Електронний словозмінний словник іспанської мови: його структура, зміст і параметризація

Електронний словозмінний словник іспанської мови: його структура, зміст і параметризація

Статтю присвячено розв’язанню головних питань створення словозмінного словника іспанської мови з використанням теорії лексикографічних систем. Зокрема, здійснено класифікацію мовних одиниць іспанської мови за їх словозмінними характеристиками, побудовано концептуальну модель словника та розроблено...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2018
Автори: Купріянов, Є.В., Любченко, Т.П.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2018
Назва видання:Мовознавство
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184380
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Електронний словозмінний словник іспанської мови: його структура, зміст і параметризація / Є.В. Купріянов, Т.П. Любченко // Мовознавство. — 2018. — № 6. — С. 46-62. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-184380
record_format dspace
spelling irk-123456789-1843802022-05-29T01:26:43Z Електронний словозмінний словник іспанської мови: його структура, зміст і параметризація Купріянов, Є.В. Любченко, Т.П. Статтю присвячено розв’язанню головних питань створення словозмінного словника іспанської мови з використанням теорії лексикографічних систем. Зокрема, здійснено класифікацію мовних одиниць іспанської мови за їх словозмінними характеристиками, побудовано концептуальну модель словника та розроблено на її основі структуру бази даних. Визначено лексикографічні параметри опису словозмінної парадигми та обрано інтерфейс. The present article is devoted to the resolution of main issues related to the compilation of Spanish inflection dictionary, by using the theory of lexicographic systems.Based on L-systems theory, the Spanish words by their inflection propertieswere classified, conceptual model of the dictionary and database structure were defined. The information elements for representing word inflection in the entry were selected and the dictionary interface was developed. 2018 Article Електронний словозмінний словник іспанської мови: його структура, зміст і параметризація / Є.В. Купріянов, Т.П. Любченко // Мовознавство. — 2018. — № 6. — С. 46-62. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184380 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Статтю присвячено розв’язанню головних питань створення словозмінного словника іспанської мови з використанням теорії лексикографічних систем. Зокрема, здійснено класифікацію мовних одиниць іспанської мови за їх словозмінними характеристиками, побудовано концептуальну модель словника та розроблено на її основі структуру бази даних. Визначено лексикографічні параметри опису словозмінної парадигми та обрано інтерфейс.
format Article
author Купріянов, Є.В.
Любченко, Т.П.
spellingShingle Купріянов, Є.В.
Любченко, Т.П.
Електронний словозмінний словник іспанської мови: його структура, зміст і параметризація
Мовознавство
author_facet Купріянов, Є.В.
Любченко, Т.П.
author_sort Купріянов, Є.В.
title Електронний словозмінний словник іспанської мови: його структура, зміст і параметризація
title_short Електронний словозмінний словник іспанської мови: його структура, зміст і параметризація
title_full Електронний словозмінний словник іспанської мови: його структура, зміст і параметризація
title_fullStr Електронний словозмінний словник іспанської мови: його структура, зміст і параметризація
title_full_unstemmed Електронний словозмінний словник іспанської мови: його структура, зміст і параметризація
title_sort електронний словозмінний словник іспанської мови: його структура, зміст і параметризація
publisher Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
publishDate 2018
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184380
citation_txt Електронний словозмінний словник іспанської мови: його структура, зміст і параметризація / Є.В. Купріянов, Т.П. Любченко // Мовознавство. — 2018. — № 6. — С. 46-62. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
series Мовознавство
work_keys_str_mv AT kupríânovêv elektronnijslovozmínnijslovnikíspansʹkoímovijogostrukturazmístíparametrizacíâ
AT lûbčenkotp elektronnijslovozmínnijslovnikíspansʹkoímovijogostrukturazmístíparametrizacíâ
first_indexed 2025-07-16T04:37:11Z
last_indexed 2025-07-16T04:37:11Z
_version_ 1837776903379877888
fulltext © Є. В. КУПРІЯНОВ, Т. П. ЛЮБЧЕНКО, 2018 46 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2018, № 6 Є. В. КУПРІЯНОВ, Т. П. ЛЮБЧЕНКО ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВОЗМІННИЙ СЛОВНИК ІСПАНСЬКОЇ МОВИ: ЙОГО СТРУКТУРА, ЗМІСТ І ПАРАМЕТРИЗАЦІЯ Статтю  присвячено  розв’язанню  головних  питань  створення  словозмінного  словника іспанської мови з використанням теорії лексикографічних систем. Зокре- ма, здійснено класифікацію мовних одиниць іспанської мови за  їх словозмінними  характеристиками, побудовано концептуальну модель словника та розроблено на її  основі структуру бази даних. Визначено лексикографічні параметри опису слово- змінної парадигми та обрано інтерфейс. Ключові слова: Л-системи, іспанська мова, комп’ютерна лексикографія, сло- возміна, електронний словозмінний словник. Розроблюваний  електронний  словозмінний  словник  іспанської  мови  (ЕССІМ) передбачається використовувати не лише як інформаційно-довід- ковий ресурс з питань словозміни іспанської лексики, а й також як складник  різних систем опрацювання текстової інформації, у тому числі машинного  перекладу, морфологічного аналізу в лематизаторах тощо. Варто  зазначити,  що  на  сьогодні  в  мережі  інтернет  наявна  численна  кількість онлайнових ресурсів, що подають парадигму дієслова: Conjugador  TIP 1, Reverso Conjugación 2, Conjugaciones 3, ElConjugador 4, Onoma 5 та ін.  