична натуральній посудині, тому зада-
ються її розміри, що дозволяє проводити точ-
ні цифрові метрологічні виміри. Для прикла-
ду таких досліджень було обрано гончарний
горщик середини ХІІІ ст. з Любеча (розкоп-
ки О. Веремейчик) (Веремейчик 2018, с. 303—
306) і ліпний горщик роменської культури із
досліджень посаду городища Радичев у 1992 р.
(рис. 4, 1—4).
Після експортування моделі ліпного гор-
щика у програму ® BlenderTM проводяться
необхідні виміри, запропоновані В. Г енінгом
(Генинг 1973, с. 116, рис. 1). А саме — діаметр
вінця, діаметр основи шийки, найбільший
діаметр тулуба, діаметр денця, загальна ви-
сота, висота шийки, висота плічка та висота
придонної (нижньої) частини тулуба. Окрім
необхідних замірів абсолютних розмірів гор-
щика програма дозволяє виміряти будь-які
інші параметри об’єкта, які, наприклад, дуже
складно зробити фізично на натуральному
артефакті. Усі виміри виконуються за долі се-
кунд простими маніпуляціями програмним
інструментом «лінійка» (рис. 4, 5, 6).
За допомогою редактора можна відтворити
цілу форму виробу, що дозволить поточнити його
розміри, провести ретельніші виміри, а також
стане у нагоді для візуалізації відновленого ар-
тефакту без застосування складних і тривалих
реставраційних робіт. На створеній 3D-моделі
знахідки відновлюються відсутні частини ме-
тодом їх замонтовування копіями із сусідніх
полігонів і текстур. Також відтворена ціла фор-
ма стане у нагоді для візуалізації можливого
вигляду артефакту (рис. 5, 1—3).
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 125
Спеціалізовані програми також вирахову-
ють площу полігонів створеної моделі — площу
горщика, що може знадобиться під час окремих
досліджень. Наприклад, площа автентично-
го горщика з Радичева склала 0,2610 м2, площа
цілого виробу могла складати 0,3110 м2. Мається
на увазі площа усієї зовнішньої поверхні
керамічного матеріалу.
До впровадження новітніх технологій було
майже неможливо виміряти об’єм керамічного
матеріалу, з якого зліплено виріб. Програмне
забезпечення вимірює параметри створених
полігонів, враховуючи потовщення/потон-
шення стінок, пророблені отвори, декоративні
чи функціональні деталі посудини, орнамент
та декор тощо. Об’єм 3D-моделі горщика з
Радичева і, таким чином, об’єм керамічного
матеріалу склав 929 см3 (рис. 4, 5).
Ця інформація дозволить ввести в архео
логічну науку новий показник для харак
теристики посуду, а саме щільність (гр/см3)
керамічного матеріалу. Знаючи об’єм матеріалу, з
якого виготовлено посудину, та зваживши арте-
факт ми отримаємо відповідні значення. Ці по-
казники разом із показниками якості сировини
(домішки, тип глини тощо) стануть у нагоді виз-
начення приналежності виробу до певної партії
виготовлення, до певного майстра чи навіть
одного процесу випалу. Такі ж виміри можна
проводити і для окремих фрагментів кераміки.
Відтворення цілої форми виробу дає змогу
виміряти об’єм керамічного матеріалу того чи
іншого типу посуду. Подальша систематизація
цих даних дозволить класифікувати групи виробів
за кількістю/вагою/об’ємом витраченої сировини
на їх виготовлення, віднайти уніфіковані стан-
дарти, що розширить спектр керамологічних
досліджень. Об’єм 3�������������������������D������������������������-моделі цілої форми гор-
щика з Радичева і, таким чином, можливий
об’єм керамічного матеріалу цілого горщика міг
складати 998 см3 (рис. 5, 1—3).
До одного із принципів математичного
опису кераміки В. Генінг відносив і об’єм посу-
ду (Генинг 1992, с. 53) У сучасній вітчизняній
керамології об’єм у типології використовує
низка археологів, таких як К. Пеляшенко,
Я. Гершкович, А. Корохіна, О. Ромашко та ін.
Для визначення внутрішнього об’єму посу-
ду В. Генінг у праці «Древняя керамика: мето-
ды и программы исследования в археологии»
запропонував складну формулу для розрахун-
ку об’єму за низкою вимірювань абсолютних
розмірів горщика (Генинг 1992, с. 53):
V
1
— для цілого посуду:
Рис. 4. 3D-модель горщика роменської культури
(1, 2 — процес фотографування; 3, 4 — готова мо-
дель) і проведення вимірів, за В. Генінгом (5, 6)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1126
За підрахунками вказаної формули, мож-
ливий об’єм горщика з Радичева міг складати
8 827 см3, що аж ніяк не відповідає дійсності.
