Відносини суб’єкт–об’єкт як "цілеспільний ефект" менеджменту
Вступ. Соціально-економічний устрій та структура економічного виробництва в Україні стають все більше підпорядкованими споживанню товарів і послуг. Проблематика. В окреслених умовах проблемою є те, що у більшості випадків вже економіка керує людиною, а не навпаки. Мета. Розроблення системного п...
Збережено в:
Дата: | 2020 |
---|---|
Автори: | , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2020
|
Назва видання: | Наука та інновації |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185473 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Відносини суб’єкт–об’єкт як "цілеспільний ефект" менеджменту / О.Ф. Морозов, М.М. Шевченко // Наука та інновації. — 2020. — Т. 16, № 6. — С. 28-35. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-185473 |
---|---|
record_format |
dspace |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності |
spellingShingle |
Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності Морозов, О.Ф. Шевченко, М.М. Відносини суб’єкт–об’єкт як "цілеспільний ефект" менеджменту Наука та інновації |
description |
Вступ. Соціально-економічний устрій та структура економічного виробництва в Україні стають все
більше
підпорядкованими споживанню товарів і послуг.
Проблематика. В окреслених умовах проблемою є те, що у більшості випадків вже економіка керує
людиною, а не навпаки.
Мета. Розроблення системного підходу до проблеми розкриття сутності взаємовідносин між «суб’єктом» управління економічним простором — людиною та «об’єктом» управління — економічним простором
для пошуку шляхів повернення до людиноцентризму соціально-економічного устрою країни.
Матеріали й методи. Вперше введено нове поняття «цілеспільний ефект» — аналог відомого лексикографічного
ефекту, запропонованого на початку ХХІ століття академіком НАН України В. Широковим,
який можна розглядати, з одного боку, як феноменологічну основу теорії складності й відповідної
певної теорії економічної інформації, а з іншого боку, навпаки, теорію складності, колмогорівську інформацію
і теорему Левенгейма-Сколема природно розглядати як формальні кореляти лексикографічного
ефекту в економічних системах. Результати. Таке відношення автори покладають як системотворче для опису холістичних процесів
відносин економічних систем п’яти рівнів із феноменальною властивістю самокомпенсації складності.
Виділення структурних, субстанціальних і суб'єктних властивостей, а також зв’язків між ними надає
аналізованій економічній реальності властивість «бути системою». Висновки. Виходячи з викладених припущень і загальних теоретико-інформаційних уявлень щодо соціально-економічних систем п’яти рівнів, як формальні кореляти лексикографічного ефекту запропоновано
в таких економічних системах як базис для встановлення балансу «джерело — форма — зміст»
координатизацію та уніформізацію інформації в економічному просторі цих систем менеджменту здійснювати за правилом «спільних цілей». |
format |
Article |
author |
Морозов, О.Ф. Шевченко, М.М. |
author_facet |
Морозов, О.Ф. Шевченко, М.М. |
author_sort |
Морозов, О.Ф. |
title |
Відносини суб’єкт–об’єкт як "цілеспільний ефект" менеджменту |
title_short |
Відносини суб’єкт–об’єкт як "цілеспільний ефект" менеджменту |
title_full |
Відносини суб’єкт–об’єкт як "цілеспільний ефект" менеджменту |
title_fullStr |
Відносини суб’єкт–об’єкт як "цілеспільний ефект" менеджменту |
title_full_unstemmed |
Відносини суб’єкт–об’єкт як "цілеспільний ефект" менеджменту |
title_sort |
відносини суб’єкт–об’єкт як "цілеспільний ефект" менеджменту |
publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
publishDate |
2020 |
topic_facet |
Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185473 |
citation_txt |
Відносини суб’єкт–об’єкт як "цілеспільний ефект" менеджменту / О.Ф. Морозов, М.М. Шевченко // Наука та інновації. — 2020. — Т. 16, № 6. — С. 28-35. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
series |
Наука та інновації |
work_keys_str_mv |
AT morozovof vídnosinisubêktobêktâkcílespílʹnijefektmenedžmentu AT ševčenkomm vídnosinisubêktobêktâkcílespílʹnijefektmenedžmentu |
first_indexed |
2023-10-18T23:01:23Z |
last_indexed |
2023-10-18T23:01:23Z |
_version_ |
1796157048758468608 |
spelling |