Щодо  інших частин мови  (іменники,  прикметники,  займенники  тощо),  то  окремі словозмінні характеристики не є предметом лексикографічного опису. Отже, ми можемо стверджувати, що на сьогодні не існує словозмінного  словника  (принаймні у вільному доступі), який би подавав парадигму для  будь-якого слова або вказував, що воно  її не має. Цим зумовлена актуаль- ність нашої  розвідки, мета  якої — розглянути основні питання  створення  ЕССІМ для користувачів, що вивчають іспанську словозміну. Для цього не- обхідно:  1)  здійснити  класифікацію мовних  одиниць  за  їхніми  словозмін- ними властивостями; 2) побудувати концептуальну модель ЕССІМ з її еле- ментами; 3) створити лексикографічну базу даних; 4) розробити інтерфейс,  обґрунтувати структуру словникової статті та вибрати параметри опису гра- матичних форм іспанських мовних одиниць. В основу створення ЕССІМ по- 1 tip.dis.ulpgc.es/conjugar-verbo/. 2 conjugador.reverso.net/conjugacion-espanol.html. 3 www.conjugacion.es. 4 www.elconjugador.com/esindex.php. 5 www.onoma.es. ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2018, № 6 47 Електронний словозмінний словник іспанської мови... кладено теорію Л-систем 6, а джерелом формування його реєстру є тлумачний  словник іспанської мови 7. Головне призначення ЕССІМ — показати словозмінну парадигму сло- ва або вказати, що воно незмінюване. Тому першим питанням стало розпо- ділення всього мовного  інвентарю за відповідними класами. Кожний клас  об’єднує мовні одиниці за спільними словозмінними характеристиками. Під  час  класифікації  мовних  одиниць  ми  спиралися  насамперед  на  іспанську  граматику 8, а також на теоретичні праці іспанських 9 та українських 10 до- слідників. Перш ніж говорити про класифікацію іспанських мовних одиниць  за їх словозмінними характеристиками, вважаємо за необхідне подати фор- мальне визначення словозміни. Формальна модель словозміни.  За теорією лексикографічних систем  граматичного типу, слово можна розкласти на постійну і змінювану части- ни. Першу називають квазіосновою, другу — квазіфлексією. Формально це  визначення можна представити так: x=c (x)*f (x), (1) де x — іспанська мовна одиниця в певній граматичній формі, а c (x) та  f (x) — відповідно квазіоснова та квазіфлексія. Квазіфлексії можуть охоплю- вати такі частини слова: а) звичайні суфікси, що їх набуває одиниця під час словозміни: comer — como, comes, come; comieras, comiera, comiéramos і т. д.; б) частину кореня, в якому можуть відбуватися певні зміни (чергуван- ня  голосних,  афереза,  епентеза,  набуття  наголосу  тощо):  plegar — pliego,  pliegas, pliega, plegamos, plegáis, pliegan; в) всю словоформу (включаючи також випадки утворення суплетивних  форм): orden — órdenes; ir — voy, vas, va, vamos, vais, van; г) закінчення: gato — gatos, mesa — mesas. Перейдемо  тепер  до  формального  визначення  терміна  словозміна.  За  А. А Залізняком його можна вживати в двох значеннях — вузькому та загаль- ному. У вузькому значенні словозміною певного слова називають його пара- дигму, тобто сукупність його словоформ. У загальному словозміною певної  мови називають відповідність, за якою кожному слову відповідає його пара- 6 Широков В. А. Граматика у феноменологічному вимірі // Мовознавство. —  2014. — № 4. — С. 3–27; Широков В. А. Інформаційна теорія лексикографічних сис- тем. — К., 1998. — 331 с.; Широков В. А. Комп’ютерна лексикографія. — К., 2011. — 351 с.; Широков В. А. Феноменологія лексикографічних систем. — К., 2004. — 328 с. 7 Diccionario de la lengua española. —23ª ed. — Madrid, 2014. — 2432 p. (далі  — DLE 23) 8 Nueva Gramática Española. — Madrid, 2010. — 608 p. 9 Alcina J. Gramática Española / J. Alcina, J. Manuel Blecua. — Barcelona, 1975.  — 1244 p.; Bello A. Gramática de la lengua castellana destinada al uso de los americanos.  — Madrid, 1988. — 5ª ed. — 1024 p.; Bosque І. Las categorías gramaticales. Relaciones  y diferencias. — Madrid, 2015. — 238 p.; De Bruyne J. Las preposiciones // Gramática  descriptiva de la lengua española/ — Madrid, 1999. — Vol. 1. — P. 657–703; Fernández Ramírez S. Gramática española. — Madrid, 1951. — Vol. 4. — 486 p. 10 Борисенко Н. С.  Граматична  омонімія  як  ознака  процесу формування  ді- єслівних перифраз з інфінітивом у сучасній іспанській мові : Дис. … канд. філол.  наук. — К., 1998. — 210 с.; Глущук-Олея Г. І. Дієслівна система  іспанської мови:  лінгвістичні дослідження та граматичний аналіз. — Херсон, 2015. — 154 с.; Синга- ївська Г. В. Семантичні та структурні особливості : Дис. … канд. філол. наук. — К.,  1998. — 187 с. 48 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2018, № 6 Є. В. Купріянов, Т. П. Любченко дигма 11. Таким чином, перетворивши рівняння (1) відповідно до визначення  А. А. Залізняка, отримуємо формальний вигляд словозміни: [x]=c (x)*[f (x)], (2) де [x] — сукупність словоформ (парадигма) одиниці x, а [f (x)] — набір ква- зіфлексій, що входять до складу парадигми [x]. Символом * позначено конка- тенацію квазіоснови з квазіфлексією. Вважається, що під час словозміни тотожність слова (лексеми) не пору- шується (тобто ми маємо справу з тим самим словом у різних граматичних  формах) на відміну від словотвору, де від одного слова можуть утворюватися  інші,  відмінні  від  нього  слова  12.  