Ключові території перспективної екомережі Лісостепу України: основні загрози раритетній фітоценорізноманітності

Обгрунтовано створення екомережі в лісостеповій зоні України. Запропоновано виділити тут 52 ключові території національного та 78 - регіонального рівнів. Наведено їх загальну характеристику за типологічними та ценотичними ознаками та кількісний склад раритетних угруповань. За результатами досліджень...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2015
Hauptverfasser:	Дубина, Д.В., Устименко, П.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2015
Schriftenreihe:	Український ботанічний журнал
Schlagworte:	Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177863
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Ключові території перспективної екомережі Лісостепу України: основні загрози раритетній фітоценорізноманітності / Д.В. Дубина, П.М. Устименко // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 4. — С. 303-309. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-177863
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1778632021-02-18T01:26:12Z Ключові території перспективної екомережі Лісостепу України: основні загрози раритетній фітоценорізноманітності Дубина, Д.В. Устименко, П.М. Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Обгрунтовано створення екомережі в лісостеповій зоні України. Запропоновано виділити тут 52 ключові території національного та 78 - регіонального рівнів. Наведено їх загальну характеристику за типологічними та ценотичними ознаками та кількісний склад раритетних угруповань. За результатами досліджень визначено основні загрози раритетним фітоценозам на виділених ключових територіях регіону, які віднесли до 3-х груп - фізичне знищення, зміна середовища і забруднення. У першій групі провідними загрозами є вирубування, заліснення, перевипасання, пожежі та цілеспрямоване випалювання, розорювання, розробка кар'єрів, рекреація й урбанізація. У другій групі чинників переважають фрагментація екотопів і модифікація місцезростань, у третій - забруднення біологічне та комунальне. Встановлено також факти загроз природного характеру. Наведено приклади стосовно їх впливу на раритетні фітоценози. Зазначено, що втілення ідеї екомережі мінімізує джерела загроз для раритетного фітоценорізноманіття, запустить природні процеси їх відновлення та стабілізації. Обосновывается создание экосети в лесостепной зоне Украины. Для этого региона предложено выделить 52 ключевые территории национального и 78 — регионального уровней. Приводится их общая характеристика по типологическим и ценотическим признакам и количественный состав раритетных сообществ. По результатам исследований авторы установили основные угрозы раритетным фитоценозам на выделенных ключевых территориях региона, которые отнесли к трем группам: физическое уничтожение, изменение среды и загрязнения. В первой группе ведущими являются рубки, залеснение, перевыпас, пожары и целенаправленное выжигание, распахивание, разработка карьеров, рекреация и урбанизация. Во второй группе негативных факторов преобладают фрагментация экотопов и модификация местопроизрастаний, в третьей — биологическое и коммунальное загрязнение. Установлены и факторы угроз естественного характера. В статье приводятся примеры их влияния на раритетные фитоценозы Лесостепи Украины. Воплощение идеи экосети проявится в минимизации источников угроз для раритетного фитоценоразнообразия, станет началом естественных процессов их возобновления и стабилизации. The authors justify creation of an ecological network in the Forest-Steppe zone of Ukraine. For this region, it is proposed to allocate 52 key areas at the national level and 78 key areas at the regional level. Their general characteristics by typological and coenotic features and quantitative composition of rare groups are provided. According to the research, the main threats to rare phytocenoses on the selected key areas of the region were identified. These threats were divided into three groups: physical destruction, environmental changes and pollution. In the first group the leading factors are cutting, afforestation, overgrazing, fires and purposeful burning, plowing, quarrying, recreation and urbanization; in the second group – fragmentation of ecotypes and modification of habitats; in the third group – biological and municipal pollution. There are also threats of natural character. The article presents examples of their impact on rare plant communities (phytocenoses). It is concluded that implementation of the ecological network can minimize threats to the rare phytocenoses and contribute to natural processes of their recovery and stabilization. 2015 Article Ключові території перспективної екомережі Лісостепу України: основні загрози раритетній фітоценорізноманітності / Д.В. Дубина, П.М. Устименко // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 4. — С. 303-309. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 0372-4123 DOI: http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj72.04.303 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177863 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
spellingShingle	Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Дубина, Д.В. Устименко, П.М. Ключові території перспективної екомережі Лісостепу України: основні загрози раритетній фітоценорізноманітності Український ботанічний журнал
description	Обгрунтовано створення екомережі в лісостеповій зоні України. Запропоновано виділити тут 52 ключові території національного та 78 - регіонального рівнів. Наведено їх загальну характеристику за типологічними та ценотичними ознаками та кількісний склад раритетних угруповань. За результатами досліджень визначено основні загрози раритетним фітоценозам на виділених ключових територіях регіону, які віднесли до 3-х груп - фізичне знищення, зміна середовища і забруднення. У першій групі провідними загрозами є вирубування, заліснення, перевипасання, пожежі та цілеспрямоване випалювання, розорювання, розробка кар'єрів, рекреація й урбанізація. У другій групі чинників переважають фрагментація екотопів і модифікація місцезростань, у третій - забруднення біологічне та комунальне. Встановлено також факти загроз природного характеру. Наведено приклади стосовно їх впливу на раритетні фітоценози. Зазначено, що втілення ідеї екомережі мінімізує джерела загроз для раритетного фітоценорізноманіття, запустить природні процеси їх відновлення та стабілізації.
format	Article
author	Дубина, Д.В. Устименко, П.М.
author_facet	Дубина, Д.В. Устименко, П.М.
author_sort	Дубина, Д.В.
