Відносини суб’єкт–об’єкт як "цілеспільний ефект" менеджменту

Відносини суб’єкт–об’єкт як "цілеспільний ефект" менеджменту

Вступ. Соціально-економічний устрій та структура економічного виробництва в Україні стають все більше підпорядкованими споживанню товарів і послуг. Проблематика. В окреслених умовах проблемою є те, що у більшості випадків вже економіка керує людиною, а не навпаки. Мета. Розроблення системного п...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2020
Hauptverfasser: Морозов, О.Ф., Шевченко, М.М.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2020
Schriftenreihe:Наука та інновації
Schlagworte:
Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185473
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Відносини суб’єкт–об’єкт як "цілеспільний ефект" менеджменту / О.Ф. Морозов, М.М. Шевченко // Наука та інновації. — 2020. — Т. 16, № 6. — С. 28-35. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-185473
record_format dspace
spelling irk-123456789-1854732022-09-20T01:26:21Z Відносини суб’єкт–об’єкт як "цілеспільний ефект" менеджменту Морозов, О.Ф. Шевченко, М.М. Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності Вступ. Соціально-економічний устрій та структура економічного виробництва в Україні стають все більше підпорядкованими споживанню товарів і послуг. Проблематика. В окреслених умовах проблемою є те, що у більшості випадків вже економіка керує людиною, а не навпаки. Мета. Розроблення системного підходу до проблеми розкриття сутності взаємовідносин між «суб’єктом» управління економічним простором — людиною та «об’єктом» управління — економічним простором для пошуку шляхів повернення до людиноцентризму соціально-економічного устрою країни. Матеріали й методи. Вперше введено нове поняття «цілеспільний ефект» — аналог відомого лексикографічного ефекту, запропонованого на початку ХХІ століття академіком НАН України В. Широковим, який можна розглядати, з одного боку, як феноменологічну основу теорії складності й відповідної певної теорії економічної інформації, а з іншого боку, навпаки, теорію складності, колмогорівську інформацію і теорему Левенгейма-Сколема природно розглядати як формальні кореляти лексикографічного ефекту в економічних системах. Результати. Таке відношення автори покладають як системотворче для опису холістичних процесів відносин економічних систем п’яти рівнів із феноменальною властивістю самокомпенсації складності. Виділення структурних, субстанціальних і суб'єктних властивостей, а також зв’язків між ними надає аналізованій економічній реальності властивість «бути системою». Висновки. Виходячи з викладених припущень і загальних теоретико-інформаційних уявлень щодо соціально-економічних систем п’яти рівнів, як формальні кореляти лексикографічного ефекту запропоновано в таких економічних системах як базис для встановлення балансу «джерело — форма — зміст» координатизацію та уніформізацію інформації в економічному просторі цих систем менеджменту здійснювати за правилом «спільних цілей». Introduction. The socio-economic structure and the structure of economic production in Ukraine are get increasingly subjected to the consumption of goods and services. Problem Statement. In the outlined conditions, the problem is that in most cases, the economy has been already controlling the human being, not vice versa. Purpose. The development of a systematic approach to the problem of revealing the essence of the relationship between the “subject” of economic space management, the human being, and the “object” of management, the economic space, in order to find ways to return to human-centered socio-economic structure of the country. Materials and Methods. For the first time, a new concept of “social effect” has been introduced. It is an analog of the well-known lexicographic effect proposed at the beginning of the 21st century by Full Member of the NAS of Ukraine V. Shirokov, which may be regarded as a phenomenological framework of the theory of complexity and the corresponding specific theory of economic information, on the one hand. On the other hand, the complexity theory, the Kolmogorov information, and the Levenheim-S kolem theorem may be considered formal correlates of the lexicographic effects in economic systems. Results. This approach is considered system-creating to describe the holistic processes of relations of economic systems of five levels with the phenomenal property of self-compensation of complexity. The separation of structural, substantive, and subjective properties, as well as the relationships between them gives the analyzed economic reality the property of being a system. Conclusions. Based on the above assumptions and general theoretical and informational ideas about socio-economic systems of five levels as formal correlates of the lexicographic effect, it has been proposed to coordinatize and to unify information in the economic space of these management systems as a basis for establishing the “source — form — content” equilibrium in accordance with the rule of “common goals”. 2020 Article Відносини суб’єкт–об’єкт як "цілеспільний ефект" менеджменту / О.Ф. Морозов, М.М. Шевченко // Наука та інновації. — 2020. — Т. 16, № 6. — С. 28-35. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1815-2066 DOI: doi.org/10.15407/scin16.06.028 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185473 uk Наука та інновації Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності
Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності
spellingShingle Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності
Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності
Морозов, О.Ф.
Шевченко, М.М.