Тут  ідеться  про  семантичну  тотожність.  Якщо ми маємо слово, парадигма якого залежить від лексичного значення,  то таке слово в ЕССІМ подаватиметься в двох або кількох словникових стат- тях  з відповідним номером,  тобто як омоніми.  Інформацію про взаємодію  лексичного і граматичного компонентів стану взято з DLE 23. Ураховуючи  наявність таких одиниць, формула (2) набуває такого вигляду: [x]k=c (x)*[f (x)]k, (3) де k = 1, 2… — відповідний номер омоніма в реєстрі граматичного слов- ника,  c(x) — незмінна частина дієслова, а  [f (x)]k — набір квазіфлексій, що  відповідає омоніму з номером k. Формула (3) охоплює такі випадки омонімії: – одна й та сама словоформа належить до різних частин мови і, відповід- но, має різну словозмінну парадигму (наприклад, ser1 «бути» має словозміну  дієслова, а ser2 «буття, істота» — словозміну іменника); – дієслова-омоніми, один з яких має стандартну, а інший — нестандартну  словозміну (наприклад, acostar1 «приставати до берега» дієвідмінюється як  правильне дієслово, а acostar2 «укладати спати» — як неправильне); – дієслова-омоніми, один з яких має повну, а інший — неповну, або де- фектну, парадигму (наприклад, jugar1 «виконати свою роль» має лише фор- ми минулого часу, а jugar2 в усіх своїх значеннях має повну парадигму). Показовим для іспанських слів, переважно дієслів та деяких іменників,  є наявність подвійної парадигми. Так, дієслово cimentar може дієвідмінюва- тись і як правильне, і як неправильне (тобто з утворенням дифтонга -ie- в ко- рені). Пор.: стандартна парадигма — cimento, cimentas, cimenta … cimentan;  нестандартна парадигма — cimiento, cimientas, cimienta … cimientan. Отже,  словозмінну парадигму можна представити в такому вигляді: [x]=c (x)*[f (x)j(l)], (4) де  j = 1, 2… — індекс словоформи, а  l — індекс кількості словоформ.  Остаточний вигляд  іспанської словозмінної парадигми можна представити  так: [x]k=c (x)*[f (x)j(l) ] k. (5) Отже, словозміна — це утворення сукупності граматичних форм однієї  і тієї самої лексеми шляхом приєднання до її незмінюваної частини (квазі- основи) закінчень (квазіфлексій) з певного набору. Саме набір квазіфлексій  визначає належність мовної одиниці до парадигматичного класу, виокремле- 11 Зализняк А. А. Русское именное словоизменение. — М., 1967. — С. 3. 12 Языкознание : Большой энцикл. слов. / Гл. ред. В. Н. Ярцева — 2-е изд. —  М., 1998. — 685 с. ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2018, № 6 49 Електронний словозмінний словник іспанської мови... ного в межах певної граматичної групи відповідного граматичного класу та  парадигматичного типу, про які йтиметься нижче. Класифікація іспанських слів. Вихідним положенням є те, що всі сло- ва поділяються на змінювані та незмінювані. До перших належать усі пов- нозначні слова, а також окремі службові слова (артиклі, займенники та деякі  сполучники), до других — усі  службові  слова  (прийменники та більшість  сполучників), а також прислівники та кількісні числівники. Під час побудо- ви словозмінної класифікації ми враховували такі особливості: 1) слова, що належать до різних частин мови, можуть виявляти однакові  словозмінні властивості (наприклад, іспанські іменники та прикметники); 2) слова однієї  і тієї самої частини мови можуть мати різні параметри  словозміни (так, особові займенники відмінюються за відмінком, а відносні  — лише за числом); 3) слова, що змінюються за тими самими параметрами (особа, вид, чис- ло тощо), можуть зазнавати певних змін (наприклад, акцентуація, дифтонгі- зація, афереза тощо). Зважаючи на зазначене вище, пропонуємо групувати всі іспанські мовні  одиниці за парадигматичними класами. На першому етапі множина слів по- діляється на класи слів за типом словозмінної парадигми згідно з набором  параметрів, що визначають їхню словозміну (ознак, які передаються через  граматичні категорії,  граматичні значення та форми). Отримані класи слів  називатимемо в подальшому парадигматичними типами. В  іспанській  мові  виокремлюємо  такі  парадигматичні  типи:  номіна- тивний, дієслівний,  займенниковий, детермінантний та нульовий. Коротко  спинимося на основних характеристиках  зазначених парадигматичних  ти- пів. Для номінативного — словозмінним параметром  є число  (однина  або  множина). Параметр рід у межах цього типу розглядаємо як класифікуваль- ний,  а  отже,  не  вважаємо  його  словозмінним. До  номінативного  парадиг- матичного типу відносимо  іменники ч. р.  і ж. р.  (крім singularia і pluralia tantum), числівник-іменник ч. р. і ж. р. (uno, una), прикметники, неозначені  займенники-прикметники ч. р. і ж. р. (alguno, ninguno, alguna, ninguna), під- силювальний займенник-прикметник tal, відносні та кличні / питальні ч. р. і  ж. р (cuánto, cuánta), неозначені займенники ч. р. і ж. р (alguno, otro, propio;  alguna, otra, propia), числівники-прикметники ч. р. і ж. р. (primero, segundo;  primera-segunda).  Дієслівний  парадигматичний  тип  характеризується  сло- возмінними параметрами час (теперішній, минулий недоконаний, минулий  доконаний, майбутній), спосіб (дійсний, умовний, наказовий), особа (перша,  друга, третя), число (однина, множина), стан (активний, пасивний). До дієс- лівного парадигматичного типу належать усі дієслова (з регулярною, нерегу- лярною, унікальною та неповною парадигмами). Словозмінним параметром  займеникового парадигматичного типу є відмінок (називний, знахідний, да- вальний, місцевий). Мовні  одиниці, що  змінюються  за  цим параметром  і,  відповідно, мають займенниковий парадигматичний тип, — особові та зво- ротні займенники. Детермінантний парадигматичний тип характеризується  словозмінним параметром число. Представниками цього парадигматичного  типу  є  означені  та  неозначені  артиклі,  вказівні  займенники.  Незмінювані  мовні одиниці, якими є прийменники, прислівники, частки, кількісні числів- ники та іменники singularia або pluralia tantum, мають нульовий парадигма- тичний тип. 50 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2018, № 6 Є. В. Купріянов, Т. П. Любченко У  межах  кожного  парадигматичного  типу  виокремлюємо  граматичні класи (ГК) як сукупності слів за ознакою належності до певної частини мови  та  (в  деяких  випадках)  за  додатковими  класифікувальними  ознаками,  що  різняться залежно від того, до якої частини мови та парадигматичного типу  вони  належать.  Скажімо,  мовні  одиниці  номінативного  парадигматичного  типу поділяються на граматичні класи так: спочатку іменники, прикметни- ки-порядкові  числівники,  прикметники-присвійні  займенники,  прикметни- ки-іменники за ознакою роду поділяються на відповідні підкласи, після чого  отримані підкласи (іменники ж. р., іменники ч. р., прикметники ж. р. і т. д.)  об’єднуються в один клас за типом закінчення, тобто залежно від того, якою  є остання літера у слові — буквою на позначення голосного чи приголосного  звука. У результаті номінативному парадигматичному типу було приведено у  відповідність два граматичних класи — ГК1 «З кінцевим голосним» та ГК2  «З  кінцевим приголосним». Дієслівний парадигматичний  тип  охоплює  три  граматичні класи — «Правильні дієслова», «Неправильні дієслова» та «Дієс- лова з безособовими формами». При цьому для виокремлення граматичних  класів дієслівного парадигматичного типу бралися до уваги такі параметри:  схема дієвідмінювання  (стандартна чи нестандартна), та наявність або від- сутність особових форм. До ГК «З безособовими формами» віднесено дієсло- ва, словозмінна парадигма яких складається лише з безособових форм. У за- йменниковому та детермінантному парадигматичних типах граматичні класи  виокремлюємо за функцією відповідних мовних одиниць у тексті. У свою чергу граматичні класи розділяються на граматичні групи, що  репрезентують  певні  особливості  словозмінної  парадигми.  Розподіл  іспан- ських мовних одиниць за парадигматичними типами, граматичними класами  та граматичними групами наведено нижче в таблиці (див. табл.1) 13. Номери  1, 2, 3 та 4 у ній позначають, відповідно, номінативний, дієслівний, займен- никовий і детермінантний парадигматичний тип. Таблиця 1 Розподіл іспанських слів № Мовні одиниці Граматичні класи Граматичні групи 1 Іменники,  прикметники,  прикметники- порядкові  числівники,  прикметники- присвійні  займенники,  прикметники- іменники  чоловічого,  жіночого та  спільного роду ГК1 «З кінцевим  голосним» Гр.1 «ГОЛ.» ГК2 «З кінцевим  приголосним» Гр. 1 «ПРИГ.»: регул. Гр. 2 «ПРИГ.»: акц. 13 У таблиці використано такі скорочення: ГК — граматичний клас, Гр. — гру- па,  ГОЛ. —  голосний, ПРИГ. — приголосний, П.Д. —  правильні  дієслова, ОРФ.  — орфографічний, АКЦ. — акцентуаційний, МОРФ. — морфологічний, КОМБ. —  комбінований, БЕЗОС. — безособовий. ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2018, № 6 51 Електронний словозмінний словник іспанської мови... 2 Дієслова ГК 1 «Правильні  дієслова» Гр. 1 «П.Д.» повні Гр. 2 «П.Д.» неповні ГК 2 «Неправильні  дієслова» Гр. 1 «ОРФ.» повні Гр. 2 «ОРФ.» неповні Гр. 3 «АКЦ.» повні Гр. 4 «АКЦ.» неповні Гр. 5 «МОРФ.» повні Гр. 6 «МОРФ.» неповні Гр. 7 «КОМБ.» повні Гр. 8 «КОМБ.» неповні ГК 3 «Дієслова з  безос. формою» Гр.1 «БЕЗОС.» повні Гр.2 «БЕЗОС.» неповні 3 Особові та  зворотні  займенники ГК. 1 «Особові  займенники» Гр.1 «Перша особа» Гр.2 «Друга особа» Гр. 3 «Третя особа» ГК. 2 «Зворотні  займенники» Гр.1 «Перша особа» Гр.2 «Друга особа» Гр. 3 «Третя особа» 4 Вказівні  займенники;  означені та  неозначені  артиклі ГК1 «Детермінанти» Гр.1 «Артиклі» Гр.2 «Вказ.займ.» Наприклад, у граматичному класі неправильних дієслів можемо виокре- мити такі граматичні групи: 1) «орфоепічні повні» і «орфоепічні неповні»,  що містять дієслова, в основі яких відбуваються орфоепічні зміни (с → q, g  → gu); 2) «акцентуаційні повні» і «акцентуаційні неповні», що об’єднують дієс- лова, в основі яких з’являється наголос (i → í, u → ú); 3) «морфемні повні»  та «морфемні неповні», які представляють зміни в основі, такі як утворення  дифтонга, зміна голосної, випадіння голосної тощо; 4) «комбіновані повні»  та «комбіновані неповні», в яких відбувається комплекс мовних змін, пред- ставлених у перелічених вище групах. Відповідно до словозмінної моделі (1) – (5) граматичні групи поділяють- ся на парадигматичні класи, що об’єднують лексеми з однаковим набором  квазіфлексій.  Принцип  розподілу  слів  іспанської  мови  на  парадигматичні  типи,  граматичні  класи,  граматичні  групи  та  парадигматичні  класи  пред- ставлено такою схемою (див.  