Енергетика і забруднення навколишнього середовища

У доповіді розглянуто історичні та прогнозні аспекти глобального потепління, структуру і динаміку викидів парникових і шкідливих газів в Україні. Проаналізовано основні положення Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року, а також Національного плану скорочення викиді...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2022
Автор:	Басок, Б.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2022
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Загальні збори НАН України
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185030
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Енергетика і забруднення навколишнього середовища / Б.І. Басок // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 3. — С. 30-36. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-185030
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1850302022-08-31T01:25:48Z Енергетика і забруднення навколишнього середовища Басок, Б.І. Загальні збори НАН України У доповіді розглянуто історичні та прогнозні аспекти глобального потепління, структуру і динаміку викидів парникових і шкідливих газів в Україні. Проаналізовано основні положення Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року, а також Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок до 2033 року. Наведено дані щодо динаміки первинного і кінцевого енергетичного використання, обсягів світових інвестицій у розвиток енергоефективності, а також відомості про енергоефективність первинних енергоресурсів і ступінь карбономісткості відновлюваних і альтернативних енергоджерел. The report examines the historical and forecasting aspects of global warming, the structure and dynamics of greenhouse gas emissions and emissions of hazardous gases in Ukraine. The main provisions of the Strategy for Environmental Safety and Adaptation to Climate Change until 2030, as well as the National Plan for Reducing Emissions from Large Combustion Plants until 2033 are analyzed. Data on the dynamics of primary and final energy use, on the amount of global investments in energy efficiency, as well as data on energy efficiency of primary energy resources and the degree of carbon content of renewable and alternative energy sources are given. 2022 Article Енергетика і забруднення навколишнього середовища / Б.І. Басок // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 3. — С. 30-36. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2022.03.030 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185030 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України
spellingShingle	Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України Басок, Б.І. Енергетика і забруднення навколишнього середовища Вісник НАН України
description	У доповіді розглянуто історичні та прогнозні аспекти глобального потепління, структуру і динаміку викидів парникових і шкідливих газів в Україні. Проаналізовано основні положення Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року, а також Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок до 2033 року. Наведено дані щодо динаміки первинного і кінцевого енергетичного використання, обсягів світових інвестицій у розвиток енергоефективності, а також відомості про енергоефективність первинних енергоресурсів і ступінь карбономісткості відновлюваних і альтернативних енергоджерел.
format	Article
author	Басок, Б.І.
author_facet	Басок, Б.І.
author_sort	Басок, Б.І.
title	Енергетика і забруднення навколишнього середовища
title_short	Енергетика і забруднення навколишнього середовища
title_full	Енергетика і забруднення навколишнього середовища
title_fullStr	Енергетика і забруднення навколишнього середовища
title_full_unstemmed	Енергетика і забруднення навколишнього середовища
title_sort	енергетика і забруднення навколишнього середовища
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2022
topic_facet	Загальні збори НАН України
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185030
citation_txt	Енергетика і забруднення навколишнього середовища / Б.І. Басок // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 3. — С. 30-36. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT basokbí energetikaízabrudnennânavkolišnʹogoseredoviŝa
first_indexed	2025-07-16T05:32:58Z
last_indexed	2025-07-16T05:32:58Z
_version_	1837780413030858752