title	Ключові території перспективної екомережі Лісостепу України: основні загрози раритетній фітоценорізноманітності
title_short	Ключові території перспективної екомережі Лісостепу України: основні загрози раритетній фітоценорізноманітності
title_full	Ключові території перспективної екомережі Лісостепу України: основні загрози раритетній фітоценорізноманітності
title_fullStr	Ключові території перспективної екомережі Лісостепу України: основні загрози раритетній фітоценорізноманітності
title_full_unstemmed	Ключові території перспективної екомережі Лісостепу України: основні загрози раритетній фітоценорізноманітності
title_sort	ключові території перспективної екомережі лісостепу україни: основні загрози раритетній фітоценорізноманітності
publisher	Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
publishDate	2015
topic_facet	Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177863
citation_txt	Ключові території перспективної екомережі Лісостепу України: основні загрози раритетній фітоценорізноманітності / Д.В. Дубина, П.М. Устименко // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 4. — С. 303-309. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series	Український ботанічний журнал
work_keys_str_mv	AT dubinadv klûčovíteritorííperspektivnoíekomerežílísostepuukraíniosnovnízagroziraritetníjfítocenoríznomanítností AT ustimenkopm klûčovíteritorííperspektivnoíekomerežílísostepuukraíniosnovnízagroziraritetníjfítocenoríznomanítností
first_indexed	2025-07-15T16:05:40Z
last_indexed	2025-07-15T16:05:40Z
_version_	1837729622691676160
fulltext	303ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(4) УКРАЇНСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ ЖУРНАЛ Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj72.04.303 Д.В. ДУБИНА, П.М. УСТИМЕНКО Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України вул. Терещенківська, 2, м. Київ, 01004, Україна geobot@ukr.net КЛЮЧОВІ ТЕРИТОРІЇ ПЕРСПЕКТИВНОЇ ЕКОМЕРЕЖІ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ: ОСНОВНІ ЗАГРОЗИ РАРИТЕТНІЙ ФІТОЦЕНОРІЗНОМАНІТНОСТІ Дубина Д.В., Устименко П.М. Ключові території перспективної екомережі Лісостепу України: основні загрози раритетній фітоценорізноманітності. — Укр. ботан. журн. — 2015. — 72(4): 303—309. Обґрунтовується створення екомережі в лісостеповій зоні України. Запропоновано виділити тут 52 ключові території національного та 78 — регіонального рівнів. Наводиться їхня загальна характеристика за типологічними і ценотичними ознаками та кількісний склад раритетних угруповань. За результатами досліджень автори визначили основні загрози раритетним фітоценозам на виділених ключових територіях регіону, які віднесли до трьох груп — фізичне знищення, зміна середовища і забруднення. У першій групі провідними загрозами є вирубування, заліснення, перевипасання, пожежі та цілеспрямоване випалювання, розорювання, розробка кар’єрів, рекреація й урбанізація. У другій групі чинників переважають фрагментація екотопів і модифікація місцезростань, у третій — забруднення біологічне та комунальне. Встановлені також факти загроз природного характеру. У статті наводяться приклади стосовно їхнього впливу на раритетні фітоценози. Автори вважають, що втілення ідеї екомережі мінімізує джерела загроз для раритетного фітоценорізноманіття, запустить природні процеси їхнього відновлення та стабілізації. К л ю ч о в і с л о в а: екомережа, ключова територія, раритетний фітоценоз, загрози, Лісостеп © Д.В. ДУБИНА, П.М. УСТИМЕНКО, 2015 Вступ Збе ре жен ня та від нов лен ня при род ної рос лин ності в лі состе по вій зоні Ук ра ї ни є над зви чай но ак ту аль- ною про бле мою. Це своє рід ний в аг рар но му пла ні при род но-еко ло гіч ний ре гі он Ук ра ї ни, де про яв- ля єть ся іс тот ний дис ба ланс між сільсько гос по- дарськи ми угід дя ми та при род ною рос лин ністю, що зу мов лює її над мір ну фраг мен та цію. Іс ную ча сис те ма збе ре жен ня біо різ но ма ніт тя на су час но му ета пі не спро мож на розв’язати про бле му дис ба лан- су, який де да лі по глиб лю єть ся (Popovych, Vasylenko, 2009). Ра зом з тим рос лин ність лі состе по вої зони все ще від зна ча єть ся ба га тим і різ но ма ніт ним фі- то це но фон дом, яко му власти вий ви со кий сту пінь на ціо наль ної та ре гіо наль ної ра ри тет ності. Так, лише у ре гіо ні тра п ляють ся уг ру по ван ня 62 асо ціа- цій (7,8 % ра ри тет но го фі то це но фон ду), за не се них до «Зе ле ної кни ги Ук ра ї ни» (Zelena knyha Ukrainy, 2009). Із них 54 асо ціа ції є лі со ви ми (на прик- лад, Carpineto (betuli)—Quercetum (roboris) caricosum (rhizinae), C.—Q. scopoliosum (carniolicae), Quercetum (roboris) cornoso (maris)—caricosum (brevicollis), Tilieto (argenteae)—Quercetum (petraeae) melicosum (pilosae) та ін.) і 8 — сте по ви ми (Seslerietum (heufleranae) caricosum (humilis), S. brachypodiosum (pennatae) та ін.). Тому ство рен ня та за без пе чен ня функ ціо ну- ван ня еко ме ре жі є од ним із шля хів розв’язання про бле ми і ви зна чаль ним чин ни ком впро ва джен- ня еко ло гіч ної па ра диг ми при ро до ко ристу ван ня з від нов лен ня та збе ре жен ня при род но го кар ка су цьо го ре гіо ну. За ре зуль та та ми ана лі зу фон до вих ма те ріа лів і влас них до слі джень для про ек то ва ної на ціо наль ної еко ме ре жі об ґрун то ва но ви ді лен ня 52 клю чо вих те ри то рій на ціо наль но го рів ня (КТНР) та 78 — ре- гіо наль но го рів ня (КТРР), про ана лі зо ва но сту пінь при род ності їх ніх ланд шаф тів, стан рос лин но го по- кри ву та ра ри тет но го фі то це но фон ду (Ustymenko, Dubyna, 2014). Ба зо ви ми прин ци па ми їх ви ді лен ня були пер вин ність ко рін них еко систем, їхня