Відносини суб’єкт–об’єкт як "цілеспільний ефект" менеджменту
Наука та інновації
description Вступ. Соціально-економічний устрій та структура економічного виробництва в Україні стають все більше підпорядкованими споживанню товарів і послуг. Проблематика. В окреслених умовах проблемою є те, що у більшості випадків вже економіка керує людиною, а не навпаки. Мета. Розроблення системного підходу до проблеми розкриття сутності взаємовідносин між «суб’єктом» управління економічним простором — людиною та «об’єктом» управління — економічним простором для пошуку шляхів повернення до людиноцентризму соціально-економічного устрою країни. Матеріали й методи. Вперше введено нове поняття «цілеспільний ефект» — аналог відомого лексикографічного ефекту, запропонованого на початку ХХІ століття академіком НАН України В. Широковим, який можна розглядати, з одного боку, як феноменологічну основу теорії складності й відповідної певної теорії економічної інформації, а з іншого боку, навпаки, теорію складності, колмогорівську інформацію і теорему Левенгейма-Сколема природно розглядати як формальні кореляти лексикографічного ефекту в економічних системах. Результати. Таке відношення автори покладають як системотворче для опису холістичних процесів відносин економічних систем п’яти рівнів із феноменальною властивістю самокомпенсації складності. Виділення структурних, субстанціальних і суб'єктних властивостей, а також зв’язків між ними надає аналізованій економічній реальності властивість «бути системою». Висновки. Виходячи з викладених припущень і загальних теоретико-інформаційних уявлень щодо соціально-економічних систем п’яти рівнів, як формальні кореляти лексикографічного ефекту запропоновано в таких економічних системах як базис для встановлення балансу «джерело — форма — зміст» координатизацію та уніформізацію інформації в економічному просторі цих систем менеджменту здійснювати за правилом «спільних цілей».
format Article
author Морозов, О.Ф.
Шевченко, М.М.
author_facet Морозов, О.Ф.
Шевченко, М.М.
author_sort Морозов, О.Ф.
title Відносини суб’єкт–об’єкт як "цілеспільний ефект" менеджменту
title_short Відносини суб’єкт–об’єкт як "цілеспільний ефект" менеджменту
title_full Відносини суб’єкт–об’єкт як "цілеспільний ефект" менеджменту
title_fullStr Відносини суб’єкт–об’єкт як "цілеспільний ефект" менеджменту
title_full_unstemmed Відносини суб’єкт–об’єкт як "цілеспільний ефект" менеджменту
title_sort відносини суб’єкт–об’єкт як "цілеспільний ефект" менеджменту
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2020
topic_facet Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185473
citation_txt Відносини суб’єкт–об’єкт як "цілеспільний ефект" менеджменту / О.Ф. Морозов, М.М. Шевченко // Наука та інновації. — 2020. — Т. 16, № 6. — С. 28-35. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series Наука та інновації
work_keys_str_mv AT morozovof vídnosinisubêktobêktâkcílespílʹnijefektmenedžmentu
AT ševčenkomm vídnosinisubêktobêktâkcílespílʹnijefektmenedžmentu
first_indexed 2025-07-16T06:10:28Z
last_indexed 2025-07-16T06:10:28Z
_version_ 1837782772836466688
fulltext 28 https://doi.org/10.15407/scin16.06.028 о.Ф. Морозов 1, М.М. Шевченко 2 1 Національний університет біоресурсів і природокористування України, вул. героїв Оборони, 15, Київ, 03041, Україна, +380 44 527 6223, ndc@nubip.edu.ua 2 Президія Національної академії наук України, вул. Володимирська, 54, Київ, 01030, Україна, +380 44 226 2347, prez@nas.gov.ua Відносини суб’єкт–об’єкт як «цілеспільний ефект» менеджменту цитування: Морозов о.Ф., Шевченко М.М. відносини суб’єкт–об’єкт як «цілеспільний ефект» ме­ неджменту. Nauka innov. 2020. т. 16, № 6. С. 28—35. https://doi.org/10.15407/scin16.06.028 Вступ. Соціально­економічний устрій та структура економічного виробництва в Україні стають все біль ше підпорядкованими споживанню товарів і послуг. Проблематика. В окреслених умовах проблемою є те, що у більшості випадків вже економіка керує лю диною, а не навпаки. Мета. Розроблення системного підходу до проблеми розкриття сутності взаємовідносин між «су­ б’єктом» управління економічним простором — людиною та «об’єктом» управління — економічним про­ стором для пошуку шляхів повернення до людиноцентризму соціально­економічного устрою країни. Матеріали й методи. Вперше введено нове поняття «цілеспільний ефект» — аналог відомого лекси­ кографічного ефекту, запропонованого на початку ХХІ століття академіком НАН України В. Широко­ вим, який можна розглядати, з одного боку, як феноменологічну основу теорії складності й відповідної певної теорії економічної інформації, а з іншого боку, навпаки, теорію складності, колмогорівську інфор­ мацію і теорему Левенгейма­Сколема природно розглядати як формальні кореляти лексикографічного ефекту в економічних системах. Результати. Таке відношення автори покладають як системотворче для опису холістичних процесів відносин економічних систем п’яти рівнів із феноменальною властивістю самокомпенсації складності. Виділення структурних, субстанціальних і суб'єктних властивостей, а також зв’язків між ними надає аналізованій економічній реальності властивість «бути системою». Висновки. Виходячи з викладених припущень і загальних теоретико­інформаційних уявлень щодо соціально­економічних систем п’яти рівнів, як формальні кореляти лексикографічного ефекту запропо­ новано в таких економічних системах як базис для встановлення балансу «джерело — форма — зміст» координатизацію та уніформізацію інформації в економічному просторі цих систем менеджменту здій­ снювати за правилом «спільних цілей». К л ю ч о в і с л о в а: менеджмент, економіка, об’єкт, суб’єкт, система, цілі, форма, зміст. Вступ. Сучасне українське суспільство поступово перетворилося у суспільство споживання. Український морально­психологічний клімат за відсутності матеріаль­ ного достатку породив у суспільстві такий високий рівень бажань споживання, що ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16(6) відносини суб’єкт–об’єкт як «цілеспільний ефект» менеджменту ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (6) 29 нині він характеризується відомим висловом: «бажаємо значно більше, ніж можемо собі до­ зволити». Соціально­економічний устрій та структура економічного виробництва все більше підпо­ рядковані споживанню товарів і послуг. На сьо­ годні економіка керує людиною, а не навпа ки. Спрямованість на володіння матеріальними благами захоплює майже повністю всю свідо­ мість більшості населення України, витісняє не­ матеріальне, духовне й креативне з мислення людей продуктивного віку. Сучасна епоха пост­ модерну, таким чином, є апогеєм визнання «ма­ теріального» (грошей) найвищою цінністю з максимальним бажанням людей індивідуалі­ зуватися і відсторонитися від суспільства. лю­ ди стали скептичними, недовірливими щодо соціальних феноменів. об’єктцентрична концепція економічної по­ ведінки людини в процесі її еволюції досягла піку, а «раціо» стало найвищим досягненням її еволюції. Дивним чином економіка має домі­ нуючу роль, вона стала «суб’єктом», а людину перетворила в «об’єкт» свого «управління» для забезпечення свого, тобто самоцільного існу­ ван ня. людину така еволюція перетворила в сучасного «раба» золотого тельця. разом з тим дух, як і віра, продовжує віді­ гравати роль функціональної організації сві­ домої, розумної поведінки. У суб’єктцентризмі економіки людина продовжує бути початком всього, оскільки вона керує своїм духовним ста­ ном у прагненні пояснити світ із позицій само­ го суб’єкта, свідомість якого не має чітких меж, а спирається швидше на інтуїцію, ніж на знання. Насправді концепція суб’єктцентризму са­ мої економіки не є природньою, це тимчасове історичне явище, яке є помилковим і штуч­ ним. це стало основною причиною загальної сучасної цивілізаційної кризи, тоді як остання є наслідком філософії постмодернізму, який сформував кінцеву та, як помилково вважають світові вчені­економісти, необоротну індиві­ дуалізацію суспільства. такі висновки спира­ ються на численні ознаки, зокрема: тривале пе­ ребування людини у віртуальному світі, поява інтернету як квінтесенція постмодерну, ство­ рення й розвиток обставин, за яких людина більше не потребує «колективного» способу виробництва та спільного буття, надаючи пе­ ревагу здебільшого індивідуальному ставлен­ ню до життя як до об’єкту тимчасового пере­ бування у цьому світі. актуальне завдання сучасного етапу еконо­ мічних теорій — знайти шляхи на більш вищо­ му витку спіралі цивілізаційної еволюції, щоб дати можливість людині повернутися до ролі суб’єкта управління політичним і соціально­ економічним розвитком країни. Глибинні інформаційні засади суб’єктності в структурі економічного простору з позицій лексикографічного ефекту, відкритого на по­ чатку ХХі століття академіком НаН України в. Широковим, розглянуто в працях [1, 2]. цей ефект можна оцінити, з одного боку, як мето­ дичну феноменологічну основу теорії склад­ ності й відповідної певної теорії економічної інформації [3], а з іншого боку, навпаки, теорію складності, колмогорівську інформацію і тео­ рему левенгейма­Сколема природно розгляда­ ти як формальні кореляти лексикографічного ефекту в економічних системах як основу для встановлення балансу інформації щодо відно­ шення «суб’єкт — об’єкт» в економічному про­ сторі та досягнення мети координатизації та уніформізації управління економічних систем п’яти рівнів. На основі зазначеного підходу до розуміння і трактування природи балансу «дже­ рело — форма — зміст» економічної інформа­ ції [4] можливо більш глибоко і достовірно ви­ користовувати як спостережувані, так і неспо­ стережувані величини. такий підхід до джерел, форми і змісту множин вхідних вимірюваних та латентних величин становить інформацій­ ну основу для актуального пошуку та дослі­ дження балансу інформації щодо відношення «суб’єкт—об’єкт» в економічному просторі, що й було поставлено за мету роботи. Нижче запропоновано спосіб як повернути ситуацію в економіці України до природного о.