fulltext	30 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (3) ЕНЕРГЕТИКА І ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА Доповідь на науковій сесії Загальних зборів НАН України 17 лютого 2022 року У доповіді розглянуто історичні та прогнозні аспекти глобального поте- пління, структуру і динаміку викидів парникових і шкідливих газів в Укра- їні. Проаналізовано основні положення Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року, а також Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок до 2033 року. На- ведено дані щодо динаміки первинного і кінцевого енергетичного викорис- тання, обсягів світових інвестицій у розвиток енергоефективності, а та- кож відомості про енергоефективність первинних енергоресурсів і ступінь карбономісткості відновлюваних і альтернативних енергоджерел. За період існування Землі різні її регіони неодноразово про- ходили так звані точки біфуркації, в яких змінювалися тренди розвитку людства і виникали проблеми, що загрожували жит- тю на планеті. Наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст. увагу на- укової, політичної та громадянської спільноти прикуто до клі- матичних змін, проте останнім часом глобальною проблемою для сучасного світу стала пандемія COVID-19. Втім виклики, породжені глобальним потеплінням, нікуди не зникли і надалі становлять загрозу життєдіяльності людської цивілізації та є причиною падіння економіки на міжнародному та регіонально- му рівнях. На думку Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК), інструментально зафіксований починаючи з 70-х років ХХ ст. тренд на підвищення глобальної температури зу- мовлений антропогенним впливом — підвищенням концентра- ції в атмосфері парникових газів (CO2, CH4, N2O та ін.), осно- вним продуцентом яких є паливно-енергетичний комплекс (видобуток, транспортування та використання вуглеводневого палива). Станом на лютий 2021 р. концентрація CO2 в атмосфері ста- новила 417 ppm, CH4 — близько 1910 ppb і продовжує зростати незмінними темпами, незважаючи на спричинений пандемією COVID-19 4 %-й спад світового енергоспоживання і відповід- БАСОК Борис Іванович — член-кореспондент НАН України, завідувач відділу теплофізичних основ енергоощадних технологій Інституту технічної теплофізики НАН України doi: https://doi.org/10.15407/visn2022.03.030 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 3 31 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ не зменшення викидів СО2 в 2020 р. на 5,8 %. Сумарні викиди парникових газів у 2019 р. до- сягли 59,1 Гт у СО2-еквіваленті, з яких на СО2 припадало 64 %. На енергетику припадає 41 % викидів парникових газів, на промисловість — 20 %, на транспорт (оснащений енергетичними установками) — 14 %. У 2019 р. викиди СО2, пов’язані з використанням викопного палива, сягнули рекордного рівня — 37,5 Гт·CO2-екв. (рис. 1) за річного світового постачання пер- винної енергії 171·1015 кВт·год. Найбільшими світовими емітентами СО2 є країни, наведені у вставці рис. 1, а серед континентів лідирує Азія, країни якої продукують понад половину світових викидів. У світі активно культивується і фактично панує думка, що такий стан пов’язаний з ан- тропогенною діяльністю людства, яка акти- візувалася починаючи з 1850—1900 рр. і при- звела до зростання глобальної температури планети на 1,28 °С, що зумовило потепління клімату і, як безальтернативно стверджується, спричинило різні стихійні природні лиха — посухи, шторми, повені тощо. Наразі середня глобальна температура Землі становить при- близно 15,2 °С, що лише на 1,5—2 °С менше за температурні максимуми циклічних коливань (епохи потепління-похолодання) теплово- го стану нашої планети впродовж останнього мільйона років її історії. Осереднений період таких змін становить близько 110 тис. років. Актуальність та архіважливість проблеми підтверджується тим фактом, що за результа- тами діяльності в цій галузі присуджено дві Нобелівські премії. Тому, безсумнівно, фізика і геополітика глобального потепління стали од- нією з найактуальніших трансдисциплінарних проблем у реаліях сучасного світу. Вплив енергетики на потепління визначаль- ний, а з урахуванням сучасних тенденцій ви- користання енергетики для майже силового впливу на міждержавні відносини, розв’язання цих проблем належить до головних завдань на- ціональної безпеки різних країн. Наразі є два основні підходи до причин гло- бального потепління, сфокусовані, відповідно, на антропогенних (техногенна життєдіяль- ність людства) та природних факторах впливу на клімат. Фундатором і політичним світовим лідером антропогенної концепції потепління є ООН і МГЕЗК; науковці й експерти зде- більшого підтримують природну концепцію. Є