Варто зазначити, що вимірювання на автен-
тичному артефакті та підрахунки за форму-
лою зайняло певний час та зусиль, які не йдуть
у порівняння з моментальними розрахунками
спеціалізованим програмним забезпеченням.
Формула надає приблизні значення об’єму,
адже він не враховує індивідуальні особливості
артефакту, як-то відсутність чи складність виз-
начення певних морфологічних характери-
стик посудини (і, таким чином, неможливість
підставити дані у формулу), асиметричність
виробу, різну товщину керамічного матеріалу,
складність вимірювання пошкоджених ви
робів тощо.
Саме тому доцільно використовувати про-
грамне забезпечення та 3D-моделі посудин
для точного визначення їхнього об’єму, де бу-
дуть враховані всі індивідуальні особливос-
ті конкретного артефакту. У вітчизняній науці
комп’ютерні технології 3D-моделювання за-
стосувала О. Р омашко, яка зазначила, що це
єдиний правильний спосіб отримання досто-
вірних даних (Ромашко 2014, с. 7—8). Це також
стосується всіх інших категорій археологічних
артефактів.
Задля вимірювання об’єму 3D-моделі по-
судини необхідно повністю видалити зовніш-
ні полігони і залишити полігони внутрішньої
поверхні горщика, яка саме і відповідає об’єму
посудини. Розрахунки об’єму велися по верх-
ньому краю вінця, тому на ньому влаштовано
перемичку (Рис. 5, 5). Далі програма ліквідує
усі пустоти та розриви полігонів та вираховує
розміри утвореної моделі внутрішньої частини
горщика. Як бачимо, горщик з Радичева мав
об’єм 5 551 см3.
Візуалізація
Не менш важливим завданням 3D-моде
лювання є візуалізація результатів дослідже
нь, що якнайкраще підходить для презента-
цій, навчального процесу, інтерактивних му-
зейних експозицій та екскурсій. Одним із зав
дань археологів є пошук аналогій відкритих
об’єктів чи знахідок, що інколи перетворює
ться у години часу перегляду спеціалізованої
літератури. Набагато простіше було б мати
можливість перегляду онлайн каталогу 3D-
моделями атрибутованих речей з пошуком
за ключовими словами (#тегами), або ж до-
давання своєї моделі на атрибутацію світової
спільноти науковців.
До візуалізації також належить комп’ютерна
реконструкція археологічних об’єктів та
артефактів. За допомогою додаткових 3D-
програм можна поєднувати декілька моделей.
Так, моделі суміжних розкопів різних років
досліджень можна поєднати в один спільний
комплекс; із значної кількості моделей фраг-
ментів розбитої посудини можна звести одну
цілу модель; із моделей усіх наявних у розкопі
кахлів можна скласти модель печі тощо.
На сьогодні набуває популярності друку-
вання речей на 3D-принтерах, що є швидкою
та недорогою справою. Фотосканування до-
зволяє роздруковувати копії артефактів, що
знаходить широке коло застосування (ті ж самі
музейні експозиції чи обмін моделями для дру-
Рис. 5. Відтворення цілої форми горщика (1—3), по-
рівняння з первинною моделлю (4) та вимірювання
об’єму посудини (5)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 127
ку із закордонними колегами). Використання
роздрукованої копії дозволить зберегти автен-
тичний об’єкт неушкодженим. Так, напри-
клад, під час скульптурної реконструкції за ме-
тодикою Герасимова відновлення обличчя за
черепом оригінальний череп залишається під
шарами пластиліну, але роздрукована модель
черепа один до одного збереже автентичний
артефакт. Крім того, в музейній справі вико-
ристовується реконструкція пошкоджених ре-
чей, у яких інколи бракує деталей. За допомо-
гою додаткових програм на основі 3D-моделі
можливо роздрукувати ці деталі та доповнити
ними археологічний артефакт.
Також готову модель можна одразу заван-
тажити на вебсайт, спеціалізований на публі-
каціях та переглядах 3D контенту. На сьогодні
найпопулярнішим порталом є sketchfab.com,
який має розширену функцію додаткових на-
лаштувань моделі. Крім того, на цьому ресур-
сі є можливість коментування моделі та пряме
спілкування з її автором.