ре пре- зен та тив ність і різ но ма ніт ність, на яв ність ра ри тет- ної скла до вої, за по від ність тощо. Ви ді ле ні те ри- то рії на ле жать до біо тич них (із біорізноманіттям, значно вищим за фонове регіону), гід ро біо ло гіч- них (великі за площею водойми, болотні масиви, ділянки прибережно-водної рослинності), при род- 304 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(4) но-ланд шафт них (збережені ділянки природних ландшафтів) ти пів (Schelyag-Sosonko et al., 2004) і є різ ни ми за роз мі ра ми, фор мою кон ту ру, ти па ми те ри то рі аль ної ці ліс ності. Їх ній рос лин ний по крив та кож різ но ма ніт ний і представ ле ний зо наль ни ми ти па ми рос лин ності. Для клю чо вих те ри то рій (КТ) ха рак тер ні ви со ка роз ма ї тість еко систем із ви со- ким сту пе нем збе ре же ності при род них ком плек сів. На біль шості та ких те ри то рій при род но-за по від ні об’єкти різ них ка те го рій і ран гів час то ста нов лять ва го мий від со ток їх ніх площ (49,2 % КТНР і 21,3 % КТРР) (Ustymenko, Dubyna, 2014). На ви ді ле них КТ до слі джен ня ми вста нов ле- на знач на кіль кість ра ри тет них уг ру по вань, за не- се них до «Зе ле ної кни ги Ук ра ї ни» (Zelena knyha Ukrainy, 2009). Ра ри тет ний фі то це но фонд КТНР на лі чує 156 асо ціа цій 32 фор ма цій, або 19,5 % від ра ри тет но го фі то це но фон ду Ук ра ї ни, а КТРР, від- по від но, — 95 асо ціа цій 27 фор ма цій (11,9 %). Ок- рім того, на ви ді ле них те ри то рі ях ви яв ле ні 83 нові асо ціа ції, які слід за нести до наступ но го ви дан ня «Зе ле ної кни ги Ук ра ї ни». До слі джен ня рос лин- ності на КТ лі состе по вої зони по ка за ло, що нині ще іс нує мож ли вість від нов лен ня тут зв’язків між при род ни ми яд ра ми. За цих обста вин ве ли ко го зна чен ня на бу ває збе- ре жен ня не лише при род них еко систем, а й ра ри- тет них фі то це но зів у ре гіо ні, що за знав руй нів но- го ан тро по ген но го впли ву, який має тен ден цію до по си лен ня. Тому особ ли во ак ту аль ним зав дан ням стає ви яв лен ня ти пів за гроз ра ри тет но му фі то це- но різ но ма ніт тю, їх оцін ка та ви зна чен ня ме жо вих рів нів ан тро по ген но го пре су. По ліп шен ня ста ну ра ри тет но го фі то це но різ но ма ніт тя те ри то рії до слі- джень мож ли ве лише за умо ви чіт ко го ана лі зу всіх чин ни ків не га тив но го ха рак те ру, які впли ва ють на ньо го і мо жуть пе ре ви щи ти по ро го ві рів ні його функ ціо ну ван ня в при род но му ре жи мі. Ра ри тет ні уг ру по ван ня є еко ло гіч но враз ли ви ми при род ни- ми ком плек са ми, ос кіль ки від зна ча ють ся низькою здат ністю про тистоя ти уш ко джу валь ним впли вам. Біль шість із них змі ню ють ся під тис ком зов ніш ніх фак то рів. На слід ком та ко го впли ву є роз ба лан су- ван ня ме ха ніз мів фор му ван ня струк тур но-функ- ціо наль них ха рак те ристик з еле мен та ми не зво рот- ності про це сів, їхньо го спро щен ня, дес та бі лі за ції та де гра да ції. Тому втра та здат ності функ ціо ну ва ти за власти вим для них ре жи мом є вкрай не ба жа ним яви щем. Уже на по чат ко вих ета пах роз ви тку це су- про во джу єть ся зни жен ням по каз ни ків ви до во го ба гатст ва, біо про дук цій них ха рак те ристик, знач- ним під ви щен ням ри зи ку струк тур них де гра да цій цих уг ру по вань (ско ро чен ня кіль кості ви дів аж до елі мі на ції зі скла ду уг ру по вань, знач ні ко ли ван- ня по каз ни ків чи сель ності, біо ма си та представ- ле ності ок ре мих ви дів, на сам пе ред ра ри тет них, тощо). Ме тою на шої ро бо ти є з’ясування й оцін ка ос- нов них за гроз для ра ри тет ної фі то це но різ но ма ніт- ності клю чо вих те ри то рій Лі состе пу Ук ра ї ни. Об’єкти та ме то ди до слі джен ня Ви ко на на ро бо та ґрун ту єть ся на кри тич но уза галь- не них фак тич них ма те ріа лах, які: 1) опуб лі ко ва но в нау ко вих пра цях (мо но гра фі ях, збір ни ках, стат тях) та фон до вих ма те ріа лах (нау ко ві зві ти), 2) зі бра ні ав то ра ми під час польо вих до слі джень рос лин ності Лі состе пу Ук ра ї ни. Ми засто со ву ва ли за галь но- при йня ті польо ві (мар шрут ний, гео бо та ніч но го опи су клю чо вої те ри то рії, со зо ло гіч но го ана лі зу) та ка ме раль ні ме то ди. Ре зуль та ти до слі джень та їх об го во рен ня Тер мін «за гро за» оз на чає поя ву пев них умов тех- ніч но го, при род но го, еко но міч но го або со ці аль- но го ха рак те ру, за яких мо жуть ви ник ну ти про гно- зо ва ні, але не кон трольо ва ні не ба жа ні та не спри- ят ли ві по дії та про це си, що мо жуть за шко ди ти здо ров’ю лю дей і тва рин, спри чи ни ти ма те рі аль ні збит ки, зруй ну ва ти при род не дов кіл ля. Дже ре лом за гроз мо жуть бути будь-яка гос по дарська ді яль- ність або стан дов кіл ля, здат ні при звести до їх реа- лі за ції та поя ви в нав ко лишньо му се ре до ви щі уш- ко джу валь них чин ни ків. Чис лен ні, не без печ ні для нав ко лишньо го при род но го се ре до ви ща фак то ри по ді ляють ся на еко ло гіч ні (зу мов ле ні при чи на- ми при род но го ха рак те ру), со ці аль но-еко но міч ні (со ці аль ні, еко но міч ні, пси хо ло гіч ні чин ни ки) й ан тро по ген ні (на слід ки гос по дарської ді яль ності лю ди ни) (Deili, 2002; Dudkin, Yena, Korzhniev еt al., 2003; Ekomerezha stepovoi zony, 2013). За гроз- ли ви ми для ра ри тет но го фі то це но різ но ма ніт тя є змі ни, спри чи не ні різ ни ми спо со ба ми, як при род- но го ха рак те ру, так і ан тро по ген ної ді яль ності, що ви хо дять за межі здат ності жи вої ма те рії до швид- ко го са мо від нов лен ня. За ре зуль та та ми до слі джень вста нов ле ні ос нов ні за гро зи ра ри тет ним