Ф. Морозов, М.М. Шевченко 30 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (6) стану та поставити з «голови на ноги» спра­ ведливі умови відношення «суб’єкт—об’єкт» у структурі економічного простору. в запропонованому дослідженні людина ви­ ступає у ролі «суб’єкта» управління економі­ кою, а економічний простір — у ролі «об’єкта» управління людиною. отже, в таких умовах людині як «суб’єкту» управління притаман­ ною є дуалістична природа. відповідно до тео­ рії категорій [5] цю дуалістичність може бути подано у вигляді комутативної діаграми (на­ приклад, категорії Set, об’єктами якої є всі мно­ жини, а стрілками «функторами» — всі функ­ ції між множинами). відповідно до Set (1) лю­ дина як суб’єкт управління має «механізм» SF для безпосереднього («перцептивно­сенсор ­ но го» — такого, що відображає форму речей) сприй няття економічного простору як об’єк­ тивної дійсності D, а також наділена креатив­ ним «апаратом» для «інтелектуальної» оброб­ ки отриманої інформації шляхом тлумачення її «змісту» Н1 (наприклад, розумними мізка­ ми). крім того, вона може бути наділена і дея­ ким додатковим «інтерфейсом» між цими дво­ ма способами обробки інформації, який в ка­ тегорії Set (1) визначено елементом Н2: F (D) C (D) SF Н1 + Н2 НD, (1) категорію (1) неможливо зрозуміти без вве­ дення суб’єктивного начала, яке абстрагується з фундаментальних, іманентних властивостей матерії. У категорії Set (1) вказано констатацію існування, коли D спочатку вводиться як щось зрозуміле. при цьому необхідно підкреслити, що попри те, що інформаційні характеристики (властивості, пов’язані зі складністю об’єкта) проявляються (актуалізуються, експлікують­ ся) в процесі взаємодії «суб’єкт—об’єкт», то це може статися тільки тоді, коли ці властивості в «згорнутому» вигляді приховані в структу­ рах як суб’єкта, так і об’єкта. таким чином, відповідно до запропонова­ ної в роботі [6] моделі відношення «суб’єкт— об’єкт» у вигляді категорії Set (1) «суб’єкт­ ність» людини виступає не лише зовнішньою щодо економічного простору як «об’єкта» пев­ ною рисою, а й внутрішньою здатністю об’єкта до «відображення» його іманентних власти­ востей. викладене розуміння системності пра­ вильних відносин людини як «суб’єкта» уп­ равління до певним чином структурованого економічного (політичного) простору як «об’ єк­ та» управління має тісний зв’язок S з кванто­ вими принципами сприйняття та опису реаль­ ності, згідно з якими фундаментальною харак­ теристикою об’єкта є його стан, який у теорії, тобто в процесі наукового опису, набуває рис основного концептуального об’єкта. зважаючи на зазначене, доцільно навести деякі загальнонаукові міркування щодо кон­ цепції станів системи. це поняття, яке вико­ ристовується в багатьох природничих, соціо­ гуманітарних і технічних дисциплінах, на на­ шу думку, найглибше теоретично і практично розроблено саме в квантовій механіці, де воно є основоположним. згідно з канонічною докт­ риною квантової механіки, кожна система в певний момент часу перебуває в певному ста­ ні. Стан системи формалізується як рішення рівняння Шредингера для цієї системи. ос­ кільки останнє є диференційним рівнянням у приватних похідних, то безліч його рішень, які ототожнюються зі станами цієї системи, ут ворюють нескінченновимірний Гільбертів прос тір. отже, число станів квантовомеханіч­ ної системи теоретично є нескінченним. Стан економічного простору, як і квантової системи, може мати максимально повний опис у теорії і визначатися імовірнісною інтерпре­ тацією, але сам «стан» економічного простору (кризовий, збалансований тощо) не є безпосе­ редньо спостережуваною величиною, а є ла­ тентною характеристикою, параметри якої об­ числюються відповідно до обраних моделей. загальновідомо, що спостережувані величи­ ни в квантовій механіці визначаються ерміто­ вими операторами, які діють у Гільбертовому просторі станів, а можливі значення спостере­ жуваних величин обчислюються як матрич­ ні елементи цих операторів у просторі станів. відносини суб’єкт–об’єкт як «цілеспільний ефект» менеджменту ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (6) 31 проте в деяких інших теоріях стан системи є спостережуваною величиною. Скажімо, в кла­ сичній механіці стан матеріальної точки зада­ ється парою координата­імпульс у певний мо­ мент часу: (х (t), р (t)), (2) які є спостережуваними як окремо, так і разом. У квантовій механіці існує фундаментальне обмеження на одночасний вимір координат та імпульсів, який