Як відновити екосистему Куяльницького лиману?

Стан Куяльницького лиману — чи не найгостріша екологічна проблема Північного Причорномор’я кінця ХХ — початку ХХІ ст. У публічних дискусіях часто обговорювалися різні заходи з відновлення цієї мегаекосистеми, деякі з них увійшли до регуляторних державних і регіональних документів. Однак, на жаль,...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2018
Main Authors:	Еннан, А.А., Дубина, Д.В., Царенко, П.М., Вакаренко, Л.П., Дзюба, Т.П., Шихалєєва, Г.М.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2018
Series:	Вісник НАН України
Subjects:	Статті та огляди
Online Access:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141113
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Як відновити екосистему Куяльницького лиману? / А.А. Еннан, Д.В. Дубина, П.М. Царенко, Л.П. Вакаренко, Т.П. Дзюба, Г.М. Шихалєєва // Вісник Національної академії наук України. — 2018. — № 6. — С. 93-109. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-141113
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1411132018-07-30T01:22:52Z Як відновити екосистему Куяльницького лиману? Еннан, А.А. Дубина, Д.В. Царенко, П.М. Вакаренко, Л.П. Дзюба, Т.П. Шихалєєва, Г.М. Статті та огляди Стан Куяльницького лиману — чи не найгостріша екологічна проблема Північного Причорномор’я кінця ХХ — початку ХХІ ст. У публічних дискусіях часто обговорювалися різні заходи з відновлення цієї мегаекосистеми, деякі з них увійшли до регуляторних державних і регіональних документів. Однак, на жаль, реалізовувалися ці заходи лише частково, нерідко в «пожежному» порядку і загалом не вирішували проблему, а інколи навіть призводили до небезпечних локальних наслідків. Слід зазначити, що однією з причин цієї вже без перебільшення екологічної катастрофи є властиве людській діяльності бажання безкоштовно отримувати матеріальні цінності, нещадно експлуатуючи природні ресурси. У статті автори, спираючись на понад 30-річні дослідження екосистем Північного Причорномор’я, пропонують власне бачення відновлення екосистеми Куяльницького лиману та невиснажливого і диверсифікованого використання його ресурсів, зокрема рослинних. The current state of the Kuyalnitskyi estuary (Odesa region) is one of the acutest environmental problems of the Northern Black Sea Region at the end of the 20th and beginning of the 21st centuries. In the scientific literature, the mass media, numerous public forums, and adopted state and regional documents, a number of different in time, duration, and scope of work measures to restore this mega-ecosystem are proposed. Unfortunately, only part of their implementation, which was carried out often in haste, did not solve the problem as a whole, and in some cases even led to dangerous local consequences. It is impossible not to mention that one of the main reasons of an ecological catastrophe that has already taken place, besides many others, was also a socio-political one, based on the desire of the people to receive free material assets at the expense of exhausting exploitation of natural resources. In this publication, the authors did not set the goal of conducting an analysis or continuation of the discussion of the proposed approaches and measures and their effectiveness in eliminating the negative effects, but based on more than 30 years of study of the estuarine ecosystems of the Northern Black Sea Region, proposed their own vision of the restoration of the ecosystem of Kuyalnitskyі estuary and the nonexhausting and diversified use of its resources, in particular plant. 2018 Article Як відновити екосистему Куяльницького лиману? / А.А. Еннан, Д.В. Дубина, П.М. Царенко, Л.П. Вакаренко, Т.П. Дзюба, Г.М. Шихалєєва // Вісник Національної академії наук України. — 2018. — № 6. — С. 93-109. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2018.06.093 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141113 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті та огляди Статті та огляди
spellingShingle	Статті та огляди Статті та огляди Еннан, А.А. Дубина, Д.В. Царенко, П.М. Вакаренко, Л.П. Дзюба, Т.П. Шихалєєва, Г.М. Як відновити екосистему Куяльницького лиману? Вісник НАН України
description	Стан Куяльницького лиману — чи не найгостріша екологічна проблема Північного Причорномор’я кінця ХХ — початку ХХІ ст. У публічних дискусіях часто обговорювалися різні заходи з відновлення цієї мегаекосистеми, деякі з них увійшли до регуляторних державних і регіональних документів. Однак, на жаль, реалізовувалися ці заходи лише частково, нерідко в «пожежному» порядку і загалом не вирішували проблему, а інколи навіть призводили до небезпечних локальних наслідків. Слід зазначити, що однією з причин цієї вже без перебільшення екологічної катастрофи є властиве людській діяльності бажання безкоштовно отримувати матеріальні цінності, нещадно експлуатуючи природні ресурси. У статті автори, спираючись на понад 30-річні дослідження екосистем Північного Причорномор’я, пропонують власне бачення відновлення екосистеми Куяльницького лиману та невиснажливого і диверсифікованого використання його ресурсів, зокрема рослинних.
format	Article
author	Еннан, А.А. Дубина, Д.В. Царенко, П.М. Вакаренко, Л.П. Дзюба, Т.П. Шихалєєва, Г.М.
author_facet	Еннан, А.А. Дубина, Д.В. Царенко, П.М. Вакаренко, Л.П. Дзюба, Т.П. Шихалєєва, Г.М.
author_sort	Еннан, А.А.
title	Як відновити екосистему Куяльницького лиману?
title_short	Як відновити екосистему Куяльницького лиману?
title_full	Як відновити екосистему Куяльницького лиману?
title_fullStr	Як відновити екосистему Куяльницького лиману?
title_full_unstemmed	Як відновити екосистему Куяльницького лиману?
title_sort	як відновити екосистему куяльницького лиману?
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2018
topic_facet	Статті та огляди
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/141113
citation_txt	Як відновити екосистему Куяльницького лиману? / А.А. Еннан, Д.В. Дубина, П.М. Царенко, Л.П. Вакаренко, Т.П. Дзюба, Г.М. Шихалєєва // Вісник Національної академії наук України. — 2018. — № 6. — С. 93-109. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT ennanaa âkvídnovitiekosistemukuâlʹnicʹkogolimanu AT dubinadv âkvídnovitiekosistemukuâlʹnicʹkogolimanu AT carenkopm âkvídnovitiekosistemukuâlʹnicʹkogolimanu AT vakarenkolp âkvídnovitiekosistemukuâlʹnicʹkogolimanu AT dzûbatp âkvídnovitiekosistemukuâlʹnicʹkogolimanu AT šihalêêvagm âkvídnovitiekosistemukuâlʹnicʹkogolimanu
first_indexed	2025-07-10T11:59:45Z
last_indexed	2025-07-10T11:59:45Z
_version_	1837261169115529216
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2018, № 6 93 ЯК ВІДНОВИТИ ЕКОСИСТЕМУ КУЯЛЬНИЦЬКОГО ЛИМАНУ? Стан Куяльницького лиману — чи не найгостріша екологічна проблема Пів- нічного Причорномор’я кінця ХХ — початку ХХІ ст. У публічних дискусіях часто обговорювалися різні заходи з відновлення цієї мегаекосистеми, деякі з них увійшли до регуляторних державних і регіональних документів. Од- нак, на жаль, реалізовувалися ці заходи лише частково, нерідко в «пожеж- ному» порядку і загалом не вирішували проблему, а інколи навіть призводи- ли до небезпечних локальних наслідків. Слід зазначити, що однією з причин цієї вже без перебільшення екологічної катастрофи є властиве людській ді- яльності бажання безкоштовно отримувати матеріальні цінності, не- щадно експлуатуючи природні ресурси. У статті автори, спираючись на понад 30-річні дослідження екосистем Північного Причорномор’я, пропо- нують власне бачення відновлення екосистеми Куяльницького лиману та невиснажливого і диверсифікованого використання його ресурсів, зокрема рослинних. Ключові слова: Куяльницький лиман, екосистема, фіторізноманіття, про- блеми збереження, природні ресурси, диверсифіковане використання, на- ціональний природний парк. Куяльницький лиман (раніше — Андріївський, названий ім’ям засновника Куяльницького курорту Ераста Степановича Ан- дріївського) розташований на північно-західному узбережжі Чорного моря поблизу Одеси. Площа його акваторії залежно від рівня води коливається від 25 до 60 км2, довжина становить 28 км, ширина — 3 км, середня товща води не перевищує 30– 70(100) см. Лиман знаходиться в гирловій ділянці р. Великий Куяльник і відокремлений від моря пересипом. Рівень води в Куяльницькому лимані зазвичай на 5 м нижчий від рівня Чор- ного моря, але він, так само, як і солоність води, регулярно змінюється. В окремі роки сіль випадає в осад на дно лиману. Останнім часом унаслідок зарегулювання русла р. Великий Куяльник площа акваторії Куяльницького лиману зменшилася майже втричі і тепер становить 2240 км2 [1]. У минулому (1907 і 1925 рр.) для відновлення гідрорежиму лиману спеціально побудованими каналами у нього подавалася вода з Чорного моря. З 2015 р. це відбувається вже щороку через спеціально обладнаний магістральний трубопровід. ЕННАН Алім Амідович — доктор хімічних наук, професор, директор Фізико-хімічного інституту захисту навколишньо- го середовища і людини МОН України і НАН України ДУБИНА Дмитро Васильович — доктор біологічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу геоботаніки і екології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України ЦАРЕНКО Петро Михайлович — член-кореспондент НАН України, завідувач відділу фікології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України ВАКАРЕНКО Людмила Павлівна — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу геоботаніки і екології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України ДЗЮБА Тетяна Павлівна — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу геоботаніки і екології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України ШИХАЛЄЄВА Галина Миколаївна — кандидат хімічних наук, головний науковий співробітник Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини МОН України і НАН України doi: https://doi.org/10.15407/visn2018.06.093 94 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2018. (6) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ На південно-східному березі Куяльницького лиману розташовано відомий у світі грязьовий курорт, заснований у 1834 р. (один з найста- ріших в Україні). Куяльницькі пелоїди суль- фідного мулу за своїми лікувальними власти- востями визнано еталонними. Вони сприяють зменшенню запальних процесів, зміцнюють імунітет, відновлюють функції ушкоджених органів і систем організму, широко викорис- товуються в лікуванні безпліддя. Ропа лиману також має лікувальні властивості, а мінераль- на вода «Куяльник» допомагає при захворю- ваннях шлунково-кишкового тракту. Геоло- гічні запаси лікувальних мулів становлять 23,8 млн м3, експлуатаційних — 15 млн м3, а власне чорних мулів (пелоїдів) — 11,6 млн м3. Дебіт свердловин мінеральних вод досягає 1385 м3/добу. Вміст солей становить 7,5 млн т. Ропа хлоридно-натрієво-магнієвого типу за хімічним складом близька до води Мертвого моря [2, 3]. Комерційна вартість лікувальних пелоїдів Куяльницького лиману оцінюється майже у 7,5 млрд дол. США [1]. Незважаючи на унікальність природних ресурсів Куяльницького лиману, комплексні дослідження його екологічного стану та мож- ливостей використання ресурсного потенціалу розпочалися лише на початку ХХІ ст. Встанов- лено, що внаслідок змін клімату і непомірного антропічного навантаження, яке і далі посилю- ється, водна та наземні екосистеми Куяльниць- кого лиману перебувають у кризовому стані, швидко втрачаючи здатність до відновлення ресурсного потенціалу. Особливості фіторізноманіття. З рослин у водах Куяльницького лиману поширені лише водорості. Вони активно розвиваються в екс- тремальних умовах, зокрема в гіпергалінних водоймах, досягаючи інколи масового поши- рення, і залежно від таксономічної групи за- барвлюють воду в червоний, зелений та бурий кольори. Водорості Куяльницького лиману ви- різняються своєрідністю та унікальністю, про що свідчить виявлення двох нових для науки видів та чотирьох видів, рідкісних для альго- флори України. Найбагатшою таксономічною групою є діатомові водорості, яких налічується близько 140 видів. Переважання за різноманіт- тям видового складу цієї групи є характерною особливістю Куяльницького лиману [4]. З тваринних організмів у воді Куяльницько- го лиману постійно мешкають лише зяброно- гий рачок та личинки комара-мотиля. Обидва види виконують важливі функції у трофічних ланцюгах. Личинки комара відіграють також велику біотичну роль, зокрема є каталізатора- ми процесів заростання новоутворених при- бережних ділянок. Так, після спадання рівня води в лимані личинки комара виносять на по- верхню часточки ґрунту і створюють умови для закріплення та проростання насіння рослин, зокрема солеросів. Останні є піонерами зарос- тання прибережних ділянок та формування найбільш поширеної в регіоні галофітної рос- линності. Її особливістю, порівняно з іншими угрупованнями солончаків і солонців, є менша участь багаторічних галофітів, які фіксувалися на солончаках Куяльницького лиману раніше [5]. Це є результатом різкої зміни екологічних умов, зокрема зменшення зволоженості через пересихання лиману, внаслідок чого ці види вже не розвиваються. Загальний вигляд схилового ландшафту нижньої час- тини правого берега та акваторії Куяльницького лима- ну для відновлення гідрорежиму лиману спеціально побудованими каналами у нього подавалася вода з Чорного моря. З 2015 р. це відбувається вже щороку через спеціально обладнаний магістральний трубо- провід. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2018, № 6 95 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Галофітна рослинність відіграє винятково важливу фітомеліоративну функцію, є місцем гніздування та годівлі багатьох видів птахів та інших класів тварин. Вона започатковує фор- мування засолено-лучної та лучно-степової рослинності. До цього типу рослинності нале- жать, зокрема, види, розвиток яких відбувався лише у Чорноморсько-Каспійському басейні, про що свідчить наявність у складі відповід- них фітоценозів великої кількості понтійських неоендемічних видів [6]. Поруч із великою значущістю, зокрема фі- томеліоративною і біотопічною, солонцевої, солончакової та засолено-лучної рослинності біотичну основу Куяльницької екосистеми за багатством, площами поширення, ресурсами та еволюційно-функціональною роллю становить фіторізноманіття схилів, яружно-балкових систем, а також відслонень понтичних вапня- ків і лесів. Особливістю рослинного покри- ву названих екотопів є його прямий зв’язок з динамічними фізико-географічними умовами, які характеризуються безперервною мінливіс- тю. Еволюція фітоценотичного покриву схи- лів розгортається в єдиний, чітко виражений цикл, у якому поєднуються та проявляються функціональними взаємозв’язками зміни еко- логічних умов і перебудови структури угру- повань. Саме схилові ландшафти долин річок і балок є аренами процесів еволюції і форму- вання нових видів та їх угруповань, що розпо- чалися в післяльодовиковий період і тривають дотепер. Ці екотопи, завдяки гіперпростору екологічних умов (від напівпустельних до пе- резволожених), а також унаслідок формуван- ня піонерних, клімаксових і субклімаксових типів організації рослинності, відзначаються найвищим рівнем біорізноманіття у степовій зоні Євразії. Водночас унікальне поєднання мегагало- фільних, пустельно-степових, чагарниково- сте по вих і зонально-степових біотопів та їх раритетних компонент визначає високий при- родоохоронний статус території Куяльницької мегагеосистеми. Особливий інтерес становлять добре сформовані й чітко виражені ендемічні флористичні і ценотичні комплекси схилів, як результат тривалого природно-історичного розвитку їх флори і рослинності, що вирізня- ються високим рівнем багатства гено- і цено- фонду. Це, у свою чергу, зумовлює їх велику наукову цінність та визначає актуальність і необхідність збереження у первісному стані. Тобто будь-які спроби їх змінення людиною, в будь-який спосіб, з огляду на високу історико- еволюційну цінність мають бути заборонені. Провідну роль серед типів організації рос- линності відіграє зональна степова. Вона за- ймає значні площі, близько 9250 га, що є ваго- мим аргументом на користь її збереження та охорони, оскільки в степовій зоні України ця організація рослинності збереглася лише на площі близько 3 % від тієї, що була в історичну епоху [7]. Основу цього типу організації фіто- ценотичного покриву становлять різноманітні угруповання: від цілинних до деградованих коротко- і тривалопохідних [8]. Їх приурочен- ня до конкретних місцезростань залежить від особливостей еколого-історичного розвитку відповідних ландшафтів. Тут збереглися ета- лонні (які ніколи не зазнавали розорювання) степи і одні з небагатьох на правобережній частині Північного Причорномор’я ділянки справжніх степів з характерними ксерофіль- ними видами — ковилою Лессінга, ковилою волосистою, ковилою українською, ковилою Типова рослинність солончаків берегової смуги Ку- яльницького лиману 96 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2018. (6) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ найкрасивішою, кострицею валіською, тонко- ногом вузьколистим, келерією гребінчастою, люцерною румунською, в’язелем барвистим, конюшиною гірською, конюшиною альпій- ською. Трапляються також молочай степовий, підмаренник руський, смілка зеленоцвіта, че- брець Маршалів, чебрець двовидний, гвоздика несправжньоармерієподібна та багато інших видів, зокрема раритетних, характерних для справжніх степів. Значно більші площі займає рослинність петрофітних степів, переважно понтичних вапнякових, які беруть активну участь у про- цесах ґрунтоутворення [8]. Вона, як і справж- ньостепова, відзначається багатством гено- та ценофонду, а також високим ендемізмом фло- роценотичних комплексів [9]. У складі таких степів найчастіше трапляються ксерофільні види — самосил білоповстистий, бородач зви- чайний, чебрець двовидний, мигдаль степовий, півники карликові, гвоздика плямиста, кермек татарський, грудниця волохата, пижмо тисячо- листе; із чагарничків і напівчагарничків — ефе- дра двоколоскова, чебрець Маршалів, полин австрійський та ін. Часто зростають люцерна румунська та різак звичайний. Особливістю флори кам’янистих понтичних степів є велика присутність геміефемероїдів і ефемероїдів — тонконога бульбистого, тюльпана Шренка, крокусу сітчастого, зірочок маленьких і зіро- чок Пачоського, а також ефемерів — роговика українського, костянця зонтичного, бурачка маленького, бурачка пустельного і бурачка по- крученого, незабудки багатоквіткової, вероні- ки весняної, валеріанели ребристої, перелом- ника видовженого, веснянки весняної. Усі ці види є зникаючими у Північному Причорномор’ї внаслідок деградації їх екотопів під впливом антропічних факторів. На вапня- кових відслоненнях крім типових степових рос- лин трапляються також рідкісні та ендемічні види — голонасінник одеський, зіновать м’яка, шоломниця весняна, брандушка весняна, тюль- пан Шренка, мигдаль малий. На змитих ділян- ках кам’янистих степів, характерних для цього типу ландшафтів, часто трапляються ковила волосиста, костриця валіська, тонконіг буль- бистий, шавлія поникла, бородач звичайний, зміївка болгарська, деревій благородний, котя- ча м’ята дрібноквіткова, молочай Сегієрів і мо- лочай степовий, сухоребрик мінливий, полин австрійський та багато інших степових видів. У міждернинних западинах на поверхні ґрунту, часто у великій кількості трапляються лишай- ники, а також мохи та синьозелені водорості. Усе це фіторізноманіття представлене на схилах обох берегів Куяльницького лиману. Проте на лівому більш характерними є ксе- рофільні види злаків та різнотрав’я, а також у більшій кількості й рясніше ростуть ефемери та ефемероїди. Крім названих типів організації рослинності в балках та ярах, а також на терасованих ділян- ках схилів представлені деревні та чагарникові насадження, більшість з яких штучного похо- дження. Вони сформувалися внаслідок про- веденого у 60–70-х роках минулого століття широкомасштабного заліснення переважно правобережних схилових територій. Ділянки насаджень розташовані спорадично, відповід- но до ландшафтних умов. Виділяються за пло- щами кілька масивів, зокрема поблизу сіл Се- веринівка та Іллінка Лиманського р-ну Одесь- кої обл. Крім того, на терасі долини правого берега р. Великий Куяльник нижче с. Севери- нівка на площі 142 га окремий масив утворю- ють лісові угруповання з домінуванням дуба черешчатого, в’яза гладенького, робінії псевдо- акації та ясена звичайного. Чагарниковий ярус формують глід однотичинковий, барбарис звичайний, бересклет європейський, бузина чорна, шипшина собача, бирючина звичайна, повій звичайний, крушина ламка, карагана дерев’яниста і ожина сиза. Найбільш виражені штучні деревно-чагарникові насадження на те- расованих ділянках схилів. Тут зростають со- сна Палласа, в’яз гладенький, ясен звичайний, гледичія звичайна, айлант найвищий, а також плодові — яблуня домашня, абрикос звичай- ний, груша звичайна та горіхоплідні — горіх волоський та інші деревні види. З кущів часті- ше представлені лох вузьколистий, глід одно- тичинковий, барбарис звичайний та шипшина собача. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2018, № 6 97 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Фіторізноманіття схилових територій Ку- яльницького лиману, зокрема степових угру- повань, вирізняється високим ступенем рари- тетності. Так, 17 видів судинних рослин охо- роняються на державному рівні і занесені до Червоної книги України [10], 12 підлягають збереженню на регіональному рівні [11]. Антропічна трансформація рослинного світу. Рослинний покрив екосистеми Куяль- ницького лиману, як уже зазначалося, перебу- ває у стані постійної динаміки і є її характер- ною особливістю. Провідними факторами змін є зовнішні (кліматичні, геоморфогенні, гідро- генні) та внутрішні (ендоекогенні) чинники. На ці процеси накладається вплив господар- ської діяльності людини, прискорюючи або уповільнюючи їх. Найбільш згубним у цьому контексті є порушення природного гідроре- жиму внаслідок зарегулювання та обмеження стоку річок Куяльницького басейну. У бага- тьох випадках антропічний вплив призводить до катастрофічних наслідків, які, поряд з уже названими чинниками, зумовлюють сучасні екологічні проблеми Куяльницького лиману. Це відбувається насамперед унаслідок постій- них стихійних пожеж, лісорозведення на схи- лах, кар’єрного добування піску і черепашни- ку, масштабного прокладання автомобільних шляхів на берегових смугах лиману, а також стежок, зокрема для велотуризму. Пожежі є справжнім лихом для рослинно- го і тваринного світу схилових територій Ку- яльницького лиману. Катастрофічність їх на- слідків пов’язана передусім з масштабністю та великою потужністю, спричиненою накладан- ням верхових і низових пожеж через геомор- фологічні особливості території. При цьому різко зростає температура горіння. За таких умов відбувається повне вигорання деревно- чагарникової рослинності та, що є особливо негативним, дернин злаків, а також підземного поверхневого кореневищного шару. Це при- зводить до повної пірогенної деградації рос- линних угруповань. Пожежі змінюють і темпе- ратурний режим поверхні ґрунту, яка надмір- но прогрівається влітку, а в холодний період швидше охолоджується. Крім того, відбува- ється швидке випаровування вологи, а також її прискорений транзит під час опадів у нижні частини схилів, що супроводжується інтенсив- ним розвитком антропічних ерозійних проце- сів. Також взимку на оголених ділянках снігу накопичується значно менше. Загалом зміни гідротермічного режиму ґрунтів призводять до порушення структури рослинності, зокрема степової, та збіднення її фітоценорізноманіття, особливо раритетного. На ділянках, що зазна- ють впливу пожеж, відбувається експансія пі- рофітів, переважно однорічних бур’янів та ад- вентивних видів, що тривалий час утримують ценотичні позиції, обмежуючи розвиток зо- нальних степових рослин. Проте найбільших пірогенних змін зазнають чагарникові степи з домінуванням мигдалю низького і ефедри двоколоскової. Ці види утворюють раритетні угруповання, занесені до Зеленої книги Укра- їни [8]. На схилах Куяльницького лиману у складі відповідних ценозів вони трапляються часто, проте дуже рідко є домінантами та еди- фікаторами, що зумовлено їх регулярним ви- горанням. Постійні пожежі негативно вплива- ють і на розвиток мохового та лишайникового ярусів, що започатковують сингенетичні про- цеси та беруть участь у формуванні наземних під’ярусів раритетних ковилових та інших степових угруповань. Очевидно, що сучасний Раритетні ковилові степи на схилах лівого берега Ку- яльницького лиману 98 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2018. (6) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ стан усіх типів організації рослинності, зокре- ма зональної, та їх масштабні дегратогенні змі- ни, зумовлені пожежами, вимагають повного усунення останніх та запровадження системи відповідного контролю, що є екологічним ім- перативом оптимального функціонування еко- системи Куяльницького лиману. Негативні наслідки лісорозведення на схи- лах пов’язані з їх терасуванням та знищенням вихідного рослинного покриву, а в пониз- зях — з локальними порушеннями внаслідок висаджування