Фотограмметрія також дозволяє створи-
ти колекцію артефактів для подальшої роботи
з ними. Для прикладу, моделі двох стулок од-
ного енколпіону, знайдених у різні роки (2015
і 2017 рр.) на посаді Виповзівського городища.
Перша знахідка вже зайняла своє місце в екс-
позиції музею, коли було знайдено другу. Але
готова модель дозволила уявити цілісний ви-
гляд артефакту і реконструювати відсутні де-
талі, створити анімацію використання хреста
(Центр археології... 2018).
Інтерактивна база даних
археологічних досліджень і артефактів
Сьогодні глобальна мережа охоплює майже всі
сфери діяльності науковців. Існують проекти,
співвиконавці яких працюють у різних куточ-
ках світу, але мають прямий зв’язок і доступ
до спільної бази даних, що значно спрощує
дослідження. Подібний функціонал також став
би у нагоді археологам України ��������������(Борисова, Бо-
рисов 2018, с. 34), які нерідко мають відвідувати
музеї та фонди в інших регіонах держави.
Інтерактивна база даних — єдиний елек-
тронний фаховий ресурс, до якого входять
описи, фотографії, фотограмметричне скану-
вання та 3D-моделі археологічних досліджень
і артефактів. Доступ до бази надається фахів-
цю за потребою. Наповнення бази даних може
проводитися як централізовано, так і місце-
вими працівниками (за наявності необхідного
устаткування).
Також є можливість завантажити 3D-
модель у вільний доступ глобальної мережі для
візуалізації, інтерактивної колекції музею/
фонду або для онлайн консультації з фахівця-
ми з інших регіонів. Створення інтерактивної
бази даних дозволить суттєво спростити процес
дослідження.
Таким чином, на сьогодні в Україні та сві-
ті широко застосовується фотограмметрія в ар-
хеологічній науці, використовуються та розро-
бляються новітні методи фіксації, які дозволя-
ють полегшити процес розкопок, покращувати
та поточнювати польову документацію, зроби-
ти яскравішою та зрозумілішою візуалізацію
результатів досліджень, проводити додатко-
ві метрологічні дослідження об’єктів та арте-
фактів, розширити інформаційний простір ві-
тчизняної науки та зблизитися із дослідниками
з усього світу. Враховуючи доступність і мож-
ливості фотограмметрії та 3D-моделювання,
у недалекому майбутньому вони мають стати
невід’ємною методологічною частиною будь-
яких археологічних досліджень.
Борисова Т., Борисов А. Поширення дослідницьких да-
них в археології: практики та перспективи (презен-
тація результатів опитування). І Всеукраїнський архе-
ологічний з’їзд. Київ, 2018, с. 34.
Веремейчик О.М. Кераміка середини ХІІІ ст. з садиби
ювеліра в Любечі. Археологія і давня історія України.
2018, № 4 (29), с. 297—316.
Гаврилюк Н.А., Ибрагимова А.М. Тюрбе хана Хаджи Ге-
рая (по материалам археологических исследований
2003—2008 гг.). Киев; Запорожье, 2010.
Генинг В.Ф. Программа статистической обработки ке-
рамики из археологических раскопок. Советская
археология. 1973, № 1, с. 114—136.
Генинг В.Ф. Древняя керамика: методы и программы ис-
следования в археологии. Київ, 1992.
Гнера В. Застосування безпілотних літаючих апаратів
при дослідженні давньоруських храмів. Opus Mixtum.
2014, № 2, с. 36—40.
Гнера В. Аерокосмічний моніторинг як інструмент
пам’яткознавчих досліджень (на прикладі пам’яток
археології Брусилівського району Житомирської об-
ласті). Автореф. дис. ... канд. іст. наук. Київ, 2015.
Гнера В. Моніторинг законсервованих фундаментів
Десятинної церкви за допомогою аерофотозйомки.
Opus Mixtum. 2015a, № 3, с. 147—155.
Гнера В. Новий погляд на проблему музеєфікації фун
даментів Десятинної церкви. 2016. Електронний
ресурс. — режим доступу: http://mdch.kiev.ua/sites/
default/files/public/pdf/15.07._%D0%93%D0%BD%D
0%B5%D1%80%D0%B0_%D0%9D%D0%BE%D0%B
2%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3
%D0%BB%D1%8F%D0%B4.pdf
Гнера В. Аеромоніторинг пам’яток Старокиївської гори
(«Града Володимира») 2014—2017 років. Opus Mixtum.
2017, № 5, с. 244—247.
Гнера В. Применение квадрокоптера для аэрофотосъем-
ки в археологических исследованиях. Археология и
геоинформатика. Третья международная конферен-
ция. Москва 2017a, с. 15.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1128
Гнера В.А. Археологічна аерофотозйомка за допомогою
квадрокоптерів DJI Phantom (порівняльний аналіз).
Питання історії науки і техніки. 2017б, № 4, с. 52—60.
Гнера В. Аерофограмметричне дослідження археологіч-
ної спадщини. І Всеукраїнський археологічний з’їзд.
Київ, 2018, с. 35.
Гнера В., Пашковський О. 3D-моделювання в музеєфі-
кації фундаментів Десятинної церкви. Opus Mixtum.
2018, № 6, с. 202—204.
Дорожинський О.Л., Тукай Р. Фотограмметрія. Львів, 2008.
Жигола В.С. 3D-сканування в археології: досвід та пер-
спективи. Середньовічні та Ранньомодерні старожит-
ності Центрально-Східної Європи. Мат-ли XVI Міжн.
студ. наук. археол. конф. Чернігів, 2017, с. 48—55.
Жигола В. Фотограмметрія в археології. І Всеукраїнський
археологічний з’їзд. Київ, 2018, с. 36.
Жигола В. Метрологічні дослідження 3D-моделей архео
логічної кераміки. Середньовічні та Ранньомодерні
старожитності Центрально-Східної Європи. Мат-ли
XVІI Міжн. студ. наук. археол. конф. Чернігів, 2018а,
с. 47—54.
Жигола В.С., Скороход В.М. Фотограмметрична фіксація
у польовій археології на прикладі пам’яток Подесен-
ня. Інтерпретація археологічних джерел: здобутки та
виклики. Мат-ли наук. конф. молод. вчен. Київ, 2017,
с. 134—137.
Матера М., Богацкий М., Малковский В. Неинвазивные
и археологические исследования позднескифского/
постскифского Консуловского городища. Археоло-
гія. 2017, № 4, с. 125—139.
Никоненко Д.Д., Радченко С.Б., Волков А.В. Вітовтова
вежа за даними сучасних фотограмметричних дослі-
джень. Археологія. 2017, № 4, с. 120—129.
Ромашко О.В. Типологія скіфських металевих казанів
Півдня Східної Європи за об’ємом. Історичні етюди:
зб. наук. праць. Дніпро, 2014, с. 200—202.
Центр археології та стародавньої історії Північного Ліво-
бережжя. 2018 Електронний ресурс. — режим досту-
пу: www.facebook.com/centrarcheologii.cn/videos/
Bernasik J. Wykłady z fotogrametrii i teledetekcji. Kraków,
2008.
De Reu J., De Smedt P., Herremans D., Van Meirvenne M.,
Laloo P., De Clercq W. On Introducing an Image-Based
3D Reconstruction Method in Archaeological Excavation
Practice. Journal of Archaeological Science. 2014, no. 41,
pp. 251—262.
Dellepiane M., Dell’Unto N., Callieri M., Lindgren S.,
Scopigno R. Archeological Excavation Monitoring Using
Dense Stereo Matching Techniques. Journal of Cultural
Heritage. 2013, no. 14 (3), pp. 201—210.
Digital Applications in Archaeology and Cultural Heritage
(DAACH). Електронний ресурс. — режим доступу:
https://www.sciencedirect.com/journal/digital-appli
cations-in-archaeology-and-cultural-heritage
Doneus M., Verhoeven G., Fera M., Briese C., Kucera M.,
Neubauer W. From Deposit to Point Cloud — a Study
of Low-cost Computer Vision Approaches for the
Straightforward Documentation of Archaeological
Excavations. XXIII International CIPA Symposium,
Prague, 12—16 September 2011, Geoinformatics, vol. 6.
Faculty of Civil Engineering. Czech Technical University.
Prague, 2011, pp. 81—88.
Gnera V. Advantage of Using Quadrocopters, for Aerophoto
Ancient of Old Rus Towns. Gardarika. 2015, vol. 5, iss. 4,
pp. 133—144.
Farjas M. Digital Photogrammetry: 3D Representation of
Archaeological Sites. 2009. Електронний ресурс. —
режим доступу: http://ocw.upm.es/ingenieria-carto
grafica-geodesica-y-fotogrametria/3d-scanning-
and-modeling/Contenidos/Lectura_obligatoria/
photogrammetry1.pdf
Frischer B., Dakouri-Hild A. Beyond Illustration: 2D and
3D Digital Tools for Discovery in Archaeology. British
Archaeological Reports International Series 1805.