рис. 1): 52 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2018, № 6 Є. В. Купріянов, Т. П. Любченко Рис. 1. Схема розподілу слів іспанської мови За схемою, весь лексичний склад  іспанської мови WESP поділяється на  змінювані Wvar та незмінювані Wnull. У свою чергу змінювані слова за своїми  властивостями входять до того чи іншого парадигматичного типу Tvar. Далі,  у межах парадигматичного типу слова розподіляються за граматичними кла- сами (Pvar) і групами (Gm) та парадигматичними класами (Пj m), ураховуючи  окремі словозмінні параметри. Нижче для кожного з парадигматичних типів подаємо схеми розподілу  мовних одиниць згідно з описаним принципом. На рис. 2 подано класифі- кацію мовних одиниць номінативного парадигматичного типу. Цьому типу  словозміни  відповідають  два  граматичних  класи.  Як  видно  зі  схеми,  гра- матичний клас «З  кінцевим  голосним» представлено однією  граматичною  групою. У межах цієї групи за наборами квазіфлексій виокремлено вісім па- радигматичних класів  (ПК). Граматичний клас «З кінцевим приголосним»  представлено двома граматичними групами — Гр. 1 з регулярною парадиг- мою та Гр. 2 з акцентуаційними особливостями парадигми. У першій групі  виокремлено сім парадигматичних класів, у другій — 21. ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2018, № 6 53 Електронний словозмінний словник іспанської мови... Номінативний парадигматичний тип Гр. клас «З кінцевим голосним»       Гр. клас «З кінцевим приголосним» Рис. 2. Класифікація мовних одиниць номінативного парадигматичного  типу Склад та особливості утворення словозмінної парадигми в кожному гра- матичному класі розглянемо детально на прикладі номінативного ПТ. Граматичний клас «Слова з кінцевим голосним» містить одну граматич- ну групу, яка складається з восьми парадигматичних класів (ПК), позначува- них відповідною сигнатурою14: 01.01.01.01 ПК ГОЛ. — слова з квазіфлексіями {-a,-as}: 1) іменники жі- ночого роду agua, barba, cama, gorra, mariposa, pata, tienda, válvula тощо; 2)  іменники чоловічного роду águila, cura, dilema, diploma, oligarca, programa,  karma  тощо;  3)  іменники  спільного  роду  academista,  atleta,  astronauta,  periodista,  taxista, vocalista тощо; 4) прикметники-іменники спільного роду  alpinista,  antagonista,  finalista,  protagonista  тощо;  5)  прикметники жіночого  роду atómica, bella, colaboracionista, dura, guapa тощо; 6) прикметники-імен- ники жіночого роду cómica, didáctica, graciosa, preciosa тощо; 7) числівни- ки-прикметники una, primera, segunda, tercia тощо; 8) прикметники-неозна- чені займенники жіночого роду alguna, ninguna; 9) прикметники-присвійні  займенники жіночого роду mía, tuya, suya, nuestra, vuestra; 01.01.01.02 ПК ГОЛ. — слова з квазіфлексіями {-e,-es}: 1) іменники не- визначеного роду arte,  chalote, pelambre,  lente,  linde тощо; 2) прикметники  acertante, alegre, ardiente, carente, docente, dulce, licitante, salvaje 3) прикмет- 14  Для  зручного  впорядкування  лексем  у  межах  парадигматичних  типів  вводиться  сигнатура  словозмінної  парадигми,  що  складається  з  набору  чотирьох  чисел: перше число відповідає номеру парадигматичного типу (Т), друге — номеру  граматичного класу (P), третє — номеру граматичної групи (G), четверте — номеру  парадигматичного класу (П). Діапазони значень номерів відповідають кількості T,  P, G і П. П К  Г О Л . 1. ..8 ← Гр . Г ру па  « ГО Л .»       ← П К  П РИ Г. 1. ..7 ← Гр . Г ру па  « П РИ Г. »:  р ег ул .       ← П К  П РИ Г. 1. ..2 1← Гр . Г ру па  « П РИ Г. »:  а кц .     ← 54 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2018, № 6 Є. В. Купріянов, Т. П. Любченко ники-іменники  спільного  роду  agente,  asistente,  cantante,  forense,  viajante:  agente, asistente, cantante, forense, viajante; 4) прикметники-іменники чолові- чого роду afluyente, brillante тощо; 5) прикметники-іменники жіночого роду  dominante,  tangente;  6)  іменники чоловічого  роду  accidente,  cobre,  instante,  frente, intendente, padre; 7) іменники жіночого роду frente, fiebre, madre, mente; 01.01.01.03 ПК ГОЛ. — слова з квазіфлексіями {-é,-és}: 1) іменники чо- ловічого роду, у тому числі запозичені з інших мов, abecé, bebé, bidé, bufé,  buqué, café, carné, comité, glasé, té; 2) іменники жіночого роду matiné, koiné;  3) прикметники boboré, fané; 4) прикметники-іменники чоловічого роду calé,  capitoné, chané, suflé; 5) іменник спільного роду nené; 6) іменник невизначе- ного роду acmé; 01.01.01.04  ПК  ГОЛ. —  слова  з  квазіфлексіями  {-o,-os}:  1)  прикмет- ники bello, bonito, crudo, brusco, limpio, mamífero, serio, terco тощо; 2) при- кметники-іменники чоловічого роду cómico, claro, feo, gordo, gracioso, loco,  malo, perezoso, seco тощо; 3) прикметники-числівники uno, primero, segundo,  tercero  тощо;  4)  прикметники-неозначені  займенники  чоловічого  роду  alguno, ninguno тощо; 5) прикметники-присвійні займенники mío, tuyo, suyo,  nuestro, vuestro; 01.01.01.05  ПК  ГОЛ. —  слова  з  варіативною  парадигмою  {-í,-ís/-íes}:  1)  прикметники-іменники  чоловічого  та  спільного  роду  abadí,  abasí,  azerí,  andalusí,  guaraní,  iraquí,  jabalí  тощо;  2)  іменники  чоловічого  роду  bigudí,  colibrí, esquí тощо; 01.01.01.06 ПК ГОЛ. — слова з варіативною парадигмою {-ú,-ús/-úes}: 1)  прикметники-іменники спільного роду hindú, vudú, zulú; 2) іменники чоло- вічого роду marabú, tabú; 01.01.01.07 ПК ГОЛ. — слова з парадигмою {-y,-yes}: 1) іменник жіно- чого роду ley; 2) іменники чоловічого роду ay, rey; 01.01.01.08 ПК ГОЛ. — слова з парадигмою {-y,-is}, переважно запози- чені з інших мов: gay, jersey. Граматичний  клас  «З  кінцевим приголосним»  становлять  дві  групи,  у  яких  парадигматичні  класи  містять  мовні  одиниці,  форма  множини  яких  утворюється: 1) без появи наголосу на передостанньому складі; 2) з акцен- туаційними  змінами. Отже, перша  граматична  група представлена  такими  парадигматичними класами: 01.02.01.01.  