визначається принципом не­ визначеності Гейзенберга. отже, поняття і статус спостережуваної ве­ личини неінваріантні і по­різному визнача­ ються в різних природничо­наукових (та ін­ ших) теоріях. це надає певну пікантність ви­ користанню поняття «стану» систем D (див. категорію Set (1) у теорії економічного чис­ лення, яка в її нинішньому вигляді явище спо­ стережуваності, на нашу думку, взагалі ігно­ рує). Для економічної теорії можна оперувати тільки спостережуваними величинами, але це питання не просте. воно почало широко дис­ кутуватися у фізиці ще за часів виникнення квантової теорії і не втратило актуальності й донині. Досягнення цієї сфери теоретичного знання насправді містять настільки загальні методологічні уроки й установки, що вони з користю можуть і мають бути засвоєні будь­ якою наукою, яка має амбіції стосовно теоре­ тичного усвідомлення природи речей, що нею вивчаються. першим і найважливішим з них є, найвіро­ гідніше, те, що відповідно до запропонованої в статті моделі відношення «суб’єкт—об’єкт» у вигляді категорії Set (1) для характеризації станів об’єктів D дійсно використовуються як спостережувані SF, так і безпосередньо не­ спостережувані величини Н = Н1 + Н2. отже, якщо із станом об’єктів D економіч­ ного простору більш­менш все зрозуміло, то стан суб’єкта в рамках запропонованого дослі­ дження потребує додаткового розгляду. при­ чому, на переконання більшості вчених, буду­ вати теорію тільки з одних спостережуваних величин неможливо. але водночас зрозуміло, що без спостережуваних величин ніяка нау­ кова теорія і взагалі наука немислимі в прин­ ципі. Спостережувані й безпосередньо не спо­ стережувані величини повинні мати різний логічний і онтологічний статус, проте, наскіль­ ки нам відомо, загальну теорію цього питання до цього часу у деталях не розроблено. з викладеного випливає наступна інтерпре­ тація взаємовідносин між спостережуваними Sf і безпосередньо неспостережуваними Н ве­ личинами стану об’єктів D економічного про­ стору: вони становлять відповідно «формаль­ ну» й «змістовну» сторони об’єкта управління, а отже, можуть бути формалізовані як реєст­ рова та інтерпретаційна частини деякої гіпо­ тетичної лексикографічної системи моделі відношення «суб’єкт—об’єкт» у вигляді кате­ горії Set (1). У застосуванні до об’єктів економічного простору така інтерпретація може бути деталі­ зована в тому сенсі, що стан будь­якого еле­ мента — об’єкта D економічного простору — при пускає розкладання формальної частини категорії Set (1) на спостережувану складову SF, (досяжну для безпосереднього сприйняття суб’єктом — цифрові дані або графічні зобра­ ження) та на змістовну складову, що визнача­ ється безпосередньо неспостережуваними ве­ личинами Н. Н = Н1 + Н2 уявляється сукупністю «усіх контекстів інтелектуальної оцінки» об’єкта D економічного простору, в яких може функціо­ нувати будь­яка одиниця економічної систе­ ми. Саме ця обставина і робить вказану части­ ну стану безпосередньо неспостережуваною. У цьому контексті треба звернути увагу на логічні та психологічні основи феномену спо­ стережуваності. варто згадати про таку філо­ софську установку, як принцип Маха, згідно з якою чуттєві враження упорядковуються в мис ленні людини способом, який передбачає максимально економне компонування цих вра­ жень у стійкі комплекси. Саме в цій частині можлива суттєва компенсація складності за ра­ хунок максимального врахування умовно ка­ о.Ф. Морозов, М.М. Шевченко 32 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (6) жучи співпадіння, тобто «спільності» цілей елементів систем. бо конкретні індивідуальні цілі цих елементів встановлює менеджмент в елементі Н = Н1 + Н2 в Set (1). Характерно, що а. ейнштейн вважав цей принцип занадто банальним для того, щоб він відігравав роль універсального гносеологіч­ ного закону, але він міг би підкреслити особ­ ливу роль категорії Set (1) в онтолого­логіко­ психологічному розгортанні процесу управлін­ ня. з цієї позиції Set (1) складова Н є не лише способом фіксації чуттєвих комплексів, а й ві­ дображенням того, що існує (або навіть тільки може існувати) поза цими комплексами і без зв’язку з ними. На нашу думку, можливе зау­ важення ейнштейна (а він був дуже чутливий до питань філософії пізнання) про роль Set (1) є невипадковим. воно підкреслило б нашу те зу про універсальність та дуалізм матеріального й нематеріального складу культурно­інфор ма­ ційних процесів на всіх рівнях реальності. Наступні зауваження стосуються обгово­ рення критерію простоти, коли Set (1) зовсім необов’язково пов’язувати з принципом Маха. простота Set (1) набуває для більшості управ­ лінців естетичного забарвлення: простота і кра­ са математичної схеми категорії Set (1), що під казана природою, має для них суттєву пере­ конливу силу. тут варто згадати сформульова­ не вище виведення, що