Oxford, 2008.
Hashash Y.M.A., Liu L., Su Y.-Y., Song H. Use of New
Technologies for Tracking Excavation Progress. Geo
Congress 2006: Geotechnical Engineering in the Information
Technology Age. Atlanta, 2006, pp. 1—5.
Iakovleva L., Djindjian F. The Mammoth Bone Dwellings of
the Upper Palaeolithic Settlement of Gintsy (Ukraine:
the First Synthesis). Археологія. 2018, № 4, с. 86—94.
Kjellman E. From 2D to 3D — A Photogrammetric Revolution
in Archaeology? 2012. Електронний ресурс. — ре-
жим доступу: http://www.academia.edu/1771011/
From_2D_to_3D_a_photogrammetric_revolution_in_
archaeology
Ławniczak M. Photogrammetry-based Spatial Analyses of
Settlements in Severynivka and Nemyriv. Baltic-Pontic
Studies. 2016, vol. 21, pp. 54—68.
sketchfab.com/centerarchaeologyChernihiv (Center archaeology
Chernihiv (Siver Scan).
Tietze S. Fly Ranch Aerial Mapping of 400 Acres. Part 1.
2017. Електронний ресурс. — режим доступу: http://
ibareitall.com/fly-ranch-aerial-mapping-of-400-acers-
part-1/
Verhoeven G. Taking Computer Vision Aloft — Archaeological
Threedimensional Reconstructions from Aerial Photo
graphs with Photoscan. Archaeological Prospection. 2011,
no. 18 (1), pp. 67—73.
Надійшла 26.01.2019
Vitalii S. Zhyhola1, Viacheslav M. Skorokhod2
1 Research associate in the Editing and Publishing Department of the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of
Ukraine, ORCID 0000-0002-9420-4893, gvjredaktor@gmail.com
2 Ph.D., Senior Lecturer of the Department of Archaeology, Ethnology, Local History and Touristic Work of the National Taras
Shevchenko University “Chernihiv Collegium”, ORCID 0000-0001-5317-0896, skorohod-sv@ukr.net
THE NEWEST FIXATION METHODS IN ARCHAEOLOGY
The absolute and comprehensive research fixation is the main task of archaeology. One of the new methods is photogrammetry,
which is rapidly gaining popularity in the world, because it does not require much time and labor involvement. Scaled
3D-models and orthophotomaps of monuments, buildings, objects and artifacts can be created by using photogrammetry
technology.
Any kinds of metrological measurements and researches in field and cameral archaeology are carried out with the help of
computer programs. To be listed: post-expeditionary fixation and correction of plans and stratigraphies, color correction and
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 129
orthophotomaps filtering, work with drawings during an expedition, measurements of necessary parameters and volumes of
objects and artifacts, creating models for visualization, creating an interactive database, etc.
Photogrammetry and 3D-modeling should become an integral methodological part of any archaeological research in
the near future.
K e y w o r d s: newest methods, photogrammetry, 3D-model, orthophotomap, ceramology.
В.С. Жигола1, В.Н. Скороход2
1 Младший научный сотрудник редакционно-издательского отдела Института археологии НАН Украины,
ORCID 0000-0002-9420-4893, gvjredaktor@gmail.com
2 Кандидат исторических наук, старший преподаватель кафедры археологии, этнологии и краеведческо-туристической работы
Национального университета «Черниговский коллегиум» им. Т.Г. Шевченко, ORCID 0000-0001-5317-0896, skorohod-sv@ukr.net
НОВЕЙШИЕ МЕТОДЫ ФИКСАЦИИ В АРХЕОЛОГИИ
Главным заданием археологии является абсолютная и всестороняя фиксация проводимых исследований. К но-
вейшему методу фиксации относится фотограмметрия, который быстро набирает популярность в мире, так как
не требует больших затрах времени и труда. На основе фотограмметрии создаются масштабные 3D-модели и
ортофотопланы памятников, строений, объектов и артефактов.
С помощью компъютерных программ производяться любые метрологические измерения и исследования в
полевой и камеральной археологии, такие как: пост-экспедиционная фиксация и исправление планов и страти-
графий, цветная корекция и фильтрация ортофотопланов, работа с чертежами во время экспедиции, измерения
нужных параметров и объемов объектов и артефактов, создание моделей для визуализации, создание интерактив-
ной базы данных и т. д.