ПК  ПРИГ. —  слова  з  парадигмою  {-d,-des}:  1)  іменники  жіночого роду amistad, bondad, hermandad, pared, salud, sed, virtud тощо; 2)  іменники чоловічого роду abad, áspid, apartheid, caíd, talud тощо; 3) іменник  неозначеного роду azud; 4) прикметник-іменник чоловічого роду ardid; 01.02.01.02. ПК ПРИГ. — слова з парадигмою {-j,-jes}: 1) іменники чо- ловічого роду alioj, cambuj, carcaj, erraj, reloj тощо; 2) іменник жіночого роду  troj; 3) прикметники-іменники чоловічого роду chuj, itzaj, sij; 01.02.01.03. ПК ПРИГ. — слова з парадигмою {-l,-les}: 1) іменники чо- ловічого роду árbol, ángel, caracol, cardenal, dócil, fiel, papel, píxel, sol тощо;  2) іменники жіночого роду col, hiel, miel, piel, sal тощо; 3) іменники спільно- го роду albanil, cónsul, corresponsal тощо; 4) прикметники actual, ambiental,  cruel, cultural, decimal, fiel, legal, real тощо; 5) прикметники-іменники спіль- ного роду capital, final; 6) відносний займенник cual; 7) питальний займенник  cuál; 01.02.01.04. ПК ПРИГ. — слова з парадигмою {-r,-res}: 1) іменники чоло- вічого роду actor, amor, entrenador, grosor, espesor, horror, señor тощо; 2) імен- ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2018, № 6 55 Електронний словозмінний словник іспанської мови... ники жіночого роду flor,  labor, mujer; 3) прикметники   aficionador, anterior,  consentidor, multiplicador, posterior, peor, seductor тощо; 4) прикметники-імен- ники чоловічого роду comedor, operador, regulador, director, ordenador тощо; 01.02.01.05.  ПК  ПРИГ.  —  слова  з  парадигмою  {-s,-ses}:  1)  прикмет- ник-іменник чоловічого роду gris; 2) іменники чоловічого роду gas, mes, país; 01.02.01.06. ПК ПРИГ. — слова з парадигмою {-z,-ces}: 1) іменник жі- ночого роду actriz, cicatriz, dejadez, escasez, emperatriz, nariz, nuez тощо; 2)  іменники чоловічого роду alcatraz, aprendiz, arroz, barniz,  juez, pez; 3) при- кметники  capaz, eficaz, tenaz; 01.02.01.07. ПК ПРИГ. — слова з парадигмою {-n,-nes}: 1) іменники чо- ловічого роду bien, don, tren тощо; 2) відносний займенник quien. Наступну групу другого граматичного класу становлять парадигматичні  класи, представлені словами, у яких відбуваються акцентуаційні зміни при  утворенні форми множини (поява, зміщення або втрата наголосу на передо- станньому складі): 01.02.02.01.  ПК  ПРИГ.  представлений  іменником  чоловічого  роду  carácter, який втрачає свій наголос над а під час утворення множини {ácter,  -acteres}; 01.02.02.02. ПК ПРИГ. — іменники чоловічого роду з квазіфлексією од- нини -amen: examen, flamen, dictamen, foramen, що мають парадигму {-amen,  -ámenes}; 01.02.02.03. ПК ПРИГ. — слова з парадигмою {-án,-anes}: 1) іменники  чоловічого роду afán, atamán, bacán, bumerán, caimán, capitán, huracán, imán,  patán, refrán тощо; 2) прикметники-іменники чоловічого роду alemán, catalán,  cofán, galán тощо; 01.02.02.04. ПК ПРИГ. — слова з парадигмою {-ás,-ases}: 1)  іменники  чоловічого роду ananás, compás, biogás тощо; 2) іменник жіночого роду añás; 01.02.02.05. ПК ПРИГ. представлено одним іменником чоловічого роду  espécimen з парадигмою {-écimen,-ecímenes}; 01.02.02.06. ПК ПРИГ. представлено одним іменником чоловічого роду  régimen з парадигмою {-égimen,-egímenes}; 01.02.02.07. ПК ПРИГ. — слова з парадигмою {-én,-enes}: 1) іменники  чоловічого роду aerotrén, almacén, andén, edén, retén, sostén тощо; 2) іменник  спільного роду rehén; 3) іменник жіночого роду sartén; 4) прикметник zahén;  5) прикметник-іменник чоловічого роду veinticuartén; 01.02.02.08.  ПК ПРИГ. —  слова  з  парадигмою  {-és,-eses}:  1)  іменник  чоловічого роду arnés; 2) прикметники-іменники чоловічого роду aragonés,  cortés, danés, inglés, marqués тощо; 01.02.02.09. ПК ПРИГ. — слова з парадигмою {-igen,-ígenes}: 1) іменник  чоловічого роду origen; 2) прикметник-іменник чоловічого роду aborigen; 01.02.02.10. ПК ПРИГ. — слова з парадигмою {-imen,-ímenes}: іменники  чоловічого роду crimen, discrimen, himen, limen; 01.02.02.11. ПК ПРИГ. — слова з парадигмою {-ín,-ines}: 1) іменник чо- ловічого роду cojín, maletín, patín тощо; 2) прикметник-іменник чоловічого  роду bailarín; 01.02.02.12. ПК ПРИГ. — слова з парадигмою {-ís,-ises}: 1) іменники чо- ловічого роду anís, berberísestriptís тощо; 2) прикметник-іменник чоловічого  роду kirguís; 3) іменник спільного роду chirís; 01.02.02.13. ПК ПРИГ. — слова з парадигмою {-omen,-ómenes}: іменни- ки чоловічого роду abdomen, cognomen, velicomen; 56 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2018, № 6 Є. В. Купріянов, Т. П. Любченко 01.02.02.14. ПК ПРИГ. —  слова  з  парадигмою  {-ón,-ones}:  1)  іменни- ки жіночого роду acción, administración, evolución, preparación, preservación,  razón  тощо;  2)  прикметники-іменники  чоловічого  роду  abipón,  marrón;  3)  іменник чоловічого роду abejón, algodón, cucharrón, campeón тощо; 01.02.02.15. ПК ПРИГ. — слова з парадигмою {-órden,-ordenes}: іменни- ки чоловічого роду contraorden, desorden, suborden; 01.02.02.16. ПК ПРИГ. — слова з парадигмою {-ós,-oses}: іменники чо- ловічого роду adiós, intradós; 01.02.02.17.  ПК ПРИГ.  