навіть сама можливість існування такого феномену, як «управління та менеджмент», є наслідком властивості люди­ ни «бути суб’єктом» у відношенні «суб’єкт— об’єкт» в економічному просторі. зазначимо, що за часів побудови квантової теорії поняття простоти (і антонімічного, і спо­ рідненого з ним поняття складності) були за­ гальновживаним; тоді ще не було сформульо­ вано теорії складності. вона, як відомо, з’я ви­ лася тільки в 50­х роках минулого століття. Не було також з’ясовано і зв’язок такої харак­ теристики, як складність об’єктів та їхніх опи­ сів (а отже, і їх простота!), з інформацією, і не бу ло відомо кількісних заходів для оцінки цих величин та їхніх зв’язків. це те, що стосу­ валося розробленого а. колмогоровим та ін­ шими вче ними поняття складності, його зв’яз­ ків з інформаційними аспектами. таким чином, все викладене вище готове до втілення в економічну теорію управління та менеджменту. Мінімальність опису об’єкта, що вивчається, яка за а. колмогоровим є об’єк­ тивною мірою кількості опису дійсності і влас­ не з поняттям інформації та її кількісної мі­ ри має глибокий зв’язок з критерієм простоти і краси наукової теорії інформації про цей об’єкт, спонукає вчених (хоч б на рівні підсві­ домої установки) до знаходження описів саме такого типу, хоча і не вказує шляхів і не дає ре­ цептів, оскільки належить до класу алгорит­ мічно нерозв’язних проблем. проте відсутність шляхів і рецептів не заперечує об’єк тив ності існування мінімального опису. воно є лише свідченням того, що не існує формули або ал­ горитму для отримання нових наукових істин. і коли такий опис знайдено, то він, очевидно, повинен виглядати як найпростіший. отже, критерій простоти (чи краси) можли­ вих елементів наукової теорії, на наше переко­ нання, є не стільки наслідком принципу еко­ номії мислення (який ейнштейн кваліфікує як «підозріло комерційний» і який має лише дуже опосередковане відношення до суті спра­ ви, оскільки тут, швидше, йдеться про фунда­ ментальну інформаційну властивість об’єк тив­ но існуючих речей, аніж про рису мислення як суб’єктивного процесу), скільки випливає із загальної природи інформації та кореспонду­ ється з формальним визначенням міри її кіль­ кості згідно з а. колмогоровим. Дійсно, коли отримано опис економічного об’єкта (процесу, системи тощо), який управля­ ється так, що найадекватніше відповідає його суті, то цей опис зобов’язаний бути мінімаль­ ним, оскільки містить тільки істотну інформа­ цію про об’єкт, яким управляє суб’єкт, і не міс­ тить опису випадкових, несуттєвих деталей, які «захаращують» істотне «зайвими» елементами. Управлінець, політик чи топменеджер як су­ б’єкт управління інстинктивно прагне отри­ відносини суб’єкт–об’єкт як «цілеспільний ефект» менеджменту ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (6) 33 мати саме такий опис об’єктів економічного простору, який, на нашу думку, узгоджується з визначенням інформаційної міри а. колмо­ горова, що базується на мінімальності опису. цим, на наш погляд, пояснюється і та психо­ логічна впевненість, яку політик або топме­ неджер відчуває, коли йому вдається отрима­ ти просту (красиву!) практичну відповідь, як ефективно управляти соціально­еконо міч ни­ ми системами: стратегічно, тактично, оператив­ но та навіть операційно. прості рішення складних проблем з’яв ля ють­ ся зокрема й завдяки досить доступному нині формалізму теорії складності, який є одночас­ но і прозорим, і глибоким, його слід сприймати онтологічно, як об’єктивну властивість речей. одним із нових елементів теорії складності є поняття «край порядку», яке запропоновано у роботі [7]. одним із нетривіальних проявів вказаної риси є те, що складність окресленої проблеми не дорівнює сумі складностей сут­ ностей проблем, що її формують. тобто складність не є адитивною функцією будь­якої економічної системи, що існує в орі­ єнтованому та координатизованому економіч­ ному просторі. іншими словами, якщо є деяка економічна система, що складається з інших, «менших» економічних підсистем, що є її кон­ ституентами, тобто якщо: D = ∪ Di , (3) де ∪ позначено «належність»; символом D — економічна система; Di —складові цієї еконо­ мічної системи, то: K(D) ≠ Σ K(Di) , (4) де K(D) — кількісна міра складності систе­ ми D, а K(Di), відповідно кількісні парамет­ ри складності її конституентів Di (зазвичай K(D) < Σ K(Di)). це, зрозуміло, поширюється й на окремі K(Di), а також на їхні складові. У процесі створення, функціонування і вза­ ємодії економічних систем п’яти рівнів [4] від­ бувається таке явище, яке кваліфікується як «самокомпенсація складності». зміст цього феномену зводиться до наступного. Характер взаємодії конституентів, які утво­ рюють деяку єдність (цілісність), що ідентифі­ кується як складений об’єкт, є таким, що во ни проявляють у «зв’язаному» стані лише