Учитывая доступность и возможности фотограмметрии и 3D-моделирования, в недалеком будущем они долж-
ны стать неотъемлемой методологической частью любых археологических исследований.
К л ю ч е в ы е с л о в а: новейшие методы, фотограмметрия, 3D-модель, ортофотоплан, керамология.
References
Bernasik J. Wykłady z fotogrametrii i teledetekcji. Kraków, 2008.
Borysova T., Borysov A. Poshyrennia doslidnytskykh danykh v arkheolohii: praktyky ta perspektyvy (prezentatsiia rezultativ
opytuvannia). I Vseukrainskyi arkheolohichnyi zizd. Kyiv, 2018, p. 34.
De Reu J., De Smedt P., Herremans D., Van Meirvenne M., Laloo P., De Clercq W. On Introducing an Image-Based 3D
Reconstruction Method in Archaeological Excavation Practice. Journal of Archaeological Science. 2014, no. 41, pp. 251-
262.
Dellepiane M., Dell’Unto N., Callieri M., Lindgren S., Scopigno R. Archeological Excavation Monitoring Using Dense Stereo
Matching Techniques. Journal of Cultural Heritage. 2013, no. 14 (3), pp. 201-210.
Digital Applications in Archaeology and Cultural Heritage (DAACH): https://www.sciencedirect.com/journal/digital-applications-
in-archaeology-and-cultural-heritage
Dorozhynskyi O.L., Tukai R. Fotohrammetriia. Lviv, 2008.
Doneus M., Verhoeven G., Fera M., Briese C., Kucera M., Neubauer W. From Deposit to Point Cloud - a Study of Low-cost
Computer Vision Approaches for the Straightforward Documentation of Archaeological Excavations. XXIII International
CIPA Symposium, Prague, 12-16 September 2011, Geoinformatics, vol. 6. Faculty of Civil Engineering. Czech Technical University.
Prague, 2011, pp. 81-88.
Farjas M. Digital Photogrammetry: 3D Representation of Archaeological Sites. 2009: http://ocw.upm.es/ingenieria-cartografica-
geodesica-y-fotogrametria/3d-scanning-and-modeling/Contenidos/Lectura_obligatoria/photogrammetry1.pdf
Frischer B., Dakouri-Hild A. Beyond Illustration: 2D and 3D Digital Tools for Discovery in Archaeology. British Archaeological
Reports International Series 1805. Oxford, 2008.
Gavryliuk N.A., Ibragimova A.M. Tiurbe khana Khadzhy Geraia (po materialam arkheologicheskykh issledovanii 2003-2008 gg.).
Kyiv; Zaporizhzhia, 2010.
Gening V.F. Programma statisticheskoi obrabotki keramiki iz arkheologicheskikh raskopok. Sovetskaia arkheologiia. 1973, no. 1,
pp. 114-136.
Gening V.F. Drevniaia keramika: metody i programmy issledovaniia v arkheologii. Kyiv, 1992.
Gnera V. Zastosuvannia bezpilotnykh litaiuchykh aparativ pry doslidzhenni davnoruskykh khramiv. Opus Mixtum. 2014, no. 2,
pp. 36-40.
Gnera V. Aerokosmichnyi monitorynh yak instrument pamiatkoznavchykh doslidzhen (na prykladi pamiatok arkheolohii
Brusylivskoho raionu Zhytomyrskoi oblasti). Avtoref. dys. ... kand. ist. nauk. Kyiv, 2015.
Gnera V. Monitorynh zakonservovanykh fundamentiv Desiatynnoi tserkvy za dopomohoiu aerofotoziomky. Opus Mixtum. 2015a,
no. 3, pp. 147-155.
Gnera V. Advantage of Using Quadrocopters, for Aerophoto Ancient of Old Rus Towns. Gardarika. 2015, vol. 5, is. 4, pp. 133-
144.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1130
Gnera V. Novyi pohliad na problemu muzeiefikatsii fundamentiv Desiatynnoi tserkvy. 2016. Access mode: http://mdch.kiev.ua/
sites/default/files/public/pdf/15.07._%D0%93%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D
0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4.pdf
Gnera V. Aeromonitorynh pamiatok Starokyivskoi hory (“Hrada Volodymyra”) 2014-2017 rokiv. Opus Mixtum. 2017, no. 5,
pp. 244-247.