кущів і дерев. Лісомеліоратив- не закріплення схилів уповільнює процеси їх історичного розвитку і суттєво змінює умови навколишнього середовища, які не сприяють природному розвитку аборигенної флори і рослинності. Затримання вологи кореневими системами сприяє не характерній для цих гео- комплексів мезофітизації рослинності. При- пинення природного розвитку схилових тери- торій зумовлює також зміни гідротермічного режиму і посилює процеси мінералізації ґрун- тів. На окремих ділянках це спричинює змі- ну типових судинних степових видів мохово- лишайниковими синузіями. На заліснених площах спостерігається різке зменшення ти- пових для степової рослинності дернинних злакових видів. Лісові насадження з високою зімкненістю крон дерев майже повністю по- збавлені трав’яного під’ярусу. Оскільки лісова рослинність не є корінною для степової зони, її існування має постійно підтримуватися за- кладанням нових насаджень. Це, як уже за- значалося, суперечить природно-історичному розвитку степової біоти. Тому створення лісо- насаджень, зокрема на схилових територіях, навіть без проведення терасування є еколо- гічно не виправданим і небезпечним, оскільки веде до збіднення біорізноманіття в цілому. Штучно створені лісові угруповання нестійкі до природних екологічних факторів і не ви- різняються багатством. Їх легко вражають шкідники та хвороби. Насіннєве поновлення практично не спостерігається, тому для них характерна постійна тенденція до саморозпа- ду. Лісонасадження зумовлюють також фраг- ментацію угруповань степової рослинності та порушення їх природної цілісності. При цьому зазнає значних трансформацій ендемічний і реліктовий флороценотичний комплекс. Ліси також формують вітрові потоки, які сприяють активізації ерозійних процесів. Очевидною є необхідність зміни парадигми лісорозведення як на схилах Куяльницького лиману, так і на інших подібних територіях, що лише сприя- тиме створенню належних умов для забезпе- чення функціонування та еволюції унікальних степових екосистем. Особливо актуально це у зв’язку з підготовкою закону «Про охорону та комплексне використання степів в Україні». Кар’єрне добування піску й черепашнику на косах та у місцях залягання понтичних вапня- ків постійно розширюється і повністю руйнує унікальні псамофітно-степові та кретофільні флороценотичні комплекси, які є рідкісними та зникаючими і перебувають під охороною на світовому рівні. Коси і території залягання вапняків виконують винятково важливу роль біогенетичних резерватів і одночасно коридо- рів для обміну діаспор між західними і схід- ними регіонами Північного Причорномор’я. Вони є біотопами для багатьох видів тварин, зокрема птахів. Псамофітний та кретофільний флорокомплекси відзначаються багатством ен- демічних і неоендемічних видів, що характери- зуються родовим ендемізмом [4]. Їх розвиток відбувався у післяльодовиковий період. Рос- линність на ділянках добування піску здебіль- шого перебуває на останній стадії деградації. Демутаційні процеси на територіях залишених кар’єрів проходять дуже повільно. Вихідного поновлення у зв’язку з геоморфологічними змінами не відбувається. Особливістю цих екотопів, як і схилових ділянок, є їх постійне формування. Незважаючи на вже наявні ката- строфічні зміни, на території Куяльницького лиману триває процес утворення нових таких ділянок. Усі вони мають бути збережені як одні з найцінніших об’єктів у його екосисте- мі. Необхідним є вжиття заходів з відновлен- ня вихідних ландшафтів на трансформованих територіях. Прокладання транспортних шляхів на при- бережних ділянках Куяльницького лиману має ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2018, № 6 99 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ специфіку, яка полягає у постійному їх розши- ренні з вивільненням нових територій від води. Нерідко ширина таких шляхів досягає 200– 300 м і більше. При цьому відбувається ущіль- нення ґрунту та формування колійних смуг, що суттєво впливає на перебіг геохімічних проце- сів, формування геоморфоструктур і, зокрема, їх природного промивного режиму. Так, вирів- няні внаслідок впливу коліс ділянки тривалий час не заростають. За цих умов істотно зміню- ється формування наступних стадій рослин- ності, зокрема солонцевої, засолено-лучної та лучно-степової. Тому прокладання транспорт- них шляхів у прибережній смузі для автомобі- лів має здійснюватися лише у місцях, що ви- йшли зі сфери впливу води лиману, і, звичайно, досить обмежено. Варто також обмежити про- кладання стежок для велотуризму, зокрема на ділянках потенційних ерозійних процесів. Нинішнє катастрофічне обміління Куяль- ницького лиману, як зазначається в багатьох публікаціях, пов’язане з глобальними змінами клімату, а також з діяльністю людини, зокре- ма спрямленням русла р. Великий Куяльник і зарегулюванням її стоку [8]. З початку ни- нішнього століття спостерігається зменшення площі водного дзеркала Куяльницького лима- ну з 52 (у 2003 р.) до 26 км2 (у 2015 р.), скоро- чення об’єму води — з 26 до 15,3 км3, руслового стоку — з 15,6 до 1,5 млн м3 (близько 85 % його надходить у південну частину лиману з водо- токів Корсунцівської балки і Лузанівських ставків). Солоність ропи збільшилася з 10 до 300 ‰, досягаючи в літні місяці абсолютних значень 360 ‰ у південній частині лиману і 390 ‰ у північній. Вивільнені території на площі близько 30 км2, що належать селам Бі- ляївського, Іванівського і Лиманського райо- нів Одеської обл., стали джерелом винесен- ня вітрами солей загальним об’ємом близько 0,5 млн м3, що створює загрозу засолення сільськогосподарських земель. Не меншу не- безпеку соляні бурі становлять і для степової рослинності схилових і плакорних ділянок. Збільшення концентрації солей у ґрунтах по- рушує їх біогеохімічні процеси з відповідними негативними наслідками. За цих умов розви- ток справжньої степової рослинності відбува- ється в напрямі формування пустельних засо- лених степів. Про катастрофічний екологічний стан Куяльницького лиману свідчить також високий рівень забруднення ропи і пелоїдів, ґрунтового покриву, рослинних організмів прибережної зони амонійними, органічними сполуками і важкими металами [15–19]. Шляхи і напрями відновлення екосистеми Куяльницького лиману. Для розв’язання на- явних екологічних проблем було розроблено документ «Регіональна програма збереження та відновлення водних ресурсів у басейні Ку- яльницького лиману на 2012–2016 роки». На жаль, замість послідовного виконання її етапів основні зусилля було спрямовано на обґрунту- вання та проведення попусків морської води у Куяльницький лиман. Також частково здій- снено заходи з відновлення русла р. Великий Куяльник в районі її впадіння в лиман та обме- ження кар’єрного добування піску і черепаш- нику. На сторінках наукових видань та у ЗМІ розгорнулася і дотепер ще триває гостра дис- кусія щодо екологічної доцільності проведен- ня попусків морської води. Доведено, що змі- ни рівня води в Куяльницькому лимані лише частково пов’язані з кліматичними процесами та мінливістю атмосферних опадів у районі во- дозбору [20]. Розмаїття степової рослинності під час травневого кві- тування 100 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2018. (6) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Однак метою Програми було забезпечення проведення регіональної політики, спрямо- ваної на збалансоване використання водних ресурсів та земельного фонду в басейні Ку- яльницького лиману, відновлення ландшаф- тного та біотичного різноманіття р. Великий Куяльник, балок та схилів, а її головне завдан- ня полягало в оптимізації русла р. Великий Куяльник і відновленні основних джерел над- ходження води в лиман. На жаль, виконати його повністю не вдалося. Окремим пунктом Програми було передбачено також підготов- ку матеріалів щодо створення Національного природного парку «Куяльницький» на площі близько 10 тис. га. Слід зазначити, що питання охорони уні- кальних природно-історичних комплексів Ку- яльницького лиману ставилося вже давно. Так рішенням Одеської обласної ради від 01.12.1993 № 496-ХХІ територія Куяльницького лиману була зарезервована для подальшого її запові- дання. У 2009 р. Міністерство екології та при- родних ресурсів України схвалило клопотання Державного управління охорони навколиш- нього природного середовища в Одеській об- ласті стосовно створення НПП «Куяльниць- кий». Наукове обґрунтування спільно підготу- вали Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Одеський національний універ- ситет ім. І.І. Мечникова та Українське товари- ство охорони птахів. Пізніше неурядовими громадськими екологічними організаціями ре- гіону було запропоновано кілька інших варіан- тів обґрунтувань [21]. Проекти широко висвіт- лювалися у ЗМІ та обговорювалися на числен- них колективних зібраннях і форумах. Попри таке небувале в історії природоохоронної ді- яльності України всенародне схвалення, ство- рення та організація цього природоохоронного об’єкта й досі, на жаль, не відбулися. Більше того, нещодавно з’явився альтернативний про- ект щодо надання цій території статусу «ку- рорту державного значення» і запропоновано відповідні корективи. Зокрема, в липні 2016 р. рішенням сесії Одеської обласної ради внесено зміни до попередніх постанов щодо плануван- ня територій. На думку прихильників створен- ня державного курорту, заповідний статус те- риторії може бути менш сприятливим для збе- реження, зокрема, бальнеологічних ресурсів Куяльницького лиману. Звичайно, головний аргумент опонентів створення парку полягає в іншому. Статус національного природного парку регламентуватиме розвиток інфраструк- тури курорту лише на територіях господар- ського призначення, тобто фактично за межа- ми найцікавіших з комерційної точки зору ді- лянок. Підготовлено проект закону України «Про оголошення території Куяльницького лиману курортом державного значення» [22]. Розуміючи його невідповідність роз в’я зан ню проблем охорони Куяльницького лиману, було також запропоновано створення парку в меж- ах курорту. Очевидно, що такий підхід непри- йнятний, оскільки цей статус не передбачає прямої охорони біорізноманіття. Навпаки, як уже зазначалося, він не заперечує використан- ня природних ресурсів і проведення рекреа- ційного будівництва. Основними ж завдання- ми, виконання яких має забезпечувати Проект організації території Національного природ- ного парку, є комплексна оцінка рекреаційного використання території, запасів природних ре- сурсів, біотичного і ландшафтного різноманіт- тя та їх охорони, історико-культурних об'єк тів, стану інженерно-транспортної інфраструкту- ри, системи зв'язку, медичного забезпечення, побутового обслуговування, рекреаційного, лі- ку вально-оздоровчого і бальнеологічного по- тенціалу та інших особливостей. У межах те- риторії національного природного парку також мають виділятися відповідні функціональні зони, зокрема: • заповідна — призначена для збереження та відновлення найцінніших, насамперед ко- рінних, природних комплексів відповідно до режиму, визначеного законом для природних заповідників; • зона регульованої рекреації — територія, в межах якої створюються умови для коротко- строкового перебування, відпочинку та оздо- ровлення відвідувачів парку, а її режим вста- новлюється відповідно до вимог охоронних зон природних заповідників; ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2018, № 6 101 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ • зона стаціонарної рекреації — призначена для розміщення об’єктів обслуговування від- відувачів парку; • господарська зона — включає території населених пунктів, землі, на яких здійснюєть- ся господарська діяльність з дотриманням за- гальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища. Отже, на території парку мають забезпечу- ватися охорона ландшафтів, їх біорізноманіт- тя, всі види рекреації, а також санаторно-ку- рорт не лікування. Найзначнішим результатом його створення буде охорона та збереження природних комплексів, ландшафтного і біо- тичного різноманіття. Забезпечення правового режиму території національного природного парку, здійснення заходів з відновлення при- родних ресурсів дозволять суттєво примножи- ти багатство місцевої флори і фауни, а також природних фіторесурсів регіону. Створення парку, крім іншого, передбачає врахування інтересів місцевого населення, зокрема щодо традиційного природокористування (сіноко- сіння, випасання худоби, бджільництво, збір плодів та лікарських рослин тощо). Без сум- ніву, саме тісна співпраця з місцевим населен- ням, поєднання завдань збереження природ- ного і ландшафтного різноманіття території з її соціально-економічним