певну частину своєї повної, «іманентної» склад ності. Необхідність такої поведінки можна трактува­ ти як властивість, що забезпечує принципову можливість розкриття сутності «проявленого» буття, а може навіть і його існування. інакше складність будь­якого об’єкта була б актуаль­ но нескінченною (потенційно вона такою і є), а так складнощі окремих компонентів нібито «самокомпенсуються» в процесі формування цілого за правилом «спільних цілей». тобто можна стверджувати, що потенційно складність будь­якої речі нескінченна, оскільки сьогодні не можливо бачити меж подільності матерії, і кожен нижчий структурний рівень має свою ненульову складність. але «одномо­ ментно» всі різновиди складності компо нентів не «проявляються» в цілому, вони виявляю­ ться лише «порівнево». тому, складність у кож­ ному випадку підлягає «перенормуванню», як­ що йти від аналогії з квантовою електродина­ мікою, де для усунення розбіжностей також доводиться застосовувати процедуру «відні­ мання нескінченності». Наочний приклад са­ мокомпенсації складності надає нам структу­ рований, орієнтований, координатифікований економічний простір. так, мірою складності конкретної економіч­ ної системи можна вважати її симплексне уяв­ лення, де враховано ефекти існування «груп симетрій», зокрема й множинність топологіч­ них особливостей. при цьому потужність мно­ жини множин, множин і т. д. (в конкретному контексті) в економічному просторі функціо­ нує тільки в певному значенні: в одній або у своєрідній «суміші» з декількох можливих зна­ чень речовиННоЇ та НеречовиННоЇ потужності економічних систем [4], а отже, мі­ ра його складності в конкретному контексті визначається лише частиною потужності сис­ тем певного рівня. причому в окремих випад­ ках потужність економічних систем, наприклад о.Ф. Морозов, М.М. Шевченко 34 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (6) із розмірністю [грн/с], може складати лише десяті, а то й соті частини від повної складнос­ ті економічного простору [7—9]. таким чином, складність цілої потужності мо же виявитися меншою, ніж повна склад­ ність потужності окремої економічної системи нижчого рівня, яка є складовою економічної системи вищого рівня. конструкція буття в економічному просторі виявляється парадок­ сальною! Феноменологічний підхід підказує: складні економічні системи насправді склада­ ються ще з більш складних. У цьому сенсі «більше» є меншим, ніж «менше». виникає явище самокомпенсації складності економічного простору, що є об’єктом управ­ ління людиною, який, за нашою вище викла­ деною логікою, тепер впевнено постає су б’єк­ том управління таким економічним просто­ ром, у якому складність самокомпенсується за правилом «спільних цілей». Нетривіальним, на наш погляд, підтверджен­ ням цієї тези є відомий ефект, який має як он­ тологічний, так і гносеологічний, і навіть пси­ хологічний вимір. він торкається складності наукових теорій: теорія атомів, наприклад, не виглядає простіше, ніж теорія молекул, теорія ядер не здається простішою від теорії атомів, теорія елементарних часток не простіша за тео­ рію ядра і т.д. в економіці складність, наприк­ лад, Державного бюджету країни простіша за складність бюджетів областей тощо. Спираючись на викладене, принцип «редук­ ціонізму», згідно з яким складні речі повинні складатися з простіших, виглядає не лише не очевидним, а й навіть сумнівним, що спону­ кає до ревізії основ стандартного системного аналізу. На цьому рівні запропоновано в рамках принципів «холізму» враховувати ефекти, що описуються теорією складності таким чином, що остання набуває рис і статусу економіко­ суспільно­природничої і загальнонаукової ме­ тафори, а не лише математичної доктрини. таким чином, вищевикладене розвиває ро­ зуміння системного підходу, ґрунтуючись на розгляді взаємовідносин між «суб’єктом» уп­ равління економічним простором — людиною та «об’єктом» управління — економічним прос­ тором. таке відношення покладається систе­ мотворчим для економічних систем п’яти рівнів (квантово­економічний рівень людини су б’єк­ та управління, мікро­, мезо­, макро­, мегаеко­ номічнй рівні) із феноменальною властивістю самокомпенсації складності. Саме виділення структурних, субстанціальних і суб’єктних влас­ тивостей цих рівнів, а також холістичних зв’яз­ ків між ними повідомляє аналізованій еконо­ мічній реальності властивість «бути системою». виходячи з цих припущень і загальних тео­ ретико­інформаційних уявлень щодо соціаль­ но­економічних систем, в роботі вперше за­ пропоновано нове поняття­аналог відомого лексикографічного ефекту, введеного на по­ чатку ХХі століття академіком НаН України в. Широковим, який можна розглядати, з од­ ного боку, феноменологічною основою теорії складності й відповідної певної теорії еконо­ мічної інформації, а з іншого, навпаки, теорію складності, колмогорівську