Gnera V. Primenenie kvadrokoptera dlia aerofotosemki v arkheologicheskikh issledovaniiakh. Arkheologiia i geoinformatika. Tretia
mezhdunarodnaia konferentsiia. Moskva 2017a, p. 15.
Gnera V.A. Arkheolohichna aerofotoziomka za dopomohoiu kvadrokopteriv DJI Phantom (porivnialnyi analiz). Pytannia istorii
nauky i tekhniky. 2017b, no. 4, pp. 52-60.
Gnera V. Aerofohrammetrychne doslidzhennia arkheolohichnoi spadshchyny. I Vseukrainskyi arkheolohichnyi zizd. Kyiv, 2018,
p. 35.
Gnera V., Pashkovskyi O. 3D-modeliuvannia v muzeiefikatsii fundamentiv Desiatynnoi tserkvy. Opus Mixtum. 2018, no. 6, pp. 202-
204.
Hashash Y.M.A., Liu L., Su Y.-Y., Song H. Use of New Technologies for Tracking Excavation Progress. GeoCongress 2006:
Geotechnical Engineering in the Information Technology Age. Atlanta, 2006, pp. 1-5.
Iakovleva L., Djindjian F. The Mammoth Bone Dwellings of the Upper Palaeolithic Settlement of Gintsy (Ukraine: the First
Synthesis). Arkheolohiia. 2018, no. 4, pp. 86-94.
Kjellman E. From 2D to 3D - A Photogrammetric Revolution in Archaeology? 2012. Access mode: http://www.academia.
edu/1771011/From_2D_to_3D_a_photogrammetric_revolution_in_archaeology
Ławniczak M. Photogrammetry-based Spatial Analyses of Settlements in Severynivka and Nemyriv. Baltic-Pontic Studies. 2016,
vol. 21, pp. 54-68.
Matera M., Bogacki M., Malkowski W. Neinvazivnye i arkheologicheskie issledovaniia pozdneskifskogo/postskifskogo Konsu
lovskogo gorodishcha. Arkheolohiia. 2017, no. 4, pp. 125-139.
Nykonenko D.D., Radchenko S.B., Volkov A.V. Vitovtova vezha za danymy suchasnykh fotohrammetrychnykh doslidzhen.
Arkheolohiia. 2017, no. 4, pp. 120-129.
Romashko O.V. Typolohiia skifskykh metalevykh kazaniv Pivdnia Skhidnoi Evropy za obiemom. Istorychni etiudy: zb. nauk. prats.
Dnipro, 2014, pp. 200-202.
sketchfab.com/centerarchaeologyChernihiv (Center archaeology Chernihiv (Siver Scan).
Tietze S. Fly Ranch Aerial Mapping of 400 Acres. Part 1. 2017. Access mode: ibareitall.com/fly-ranch-aerial-mapping-of-400-
acers-part-1/
Tsentr arkheolohii ta starodavnoi istorii Pivnichnoho Livoberezhzhia. 2018. Access mode: www.facebook.com/centrarcheologii.
cn/videos/
Veremeichyk O.M. Keramika seredyny XIII st. z sadyby yuvelira v Liubechi. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy. 2018, no. 4 (29),
pp. 297-316.
Verhoeven G. Taking Computer Vision Aloft - Archaeological Threedimensional Reconstructions from Aerial Photographs with
Photoscan. Archaeological Prospection. 2011, no. 18 (1), pp. 67-73.
Zhyhola V.S. 3D-skanuvannia v arkheolohii: dosvid ta perspektyvy. Serednovichni ta Rannomoderni starozhytnosti Tsentralno-
Skhidnoi Evropy. Mat-ly XVI Mizhn. stud. nauk. arkheol. konf. Chernihiv, 2017, pp. 48-55.
Zhyhola V. Fotohrammetriia v arkheolohii. I Vseukrainskyi arkheolohichnyi zizd. Kyiv, 2018, p. 36.
Zhyhola V. Metrolohichni doslidzhennia 3D-modelei arkheolohichnoi keramiky. Serednovichni ta Rannomoderni starozhytnosti
Tsentralno-Skhidnoi Evropy. Mat-ly XVII Mizhn. stud. nauk. arkheol. konf. Chernihiv, 2018a, pp. 47-54.