фі то це- но зам на ви ді ле них КТ ре гіо ну, які ми від нес ли до 305ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(4) трьох груп — фі зич не зни щен ня, змі на при род них се- ре до вищ та їхнє за бруд нен ня. У пер шій гру пі про від ни ми є: 1. Ру бан ня. Внас лі док ви бір ко вих ру бок у при- род них ра ри тет них фі то це но зах ос тан ні транс- фор му ють ся в по хід ні фі то це но зи зі змі не ною струк ту рою де ре воста ну. Так, ви ру бу ван ня з де ре- воста ну Quercus robur L. при зве ло до роз ба лан су- ван ня як ві ко вої, так і це но тич ної струк ту ри лі сів, змен шен ня їхньої про дук тив ності, пос лаб лен ня біо ло гіч ної стій кості як до шкід ни ків, так і до клі- ма тич них ка так ліз мів. Ав то ра ми вста нов ле но, що уг ру по ван ня Carpineto (betuli)—Quercetum (roboris) hederosum (helicis) та Carpineto (betuli)—Quercetum (roboris) scopoliosum (carniolicae) на По діл лі транс- фор му ють ся в дов го три ва ло по хід ні Carpinetum (betuli) hederosum (helicis) і Carpineto (betuli)— Fraxinetum (exelsioris) scopoliosum (carniolicae). Ве- ли ких втрат ра ри тет ним лі со вим уг ру по ван ням, пе ре важ но зви чай но ду бо вим лі сам із до мі ну ван- ням Hedera helix L., зав да ли ви бір ко ві руб ки. У фі- то це но зах кла сів асо ціа цій Querceta (roboris) swidosa (sanguineae), Querceto (petraeae)—Quercetа (roboris) swidosa (sanguineae), Fraxineto (excelsioris)—Quercetа (roboris) swidosа (sanguineae) ви бір ко ві руб ки при- зве ли до ос віт лен ня де ре воста ну (зімк ну тість крон 0,5—0,6) і як на слі док — до роз рос тан ня під ліс ку (0,6), що спри чи ни ло при гні чен ня, а в ок ре мих ви- пад ках — ви па дан ня трав’яного по кри ву. 2. За ліс нен ня. Внас лі док за ліс нен ня сте по вих фі- то це но зів, на яких час то ство рю ють ся лі со ві куль- ту ри з або ри ген них і не або ри ген них ви дів, від бу- ва єть ся де гра да ція зо наль них уг ру по вань. На прик- лад, у При дніст ров’ї на міс ці сте по вих уг ру по вань фор ма цій Caricetа humilis, Stipetа capillatae, Stipetа pennatae прак ти ку ють по сад ки лі со вих куль тур як зви чай но ду бо вих, так із со сен зви чай ної, чор ної та кримської. Не га тив ний вплив штуч но го лі со роз ве- ден ня на сте по ві фі то це но зи до б ре ілюст рує стан ра ри тет них уг ру по вань з участю ви дів роду Stipа L. у При дніст ров’ї, на міс ці яких ство ре ні лі со ві куль- ту ри со сни. Нині со сно ві на са джен ня представ ле ні се редньо ві ко ви ми де ре воста на ми різ них зімк ну- тості і про дук тив ності (за леж но від якості здій сне- них лі со гос по дарських за хо дів). З роз ви тком со с- но вих на са джень і ча гар ни ків, що сфор му ва ли ся в між ряд дях, ство рю ють ся оче вид ні умо ви, не спри- ят ли ві для ви дів роду Stipа. Представ ни ки роду те- пер тра п ляють ся лише роз рі дже ни ми фраг мен та- ми у «вік нах» де ре воста ну лі со куль тур. Зви чай но, на да лі де гра ду ва ти муть за лиш ки цих уг ру по вань, що за вер шить ся в на са джен нях ві ком 70—80 ро ків пов ним зник нен ням вка за но го типу фі то це но зів (Stoiko, Milkina, Yashchenko et al., 1998). 3. Пе ре ви па сан ня. Такі за гро зи спос те рі га ють ся в ра ри тет них сте по вих фі то це но зах по бли зу на се- ле них пунк тів. Цей фак тор спри чи нює від да лен ня уг ру по вань від сво го при род но го ста ну, його про- дук тив ності, зни жен ня ви до во го ба гатст ва, а міс- ця ми — й еро зію ґрун то во го по кри ву. Па со вищ на де гра да ція сте по вих уг ру по вань у ре гіо ні ха рак те- ри зу єть ся чо тир ма сук це сій ни ми ста дія ми: пер- вин ні (при род ні) до мі нан ти (Carex humilis Leyss., Sesleria heufleriana Schur, Stipa capillata L.), вто рин ні (па со вищ ні) до мі нан ти (Bothriochloa ischaemum (L.) Keng, Festuca valesiaca Gaud., Koeleria cristatae (L.) Pers.), ти по ві види (па ті єн ти) па со вищ (Cynodon dactylon (L.) Pers., Nepeta cataria L., Centaurea jacea L., C. rhenana Boreau, Potentilla pilosa Willd.) та зби ті па со ви ща (Anisantha tectorum (L.) Nevski, Potentilla argentea L., види ро дів Artemisia L., Cirsium Mill., Thymus L.). Уна слі док цьо го на сте по вих ді- лян ках спос те рі га єть ся ве ли ка стро ка тість. Ви яв ле- но па ск валь ну транс фор ма цію фі то це но зів Cariceta humilis, Seslerieta heuflerianae на при дніст ровській час ти ні По діл ля. За га лом під впли вом ви па сан ня змі ню єть ся фі то це но тич на струк ту ра сте пів. Так, зрос ла пло ща уг ру по вань фор ма цій Bothriochloeta ischaemi, Festuceta valesiacae, Koelerieta cristatae за ра ху нок змен шен ня ло ка лі те тів ра ри тет них фі то- це но зів, пе ре ду сім ут во ре них ви да ми роду Stipa. З при пи нен ням дії зо внішньо го чин ни ка спос те рі- га ють ся від нов ле ні сук це сії сте по вих фі то це но зів, зок ре ма уг ру по вань Stipeta сapillatae (в умо вах ре- жи му за по ві дан ня). З чет вер то го року при пи нен ня ви па сан ня пер вин ний до мі нант Stipa capillata по- чи нає ви тіс ня ти вто рин ні до мі нан ти. До слі джен- ня ми змін ві ко вої струк ту ри ло каль них по пу ля цій ок ре мих до мі нан тів сте по вих уг ру по вань ре гіо ну в різ них еко то пах, а та кож вив чен ням ре про дук тив- ної здат ності по пу ля цій Stipa capillata, S. pulcherrima С. Koch, S. tirsa Steven вста нов ле но, що з 21 по пу- ля ції лише чо ти ри ма ють пов ностан ний ві ко вий спектр. У струк ту рі ін ших по пу ля цій від сут ні суб- се ніль ні, се ніль ні та пе ре ва жа ють вір гі ніль ні осо- би ни, що свід чить про їх ній ін ва зій ний тип і де му- та цій ний ха рак тер ди на мі ки сте по вої рос лин ності (Stoiko, Milkina, Yashchenko et al., 1998). 306 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(4) 4. По же жі, ці ле спря мо ва не ви па лю ван ня. Час ті- ше це від бу ва єть ся по бли зу на се ле них пунк тів, де сис те ма тич но ви па лю ють тра востій сте по вих схи- лів із ра ри тет ни ми уг ру по ван ня ми Cariceta humilis, Seslerieta heufleranae, Stipeta capillataе. Це при зво- дить до пос ту по во го за рос тан ня їх ніх ло ка лі те тів ча гар ни ка ми ро дів Crataegus L., Rosa L., Rhamnus L. тощо. З ча сом фор му ють ся нові фі то це но зи, які є від нос но стій ки ми та три ва ли ми. На та ких те ри то- рі ях змі ню ють ся то по гра фія рель є фу, ба лан со вий роз по діл опа дів на по верх не вий і під зем ний стік, по си лю єть ся ви па ро ву ван ня. Як на слі док — втра та при род но го різ но ма ніт тя, тоб то спро щен ня струк- ту ри, вуль га ри за ція біо ти та по гір шен ня умов іс ну- ван ня сте по вих ви дів. У по даль шо му дія чин ни ків це но ге не зу кон сер ву єть ся, отож від тво рен ня сте- по вих фі то це но зів, зок ре ма ра ри тет них, прак тич- но уне мож лив лю єть ся. Най більш по же жо не без печ ни ми се ред лі со вої ра ри тет ної рос лин ності в ре гіо ні є со сно ві ліси ялів це ві на бо ро вих піс ках у лег ко дос туп ній час- ти ні до ли ни р. Псел (Га дяцький р-н Пол тавської обл.). Їхня враз ли вість зу мов ле на мо но до мі нант- ним скла дом со сно во го де ре воста ну, ялів це во го під ліс ку, мо хо во-ли шай ни ко вим і зла ко вим по- кри вом. У літ ній пе рі од по жеж на не без пе ка для цих лі сів по си лю єть ся не ре гульо ва ним рек реа цій- ним ви ко ристан ням те ри то рії та по ру шен ням про- ти по жеж них пра вил по ве дін ки, що спри чи нює ло- каль ні по же жі. 5. Ро зо рю ван ня. Аг рар не пе ре тво рен ня знач ної час ти ни сте по вих еко систем ре гіо ну при зве ло до мас штаб но го по ру шен ня їхньої фі то це но тич ної струк ту ри, руй ну ван ня, фраг мен та ції та зде біль шо- го — до пов но го їх зни щен ня. Від аг рар но го пе ре- тво рен ня за зна ли руй ну ван ня на сам пе ред ра ри тет- ні лі со ві фі то це но зи. На За кар пат ті (Бе ре гівський р-н), на міс ці особ ли во рід кіс них для Ук ра ї ни сріб- лясто ли по вих і сріб лясто ли по во-скель но ду бо вих лі сів, нині функ ціо ну ють ви но град ни ки. 6. Роз роб ка кар’єрів. Цей фак тор по зна ча єть- ся на ра ри тет них уг ру по ван нях як без по се редньо (фі зич но), так і опо се ред ко ва но. Фі зич ний вплив при зво дить до пов ної транс фор ма ції ло ка лі те тів сте по вих ра ри тет них уг ру по вань, зни щен ня ра ри- тет них уг ру по вань бу ко вих лі сів на По діл лі (тут це пов’язано з ви до бут ком вап ня ків і крей ди), скель- но ду бо вих і сріб лясто ли по вих лі сів у За кар пат ті (ви до бу ток гли ни, кош тов них ме та лів). Спос те рі- га єть ся й опо се ред ко ва ний вплив на ра ри тет ні уг- ру по ван ня че рез ви не сен ня з гли би ни на по верх ню хі міч них еле мен тів і спо лук, які були там ста бі лі зо- ва ні, а на по верх ні пе ре бу ва ють у не рів но важ но му ста ні у ви гля ді по віт ря них ви ки дів, рід ких ски дів і твер дих від хо дів. Знач на їх час ти на че рез ґрун ти, воду та по віт ря за лу ча єть ся до лан цю гів біо хі міч- но го об мі ну біо ти, сут тє во пе ре тво рюю чи їх і зни- жую чи стій кість біль шості фі то це но тич них ком- плек сів (пе ре важ но сте по вих і вод них). 7. Рек реа ція й ур ба ні за ція. Ці чин ни ки зу мов лю- ють знач но мен ший не га тив ний вплив на рос лин- ність ре гіо ну і ма ють ло каль ний ха рак тер. На прик- лад, на в ко ло м. Кам’янця-По дільсько го (Хмель- ницька обл.), зок ре ма по ряд чи в лі со вих ма си вах, де є ра ри тет ні уг ру по ван ня зви чай но ду бо вих лі сів з Hedera helix L., роз гор та єть ся бу дів ництво ко лек- тив них са дів. У ду бо вих лі сах із до мі ну ван ням у тра востої Allium ursinum L. та під ліс ку Cornus mas L. спос те рі га єть ся як пло щин не, так і лі ній не рек реа- цій не на ван та жен ня. У гру пі чин ни ків «змі на се ре до вищ» пе ре ва жа ють такі: 8. Фраг мен та ція еко то пів. Нині вва жа єть ся, що по ру шен ня ці ліс ності і єд ності еко систем, пе ре д- у сім ав то троф но го фо то син те зу валь но го ком по- нен та біо сфе ри, під впли вом різ них форм ді яль- ності лю ди ни, є най біль шою за гро зою, яка на бли- жає до еко ка таст ро фи і вже пе ре ви щує зна чен ня збід нен ня ге но фон ду (Sheliah-Sosonko, 1999). Цей про цес — ре зуль тат фраг мен та ції рос лин но го по- кри ву, що від бу ва єть ся внас лі док його зни щен ня, ви снаж ли во го ви ко ристан ня, за ги бе лі від умов іс- ну ван ня, дії не га тив них фак то рів тощо. Змен шен- ня пло щі рос лин них уг ру по вань спри чи нює їхню за леж ність від еко ло гіч них чин ни ків, що, в свою чер гу, зни жує їхню здат ність під три му ва ти свій го- меостаз, зу мов лює іс тот ні кіль кіс ні та якіс ні змі ни в це но тич ній струк ту рі. Усе це впли ну ло й на за- галь ний стан ра ри тет них фі то це но зів. За од но го й того ж сту пе ня зо внішньо го тис ку гло баль них і ре гіо наль них не га тив них чин ни ків більш фраг- мен то ва ний рос лин ний по крив за знає від чут ні- шо го впли ву, ніж менш фраг мен то ва ний, ос кіль ки пло ща не га тив но го ото чен ня зростає про пор цій- но фраг мен то ва ності. Най біль ше стра ж да ють від фраг мен та ції ра ри тет ні фі то це но зи, адже еко ло- гіч ні фак то ри, від яких за ле жать про я ви біо ло гіч- но го по тен ціа лу ра ри тет но го виду чи спе ци фі ки фі то це но тич ної бу до ви ра ри тет них уг ру по вань і їх ніх мо за їк, ві ді гра ють ви рі шаль ну роль. За та кої 307ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(4) еко систем ної ав то ном ності й ізольо ва ності па ра- мет ри еда фо то пу менш ста біль ні, мен ше про яв- ля єть ся еко ло гіч но зу мов ле на по ве дін ка ви дів-це- но зо у тво рю ва чів, що за без пе чу ва ла при род ну ста- біль ність ра ри тет них фі то це но зів (Stoiko, Milkina, Yashchenko et al., 1998). Саме то му фраг мен та ція рос лин ності є вкрай не без печ ною для ра ри тет них уг ру по вань. До «мо за їч ності», що скла ла ся внас лі- док ос во єн ня лю ди ною знач ної час ти ни рос лин но- го по кри ву, до да єть ся ще й та обста ви на, що з уці- лі лої рос лин ності об’єктом сві до мої охо ро ни стає лише пев на час ти на ра ри тет но го фі то це но фон ду. Отже, по ру шу ють ся зв’язки, які ево лю цій но скла- ли ся між фі то це но систе ма ми, все ре ди ні них та з ін ши ми при род ни ми об’єктами. У лі состе по вій зоні найф раг мен то ва ні ши ми є ліси на При дніп ровській ни зо ви ні. На жаль, нині во ни май же від сут ні. Ос нов ні їхні ма си ви збе рег- ли ся на По дільсько-При дніп ровській і Се редньо- руській ви со чи нах, у до ли нах рі чок і на під ви ще- них ді лян ках по ряд з ними. Зде біль шо го це ма си ви пло щею до од но го-двох ти сяч гек та рів, від да ле- ні один від од но го на кіль ка де сят ків кі ло мет рів. Представ ле ні вони уг ру по ван ня ми суб фор ма- цій Carpineto (betuli)—Querceta (roboris), Querceeta (roboris), Querceto (petraeae)—Querceta (roboris), а на дру гих те ра сах — Querceto (roboris)—Pineta (sylvestris). Най біль шо го впли ву від фраг мен та- ції за зна ли лі со ві ра ри тет ні уг ру по ван ня пів дня ре гіо ну, зок ре ма зви чай но ду бо ві, скель но ду бо ві та скель но ду бо во-зви чай но ду бо ві ліси ки зи ло- ві, у під ліс ку яких роз ши рю ють свою участь Acer negundo L., Euonymus europaea L., E. verrucosa Scop., Sambucus nigra L., Swida sanguinea (L.) Opiz, види ро ду Crataegus L. Трав’яний по крив ру де ра лі зу єть ся за ра ху нок ви дів Urtica dioica L., Impatiens parviflora DC., Geum urbanum L., Poa nemoralis L., Galium aparine L., Chelidonium majus L. Сте по ві еко систе ми май же від сут ні, вони збе рег ли ся лише на кру тос хи- лах і при род но-за по від них об’єктах. Тому най біль- ша кон цен тра ція ра ри тет них уг ру по вань у ре гіо ні спос те рі га єть ся у ба сей нах рі чок, де ще є від нос но ве ли кі ма си ви при род ної рос лин ності з ви со ким сту пе нем фі то це но різ но ма ніт ності. 9. Мо ди фі ка ція міс цез ростань. Це яви ще ха рак- тер не для во дойм. Змі ни, що від бу ва ють ся внас лі- док за бруд нен ня води і по єд на но го з ним ан тро по- ген но го ев тро фу ван ня во дойм, ха рак те ри зу ють ся ви па дан ням з еко ло го-це но тич них ря дів уг ру- по вань, ут во ре них ра ри тет ни ми ви да ми рос лин (Salvinietа natantis, Utricularieta minoris, Aldrovandeta vesiculosae, Marsileeta quadrifoliae) і роз ви тком на їхньо му міс ці уг ру по вань ши ро кої еко ло гіч ної ам- п лі ту ди. Ра зом з тим у та ких умо вах дея кі з ра ри тет- них уг ру по вань (Trapeta natantis) в ок ре мих во дой- мах (За кар пат тя), на во до схо ви щах Дніп ровсько го кас ка ду гід ро елек тростан цій ма ють тен ден цію до роз ши рен ня ареа лу. 10. У гру пі фак то рів «за бруд нен ня», що ха рак- те ри зу ють ся ло каль ним по ши рен ням, пе ре ва жає за бруд нен ня біо ло гіч не. Ви со кий рі вень ан тро по- ген но го ви ко ристан ня ре сур сів КТ ре гіо ну зу мо- вив гли бо ку си нан тро пі за цію рос лин но го по кри ву, зок ре ма ра ри тет них уг ру по вань. Це спри чи ни ло зростан ня фі то різ но ма ніт ності ад вен тив них ви дів і їхньої чи сель ності з ви со ким сту пе нем на ту ра лі- за ції, по си лен ня стій кості їх по пу ля цій і тен ден цію до збіль шен ня площ, ущіль нен ня ареа лу за ра ху нок роз ши рен ня спек тра міс цез ростань, а та кож ін су- ля ри за цію по пу ля цій або ри ген них ви дів і їхнє при- гні чен ня ін ва зій ни ми ви да ми. Ос тан ні не без печ- ні для ра ри тет них фі то це но зів, ос кіль ки не лише швид ко роз се ляють ся в ан тро по ген но по ру ше ні уг- ру по ван ня, а й ста ють там до мі нан та ми, ви тіс няю- чи інші ви ди, на ту ра лі зу ють ся в при род них еко- то пах. Дея кі з них (Acer negundo, Elodea canadensis Michx., Impatiens parviflora, Impatiens glandulifera Royele, Bidens frondosa L., Parthenocissus Planch. spp. тощо) уже ши ро ко роз се ли ли ся, інші від зна ча ють- ся тен ден ці єю до збіль шен ня площ. 11. Ло каль не по ши рен ня в ре гіо ні має за бруд- нен ня ко му наль не (по бу то ве сміт тя, зва ли ща). На- прик лад, на За кар патській ни зо ви ні, в дав ніх ма- гіст раль них ме ліо ра тив них ка на лах з по віль ною те чі єю, по бли зу на се ле них пунк тів, у міс цях ло- ка лі за ції ра ри тет них фі то це но зів на по верх ні води спос те рі га єть ся скуп чен ня по бу то во го сміт тя. 12. Вста нов ле ні фак ти за гроз при род но го ха рак- те ру. Це на сам пе ред силь ва ти за ція сте по вих ді ля- нок із ра ри тет ни ми фі то це но за ми Caricetа humilis, Stipetа capillatae, Stipetа pennatae тощо. Це пов’язано з при пи нен ням та кої фор ми ан тро по ген но го впли- ву на них, як ви ко шу ван ня чи ви па сан ня, що по ру- ши ло ус та ле ний хід сук це сій, їхню спря мо ва ність і спри яло транс фор ма ції цих фі то це но зів у ча гар- ни ко ві та лі со ві уг ру по ван ня. Тем пи силь ва ти за ції різ ні: на сте по вих ді лян ках біля сті ни лісу (при род- но го по хо джен ня чи лі со вих куль тур, на віть з не- або ри ген них ви дів) або у при ча гар ни ко вих сму гах вони ви со кі, на від да ле них ді лян ках — по віль