прихильники поєднання обох концепцій, які вважають, що зазначені чинники діють одно- часно і превалюють природні, а до антропо- генної концепції бажано додати: 1) політику пом’якшення негативного впливу потепління; 2) політику адаптації до згубного (бо там є і позитивні аспекти) потепління клімату; 3) по- літику виваженої та обґрунтованої динаміки світової економіки та національних економік країн, максимально зменшивши загрози та ри- зики можливого прояву світових фінансових криз внаслідок багатовитратної боротьби з глобальним потеплінням. Є й інші підходи. Їхні прихильники вважа- ють, що глобальне потепління — це, швидше за все, наслідок руйнування природних екосис- тем, тобто порушення механізму регуляції і хі- мічного складу атмосфери, природних та океа- нічних вод, ґрунтів. Адже Земля являє собою Рис. 1. Щорічні викиди CO2 від викопного палива по регіонах світу, 1 — ЄС-27; 2 — інші країни Європи; 3 — США; 4 — інші країни Північної Америки; 5 — Південна Америка; 6 — Африка; 7 — Індія; 8 — Китай; 9 — інші країни Азії; 10 — Океанія; 11 — міжнародний транспорт. Вставка — динаміка емісій вуглецю у най- більших економіках світу 32 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (3) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ систему, в якій саме життя допомагає контро- лювати її стан. Біологічні процеси тісніше вза- ємодіють з фізичними та хімічними процесами у формуванні властивостей навколишнього се- редовища, ніж припускали раніше. У 1997 р. за ініціативою ООН було прийня- то Кіотський протокол (до Рамкової конвенції про зміну клімату, 1992 р.), в 2015 р. — Па- ризьку угоду, а в 2021 р. — Кліматичний пакт конференції СОР26 в м. Глазго про політику протидії глобальному потеплінню клімату. Міжурядова група експертів зі змін клімату при ООН розробила 5 сценаріїв розвитку сві- ту до 2100 р. з різними прогнозами зростання глобальної температури від 1,5 °С (дуже опти- містичний) до 8 °С (дуже консервативний). Останнім часом крім МГЕЗК до розроблен- ня сценаріїв низьковуглецевого і вуглецево- нейтрального розвитку світової енергетики долучилося авторитетне Міжнародне енерге- тичне агентство (МЕА). Зокрема, вони запро- понували сценарій сталого розвитку (SDS, 9 Гт у СО2-екв. 2050 р.) та новітній сценарій «Чис- тий нуль викидів до 2050 року» (NZE2050, 1—2 Гт СО2-екв. в 2050 р.). У 2012 р. Європа розпочала програму ГРОКО (глобальна рамкова основа кліматичного об- слуговування, у тому числі в енергетиці) і успішно її виконує, підтвердженням чого є стійке зменшення в ЄС викидів СО2. Цьому також сприяли прийняття Європейської енер- гетичної стратегії до 2020 р. та успішна реалі- зація в 2010—2020 рр. європейської програми «20-20-20 до 2020», яка зобов’язувала краї- ни ЄС до підвищення енергоефективності на 20 %, скорочення викидів парникових газів на 20 % та збільшення використання відновлю- ваних джерел енергії (ВДЕ) на 20 % до 2020 р. Наразі в ЄС започатковано комплексну про- граму «Європейський зелений курс», що міс- тить механізми коригування вуглецьмісткості товарів на митному кордоні. У техногенному періоді людства було ви- брано діапазон 1950—2019 рр. (70 років, тобто майже 3 покоління) з найбільшим і практич- но лінійним стійким зростанням використан- ня первинних енергоресурсів і відповідними сталими демографічними світовими показни- ками кількості населення, адже енергетика в кінцевому підсумку має благородну місію під- вищення комфорту життєдіяльності людини. Зазначений період характеризується мирним післявоєнним життям; різким зростанням на- укових і промислових інновацій та належним менеджментом. За даними супутників, у цей період інсоляція, як основне джерело енергії для Землі, була фактично постійною (в межах незмінної дії типових циклів Швабе). За оцін- ками питомого (на одного мешканця Землі) первинного споживання енергоресурсів для періоду досягнення кількості населення 4—6 млрд (1973—2002 рр.) річне споживання стано- вило 18,3 тис. кВт·год, а 6,5—8 млрд (2005 р. — сьогодення) — 20,3 тис. кВт·год. Для України цей показник становить 24 тис. кВт·год. За цей 70-літній період людство використа- ло 5,9 ЕкВт·год теплоти (екса — 1018) первин- ної енергії теплового походження (всі основні види первинного енергоресурсу за винятком гідроенергії, енергії вітру та інсоляції). З цьо- го обсягу в кінцевому споживанні (промисло- вість, транспорт, будівлі, послуги та ін.) при усередненому ККД = 35% перетворення те- плоти на механічну роботу 4,2 ЕкВт·год тепло- ти було розсіяно в довкілля через атмосферу, а