розвитком є запору- кою успішного, безконфліктного функціону- вання проектованого національного природно- го парку. Лише за таких умов він відповідатиме своєму призначенню. Створення Національного природного пар- ку «Куяльницький» стане також значним по- штовхом для туристичного освоєння регіону, а розвиток відповідної інфраструктури матиме позитивні соціальні наслідки, зокрема через збільшення кількості туристів, створення до- даткового попиту на послуги з проживання та харчування, які надаватиме місцеве населен- ня. Розвиток інфраструктури проектованого НПП стане також стимулом для відновлення та повноцінного функціонування населених пунктів регіону та сприятиме примноженню культурних і духовних цінностей Одеського краю. Такий розвиток та отримання місцевим населенням додаткових прибутків від туриз- му сприятиме підвищенню добробуту та рівня життя. Відомо, що у розвинених європейських країнах частка прибутків від туризму пере- вищує надходження від інших видів госпо- дарювання. Тобто рекреаційна діяльність на території парку буде прямою інвестицією в економічний розвиток регіону, яка здійснюва- тиметься через створення сприятливих умов для відпочинку на лоні природи і включатиме облаштування та використання екологічних і туристичних маршрутів та зон відпочинку; організацію екологічних таборів для школярів та молоді; залучення місцевого населення до рекреаційної діяльності; надання інформацій- них послуг через випуск друкованої, фото- та відеопродукції. Створення нового природо- охоронного об’єкта у статусі національно- го природного парку сприятиме організації нових рекреаційних осередків і слугуватиме основою для переорієнтації економіки регіону з інтенсивного природокористування на роз- виток оздоровчо-рекреаційної і туристичної індустрії. Отже, розбудова туризму на основі мережі природоохоронних об’єктів гаранту- ватиме збереження рекреаційного потенціалу останніх на майбутнє, а також сприятиме вирі- шенню соціально-економічних проблем регіо- ну в цілому завдяки створенню нових робочих Фрагмент раритетного, занесеного до Зеленої книги України (2009) угруповання солодки голої 102 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2018. (6) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ місць для місцевого населення в інфраструк- турі курортно-рекреаційного комплексу. Національні природні парки поряд із при- родоохоронним статусом мають безпосереднє рекреаційне призначення. Природні ландшаф- ти Куяльницького лиману вирізняються спри- ятливими кліматичними умовами, мальовни- чими пейзажними комплексами та багатими й різноманітними рекреаційними і бальнео- логічними ресурсами. Виходячи з принципу диверсифікації природокористування, вони, можливо, є чи не найбагатшими серед інших подібних природоохоронних об’єктів України. З огляду на велике флористичне багатство, зо- крема лікарських рослин, а також наявність чистого, збагаченого фітонцидами і ароматами степових трав повітря, в майбутньому парку мають набути розвитку поряд з традиційними напрямами й інші, зокрема фітотерапійний та фітоергономічний. Як зазначає В.В. Сніжко [23], фітотерапія в Україні має дуже давню традицію як лікування, профілактика та за- гальне оздоровлення людини. Національний природний парк має всі можливості для вико- нання цієї важливої і вкрай необхідної функ- ції. Погіршення стану здоров’я населення на фоні загострення соціально-економічної ситу- ації в країні актуалізує первинну профілакти- ку, спрямовану на формування культури здо- рового способу життя та обмеження впливу шкідливих факторів навколишнього середови- ща. Напружена діяльність у комплексі зі стре- совими ситуаціями зумовлюють необхідність застосування методик, заснованих не лише на медикаментозних, а й на природних способах, які найбільш ефективно сприяють відновлен- ню здоров’я людини. Використання для цього рослин та їх застосування для підвищення пра- цездатності людини в літературі здобуло назву фітоергономіка [24, 25]. Фітоергономіка як науковий напрям вини- кла на стику ботаніки, медицини, ергономіки, психології та ландшафтного дизайну. Вона ви- рішує ряд практичних завдань у сфері віднов- лення здоров’я. Особлива увага приділяється досягненню комфортних умов у процесі пра- ці, зниженню та лікуванню хронічної втоми. А.М. Гродзінський зі співавторами наводить детальне обґрунтування та характеристику ви- користання рослин з їх унікальними лікарськи- ми і гармонізуючими властивостями у побуті, на виробництві, в дизайні приміщень і ланд- шафту для підвищення енергетичного потен- ціалу організму і відновлення здоров’я. Власне в поняття фітоергономіки входять фітотерапія, фітодієтика і фітодизайн. Фітотерапія може стати одним із завдань цільового призначення проектованого НПП, оскільки його територія, а також прилеглі ділянки багаті на лікарські рослини та ресурси, придатні для використан- ня [26]. Насамперед це стосується класичних адаптогенів, до яких належить більшість пред- ставників губоцвітих. Вони, як і багато інших видів, становлять не меншу цінність як проду- центи фітонцидів, що характеризуються тоні- зуючими і лікувальними властивостями. Фітодієтика передбачає ключову роль рос- лин у харчуванні як тонізуючих і стимулюю- чих засобів. Значний інтерес у цьому аспекті становлять солероси, які високо оцінюються гурманами в західноєвропейських країнах, а також багато інших видів харчових, вітамін- них, пряних, олійних, фітоестрогенних, арома- тичних рослин, придатних для виготовлення напоїв та використання в сироварінні, пивова- рінні й виноробстві. Їх ресурси у проектовано- му НПП та на прилеглих територіях є цілком достатніми. Фітодизайн передбачає створення і демон- страцію, переважно у приміщеннях або на те- риторіях відпочинку, об’єктів, у яких основну роль відіграють рослинні композиції. Їх ліку- вальні функції пов’язані з поліпшенням пси- хоемоційного стану та підвищенням імунітету людини. На території фітоергономічного парку планується формування рослинних компози- цій відповідно до їх призначення та вимог цьо- го напряму. Крім того, в рекреаційній зоні про- ектованого НПП зосереджено значну кількість ділянок з мальовничими ландшафтами, в яких поєднані виходи понтичних вапняків, компози- ції з рослинних угруповань, оригінальні за фор- мою лесові відслонення, типові красивоквітучі у весняно-літній і осінній періоди види рослин ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2018, № 6 103 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ рівнинно-схилових ділянок. Огляд цих терито- рій суттєво доповнюватиме естетичні вражен- ня відпочивальників, сприятиме відновленню їх духовного і психічного здоров’я. Клімато-бальнеогрязьовий курорт «Куяль- ник» та запроектовані фітоергономічний парк, аквапарк на Куяльницькому пересипі та інші об’єкти цільового призначення, які обов’язково з’являться в інфраструктурі для задоволення потреб відпочивальників, забезпечать вико- нання базового завдання парку з охорони, збе- реження та відновлення ландшафтів, раритет- них рослин, тварин та їх угруповань, лі ку валь- но-оздоровчої та бальнеологічної функції, за- безпечення організованого туризму тощо, а також допоможуть поліпшити і зміцнити еко- номічну ситуацію в регіоні. Створення націо- нального природного парку дозволить зберег- ти і відновити генофонд флори і фауни, зокре- ма рідкісних, зникаючих, реліктових, ендеміч- них видів, типові біотопи, унікальні геологічні об’єкти та еталонні степові ділянки; здійсню- вати контроль за інвазіями адвентивних рос- лин та видів-трансформерів; об’єднати вже наявні заповідні ділянки різних категорій в єдину природоохоронну структуру; створити найсприятливіші умови для лікування та оздо- ровлення людей, виховання в них любові до рідного краю, його історії та природних скар- бів. Тому автори публікації закликають науко- ву громадськість серйозно поставитися до ви- словлених думок, особливо з огляду на недо- статнє розуміння частиною опонентів необхід- ності створення НПП «Куяльницький» як інтегрального природоохоронного об’єкта, в якому буде збережено унікальні еталонні при- род но-історичні комплекси Північного При- чорн омор’я. Ілюзії корпоративного спожи- вацького егоїзму потрібно змінити на реальне формування нової світоглядної картини май- бутнього Куяльницького лиману як складової частини приморського регіону та почати реалі- зовувати практичні кроки для втілення її в життя. Очевидно, що питання відновлення еко- системи Куяльницького лиману має бути по- ставлено на державному рівні. Слід розробити генеральну стратегію дій з належною підтрим- кою та імплементувати її в цілісну систему довгострокових та оперативних цілей інтегро- ваного екологічного, економічного та соціаль- ного розвитку регіону на визначений строк, а також в інституційні засади та механізми їх реалізації. Як уже зазначалося, основними наслідками деградації Куяльницького лиману є катастро- фічні зміни його морфометричних параме- трів, різке підвищення солоності, спустелен- ня території узбережжя, збільшення площі солончаків, підвищення рівня забруднення органічними сполуками і важкими металами основних компонентів водних і наземних еко- систем, зокрема донних відкладів, збільшення частоти перенесення солей повітряними по- токами, зниження біологічної активності му- лів і, як результат, стагнація відтворення при- родних ресурсів та погіршення їх якості. Усі ці явища лише поглиблюються через відсутність науково обґрунтованої і чітко визначеної стра- тегії розвитку курортно-рекреаційної зони, недосконалість законодавчого і нормативно- правового забезпечення формування адекват- ного умовам ринку фінансового, правового та інформаційно-комунікаційного простору [27]. Тому головною метою впровадження такої стратегії має бути реальне збереження назем- Рукотворна «соляна пустеля», яка щороку утворюєть- ся через обміління Куяльницького лиману 104 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2018. (6) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ них і водних екосистем Куяльницького лима- ну, насамперед забезпечення їх відновлення та мінімізація деградації біотопів і призупинення втрат біорізноманіття через сприяння збалан- сованому використанню природних ресурсів. Стратегія передбачає також: • вжиття невідкладних дієвих заходів з від- творення гідрологічного та гідрохімічного ре- жиму Куяльницького лиману і якості пелоїдів, забезпечення оптимальних умов для життєді- яльності біоти; • збереження, відновлення та збалансоване використання біотичних компонентів назем- них і водних екосистем та їхніх екосистемних послуг; • відновлення деградованих кар’єрним добу- ванням піску і черепашнику територій та ство- рення умов для природного відтворення степів; • запровадження методів і технологій зба- лансованого використання та відновлення і за- безпечення перероблення фіторесурсів на про- дукцію з високою доданою вартістю; • забезпечення відновлення водоохоронних зон лиману і організацію природоохоронного контролю за господарською діяльністю; • проведення робіт уздовж схилових тери- торій для запобігання надходженню забруд- нювальних речовин з водозборів, зниження антропічної ерозії ґрунтів, відновлення дегра- дованих земель та зменшення ризиків засолен- ня підземних вод; • зменшення площ орних земель уздовж во- доохоронних зон та зон з крутизною схилів, на яких розвиваються ерозійні процеси, а також деградованих, малопродуктивних, техногенно забруднених орних земель з їх залуженням для відновлення вихідної природної рослинності; • встановлення водоохоронних та прибе- режних захисних смуг, забезпечення їх охоро- ни та цільового використання; • проведення екологічної санації курортно- рекреаційних територій, зокрема очищення акваторії, узбережжя лиману і системи Кор- сунцівських та Куяльницько-Хаджибейських ставків від побутового сміття; • збереження та запобігання зникненню ви- дів, що перебувають під загрозою; • формування мережі центрів штучного роз- ведення та ренатуралізації рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, або- ригенних видів рослин і тварин; • розроблення та впровадження системи за- ходів щодо запобігання проникненню чужо- рідних видів і зменшення їх впливу на наземні та водні екосистеми. Необхідне посилення мобілізації фінансо- вих ресурсів, зокрема за рахунок державної підтримки, розвитку міжнародного партнер- ства та залучення приватного сектору з метою успішного виконання і реалізації природоохо- ронних та рекреаційних завдань. Впровадження Стратегії може бути успіш- ним лише за умови розбудови інституційних засад та розвитку координації, взаємодії і партнерства. Повноваження щодо координу- вання дій, стратегічного планування, впрова- дження та регулярного моніторингу прогресу в реалізації поставлених завдань слід покласти на створений за участю ділових і промислових кіл, місцевих громад, органів влади, громад- ських організацій та науковців відповідний ре- гіональний Комітет. Він має інтегрувати дер- жавні і вже створені громадські об’єднання, які на основі прийнятого Статуту визначатимуть його політику, розроблятимуть принципи по- точної діяльності та плануватимуть виконання необхідних робіт. Основним статутним видом діяльності Комітету має бути висококваліфіко- вана ефективна допомога будь-яким заходам, спрямованим на збереження Куяльницького лиману, його біорізноманіття та впроваджен- ня диверсифікованих, екологічно обґрунтова- них методів збалансованого і невиснажливого використання природних ресурсів. У складі Комітету мають працювати постійні профіль- ні комісії для розроблення цільових завдань щодо з’ясування та оцінювання стану різних складових довкілля та підготовки відповід- них рішень. Недостатня ефективність робо- ти існуючих об’єднань, зокрема депутатської групи «Куяльник», створеної при Одеській обласній раді, крім відомих причин певною мірою зумовлена відсутністю саме таких про- фільних комісій. Їх кількість має визначатися ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2018, № 6 105 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ актуальністю поточних завдань і змінюватися відповідно до необхідності розв’язання нових. Передусім слід створити комісії зі збереження водних та пелоїдних ресурсів Куяльницького лиману; з відновлення, охорони та збереження біотичного різноманіття та раритетних видів рослинного і тваринного світу; з невиснажли- вого і збалансованого використання природ- них ресурсів; з екологічної, економічної по- літики, моніторингу та управління [15]. Вони стануть основою науково-технічної ради май- бутнього НПП. Для зміцнення інституційної бази розвитку Куяльницького лиману необхід- но також створити при місцевих органах влади відповідні управлінські підрозділи Комітету, завдання яких полягатиме у визначенні систе- ми короткострокових і більш віддалених у часі завдань відновлення Куяльницького лиману, збереження біорізноманіття та сталого його розвитку на регіональному і місцевих рівнях та їх узгодженні. Важливою умовою успішності реалізації і впровадження Стратегії є забезпечення її на- лежною нормативно-правовою базою. Для цього Комітету потрібно розробити відповід- ний план дій на певний період, а також забез- печити його впровадження та перехід на заса- ди еколого-економічного планування розви- тку території. Необхідним також видається ре- гулярне проведення експертизи пропонованих проектів та нормативно-правових актів для створення відповідного правового поля, узго- дженого з природоохоронним законодавством України й цілями Стратегії. Мають бути забезпечені, звичайно, й еко- номічні інструменти виконання поставлених завдань на засадах державної підтримки та за- лучення фінансової допомоги, зокрема інозем- них природоохоронних фондів. Успішність та ефективність рекреаційного використання території проектованого НПП та реалізації природоохоронних заходів ви- значає потребу у вибудовуванні рекреаційної інфраструктури і проведенні робіт зі створен- ня повноцінних об’єктів туристичної індустрії, які б забезпечили ефективне поліфункціо- нальне використання території. Тому необхід- не прийняття на державному рівні рішення про передачу окремих невідреставрованих та маловикористовуваних адміністративних бу- дівель і споруд іншого призначення (напри- клад, колишніх військових складських при- міщень) для потреб проектованого НПП. По- зитивне вирішення цього питання сприятиме зменшенню капіталовкладень у будівництво і скороченню строків його повнопланової орга- нізації та початку експлуатації. Необхідне також впровадження загально- доступних інформаційно-комунікаційних тех- нологій для надання об’єктивної інформації про діяльність органів, відповідальних за прий- няття директивних рішень, широкого висвіт- лення дискусійних екологічних, соціальних, економічних питань. Це дозволить уникнути можливості прийняття рішень у корпоратив- них інтересах, що, на жаль, іноді трапляється, зокрема з питань використання ресурсів Ку- яльницького лиману. Запропоновані заходи мають ґрунтуватися на пріоритетності еколо- гічно безпечних технологій, зниженні енерго- місткості систем життєзабезпечення об’єкта. Мають також розвиватися новітні досліджен- ня, передусім з подальшої інтегральної оцінки природно-ресурсного потенціалу регіону та планування диверсифікованого й ефективного його використання. Перелічені вище шляхи розв’язання регіо- нальних і локальних екологічних, соціальних та економічних завдань можуть бути успішно реалізовані лише в разі усвідомлення широ- кими верствами населення регіону історичної важливості і гостроти проблеми Куяльницько- го лиману та залучення до її вирішення фахів- ців різних галузей знань. Висновки. Сучасний екологічний стан Ку- яльницького лиману є вкрай незадовільним, що зумовлено насамперед зарегулюванням басейнового стоку, надмірною трансформа- цією біорізноманіття схилів і прибережних смуг, забрудненням води побутовими відхо- дами, а також посиленням рекреаційного й техногенного навантаження через кар’єрне добування піску і вапняку, інтенсивне форму- вання транспортних шляхів для проведення 106 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2018. (6) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ джипінгу і велогонок на прилиманних та схи- лових ділянках. Екосистеми Куяльницького лиману, не- зважаючи на їх антропічну трансформацію, відзначаються багатством та різноманітністю біоти. Її особливістю є прямий зв’язок із ди- намічними умовами, зокрема, схилових тери- торій. Еволюція рослинного покриву остан- ніх розгортається в єдиний, чітко виражений цикл, у якому поєднуються та перебувають у функціональних взаємозв’язках зміни еколо- гічних умов і перебудови структури угрупо- вань. Поєднання мегагалофільних, пустельно- степових і зонально-степових угруповань та їх раритетних компонентів є унікальним, чим і визначається високий природоохоронний ста- тус території Куяльницького лиману. Особли- вий інтерес становлять ендемічні флористич- ні і ценотичні комплекси схилів як результат тривалого природно-історичного розвитку їх флори і рослинності з високим рівнем багат- ства гено- і ценофонду. Це зумовлює їх вели- ку наукову цінність і визначає актуальність та необхідність їх збереження у первісному стані. Історія природоохоронної діяльності зі збе- реження Куяльницького лиману багата на по- літичні події, постанови і рішення, прийняті на різних рівнях, але, на жаль, без запровадження ефективних механізмів їх реалізації помітних успіхів так і не було досягнуто. У статті обґрунтовано доцільність створен- ня національного природного парку «Куяль- ницький» як природоохоронної території, що має особливу екологічну, історичну й есте- тичну цінність унаслідок сприятливого поєд- нання природних і культурних ландшафтів з можливістю використання їх у рекреаційних, просвітницьких, наукових і культурних цілях. Обговорено мету, завдання, механізми і шляхи реалізації програми з відновлення екосистем Куяльницького лиману як надважливого за- вдання державного рівня. Запропоновано під- ходи щодо охорони фіторізноманіття та розви- тку диверсифікації природокористування як базові передумови створення і функціонування лікувально-рекреаційних установ. Обґрунто- вано необхідність та інституційні засади ство- рення регіонального Комітету з питань віднов- лення екосистем Куяльницького лиману, який має координувати діяльність державних орга- нів влади, громадських об’єднань, визначати поточні завдання та здійснювати планування всіх необхідних робіт. REFERENCES [СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ] 1. Ennan A.A., Shykhalyeyeva G.N., Sizo A.V., Babinets S.K. Using GIS for water quality assessment of Kuyalnik liman, on the basis of hydro chemical parameters. Odesa National University Herald. Chemistry. 2010. 15(13): 61. https://doi. org/10.18524/2304-0947.2010.13.38125 [Эннан А.А., Шихалеева Г.Н., Сизо А.В., Бабинец С.К. Оценка качества воды Куяльницкого лимана по ком- плексу гидрохимических показателей с применением геоинформационных систем. Вестник ОНУ. Химия. 2010. Т. 15, № 13. С. 61–71.] 2. Ennan A.A., Shykhalyeyev I.I., Shykhalyeyeva G.N., Adobovsky V.V., Kiryushkina A.N. Effects of Kuyalnik estuary degradation (northwest Black Sea region, Ukraine). Odesa National University Herald. Chemistry. 2014. 19(3): 60. https://doi.org/10.18524/2304-0947.2014.3(51).40404 [Эннан А.А., Шихалеев И.И., Шихалеева Г.Н., Адобовский В.В., Кирюшкина А.Н. Причины и последствия деградации Куяльницкого лимана (северо-западное Причерноморье, Украина). Вісник ОНУ. Хімія. 2014. Т. 19, № 3. С. 60–68.] 3. Krytska L.I. Analysis of the flora of steppes and limestones of the outcrops of the Right Bank Grain Steppe. Ukrainian Botanical Journal. 1985. 42(2): 1. [Крицька Л.І. Аналіз флори степів та вапняків відслонень Правобережного злакового Степу. Український бота- нічний журнал. 1985. Т. 42, № 2. С. 1–5.] 4. Lavrenko E.M. On the question of the age of psammo-endemism in the south of the European part of the USSR. Pro- ceedings of the Russian Geographical Society. 1936. 68(1): 35. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2018, № 6 107 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ [Лавренко Е.М. К вопросу о возрасте псаммоэндемизма на юге Европейской части СССР. Изв. Геогр. об-ва. 1936. Т. 68, № 1. С. 35–43.] 5. Shikhalyeyeva G.M., Ennan A.A., Gerasimyuk V.P., Chursina O.D., Babinets S.K., Kiryushkina G.M. Bioindication of heavy metals by algae of the Kuyalnitskyi estuary (Northwest Black Sea region). Scientific Issues of Ternopil Vo- lodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Biology. 2010. (3): 317. [Шихалєєва Г.М., Еннан А.А., Герасим’юк В.П., Чурсіна О.Д., Бабінець С.К., Кірюшкіна Г.М. Біоіндикація важ- ких металів макроводоростями Куяльницького лиману (Північно-Західне Причорномор’я). Наук. зап. Терноп. нац. пед. ун-ту. Біологія. 2010. № 3. С. 317–320.] 6. Andriyenko T.L., Perehrym M.M. Official list of regional rare plants of administrative territories of Ukraine (reference edition). (Kyiv: Alterpres, 2012). [Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (укладачі). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). К.: Альтерпрес, 2012.] 7. Didukh Ya.P. (ed.). Red Data Book. Vegetable world. (Kyiv: Globalkonsalting, 2009). [Дідух Я.П. (ред.). Червона книга України. Рослинний світ. К.: Глобалконсалтинг, 2009.] 8. Didukh Ya.P. (ed.). Green Data Book. Rare and endangered plant communies to plant protection. (Kyiv: Alterpres, 2009). [Дідух Я.П. (ред.). Зелена книга України. Рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, та типові рослинні угруповання, які підлягають охороні. К.: Альтерпрес, 2009.] 9. Dubyna D.V., Shelyag-Sosonko Yu.R. Flooded bushes of the Black Sea region. (Kyiv: Naukova Dumka, 1986). [Дубына Д.В., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Плавни Причерноморья. (К.: Наук. думка, 1986.] 10. Grodzinskiy A.M., Makarchuk N.M., Leshchinskiy Ya.S. Phytoncides in ergonomics. (Kyiv: Nаuk. Dumka, 1986). [Гродзинский А.М., Макарчук Н.М., Лещинский Я.С. Фитонциды в эргономике. К.: Наук. думка, 1986.] 11. Ivanchenko V.A., Grodzinskiy A.M., Cherevchenko T.M., Lebeda A.F. Phytoergonomy. (Kyiv: Nаukova Dumka, 1989). [Иванченко В.А., Гродзинский А.М., Черевченко Т.М., Лебеда А.Ф. Фитоэргономика. К.: Наук. думка, 1989.] 12. Minarchenko V.M. Medicinal vascular plants of Ukraine (medical and resource value). (Kyiv: Phytosociotsentr, 2005). [Мінарченко В.М. Лікарські судинні рослини України (медичне і ресурсне значення). К.: Фітосоціоцентр, 2005.] 13. Shesterikov L.S. Materials for the flora of the south-western part of the Odessa county of the Kherson province. (Odes- sa, 1894). [Шестериков Л.С. Материалы для флоры юго-западной части Одесского уезда Херсонской губернии. (Одесса: Типография А. Шульце, 1894.] 14. Snizhko V.V. Ukrainian Studies: natural psycho-philosophical concept. (Kyiv, 2010). [Сніжко В.В. Українознавство: природна психо-філософська концепція. К.: МОН України, НДІ українознав- ства, 2010.] 15. Tkachenko V.S., Kostylev A.V. Phyto-ecological aspects of hydro-reclamation of the north-western Black Sea region. (Kyiv: Naukova Dumka, 1985). [Ткаченко В.С., Костылев А.В. Фито-экологические аспекты гидромелиораций северо-западного Причерно- морья. К.: Наук. думка, 1985.] 