ні. Нині та кі ді лян ки пе ре бу ва ють на різ них сук це- 308 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(4) сій них ста ді ях фор му ван ня фа не ро фіт ної рос лин- ності — від ло ка лі те тів із не знач ною кіль кістю мо- ло дих де рев і ча гар ни ків до гус тих за рос тей ча гар- ни ків з по оди но ки ми де ре ва ми чи мо ло до го лісу. Уна слі док зле де нін ня крон де рев, що ста ло- ся в 2000 р., пост ра ж да ли ра ри тет ні уг ру по ван- ня Querceto (petraeae)—Querceta (roboris), Querceta (petraeae) cornosa (maris) і Querceta (roboris) cornosa (maris) пів дня Лі состе пу. На їхньо му міс ці фор му- ють ся ліси, склад ні ші за струк ту рою де ре воста нів: Acereto (campestris)—Querceto (petraeae)—Querceta (roboris), Acereto (campestris)—Querceta (petraeae) cornosa (maris) і Acereto (campestris)—Querceta (roboris) cornosa (maris). У зв’язку по те п лін ням клі ма ту спос те рі га ють ся сук це сій ні про це си в сріб лясто ли по во-скель но ду- бо вих лі сах, які за ос тан ні 40 ро ків, від часу їх ос- танньо го до слі джен ня в ре гіо ні (Stoiko, 1972), сут- тє во змі ни ли це но тич ну струк ту ру. За цей пе рі од з де ре воста ну дея ких їх ніх ма си вів ви пав, а в ін ших — змен шує свою чи сель ність Quercus petraea (Matt.) Liebl. Tilia argentea Desf. ex DC. за та ких спри ят ли- вих для неї клі ма тич них умов сфор му ва ла чис ті уг- ру по ван ня, де вона до б ре від нов лю єть ся, роз ши рює пло щі, про ни кає в нав ко лиш ні уг ру по ван ня. На те ри то рі ях ПЗФ, де пе ре ва жа ють трав’яні типи ор га ні за ції рос лин ності, спос те рі га ють ся ре- зер ват ні сук це сії. З’ясовано, що про це си «за глиб- лен ня» фі то систем у ста дію «роз ла ду» та зни жен ня їхньої ор га ні зо ва ності, які від бу ва ють ся на су час- но му ета пі ав то ге не зу, зу мов ле ні не аде к ват ністю ре гу ля цій них за хо дів. Стри му ва ти ре зер ват ні змі- ни в трав’яних фі то це но зах од ним лише ви ко шу- ван ням не мож ли во (Tkachenko, 2004). На прик лад, у за по від но му ма си ві «До ли на нар ци сів» (Кар- патський біосферний заповідник) у ре зуль та ті не- ре гу ляр но го або не дос татньо го ви ко шу ван ня тра- востою в ра ри тет них луч них уг ру по ван нях із до мі- ну ван ням Narcissus angustifolius Curt. збіль шу єть ся чи сель ність ви дів різ но трав’я. Спос те рі га єть ся їхнє до мі ну ван ня, на сам пе ред це Filipendula denudatа (J. & C. Presl) Fritsch, Sanguisorba officinalis L., Betonica officinalis L. При пи нен ня ви ко шу ван ня тра востою цих лук, зок ре ма в при ча гар ни ко вих сму гах, спри- яло роз ши рен ню площ ча гар ни ко вої рос лин ності, пе ре важ но тер ня ків (Pruneta spinosae) (на під ви- щен нях) і верб ня ків із Salix cinerea L. — у зни жен- нях. При пи нен ня струк тур но го роз ви тку за по від- них фі то систем у на прям ку клі мак со вої ста дії са- мо роз ви тку мож ли ве лише за умо ви пе ріо дич но го ви ко шу ван ня за пев ною тех но ло гіч ною схе мою ком плекс но го ре гу лю ван ня та ре на ту ра лі за ції при- род них умов, що по ряд із ви ко шу ван ням пе ред ба- чає і ви па сан ня, пали, об ме жен ня роз ростання ку- щів тощо. Ви снов ки Вста нов ле но, що біль шість з ви яв ле них за гроз ра- ри тет но му фі то це но різ но ма ніт тю на ви ді ле них клю чо вих те ри то рі ях ха рак тер ні для всьо го ре гіо ну. Не знач на їхня кіль кість має вузько ре гіо наль ний ха рак тер (роз роб лен ня кар’єрів) або впли ває в ме- жах пев но го типу еко систем (руб ки лісу, біо тич не за бруд нен ня). Особ ли во слід від зна чи ти, що фраг- мен та ція еко систем, ур ба ні за ція та рек реа ція, які за сво єю сут ністю є ло каль ни ми, на бу ва ють нині знач но го роз ма ху і мо жуть роз гля да ти ся як ши ро- ко мас штаб ні. Прин ци по ва ін но ва цій ність ме то до ло гії еко ме- ре жі по ля гає в од но час ній від мо ві від охо рон ної ка- те го рич ності і жорст ко го об ме жен ня гос по дарської ді яль ності, то таль ної просто ро вої ек спан сії та іг но- ру ван ня при род них чин ни ків роз ви тку сус пільст ва (Ekomerezha stepovoi zony..., 2013). Вті лен ня ідеї еко- ме ре жі про я вить ся в мі ні мі за ції дже рел за гроз для рос лин но го по кри ву, ак ти ві за ції при род них про це- сів від нов лен ня та ста бі лі за ції еко систем на ін шій ос но ві — ре на ту ра лі за ції, збе ре жен ня при род них еко систем, оп ти мі за ції сус піль но-еко но міч них за- хо дів. Та ким чи ном, ство рен ня та функ ціо ну ван ня ре- гіо наль ної і на ціо наль ної еко ме реж спри яти му ють охо ро ні та збе ре жен ню при род них і від нов лен- ню по ру ше них еко систем, на сам пе ред ра ри тет ної скла до вої фі тост ро ми. Це дасть змо гу вий ти на но- вий рі вень охо ро ни ра ри тет ної ком по нен ти ре гіо- наль ної фло ри та рос лин ності, оп ти мі зує еко ло гіч- ну си туа цію в ре гіо ні, а отже, по ліп шить при род не се ре до ви ще жит тя лю ди ни. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ Deili H. Ekonomichna teoriya stalogo rozvytku. Poza zrostannyam, Kyiv: Intelsfera, 2002, 255 р. [Дейлі Г. Економічна теорія сталого розвитку. Поза зростан- ням. — К.: Інтелсфера, 2002. — 312 с.]. Dudkin O.V., Yena A.V., Korzhniev M.M. et al. Otsinka ta napryamky zmenshennya zagroz bioriznomanittyu Ukrayiny, Kyiv: Khimdzhest, 2003, 400 р. [Дудкін О.В., Єна А.В., Коржнєв М.М. та ін. Оцінка та напрям- ки зменшення загроз біорізноманіттю України. — К.: Хімджест, 2003. — 400 с.]. 309ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(4) Ekomerezha stepovoyi zony Ukrayiny: pryntsypy stvorennya, struktura, elementy. Ed. D.V. Dubyna, Ya.I. Movchan, Kyiv: LAT&K, 2013, 404 р. [Екомережа степової зони України: принципи створення, структура, елемен- ти / Ред. Д.