далі на сушу і в світовий океан. На основі балансу розсіяної теплової енер- гії, акумульованої в атмосфері, на суші і в сві- товому океані, було показано, що в зазначений період повітря нагрілося на 1,05 °С, що чітко збігається з незалежними експериментальни- ми даними NASA щодо зростання температу- ри. Це означає, що людство за 70 років за ра- хунок теплових скидів та викидів теплоти на- гріло Землю на 1,05 °С, як у велетенській печі постійної експлуатації. І це теплове розсіюван- ня в довкіллі є рукотворним і фактично не за- лежить від концентрації СО2 в атмосфері. На- віть якщо в перспективі можна буде практично використовувати термоядерну енергетику (а такі шанси є, можливо навіть у цьому століт- ті), то через її теплове походження все одно відбуватиметься нагрівання планети. Тому фізичні причини антропогенного потепління ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 3 33 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ планети — це інтенсивне використання тепло- ти як первинної енергії та властиві наявним технологіям теплові дисипативні процеси (на- приклад, у будівлях, де вся підведена теплота фактично повністю дисипує в довкілля), дія одного з фундаментальних принципів термо- динаміки — другого закону, за яким неможли- во всю теплоту перетворити на механічну ро- боту, оскільки частину теплоти слід передати так званому холодильнику, тобто довкіллю. Звідси висновок — цю скидну теплоту вкрай потрібно утилізувати за допомогою різних тех- ніко-економічно обґрунтованих способів. На основі закону збереження маси зроблено оцінки збільшення концентрації СО2 у земній атмосфері при використанні в 1950—2019 рр. вуглецьвмісного палива — вугілля, нафти, природного газу. Показано зростання вмісту СО2 на 102 ppm, що також повністю відповідає експериментальним даним NOAA. У світовому вимірі, зокрема на недавніх кліматичних самітах, пропонують радикальні заходи щодо зниження викидів парникових газів, а саме: 1) країни Євросоюзу та Європарламент при- йняли новий кліматичний закон, за яким ЄС знижує викиди парникових газів до 2030 р. на 55% (від рівня 1990 р.); Європа позиціонує себе як перший кліматично нейтральний кон- тинент до 2050 р.; 2) за підсумками саміту з питань клімату (22—23 квітня 2021 р.) в США за участю 40 лідерів країн світу ухвалено рішення знизити викиди парникових газів до 2030 р. на 55% (від рівня 1990 р.); США поставили собі за мету до 2050 р. створити економіку з нульовими вики- дами парникових газів. У сценарії МЕА NZE2050 передбачено різке зростання інвестицій в екологічно чисту енер- гію, що ставить енергетичну систему на шлях повного досягнення цілей стійкої енергетики. NZE2050 поєднує в собі всебічну трансформа- цію глобальної енергетичної системи, швидке зростання технологій, підвищення енергоефек- тивності, широке використання ВДЕ (більш як третина в загальному балансі), збільшення обсягів уловлювання і використання вуглецю, використання водню, а також новий імпульс розвитку атомної енергетики. Основними тен- денціями є провідна роль ВДЕ і енергоефек- тивності, зростання обсягів електроенергети- ки. На блок підвищення енергоефективності припадає до третини обсягів зменшення пар- никових газів. Підтвердженням цього є попе- редній досвід підвищення енерго ефек тив ності світової енергетики (рис. 2), коли впродовж 40 років (1975—2015 рр.) вдалося майже на поло- вину зменшити реальні обсяги використання первинної енергії. За розрахунками МЕА, кожен долар США, витрачений на енергоефективність, заоща- джує 2 долари інвестицій в енергопостачання. Виконавчий директор МЕА Фатіх Біроль на- голосив, що «енергоефективність — це «перше паливо», оскільки воно, як і раніше, є найчис- тішим і найчастіше найдешевшим способом задовольнити наші потреби в енергії». Однак при розрахунках сценарію NZE2050 слід звернути увагу на нерівномірність розпо- Рис. 2. Історична динаміка складу первинних енер- горесурсів та ефект енергоефективності: 1 — вугілля; 2 — нафта; 3 — природний газ; 4 — атомна енергетика; 5 — гідроенергетика; 6 — геотермія, інсоляція, вітрова енергетика; 7 — біомаса і відходи; 8 — обсяги заоща- дженого енергоресурсу завдяки підвищенню енерго- ефективності, що в 2015 р. дозволило вдвічі знизити глобальну потребу в енергії (на майже 14 млрд т н.е.) 34 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (3) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ ділу ефективності первинного енергоресурсу при його повному життєвому циклі, напри- клад для економіки США (рис. 3). Тепер розглянемо стан енергоефективності в Україні. За даними Держстату України, енерго- місткість ВВП у 2019 р. становила 0,16 т н.