Zhyhola V.S., Skorokhod V.M. Fotohrammetrychna fiksatsiia u polovii arkheolohii na prykladi pamiatok Podesennia. Interpretatsiia
arkheolohichnykh dzherel: zdobutky ta vyklyky. Mat-ly nauk. konf. molod. vchen. Kyiv, 2017, pp. 134-137.
|
| id | arheologia-com-ua-article-82 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:01:52Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/24/ababb83dadd628c2f3d179da1b6cb424.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-822020-04-03T11:22:21Z The Newest Fixation Methods in Archaeology Новейшие методы фиксации в археологии Новітні методи фіксації в археології Zhyhola, Vitalii S. Skorokhod, Viacheslav M. newest methods, photogrammetry, 3D-model, orthophotomap, ceramology. новейшие методы, фотограмметрия, 3D-модель, ортофотоплан, керамология. новітні методи, фотограмметрія, 3D-модель, ортофотоплан, керамологія. The absolute and comprehensive research fixation is the main task of archaeology. One of the new methods is photogrammetry, which is rapidly gaining popularity in the world, because it does not require much time and labor involvement. Scaled 3D-models and orthophotomaps of monuments, buildings, objects and artifacts can be created by using photogrammetry technology.Any kinds of metrological measurements and researches in field and cameral archaeology are carried out with the help of computer programs. To be listed: post-expeditionary fixation and correction of plans and stratigraphies, color correction and orthophotomaps filtering, work with drawings during an expedition, measurements of necessary parameters and volumes of objects and artifacts, creating models for visualization, creating an interactive database, etc. Photogrammetry and 3D-modeling should become an integral methodological part of any archaeological research in the near future Главным заданием археологии является абсолютная и всестороняя фиксация проводимых исследований. К новейшему методу фиксации относится фотограмметрия, который быстро набирает популярность в мире, так как не требует больших затрах времени и труда. На основе фотограмметрии создаются масштабные 3D-модели и ортофотопланы памятников, строений, объектов и артефактов. С помощью компъютерных программ производяться любые метрологические измерения и исследования в полевой и камеральной археологии, такие как: пост-экспедиционная фиксация и исправление планов и стратиграфий, цветная корекция и фильтрация ортофотопланов, работа с чертежами во время экспедиции, измерения нужных параметров и объемов объектов и артефактов, создание моделей для визуализации, создание интерактивной базы данных и т. д. Учитывая доступность и возможности фотограмметрии и 3D-моделирования, в недалеком будущем они должны стать неотъемлемой методологической частью любых археологических исследований. Розглянуто новітній метод фіксації артефактів і нерухомих археологічних об’єктів за допомогою фотограмметрії, створення 3D-моделей та ортофотопланів об’єктів і артефактів. Враховано досвід закордонних та українських науковців та запропоновано власні методи, які доповнюють археологічні дослідження. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2019-03-01 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/82 10.15407/archaeologyua2019.01.118 Arheologia; No 1 (2019): Arheologia; 118-130 Археологія ; № 1 (2019): Археологія; 118-130 Археология; № 1 (2019): Arheologia; 118-130 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2019.01 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/82/79 |
| spellingShingle | новітні методи фотограмметрія 3D-модель ортофотоплан керамологія. Zhyhola, Vitalii S. Skorokhod, Viacheslav M. Новітні методи фіксації в археології |
| title | Новітні методи фіксації в археології |
| title_alt | The Newest Fixation Methods in Archaeology Новейшие методы фиксации в археологии |
| title_full | Новітні методи фіксації в археології |
| title_fullStr | Новітні методи фіксації в археології |
| title_full_unstemmed | Новітні методи фіксації в археології |
| title_short | Новітні методи фіксації в археології |
| title_sort | новітні методи фіксації в археології |
| topic | новітні методи фотограмметрія 3D-модель ортофотоплан керамологія. |
| topic_facet | newest methods photogrammetry 3D-model orthophotomap ceramology. новейшие методы фотограмметрия 3D-модель ортофотоплан керамология. новітні методи фотограмметрія 3D-модель ортофотоплан керамологія. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/82 |
| work_keys_str_mv | AT zhyholavitaliis thenewestfixationmethodsinarchaeology AT skorokhodviacheslavm thenewestfixationmethodsinarchaeology AT zhyholavitaliis novejšiemetodyfiksaciivarheologii AT skorokhodviacheslavm novejšiemetodyfiksaciivarheologii AT zhyholavitaliis novítnímetodifíksacíívarheologíí AT skorokhodviacheslavm novítnímetodifíksacíívarheologíí AT zhyholavitaliis newestfixationmethodsinarchaeology AT skorokhodviacheslavm newestfixationmethodsinarchaeology |