В. Дубина, Я.І. Мовчан. — К.: LAT&K, 2013. — 404 с.]. Popovych S.Iu., Vasylenko V.S. Zapovidna sprava v Ukraini, 2009, 15(1), рp. 1—5 [Попович С.Ю., Ва- силенко В.С. Екомережа Лісостепу України (Картосхема та її легенда) // Заповідна справа в Україні. — 2009. — 15(1). — С. 1—5]. Sheliah-Sosonko Yu.R. Golovni rysy ekomerezhi Ukrainy. In: Rozbudova ekomerezhi Ukrayiny, 1999, Kyiv, рp. 13—22 [Шеляг-Сосонко Ю.Р. Головні риси екоме- режі України // Розбудова екомережі України. — К., 1999. — С. 13—22]. Sheliah-Sosonko Yu.R. Grodzinskie D.M., Romanenko V.D. Kontseptsyya, metody y kryteryi sozdanyi ekosety Ukrayny, Kiev: Phytosociocentre, 2004, 144 p. [Шеляг-Сосон- ко Ю.Р., Гродзинский Д.М., Романенко В.Д. Концеп- ция, методы и критерии созданий экосети Украины. — Киев: Фитосоциоцентр, 2004. — 144 с.]. Stoiko S.M. Pryrodne poshyrennya Tilia tomentosa Moench v Ukrayinskykh Karpatakh. In: Tezysy dopovidey V zizdu UBT, Uzhgorod: Zakarpatska obl. drukarnya 1972, рp. 144—145 [Стойко С.М. Природне поширен- ня липи пухнастої (Tilia tomentosa Moench) в Укра- їнських Карпатах // Тез. доп. V з'їзду Укр. ботан. т-ва. — Ужгород: Закарпатська обл. друкарня, 1972. — С. 144—145]. Stoiko S.M., Milkina L.I., Yashchenko P.T., Kagalo O.O., Tasyenkevych L.O. Rarytetni fitotsenozy zakhidnykh regioniv Ukrayiny (Regionalna «Zelena knyga»), Lviv: Vyd-vo Polli, 1998, 190 р. [Стойко С.М., Мілкіна Л.І., Ященко П.Т., Кагало О.О., Тасєнкевич Л.О. Рари- тетні фітоценози західних регіонів України (Регіо- нальна «Зелена книга»). — Львів: Вид-во «Поллі», 1998. — 190 с.]. Tkachenko V.S. Fitotsenotychnyi monitoryng rezervatnykh suktsesiy v Ukrainskomu stepovomu pryrodnomu zapovidnyku, Kyiv: Phytosociocentre, 2004, 184 р. [Тка- ченко В.С. Фітоценотичний моніторинг резерватних сукцесій в Українському степовому природному запо- віднику. — К.: Фітосоціоцентр, 2004. — 184 с.]. Ustymenko P.M., Dubyna D.V. Chornomor. botan. zhurn., 2014, 10(3), рp. 372—387 [Устименко П.М., Дуби- на Д.В. Раритетний фітоценофонд Лісостепу Укра- їни в аспекті формування екомережі // Чорномор. ботан. журн. — 2014. — 10(3). — С. 372—387]. Zelena knyha Ukrainy. Ed. Ya.P. Didukh, Kyiv: Alterpress, 2009, 448 р. [Зелена книга України / Ред. Я.П. Ді- дух. — К.: Альтерпрес, 2009. — 448 с.]. Рекомендує до друку Надійшла 15.06.2015 р. Я.П. Дідух Дубына Д.В., Устименко П.М. Ключевые территории перспективной экосети Лесостепи Украины: основные угрозы раритетному фитоценоразнообразию. — Укр. ботан. журн. — 2015. — 72(4): 303—309. Институт ботаники имени Н.Г. Холодного НАН Украины ул. Терещенковская, 2 , г. Киев, 01004, Украина Обосновывается создание экосети в лесостепной зоне Украины. Для этого региона предложено выделить 52 клю- чевые территории национального и 78 — регионального уровней. Приводится их общая характеристика по типо- логическим и ценотическим признакам и количественный состав раритетных сообществ. По результатам исследова- ний авторы установили основные угрозы раритетным фи- тоценозам на выделенных ключевых территориях региона, которые отнесли к трем группам: физическое уничтоже- ние, изменение среды и загрязнения. В первой группе ве- дущими являются рубки, залеснение, перевыпас, пожары и целенаправленное выжигание, распахивание, разработ- ка карьеров, рекреация и урбанизация. Во второй группе негативных факторов преобладают фрагментация эко- топов и модификация местопроизрастаний, в третьей — биологическое и коммунальное загрязнение. Установлены и факторы угроз естественного характера. В статье приво- дятся примеры их влияния на раритетные фитоценозы Ле- состепи Украины. Воплощение идеи экосети проявится в минимизации источников угроз для раритетного фитоце- норазнообразия, станет началом естественных процессов их возобновления и стабилизации. К л ю ч е в ы е с л о в а: экосеть, ключевая территория, раритетный фитоценоз, угрозы, Лесостепь. Dubyna D.V., Ustymenko P.M. Кey areas of perspective ecological network in Forest-Steppe of Ukraine: the main threats to rare phytocenodiversity. — Ukr. Bot. J. — 2015. — 72(4): 303—309. M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine 2, Tereshchenkivska Str., Kyiv, 01004, Ukraine The authors justify creation of an ecological network in the For- est-Steppe zone of Ukraine. For this region, it is proposed to allocate 52 key areas at the national level and 78 key areas at the regional level. Their general characteristics by typological and coenotic features and quantitative composition of rare groups are provided. According to the research, the main threats to rare phytocenoses on the selected key areas of the region were identified. These threats were divided into three groups: physical destruction, environmental changes and pollution. In the first group the leading factors are cutting, afforestation, overgrazing, fires and purposeful burning, plowing, quarrying, recreation and urbanization; in the second group – fragmentation of ecotypes and modification of habitats; in the third group – biological and municipal pollution. There are also threats of natural charac- ter. The article presents examples of their impact on rare plant communities (phytocenoses). It is concluded that implemen- tation of the ecological network can minimize threats to the rare phytocenoses and contribute to natural processes of their recovery and stabilization. K e y w o r d s: ecological network, key area, rare phytocenoses, threats, Forest-Steppe.

Ключові території перспективної екомережі Лісостепу України: основні загрози раритетній фітоценорізноманітності

Institution

Ähnliche Einträge