е./1000 міжн. доларів за паритетом купівельної спро- можності 2017 р. При перетворенні та транспор- туванні енергії до кінцевого споживача втрача- ється 44 %, у ЄС цей показник становить 32 %. В Україні потенціал скорочення витрат енергії при споживанні може досягати 60 %. Тільки у трьох секторах — житловому, бю- джетному та постачання енергії (разом близь- ко 63 % енергетичного балансу України) за- вдяки енерго ефективності можна заощадити близько 19 млн т н.е., або 8 млрд євро, щоро- ку. Значна частина бюджету домогосподарств (13 %) спрямовується на оплату комунальних послуг. Борги в комунальній сфері між учас- никами ринку, що сформувалися внаслідок недосконалої нормативно-правової бази та збитковості теплокомуненерго, сягають понад 100 млрд грн. Економіка країни перебуває під тиском таких проблем і навіть загроз: • неефективний механізм підтримки незахи- щених верств населення (крос-субсидування ринку електроенергії збільшує навантаження на учасників ринку та формує нерівні ціни для різних категорій споживачів); • незавершеність реформи ринку електро- енергії (так і не було запроваджено «зелені» аукціони для відновлюваних джерел енергії, не було передбачено формування балансуваль- них потужностей); • боргова криза на ринку електроенергії (викривлений ринок та дефіцит коштів для виробників електроенергії призвів до кризи неплатежів); • накопичена заборгованість на ринку при- родного газу, яка сягає 100 млрд грн. Водночас у країні створено належну законо- давчу базу для розвитку енергоефективності, зокрема прийнято закони України «Про енер- гетичну ефективність будівель» (2017), «Про фонд енергоефективності» (2017), «Про енер- гетичну ефективність» (2021), а також На- ціональний план дій з енергоефективності до 2030 року. Схожа ситуація складається і у сфе- рі екології довкілля й запобігання потеплінню клімату, а саме: прийнято Стратегію низькову- глецевого розвитку України до 2050 року, Кон- цепцію реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року, Страте- Рис. 3. Зміна показника EROEI для різних енер- горесурсів у США станом на 2010 р. Комплексна енергетична ефективність первинного енергоресурсу: EROEI (англ: energy returned on energy invested) або скорочено EROI (energy return on investment) — співвідношення отриманої енергії до витраченої, т. зв. енергетична рентабельність у фізиці, а в економічній та екологічній енергетиці — відношення кількості придатної до використання (корисної) енергії, отриманої з певного джерела енергії (ресурсу), до кількості енергії, витраченої на отримання і реалізацію цього енергетичного ресурсу. EROЕI є комплексним показником, що поєднує в собі суто фізичні (виробничі) ефекти і процеси, економіку, особливості країни і навіть часові інтервали ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 3 35 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ гію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року, Стратегію енергетичної безпеки на період до 2025 року і Національну економічну стратегію на період до 2030 року. На останній глобальній конференції з клі- мату COP-26 (Глазго, листопад 2021 р.), в якій взяли участь близько 200 країн і 45 великих світових компаній, активно обговорювали проблеми подальшого використання вугілля; зменшення викидів метану; відновлення лісів і деградованих земель; пом’якшення наслідків змін клімату; адаптації до кліматичних змін; фінансування та співробітництва державних органів та бізнесових кіл. При цьому постав- лені в Кліматичному пакті завдання можна ви- конати лише в разі повної і безальтернативної консолідації зусиль усіх країн світу, особливо країн — основних емітентів парникових газів. Часткове вирішення проблем на окремих кон- тинентах чи в окремих країнах не приведе до загального успіху в боротьбі зі згубним поте- плінням клімату. І тоді можуть стати в пригоді альтернативні підходи: 1. Бажано більш чітко з фізичної точки зору сформулювати суть проблеми. Замість алар- містського «глобального потепління» доціль- ніше оперувати парадигмою «динаміка гло- бальної температури». Зміна клімату Землі має циклічний характер — є періоди потеплін- ня і похолодання. 2. Незалежно від джерела споживаної люд- ством енергії зростання її використання збіль- шує розсіювання енергії в довкіллі. Збережен- ня теплового балансу Землі приведе до підви- щення температури її поверхні. 