інформацію і тео­ рему левенгейма­Сколема природно розгля­ дати як формальні кореляти лексикографіч­ ного ефекту в економічних системах як основи для встановлення балансу «джерело — форма — зміст» інформації в економічному просторі та здійснення мети координатизації та уніформі­ зації економічних систем п’яти рівнів за пра­ вилом «спільних цілей». цей новий ефект попередньо запропонова­ но називати «цілеспільним ефектом» (whole general of effect), що виникає в «ядрі» відно­ шення «суб’єкт—об’єкт» у структурі економіч­ ного простору як ефект самокомпенсації склад­ ності економічних систем. Автори висловлюють щиру подяку шановно­ му другові, видатному ученому, академіку НАН України Володимиру Широкову, автору низки унікальних наукових результатів, за глибокі ідеї та консультації, результати досліджень і публікації, які ним були надані та які стали основою для трасформацій його ідей у сферу економіки і у вищевикладене дослідження. відносини суб’єкт–об’єкт як «цілеспільний ефект» менеджменту ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (6) 35 СпиСок літератУри 1. Широков в.а. інформаційна теорія лексикографічних систем. київ: Довіра, 1998. 331 с. 2. Широков в.а. лінгвістика і системний підхід. Біоніка інтелекту: наук.­техн. журнал. 2015. № 1 (84). С. 26—57. 3. колмогоров а.Н. теория информации и теория алгоритмов. Москва: Наука, 1987. 223 с. 4. Морозов о.Ф. Методологія виміру нематеріальних активів інноваційних систем п’яти рівнів. Економіст. 2014. № 9. С. 35—38. 5. Маклейн С. категории для работающих математиков. / под ред. в.а. артамонова. Москва: ФизМатлит, 2004. 352 с. 6. Морозов о.Ф. объективность «редукции» человеческого сознания в материальные экономические ценности. Еко­ номіст. 2016. № 1. С. 2—7. 7. Морозов о.Ф., Шевченко М.М. Деякі особливі елементи теорій менеджменту щодо управління соціально­ економічними системами за правилами «спільних цілей». Економіст. 2017. № 10. С. 19—23. 8. Морозов о.Ф. економіка, час і геометрія. Винахідник і раціоналізатор. 2016. № 2. С. 8—11. 9. Морозов о.Ф. економіка, час і геометрія. Винахідник і раціоналізатор. 2016. № 3. С. 4—8. Стаття надійшла до редакції / Received 10.09.19 Статтю прорецензовано / Revised 24.12.19 Статтю підписано до друку / Accepted 17.02.20 Morozov, O.F.1, and Shevchenko, M.M.2 1 National university of Bioresources and use of Natural Resources of ukraine, 15, heroiv oborony st., building 3, kyiv, 03041, ukraine, +380 44 527 6223, ndc@nubip.edu.ua 2 Presidium of the Nas of ukraine, 54, volodymyrska st., kyiv, 01030, ukraine, +380 44 226 2347, prez@nas.gov.ua suBjEct—oBjEct RElatioNs as “WholE gENERal EffEct” iN MaNagEMENt Introduction. the socio­economic structure and the structure of economic production in ukraine are get increasingly sub­ jected to the consumption of goods and services. Problem Statement. in the outlined conditions, the problem is that in most cases, the economy has been already cont­ rolling the human being, not vice versa. Purpose. the development of a systematic approach to the problem of revealing the essence of the relationship between the “subject” of economic space management, the human being, and the “object” of management, the economic space, in order to find ways to return to human­centered socio­economic structure of the country. Materials and Methods. for the first time, a new concept of “social effect” has been introduced. it is an analog of the well­known lexicographic effect proposed at the beginning of the 21st century by full Member of the Nas of ukraine v. shirokov, which may be regarded as a phenomenological framework of the theory of complexity and the corresponding specific theory of economic information, on the one hand. on the other hand, the complexity theory, the kolmogorov in­ formation, and the levenheim­skolem theorem may be considered formal correlates of the lexicographic effects in econo­ mic systems. Results. this approach is considered system­creating to describe the holistic processes of relations of economic sys tems of five levels with the phenomenal property of self­compensation of complexity. the separation of structural, substantive, and subjective properties, as well as the relationships between them gives the analyzed economic reality the property of being a system. Conclusions. Based on the above assumptions and general theoretical and informational ideas about socio­economic systems of five levels as formal correlates of the lexicographic effect, it has been proposed to coordinatize and to unify infor­ mation in the economic space of these management systems as a basis for establishing the “source — form — content” equi­ librium in accordance with the rule of “common goals”. Keywords: management, economy, object, subject, system, goals, form, and content.

Ähnliche Einträge