16. Cherkez E.A., Kadurin V.N., Chepizhko A.V., Medinets S.V., Svetlichnyi S.V. Features of mineralogy of bottom sedi- ments of Kuyalnitskyi estuary after replenishment with sea water. In: Natural-resource potential of the Kuyalnitskyi and Hadzhibey estuaries, the territories of interestuary: the current state, development prospect. Proc. Ukr. Sci. Conf. (18-20 November, 2015, Odessa, Ukraine). [Черкез Е.А., Кадурин В.Н., Чепижко А.В., Мединец С.В., Светличный С.В. Особенности минералогии донных осадков Куяльницкого лимана после пополнения морской водой. У кн.: Природно-ресурсний потенціал Куяль- ницького та Хаджибейського лиманів, території міжлимання: сучасний стан, перспектива розвитку: матер. Всеукр. наук.-практ. конф. (18–20 листопада 2015, Одеса). С. 125–129.] 17. Ennan A.A., Shikhaleeva G.N., Kiryushkina A.N. Ecological state of the Kuyalnitskiy estuary. In: Natural-resource potential of the Kuyalnitskyi and Hadzhibey estuaries, the territories of interestuary: the current state, development pros- pect: Proc. Ukr. Sci. Conf. (18-20 November, 2015, Odessa, Ukraine). [Эннан А.А., Шихалеева Г.Н., Кирюшкина А.Н. Экологическое состояние Куяльницкого лимана. У кн.: Природно-ресурсний потенціал Куяльницького та Хаджибейського лиманів, території міжлимання: сучас- ний стан, перспектива розвитку: матер. Всеукр. наук.-практ. конф. (18–20 листопада 2015, Одеса). С. 142– 146.] 108 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2018. (6) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ 18. Ennan A.A., Shikhaleeva G.N., Babinets S.K., Chursina O.D. Ecological condition of Kuyalnitskyi estuary. In: State of the environment in the Odesa region. 2009. Part 111. Р. 45-49. [Эннан А.А., Шихалеева Г.Н., Бабинец С.К., Чурсина О.Д. Экологическое состояние Куяльницкого лимана. У кн.: Стан навколишнього природного середовища в Одеській області: бюлетень Держуправління навкол. природ. середовища в Одеській обл. 2009. Частина 111. С. 45–49]. 19. Karakash I.I. About the establishing of the legal status of Kuyalnitskyi estuary and resort of Kuyalnik. In: Natural- resource potential of the Kuyalnitskyi and Hadzhibey estuaries, the territories of interestuary: the current state, develop- ment prospect: Proc. Ukr. Sci. Conf. (18-20 November, 2015, Odessa, Ukraine). [Каракаш І.І. Про встановлення правового положення Куяльницького лиману та курорту Куяльник. У кн.: Природно-ресурсний потенціал Куяльницького та Хаджибейського лиманів, території міжлимання: сучасний стан, перспектива розвитку: матер. Всеукр. наук.-практ. конф. (18–20 листопада 2015, Одеса). С. 56–59.] 20. Kiryushkina A.N., Shikhaleeva G.N., Babinets S.K., Chursina O.D. Seasonal dynamics and distribution of formalde- hyde in the water area of Kuyalnytskyi estuary (North-Western Black Sea region). In: Ecology of cities and recreation areas: Proc. Ukr. Sci. Conf. (3-4 June, 2010, Odessa, Ukraine). [Кирюшкина А.Н., Шихалеева Г.Н., Бабинец С.К., Чурсина О.Д. Сезонная динамика и распределение формальдегида по акватории Куяльницкого лимана (Северо-Западное Причерноморье). У кн.: Екологія міст та рекреаційних зон: матер. Всеукр. наук.-практ. конф. (3–4 червня 2010, Одеса). С. 170–174.] 21. Kuzmina I.S., Shikhaleeva G.N., Babinets S.K., Karebin A.V. Distribution of phenols in water and bottom sediments of the Kuyalnytskyi estuary (North-Western Black Sea region). In: Ecology of cities and recreation areas: Proc. Ukr. Sci. Conf. (3-4 June, 2010, Odessa, Ukraine). [Кузьмина И.С., Шихалеева Г.Н., Бабинец С.К., Каребин А.В. Распределение фенолов в воде и донных отложениях Куяльницкого лимана (Северо-Западное Причерноморье). У кн.: Екологія міст та рекреаційних зон: матер. Всеукр. наук.-практ. конф. (3–4 червня 2010, Одеса). С. 200–204.] 22. Mironyuk A.N., Kiryushkina A.N., Gerasimyuk V.P., Shikhaleeva G.N. To the study of the algae of the watercourses of the southern part of the Kuyalnikiy estuary basin (North-Western Black Sea Region). In: Advances in Botany and Ecology: Proc. Int. Conf. (21-25 September, 2010, Yalta, Ukraine). [Миронюк А.Н., Кирюшкина А.Н., Герасимюк В.П., Шихалеева Г.Н. К изучению водорослей водотоков южной части бассейна Куяльницкого лимана (Северо-Западное Причерноморье). У кн.: Актуальні проблеми ботаніки та екології: матер. Міжнар. конф. мол. учених (21–25 вересня 2010, Ялта). С. 76–77.] 23. Polyakova I.V., Demyanenko S.H. Ecologization of the territory of the Kuyalnik resort. In: Natural-resource potential of the Kuyalnitskyi and Hadzhibey estuaries, the territories of interestuary: the current state, development prospect. Proc. Ukr. Sci. Conf. (18-20 November, 2015, Odessa, Ukraine). [Полякова І.В., Дем’яненко С.Г. Екологізація управління територіями курорту Куяльник. У кн.: Природно- ресурсний потенціал Куяльницького та Хаджибейського лиманів, території міжлимання: сучасний стан, пер- спектива розвитку: матер. Всеукр. наук.-практ. конф. (18–20 листопада 2015, Одеса). С. 91–95]. 24. Rusev I.T., Popova E.N. Kuyalnitskyi estuary as a national natural park. In: Ecology of cities and recreation areas: Proc. Ukr. Sci. Conf. (3-4 June, 2010, Odessa, Ukraine). [Русев И.Т., Попова Е.Н. Куяльницкий лиман как национальный природный парк. У кн.: Екологія міст та рекреаційних зон: матер. Всеукр. наук.-практ. конф. (3–4 червня, 2010, Одеса). С. 314–322]. 25. Shaposhnikova L.A. Fragments of steppe vegetation on the slopes of the Black Sea estuaries. In: Study of steppe na- ture: Proc. Intercollege Symposium (22-28 April, 1968, Odessa, Ukraine). [Шапошникова Л.А. Фрагменты степной растительности на склонах причерноморских лиманов. В кн.: Изуче- ние природы степей: матер. межвуз. симпоз. (22–28 апреля 1968, Одесса). С. 151–152.] 26. Shikhaleeva G.N., Budnyak A.K., Kiryushkina A.N. To the question of the biological activity of the bottom sedi- ments of the Kuyalnitskiy estuary. In: Natural-resource potential of the Kuyalnitskyi and Hadzhibey estuaries, the ter- ritories of interestuary: the current state, development prospect. Proc. Ukr. Sci. Conf. (18-20 November, 2015, Odessa, Ukraine). [Шихалеева Г.Н., Будняк А.К., Кирюшкина А.Н. К вопросу о биологической активности донных отложений Куяльницкого лимана. У кн.: Природно-ресурсний потенціал Куяльницького та Хаджибейського лиманів, те- риторії міжлимання: сучасний стан, перспектива розвитку: матер. Всеукр. наук.-практ. конф. (18–20 листопа- да 2015, Одеса). С. 133–136.] 27. Shikhaleeva G.N., Kiryushkina A.N. Methodology of the environmental monitoring of natural resources of the Kuy- alnitskiy estuary. In: Natural-resource potential of the Kuyalnitskyi and Hadzhibey estuaries, the territories of interestu- ary: the current state, development prospect. Proc. Ukr. Sci. Conf. (18-20 November, 2015, Odessa, Ukraine). ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2018, № 6 109 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ [Шихалеева Г.Н., Кирюшкина А.Н. Методология экологического мониторинга природных ресурсов Куяль- ницкого лимана. У кн.: Природно-ресурсний потенціал Куяльницького та Хаджибейського лиманів, території міжлимання: сучасний стан, перспектива розвитку: матер. Всеукр. наук.-практ. конф. (18–20 листопада 2015, Одеса). С. 136–139.] Стаття надійшла 25.07.2017 A. Ennan1, D. Dubyna 1,2, P. Tsarenko 1,2, L. Vakarenko 1,2, T. Dzyuba 1,2, H. Shykhalyeyeva 1 1 Physical-Chemical Institute for Environment and Human Protection of MES of Ukraine and NAS of Ukraine (Odesa) 2 Kholodny Institute of Botany of the National Academy of Sciences of Ukraine (Kyiv) HOW TO RESTORE THE ECOSYSTEM OF KUYALNYTSKYI ESTUARY? The current state of the Kuyalnitskyi estuary (Odesa region) is one of the acutest environmental problems of the North- ern Black Sea Region at the end of the 20th and beginning of the 21st centuries. In the scientific literature, the mass media, numerous public forums, and adopted state and regional documents, a number of different in time, duration, and scope of work measures to restore this mega-ecosystem are proposed. Unfortunately, only part of their implementation, which was carried out often in haste, did not solve the problem as a whole, and in some cases even led to dangerous local conse- quences. It is impossible not to mention that one of the main reasons of an ecological catastrophe that has already taken place, besides many others, was also a socio-political one, based on the desire of the people to receive free material assets at the expense of exhausting exploitation of natural resources. In this publication, the authors did not set the goal of conducting an analysis or continuation of the discussion of the proposed approaches and measures and their effectiveness in eliminating the negative effects, but based on more than 30 years of study of the estuarine ecosystems of the Northern Black Sea Region, proposed their own vision of the restoration of the ecosystem of Kuyalnitskyі estuary and the non- exhausting and diversified use of its resources, in particular plant. Keywords: Kuyalnitskyi estuary, ecosystem, phytodiversity, conservation problems, natural resources, diversified use, national natural park. << /ASCII85EncodePages false /AllowTransparency false /AutoPositionEPSFiles true /AutoRotatePages /None /Binding /Left /CalGrayProfile (Dot Gain 20%) /CalRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1) /CalCMYKProfile (U.S. Web Coated \050SWOP\051 v2) /sRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1) /CannotEmbedFontPolicy /Error /CompatibilityLevel 1.4 /CompressObjects /Tags /CompressPages true /ConvertImagesToIndexed true /PassThroughJPEGImages true /CreateJobTicket false /DefaultRenderingIntent /Default /DetectBlends true /DetectCurves 0.0000 /ColorConversionStrategy /CMYK /DoThumbnails false /EmbedAllFonts true /EmbedOpenType false /ParseICCProfilesInComments true /EmbedJobOptions true /DSCReportingLevel 0 /EmitDSCWarnings false /EndPage -1 /ImageMemory 1048576 /LockDistillerParams false /MaxSubsetPct 100 /Optimize true /OPM 1 /ParseDSCComments true /ParseDSCCommentsForDocInfo true /PreserveCopyPage true /PreserveDICMYKValues true /PreserveEPSInfo true /PreserveFlatness true /PreserveHalftoneInfo false /PreserveOPIComments false /PreserveOverprintSettings true /StartPage 1 /SubsetFonts true /TransferFunctionInfo /Apply /UCRandBGInfo /Preserve /UsePrologue false /ColorSettingsFile () /AlwaysEmbed [ true ] /NeverEmbed [ true ] /AntiAliasColorImages false /CropColorImages true /ColorImageMinResolution 300 /ColorImageMinResolutionPolicy /OK /DownsampleColorImages true /ColorImageDownsampleType /Bicubic /ColorImageResolution 1200 /ColorImageDepth -1 /ColorImageMinDownsampleDepth 1 /ColorImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeColorImages false /ColorImageFilter /DCTEncode /AutoFilterColorImages true /ColorImageAutoFilterStrategy /JPEG /ColorACSImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /ColorImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /JPEG2000ColorACSImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /JPEG2000ColorImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /AntiAliasGrayImages false /CropGrayImages true /GrayImageMinResolution 300 /GrayImageMinResolutionPolicy /OK /DownsampleGrayImages true /GrayImageDownsampleType /Bicubic /GrayImageResolution 1200 /GrayImageDepth -1 /GrayImageMinDownsampleDepth 2 /GrayImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeGrayImages false /GrayImageFilter /DCTEncode /AutoFilterGrayImages true /GrayImageAutoFilterStrategy /JPEG /GrayACSImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /GrayImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /JPEG2000GrayACSImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /JPEG2000GrayImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /AntiAliasMonoImages false /CropMonoImages true /MonoImageMinResolution 1200 /MonoImageMinResolutionPolicy /OK /DownsampleMonoImages true /MonoImageDownsampleType /Bicubic /MonoImageResolution 1200 /MonoImageDepth -1 /MonoImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeMonoImages false /MonoImageFilter /CCITTFaxEncode /MonoImageDict << /K -1 >> /AllowPSXObjects false /CheckCompliance [ /None ] /PDFX1aCheck false /PDFX3Check false /PDFXCompliantPDFOnly false /PDFXNoTrimBoxError true /PDFXTrimBoxToMediaBoxOffset [ 0.00000 0.00000 0.00000 0.00000 ] /PDFXSetBleedBoxToMediaBox true /PDFXBleedBoxToTrimBoxOffset [ 0.00000 0.00000 0.00000 0.00000 ] /PDFXOutputIntentProfile (None) /PDFXOutputConditionIdentifier () /PDFXOutputCondition () /PDFXRegistryName () /PDFXTrapped /False /CreateJDFFile false /Description << /ARA <FEFF06270633062A062E062F0645002006470630064700200627064406250639062F0627062F0627062A002006440625064606340627062100200648062B062706260642002000410064006F00620065002000500044004600200645062A064806270641064206290020064406440637062806270639062900200641064A00200627064406450637062706280639002006300627062A0020062F0631062C0627062A002006270644062C0648062F0629002006270644063906270644064A0629061B0020064A06450643064600200641062A062D00200648062B0627062606420020005000440046002006270644064506460634062306290020062806270633062A062E062F062706450020004100630072006F0062006100740020064800410064006F006200650020005200650061006400650072002006250635062F0627063100200035002E0030002006480627064406250635062F062706310627062A0020062706440623062D062F062B002E0635062F0627063100200035002E0030002006480627064406250635062F062706310627062A0020062706440623062D062F062B002E> /BGR <FEFF04180437043f043e043b043704320430043904420435002004420435043704380020043d0430044104420440043e0439043a0438002c00200437043000200434043000200441044a0437043404300432043004420435002000410064006f00620065002000500044004600200434043e043a0443043c0435043d04420438002c0020043c0430043a04410438043c0430043b043d043e0020043f044004380433043e04340435043d04380020043704300020043204380441043e043a043e043a0430044704350441044204320435043d0020043f04350447043004420020043704300020043f044004350434043f0435044704300442043d04300020043f043e04340433043e0442043e0432043a0430002e002000200421044a04370434043004340435043d043804420435002000500044004600200434043e043a0443043c0435043d044204380020043c043e0433043004420020043404300020044104350020043e0442043204300440044f0442002004410020004100630072006f00620061007400200438002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020043800200441043b0435043404320430044904380020043204350440044104380438002e> /CHS <FEFF4f7f75288fd94e9b8bbe5b9a521b5efa7684002000410064006f006200650020005000440046002065876863900275284e8e9ad88d2891cf76845370524d53705237300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c676562535f00521b5efa768400200050004400460020658768633002> /CHT <FEFF4f7f752890194e9b8a2d7f6e5efa7acb7684002000410064006f006200650020005000440046002065874ef69069752865bc9ad854c18cea76845370524d5370523786557406300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c4f86958b555f5df25efa7acb76840020005000440046002065874ef63002> /CZE <FEFF005400610074006f0020006e006100730074006100760065006e00ed00200070006f0075017e0069006a007400650020006b0020007600790074007600e101590065006e00ed00200064006f006b0075006d0065006e0074016f002000410064006f006200650020005000440046002c0020006b00740065007200e90020007300650020006e0065006a006c00e90070006500200068006f006400ed002000700072006f0020006b00760061006c00690074006e00ed0020007400690073006b00200061002000700072006500700072006500730073002e002000200056007900740076006f01590065006e00e900200064006f006b0075006d0065006e007400790020005000440046002000620075006400650020006d006f017e006e00e90020006f007400650076015900ed007400200076002000700072006f006700720061006d0065006300680020004100630072006f00620061007400200061002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000610020006e006f0076011b006a016100ed00630068002e> /DAN <FEFF004200720075006700200069006e0064007300740069006c006c0069006e006700650072006e0065002000740069006c0020006100740020006f007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400650072002c0020006400650072002000620065006400730074002000650067006e006500720020007300690067002000740069006c002000700072006500700072006500730073002d007500640073006b007200690076006e0069006e00670020006100660020006800f8006a0020006b00760061006c0069007400650074002e0020004400650020006f007000720065007400740065006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006b0061006e002000e50062006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c006500720020004100630072006f006200610074002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00670020006e0079006500720065002e> /DEU <FEFF00560065007200770065006e00640065006e0020005300690065002000640069006500730065002000450069006e007300740065006c006c0075006e00670065006e0020007a0075006d002000450072007300740065006c006c0065006e00200076006f006e002000410064006f006200650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e00740065006e002c00200076006f006e002000640065006e0065006e002000530069006500200068006f006300680077006500720074006900670065002000500072006500700072006500730073002d0044007200750063006b0065002000650072007a0065007500670065006e0020006d00f60063006800740065006e002e002000450072007300740065006c006c007400650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e007400650020006b00f6006e006e0065006e0020006d006900740020004100630072006f00620061007400200075006e0064002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f0064006500720020006800f600680065007200200067006500f600660066006e00650074002000770065007200640065006e002e> /ESP <FEFF005500740069006c0069006300650020006500730074006100200063006f006e0066006900670075007200610063006900f3006e0020007000610072006100200063007200650061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000640065002000410064006f0062006500200061006400650063007500610064006f00730020007000610072006100200069006d0070007200650073006900f3006e0020007000720065002d0065006400690074006f007200690061006c00200064006500200061006c00740061002000630061006c0069006400610064002e002000530065002000700075006500640065006e00200061006200720069007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006500610064006f007300200063006f006e0020004100630072006f006200610074002c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200079002000760065007200730069006f006e0065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e> /ETI <FEFF004b00610073007500740061006700650020006e0065006900640020007300e4007400740065006900640020006b00760061006c006900740065006500740073006500200074007200fc006b006900650065006c007300650020007000720069006e00740069006d0069007300650020006a0061006f006b007300200073006f00620069006c0069006b0065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740069006400650020006c006f006f006d006900730065006b0073002e00200020004c006f006f0064007500640020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065002000730061006100740065002000610076006100640061002000700072006f006700720061006d006d006900640065006700610020004100630072006f0062006100740020006e0069006e0067002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006a00610020007500750065006d006100740065002000760065007200730069006f006f006e00690064006500670061002e000d000a> /FRA <FEFF005500740069006c006900730065007a00200063006500730020006f007000740069006f006e00730020006100660069006e00200064006500200063007200e900650072002000640065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000410064006f00620065002000500044004600200070006f0075007200200075006e00650020007100750061006c0069007400e90020006400270069006d007000720065007300730069006f006e00200070007200e9007000720065007300730065002e0020004c0065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000500044004600200063007200e900e90073002000700065007500760065006e0074002000ea0074007200650020006f007500760065007200740073002000640061006e00730020004100630072006f006200610074002c002000610069006e00730069002000710075002700410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650074002000760065007200730069006f006e007300200075006c007400e90072006900650075007200650073002e> /GRE <FEFF03a703c103b703c303b903bc03bf03c003bf03b903ae03c303c403b5002003b103c503c403ad03c2002003c403b903c2002003c103c503b803bc03af03c303b503b903c2002003b303b903b1002003bd03b1002003b403b703bc03b903bf03c503c103b303ae03c303b503c403b5002003ad03b303b303c103b103c603b1002000410064006f006200650020005000440046002003c003bf03c5002003b503af03bd03b103b9002003ba03b103c42019002003b503be03bf03c703ae03bd002003ba03b103c403ac03bb03bb03b703bb03b1002003b303b903b1002003c003c103bf002d03b503ba03c403c503c003c903c403b903ba03ad03c2002003b503c103b303b103c303af03b503c2002003c503c803b703bb03ae03c2002003c003bf03b903cc03c403b703c403b103c2002e0020002003a403b10020005000440046002003ad03b303b303c103b103c603b1002003c003bf03c5002003ad03c703b503c403b5002003b403b703bc03b903bf03c503c103b303ae03c303b503b9002003bc03c003bf03c103bf03cd03bd002003bd03b1002003b103bd03bf03b903c703c403bf03cd03bd002003bc03b5002003c403bf0020004100630072006f006200610074002c002003c403bf002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002003ba03b103b9002003bc03b503c403b103b303b503bd03ad03c303c403b503c103b503c2002003b503ba03b403cc03c303b503b903c2002e> /HEB <FEFF05D405E905EA05DE05E905D5002005D105D405D205D305E805D505EA002005D005DC05D4002005DB05D305D9002005DC05D905E605D505E8002005DE05E105DE05DB05D9002000410064006F006200650020005000440046002005D405DE05D505EA05D005DE05D905DD002005DC05D405D305E405E105EA002005E705D305DD002D05D305E405D505E1002005D005D905DB05D505EA05D905EA002E002005DE05E105DE05DB05D90020005000440046002005E905E005D505E605E805D5002005E005D905EA05E005D905DD002005DC05E405EA05D905D705D4002005D105D005DE05E605E205D505EA0020004100630072006F006200610074002005D5002D00410064006F00620065002000520065006100640065007200200035002E0030002005D505D205E805E105D005D505EA002005DE05EA05E705D305DE05D505EA002005D905D505EA05E8002E05D005DE05D905DD002005DC002D005000440046002F0058002D0033002C002005E205D905D905E005D5002005D105DE05D305E805D905DA002005DC05DE05E905EA05DE05E9002005E905DC0020004100630072006F006200610074002E002005DE05E105DE05DB05D90020005000440046002005E905E005D505E605E805D5002005E005D905EA05E005D905DD002005DC05E405EA05D905D705D4002005D105D005DE05E605E205D505EA0020004100630072006F006200610074002005D5002D00410064006F00620065002000520065006100640065007200200035002E0030002005D505D205E805E105D005D505EA002005DE05EA05E705D305DE05D505EA002005D905D505EA05E8002E> /HRV (Za stvaranje Adobe PDF dokumenata najpogodnijih za visokokvalitetni ispis prije tiskanja koristite ove postavke. Stvoreni PDF dokumenti mogu se otvoriti Acrobat i Adobe Reader 5.0 i kasnijim verzijama.) /HUN <FEFF004b0069007600e1006c00f30020006d0069006e0151007300e9006701710020006e0079006f006d00640061006900200065006c0151006b00e90073007a00ed007401510020006e0079006f006d00740061007400e100730068006f007a0020006c006500670069006e006b00e1006200620020006d0065006700660065006c0065006c0151002000410064006f00620065002000500044004600200064006f006b0075006d0065006e00740075006d006f006b0061007400200065007a0065006b006b0065006c0020006100200062006500e1006c006c00ed007400e10073006f006b006b0061006c0020006b00e90073007a00ed0074006800650074002e0020002000410020006c00e90074007200650068006f007a006f00740074002000500044004600200064006f006b0075006d0065006e00740075006d006f006b00200061007a0020004100630072006f006200610074002000e9007300200061007a002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002c0020007600610067007900200061007a002000610074007400f3006c0020006b00e9007301510062006200690020007600650072007a006900f3006b006b0061006c0020006e00790069007400680061007400f3006b0020006d00650067002e> /ITA <FEFF005500740069006c0069007a007a006100720065002000710075006500730074006500200069006d0070006f007300740061007a0069006f006e00690020007000650072002000630072006500610072006500200064006f00630075006d0065006e00740069002000410064006f00620065002000500044004600200070006900f900200061006400610074007400690020006100200075006e00610020007000720065007300740061006d0070006100200064006900200061006c007400610020007100750061006c0069007400e0002e0020004900200064006f00630075006d0065006e007400690020005000440046002000630072006500610074006900200070006f00730073006f006e006f0020006500730073006500720065002000610070006500720074006900200063006f006e0020004100630072006f00620061007400200065002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065002000760065007200730069006f006e006900200073007500630063006500730073006900760065002e> /JPN <FEFF9ad854c18cea306a30d730ea30d730ec30b951fa529b7528002000410064006f0062006500200050004400460020658766f8306e4f5c6210306b4f7f75283057307e305930023053306e8a2d5b9a30674f5c62103055308c305f0020005000440046002030d530a130a430eb306f3001004100630072006f0062006100740020304a30883073002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee5964d3067958b304f30533068304c3067304d307e305930023053306e8a2d5b9a306b306f30d530a930f330c8306e57cb30818fbc307f304c5fc59808306730593002> /KOR <FEFFc7740020c124c815c7440020c0acc6a9d558c5ec0020ace0d488c9c80020c2dcd5d80020c778c1c4c5d00020ac00c7a50020c801d569d55c002000410064006f0062006500200050004400460020bb38c11cb97c0020c791c131d569b2c8b2e4002e0020c774b807ac8c0020c791c131b41c00200050004400460020bb38c11cb2940020004100630072006f0062006100740020bc0f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020c774c0c1c5d0c11c0020c5f40020c2180020c788c2b5b2c8b2e4002e> /LTH <FEFF004e006100750064006f006b0069007400650020016100690075006f007300200070006100720061006d006500740072007500730020006e006f0072011700640061006d00690020006b0075007200740069002000410064006f00620065002000500044004600200064006f006b0075006d0065006e007400750073002c0020006b00750072006900650020006c0061006200690061007500730069006100690020007000720069007400610069006b007900740069002000610075006b01610074006f00730020006b006f006b007900620117007300200070006100720065006e006700740069006e00690061006d00200073007000610075007300640069006e0069006d00750069002e0020002000530075006b0075007200740069002000500044004600200064006f006b0075006d0065006e007400610069002000670061006c006900200062016b007400690020006100740069006400610072006f006d00690020004100630072006f006200610074002000690072002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000610072002000760117006c00650073006e0117006d00690073002000760065007200730069006a006f006d00690073002e> /LVI <FEFF0049007a006d0061006e0074006f006a00690065007400200161006f00730020006900650073007400610074012b006a0075006d00750073002c0020006c0061006900200076006500690064006f00740075002000410064006f00620065002000500044004600200064006f006b0075006d0065006e007400750073002c0020006b006100730020006900720020012b00700061016100690020007000690065006d01130072006f00740069002000610075006700730074006100730020006b00760061006c0069007401010074006500730020007000690072006d007300690065007300700069006501610061006e006100730020006400720075006b00610069002e00200049007a0076006500690064006f006a006900650074002000500044004600200064006f006b0075006d0065006e007400750073002c0020006b006f002000760061007200200061007400760113007200740020006100720020004100630072006f00620061007400200075006e002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002c0020006b0101002000610072012b00200074006f0020006a00610075006e0101006b0101006d002000760065007200730069006a0101006d002e> /NLD (Gebruik deze instellingen om Adobe PDF-documenten te maken die zijn geoptimaliseerd voor prepress-afdrukken van hoge kwaliteit. De gemaakte PDF-documenten kunnen worden geopend met Acrobat en Adobe Reader 5.0 en hoger.) /NOR <FEFF004200720075006b00200064006900730073006500200069006e006e007300740069006c006c0069006e00670065006e0065002000740069006c002000e50020006f0070007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065007200200073006f006d00200065007200200062006500730074002000650067006e0065007400200066006f00720020006600f80072007400720079006b006b0073007500740073006b00720069006600740020006100760020006800f800790020006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065006e00650020006b0061006e002000e50070006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c00650072002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065006c006c00650072002000730065006e006500720065002e> /POL <FEFF0055007300740061007700690065006e0069006100200064006f002000740077006f0072007a0065006e0069006100200064006f006b0075006d0065006e007400f300770020005000440046002000700072007a0065007a006e00610063007a006f006e00790063006800200064006f002000770079006400720075006b00f30077002000770020007700790073006f006b00690065006a0020006a0061006b006f015b00630069002e002000200044006f006b0075006d0065006e0074007900200050004400460020006d006f017c006e00610020006f007400770069006500720061010700200077002000700072006f006700720061006d006900650020004100630072006f00620061007400200069002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000690020006e006f00770073007a0079006d002e> /PTB <FEFF005500740069006c0069007a006500200065007300730061007300200063006f006e00660069006700750072006100e700f50065007300200064006500200066006f0072006d00610020006100200063007200690061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000410064006f0062006500200050004400460020006d00610069007300200061006400650071007500610064006f00730020007000610072006100200070007200e9002d0069006d0070007200650073007300f50065007300200064006500200061006c007400610020007100750061006c00690064006100640065002e0020004f007300200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006900610064006f007300200070006f00640065006d0020007300650072002000610062006500720074006f007300200063006f006d0020006f0020004100630072006f006200610074002000650020006f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650020007600650072007300f50065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e> /RUM <FEFF005500740069006c0069007a00610163006900200061006300650073007400650020007300650074010300720069002000700065006e007400720075002000610020006300720065006100200064006f00630075006d0065006e00740065002000410064006f006200650020005000440046002000610064006500630076006100740065002000700065006e0074007200750020007400690070010300720069007200650061002000700072006500700072006500730073002000640065002000630061006c006900740061007400650020007300750070006500720069006f006100720103002e002000200044006f00630075006d0065006e00740065006c00650020005000440046002000630072006500610074006500200070006f00740020006600690020006400650073006300680069007300650020006300750020004100630072006f006200610074002c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020015f00690020007600650072007300690075006e0069006c006500200075006c0074006500720069006f006100720065002e> /RUS <FEFF04180441043f043e043b044c04370443043904420435002004340430043d043d044b04350020043d0430044104420440043e0439043a043800200434043b044f00200441043e043704340430043d0438044f00200434043e043a0443043c0435043d0442043e0432002000410064006f006200650020005000440046002c0020043c0430043a04410438043c0430043b044c043d043e0020043f043e04340445043e0434044f04490438044500200434043b044f00200432044b0441043e043a043e043a0430044704350441044204320435043d043d043e0433043e00200434043e043f0435044704300442043d043e0433043e00200432044b0432043e04340430002e002000200421043e043704340430043d043d044b04350020005000440046002d0434043e043a0443043c0435043d0442044b0020043c043e0436043d043e0020043e0442043a0440044b043204300442044c002004410020043f043e043c043e0449044c044e0020004100630072006f00620061007400200438002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020043800200431043e043b043504350020043f043e04370434043d043804450020043204350440044104380439002e> /SKY <FEFF0054006900650074006f0020006e006100730074006100760065006e0069006100200070006f0075017e0069007400650020006e00610020007600790074007600e100720061006e0069006500200064006f006b0075006d0065006e0074006f0076002000410064006f006200650020005000440046002c0020006b0074006f007200e90020007300610020006e0061006a006c0065007001610069006500200068006f0064006900610020006e00610020006b00760061006c00690074006e00fa00200074006c0061010d00200061002000700072006500700072006500730073002e00200056007900740076006f00720065006e00e900200064006f006b0075006d0065006e007400790020005000440046002000620075006400650020006d006f017e006e00e90020006f00740076006f00720069016500200076002000700072006f006700720061006d006f006300680020004100630072006f00620061007400200061002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000610020006e006f0076016100ed00630068002e> /SLV <FEFF005400650020006e006100730074006100760069007400760065002000750070006f0072006100620069007400650020007a00610020007500730074007600610072006a0061006e006a006500200064006f006b0075006d0065006e0074006f0076002000410064006f006200650020005000440046002c0020006b006900200073006f0020006e0061006a007000720069006d00650072006e0065006a016100690020007a00610020006b0061006b006f0076006f00730074006e006f0020007400690073006b0061006e006a00650020007300200070007200690070007200610076006f0020006e00610020007400690073006b002e00200020005500730074007600610072006a0065006e006500200064006f006b0075006d0065006e0074006500200050004400460020006a00650020006d006f0067006f010d00650020006f0064007000720065007400690020007a0020004100630072006f00620061007400200069006e002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200069006e0020006e006f00760065006a01610069006d002e> /SUO <FEFF004b00e40079007400e40020006e00e40069007400e4002000610073006500740075006b007300690061002c0020006b0075006e0020006c0075006f00740020006c00e400680069006e006e00e4002000760061006100740069007600610061006e0020007000610069006e006100740075006b00730065006e002000760061006c006d0069007300740065006c00750074007900f6006800f6006e00200073006f00700069007600690061002000410064006f0062006500200050004400460020002d0064006f006b0075006d0065006e007400740065006a0061002e0020004c0075006f0064007500740020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740069007400200076006f0069006400610061006e0020006100760061007400610020004100630072006f0062006100740069006c006c00610020006a0061002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030003a006c006c00610020006a006100200075007500640065006d006d0069006c006c0061002e> /SVE <FEFF0041006e007600e4006e00640020006400650020006800e4007200200069006e0073007400e4006c006c006e0069006e006700610072006e00610020006f006d002000640075002000760069006c006c00200073006b006100700061002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400200073006f006d002000e400720020006c00e4006d0070006c0069006700610020006600f60072002000700072006500700072006500730073002d007500740073006b00720069006600740020006d006500640020006800f600670020006b00760061006c0069007400650074002e002000200053006b006100700061006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740020006b0061006e002000f600700070006e00610073002000690020004100630072006f0062006100740020006f00630068002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00630068002000730065006e006100720065002e> /TUR <FEFF005900fc006b00730065006b0020006b0061006c006900740065006c0069002000f6006e002000790061007a006401310072006d00610020006200610073006b013100730131006e006100200065006e0020006900790069002000750079006100620069006c006500630065006b002000410064006f006200650020005000440046002000620065006c00670065006c0065007200690020006f006c0075015f007400750072006d0061006b0020006900e70069006e00200062007500200061007900610072006c0061007201310020006b0075006c006c0061006e0131006e002e00200020004f006c0075015f0074007500720075006c0061006e0020005000440046002000620065006c00670065006c0065007200690020004100630072006f006200610074002000760065002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200076006500200073006f006e0072006100730131006e00640061006b00690020007300fc007200fc006d006c00650072006c00650020006100e70131006c006100620069006c00690072002e> /ENU (Use these settings to create Adobe PDF documents best suited for high-quality prepress printing. Created PDF documents can be opened with Acrobat and Adobe Reader 5.0 and later.) /UKR <FEFF04120438043a043e0440043804410442043e043204430439044204350020044604560020043f043004400430043c043504420440043800200434043b044f0020044104420432043e04400435043d043d044f00200434043e043a0443043c0435043d044204560432002000410064006f006200650020005000440046002c0020044f043a04560020043d04300439043a04400430044904350020043f045604340445043e0434044f0442044c00200434043b044f0020043204380441043e043a043e044f043a04560441043d043e0433043e0020043f0435044004350434043404400443043a043e0432043e0433043e0020043404400443043a0443002e00200020042104420432043e04400435043d045600200434043e043a0443043c0435043d0442043800200050004400460020043c043e0436043d04300020043204560434043a0440043804420438002004430020004100630072006f006200610074002004420430002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002004300431043e0020043f04560437043d04560448043e04570020043204350440044104560457002e> >> /Namespace [ (Adobe) (Common) (1.0) ] /OtherNamespaces [ << /AsReaderSpreads false /CropImagesToFrames true /ErrorControl /WarnAndContinue /FlattenerIgnoreSpreadOverrides false /IncludeGuidesGrids false /IncludeNonPrinting false /IncludeSlug false /Namespace [ (Adobe) (InDesign) (4.0) ] /OmitPlacedBitmaps false /OmitPlacedEPS false /OmitPlacedPDF false /SimulateOverprint /Legacy >> << /AddBleedMarks false /AddColorBars false /AddCropMarks false /AddPageInfo false /AddRegMarks false /ConvertColors /ConvertToCMYK /DestinationProfileName () /DestinationProfileSelector /DocumentCMYK /Downsample16BitImages true /FlattenerPreset << /PresetSelector /MediumResolution >> /FormElements false /GenerateStructure false /IncludeBookmarks false /IncludeHyperlinks false /IncludeInteractive false /IncludeLayers false /IncludeProfiles false /MultimediaHandling /UseObjectSettings /Namespace [ (Adobe) (CreativeSuite) (2.0) ] /PDFXOutputIntentProfileSelector /DocumentCMYK /PreserveEditing true /UntaggedCMYKHandling /LeaveUntagged /UntaggedRGBHandling /UseDocumentProfile /UseDocumentBleed false >> ] >> setdistillerparams << /HWResolution [2400 2400] /PageSize [612.000 792.000] >> setpagedevice

Як відновити екосистему Куяльницького лиману?

Institution

Similar Items