3. Можливо, варто скоротити витрати при- родних, технічних і інтелектуальних ресурсів на спроби керувати погано вивченими кліма- тичними процесами. Замість марної боротьби з неминучими змінами клімату доцільніше підготуватися до них і навіть намагатися отри- мати користь з цієї ситуації, адже певна ко- ристь є. 4. Необхідно зменшити інформаційне нагні- тання у суспільстві кліматичних жахів і усвідо- мити, що в межах реально доступного нам го- ризонту прогнозу глобальна енергетична криза людству не загрожує. Відбуватиметься плавна і звичайна зміна основних джерел енергії. 5. Економне і дбайливе ставлення до довкілля має стати моральною домінантою у суспільстві. 6. Основним завданням моделювання жит- тєдіяльності людства повинне стати забез- печення плавного переходу від суспільства необмеженого споживання до суспільства ра- ціонального споживання. 7. Керування кліматичними процесами за допомогою скорочення емісії парникових газів не здатне запобігти неминучому глобальному потеплінню, зумовленому космогенними при- чинами і прогресивним розвитком людства, однак потребує великих інвестицій, енергії та інтелектуальних зусиль і може підірвати світо- ву економіку та національні економіки країн, що розвиваються. 8. Доки людство не має повного і адекватного уявлення про шляхи розвитку цивілізації і не вироблено відповідні виважені стратегічні рі- шення, найбільш раціональна тактика — не бо- ротьба з неминучими змінами, а підготовка до майбутніх змін, адаптація до них, пом’якшення їх впливу. 9. У заходах з адаптації мають бути врахо- вані досягнення науки і технологій у галузі енергетики, економіки, охорони здоров’я на- селення та захисту довкілля, сучасні тенденції розвитку соціальної екології та процесу еколо- гізації суспільства у поєднанні з обов’язковим розвитком культури споживання матеріаль- них та енергетичних благ. Сформульована останнім часом парадигма низьковуглецевого розвитку і стратегія змен- шення ризиків від кліматичних змін передба- чає передусім підвищення енергоефективнос- ті економіки. Саме тому в Інституті технічної теплофізики НАН України започатковано науковий напрям і відповідну наукову школу з розвитку енергоефективності на основі ви- користання потенціалу світового тренду ін- телектуальних низьковуглецевих технологій у тріаді енергетика—економіка—екологія з метою досягнення високого рівня технологіч- ного укладу економіки. Цей напрям орієнто- ваний переважно на розроблення, комплексні 36 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (3) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ дослідження та реалізацію системних науко- во-методологічних положень стратегічного, організаційного, інноваційного і економічно обґрунтованого розвитку систем енергоспо- живання кінцевого користувача, зокрема під- вищення енергоефективності промисловості та будівельно-житлової сфери (кваліфікова- ні споживачі, споживачі-регулятори, активні споживачі, «розумні» споживачі тощо). Є навіть така думка: якби глобального поте- пління не було б, з точки зору провідних країн світу його слід було б вигадати, оскільки захо- ди, що вживаються для його запобігання, спри- яють розробленню нових енергетичних техно- логій, заснованих на відновлюваних джерелах енергії. Автор висловлює щиру подяку своїм колегам, насамперед співавтору багатьох робіт з про- блематики кліматичного потепління Є.Т. Базє- єву, а також академікам НАН України О.В. Ки- риленку, В.М. Гейцю, Ю.Ф. Снєжкіну, А.А. До- лінському, О.М. Пономаренку за корисні поради й обговорення матеріалів доповіді. Boris I. Basok Institute of Engineering Thermophysics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0002-8935-4248 THE ENERGY SECTOR AND ENVIRONMENTAL POLLUTION Report at the scientific session of the General Meeting of the NAS of Ukraine, February 17, 2022 The report examines the historical and forecasting aspects of global warming, the structure and dynamics of greenhouse gas emissions and emissions of hazardous gases in Ukraine. The main provisions of the Strategy for Environmental Safe- ty and Adaptation to Climate Change until 2030, as well as the National Plan for Reducing Emissions from Large Com- bustion Plants until 2033 are analyzed. Data on the dynamics of primary and final energy use, on the amount of global investments in energy efficiency, as well as data on energy efficiency of primary energy resources and the degree of carbon content of renewable and alternative energy sources are given.

Енергетика і забруднення навколишнього середовища

Репозитарії

Схожі ресурси