представлений  прикметником  joven  з  парадиг- мою {-oven,-óvenes}; 01.02.02.18. ПК ПРИГ. представлений іменником чоловічого роду margen  з парадигмою {-argen,-árgenes}; 01.02.02.19. ПК ПРИГ. — слова з парадигмою {-ós,-oses}: 1)  іменники  чоловічого роду resumen, volumen; 2) прикметник-іменник чоловічого роду  monovolumen; 01.02.02.20. ПК ПРИГ. представлений іменником чоловічого роду lumpen  з парадигмою {-umpen,-úmpenes}; 01.02.02.21. ПК ПРИГ. — слова з парадигмою {-ún,-unes}:1) іменник чо- ловічого роду atún; та 2) прикметник-іменник чоловічого роду común. Сукупність мовних одиниць дієслівного ПТ поділяється на три грама- тичні класи, у першому з яких виокремлюється дві граматичні групи, у дру- гому — вісім  граматичних  груп,  у  третьому — дві. Виокремлені  в межах  кожної граматичної групи парадигматичні класи подано на схемі з указівкою  їхньої кількості. У трьох граматичних групах — Гр. група «АКЦ.» неповні,  Гр. група «КОМБ.» неповні, Гр. група «БЕЗОС.» повні — не виділено жод- ного парадигматичного класу через те, що в мові не виявлено дієслів-пред- ставників  з відповідними властивостями у словозміні. Ці  групи дієслів на  рівні парадигматичних класів позначено    знаком питання. Класифікаційну  схему розподілу мовних одиниць дієслівного парадигматичного  типу див.  на рис. 3. Класифікаційна схема мовних одиниць займенникового парадигматич- ного типу подається на рис. 4. Розподіл мовних одиниць за граматичними  класами, групами та парадигматичними класами для детермінантного пара- дигматичного типу представлено на рис. 5. На всіх схемах подаються кіль- кісні  показники  щодо  наповненості  граматичних  груп  парадигматичними  класами. Загалом в  іспанській мові ми  виявили 235 парадигматичних класів  та  розподілили їх за 8 граматичними класами, 23 граматичними групами в ме- жах 5 парадигматичних типів.  Розроблену класифікацію іспанських мовних одиниць застосовано для  створення лексикографічної системи ЕССІМ. ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2018, № 6 57 Електронний словозмінний словник іспанської мови... Ри с. 3. К ла си ф ік ац ія м ов ни х од ин иц ь ді єс лі вн ог о па ра ди гм ат ич но го т ип у 58 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2018, № 6 Є. В. Купріянов, Т. П. Любченко Ри с. 4. К ла си ф ік ац ій на с хе ма за йм ен ни ко во го п ар ад иг ма ти чн ог о ти пу ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2018, № 6 59 Електронний словозмінний словник іспанської мови... Рис. 5. Класифікаційна схема мовних одиниць детермінантного парадигма- тичного типу Структура ЕССІМ.  У  відповідності  до  викладеної  вище формальної  моделі (1)–(5), структуру словника представимо в такому формалізованому  вигляді (у вигляді Л-системи): {ID (PAR),V(PAR),β,σ[β],HPAR,HLEM },                                         (6) де ID (PAR) — сукупність усіх мовних одиниць іспанської мови, V(PAR)  — множина лексикографічних описів (словникових статей), β — елементи  лексикографічного опису, σ[β] — структури, утворювані на V(PAR), HPAR та  HLEM — оператори парадигматизації та лематизації. За методологією теорії  Л-систем парадигматичну лексикографічну систему можна представити  так: 60 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2018, № 6 Є. В. Купріянов, Т. П. Любченко Рис. 6. Загальна структура Л-системи ЕССІМ У наведеній схемі вказані елементи структури Л-системи мають таку ін- терпретацію: 1) V(PAR) — множина словникових статей Л-системи ЕССІМ;  2) *(PAR) — множина лівих частин словникових статей, що містить одиниці  в канонічній формі {x0}; 3) P(PAR) — множина правих частин словникових  статей, яку складають всі словозмінні парадигми {[x]}; 4) НPAR — оператор  парадигматизації, що дає змогу побудувати парадигми для будь-якого сло- ва, заданого канонічною його формою х0; 5) Н LEM — оператор лематизації,  що перетворює будь-який елемент парадигми [x] у канонічну форму x0. У  свою чергу множину V(PAR) становлять інформаційні елементи, які в теорії  Л-систем називають β-структурами, а набір значень, яких вони можуть набу- вати, — доменами. Для ЕССІМ передбачено такі набори: 1) Domβ1={x0ϵX} — сукупність усіх реєстрових слів; 2) Domβ2={T N,TV,TP,TD} — домени парадигматичних типів, де TN — но- мінативний, TV — дієслівний, TP — займенниковий і TD — детермінантний  парадигматичний типи; 3) Domβ3={P1  ,P2,…,PN(Ti)} — домени граматичних класів у межах пара- дигматичних типів; 4)  Domβ4={G 1,G2,…GN(Ti)} —  домени  граматичних  груп,  утворюваних  усередині кожного граматичного класу; 5) Domβ5={Π 1,Π2,…ΠN(Ti)   } — домени парадигматичних класів, належ- них певним граматичним групам; 6)  Domβ6={ω0 i,ω1 i,ω2 i,…ωN(Ti) i } — домени словозмінних параметрів, при- таманних тому чи іншому парадигматичному типу; 7) Domβ7={f0 k,f1 k,f2 k,…,fN(Ti) k } — набори квазіфлексій відповідних пара- дигматичних класів Пj. У  результаті  дії  оператора σ  на множині V(PAR),  яку  утворюють  еле- менти β, отримуємо набори всіх словникових статей. Формальна структура  статей має такий вигляд: σ[β]={λ[β],ρ[β]}.                                                                 (7) Структура λ[β] лівої частини визначається множиною кортежів, заданих  на декартовому добутку {Domβ1,Domβ2,Domβ3,Domβ4},  а  структура правої  частини ρ[β] — {Domβ5,Domβ6,Domβ7}. Усі елементи структури та їхні до- мени формально визначені (крім Domβ7=[F] k). Множини  [F]k ми отримали  відповідно до положень теорії Л-систем словозмінного типу15. Застосував- 15 Любченко Т. П.  Лексикографічні  системи  граматичного  типу  та  їх  застосування в засобах автоматизованого опрацювання мови : Автореф. дис. ... канд.  техн. наук. — К., 2011. — 19 с. ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2018, № 6 61 Електронний словозмінний словник іспанської мови... ши до (7) обмеження |(x0), отримуємо словникову статтю до конкретної реє- стрової одиниці x0: σ[β] |(x0)={λ[β],ρ[β]} |(x0).                                                       (8) Відповідно до розробленої концептуальної моделі ЕССІМ створено лек- сикографічну базу даних (ЛБД) на основі  реляційної моделі даних. А отже,  лінгвістична актуальна інформація в ЛБД подається за допомогою таблиць  (відношень), а зв’язки між таблицями відтворюють відношення між елемен- тами структури словника. Обсяг реєстру ЛБД ЕССІМ містить близько 100  тис. мовних одиниць іспанської мови. Для  роботи  з  ЛБД  словника  (пошук  реєстрових  слів,  уведення  нових  словникових одиниць або видалення певних одиниць, побудова словозмін- ної  парадигми  обраного  з  реєстру  слова, формування  вибірок  за  певними  граматичними параметрами  тощо) передбачається  створення користуваць- кого інтерфейсу. Інтерфейс ЕССІМ будується за стандартами, розробленими  в Українському мовно-інформаційному фонді при створенні лексикографіч- них систем граматичного типу та опробованими для кількох мов,  зокрема  української, російської, німецької та турецької. Загальний  інтерфейс пред- ставляє головне вікно програми, поділене на три основні зони: 1) функціо- нальну, 2) реєстрову та 3) лексикографічної інформації. Функціональна зона  — це загальне меню, інструментарій для створення нових парадигматичних  класів, а також інтерфейс для пошуку слів та формування вибірок за допомо- гою SQL-запитів. Загальне меню становлять пункти для відображення тих  чи інших елементів керування, таких як панель інструментів, рядок стану,  для сортування словникового реєстру (прямий або зворотний), відображення  словникових статей, а також для виведення частини реєстру слів, належних  до певного парадигматичного типу, граматичного класу, граматичної групи  та парадигматичного класу. Передбачається, що при обранні певного парадигматичного типу можли- вими будуть вибірка за граматичним класом, а в межах граматичного класу  — вибір частини реєстру певної граматичної групи і в ній — парадигматич- них класів. Так, після вибору певного парадигматичного типу розкриваєть- ся список, який містить перелік граматичних класів, що належать до цього  парадигматичного типу. Наприклад, обравши «Номінативний парадигматич- ний тип», користувач отримає перелік мовних одиниць граматичних класів  «З кінцевим голосним» та «З кінцевим приголосним». Далі можна обрати  певний  граматичний  клас  і  побачити  інформацію щодо  граматичних  груп  цього класу та перелік відповідних слів у реєстровій зоні. Для кожної гра- матичної групи отримуємо інформацію щодо відповідних парадигматичних  класів (перелік, їх кількість та відповідні сигнатури «парадигм. тип→грам.  клас→грам. група→парадигм. клас». Реєстрова зона містить власне реєстр мовних одиниць. Поряд з реєстро- вим словом наводиться номер парадигматичного класу, до якого належить це  слово. Якщо реєстрова одиниця не є словозмінною, номер парадигматично- го класу не наводиться (нуль). Реєстрові одиниці, які є лексичними омоніма- ми, супроводжуються номером омоніма. Зона лексикографічної інформації призначена для відображення інфор- мації  зі  словозміни обраного з реєстру слова  (повна словозмінна парадиг- ма). Передбачається вивід інформації: частина мови, парадигматичний тип,  граматичний клас, граматична група, парадигматичний клас (сигнатура па- 62 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2018, № 6 Є. В. Купріянов, Т. П. Любченко радигматичного класу), словозмінна парадигма, стисле тлумачення (якщо є  омоніми), стилістичні ремарки. Електронний словозмінний словник  іспанської мови можна буде вико- ристовувати під час лінгвістичних досліджень та навчального процесу. Щодо  перших, на ЕССІМ є можливість вивчати: 1) закономірність змін, що відбу- ваються під час утворення парадигми (зсув наголосу тощо); 2) вплив лексич- ного значення на реалізацію іспанськими одиницями словозмінної парадиг- ми; 3) явища омографії, тобто одиниць, що збігаються одна з одною за своєю  граматичною формою, але належать до різних парадигматичних класів. У  навчальних цілях словник може подавати парадигму для конкретного слова,  надавати перелік  слів, що відмінюються  за однаковими правилами,  вказу- вати на відмінності словозміни слів, які належать до одного граматичного  класу або групи. Розроблені моделі та структура словника уможливлюють  використання ЕССІМ  у  програмах  для  автоматичного формування  повної  словозмінної парадигми для будь-якої реєстрової одиниці словника (форму- вання всіх варіантів його словозмінних форм), у програмах автоматичного  морфологічного аналізу текстових словоформ та лематизації довільної тек- стової словоформи. YE. V. KUPRIYANOV, T. P. LUBCHENKO ELECTRONIC INFLECTIONAL DICTIONARY OF SPANISH: STRUCTURE, CONTENTS, AND LEXICOGRAPHIC PARAMETERS The present article is devoted to the resolution of main issues related to the compilation  of  Spanish  inflection  dictionary,  by  using  the  theory  of  lexicographic  systems.Based  on  L-systems  theory,  the  Spanish  words  by  their  inflection  propertieswere  classified,  conceptual model of the dictionary and database structure were defined. The information  elements  for  representing word  inflection  in  the entry were selected and  the dictionary  interface was developed. Keywords:  L-systems,  Spanish  language,  computer  lexicography,  inflection,  electronic inflection dictionary.

Схожі ресурси