irk-123456789-1854732022-09-20T01:26:21Z Відносини суб’єкт–об’єкт як "цілеспільний ефект" менеджменту Морозов, О.Ф. Шевченко, М.М. Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності Вступ. Соціально-економічний устрій та структура економічного виробництва в Україні стають все більше підпорядкованими споживанню товарів і послуг. Проблематика. В окреслених умовах проблемою є те, що у більшості випадків вже економіка керує людиною, а не навпаки. Мета. Розроблення системного підходу до проблеми розкриття сутності взаємовідносин між «суб’єктом» управління економічним простором — людиною та «об’єктом» управління — економічним простором для пошуку шляхів повернення до людиноцентризму соціально-економічного устрою країни. Матеріали й методи. Вперше введено нове поняття «цілеспільний ефект» — аналог відомого лексикографічного ефекту, запропонованого на початку ХХІ століття академіком НАН України В. Широковим, який можна розглядати, з одного боку, як феноменологічну основу теорії складності й відповідної певної теорії економічної інформації, а з іншого боку, навпаки, теорію складності, колмогорівську інформацію і теорему Левенгейма-Сколема природно розглядати як формальні кореляти лексикографічного ефекту в економічних системах. Результати. Таке відношення автори покладають як системотворче для опису холістичних процесів відносин економічних систем п’яти рівнів із феноменальною властивістю самокомпенсації складності. Виділення структурних, субстанціальних і суб'єктних властивостей, а також зв’язків між ними надає аналізованій економічній реальності властивість «бути системою». Висновки. Виходячи з викладених припущень і загальних теоретико-інформаційних уявлень щодо соціально-економічних систем п’яти рівнів, як формальні кореляти лексикографічного ефекту запропоновано в таких економічних системах як базис для встановлення балансу «джерело — форма — зміст» координатизацію та уніформізацію інформації в економічному просторі цих систем менеджменту здійснювати за правилом «спільних цілей». Introduction. The socio-economic structure and the structure of economic production in Ukraine are get increasingly subjected to the consumption of goods and services. Problem Statement. In the outlined conditions, the problem is that in most cases, the economy has been already controlling the human being, not vice versa. Purpose. The development of a systematic approach to the problem of revealing the essence of the relationship between the “subject” of economic space management, the human being, and the “object” of management, the economic space, in order to find ways to return to human-centered socio-economic structure of the country. Materials and Methods. For the first time, a new concept of “social effect” has been introduced. It is an analog of the well-known lexicographic effect proposed at the beginning of the 21st century by Full Member of the NAS of Ukraine V. Shirokov, which may be regarded as a phenomenological framework of the theory of complexity and the corresponding specific theory of economic information, on the one hand. On the other hand, the complexity theory, the Kolmogorov information, and the Levenheim-S kolem theorem may be considered formal correlates of the lexicographic effects in economic systems. Results. This approach is considered system-creating to describe the holistic processes of relations of economic systems of five levels with the phenomenal property of self-compensation of complexity. The separation of structural, substantive, and subjective properties, as well as the relationships between them gives the analyzed economic reality the property of being a system. Conclusions. Based on the above assumptions and general theoretical and informational ideas about socio-economic systems of five levels as formal correlates of the lexicographic effect, it has been proposed to coordinatize and to unify information in the economic space of these management systems as a basis for establishing the “source — form — content” equilibrium in accordance with the rule of “common goals”. 2020 Article Відносини суб’єкт–об’єкт як "цілеспільний ефект" менеджменту / О.Ф. Морозов, М.М. Шевченко // Наука та інновації. — 2020. — Т. 16, № 6. — С. 28-35. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1815-2066 DOI: doi.org/10.15407/scin16.06.028 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185473 uk Наука та інновації Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |